Перегляд вихідного коду сторінки Штазі

{{Картка:Правоохоронний орган
|назва=Міністерство державної безпеки (Штазі)
|мова_оригіналу=de
|оригінальна_назва=Ministerium für Staatssicherheit (Stasi)
|герб=Emblem of the Stasi.svg
|тип=служба безпеки
|юрисдикція={{DDR}}
|площа_юрисдикції=108 333
|населення=16111000
|дата_заснування=8 лютого 1950
|рік_заснування=1950
|дата_ліквідації=3 жовтня 1990
|девіз=Неважливої інформації не існує
|назва_керівника=Голови
|керівник=Вільгельм Цайсер (1950–1953)<br/>
Ернст Волльвебер (1953–1957)<br/>
Еріх Мільке (1957–1989)<br/>
Вольфганг Шванітц (1989–1990)
|співробітники=91015
|співробітники_ref=&nbsp;(1989)
|відношення=1
|адреса=[[Східний Берлін]], [[НДР]]
|commons=Ministerium für Staatssicherheit   
}}

'''Штазі'''&nbsp;— {{lang-de|Stasi}}&nbsp;— [[абревіатура]] від {{lang-de|'''Sta'''ats'''si'''cherheit}} ({{lang-uk|Держбезпека}}), повністю: {{lang-de|Ministerium für Staatssicherheit}} (MfS)&nbsp;— '''Міністерство державної безпеки''', &nbsp;— спецслужба, державне [[відомство]] державної безпеки і каральний орган у [[НДР|Німецькій Демократичній Республіці]], що функціонувала у період [[1950]]-[[1989|89]] рр. Організація споріднена [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ СРСР]], тісно співпрацювала з останньою.

== Заснування, структура, чисельність ==
Службу створено у квітні [[1950]] року.
Протягом майже всієї історії Штазі її головою був [[генерал армії]] [[Еріх Мільке]] ([[1907]]-[[2000]], голова Штазі у [[1953]]-[[1989]]&nbsp;рр.). У [[ФРН]] Мільке звинувачувався у [[вбивство|вбивстві]] двох поліцейських у 1931&nbsp;р. Після цього злочину Мільке втік до [[Москва|Москви]], де отримав притулок і подальшу політичну і військову підготовку у [[Міжнародна ленінська школа|«Школі ім. Леніна»]].

У часи [[Холодна війна|«холодної війни»]] Штазі вважалась однією з найвпливовіших і найпотужніших спецслужб у світі, поряд з [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] і [[ЦРУ]]. У самій НДР Штазі контролювала кожний аспект життя і чи не всіх громадян.

Особливо цьому сприяла розгалужена мережа так званих «неофіційних співробітників» ({{lang-de|Inoffizielle Mitarbeiter, скор. IM}}), яка до середини [[1980-ті|1980-х]] рр. посилено розвивалась як у країні, так і за її межами, зокрема, на [[Захід|«заході»]].

З об'єднанням [[Німеччина|Німеччини]] ([[1989]]) були зроблені відповідні оцінки й підрахунки, за якими штат Штазі нараховував 91 000 співробіників і 300 000 агентів. Це означає, що майже кожний п'ятдесятий громадянин Східної Німеччини ([[НДР]]) співпрацював зі Штазі. Такий показник насичення суспільства агентурою є рекордним у світовій історії.

Згідно з [[архів]]ними документами НДР, із квітня 1950 по 15 січня [[1991]]&nbsp;р. в органах МДБ, включаючи прикордонну охорону, а також охоронний полк імені [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Ф.&nbsp;Е.&nbsp;Дзержинського]], проходили службу 274 тисячі співробітників, причому 102 тисячі з них перебували у штаті на кінець 1989.

Професор Зауерланд стверджує , що в Східній Німеччині на кожні двісті громадян припадав один штатний чекіст і на кожні сто - позаштатний співробітник.<ref>http://7lafa.com/book.php?id=138535&page=94{{Недоступне посилання}} В. Д. Игнатов Доносчики в истории России и СССР.</ref>

== Розвідка Штазі ==
Закордонна агентурна мережа Головного управління «А»&nbsp;— зовнішньої розвідки МДБ НДР, майже тридцять років очолювана генералом [[Маркус Вольф|Маркусом Вольфом]], налічувала понад 38 тисяч агентів, в основному&nbsp;— громадян [[Західна Німеччина|Західної Німеччини]]. У самому ж цьому управлінні працювали 4 286 працівників.

Штазі ретельно відстежувала поведінку як [[резидент]]ів, так і [[нерезидент]]ів у [[НДР]] з метою попередження будь-яких дій і вчинків супроти існуючого в [[НДР|Східній Німеччині]] ладу.

Після [[об'єднання Німеччини]] у [[1989]] році персональні досьє на громадян [[ФРН]] та [[НДР]] з архіву «Штазі» стали досяжні усім зацікавленим мешканцям Німеччини. Держорган, що контролює ці акти та видає їх на руки зветься по імені його засновника і першого голови [[пастор]]а [[Йоахім Гаук|Йоахіма Гаука]] (Joachim Gauck)&nbsp;— «Відомство Гаука» ({{lang-de|Gauckbehörde}})

== Політичні скандали на Заході пов'язані зі Штазі ==
* Одна з коханок [[Президент США|президента США]] [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джона Ф. Кеннеді]] незадовго до його загибелі, молода брюнетка-[[фотомодель]] і «''playgirl''» Елен Ромеч (громадянка [[ФРН]] Ellen Rometsch), виявилася агенткою Штазі і була вислана із [[Сполучені Штати Америки|США]].
* Під час студентських демонстрацій у [[Західний Берлін|Західному Берліні]] в 1967 році проти візиту [[іран]]ського [[Шах (титул)|шаха]] [[Мохаммед Реза Пехлеві|Мохаммеда Реза Пехлеві]], поліцейський Карл-Хайн Куррас пострілом з близької відстані в потилицю вбив студента Бено Онезорга, що був просто глядачем. Це вбивство спровокувало серйозні політичні заворушення у всій країні, котрі згодом вилилися у партизанську терористичну війну проти держвлади з боку [[Фракція Червоної Армії|RAF]]. Після [[Колапс Німецької Демократичної Республіки|розпаду НДР]] виявилося, що К.&nbsp;Х.&nbsp;Куррас був агентом Штазі і таємним членом [[СЄПН]]. Куррасу вдалося уникнути покарання за неспровоковане вбивство, котре було німецькою Фемідою розцінено як «нещасний випадок». Після [[возз'єднання Німеччини]] «замовлення» вбивства довести не вдалося, оскільки Штазі знищило в своїх архівах усі оперативні документи, що стосувалися агента Курраса.
* Широковідомим став випадок проникнення агента «Штазі» Ґюнтера Ґійома (Günter Guillaume) у ближнє оточення [[Бундесканцлер ФРН|бундесканцлера]] [[Віллі Брандт]]а&nbsp;— Ґійом став секретарем В. Брандта. Після його розкриття як шпигуна Штазі Віллі Брандт принципово пішов у відставку («Guillaume-Affäre»&nbsp;— травень [[1974]]).
* Штазі стежило за канцлером [[Гельмут Коль|Гельмутом Колем]] та перехоплювало його телефонні розмови, що випливло на світ після розкриття афери з таємними грошовими переказами верхівки партії [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|ХДС]] з за кордон у [[Швейцарія|Швейцарію]] в [[1990-ті|90-х]] роках 20-го ст. та зворотними переказами для таємного фінансування виборчої кампанії партії («CDU-Spendenaffäre»).

== Див. також ==

* [[Відділ 35 (Штазі)|Відділ 35]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.mfs-insider.de/ Сторінка, присвячена Штазі]
* [https://web.archive.org/web/20080604003616/http://news.ntv.ru/113117 Розкриття архівів Штазі, інформація на news.ntv.ru] {{ref-ru}}
* [http://www.cripo.com.ua/?sect_id=9&aid=81614 К 60-летию образования ГДР. Успешные операции «Штази»] {{ref-ru}}

{{Служби безпеки країн Варшавського договору}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Спецслужби]]
[[Категорія:Німецька Демократична Республіка]]
[[Категорія:Міністерства національної безпеки|НДР]]
[[Категорія:Політичний розшук]]
[[Категорія:Штазі]]