Климпуш Дмитро Іванович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Ді (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показано 43 проміжні версії 29 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Однофамільці|Климпуш (прізвище)}} |
|||
[[Зображення:Klympush Dmytro.jpg|thumb|250px|right| Дмитро Іванович Климпуш]] |
|||
{{Картка:Лідер |
|||
'''Климпуш Дмитро Іванович''' (* [[7 листопада]] [[1897]], [[Ясіня]] — †[[1959]]) —'''один з перших на Закарпатті підприємців, непересічна особистість, яскравий виразник українського гуцульського духу, полум'яний патріот свого народу та української ідеї.'''<br /> |
|||
| ім'я = Дмитро Климпуш |
|||
| жінка = <!-- будь-яке значення якщо жінка --> |
|||
| зображення = Klympush Dmytro.jpg |
|||
| розмір_зображення = 250пкс |
|||
| підпис_під_зображенням = Климпуш Дмитро Іванович |
|||
| посада = [[Файл:Karptska Ukraina COA.svg|25пкс]] Головний командант [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] |
|||
Народився в багатодітній селянській сім'ї. Під час Першої світової війни воював в австро-угорській армії, був двічі поранений. |
|||
| попередник = посада запроваджена |
|||
Дмитро разом з братами успішно займався сільським господарством та деревообробною діяльністю.<br /> |
|||
| наступник = [[Єфремов Сергій Федорович|Сергій Єфремов]] |
|||
| початок_терміну = [[9 листопада]] [[1938]] |
|||
| кінець_терміну = [[15 березня]] [[1939]] |
|||
| герб = |
|||
Він був одним із керівників [[Гуцульська республіка|Гуцульської республіки]] у [[1918]] році.<br /> |
|||
| підпис_герба = |
|||
| посада2 = |
|||
У 1923 р. Дмитро Климпуш стає членом соціал-демократичної партії, а 1927 р. його було обрано секретарем сільської організації соціал-демократичної партії. З 1937 р. стає членом окружного представництва СДП Чехословаччини.<br /> |
|||
| початок_терміну2 = |
|||
| кінець_терміну2 = |
|||
| попередник2 = |
|||
| наступник2 = |
|||
| віце-президент = |
|||
У 1923 р. Климпуш вступає в члени спортивного товариства "Січ", а в 1927 р. очолив його. Товариство не ставило перед собою жодних політичних завдань, займалось спортивно-виховною роботою та організацією різноманітних спортивних змагань. Членом товариства був і О.Борканюк.<br /> |
|||
| президент = [[Августин Волошин]] |
|||
| президент2 = |
|||
| прем'єр-міністр = [[Юліян Ревай]] |
|||
| дата_народження = 7.11.1897 |
|||
| місце_народження = [[Ясіня]], жупа [[Мармарош (комітат)|Мармарош]], [[Угорське королівство]],<br>{{AUT-HUN}} |
|||
| дата_смерті = 1959 |
|||
| місце_смерті = смт [[Ясіня]], [[Рахівський район]], [[Закарпатська область]], [[Українська РСР]], {{USSR}} |
|||
| громадянство = {{AUT-HUN}}<br/>{{KU}}<br/>{{USSR}} |
|||
| національність = [[українець]] |
|||
| виборчий_округ = |
|||
| дружина = |
|||
| чоловік = |
|||
| діти = |
|||
| родичі = |
|||
| професія = |
|||
| релігія = |
|||
| нагороди = |
|||
| партія = |
|||
| сайт = |
|||
}} |
|||
'''Климпуш Дмитро Іванович''' (* [[7 листопада]] [[1897]], [[Ясіня]], жупа [[Мармарош (комітат)|Мармарош]], [[Угорське королівство]] — † [[1959]], смт [[Ясіня]], [[Рахівський район]], [[Закарпатська область]], [[Українська РСР]]) — один з перших на Закарпатті українських підприємців, один із керівників [[Гуцульська республіка|Гуцульської республіки]] у [[1918]] році. Батько [[Климпуш Орест Дмитрович|Ореста Климпуша]] та [[Климпуш Мирослав Дмитрович|Мирослава Климпуша]]. |
|||
== Життєпис == |
|||
===Громадська діяльність=== |
|||
Народився в багатодітній заможній селянській сім'ї. Закінчив народну школу в рідному селі. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] воював в австро-угорській армії. Воював на східному та італійському фронтах, був двічі поранений. Брав участь у поході січових стрільців на [[Мармарош-Сигіт]], де потрапив у полон до румунів (1918—1919). Коли Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької Республіки, мобілізований в чехословацьку армію. Продовжував службу в Ужгороді та Севлюші (Виноградові). Демобілізувався у званні старшини. Працював касиром у Ясінянській філії Підкарпатського банку в 1921—1923 роках. Учасник гуцульського повстання. |
|||
Дмитро разом з братами брав активну участь у піднесенні національної та громадської свідомості. Вони вносили пожертви на будівництво Народ¬ного дому товариства "Просвіта" в Ужгороді та Рахові, підтримували закарпатських студентів у Празі, фінансували їх видання "Альманах підкарпато-українських студентів", брали участь у всіх заходах закарпатської "Просвіти". Для поїздки на Всепросвітянський з'їзд, що відбувся у жовтні 1937 року, було замовлено та оплачено спецпоїзд з Ясіня до Ужгорода та назад, який забирав усіх очікуючих на станції просвітян.<br /> |
|||
Як учасник війни, Дмитро Климпуш дістав дозвіл на відкриття готелю й корчми; потім всі брати придбали тартак, млин і 1928 року створили фірму «Брати Климпуші — лісопилка і млин», ставши співвласниками (1928—1944).<ref name="К"/> |
|||
Восени 1938 року Підкарпатська Русь, як тоді офіційно називалось Закарпаття, стала автономною частиною Чехословаччини. На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина Дмитро Климпуш прибуває до м. [[Хуст]]. Було вирішено змінити статут товариства "Січ" і на його основі створити [["Карпатська Січ"|"Карпатську Січ"]]- напіввійськову організацію, яка б готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ, а також із чехословацькими прикордонниками охороняла кордони Карпатської України. 10 листопада [[1938]] року статут [[Організації народної оборони "Карпатська Січ"]] був затверджений, а її головним [[командантом]] було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах. Д. Климпуш був розважливим керівником - і, як командант, не розділяв радикальних поглядів членів організації, усвідомлюючи безперспективність протистояння регулярним військам. Усю свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації.<br /> |
|||
=== Громадська і політична діяльність === |
|||
Після проголошення самостійності Карпатською Україною, майже відразу вона була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні репресії проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші.<br /> |
|||
Дмитро Климпуш був одним із керівників [[Гуцульська республіка|Гуцульської республіки]] у [[1918]] році. У 1923 року Дмитро Климпуш стає членом соціал-демократичної партії, а 1927 року його обрано секретарем сільської організації соціал-демократичної партії. З 1937 року стає членом окружного представництва СДП [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. |
|||
З приходом Радянської армії Дмитро Климпуш уперше був заарештований [[СМЕРШ]]ем у грудні 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Звичайно, Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, але він не міг собі навіть уявити, що може покинути рідний край, своїх людей і не розділить їхньої долі. У квітні 1947 року він був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років виправних таборів біля [[Іркутськ]]а у Сибіру.<br /> |
|||
У 1923 р. Климпуш вступає в члени спортивного товариства [[Січ]], а в 1927 року очолив його. Товариство, при створенні, не ставило перед собою політичних завдань, займалось спортивно-виховною роботою та організацією спортивних змагань. Членом товариства був і [[Борканюк Олекса Олексійович|Олекса Борканюк]]. |
|||
Повернувся додому в 1956 р. з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Похований Дмитро Климпуш в с. Ясіня, поряд з батьками. Посмертно реабілітований 2 лютого 1993 року.<br /> |
|||
Разом з братами брав активну участь у піднесенні національної та громадської свідомості. Вони вносили пожертви на будівництво Народного дому товариства [[Просвіта]] в [[Ужгород]]і та [[Рахів|Рахові]], підтримували закарпатських студентів у [[Прага|Празі]], фінансували їх видання «Альманах підкарпато-українських студентів», брали участь у всіх заходах закарпатської «Просвіти». Для поїздки на Всепросвітянський з'їзд, що відбувся у жовтні 1937 року, було замовлено та оплачено спецпоїзд з [[Ясіня]] до Ужгорода та назад, який забирав усіх очікуючих на станціях просвітян. |
|||
Батько [[Климпуш Орест|Ореста Климпуша]].<br /> |
|||
=== Карпатська Січ === |
|||
===Джерело інформації=== |
|||
Восени 1938 року [[Підкарпатська Русь]], як тоді офіційно називалось Закарпаття, стала автономною частиною Чехословаччини. На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина Дмитро Климпуш прибуває до м. [[Хуст]]. Було вирішено змінити статут товариства «Січ» і на його основі створити [[Карпатська Січ|«Карпатську Січ»]] — напіввійськову організацію, яка б готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ, а також із чехословацькими прикордонниками охороняла кордони Карпатської України. [[9 листопада]] [[1938]] року статут Організації народної оборони «Карпатська Січ» був затверджений, а її головним [[командант]]ом було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах<ref>{{Cite web |url=http://www.slavaukraini.org/index.php?id=25&tx_ttnews%5Btt_news%5D=117&tx_ttnews%5BbackPid%5D=3&cHash=158e15db58 |title=Створено Українську Національну Оборону («Карпатська Січ») |accessdate=29 вересня 2014 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305000105/http://www.slavaukraini.org/index.php?id=25&tx_ttnews%5Btt_news%5D=117&tx_ttnews%5BbackPid%5D=3&cHash=158e15db58 }}</ref>. Дмитро Климпуш був розважливим керівником — і, як командант, не розділяв радикальних поглядів членів організації, усвідомлюючи безперспективність протистояння регулярним військам. Свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації. |
|||
[http://www.transcarpathiatour.com.ua/library/persons/persons_klimpush_ua.html]<br /> |
|||
Після проголошення самостійності [[Карпатська Україна|Карпатською Україною]], вона майже відразу була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні [[репресії]] проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші. Брати майже три місяці переховувалися в рідному селі. З амністією арештованих у Вар'юлопоші, вони отримали документи і вирушили до м. П'єщани у Словаччину, де в санаторії працював [[Ревай Юліян Іванович|Юліан Ревай]], колишній міністр Карпатської України. Повернувшись до Ясіня, брати продовжили роботу на своїй фірмі<ref name="К">{{Cite web |url=http://1939.in.ua/deputati-sojmu-karpatskoyi-ukrayini/klimpush-vasil-ivanovich/ |title=Карпатська Україна. Климпуш Василь Іванович |accessdate=29 вересня 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006124400/http://1939.in.ua/deputati-sojmu-karpatskoyi-ukrayini/klimpush-vasil-ivanovich/ }}</ref>. |
|||
{{Bio-stub}} |
|||
=== Радянський період === |
|||
[[Категорія:Персоналії Кл]] |
|||
З приходом Радянської армії Дмитро Климпуш уперше був заарештований [[СМЕРШ]]ем 8 грудня 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Хоча Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, він не міг покинути рідний край, своїх людей і не розділити їхньої долі. Після звільнення в січні 1947 року працював в селі Ясіня бухгалтером ліспромгоспу. 11 квітня 1947 року він був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років виправних таборів. Покарання відбував у Ангарському таборі Іркутської області Росії. |
|||
[[Категорія:Персоналії:Закарпатська область]] |
|||
[[Категорія:Карпатська Україна]] |
|||
[[Категорія:Гуцули]] |
|||
[[Категорія:Українські політв'язні]] |
|||
[[Категорія:Народились 1897]] |
|||
[[Категорія:Померли 1959]] |
|||
Повернувся додому в 1956 року з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Похований Дмитро Климпуш в с. Ясіня, поряд з батьками. Посмертно реабілітований [[2 лютого]] [[1993]]. З нагоди 100-літнього ювілею від дня народження Головного Команданта «Карпатської Січі» у Ясіня відкрито пам'ятник-погруддя Дмитра Климпуша, автор Михайло Белень.<ref>{{Cite web |url=http://www.zakarpatia.com/?p=864#more-864 |title=Відомі діячі доби |accessdate=30 вересня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006103052/http://www.zakarpatia.com/?p=864#more-864 |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://who-is-who.ua/makets/zakautent/info/zakarpattya2.pdf |title=«Закарпаття. Хто є хто» II випуск |accessdate=29 вересня 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006115005/http://who-is-who.ua/makets/zakautent/info/zakarpattya2.pdf }}</ref> |
|||
[[hu:Dmitro Ivanovics Klimpus]] |
|||
[[pl:Dmytro Kłympusz]] |
|||
== Вшанування пам'яті == |
|||
Вулиця Дмитра Климпуша в [[Ужгород|Ужгороді]] |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела та література == |
|||
* ''М. М. Вегеш''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Klympush_D Климпуш Дмитро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817204356/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Klympush_D |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|351}} |
|||
* [http://www.transcarpathiatour.com.ua/library/persons/persons_klimpush_ua.html Біографія Дмитра Климпуша] |
|||
=== Література === |
|||
* Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її оборонців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. — Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с. |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
{{Карпатська Січ}} |
|||
{{Керівництво Карпатської України}} |
|||
[[Категорія:Політики Закарпатської області]] |
|||
[[Категорія:Вояки Карпатської Січі]] |
|||
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]] |
|||
[[Категорія:Українські політв'язні]] |
|||
[[Категорія:уродженці Ясіні]] |
Поточна версія на 14:56, 8 грудня 2023
Дмитро Климпуш | |
---|---|
Головний командант Карпатської Січі | |
9 листопада 1938 — 15 березня 1939 | |
Президент | Августин Волошин |
Прем'єр-міністр | Юліян Ревай |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | Сергій Єфремов |
Народився | 7 листопада 1897 Ясіня, жупа Мармарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
Помер | 1959 смт Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
Похований | Ясіня |
Відомий як | військовослужбовець |
Громадянство | Австро-Угорщина Карпатська Україна СРСР |
Національність | українець |
Політична партія | ОУН |
Діти | Климпуш Орест Дмитрович |
Климпуш Дмитро Іванович (* 7 листопада 1897, Ясіня, жупа Мармарош, Угорське королівство — † 1959, смт Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР) — один з перших на Закарпатті українських підприємців, один із керівників Гуцульської республіки у 1918 році. Батько Ореста Климпуша та Мирослава Климпуша.
Народився в багатодітній заможній селянській сім'ї. Закінчив народну школу в рідному селі. Під час Першої світової війни воював в австро-угорській армії. Воював на східному та італійському фронтах, був двічі поранений. Брав участь у поході січових стрільців на Мармарош-Сигіт, де потрапив у полон до румунів (1918—1919). Коли Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької Республіки, мобілізований в чехословацьку армію. Продовжував службу в Ужгороді та Севлюші (Виноградові). Демобілізувався у званні старшини. Працював касиром у Ясінянській філії Підкарпатського банку в 1921—1923 роках. Учасник гуцульського повстання.
Як учасник війни, Дмитро Климпуш дістав дозвіл на відкриття готелю й корчми; потім всі брати придбали тартак, млин і 1928 року створили фірму «Брати Климпуші — лісопилка і млин», ставши співвласниками (1928—1944).[1]
Дмитро Климпуш був одним із керівників Гуцульської республіки у 1918 році. У 1923 року Дмитро Климпуш стає членом соціал-демократичної партії, а 1927 року його обрано секретарем сільської організації соціал-демократичної партії. З 1937 року стає членом окружного представництва СДП Чехословаччини.
У 1923 р. Климпуш вступає в члени спортивного товариства Січ, а в 1927 року очолив його. Товариство, при створенні, не ставило перед собою політичних завдань, займалось спортивно-виховною роботою та організацією спортивних змагань. Членом товариства був і Олекса Борканюк.
Разом з братами брав активну участь у піднесенні національної та громадської свідомості. Вони вносили пожертви на будівництво Народного дому товариства Просвіта в Ужгороді та Рахові, підтримували закарпатських студентів у Празі, фінансували їх видання «Альманах підкарпато-українських студентів», брали участь у всіх заходах закарпатської «Просвіти». Для поїздки на Всепросвітянський з'їзд, що відбувся у жовтні 1937 року, було замовлено та оплачено спецпоїзд з Ясіня до Ужгорода та назад, який забирав усіх очікуючих на станціях просвітян.
Восени 1938 року Підкарпатська Русь, як тоді офіційно називалось Закарпаття, стала автономною частиною Чехословаччини. На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина Дмитро Климпуш прибуває до м. Хуст. Було вирішено змінити статут товариства «Січ» і на його основі створити «Карпатську Січ» — напіввійськову організацію, яка б готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ, а також із чехословацькими прикордонниками охороняла кордони Карпатської України. 9 листопада 1938 року статут Організації народної оборони «Карпатська Січ» був затверджений, а її головним командантом було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах[2]. Дмитро Климпуш був розважливим керівником — і, як командант, не розділяв радикальних поглядів членів організації, усвідомлюючи безперспективність протистояння регулярним військам. Свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації.
Після проголошення самостійності Карпатською Україною, вона майже відразу була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні репресії проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші. Брати майже три місяці переховувалися в рідному селі. З амністією арештованих у Вар'юлопоші, вони отримали документи і вирушили до м. П'єщани у Словаччину, де в санаторії працював Юліан Ревай, колишній міністр Карпатської України. Повернувшись до Ясіня, брати продовжили роботу на своїй фірмі[1].
З приходом Радянської армії Дмитро Климпуш уперше був заарештований СМЕРШем 8 грудня 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Хоча Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, він не міг покинути рідний край, своїх людей і не розділити їхньої долі. Після звільнення в січні 1947 року працював в селі Ясіня бухгалтером ліспромгоспу. 11 квітня 1947 року він був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років виправних таборів. Покарання відбував у Ангарському таборі Іркутської області Росії.
Повернувся додому в 1956 року з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Похований Дмитро Климпуш в с. Ясіня, поряд з батьками. Посмертно реабілітований 2 лютого 1993. З нагоди 100-літнього ювілею від дня народження Головного Команданта «Карпатської Січі» у Ясіня відкрито пам'ятник-погруддя Дмитра Климпуша, автор Михайло Белень.[3][4]
Вулиця Дмитра Климпуша в Ужгороді
- ↑ а б Карпатська Україна. Климпуш Василь Іванович. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
- ↑ Створено Українську Національну Оборону («Карпатська Січ»). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2014.
- ↑ Відомі діячі доби. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ «Закарпаття. Хто є хто» II випуск (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
- М. М. Вегеш. Климпуш Дмитро [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 351. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Біографія Дмитра Климпуша
- Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її оборонців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. — Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.