Ганс Альберс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Дубль з карткою
 
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{ІП|Альберс}}
{{ІП|Альберс}}
{{Актор}}
{{Актор}}
'''Ганс Філі́пп А́вгуст А́льберс''' ({{lang-de|Hans Philipp August Albers}}; [[22 вересня]] [[1891]], [[Гамбург]], [[Німецька імперія]]&nbsp;— [[24 липня]] [[1960]], [[Берг (Верхня Баварія)|Берг]], [[Німеччина|ФРН]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[театр]]альний актор, [[кіноактор]] та естрадний співак. У 1930—1945 роках був найбільшою кінозіркою-актором Німеччини та одним з найпопулярніших німецьких акторів ХХ століття<ref>[http://www.der-blonde-hans.de/ Hans Albers (1891—1960)]. Процитовано 20 жовтня 2017.</ref>.
'''Ганс Філі́пп А́вгуст А́льберс''' ({{lang-de|Hans Philipp August Albers}}; [[22 вересня]] [[1891]], [[Гамбург]], [[Німецька імперія]]&nbsp;— [[24 липня]] [[1960]], [[Берг (Верхня Баварія)|Берг]], [[Німеччина|ФРН]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[театр]]альний актор, [[кіноактор]] та естрадний співак. У 1930—1945 роках був найбільшою кінозіркою-актором Німеччини та одним з найпопулярніших німецьких акторів ХХ століття<ref>[http://www.der-blonde-hans.de/ Hans Albers (1891—1960)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171021034145/http://www.der-blonde-hans.de/ |date=21 жовтня 2017 }}. Процитовано 20 жовтня 2017.</ref>.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 10: Рядок 10:
У 1915 році, під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], Альберс був мобілізований і відправлений на [[Західний фронт (Перша світова війна)|Західний фронт]]. У боях був важко поранений в ногу, проте від запропонованої ампутації категорично відмовився. Після закінчення війни грав на сценах різних [[берлін]]ських театрів і в «Метрополь-театрі», в першу чергу, в комічних ролях. Першим його великим успіхом було виконання ролі ''Густава Тунигтгута (Густава Нікчемного)'' у п'єсі «Злочинець» [[Фердинанд Брукнер|Фердинанда Брукнера]]. Учителем і покровителем молодого Альберса був актор-єврей [[Ойген Бурґ]].
У 1915 році, під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], Альберс був мобілізований і відправлений на [[Західний фронт (Перша світова війна)|Західний фронт]]. У боях був важко поранений в ногу, проте від запропонованої ампутації категорично відмовився. Після закінчення війни грав на сценах різних [[берлін]]ських театрів і в «Метрополь-театрі», в першу чергу, в комічних ролях. Першим його великим успіхом було виконання ролі ''Густава Тунигтгута (Густава Нікчемного)'' у п'єсі «Злочинець» [[Фердинанд Брукнер|Фердинанда Брукнера]]. Учителем і покровителем молодого Альберса був актор-єврей [[Ойген Бурґ]].


Знявшись до 1929 року у понад 100 «німих» фільмах, Ганс Альберс зіграв у першому німецькому звуковому фільмі «Ніч належить нам» ({{lang-de|Die Nacht gehört uns}}), і незабаром після цього&nbsp;— разом з [[Марлен Дітріх]]&nbsp;— у знаменитому [[Блакитний ангел|Блакитному ангелові]]. Роль Мазеппи в цьому фільмі була єдиною зіграною роллю другого плану Альберса у звуковому кіно. У 1930 році він знімався в комедії режисера [[Карл Фройліх|Карла Фройліха]] «Ганс усіх провулків» ({{lang-de|Hans in allen Gassen}}). На початку 1930-х років Альберс, окрім кінозйомок таких успішних фільмів, як «Бомби на Монте-Карло» ({{lang-de|Bomben auf Monte Carlo}}) (1931) і «F.P.1 не відповідає »({{lang-de|F.P.1 antwortet nicht}}) (1932), знову багато грав у театрі.
Знявшись до 1929 року у понад 100 «німих» фільмах, Ганс Альберс зіграв у першому німецькому звуковому фільмі «Ніч належить нам» ({{lang-de|Die Nacht gehört uns}}), і незабаром після цього&nbsp;— разом з [[Марлен Дітріх]]&nbsp;— у знаменитому [[Блакитний ангел|Блакитному ангелові]]. Роль Мазеппи в цьому фільмі була єдиною зіграною роллю другого плану Альберса у звуковому кіно. У 1930 році він знімався в комедії режисера [[Карл Фройліх|Карла Фройліха]] «Ганс усіх провулків» ({{lang-de|Hans in allen Gassen}}). На початку 1930-х років Альберс, окрім кінозйомок таких успішних фільмів, як «Бомби на Монте-Карло» ({{lang-de|Bomben auf Monte Carlo}}) (1931) і "F.P.1 не відповідає "({{lang-de|F.P.1 antwortet nicht}}) (1932), знову багато грав у театрі.


Після приходу в 1933 році до влади в Німеччині [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістів]] Ганс Альберс вимушений був офіційно розлучитися зі своєю подругою-єврейкою, актрисою [[Гансі Бурґ]], дочкою свого учителя Ойгена Бурґа, проте фактично продовжував з нею спільне проживання на купленій у 1933 році віллі біля озера [[Штарнбергер-Зеє]] у [[Верхня Баварія|Верхній Баварії]]. Знаючи про небезпеку, що загрожує Гансі в Німеччині, Альберс зумів переправити її в 1939 році через [[Швейцарія|Швейцарію]] до [[Англія|Англії]]. У 1946 році Гансі повернулася в Німеччину до Альберса та залишалася з ним аж до його смерті в 1960 році. Сам актор ніколи офіційно не був одружений і дітей не мав.
Після приходу в 1933 році до влади в Німеччині [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістів]] Ганс Альберс вимушений був офіційно розлучитися зі своєю подругою-єврейкою, актрисою [[Гансі Бурґ]], дочкою свого учителя Ойгена Бурґа, проте фактично продовжував з нею спільне проживання на купленій у 1933 році віллі біля озера [[Штарнбергер-Зеє]] у [[Верхня Баварія|Верхній Баварії]]. Знаючи про небезпеку, що загрожує Гансі в Німеччині, Альберс зумів переправити її в 1939 році через [[Швейцарія|Швейцарію]] до [[Англія|Англії]]. У 1946 році Гансі повернулася в Німеччину до Альберса та залишалася з ним аж до його смерті в 1960 році. Сам актор ніколи офіційно не був одружений і дітей не мав.
Рядок 17: Рядок 17:


У 1943 році, до 25-річчя [[Universum Film AG|кіностудії UFA]], на екрани [[Третій Рейх|Рейху]] вийшов художній фільм [[Мюнхгаузен (фільм)|«Мюнхгаузен»]] з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] режисер [[Ганс Штайнгофф]] зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в [[Прага|Празі]], були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин [[Червона армія|Червоної армії]]. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.
У 1943 році, до 25-річчя [[Universum Film AG|кіностудії UFA]], на екрани [[Третій Рейх|Рейху]] вийшов художній фільм [[Мюнхгаузен (фільм)|«Мюнхгаузен»]] з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] режисер [[Ганс Штайнгофф]] зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в [[Прага|Празі]], були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин [[Червона армія|Червоної армії]]. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.

[[Файл:Grabstätte Hans Albers 2.jpg|міні|180пкс|Могила Ганса Альберса на Ольсдорфському кладовищі у [[Гамбург|Гамбурзі]]]]
Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором [[Гайнц Рюманн|Гайнцем Рюманном]] (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» ({{lang-de|Auf der Reeperbahn nachts um halb eins}}, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману [[Гергарт Гауптман|Гергарта Гауптмана]] «Перед заходом» ({{lang-de|Vor Sonnenuntergang}}).
Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором [[Гайнц Рюманн|Гайнцем Рюманном]] (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» ({{lang-de|Auf der Reeperbahn nachts um halb eins}}, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману [[Гергарт Гауптман|Гергарта Гауптмана]] «Перед заходом» ({{lang-de|Vor Sonnenuntergang}}).


Великим успіхом, починаючи з 1930-х років, користувалися виступи Ганса Альберса з шансонними пісеньками. Виконуючи їх, він зображував себе то бретером ''(Flieger, grüß' mir die Sonne)'', то моряком ''(Der Wind und das Meer)'', то витонченим кавалером ''(Komm auf die Schaukel, Luise)''.
Великим успіхом, починаючи з 1930-х років, користувалися виступи Ганса Альберса з шансонними пісеньками. Виконуючи їх, він зображував себе то бретером ''(Flieger, grüß' mir die Sonne)'', то моряком ''(Der Wind und das Meer)'', то витонченим кавалером ''(Komm auf die Schaukel, Luise)''.


У 1950-і роки у Альберса загострилися проблеми, пов'язані з його станом здоров'я та [[алкоголізм]]ом. Під час одного з театральних виступів у 1960 році актор на сцені втратив свідомість, лікарі виявили у нього численні внутрішні кровотечі.<ref>{{cite news|title=Historisches Kalenderblatt|url=http://www.deutschlandfunk.de/draufgaenger-und-melancholiker.871.de.html?dram:article_id=127039|accessdate=20 жовтня 2010|publisher=Deutschlandfunk|date=24 липня 2010}}</ref> Помер Ганс Альберс через 3 місяці в санаторії на березі озера Штарнбергер-Зеє. Похований на Ольсдорфському кладовищі у [[Гамбург|Гамбурзі]]<ref>knerger.de: [http://www.knerger.de/html/albersschauspieler_4.html Das Grab von Hans Albers]</ref><ref name="HansAlbersBiographie">{{cite book|last1=Wegener|first1=Matthias|title=Die Hans Albers Biographie|date=1 September 2005|publisher=Ellert & Richter|isbn=3831902240|edition=Vol. 1|accessdate=20 жовтня 2017}}</ref>.
У 1950-і роки у Альберса загострилися проблеми, пов'язані з його станом здоров'я та [[алкоголізм]]ом. Під час одного з театральних виступів у 1960 році актор на сцені втратив свідомість, лікарі виявили у нього численні внутрішні кровотечі.<ref>{{cite news|title=Historisches Kalenderblatt|url=http://www.deutschlandfunk.de/draufgaenger-und-melancholiker.871.de.html?dram:article_id=127039|accessdate=20 жовтня 2010|publisher=Deutschlandfunk|date=24 липня 2010|archive-date=9 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140809143516/http://www.deutschlandfunk.de/draufgaenger-und-melancholiker.871.de.html?dram:article_id=127039}}</ref> Помер Ганс Альберс через 3 місяці в санаторії на березі озера Штарнбергер-Зеє. Похований на Ольсдорфському кладовищі у [[Гамбург|Гамбурзі]]<ref>knerger.de: [http://www.knerger.de/html/albersschauspieler_4.html Das Grab von Hans Albers] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171104021409/http://www.knerger.de/html/albersschauspieler_4.html |date=4 листопада 2017 }}</ref><ref name="HansAlbersBiographie">{{cite book|last1=Wegener|first1=Matthias|title=Die Hans Albers Biographie|date=1 вересня 2005|publisher=Ellert & Richter|isbn=3831902240|edition=Vol. 1|accessdate=20 жовтня 2017}}</ref>.


Останній фільм, знятий за участю Ганса Альберса, вийшов на екрани в 1960 році під назвою «Немає чистішого за ангела» ({{lang-de|Kein Engel ist so rein}})''. Примітно, що ця кінострічка закінчувалася словами Альберса: ''«Це кінець» ({{lang-de|Das ist das Ende}})''.
Останній фільм, знятий за участю Ганса Альберса, вийшов на екрани в 1960 році під назвою «Немає чистішого за ангела» ({{lang-de|Kein Engel ist so rein}})''. Примітно, що ця кінострічка закінчувалася словами Альберса: ''«Це кінець» ({{lang-de|Das ist das Ende}})''.
Рядок 125: Рядок 125:
<!--{{Hidden end}}
<!--{{Hidden end}}
-->
-->

== Визнання ==
== Визнання ==


Рядок 144: Рядок 145:


== Найпопулярніші пісні Г. Альберса ==
== Найпопулярніші пісні Г. Альберса ==
* 1932 — ''Hoppla, jetzt komm’ ich''
* 1932&nbsp;— ''Hoppla, jetzt komm’ ich''
* 1932 — ''Flieger, grüß’ mir die Sonne''
* 1932&nbsp;— ''Flieger, grüß’ mir die Sonne''
* 1936 — ''Auf der Reeperbahn nachts um halb eins''
* 1936&nbsp;— ''Auf der Reeperbahn nachts um halb eins''
* 1938 — ''Good-bye Johnny''
* 1938&nbsp;— ''Good-bye Johnny''
* 1944/45 — ''Der Wind und das Meer''
* 1944/45&nbsp;— ''Der Wind und das Meer''
* 1944/45 — ''La Paloma'' («Голубка»)
* 1944/45&nbsp;— ''La Paloma'' («Голубка»)
* 1952 — ''Nimm mich mit, Kapitän, auf die Reise''
* 1952&nbsp;— ''Nimm mich mit, Kapitän, auf die Reise''


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 156: Рядок 157:


== Література ==
== Література ==
* Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. [[Юткевич Сергій Йосипович|С. И. Юткевич]] Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 19 {{ref-ru}}
* Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. [[Юткевич Сергій Йосипович|С.&nbsp;И.&nbsp;Юткевич]] Москва, Советская энциклопедия, 1987.&nbsp;— с. 19 {{ref-ru}}
* Aros (d. i. Alfred Rosenthal): ''Hans Albers. Wie er ist und wie er wurde''. (= Illustrierte Filmbücher, Nr. 4). — Berlin: Scherl, 1931.
* Aros (d. i. Alfred Rosenthal): ''Hans Albers. Wie er ist und wie er wurde''. (= Illustrierte Filmbücher, Nr. 4).&nbsp;— Berlin: Scherl, 1931.
* Hans Kafka: ''Hans Albers. Das Märchen einer Karriere''. — Leipzig: R. A. Höger-Verlag, 1931.
* Hans Kafka: ''Hans Albers. Das Märchen einer Karriere''.&nbsp;— Leipzig: R. A. Höger-Verlag, 1931.
* Hans-Joachim Schlamp: ''Hans Albers''. (= Künstler-Biographien, Band 6). — Berlin: R. Mölich, 1939.
* Hans-Joachim Schlamp: ''Hans Albers''. (= Künstler-Biographien, Band 6).&nbsp;— Berlin: R. Mölich, 1939.
* Christoph Funke: ''Hans Albers''. — Berlin: Henschelverlag. Diverse Auflagen, z. B. von 1969 und 1972.
* Christoph Funke: ''Hans Albers''.&nbsp;— Berlin: Henschelverlag. Diverse Auflagen, z. B. von 1969 und 1972.
* Joachim Cadenbach: ''Hans Albers''. — Berlin: Universitas-Verlag, 1975. ISBN 3-8004-0818-X.
* Joachim Cadenbach: ''Hans Albers''.&nbsp;— Berlin: Universitas-Verlag, 1975. ISBN 3-8004-0818-X.
* Eberhard Spiess: ''Hans Albers. Eine Filmographie'' / Hrsg. von Hilmar Hoffmann und Walter Schobert in Zusammenarbeit mit dem Deutschen Institut für Filmkunde, Wiesbaden. — Frankfurt am Main: Kommunales Kino, 1977.
* Eberhard Spiess: ''Hans Albers. Eine Filmographie'' / Hrsg. von Hilmar Hoffmann und Walter Schobert in Zusammenarbeit mit dem Deutschen Institut für Filmkunde, Wiesbaden.&nbsp;— Frankfurt am Main: Kommunales Kino, 1977.
* Uwe-Jens Schumann: ''Hans Albers — seine Filme, sein Leben''. (= Heyne-Filmbibliothek, Band 18). — München: Heyne, 1980. ISBN 3-453-86018-7.
* Uwe-Jens Schumann: ''Hans Albers&nbsp;— seine Filme, sein Leben''. (= Heyne-Filmbibliothek, Band 18).&nbsp;— München: Heyne, 1980. ISBN 3-453-86018-7.
* Hans-Christoph Blumenberg: ''In meinem Herzen, Schatz … Die Lebensreise des Schauspielers und Sängers Hans Albers''. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 1981. ISBN 3-596-10662-1.
* Hans-Christoph Blumenberg: ''In meinem Herzen, Schatz … Die Lebensreise des Schauspielers und Sängers Hans Albers''.&nbsp;— Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 1981. ISBN 3-596-10662-1.
* Michaela Krützen: ''Hans Albers: Eine deutsche Karriere.'' — Berlin; Weinheim: Beltz Quadriga, 1995.
* Michaela Krützen: ''Hans Albers: Eine deutsche Karriere.''&nbsp;— Berlin; Weinheim: Beltz Quadriga, 1995.
* Wolfgang Schaffner: ''Erstes seewasserfestes Hans Albers Liederbuch''. -, München: Schaffner Musikverlag, 1996. ISBN 3-00-000945-0.
* Wolfgang Schaffner: ''Erstes seewasserfestes Hans Albers Liederbuch''. -, München: Schaffner Musikverlag, 1996. ISBN 3-00-000945-0.
* ''Hans Albers — ein Leben in Bildern'' / Hrsg. vom Filmmuseum Potsdam. Mit einem Essay von Bärbel Dalichow. [Konzeption, Bildausw. und Bildtexte: Elke Schieber]. — Berlin: Henschel, 1997. ISBN 3-89487-282-9.
* ''Hans Albers&nbsp;— ein Leben in Bildern'' / Hrsg. vom Filmmuseum Potsdam. Mit einem Essay von Bärbel Dalichow. [Konzeption, Bildausw. und Bildtexte: Elke Schieber].&nbsp;— Berlin: Henschel, 1997. ISBN 3-89487-282-9.
* Michaela Krützen: «Gruppe 1: Positiv» Carl Zuckmayers Beurteilungen über Hans Albers und Heinz Rühmann // Carl Zuckmayer Jahrbuch / Hrsg. von Günther Nickel. — Göttingen, 2002. — S. 179—227.
* Michaela Krützen: «Gruppe 1: Positiv» Carl Zuckmayers Beurteilungen über Hans Albers und Heinz Rühmann // Carl Zuckmayer Jahrbuch / Hrsg. von Günther Nickel.&nbsp;— Göttingen, 2002.&nbsp;— S. 179—227.
* Matthias Wegner: ''Hans Albers.'' — Hamburg: Ellert & Richter, 2005. (Hamburger Köpfe). ISBN 3-8319-0224-0.
* Matthias Wegner: ''Hans Albers.''&nbsp;— Hamburg: Ellert & Richter, 2005. (Hamburger Köpfe). ISBN 3-8319-0224-0.
*''Prominente ohne Maske Drittes Reich. 1000 Lebensläufe der wichtigsten Personen 1933–1945'', ISBN 978-3924309398
* ''Prominente ohne Maske&nbsp;— Drittes Reich. 1000 Lebensläufe der wichtigsten Personen 1933—1945'', ISBN 978-3924309398


== Посилання ==
== Посилання ==

{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Біографії|Німеччина|Кінематограф}}
{{Портали|Біографії|Німеччина|Кінематограф}}

{{DEFAULTSORT:Альберс Ганс}}
{{DEFAULTSORT:Альберс Ганс}}
[[Категорія:Німецькі кіноактори]]
[[Категорія:Німецькі кіноактори]]
[[Категорія:Німецькі актори німого кіно]]
[[Категорія:Німецькі актори німого кіно]]
[[Категорія:Німецькі співаки]]
[[Категорія:Німецькі співаки]]
[[Категорія:Актори, які зіграли роль Шерлока Холмса]]
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на марках]]

Поточна версія на 00:36, 15 червня 2023

Ганс Альберс
нім. Hans Albers
Народився22 вересня 1891(1891-09-22)[1][2][…]
Гамбург, Німецька імперія[1]
Помер24 липня 1960(1960-07-24)[1][2][4] (68 років)
Берг, Штарнберг, Верхня Баварія
ПохованняОльсдорфський цвинтар
Громадянство Німеччина
Діяльністьспівак, актор театру, кіноактор
Роки діяльностіз 1918
У шлюбі зClaire Duxd
IMDbnm0002161
Нагороди та премії

CMNS: Ганс Альберс у Вікісховищі

Ганс Філі́пп А́вгуст А́льберс (нім. Hans Philipp August Albers; 22 вересня 1891, Гамбург, Німецька імперія — 24 липня 1960, Берг, ФРН) — німецький театральний актор, кіноактор та естрадний співак. У 1930—1945 роках був найбільшою кінозіркою-актором Німеччини та одним з найпопулярніших німецьких акторів ХХ століття[5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ганс Альберс народився в сім'ї м'ясника в гамбурзькому районі Санкт-Георг, був молодшим з 6 дітей. Після закінчення реального училища в рідному місті навчався на торговця, потім працював за спеціальністю у Франкфурті-на-Майні, у фірмі, що торгувала шовком.

Театральна кар'єра Альберса почалася у франкфуртському «Новому театрі». При фінансовій підтримці матері Альберт брав приватні уроки театральної майстерності.

У 1915 році, під час Першої світової війни, Альберс був мобілізований і відправлений на Західний фронт. У боях був важко поранений в ногу, проте від запропонованої ампутації категорично відмовився. Після закінчення війни грав на сценах різних берлінських театрів і в «Метрополь-театрі», в першу чергу, в комічних ролях. Першим його великим успіхом було виконання ролі Густава Тунигтгута (Густава Нікчемного) у п'єсі «Злочинець» Фердинанда Брукнера. Учителем і покровителем молодого Альберса був актор-єврей Ойген Бурґ.

Знявшись до 1929 року у понад 100 «німих» фільмах, Ганс Альберс зіграв у першому німецькому звуковому фільмі «Ніч належить нам» (нім. Die Nacht gehört uns), і незабаром після цього — разом з Марлен Дітріх — у знаменитому Блакитному ангелові. Роль Мазеппи в цьому фільмі була єдиною зіграною роллю другого плану Альберса у звуковому кіно. У 1930 році він знімався в комедії режисера Карла Фройліха «Ганс усіх провулків» (нім. Hans in allen Gassen). На початку 1930-х років Альберс, окрім кінозйомок таких успішних фільмів, як «Бомби на Монте-Карло» (нім. Bomben auf Monte Carlo) (1931) і "F.P.1 не відповідає "(нім. F.P.1 antwortet nicht) (1932), знову багато грав у театрі.

Після приходу в 1933 році до влади в Німеччині націонал-соціалістів Ганс Альберс вимушений був офіційно розлучитися зі своєю подругою-єврейкою, актрисою Гансі Бурґ, дочкою свого учителя Ойгена Бурґа, проте фактично продовжував з нею спільне проживання на купленій у 1933 році віллі біля озера Штарнбергер-Зеє у Верхній Баварії. Знаючи про небезпеку, що загрожує Гансі в Німеччині, Альберс зумів переправити її в 1939 році через Швейцарію до Англії. У 1946 році Гансі повернулася в Німеччину до Альберса та залишалася з ним аж до його смерті в 1960 році. Сам актор ніколи офіційно не був одружений і дітей не мав.

Ставлення Альберса до націонал-соціалістичного режиму було двояким. З одного боку, він дистанціювався від політичних заходів НСДАП і намагався за можливості уникати контактів з високопоставленими діячами нацистської Німеччини; під слушним приводом він зумів уникнути нагородження однієї з кінопремій, що вручалася особисто Йозефом Геббельсом. З іншого боку, це не заважало йому отримувати дуже високі гонорари від нацистів за зняті — в тому числі і пропагандистські — фільми з його участю, наприклад, «Карл Петерс» (нім. Carl Peters, 1941, постановка також Г. Альберса), «Біженці» (нім. Flüchtlinge, 1933), «Кати, жінки і солдати» (нім. Henker, Frauen und Soldaten, 1935).

У 1943 році, до 25-річчя кіностудії UFA, на екрани Рейху вийшов художній фільм «Мюнхгаузен» з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення Другої світової війни режисер Ганс Штайнгофф зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в Празі, були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин Червоної армії. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.

Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором Гайнцем Рюманном (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» (нім. Auf der Reeperbahn nachts um halb eins, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману Гергарта Гауптмана «Перед заходом» (нім. Vor Sonnenuntergang).

Великим успіхом, починаючи з 1930-х років, користувалися виступи Ганса Альберса з шансонними пісеньками. Виконуючи їх, він зображував себе то бретером (Flieger, grüß' mir die Sonne), то моряком (Der Wind und das Meer), то витонченим кавалером (Komm auf die Schaukel, Luise).

У 1950-і роки у Альберса загострилися проблеми, пов'язані з його станом здоров'я та алкоголізмом. Під час одного з театральних виступів у 1960 році актор на сцені втратив свідомість, лікарі виявили у нього численні внутрішні кровотечі.[6] Помер Ганс Альберс через 3 місяці в санаторії на березі озера Штарнбергер-Зеє. Похований на Ольсдорфському кладовищі у Гамбурзі[7][8].

Останній фільм, знятий за участю Ганса Альберса, вийшов на екрани в 1960 році під назвою «Немає чистішого за ангела» (нім. Kein Engel ist so rein). Примітно, що ця кінострічка закінчувалася словами Альберса: «Це кінець» (нім. Das ist das Ende).

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1915 ф Сезони життя Jahreszeiten des Lebens
1917 ф Дочка графині Сташовської Die Tochter der Gräfin Stachowska
1917 ф Помста убитого Rache des Gefallenen
1917 ф Мереживна хустка княгині Волковской Das Spitzentuch der Fürstin Wolkowska
1918 ф Тринадцять Die Dreizehn Ферраґус
1918 ф Невдачі кохання Irrwege der Liebe Norman
1918 ф Пісня Коломбіни Das Lied der Colombine Ганс фон Ротфелс
1918 ф На перехресті Am Scheidewege Віктор Гейден
1918 ф Прокляття Нурі Der Fluch des Nuri Роберт Лей, артист кабаре
1919 ф Дочка Баяццо Die Tochter des Bajazzo трубадур 20-го століття
1919 ф Лола Монтес 2 Lola Montez 2
1919 ф Брама свободи Das Tor der Freiheit
1920 ф Берлін В. Berlin W. Штрейбер
1921 ф Штовхач Schieber доктор Пауль Грінмейєр
1921 ф Мадлен Madeleine
1921 ф Лжедмитрій Der falsche Dimitri граф Яро Ленський
1923 ф Дочка Рафке Fräulein Raffke Барон
1924 ф Інга Ларсен Inge Larsen аташе
1924 ф За наказом Помпадур Auf Befehl der Pompadour герцог Рівероллс
1924 ф Зустрілися люди Gehetzte Menschen Карл фон Бен
1925 ф Сон літньої ночі Ein Sommernachtstraum Деметріус
1925 ф Спортсмен Athleten граф Штернфельд
1926 ф Три манекени Die drei Mannequins самозванець
1926 ф На красивому синьому Дунаї An der schönen blauen Donau граф Яромир
1926 ф Полювання на людей Jagd auf Menschen Гордон
1926 ф Тільки танцівниця Bara en danserska Restauranggäst
1926 ф Затонулий пліт Die versunkene Flotte обергайзер Тім Крейгер
1927 ф Дюбаррі сьогодні Eine Dubarry von heute перший коханець Тойнет
1927 ф Вілла в Тіргартені Die Villa im Tiergarten барон Етвілль
1927 ф Будь завжди вірним і чесним Üb' immer Treu' und Redlichkeit
1927 ф Золота безодня Der goldene Abgrund барон Арманд
1927 ф Доларова принцеса та її шестеро прихильників Die Dollarprinzessin und ihre sechs Freier секретар
1927 ф Кожній людині потрібна маленька подружка Eine kleine Freundin braucht jeder Mann чемпіон з боксу Отто-Отто
1927 ф Найбільший шахрай століття Der größte Gauner des Jahrhunderts Арістід Трасимополюс
1928 ф Було три хлопчика Es zogen drei Burschen злочинець-лейтенант
1928 ф Принцеса Олала Prinzessin Olala Друг Рене Чиготте
1928 ф Распутін, святий грішник Rasputins Liebesabenteuer офіцер
1928 ф Саксофон-Сусі Saxophon-Susi Гаррі Гольт
1928 ф Распутін Dornenweg einer Fürstin Сергій Ординський, дипломат
1928 ф Жінка в полум'ї Weib in Flammen начальник відділу в універмазі
1929 ф Асфальт Asphalt злодій
1929 ф Червоне коло Der rote Kreis Слуга Марля
1929 ф Мебльовані кімнати Möblierte Zimmer Едлер фон Штепанович
1929 ф Талісмани Mascottchen Антуан
1929 ф Так, так, жінки - це мій слабкий бік Ja, ja, die Frauen sind meine schwache Seite барон Ганс Бінген мол.
1929 ф Свята чи повія Heilige oder Dirne Варнесі
1929 ф Ніч належить нам Die Nacht gehört uns Гаррі Бредов
1930 ф Блакитний ангел Der blaue Engel Мазеппа, силач
1930 ф Захоплення Der Greifer сержант Гаррі Кросс (німецька версія)
1930 ф Ганс усіх провулків Hans in allen Gassen Ганс Штейнддекер, репортер
1931 ф Три дні кохання Drei Tage Liebe Франц
1931 ф Бомби на Монте-Карло Bomben auf Monte Carlo Капітан Креддок
1931 ф Диявол Der Draufgänger Ганс Редер, поліцейський
1932 ф Переможець Der Sieger Ганс Кюннерт
1932 ф Безумство Монте-Карло Monte Carlo Madness капітан Еріксон
1932 ф Квік Quick Квік, клоун
1932 ф Білий демон Der weiße Dämon Гайні Гільдеместер
1932 ф ФП-1 не відповідає F.P.1 antwortet nicht Флаєр Еллісен
1933 ф Деякий пан Гран Ein gewisser Herr Gran деякий пан Гран
1933 ф Біженці Flüchtlinge Амет
1934 ф Золото Gold Вернер Голк
1934 ф Пер Гюнт Peer Gynt Пер Гюнт
1935 ф Вар'єте Varieté П'єр
1935 ф Кат, жінки і солдати Henker, Frauen und Soldaten генерал Міхаель фон Прак
1936 ф Готель «Савой», 217 Savoy-Hotel 217 Андрій Антонович Володкін
1936 ф Холодна кров Unter heißem Himmel капітан Келлерсперг
1937 ф Людина, яка була Шерлоком Холмсом Der Mann, der Sherlock Holmes war Моріс Флінт
1937 ф Жовтий прапор Die gelbe Flagge Пітер Діерсен, колишній льотчик
1938 ф Зацькований фокусник ahrendes Volk Фернанд
1938 ф Сержант Беррі Sergeant Berry сержант Меккі Беррі на псевдонім Меккі Браун
1940 ф Чоловік на бігу Ein Mann auf Abwegen Персіваль Петтерссон
1941 ф Карл Петерс Carl Peters доктор Карл Петерс
1943 ф Мюнхгаузен Münchhausen барон Мюнхгаузен
1944 ф Вулиця Велика свобода, 7 Große Freiheit Nr. 7 Ганнес Крегер
1945 ф Шива та квітка шибениці Shiva und die Galgenblume Дітріх Донген
1947 ф ...і небо над нами ...und über uns der Himmel Ганс Ріхтер
1950 ф Вигнаний дияволом Vom Teufel gejagt доктор Бланк
1950 ф Чудові часи Herrliche Zeiten камео
1951 ф Синя борода Blaubart Блаубарт
1952 ф Вночі на вулицях Nachts auf den Straßen Генріх Шлютер, водій вантажівки
1953 ф Капітан Бай-Бай Käpt'n Bay-Bay капітан Бай-Бай
1953 ф Джонні звернувся до Небрадора Jonny rettet Nebrador Джонні / генерал Оронта
1954 ф На кожному пальці десять An jedem Finger zehn співак
1954 ф На Реєпербані вночі, о пів на першу Auf der Reeperbahn nachts um halb eins Ганнес Веддеркемп
1955 ф Остання людина Der letzte Mann Карл Кнессебек
1956 ф Перед заходом сонця Vor Sonnenuntergang генеральний директор Матіас Клаузен
1957 ф Хлопці смерті I fidanzati della morte Лоренцо
1957 ф Великий Бомберг Der tolle Bomberg барон Гісберт фон Бомберг
1957 ф Серце святого Паулі Das Herz von St. Pauli кіпітан Джонні Єнсен
1958 ф Захоплення Der Greifer Отто Фрідріх Деннерт
1958 ф Чоловік в потоці Der Mann im Strom Пауль Гінрікс
1960 ф Немає чистішого за ангела Kein Engel ist so rein доктор Жилинський
1989 ф У моєму серці, багатство... In meinem Herzen, Schatz...

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Ганса Альберса[9]
Рік Категорія Фільм Результат
Німецька кінопремія
1956 Срібна нагорода за найкраще виконання головної ролі Перед заходом сонця Номінація

Найпопулярніші пісні Г. Альберса

[ред. | ред. код]
  • 1932 — Hoppla, jetzt komm’ ich
  • 1932 — Flieger, grüß’ mir die Sonne
  • 1936 — Auf der Reeperbahn nachts um halb eins
  • 1938 — Good-bye Johnny
  • 1944/45 — Der Wind und das Meer
  • 1944/45 — La Paloma («Голубка»)
  • 1952 — Nimm mich mit, Kapitän, auf die Reise

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118501402 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. Czech National Authority Database
  5. Hans Albers (1891—1960) [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Процитовано 20 жовтня 2017.
  6. Historisches Kalenderblatt. Deutschlandfunk. 24 липня 2010. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 20 жовтня 2010.
  7. knerger.de: Das Grab von Hans Albers [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  8. Wegener, Matthias (1 вересня 2005). Die Hans Albers Biographie (вид. Vol. 1). Ellert & Richter. ISBN 3831902240. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. Нагороди та номінації Ганса Альберса на сайті IMDb (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 19 (рос.)
  • Aros (d. i. Alfred Rosenthal): Hans Albers. Wie er ist und wie er wurde. (= Illustrierte Filmbücher, Nr. 4). — Berlin: Scherl, 1931.
  • Hans Kafka: Hans Albers. Das Märchen einer Karriere. — Leipzig: R. A. Höger-Verlag, 1931.
  • Hans-Joachim Schlamp: Hans Albers. (= Künstler-Biographien, Band 6). — Berlin: R. Mölich, 1939.
  • Christoph Funke: Hans Albers. — Berlin: Henschelverlag. Diverse Auflagen, z. B. von 1969 und 1972.
  • Joachim Cadenbach: Hans Albers. — Berlin: Universitas-Verlag, 1975. ISBN 3-8004-0818-X.
  • Eberhard Spiess: Hans Albers. Eine Filmographie / Hrsg. von Hilmar Hoffmann und Walter Schobert in Zusammenarbeit mit dem Deutschen Institut für Filmkunde, Wiesbaden. — Frankfurt am Main: Kommunales Kino, 1977.
  • Uwe-Jens Schumann: Hans Albers — seine Filme, sein Leben. (= Heyne-Filmbibliothek, Band 18). — München: Heyne, 1980. ISBN 3-453-86018-7.
  • Hans-Christoph Blumenberg: In meinem Herzen, Schatz … Die Lebensreise des Schauspielers und Sängers Hans Albers. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 1981. ISBN 3-596-10662-1.
  • Michaela Krützen: Hans Albers: Eine deutsche Karriere. — Berlin; Weinheim: Beltz Quadriga, 1995.
  • Wolfgang Schaffner: Erstes seewasserfestes Hans Albers Liederbuch. -, München: Schaffner Musikverlag, 1996. ISBN 3-00-000945-0.
  • Hans Albers — ein Leben in Bildern / Hrsg. vom Filmmuseum Potsdam. Mit einem Essay von Bärbel Dalichow. [Konzeption, Bildausw. und Bildtexte: Elke Schieber]. — Berlin: Henschel, 1997. ISBN 3-89487-282-9.
  • Michaela Krützen: «Gruppe 1: Positiv» Carl Zuckmayers Beurteilungen über Hans Albers und Heinz Rühmann // Carl Zuckmayer Jahrbuch / Hrsg. von Günther Nickel. — Göttingen, 2002. — S. 179—227.
  • Matthias Wegner: Hans Albers. — Hamburg: Ellert & Richter, 2005. (Hamburger Köpfe). ISBN 3-8319-0224-0.
  • Prominente ohne Maske — Drittes Reich. 1000 Lebensläufe der wichtigsten Personen 1933—1945, ISBN 978-3924309398

Посилання

[ред. | ред. код]