Пій XII: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 229 081 редагування
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показані 27 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
|larghezza = 200px
|larghezza = 200px
|в миру=Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі
|в миру=Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі
|народжений=[[2 березня]] [[1876]]<br /> [[Рим]], [[Італія]]
|народжений= [[2 березня]] [[1876]]<br /> [[Рим]], [[Італія]]
|обраний=[[2 березня]] [[1939]]
|обраний= [[2 березня]] [[1939]]
|інтронізований=[[12 березня]] [[1939]]
|інтронізований= [[12 березня]] [[1939]]
|кінець=[[9 жовтня]] [[1958]]
|кінець= [[9 жовтня]] [[1958]]
|попередник=[[Пій ХІ]]
|попередник= [[Пій ХІ]]
|наступник=[[Іоанн ХХІІІ]]
|наступник= [[Іоанн ХХІІІ]]
|примітки=
|примітки=
|антипапи=
|антипапи=
Рядок 16: Рядок 16:
|нагороди = {{Кавалер ордена Святого Григорія Великого}}
|нагороди = {{Кавалер ордена Святого Григорія Великого}}
}}
}}
'''Пій XII''' ({{lang-it|Pio XII}} світське ім'я&nbsp;— '''Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі''' ({{lang-it|Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli}} {{IPA-it|euˈdʒɛːnjo maˈriːa dʒuˈzɛppe dʒoˈvanni paˈtʃɛlli}}; [[2 березня]] [[1876]], [[Рим]]&nbsp;— [[9 жовтня]] [[1958]])&nbsp;— [[Папа Римський]] ([[2 березня]] [[1939]]&nbsp;— [[9 жовтня]] [[1958]]). Очолював [[Римо-католицька церква|Римо-католицьку церкву]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[1 листопада]]&nbsp;[[1950]] року в [[Апостольська конституція|апостольській конституції]] «Munificentissimus Deus» проголосив [[догмат]] про [[Внебовзяття Діви Марії|Внебовзяття]] (тілесне вознесіння на небо) [[Діва Марія|Діви Марії]].
'''Пій XII''' ({{lang-it|Pio XII}} світське ім'я&nbsp;— '''Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі''' ({{lang-it|Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli}} {{IPA-it|euˈdʒɛːnjo maˈriːa dʒuˈzɛppe dʒoˈvanni paˈtʃɛlli}}; [[2 березня]] [[1876]], [[Рим]]&nbsp;— [[9 жовтня]] [[1958]])&nbsp;— [[Папа Римський]] (2 березня 1939&nbsp;— 9 жовтня 1958). Очолював [[Римо-католицька церква|Римо-католицьку церкву]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
1 листопада 1950&nbsp;року в&nbsp;[[Апостольська конституція|апостольській конституції]]&nbsp;«Munificentissimus Deus» проголосив [[догмат]] про [[Внебовзяття Діви Марії|Внебовзяття]] (тілесне вознесіння на небо) [[Діва Марія|Діви Марії]].


== Нунцій, кардинал, державний секретар ==
== Нунцій, кардинал, державний секретар ==
Пачеллі походив зі шляхетної родини&nbsp;— він був онуком засновника ватиканської газети «[[L'Osservatore Romano]]» Маркантоніо Пачеллі, племінником фінансового радника [[Лев XIII|Льва XIII]] Ернесто Пачеллі й сином начальника ватиканських юристів Філіпо Пачеллі. У квітні [[1899]] року Пачеллі став священиком.
Пачеллі походив зі шляхетної родини, був онуком засновника ватиканської газети «[[L'Osservatore Romano]]» Маркантоніо Пачеллі, племінником фінансового радника [[Лев XIII|Льва XIII]] Ернесто Пачеллі й сином начальника [[ватикан]]ських юристів Філіпо Пачеллі. Мати, Віргінія з дому Граціозі. По закінченню гімназії і ліцею ім. Енніо Кьюріно Вісконті в Римі в 1894 році вступив до Духовної Семінарії в ''Collegio Capranica''. Опісля студіював ще в Папській Семінарії св. Аполінарія. У квітні 1899 року став священником.

З 1901 року служив у ватиканському [[Державний секретаріат Святого Престолу|Державному секретаріаті Святого Престолу]]. У 1901 році його покликали до уряду при [[Конгрегація надзвичайних церковних справ|Конгрегації надзвичайних церковних справ]] ({{lang-la|Congregatio pro negotiis ecclesiasticis extraordinariis}}). Як доктор богослов'я і обох прав був номінований професором у Папській семінарії св. Аполінарія, одначе кардинал П'етро Гаспаррі, тодішній Секретар Конгрегації надзвичайних церковних справ, наполягав, щоби Пачеллі полишив кафедру у Папській семінарії, а присвятився повністю поботі в Конгрегації. Тут спочатку обіймав посаду урядового мінутанта (референта справ), згодом став заступником Секретаря. Рівночасно, через довший час, був професором у [[Папська церковна академія|Папській церковній академії]] ({{lang-la|Pontificia Ecclesiastica Academia}}), призначенній для тих, які готуються до дипломатичної служби Ватикану.

У 1911 році взяв участь, як член-радник папського посольства, у коронації англійського короля [[Георг V|Георга V]] в [[Лондон]]і. За певний час по тому Папа [[Пій X]] номінував Пачеллі Секретарем Конгрегації надзвичайних церковних справ у Ватикані. Папа [[Бенедикт XV]], цінуючи його великі якості, затримав його на цій посаді до 1917 року, коли він номінував його [[Нунцій|Апостольським нунцієм]] в Монахові, в Баварії. З кардиналом Гаспаррі співпрацював над кодифікацією церковного права, на новій посаді працював над [[конкордат]]ом з Баварією, заключеним у 1924 році. У 1917–[[1920]] роках&nbsp;— папський нунцій у Баварії, у червні 1920–1929 роках&nbsp;— у [[Німеччина|Німеччині]], у Берліні. За його сприяння заключено тоді (1929&nbsp;р.) новий конкордат з [[Пруссія|Пруссією]]. З 16 грудня 1929 року&nbsp;— кардинал. Покинув Німеччину після 12-річного перебування.


За сприяння кардинала П'етро Гаспаррі номінований Секретарем Стану, і від тоді 9 років працював найближчим співробітником Папи [[Пій XI|Пія XI]]. Тоді став також Префектом Конгрегації надзвичайних церковних справ, Президентом Папської комісії для Апостольської столиці та Архипресвітером Ватиканського Собору св. Петра, обіймаючи найвищі церковні гідности.
З [[1901]] року служив у ватиканському [[Державний секретаріат Ватикану|Державному секретаріаті]]. У [[1917]]–[[1920]] роках&nbsp;— папський нунцій у Баварії, у червні [[1920]]–[[1929]] &nbsp;роках&nbsp;— у [[Німеччина|Німеччині]]. З [[16 грудня]] 1929 року&nbsp;— кардинал.


У листі кардиналу П'єтро Гаспаррі від [[14 листопада]] [[1923]] Пачеллі написав, що націонал-соціалістичний рух є антикатолицьким й несе в собі [[антисемітизм]]. У [[1930]]–[[1939]] роках Державний секретар Ватикану. [[3 червня]] [[1933]] року в документі «{{lang-la|Dilectissima nobis}}» Пачеллі підкреслив космополітизм у зовнішній політиці, проте у серпні відносно нацистської політики написав британському представництву при Святому Престолі про страти євреїв і про царство терору, якому підкорявся цілий народ. У 1930-1940-х роках Пачеллі уклав [[конкордат]]и з [[Латвія|Латвією]], [[Баварія|Баварією]], [[Польща|Польщею]], [[Румунія|Румунією]], [[Литва|Литвою]], [[Пруссія (держава)|Пруссією]], [[Баден]]ом, [[Австрія|Австрією]], [[Німеччина|Німеччиною]], [[Югославія|Югославією]] та [[Португалія|Португалією]], а також здійснив низку дипломатичних візитів, в тому числі до [[США]] [[1936]] року, а в березня [[1942]] установив дипломатичні відносини з [[Японія|Японією]].
У листі кардиналу П'єтро Гаспаррі від 14 листопада 1923 року Пачеллі написав, що націонал-соціалістичний рух є антикатолицьким й несе в собі [[антисемітизм]]. У 1930–1939 роках&nbsp;— Державний секретар Ватикану. Як [[папський легат]], кардинал Пачеллі поїхав до [[Буенос-Айрес]]а в Аргентині, на Евхаристійний конгрес у 1934 році, а за рік опісля до Люрду. У 1936 році здійснив приватну поїздку до Північної Америки, в 1937 році&nbsp;— до Лізє і Парижа, в тому ж році поїхав знову папським легатом на Евхаристійний конгрес до Будапешту. 3 червня 1933 року в документі «{{lang-la|Dilectissima nobis}}<nowiki/>» Пачеллі підкреслив космополітизм у зовнішній політиці, проте у серпні відносно нацистської політики написав британському представництву при Святому Престолі про страти євреїв і про царство терору, яке отримав цілий народ. У 1930–1940-х роках Пачеллі уклав конкордати з [[Латвія|Латвією]], [[Баварія|Баварією]], [[Польща|Польщею]], [[Румунія|Румунією]], [[Литва|Литвою]], [[Пруссія (держава)|Пруссією]], [[Баден]]ом, [[Австрія|Австрією]], [[Німеччина|Німеччиною]], [[Югославія|Югославією]] та [[Португалія|Португалією]], а також здійснив низку дипломатичних візитів, в тому числі до [[США]] 1936 року, а в березні 1942 року установив дипломатичні відносини з [[Японія|Японією]].


== Папа ==
== Папа ==
Став першим Папою, обраним з державних секретарів, починаючи з [[Климент IX|Климента IX]] у 1667 році.
Став першим Папою, обраним з державних секретарів, після [[Климент IX|Климента IX]] у 1667 році.


У першій промові св. Отець, Папа Пій XII, відповідно до свого [[девіз]]у «Opus iustitiae pax», покликав людство до миру, заснованого на справедливості, милосерді і порядку. У цій бесіді зазначив Папа виразно, що дорогі Його серцю є теж християни незєдинені, за яких він молиться безнастанно. У справі церковного поєднання теперішний Папа вестиме політику своїх великих попередників, [[Лев XII|Льва XII]], Бенедикта XV і Пія XI, хоч сам науково небагато міг працювати, то одначе все любив і високо цінив науку.
<!--Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у 1942 році символічно присвятив світ Непорочному серцю Діви Марії, а [[1 листопада]] [[1950]] року в [[Апостольська конституція|апостольській конституції]] «Munificentissimus Deus» проголосив [[догмат]] про [[Внебовзяття Діви Марії|її Внебовзяття]] (тілесне вознесіння на небо).
<!--Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у 1942 році символічно присвятив світ Непорочному серцю Діви Марії, а [[1 листопада]] [[1950]] року в [[Апостольська конституція|апостольській конституції]] «Munificentissimus Deus» проголосив [[догмат]] про [[Внебовзяття Діви Марії|її Внебовзяття]] (тілесне вознесіння на небо).
Повний повтор того, що є вище!-->
Повний повтор того, що є вище!-->
У 1949 році наклав анафему на комуністичних лідерів Чехословаччини.
У 1949 році наклав [[Анафема|анафему]] на комуністичних лідерів [[Чехословаччина|Чехословаччини]].


Під час свого понтифікату Пій XII канонізував 34 особи, в тому числі Пія X, беатифікував&nbsp;— 41.
Під час свого понтифікату Пій XII [[Канонізація|канонізував]] 34 особи, в тому числі Пія X, [[Беатифікація|беатифікував]]&nbsp;— 41.


У [[1946]] році Конгрегація священної канцелярії, очолювана Пієм XII, опублікувала декрет зі засудженням [[комунізм|комуністичної ідеології]] як ідеології [[тоталітаризм]]у. У час святкування 350-річчя [[Берестейська унія|Берестейської унії 1596]] видав енцикліку з протестом проти переслідувань [[УГКЦ]] в [[СРСР]]. Пій XII цікавився долею вояків [[дивізія Галичина|дивізії «Галичина»]], врятував їх від примусової репатріації до Радянського Союзу. За Пія XII було створено Українську греко-католицьку митрополію в Канаді&nbsp;— Вінніпезька ([[1956]], митр. М. Германюк) і у США&nbsp;— Філадельфійська ([[1958]], митр. К. Богочевський) та у Великій Британії ([[1957]]), Австралії ([[1958]])&nbsp;— екзархати.
У 1946 році Конгрегація священної канцелярії, очолювана Пієм XII, опублікувала декрет зі засудженням [[комунізм|комуністичної ідеології]] як ідеології [[тоталітаризм]]у. У час святкування 350-річчя [[Берестейська унія|Берестейської унії]] 1596 року видав [[Енцикліка|енцикліку]] з протестом проти переслідувань [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Пій XII цікавився долею вояків [[14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина»|дивізії «Галичина»]], врятував їх від примусової репатріації до Радянського Союзу. За Пія XII було створено Українську греко-католицьку митрополію в Канаді&nbsp;— Вінніпезька (1956, [[митрополит]] [[Максим (Германюк)|Максим Германюк]]) і у США&nbsp;— Філадельфійська (1958, митрополит [[Костянтин (Богачевський)|Констянтин Богочевський]]) та у Великій Британії (1957), Австралії (1958)&nbsp;— [[екзархат]]и.


Помер 9 жовтня 1958 року від [[Гострий інфаркт міокарда|серцевого нападу]].
Помер 9 жовтня 1958 року від [[Гострий інфаркт міокарда|серцевого нападу]].
Рядок 42: Рядок 49:


== Оцінки ==
== Оцінки ==
Пія XII називали «Папою Марії»&nbsp;— за його величезну прихильність Матері Божій, що проявилася в проголошеному ним догматі щодо її Успіння і Внебовзяття<ref>{{Cite web |url=http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 |title=БЕНЕДИКТ XVI — Папа Римский. Ратцингер-Информ — Пий XII — жизнь Папы |accessdate=18 січня 2013 |archive-date=19 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130219203525/http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 }}</ref>.
Пія XII називали «Папою Марії»&nbsp;— за його величезну прихильність Матері Божій, яка проявилася в проголошеному ним догматі щодо її Успіння і Внебовзяття<ref>{{Cite web |url=http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 |title=БЕНЕДИКТ XVI — Папа Римский. Ратцингер-Информ — Пий XII — жизнь Папы |accessdate=18 січня 2013 |archive-date=19 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130219203525/http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 }}</ref>.


== Булли та енцикліки ==
== Булли та енцикліки ==
Основні [[Енцикліка|енцикліки]]:
Основні [[Енцикліка|енцикліки]]:
* «[[Mystici corporis]]», [[29 червня]] [[1943]]&nbsp;— про Церкву як єдине містичне тіло Христове;
* «[[Mystici corporis]]», 29 червня 1943&nbsp;— про церкву як єдине містичне тіло Христове;
* «[[Communium interpretes doloraum]]», [[15 квітня]] [[1945]]&nbsp;— про заклик до молитви за мир;
* «[[Communium interpretes doloraum]]», 15 квітня 1945&nbsp;— про заклик до молитви за мир;
* «[[Fulgens Radiatur]]», [[21 березня]] [[1947]]&nbsp;— про святого [[Бенедикт Нурсійський|Бенедикта]];
* «[[Fulgens Radiatur]]», 21 березня 1947&nbsp;— про святого [[Бенедикт Нурсійський|Бенедикта]];
* «[[Mediator Dei]]», [[20 листопада]] 1947&nbsp;— про літургію;
* «[[Mediator Dei]]», 20 листопада 1947&nbsp;— про [[Літургія|літургію]];
* «[[Auspicia quaedam]]», [[1 травня]] [[1948]]&nbsp;— про молитви за мир і вирішення палестинського конфлікту;
* «[[Auspicia quaedam]]», 1 травня 1948&nbsp;— про молитви за мир і вирішення палестинського конфлікту;
* «[[In multiplicibus curis]]», [[24 жовтня]] 1948&nbsp;— про молитви за мир у Палестині;
* «[[In multiplicibus curis]]», 24 жовтня 1948&nbsp;— про молитви за мир у Палестині;
* «[[Redemptoris nostri cruciatus]]», 15 квітня [[1949]]&nbsp;— про місця паломництва в Палестині;
* «[[Redemptoris nostri cruciatus]]», 15 квітня 1949&nbsp;— про місця паломництва в Палестині;
* «[[Anni sacri]]», [[12 березня]] [[1950]]&nbsp;— про програму протидії [[Атеїзм|атеїстичній]] пропаганді в світі;
* «[[Anni sacri]]», 12 березня 1950&nbsp;— про програму протидії [[Атеїзм|атеїстичній]] пропаганді в світі;
* «[[Humani generis]]», [[12 серпня]] 1950&nbsp;— про деякі аспекти католицької доктрини;
* «[[Humani generis]]», 12 серпня 1950&nbsp;— про деякі аспекти католицької доктрини;
* «[[Ingruentium malorum]]», [[15 вересня]] [[1951]]&nbsp;— про [[розарій|розарії]];
* «[[Ingruentium malorum]]», 15 вересня 1951&nbsp;— про [[розарій|розарії]];
* «[[Fulgens corona]]», [[8 вересня]] [[1953]]&nbsp;— про оголошення сторічного ювілею догмату про Непорочне зачаття роком Марії;
* «[[Fulgens corona]]», 8 вересня 1953&nbsp;— про оголошення сторічного ювілею догмату про Непорочне зачаття роком Марії;
* «[[Ad caeli Reginam]]», [[11 жовтня]] [[1954]]&nbsp;— про оголошення небесного царювання [[Богородиця|Марії]];
* «[[Ad caeli Reginam]]», 11 жовтня 1954&nbsp;— про оголошення небесного царювання [[Богородиця|Марії]];
* «[[Datis Nuperrime]]», [[5 листопада]] [[1956]]&nbsp;— про засудження трагічних подій в [[Угорщина|Угорщині]] та застосування сили.
* «[[Datis Nuperrime]]», 5 листопада 1956&nbsp;— про засудження трагічних подій в [[Угорщина|Угорщині]] та застосування сили.


== Беатифікаційний процес ==
== Беатифікаційний процес ==
[[Файл:PiusXIISaluspopuli.jpg|thumb|left|Пій XII коронує ікону [[Salus Populi Romani]]]]
[[Файл:PiusXIISaluspopuli.jpg|thumb|left|Пій XII коронує ікону [[Salus Populi Romani]]]]
[[8 травня]] [[2007]] року [[Конгрегація з канонізації святих]] прийняла ''Досьє героїчних чеснот'' Пія XII. [[19 грудня]] [[2009]] року папа [[Бенедикт XVI]] ухвалив досьє та надав Пію XII титулування «[[Преподобний (лик святості)|Преподобний]]» ({{lang-la|venerabilis}}). За цим мав іти розгляд чудес, що стались за молитвами до покійного папи й доручення його до блаженних&nbsp;— тобто, власне беатифікація.
8 травня 2007 року [[Конгрегація в справах святих]] прийняла «''Досьє героїчних чеснот''» Пія XII. 19 грудня 2009 року папа [[Бенедикт XVI]] ухвалив досьє та надав Пію XII титулування «[[Преподобний (лик святості)|Преподобний]]» ({{lang-la|venerabilis}}). За цим мав іти розгляд чудес, які сталися за молитвами до покійного папи й доручення його до блаженних&nbsp;— тобто, власне беатифікація.


[[Файл:Kruisheren uden bij paus pius xii Crosiers from Uden Holland with PiusXII.jpg|thumb|left]]
[[Файл:Kruisheren uden bij paus pius xii Crosiers from Uden Holland with PiusXII.jpg|thumb|left]]
[[19 жовтня]] [[2008]] року [[Ватикан]] офіційно підтвердив намір канонізувати папу римського Пія XII, незважаючи на опір з боку [[Ізраїль|Ізраїлю]].
19 жовтня 2008 року Ватикан офіційно підтвердив намір канонізувати папу римського Пія XII, незважаючи на опір з боку [[Ізраїль|Ізраїлю]].


Деякі ізраїльські організації звинувачують Пія XII в тому, що він не висловлювався проти геноциду євреїв за часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
Деякі ізраїльські організації звинувачують Пія XII в тому, що він не висловлювався проти геноциду євреїв за часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]].


У національному меморіалі [[голокост]]у «[[Яд ва-Шем]]» виставлено фото Пія XII, підпис до якого каже:<ref>{{Cite web |url=http://newsru.co.il/world/17feb2010/pius456.html |title=newsru.co.il: Очистити Пія XII: Ватикан викладе в мережі архівні документи на захист папи |accessdate=18 січня 2013 |archive-date=24 травня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/67tlmkvEx?url=http://newsru.co.il/world/17feb2010/pius456.html }}</ref>
У національному меморіалі [[голокост]]у «[[Яд ва-Шем]]» виставлено фото Пія XII, підпис до якого каже:<ref>{{Cite web |url=http://newsru.co.il/world/17feb2010/pius456.html |title=newsru.co.il: Очистити Пія XII: Ватикан викладе в мережі архівні документи на захист папи |accessdate=18 січня 2013 |archive-date=24 травня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/67tlmkvEx?url=http://newsru.co.il/world/17feb2010/pius456.html }}</ref>
{{текст|Папа, обраний 1939 року, відклав убік послання проти антисемітизму та расизму, підготоване його попередником. Навіть коли доповіді про винищення євреїв сягнули Ватикану, він не протестував проти цього письмово чи усно. [[1942]] року він не долучився до засудження союзників у зв'язку з убивством євреїв. Пій XII не втрутився, коли євреїв було депортовано з Рима в Освенцим.}}
{{текст|Папа, обраний 1939 року, відклав убік послання проти антисемітизму та расизму, підготоване його попередником. Навіть коли доповіді про винищення євреїв сягнули Ватикану, він не протестував проти цього письмово чи усно. [[1942]] року він не долучився до засудження союзниками у зв'язку з убивством євреїв. Пій XII не втрутився, коли євреїв було депортовано з Рима в Освенцим.}}
Раніше отець Петер Гумпель (''Peter Gumpel''), який очолював комісію з канонізації Пія XII, заявляв, що текст підпису до фото фальсифікує історію. На його думку, допоки це фото не буде прибрано з музею, папа римський Бенедикт XVI не зможе здійснити візит на [[Свята Земля|Святу землю]].
Раніше отець Петер Гумпель (''Peter Gumpel''), який очолював комісію з канонізації Пія XII, заявляв, що текст підпису до фото фальсифікує історію. На його думку, допоки це фото не буде прибрано з музею, папа римський Бенедикт XVI не зможе здійснити візит на [[Свята Земля|Святу землю]].


Однак, офіційний [[Ватикан]] відсторонився від цих висловлювань, заявивши, що підпис до фото не може впливати на рішення Бенедикта XVI відвідати [[Єрусалим]]. Представник міністра закордонних справ Ізраїлю також підтвердив, що запрошення папи римського на Святу землю є чинним.
Однак, офіційний Ватикан відсторонився від цих висловлювань, заявивши, що підпис до фото не може впливати на рішення Бенедикта XVI відвідати [[Єрусалим]]. Представник міністра закордонних справ Ізраїлю також підтвердив, що запрошення папи римського на Святу землю є чинним.


Ватикан наполягає на тому, що [[Папа римський|папа]] Пій XII докладав усіх зусиль, щоб урятувати якомога більше [[євреї]]в під час війни, однак використав для цього засоби [[Дипломатія|дипломатії]], оскільки більш відкрите втручання лідера католиків могло тільки погіршити ситуацію.
Ватикан наполягає на тому, що папа Пій XII докладав усіх зусиль, щоб урятувати якомога більше євреїв під час війни, однак використав для цього засоби [[Дипломатія|дипломатії]], оскільки більш відкрите втручання лідера католиків могло тільки погіршити ситуацію.


Також Ватикан нагадує, що Пій XII віддав розпорядження [[Католицизм|католицьким]] церквам надавати притулок євреям, а представники Ватикану в інших країнах допомогли багатьом євреям уникнути [[Концентраційний табір|концтаборів]], видавши їм фальшиві паспорти. На месі, присвяченій 50-річчю з дня смерті суперечливого понтифіка, Бенедикт XVI заявив, що папа Пій XII «потай і тихо» робив усе можливе під час війни, щоб уникнути гіршого та врятувати життя якомога більшій кількості євреїв.
Також Ватикан нагадує, що Пій XII віддав розпорядження [[Католицька церква|католицьким церквам]] надавати притулок євреям, а представники Ватикану в інших країнах допомогли багатьом євреям уникнути [[Концентраційний табір|концтаборів]], видавши їм фальшиві паспорти. На месі, присвяченій 50-річчю з дня смерті суперечливого понтифіка, Бенедикт XVI заявив, що папа Пій XII «потай і тихо» робив усе можливе під час війни, щоб уникнути гіршого та врятувати життя якомога більшій кількості євреїв.


У травні [[2009]] року папа Бенедикт XVI відвідав меморіальний комплекс «Яд ва-Шем», щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту, але до самого музею не пішов. Раніше повідомлялось, що понтифік відмовився відвідати музей на знак протесту проти критики дій папи Пія XII.
У травні 2009 року папа Бенедикт XVI відвідав меморіальний комплекс «Яд ва-Шем», щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту, але до самого музею не пішов. Раніше повідомлялось, що понтифік відмовився відвідати музей на знак протесту проти критики дій папи Пія XII.


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 85: Рядок 92:
* Кавалер Великого хреста [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена Святих Маврикія та Лазаря]]
* Кавалер Великого хреста [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена Святих Маврикія та Лазаря]]


⚫
== У мистецтві ==
== Вшанування пам'яті ==

⚫
=== У мистецтві ===
* [[Папа Гітлера]]&nbsp;— книга Джона Корнвелла
* [[Папа Гітлера]]&nbsp;— книга Джона Корнвелла
* [[Червоне та чорне (фільм, 1983)|Червоне та чорне]]&nbsp;— фільм 1983 року, в якому роль Пія XII виконав сер [[Джон Гілгуд]]
* [[Червоне та чорне (фільм, 1983)|Червоне та чорне]]&nbsp;— фільм 1983 року, в якому роль Пія XII виконав сер [[Джон Гілгуд]]
Рядок 98: Рядок 103:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat|Pius XII}}
* Pastor Angelicus. [https://web.archive.org/web/20180627150922/http://piusxii.ru/ Пій XII папа римський] {{ref-ru}}
* Pastor Angelicus. [https://web.archive.org/web/20180627150922/http://piusxii.ru/ Пій XII папа римський] {{ref-ru}}
* [http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 Стаття про Пія XII] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130219203525/http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 |date=19 лютого 2013 }} на сайті Ратцінгер-Інформ {{ref-ru}}
* [http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 Стаття про Пія XII] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130219203525/http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1373&Itemid=104 |date=19 лютого 2013 }} на сайті Ратцінгер-Інформ {{ref-ru}}
Рядок 109: Рядок 113:
* ''Sr. Margherita Marchione''. Pope Pius XII: Architect for Peace {{ref-en}}
* ''Sr. Margherita Marchione''. Pope Pius XII: Architect for Peace {{ref-en}}
* ''Leonardo Ciampa''. Pope Pius XII: A Dialogue. AuthorHouse, 2007. ISBN 1-4259-7766-9 {{ref-en}}
* ''Leonardo Ciampa''. Pope Pius XII: A Dialogue. AuthorHouse, 2007. ISBN 1-4259-7766-9 {{ref-en}}
* «Богословіа. Bohoslovia. Bohoslowia. Kwartalnik. Тримісячник». TXVII.1939.К.1

Wydaje Bohoslowskie Naukowe T-wo.&nbsp;— Redaktor Ks. Dr. J. Slipyj
Drukarnia «Biblos» Lwow, Japonska 7.
⚫
{{Бібліоінформація}}
{{Папи}}
{{Папи}}
⚫
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Випускники Папського Григоріанського Університету]]
[[Категорія:Випускники Папського Григоріанського Університету]]
[[Категорія:Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення]]
[[Категорія:Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення]]

Поточна версія на 03:59, 7 березня 2024


Преподобний
Пій ХІІ
(Pius PP. XII)
Папа Римський
2 березня 1939 — 9 жовтня 1958
Девіз: Opus iustitiae pax
Попередник: Пій ХІ
Наступник: Іоанн ХХІІІ
Ім'я при народженні: італ. Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli
Дата народження: 2 березня 1876(1876-03-02)[1][2][…]
Місце народження: Рим, Італія[1][4][…]
Дата смерті: 9 жовтня 1958(1958-10-09)[6][2][…] (82 роки)
Місце смерті: Кастель-Гандольфо, Провінція Рим, Лаціо, Італія[1][4][…]
Поховання: Гроти Ватикану
Громадянство: Італія і Королівство Італія
Релігія: католицька церква[7]
Освіта: L.G.S Ennio Quirino Viscontid[8], Папський Григоріанський університет (1895)[8], Римський університет ла Сапієнца (1896)[8] і Pontifical Roman Seminaryd (1901)[8]
Рід: Pacelli Familyd
Батько: Filippo Pacellid[8]
Інтронізація: 12 березня 1939
У миру: Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі
Нагороди:
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пій XII (італ. Pio XII світське ім'я — Еудженіо Марія Джузеппе Джованні Пачеллі (італ. Eugenio Maria Giuseppe Giovanni Pacelli італійська вимова: [euˈdʒɛːnjo maˈriːa dʒuˈzɛppe dʒoˈvanni paˈtʃɛlli]; 2 березня 1876, Рим — 9 жовтня 1958) — Папа Римський (2 березня 1939 — 9 жовтня 1958). Очолював Римо-католицьку церкву під час Другої світової війни.

1 листопада 1950 року в апостольській конституції «Munificentissimus Deus» проголосив догмат про Внебовзяття (тілесне вознесіння на небо) Діви Марії.

Нунцій, кардинал, державний секретар

[ред. | ред. код]

Пачеллі походив зі шляхетної родини, був онуком засновника ватиканської газети «L'Osservatore Romano» Маркантоніо Пачеллі, племінником фінансового радника Льва XIII Ернесто Пачеллі й сином начальника ватиканських юристів Філіпо Пачеллі. Мати, Віргінія з дому Граціозі. По закінченню гімназії і ліцею ім. Енніо Кьюріно Вісконті в Римі в 1894 році вступив до Духовної Семінарії в Collegio Capranica. Опісля студіював ще в Папській Семінарії св. Аполінарія. У квітні 1899 року став священником.

З 1901 року служив у ватиканському Державному секретаріаті Святого Престолу. У 1901 році його покликали до уряду при Конгрегації надзвичайних церковних справ (лат. Congregatio pro negotiis ecclesiasticis extraordinariis). Як доктор богослов'я і обох прав був номінований професором у Папській семінарії св. Аполінарія, одначе кардинал П'етро Гаспаррі, тодішній Секретар Конгрегації надзвичайних церковних справ, наполягав, щоби Пачеллі полишив кафедру у Папській семінарії, а присвятився повністю поботі в Конгрегації. Тут спочатку обіймав посаду урядового мінутанта (референта справ), згодом став заступником Секретаря. Рівночасно, через довший час, був професором у Папській церковній академії (лат. Pontificia Ecclesiastica Academia), призначенній для тих, які готуються до дипломатичної служби Ватикану.

У 1911 році взяв участь, як член-радник папського посольства, у коронації англійського короля Георга V в Лондоні. За певний час по тому Папа Пій X номінував Пачеллі Секретарем Конгрегації надзвичайних церковних справ у Ватикані. Папа Бенедикт XV, цінуючи його великі якості, затримав його на цій посаді до 1917 року, коли він номінував його Апостольським нунцієм в Монахові, в Баварії. З кардиналом Гаспаррі співпрацював над кодифікацією церковного права, на новій посаді працював над конкордатом з Баварією, заключеним у 1924 році. У 1917–1920 роках — папський нунцій у Баварії, у червні 1920–1929 роках — у Німеччині, у Берліні. За його сприяння заключено тоді (1929 р.) новий конкордат з Пруссією. З 16 грудня 1929 року — кардинал. Покинув Німеччину після 12-річного перебування.

За сприяння кардинала П'етро Гаспаррі номінований Секретарем Стану, і від тоді 9 років працював найближчим співробітником Папи Пія XI. Тоді став також Префектом Конгрегації надзвичайних церковних справ, Президентом Папської комісії для Апостольської столиці та Архипресвітером Ватиканського Собору св. Петра, обіймаючи найвищі церковні гідности.

У листі кардиналу П'єтро Гаспаррі від 14 листопада 1923 року Пачеллі написав, що націонал-соціалістичний рух є антикатолицьким й несе в собі антисемітизм. У 1930–1939 роках — Державний секретар Ватикану. Як папський легат, кардинал Пачеллі поїхав до Буенос-Айреса в Аргентині, на Евхаристійний конгрес у 1934 році, а за рік опісля до Люрду. У 1936 році здійснив приватну поїздку до Північної Америки, в 1937 році — до Лізє і Парижа, в тому ж році поїхав знову папським легатом на Евхаристійний конгрес до Будапешту. 3 червня 1933 року в документі «лат. Dilectissima nobis» Пачеллі підкреслив космополітизм у зовнішній політиці, проте у серпні відносно нацистської політики написав британському представництву при Святому Престолі про страти євреїв і про царство терору, яке отримав цілий народ. У 1930–1940-х роках Пачеллі уклав конкордати з Латвією, Баварією, Польщею, Румунією, Литвою, Пруссією, Баденом, Австрією, Німеччиною, Югославією та Португалією, а також здійснив низку дипломатичних візитів, в тому числі до США 1936 року, а в березні 1942 року установив дипломатичні відносини з Японією.

Папа

[ред. | ред. код]

Став першим Папою, обраним з державних секретарів, після Климента IX у 1667 році.

У першій промові св. Отець, Папа Пій XII, відповідно до свого девізу «Opus iustitiae pax», покликав людство до миру, заснованого на справедливості, милосерді і порядку. У цій бесіді зазначив Папа виразно, що дорогі Його серцю є теж християни незєдинені, за яких він молиться безнастанно. У справі церковного поєднання теперішний Папа вестиме політику своїх великих попередників, Льва XII, Бенедикта XV і Пія XI, хоч сам науково небагато міг працювати, то одначе все любив і високо цінив науку. У 1949 році наклав анафему на комуністичних лідерів Чехословаччини.

Під час свого понтифікату Пій XII канонізував 34 особи, в тому числі Пія X, беатифікував — 41.

У 1946 році Конгрегація священної канцелярії, очолювана Пієм XII, опублікувала декрет зі засудженням комуністичної ідеології як ідеології тоталітаризму. У час святкування 350-річчя Берестейської унії 1596 року видав енцикліку з протестом проти переслідувань УГКЦ у СРСР. Пій XII цікавився долею вояків дивізії «Галичина», врятував їх від примусової репатріації до Радянського Союзу. За Пія XII було створено Українську греко-католицьку митрополію в Канаді — Вінніпезька (1956, митрополит Максим Германюк) і у США — Філадельфійська (1958, митрополит Констянтин Богочевський) та у Великій Британії (1957), Австралії (1958) — екзархати.

Помер 9 жовтня 1958 року від серцевого нападу.

Історичне значення понтифікату

[ред. | ред. код]

Зробив значний внесок у розвиток католицького соціального вчення. Із закінченням понтифікату Пія XII завершилась так звана «Доба Піїв».

Оцінки

[ред. | ред. код]

Пія XII називали «Папою Марії» — за його величезну прихильність Матері Божій, яка проявилася в проголошеному ним догматі щодо її Успіння і Внебовзяття[9].

Булли та енцикліки

[ред. | ред. код]

Основні енцикліки:

Беатифікаційний процес

[ред. | ред. код]
Пій XII коронує ікону Salus Populi Romani

8 травня 2007 року Конгрегація в справах святих прийняла «Досьє героїчних чеснот» Пія XII. 19 грудня 2009 року папа Бенедикт XVI ухвалив досьє та надав Пію XII титулування «Преподобний» (лат. venerabilis). За цим мав іти розгляд чудес, які сталися за молитвами до покійного папи й доручення його до блаженних — тобто, власне беатифікація.

19 жовтня 2008 року Ватикан офіційно підтвердив намір канонізувати папу римського Пія XII, незважаючи на опір з боку Ізраїлю.

Деякі ізраїльські організації звинувачують Пія XII в тому, що він не висловлювався проти геноциду євреїв за часів Другої світової війни.

У національному меморіалі голокосту «Яд ва-Шем» виставлено фото Пія XII, підпис до якого каже:[10]

Папа, обраний 1939 року, відклав убік послання проти антисемітизму та расизму, підготоване його попередником. Навіть коли доповіді про винищення євреїв сягнули Ватикану, він не протестував проти цього письмово чи усно. 1942 року він не долучився до засудження союзниками у зв'язку з убивством євреїв. Пій XII не втрутився, коли євреїв було депортовано з Рима в Освенцим.

Раніше отець Петер Гумпель (Peter Gumpel), який очолював комісію з канонізації Пія XII, заявляв, що текст підпису до фото фальсифікує історію. На його думку, допоки це фото не буде прибрано з музею, папа римський Бенедикт XVI не зможе здійснити візит на Святу землю.

Однак, офіційний Ватикан відсторонився від цих висловлювань, заявивши, що підпис до фото не може впливати на рішення Бенедикта XVI відвідати Єрусалим. Представник міністра закордонних справ Ізраїлю також підтвердив, що запрошення папи римського на Святу землю є чинним.

Ватикан наполягає на тому, що папа Пій XII докладав усіх зусиль, щоб урятувати якомога більше євреїв під час війни, однак використав для цього засоби дипломатії, оскільки більш відкрите втручання лідера католиків могло тільки погіршити ситуацію.

Також Ватикан нагадує, що Пій XII віддав розпорядження католицьким церквам надавати притулок євреям, а представники Ватикану в інших країнах допомогли багатьом євреям уникнути концтаборів, видавши їм фальшиві паспорти. На месі, присвяченій 50-річчю з дня смерті суперечливого понтифіка, Бенедикт XVI заявив, що папа Пій XII «потай і тихо» робив усе можливе під час війни, щоб уникнути гіршого та врятувати життя якомога більшій кількості євреїв.

У травні 2009 року папа Бенедикт XVI відвідав меморіальний комплекс «Яд ва-Шем», щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту, але до самого музею не пішов. Раніше повідомлялось, що понтифік відмовився відвідати музей на знак протесту проти критики дій папи Пія XII.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ а б OPAC SBN
  5. ↑ а б autori vari Dizionario di Storia / Istituto dell'Enciclopedia Italiana — 2011.
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118594753 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  8. ↑ а б в г д Traniello F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 84.
  9. ↑ БЕНЕДИКТ XVI — Папа Римский. Ратцингер-Информ — Пий XII — жизнь Папы. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  10. ↑ newsru.co.il: Очистити Пія XII: Ватикан викладе в мережі архівні документи на захист папи. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 січня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Sr. Margherita Marchione. Pope Pius XII: Architect for Peace (англ.)
  • Leonardo Ciampa. Pope Pius XII: A Dialogue. AuthorHouse, 2007. ISBN 1-4259-7766-9 (англ.)
  • «Богословіа. Bohoslovia. Bohoslowia. Kwartalnik. Тримісячник». TXVII.1939.К.1

Wydaje Bohoslowskie Naukowe T-wo. — Redaktor Ks. Dr. J. Slipyj Drukarnia «Biblos» Lwow, Japonska 7.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пій_XII&oldid=41944079