Емульсія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: lt:Emulsija |
оформлення |
||
(Не показані 30 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''' |
'''Ему́льсія''' (ново-{{lang-la|emulsio}} від ''emulgeo'' — «[[доїння|видоюю]]») — [[дисперсна система]] з рідким [[дисперсійне середовище|дисперсійним середовищем]] та рідкою [[дисперсна фаза|дисперсною фазою]]. |
||
==Загальна інформація== |
== Загальна інформація == |
||
Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (наприклад, молоко — Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації — неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. — структуровані системи. |
|||
== Основні типи емульсій == |
|||
Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (напр., молоко - Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації - неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. - структуровані системи. |
|||
Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу «масло у воді») і зворотні або інвертні (типу «вода у маслі»). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів. |
|||
== Властивості == |
|||
==Основні типи емульсій== |
|||
=== Дисперсність емульсії === |
|||
Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу “масло у воді”) і зворотні або інвертні (типу “вода у маслі”). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів. |
|||
ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ, ({{lang-en|emulsion dispersivity, degree of dispersion}}; {{lang-de|Dispersion f der Emulsion f}}) — ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об'єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d — діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм). |
|||
=== «Старіння» емульсії === |
|||
==Властивості== |
|||
«Старіння» емульсії{{уточнити термін}}, ({{lang-en|«age-ing» emulsions}}; {{lang-de|Alterungemulsionen f pl}}) — підвищення стійкості емульсії типу «вода в нафті» в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного «броньованого» шару на цій поверхні. |
|||
===ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ=== |
|||
=== Стійкість (стабільність) емульсії === |
|||
ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ ,([[російська мова|рос.]]''эмульсии дисперсность; ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion dispersivity, degree of dispersion; ''[[німецька мова|нім.]] Dispersion f der Emulsion f) – ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об’єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d - діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм). |
|||
Стійкість (стабільність) емульсії, ({{lang-en|emulsion stability}}; {{lang-de|Emulsionstabilität f}}) — здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (наприклад, на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F — тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h — висота стовпа емульсії, м; v — середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с. |
|||
== Застосування == |
|||
===«СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ=== |
|||
При [[збагачення корисних копалин|збагачуванні корисних копалин]] інколи використовується емульгований [[реагент]] (наприклад, при масляній аґломерації). |
|||
У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини. |
|||
«СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ , ([[російська мова|рос.]]''эмульсии "старение"; ''[[англійська мова|англ.]]'' "age-ing" emulsions; ''[[німецька мова|нім.]] Alterungemulsionen f pl) – підвищення емульсії стійкості типу "вода в нафті" в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного “броньованого” шару на цій поверхні. |
|||
Е. застосовують також при [[брикетування|брикетуванні]] [[вугілля]] зі зв'язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при [[буріння|бурінні]] тощо. |
|||
===СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ=== |
|||
Окремий різновид складають [[паливні емульсії]]. |
|||
СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ ,([[російська мова|рос.]]''стойкость эмульсии (стабильность); ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion stability; ''[[німецька мова|нім.]] Emulsionstabilität f) – здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (напр., на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F - тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h - висота стовпа емульсії, м; v - середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с. |
|||
== Різновиди емульсії == |
|||
==Застосування== |
|||
=== Емульсія інвертна === |
|||
При [[збагачення корисних копалин|збагачуванні корисних копалин]] інколи використовується емульгований [[реагент]] (напр., при масляній аґломерації). |
|||
Емульсія інвертна, ({{lang-en|invert emulsion}}, {{lang-de|Invertspülung f}}) — в бурінні — [[буровий розчин]], в якому дисперсійним середовищем є [[нафта]], [[дизельне пальне]], [[мазут]] і інш., а дисперсною фазою — водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-[[емульгатори]] ([[естери|ефіри]], [[аміди]], метал. [[мила]], [[оксіетил]]овані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості. |
|||
=== Емульсія нафтова === |
|||
У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини. |
|||
Емульсія нафтова, ({{lang-en|oil emul-sion}}; {{lang-de|Erdölemulsion f; Rohölemulsion f}}) — механічна суміш нафти і [[пластові води|пластової води]], які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти). |
|||
Е.н. поділяються на два великі класи: |
|||
Е. застосовують також при [[брикетування|брикетуванні]] [[вугілля]] зі зв’язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при [[буріння|бурінні]] тощо. |
|||
* 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді — дисперсійному середовищі; |
|||
==Різновиди емульсії== |
|||
===ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА=== |
|||
* 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу «вода в нафті» (умовно позначаються В/Н), коли краплі води — дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем. |
|||
ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА,([[російська мова|рос.]]''эмульсия инвертная, ''[[англійська мова|англ.]]'' invert emulsion, ''[[німецька мова|нім.]] Invertspülung f) – в бурінні – [[буровий розчин]], в якому дисперсійним середовищем є [[нафта]], [[дизельне пальне]], [[мазут]] і інш., а дисперсною фазою – водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-[[емульгатори]] ([[ефіри]], [[аміди]], метал. [[мила]], [[оксіетил]]овані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості. |
|||
Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об'ємна частка дисперсної фази становить до 0,2 %), концентровані (до 74 %) і висококонцентровані (понад 74 %). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в'язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій ([[деемульсація]]) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти. |
|||
===ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА=== |
|||
=== Емульсія пряма ГЛТ-20В === |
|||
ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА,([[російська мова|рос.]]''нефтяная эмульсия; ''[[англійська мова|англ.]]'' oil emul-sion; ''[[німецька мова|нім.]] Erdölemulsion f; Rohölemulsion f) – механічна суміш нафти і [[пластові води|пластової води]], які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти). |
|||
Емульсія пряма ГЛТ-20В, ({{lang-en|emulsion straight ГЛТ-20В}}, {{lang-de|Emulsion f ГЛТ-20В}}) — гарячий [[розчин]] [[селітра|селітри]] і розплаву [[тротил]]у зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості. |
|||
== Див. також == |
|||
Е.н. поділяються на два великі класи: |
|||
* [[Мікроемульсії]] |
|||
* [[Емульгатори природні]] |
|||
* [[Емульгування]] |
|||
* [[Суспензія]] |
|||
== Джерела == |
|||
* 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді – дисперсійному середовищі; |
|||
* {{МГЕ|nocat=1}} |
|||
== Посилання == |
|||
* 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу "вода в нафті" (умовно позначаються В/Н), коли краплі води – дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем. |
|||
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53397/10919.html Емульсія]}} |
|||
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2348/emulsii ЕМУЛЬСІЇ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803143443/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2348/emulsii |date=3 серпня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]] |
|||
[[Категорія:Емульсії|*]] |
|||
Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об’ємна частка дисперсної фази складає до 0,2%), концентровані (до 74%) і висококонцентровані (понад 74%). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в’язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій ([[деемульсація]]) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти. |
|||
[[Категорія:Механіка неоднорідних середовищ]] |
|||
===ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В=== |
|||
ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В, ([[російська мова|рос.]]''эмульсия прямая ГЛТ-20В, ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion straight ГЛТ-20В, ''[[німецька мова|нім.]] Emulsion f ГЛТ-20В) – гарячий [[розчин]] [[селітра|селітри]] і розплаву [[тротил]]у зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості. |
|||
==Див. також== |
|||
* [[мікроемульсії]], |
|||
* [[емульгатори природні]], |
|||
* [[емульгування]]. |
|||
==Література== |
|||
{{МГЕ}} |
|||
[[Категорія:Речовини]] |
|||
[[bg:Емулсия]] |
|||
[[bs:Emulzija]] |
|||
[[ca:Emulsió]] |
|||
[[cs:Emulze]] |
|||
[[da:Emulsion]] |
|||
[[de:Emulsion]] |
|||
[[en:Emulsion]] |
|||
[[es:Emulsión]] |
|||
[[et:Emulsioon]] |
|||
[[fi:Emulsio]] |
|||
[[fr:Émulsion]] |
|||
[[gl:Emulsión]] |
|||
[[he:חומר מתחלב]] |
|||
[[hr:Emulzija]] |
|||
[[id:Emulsi]] |
|||
[[it:Emulsione]] |
|||
[[ja:エマルション]] |
|||
[[lt:Emulsija]] |
|||
[[mk:Емулзија]] |
|||
[[ms:Emulsi]] |
|||
[[nl:Emulsie]] |
|||
[[no:Emulsjon]] |
|||
[[pl:Emulsja]] |
|||
[[pt:Emulsão]] |
|||
[[ro:Emulsie]] |
|||
[[ru:Эмульсия]] |
|||
[[sh:Emulzija]] |
|||
[[sl:Emulzija]] |
|||
[[sr:Емулзија]] |
|||
[[sv:Emulsion]] |
|||
[[th:อิมัลชัน]] |
|||
[[tr:Emülsiyon]] |
|||
[[vi:Nhũ tương]] |
|||
[[zh:乳剂]] |
Поточна версія на 19:02, 24 лютого 2023
Ему́льсія (ново-лат. emulsio від emulgeo — «видоюю») — дисперсна система з рідким дисперсійним середовищем та рідкою дисперсною фазою.
Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (наприклад, молоко — Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації — неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. — структуровані системи.
Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу «масло у воді») і зворотні або інвертні (типу «вода у маслі»). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів.
ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ, (англ. emulsion dispersivity, degree of dispersion; нім. Dispersion f der Emulsion f) — ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об'єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d — діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм).
«Старіння» емульсії[уточнити термін], (англ. «age-ing» emulsions; нім. Alterungemulsionen f pl) — підвищення стійкості емульсії типу «вода в нафті» в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного «броньованого» шару на цій поверхні.
Стійкість (стабільність) емульсії, (англ. emulsion stability; нім. Emulsionstabilität f) — здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (наприклад, на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F — тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h — висота стовпа емульсії, м; v — середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с.
При збагачуванні корисних копалин інколи використовується емульгований реагент (наприклад, при масляній аґломерації).
У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.
Е. застосовують також при брикетуванні вугілля зі зв'язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при бурінні тощо.
Окремий різновид складають паливні емульсії.
Емульсія інвертна, (англ. invert emulsion, нім. Invertspülung f) — в бурінні — буровий розчин, в якому дисперсійним середовищем є нафта, дизельне пальне, мазут і інш., а дисперсною фазою — водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-емульгатори (ефіри, аміди, метал. мила, оксіетиловані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості.
Емульсія нафтова, (англ. oil emul-sion; нім. Erdölemulsion f; Rohölemulsion f) — механічна суміш нафти і пластової води, які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти).
Е.н. поділяються на два великі класи:
- 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді — дисперсійному середовищі;
- 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу «вода в нафті» (умовно позначаються В/Н), коли краплі води — дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем.
Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об'ємна частка дисперсної фази становить до 0,2 %), концентровані (до 74 %) і висококонцентровані (понад 74 %). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в'язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій (деемульсація) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти.
Емульсія пряма ГЛТ-20В, (англ. emulsion straight ГЛТ-20В, нім. Emulsion f ГЛТ-20В) — гарячий розчин селітри і розплаву тротилу зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Емульсія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ЕМУЛЬСІЇ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія