Перейти до вмісту

40 (число): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
WikitanvirBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: bo:༤༠ (གྲངས་ཀ།)
 
(Не показана 41 проміжна версія 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Натуральне число|num=40|uk=сорок|factor=2×2×2×5|roman=XL|bin=101000|hex=28|oct=50|
{{Натуральне число|num=40|uk=сорок|factor=2×2×2×5|roman=XL|bin=101000|hex=28|oct=50|
}}
}}
{{Значення|40 (значення)}}
{{перенаправлено|Сорок}}
'''40''' ('''со́рок''') — [[натуральне число]] між [[39 (число)|39]] і [[41 (число)|41]].


== Назва ==
'''40''' ('''со́рок''') — [[натуральне число]] між [[39 (число)|39]] і [[41 (число)|41]].
Слово «сорок» є [[східнослов'янські мови|східнослов'янською]] лексемою ({{lang-orv|сорокъ}}, {{lang-be|сорак}}, {{lang-ru|сорок}}), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-{{lang-pl|sorok}}, «в'язка з 40 шкурок» вважається [[росіянізм|запозиченням з російської]]){{Джерело?}}. Це слово не має загальновизнаної [[етимологія|етимології]]. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 [[соболь|соболиних]] або [[куниця|куницевих]] шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «[[сорочка]]», {{lang-cu|срачица}} (< {{lang-x-slav|*sorky, *sorčica}}). Аналогічне утворення існує у [[данська мова|данській]]: слово ''snes'' («[[20 (число)|двадцять]]», синонім ''tyve'')<ref>{{книга|автор=Tom Lundskaer-Nielsen, Philip Holmes|заголовок= Danish: A Comprehensive Grammar|посилання=https://books.google.ru/books?id=QHMGCAAAQBAJ&pg=PA146&lpg=PA146&dq=snes+20+Danish+snes&source=bl&ots=81u2Q43eLg&sig=0vr4gHNBjnD1Q8YZEUa6lP0Pq3A&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiXr-nkl8rTAhWE_iwKHWiuC7IQ6AEINzAD#v=onepage&q=snes%2020%20Danish%20snes&f=false|відповідальний= |місце=London, New York |видавництво= Routledge|рік= 2015|том= |сторінок= 752|сторінки=146 |isbn=|ref =}}</ref> походить від [[Давньоскандинавська мова|дав.-сканд.]] ''sneis'' («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб<ref>{{книга|автор=П. Я. Черных.|заголовок= Историко-этимологический словарь современного русского языка|посилання=http://www.pageforyou.ru/library/ch_t2.pdf|відповідальний= |місце=М.|видавництво= Русский язык|рік= 1999|том= 2|сторінок= |сторінки=188-189|isbn=|ref =}}</ref>. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово ''serkr'', що означає «сорочка», а також «200 шкур»<ref name="Фасмер">[http://enc-dic.com/fasmer/Sorok-12617/ Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.

Інші версії пов'язують ''сорок'' з {{lang-el|(τε)σαρράκοντα}} («сорок»), припускають запозичення з [[тюркські мови|тюркських мов]] (пор. {{lang-tr|kirk}}, {{lang-kk|қырық}}&nbsp;— «сорок», {{lang-cv|херĕх}}) з [[дисиміляція (мовознавство)|дисиміляцією]] ''k-k'' у ''s-k''. У цьому разі східнопраслов'янську форму відновлюють як ''*sъrkъ''<ref>{{ЕСУМ5}}</ref><ref name="Фасмер"/>.

Слово ''чотирде́сять'', зафіксоване в «[[Словарь української мови|Словарі Грінченка]]»<ref>{{Грінченко|Чотирдесят|65084-chotyrdesjat}}</ref>, походить {{lang-x-slav|*četyre desęte}} («чотири десятки»). Ця лексема вживається для позначення числа «40» в більшості слов'янських мов, а у східнослов'янських витіснене словом «сорок» ({{lang-pl|czterdzieści}}, {{lang-cs|čtyřicet}}, {{lang-cu|четыри десѧти}}, {{lang-chu|четыредесѧть}}, {{lang-bg|четиридесет}}, {{lang-mk|четириесет}}, {{lang-sr|четрдесет/četrdeset}}, {{lang-sl|štírideset}})<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>.

== Одиниця лічби ==
'''Со́рок'''&nbsp;— давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам, первісно означало «набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок»<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Сорок}}</ref>.

У [[Київська Русь|Русі]] існувала лічба «сороковицями», пов'язана з [[Лічба за допомогою пальців|лічбою на пальцях]]. Лік вели за суглобами пальців (переходи між фалангами), яких було всього 8. Якщо число перевищувало 8, то при досягненні 8 людина, що рахує, загинає один палець на протилежній руці. По досягненні числа 40 всі пальці руки, яка фіксує повні осьмушки, виявлялися стиснутими в кулак. Сліди пальцевої «лічби сороками» збереглися в народних [[забобон]]ах.
{{Див. також|Лічба за допомогою пальців{{!}}Руська лічба}}


== Математика ==
== Математика ==
* 2<sup>40 </sup> = 1099511627776
* 2<sup>40 </sup> = 1099511627776
* 40 є четвертим [[октагональне число|октагональним числом]].
* 40 є четвертим [[октагональне число|октагональним числом]]
* 40 є четвертим [[п'ятикутно-пірамідне число|п'ятикутно-пірамідним числом]]
* 40 є четвертим [[пентагональне пірамідальне число|пентагональним пірамідальним числом]]
* 40 є [[півдосконале число|півдосконалим числом]]
* 40 є [[півдосконале число|півдосконалим числом]]
* 40 є [[число Гаршада|числом Гаршада]] за основою 10
* 40 є [[Числа харшад|числом Нівена]]
* 40 це [[Складене число]]
* Сума цифр числа 40 — 4
* Добуток цифр числа 40 — 0
* 40 ділиться на 1, 2, 4, 5, 8, 10, 20.


== Наука ==
== Наука ==
* На відмітці «мінус сорок» збігаються градусні шкали [[Шкала Цельсія|Цельсія]] і [[Шкала Фаренгейта|Фаренгейта]] (тобто, −40&nbsp;°F = −40&nbsp;°C).
* −40&nbsp;°F = −40&nbsp;°C.
* Атомний номер [[Цирконій|Цирконія]].
* 40&nbsp;— атомний номер [[Цирконій|цирконія]].
* [[Вагітність]] у людини триває близько 40 тижнів
* [[NGC 40]] — [[планетарна туманність]] типу PN у сузір'ї [[Цефей (сузір'я)|Цефей]].
* [[NGC 40]]&nbsp;— [[планетарна туманність]] типу PN у сузір'ї [[Цефей (сузір'я)|Цефей]].

== У релігіях ==

=== Християнство ===
* [[Сороковини]]&nbsp;— сороковий день після чиєї-небудь смерті, поминки в цей день
* '''Сороковуст''' (сорокоуст)&nbsp;— молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті<ref>[https://ure-online.info/encyclopedia/sorokoust/ Сорокоуст] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія</ref>.
* «[[Сорок сороков]]»&nbsp;— поширений [[фразеологізм]], що означає сукупність московських соборів<ref name="Гумеров">''Иеромонах [[Йов (Гумеров)]]. ''[http://www.pravoslavie.ru/answers/33084.htm Вопрос: Что означает выражение «сорок сороков»?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924081043/http://www.pravoslavie.ru/answers/33084.htm |date=24 вересня 2015 }} // [[Православие.Ru]], 8 грудня 2009&nbsp;г.</ref>, численність церков у старій Москві<ref name="Маевская">''Ольга Маевская.'' [http://www.nkj.ru/archive/articles/23021/ Сорок, девяносто, сто…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170430222330/http://www.nkj.ru/archive/articles/23021/ |date=30 квітня 2017 }} // [[Наука и жизнь]], №&nbsp;8, 2013&nbsp;г.</ref>. Часто його хибно розуміють як [[добуток]] 40×40 (тобто 1600), але в Москві ніколи не було такої кількості храмів. Припускають, що слово ''соро́к'' означало церковно-адміністративну одиницю, аналог сучасного [[благочиння]]<ref name="Гумеров" />.

=== Іслам ===

=== Юдаїзм ===

=== Язичництво ===

== У культурі ==
* «[[Семь-сорок|Сім-сорок]]»&nbsp;— традиційна [[клезмер]]ська танцювальна мелодія
* Слово «[[карантин]]» походить від {{lang-fr|quarantaine}} («близько сорока», «сорок штук», «чотири десятки»). Назва пов'язана з тим, що ізоляція під час захворювань первісно тривала сорок днів<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.
* Існує зворот «наговорити (наплести) сорок бочок арештантів» (те ж саме, що й «наговорити сім мішків гречаної вовни»)<ref name="СУМ"/>.


== Дати ==
== Дати ==
* 40-й день року це [[9 лютого]]
* [[40 до н. е.|40 рік до н. е.]]
* [[40 до н. е.|40 рік до н.&nbsp;е.]]
* [[40|40 рік]]
* [[40|40 рік]]
* [[1840|1840 рік]]
* [[1840|1840 рік]]
Рядок 24: Рядок 62:


== Інші галузі ==
== Інші галузі ==
[[ASCII]]-код символу «(»
[[ASCII]]-код символу "("


== Примітки ==
{{Number-stub}}
{{reflist}}


== Посилання ==
[[Категорія:Цілі числа]]
* {{УМЕ14|частина=Сорок|сторінки=1807-1808}}
{{Number-stub}}


[[Категорія:Натуральні числа]]
[[ab:Ҩынҩажәа]]
[[ar:40 (عدد)]]
[[az:40 (ədəd)]]
[[bo:༤༠ (གྲངས་ཀ།)]]
[[ca:Quaranta]]
[[ceb:40 (numero)]]
[[cs:40 (číslo)]]
[[cv:40 (хисеп)]]
[[da:40 (tal)]]
[[de:Vierzig]]
[[en:40 (number)]]
[[eo:Kvardek]]
[[es:Cuarenta]]
[[eu:Berrogei]]
[[fa:۴۰ (عدد)]]
[[ff:Cappanɗe nayi]]
[[fi:40 (luku)]]
[[fr:40 (nombre)]]
[[gan:40]]
[[gn:Irundypa]]
[[ha:Arbaʼin]]
[[he:40 (מספר)]]
[[ht:40 (nonm)]]
[[hu:40 (szám)]]
[[ia:40 (numero)]]
[[id:40 (angka)]]
[[ik:Malġukipiaq]]
[[it:40 (numero)]]
[[ja:40]]
[[kab:40]]
[[ko:40]]
[[ku:Çil]]
[[lbe:МукьцIалва]]
[[lg:Amakumi ana]]
[[lmo:Nümar 40]]
[[ln:Tuku mínei]]
[[lt:40 (skaičius)]]
[[lv:40 (skaitlis)]]
[[mk:40 (број)]]
[[ms:40 (nombor)]]
[[myv:40 (ловома вал)]]
[[nah:Ōmpōhualli]]
[[nap:Quaranta]]
[[nl:40 (getal)]]
[[nn:Talet 40]]
[[no:40 (tall)]]
[[ny:Makumi anayi]]
[[pl:40 (liczba)]]
[[pnb:40]]
[[pt:Quarenta]]
[[rn:Mirong’ine]]
[[ru:40 (число)]]
[[simple:40 (number)]]
[[sl:40 (število)]]
[[sn:Makumi mana]]
[[srn:Numro 40]]
[[sv:40 (tal)]]
[[th:40]]
[[ti:ኣርብዓ]]
[[tl:40 (bilang)]]
[[tum:Makhumi na vinayi]]
[[vi:40 (số)]]
[[war:40 (ihap)]]
[[yi:40 (נומער)]]
[[zh:40]]
[[zh-yue:40]]

Поточна версія на 09:31, 15 травня 2024


40

сорок

37 38 39 40 41 42 43

Факторизація: 2×2×2×5
Римський запис: XL
Двійкове: 101000
Вісімкове: 50
Шістнадцяткове: 28
Натуральні числа   Список чисел

40 (со́рок) — натуральне число між 39 і 41.

Назва

[ред. | ред. код]

Слово «сорок» є східнослов'янською лексемою (д.-рус. сорокъ, біл. сорак, рос. сорок), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-пол. sorok, «в'язка з 40 шкурок» вважається запозиченням з російської)[джерело?]. Це слово не має загальновизнаної етимології. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 соболиних або куницевих шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «сорочка», староцерк.-слов. срачица (< прасл. *sorky, *sorčica). Аналогічне утворення існує у данській: слово snes («двадцять», синонім tyve)[1] походить від дав.-сканд. sneis («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб[2]. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово serkr, що означає «сорочка», а також «200 шкур»[3].

Інші версії пов'язують сорок з грец. (τε)σαρράκοντα («сорок»), припускають запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk, каз. қырық — «сорок», чув. херĕх) з дисиміляцією k-k у s-k. У цьому разі східнопраслов'янську форму відновлюють як *sъrkъ[4][3].

Слово чотирде́сять, зафіксоване в «Словарі Грінченка»[5], походить прасл. *četyre desęte («чотири десятки»). Ця лексема вживається для позначення числа «40» в більшості слов'янських мов, а у східнослов'янських витіснене словом «сорок» (пол. czterdzieści, чеськ. čtyřicet, староцерк.-слов. четыри десѧти, церк.-слов. четыредесѧть, болг. четиридесет, мак. четириесет, серб. четрдесет/četrdeset, словен. štírideset)[6].

Одиниця лічби

[ред. | ред. код]

Со́рок — давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам, первісно означало «набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок»[7].

У Русі існувала лічба «сороковицями», пов'язана з лічбою на пальцях. Лік вели за суглобами пальців (переходи між фалангами), яких було всього 8. Якщо число перевищувало 8, то при досягненні 8 людина, що рахує, загинає один палець на протилежній руці. По досягненні числа 40 всі пальці руки, яка фіксує повні осьмушки, виявлялися стиснутими в кулак. Сліди пальцевої «лічби сороками» збереглися в народних забобонах.

Див. також: Руська лічба

Математика

[ред. | ред. код]

Наука

[ред. | ред. код]

У релігіях

[ред. | ред. код]

Християнство

[ред. | ред. код]
  • Сороковини — сороковий день після чиєї-небудь смерті, поминки в цей день
  • Сороковуст (сорокоуст) — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті[8].
  • «Сорок сороков» — поширений фразеологізм, що означає сукупність московських соборів[9], численність церков у старій Москві[10]. Часто його хибно розуміють як добуток 40×40 (тобто 1600), але в Москві ніколи не було такої кількості храмів. Припускають, що слово соро́к означало церковно-адміністративну одиницю, аналог сучасного благочиння[9].

Іслам

[ред. | ред. код]

Юдаїзм

[ред. | ред. код]

Язичництво

[ред. | ред. код]

У культурі

[ред. | ред. код]
  • «Сім-сорок» — традиційна клезмерська танцювальна мелодія
  • Слово «карантин» походить від фр. quarantaine («близько сорока», «сорок штук», «чотири десятки»). Назва пов'язана з тим, що ізоляція під час захворювань первісно тривала сорок днів[11].
  • Існує зворот «наговорити (наплести) сорок бочок арештантів» (те ж саме, що й «наговорити сім мішків гречаної вовни»)[7].

Інші галузі

[ред. | ред. код]

ASCII-код символу "("

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tom Lundskaer-Nielsen, Philip Holmes. Danish: A Comprehensive Grammar. — London, New York : Routledge, 2015. — С. 146.
  2. П. Я. Черных. Историко-этимологический словарь современного русского языка. — М. : Русский язык, 1999. — Т. 2. — С. 188-189.
  3. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. Чотирдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  7. а б Сорок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Сорокоуст // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  9. а б Иеромонах Йов (Гумеров). Вопрос: Что означает выражение «сорок сороков»? [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Православие.Ru, 8 грудня 2009 г.
  10. Ольга Маевская. Сорок, девяносто, сто… [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Наука и жизнь, № 8, 2013 г.
  11. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Посилання

[ред. | ред. код]