Військова музика: відмінності між версіями

**Військова музика**
Військова музика
Стилістичні походження	етнічна музика
Походження	фолк, класична музика
Типові інструменти	мідні духові музичні інструменти, мембранофони, кларнет, глокеншпіль, бунчук
Похідні жанри	військовий індастріал
Споріднені жанри
	класична музика
Регіональні сцени
	Прусський, французький, англійський, японський та радянський стилі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 18:11, 8 січня 2024

Аудіоприклад

«Марш корпусу Йорка» у виконанні оркестру ВМС США

Проблеми з програванням файлу? Див. довідку.

Військова музика — музичні твори та система виконавчих засобів, що служать цілям стройового навчання та патріотичного й естетичного виховання військ.

Історія

Ще за часів Київській Русі наприкінці I тисячоліття труби, сопелі, накри, литаври, варгани, тулумбаси супроводжувала військові походи, звучали під час ритуалів посвячення у воїни, клятви на вірність князю, виходу у похід, зустрічі переможців, урочистої відправи загиблих у бою воїнів, а також славлення князя дружинниками.

Починаючи від XVI ст., українська національна військова музика пов'язана з козацтвом, насамперед із запорізьким військом. Невіддільна від військового побуту, вона поділялася на «ратну» (для військових походів, урочистих зустрічей послів), «генеральну» (існувала при гетьмані) та «полкову» музику (при кожному козацькому полку та полковому музичному цеху). Показово, що литаври, бубон, як і прапор, булава, бунчук та печатка, були знаками (клейнодами) гетьманської влади. Службова діяльність полкових козацьких оркестрів включала сигнальну службу та участь у церемоніалах. Відповідно до територіально-полкового устрою в Україні існувала мережа полкових військових музикантів. З музичних інструментів на той час використовували сурми — військові під віданням сурмача та литаври — військові клейноди полку, що знаходилися у довбиша (традиційно литаври були зображені на полковій печатці), також до військових музик належали трембачі, які грали на трубах та виконавці, які грали на пищалках.

З середини XVIII ст.^[1] до складу полкової військової музики були додані трубачі, валторністи та гобоїсти. Полкових музик очолював старший музика («отаман трубецький»), який теж був виконавцем, найчастіше — трембачем. За досліджень П. Житецького та Д. Багалія, до складу полкової музики XVII—XVIII ст. належав особливий тип військових кобзарів та бандуристів. Декілька таких виконавців згадуються в архівному документі Полтавської міської книги 1711 року: вони належали до військових музикантів Полтавського полку. Найчастіше бандуристами та кобзарями ставали ті козаки, що втрачали зір у боях або в полоні. Як зауважив Д. Багалій, сліпих виконавців (бандуристів, кобзарів, трубачів) офіційно приймали у полкову службу «в качестве музыкантов и выдавали им жалование наравне со зрячими». За підтримки гетьманів та генеральної старшини впродовж XVIII ст. відбувалося впорядкування мережі полкових музик. За часів гетьманування П. Полуботка (1722—1724 рр.) було здійснено поіменний облік усіх полкових і сотенних військових «трубачів та музикантів» Лівобережжя України^[2]. У 1732 та 1744 рр., відповідно до «Генеральних определений»

На полковие музики, с общего согласия Генералной старшини и полковников, определено во всяких полках быть трубачей по четире, сурмачей по два, довбушу по одному...^[3]

Компути та реєстри Лівобережних полків першої половини XVIII ст. зберегли кілька списків полкової старшини та служителів, у складі яких іменні списки полкових військових музикантів^[4]. Їх служба тривала декілька, а іноді й десятки років. Відомо, що полкові музики перебували на умовах «заключеннаго з ними контракту», тобто діяла контрактна система.

Жанри

До класичних жанрових різновидів, від часу прусської музичної школи, належать марші, вальси та оркестрові аранжування етнічних і класичних мелодій. Для Азії найбільш характерними є маршові похідні^[en]^[5] гункі. З часом їх структура стилістично змінювалася, зокрема пізніша американська школа, значно успадкувавши риси англійської, відрізняється наявністю джазових композицій та загальною «цирковою» стилістикою маршів започаткованих Джоном Соузою. Серед основоположників радянської військової музики зокрема Іванов-Радкевич^[ru] та Семен Чернецький.

Військові оркестри

Найстарішими військовими оркестрами світу вважаються турецькі (з XIII ст.).

Сучасні виконавчі колективи, як правило, поділені на військові оркестри та ансамблі армійської пісні та танцю.

Військовий оркестр — це штатний підрозділ військової частини, призначений засобами музичного мистецтва сприяти стройовому навчанню, підвищенню і підтриманню морально — бойового духу особового складу, культурно — естетичному та художньо — мистецькому вихованню, орієнтації на національні цінності.

Основою військових оркестрів є група мідних духових інструментів — саксгорнів. До її складу входять корнети in В, альти in Es, тенора та баритони in В, баси in Es і in В (у окремих в/о альти замінюють валторнами in Es). Крім того склад типового оркестру (середнього змішаного складу) доповнює група дерев'яних духових інструментів: флейта, кларнети in В, а також валторни in Es чи in F, труби in В, тромбони, ударні інструменти; малий і великий барабан та тарілки. До оркестру збільшеного складу окрім того додані гобої, фаготи, кларнет in Es, литаври, іноді саксофони та струнні контрабаси, а група валторн, труб та тромбонів представлена більшим числом інструментів.

Фестивалі військової музики

*«Royal Edinburgh Military Tattoo»* 2009 року

Ще у 1867 році Паризька всесвітня виставка запропонувала європейській спільноті величне шоу — перший міжнародний конкурс військових духових оркестрів. Більше ніж столітню історію має також Королівський турнір військових оркестрів у Лондоні — «Royal Tournament», також видовищним є Королівський церемоніальний парад «Trooping the Colour».

Втім засновником світової традиції проведення військових фестивалів став Единбурзький військовий фестиваль («Royal Edinburgh Military Tattoo»). З 1950 року цей фестиваль щорічно проводиться у столиці Шотландії під патронатом королівської сім'ї. Фестивалі військових оркестрів мають осяжну географію. В Україні найбільшим подібним фестом початку 2000-х були «Сурми України».

Див. також

Примітки

↑ за матеріалами Рум'янцевського опису 1766 р.
↑ ІР НБУВ, ф. I, од. зб. 66720 (Лаз.). — арк 62.
↑ ЦДІАК України, ф. 269, оп. I, спр. 4440. – арк. 1–2.
↑ ІР НБУВ, ф. I, од. зб. 54479 (Лаз.). — арк. 6 зв.-7.
↑ Что такое гунка (рос.). https://www.nihongunka.com. Nihongunka.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

Джерела

Чернова І. В., «Становлення військово-оркестрової служби ЗСУ: Історико-культурогічний аспект» 2011 р.

Посилання

Військова музика // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 370-373.
Полкова музика // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 318-319

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Military band

Військова музика козацько-гетьманської держави
Військово-музичне управління Генштабу [Архівовано 5 квітня 2016 у Archive.is]
Зразково-показовий оркестр ЗСУ [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Військово-музичний центр Сухопутних військ ЗСУ
«Ратуша»/Міноборони ліквідовує Західний військовий оркестр [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.]
The use of music in psychological operations [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

[1] за матеріалами Рум'янцевського опису 1766 р.

[2] ІР НБУВ, ф. I, од. зб. 66720 (Лаз.). — арк 62.

[3] ЦДІАК України, ф. 269, оп. I, спр. 4440. – арк. 1–2.

[4] ІР НБУВ, ф. I, од. зб. 54479 (Лаз.). — арк. 6 зв.-7.

[5] Что такое гунка (рос.). https://www.nihongunka.com. Nihongunka.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 | піджанри                 =
 | споріднені               = [[класична музика]]
-| регіональні              =
+| регіональні              = Прусський, французький, англійський, японський та радянський стилі
 | локальні                 =
 | інші                     =
 }}
+{{Listen|type=music|pos=right|filename=Yorckscher Marsch - U.S. Marine Band.ogg|title=Аудіоприклад|description=''«[[Марш корпусу Йорка]]»'' у виконанні оркестру ВМС США}}
-{{External media||align=right
+'''Військова музика'''&nbsp;— [[Музичний твір|музичні твори]] та система виконавчих засобів, що служать цілям [[Стрій військовий|стройового навчання]] та [[патріотизм|патріотичного]] й [[Естетика|естетичного]] виховання військ.
-||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=DivS1TkEgFg «Straßenmarsch Nr.1» (приклад)]
-}}
-'''Військова музика'''&nbsp;— [[Музичний твір|музичні твори]] та система виконавчих засобів, що служать цілям [[Стрій військовий|стройового навчання]] та [[патріотизм|патріотичного]] й естетичного виховання військ. Віддавна сприяла відпрацюванню та підтриманню [[Бойовий транс|бойового настрою]].
 == Історія ==
 [[Файл:Tulumbaz 5.jpg|right|250пкс|міні|Україна, Запоріжжя. Музей історії зброї. [[Тулумбас]]]]
-[[Файл:Hetmanci.jpg|right|200пкс|міні|Сердюки на марші під бій [[Військовий довбиш|довбиша]]]]
+[[Файл:Козацькі клейноди.jpeg|right|250пкс|міні|Литаври серед [[Клейноди|клейнод]]]]
-Ще за часів [[Київська Русь|Київській Русі]] наприкінці I тисячоліття [[Труба (музичний інструмент)|труби]], [[Сопілка|сопелі]], [[накри]], [[литаври]], [[варган]]и, [[тулумбас]]и супроводжувала військові походи, звучали під час ритуалів посвячення у воїнів, клятви на вірність [[Князь|князю]], виходу у похід, зустрічі переможців, урочистої відправи загиблих у бою воїнів, а також славлення князя [[Дружина (військо)|дружинниками]].
+Ще за часів [[Київська Русь|Київській Русі]] наприкінці I тисячоліття [[Труба (музичний інструмент)|труби]], [[Сопілка|сопелі]], [[накри]], [[литаври]], [[Дримба|варган]]и, тулумбаси супроводжувала військові походи, звучали під час ритуалів [[Ініціація (обряд)|посвячення]] у воїни, клятви на вірність [[Князь|князю]], виходу у [[Марш (пересування військ)|похід]], зустрічі переможців, [[Військове поховання|урочистої відправи]] загиблих у бою воїнів, а також славлення князя [[Дружина (військо)|дружинниками]].
-Починаючи від XVI&nbsp;ст., українська національна військова музика пов'язана з [[Козаки|козацтвом]], насамперед із [[Військо Запорозьке|запорізьким військом]]. Невіддільна від військового побуту, вона поділялася на «ратну» (для військових походів, урочистих зустрічей послів), «генеральну» (існувала при [[гетьман]]і) та «полкову» музику (при кожному козацькому полку та полковому музичному цеху). Показово, що литаври, [[бубон]], як і [[прапор]], [[булава]], [[бунчук]] та [[печатка]], були знаками ([[Клейноди|клейнодами]]) гетьманської влади. Службова діяльність полкових козацьких оркестрів включала сигнальну службу та участь у [[церемоніал]]ах. Відповідно до [[Полковий устрій України|територіально-полкового устрою]] в Україні існувала мережа полкових військових музикантів. З музичних інструментів на той час використовували [[Сурма (інструмент)|сурми]]&nbsp;— військові під віданням сурмача та литаври&nbsp;— військові клейноди полку, що знаходилися у довбиша (традиційно литаври були зображені на полковій печатці), також до військових музик належали трембачі, які грали на трубах та виконавці, які грали на [[пищалка]]х.
+Починаючи від XVI&nbsp;ст., [[Українські народні пісні|українська]] [[Українська нація|національна]] військова музика пов'язана з [[Українське козацтво|козацтвом]], насамперед із [[Військо Запорозьке|запорізьким військом]]. Невіддільна від військового побуту, вона поділялася на «ратну» (для військових походів, урочистих зустрічей послів), «генеральну» (існувала при [[гетьман]]і) та «полкову» музику (при кожному козацькому [[Полковий устрій Гетьманщини|полку]] та полковому музичному цеху). Показово, що литаври, [[бубон]], як і [[прапор]], [[булава]], [[бунчук]] та [[печатка]], були знаками ([[Клейноди|клейнодами]]) гетьманської влади. Службова діяльність полкових козацьких оркестрів включала сигнальну службу та участь у [[церемоніал]]ах. Відповідно до [[Полковий устрій України|територіально-полкового устрою]] в Україні існувала мережа полкових військових музикантів. З [[Музичний інструмент|музичних інструментів]] на той час використовували [[Сурма (інструмент)|сурми]]&nbsp;— військові під віданням сурмача та литаври&nbsp;— військові клейноди полку, що знаходилися у [[Військовий довбиш|довбиша]] (традиційно литаври були зображені на полковій печатці), також до військових музик належали трембачі, які грали на трубах та виконавці, які грали на [[пищалка]]х.
 [[Файл:Вибори_полковником_Мартина_Пушкаря_Панно_у_Полтавському_земстві.jpg|right|250пкс|міні|Сурмачі на картині [[Васильківський Сергій Іванович|С.Васильківського]]]]
 З середини XVIII&nbsp;ст.<ref>за матеріалами [[Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769|Рум'янцевського опису]] 1766&nbsp;р.</ref> до складу полкової військової музики були додані трубачі, [[Валторна|валторністи]] та [[Гобой|гобоїсти]]. Полкових музик очолював старший музика («отаман трубецький»), який теж був виконавцем, найчастіше&nbsp;— трембачем. За досліджень [[Житецький Павло Гнатович|П. Житецького]] та [[Багалій Дмитро Іванович|Д. Багалія]], до складу полкової музики XVII—XVIII&nbsp;ст. належав особливий тип військових [[кобзар]]ів та [[бандурист]]ів. Декілька таких виконавців згадуються в архівному документі [[Полтава|Полтавської]] міської книги 1711 року: вони належали до військових музикантів [[Полтавський полк|Полтавського полку]]. Найчастіше бандуристами та кобзарями ставали ті козаки, що втрачали зір у боях або в полоні. Як зауважив Д. Багалій, сліпих виконавців (бандуристів, кобзарів, трубачів) офіційно приймали у полкову службу ''«в качестве музыкантов и выдавали им жалование наравне со зрячими»''.
@@ Рядок 32: / Рядок 30: @@
 [[Компут]]и та реєстри Лівобережних полків першої половини XVIII&nbsp;ст. зберегли кілька списків полкової старшини та служителів, у складі яких іменні списки полкових військових музикантів<ref>ІР НБУВ, ф. I, од. зб. 54479 (Лаз.).&nbsp;— арк. 6 зв.-7.</ref>.
 Їх служба тривала декілька, а іноді й десятки років. Відомо, що полкові музики перебували на умовах «заключеннаго з ними контракту», тобто діяла [[контракт]]на система.
+== Жанри ==
+До класичних жанрових різновидів, від часу [[Королівство Пруссія|прусської]] музичної школи, належать [[Марш (музика)|марші]], [[вальс]]и та оркестрові аранжування [[Народна музика|етнічних]] і [[Класична музика|класичних]] мелодій. Для Азії найбільш характерними є {{не перекладено|треба=Гунка|текст=маршові похідні|мова=en|є=Gunka}}<ref>{{cite web|url= https://www.nihongunka.com/general/gunka|title= Что такое гунка {{ref-ru}}|author= |date= |website= https://www.nihongunka.com|publisher= [[Nihongunka.com]]|accessdate= 6 лютого 2020|archive-date= 6 лютого 2020|archive-url= https://web.archive.org/web/20200206212841/https://www.nihongunka.com/general/gunka}}</ref> [[Ґункі|гункі]]. З часом їх структура стилістично змінювалася, зокрема пізніша американська школа, значно успадкувавши риси англійської, відрізняється наявністю джазових композицій та загальною «[[цирк]]овою» стилістикою маршів започаткованих [[Джон Соуза|Джоном Соузою]]. Серед основоположників радянської військової музики зокрема {{не перекладено|треба=Іванов-Радкевич Микола Павлович|текст=Іванов-Радкевич|мова=ru|є=Иванов-Радкевич, Николай Павлович}} та [[Чернецький Семен Олександрович|Семен Чернецький]].
 == Військові оркестри ==
 [[Файл:Althorn, Baryton och Euphonium.jpg|right|250пкс|міні|Зліва направо: альт, тенор та еуфоніум]]
-Найстарішими військовими оркестрами світу вважаються турецькі (з XIII&nbsp;ст.).
+Найстарішими військовими оркестрами світу вважаються [[Яничарська музика|турецькі]] (з XIII&nbsp;ст.).
 Сучасні виконавчі колективи, як правило, поділені на військові оркестри та [[Ансамбль пісні і танцю|ансамблі армійської пісні та танцю]].
@@ Рядок 41: / Рядок 42: @@
 Військовий оркестр&nbsp;— це штатний [[Підрозділ (військова справа)|підрозділ]] [[Частина військова|військової частини]], призначений засобами музичного мистецтва сприяти стройовому навчанню, підвищенню і підтриманню морально&nbsp;— бойового духу особового складу, культурно&nbsp;— естетичному та художньо&nbsp;— мистецькому вихованню, орієнтації на національні цінності.
-Основою військових оркестрів є група [[Мідні духові музичні інструменти|мідних духових інструментів]]&nbsp;— [[саксгорн]]ів. До її складу входять [[Корнет (музичний інструмент)|корнети]] in В, [[Альт (духовий інструмент)|альти]] in Es, [[Саксофон|тенора]] та баритони in В, баси in Es і in В (у окремих в/о альти замінюють валторнами in Es). Крім того склад типового оркестру (середнього змішаного складу) доповнює група дерев'яних духових інструментів: флейта, кларнети in В, а також валторни in Es чи in F, труби in В, тромбони, ударні інструменти; малий і великий барабани та тарілки. До оркестру збільшеного складу окрім того додані гобої, фаготи, кларнет in Es, литаври, іноді саксофони та струнні контрабаси, а група валторн, труб та тромбонів представлена більшим числом інструментів.
+Основою військових оркестрів є група [[Мідні духові музичні інструменти|мідних духових інструментів]]&nbsp;— [[саксгорн]]ів. До її складу входять [[Корнет (музичний інструмент)|корнети]] in В, [[Альт (духовий інструмент)|альти]] in Es, [[Саксофон|тенора]] та баритони in В, баси in Es і in В (у окремих в/о альти замінюють валторнами in Es). Крім того склад типового оркестру (середнього змішаного складу) доповнює група дерев'яних духових інструментів: флейта, кларнети in В, а також валторни in Es чи in F, труби in В, тромбони, ударні інструменти; малий і великий барабан та тарілки. До оркестру збільшеного складу окрім того додані гобої, фаготи, кларнет in Es, литаври, іноді саксофони та струнні контрабаси, а група валторн, труб та тромбонів представлена більшим числом інструментів.
-== Військова музика ЗСУ ==
-{{main|Музична служба ЗСУ}}
-На час [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності]] в [[Україна|Україні]] нараховувалося 129 військових оркестрів. Та з 1991 року половина з них залишилась без [[диригент]]ів котрі виїхали за кордон. Окрім того слід було налагодити [[фінансування]] та організацію музичних підрозділів у складі ЗСУ. Згідно з Директивою начальника Генерального штабу становлення Військово-оркестрової служби [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] розпочалося у [[травень|травні]] 1992&nbsp;р. Фундаментуючою її основою стала військово-оркестрова служба [[Київський військовий округ|Київського військового округу]], яка мала на той час вже значний досвід та висококваліфікованих військових музикантів (як то [[композитор]] [[Стефан Творун|С.Творун]] та начальник оркестру Г.Кузнєцов).
-Першим начальником Військово-оркестрової служби ЗСУ був полковник [[Григор'єв Геннадій Миколайович|Геннадій Григор'єв]], згодом (з 1995 року) цей пост отримав [[Деркач Володимир Федорович|Володимир Деркач]].
-=== Репертуар оркестрів ЗСУ ===
-Концепція незалежної України передбачала радикальні зміни у репертуарній політиці та вимагала забезпечення військових ритуалів українським національним музичним матеріалом. В їх відродженні чималу роль відіграли військові диригенти. Перші композиції створювалися на основі спадщини творчості композиторів [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]] та [[Гайворонський Михайло Орест|Михайла Гайворонського]], величезного масиву музики [[Січові Стрільці|січового стрілецтва]], старовинних козацьких маршів. Значний доробок здійснив зокрема [[Ткачук Анатолій Павлович|Анатолій Ткачук]]. У 1993&nbsp;р. створенно військово-диригентську кафедру у м. [[Львів]], на базі Відділення військової підготовки при університеті [[Національний університет «Львівська політехніка»|«Львівська політехніка»]], начальником котрої було призначено [[майор]]а [[Горбаль Ярослав Миколайович|Ярослава Горбаля]]. Диригентом оркестру цього універсітету на той час був [[Сапелюк Богдан Михайлович|Б.Сапелюк]]. На сьогодні військово-диригентська кафедра у складі [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного]] є єдиною в Україні, яка здійснює підготовку військових диригентів для Збройних Сил, а також інших військових формувань України.
-==== Військово-музичні центри України ====
-[[Файл:Центр ВММ ПС.png|right|200пкс|міні|Емблема Центру військово-музичного мистецтва ВПСУ]]
-З 2005&nbsp;р. створено п'ять Центрів військово-музичного мистецтва: у [[Чернігів|Чернігові]], [[Вінниця|Вінниці]], [[Севастопіль|Севастополі]], Львові та [[Одеса|Одесі]]. До складу Центрів військово-музичного мистецтва ввійшли поряд з духовими оркестрами камерні, естрадні та хореографічні колективи.
-За правління В.Януковича Центр військово-музичного мистецтва (м. Львів), згідно з директивою Міністерства оборони «Про уточнення ліміту чисельності Збройних Сил України на 2012», розформовують. З 2013-го також розформовано оркестр Південного територіального Центру військово&nbsp;— музичного мистецтва (м. Одеса).
-Після [[Революція гідності|зміни режиму]], за нового керівника ВМУ МО [[Володимир Анатолійович Дашковський|В. Дашківського]], у країні діяли наступні в/о :
-* [[Зразково-показовий оркестр Збройних Сил України]] (м. Київ)
-* Оркестр почесної варти [[1-й окремий полк Президента України|полку Президента]] Міністерства оборони України (м. Київ)
-* [[Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України|Військово-музичного центру Сухопутних військ]] (м. Чернігів)
-* Оркестр [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|Львівської академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного]] (м. Львів)
-* Центру військово-музичного мистецтва [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Повітряних Сил]] Збройних Сил України (м. Вінниця)
-* Військовий оркестр [[Військова академія (Одеса)|Військової Академії]] (м. Одеса)<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2014/09/21/orkestr-vijskovoi-akademii-%28m-odesa%29-prodovzhue-polovi-gastroli-po-viddalenih-garnizonah/ Оркестр Військової академії продовжує «польові гастролі» по віддалених гарнізонах]</ref>
-* Центру військово-музичного мистецтва [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|Військово-Морських Збройних Сил]] України (м. Одеса)<ref>[http://chornomorka.com/archive/a-4621.html Пісня на війні]</ref>
-Військові оркестри забезпечують музичний супровід суспільно-громадських заходів і церемоній, виконання військово-духовими оркестрами творів, призначених для урочистих заходів, зустрічі та проводи іноземних делегацій та інші заходи загальнодержавного масштабу<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0318-15 «Про затвердження Положення про військово-музичні установи Збройних Сил України та Положення про військово-музичні підрозділи Збройних Сил України» (наказ від 05.03.2015 №&nbsp;104)]</ref>.
-метою вивчення та використання міжнародного досвіду організації творчої роботи та концертної діяльності, налагодження і розвитку мистецьких зв'язків із зарубіжними творчими колективами Центри військово-музичного
-мистецтва також беруть участь у міжнародних фестивалях і конкурсах сучасної військової музики та плац-концертах.
 == Фестивалі військової музики ==
-[[Файл:PipesAndDrums.jpg|right|220пкс|thumb|''«Royal Edinburgh Military Tattoo»'' 2009 року]]
+[[Файл:PipesAndDrums.jpg|right|250пкс|thumb|''«Royal Edinburgh Military Tattoo»'' 2009 року]]
-Ще у 1867 році [[Всесвітня виставка (1867)|Паризька всесвітня виставка]] запропонувала європейській спільноті величне шоу&nbsp;— перший міжнародний конкурс військових духових оркестрів. Більше ніж столітню історію має також Королівський турнір військових оркестрів у [[Лондон]]і&nbsp;— «Royal Tournament», також видовищним є Королівський церемоніальний парад «[[Trooping the Colour]]».
+Ще у 1867 році [[Всесвітня виставка (1867)|Паризька всесвітня виставка]] запропонувала європейській спільноті величне шоу&nbsp;— перший міжнародний конкурс військових [[Духовий оркестр|духових оркестрів]]. Більше ніж столітню історію має також Королівський турнір військових оркестрів у [[Лондон]]і&nbsp;— «Royal Tournament», також видовищним є Королівський церемоніальний парад «[[Trooping the Colour]]».
-Втім засновником світової традиції проведення військових фестивалів став [[Единбург]]ський військовий фестиваль («Royal Edinburgh Military Tattoo»). З 1950 року цей фестиваль щорічно проводиться у столиці [[Шотландія|Шотландії]] під патронатом королівської сім'ї. Фестивалі військових оркестрів мають осяжну географію. В Україні найбільшим подібним фестом початку 2000-х були «[[Сурми України]]».
+Втім засновником світової традиції проведення військових фестивалів став [[Единбург|Единбурзький]] військовий фестиваль («Royal Edinburgh Military Tattoo»). З 1950 року цей фестиваль щорічно проводиться у столиці [[Шотландія|Шотландії]] під патронатом королівської сім'ї. Фестивалі військових оркестрів мають осяжну географію. В Україні найбільшим подібним фестом початку 2000-х були «[[Сурми України]]».
 == Див. також ==
+* [[Військово-музичне управління Збройних сил України|Військово-музичне управління ЗСУ]]
 * [[Військовий оркестр]]
@@ Рядок 84: / Рядок 57: @@
 {{reflist}}
-== Література ==
+== Джерела ==
-Чернова І. В. «Становлення військово-оркестрової служби ЗСУ: Історико-культурогічний аспект» 2011
+* Чернова І. В., «Становлення військово-оркестрової служби ЗСУ: Історико-культурогічний аспект» 2011&nbsp;р.
 == Посилання ==
+* {{УМузЕ-1|частина=Військова музика|сторінки =370-373}}
+*{{УМЕ-5|назва статті=Полкова музика|сторінка=318-319}}
 {{commons|Military band}}
+* [https://web.archive.org/web/20160304135349/http://military-art.com.ua/news/2008-09-08-28 Військова музика козацько-гетьманської держави]
+* [http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-generalnogo-shtabu/vijskovo-muzichne-upravlinnya-zbrojnih-sil-ukraini/ Військово-музичне управління Генштабу] {{Webarchive|url=https://archive.today/20160405205514/http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-generalnogo-shtabu/vijskovo-muzichne-upravlinnya-zbrojnih-sil-ukraini/ |date=5 квітня 2016 }}
-* [http://military-art.com.ua/news/2008-09-08-28 Військова музика козацько-гетьманської держави]
+* [http://zpo.org.ua/orkestr/istoria-orkestru Зразково-показовий оркестр ЗСУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029183925/http://zpo.org.ua/orkestr/istoria-orkestru |date=29 жовтня 2013 }}
-* [http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-generalnogo-shtabu/vijskovo-muzichne-upravlinnya-zbrojnih-sil-ukraini/ Військово-музичне управління Генштабу]
+* [https://web.archive.org/web/20190202064349/https://military-art.com.ua/ Військово-музичний центр Сухопутних військ ЗСУ]
-* [http://zpo.org.ua/orkestr/istoria-orkestru Зразково-показовий оркестр ЗСУ]
+* [http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1999 «Ратуша»/Міноборони ліквідовує Західний військовий оркестр] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140709092935/http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1999 |date=9 липня 2014 }}
-* [http://military-art.com.ua/ Військово-музичний центр Сухопутних військ ЗСУ]
+* [http://www.psywarrior.com/MusicUsePSYOP.html The use of music in psychological operations] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160908083732/http://www.psywarrior.com/MusicUsePSYOP.html |date=8 вересня 2016 }}{{ref-en}}
-* [http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1999 «Ратуша»/Міноборони ліквідовує Західний військовий оркестр]
+{{Бібліоінформація}}
-* [http://www.psywarrior.com/MusicUsePSYOP.html The use of music in psychological operations]{{ref-en}}
+[[Категорія:Музичні напрями]]
-[[Категорія:Музика]]
 [[Категорія:Українські гімни та марші]]
 [[Категорія:Твори для оркестру]]
-[[Категорія:Оркестри]]
 [[Категорія:Марш]]
+[[Категорія:Військова музика]]
+[[Категорія:Військові ритуали]]
+[[Категорія:Військова служба]]
+[[Категорія:Військові оркестри]]

Тематичні сайти	Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Encyclopædia Britannica
Нормативний контроль	BNE: XX535886 · BNF: 11961654x · FAST: 1021333 · Freebase: /m/075bdw · GND: 4039344-6 · J9U: 987007533869305171 · LCCN: sh85085241 · NKC: ph171231 · SUDOC: 027614379