Перегляд вихідного коду сторінки Українізм

'''Україні́зм'''&nbsp;— [[слово]], окреме його значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з [[українська мова|української мови]] іншою мовою.

== Роль українських запозичень у мовах світу ==
Найбільше українізмів у мовах тих народів, що з давніх часів є сусідами українців. Зокрема, чимало слів українського походження засвоєно польською, російською та румунською мовами. Українські слова запозичували й інші мови, проте в них вони вживаються нечасто, здебільшого позначаючи лише українські реалії (як-от {{lang-hr|stepa}}&nbsp;— «степ»<ref name=":1">{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/степ Степ]}}</ref>), елементи українських звичаїв ({{lang-en|Duma}}&nbsp;— «[[дума]]»), предмети українського побуту ({{lang-de|Kobsa}}&nbsp;— «[[кобза]]»), тобто будучи в них екзотизмами (у тому числі етнографізмами).

Серед українізмів, зокрема, представлені слова на позначення історичних явищ і понять, а також певних соціальних категорій, характерних для українського ареалу. Так, половецьке за походженням слово ''козак'' (з {{lang-crh|qazaq}}&nbsp;— «вільна, незалежна людина»<ref name=ЕУМ-1/> < [[Половецька мова|половецьк.]] ''cosac''&nbsp;— «варта, чота»<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 268.</ref>) увійшло в більшість мов світу на позначення представника військово-соціального стану, що виник на українських землях у пізньому [[Середньовіччя|середньовіччі]] ({{lang-cs|kozák}}; {{lang-sr|козак}}; {{lang-de|Kosak}}; {{lang-nl|Kozak}}; {{lang-fr|cosaque}}; [[Італійська мова|іт.]], {{lang-pt|cosacco}}; {{lang-es|cosaco}}; {{lang-el|κοζάκος}}).

== Приклади українізмів у різних мовах ==

=== Англійська ===
{{columns-list|4|
* '''babusya'''
* '''bandura'''
* '''baniak'''
* '''borsch, borscht'''
* '''Cossack'''
* '''didukh'''
* '''duma, dumka'''
* '''ginch, gonch, gotch'''
* '''gley''' («[[глей]]»)
* '''hopak'''
* '''horilka'''
* '''khutir'''
* '''knish'''
* '''kobza, cobza'''
* '''kopiyka'''
* '''korovai'''
* '''kubasa''' («[[ковбаса]]»)
* '''kylym'''
* '''lira''' («[[ліра]]»)
* '''maidan'''
* '''metelitsya'''
* '''paska'''
* '''pyrohy'''
* '''pysanka'''
* '''rushnyk'''
* '''ryazhanka'''
* '''salo'''
* '''sich'''
* '''titushky'''
* '''varenyk, varenyky'''
* '''vechornytsi'''
* '''zaporozhtsi'''
}}

=== Німецька ===
* '''Duma'''
* '''Kobsa'''
* '''Kosak'''

=== Чеська ===
* '''bandura'''
* '''kahanec'''
* '''kozák'''
* '''palyca'''

== Українізми в польській мові ==
{{Див. також|Українсько-польські мовні зв'язки|Полонізм#Полонізми в українській мові{{!}}Полонізми в українській мові}}
Найбільше українізмів у [[польська мова|польській мові]], куди вони входили найінтенсивніше в XVI—XVII століттях<ref name=ЕУМ-1/>.

Серед українізмів польської мови є такі, що й досі сприймаються у ній як певні [[екзотизм]]и, що почали проникати з кінця XVII століття<ref name=ЕУМ-1/>: ''bałakać'' («балакати»), ''czajka'' («[[Чайка (човен)|чайка]]», козацький човен), ''dumka'' («[[Думка (жанр)|думка]]», українська народна пісня), ''hajdamak'' («[[Гайдамаки|гайдамак]]»), ''hopak'' («[[гопак]]»), ''hołubce'' («притупування у танці, переважно українському»), ''hrywna'' («[[гривня]]»), ''kozak'' («козак»), ''kureń'' («[[курінь]]»), ''prysiudy'' («присядки в танці»), ''połonina'' («[[полонина]]»), ''porohy'' («[[річкові пороги]]»), ''sicz'' («[[січ]]»), ''szarawary'' («[[шаровари]]»), ''Zaporożec'' («[[Запорозькі козаки|запорозький козак]]»).

Інші сприймаються як екзотизми через експресивний відтінок, який відрізняє їх від питомих польських слів, напр. ''hołota, hołysz'' (при {{lang-pl|goły}}); ''hołubić'' (при {{lang-pl|gołąb}}), ''hultaj'' тощо<ref name=ЕУМ-1/>.

Частина ж українізмів належить до нейтральної лексики і настільки органічно ввійшла в польську мову, що їхнє походження з'ясовується лише за допомогою фонетично-етимологічного аналізу.

У списку нижче наведено приклади слів літературної польської мови, які можуть бути ототожнені як українські запозичення. Більшість слів подаються згідно з даними «Великого словника польської мови»<ref>[https://wsjp.pl/ Wielki słownik języka polskiego], Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

{{columns-list|2|
* '''Bajoro''' («брудна калюжа»; «[[водно-болотні угіддя]]») < ''баюра''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/50065/bajoro Bajoro]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < [''баню́ра''], від {{lang-x-slav|*banja}} («баня, заглибина»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/баюра Баюра]}}</ref>;
* '''Besztać''' («ганити, лаяти») < [''бе́штати'']<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/51401/besztac Besztać]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бештати Бештати]}}</ref>;
* '''Bezhołowie''' («безладдя», про управління) < ''безголов'я'';
* '''Bodiak''' < ''[[будяк]]'' < {{lang-x-slav|*bodak}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/будяк Будяк]}}</ref>;
* '''Bohater''' («герой») < ''[[богатир]]'' < [[Старотюркські мови|д.-тюрк.]] ''baγatur''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/богатир Богатир]}}</ref>;
* '''Bohomaz''' («мазня») < ''богомаз'';
* '''Borsuk''' < ''[[борсук]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/49745/borsuk Borsuk]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < {{lang-orv|борсꙋкъ}} < [[Старотюркські мови|д.-тюрк.]] ''borsuq''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/борсук Борсук]}}</ref>;
* '''Borykać się''' («боротися, змагатися») < [''бори́кати''] («рити рогами, рилом»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/27208/borykac-sie Borykać się]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < ''*бо́ркати'' < {{lang-x-slav|*b<sup>ъ</sup>rekati}} («перемішувати, розгрібати, розкидати»). Зазнало впливу {{lang-uk|брикати}} або ''рикати''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/борикати Борикати]}}</ref>;
* '''Botwina''' < ''[[ботвина]]'';
* '''Broczyć''' («кровоточити») < [''брочи́ти''] («фарбувати в червоний колір»; «заливати кров'ю, кривавити») < {{lang-x-slav|*brotiti}};
* '''Budowla''' («[[споруда]]») < ''[[будівля]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/16950/budowla Budowla]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, від ''будувати'' < {{lang-pl|budować}} < [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''*būden''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/будувати Будувати]}}</ref>;
* '''Buhaj''' < ''[[бугай]]'' < [[Старотатарська мова|ст.-тат.]] ''buγa'' («бик»);
* '''Buława''' < ''[[булава]]'';
* '''Buńczuk, buńczuczny''' («бундючний, пихатий») < ''[[бунчук]], бунчучний'' < {{lang-crh|bunçuq}} («черепашки, кульки, намисто на шиї коня»)<ref name=":2">{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бунчук Бунчук]}}</ref>;
* '''Bury''' < ''бурий''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/5665/bury Bury]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < {{lang-orv|буръ}} < [[Тюркські мови|тюрк.]] ''bur'' («рудий») < {{lang-fa|bōr}} («рудий»; «лис»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бурий Бурий]}}</ref>;
* '''Buszować''' («плюндрувати, гасати») < ''бушувати''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бушувати Бушувати]}}</ref>;
* '''Chata''' < ''[[хата]]'';
* '''Chłystek''' («жевжик») < ''хлистик'';
* '''Chomik''' («[[хом'як]]») < [''хомі́к''] < {{lang-orv|хомѣкъ}}<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/хом'як Хом'як]}}</ref>;
* '''Chusta''' < ''[[Хустка|хуста]]'' < {{lang-ro|fustă}} («спідниця»);
* '''Chwost''' («кінчик хвоста у формі пензля»; книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини») < ''[[хвіст]]'';
* '''Ciura''' (іст. «джура»; розм. «нездара, ґава») < ''[[джура]]'' < [[Кипчацькі мови|кипч.]] ''čora, cora'' («хлопець до коней»);
* '''Czereda''' («юрба») < ''[[череда]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/63504/czereda Czereda]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, якому відповідає питоме ''trzoda'' («група тварин, розведених для м'яса, вовни чи молока»)<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/череда Череда]}}</ref>;
* '''Czeremcha''' < ''[[Черемха звичайна|черемха]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/61451/czeremcha Czeremcha]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, що заступило [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''trzemcha''<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/черемха Черемха]}}</ref>;
* '''Czerep''' < ''[[череп]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/19975/czerep Czerep]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, що заступило [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''trzop'' («шкаралуща, оболонка»; «глиняний горщик, старий черепок»)<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/череп Череп]}}</ref>. Вживається як книжне, поряд зі звичайним ''czaszka'';
* '''Czereśnia''' < ''[[черешня]]'', якому відповідає питоме [''trześnia''];
* '''Czmychać''' («тікати, вшиватися») < ''чмихати'';
* '''Czupryna''' < ''[[Чуб (зачіска)|чуприна]]'' < {{lang-x-slav|*čuprina}};
* '''Czupurny''' («задерикуватий, визивний»), '''czupurzyć się''' («бундючитися, кокошитися») < ''чупарний, чепурний''; ''чепуритися'';
* '''Czyrak''' < ''[[чиряк]]'';
* '''Ćwikła''' («[[цвіклі]]») < [''свекла, свікла''] («[[буряк]]»; «бурякове бадилля»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/108284/cwikla Ćwikła]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < {{lang-orv|сеѵклъ}} < {{lang-grc|σεῦκλον}}<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/свекла Свекла]}}</ref>;
* '''Dereń''' < ''[[Дерен (рід)|дерен]]'', що заступило [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''drzon'';
* '''Derkacz''' < ''[[Деркач лучний|деркач]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/58170/derkacz Derkacz]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, від ''деркати''<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/деркач Деркач]}}</ref>;
* '''Dorodny''' < ''дорідний'', від {{lang-x-slav|*doroditi}} («вродити»);
* '''Dosadny''' < ''досадний'', від ''досада'';
* '''Druh''' < ''друг''. Але може бути й запозиченням з {{lang-cs|druh}};
* '''Duma''' (у значенні «епічно-ліричний твір на історичну тематику») < ''[[дума]]'' < {{lang-x-slav|*duma}};
* '''Hałas, hałasować''' < ''галас, галасувати'';
* '''Haracz''' (розм. «несправедливо, примусово стягнута плата») < [''гара́ч''] < {{lang-tr|haraç}};
* '''Haratać''' < [''гарата́ти''] («сильно бити»; «дубасити, бахати»);
* '''Hodować''' («вирощувати»; «плекати»; «відрощувати»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/26397/hodowac Hodować]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, '''hodowla''' («вирощування, розведення»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/21463/hodowla Hodowla]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref> < ''годувати, годівля'' < {{lang-x-slav|*godovati}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/годувати Годувати]}}</ref>;
* '''Hołoble''' < ''[[голоблі]]'' < ''оглоблі'' < {{lang-x-slav|*o-globja}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/голобля Голобля]}}</ref>;
* '''Hołota, hołysz''' < ''голота'', заст. ''голи́ш'' («злидар»), від ''голий'';
* '''Hołubić''' («оточувати турботою, піклуванням») < ''голубити'', від ''голуб'';
* '''Hoży''' («вродливий і здоровий на вигляд») < ''гожий'';
* '''Hreczka''' < ''[[гречка]]''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/гречка Гречка]}}</ref>. Вживається як розмовне, поряд зі звичайним ''gryka'', що, можливо, запозичене з {{lang-orv|грька}} (буквально&nbsp;— «грецька рослина»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/104356/gryka Gryka]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>;
* '''Huba''' («гриб на дереві, пеньку») < [''губа''] («губка, [[гриб]]») < {{lang-orv|гоуба}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/губа Губа]}}</ref>. Але може бути й запозиченням з [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''huba'' («гриб, губка»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/75416/huba Huba]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>;
* '''Hulać''' («веселитися, розважатися»; «сильно дути», про вітер), '''hulaka, hulanka, hulaszczy''' < ''гуляти, гуляка, гулянка, гулящий'';
* '''Hultaj''' < ''гультяй''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/56165/hultaj Hultaj]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, від ''голий''. Зазнало впливу {{lang-uk|гуляти}} (пор. [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''holtaj'')<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/гультяй Гультяй]}}</ref>;
* '''Jar''' («[[ущелина]]») < ''[[яр]]'' < [[Старотюркські мови|д.-тюрк.]] ''jar'' («яр, яруга»);
* '''Kabłąk''' («дугоподібний елемент якогось предмета або пристрою») < [''каблу́к''] («дуга, вигин»; «дугоподібний предмет»; «[[Сідло#Будова сідла|лука в сідлі]]»), звідки й ''[[каблучка]]''<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/каблук#23835 Каблук]}}</ref>;
* '''Kacap''' < ''[[кацап]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/68961/kacap Kacap]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, що утворене з ''ка'' + ''цап''<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/кацап Кацап]}}</ref>;
* '''Kaczan''' < ''качан'' < {{lang-x-slav|*kočan}}<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/качан Качан]}}</ref>;
* '''Kajdany''' < ''[[кайдани]]'';
* '''Koczować''' < ''кочувати'' < {{lang-orv|кочєвати}} < [[Чагатайська мова|чагат.]] ''köčmäk'';
* '''Kołtun''' < ''ковтун'' < {{lang-x-slav|*k<sup>ъ</sup>ltunъ}}<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/ковтун Ковтун]}}</ref>;
* '''Kopia''' («[[копіє]]») < [''копия́''] < {{lang-orv|копиє}};
* '''Korcić''' («спокушати») < ''кортіти''{{#tag: ref|Фонетична форма з '''-or-''' вказує на запозичення зі східнослов'янських мов<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/110914/korcic Korcić]&nbsp;// Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>.||group="ком."}};
* '''Koromysło''' < ''[[коромисло]]''<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/коромисло Коромисло]}}</ref>;
* '''Krynica''' (книжн. «джерело») < ''[[криниця]]'', що заступило [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''krzynica'';
* '''Kukurydza''' < ''кукурудза'';
* '''Kutas''' (книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини, що нагадує пензлик»; вульг. «пеніс») < [''[[Китиця (прикраса)|кутас]]''] («прикраса у вигляді китиці на одязі тощо») < {{lang-tr|kutas}} («прикраса на голові»), ''kutaz'' («прикраса, яку навішують на шию коня»; «прикраса для голови»)<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/кутас Кутас]}}</ref>;
* '''Łachmyta''' (розм. «обідранець») < ''лахміття'';
* '''Majak''' («примара»), '''majaczyć''' (у значенні «марити»; «незв'язно говорити») < [''мая́к''] («привид»)<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/88607/majak?w_znacz=5243588 Majak]&nbsp;// ''Wielki słownik języka polskiego'', Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, ''маячити'';
* '''Makutra''' < ''[[макітра]]'', що утворене з ''мак'' + ''терти (тру)''<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/макітра Макітра]}}</ref>;
* '''Manowce''' («бездоріжжя»; «незрозуміла або небезпечна царина, в якій легко заплутатися або зробити помилку») < ''манівці'', пов'язане з ''манити'' ({{lang-pl|mamić}})<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/манівець Манівець]}}</ref>;
* '''Mereżka''' < ''[[мережка]]''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/104370/merezka Mereżka]&nbsp;// Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>, [[Зменшувальна форма|зменш.]] від ''[[Рибальська сіть|мережа]]'', якому відповідає застаріле {{lang-pl|mrzeża}}<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/мережа Мережа]}}</ref>;
* '''Motłoch''' («набрід, чернь») < ''мотлох''<ref>[https://wsjp.pl/haslo/do_druku/54341/motloch Motłoch]&nbsp;// Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.</ref>. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/мотлох Мотлох]}}</ref>;
* '''Mowa, mówić''' < ''[[мова]], мовити'' < {{lang-x-slav|*mъlva}} («гомін»), ''*mъlviti'' («гомоніти»)<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/мова Мова]}}</ref>. Замість очікуваного ''*mełwa''<ref name="petrus">{{стаття
|автор = В. П. Петрусь
|назва = К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке
|посилання = https://feb-web.ru/feb/izvest/1947/01/471-051.htm
|видання = Известия АН СССР. ОЛЯ
|тип = журнал
|рік = 1947
|том = VI
|випуск = 1
|сторінки = 51—76
}}</ref>;
* '''Niemowlę''' < ''[[немовля]]''<ref>[[iarchive:slownik-etymologiczny-jezyka-polskiego/page/361/mode/1up|Niemowlę]]&nbsp;// W.&nbsp;Boryś, ''Słownik etymologiczny języka polskiego.''&nbsp;— Kraków&nbsp;: Wydawnictwo Literackie, 2005.&nbsp;— С. 361.</ref>;
* '''Niesamowity''' («дивовижний, неймовірний») < ''несамовитий'';
* '''Nuda''' («нудьга»), '''nudzić''' («набридати, нудити») < ''нуда, нудити'';
* '''Obydwaj''' < ''обидва'';
* '''Oczeret''' («[[куга]]») < ''[[очерет]]''<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/очерет Очерет]}}</ref>;
* '''Odzież''' < ''одежа, одіж'', якому відповідає [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''odziedza'' («покрив»; «оболонка, що вкриває щось на тілі»);
* '''Odyniec''' («старий самець дикого кабана або бізона, який живе окремо від стада») < ''одинець'', від ''один'' ({{lang-pl|jeden}});
* '''Ohyda''' < ''[[огида]]'', від ''гидити'';
* '''Opryszek''' («розбійник, бандит, злодій») < ''[[опришок]]''<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/опришок Опришок]}}</ref>;
* '''Pachwina''' < ''пахвина'';
* '''Pieczara''' < ''печера'' < {{lang-orv|пєчєра}};
* '''Płyta''' < ''плита'' < {{lang-orv|плита}} («камінь, цегла»);
* '''Pokotem''' < ''покотом'', від ''котити'';
* '''Polubowny''' < ''полюбовний'';
* '''Prowodyr''' («ватажок, призвідник») < ''проводир'';
* '''Pułk''' < заст. ''półk'' < {{lang-orv|пълкъ}} («військо»; «загін, [[полк]]»; «воїнство»; «битва»; «війна, похід»; «стан, народ»; «частина»; «зібрання»), якому відповідає [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''pełk''<ref name="petrus"/>;
* '''Pustoszyć''' < ''пустошити'', від [''пустош''] («пустиня») < сх. {{lang-x-slav|*pustošь}};
* '''Sadyba''' («житло»; «поселення») < ''[[садиба]]'', якому відповідає питоме ''siedziba'';
* '''Step''' < ''[[степ]]''<ref name=":1"/>;
* '''Temblak''' («пов'язка для підтримування хворої руки»; «темляк») < ''[[темляк]]'' < {{lang-tt|tämlik}} («пояс, ремінь на шаблю»);
* '''Wataha''' < ''ватага'' < {{lang-orv|ватага}} («намет») < [[Булгарська мова|д.-чув.]] ''*våtaγ, uotaγ''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/ватага Ватага]}}</ref>;
* '''Wertep''' («вибоїста дорога»; «вертеп») < ''[[вертеп]]'' < {{lang-orv|вєртєпъ, вьртьпъ}}<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/вертеп Вертеп]}}</ref>.
}}

== Українізми у білоруській мові ==
У [[Білоруська мова|білоруській мові]] українізми відомі з [[XV століття]]. Вони полягали у сплутуванні '''и'''—'''ы''' (''печат'''ы''''', ''влад'''ы'''ка''); '''ѣ'''—'''и''' (''вид'''и'''ти'', ''терп'''и'''ти'').

Трапляються в пам'ятках стародавнього періоду, що виникли на основі українських джерел, наприклад «[[Четьї-мінеї|Четьї-Мінеї]]» ([[1489]]). Збагачення білоруської [[Лексика|лексики]] найбільш інтенсивно відбувалося з 1-ї половини [[XVII століття|XVII&nbsp;ст.]] (Після переміщення центру православної культури з [[Вільнюс]]а до [[Київ|Києва]]), через пам'ятки, створені на сусідній з українськими землями південно-західній території сучасної [[Білорусь|Білорусі]], наприклад, Мозирський список «Олександрії» ([[1697]]), Московський (біл.) список «Діаріуша» [[Афанасій Филипович|Афанасія Филиповича]] ([[1638]]-[[1648]]).

Проникненню в білоруську мову українізмів сприяли письменники, які походили з України, але створювали свої твори на білоруських землях, наприклад «[[Євангеліє учительне]]» ([[1616]]) і «[[Сказання похвальне]]» ([[1620]]) [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]. В деякі білоруські пам'ятки потрапляли слова з українською огласовкою ''(котрий,'' ''що,'' ''сокира),'' а також лексичні та [[словотвір]]ні українізми ''(бучный''&nbsp;— {{Lang-be| раскошны}}, ''зволокати''&nbsp;— {{Lang-be|адцягваць, марудзіць}}, ''прохати''&nbsp;— {{Lang-be| прасіць}}, ''шадок''&nbsp;— {{Lang-be|нашчадак}}).

У [[1920-ті]] роки при розробці наукової термінології деякі терміни білоруської мови були створені за українськими зразками: суспільно-політичні ''(барацьба'', ''барацьбіт),'' лінгвістичні (''дзеяслоў'', ''дзеепрыметнік'', ''займеннік'', ''дзеепрыслоўе'', ''чаргаванне'').

Лексичні українізми, пов'язані з позначенням специфічно українських (сучасних та історичних) реалій, зберігаються в перекладах з української мови. Наприклад, в перекладах [[Янка Купала|Янки Купали]] творів [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] на білоруську мову трапляються українізми ''байдак'', ''байрак'', ''гайдамак'', ''кабзар'' тощо. Традиції української мови виявилися найбільш стійкими в білоруській народно-розмовній мові ([[південно-західний діалект білоруської мови]]): ''доня''&nbsp;— {{Lang-be|дачка}}, ''худоба''&nbsp;— {{Lang-be| жывёла}}.

Проте, деякі українізми ввійшли й до літературної мови:

<small>Більшість слів подаються згідно з «Етимологічним словником білоруської мови» Інституту мовознавства імені Якуба Коласа<ref>[https://verbum.by/esbm Этымалагічны слоўнік беларускай мовы]&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>. Інші джерела вказано в примітках.</small>

{{columns-list|2|
* '''Аповед''' < ''о́повідь''<ref name="padl">''Падлужны&nbsp;А.І.'' «Рас павёў, два павёў...»: Дзеяслоў «распавесці» ў 
беларускай мове&nbsp;// Наша слова.&nbsp;— 1997.&nbsp;— № 5.&nbsp;— С. 6.</ref>;
* '''Апыну́цца''' < ''опинитися''. Поряд з питомим ''аказа́цца'';
* '''Галубцы́''' < ''[[голубці]]'';
* '''Дзе́йсны''' («дієвий, ефективний») < ''дійсний'' < {{lang-rus|*доистьныи}}, утворене з ''до'' + ''істний'' < {{lang-x-slav|*istъ}} («справжній»; «щирий»; «цей, той»; «сам»). Зазнало впливу {{lang-uk|діяти}}<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=89|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/дійсний Дійсний]}}</ref>;
* '''Кра́ўчык''' < ''[[Lethrus|кравчик]]''<ref name=":3">{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/кравчик Кравчик]}}</ref>;
* '''Латы́нь''' < ''[[латинь]]'' < {{lang-la|latīna}}<ref name="latyn">{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/латинь Латинь]}}</ref>;
* '''Лыч''' («свиняче рило»; «писок») < [''лич''] < {{lang-x-slav|*ličь}};
* '''Марозіва''' < ''[[морозиво]]'';
* '''Мудраге́ль''' < ''мудрагель'';
* '''Нагада́ць''' < ''нагадати''. Поряд з питомим ''напомніць'';
* '''Напра́мак''' < ''на́прямок'', від ''прямий'';
* '''Напрыканцы́''' < ''наприкінці''. Поряд з питомими ''у канцы́, пад кане́ц'';
* '''Небакра́й''' < ''[[небокрай]]'';
* '''Палані́на''' < ''[[полонина]]'';
* '''Побыт''' < ''[[побут]]''. Поряд з питомим ''быт'';
* '''Прыпыні́ць, спыні́ць''' < ''припинити, спинити'';
* '''Распаве́сці, роспавед''' < ''розпові́сти́, розповідь''. Поряд з питомими ''расказа́ць, раска́з''<ref name="padl"/>;
* '''Росквіт''' < ''розквіт'';
* '''Спару́да''' («великий, недоладний будинок») < ''[[споруда]]'', від ''спорудити'' < діал. {{lang-x-slav|*vъz-po-rǫditi}};
* '''Стэп''' < ''[[степ]]'';
* '''Хмарачос''' < ''[[хмарочос]]'', що калькує {{lang-de|Wolkenkratzer}}.
}}

== Українізми в російській мові ==
{{Див. також|Російсько-українські мовні зв'язки|Росіянізм#Росіянізми в українській мові{{!}}Росіянізми в українській мові}}
Масове проникнення українізмів у [[Російська мова|російську мову]] почалося після [[Переяславська рада|Переяславської угоди 1654 року]] і супроводжувалося сильним впливом [[Староукраїнська мова|староукраїнської]], а саме церковнокнижної, світсько-ділової та художньої мови на російську літературну мову<ref name="vinogr1982">''Виноградов В. В.'' Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX&nbsp;вв.: Учебник.— 3-е изд.&nbsp;— М.: Высш. школа, 1982.&nbsp;— 528 с. ''Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Западной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры'' (С. 24—34).</ref>. Вплив української мови відбувався в XVII—XVIII століттях не тільки в межах звичайних міжмовних контактів, а й у руслі загальнокультурного українсько-білоруського впливу на культуру й мову [[Московське царство|Московської держави]]<ref name=ЕУМ/>. З другої половини XVII століття Україна, як і Білорусь, була посередницею між Москвою та Західною Європою, що було обумовлене ранішими процесами європеїзації серед [[Українська шляхта|української шляхти]] та тривалим впливом польсько-латинської культури на українських землях<ref name="vinogr1982"/>. Зі староукраїнської книжності до російської мови потрапили такі слова, як: ''байка, битва, вертеп, вирши, властный, гарцевать, гвалт, гирло, государство, государь, граница, грубиян, добровольный, доход, если, зависеть, замок, корона, маляр, местечко, миля, муровать, одержать, особа, отщепенец, пан, писарь, повинность, подданный, поляк, польский, право, присяга, присягать, причина, смертельный, справедливый, стараться, табор, тревога, турецкий, червонец, шкода'' тощо.

Староукраїнський вплив спричинив зміни російських [[Орфоепія|ортоепічних]] норм<ref name = Успенский>''Успенский Б. А.'' История русского литературного языка (XI—XVII вв).&nbsp;— Аспект Пресс, 2002.&nbsp;— С. 438—450.</ref>:
* наголос в іменах ''Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор, Михаи́л, Самуи́л'' і&nbsp;т.&nbsp;д. замість колишніх ''Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р, Миха́ил, Саму́ил''; цей наголос, зі свого боку, відображає другий південнослов'янський (балканський) вплив, який сильніше закріпився в Західній Русі, ніж у Східній;
* нейотована вимова [е] на початку слів, запозичених до XVIII століття (насамперед церковних термінів, що увійшли в російську мову через церковнослов'янську);
* руйнування акцентних груп з перетяганням наголосу на [[проклітика|проклітики]]: ''во и́мя, на го́ру, по чи́ну'' і&nbsp;т.&nbsp;д. замість колишніх ''во́ имя, на́ гору, по́ чину''.

=== Українські екзотизми ===
У сучасній російській мові найвідомішу групу українських запозичень становлять [[Етнографізм (мовознавство)|етнографізми]] та екзотизми. Це в основному назви суто українських реалій, як-от:
* національні страви та напої: ''[[варенуха]]<ref name="dalia2017"/>, [[галушки]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-10/page/34/mode/1up?view=theater|Галушка]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 10.&nbsp;— С. 34—35.</ref><ref name=ЕУМ/><ref name="savch2019"/><ref name=":0">{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/галушка|назва=галушка&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 липня 2024|language=ru}}</ref><ref name="РГЭС"/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="gogdal"/>, [[Гречаники (страва)|гречаники]]<ref name="typy2017">{{стаття
|автор = Г. Намачинська
|назва = Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом»
|посилання = https://www.academia.edu/110185795/ТИПИ_УКРАЇНІЗМІВ_У_ХУДОЖНІХ_ТЕКСТАХ_М_ГОГОЛЯ_ТАРАС_БУЛЬБА_ТА_НІЧ_ПЕРЕД_РІЗДВОМ_?uc-sb-sw=111622106
|журнал = Південний архів (філологічні науки)
|рік = 2017
|випуск = LXVIII
|сторінки = 33–36
}}</ref>, [[Деруни|деруны]]<ref name="savch2019"/><ref name="ukrayn2017"/>, [[Книш|кныш]]<ref name="dalia2017"/>, [[Куліш (страва)|кулеш]]<ref name="dalia2017"/> (кулиш<ref name="ukrayn2017"/>), [[Паляниця|паляница]]<ref name="dalia2017"/>, [[Спотикач|спотыкач]]<ref name="savch2019"/>, [[узвар]]<ref name="dalia2017"/>'';
* національне вбрання та зачіски: ''[[Вишиванка|вышиванка]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>, [[жупан]]<ref name="РГЭС"/><ref name="gogol2021"/>, [[запаска]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-17/page/307/mode/1up?view=theater|Запаска II]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 17.&nbsp;— С. 307.</ref>, [[кептар]]ь<ref name="sm2015"/>, [[Чуб (зачіска)|оселедец]]<ref name="dalia2017"/><ref name="gogdal"/>, [[Очіпок|очипок]]<ref name="gogdal"/>, [[плахта]]<ref name="dalia2017"/>, [[свита]]<ref name="dalia2017"/>, свитка<ref name=ЕУМ/><ref name="gogol2021"/>, [[Чоботи|чёботы]] (чоботы)<ref name="ukrayn2017"/><ref name="savch2019"/>, [[черевики]]<ref name="savch2019"/>, черевички<ref name="savch2019"/>, чуприна<ref name="gogol2021"/>, [[Шаровари|шаровары]]<ref name="savch2019"/>'';
* історичні поняття: ''[[Отаман|атаман]]<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/отаман Отаман]}}</ref>, батька'' (про отамана)<ref name=ЕУМ/>, ''[[булава]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-5/page/105/mode/1up?view=theater|Булава́]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 5.&nbsp;— С. 105—106.</ref><ref name=ЕУМ/><ref name="dalia2017"/>, [[бунчук]]<ref name="dalia2017"/>, [[гайдамаки]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-9/page/320/mode/1up?view=theater|Гайдамак]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 9.&nbsp;— С. 320—321.</ref><ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/>, [[Курінь (Запорозька Січ)|курень]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>, [[сердюки]]<ref name=ЕУМ-1>Ткаченко О.&nbsp;Б.&nbsp;Українізм // Українська мова: енциклопедія…</ref>, [[Універсал|универсал]]<ref name=ЕУМ/>, [[Чумацтво|чумак]]<ref name=ЕУМ/>, шинкарь<ref name=ЕУМ/>, [[шинок]]<ref name=ЕУМ>[[iarchive:UkrMovEnts/page/744/mode/1up?view=theater|Українсько-російські мовні контакти]]&nbsp;// {{УМ-2000}}</ref>'';
* грошові одиниці: ''[[Гривня|гривна]]<ref name="iazkont"/><ref name="sotsents">Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В.&nbsp;Н.&nbsp;Иванов (гл. ред.), Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Семигин, Ж.&nbsp;Т.&nbsp;Тощенко; Науч. рук. Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Семигин.&nbsp;— {{М.}}: Мысль, 2003.&nbsp;— 863 с.&nbsp;— ISBN 5-244-01015-8.&nbsp;— ISBN 5-244-01017-4.</ref><ref name="savch2019"/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>, карбованец''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015">Смирнова Т. [https://web.archive.org/web/20231007185558/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VKhIFL_2015_1152_72_34.pdf Заимствования из близкородственных языков] // Вісник Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна. Серія: Філологія.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;1152, вип. 72.&nbsp;— С. 135—138.</ref>;
* народні танці: ''[[гопак]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="iazkont"/><ref name="savch2019"/><ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/гопак|назва=гопак&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 липня 2024|language=ru}}</ref><ref name="gogol2021"/>, горлица<ref name="typy2017"/>, [[Козачок|казачок]]<ref name="savch2019"/>'';
* поняття, пов'язані з музикою: ''[[бандура]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="dalia2017"/><ref name="savch2019"/><ref name="gogol2021">{{стаття
|автор = Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М.
|назва = Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя
|посилання = https://cyberleninka.ru/article/n/svoeobrazie-yazyka-i-stilya-proizvedeniy-n-v-gogolya/viewer
|мова = ru
|журнал = Теория и практика современной науки
|рік = 2021
|номер = 2 (68)
|сторінки = 50–55
}}</ref>, [[бандурист]]<ref name="dalia2017"/>, [[дума]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-15/page/116/mode/1up?view=theater|Дума III]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 15.&nbsp;— С. 116—117.</ref><ref name=ЕУМ/>, [[кобза]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="dalia2017"/><ref name="savch2019"/>, [[кобзар]]ь<ref name="ukrayn2017"/><ref name="dalia2017"/>, [[Лірник|лирник]]<ref name="dalia2017"/>, [[Сопілка|сопелка]]''<ref name="dalia2017"/> (''сопилка''<ref name="gogol2021"/>), ''[[Трембіта|трембита]]''<ref name=ЕУМ/>;
* народні звичаї та предмети побуту: ''[[Дідух|дидух]], [[коляда]]<ref name="dalia2017"/>, [[крашанка]]<ref name="dalia2017"/>, [[Макітра|макитра]]<ref name="dalia2017"/>, [[писанка]]<ref name="dalia2017"/>, [[рушник]]<ref name="gogol2021"/>, староста'' і ''сват'' (назви ролі у весільному обряді)<ref name="dalia2017"/>;
* інші: ''[[Бойки|бойко]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-3/page/319/mode/1up?view=theater|Бойко]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 3.&nbsp;— С. 319—320.</ref>, [[Гуцули|гуцулы]]<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-12/page/288/mode/1up?view=theater|Гуцулы]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 12.&nbsp;— С. 288.</ref>, [[полонина]]<ref name=ЕУМ/>, [[суржик]]<ref name=ЕУМ/>, [[хата]]<ref name=ЕУМ/><ref name="savch2019"/><ref name="sucasnist"/>, [[Шлях (дорога)|шлях]]''<ref name=ЕУМ/>.

Серед інших екзотизмів такі, що вживаються для надання поняттю певного емоційного відтінку чи місцевого колориту на тлі питомих російських слів: «[[Дівчина|дивчина]]»<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="savch2019"/><ref name="gogol2021"/> ({{lang-ru|девушка}}), «[[Жінка|жинка]]»<ref name="ukrayn2017"/><ref name="gogdal"/> ({{lang-ru|жена}}), «[[Горілка|горелка]], горилка»<ref name=ЕУМ/><ref name="savch2019"/><ref name="iazkont"/><ref name="ukrayn2017"/><ref name=ЕУМ-1/> ({{lang-ru|водка}}), «[[парубок]]»<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sucasnist"/> ({{lang-ru|парень}}), «гарно»<ref name="savch2019"/> ({{lang-ru|хорошо}}), «сидайте»<ref name="savch2019"/> ({{lang-ru|садитесь}}), «геть»<ref name="savch2019"/> ({{lang-ru|прочь, вон}}), «бувай»<ref name="savch2019"/> ({{lang-ru|бывай}}) тощо. Такі слова не є справжніми запозиченнями, бо вживаються тільки в контексті української культури й побуту, або щоб надати персонажеві певного мовного колориту. В текстах вони часто супроводжуються поясненнями або тлумачаться виносками.

=== Українізми в літературній мові ===
Проте існують українізми, що вийшли за межі української культури та функціонують у російській літературній мові повноцінно. Передовсім це назви страв і напоїв, що їх росіяни запозичили з [[Українська кухня|української кухні]] (''борщ, бублик, буженина, вареники, голубцы, корж, коржик, пампушка, ряженка''). Деякі слова були запроваджені в російську літературу письменниками українського походження (''балка, голодранец, детвора, задрипанный, недотёпа, пасечник, цуцик''). Окремо слід виділити українізми, що ввійшли до російської мови за радянських часів (''аж, биндюжник, гадючник, дошколята, доярка, житница, настрой, сырок, хлебороб'').

Слова зі списку нижче дібрано згідно з «Великим тлумачним словником російської мови» (за загальною редакцією Кузнецова&nbsp;С.&nbsp;А.)<ref name="gramota">{{Cite web|url=https://gramota.ru/biblioteka/slovari/bolshoj-tolkovyj-slovar|назва=Кузнецов С. А. Большой толковый словарь русского языка. Авторская редакция, 2000. 1536 с.|вебсайт=Грамота.ру|дата-доступу=3 грудня 2024|language=ru}}</ref>.

<small>Жирним курсивом виділено слова, вживання яких у всіх значеннях обмежено [[Розмовний стиль мовлення|розмовним стилем мовлення]].</small>

{{columns-list|2|
* '''''Аж'''''<ref name="ukrayn2017"/> < ''аж'' < {{lang-x-slav|*aže}} («а ось»; «до того часу, доки»; «щойно»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-1/page/106/mode/1up?view=theater|Аж]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С. 106—107.</ref>;
* '''''Байка'''''<ref name="verba">{{Стаття|автор=Н. В. Патроева, А. А. Лебедев|назва=Юго-западная лексика в русском языке XVIII века|посилання=https://www.researchgate.net/publication/383778175_South-Western_vocabulary_in_the_Russian_language_of_the_18th_century|видання=VERBA. Северо-Западный лингвистический журнал|рік=2024|номер=2 (12)|сторінки=8—18}}</ref> («[[баєчка]]»; «вигадка, небилиця») < ''[[байка]]'' < {{lang-x-slav|*bajьka}}, від ''*bajati'' («баяти»). Поряд з питомим ''побасёнка''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-2/page/87/mode/1up?view=theater|Байка І]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 87.</ref>;
* '''Балка'''<ref name="klasyfik2017">{{Стаття|автор=Г. Намачинська|назва=Класифікація українізмів російської мови XIX ст. на основі врахування граматичних критеріїв|посилання=https://zenodo.org/records/1048584/files/lingvistika_46-017-021.pdf|формат=pdf|видання=Лінгвістичні дослідження|тип=журнал|рік=2017|номер=46|сторінки=17—21}}</ref> («довгий та широкий яр, зазвичай зарослий травою, чагарником»; «[[Лощина|видолинок]]») < ''[[Балка (форма рельєфу)|балка]]'', не зовсім ясного походження<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-2/page/144/mode/1up?view=theater|Балка ІІІ]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 144—145.</ref>. Поряд з питомими ''ложби́на, лощи́на'';
* '''''Бедолага''''' < ''бідолага'', від ''біда''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бідолаха Бідолаха]}}</ref>. Поряд з питомим ''бедня́га''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-3/page/31/mode/1up?view=theater|Бедолага]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 3.&nbsp;— С. 31—32.</ref>;
* '''Биндюжник''' (у старовину в [[Одеса|Одесі]] та деяких південних містах [[Російська імперія|Російської імперії]]: «портовий вантажник», «ломовий візник»; ''розм.'' «кремезний, дорідний чоловік») < ''[[Биндюжник|бендюжник, биндюжник]]'', від ''[[Дрожки#Дроги|бендюги, биндюги]]''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-3/page/189/mode/1up?view=theater|Биндюжник]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 3.&nbsp;— С. 189.</ref> < {{lang-pl|binduga}} («прибережний пліт у гавані»; «сплав дерева»; «склад дерева для сплаву») < ''winduga'' < {{lang-de|Winde}} («коловорот, лебідка, домкрат»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бендюга Бендюга]}}</ref>;
* '''Бондарь'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="gogdal">{{стаття
|автор = Намачинська Г. Я.
|назва = Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень
|посилання = https://www.academia.edu/88333854/Українізми_у_словниках_М_Гоголя_та_В_Даля_порівняння_тлумачень
|журнал = Закарпатські філологічні студії
|рік = 2019
|випуск = 10
|том = 1
|сторінки = 29–32
}}</ref> < ''[[Бондарство|бондар]]'' < {{lang-rus|боднаръ}}, від ''бодня''. Поряд з питомим ''боча́р''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-4/page/52/mode/1up?view=theater|Бондарь]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 4.&nbsp;— С. 52.</ref>;
* '''Борщ'''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="iazkont"/><ref name="РГЭС"/><ref>[http://www.slovorod.ru/etym-shansky/shan-b.htm Борщ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920143406/http://www.slovorod.ru/etym-shansky/shan-b.htm|date=20 вересня 2020}} // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / [[Шанський Микола Максимович|Н.&nbsp;М.&nbsp;Шанский]], Т.&nbsp;А.&nbsp;Боброва.&nbsp;— 5-е изд. стереотип.&nbsp;— Москва: Дрофа, 2005.&nbsp;— С. 29.&nbsp;— 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.{{ref-ru}}</ref><ref name="savch2019">Савченко А. В. [https://cyberleninka.ru/article/n/leksiko-semanticheskie-ukrainizmy-v-russkom-yazyke-stilistiko-pragmaticheskiy-aspekt/pdf Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект] // Коммуникативные исследования.&nbsp;— 2019.&nbsp;— Т. 6, №&nbsp;4.&nbsp;— С. 1105—1124.&nbsp;— ISSN 2413-6182.</ref> < ''[[борщ]]'' < {{lang-x-slav|*b<sup>ъ</sup>rščь}} («[[борщівник]]») < ''*b<sup>ъ</sup>rstjь''<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/борщ Борщ]}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-4/page/101/mode/1up?view=theater|Борщ]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 4.&nbsp;— С. 101—102.</ref>;
* '''Бублик'''<ref name="РГЭС">[http://2tq.ru/slovary/ukrainizm.html Украинизм] // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т.&nbsp;— М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.</ref><ref name="iazkont">[https://language_contacts.academic.ru/560/Украинизмы Украинизмы] // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В.&nbsp;— {{М.}} Изд-во: Флинта: Наука, 2011.&nbsp;— 160 с.&nbsp;— ISBN 978-5-9765-0975-7.</ref><ref name="savch2019"/><ref name="dalia2017"/><ref name="gogdal"/><ref name="sm2015"/> («товстий м'який бублик») < ''[[бублик]]'' < {{lang-x-slav|*bǫbъlь}}, від ''*bǫb-a'' («буба»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/бублик Бублик]}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-5/page/20/mode/1up?view=theater|Бублик II]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 5.&nbsp;— С. 20—21.</ref>;
* '''Буженина''' < ''[[буженина]]'', від [''буди́ти''] («ву́дити, коптити») < ''*о-будити'' < {{lang-x-slav|*ob-vǫditi}} («обкоптити»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-5/page/59/mode/1up?view=theater|Буженина]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 5.&nbsp;— С. 59—60.</ref>;
* '''Бурьян'''<ref name="savch2019"/> («високостеблові бур'яни») < ''[[бур'ян]]''<ref>[[iarchive:Chernykh-IESRJa/Chernykh-IESRJa-1/page/126/mode/1up?view=theater|Бурьян]]&nbsp;// Историко-этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ Черных&nbsp;П.&nbsp;Я.&nbsp;— 1999.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 126.</ref>, не зовсім ясного походження;
* '''Вареники'''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="savch2019"/> < ''[[вареники]]'', від ''варений''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-6/page/84/mode/1up?view=theater|Вареники]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 6.&nbsp;— С. 84.</ref>;
* '''Вертеп'''<ref name="dalia2017"/><ref name="verba"/> («старовинний пересувний ляльковий театр для вистав на біблійні і комічні сюжети») < ''[[вертеп]]'' < {{lang2|chu|orv|вєртєпъ, вьртьпъ}} («печера»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-6/page/331/mode/1up?view=theater|Вертеп I]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 6.&nbsp;— С. 331—332.</ref>;
* '''''Верховодить''''' < ''верховодити'' < [''верхводи́ти''] < {{lang-rus|вєрхъ водити}}<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-6/page/346/mode/1up?view=theater|Верховодить]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 6.&nbsp;— С. 346.</ref>;
* '''Волынка, волынщик''' < ''[[волинка]], волинщик'', від назви землі [[Волинь]], звідки поширився музичний інструмент<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-8/page/199/mode/1up?view=theater|Волынка I]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 8.&nbsp;— С. 199.</ref>;
* '''''Гадючник''''', іноді '''''гадюшник''''' («зміїне гніздо») < ''гадючник''<ref name="sirivlia">{{книга
|автор = Сиривля М. А.
|назва = Актуальные проблемы русской орфографии и пунктуации
|посилання = https://csukz.ru/nir/nui/2019/Книга%20Сиривля%20М.А..pdf
|місце = Костанай
|видавництво = Костанайский филиал ФГБОУ ВО «Челябинский государственный университет»
|рік = 2018
|сторінки = 198
|isbn = 978-601-7798-98-7
}}</ref>, від ''[[гадюка]]'';
* '''''Голодранец'''''<ref name="sucasnist">{{Стаття|автор=Ю. Перфецький|назва=«Мовне взаємозбагачення» чи русифікація української мови?|посилання=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3047/file.pdf&ved=2ahUKEwip3azNvqyJAxVBSfEDHbiJDOAQFnoECA8QAQ&usg=AOvVaw3U2kEeh-O7GZOcsrYMv0bA|формат=pdf|видання=[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]|тип=журнал|рік=1976|місяць=вересень|номер=9 (189)|сторінки=34—49}}</ref> < ''голодранець'', від ''голий-драний'' («дуже бідний»). Поряд з питомим ''оборва́нец''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-11/page/143/mode/1up?view=theater|Голодранец]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 11.&nbsp;— С. 143.</ref>;
* '''Голубцы'''<ref name="dalia2017"/> < ''[[голубці]]'', від ''голуб''<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-11/page/163/mode/1up?view=theater|Голубцы I]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 11.&nbsp;— С. 163.</ref>;
* '''Государь''' («монарх»), '''государство''' («держава») < {{lang-rus|господарь}} (''[[Господар (титул)|господар]]''), що калькує {{lang-la|dominus}}; {{lang-rus2|господарьство}} (''господарство''), що є калькою з {{lang-pl|państwo}}, яке, в свою чергу, калькує {{lang-la|dominium, dominatio}}<ref>{{стаття
|автор = [[Андраш Золтан|Золтан А.]]
|назва = К предыстории русск. ''государь''
|посилання = https://www.academia.edu/5437894/К_предыстории_русск_государь
|мова = ru
|журнал = Studia Slavica Hung
|рік = 1983
|том = XXIX
|сторінки = 71–110
}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-11/page/325/mode/1up?view=theater|Государство; Государь]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 11.&nbsp;— С. 325—327.</ref>;
* '''''Девчата'''''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017">Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. [https://web.archive.org/web/20231007185136/http://docplayer.net/storage/75/72634370/1696708233/3o1w2cFUKYANPAECFMEKKQ/72634370.pdf Украинизмы в составе русской лексики] // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017&nbsp;р.&nbsp;— Харків, 2017.&nbsp;— С. 53–56.</ref><ref name="sucasnist"/> < ''дівчата'' < {{lang-x-slav|*děvъčęta}}<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-13/page/97/mode/1up?view=theater|Девча]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 13.&nbsp;— С. 97—98.</ref>;
* '''Делянка'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sucasnist"/> («ділянка землі для обробки, забудови»; «ділянка лісу під зруб») < ''ділянка'', від ''ділити'';
* '''''Детвора'''''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/> < ''дітвора'' < східне діал. {{lang-x-slav|*dětvora}}, від ''*dětva'' («дітва»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-13/page/289/mode/1up?view=theater|Детвора]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 13.&nbsp;— С. 289.</ref>;
* '''''Дошколята'''''<ref name="ukrayn2017"/> < ''дошкільнята''<ref name=ЕУМ-1/>;
* '''Доярка'''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sucasnist"/> < ''[[доярка]]'', від ''доїти'', або діал. {{lang-pl|dojarka}}<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-14/page/282/mode/1up?view=theater|Доярка]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 14.&nbsp;— С. 282.</ref>;
* '''Житница'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/> < ''житниця'', від ''[[жито]]'';
* '''''Забияка''''' < ''забіяка'', від ''забій'', або {{lang-pl|zabijaka}}, що утворене від ''zabijać'' («вбивати»)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/278/mode/1up?view=theater|Забияка]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 278.</ref>. Поряд з питомим ''зади́ра'';
* '''''Задрипанный''''' < ''задріпаний, задрипаний'', від {{lang-x-slav|*dripati}} («рвати»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-17/page/207/mode/1up?view=theater|Задрипанный]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 17.&nbsp;— С. 207—208.</ref>;
* '''''Запáл'''''<ref name=ЕУМ-1/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sucasnist"/> < ''зáпал'';
* '''Каганец'''<ref name="gogdal"/> < ''[[каганець]]'', від {{lang-x-slav|*kaganъ}} («залізний чи дротяний кошик для світла або для одягання тваринам на морду»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/каганець Каганець]}}</ref>;
* '''Корж'''<ref name="ukrayn2017"/> («корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва»), '''коржик'''<ref name="sm2015"/> < ''[[Корж (хлібопродукт)|корж]], [[коржик]]''{{#tag: ref|У російську літературну мову слово ''корж'' проникло в XIX столітті. У пам'ятках XI—XVII сторіч не засвідчене<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/426/mode/1up?view=theater|Корж]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 426.</ref>.||group="ком."}}, не зовсім ясного походження;
* '''Коры́сть''' («вигода, прибуток»; «корисливість»), '''корыстный''' («корисливий»)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/430/mode/1up?view=theater|Корыстный; Корысть]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 430.</ref> < ''ко́ри́сть, корисний'' < {{lang-orv|користь}} («здобич»). Замість очікуваного ''*користь''<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/корысть|назва=корысть&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 жовтня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''Косовица'''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/> < ''[[косовиця]]'', від ''косити'';
* '''Кравчик''' < ''[[Lethrus|кравчик]]'', пов'язане з ''[[кравець]]''<ref name=":3"/>;
* '''Местечко'''<ref name=ЕУМ/> («велике поселення міського типу в Україні, Білорусі та на півдні Росії»), '''местечковый''' («провінційний») < ''[[містечко]], містечковий''<ref>[[iarchive:ESRJa/ESRJa_10/page/160/mode/1up?view=theater|Местечко; Местечковый]]&nbsp;// Этимологический словарь русского языка&nbsp;/ Шанский&nbsp;Н.&nbsp;М.&nbsp;— Вып. 10.&nbsp;— С. 160.</ref>;
* '''Найми́т'''<ref name="iazkont"/><ref name="sotsents"/> < ''[[Найманий робітник|на́ймит]]'', від ''наймати''. Поряд з питомим ''наёмник'';
* '''''Настрóй'''''<ref name="ukrayn2017"/> («вдатний настрій, намір зробити щось корисне») < ''[[Настрій|нáстрій]]'', від ''настроїти''<ref name=ЕУМ-1/>;
* '''Начеку́''' < ''на чеку'', від ''чекати''. Поряд з питомим ''настороже́''<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/Чек#28192 Чек]}}</ref>;
* '''''Недотёпа''''' < ''недотепа''<ref>{{стаття
|автор = Э. Полоцкая
|назва = Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы)
|посилання = https://rus.1sept.ru/article.php?ID=200300409
|видання = Русский язык
|тип = журнал
|рік = 2003
|номер = 4
}}</ref>, від ''недотепний, дотепа''<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-2/page/7/mode/1up?view=theater|Недотёпа]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 2 (Начать&nbsp;— Я).&nbsp;— С. 7.</ref> < {{lang-x-slav|dotьрьnъ}} («дотичний, вникливий»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/дотеп Дотеп]}}</ref>;
* '''Очиток'''<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/очиток|назва=очиток&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 липня 2024|language=ru}}</ref> < ''[[очиток]]'' < [''очисток''], від ''очистити''<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/очисник Очисник]}}</ref>;
* '''Пасека<ref name="ukrayn2017"/>, пасечник'''<ref name="gogdal"/> < ''[[пасіка]], [[пасічник]]'' < {{lang-x-slav|*pasěka}}, від ''*posěkti'' («посікти»). Поряд з питомими ''пче́льник; пчелово́д'';
* '''Пасюк''' («[[пацюк сірий]]») < ''[[пацюк]]'' (первісно&nbsp;— «порося»)<ref>{{стаття
|автор = И. Г. Добродомов
|назва = Этимология и нормативная лексикография
|посилання = https://litinstitut.ru/sites/default/files/vestnik_li_2008_2.pdf
|формат = pdf
|мова = ru
|журнал = Вестник Литературного института им. А. М. Горького
|рік = 2008
|номер = 2
|сторінки = 130–145
}}</ref>, від звуконаслідувального вигуку ''паць''<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/паця Паця]}}</ref>;
* '''''Пацан''''' < ''пацан'', що пов'язане з ''пацюк''<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/пацан Пацан]}}</ref><ref>[[iarchive:Chernykh-IESRJa/Chernykh-IESRJa-2/page/15/mode/1up?view=theater|Пацан]]&nbsp;// Историко-этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ Черных&nbsp;П.&nbsp;Я.&nbsp;— 1999.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 15.</ref>;
* '''Писарь''' < {{lang-rus|писарь}} (''[[писар]]''), від ''писати''<ref name="puti"/><ref name="inslav">{{книга
|автор = [[Андраш Золтан|Золтан А.]]
|назва = Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам
|посилання = https://www.academia.edu/7693709/Interslavica_Исследования_по_межславянским_языковым_и_культурным_контактам
|місце = {{М.}}
|видавництво = Индрик
|рік = 2014
|сторінок = 224
|серія = Slavia Christiana: язык, текст, образ
|isbn = 978-5-91674-278-9
}}</ref>. Поряд з питомим ''писе́ц'';
* '''Повинность'''<ref name=ЕУМ/> («обов'язок населення перед державою або суспільством»; ''розм.'' «покладений на кого-небудь обов'язок, який необхідно виконати») < ''повинність'', від ''повинний'';
* '''Помазок'''<ref name="dalia2017"/> < ''[[Помазок для гоління|помазок]]'', від ''помазати'';
* '''''Порожняк'''''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/> («транспорт, що йде порожній, без вантажу») < ''порожняк'', від ''порожній'';
* '''''Примак'''''<ref name="dalia2017"/> («чоловік, прийнятий у дім дружини») < ''[[Приймак (родина)|приймак]]'', від ''приймати'';
* '''''Притулиться'''''<ref name="savch2019"/> < ''притулитися'';
* '''Ряженка''' < ''*ряженка'' (''[[ряжанка]]''), пов'язане з [''ряди́ти''] («приправляти»)<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/ряжанка Ряжанка]}}</ref>;
* '''Стерня'''<ref name="ukrayn2017"/> < ''[[стерня]]'' < {{lang-x-slav|*st<sup>ь</sup>r̥nь}} («стерня»; «солома»). Поряд з питомим ''жнивьё'';
* '''Сырник''' < ''[[Сирники|сирник]]'', від ''[[Кисломолочний сир|сир]]''. Поряд з питомим ''творо́жник''<ref>[https://lexicography.online/etymology/shansky/с/сырник Сырник]&nbsp;// Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref>;
* '''Сырок''' («сиркова маса, розфасована у вигляді брусків») < ''[[сирок]]''<ref>[https://lexicography.online/etymology/shansky/с/сырок Сырок]&nbsp;// Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref>;
* '''''Тикáть'''''<ref name="savch2019"/> < ''тікати'' < {{lang-x-slav|*těkati}}, [[ітератив]] до ''*tekti'' («бігти, текти»)<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/тікати#23035 Тікати]}}</ref>;
* '''Хлебороб'''<ref name="savch2019"/><ref name=ЕУМ/><ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/ushakov/хлебороб|назва=хлебороб&nbsp;// Толковый словарь Ушакова|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 жовтня 2024|language=ru}}</ref><ref name="iazkont"/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sotsents"/> < ''хлібороб''{{#tag: ref|За зразком українізму ''хлебороб'' створено чисто російське слово ''хлопкороб'' («бавовняр»)<ref name=ЕУМ/>.||group="ком."}}. Поряд з питомим ''хлебопа́шец'';
* '''''Цуцик'''''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sucasnist"/> («дуже молода, недосвідчена людина») < ''[[цуцик]]'', від звуконаслідувального вигуку ''цу-цу́'' (''цю-цю́'')<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/цуцик#29673 Цуцик]}}</ref>;
* '''Червонец'''<ref name="ukrayn2017"/> < ''[[червінець]]'', від ''червоний'' < {{lang-pl|czerwony złoty}} («[[червоний злотий]]»)<ref>[[iarchive:Chernykh-IESRJa/Chernykh-IESRJa-2/page/380/mode/1up?view=theater|Червонец]]&nbsp;// Историко-этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ Черных&nbsp;П.&nbsp;Я.&nbsp;— 1999.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 380.</ref>.
}}

==== Слова з інших мов, засвоєні за українського посередництва ====
У різні історичні періоди через українську мову до російської літературної мови ввійшли слова з європейських і тюркських мов:

{{columns-list|2|
* '''Айва'''<ref name="klasyfik2017"/> < ''[[айва]]'' < {{lang-crh|ayva}}<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-1/page/119/mode/1up?view=theater|Айва]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С. 119—120.</ref>;
* '''Барвинок'''<ref name="savch2019"/><ref name="ukrayn2017"/> < ''[[Барвінок (рід)|барвінок]]'' < {{lang-pl|barwinek}} < {{lang-cs|barvínek}} < {{lang-de|Bärwinkel}} (буквально&nbsp;— «ведмежий куток»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/барвінок Барвінок]}}</ref>;
* '''''Бестия''''' («крутій, пройдисвіт») < ''бестія'' < {{lang-la|bestia}} («хижий звір»; «дурень»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/semenov/бестия|назва=бестия&nbsp;// Этимологический словарь Семёнова|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=21 вересня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''Битва''' < {{lang-rus|битва}} (''[[битва]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''bitwa'', [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''bitva'' (обидва: «бій», «дуель»), кальки з [[Середньовічна латина|сер.-лат.]] ''batalia''<ref>{{Стаття
|автор = Золтан А.
|посилання_на_автора = Андраш Золтан
|назва = Мнимое праславянское ''*bitva'' 'сражение'
|посилання = https://edit.elte.hu/xmlui/bitstream/handle/10831/51421/bitva_StudiaSlavica_36.pdf
|формат = pdf
|мова = ru
|журнал = Studia Slavica Hung
|рік = 1990
|номер = 36
|сторінки = 445–451
}}</ref>;
* '''Брынза'''<ref name="ukrayn2017"/> < ''[[бринза]]'' < {{lang-ro|brînză}}<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/krylov/брынза|назва=брынза&nbsp;// Этимологический словарь Крылова|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=21 вересня 2024|language=ru}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-4/page/302/mode/1up?view=theater|Брынза]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 4.&nbsp;— С. 302.</ref>;
* '''Вирши'''<ref name=ЕУМ/> («старовинні російські і українські [[Силабічне віршування|силабічні вірші]]»; ''ірон.'' «погані вірші») < {{lang-rus|вирша}} (''[[вірш]]'') < {{lang-pl|wiersz}} («рядок, вірш») < {{lang-la|versus}} («лінія, риска, рядок, рядок вірша»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/вірш Вірш]}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-7/page/225/mode/1up?view=theater|Вирша I]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 7.&nbsp;— С. 225—226.</ref>;
* '''Властный''' («владний») < {{lang-rus|властныи}} (''власний'') < {{lang-pl|własny}} < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''vlastní''. Зазнало зближення з {{lang2|ru|chu|власть}} («влада»)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/124/mode/1up?view=theater|Властный]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 124.</ref>;
* '''Гарцевать''' < {{lang-rus|гарцовати}} (''гарцювати'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''harcować'' < {{lang-hu|harc}} («бій»; «боротьба»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-10/page/113/mode/1up?view=theater|Гарцевать]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 10.&nbsp;— С. 113—114.</ref>;
* '''''Гвалт'''''<ref name="verba"/> < ''ґвалт'' < {{lang-pl|gwałt}} («насильство») < [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''gewalt'' («насильство, сила»; «влада»; «багато»)<ref>{{ЕСУМ|том=1|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/гвалт Ґвалт]}}</ref>;
* '''Гирло'''<ref name=ЕУМ/> («рукав, протока в дельті великих річок, що впадають у Чорне і Азовське моря») < {{lang-rus|гырло}} (''[[гирло]]'') < {{lang-ro|gîrlă}} («гирло»; «рукав річки»; «річка») < {{lang-bg|гърло}} («горло»)<ref>{{стаття
|автор = А. В. Барандеев
|назва = Украинизм ли термин ''гирло''?
|посилання = https://burago.com.ua/a-barandeev-%E2%80%A2-ukrainizm-li-termin-gir
|мова = ru
|журнал = Collegium
|рік = 1993
|номер = 2
|сторінки = 39–45
}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-10/page/244/mode/1up?view=theater|Гирло]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 10.&nbsp;— С. 244—245.</ref>;
* '''Граница''' < {{lang-rus|граница}} (''[[границя]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''granica''<ref>{{книга|назва=Псалтырь 1683 г. в переводе Аврамия Фирсова: Текст, словоуказатель, исследование|частина=Полонизмы|посилання частина=https://books.google.com/books?id=rZWKAQAAQBAJ&pg=PA128|відповідальний=РАН ИРЯ им. Виноградова; Под ред. Е. А. Целуновой|місце=М.|видавництво=Языки славянских культур|рік=2006|сторінки=128—134}}</ref>;
* '''''Грубиян''''' < {{lang-rus|грꙋбиꙗнъ}} (''грубіян'') < старе {{lang-pl|grubijan}} < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''grobian, grobijan'' < {{lang-de|Grobian}}, від ''grob'' («грубий, невихований»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-12/page/137/mode/1up?view=theater|Грубиян]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 12.&nbsp;— С. 137—138.</ref>;
* '''Добровольный''' < {{lang-rus|добровольный}} (''добровільний'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''dobrowolny''<ref name="puti">{{стаття
|автор = [[Андраш Золтан|Золтан А.]]
|назва = Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в.
|посилання = https://www.academia.edu/5437925/Пути_проникновения_западнорусской_лексики_в_великорусский_деловой_язык_в_XV_в
|мова = ru
|видання = Из истории русской культуры
|рік = 2002
|том = II, Кн. 1
|сторінки = 766–804
|серія = Языки славянской культуры
}}</ref><ref name="inslav"/>;
* '''Доход''' < {{lang-rus|доходъ}} (''[[дохід]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''dochod''<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''Дымка''' («легка, схожа на дим поволока, що скрадає обриси чого-небудь»; «те, що затьмарює думку, свідомість, погляд тощо»; «ледь вловимий прояв якого-небудь настрою, стану, який заступає щось інше»; «старовинна легка прозора тканина») < [''ди́ма''] («смугастий серпанок»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-15/page/188/mode/1up?view=theater|Дымка II]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 15.&nbsp;— С. 188—189.</ref> < {{lang-tr|dimi}} («[[бумазея]]»; «візерунчаста тканина») < {{lang-el|δίμιτος, δίμιτον}}, що утворене з δι- («дво-») + μίτος («нитка»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/дима Дима]}}</ref>;
* '''Если''' («якщо») < {{lang-rus|єсли, єсьли, єстли}} < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''jestli, jesli''<ref>{{книга
|автор = [[Виноградов Віктор Володимирович|В. В. Виноградов]]
|частина = Если
|посилання частина = https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=esli
|назва = История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных
|відповідальний = Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Шведова
|місце = {{М.}}
|видавництво = Толк
|рік = 1994
|сторінок = 1138
}}</ref>;
* '''''Завзятый'''''<ref name="sucasnist"/> («який кохається в чомусь»; «справжній») < ''завзятий'' < {{lang-pl|zawzięty}}, від ''zawziąć się'' («затятися»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/завзятий Завзятий]}}</ref><ref>{{книга
|автор = [[Виноградов Віктор Володимирович|В. В. Виноградов]]
|частина = Завзятый
|посилання частина = https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=zavzjatij&vol=1
|назва = История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных
|відповідальний = Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Шведова
|місце = {{М.}}
|видавництво = Толк
|рік = 1994
|сторінок = 1138
}}</ref><ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-17/page/163/mode/1up?view=theater|Завзятый]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 17.&nbsp;— С. 163—164.</ref>;
* '''Зависеть''' («залежати») < {{lang-rus|зависнꙋти}} («стати залежним») < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''zawisnąć'', що є півкалькою з {{lang-de|abhängen}} чи {{lang-fr|dépendre}}<ref>{{книга
|автор = [[Виноградов Віктор Володимирович|В. В. Виноградов]]
|частина = Зависеть
|посилання частина = https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=zaviset&vol=1
|назва = История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных
|відповідальний = Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Шведова
|місце = {{М.}}
|видавництво = Толк
|рік = 1994
|сторінок = 1138
}}</ref>;
* '''За́мок''' < {{lang-rus|замокъ}} (''[[Замок (споруда)|замок]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''zamek''<ref>[https://verbum.by/esbm/zamak Замак]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>;
* '''Запа́льчивый'''<ref name="sucasnist"/> («запальний, гарячий») < [''запальчи́вий'']<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/палити Палити]}}</ref> < {{lang-pl|zapalczywy}} («легкозаймистий»; «запальний, гарячий»)<ref>[[iarchive:Anikin-RES/Anikin-RES-17/page/303/mode/1up?view=theater|Запальчивый]]&nbsp;// Русский этимологический словарь&nbsp;/ Аникин&nbsp;А.&nbsp;Е.&nbsp;— Вып. 17.&nbsp;— С. 303.</ref>;
* '''Интермедия'''<ref name=ЕУМ/> < ''[[інтермедія]]'' < {{lang-pl|intermedium}} < {{lang-la|intermedium}} («те, що знаходиться в середині»; «середнє»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/інтермедія Інтермедія]}}</ref>;
* '''Кабачок'''<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/krylov/кабачок|назва=кабачок&nbsp;// Этимологический словарь Крылова|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=21 вересня 2024|language=ru}}</ref> < ''[[кабачок]], [[кабак]]'' < {{lang-tr|kabak}} («гарбуз»)<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/кабак Кабак]}}</ref><ref>[[iarchive:Chernykh-IESRJa/Chernykh-IESRJa-1/page/363/mode/1up?view=theater|Кабачок]]&nbsp;// Историко-этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ Черных&nbsp;П.&nbsp;Я.&nbsp;— 1999.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 363—364.</ref>;
* '''Кат'''<ref name="iazkont"/><ref name="sotsents"/> < ''[[кат]]'' < {{lang-pl|kat}}<ref>{{ЕСУМ|том=2|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/кат Кат]}}</ref>. Застаріле, частіше вживається питоме ''палáч'';
* '''Корона''' < ''[[корона]]'' < {{lang-pl|korona}} < {{lang-la|corōna}} («вінок»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/корона|назва=корона&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=19 жовтня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''''Куркуль'''''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/> («жадібна, скупа людина») < ''[[куркуль]]'' < {{lang-tr|korkulu}} («той, що вселяє страх»; «страшний»; «небезпечний»)<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/куркуль Куркуль]}}</ref>. Поряд з питомими ''жа́дина, скря́га'';
* '''Латынь''' < ''[[латинь]]'' < {{lang-la|latīna}}<ref name="latyn"/>;
* '''Левада'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="iazkont"/> < ''[[левада]]'' < {{lang-el|λιβάδιον}} («лука, зрошена рівнина»)<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/левада Левада]}}</ref>;
* '''Лира'''<ref name="dalia2017"/> < ''[[Колісна ліра|ліра]]'' < {{lang-de|Lyra}}, або {{lang-it|lira}} < {{lang-el|λύρα}}<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/473/mode/1up?view=theater|Лира]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 473.</ref>;
* '''''Малевать'''''<ref name=ЕУМ/> («мазюкати, базграти») < ''малювати'' < {{lang-pl|malować}} < {{lang-de|malen}}<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/малювати Малювати]}}</ref>;
* '''Маля́р'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sotsents"/> («робітник, що займається фарбуванням будов, стін, приміщень»; ''зневажл.'' «мазій») < ''[[маляр]]'' < {{lang-pl|malarz}} < {{lang-de|Maler}}<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/маляр Маляр]}}</ref>;
* '''Миля''' < {{lang-rus|милѧ}} (''[[миля]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''mila'' < [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''mila'' < {{lang-la|milia passuum}} («тисяча кроків»)<ref name="inslav"/>;
* '''Муровать''' < {{lang-rus|мꙋровати}} (''мурувати'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''murować'', від ''mur'' («стіна, мур»)<ref name="inslav"/>;
* '''Нары''' («нари») < ''[[Носилки#Мари|ма́ри]]'' («ноші для перенесення мерців») < {{lang-pl|mary}} < {{lang-cs|mary}}{{#tag: ref|Звук '''м''' на місці '''б''' з'явився в чеській мові під впливом слів ''uměrati, mor''<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/мари Мари]}}</ref>.||group="ком."}} < {{lang-de|Bahre}} («мари»; «труна»)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-1/page/573/mode/1up?view=theater|Нары]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 1 (А&nbsp;— Начальство).&nbsp;— С. 573.</ref>;
* '''''Никчёмный''''' < ''нікчемний'' < {{lang-pl|nikczemny}} («негідний, низький, підлий»)<ref>{{книга
|автор = [[Виноградов Віктор Володимирович|В. В. Виноградов]]
|частина = Никчёмный
|посилання частина = https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=nikchemnij&vol=1
|назва = История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных
|відповідальний = Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Шведова
|місце = {{М.}}
|видавництво = Толк
|рік = 1994
|сторінок = 1138
}}</ref>;
* '''Одержáть'''{{#tag: ref|Дієслово ''одержать'' вживається у російській мові лише в складі сталих виразів ''одержать победу'' («здобути перемогу») і ''одержать верх'' («взяти гору»)<ref name="zol1998"/>.||group="ком."}} < {{lang-rus|одєржати}}{{#tag: ref|У староукраїнській мові слово ''одержати'' вперше засвідчене у [[Франциск Скорина|Ф.&nbsp;Скорини]] на початку XVI століття: {{lang-rus2|Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да}}<ref>''Слоўнік мовы Скарыны''.&nbsp;— 1977—1994.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 427.</ref>.||group="ком."}} (''оде́ржати'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''odzierżać'', що є півкалькою з {{lang-la|obtineo}}<ref name="zol1998">{{стаття
|автор = [[Андраш Золтан|Золтан А.]]
|назва = Почему русские «одерживают» победы?
|посилання = http://www.academia.edu/1756124/Почему_русские_одерживают_победы
|мова =
|видання = Russian Linguistics
|рік = 1998
|том = 22
|сторінки = 165–177
}}</ref>;
* '''Особа''' («можновладна, впливова особа»; «особа жіночої статі») < {{lang-rus|особа}} (''[[особа]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''osoba''<ref>[https://verbum.by/esbm/asoba Асоба]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>;
* '''Отара'''<ref name="dalia2017"/> («великий гурт овець») < ''[[отара]]'' < {{lang-crh|otara}} («паша»; «гурт овець»)<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/отара Отара]}}</ref>;
* '''Отщепенец''' («відступник»; ''розм.'' «той, хто відділився, відстав від загальної групи») < {{lang-rus|одщєпєнєцъ}} (''відщепенець'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''odszczepieniec''<ref name="puti"/><ref name="inslav"/><ref>{{книга
|автор = [[Виноградов Віктор Володимирович|В. В. Виноградов]]
|частина = Отщепенец
|посилання частина = https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=otshepenez&vol=1
|назва = История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных
|відповідальний = Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Шведова
|місце = {{М.}}
|видавництво = Толк
|рік = 1994
|сторінок = 1138
}}</ref>;
* '''Пампушка'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="savch2019"/> < ''[[пампушка]], пампуха'' < {{lang-pl|pampuch}} < {{lang-de|Pfannkuchen}} («оладок, млинець»)<ref>[https://lexicography.online/etymology/shansky/п/пампушка Пампушка]&nbsp;// Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref>;
* '''Пан''' < {{lang-rus|панъ}} (''[[Пани|пан]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''pan''<ref name="inslav"/>;
* '''''Пекло'''''<ref name="sucasnist"/> («сильний вогонь, жар»; «сильна спека»; «місце, де відбувається завзятий бій») < ''[[пекло]]'' < {{lang-pl|piekło}} < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''peklo'', що калькує [[Середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''pech'' («смола» і «пекло»)<ref>[[iarchive:slownik-etymologiczny-jezyka-polskiego/page/428/mode/1up?view=theater|Piekło]]&nbsp;// W.&nbsp;Boryś, ''Słownik etymologiczny języka polskiego.''&nbsp;— Kraków&nbsp;: Wydawnictwo Literackie, 2005.&nbsp;— С. 428.</ref>;
* '''Повидло''' < ''[[повидло]]'' < {{lang-pl|powidło, powidła}} < {{lang-cs|povidlo, povidla, povidli}} («тягнуче вариво»)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-2/page/144/mode/1up?view=theater|Повидло]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 2 (Начать&nbsp;— Я).&nbsp;— С. 144.</ref>;
* '''По́дданный''' < {{lang-rus|подданыи}} (''[[Підданство|піддáний]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''poddany'', що калькує {{lang-la|subditus}}<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''Поляк, польский''' < {{lang-rus|полѧкъ, польский}} (''[[поляк]], польський'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''polak, polski''. Витіснило старі ''лях, лядский'' < {{lang-orv|лѧхъ, лѧдьскꙑи}}<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''Право''' < {{lang-rus|право}} (''[[право]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''prawo'', що калькує {{lang-de|Recht}}<ref name="inslav"/>;
* '''Присяга, присягать''' < {{lang-rus|присѧга, присѧгати}} (''[[присяга]], присягати'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''przysięga, przysięgać''<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''Причина''' < {{lang-rus|причина}} (''[[Причинність|причина]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''przyczyna''<ref>{{стаття
|автор = [[Андраш Золтан|Золтан А.]]
|назва = Grigorij Kotošixin, O Rossii v carstvovanie Alekseja Mixajloviča
|посилання = https://real.mtak.hu/30847/1/StudiaSlavica_29__pages276_280_u.pdf
|мова = ru
|журнал = Studia Slavica Hung
|рік = 1983
|том = XXIX
|сторінки = 269–273
}}</ref>, від ''przyczynić'' («зробити»)<ref>[https://lexicography.online/etymology/shansky/п/причина Причина]&nbsp;// Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref>. Припускається також калькування українського слова з {{lang-pl|przyczyna}}, а далі {{lang-cs|příčina}}<ref>{{ЕСУМ|том=4|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/причина Причина]}}</ref>;
* '''Скирд, скирда́''' < ''[[Скирта|ски́рта]]'' < {{lang-lt|stìrta}} («стіг сіна»), {{lang-lv|stir̃ta}} («[[оборіг]]»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/скирд|назва=скирд&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=17 жовтня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''Склеп''' < ''[[склеп]]'' < {{lang-pl|sklep}} («склепіння, підвал, склеп, крамниця»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/склеп|назва=склеп&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 жовтня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''''Смак''''' («приємне смакове відчуття, задоволення від їди»), '''''смáчный''''' («соковитий або рясно присмачений чимось»; «апетитний»)<ref name=ЕУМ/> < ''[[смак]], смачни́й'' < {{lang-pl|smak, smaczny}} < {{lang-goh|smac}}<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/смак Смак]}}</ref>;
* '''Смертельный''' < {{lang-rus|смєртєльный}} (''смертельний'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''śmiertelny'' < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''smrte(d)lný''<ref>[https://verbum.by/esbm/smiartelny Смяртэльны]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>;
* '''Справедливый''' < {{lang-rus|справєдливыи}} (''справедливий'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''sprawiedliwy'' < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''spravedlivý'' (також: «правильний»; «правдивий»; «пристойний»; «побожний»)<ref name="inslav"/>;
* '''Стараться''' < {{lang-rus|старати сѧ}} (''старатися'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''starać się'' («турбуватися»; «докладати зусиль») < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''starati se'' («турбуватися»)<ref>{{Стаття
|автор = Золтан А.
|посилання_на_автора = Андраш Золтан
|назва = Мнимое праславянское ''*starati sę''
|посилання = https://cyberleninka.ru/article/n/mnimoe-praslavyanskoe-starati-s/viewer
|мова = ru
|журнал = Шаги / Steps
|рік = 2021
|том = 7
|номер = 3
|сторінки = 82–96
}}</ref>;
* '''Табор''' < {{lang-rus|таборъ}} (''[[табір]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''tabor'' < [[Давньочеська мова|д.-чеськ.]] ''tábor''{{#tag:ref|Первісно слово означало [[Гуситський рух|гуситський]] табір та було пов'язане з назвою міста [[Табор (Чехія)|Табір]], що походить від наймення біблійної гори [[Фавор]] у [[Назарет]]і ({{lang-cs|Thabor}})<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/табір Табір]}}</ref>.||group="ком."}}<ref>[[iarchive:UkrMovEnts/page/52/mode/1up|Богемізм]]&nbsp;// {{ЕУМ}}&nbsp;— С. 52.</ref><ref>[https://verbum.by/esbm/tabar Табар]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>;
* '''''Торба'''''<ref name="dalia2017"/><ref name=ЕУМ/><ref name="savch2019"/><ref name="sucasnist"/> < ''[[торба]]'' < {{lang-crh|torba}} («мішок»);
* '''Тревога'''{{#tag: ref|Слово ''тревога'' вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)<ref>[[iarchive:Shaposhnikov-EDCRL/Shaposhnikov-2/page/428/mode/1up?view=theater|Тревога]]&nbsp;// Этимологический словарь современного русского языка&nbsp;: в 2-х т.&nbsp;/ сост. Шапошников&nbsp;А.&nbsp;К.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Флинта, 2010&nbsp;— Т. 2 (Начать&nbsp;— Я).&nbsp;— С. 428.</ref>.||group="ком."}} < {{lang-rus|тривога, трєвога, трывога}} (''[[тривога]]'')<ref>[https://verbum.by/esbm/tryvoha Трывога]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref> < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''trwoga'' («почуття занепокоєння»; «сполох, страх»; «розбрат»; «небезпека»), від {{lang-x-slav|*trъvati}}, або ''*tu̯ьrati'' («тривати»; «терпіти»)<ref>{{Стаття
 | author     = Nilsson, Torbjörn K.
 | title      = An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga
 | url        = https://www.jstor.org/stable/41288999
 | journal    = Historische Sprachforschung&nbsp;/ Historical Linguistics
 | date       = 1999
 | volume     = 122
 | issue      = 1
 | pages      = 143—159
}}</ref>. Але може бути й питомим, успадкованим з {{lang-x-slav|*trьvoga}}<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/тревога|назва=тревога&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 липня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''Турецкий''' < {{lang-rus|тꙋрєцкий}} (''турецький'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''turecki''<ref>[https://verbum.by/esbm/turecki Турэцкі]&nbsp;// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы&nbsp;: у 10 т.&nbsp;/ Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі.&nbsp;— Мінск&nbsp;: Беларуская навука, 1978—2017.</ref>. Витіснило старе ''ту́рский (турско́й)''<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''''Хлопец'''''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sucasnist"/> < ''[[хлопець]] < {{lang-pl|chłopiec}}<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/хлоп Хлоп]}}</ref>;
* '''Хутор'''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sucasnist"/> < ''[[хутір]]'' < {{lang-hu|határ}} («кордон, межа»), або {{lang-goh|huntari}} («округа»; «село»; «район»)<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/хутір Хутір]}}</ref>;
* '''''Цигарка'''''<ref name="sucasnist"/> («[[самокрутка]], яку вживають замість папіроси») < ''[[цигарка]]'' < {{lang-de|Zigarre}} («[[сигара]]») < {{lang-fr|cigare}} < {{lang-es|cigarro}}, утворене від слова з мови [[Маянські мови|мая]] ''siqar'' («курити скручене листя»)<ref>{{ЕСУМ|том=6|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/цигарка Цигарка]}}</ref>;
* '''''Шкода'''''<ref name="sucasnist"/> («витівка, пустощі (зазвичай злі, шкідливі)»; «пустун») < {{lang-rus|шкота, щкота, шкода}} (''[[шкода]]'') < [[Давньопольська мова|д.-пол.]] ''szkoda'' < {{lang-goh|scado}}<ref name="puti"/><ref name="inslav"/>;
* '''Школяр'''<ref name=ЕУМ-1/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/> (''заст.'' «школяр»; ''розм.'' «який починає освоювати щось, недосвідчений») < ''школяр'' < {{lang-pl|szkolarz}} < {{lang-la|scholāris}} («учень»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/школяр|назва=школяр&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 липня 2024|language=ru}}</ref>;
* '''Янычар''' < ''[[яничар]]'' < {{lang-tr|jäničäri}} («нова армія»)<ref>{{Cite web|url=https://gufo.me/dict/vasmer/янычар|назва=янычар&nbsp;// Этимологический словарь Макса Фасмера|вебсайт=Gufo.me|дата-доступу=15 жовтня 2024|language=ru}}</ref>.
}}

==== Інші випадки ====
У деяких випадках слова українського походження вживаються у російській мові в більш специфічному значенні на тлі своїх російських відповідників. Такі українізми можна віднести до [[Фальшиві друзі перекладача|фальшивих друзів перекладача]].
{| class="wikitable"
|+
!Російський українізм
!Значення українізму<ref name="gramota"/>
!Українське слово<ref>[https://www.inmo.org.ua/sum.html Словник української мови]&nbsp;: в 11 т.&nbsp;— К.&nbsp;: [[Наукова думка]], 1970—1980.</ref><ref>[https://sum20ua.com Словник української мови]&nbsp;: у 20 т.&nbsp;— К.&nbsp;: [[Наукова думка]], 2010—.</ref>
!Російський переклад<ref name="gramota"/>
|-
|align="center" |''байка''
|[[баєчка]]; вигадка, небилиця
|align="center" |байка
|align="center" |''басня''
|-
|align="center" |''бублик''
|товстий м'який бублик
|align="center" |бублик
|align="center" |''баранка''
|-
|align="center" |''бурьян''
|високостеблові бур'яни
|align="center" |бур'ян
|align="center" |''сорняк''
|-
|align="center" |''вирши''
|старовинні російські і українські [[Силабічне віршування|силабічні вірші]]; ''ірон.'' погані вірші
|align="center" |вірші
|align="center" |''стихи''
|-
|align="center" |''гирло''
|розгалуження річища в гирлі річки
|align="center" |гирло
|align="center" |''устье''
|-
|align="center" |''делянка''
|ділянка землі для обробки, забудови; ділянка лісу під зруб
|align="center" |ділянка
|align="center" |''участок''
|-
|align="center" |''корж''
|корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва
|align="center" |корж
|align="center" |''лепёшка''
|-
|align="center" |''корысть''
|вигода, прибуток; корисливість
|align="center" |користь
|align="center" |''польза, выгода''
|-
|align="center" |''малевать''
|погано, невміло малювати
|align="center" |малювати
|align="center" |''писать, рисовать''
|-
|align="center" |''настрой''
|вдатний настрій, намір зробити щось корисне
|align="center" |настрій
|align="center" |''настроение''
|-
|align="center" |''одержать''
|здобути, вибороти
|align="center" |одержати
|align="center" |''получить''
|-
|align="center" |''особа''
|можновладна, впливова особа; особа жіночої статі
|align="center" |особа
|align="center" |''лицо''
|-
|align="center" |''пасюк''
|[[пацюк сірий]]
|align="center" |пацюк
|align="center" |''крыса''
|-
|align="center" |''сырок''
|сиркова маса, розфасована у вигляді брусків
|align="center" |сирок
|align="center" |''творожок''
|}

Слова українського походження часом посідають у літературній мові місце розмовних синонімів до стилістично нейтральних російських слів: ''аж&nbsp;— даже; девчата&nbsp;— девушки; дошколята&nbsp;— дошкольники; запал&nbsp;— задор, пыл; настрой&nbsp;— настроенность; тикать&nbsp;— убегать; хлопец&nbsp;— парень''.

Іноді до українізмів зараховують деякі слова спірного походження. Наприклад, {{lang-ru|мурашки}}<ref>''Иванишко М.'' [http://www.fandom.ru/convent/58/efremov_1988_t41.htm Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930032513/http://www.fandom.ru/convent/58/efremov_1988_t41.htm |date=2020-09-30 }}</ref> (у первісному значенні «відчуття поколювання, пощипування») з'являється у французько-російському лексиконі 1816 року. Упорядник словника, українець<ref>[https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01002921743?page=352&rotate=0&theme=black Татищевъ, Иванъ Ивановичъ]&nbsp;// Русский биографический словарь: Суворова&nbsp;— Ткачев&nbsp;/ Издательство Императорского Русского Исторического Общества&nbsp;— Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912.&nbsp;— Т. 20.&nbsp;— 600 с.</ref> Іван Татищев, вжив це слово в перекладі {{lang-fr|fourmillement}}: {{lang-ru-dor2|Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ}}. За походженням воно є калькою латинського медичного терміну ''formicatio'' («оніміння, поколювання»), що сходить до {{lang-la|formica}} («мураха»). Пізніше слово не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні [[Тлумачний словник живої великоруської мови|словником Володимира Даля]] (1863—1866), але трапляється в творах російських письменників українського походження ([[Достоєвський Федір Михайлович|Федір Достоєвський]], [[Чехов Антон Павлович|Антон Чехов]]). Згодом у розмовній російській мові слово ''мурашки'' набуло значення «[[Гусяча шкіра|сироти, гусяча шкіра]]»<ref>{{стаття
|автор = Н. С. Арапова
|назва = Мурашки
|посилання = https://russkayarech.ru/ru/archive/1995-4/107-109
|журнал = Русская речь
|рік = 1995
|номер = 4
|сторінки = 107—109
|серія = Из истории слов и выражений
}}</ref>.

Ще одним дискусійним прикладом є {{lang-ru|будоражить}} (розм. «розбурхувати, тривожити»). Російський мовознавець [[Трубачов Олег Миколайович|Олег Трубачов]] стверджує про запозичення цього слова з {{lang-uk|бударажити}} («ладнати човни, [[Човен#Історичні типи українських човнів|будари]]»), що походить від діалектного ''будара́га'' («людина, яка має стосунок до будари, човна»){{#tag: ref|[[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]] зазначає, що ''бударажити'' трапляється лише в фальсифікованій думі [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]]. На що Трубачов зауважує, що це ще не означає фальсифікованості самого слова<ref name="trubachev"/>.||group="ком."}}. На його думку, первісно слово було пов'язане з побутом [[Запорозькі козаки|запорозьких козаків]], в чиїх походах човни мали величезне значення, а їхня побудова і обладна́ння мали характер досить гучної весняної кампанії<ref name="trubachev">{{книга|автор=Трубачев О. Н.|частина=Несколько русских этимологий: ''бардадым, будоражить, норка, околоток, харя, худощавый, шушун''|посилання частина=https://archive.org/details/12004/page/748/mode/1up?view=theater|назва=Труды по этимологии: Слово. История. Культура|місце={{М.}}|видавництво=Языки славянской культуры|рік=2004|том=1|сторінки=745—755|серія=Opera etymologica. Звук и смысл|isbn=5-9557-0048-2}}</ref>. З Трубачовим погоджується [[Ярослав Рудницький]] у своєму етимологічному словникові, зазначивши для {{lang-uk|бударажити}} переносне значення «турбувати, непокоїти»<ref>[[iarchive:rudnycky_slovnyk_tom1.cropped.ocr/page/n162/mode/1up?view=theater|Будара]]&nbsp;// Етимологічний словник української мови&nbsp;: У 2-х т.&nbsp;/ Укл. Ярослав Рудницький.&nbsp;— Т. 1&nbsp;— Оттава, 1982.&nbsp;— С. 234.</ref>. [[Шанський Микола Максимович|Микола Шанський]] пропонує натомість виведення з {{lang-ru|будора́га}} («неспокійна людина», від діалектного ''будор''&nbsp;— «шум»)<ref>[[iarchive:ESRJa/ESRJa_2/page/212/mode/1up?view=theater|Будоражить]]&nbsp;// Этимологический словарь русского языка&nbsp;/ Шанский&nbsp;Н.&nbsp;М.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 212—213.</ref>.

Серед іншого, [[Їжакевич Галина Прокопівна|Галина Їжакевич]] відносить до українізмів такі слова російської літературної мови, як ''баламутить, дознаться, кордон, закордонный, недобитки, побратимы, повстанцы, родичи, скарб, чуб, ярмо''<ref name="sucasnist"/>; [[Караванський Святослав Йосипович|Святослав Караванський]]&nbsp;— ''очевидно, обуза, повстанец, шкварка''<ref>{{книга
|автор = Караванський С.
|назва = Секрети української мови. 2-ге розширене вид.
|посилання = https://archive.org/details/karav2009/page/49/mode/1up
|місце = {{Л.}}
|видавництво = БаК
|рік = 2009
|сторінки = 49—50
}}</ref>; [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Борис Антоненко-Давидович]]&nbsp;— ''неполадки, чрезвычайный''<ref>{{книга
|автор = Антоненко-Давидович Б. Д.
|назва = Як ми говоримо
|посилання = https://archive.org/details/hovorymo1970/page/n169/mode/1up
|місце = {{Х.}}
|видавництво = [[Український письменник|Радянський письменник]]
|рік = 1970
|сторінки = 169
}}</ref>.

Крім того, російська мова запозичила з української:
* синтаксичні конструкції, іноді з іронічним відтінком: ''богатый на урожай'' («багатий на врожай»)&nbsp;— {{lang-ru|богатый урожаем}}; ''подбивать итоги'' («підбивати підсумки»)&nbsp;— {{lang-ru|подводить итоги}}; ''собрали аж три рубля'' («зібрали аж три карбованці»)&nbsp;— {{lang-ru|собрали целых три рубля}}; ''[[На Україні|на Украине]]'' (аналогічно вживанню '''на''' з назвами регіонів в українській мові)<ref>[http://yakov.works/4/texts/02_b/Bessmertniy_2018.htm Иногда также к полонизмам]</ref><ref>''[[Розенталь Д. Э.]]'' Справочник по правописанию и литературной правке.&nbsp;— М: Книга, 1971.&nbsp;— С. 243: ''Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».''</ref> тощо;
* словотворні моделі: назви місцевостей на '''-щин-а''' (''Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина''); назви професій на '''-роб''' (''хлопкороб'');
* імена та зменшувально-пестливі форми: «[[Олеся]]» (первісно&nbsp;— українська пестлива форма імені ''[[Олександра]]''), «[[Петро]]» ({{lang-ru|Пётр}}), «[[Оксана]]» (витіснило {{lang-ru|Аксинья}} у XX столітті)&nbsp;— український варіант більш не сприймається росіянами як форма імені ''[[Ксенія]]'', а вживається як самостійне ім'я; «Маруся» ({{lang-ru|Маша}}), «Ванькó» ({{lang-ru|Вáнька}}), «Наталочка» ({{lang-ru|Наташенька}});
* сталі вирази: ''пан или пропал'' («пан або пропав»); ''язык до Киева доведёт'' («язик до Києва доведе»); ''прошёл Крым и Рим'' («пройти Крим і Рим і мідні труби»); ''брать за шкирку'' («брати за шкірку»); ''с гаком'' («з гаком»); ''дать дуба'' («дати дуба»); ''не говори гоп, пока не перепрыгнешь'' («не кажи гоп, поки не перескочиш»); ''не лезь поперёд батьки в пекло'' («не лізь поперед батька в пекло») тощо<ref name=ЕУМ/>.

=== Українізми поза літературною мовою ===
Запозичення з української мови широко представлені в російському [[Просторіччя|просторіччі]]: ''балакать<ref name="dalia2017"/><ref name="sucasnist"/>, брехать<ref name="sucasnist"/><ref name="nikolenko">{{Стаття|автор=Николенко Н. И|назва=Украинизмы в разговорной речи носителей русского языка|посилання=https://vspu.edu.ua/science/art/v6_2003.pdf|видання=Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету|рік=2003|випуск=6|сторінки=9—13|серія=Філологія|isbn=5-8278-0049-6|мова=ru}}</ref>, [[брехня]]<ref name="savch2019"/><ref name="nikolenko"/>, бугай''<ref name="savch2019"/><ref name="sucasnist"/> («дорідний, сильний чоловік»), ''бурак<ref name="savch2019"/>, гадюшник''<ref name="sirivlia"/> («ворожий колектив»; «погана харчевня, їдальня»), ''[[глечик]]<ref name="dalia2017"/>, гребля''<ref name="ukrayn2017"/> («насип, влаштований на топкому місці або для загати»), ''[[домовина]]<ref name="gogdal"/>, [[дуля]]<ref name="gogol2021"/>, [[жито]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>, жменя<ref name="ukrayn2017"/>, [[Жнива|жниво]]<ref name="dalia2017"/>, журиться<ref name="dalia2017"/>, ихний<ref name="nikolenko"/>, [[клуня]]<ref name="ukrayn2017"/>, [[Криниця|криница]]<ref name="sucasnist"/>, [[кузня]]<ref name="sucasnist"/>, [[Люлька для куріння|люлька]]''<ref name="dalia2017"/><ref name="gogol2021"/> («коротка люлька для куріння тютюну»), ''[[Могорич|магарыч]]<ref name="savch2019"/>, мара<ref name="dalia2017"/>, мордовать<ref name="sucasnist"/>, замордованный<ref name="sucasnist"/>, надыбать<ref name="savch2019"/><ref name="nikolenko"/>, нехай<ref>[https://lexicography.online/etymology/shansky/н/нехай Нехай]&nbsp;// Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref><ref name="ukrayn2017"/><ref name="klasyfik2017"/><ref name="nikolenko"/>, обдурить<ref name="sucasnist"/><ref name="nikolenko"/>, обрыднуть<ref name="klasyfik2017"/>, [[Горище|подволок]]<ref name="dalia2017"/>, раззява<ref name=ЕУМ/>, [[рогач]]<ref name="dalia2017"/>, рыпаться<ref name=ЕУМ/>, ставок<ref name="ukrayn2017"/>, стрекаться<ref name="dalia2017"/>, указивка<ref name="savch2019"/>, [[Їжа|харчи]]<ref name="savch2019"/>, [[цуцик]]''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/><ref name="sucasnist"/><ref name="nikolenko"/> («песик»), ''[[Мішок#Лантух|чувал]]<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>, чухаться''<ref name="nikolenko"/> («баритися, зволікати»), ''шкандыбать<ref name=ЕУМ/>, шматок<ref name="sucasnist"/>, шука́ть''<ref name=ЕУМ/><ref name="savch2019"/>.

Присутня українська лексика і в [[жаргон]]ній мові. Так українізмами вважаються такі російські жаргонізми, як ''халява'' («щось дармове»), ''забивать баки, гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файный, файка'', а також ''гнобить, дерибанить, [[хабар]]''<ref name="gogol2021"/> тощо. Вплив українського [[синтаксис]]у убачають у зворотах ''до лампочки'' («байдуже»), ''до хауза'' («додому») та інших<ref>[http://ukr-zhargon.wikidot.com/peredmova Словник жарґонної лексики української мови: Передмова]</ref>.

Наприкінці XX&nbsp;— початку XXI століття у російську мову ввійшли такі слова, як ''ганьба, заробитчанин'' («трудовий мігрант з України»), ''зрада, майдан'' («стихійні заворушення, протести»), ''мова'' («українська мова»), ''Незалежная'' (''Незалежна''<ref name="ukrayn2017"/>&nbsp;— «Україна, що стала незалежною»), ''перемога, помаранчевый, рада, самостийный''<ref name="iazkont"/><ref name=ЕУМ/> («безладний, схильний до анархії»), ''самостийность, свидомый'' («патріотично настроєний українець»), ''свидомость'' («націоналізм, негативне ставлення до Росії, росіян»), а також ''незалежность, щирый'' тощо<ref name="savch2019"/>. Подібні «українізми» не є запозиченнями як такими. Це теж екзотизми, які російськомовні уживають у мовленні про українські реалії, часто в іронічному або зневажливому тоні.

Чимало українізмів можна знайти в діалектах російської мови: ''аркуш, баньки, бачить, безглуздый, бикус, брыдкий, [[веселка]], вибжа, вид, гаман, гасать, гук, [[Діжа|дижа]], дробушки (дрибушки<ref name="gogdal"/>), [[драбина]], [[дрюк]], дыхать, кандюк, [[Квач (пензель)|квач]], кирпатый, [[клямка]], ковтуны, [[Колиска|колыска]], [[Копиця|копа]], коржавина, [[Канчук|малахай]]'' («довгий шкіряний батіг»), ''[[Марена (рід риб)|марена]], навечер, настрашить, недиля, отчинять, ошкварить, [[Папір|папир]], пери́стый'' («з плямами іншого кольору»), ''плугатарь, поки, [[Потилиця|потылица]], [[Скриня|скрыня]], ставины, стопа'' («слід, відбиток ноги»), ''фуга'' («хуртовина, завірюха»), ''[[худоба]]'' («пожитки, майно, господарство»), ''цацирки, [[човен]], швачка, [[Швець|швец]], шквыра, [[Юпка|юбка]], ятрова''<ref name="dalia2017">Космеда Т., Намачинська Г. [http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/10239/1/8Kosmeda.pdf Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація] // [[Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка]]. Серія: Мовознавство.&nbsp;— Вип. 2 (28), 2017.&nbsp;— С. 44—49.</ref>; ''[[гарбуз]], гармидер, гарный, разгардияж, ховаться, цыбуля ([[цибуля]]<ref name="gogol2021"/>), [[Чорнобривці|чернобривцы]]''<ref name="savch2019"/>; ''[[грубка]], [[Кров'янка|кровянка]], [[сукня]]''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>; ''[[Батіг|батог]], винница''<ref name="gogdal"/>; ''[[злочин]]ец, [[селянство]]''<ref name=ЕУМ/>; ''[[бугай]]''<ref name="savch2019"/><ref name="sucasnist"/> («племінний бик»); ''[[буряк]]''<ref name="ukrayn2017"/><ref name="gogol2021"/><ref name="gogdal"/><ref name="nikolenko"/>; ''[[Землеробство|землероб]]''<ref name=ЕУМ/><ref name="ukrayn2017"/><ref name="sm2015"/>; ''[[зозуля]]''<ref name="iazkont"/>; ''молодица''<ref name="gogol2021"/>; ''переполох''<ref name="typy2017"/> («хвороба, спричинена переляком»).

Окремо слід відмітити українізми у російській мові громадян України. Розмовляючи російською мовою, вони теж уживають українських слів, причому часто мимоволі. Такі українські елементи в російській мові теж не є запозиченнями, оскільки така «російська» мова не літературна,&nbsp;— скоріш, це просто варіант [[суржик]]у. Крім того, у самій Росії та інших російськомовних країнах ці слова часто невідомі.

Серед синтаксичних рис, притаманних російській мові на території України:
* заміна практично не застосовуваних в українській мові активних дієприкметників на словосполучення ''такой, что'' або ''такой, который''. Така конструкція зустрічається в українських російськомовних ЗМІ;
* ''скучать за (кем, чем)'' замість {{lang-ru|скучать по (кому, чему)}}<ref name="Николенко1">''Николенко Н. И.'' [http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp37/knp37_300-304.pdf О специфике русского языка средств массовой информации Украины] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930194311/http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/knp37/knp37_300-304.pdf |date=2007-09-30}}</ref>;
* ''смеяться с (кого, чего)'' замість {{lang-ru|смеяться над (кем, чем)}}<ref>''Кауринкоски К.'' [http://www.azovgreeks.org/gendb/rus/kaurinkoski.htm Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности]</ref>;
* ''рушник'' замість ''полотенце''; ''перекручивать'' замість ''исказить, извратить'' тощо<ref name="nikolenko"/>.

==== Застарілі ====
* у російській поетичній мові XVII—XVIII століть штучне читання літери «ѣ» як [і] (замість дифтонга [je] або, рідше, «[е]»)<ref>''Калугин В. В.'' [http://www.philol.msu.ru/~rlc2007/pdf/2.pdf Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.]</ref>, в тому числі і у великоруських авторів<ref name = Успенский />;
* зближення звуків [і] і [ы] в поезії XVII—XIX століть: рими ''кудри&nbsp;— пудры, жизни&nbsp;— отчизны''<ref>''Якобсон Р. О.'' Основа сравнительного славянского литературоведения // ''Якобсон Р. О.'' Работы по поэтике.&nbsp;— М.: Прогресс, 1987.&nbsp;— С. 60-61.</ref>.

== Див. також ==
* [[Список населених пунктів світу, назва яких пов'язана з Україною]]
* [[Список астероїдів, назви яких пов'язані з Україною]]

== Коментарі ==
{{примітки|group=ком.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Ткаченко О. Б.'' [http://litopys.org.ua/ukrmova/um121.htm Українізм] // {{УМ-2000}}&nbsp;— С.&nbsp;646.
* ''Їжакевич Г. П.'' Питання російсько-українських мовних зв'язків.&nbsp;— К., 1954.
* ''Жлуктенко Ю. О.'' Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді.&nbsp;— К., 1964.
* ''Германовіч І. К.'' Назіранні над лексікай беларускай літаратурнай мовы 20—30-х гадоў XX&nbsp;ст. // Беларуская мова (даследаванні па лексікалогіі).&nbsp;— Мінск, 1965.&nbsp;— С. 13—25.
* ''Klemensiewicz Z.'' Historia języka polskiego, cz. 2. Doba sredniopolska (od początków XVI wieku do ośmego dziesięciolecia XVIII wieku).&nbsp;— Warszawa, 1965.
* ''Klemensiewicz Z.'' Historia języka polskiego, cz. 3. Doba nowopolska (od ośmego dziesięciolecia XVIII wieku do r. 1939).&nbsp;— Warszawa, 1972.
* ''У.&nbsp;В.&nbsp;Анічэнка''. Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў&nbsp;— Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003.&nbsp;— Т.&nbsp;16.&nbsp;— С.&nbsp;206.&nbsp;— 576&nbsp;с.&nbsp;— 10 000 экз.&nbsp;— ISBN 985-11-0263-6.
* ''Кононенко І.'' Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne.&nbsp;— Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012.&nbsp;— 808 s.&nbsp;— ISBN 978-83-235-0838-0.
{{Мовні запозичення}}

[[Категорія:Лексика української мови]]
[[Категорія:Мовні запозичення]]