Перейти до вмісту

Венгард SLV-3: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Lexusuns перейменував сторінку з Венґард SLV-3 на Венгард SLV-3
 
(Не показані 10 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{не плутати|SLV|індійською ракетою SLV}}
{{Космічний апарат
{{Космічний апарат
| Назва = Венґард Ес-Ел-Ві-3<br/>{{lang-en|Vanguard SLV-3}}
| Назва = Венгард Ес-Ел-Ві-3<br/>{{lang-en|Vanguard SLV-3}}
| Зображення =
| Зображення =
| Опис =
| Опис =
Рядок 14: Рядок 15:
| Вихід на орбіту = не відбувся
| Вихід на орбіту = не відбувся
| Дата запуску = 26 вересня 1958 15:38 UTC
| Дата запуску = 26 вересня 1958 15:38 UTC
| Ракета-носій = [[Венґард (ракета-носій)|Венґард]]
| Ракета-носій = [[Венгард (ракета-носій)|Венгард]]
| Номер запуску = Ес-Ел-Ві-3 ({{lang-en|SLV-3}})
| Номер запуску = Ес-Ел-Ві-3 ({{lang-en|SLV-3}})
| Космодром = [[Мис Канаверал]] СК 18Ей
| Космодром = [[Мис Канаверал]] СК 18Ей
Рядок 26: Рядок 27:
| Час активного існування =
| Час активного існування =
}}
}}
'''Венґард Ес-Ел-Ві-3''' ({{lang-en|Vanguard SLV-3}}&nbsp;— '''''Satellite Launch Vehicle 3''''' (''Ракета-носій для запуску супутника-3''), інша назва ''20-тидюймовий [508 мм] дослідник хмар-1'' ({{lang-en|Vanguard 20in Cloud cover 1}}))&nbsp;— невдала американська спроба запустити [[штучний супутник Землі]]. Десятий запуск за [[Програма Венґард|програмою Венґард]], шостий невдалий.


'''Венгард Ес-Ел-Ві-3''' ({{lang-en|Vanguard SLV-3}}&nbsp;— '''''Satellite Launch Vehicle 3''''' (''Ракета-носій для запуску супутника-3''), інша назва ''20-дюймовий [508 мм] дослідник хмар-1'' ({{lang-en|Vanguard 20in Cloud cover 1}}))&nbsp;— невдала американська спроба запустити [[штучний супутник Землі]]. Десятий запуск за [[Програма Венґард|програмою Венгард]], шостий невдалий.
Спутник був магнієвою сферою [[діаметр]]ом 508&nbsp;мм [[Маса|масою]] 9,98&nbsp;кг і мав досліджувати хмарний покрив Землі під час проходження освітленої ділянки орбіти. Він мав два оптичні [[телескоп]]и з двома [[фотоелемент]]ами. Куля всередині була позолоченою, а ззовні вкрита захисним шаром [[Алюміній|алюмінію]] з діоксидом кремнію для теплового захисту приладів. [[Радіозв'язок]] мав здійснюватись телеметричним передавачем потужністю 1 Вт з частотою 108,03 МГц і радіомаяком потужністю 10 мВт з частотою 108 МГц, який надсилав постійний радіосигнал для відстеження траєкторії. Приймач команд мав використовуватись для вмикання [[магнітофон]]а з записаними даними телескопів, щоб передавати їх телеметричним передавачем до наземних приймальних станцій. Прилади живились [[Ртутно-цинкові елементи|ртутно-цинковими батареями]]. Супутник мав стабілізуватись обертанням зі швидкістю 50 обертів за хвилину.


Супутник був магнієвою сферою [[діаметр]]ом 508&nbsp;мм [[Маса|масою]] 9,98&nbsp;кг і мав досліджувати хмарний покрив Землі під час проходження освітленої ділянки орбіти. Він мав два оптичні [[телескоп]]и з двома [[фотоелемент]]ами. Куля всередині була позолоченою, а ззовні вкрита захисним шаром [[Алюміній|алюмінію]] з діоксидом кремнію для теплового захисту приладів. [[Радіозв'язок]] мав здійснюватись телеметричним передавачем потужністю 1 Вт з частотою 108,03 МГц і радіомаяком потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц, який надсилав постійний радіосигнал для відстеження траєкторії. Приймач команд мав використовуватися для вмикання [[магнітофон]]а із записаними даними телескопів, щоб передавати їх телеметричним передавачем до наземних приймальних станцій. Прилади живилися [[Ртутно-цинкові елементи|ртутно-цинковими батареями]]. Супутник мав стабілізуватись обертанням зі швидкістю 50 обертів на хвилину.
26 вересня 1958-го року після успішного запуску другий ступінь розвинув тягу менше потрібної, що зменшило швидкість ракети-носія. Після вимикання третього ступеня апарат вийшов на орбіту, але здійснив менше одного оберта.

26 вересня 1958 року після успішного запуску другий ступінь розвинув тягу менше потрібної, що зменшило швидкість ракети-носія. Після вимикання третього ступеня апарат вийшов на орбіту, але здійснив менше одного оберту.


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://history.nasa.gov/SP-4202/chap12.html Історія НАСА: успіх і після нього]{{ref-en}}
* [http://history.nasa.gov/SP-4202/chap12.html Історія НАСА: успіх і після нього] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171225233518/https://history.nasa.gov/SP-4202/chap12.html |date=25 грудня 2017 }}{{ref-en}}
* [http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=VAGSL3 Каталог НАСА]{{ref-en}}
* [http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=VAGSL3 Каталог НАСА] {{Webarchive|url=https://archive.today/20121212070721/http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=VAGSL3 |date=12 грудня 2012 }}{{ref-en}}
* [http://weebau.com/satellite/V/vanguard%2020c.htm Венґард Ес-Ел-Ві-3]{{ref-en}}
* [http://weebau.com/satellite/V/vanguard%2020c.htm Венґард Ес-Ел-Ві-3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181007040034/http://weebau.com/satellite/V/vanguard%2020c.htm |date=7 жовтня 2018 }}{{ref-en}}


{{Програма Венґард}}
{{Програма Венґард}}
{{Космічні запуски 1958 року}}
{{Космічні запуски 1958 року}}


[[Категорія:Космонавтика]]
[[Категорія:Аварії та інциденти з космічними апаратами]]
[[Категорія:1958]]
[[Категорія:Космонавтика 1958]]
[[Категорія:Космонавтика США]]
[[Категорія:Космонавтика США]]
[[Категорія:Програма Венґард]]
[[Категорія:Програма «Венгард»]]

[[ru:Авангард SLV-3]]

Поточна версія на 06:31, 30 жовтня 2023

Венгард Ес-Ел-Ві-3
англ. Vanguard SLV-3
Основні параметри
COSPAR IDVAGSL3
ВиготівникДослідницька лабораторія ВМФ США (Naval Research Laboratory, NRL)
ОператорНАСА
Тип апаратанауковий
Штучний супутникЗемлі
Вихід на орбітуне відбувся
Дата запуску26 вересня 1958 15:38 UTC
Ракета-носійВенгард
Номер запускуЕс-Ел-Ві-3 (англ. SLV-3)
КосмодромМис Канаверал СК 18Ей
Технічні параметри
Маса9,98
Розміридіаметр 50,8 см

Венгард Ес-Ел-Ві-3 (англ. Vanguard SLV-3 — Satellite Launch Vehicle 3 (Ракета-носій для запуску супутника-3), інша назва 20-дюймовий [508 мм] дослідник хмар-1 (англ. Vanguard 20in Cloud cover 1)) — невдала американська спроба запустити штучний супутник Землі. Десятий запуск за програмою Венгард, шостий невдалий.

Супутник був магнієвою сферою діаметром 508 мм масою 9,98 кг і мав досліджувати хмарний покрив Землі під час проходження освітленої ділянки орбіти. Він мав два оптичні телескопи з двома фотоелементами. Куля всередині була позолоченою, а ззовні вкрита захисним шаром алюмінію з діоксидом кремнію для теплового захисту приладів. Радіозв'язок мав здійснюватись телеметричним передавачем потужністю 1 Вт з частотою 108,03 МГц і радіомаяком потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц, який надсилав постійний радіосигнал для відстеження траєкторії. Приймач команд мав використовуватися для вмикання магнітофона із записаними даними телескопів, щоб передавати їх телеметричним передавачем до наземних приймальних станцій. Прилади живилися ртутно-цинковими батареями. Супутник мав стабілізуватись обертанням зі швидкістю 50 обертів на хвилину.

26 вересня 1958 року після успішного запуску другий ступінь розвинув тягу менше потрібної, що зменшило швидкість ракети-носія. Після вимикання третього ступеня апарат вийшов на орбіту, але здійснив менше одного оберту.

Джерела

[ред. | ред. код]