Перегляд вихідного коду сторінки Т-19

{{Бронетехніка
|назва                    =
|зображення               = Т-19 (танк).jpg
|опис_зображення          = Дослідний зразок танка Т-19 на випробуваннях, 1931 рік.
|класифікація             = [[Легкий танк]]
|модифікація              =
|компонувальна схема      = Класична
|вартість                 =
|країна-виробник          = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] [[СРСР]]
|розробник                =
|компанія-виробник        =
|роки виробництва         = [[1930]]—[[1931]]
|кількість виробів        = 2
|роки експлуатації        = [[1931]]
|модифікації              =
|основні країни-оператори = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] [[СРСР]]
|війни                    =
|бойова маса              = 8,05
|екіпаж                   = 3
|десант                   =
|довжина                  = 4500
|ширина                   = 2300
|висота                   = 2183
|кліренс                  = 330
|база                     = 
|колія                    = 
|тип броні                = сталева катана
|лоб корпусу              = 16
|лоб корпусу (верх)       = 
|лоб корпусу (середина)   = 
|лоб корпусу (низ)        = 
|борт корпусу             = 16
|борт корпусу (верх)      = 
|борт корпусу (низ)       =
|корма корпусу            = 16
|корма корпусу (верх)     = 
|корма корпусу (середина) = 
|корма корпусу (низ)      =
|дах корпусу              = 8
|днище                    = 8
|лоб башти                = 16
|маска гармати            = 
|борт башти               = 16
|корма башти              = 16
|дах башти                = 8
|активний захист          = 
|динамічний захист        = 
|основне озброєння        = 
|калібр, марка та тип гармати = нарізна 37-мм гармата Гочкіса
|довжина ствола           = 20<!-- в калібрах -->
|скорострільність         = 
|кути ВН                  = 
|кути ГН                  = 
|дальність стрільби       = 
|боєкомплект гармати      = 98
|приціли                  = 
|кулемети                 = 2 × 7,62-мм [[ДТ-29]]
|боєкомплект              = 
|додаткове_озброєння      = 
|боєкомплект (2)          = 
|тип, марка двигуна       = [[рядний двигун|рядний]] 6 - [[циліндр (двигун)|циліндровий]] [[карбюраторний двигун|карбюраторний]] [[повітряне охолодження|повітряного охолодження]]
|потужність двигуна       = 100
|пальне                   = 
|трансмісія               = 
|підвіска                 = 
|колісна формула          = 
|гусениці                 = 
|швидкість по шосе        = 27
|швидкість по перетятій місцевості  = 
|запас ходу по шосе                 = 190
|запас ходу по перетятій місцевості = 
|питома потужність          = 12,4
|питомий тиск на ґрунт      = 0,362
|допустимий нахил           = 
|підйом, що долається       = 
|стінка, що долається       = 0,55
|рів, що долається          = 2,0
|брід, що долається         = 1,2
|засоби зв'язку             = 
}}

'''Т-19'''&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] дослідний [[легкий танк]] (в документах іноді позначається як ''основний танк супроводу''). Був створений в [[1929]]–[[1931]] роках для заміни танка [[МС-1|Т-18]] в [[Червона армія|РСЧА]]. Відрізнявся безліччю впроваджених на ньому нововведень&nbsp;— системою захисту від хімічної зброї, здатністю долати водні перешкоди за допомогою знімних понтонів, конструкцією для жорсткої зчіпки танків попарно для подолання протитанкових ровів і&nbsp;т.&nbsp;д. В [[1931|1931 році]] було виготовлено два прототипи. Однак висока ціна і складність виготовлення робили Т-19 малопридатним для масового виробництва. У підсумку перевага була віддана розгортанню серійного виробництва в СРСР танка «[[Vickers Mk.E]]» ([[Т-26]]), який не поступався Т-19 за основними показниками та набагато більш дешевого, а всі роботи по Т-19 були припинені.

== Історія створення ==

Ідея створення нового танка безпосереднього супроводу піхоти, здатного замінити Т-18, з'явилася на засіданні [[Революційна військова рада|РВС]] 17&nbsp;— 18 липня [[1929|1929 року]]. За задумом РВС, танк Т-19 мав стати основною ударною силою мобільних підрозділів РСЧА в умовах маневреного бою. Від танка була потрібна, зокрема, здатність долати більшість польових фортифікаційних споруд та дротяних загороджень без допомоги «хвоста» і на максимально можливій швидкості. Вогнева міць танка повинна була забезпечувати танку перевагу над усіма відомими бойовими машинами подібної маси, а бронювання захищало б екіпаж від гвинтівкових та кулеметних куль на всіх дистанціях, а на дистанції 1000 м&nbsp;— і від вогню 37-мм протитанкових гармат.

Восени 1929 року на танк було сформульовано [[технічне завдання]]. Згідно техзавданню танк повинен був володіти масою не більше 7,3 тонн. Машина повинна була нести 40-мм гармату і два кулемети, бронезахист передбачався в 18&nbsp;— 20&nbsp;мм. При цьому двигун орієнтовною потужністю в 100 к.с. повинен був надавати танку швидкість руху по твердим ґрунтам не нижче 30 км/год.

Здійснення загального керівництва проєктуванням танка Т-19 було доручено [[Гінзбург Семен Олександрович|С.&nbsp;Гінзбургу]]. Разом з ним над проєктом працювали [[Мікулін Олександр Олександрович|О.&nbsp;Мікулін]] та В.&nbsp;Сімський (силова установка та ходова частина), а також Д.&nbsp;Майдель (загальна компоновка та башта) і П. Сячінтов (озброєння).

Початковий термін закінчення розробки, 15 січня 1930 року, витримати не вдалося, проте вже 1 березня 1930 відбулося приймання проєкту та почалася підготовка до виготовлення прототипу.

== Виготовлення прототипів ==

Після затвердження проєкту навесні 1929 року, почалася підготовка до виробництва дослідного зразка танка, проте під час цієї роботи постійно виникали складнощі та затримки, які гальмували виготовлення. 13 серпня 1930 на засіданні РВС було постановлено<ref>Виписка з протоколу №&nbsp;17 засідання РВС СРСР, 13 серпня 1930 року.</ref>: {{Цитата|Малий танк Т-19. Відзначаючи повну незадовільність взятих темпів з виготовлення дослідного зразка танка Т-19&nbsp;— доручити Гарматно-Арсенальному об'єднанню ВРНГ закінчити виготовлення дослідного зразка до 1 березня 1931 року, а випуск першої валової партії в IV кварталі 1930/31 р., з тим щоб з 1 жовтня 1931 перейти на масове виробництво танків цього типу.}}

Однак і 1 березня 1931 танк готовий не був. Більше того, до цього моменту як таке його виробництво навіть не було розпочато&nbsp;— позначалася фантастична складність виготовлення танка. Крім того, частина деталей, таких як підшипники кочення (яких танк вимагав дуже багато), доводилося закуповувати за кордоном. Безпосереднє виробництво прототипу почалося лише в червні 1931 року, і лише до кінця серпня танк був переважно готовий. Ціна танка зашкалювала за розумні для такої машини межі&nbsp;— 96 тисяч рублів (для порівняння, виготовлення [[БТ-2]] від початку до кінця напівроком пізніше буде коштувати порядку 50&nbsp;— 60 тисяч рублів). Ще більше посилювало ситуацію те, що в цій сумі не враховувалися башта з озброєнням і КПП. І якщо [[Коробка передач|коробку передач]] згодом все ж зібрали, то конічну башту, розроблену для Т-19, на Іжорському заводі навіть не починали робити. Тому для випробувань дослідного зразка на Т-19 довелося встановити башту від Т-18, трохи розширивши її погон. Не вдалося у строки «довести до розуму» та проєктовану П.&nbsp;Сячінтовим 37-мм гармату, що, втім, було трохи згладжено все тієї ж установкою башти від Т-18 зі штатною 37-мм танковою гарматою Гочкіса з плечовим упором.

Не був закінчений у термін і шестициліндровий двигун повітряного охолодження потужністю 100 к.с. конструкції А.&nbsp;Мікуліна. З положення вирішили вийти, поставивши замість нього високооборотний мотор «Франклін» потужністю 95 к.с., однак його застосування зажадало часткової переробки моторно-трансмісійного відділення танка, оскільки цей мотор більший за габаритами які проєктувалися. Крім того, довелося замінити і КПП.

Свій істотний внесок в ускладнення та подорожчання танка вносило і різноманітне додаткове обладнання, таке як хімічний захист або плавучість.

Проте остаточно проєкт Т-19 був «похований» появою в СРСР танка «[[Vickers Mk.E]]», закупленого влітку 1930 року в [[Велика Британія|Великої Британії]]. За основними своїми характеристиками він або не поступався Т-19, або навіть перевершував його, а розрахунки показували, що виробництво «Віккерса» обійдеться значно дешевше. Тому вже наприкінці осінь 1931 року всі роботи над Т-19 були згорнуті, а звільнені ресурси одразу ж кинули на освоєння серійного виробництва танка [[Т-26]], радянського варіанту «Віккерса». До того часу більш-менш повністю зібрали два танки Т-19 (з баштами від Т-18 і двигунами «Франклін») та додатково встигли виготовити корпус з зварних та литих деталей, а також ряд допоміжних агрегатів. Згодом все це було відправлено в переплавку.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{книга|автор = М. Свирин, А. Бескурников.|заголовок = Первые советские танки|місце = М.|видавництво = М-Хобби|рік=1995|сторінок=64|серія = Армада №&nbsp;1|isbn=5-85729-045-7|тираж=5000}}
* Свирин М.&nbsp;Н.&nbsp;Броня крепка. История советского танка. 1919—1937.&nbsp;— М.: Яуза, Эксмо, 2005.&nbsp;— 384 с., ил.&nbsp;— 5000 экз.&nbsp;— ISBN 5-699-13809-9

== Посилання ==
* {{cite web|url=http://www.battlefield.ru/t19.html|title=Основний танк Т-19|work=The Russian Battlefield|archiveurl=https://www.webcitation.org/66ME4w23r?url=http://www.battlefield.ru/t19.html|archivedate=2012-03-22|accessdate=2013-12-15|deadurl=no}}

{{AFV-stub}}
{{СРСР міжвоєнна БТТ}}

[[Категорія:Легкі танки]]
[[Категорія:Танки СРСР]]
[[Категорія:Танки за алфавітом]]
[[Категорія:Піхотні танки]]