Жорж Орік: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м →Посилання: категоризація |
||
| (Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Навчався в [[Монпельє]], потім з 1913 року в Парижській консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і |
Навчався в [[Монпельє]], потім з 1913 року в Парижській консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і водночас з 1914 по 1916 в «Схола конторум» у В.д'Енді (клас композиції).<ref>{{Cite book|title="Шесть". Сборник статей|first=И.Глебов, С. Гинзбург, Д. Мило|year=1926|publisher=|location=Ленинград|pages=|language=|isbn=}}</ref> Писати музику почав ще в 10 років, дебютував як композитор у 15 років (1914 р.), коли кілька його пісень виконали Пола де Лестан (сопрано) і Альфредо Казелла (фортепіано). Вже на початку своєї діяльності привернув увагу [[Дягілєв Сергій Павлович|С.Дягілева]] та в результаті їх співпраці з'явилися багато цікавих балетів: «Матроси» (1925), «Пастораль»(1926) та інші. Писав музику до театральних постановок, мюзиклів і балетів. Є автором великої кількості комічних опер: «Під маскою», «Цариця серця», 14 балетів, багатьох оркестрових творів (увертюра, фокстрот, ноктюрн), камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, пісень та романсів.<ref>{{Cite book|title=Современные французские композиторы группы "Шести"|last=Дюмениль|first=Р.|year=1964|publisher=|location=Ленинград|pages=|language=|isbn=}}</ref> |
||
У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт». |
У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт». |
||
Брав участь |
Брав участь в антифашиському руху. Створював масові пісні: «Заспіваймо, дівчата», «4 пісні стражденної Франції»,<ref>{{Cite book|title=Французская музыка ХХ века изд.ІІ|last=Шнеерсон|first=Г.|year=1970|publisher=|location=Москва|pages=|language=|isbn=}}</ref> |
||
Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), |
Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), успіх мала й музика з «Глибокою ніччю» (1945). Також написав музику до фільму «Мулен Руж»(1952), в тому числі й вальс, який став, мабуть, одним із відоміших його творів. Музика Оріка звучить у фільмах [[Жан Кокто|Кокто]] («[[Орфей (фільм)|Орфей]]», «[[Красуня і чудовисько (фільм, 1946)|Красуня і чудовисько]]», «[[Двоглавий орел (фільм)|Двоглавий орел]]»), [[Макс Офюльс|Макса Офюльса]] («Лола Монтес»), [[Жуль Дассен|Жуля Дассена]] ([[Ріфіфі|«Чоловічі розбірки»]]), [[Жан Делануа|Жана Деланнуа]] («[[Вічне повернення (фільм, 1943)|Вічне повернення]]», «Принцеса Клевська»), Уайлера («Римські канікули»), «Таїнство Пікассо». |
||
Помер у 1983 році. |
Помер у 1983 році. |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
=== Музика до кінофільмів === |
=== Музика до кінофільмів === |
||
* «[[Алібі (фільм, 1937)|Алібі]]» (1937) |
|||
* «Цезар і Клеопатра» (1945); |
* «Цезар і Клеопатра» (1945); |
||
* «Глибокою ніччю» (1945); |
* «Глибокою ніччю» (1945); |
||
* «Крик та плач» (1946); |
* «Крик та плач» (1946); |
||
* «[[Рюї Блаз (фільм)|Рюї Блаз]]» (1948) |
|||
* «Мулен Руж» (1952); |
* «[[Мулен Руж (фільм, 1952)|Мулен Руж]]» (1952); |
||
* та інші. |
* та інші. |
||
| Рядок 60: | Рядок 62: | ||
[[Категорія:Французькі композитори]] |
[[Категорія:Французькі композитори]] |
||
[[Категорія:Французькі кінокомпозитори]] |
[[Категорія:Французькі кінокомпозитори]] |
||
[[Категорія:Поховані на |
[[Категорія:Поховані на цвинтарі Монпарнас]] |
||
[[Категорія:Композитори академічної музики XX століття]] |
|||
Поточна версія на 12:14, 26 травня 2024
| Жорж Орік | |
|---|---|
| фр. Georges Auric | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Georges Abel Louis Auric[1] |
| Дата народження | 15 лютого 1899[2][3][…] |
| Місце народження | Лодев[5][6][7] |
| Дата смерті | 23 липня 1983[2][8][…] (84 роки) |
| Місце смерті | VIII округ Парижа, Париж[8][6][7] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція |
| Професії | композитор, хореограф, кінокомпозитор, актор |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Регіональна консерваторія Монпельєd і Schola Cantorum de Parisd |
| Вчителі | Georges Caussaded |
| Жанри | опера |
| Членство | Французька шістка і Академія красних мистецтв Франції (23 липня 1983)[9] |
 Файли у Вікісховищі | |
Жорж Орік (фр. Georges Auric, 15 лютого 1899, Лодев — 23 липня 1983, Париж) — французький композитор, музичний критик, учень А. Русселя, наймолодший учасник «Шістки».
Навчався в Монпельє, потім з 1913 року в Парижській консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і водночас з 1914 по 1916 в «Схола конторум» у В.д'Енді (клас композиції).[10] Писати музику почав ще в 10 років, дебютував як композитор у 15 років (1914 р.), коли кілька його пісень виконали Пола де Лестан (сопрано) і Альфредо Казелла (фортепіано). Вже на початку своєї діяльності привернув увагу С.Дягілева та в результаті їх співпраці з'явилися багато цікавих балетів: «Матроси» (1925), «Пастораль»(1926) та інші. Писав музику до театральних постановок, мюзиклів і балетів. Є автором великої кількості комічних опер: «Під маскою», «Цариця серця», 14 балетів, багатьох оркестрових творів (увертюра, фокстрот, ноктюрн), камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, пісень та романсів.[11]
У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт».
Брав участь в антифашиському руху. Створював масові пісні: «Заспіваймо, дівчата», «4 пісні стражденної Франції»,[12]
Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), успіх мала й музика з «Глибокою ніччю» (1945). Також написав музику до фільму «Мулен Руж»(1952), в тому числі й вальс, який став, мабуть, одним із відоміших його творів. Музика Оріка звучить у фільмах Кокто («Орфей», «Красуня і чудовисько», «Двоглавий орел»), Макса Офюльса («Лола Монтес»), Жуля Дассена («Чоловічі розбірки»), Жана Деланнуа («Вічне повернення», «Принцеса Клевська»), Уайлера («Римські канікули»), «Таїнство Пікассо».
Помер у 1983 році.
- «Надокучливі» (1925);
- «Матроси» (1925);
- «Пастораль» (1926);
- «Уявні» (1934);
- «Чари Альчіни» (1929);
- «Суперництво» (1932);
- «Художник та його модель» (1949);
- «Федра» (1950);
- «Світлий шлях» (1952);
- та інші.
- Прелюдії;
- Соната F-dur (1931);
- Експромти;
- 3 пасторалі.
- Увертюра (1938);
- Сюїта з балету «Федра» (1950);
- Симфонічна сюїта (1960).
- «Алібі» (1937)
- «Цезар і Клеопатра» (1945);
- «Глибокою ніччю» (1945);
- «Крик та плач» (1946);
- «Рюї Блаз» (1948)
- «Мулен Руж» (1952);
- та інші.
- «Під маскою»;
- «Цариця серця»;
- та інші.
- ↑ ISWC Network
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Орик Жорж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116383054 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ www.academiedesbeauxarts.fr
- ↑ "Шесть". Сборник статей. Ленинград. 1926.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Дюмениль, Р. (1964). Современные французские композиторы группы "Шести". Ленинград.
- ↑ Шнеерсон, Г. (1970). Французская музыка ХХ века изд.ІІ. Москва.
