Перегляд вихідного коду сторінки Фолієва кислота

{{Речовина
| Verifiedfields = changed
| verifiedrevid = 399160898
| назва = Фолієва кислота
| інші_назви = вітамін B<sub>9</sub>,вітамін B<sub>c</sub>, фолацин,фолат,<br />птероїл-L-глютамінова кислота,<br /> вітамін M
| зображення = Folicacid2.png
|   зображення_розмір = 250px
|   зображення_підпис = Фолієва кислота
| зображення1 = Folic_Acid_SFM.png
|   зображення_розмір1 = 250px
|   зображення_підпис1 =
| IUPAC_назва = <nowiki>(2S)-2-[[4-[(2-аміно-4-оксо-1Н-птеридин-6-іл)метиламіно]бензоїл]пентадіова кислота</nowiki>
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  PubChem =6037
|  SMILES = O=C(N[C@H](C(O)=O)CCC(O)=O)C1=CC=C(NCC2=NC(C(NC(N)=N3)=O)=C3N=C2)C=C1
|   ChemSpiderID_Ref = {{chemspidercite|correct|chemspider}}
| ChemSpiderID = 5815
| UNII_Ref = {{fdacite|correct|FDA}}
| UNII = 935E97BOY8
| ChEMBL_Ref = {{ebicite|changed|EBI}}
| ChEMBL = 1622
|  InChI = 1/C19H19N7O6/c20-19-25-15-14(17(30)26-19)23-11(8-22-15)7-21-10-3-1-9(2-4-10)16(29)24-12(18(31)32)5-6-13(27)28/h1-4,8,12,21H,5-7H2,(H,24,29)(H,27,28)(H,31,32)(H3,20,22,25,26,30)/t12-/m0/s1
|  InChIKey = OVBPIULPVIDEAO-LBPRGKRZBH
|  StdInChI_Ref = {{stdinchicite|correct|chemspider}}
|  StdInChI = 1S/C19H19N7O6/c20-19-25-15-14(17(30)26-19)23-11(8-22-15)7-21-10-3-1-9(2-4-10)16(29)24-12(18(31)32)5-6-13(27)28/h1-4,8,12,21H,5-7H2,(H,24,29)(H,27,28)(H,31,32)(H3,20,22,25,26,30)/t12-/m0/s1
|  StdInChIKey_Ref = {{stdinchicite|correct|chemspider}}
|  StdInChIKey = OVBPIULPVIDEAO-LBPRGKRZSA-N
|  номер_CAS = 59-30-3
|  CASNo_Ref = {{cascite|correct|CAS}}
|  ATCCode_prefix = B03
|  ATCCode_suffix = BB01
|  RTECS = LP5425000
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   C=19 | H=19 | N=7 | O=6
|  зовнішній_вигляд = жовто-оранжевий кристалічний порошок
|  густина =
|  розчинність = 0,0016 мг/мл (25&nbsp;°C)
|  температура_плавлення = 250&nbsp;°C (523 K), (розклад)
|  pKa = 1st: 2,3, 2nd: 8,3
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  головні_небезпеки =
  }}
}}
'''Фолієва кислота''' ({{lang-la|acidum folicum}}; (2S)-2-[[4-[[(2-Аміно-4-оксо-1,4-дигідроптеридин-6-іл)метил]аміно]
бензоїл]аміно]пентандіонова кислота<ref>П.&nbsp;О.&nbsp;Безуглий, 2008, С.485</ref>)&nbsp;— водорозчинний вітамін В<sub>9</sub> або В<sub>с</sub>,<ref>І.&nbsp;В.&nbsp;Нековаль, Т.&nbsp;В.&nbsp;Казанюк, 2011, С.360</ref> що впливає на [[кровотворення]], посилює утворення [[еритроцит]]ів та [[лейкоцит]]ів, знижує вміст [[холестерин|холестерол]]у у крові, впливає на [[Імунна система|імунну систему]]. У разі [[авітаміноз]]у В<sub>9</sub>, розвивається [[Анемія|недокрів'я]].

Вітамін В9 містить декілька біоактивних речовин: [[параамінбензойна кислота|параамінбензойну кислоту]], [[глутамінова кислота|глутамінову кислоту]], які входять в хімічну будову вітаміну. Похідні фолієвої кислоти, саму фолієву кислоту та споріднені сполуки, називають '''фолатами'''.

== Загальні відомості ==

1931 року дослідниця {{Не перекладено|Люсі Віллс|3=en|4=Lucy Wills}} повідомила про те, що приймання дріжджової витяжки допомагає вилікувати анемію у вагітних жінок. Це спостереження привело дослідників наприкінці 1930-х років до визначення фолієвої кислоти як головного чинника, що діє у складі [[дріжджі]]в. Вперше фолієву кислоту отримано з листя [[шпинат]]у ({{lang-la|follium}}&nbsp;— листок) 1941 року, а також вперше синтезовано хімічним способом 1945 року.<ref>Angier A.B. et al. Synthesis of a compound identical with the L. Casei Factor. Science 1945;102:227</ref>

У рослинах вітамін перебуває переважно у зв'язаній формі, яка не є біологічно діяльною. Потрапляючи із їжею до [[дванадцятипала кишка|дванадцятипалої кишки]], під дією ферментів переходить у вільну форму. Вітамін входить до складу ферментів, що беруть участь в біосинтезі [[метіонін]]у, пуринових основ. Рослинними джерелами фолієвої кислоти є листові овочі, сирий [[буряк]], хліб, капуста, картопля, яблука, [[Абрикоса|абрикоси]]. Міститься також у соняшниковому насінні, арахісі, лісових та [[волоський горіх|волоських горіхах]]. У перестиглих плодах її рівень вищий. Тваринні джерела це, переважно, куряча та яловича печінка, [[Яйце (їжа)|курячі яйця]], лосось. Фолієва кислота добре впливає на лікування деяких важких форм недокрів'я людини.<ref name=":0">{{Cite web|title=Folate (Folic Acid) – Vitamin B9|url=https://www.hsph.harvard.edu/nutritionsource/folic-acid/|website=The Nutrition Source|date=2012-09-18|accessdate=2023-09-03|language=en-us|first=677 Huntington|last=Avenue|last2=Boston|last3=Ma 02115}}</ref>

=== Їстівні джерела ===
Велика різноманітність харчових продуктів від природи містять фолієву кислоту, але у вигляді, в якому її додають до харчових продуктів і добавок, фолієва кислота засвоюється краще. Тож, наприклад, з січня 1998 року Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів [[Сполучені Штати Америки|США]] вимагало від виробників харчових продуктів додавати фолієву кислоту до харчів, зокрема у хліб, макарони, рис та інші зернові продукти, щоби зменшити ризик ушкоджень [[Нервова трубка|нервової трубки]]. Ця програма допомогла збільшити середнє споживання американцями фолієвої кислоти приблизно на 100 мкг/день.

=== Нестача ===
[[Фолатна недостатність|Нестача фолієвої кислоти]] зустрічається зрідка, оскільки вона міститься в широкому переліку харчових продуктів. Однак наступні умови можуть піддавати людей підвищеному ризику, щодо її недоотримання:

* [[Алкоголізм]]. Алкоголь перешкоджає засвоєнню фолієвої кислоти та збільшує швидкість її розпаду і виведення з організму. Люди з алкоголізмом також переважно схильні їсти неякісні продукти з низьким вмістом фолієвої кислоти.
* Вагітність. Потреба у фолієвій кислоті зростає під час вагітності, оскільки вона має важливе значення для розвитку клітин плода.
* Операції на [[Кишка|кишці]], або розлади травлення, що викликають порушення всмоктування. [[Целіакія]] та запальні захворювання кишки, здатні зменшити вбирання фолієвої кислоти. Хірургічні втручання на органах травлення, або зниження здорового рівня [[Шлунковий сік|шлункового соку]], також можуть перешкоджати всотуванню.
* [[Генетичні хвороби|Генетичні]] причини. Люди, які є носіями різновиду гена [[Метилентетрагідрофолатредуктаза|MTHFR]], не здатні перетворювати фолієву кислоту в її діяльну форму, для використання організмом.

Ознаки браку вітаміну В<sub>9</sub> можуть охоплювати: мегалобластну анемію (стан, що виникає внаслідок нестачі фолієвої кислоти в харчуванні або поганого засвоєння, коли виробляється менше червонокрівців і вони більшого розміру, ніж зазвичай);  кволість, стомлюваність; пришвидшене [[Пульс|серцебиття]]; задишка; складнощі із зосередженням уваги; втрата [[волосся]]; бліда шкіра; виразки у роті.<ref name=":0"/>

=== Отруйність ===
Надзвичайно рідко можна досягти токсичного рівня під час вживання фолієвої кислоти з харчових джерел.

Однак верхню межу для фолієвої кислоти встановлено на рівні 1000 мкг на день, оскільки дослідження показали, що приймання більшої кількості може маскувати нестачу [[вітамін B12|вітаміну B12]]. Таке становище найчастіше виникає у людей похилого віку, або тих, хто дотримується вегетаріанської дієти, серед яких брак B<sub>12</sub> більш поширений. Як фолієва кислота, так і B<sub>12</sub> беруть участь у виробленні червоних кров'яних тілець, і їх нестача може призвести до недокрів'я. Людина, яка занадто споживає фолієву кислоту, може виправити [[Анемія|анемію]] та почуватися краще, але недостатня кількість B<sub>12</sub> все ще існуватиме. У такому разі, якщо високе споживання фолієвої кислоти продовжує «приховувати» ознаки браку B<sub>12</sub> протягом тривалого часу, може виникнути повільне, але незворотне пошкодження [[Мозок|мозку]] та [[Нервова система|нервової системи]]. 

Загалом, дані свідчать про те, що кількість фолієвої кислоти у вже звичних полівітамінах, не завдає жодної шкоди&nbsp;— і може допомогти запобігти деяким захворюванням, особливо у людей, які не отримують достатньої кількості фолієвої кислоти з їжею, та серед осіб, що надмірно вживають [[Алкогольні напої|алкоголь]].<ref name=":0"/>

== Біологічна роль ==

Фолієва кислота необхідна для створення і підтримки в здоровому стані нових клітин, отож її наявність особливо важлива впродовж швидкого розвитку організму&nbsp;— під час раннього [[ембріогенез|внутрішньоутробного розвитку]] і в ранньому [[дитинство|дитинстві]]. [[Реплікація ДНК]] вимагає участі фолієвої кислоти, і порушення цього процесу збільшує небезпеку розвитку [[Рак (захворювання)|ракових пухлин]]. Насамперед, від нестачі фолієвої кислоти страждає [[кістковий мозок]], в якому відбувається жвавий поділ клітин. Клітини-попередники червоних кров'яних тілець ([[еритроцит]]ів), що утворюються в кістковому мозку, у разі нестачі фолієвої кислоти збільшуються в розмірі, утворюючи так звані [[мегалобласт]]и (див. [[макроцитоз]]) і призводять до [[мегалобластна анемія|мегалобластної анемії]].

=== Значення фолієвої кислоти ===
Людина здатна зберігати, щонайбільше, від 12 до 15&nbsp;мг фолієвої кислоти; це відповідає запасу на три-чотири місяці. Зазвичай, в сироватці крові міститься від 5 до 20 мкг/л, в еритроцитах від 160 до 640 мкг/л цього вітаміну. У разі його нестачі, спочатку знижується рівень в сироватці,<ref name=":1">{{Cite book
|title=Innere Medizin: 299 Synopsen, 611 Tabellen
|date=2001
|editor-last=Baenkler
|editor-first=Hanns-Wolf
|editor2-last=Clement
|editor2-first=Ulrich
|editor3-last=Fritze
|editor3-first=Dieter
|series=Duale Reihe
|publisher=Thieme
|edition=Sonderausg
|location=Stuttgart
|isbn=978-3-13-128751-9
}}</ref> тож це переважно визначається за допомогою високоефективної рідинної [[Хроматографія|хроматографії]] (ВЕРХ) або [[Хемолюмінесценція|хемілюмінесценції]].<ref name=":2">{{Cite book
|title=Das Laborbuch für Klinik und Praxis
|date=2005
|editor-last=Guder
|editor-first=Walter G.
|editor2-last=Nolte
|editor2-first=Jürgen
|publisher=Elsevier, Urban & Fischer
|edition=1. Aufl
|location=München Jena
|isbn=978-3-437-23340-1
}}</ref> Дуже часто брак фолієвої кислоти виникає внаслідок підвищеного вживання алкоголю, захворювань [[Тонка кишка|тонкої кишки]] або печінки.<ref name=":1"/> У жінок потреба у фолієвій кислоті підвищується під час приймання [[контрацептив]]ів і коли є вагітність.<ref name=":2"/>

Під час ембріонального розвитку, нестача фолієвої кислоти сприяє появі ушкоджень нервової трубки, як-от [[розщеплення хребта]] або [[аненцефалія]].<ref>{{Cite web|title=Folsäure in der Schwangerschaft|url=http://www.medizinfo.de/ernaehrung/schwanger/folsaeure.shtml|website=www.medizinfo.de|accessdate=2023-12-01}}</ref> Вважається, що це також впливає на частоту передчасних пологів.<ref>{{Cite web|title=Deutsches Ärzteblatt: Folsäure im Mehl vermeidet Herzfehler|url=http://www.aerzteblatt.de/nachrichten/36546/Folsaeure-im-Mehl-vermeidet-Herzfehler|website=aerzteblatt.de|date=2015-10-09|accessdate=2023-12-01|archive-date=2015-10-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20151009070004/http://www.aerzteblatt.de/nachrichten/36546/Folsaeure-im-Mehl-vermeidet-Herzfehler}}</ref> Для прикладу, щороку близько 800 дітей у [[Німеччина|Німеччині]] народжуються з вадою нервової трубки, тобто приблизно один з тисячі новонароджених, страждає; це охоплює також вагітність, перервану через розщеплення хребта. Достатнє надходження фолієвої кислоти впродовж вагітності, разом з тим, має велике значення для розвитку [[мовлення]] дитини.<ref>{{Cite news|title=Ärzte können am besten vom Nutzen überzeugen|url=http://dx.doi.org/10.1007/bf03367983|work=MMW - Fortschritte der Medizin|date=11 серпня 2011|accessdate=1 грудня 2023|issn=1438-3276|doi=10.1007/bf03367983|pages=20–20|volume=153|issue=11}}</ref>  Проспективне обсерваційне дослідження з [[Норвегія|Норвегії]], ще й показує зв'язок між нестачею фолієвої кислоти та [[аутизм]]ом, отож фолієву кислоту варто приймати, коли виникає бажання [[Вагітність|завагітніти]].<ref>{{Cite news|title=Association Between Maternal Use of Folic Acid Supplements and Risk of Autism Spectrum Disorders in Children |url=http://dx.doi.org/10.1097/01.ogx.0000431313.84585.bd|magazine=Obstetrical &amp; Gynecological Survey|date=June 2013|accessdate=1 грудня 2023|issn=0029-7828|doi=10.1097/01.ogx.0000431313.84585.bd|pages=416–418 |volume=68|issue=6|first=Pål|last=Surén|first2=Christine|last2=Roth |first3=Michaeline|last3=Bresnahan|first4=Margaretha|last4=Haugen|first5=Mady |last5=Hornig|first6=Deborah|last6=Hirtz|first7=Kari Kveim|last7=Lie|first8=W. Ian|last8=Lipkin|first9=Per|last9=Magnus}}</ref>

Співвідповідальність фолієвої кислоти в дозріванні, [[Диференціація клітин|диференціації]] та поділі клітин, зокрема червонокрівців і білих кров'яних тілець та клітин слизової оболонки, в даний час (2020-і) досліджується в кількох [[університет]]ах і дослідницьких лабораторіях.<ref>{{Cite book
|title=Fehlbildungen und frühkindliche Schädigungen des ZNS: 32 Tabellen
|date=2007
|editor-last=Jansen
|editor-first=Olav
|editor2-last=Ebinger
|editor2-first=Friedrich
|editor3-last=Stephani
|editor3-first=Ulrich
|editor4-last=Deuschl
|editor4-first=Günther
|editor5-last=Diener
|editor5-first=Hans-Christoph
|editor6-last=Hopf
|editor6-first=Hans Christian
|editor7-last=Reichmann
|editor7-first=Heinz
|series=RRN - Referenz-Reihe Neurologie
|publisher=Georg Thieme Verlag
|location=Stuttgart
|isbn=978-3-13-137591-9
}}</ref> Коли наявні захворювання серцево-судинної системи, як-от [[артеріосклероз]], треба також подбати про достатнє надходження фолієвої кислоти. Рівень амінокислоти [[гомоцистеїн]]у в крові вважається серцево-судинним [[Фактор ризику|фактором ризику]]. Гомоцистеїн перетворюється на [[метіонін]] за допомогою фолієвої кислоти і вітаміну В<sub>12</sub>.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books/about/Zusammenhang_von_Ernährungsfaktoren_und.html?hl=uk&id=LNaVMNCZmM0C
|title=Zusammenhang von Ernährungsfaktoren und Alzheimer-Demenz: Bachelor-Thesis
|last=Zimmer
|first=Laura
|date=2011
|publisher=GRIN Verlag
|language=de
|isbn=978-3-656-03561-9
}}</ref> Однак сприятливий вплив підвищених доз фолієвої кислоти&nbsp;— яка, серед іншого, знижує рівень гомоцистеїну&nbsp;— на перебіг [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинних захворювань]], досі недостатньо вивчений.

=== Ризики від вживання ===
Дані двох рандомізованих, плацебо-контрольованих, подвійних сліпих клінічних досліджень за участю 6837-и норвежців, які страждають на [[Ішемічна хвороба серця|ішемічну хворобу серця]] (ІХС) протягом 9 років, вказують на підвищений ризик виникнення пухлин під час вживання препаратів, що містять фолієву кислоту в поєднанні з вітаміном В<sub>12</sub>. Особливо, частіше зустрічаються [[Рак легені|злоякісні пухлини легень]], які також сприяють підвищенню смертності хворих, котрі вживають добавки фолієвої кислоти та вітаміну B<sub>12</sub>.<ref>{{Cite news|title=Cancer Incidence and Mortality After Treatment With Folic Acid and Vitamin B&lt;sub&gt;12&lt;/sub&gt;|url=http://dx.doi.org/10.1001/jama.2009.1622|work=JAMA|date=2009-11-18|accessdate=2023-12-01|issn=0098-7484|doi=10.1001/jama.2009.1622|pages=2119|volume=302|issue=19|first=Marta|last=Ebbing}}</ref>

== Добова норма ==

Ступінь всмоктування та перетворювання фолієвої кислоти залежить від властивостей їжі та способу її приготування. Як зазначалося вище, біодоступність синтетичної фолієвої кислоти вища, ніж у фолієвої кислоти, одержуваної з їжею.<ref name="Oldref_11"> Suitor CW, Bailey LB (2000). «Dietary folate equivalents: interpretation and application». Journal of the American Dietetic Association 100 (1): 88-94. PMID 10646010. </ref> Щоби врівноважити вплив цих чинників, корисна для здоров'я добова норма вимірюється в мікрограмах «харчового фолатного еквіваленту». В Україні за радянських часів, нормативні настанови радили вагітним жінкам вживати 600 мкг, годуючим&nbsp;— 500 мкг, а всім іншим&nbsp;— 400 мкг фолієвого відповідника на добу.{{Джерело}}

В середньому, потреба людини у фолієвій кислоті становить 200–300 мкг.[[ВООЗ]] дає такі поради щодо норм споживання фолатів:<ref name="WHO">[http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/152238/E73470r.pdf Здоровая пища и питание женщин и их семей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130907155538/http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/152238/E73470r.pdf |date=2013-09-07 }}, Европейское региональное бюро ВОЗ: Здоровая пища и питание женщин и их семей, стр.35.</ref>

{| class="wikitable"
|-
! Вік людини !! РНП, мкг/добу
|-
| 0-12 місяців || 50
|-
| 1-3 роки || 70
|-
| 4-6 років || 100
|-
| 6-10 років || 150
|-
| 11+ років || 200
|}

== Біохімічні властивості ==

Під час нагрівання руйнується до 50-90&nbsp;% вітаміну В<sub>9</sub>. Фолієва кислота є одним з [[фермент]]ів синтезу [[амінокислота|амінокислот]] і бере участь в обміні [[холін]]у. Необхідність в цьому вітаміні зростає зі збільшенням вмісту вітаміну В<sub>12</sub>. Добова потреба В<sub>9</sub> становить 0,2&nbsp;мг.{{Джерело}}

Як ендо-, так і екзогенна фолієва кислота, відновлюється до тетрагідрофолієвої кислоти&nbsp;— [[кофермент]]у, який необхідний для багатьох процесів [[метаболізм]]у. Фолієва кислота бере участь у синтезі [[амінокислота|амінокислот]], [[нуклеїнові кислоти|нуклеїнових кислот]], [[піримідин]]ів, пуринів, обміні холіну. У поєднанні з [[вітамін В12|вітаміном В<sub>12</sub>]] (ціанокобаламіном), посилює перебіг кровотворення, частково [[еритропоез]]. Вона потрібна для здорового розвитку інших клітин крові, зокрема утворення і дозрівання мегалобластів. Наслідком нестачі фолієвої кислоти є гальмування переходу з мегалобластичної до нормобластичної фази кровотворення. Препарат призначають для попередження браку фолієвої кислоти під час [[вагітність|вагітності]] та [[лактація|лактації]].

Не дивлячись на  часте застосування фолатів (5-MTHF) результати не підтверджують жодного позитивного ефекту добавок 5-MTHF проти фолієвої кислоти у жінок з повторними абортами з будь-яким поліморфізмом MTHFR C677T та/або A1298C.<ref>{{Cite news|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26630680/|title=Methyltetrahydrofolate vs Folic Acid Supplementation in Idiopathic Recurrent Miscarriage with Respect to Methylenetetrahydrofolate Reductase C677T and A1298C Polymorphisms: A Randomized Controlled Trial|last=Hekmatdoost|first=Azita|last2=Vahid|first2=Farhad|last3=Yari|first3=Zahra|last4=Sadeghi|first4=Mohammadreza|last5=Eini-Zinab|first5=Hassan|last6=Lakpour|first6=Niknam|last7=Arefi|first7=Soheila|date=2015|pages=e0143569|work=PloS One|volume=10|doi=10.1371/journal.pone.0143569|issn=1932-6203|pmc=4668025|pmid=26630680|issue=12|access-date=2024-06-03}}</ref>

== Див. також ==
* [[Злоякісна анемія]]
* [[Вітаміни групи B]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{Безуглий_фармхімія|33,252,285,298,456,'''485-488'''}}
* Фармакологія: підручник / І.&nbsp;В.&nbsp;Нековаль, Т.&nbsp;В.&nbsp;Казанюк.&nbsp;— 4-е вид., виправл.&nbsp;— К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4.&nbsp;— С.359,'''360''',368,485
* Welch AD (1983). «Folic acid: discovery and the exciting first decade». Perspect. Biol. Med. 27 (1): 64–75. {{doi|10.1353/pbm.1983.0006}}. {{PMID|6359053}}. S2CID 31993927.

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3533/kislota-foliyeva КИСЛОТА ФОЛІЄВА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22993.html Фолієва кислота]}}
* [https://biovit.ua/ua/news/vitaminy/A-Vy-znali-chto-vitamin-B9-nazyvajut-glavnym-vitaminom-rosta Форми Вітаміну B9]

{{Кофактори ферментів}}
{{Список вітамінів}}
{{Бібліоінформація}}
{{біохімія-доробити}}

[[Категорія:Водорозчинні вітаміни]]
[[Категорія:Основні ліки ВООЗ]]
[[Категорія:Лікарські засоби]]