Рослини: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Збагачення інформації про джерело (doi:10.2307/25065646).
(Не показані 35 проміжних версій 23 користувачів)
Рядок 26: Рядок 26:
Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: [[Chlorophyta|справжні зелені водорості]] (Chlorophyta), до яких відносять більшість [[Зелені водорості|зелених водоростей]], і [[Streptophyta|вищі рослини]] (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.
Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: [[Chlorophyta|справжні зелені водорості]] (Chlorophyta), до яких відносять більшість [[Зелені водорості|зелених водоростей]], і [[Streptophyta|вищі рослини]] (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.


Раніше до нижчих рослин відносили також [[слизовики]], [[гриби]], усі [[водорості]] ([[Діатомові водорості|діатомові]], [[Бурі водорості|бурі]], [[Червоні водорості|червоні]], [[евгленові]] тощо), але на початку XXI сторіччя перші дві групи класифіковано до окремого царства — [[Гриби]] ({{lang|la|Fungi}}), а систематика решти залишалася невизначеною ([[Incertae sedis|incertae sedis]]), іноді їх включали до царства [[Найпростіші]].
Раніше до нижчих рослин відносили також [[слизовики]], [[гриби]], усі [[водорості]] ([[Діатомові водорості|діатомові]], [[Бурі водорості|бурі]], [[Червоні водорості|червоні]], [[евгленові]] тощо), але на початку XXI сторіччя перші дві групи класифіковано до окремого царства — [[Гриби]] ({{lang|la|Fungi}}), а систематика решти залишалася невизначеною ([[incertae sedis]]), іноді їх включали до царства [[Найпростіші]].


[[Файл:Green plants taxonomy.gif|thumb|right|530px|Таксономія основних груп рослин<ref>{{Cite web|url=http://tolweb.org/tree?group=Green_Plants|title=Green plants|work=Tree of life web project|accessdate=2006-08-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZYsGXcx?url=http://tolweb.org/tree?group=Green_Plants|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>]]
[[Файл:Green plants taxonomy.gif|thumb|right|530px|Таксономія основних груп рослин<ref>{{Cite web|url=http://tolweb.org/tree?group=Green_Plants|title=Green plants|work=Tree of life web project|accessdate=2006-08-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZYsGXcx?url=http://tolweb.org/tree?group=Green_Plants|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>]]


* відділ [[Chlorophyta|Зелені водорості]] ([[Chlorophyta]])
* відділ [[Chlorophyta|Зелені водорості]] ([[Chlorophyta]])
** клас [[Chlorophyceae]] (наприклад [[хламідомонада]], [[вольвокс]])- — клас зелених водоростей (Chlorophyta). Нараховує близько 4 тис. видів водоростей, що мають одноклітинну, багатоклітинну чи неклітинну будову.
** клас [[Chlorophyceae]] (наприклад [[хламідомонада]], [[вольвокс]])
** клас [[Pedinophyceae]]
** клас {{iw|Pedinophyceae}}
** клас [[Prasinophyceae]]
** клас {{iw|Prasinophyceae}}
** клас [[Trebouxiophyceae]] (наприклад [[хлорела]])
** клас [[Trebouxiophyceae]] (наприклад [[хлорела]]) — клас [[Зелені водорості|зелених водоростей]] (Chlorophyta). До цього класу переважно належать наземні аерофітні види. Серед них велика кількість таких, що вступають у симбіоз з іншими рослинами та [[Гриби|грибами]].
** клас [[Ulvophyceae]]
** [[Клас (біологія)|клас]] [[Відділ (біологія)|відділу]] [[Chlorophyta]]- Більшість членів морські, і більшість представників зелених морських водоростей, зокрема відомі різновиди Ulva, [[Ацетабулярія|Acetabularia]] і Caulerpa, розміщені в цьому класі. З другого боку, інші класи відділу Chlorophyta (Chlorophyceae і Trebouxiophyceae), як і Streptophytes, складаються здебільш з неморських організмів. У класифікаціях, заснованих на морфології і ультраструктурі, Ulvophyceae були відокремлені від інших Chlorophytae здебільшого на підставі знаків, пов'язаних з мітозом, цитокінезом і джгутиковим апаратом зооспор і статевих клітин. У молекулярних аналізах, проте, взаємовідношення між класами Chlorophyte менш ясні. Крім того, «сіфонові» ряди Ulvophyceae (Cladophorales, Dasycladales, Caulerpales) важко порівняти один з одним та з іншими Ulvophyceae (ряди Ulotrichales і Ulvales), різниці між ними досить великі. Все ще існує питання чи Ulvophyceae — монофілетична група і як вона належить до інших Chlorophytae, можливо «сіфонові» ряди складають окрему групу. Ulvophytes досить різноманітні по їх морфології і середовищу. Хоча більшість членів морські, деякі, наприклад Cladophora, Rhizoclonium і Pithophora, живуть в прісній воді і в деяких випадках вважаються шкідливими. До цього класи належать такі відомі водорості як [[морський салат]] (''Ulva''), [[улотрикс]] (''Ulothrix'') і [[каулерпа]] (''Caulerpa'').

* відділ [[Streptophyta|Вищі рослини]] ([[Streptophyta]])
* відділ [[Streptophyta|Вищі рослини]] ([[Streptophyta]])
** клас [[Chlorokybophyceae]]
** клас '''<small>Chlorokybophyceae — рід [[Водорості|водоростей]] відділу [[харофіти]] (Charophyta), що містить єдиний вид ''Chlorokybus atmophyticus''. [[Водорості|Водорость]] знайдена в альпійських областях. Класифікована як єдиний член класу Chlorokybophyceae. Раніше включали в родину [[Klebsormidiaceae]]. Рідкісна водорость, відома з двох наземних місцезростань в [[Австрія|Австрії]]</small>'''
** клас [[Klebsormidiophyceae]]
** клас [[Klebsormidiophyceae]]-— родина [[Харофіти|харофітових водоростей]], що виділяється у монотиповий клас '''Klebsormidiophyta'''.  Родина є базальним таксоном [[Вищі рослини|вищих рослин]]
** клас [[Mesostigmatophyceae]]
** клас [[Mesostigmatophyceae]]
** клас [[Zygnemophyceae]]
** клас [[Zygnemophyceae]]-— [[Клас (біологія)|клас]] [[Зелені водорості|зелених водоростей]]. Містить три порядки — [[Spirogloeales]], [[Zygnematales]] і [[Desmidiales]]. Один із найчисленніших класів зелених водоростей: нараховує близько 10 000 видів. Кон'югати, разом із харофіцієвими водоростями, представляють фрагмопластну лінію еволюції зелених водоростей, яка дала початок вищим наземним рослинам
** &nbsp;— [[Streptophytina]]
** &nbsp;— [[Streptophytina]]
*** клас [[Charophyceae]]<ref>{{Cite book|title=Словник-довідник з альґології та мікології|last=Калинець-Мамчур|first=Звенислава|year=2011|publisher=Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка|location=|pages=399 с.|language=укр|isbn=ISBN 978-966-613-821-0}}</ref>
*** клас [[Charophyceae]]<ref>{{Cite book|title=Словник-довідник з альґології та мікології|last=Калинець-Мамчур|first=Звенислава|year=2011|publisher=Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка|location=|pages=399 с.|language=укр|isbn=ISBN 978-966-613-821-0}}</ref>
*** клас [[Coleochaetophyceae]]
*** клас [[Coleochaetophyceae]]
*** &nbsp;— [[Ембріофіти]] (Embryophyta) (наземні рослини)
*** &nbsp;— [[Ембріофіти]] (Embryophyta) (наземні рослини)
**** &nbsp;— [[Антоцеротофіти]] (Anthocerotophyta)
**** &nbsp;— [[Антоцеротофіти]] (Anthocerotophyta)-— [[Відділ (біологія)|відділ]] [[Мохоподібні|мохоподібних]]. Іноді розглядається як [[Клас (біологія)|клас]] відділу мохоподібних (''Anthocerotopsida'') (застаріла систематика).
**** &nbsp;— [[Мохи]], [[Бріофіти]] ([[Мохи|Bryophyta]])
**** &nbsp;— [[Мохи]], [[Бріофіти]] ([[Мохи|Bryophyta]])
**** &nbsp;— [[Печіночники]], [[Маршанціофіти]] ([[Печіночники|Marchantiophyta]])
**** &nbsp;— [[Печіночники]], [[Маршанціофіти]] ([[Печіночники|Marchantiophyta]])— організми, що належать до [[Вищі рослини|вищих несудинних рослин]], але не мають почленування тіла на вегетативні органи. Вегетативне тіло у вигляді [[Талом|талому]]. Талом дихотомічно галузиться. Зверху помітна центральна жилка, на наростаючих таломах у виїмках містяться [[Точка росту|точки росту]]. За рахунок поділу їх клітин у чоловічих таломів формуються антеридіофори, а в жіночих — архегоніофори. Органи статевого розмноження — багатоклітинні [[Антеридій|антеридії]] та [[Архегоній|архегонії]]. [[Вегетативне розмноження]] відбувається за допомогою вивідкових бруньок і вегетативними частинами.
**** &nbsp;— [[Судинні рослини]] (Tracheophyta)
**** &nbsp;— [[Судинні рослини]] (Tracheophyta) — [[клада]] рослин, що належить до клади [[Ембріофіти|ембріофітів]] (Embryophyta). Судинні рослини мають спеціалізовані тканини для проведення води. До них належать [[Папороть|папороті]], [[Хвощ|хвощі]], [[псилофіти]], [[плауноподібні]] та [[насінні рослини]]. Наукова назва таксона — Tracheophyta (інколи Tracheobionta). На відміну від судинних рослин, до «несудинних» належать [[мохи]], [[антоцеротовидні]], [[печіночники]], вищі зелені водорості та деякі інші рослини. Цей поділ запропоновано [[Огюстен Пірам Декандоль|Огюстеном Пірамом Декандолем]] у 1813 році.
***** &nbsp;— [[Плауноподібні]], [[Лікоподіофіти]] (Lycopodiophyta)
***** &nbsp;— [[Плауноподібні]], [[Лікоподіофіти]] (Lycopodiophyta)- — група [[Судинні рослини|судинних рослин]], традиційно в ранзі [[Відділ (біологія)|відділу]]. Це найстаріший сучасний відділ судинних рослин: він виділився близько 420 мільйонів років тому. Вони відрізняються від решти судинних рослин наявністю [[Мікрофіла|мікрофіл]] — листків, що мають тільки одну судину — на відміну від набагато складніших [[мегафіл]] у [[Папоротеподібні|папоротевих]] і [[Насінні рослини|насінних рослин]].
****** клас [[Ізоетопсиди]] (Isoetopsida)
****** клас [[Ізоетопсиди]] (Isoetopsida)
****** клас [[Плауноподібні]], [[Лікоподіопсиди]] (Lycopodiopsida)
****** клас [[Плауноподібні]], [[Лікоподіопсиди]] (Lycopodiopsida)
***** &nbsp;— [[Euphyllophyta]]
***** &nbsp;— [[Euphyllophyta]]
****** &nbsp;— [[Moniliformopses]]
****** &nbsp;— [[Moniliformopses]]
****** &nbsp;— [[Насінні]] (Spermatophyta)
****** &nbsp;— [[Насінні]] (Spermatophyta) — група [[Судинні|судинних]] [[Зелені рослини|рослин]] некласифікованого рангу. Насінні охоплюють рослини, які виробляють [[насіння]]. Вони — підгрупа [[Embryophyta]], або сухопутних рослин. Сучасні насінні включають [[Клас (біологія)|класи]] [[хвойні]], [[гінкгоподібні]], [[саговникоподібні]], [[гнетоподібні]] і [[покритонасінні]].
******* &nbsp;— [[Хвойні]] (Coniferophyta)
******* &nbsp;— [[Хвойні]] (Coniferophyta) — найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні [[голонасінні]] [[рослини]]. Це підвідділ та [[Клас (біологія)|клас]] [[Відділ (біологія)|відділу]] клади [[Судинні рослини|судинних рослин]]. Це найпоширеніші представники даного відділу [[Царство (біологія)|царства]] [[Рослини|рослин]], що мають найбільше [[Економіка|економічне]] значення. Широко відомі хвойні породи дерев — [[сосна]], [[ялина]], [[ялиця]], [[кипарис]], [[кедр]], [[тис]], [[секвоя]], [[модрина]]. У дикій природі хвойні дерева ростуть по всій нашій планеті. У деяких [[Фітоценоз|фітоценозах]] вони посідають чільні позиції, приміром, у [[Тайга|тайзі]]. Група хвойних рослин є найдавнішою з тих, що існують нині. Викопні рештки вимерлих хвойних рослин належать до [[Кам'яновугільний період|кам'яновугільного періоду]] [[Палеозойська ера|палеозойської ери]]. Вік решток ближчих до нас за часом рослин оцінюють у 60–120 млн.
******* &nbsp;— [[Гінкгоподібні]] (Ginkgophyta)
******* &nbsp;— [[Гінкгоподібні]] (Ginkgophyta) — в основному викопна група часів мезозою, яка взяла початок від насінних папоротей. У наш час ця колись велика група рослин представлена лише одним видом — [[гінкго дволопатеве]] (Ginkgo biloba). У минулому [[Гінкго дволопатеве|G. biloba]] і подібні до нього форми жили у верхньому [[Тріасовий період|тріасі]], максимуму свого розвитку досягли у [[Юрський період|юрі]]. Було описано 17 родів різноманітних викопних гінкгових. З [[Крейдяний період|крейдяного періоду]] залишився лише один рід. Ще в [[третинний період]] гінкго було поширене майже по всій північній півкулі. Проте з настанням [[Льодовиковий період|льодовикового періоду]] ареал його почав помітно скорочуватись. Тепер гінкго збереглося в природному стані тільки в горах Дянь Му-Шань провінцій [[Чжецзян]] і [[Аньхой]] Східного [[Китаю]], де утворює мішані ліси.
******* &nbsp;— [[Саговникоподібні]] (Cycadophyta)
******* &nbsp;— [[Саговникоподібні]] (Cycadophyta) — [[Порядок (біологія)|порядок]] [[Рослини|рослин]], єдиний в [[Надклас (біологія)|надкласі]] Cycadophyta. Досить своєрідна група сучасних субтропічних [[Голонасінні|голонасінних]] рослин. Існує 305 описаних [[Вид (біологія)|видів]]. Рослини дуже схожі на [[Пальмові|пальми]], спільними з пальмами у них є колоноподібні стовбури та [[Крона дерева|крони]] з перистих листків. [[Стовбур (ботаніка)|Стовбур]] висотою не більше 20 метрів, майже ніколи не розгалужується. Зверху багато великих, інколи колючих [[Листок|листків]]. Рослини дводомні.
******* &nbsp;— [[Гнетоподібні]] (Gnetophyta)
******* &nbsp;— [[Гнетоподібні]] (Gnetophyta)-клас [[Насінні|насінних]] рослин, що охоплює три пов'язані родини дерев'янистих рослин. Гнетоподібні належать до парафілетичної групи [[Голонасінні|голонасінних]] рослин, але відрізняються від решти наявністю особливого типу ксилеми, такої ж як у [[Покритонасінні|квіткових рослин]] (Angiosperms або Magnoliophytes), і на підставі цих морфологічних даних здається, що Гнетоподібні, можливо, є найближчими родичами квіткових рослин. Проте, [[Молекулярна філогенетика|молекулярні дані]] пропонують ближчі взаємовідношення з деякими іншими представниками голонасінних, і конфлікт між морфологічними і молекулярними даними ще не вирішений. До цього класу належать родини Вельвічієві, Гнетові та Ефедрові. Родина Вельвічієві представлена одним видом [[Вельвічія дивна]], що росте тільки у пустелях південного заходу Африки (Ангола і Намібія). Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Від стовбура відростають всього два листки. Вони живуть і не опадають стільки, скільки живе рослина. їхні верхівки розриваються вітрами на окремі смужки. Сплітаючись між собою і перекочуючись по піску, ці два листки здаються клубком змій. Листки вельвічії сягають довжини 2–3 метрів, а живе вона близько 100 років. [[Ефедра]] зростає в основному в напівзасушливих і посушливих районах Північної Америки, Мексики, Південної Америки (від Еквадору до Патагонії та рівнинної Аргентини), Південної Європи, Азії та Північної Африки (включаючи Канарські острови). [[Гнетум]] росте у вологих лісах Індо-Малайзії, тропічних районах Західної Африки, Фіджі і північних районах Південної Америки.
******* &nbsp;— [[Покритонасінні]], [[Магноліофіти]] (Magnoliophyta)
******* &nbsp;— [[Покритонасінні]], [[Магноліофіти]] (Magnoliophyta)- — [[таксон]] [[Вищі рослини|вищих рослин]], які формують [[Квітка|квітки]]. Ця група налічує 64 [[Порядок (систематика)|порядки]], понад 400 [[Родина (біологія)|родин]], понад 13 000 [[Рід (біологія)|родів]] і, ймовірно, не менше 250 000 [[Вид|видів]] сучасних рослин. За числом видів квіткові рослини значно перевершують решту груп вищих рослин, узятих разом. Вони складають одну з груп [[Насінні|насінних рослин]]. Найважливіша особливість квіткових рослин — наявність спеціалізованого органу, квітки, що бере на себе функції [[розмноження]] і залучення агентів [[запилення]]. Квіткові рослини формують свої [[Насінний зачаток|насінні зачатки]] в порожнині [[Зав'язь|зав'язі]], яка утворена зрощенням колись відкритого [[Плодолисток|плодолистка]]. Стінки зав'язі після [[запліднення]] розростаються і видозмінюються, даючи структуру під назвою [[плід]]. У решті груп насінних рослин насіннєвий зачаток не прихований від запилення, а [[насіння]] не поміщене в дійсний плід, але іноді насіння можуть покривати м'ясисті структури, наприклад, у представників роду [[тис]].


<!--
<!--
Рядок 73: Рядок 72:
** Відділ [[Плауноподібні]].
** Відділ [[Плауноподібні]].
*** [[Плаун булавовидний]].
*** [[Плаун булавовидний]].

* [[Насінні (підцарство)|Насінні]]
* [[Насінні (підцарство)|Насінні]]
** Відділ [[Голонасінні]].
** Відділ [[Голонасінні]].
Рядок 89: Рядок 87:
=== Філогенія ===
=== Філогенія ===


Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane<ref>Kenrick, Paul & Peter R. Crane. 1997. ''The Origin and Early Diversification of Land Plants: A Cladistic Study.'' (Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.) {{ISBN|1-56098-730-8}}.</ref> та Smith ''et al.''<ref>{{cite journal|author1=Smith Alan R. |author2=Pryer Kathleen M. |author3=Schuettpelz E. |author4=Korall P. |author5=Schneider H. |author6=Wolf Paul G. |title=A classification for extant ferns |year=2006 |journal=Taxon |volume=55 |issue=3 |pages=705–731 |url=http://www.pryerlab.net/publication/fichier749.pdf |format=PDF |doi=10.2307/25065646 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080226232147/http://www.pryerlab.net/publication/fichier749.pdf |archivedate=26 February 2008 |df= }}</ref>{{немає в джерелі}}
Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane<ref>Kenrick, Paul & Peter R. Crane. 1997. ''The Origin and Early Diversification of Land Plants: A Cladistic Study.'' (Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.) {{ISBN|1-56098-730-8}}.</ref> та Smith ''et al.''<ref>{{cite journal|author1=Smith Alan R. |author2=Pryer Kathleen M. |author3=Schuettpelz E. |author4=Korall P. |author5=Schneider H. |author6=Wolf Paul G. |title=A classification for extant ferns |year=2006 |journal=Taxon |volume=55 |issue=3 |pages=705–731 |url=http://www.pryerlab.net/publication/fichier749.pdf |format=PDF |doi=10.2307/25065646 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080226232147/http://www.pryerlab.net/publication/fichier749.pdf |archivedate=26 February 2008 |df= |issn=0040-0262 }}</ref>{{немає в джерелі}}


{{clade| style=font-size:75%;line-height:75%;
{{clade| style=font-size:75%;line-height:75%;
Рядок 95: Рядок 93:
|1=[[Prasinophyceae]] (мікромонади)
|1=[[Prasinophyceae]] (мікромонади)
|2={{clade
|2={{clade
|label1=[[Streptobionta]]
|label1={{link-interwiki |Streptobionta |Q=Q11921069}}
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
Рядок 101: Рядок 99:
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|label1=[[Stomatophytes]]
|label1={{link-interwiki |Stomatophytes |Q=Q3499683}}
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
Рядок 107: Рядок 105:
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|1={{clade
|label1=[[Судинні рослини|Tracheophytes]]
|label1=[[Судинні рослини|Tracheophyta]]
|1={{clade
|1={{clade
|label1=[[Eutracheophytes]]
|label1={{link-interwiki |Eutracheophytes |Q=Q11921324}}
|1={{clade
|1={{clade
|label1=[[Euphyllophytina]]
|label1=[[Euphyllophytina]]
|1={{clade
|1={{clade
|label1=[[Lignophyta]]
|label1={{link-interwiki |Lignophyta |Q=Q11931934}}
|1={{clade
|1={{clade
|1='''[[Spermatophyta]]''' (насінні рослини)
|1='''[[Spermatophyta]]''' (насінні рослини)
|2=[[Progymnospermophyta]]&nbsp;†
|2={{link-interwiki |Progymnospermophyta |Q=Q18657593}}&nbsp;†
}}
}}
|label2='''[[Pteridophyta]]'''
|label2='''[[Pteridophyta]]'''
Рядок 122: Рядок 120:
|1={{clade
|1={{clade
|1=[[Pteridopsida]] (папоротевидні)
|1=[[Pteridopsida]] (папоротевидні)
|2=[[Marattiopsida]]
|2={{link-interwiki |Marattiopsida |Q=Q12967693}}
|3=[[Equisetopsida]] (хвощевидні)
|3=[[Equisetopsida]] (хвощевидні)
|4=[[Psilotopsida]] (псилотоподібні)
|4=[[Psilotopsida]] (псилотоподібні)
Рядок 129: Рядок 127:
}}
}}
}}
}}
|label2=[[Lycophytina]]
|label2={{link-interwiki |Lycophytina |Q=Q11931883}}
|2={{clade
|2={{clade
|1='''[[Lycopodiophyta]] (плауноподібні)'''
|1='''[[Lycopodiophyta]] (плауноподібні)'''
|2=[[Zosterophyllophyta]]&nbsp;†
|2={{link-interwiki |Zosterophyllophyta |Q=Q226891}}&nbsp;†
}}
}}
}}
}}
Рядок 140: Рядок 138:
}}
}}
|2=''[[Aglaophyton]]''&nbsp;†
|2=''[[Aglaophyton]]''&nbsp;†
|3=[[Horneophytopsida]]&nbsp;†
|3={{link-interwiki |Horneophytopsida |Q=Q1135335}}&nbsp;†
}}
}}
}}
}}
Рядок 181: Рядок 179:
|2={{clade
|2={{clade
|1=[[Charophyta]] (харофіти)|bar1=darkgreen
|1=[[Charophyta]] (харофіти)|bar1=darkgreen
|label2=[[Plasmodesmophyta]]
|label2={{link-interwiki |Plasmodesmophyta |Q=Q3391720}}
|2={{clade
|2={{clade
|1=[[Chaetosphaeridiales]] |bar1=darkgreen
|1={{link-interwiki |Chaetosphaeridiales |Q=Q21344242}} |bar1=darkgreen
|2=[[Coleochaetophyceae|Coleochaetophyta]] |bar2=darkgreen
|2=[[Coleochaetophyceae|Coleochaetophyta]] |bar2=darkgreen
|3={{clade
|3={{clade
Рядок 190: Рядок 188:
|2={{clade
|2={{clade
|1=[[Marchantiophyta]] (печіночники)
|1=[[Marchantiophyta]] (печіночники)
|label2=[[Stomatophyta]]
|label2={{link-interwiki |Stomatophyta |Q=Q3499683}}
|2={{clade
|2={{clade
|1=[[Bryophyta]] (мохи)
|1=[[Bryophyta]] (мохи)
Рядок 241: Рядок 239:
|-
|-
| [[Anthocerotophyta]]
| [[Anthocerotophyta]]
| align="left" |[[Антоцеротовидні|Антоцеротовидніі]]
| align="left" |[[Антоцеротовидні]]
| align="right" | 100—200<ref>Schuster, Rudolf M., ''The Hepaticae and Anthocerotae of North America'', volume VI, pages 712–713. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.</ref>
| align="right" | 100—200<ref>Schuster, Rudolf M., ''The Hepaticae and Anthocerotae of North America'', volume VI, pages 712–713. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.</ref>
|-
|-
Рядок 286: Рядок 284:
== Галерея ==
== Галерея ==


<center><gallery widths="180" heights="120" perrow="3">
{{center|<gallery widths="180" heights="120" perrow="3">
Файл:Borassus flabellifer.jpg|[[Borassus flabellifer]]
Файл:Borassus flabellifer.jpg|{{iw|Borassus flabellifer}}
Файл:Chestnut in Guntur.jpg|Фрукти дерева Palmyra Palm, [[Borassus flabellifer]] (або місцевою мовою Thaati Munjelu) продається на базарі в Guntur, Індія.
Файл:Chestnut in Guntur.jpg|Фрукти дерева Palmyra Palm, {{iw|Borassus flabellifer}} (або місцевою мовою Thaati Munjelu) продається на базарі в Guntur, Індія.
Файл:Turmericroot.jpg|Turmeric rhizome
Файл:Turmericroot.jpg|Turmeric rhizome
Файл:Starr 050407-6233 Ipomoea batatas.jpg|[[Батат]]
Файл:Starr 050407-6233 Ipomoea batatas.jpg|[[Батат]]
Рядок 295: Рядок 293:
Файл:Golden Rice.jpg|[[Рис золотий]] і [[Рис|рис звичайний]]
Файл:Golden Rice.jpg|[[Рис золотий]] і [[Рис|рис звичайний]]
Файл:Prepared lemon grass.JPG|''Cymbopogon citratus'', лемонграсс, oil grass
Файл:Prepared lemon grass.JPG|''Cymbopogon citratus'', лемонграсс, oil grass
Файл:Bangkuang 070612-056 stgd.jpg|''Коренеплід рachyrhizus erosus''. Сітуґеде, Боґор Східна Ява, Індонезія.
Файл:Bangkuang 070612-056 stgd.jpg|''Коренеплід pachyrhizus erosus''. Сітуґеде, Боґор Східна Ява, Індонезія.
Файл:KIKU brak-ontree.JPG|Яблука сорту [[Фуджі (сорт яблуні)|Фуджі]]
Файл:KIKU brak-ontree.JPG|Яблука сорту [[Фуджі (сорт яблуні)|Фуджі]]
Файл:SauropusAndrogynus.jpg|''Sauropus androgynus''
Файл:SauropusAndrogynus.jpg|''Sauropus androgynus''
Файл:Ilaneer.jpg|''Cocos nucifera''
Файл:Ilaneer.jpg|''Cocos nucifera''
</gallery></center><br />
</gallery>}}


== Ріст та розвиток ==
== Ріст та розвиток ==
Біорегуляторами є низькомолекулярні продукти вторинного метаболізму рослин. Серед них є природні стимулятори та інгібітори. Фітогормонами є спільними для усіх рослин біорегуляторами. Вони синтезуються у клітинах, які активно діляться, після чого транспортуються до інших органів та тканин, де здійснюють хемічний запуск фізіологічних програм. Молекулярні механізми пов'язані із регуляцією білкового синтезу, активності ферментів й транспорту через біологічні мембрани.
Біорегуляторами є низькомолекулярні продукти вторинного метаболізму рослин. Серед них є природні стимулятори та інгібітори. Фітогормонами є спільними для усіх рослин біорегуляторами. Вони синтезуються у клітинах, які активно діляться, після чого транспортуються до інших органів та тканин, де здійснюють хемічний запуск фізіологічних програм. Молекулярні механізми пов'язані із регуляцією білкового синтезу, активності ферментів й транспорту через біологічні мембрани.


Ауксини є природними сполуками, які стимулюють мітоз, утворення коренів, дихання й синтез білка у рослинах. Представником аксинів є індолоцтова кислота
Ауксини є природними сполуками, які стимулюють [[мітоз]], утворення коренів, дихання й синтез білка у рослинах. Представником аксинів є індолоцтова кислота
[[Файл:Indole acetic acid.tiff|центр|безрамки]]
[[Файл:Indol-3-ylacetic acid.svg|120px|центр|безрамки]]
Гібереліни є тетрациклічними моно-, ди- й трикарбоновими кислотами дитерпеноїдної природи. До їх функцій належать контроль проростання насіння, ріст стебла догори, перехід до цвітіння й розвиток органів квітки. Усі ці функції пов'язані із деградацією DELLA-білків, яка опосередковується рецептором GID1. У зернах ячменю вони змінюють властивості мембран й індукують синтез [[Альфа-амілаза|α-амілази]], а у тканинах інших рослин змінюють набори РНК й функціонуючих ферментів.
[[Гібереліни]] є тетрациклічними моно-, ди- й трикарбоновими кислотами дитерпеноїдної природи. До їх функцій належать контроль проростання насіння, ріст стебла догори, перехід до цвітіння й розвиток органів квітки. Усі ці функції пов'язані із деградацією DELLA-білків, яка опосередковується рецептором GID1. У зернах ячменю вони змінюють властивості мембран й індукують синтез [[Альфа-амілаза|α-амілази]], а у тканинах інших рослин змінюють набори РНК й функціонуючих ферментів.
[[Файл:Gibberellic acid.svg|центр|безрамки|Гібберелова кислота]]
[[Файл:Gibberellic acid.svg|центр|безрамки|Гібберелова кислота]]


Абсцизва кислота є інгібітором росту вищих рослин. Вона переводить рослини у стан спокою, викликає в'янення й опад листя та плодів.
[[Абсцизова кислота|Абсцизва кислота]] є інгібітором росту вищих рослин. Вона переводить рослини у стан спокою, викликає в'янення й опад листя та плодів.
[[Файл:343f43rgewfwfwef.tif|центр|безрамки]]
[[Файл:Abscisic acid.svg|180px|центр|безрамки]]
Цитокініни є групою регуляторів росту й розвитку рослин, які стимулюють цитокінез. До цієї групи входять N(6)-похідні аденіну - зеатин, кінетин й ізопентеніаладенін.
[[Цитокінін|Цитокініни]] є групою регуляторів росту й розвитку рослин, які стимулюють цитокінез. До цієї групи входять N(6)-похідні аденіну - [[зеатин]], [[кінетин]] й ізопентеніаладенін.
[[Файл:Ger3rgewfwfwef.tif|центр|безрамки|977x977пкс]]
[[Файл:Cytokinine examples.tiff|центр|безрамки|977x977пкс]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 333: Рядок 331:
[[Категорія:Класифікація рослин]]
[[Категорія:Класифікація рослин]]
[[Категорія:Рослини|*]]
[[Категорія:Рослини|*]]
[[Категорія:Архепластиди]]
[[Категорія:Царства (біологія)]]

Версія за 05:17, 3 серпня 2024

Рослини
Період існування: мезопротерозой — наш час
Різноманіття рослин
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
(без рангу): Diaphoretickes
(без рангу): Архепластиди (Archaeplastida)
Царство: Рослини (Plantae)
sensu Copeland, 1956
Відділи
Вікісховище: Plantae
Терміном «росли́ни» зазвичай називають представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), і саме про них ведеться мова в цій статті. Іноді цим терміном називають лише наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta).

Росли́ни (Plantae), або зелені рослини (Viridiplantae) — царство живих організмів. Назва Viridiplantae була запропонована у 1981[1] році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не утворювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta[2] або група Chlorophyta/Embryophyta.[3] Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Вивченням рослин займається ботаніка.

Біологічна класифікація рослин

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.

Раніше до нижчих рослин відносили також слизовики, гриби, усі водорості (діатомові, бурі, червоні, евгленові тощо), але на початку XXI сторіччя перші дві групи класифіковано до окремого царства — Гриби (Fungi), а систематика решти залишалася невизначеною (incertae sedis), іноді їх включали до царства Найпростіші.

Таксономія основних груп рослин[4]


Філогенія

Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane[6] та Smith et al.[7][відсутнє в джерелі]

 
 

Prasinophyceae (мікромонади)

 
 
Streptobionta (інші мови)
 
Embryophyta
 
Stomatophytes (інші мови)
 
Polysporangiates
 
Tracheophyta
Eutracheophytes (інші мови)
Euphyllophytina
Lignophyta (інші мови)
 

Spermatophyta (насінні рослини)

 
 

Progymnospermophyta (інші мови) †

 
 
Pteridophyta
 
 

Pteridopsida (папоротевидні)

 
 

Marattiopsida (інші мови)

 
 

Equisetopsida (хвощевидні)

 
 

Psilotopsida (псилотоподібні)

 
 

Cladoxylopsida †

 
 
 
 
Lycophytina (інші мови)
 

Lycopodiophyta (плауноподібні)

 
 

Zosterophyllophyta (інші мови) †

 
 
 
 

Rhyniophyta †

 
 
 
 

Aglaophyton †

 
 

Horneophytopsida (інші мови) †

 
 
 
 

Bryophyta (мохи)

 
 

Anthocerotophyta (антоцеротовидні)

 
 
 
 

Marchantiophyta (печіночники)

 
 
 
 

Charophyta (харофіти)

 
 
 
 
Chlorophyta
 
 

Trebouxiophyceae (Pleurastrophyceae)

 
 

Chlorophyceae

 
 
 

Ulvophyceae (ульвофіцієві)

 
 
 
 


Філогенетична кладограма, запропонована Leliaert et al. 2011[8], доповнена Silar 2016[9][відсутнє в джерелі] та Novíkov & Barabaš-Krasni 2015[10][відсутнє в джерелі]:

 
Chlorobionta

Chlorophyta

 
Streptobionta
 

?Chlorokybophyta

 
 

Mesostigmatophyta

 
 
 

Klebsormidiophyta

 
Phragmoplastophyta
 

Charophyta (харофіти)

 
Plasmodesmophyta (інші мови)
 

Chaetosphaeridiales (інші мови)

 
 

Coleochaetophyta

 
 
 

Zygnematophyta

 
Embryobiotes
 

Marchantiophyta (печіночники)

 
Stomatophyta (інші мови)
 

Bryophyta (мохи)

 
 
 

Anthocerotophyta

 
Polysporangiophyta
 

Horneophyta

 
 
 

Aglaophyta

 
 

Tracheophyta (судинні)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Зелені водорості
 
 


Різноманітність

Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) було описано близько 320 тисяч видів рослин[джерело?], з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні)[11]. Це число постійно збільшується, оскільки відкриваються нові види.

Різноманітність сучасних рослин
  Відділи Українська
назва 		Число
видів
Зелені водорості Chlorophyta Хлорофітові водорості[12] 13 000 — 20 000[13]
Charophyta Водорості-стрептофіти[14] 4000—6000[15]
Мохоподібні Marchantiophyta Печіночники 6000—8000[16]
Anthocerotophyta Антоцеротовидні 100—200[17]
Bryophyta Мохи 13 000[18]
Вищі спорові рослини Lycopodiophyta Плауноподібні 1200[19]
Pteridophyta Папоротеподібні 11 000[19]
Equisetophyta Хвощеподібні 15[20]
Насінні рослини Cycadophyta Саговникоподібні 160[21]
Ginkgophyta Гінкгоподібні 1[22]
Pinophyta Хвойні 630[19]
Gnetophyta Гнетові 70[19]
Magnoliophyta Квіткові рослини 281 821[11]

Галерея

Ріст та розвиток

Біорегуляторами є низькомолекулярні продукти вторинного метаболізму рослин. Серед них є природні стимулятори та інгібітори. Фітогормонами є спільними для усіх рослин біорегуляторами. Вони синтезуються у клітинах, які активно діляться, після чого транспортуються до інших органів та тканин, де здійснюють хемічний запуск фізіологічних програм. Молекулярні механізми пов'язані із регуляцією білкового синтезу, активності ферментів й транспорту через біологічні мембрани.

Ауксини є природними сполуками, які стимулюють мітоз, утворення коренів, дихання й синтез білка у рослинах. Представником аксинів є індолоцтова кислота

Гібереліни є тетрациклічними моно-, ди- й трикарбоновими кислотами дитерпеноїдної природи. До їх функцій належать контроль проростання насіння, ріст стебла догори, перехід до цвітіння й розвиток органів квітки. Усі ці функції пов'язані із деградацією DELLA-білків, яка опосередковується рецептором GID1. У зернах ячменю вони змінюють властивості мембран й індукують синтез α-амілази, а у тканинах інших рослин змінюють набори РНК й функціонуючих ферментів.

Гібберелова кислота
Гібберелова кислота

Абсцизва кислота є інгібітором росту вищих рослин. Вона переводить рослини у стан спокою, викликає в'янення й опад листя та плодів.

Цитокініни є групою регуляторів росту й розвитку рослин, які стимулюють цитокінез. До цієї групи входять N(6)-похідні аденіну - зеатин, кінетин й ізопентеніаладенін.

Примітки

  1. ↑ Cavalier-Smith T. Eukaryote kingdoms: seven or nine? // Biosystems. — 1981. — Т. 14. — С. 461-481. — DOI:10.1016/0303-2647(81)90050-2. — PMID 7337818 .
  2. ↑ Bremer, K. Summary of green plant phylogeny and classification. // Cladistics. — 1981. — Т. 1. — С. 369–385. — DOI:10.1111/j.1096-0031.1985.tb00434.x.
  3. ↑ Viridiplantae. NCBI taxonomy browser. Процитовано 22 серпня 2006.
  4. ↑ Green plants. Tree of life web project. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2006.
  5. ↑ Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (укр) . Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 399 с. ISBN ISBN 978-966-613-821-0. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  6. ↑ Kenrick, Paul & Peter R. Crane. 1997. The Origin and Early Diversification of Land Plants: A Cladistic Study. (Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.) ISBN 1-56098-730-8.
  7. ↑ Smith Alan R.; Pryer Kathleen M.; Schuettpelz E.; Korall P.; Schneider H.; Wolf Paul G. (2006). A classification for extant ferns (PDF). Taxon. 55 (3): 705—731. doi:10.2307/25065646. ISSN 0040-0262. Архів оригіналу (PDF) за 26 February 2008. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ Leliaert, Frederik; Verbruggen, Heroen; Zechman, Frederick W. (2011). Into the deep: New discoveries at the base of the green plant phylogeny. BioEssays. 33 (9): 683—692. doi:10.1002/bies.201100035. ISSN 0265-9247. PMID 21744372.
  9. ↑ Silar, Philippe (2016), Protistes Eucaryotes: Origine, Evolution et Biologie des Microbes Eucaryotes, HAL archives-ouvertes: 1—462
  10. ↑ Novíkov & Barabaš-Krasni (2015). Modern plant systematics. Liga-Pres: 685. doi:10.13140/RG.2.1.4745.6164. ISBN 978-966-397-276-3.
  11. ↑ а б lnternational Union for Conservation of Nature and Natural Resources, 2010.1. IUCN Red List of Threatened Species: Summary Statistics (англ.) (Перевірено 20 травня 2010)
  12. ↑ Бойко. Ботаніка, 2013 та 127—132, Відділ зелені (Хлорофітові) водорості — Chlorophyta.
  13. ↑ Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 343, 350, 392, 413, 425, 439, & 448 (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
  14. ↑ Бойко. Ботаніка, 2013 та 153—154, Група зелених водоростей-стрептофітів.
  15. ↑ Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 457, 463, & 476. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
  16. ↑ Crandall-Stotler, Barbara. & Stotler, Raymond E., 2000. «Morphology and classification of the Marchantiophyta». page 21 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
  17. ↑ Schuster, Rudolf M., The Hepaticae and Anthocerotae of North America, volume VI, pages 712–713. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.
  18. ↑ Buck, William R. & Bernard Goffinet, 2000. «Morphology and classification of mosses», page 71 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
  19. ↑ а б в г Raven, Peter H., Ray F. Evert, & Susan E. Eichhorn, 2005. Biology of Plants, 7th edition. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1007-2.
  20. ↑ Шаблон:APWeb
  21. ↑ Gifford, Ernest M. & Adriance S. Foster, 1988. Morphology and Evolution of Vascular Plants, 3rd edition, page 358. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1946-0.
  22. ↑ Taylor, Thomas N. & Edith L. Taylor, 1993. The Biology and Evolution of Fossil Plants, page 636. (New Jersey: Prentice-Hall). ISBN 0-13-651589-4.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рослини

Література

  • Ріст і розвиток рослин : навч. посіб. / О. І. Терек, О. І. Пацула ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр.: с. 321-323 (54 назви).
  • Сабадош І.В. Українські назви рослин: історія, етимологія: монографія. – Ужгород: ПП Мельник М.В., 2019. – 1032 с. ISBN 978-966-9785-30-9
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рослини&oldid=43208817