Перейти до вмісту

Емульсія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Idioma-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: lt:Emulsija
оформлення
 
(Не показані 30 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Емульсія''' ([[російська мова|рос.]]''эмульсия, ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion, ''[[німецька мова|нім.]] Emulsion f) [[дисперсна система]] з рідким [[дисперсійне середовище|дисперсійним середовищем]] та рідкою [[дисперсна фаза|дисперсною фазою]].
'''Ему́льсія''' (ново-{{lang-la|emulsio}} від ''emulgeo'' — «[[доїння|видоюю]]») — [[дисперсна система]] з рідким [[дисперсійне середовище|дисперсійним середовищем]] та рідкою [[дисперсна фаза|дисперсною фазою]].


==Загальна інформація==
== Загальна інформація ==
Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (наприклад, молоко — Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації — неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. — структуровані системи.


== Основні типи емульсій ==
Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (напр., молоко - Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації - неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. - структуровані системи.
Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу «масло у воді») і зворотні або інвертні (типу «вода у маслі»). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів.


== Властивості ==
==Основні типи емульсій==


=== Дисперсність емульсії ===
Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу “масло у воді”) і зворотні або інвертні (типу “вода у маслі”). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів.
ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ, ({{lang-en|emulsion dispersivity, degree of dispersion}}; {{lang-de|Dispersion f der Emulsion f}}) — ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об'єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d — діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм).


=== «Старіння» емульсії ===
==Властивості==
«Старіння» емульсії{{уточнити термін}}, ({{lang-en|«age-ing» emulsions}}; {{lang-de|Alterungemulsionen f pl}}) — підвищення стійкості емульсії типу «вода в нафті» в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного «броньованого» шару на цій поверхні.
===ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ===


=== Стійкість (стабільність) емульсії ===
ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ ,([[російська мова|рос.]]''эмульсии дисперсность; ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion dispersivity, degree of dispersion; ''[[німецька мова|нім.]] Dispersion f der Emulsion f) – ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об’єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d - діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм).
Стійкість (стабільність) емульсії, ({{lang-en|emulsion stability}}; {{lang-de|Emulsionstabilität f}}) — здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (наприклад, на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F — тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h — висота стовпа емульсії, м; v — середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с.


== Застосування ==
===«СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ===
При [[збагачення корисних копалин|збагачуванні корисних копалин]] інколи використовується емульгований [[реагент]] (наприклад, при масляній аґломерації).


У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.
«СТАРІННЯ» ЕМУЛЬСІЇ , ([[російська мова|рос.]]''эмульсии "старение"; ''[[англійська мова|англ.]]'' "age-ing" emulsions; ''[[німецька мова|нім.]] Alterungemulsionen f pl) – підвищення емульсії стійкості типу "вода в нафті" в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного “броньованого” шару на цій поверхні.


Е. застосовують також при [[брикетування|брикетуванні]] [[вугілля]] зі зв'язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при [[буріння|бурінні]] тощо.
===СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ===


Окремий різновид складають [[паливні емульсії]].
СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ) ЕМУЛЬСІЇ ,([[російська мова|рос.]]''стойкость эмульсии (стабильность); ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion stability; ''[[німецька мова|нім.]] Emulsionstabilität f) – здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (напр., на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F - тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h - висота стовпа емульсії, м; v - середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с.


== Різновиди емульсії ==
==Застосування==


=== Емульсія інвертна ===
При [[збагачення корисних копалин|збагачуванні корисних копалин]] інколи використовується емульгований [[реагент]] (напр., при масляній аґломерації).
Емульсія інвертна, ({{lang-en|invert emulsion}}, {{lang-de|Invertspülung f}}) — в бурінні — [[буровий розчин]], в якому дисперсійним середовищем є [[нафта]], [[дизельне пальне]], [[мазут]] і інш., а дисперсною фазою — водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-[[емульгатори]] ([[естери|ефіри]], [[аміди]], метал. [[мила]], [[оксіетил]]овані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості.


=== Емульсія нафтова ===
У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.
Емульсія нафтова, ({{lang-en|oil emul-sion}}; {{lang-de|Erdölemulsion f; Rohölemulsion f}}) — механічна суміш нафти і [[пластові води|пластової води]], які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти).


Е.н. поділяються на два великі класи:
Е. застосовують також при [[брикетування|брикетуванні]] [[вугілля]] зі зв’язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при [[буріння|бурінні]] тощо.


* 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді — дисперсійному середовищі;
==Різновиди емульсії==
===ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА===


* 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу «вода в нафті» (умовно позначаються В/Н), коли краплі води — дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем.
ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА,([[російська мова|рос.]]''эмульсия инвертная, ''[[англійська мова|англ.]]'' invert emulsion, ''[[німецька мова|нім.]] Invertspülung f) – в бурінні – [[буровий розчин]], в якому дисперсійним середовищем є [[нафта]], [[дизельне пальне]], [[мазут]] і інш., а дисперсною фазою – водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-[[емульгатори]] ([[ефіри]], [[аміди]], метал. [[мила]], [[оксіетил]]овані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості.


Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об'ємна частка дисперсної фази становить до 0,2 %), концентровані (до 74 %) і висококонцентровані (понад 74 %). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в'язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій ([[деемульсація]]) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти.
===ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА===


=== Емульсія пряма ГЛТ-20В ===
ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА,([[російська мова|рос.]]''нефтяная эмульсия; ''[[англійська мова|англ.]]'' oil emul-sion; ''[[німецька мова|нім.]] Erdölemulsion f; Rohölemulsion f) – механічна суміш нафти і [[пластові води|пластової води]], які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти).
Емульсія пряма ГЛТ-20В, ({{lang-en|emulsion straight ГЛТ-20В}}, {{lang-de|Emulsion f ГЛТ-20В}}) — гарячий [[розчин]] [[селітра|селітри]] і розплаву [[тротил]]у зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості.


== Див. також ==
Е.н. поділяються на два великі класи:
* [[Мікроемульсії]]
* [[Емульгатори природні]]
* [[Емульгування]]
* [[Суспензія]]


== Джерела ==
* 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді – дисперсійному середовищі;
* {{МГЕ|nocat=1}}


== Посилання ==
* 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу "вода в нафті" (умовно позначаються В/Н), коли краплі води – дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем.
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53397/10919.html Емульсія]}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2348/emulsii ЕМУЛЬСІЇ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803143443/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2348/emulsii |date=3 серпня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]


[[Категорія:Емульсії|*]]
Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об’ємна частка дисперсної фази складає до 0,2%), концентровані (до 74%) і висококонцентровані (понад 74%). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в’язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій ([[деемульсація]]) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти.
[[Категорія:Механіка неоднорідних середовищ]]

===ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В===

ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В, ([[російська мова|рос.]]''эмульсия прямая ГЛТ-20В, ''[[англійська мова|англ.]]'' emulsion straight ГЛТ-20В, ''[[німецька мова|нім.]] Emulsion f ГЛТ-20В) – гарячий [[розчин]] [[селітра|селітри]] і розплаву [[тротил]]у зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості.

==Див. також==

* [[мікроемульсії]],

* [[емульгатори природні]],

* [[емульгування]].

==Література==
{{МГЕ}}

[[Категорія:Речовини]]

[[bg:Емулсия]]
[[bs:Emulzija]]
[[ca:Emulsió]]
[[cs:Emulze]]
[[da:Emulsion]]
[[de:Emulsion]]
[[en:Emulsion]]
[[es:Emulsión]]
[[et:Emulsioon]]
[[fi:Emulsio]]
[[fr:Émulsion]]
[[gl:Emulsión]]
[[he:חומר מתחלב]]
[[hr:Emulzija]]
[[id:Emulsi]]
[[it:Emulsione]]
[[ja:エマルション]]
[[lt:Emulsija]]
[[mk:Емулзија]]
[[ms:Emulsi]]
[[nl:Emulsie]]
[[no:Emulsjon]]
[[pl:Emulsja]]
[[pt:Emulsão]]
[[ro:Emulsie]]
[[ru:Эмульсия]]
[[sh:Emulzija]]
[[sl:Emulzija]]
[[sr:Емулзија]]
[[sv:Emulsion]]
[[th:อิมัลชัน]]
[[tr:Emülsiyon]]
[[vi:Nhũ tương]]
[[zh:乳剂]]

Поточна версія на 19:02, 24 лютого 2023

Ему́льсія (ново-лат. emulsio від emulgeo — «видоюю») — дисперсна система з рідким дисперсійним середовищем та рідкою дисперсною фазою.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Складається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яких рівномірно розподілена в другій у вигляді найдрібніших крапель, а розміри розпорошених часточок є більшими від характерних для колоїдів. При визначенні назви першою називають дисперсну фазу, а потім дисперсійне середовище, напр. вода в маслі, бензол у воді тощо (наприклад, молоко — Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). Е. низької концентрації — неструктуровані рідини. Висококонцентровані Е. — структуровані системи.

Основні типи емульсій

[ред. | ред. код]

Основні типи Е.: прямі, з краплями неполярної рідини в полярному середовищі (типу «масло у воді») і зворотні або інвертні (типу «вода у маслі»). Зміна складу Е. або зовнішня дія можуть привести до перетворення прямої Е. у зворотну, і навпаки. Ліофільні Е. утворюються самочинно і термодинамічно стійкі. Ліофобні Е. виникають при механічному, акустичному або електричному емульгуванні, а також внаслідок конденсаційного утворення крапель дисперсної фази у перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійкі і тривало можуть існувати лише в присутності емульгаторів.

Властивості

[ред. | ред. код]

Дисперсність емульсії

[ред. | ред. код]

ДИСПЕРСНІСТЬ ЕМУЛЬСІЇ, (англ. emulsion dispersivity, degree of dispersion; нім. Dispersion f der Emulsion f) — ступінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійному середовищі, що характеризується питомою міжфазовою поверхнею, яка визначається відношенням сумарної поверхні крапель до загального їх об'єму. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d — діаметр крапель дисперсної фази. За дисперсністю емульсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром крапель води від 0,2 до 20 мкм), середньої дисперсності (20-50 мкм) і грубодисперсні (50-300 мкм).

«Старіння» емульсії

[ред. | ред. код]

«Старіння» емульсії[уточнити термін], (англ. «age-ing» emulsions; нім. Alterungemulsionen f pl) — підвищення стійкості емульсії типу «вода в нафті» в часі (практично до доби) внаслідок адсорбції диспергованих, особливо твердих, емульгаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазного «броньованого» шару на цій поверхні.

Стійкість (стабільність) емульсії

[ред. | ред. код]

Стійкість (стабільність) емульсії, (англ. emulsion stability; нім. Emulsionstabilität f) — здатність емульсії протягом певного часу не руйнуватися і не розділятися на дві фази (наприклад, на нафту і воду); характеризується тривалістю її існування і виражається формулою: F = h/v, де F — тривалість існування емульсій (емульсійна стійкість), с; h — висота стовпа емульсії, м; v — середня лінійна швидкість розшарування емульсії, м/с.

Застосування

[ред. | ред. код]

При збагачуванні корисних копалин інколи використовується емульгований реагент (наприклад, при масляній аґломерації).

У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.

Е. застосовують також при брикетуванні вугілля зі зв'язуючими, гідрофобізації поверхні вугілля при його зневодненні, при бурінні тощо.

Окремий різновид складають паливні емульсії.

Різновиди емульсії

[ред. | ред. код]

Емульсія інвертна

[ред. | ред. код]

Емульсія інвертна, (англ. invert emulsion, нім. Invertspülung f) — в бурінні — буровий розчин, в якому дисперсійним середовищем є нафта, дизельне пальне, мазут і інш., а дисперсною фазою — водні розчини солей хлориду натрію, кальцію або магнію. До складу Е.і. входять ПАР-емульгатори (ефіри, аміди, метал. мила, оксіетиловані продукти і інш.). Е.і. застосовують при бурінні в складних гірничо-геол. умовах (високі т-ри, нестійкі породи), для глушіння свердловин при капітальному ремонті, а також при первинному розкритті продуктивних пластів з метою збереження їх природної проникності і пористості.

Емульсія нафтова

[ред. | ред. код]

Емульсія нафтова, (англ. oil emul-sion; нім. Erdölemulsion f; Rohölemulsion f) — механічна суміш нафти і пластової води, які нерозчинні одне в одному і перебувають у дрібнодисперсному стані. Утворюється при видобуванні обводнених нафт у свердловинах, промислових трубопроводах, а також в апаратах знесолення нафти внаслідок інтенсивного турбулентного перемішування нафто-водяної суміші. При цьому на поверхнях розділу фаз відбувається накопичення емульгаторів (поверхнево-активних речовин), які містяться в рідині, яка видобувається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та інш.). У результаті поверхневий натяг на межі розділу нафта-вода знижується, що сприяє диспергуванню крапель води (нафти).

Е.н. поділяються на два великі класи:

  • 1) емульсії першого роду, або прямі, або типу «нафта у воді» (умовно позначаються Н/В), коли краплі нафти як дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені у воді — дисперсійному середовищі;
  • 2) емульсії другого роду, або обернені, або типу «вода в нафті» (умовно позначаються В/Н), коли краплі води — дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яка є дисперсійним середовищем.

Е.н., які утворюються при знесоленні нафти, належать в основному до другого типу. За концентрацією дисперсної фази в дисперсійному середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об'ємна частка дисперсної фази становить до 0,2 %), концентровані (до 74 %) і висококонцентровані (понад 74 %). Основні фізико-хімічні властивості Н.е.: дисперсність, в'язкість, густина, а також стійкість до руйнування. Утворення Н.е. призводить до втрат нафти при її видобуванні, транспортуванні і підготовці до переробки. Руйнування емульсій (деемульсація) є одним з найважливіших процесів промислової підготовки нафти.

Емульсія пряма ГЛТ-20В

[ред. | ред. код]

Емульсія пряма ГЛТ-20В, (англ. emulsion straight ГЛТ-20В, нім. Emulsion f ГЛТ-20В) — гарячий розчин селітри і розплаву тротилу зі стабілізуючими добавками. ВР має гомогенну структуру з високою рухливістю, близькою до рідких мінеральних масел, а також підвищеною водостійкістю. Може застосовуватися при заряджанні під стовп води у свердловинах будь-якої обводненості.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]