Перегляд вихідного коду сторінки Санскрит

{{Мова
 | Колір             = індоєвропейська
 | Назва             = Санскрит
 | Самоназва         = {{unicode|संस्कृता वाच्, संस्कृता भाषा}}
 | Поширена_в        = {{IND}}, окремі райони Південно-Східної Азії
 | Регіон            =
 | Кількість_носіїв  = рідна мова — (2001: 14 135)[http://censusindia.gov.in/Census_Data_2001/Census_Data_Online/Language/Statement5.htm]
друга мова- (1961: 190 000 000)
 | Місце             =
 | Писемність        = [[деванаґарі]] та ін.
 | Класифікація      = [[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська]]<br />
&nbsp;[[Індоіранські мови|Індоіранська]]<br/>
&nbsp;&nbsp;[[Індоарійські мови|Індоарійська]]
 | Склад             = 
 | Час розходження   = 
 | Частка збігів = 
 | Державна          = Одна з 22 офіційних мов Індії
 | Офіційна          = мова [[індуїзм]]у та інших культів, класичної [[індійська література|індійської літератури]], науки
 | Регулює           =
 | ISO_639           = sa
 | ISO_639-2         = san
 | ISO_639-3         = [[iso639-3:san|san]]
 | Зображення        = Sanskrit Devanagari.png
 | Ширина_зображення = 200пкс
 | Підпис            = Слово «санскрит» мовою санскрит
 |}}
{{wiktionary}}{{індійська література}}
'''Санскри́т''' ([[деванаґарі]]: संस्कृता वाक्, {{IAST|saṃskṛtā vāk}}<ref>У кінці словоформи санскритське ''c'' переходить у ''k''. Таким чином, слово वाच् vāc перетворюється на वाक् vāk. Перед будь-яким наступним звуком, крім глухих приголосних, кінцеве ''k'' у свою чергу трансформується в ''g'', наприклад: vāk + eṣā → vāg eṣā.</ref>, «майстерно створена мова»; {{lang-sa|संस्कृतम्}} ''saṃskṛtam'', {{IPA-all|ˈsɐ̃skr̩tɐm|IPA|Samskritam.ogg}})&nbsp;— стародавня [[літературна мова]] зі складною [[Синтетичні мови|синтетичною]] граматикою. Сформувалася в [[Давня Індія|Давній Індії]], але використовується й досі. Належить до [[індо-європейські мови|індоєвропейської сім'ї мов]]. Санскрит був та залишається мовою вчених, священників та культури. Вік ранніх пам'яток доходить до трьох з половиною тисяч років<ref>Загальноприйняте але не єдине датування «Риґведи».</ref>; тобто за віком серед індоєвропейської сім'ї санскрит поступається лише [[хеттська мова|хеттській мові]].

== Особливості ==

Класичний санскрит є стандартом, [[граматика]] якого була записана [[Паніні]]. Докласична форма відома під назвою [[Ведійський санскрит]]. Ним написана «[[Риґведа]]». Виділяють також проміжний ступінь&nbsp;— епічний санскрит.

Санскрит уже в середині I тисячоліття до н.&nbsp;е. не був розмовною мовою, але традиція розмовляти на санскриті ніколи не переривалася. У давні й середні віки він залишався мовою науки, засобом спілкування між освіченими людьми різного етнічного походження, на кшталт [[латинська мова|латини]] в середньовічній Європі. Таку роль він не втратив і дотепер. З посиленням [[індуїзм]]у і занепадом [[буддизм]]у й [[джайнізм]]у, що почалися в перші століття нової ери, санскрит як світська мова набуває дедалі більшого поширення.

Перший великий [[епіграфіка|епіграфічний]] документ на санскриті&nbsp;— Джунаґадгський надпис Рудрадамана (близько 150&nbsp;р. до н.&nbsp;е.). Поступово офіційні надписи, дарчі й посвячувальні грамоти почали складатись лише на санскриті. Певною мірою санскрит проник і в державне діловодство. До V–VI&nbsp;ст. він рішуче витіснив усі інші писемні мови, навіть буддійська й джайнська література писалася переважно санскритом.

Особливо велике значення мала фіксація на санскриті в перші століття нашої ери великих епічних поем «[[Магабгарата]]» й «[[Рамаяна]]», і це само по собі було визнанням зростаючого значення санскриту. Багато давніх переказів і епізодів, що увійшли в поеми, ходили спочатку в народі, очевидно, розмовними мовами й при включенні в поеми перекладались або переказувались санскритом і зберігались для нащадків. Подальше існування цих поем, складених санскритською мовою, за широкої популярності в народі своєю чергою сприяло живучості санскриту як літературної мови.

== Назва ==
У традиційній для [[Європа|Європи]] вимові слова «санскрит» голосний звук ṛ передано складом [ри]. Значення слова संस्कृत sa{{Unicode|ṃ}}sk{{Unicode|ṛ}}ta&nbsp;— «літературний»&nbsp;— протиставляє цю мову народним, нелітературним [[пракрит]]ам. Сама назва нічого не говорить про національну приналежність мови, бо в [[Стародавня Індія|Стародавній Індії]], найімовірніше, ще не могли знати, що окрім індійської існують інші літературні мови. У наш час довелося б називати цим словом будь-яку мову, додаючи уточнення, що вказує на національну приналежність.

Загалом назва «санскрит» досить недавня, протягом багатьох століть цю мову називали просто वाच ''{{IAST|(vāc)}}'' або शब्द ''{{IAST|(śabda)}}'' «слово, мова», розцінюючи її як єдину можливість мовлення. Кілька [[Метафора|метафоричних]] найменувань, таких як गीर्वाण भाषा {{IAST|(gīrvāṇabhāṣā)}} «мова богів» вказують на її виключно релігійний характер.

== Поширення ==
Санскрит був поширений у [[Північна Індія|Північній Індії]] як одна з мов [[Петрогліфи|наскельної]] [[Епіграфіка|епіграфіки]]<ref>''Г.&nbsp;М.&nbsp;Бонгард-Левин, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Ильин''. Индия в древности. М., 1985, С. 23.</ref> з I століття до н. е.<ref name="БСЭ. Статья «Санскрит»">БСЭ. Статья «Санскрит».</ref> Санскрит слід розглядати не як мову певного [[народ]]у, а радше як мову певної культури, поширену виключно в середовищі соціальної [[Еліта|еліти]]. У ранній античний час санскрит вживався як спільна мова [[верства|верстви]] [[Жрецтво|жреців]], тоді як правляча еліта воліла розмовляти [[пракрит]]ом. Остаточно санскрит стає мовою правлячої еліти вже в пізній античний час, в епоху [[Імперія Гуптів|Ґуптів]] ([[IV]]–[[VI]]&nbsp;ст. н.&nbsp;е.), про що свідчить повне витіснення пракриту з наскельної епіграфіки цього часу, а також розквіт [[Література|літератури]] на санскриті. Історики вважають, що основна маса санскритської літератури була написана саме в епоху Ґуптської імперії<ref>''Г.&nbsp;М.&nbsp;Бонгард-Левин, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Ильин''. Индия в древности. М., 1985, С.&nbsp;24, 39.</ref><ref>''Бэшем А.&nbsp;Л.'' Чудо, которым была Индия, пер. с англ. М., 1977</ref><ref>''В.&nbsp;А.&nbsp;Кочергина''. Учебник санскрита. М., Филология. 1994, ''вступление''.</ref>.

Ця санскритська культура представлена насамперед [[Священні книги індуїзму|індуїстськими релігійними текстами]]. Так само, як [[латина]] та [[грецька мова]] на Заході, санскрит на Сході в наступні століття став мовою міжкультурного спілкування вчених і релігійних діячів. До сьогодні ця мова є однією з 22-х [[Список мов Індії#Офіційно визнані мови|офіційних мов Індії]]<ref>[http://lawmin.nic.in/coi/coiason29july08.pdf Конституція Індії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140909230437/http://lawmin.nic.in/coi/coiason29july08.pdf |date=9 вересня 2014 }}, С.&nbsp;330, восьмий додаток до Статей 344 (1) і 351. Мови.</ref>. [[Граматика]] санскриту надзвичайно складна й архаїчна. Вважається, що санскрит є однією із найяскравіше виражених [[Флективні мови|флективних мов]] світу. [[Лексика]] санскриту багата й [[Стилістика (лінгвістика)|стилістично]] різноманітна.

== Вплив на інші мови та культури. Писемності ==
Санскрит безпосередньо вплинув на розвиток мов [[Індія|Індії]] (насамперед у лексиці) та на деякі інші мови, які опинилися у сфері санскритської або [[буддизм|буддійської]] культури (мова [[каві]]<ref>Наприклад, давньояванська літературна мова каві є настільки [[Санскритизація|санскритизована]], що [[Німеччина|німецький]] [[лінгвіст]] [[Франц Бопп]] помилково зарахував її до [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]].</ref><ref>''Теселкин A. C''. Древнеяванский язык (кави). М., 1963.</ref>, [[тибетська мова]])<ref name="БСЭ. Статья «Санскрит»"/><ref>Літературна тибетська мова формувалася завдяки перекладам [[канон]]ічної літератури з санскриту</ref><ref>''Рерих Ю. Н.'', Тибет. язык, М., 1961.</ref>. В Індії санскрит використовується як мова [[Гуманітарні науки|гуманітарних наук]] та [[Релігійний культ|релігійного культу]], у вузькому колі&nbsp;— як [[Розмовний стиль|розмовна мова]]. Санскрит послуговувався різними типами [[Писемність|писемності]], що походять від [[Брахмі|брагмі]]: [[кхароштхі]], [[Кушанське царство#Культура|кушанське письмо]], {{Не перекладено|ґупта|ґупта|ru|Гупта (письмо)}}, {{Не перекладено|наґарі|наґарі|ru|нагари}}, [[деванаґарі]] та інші (зараз для санскриту використовується лише деванаґарі)<ref name="БСЭ. Статья «Санскрит»"/>. На санскриті написані твори [[Художня література|художньої]], [[релігія|релігійної]], [[філософія|філософської]], [[Право|юридичної]] та [[Наука|наукової]] [[Література|літератури]], що вплинули на культуру [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної]] та [[Центральна Азія|Центральної Азії]], а також [[Європа|Європи]]<ref name="БСЭ. Статья «Санскрит»"/>.

== Історія ==
Санскрит належить до [[Індоіранські мови|індо-іранської]] гілки [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної сім'ї]]<ref name="ReferenceA">Индоевропейские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990.</ref>. Він вплинув на мови північної Індії, такі як [[гінді]], [[урду]], [[Бенгальська мова|бенґалі]], [[маратхі (мова)|маратхі]], [[Кашмірі|кашмірська мова]], [[пенджабі]], [[Непальська мова|непальська]] й навіть [[Циганська мова|ромська]]<ref>Усі ці мови належать до сучасних індоарійських мов, які в процесі свого розвитку зазнали санскритського впливу, а деякі мови (наприклад, гінді), досі зазнають активної санскритизації в галузі наукової термінології.</ref><ref>''Зограф Г.&nbsp;А.'' Морфологический строй новых индоарийских языков. М., 1976.</ref>.

Всередині великої індо-європейської мовної сім'ї санскрит зазнав тих самих звукових змін, що й усі інші мови групи [[Ізоглоса кентум-сатем|satem]] (ці зміни особливо добре простежуються також у [[Балтійські мови|балтійських]], [[Слов'янські мови|слов'янських]], [[Давньогрецька мова|давньогрецькій]] та [[Вірменська мова|вірменській]] мовах), хоча індоіранські мови поділяють також ряд характерних спільних рис з [[Фракійська мова|фракійською]] та [[Албанська мова|албанською]] мовами<ref name="ReferenceA"/>. Аби дати пояснення загальним рисам, властивим санскриту та іншим індоєвропейським мовам, багато вчених дотримуються [[Ведична цивілізація#Вихід індоаріїв з Ірану і початок Рігведи|теорії міграції]], стверджуючи, що споконвічні носії мови-предка санскриту прийшли в сучасні Індію й [[Пакистан]] з північного заходу приблизно на початку [[2 тисячоліття до н. е.|II тисячоліття до н. е]]. Доказом цієї теорії є близька спорідненість індо-іранських мов з балтійськими й слов'янськими мовами<ref>[[Томас Барроу|''Т. Барроу'']]. Санскрит. Пер. с англ. М., 1976, С. 22–26.</ref>, наявність у них мовних запозичень з неіндоевропейских [[Угро-фінські мови|фіно-угорських мов]]<ref>''Т. Барроу''. Санскрит. Пер. с англ. М., 1976, С. 27–30.</ref>, а також наявність загальних індоєвропейських слів для позначення [[Флора|флори]] і [[Фауна|фауни]].

Вивчення багатьох індійських або [[Індоарійські мови#средньоіндійські мови|средньоіндо-арійських]] мов призводить до висновку про існування в Античності на [[Північна Індія|півночі Індії]] паралельно із санскритом принаймні ще однієї індо-арійської мови, яка ймовірно могла передати сучасній мові [[гінді]] частину свого [[Лексика|словника]] й [[Фонетика|фонетичного]] складу, успадкованого від спільного із санскритом джерела, але не присутнього в санскриті. Або ж можна говорити про [[соціолект|мовні рівні]] (властиві певним соціальним верствам, наприклад касті торговців).

Судячи з виявлених у країні [[Хетське царство|хетів]] документів, складених ще однією індо-європейською мовою (а саме [[Хетська мова|хетською]]), що має декілька індо-арійських слів-[[іменник]]ів<ref>Гернот Вильгельм. Древний народ хурриты. М., 1992.</ref> (терміни конярства), а також [[Особове ім'я|особових імен]] ([[Імена Бога|теоніми]]), варто зазначити, що в [[Передня Азія|західній Азії]] ще в [[XIV століття до н. е.|XIV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]] послуговувалися однією з форм індо-арійської мови<ref>''Т. Барроу''. Санскрит. Пер. з англ. М, 1976, С. 30–33.</ref><ref>Див також: [[Ріґнійська арійська мова]]</ref>. Проте, аналізуючи свідчення про індіанізацію [[Мала Азія|Малої Азії]] в епоху [[Бронзова доба|бронзової доби]], багато лінгвістів доходять висновку, що тут має йтися не про «[[давньоіндійська мова|давньоіндійську]]» мову або, як її ще називають, «давню [[Індоарійські мови|індо-арійську»]], а про якусь форму індо-іранської мови, вживаної на певному культурному рівні або про мову релігійних церемоній, близьку до доведичного санскриту. Іншими словами, поширенню давньоіндійської мови могла сприяти певна соціо-культурна група, що розмовляла загальною індо-іранською мовою й складалася з торговців і кінних найманців та ювелірів, що мали справу з [[лазурит]]ом, наявним не тільки в [[Межиріччя|Месопотамії]], а й у [[Стародавній Єгипет|Єгипті]] та [[Середня Азія|Середній Азії]], де ця група змішалася з [[Ассирія|ассирийскими]] торговцями, а також з [[Хуррити|хурритами]], котрі спустилися з передгір'я [[Кавказ]]у до Сирії й [[Кілікія|Кілікії]] (імперія [[Мітанні]] на території північної [[Сирія#Стародавня Сирія|Сирії]], держава [[лувійська мова|лувітів]] [[Кіццуватна]] в Кілікії).

=== Ведійський санскрит ===
[[Файл:Rigveda MS2097.jpg|thumb|480px|Текст «Риґведи» на санскриті]]
{{Основна стаття|Ведійський санскрит}}
Ведійський санскрит, або [[Веди|ведійська]] мова є мовою визначних пам'яток давньоіндійської літератури, що включають збірки гімнів, жертовних формул «[[Ріґ-веда|Риґведа]]» ऋग्वेद, «[[Сама-веда|Самаведа]]» सामवेद, «[[Яджурведа]]» यजुर्वेद, «[[Атхарва-веда|Атгарваведа]]» अथर्ववेद й релігійних трактатів ([[упанішади]]). Велика частина цих творів написана так званою «середньоведійською» та «нововедійською мовами», за винятком «Риґведи», мова якої може розглядатися як найдавніша форма ведійського санскриту. Мова Вед відстоїть від класичного санскриту приблизно на такий же проміжок часу, як [[грецька мова]] епохи [[Гомер]]а&nbsp;— від класичної [[Давньогрецька мова|давньогрецької мови]]. Давньоіндійський лінгвіст [[Паніні]] (близько V століття до н е.) вважав ведійський та класичний санскрит різними мовами. Зараз багато вчених розглядають ведійський (давніший) та класичний санскрит як різні [[діалект]]и. Але загалом ці мови дуже схожі.

З ведійських пам'яток найдавнішою визнана «Риґведа», найпізнішою&nbsp;— упанішади. Надзвичайно важко датувати саму «Риґведу», а отже, і початок історії власне ведійської мови: священні тексти в ранню епоху свого існування промовлялися вголос і їх заучували напам'ять (що робиться й досі). Зараз [[Лінгвістика|лінгвісти]] виділяють у ведійській мові багато історичних страт. Дев'ять перших книг «Риґведи» можна умовно назвати написаними «давньоведійською мовою».

Недавні дослідження [[Хараппа|харапських]] печаток дозволяють припустити, що найдавніші частини «Риґведи» були написані близько [[4 тисячоліття до н. е.|3900 до н.&nbsp;е.]], ще до розквіту [[Індська цивілізація|цивілізації долини Інду]], що стався в [[XXVI століття до н. е.|2500 роках до н.&nbsp;е.]] Зокрема, Веди містять описи різних затемнень, які можна точно датувати, крім того перші книги Вед зовсім не згадують про [[метал]], а про [[Кінь|коней]] ідеться як про жертовних тварин. Ця архаїчна й малоупорядкована мова є найближчою до загальної [[праіндоєвропейська мова|індо-європейської прамови]], за винятком лише [[Анатолійські мови|анатолійських мов]] (переважно [[Хеттська мова|хеттської]] та [[лувійська мова|лувійської]]), що є особливо цінним фактом для лінгвістики, яка має можливість проаналізувати весь обсяг відомих текстів, граматику й весь [[Лексика|словниковий склад]]. І хоча не збереглося жодного письмового свідчення епохи створення Вед, вчені впевнені, що усна передача цих текстів цілком достовірна. Тексти Вед використовувалися в численних релігійних церемоніях і ритуалах, тож бездоганне промовляння цих текстів розглядалося як найважливіша складова всього [[Релігійний культ|релігійного культу]].

=== Поява пракритів ===
{{Основна стаття|Пракрити}}

Поява пракритів достеменно не датована. Деякі дослідники стверджують, що окремі практритські елементи помітні навіть у ведійській мові «Риґведи». Найстаріша відома нам література на пракритах належить до V ст. до н.&nbsp;е., коли почали формуватися буддійський та джанський канони. У той же час у ці літератури, за твердженням К.&nbsp;Р.&nbsp;Нормана, були включені окремі вірші, що передували виникненню буддизму, та, ймовірно, належать до VI ст. до н.&nbsp;е.

Один з пракритів&nbsp;— [[Палі (мова)|палі]], став священною мовою [[буддизм|буддистського]] напрямку [[тхеравада]] й відтоді практично не еволюціонував. У такому законсервованому вигляді ця мова використовується в релігійних текстах аж до сьогодні. Релігія [[джайнізм]]у викладена іншим пракритом&nbsp;— [http://Ardhamagadhi%20Prakrit ардгамаґадгі]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, який зберігся в численних джерелах.

Так само до пракритів належала адміністративна мова імперії Ашоки. Декілька пракритських діалектів збереглися в «[[Едикти Ашоки|написах Ашоки]]». Пракрити дали народження великій кількості [[Індоарійські мови|індо-арійських мов]], присутніх на [[Індійський субконтинент|індійському субконтиненті]]. Усі вони походять від одного індо-арійського кореня, і кожна з цих мов зазнала своєї власної еволюції й має власну долю. Зокрема, від пракритів утворилися такі сучасні мови як [[гінді]], [[пенджабі]] та [[бенґальська мова|бенгалі]].

У пізніший період інші пракрити (маґадгі, шяурасені та ін.) використовувалися в санскритських драмах для передачі прямої мови жінок, прислужників та інших представників нижчих щаблів соціальної ієрархії, натомість головні герої&nbsp;— чоловіки, кшатрії та брагмани говорили в цих п'єсах на санскриті.

=== Епічний санскрит ===

Епічний санскрит&nbsp;— це мова «Магабгарати» та «Рамаяни», формування яких починається в останні століття до нової ери. Відхилення мови епосу від викладеної в праці Паніні загальноприйнятої мови пояснюють не тим, що ця мова виникла до Паніні, а «інноваціями», які відбулися під впливом [[пракрит]]ів. Традиційні санскритські вчені називають такі відхилення ārṣa आर्ष, тобто такими, які сталися завдяки [[Ріші|риши]], як традиційно називали стародавніх авторів. У певному сенсі, епос містить більше «пракритизмів» (запозичень із загальновживаної мови), ніж власне класичний санскрит. Також і [[Буддизм|буддистський]] гібридний санскрит був [[Літературна мова|літературною мовою]] епохи [[Індія#Історія|середньовічної Індії]], що мала своєю основою ранні буддистські тексти, написані пракритом, який згодом поступово асимілювався класичним санскритом.

=== Класичний санскрит ===

Норматив класичного санскриту був заданий у IV ст. до н.&nbsp;е. працею «[[Аштадг'яї]]» (अष्टाध्यायी aṣṭādhyāyī «Восьмикнижжя») Паніні. Структурно трактат Паніні є повним аналогом сучасних лінгвістичних робіт; сучасній [[Наука|науці]] довелося йти до цього через тисячоліття свого розвитку.

Перша критика [[пракрит]]ів з'являється в [[II століття до н. е.|II столітті до н. е.]] в коментарях [[Патанджалі]], зроблених ним до граматики [[Паніні]] (в його праці «[[Магабгаш'я]]»). У цій роботі коментатор доводить, що санскрит залишається живою мовою, проте існує загроза витіснення його діалектними формами. Таким чином, у трактаті визнається існування пракритів, але вживання розмовних форм мови суворо засуджується, тоді як запис граматичних норм ще більше стандартизується. Саме з цього моменту санскрит остаточно застигає у своєму розвитку, перетворюючись на класичний санскрит, який позначається також терміном ''saṃskṛta'', що можна перекласти як «закінчений, завершений; абсолютно відшліфований» (таким само [[епітет]]ом описуються й різні страви). Щоправда, сам Патанджалі не вживає цього терміна.

Згідно з видатним індійським лінгвістом Бголнатхом Тіварі, у класичному санскриті було чотири основних діалекти: ''пашчімоттарі'' (paścimottarī&nbsp;— північно-західний, який також називають північним або західним), ''мадг'ядеші'' (madhyadeśī&nbsp;— букв. «центральна країна»), ''пурві'' (pūrvi&nbsp;— східний) та ''дакшині'' (dakṣiṇī&nbsp;— південний, що з'явився в класичний період). Попередники перших трьох діалектів були присутні в [[Брахмани (книги)|брагманах]] [[Веди|Вед]], з яких перший розглядався як найчистіший ([[Каушитакі-брагмана]] 7.6).

З початком християнської ери санскрит більше не вживається у своєму природному вигляді, він існує тільки у вигляді граматик і більше не еволюціонує. Санскрит стає мовою богослужінь та мовою приналежності до певної [[Субкультура|культурної спільноти]]. Він також часто використовується як «[[лінгва-франка]]» й [[літературна мова]], що вживається навіть такими народами, які розмовляють мовами, зовсім не спорідненими з [[давньоіндійська мова|давньоіндійською]], як, наприклад, [[Дравіди|дравідійські народи]]). Такий статус санскриту існував до того часу, поки близько [[XIV століття]] для письма не почали використовувати нео-індійські мови, що виникли на основі пракритів, а перехідний період тривав аж до [[XIX століття]], коли санскрит був повністю витіснений з літератури [[Список мов Індії|національними мовами Індії]].

Цікавою в плані [[мовний контакт|мовних контактів]] санскриту є історія тамільської мови. [[Тамільська мова]] належить до [[дравідійські мови|дравідійської мовної сім'ї]] й не має жодних генетичних зв'язків із санскритом, проте також належить до дуже давньої [[Тамільська література|культури]]. Уже з перших століть нашої ери тамільська почала конкурувати із санскритом та впливати на нього, свідченням чого є деякі тамільські запозичення в санскриті, що збереглися в його класичному варіанті.

=== Епоха відмирання санскриту ===
Численні [[Соціолінгвістика|соціолінгвістичні]] дослідження вживання санскриту в [[Мовлення|мовленні]] виразно вказують на те, що його усне використання ставало дедалі обмеженішим, і сама мова більше не мала розвитку. Ґрунтуючись на цьому факті, багато вчених роблять висновок, що санскрит став «[[Мертва мова|мертвою мовою»]], хоча саме визначення цього поняття є спірним.

Витіснення санскриту з використання в літературі та [[Політична влада|політичних колах]] було пов'язане з ослабленням інститутів влади, що підтримували його, а також із конкуренцією з розмовними мовами, носії яких прагнули розвивати свою власну національну літературу. Численні регіональні варіації цього процесу викликали неоднорідність зникнення санскриту на [[Індійський субконтинент|індійському субконтиненті]]. Наприклад, після [[XIII століття]] в деяких областях [[Віджаянагарська імперія|Віджаянагарської імперії]] в ролі літературної мови поряд із санскритом використовувалася [[кашмірська мова]], але санскритські праці не мали ходіння за її межами, і навпаки, книги, написані мовами [[телугу]] та [[каннада]], були широко поширені на всій території Індії.

Але незважаючи на доведену «смерть» санскриту та використання національних мов у літературі, санскрит продовжував використовуватися в письмовій культурі Індії, і той, хто міг читати місцеві мови, міг також читати й санскрит. Тут «смерть мови» означає, що санскрит більше не вживався для опису подій і явищ сучасної епохи. Натомість його вживання обмежувалося «перефразуванням і переписуванням» вже наявних ідей, а творчість на санскриті зводилася до складання релігійних гімнів і віршів.

== Історія вивчення в Європі ==
У [[XVII століття|XVII столітті]] великий внесок у вивчення санскриту зробив німецький місіонер [[Генріх Рот]] (1620–1668), який багато років прожив у Індії. У 1660 році він закінчив свою написану латинською мовою книгу «Grammatica linguae Sanscretanae Brachmanum Indiae Orientalis». Після повернення Генріха Рота до Європи були опубліковані частини його праць і лекцій, але головна праця з граматики санскриту так і не вийшла друком (рукопис досі зберігається в Національній бібліотеці в Римі).

Вивчення санскриту в [[Європа|Європі]] почалося з кінця [[XVIII століття]]. У [[1786]] році санскрит відкрив для Європи [[Вільям Джонс (філолог)|Вільям Джонс]]<ref>S. N. Mukherjee. Sir William Jones: A Study in Eighteenth-Century British Altitudes to India. Cambridge, 1968.</ref> (до цього, в [[1767]] році, санскрит був описаний [[француз]]ьким [[єзуїт]]ом [[Кердо]], а згодом [[німець]]ким [[місіонер]]ом [[Ханкследен]]ом (1681–1731), але їхні праці були опубліковані вже після робіт Вільяма Джонса). Знайомство з санскритом зіграло на початку [[XIX століття]] вирішальну роль у створенні [[порівняльно-історичне мовознавство|порівняльно-історичного мовознавства]]<ref>Сравнительно-историческое языкознание // Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990.</ref>

=== Санскритологія в Україні ===

Академічне вивчення й викладання санскриту в Україні розпочалося в першій третині XIX&nbsp;ст. завдяки переїзду в 1829 році до Харківського університету доктора філософії Ляйпциґського уніерситету І. Дорна (1805—1881).<ref>''Ковалівський А''. Вивчення Сходу в Харківському університеті та Харкові в XVIII—XX&nbsp;ст. // Антологія літератур Сходу. Харків: Видавництво Харківського університету, 1961.</ref> Відтоді санскритологія розвивалася в Україні аж до 1917 року. Зокрема, у 1873 році в Харківському університеті була видана (вперше на теренах [[Російська імперія|Російської імперії]]) санскритська граматика. Крім згаданого університету<ref>І. Дорн, В. Шерцль (1843—1906), А. Попов (?–1880), О. Потебня (1835—1891), Д. Овсянико-Куликовський, П. Ріттер (1872—1939).</ref> вивчення й викладання санскриту відбувалося також в Одеському<ref>І. Яглич (1838—1923), В. Шерцль, Д. Овсянико-Куликовський (1853—1920).</ref>, Київському<ref>[[Кнауер Федір Іванович|Ф. Кнауер]] (1849—1917).</ref> і Львівському<ref>А. Гавронський (1885—1927), С. Шайєр (1899—1941), С. Стасяк (1884—1962), В. Шаян (1908—1974).</ref> університетах та [[Ніжинський ліцей|Ніжинському ліцеї]]<ref>В. Качановський.</ref> (з 1875 року&nbsp;— Історико-філологічний інститут)<ref>«Вайшешика сутри» Канади (I.1.1–48) / Переклад та історико-філософський коментар Юрія Завгороднього й Дмитра Луценка // Філософська думка, 2006, №&nbsp;6.</ref>. У 20-х роках XX&nbsp;ст. Павло Ріттер переклав деякі санскритські тексти українською мовою [http://indology.ho.ua/translations.html] У 1920-ті, а особливо в 1930-ті роки індологічні студії в радянській Україні стали повністю залежними від внутрішньої політики радянського керівництва. Після смерті П. Ріттера, репресованого НКВС, фаховий інтерес українських науковців до санскритології було придушено на багато десятиліть<ref>''Завгородній Ю. Ю.'' Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840—1930&nbsp;рр.). К.: Інститут Філософії ім. Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди НАН України, 2013.</ref>. У подальшому (до 1990-х років включно) відома лише короткочасна спроба М. Кнороза відновити санскритологію у Львівському національному університеті наприкінці 1950-х років.

Відновлення викладання санскриту відбулося в січні 1994 року на гуманітарному факультеті [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] (викладач&nbsp;— К.&nbsp;В.&nbsp;Довбня). З осені 1995 року на курсах фонду «Далекий Схід» санскрит викладав Д.&nbsp;О.&nbsp;Луценко<ref name=":0">Ibid.</ref>.

У 2006 році в журналі «Філософська думка» (№&nbsp;6) було опубліковано переклад фрагменту (I.1.1–48) «[http://indology.ho.ua/books/vaisheshika.pdf Вайшєшика сутр]» Канади, виконаний Юрієм Завгороднім і Дмитром Луценком, які наголошували на необхідності перекладів, виконаних українською мовою безпосередньо із санскриту<ref name=":0"/>. З 2016 року журнал «[[Східний світ]]» [[Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського|Інституту сходознавства]] Академії наук України публікує українські переклади класичних санскритських текстів, виконані Д.&nbsp;В.&nbsp;Бурбою&nbsp;— «[[Нарада-бгакті-сутри|На́рада-бгакті-сутр]]»[http://indology.ho.ua/books/bhaktisutras.pdf], «[[Чарака-самхіта|Чарака-самгіти]]», «[[Бгаґавадґіта|Бгаґавадґіти]]»[http://indology.ho.ua/translations.html], «[[Ґіта-артха-санґрага|Ґіта-артха-санґраги]]»[http://indology.ho.ua/books/SamgrahaYamuny.pdf].

Сучасний санскритолог з Харкова А. Г. Сафронов публікує власний переклад із санскриту на російську «Йога-сутр» Патанжалі у вигляді блогу.[http://www.yoga-sutra.org/2018/08/blog-post_14.html]

==== Дослідження санскриту в Росії ====

У Росії дослідження санскриту було пов'язане з діяльністю вчених-мовознавців Петербурга та Москви й розвивалося в лінгвістичному напрямку, чому сприяло видання в другій половині XIX століття німецькою мовою так званих «Петербурзьких словників» (великого й малого), укладених німецькими санскритологами [[Бетлінгк Оттон Миколайович|Бетлінгком]] і Ротом<ref>''Böhtlingk O., Roth R''. Sanskrit-Wörterbuch, I–VII. St. Petersburg: 1855-1875.
''Böhtlingk O.'' Sanskrit-Wörterbuch in kürzerer Fassung, I–VII. St. Petersburg: 1879-1889.</ref>. «Ці словники склали еру у вивченні санскриту… Вони стали основою індологічної науки на ціле століття»<ref>''В.&nbsp;И.&nbsp;Кальянов''. Об изучении санскрита в Советском Союзе, Вестник ЛГУ, 1957, №&nbsp;8, С.&nbsp;23–24.</ref>. Помітний внесок у вивчення санскриту внесла д.&nbsp;ф.&nbsp;н., професор [[МГУ]] [[Кочергіна Віра Олександрівна|В.&nbsp;А.&nbsp;Кочергіна]]&nbsp;— авторка «Санскритсько-російського словника» та «Підручника санскриту».

== Фонетика ==
Санскрит має 36 фонем, а разом з алофонами&nbsp;— 48. Важливою особливістю мови є смислорозрізнювальна довгота голосних.

=== Наголос ===
У ведійському санскриті був рухливий тонічний наголос, який позначався графічно. У пізніші періоди перестали використовувати знаки наголосу, а давній тонічний наголос поступово втратився. Таким чином, місце давнього наголосу відоме лише для слів, зафіксованих у Ведах.

За свідченням А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняка, при сучасному усному відтворенні санскриту (крім віршованих текстів) до нього зазвичай застосовують [[латина|латинське]] правило наголосу, а саме: у двоскладових словах наголос робиться на першому складі; у багатоскладових&nbsp;— на передостанньому складі, якщо голосна цього складу довга або якщо вона відокремлена від голосної наступного складу більш ніж однією приголосною, у решті випадків&nbsp;— на третьому від кінця складі<ref name="daolao.ru">[http://daolao.ru/Sanskrit/zalizn_grammatika_sanskr.htm#7.1 А.&nbsp;А.&nbsp;Зализняк. Грамматический очерк санскрита, Фонетика]</ref>.

=== Фонетична транскрипція й транслітерація ===

Для фонетичного відображення особливостей творення звуків усіх мов світу [[Міжнародна фонетична асоціація]] розробила на основі латинського алфавіту [[Міжнародний фонетичний алфавіт]] (МФА), у якому кожному звуку або сегменту мови ставиться у відповідність окремий знак.

Натомість [[транслітерація]]&nbsp;— механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої. Для транслітерації санскриту міжнародним науковим стандартом є система [[IAST]] (International Alphabet of Sanskrit Transliteration). У тих країнах, де послуговуються кирилицею, [[Неоіндуїзм|неоіндуїстські]] групи нерідко використовують кириличну кальку з IAST. Для користувачів Інтернету зручнішими можуть бути інші системи транслітерації, такі як {{Не перекладено|ITRANS|ITRANS|en|ITRANS}}, у яких використовуються лише ті символи, що є на стандартній англійській клавіатурі. Хоч би як, але транслітерований санскритський текст&nbsp;— це текст, написаний за правилами ''санскритської'' граматики, у якому літери алфавіту деванагарі замінені літерами та буквосполученнями іншого алфавіту з можливим використанням діакритичних знаків. Оскільки санскритський правопис засновано на принципі «як вимовляється, так і пишеться», транслітерація за IAST водночас є одним з видів фонетичної транскрипції санскриту, тому санскритологам немає необхідності використовувати МФА.

=== [[голосний звук|Голосні]] ===

<div style='text-align: center;'>
{|class=wikitable width=40%
!colspan=3 width=20%|''короткі''
!colspan=3 width=20%|''довгі''
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:16pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">Деванаґарі</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">МФА</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey;">IAST</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:16pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">Деванаґарі</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">МФА</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">IAST
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">अ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɐ]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey;">a</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">आ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɑː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ā
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">इ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[i]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">i</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ई</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[iː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ī</span>
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">उ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[u]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">u</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ऊ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[uː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ū</span>
|}
</div>

Санскритські '''a''', '''u''' вимовляються як українські ''а'', ''у''. Довгі '''ā''', '''ū''' звучать удвічі довше. Довге санскритське '''ī''' схоже на звук [і] в українському слові ''лінощі'', а коротке санскритське '''i''' нагадує щось середнє між українськими ненаголошеними звуками [і] та [и].<ref>''Аулова Р. А.'' Учебник языка хинди. Для первого года обучения. Ташкент, 1969.</ref>

<div style='text-align: center;'>
{|class=wikitable width=40%
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ओ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[oː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">o</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">औ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[əu]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">au</span>
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ए</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[eː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">e</span>
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ऐ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[əi]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ai</span>
|}
</div>

Санскритські '''е''', '''о''' є довгими звуками, однак у транслітерації за IAST рисочка над ними не ставиться, оскільки відповідних коротких звуків немає. Санскритські дифтонги '''ai''', '''au''' схожі на дифтонги в {{lang-de|fein}}, ''Haus'', {{lang-en|fine}}, ''hause''.

<div style='text-align: center;'>
{|class=wikitable width=40%
!colspan=3 width=20%|''короткі''
!colspan=3 width=20%|''довгі''
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ऋ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɻ]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ṛ
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ॠ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɻː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ṝ
|-
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ऌ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɭ]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ḷ
|style="height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">ॡ</span>
| <span style="font-size:16pt; color: lightgrey;">[ɭː]</span>
| <span style="font-size:16pt; color: grey">ḹ
|}
</div>

Складотворче '''ṛ''' схоже на звук ''[р]'' у російському слові ''бодрствуй''; звук '''ṝ''' удвічі довший. Звук '''ḷ''' схожий на складотворче ''l'' в англійському слові ''settled''. (Звук '''ḹ''' на практиці не зустрічається.)

==== Зведена таблиця ====
{|class="wikitable"
|-
!width=40px| Окремі голосні !!width=40px| Голосні після приголосної <big>प्</big> ''p'' !! Вимова !! Вимова з ''p'' !! IAST !! ITRANS !! Приклад
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|अ}}</span>
|style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|प}}</span>
|[<big>[[Ненапружений голосний середнього ряду низького піднесення|ɐ]]</big>] або [<big>[[Голосний середнього ряду середнього піднесення|ə]]</big>]
|[<big>{{IPA|pɐ}}</big>] або [<big>{{IPA|pə}}</big>]
|a
|a
|[[Авалокітешвара|'''a'''valokiteśvara]] <big>'''<span style='color: green'>अ</span>'''वलोकितेश्वर</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|आ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पा}}</span> ||[<big>[[Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення|ɑː]]</big>]||[<big>{{IPA|pɑː}}</big>]||ā||A||[[Атман|'''ā'''tman]] <big>'''<span style='color: green'>आ</span>'''त्मन्</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|इ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पि}}</span> ||[<big>[[Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення|i]]</big>]||[<big>{{IPA|pi}}</big>]||i||i||[[Індра|'''i'''ndra]] <big>'''<span style='color: green'>इ</span>'''न्द्र</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ई}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पी}}</span> ||[<big>[[Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення|iː]]</big>]||[<big>{{IPA|piː}}</big>]||ī||I||'''ī'''ra <big>'''<span style='color: green'>ई</span>'''र </big> вітер
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|उ}}</big>|| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पु}}</span> ||[<big>[[Огублений голосний заднього ряду високого піднесення|u]]</big>]||[<big>{{IPA|pu}}</big>]||u||u||'''u'''paniṣad <big>'''<span style='color: green'>उ</span>'''पनिषद्</big> [[Упанішади|упанішада]]
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ऊ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पू}}</span> || [<big>[[Огублений голосний заднього ряду високого піднесення|uː]]</big>] || [<big>{{IPA|puː}}</big>] ||ū||U|| '''ū'''ma <big>'''<span style="color: green">ऊ</span>'''म</big> друг
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ऋ}}</span>|| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पृ}}</span> || [<big>[[Ретрофлексний апроксимант|ɻ]]</big>] || [<big>{{IPA|pɻ}}</big>] ||{{Unicode|ṛ}}||R|| [[Ригведа|'''ṛ'''gveda]] <big><span style='color: green'>'''ऋ'''</span>ग्वेद</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ॠ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पॄ}}</span> || [<big>[[Ретрофлексний апроксимант|ɻː]]</big>] || [<big>{{IPA|pɻː}}</big>] ||{{Unicode|ṝ}}||RR|| bhrā'''tṝ'''n <big>'''ध्रा<span style="color: green">तॄ</span>'''न</big> братів ([[знахідний відмінок|зн. відмінок]])
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ऌ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पॢ}}</span> || [<big>[[Ретрофлексний боковий апроксимант|ɭ]]</big>] || [<big>{{IPA|pɭ}}</big>] ||{{Unicode|ḷ}}||LR|| '''kḷ'''pta <big>'''<span style="color: green">क्लृ</span>'''प्त</big> довершений

|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ॡ}}</big> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पॣ}}</span> || [<big>[[Ретрофлексний боковий апроксимант|ɭː]]</big>] || [<big>{{IPA|pɭː}}</big>] ||{{Unicode|ḹ}}||LRR||
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ए}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पे}}</span> || [<big>[[Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення|eː]]</big>] || [<big>{{IPA|peː}}</big>] ||e||e||eva <big>'''<span style="color: green">ए</span>'''व</big> саме так
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ऐ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पै}}</span> ||[<big>{{IPA|əi}}</big>]||[<big>{{IPA|pəi}}</big>]||ai||ai|| '''ai'''rāvata <big>'''<span style="color: green">ऐ</span>'''रावत</big> {{Не перекладено|Айравата|Айравата|en|Airavata}}
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ओ}}</span> || style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पो}}</span> || [<big>[[Огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення|oː]]</big>] || [<big>{{IPA|poː}}</big>] ||o||o|| '''o'''ṣadhi <span style='color: green'>'''ओ'''</span>षधि лікарська трава
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|औ}}</span> ||style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|पौ}}</span> ||[<big>{{IPA|əu}}</big>]||[<big>{{IPA|pəu}}</big>]||au||au|| '''au'''rṇa <span style='color: green'>'''औ'''</span>र्णषधि вовняний
|}

=== Приголосні ===
Особливістю санскриту є наявність придихових приголосних. Індоєвропейські придихові проривні (зімкнені) ще в спільнослов'янській мові на ранньому етапі її розвитку, а можливо навіть у період балто-слов'янської єдності, змінились у звичайні проривні приголосні.<ref>''Жовтобрюх&nbsp;М.&nbsp;А., Русанівський&nbsp;В.&nbsp;М., Скляренко&nbsp;В.&nbsp;Г.'' Історія української мови: Фонетика. Київ: Наукова думка, 1979.</ref> Придихові звуки відрізняються від відповідних непридихових тим, що головний проривний елемент супроводжується тут слабким звуком на кшталт {{lang-en|h}}&nbsp;— глухим після глухого головного елемента (kh, ch, ṭh, th, ph) і дзвінким після дзвінкого (gh, jh, ḍh, dh, bh). Тобто придихові вимовляються так, як відповідні непридихові, але супроводжуються видихом. Хоча в транскрипції звуки передаються двома знаками ([[диграф]]ами), вимовляти їх треба як один звук.

Якщо після приголосної немає ніякого знака, вважається, що за приголосним звуком іде ''a''. Для позначення відсутності ''а'' внизу після приголосної ставиться значок ''вірама'', наприклад: क (ka) і क् (k). (У двох наступних таблицях вірама опущена, щоб не захаращувати клітинки).

За А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняком<ref>''Зализняк А. А.'' Грамматический очерк санскрита // ''Кочергина В.&nbsp;А.'' Санскритско-русский словарь. Москва: Русский язык, 1987, С. 789.</ref>: '''шумні зімкнені''' (глухі й дзвінкі), '''сонанти''' (носові, неносові), '''шумні фрикативні''' (глухі, дзвінкі)
{|class=wikitable width=60%
|
| глухі непри-дихові
|МФА
|IAST
| глухі при-дихові
|МФА
|IAST
| дзвінкі непри-дихові
|МФА
|IAST
| дзвінкі приди-хові
|МФА
|IAST
| носові
|МФА
|IAST
| нено-сові
|МФА
|IAST
| глухі
|МФА
|IAST
| дзвінкі
|МФА
|IAST
|-
| глоткові
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ''':'''
| [h]
| ḥ
| '''ह'''
| [ɦ]
| h
|-
| задньо-язикові
| '''क'''
| [k]
| k
| '''ख'''
| [kʰ]
| kh
| '''ग'''
| [ɡ]
| g
| '''घ'''
| [ɡʱ]
| gh
| '''ङ'''
| [ŋ]
| ṅ
|
|
|
|
|
|
|-
| пала-тальні
| '''च'''
| [c]
| c
| '''छ'''
| [cʰ]
| ch
| '''ज'''
| [ɟ]
| j
| '''झ'''
| [ɟʱ]
| jh
| '''ञ'''
| [ɲ]
| ñ
| '''य'''
| [j]
| y
| '''श'''
| [ɕ]*
| ś
|-
| цереб-ральні
| '''ट'''
| [ʈ]
| ṭ
| '''ठ'''
| [ʈʰ]
| ṭh
| '''ड'''
| [ɖ]
| ḍ
| '''ढ'''
| [ɖʱ]
| ḍh
| '''ण'''
| [ɳ]
| ṇ
| '''र'''
| [r]
| r
| '''ष'''
| [ʂ]
| ṣ
|-
| зубні
| '''त'''
| [t]
| t
| '''थ'''
| [tʰ]
| th
| '''द'''
| [d]
| d
| '''ध'''
| [dʱ]
| dh
| '''न'''
| [n]
| n
| '''ल'''
| [l]
| l
| '''स'''
| [s]
| s
|-
| губні
| '''प'''
| [p]
| p
| '''फ'''
| [pʰ]
| ph
| '''ब'''
| [b]
| b
| '''भ'''
| [bʱ]
| bh
| '''म'''
| [m]
| m
| '''व'''
| [ʋ]
| v
|-
|}

________________
* За уточненою класифікацією<ref>''Aalok Sathe''. [http://lrec-conf.org/workshops/lrec2018/W26/pdf/7_W26.pdf A Rule-Based System for the Transcription of Sanskrit from the DevanagariOrthography to the International Phonetic Alphabet], таблиця 4.</ref> санскритське ś є альвеоло-палатальним (а не просто палатальним) звуком, якому в Міжнародному фонетичному алфавіті відведена літера [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|ɕ]] («c» із закарлюкою; це найм'якший у ряду фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/). Однак деякі науковці використовують для позначення глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива (як ще називають звук [ɕ]) той самий символ, що й для глухого заясенного фрикатива (тобто палато-альвеолярного звука) — [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|ʃ]].

Носовий призвук після голосного (який позначається крапкою над верхньою горизонтальною лінією) у транслітерації передається літерою '''ṃ''' (або ṁ).

Приголосні '''c''', '''k''', '''g''', '''t''', '''d''', '''p''', '''b''', '''m''', '''n''', '''y''', '''v''', '''s''' подібні до українських [ч], [к], [ґ], [т], [д], [п], [б], [м], [н], [й], [в], [с]. Церебральні відрізняються від зубних тим, що кінчик язика завернутий назад і нижньою стороною торкається переднього піднебіння; на слух '''ṭ''', '''ḍ''' дещо схожі на англ. t, d. Санскритське '''j'''&nbsp;— злите [дж] (англ. j); звук '''l'''&nbsp;— англ., нім., франц. l. Звук '''r''' (церебральний ''р''), імовірно, акустично був трохи схожим на англ. r. Церебральний звук '''ṣ''' близький до [ш], а палатальний '''ś''' схожий на м'який [ш'], польск. ś. Звук '''ṅ'''&nbsp;— англ. ng (як у слові ''sing''&nbsp;— [siŋ]) ; '''ñ'''&nbsp;— м'яке [н']; '''ṇ'''&nbsp;— церебральний [н]. Звук '''h'''&nbsp;— дзвінкий нім. чи англ. h; '''ḥ'''&nbsp;— глухий нім. чи англ. h.

'''Традиційна індійська назва груп приголосних''' (з поділом неносових сонантів на дві категорії)
{|class="wikitable"
|-
!colspan="2"|
!colspan="2"| [[губний приголосний|губні]]<br/>oṣṭya
! [[Губно-зубний приголосний|губно-зубні]]<br/>dantōshtya
!colspan="2"| [[зубні приголосні|зубні]]<br/>dantya
!colspan="2"| [[ретрофлексні приголосні]]<br/>mūrdhanya
!colspan="2"| [[Середньопіднебінний приголосний|палатальні приголосні]]<br/>pālavya
!colspan="2"| [[Задньоязиковий приголосний|задньоязикові приголосні]]<br/>kanthya
!colspan="2"| [[глоткові приголосні]]
|-
!rowspan="2"| [[проривні приголосні]]<br/>Sparśa
! непридихові<br/>alpaprāna
| '''प''' [p] p || '''ब''' [b] b || || {{Unicode|'''त'''}} [t] t || {{Unicode|'''द'''}} [d] d || {{Unicode|'''ट'''}} [ʈ] ṭ || {{Unicode|'''ड'''}} [ɖ] ḍ || {{Unicode|'''च'''}} [c] c || {{Unicode|'''ज'''}} [ɟ] j || {{Unicode|'''क'''}} [k] k || {{Unicode|'''ग'''}} [ɡ] g
|colspan="2"|
|-
! придихові<br/>mahāprāna
| '''फ''' [pʰ] ph || '''भ''' [bʱ] bh || || {{Unicode|'''थ'''}} [tʰ] th || {{Unicode|'''ध'''}} [dʱ] dh || {{Unicode|'''ठ'''}} [ʈʰ] ṭh || {{Unicode|'''ढ'''}} [ɖʱ] ḍh || {{Unicode|'''छ'''}} [cʰ] ch || {{Unicode|'''झ'''}} [ɟʱ] jh || {{Unicode|'''ख'''}} [kʰ] kh || {{Unicode|'''घ'''}} [ɡʱ] gh
|colspan="2"|
|-
!colspan="2"| [[носові приголосні]]<br/>anunāsika
|colspan="2" style="font-weight: normal"| '''म''' [m] m
|
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''न'''}} [n] n
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ण'''}} [ɳ] ṇ
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ञ'''}} [ɲ] ñ
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ङ'''}} [ŋ] ṅ
|colspan="2"|
|-
!colspan="2"| [[напівголосний звук|напівголосні]]<br/>antastha
|colspan="2"|
|style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''व'''}} [ʋ] v
|colspan="2"|
|colspan="2"|
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''य'''}} [j] y
|colspan="2"|
|colspan="2"|
|-
!colspan="2"| [[плавні приголосні]]<br/>drava
|colspan="2"|
|
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ल'''}} [l] l
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''र'''}} [r] r
|colspan="2"|
|colspan="2"|
|colspan="2"|
|-
!colspan="2"| [[фрикативні приголосні]]<br/>ūshman
|colspan="2"|
|
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''स'''}} [s] s
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ष'''}} [ʂ] ṣ
|colspan="2" style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''श'''}} [ɕ] ś
|colspan="2"|
|style="font-weight: normal"| {{Unicode| ''':'''}} [h] ḥ
|style="font-weight: normal"| {{Unicode| '''ह'''}} [ɦ] h
|}

==== Зведена таблиця ====

{|class="wikitable"
|-
!width=40px| Літера !! Вимова !! Вимова з <big>अ</big> /a/ !! IAST !! ITRANS !! Приклад
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|क}}</span>
|[<big>[[Глухий м'якопіднебінний проривний|k]]</big>]
|[<big>{{IPA|kɐ}}</big>]
| ka
| ka
| [[Карма|'''k'''arman]] <big><span style='color: green'>'''क'''</span>र्मन्</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ख}}</span>
|[<big>[[Глухий м'якопіднебінний проривний|k]][[Глухий гортанний фрикативний|ʰ]]</big>]
|[<big>{{IPA|kʰɐ}}</big>]
| kha
| kha
| [[Сукхаваті|su'''kh'''āvatī]] <big>सु<span style='color: green'>'''खा'''</span>वती</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ग}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|ɡ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɡɐ}}</big>]
| ga
| ga
| [[Ґанеша|'''g'''aṇeśa]] <big><span style='color: green'>'''ग'''</span>णेश</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|घ}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|ɡ]][[Дзвінкий гортанний фрикативний|ʱ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɡʱɐ}}</big>]
| gha
| gha
| [[Санґха|saṃ'''gh'''a]] <big>सं'''<span style='color: green'>घ</span>'''</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ङ}}</span>
|[<big>[[М'якопіднебінний носовий приголосний|ŋ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ŋɐ}}</big>]
| ṅa
| ~Na
| [[Лінгам|li'''ṅ'''ga]] <big>लि'''<span style='color: green'>ङ्</span>ग''' </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|च}}</span>
|[<big>[[Глухий твердопіднебінний проривний|c]]</big>]
|[<big>{{IPA|cɐ}}</big>]
| ca
| ca
| [[Чакра|'''c'''akra]] <big><span style='color: green'>'''च'''</span>क्र</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|छ}}</span>
|[<big>[[Глухий твердопіднебінний проривний|c]][[Глухий гортанний фрикативний|ʰ]]</big>]
|[<big>{{IPA|cʰɐ}}</big>]
| cha
| cha
|[[Чхандас|'''ch'''andas]] <big><span style="color: green">'''छं'''</span>द</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ज}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий твердопіднебінний проривний|ɟ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɟɐ}}</big>]
| ja
| ja
| [[Джапа-мала|'''j'''apa-mālā]] <big>'''<span style='color: green'>ज</span>'''पमाला</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|झ}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий твердопіднебінний проривний|ɟ]][[Дзвінкий гортанний фрикативний|ʱ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɟʱɐ}}</big>]
| jha
| jha
| '''jh'''aṣa (риба) '''<span style='color: green'>झ</span>'''ष</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ञ}}</span>
|[<big>[[Твердопіднебінний носовий приголосний|ɲ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɲɐ}}</big>]
| ña
| ~na
| [[Панчатантра|pa'''nc'''atantra]] '''प<span style='color: green'>ञ्च</span>'''तन्त्र</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ट}}</span>
|[<big>[[Глухий ретрофлексний проривний|ʈ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ʈɐ}}</big>]
| ṭa
| Ta
| ka'''ṭ'''aka (коло) '''क<span style='color: green'>ट</span>'''क</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ठ}}</span>
|[<big>[[Глухий ретрофлексний проривний|ʈ]][[Глухий гортанний фрикативний|ʰ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ʈʰɐ}}</big>]
| ṭha
| Tha
| pā'''th'''ana (навчання) <big>पा'''<span style="color: green">ठ</span>'''न </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ड}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий ретрофлексний проривний|ɖ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɖɐ}}</big>]
| ḍa
| Da
| kha'''ḍ'''ga ([[носоріг]]) <big>ख'''<span style="color: green">ड्</span>'''ग </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ढ}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий ретрофлексний проривний|ɖ]][[Дзвінкий гортанний фрикативний|ʱ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɖʱɐ}}</big>]
| ḍha
| Dha
| mū'''ḍh'''a (дурень) <big>मू'''<span style="color: green">ढ</span>''' </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ण}}</span>
|[<big>[[Ретрофлексний носовий приголосний|ɳ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɳɐ}}</big>]
| ṇa
| Na
| [[Равана|rāva'''ṇ'''a]] <big>राव'''<span style='color: green'>ण</span>'''</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|त}}</span>
|[<big>[[Глухий зубний проривний|t]]</big>]
|[<big>{{IPA|tɐ}}</big>]
| ta
| ta
| [[Тантра|'''t'''antra]] <big>'''<span style='color: green'>त</span>'''न्त्र </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|थ}}</span>
|[<big>[[Глухий зубний проривний|t]][[Глухий гортанний фрикативний|ʰ]]</big>]
|[<big>{{IPA|tʰɐ}}</big>]
| tha
| tha
| [[Артха|a'''rth'''a]] <big>अर'''<span style='color: green'>र्थ</span>'''</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|द}}</span>
|[<big>[[Губно-губний носовий приголосний|d]]</big>]
|[<big>{{IPA|dɐ}}</big>]
| da
| da
| [[Даттатрейа|'''d'''attātreya]] <big>'''<span style='color: green'>द</span>'''त्तात्रेय</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ध}}</span>
|[<big>[[Губно-губний носовий приголосний|d]][[Дзвінкий гортанний фрикативний|ʱ]]</big>]
|[<big>{{IPA|dʱɐ}}</big>]
| dha
| dha
| [[Дхарма|'''dh'''arma]] <big><span style='color: green'>'''ध'''</span>र्म</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|न}}</span>
|[<big>[[Зубний носовий приголосний|n]]</big>]
|[<big>{{IPA|nɐ}}</big>]
| na
| na
| [[Нарасімга|'''n'''arasiṃha]] <big>'''<span style='color: green'>न</span>'''रसिंह</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|प}}</span>
|[<big>[[Глухий губно-губний проривний|р]]</big>]
|[<big>{{IPA|pɐ}}</big>]
| рa
| рa
| [[Падмасамбхава|'''p'''admasaṃbhava]] <big>'''<span style='color: green'>प</span>'''द्मसंभव</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|फ}}</span>
|[<big>[[Глухий губно-губний проривний|p]][[Глухий гортанний фрикативний|ʰ]]</big>]
|[<big>{{IPA|pʰɐ}}</big>]
| pha
| pha
|'''ph'''ala (плід) <big>'''<span style="color: green">फ</span>'''ल </big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ब}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий губно-губний проривний|b]]</big>]
|[<big>{{IPA|bɐ}}</big>]
| ba
| ba
| [[Баларама|'''b'''alārama]] <big>'''<span style='color: green'>ब</span>'''लराम</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|भ}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий губно-губний проривний|b]][[Дзвінкий гортанний фрикативний|ʱ]]</big>]
|[<big>{{IPA|bʱɐ}}</big>]
| bha
| bha
| [[Бгаґавадґіта|'''bh'''agavadgītā]] <big><span style='color: green'>'''भ'''</span>गवद्गीता</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|म}}</span>
|[<big>[[Губно-губний носовий приголосний|m]]</big>]
|[<big>{{IPA|mɐ}}</big>]
| ma
| ma
| [[Мантра|'''m'''antra]] <big>'''<span style='color: green'>म</span>'''न्त्र</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|य}}</span>
|[<big>[[Твердопіднебінний апроксимант|j]]</big>]
|[<big>{{IPA|jɐ}}</big>]
| ya
| ya
| [[Йогачара|'''y'''ogācāra]] <big>'''<span style='color: green'>यो</span>'''गाचार</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|र}}</span>
|[<big>[[Ясенний дрижачий приголосний|r]]</big>]
|[<big>{{IPA|rɐ}}</big>]
| ra
| ra
| [[Радга|'''rā'''dhā]] <big>'''<span style='color: green'>रा</span>'''धा</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ल}}</span>
|[<big>[[Ясенний боковий апроксимант|l]]</big>]
|[<big>{{IPA|lɐ}}</big>]
| la
| la
| '''l'''akṣa (сто тисяч) <big>'''<span style='color: green'>ल</span>'''क्ष</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|व}}</span>
|[<big>[[Губно-зубний апроксимант|ʋ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ʋɐ}}</big>]
| va
| va
| [[Ваджраяна|'''v'''ajrayāna]] <big>'''<span style='color: green'>व</span>'''ज्रयान</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|श}}</span>
|[<big>[[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|ɕ]]</big>]
|[<big>ɕɐ</big>]
| śa
| sha
| '''ś'''ānti (спокій) <big>'''<span style='color: green'>शा</span>न्ति'''</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ष}}</span>
|[<big>[[Глухий ретрофлексний фрикативний|ʂ]]</big>]
|[<big>ʂɐ</big>]
| ṣa
| Sha
| ca'''ṣ'''āla (вулик) <big>'''च<span style='color: green'>षा</span>'''ल</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|स}}</span>
|[<big>[[Глухий ясенний фрикативний|s]]</big>]
|[<big>{{IPA|sɐ}}</big>]
| sa
| sa
| [[Сансара|saṃ'''s'''āra]] <big>'''सं<span style='color: green'>सा</span>'''र</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode|ह}}</span>
|[<big>[[Дзвінкий гортанний фрикативний|ɦ]]</big>]
|[<big>{{IPA|ɦɐ}}</big>]
| ha
| ha
| [[Махабхарата|ma'''h'''ābhārata]] <big>म'''<span style='color: green'>हा</span>'''भारत</big>
|-
| style="text-align: center; height:40px"|<span style="font-size:20pt; font-family: 'Arial Unicode MS';">{{Unicode| :}}</span>
|[<big>[[Глухий гортанний фрикативний|h]]</big>]
|[<big>{{IPA|hɐ}}</big>]
| ḥa
| Ha
| '''duḥ'''kha (страждання) <big>'''<span style="color: green">दुः</span>ख'''</big>
|-
|}

== Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові ==

На відміну від транслітерації чи фонетичної транскрипції (див. вище), практична українська транскрипція&nbsp;— це запис іншомовних слів літерами української абетки з урахуванням вимови й українського правопису, без використання діакритичних знаків чи додаткових символів<ref>''Кочерган М.&nbsp;П.'' Вступ до мовознавства. Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Академія, 2001, С. 145.</ref>.

'''Приклад'''

{|class="wikitable"
|-
! деванаґарі !! фонетична транскрипція МФО !! транслітерація IAST !! кирилична калька з IAST (застосовується переважно неоіндуїстами на пострадянському просторі)!! Практична транскрипція
|-
|style="text-align: center; height:40px" | यादव
|style="text-align: center; height:40px" | [jɑːdɐʋɐ]
|style="text-align: center; height:40px" | yādava
|style="text-align: center; height:40px" | ''йāдава''
|style="text-align: center; height:40px" | '''Ядава'''
|}

Практична українська транскрипція санскритських слів відтворює їх приблизно, тому в разі потреби українське написання уточнюється (у дужках чи в примітці) транслітерацією за системою IAST, наприклад: ''[[Магараштра]] (mahārāṣṭra «велике царство»)''. Наразі в українському написанні слів, запозичених із санскриту або інших мов Індії (наприклад, у географічних назвах), спостерігається значний різнобій. Часто просто копіюється російське написання, яке саме по собі є недосконалим<ref>Деякі недоліки породжені принциповими обмеженнями російської мови (від яких вільна українська мова), тоді як інші мають історичне походження.</ref>, причому нерідко порушуються норми української орфоепії. Інші автори, зважаючи на те, що українська мова фонетично багатша за російську, намагаються використати можливості української мови для точнішого відтворення звучання санскритських слів, але не завжди роблять це вдало. Навіть у межах одного номера журналу, у статтях, написаних різними авторами, індійські запозичення можуть передаватись по-різному. Спробою урегулювати це питання стала надрукована журналом «Східний світ» Інституту сходознавства [http://indology.ho.ua/books/transcription.pdf стаття], котрій передувало тривале обговорення. Нижче наводяться рекомендації, обґрунтовані в статті з урахуванням фонетичного, морфологічного, історичного та розрізнювального принципу. У правилах аргументовані нововведення поєднуються з розумним консерватизмом.

==== 1. Голосні ====

Санскритським голосним '''a'''/'''ā''', '''u'''/'''ū''', '''e''', '''o''' відповідають українські літери ''а'', ''у'', ''е'', ''о''; позначена рисочкою довгота не враховується. Санскритські '''ṛ'''/'''ṝ''', '''ḷ''', '''ai''', '''au''' передаються буквосполученнями ''ри'', ''ли'', ''ай'', ''ау'', наприклад: ''риши'' ('''ṛ'''ṣi «мудрець»), ''литака'' ('''ḷ'''taka «упорядник»), ''пайнґа'' (p'''ai'''ṅga «мишачий»), ''каумуді'' (k'''au'''mudī «місячне світло»). Санскритські '''i'''/'''ī''' передаються літерою ''і''&nbsp;— окрім тих випадків, коли стоять після твердого '''ṣ''',&nbsp;— тоді пишеться українська ''и'', наприклад ''шидґа'' (ṣ'''і'''ḍga «вільнодумець»).<ref>Передача санскритського '''ṣі''' як ''ши'', а санскритського '''śi''' як ''ші'' являє собою застосування розрізнювального принципу, який дозволяє не сплутати, наприклад, слова ''каши'' ('''kaṣi''' «шкідливий») і ''каші'' ('''kāśi''' «сонце»).</ref>
Примітка: Про написання голосних після санскритського '''y''' та після м'яких приголосних див., відповідно, пункти 7, 5.2, 6.

==== 2. Санскритські k, c, t/ṭ, d/ḍ, r, l, p, b, v, s, m, n/ṇ/ṅ, j ====

Приголосні '''k''', '''c''', '''t'''/'''ṭ''', '''d'''/'''ḍ''', '''r''', '''l''', '''p''', '''b''', '''v''', '''s''', '''m''', '''n'''/'''ṇ'''/'''ṅ''' передаються літерами ''к'', ''ч'', ''т'', ''д'', ''р'', ''л'', ''п'', ''б'', ''в'', ''c'', ''м'', ''н''; '''j'''&nbsp;— буквосполученням ''дж''.

==== 3. Санскритське g ====

позначається українською літерою ''ґ'', наприклад ''деванаґарі'' (devanā'''g'''arī).<ref>Семіотична функція фонеми /ґ/ дозволяє не сплутати, наприклад, слово ''ґата'' ('''g'''ata «той, хто пішов», «померлий») зі словом ''гата'' ('''gh'''aṭa «глечик» або hata «вдарений», «вбитий»). «Українська радянська енциклопедія» та інші видання радянської доби не можуть бути критерієм з цього питання, оскільки з 1933 року літра ''ґ'' була в СРСР під забороною.</ref>

==== 4. Санскритські ḥ та h ====

передаються, відповідно, українськими ''х'' та ''г'', наприклад ''духкга'' (du'''ḥ'''kha), ''Гімалаї'' (від '''h'''imālayā).

==== 5. Санскритські ṣ та ś ====

Для передачі '''ṣ''' (твердого [ш]) та '''ś''' (пом'якшеного [ш']) використовується українська літера ''ш'', але:

5.1. Сполучення '''ṣi''' передається українським ''ши'', тоді як після пом'якшеного [ш'] ('''ś''') пишеться ''і'', наприклад ''Шіва'' (ś'''i'''va; див. також пункт 1).

5.2. Сполучення '''ś''' з голосними '''a'''/'''ā''', '''u'''/'''ū''', '''e''' передається буквосполученнями ''шя'', ''шю'', ''шє'', наприклад ''шякті'' ('''śa'''kti), ''шяйва'' ('''śa'''iva), ''шюра'' ('''śū'''ra), ''шєпа'' ('''śе'''pa).

==== 6. Санскритське ñ ====

передається літерами ''нь'', наприклад ''паньча'' (pa'''ñ'''ca), але '''ña'''/'''ñā''', '''ñu'''/'''ñū''', '''ñe'''&nbsp;— ''ня'', ''ню'', ''нє'', наприклад ''джняна'' ('''jñā'''na<ref>У сучасній мові [[гінді]] [[Лігатура (типографія)|лігатура]] ज्ञ, на відміну від санскриту, читається як gy.</ref>), ''джнєя'' ('''jñ'''eya).

==== 7. Санскритські ya, yi, yu, ye ====

На початку слова та після голосного санскритські '''ya'''/'''yā''', '''yi'''/'''yī''', '''yu'''/'''yū''', '''ye''' передаються українськими йотованими ''я'', ''ї'', ''ю'', ''є'', наприклад: ''Яду'' ('''yā'''du), ''ататаїн'' (ātatā''yi''n), ''Юдгіштхіра'' ('''yu'''dhiṣṭhira), ''Ваю'' (vā'''yu'''), ''вішаєндрія'' (viṣa'''ye'''ndriya), ''гаєшта'' (ha'''ye'''ṣṭa). Сполученню '''yo''' відповідає українське ''йо'', наприклад: ''джйоті'' (j'''yo'''ti). Сполучення '''yya'''/'''yyā''', '''yyi'''/'''yyī''', '''yyu'''/'''yyū''', '''yye''', '''yyo''' передаються як ''йя'', ''йї'', ''йю'', ''йє'', ''ййо'', наприклад: ''ньяйя'' (nyā'''yya''' «правильне»).

==== 7.1. Знак м'якшення ====

Згідно з «Українським правописом» після літер, якими передані санскритські '''d'''/'''ḍ''', '''t'''/'''ṭ''', '''s''', '''l''', '''n'''/'''ṇ'''/'''ṅ'''/'''ñ''', перед ''я'', ''ї'', ''ю'', ''є'', ''йо'' ставиться знак м'якшення (ь), наприклад: ''дьяят'' ('''dyā'''yat), ''дьюта'' ('''dyū'''ta), ''тьяґа'' ('''tyā'''ga), ''атьюга'' ('''aty'''ūha), ''сьялака'' ('''syā'''laka), ''сьюна'' ('''syū'''na), ''малья'' (mā'''lya'''), ''ньяя'' ('''nyā'''ya), ''ньюна'' ('''nyū'''na).

==== 7.2. Апостроф ====

Після інших приголосних перед ''я'', ''ї'', ''ю'', ''є'' ставиться апостроф, наприклад ''вір'я'' (vī'''rya'''), ''п'юкшна'' ('''pyu'''kṣṇa). Перед ''йо'' апостроф не ставиться, наприклад ''вйоман'' ('''vyo'''man).

==== 8. Глухі придихові ====

'''kh''', '''ch''', '''th'''/'''ṭh''', '''ph''' передаються українськими буквосполученнями ''кх'', ''чх'', ''тх'', ''пх'', наприклад ''кханда'' ('''kh'''aṇḍa), ''чханда'' ('''ch'''anda), ''мантха'' (man'''tha'''), ''шятха'' (śa'''ṭh'''a), ''пхена'' ('''ph'''ena).

==== 9. Дзвінкі придихові ====

'''jh''', '''dh'''/'''ḍh''', '''bh''' позначаються українськими ''джг'', ''дг'', ''бг'', наприклад ''джгара'' ('''jh'''ara), ''дгарма'' ('''dh'''arma), ''дгаукана'' ('''ḍh'''aukana), ''бгакті'' ('''bh'''akti).

==== 10. Санскритське gh ====

Дзвінке придихове '''gh''' передається українською літерою ''г'', наприклад ''гатодара'' ('''gh'''aṭodara), ''Магаван'' (ma'''gh'''avan). (Хоча, здавалося б, найлогічніше передавати '''gh''' як ''ґг'', проте фахівці з української мови відкидають можливість впровадження такого абсолютно не властивого їй сполучення літер. Жодного слова з таким звукосполученням в українській мові немає<ref>''Перебийніс В.&nbsp;С.'' Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка, 1970, ''таблиці 3–8''.</ref>, і пересічний читач не знає, як таке буквосполучення вимовляти. В українській мові найближчим за звучанням до санскритського [gʱ] є ''г'' [ɦ], оскільки запозичене з російської написання ''гх'' українською звучить як [ɦx] (і цю послідовність звуків навіть суто фізично важко вимовити), а не [gx], а імітована «російська» вимова ''ґх'' [gx] була б ближчою до глухого ''кх'' [kʰ], а не дзвінкого [gʱ]. На жаль, використання однієї української літери ''г'' для позначення двох санскритських звуків&nbsp;— '''gh''', '''h'''&nbsp;— може призводити до появи омографів, наприклад: ''парагатана''&nbsp;— «ешафот» (parā'''gh'''ātana) і «напад» (parā'''h'''atana). Однак така ж само ситуація вже має місце через нерозрізнення в практичній транскрипції церебральних і зубних приголосних, а також коротких і довгих голосних, наприклад: ''пітха''&nbsp;— «п'єдестал» (pī'''ṭ'''ha) і «питво» (pī'''t'''ha); ''мала''&nbsp;— «гірлянда» (m'''ā'''l'''ā'''), «ліс» (m'''ā'''l'''a'''), «бруд» (m'''a'''l'''a'''). У таких випадках бажано до українського написання додавати в дужках чи в примітці уточнення латинською<ref>Якщо у виданні замість латинської транслітерації використовується кирилична, то використання уточнювальної транслітерації з буквосполученням ''ґг'' цілком можливе, наприклад: «Сину Бгіми дали ім'я Гатоткача (''ґгаṃоткача'')».</ref> транслітерацією з діакритичними знаками.)

==== 11. Санскритське ṃ ====

передається як ''м'' тоді, коли утворилося з '''m''' (найчастіше&nbsp;— у префіксі /sa'''m'''/) перед '''p''', '''ph''', '''b''', '''bh''', '''m''', '''v''', '''h''' (наприклад ''сампадана'' sa'''ṁp'''ādana, ''самгара'' sa'''ṃh'''arā) чи перед наступною частиною складного слова (наприклад ''агамкара'' aham+kara=ahaṃkara) або є останньою літерою в слові (''аум'' au'''ṃ'''). Також через ''м'' пишеться слово ''самрадж'' (saṃrāj). У решті випадків пишеться ''н'', наприклад ''сансара'' (saṃsāra), ''сінга'' (siṃha).

==== 12. Основа слова ====

Санскритські слова зазвичай наводяться не в називному відмінку санскриту, а в такому вигляді, у якому вони подані в санскритському словнику, наприклад ''атман'' (ātman), ''санньясін'' (saṁnyāsin), ''мантра'' (mantra), а не <s>атма</s> (ātmā), <s>санньясі</s> (saṁnyāsī), <s>мантрам</s> (у санскриті mantram&nbsp;— наз. відмінок сер. роду). Але деякі слова пишуться так, як вживаються вже тривалий час, наприклад ''карма'' (karma&nbsp;— називний відмінок від karman), ''Бгаґаван'' (bhagavān&nbsp;— наз. відмінок від bhagavat).

==== 13. Винятки ====

Деякі давно вживані слова пишуться з порушенням правил або спотворено, наприклад ''Будда'' (Budd'''h'''a), ''Гімалаї'' (himāla'''yā'''), йоґ (yog'''in'''), санскрит (saṁskṛt'''a'''), упанішад''а'' (upaniṣad).

==== 14. Дефіс ====

Терміни, які в оригіналі є словами, складеними з двох або більшої кількості слів, українською пишуться через дефіс (а не окремими словами), наприклад ''джняна-йоґа'' (jñāna-yoga). Це стосується й назв творів санскритської літератури, наприклад «Аштанґа-гридая-самгіта» (aṣṭāṅga-hṛdaya-saṁhitā), «Нáрада-бгакті-сутри» (nārada-bhakti-sutrāṇi). Також можливе написання, у якому частково розкривається значення складного слова: ''йоґа знання/джняни'', ''самгіта «Аштанґа-гридая»'', ''«Бгакті-сутри» Нáради''.

14.1. Але не рекомендується розривати дефісом літери, видозмінені через своє сполучення (правило сандгі). Наприклад, бажано писати «Бгаґавадґіта», а не «Бгаґавад-ґіта», оскільки тут '''d''' утворилося з '''t''' саме завдяки сполуці з '''g'''; ''раджоґуна'' (rajoguṇa), оскільки тут '''о''' утворилося з '''as''' через сполучення з '''g''' (можна написати також ''ґуна «раджас»''). Тріада характеристик вищого буття «Вічність-Знання-Блаженство» може писатися або одним словом ''саччідананда'' (saccidānanda), або (якщо є бажання виділити три компоненти складного слова: sat, cit, ānanda) як ''сат-чіт-ананда'' (у другому випадку санскритське правило сандгі не застосовується). Назва «Господньої упанішади» пишеться або як «Ішопанішад» (īśopaniṣad&nbsp;— тут '''о''' утворено злиттям '''a''' і '''u'''), або «Ішя-упанішада» (тут санскритський іменник жін. роду upaniṣad замінено його українською формою ''упанішада'').

==== 15. Брагман, атман ====

У знахідному відмінку пишемо українською ''атман'', ''Брагман'', наприклад ''пізнати атман/Брагман'' (а не <s>атмана/Брагмана</s>). Але коли йдеться про брагмана-священика, тоді знахідний відмінок&nbsp;— ''брагмана'' (наприклад, ''зустрів брагмана'').

==== 16. Правило переносу ====

Оскільки буквосполучення ''ау'', ''ай'', ''кх'', ''чх'', ''тх'', ''пх'', ''дж'', ''джг'', ''бг'', ''дг'' є фактично [[диграф]]ами (тобто ними позначається один звук), їх не бажано розривати при переносі. Наприклад, переносимо «Ма-га-бга-ра-та» (а не «<s>Магаб-гарата</s>»).

=== Зведена таблиця: IAST | практична транскрипція ===

{| class="wikitable" style="text-align:center;"
| '''b'''&nbsp;— ''б'' || colspan="4" | '''bh'''&nbsp;— ''бг'' || '''c'''&nbsp;— ''ч'' || colspan="4" | '''ch'''&nbsp;— ''чх'' || colspan="4" | '''d/ḍ'''&nbsp;— ''д'' || '''dh/ḍh'''&nbsp;— ''дг''
|-
| '''g'''&nbsp;— ''ґ'' || colspan="2" | '''gh'''&nbsp;— ''г'' || colspan="6" | '''h''' (окрім буквосполучень gh, ch, kh, ph, th/ṭh)&nbsp;— ''г'' || colspan="4" | '''ḥ'''&nbsp;— ''х'' || colspan="2" | '''j'''&nbsp;— ''дж''
|-
| '''jh'''&nbsp;— ''джг'' || colspan="4" | '''k'''&nbsp;— ''к'' || '''kh'''&nbsp;— ''кх'' || colspan="4" | '''l'''&nbsp;— ''л'' || colspan="4" | '''ḷ'''&nbsp;— ''ли'' || '''m'''&nbsp;— ''м''
|-
| rowspan="2" style="text-align:right;" | '''ṃ/ṁ''' || colspan="14" style="text-align:left;" | якщо утворилося з m перед b, bh, h, m, p, ph, v або перед наступною частиною складного слова, а також якщо є в слові останньою літерою&nbsp;— ''м''
|-
| colspan="14" style="text-align:left;" | у решті випадків&nbsp;— ''н''
|-
| rowspan="2" | '''n/ṇ/ṅ'''&nbsp;— ''н'' || colspan="6" | '''ña/ñā, ñe, ñi/ñī, ñu/ñū'''&nbsp;— ''ня, нє, ні, ню'' || rowspan="2" colspan="2" | '''p'''&nbsp;— ''п'' || rowspan="2" colspan="3" | '''ph'''&nbsp;— ''пх'' || rowspan="2" colspan="2" | '''r'''&nbsp;— ''р'' || rowspan="2" | '''ṛ/ṝ'''&nbsp;— ''ри''
|-
| colspan="6" | у решті випадків '''ñ'''&nbsp;— ''нь''
|-
| rowspan="2" | '''s'''&nbsp;— ''с'' || '''ṣ'''&nbsp;— ''ш'' || colspan="6" | '''ś'''&nbsp;— ''ш'' || rowspan="2" colspan="3" | '''t/ṭ'''&nbsp;— ''т'' || rowspan="2" colspan="3" | '''th/ṭh'''&nbsp;— ''тх'' || rowspan="2" | '''v'''&nbsp;— ''в''
|-
| '''ṣi/ṣī'''&nbsp;— ''ши'' || colspan="6" | '''śa/śā, śe, śi/śī, śu/śū'''&nbsp;— ''шя, шє, ші, шю''
|-
| colspan="4" rowspan="4" style="text-align:right;" | '''a/ā, ai, e, i/ī, o, u/ū''' після ү<br/>('''ya/yā, yai, ye, yi/yī, yo, yu/yū''') || colspan="11" style="text-align:left;" | на початку слова й після голосної&nbsp;— ''я, яй, є, ї, йо, ю''
|-
| colspan="11" style="text-align:left;" | після d/ḍ, l, n/ñ/ṇ/ṅ, s, t/ṭ&nbsp;— ''ья, ьяй, ьє, ьї, ьйо, ью''
|-
| colspan="11" style="text-align:left;" | з ү, що їм передує&nbsp;— ''йя, йяй, йє, йї, ййо, йю''
|-
| colspan="11" style="text-align:left;" | після інших приголосних&nbsp;— ''’я, ’яй, ’є, ’ї, йо, ’ю''
|-
| colspan="15" | у решті випадків '''a/ā, ai, e, i/ī, o, u/ū'''&nbsp;— ''а, ай, е, і, о, у''
|}

=== Порівняльна таблиця написання українською та російською мовами ===
'''(у дужках наводяться приклади)'''

{|class="wikitable"
|-
! Санскрит (IAST) !! Українською !! Російською !! Примітка
|-
| g ('''g'''āndharva)
| ''ґ'' ('''ґ'''андгарва)
| ''г'' ('''г'''андхарва)
| Послідовно вживати в санскритських словах літеру ''ґ'' важливо тому, що це має смислорозрізнювальне значення. Словники радянської доби не можуть бути критерієм з цього питання, оскільки в 1933 році літеру ''ґ'' в СРСР було ліквідовано.
|-
| h (ma'''h'''ābhārata, '''h'''imālaya)
| ''г'' (Ма'''г'''абгарата, '''Г'''імалаї)
| ''х'' (Ма'''х'''абхарата), у деяких словах ''г'' ('''Г'''ималаи)
| Оскільки в російській абетці немає літери для позначення дзвінкого звука [ɦ] ('''h''' за IAST), у російських текстах його переважно замінюють глухим ''х'', але іноді також пишуть «російське ''г''» (тобто [g]). Зокрема, [[Смирнов Борис Леонідович|Б.&nbsp;Л.&nbsp;Смирнов]] писав російською ''Гануман''<ref>Философские тексты Махабхараты. Вып I. Кн. 1. Бхагавадгита. Ашхабад: Ылым, 1977, С. 52.</ref> ('''h'''anuman) і ''Гарі''<ref>Философские тексты Махабхараты. Изд. 2-е. Вып. V, Кн. 2 («Нараяния»). Ашхабад: Ылым, 1984, С. 328.</ref> ('''h'''ari).
|-
| jh, dh/ḍh, bh ('''dh'''arma)
| ''джг, дг, бг'' ('''дг'''арма)
| ''джх, дх, бх'' ('''дх'''арма)
| Санскритські '''bh''', '''dh''' передавали буквосполученнями ''бг'', ''дг'' ще [[Леся Українка]]<ref>''Леся Українка''. Стародавня історія східних народів. Катеринослав: Вісман та Мордилевич, 1918.</ref> й [[Іван Франко]]<ref>''Іван Франко''. Короткий нарис історії староіндійського (санскритського) письменства // ''Франко І.'' Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 38. Київ: Наукова думка, 1983.</ref>; таке написання можна вважати традиційним.
|-
| gh (ma'''gh'''avan)
| ''г'' (Ма'''г'''аван)
| ''гх'' (Ма'''гх'''аван)
| Див. вище, пункт 10.
|-
| śi (ś'''i'''va)
| ''ші'' ('''Ші'''ва)
| ''ши'' ('''Ши'''ва), іноді ''щи'' ('''Щи'''ва)
| Написання ''ші'' порушує [[правило дев'ятки]] (яке конфліктує з фонетичним та розрізнювальним принципом), однак у нещодавно запозичених словах «правило дев'ятки» може порушуватись. Зокрема, в [[УРЕ]] міститься багато термінів, що традиційно пишуться з ''і'', наприклад: ''сівапітек'', ''сіда'', ''сінди'', ''сірхакпха'', ''сіті''. Відмову від використання «правила дев'ятки» в практичній українській транскрипції санскритських слів можна порівняти з використанням літер Q та W у [[чеська абетка|чеській мові]], де вони вживаються виключно в іноземних словах і замінюються на Kv і V як тільки слово стає «натуралізованим». Можливо, якщо якісь санскритські запозичення згодом стануть сприйматися як українські слова, то в них ''і'' після відповідних приголосних поступиться літері ''и''.
|-
| ṣi (ṣ'''і'''ḍga)
| ''ши'' ('''ши'''дґа)
| ''ши'' ('''ши'''дга)
| Розрізнення ''ши'' (ṣi) й ''ші'' śi несе в собі семантичну функцію.
|-
| śa, śe, śu ('''śa'''kti)
| ''шя, шє, шю'' ('''шя'''кті)
| ''ша, ше, шу'' ('''ша'''кти), іноді ''ща, ще, щу'' ('''ща'''кти)
| Саме ''шя'' писав у таких словах, як ''шякті'' (śakti), ''Шякунтала'' (śakuntalā), ''Шянкара'' (śankara) український санскритолог [[Павло Ріттер]].<ref>''Риттер П.'' Шякти. Шякунтала. Шянкара // Энциклопедический словарь Гранат. Москва, 1929, С.&nbsp;540—542.</ref> [[Гнат Хоткевич]] також назвав свій переклад твору [[Калідаса|Калідаси]] «Ш''я''кунтала». Хоча в коренях питомо українських слів таких буквосполучень немає, вони можливі в практичній транскрипції: наприклад назва литовського міста Siauliai передається українською як '''Шя'''уляй. Деякі російські автори передають ś літерою ''щ'' (наприклад Щива), оскільки в російській мові ''щ'' вимовляється як довге м'яке [шш'], однак для української мови таке написання не придатне, оскільки українське ''щ'' вимовляться як тверде [шч].
|-
| ṛ, ḷ (K'''ṛ'''ṣṇa)
| ''ри, ли'' (К'''ри'''шна)
| ''ри, ли'' (К'''ри'''шна)
| Написання, аналогічне запропонованому, характерне також для [[:be:Крышна|білоруської]] (''Крышна'') та [[:pl:Kryszna|польської]] (''Kryszna'') мов.
|-
| ñ перед приголосною (pa'''ñ'''ca)
| ''нь'' (па'''нь'''ча)
| ''н'' (па'''н'''ча)
| Немає причин не позначувати м'якість санскритського ñ не лише перед голосною (наприклад ''ядж'''''ня'''), а й перед приголосною.
|-
|
| Перед ''я, є, ї, ю'' після приголосних (крім d, t/ṭ, s, l, n/ṇ/ṅ/ñ) ставиться ''апостроф'' (санкх'''’'''я)
| ''ь'' (санкх'''ь'''я)
| Згідно з §&nbsp;93.1 «[http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm Українського правопису]», у словах іншомовного походження після приголосних ''д, т, з, с, л, н'' перед ''я, ю, є, ї, йо'' ставиться знак м'якшення (окрім тих випадків, коли ''я, ю'' позначають сполучення пом'якшеного приголосного з ''а, у'').
|-
|}

== Розташування слів у словнику ==

Послідовність, за якою слова стоять в санскритському словнику, визначається безпосередньо їхнім звучанням. Вона не пов'язана з можливими варіантами написання на [[деванагарі]].

Так у латинській транслітерації санскритські слова були б розташованими за звичайним європейським алфавітним принципом, лише з тією відмінністю, що, по-перше, використовується не латинський алфавітний порядок, по-друге, ai, au і у поєднанні з h виступають в ролі окремих знаків алфавіту.

Цей алфавітний порядок такий<ref name="daolao.ru"/>:
* a, ā, i, ī, u, ū, ṛ, ṝ, ḷ, e, ai, o, au,
* ṃ, ḥ;
* k, kh, g, gh, ṅ,
* c, ch, j, jh, ñ,
* ṭ, ṭh, ḍ, ḍh, ṇ,
* t, th, d, dh, n,
* p, ph, b, bh, m,
* y, r, l, v, ś, ṣ, s, h.

== Граматика ==
Санскрит, подібно до української чи латини, є [[закінчення|флективною]] мовою, проте має набагато розгалуженішу морфологію закінчень, ніж у згаданих мов. Кожне [[дієслово]] в презенсі має до 96 форм (для порівняння: у латинській мові лише 29 форм). Багато функцій в реченні виражаються через [[суфікс]]и.

=== Іменники ===

Іменники в санскриті мають такі граматичні категорії:

* Категорія роду&nbsp;— три [[рід (мовознавство)|роди]]:<br/>[[чоловічий рід]] (puṃliṅga), [[жіночий рід]] (strīliṅga), [[середній рід]] (napuṃsakaliṅga)
* Категорія числа&nbsp;— три числа:<br/>[[однина]] (ekavacana), [[двоїна]] (dvivacana), [[множина]] (bahuvacana)
* Категорія відмінка&nbsp;— вісім [[відмінок|відмінків]]:<br/>[[називний відмінок]], prathamā (приклад: «стежка»), [[знахідний відмінок]], dvitīyā («стежку»), [[орудний відмінок]], tṛtīyā («стежкою»), [[давальний відмінок]], caturthī («стежці»), [[аблатив]] (або відкладний відмінок), pañcamī («від стежки»), [[родовий відмінок]], ṣaṣṭhī («той, що належить стежці»), [[місцевий відмінок]], saptamī («на стежці»), [[кличний відмінок]], sambodhana («стежко»).

Іменники в санскриті утворюються переважно від дієслівних коренів шляхом додавання до кореня 17 первинних регулярних суфіксів: अ, अ (ण), अन, अक, तृ, ति, क्विप् та більше сотні первинних іррегулярних суффіксів.<ref>''Vagish Shastri''. Sanskrit Made Easy. Part II. Varanasi: Kashi Graphiks, 2016.</ref>

У санскриті іменніки поділяються на групи за походженням від вокальних та букальних (консонантних) [[Основа слова|основ]]. Санскрітський термін такого походження — «карант», у сенсі «літера, на яку закінчується основа слова».

Іменники в санскриті важко відрізнити від прикметників, часто одне слово може виконувати роль як іменніка, так і прикметника.

'''Основна таблиця відмінкових закінчень'''
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |
| rowspan="2" |міжнародна назва відмінка
| rowspan="2" |українська назва відмінка
|однина
|двоїна
|множина
| rowspan="2" |санскритська назва відмінка
|-
|एकवचनम्
|द्विवचनम्
|बहुवचनम्
|-
|1
|Nominativus
|Називний
|स् (ः)
|औ
|अः
|कर्तृ-कारकम्
|-
|2
|Accusativus
|Знахідний
|अम्
|औ
|अः
|कर्म-कारक
|-
|3
|Instrumentalis
|Орудний
|आ
|भ्याम्
|भिः
|करण-कारक
|-
|4
|Dativus
|Давальний
|ए
|भ्याम्
|भ्यः
|सम्प्रदान-कारकम्
|-
|5
|Ablativus
|Відкладний (аблатив)
|अः
|भ्याम्
|भ्यः
|अपादान-कारकम्
|-
|6
|Genetivus
|Родовий
|अः
|ओः
|आम्
|समबन्धः
|-
|7
|Lokativus
|Місцевий
|इ
|ओः
|सु
|अधिकरण-कारकम्
|-
|8
|Vocativus
|Кличний
|
|औ
|अः
|संबोधन-कारकम्
|}
Але при відмінюванні закінчення слів у санскриті змінюються в залежності від кінцевої літери основи.

==== Вокальні основи ====
До вокальних основ належать такі:
* Основи на '''a''' ([[чоловічий рід]], [[середній рід]])
* Основи на '''ā''' ([[жіночий рід]])
* Основи на '''i''' ([[чоловічий рід]], [[жіночий рід]], [[середній рід]])
* Основи на '''ī''' ([[жіночий рід]])
* Основи на '''u''' ([[чоловічий рід]], [[жіночий рід]], [[середній рід]])
* Основи на '''ū''' ([[жіночий рід]])
* Основи на дифтонги ('''ai''', '''au''', '''o''') (лише три іменники за цим відмінюванням: √rai «власність», √nau «корабель», та √go «корова»).
Схема відмінювання вокальних основ відтворена в наступній таблиці:

{| class="wikitable"
|rowspan=2 colspan=2 bgcolor=#EFEFEF|
|colspan=2 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''a-основа'''
| bgcolor=#EFEFEF align=center|'''ā-основа'''
|colspan=3 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''i-основа'''
|colspan=2 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''ī-основа'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|√''kāma'' (m)<br/>(кохання)
| bgcolor=#EFEFEF|√''rūpa'' (n)<br/>(краса)
| bgcolor=#EFEFEF|√''bāla'' (f)<br/>(дівчина)
| bgcolor=#EFEFEF|√''agni'' (m)<br/>(вогонь)
| bgcolor=#EFEFEF|√''vāri'' (n)<br/>(вода)
| bgcolor=#EFEFEF|√''mati'' (f)<br/>(точка зору)
| bgcolor=#EFEFEF|√''dhī'' (f)<br/>(думка)
| bgcolor=#EFEFEF|√''nadī'' (f)<br/>(річка)
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Однина
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|kāma'''ḥ'''
|rūpa'''m'''
|bālā
|agni'''ḥ'''
|vāri
|mati'''ḥ'''
|dhī'''ḥ'''
|nadī
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|kāma
|rūpa
|bāl'''e'''
|agn'''e'''
|vār['''i/e''']
|mat'''e'''
|dhī'''ḥ'''
|nad'''i'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|kāma'''m'''
|rūpa'''m'''
|bālā'''m'''
|agni'''m'''
|vāri
|mati'''m'''
|dhi'''yam'''
|nad'''īm'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|kām'''ena'''
|rūp'''eṇa'''
|bāl'''ayā'''
|agni'''nā'''
|vāri'''ṇā'''
|mat'''yā'''
|dhi'''yā'''
|nad'''yā'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|kāmā'''ya'''
|rūpā'''ya'''
|bālā'''yai'''
|agn'''aye'''
|vāri'''ṇe'''
|mat['''aye/yai''']
|dhi['''ye/yai''']
|nad'''yai'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|kāmā'''t'''
|rūpā'''t'''
|bālā'''yāḥ'''
|agn'''eḥ'''
|vāri'''ṇāḥ'''
|mat['''eḥ/yāḥ''']
|dhi['''yaḥ/yāḥ''']
|nad'''yāḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|kāma'''sya'''
|rūpa'''sya'''
|bālā'''yāḥ'''
|agn'''eḥ'''
|vāri'''ṇāḥ'''
|mat['''eḥ/yāḥ''']
|dhi['''yaḥ/yāḥ''']
|nad'''yāḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|kām'''e'''
|rūp'''e'''
|bālā'''yām'''
|agn'''au'''
|vāri'''ṇi'''
|mat['''au/yām''']
|dhi['''yi/yām''']
|nad'''yām'''
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Двоїна
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|kām'''au'''
|rūp'''e'''
|bāl'''e'''
|agn'''ī'''
|vāri'''ṇī'''
|mat'''ī'''
|dhi'''yau'''
|nad'''yau'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|kām'''au'''
|rūp'''e'''
|bāl'''e'''
|agn'''ī'''
|vāri'''ṇī'''
|mat'''ī'''
|dhi'''yau'''
|nad'''yau'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|kām'''au'''
|rūp'''e'''
|bāl'''e'''
|agn'''ī'''
|vāri'''ṇī'''
|mat'''ī'''
|dhi'''yau'''
|nad'''yau'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|kāmā'''bhyām'''
|rūpā'''bhyām'''
|bālā'''bhyām'''
|agni'''bhyām'''
|vāri'''bhyām'''
|mati'''bhyām'''
|dhī'''bhyām'''
|nadī'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|kāmā'''bhyām'''
|rūpā'''bhyām'''
|bālā'''bhyām'''
|agni'''bhyām'''
|vāri'''bhyām'''
|mati'''bhyām'''
|dhī'''bhyām'''
|nadī'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|kāmā'''bhyām'''
|rūpā'''bhyām'''
|bālā'''bhyām'''
|agni'''bhyām'''
|vāri'''bhyām'''
|mati'''bhyām'''
|dhī'''bhyām'''
|nadī'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|kāma'''yoḥ'''
|rūpa'''yoḥ'''
|bāla'''yoḥ'''
|agn'''yoḥ'''
|vāri'''ṇoḥ'''
|mat'''yoḥ'''
|dhi'''yoḥ'''
|nadi'''yoḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|kāma'''yoḥ'''
|rūpa'''yoḥ'''
|bāla'''yoḥ'''
|agn'''yoḥ'''
|vāri'''ṇoḥ'''
|mat'''yoḥ'''
|dhi'''yoḥ'''
|nadi'''yoḥ'''
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Множина
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|kāmā'''ḥ'''
|rūpā'''ṇi'''
|bālā'''ḥ'''
|agn'''ayaḥ'''
|vārī'''ṇi'''
|mat'''ayaḥ'''
|dhi'''yaḥ'''
|nad'''yaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|kāmā'''ḥ'''
|rūpā'''ṇi'''
|bālā'''ḥ'''
|agn'''ayaḥ'''
|vārī'''ṇi'''
|mat'''ayaḥ'''
|dhi'''yaḥ'''
|nad'''yaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|kāmā'''n'''
|rūpā'''ṇi'''
|bālā'''ḥ'''
|agn'''īn'''
|vārī'''ṇi'''
|mat'''īḥ'''
|dhi'''yaḥ'''
|nad'''īḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|kāma'''iḥ'''
|rūpa'''iḥ'''
|bālā'''bhiḥ'''
|agni'''bhiḥ'''
|vāri'''bhiḥ'''
|mati'''bhiḥ'''
|dhī'''bhiḥ'''
|nadī'''bhiḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|kām'''ebhyaḥ'''
|rūp'''ebhyaḥ'''
|bālā'''bhyaḥ'''
|agni'''bhyaḥ'''
|vāri'''bhyaḥ'''
|mati'''bhyaḥ'''
|dhī'''bhyaḥ'''
|nadī'''bhyaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|kām'''ebhyaḥ'''
|rūp'''ebhyaḥ'''
|bālā'''bhyaḥ'''
|agni'''bhyaḥ'''
|vāri'''bhyaḥ'''
|mati'''bhyaḥ'''
|dhī'''bhyaḥ'''
|nadī'''bhyaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|kāmā'''nām'''
|rūpā'''ṇām'''
|bālā'''nām'''
|agnī'''nām'''
|vārī'''ṇām'''
|matī'''nām'''
|dh['''iyām/īnām''']
|nadī'''nām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|kam'''eṣu'''
|rūp'''eṣu'''
|bālā'''su'''
|agni'''ṣu'''
|vāri'''ṣu'''
|mati'''ṣu'''
|dhī'''ṣu'''
|nadī'''ṣu'''
|}

{| class="wikitable"
|rowspan=2 colspan=2 bgcolor=#EFEFEF|
|colspan=3 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''u-основа'''
|colspan=2 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''ū-основа'''
|colspan=3 bgcolor=#EFEFEF align=center|'''дифтонгова основа'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|√''vāyu'' (m)<br/>(вітер)
| bgcolor=#EFEFEF|√''madhu'' (n)<br/>(мед)
| bgcolor=#EFEFEF|√''dhenu'' (f)<br/>(корова)
| bgcolor=#EFEFEF|√''bhū'' (f)<br/>(земля)
| bgcolor=#EFEFEF|√''vadhū'' (f)<br/>(жінка)
| bgcolor=#EFEFEF|√''rai'' (f)<br/>(власність)
| bgcolor=#EFEFEF|√''nau'' (f)<br/>(корабель)
| bgcolor=#EFEFEF|√''go'' (f)<br/>(бик)
|-
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Однина
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|vāyu'''ḥ'''
|madhu
|dhenu'''ḥ'''
|bhū'''ḥ'''
|vadhū'''ḥ'''
|rā'''ḥ'''
|nau'''ḥ'''
|gau'''ḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|vāy'''o'''
|madh['''u/o''']
|dhen'''o'''
|bhū'''ḥ'''
|vadh'''u'''
|rā'''ḥ'''
|nau'''ḥ'''
|gau'''ḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|vāyu'''m'''
|madhu
|dhenu'''m'''
|bh'''uvam'''
|vadhū'''m'''
|rāy'''am'''
|nāv'''am'''
|gā'''m'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|vāyu'''nā'''
|madhu'''nā'''
|dhen'''vā'''
|bhu'''vā'''
|vadh'''vā'''
|rāy'''ā'''
|nāv'''ā'''
|gav'''ā'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|vāy'''ave'''
|madhu'''ne'''
|dhen'''ave'''
|bhu['''ve/vai''']
|vadh'''vai'''
|rāy'''e'''
|nāv'''e'''
|gav'''e'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|vāy'''oḥ'''
|madhu'''nāḥ'''
|dhen['''oḥ/vāḥ''']
|bhu['''vaḥ/vāḥ''']
|vadh'''vāḥ'''
|rāy'''aḥ'''
|nāv'''aḥ'''
|go'''ḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|vāy'''oḥ'''
|madhu'''nāḥ'''
|dhen['''oḥ/vāḥ''']
|bhu['''vaḥ/vāḥ''']
|vadh'''vāḥ'''
|rāy'''aḥ'''
|nāv'''aḥ'''
|go'''ḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|vāy'''au'''
|madhu'''ni'''
|dhen['''au/vām''']
|bhu['''vi/vām''']
|vadh'''vām'''
|rāy'''i'''
|nāv'''i'''
|gav'''i'''
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Двоїна
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|vāy'''ū'''
|madhu'''nī'''
|dhen'''ū'''
|bhu'''vau'''
|vadh'''vau'''
|rāy'''au'''
|nāv'''au'''
|gāv'''au'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|vāy'''ū'''
|madhu'''nī'''
|dhen'''ū'''
|bhu'''vau'''
|vadh'''vau'''
|rāy'''au'''
|nāv'''au'''
|gāv'''au'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|vāy'''ū'''
|madhu'''nī'''
|dhen'''ū'''
|bhu'''vau'''
|vadh'''vau'''
|rāy'''au'''
|nāv'''au'''
|gāv'''au'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|vāyu'''bhyām'''
|madhu'''bhyām'''
|dhenu'''bhyām'''
|bhū'''bhyām'''
|vadhū'''bhyām'''
|rā'''bhyām'''
|nau'''bhyām'''
|go'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|vāyu'''bhyām'''
|madhu'''bhyām'''
|dhenu'''bhyām'''
|bhū'''bhyām'''
|vadhū'''bhyām'''
|rā'''bhyām'''
|nau'''bhyām'''
|go'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|vāyu'''bhyām'''
|madhu'''bhyām'''
|dhenu'''bhyām'''
|bhū'''bhyām'''
|vadhū'''bhyām'''
|rā'''bhyām'''
|nau'''bhyām'''
|go'''bhyām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|vāy'''voḥ'''
|madhu'''noḥ'''
|dhen'''voḥ'''
|bhu'''voḥ'''
|vadh'''voḥ'''
|rāy'''oḥ'''
|nāv'''oḥ'''
|gav'''oḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|vāy'''voḥ'''
|madhu'''noḥ'''
|dhen'''voḥ'''
|bhu'''voḥ'''
|vadh'''voḥ'''
|rāy'''oḥ'''
|nāv'''oḥ'''
|gav'''oḥ'''
|-
|rowspan=8 bgcolor=#EFEFEF|Множина
| bgcolor=#EFEFEF|Називний
|vāy'''avaḥ'''
|madh'''ūni'''
|dhen'''avaḥ'''
|bhu'''vaḥ'''
|vadh'''vaḥ'''
|rāy'''aḥ'''
|nāv'''aḥ'''
|gāv'''aḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Кличний
|vāy'''avaḥ'''
|madh'''ūni'''
|dhen'''avaḥ'''
|bhu'''vaḥ'''
|vadh'''vaḥ'''
|rāy'''aḥ'''
|nāv'''aḥ'''
|gāv'''aḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Знахідний
|vāy'''ūn'''
|madh'''ūni'''
|dhen'''ūḥ'''
|bhu'''vaḥ'''
|vadh'''ūḥ'''
|rāy'''aḥ'''
|nāv'''aḥ'''
|gā'''ḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Орудний
|vāyu'''bhiḥ'''
|madhu'''bhiḥ'''
|dhenu'''bhiḥ'''
|bhū'''bhiḥ'''
|vadhū'''bhiḥ'''
|rā'''bhiḥ'''
|nau'''bhiḥ'''
|go'''bhiḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Давальний
|vāyu'''bhyaḥ'''
|madhu'''bhyaḥ'''
|dhenu'''bhyaḥ'''
|bhū'''bhyaḥ'''
|vadhū'''bhyaḥ'''
|rā'''bhyaḥ'''
|nau'''bhyaḥ'''
|go'''bhyaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Аблатив
|vāyu'''bhyaḥ'''
|madhu'''bhyaḥ'''
|dhenu'''bhyaḥ'''
|bhū'''bhyaḥ'''
|vadhū'''bhyaḥ'''
|rā'''bhyaḥ'''
|nau'''bhyaḥ'''
|go'''bhyaḥ'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Родовий
|vāy'''ūnām'''
|madh'''ūnām'''
|dhen'''ūnām'''
|bh['''uvām/ūnām''']
|vadhū'''nām'''
|rāy'''ām'''
|nāv'''ām'''
|gav'''ām'''
|-
| bgcolor=#EFEFEF|Місцевий
|vāyu'''ṣu'''
|madhu'''ṣu'''
|dhenu'''ṣu'''
|bhū'''ṣu'''
|vadhū'''ṣu'''
|rās'''u'''
|nau'''ṣu'''
|go'''ṣu'''
|}

==== Букальні основи ====
Іменники з букальними основами поділяють на такі групи:
* однокореневі іменники, які у всіх відмінках мають ту саму основу, а саме:
** Кореневі іменники, тобто односкладові іменники, безпосередньо до основи яких додається відмінкове закінчення;
** двоскладові основи з проривним приголосним або [[африкат]]ом
** дво- або багатоскладові основи на ''-as/-is/-us''
* багатокореневі іменники. До них належать такі основи:
** на ''-(a)nt''
** на ''-(a)n''
** на ''-(i)n''
** на ''-ar/-ṛ''
** на ''-iyaṁs/-iyas''
** на ''-vaṁs/-uṣ''
** на ''-añc''

==== Складні слова ====

Складні слова (самаси) характерні для санскриту. Як правило, окремі частини складного слова постають у нефлектованій формі. Санскритська граматика розрізняє такі способи утворення складних іменників:
* ''Dvandva''&nbsp;— копулятивний спосіб, нанизування слів один на одного, напр. ācāryaśiṣyau означає ''вчитель'' (ācārya) ''і учень'' (śiṣya, називний двоїни: śiṣyau), сам термін має значення ''два і два'';
* ''Tatpuruṣa''&nbsp;— детермінативний спосіб, передній член стоїть у невизначеному відмінковому зв'язку з ключовим членом, напр. devadatta&nbsp;— ''богом даний'';
* ''Karmadhāraya''(подтип татпуруша)&nbsp;— апозиційний спосіб, передній член стоїть в тому самому відмінку, що й задній член, напр. cauravījanaḥ&nbsp;— дослівно «злодії-люди»;
* ''Bahuvrīhi''&nbsp;— екзоцентричний спосіб, вказує на якість, напр. Viṣṇurūpa&nbsp;— ''вішнуподібний'', ''у подобі Вішну'', ''в образі Вішну''.

Ці санскритські назви вживаються також як терміни в мовознавстві.

=== Займенники ===

Подібно до інших індоєвропейських мов, у санскриті відмінювання займенників відрізняється від відмінювання іменників. Для санскриту тут характерні такі особливості: Форма середнього роду зазвичай закінчується в називному, знахідному однини на ''-d'', що за правилами [[сандгі]] переходить в ''-t'' (''tat'' «цей»).

Давальний, [[аблатив]] і місцевий однини утворюють форми [[чоловічий рід|чоловічого]] та [[середній рід|середнього роду]] за допомогою зв'язки ''-sm'' (''tasmai devāya'' «цьому богові», ''tasmāt devāt'' «від цього бога», ''tasmin deve'' «у цього бога»).

У жіночому роді родовий, давальний, аблатив і місцевий однини утворюється за допомогою зв'язки ''-sy'' (''tasyā devyāḥ'' «цієї богині», ''tasyai devyai'' «цій богині», ''tasyā devyāḥ'' «від цієї богині», ''tasyāṃ devyām'' «у цієї богині»).

Родовий множини закінчується на -sām або -ṣām (''teṣāṃ devānām'' «цих богів»).

Вказівний займенник tad інколи вживається майже як [[артикль]] the в англійській мові.

=== Дієслова ===

Дієслова в санскриті поділяються на кілька груп:
* на тематичні (у яких основа при словоутворенні додає інфікс, що закінчується на ''а'') й атематичні (у яких не має ''а'' в інфіксі);
* на перехідні й неперехідні&nbsp;— за наявністю об'єкта дії (наприклад, «читати книгу»&nbsp;— об'єкт дії є, «жити»&nbsp;— об'єкта дії немає);
* за вигодоотримувачем: активний, ''парасмайпада'' (parasmaipada) — вигодоотримовач від дії — відрізняється від суб'єкта дії; ''атманепада'' (ātmanepada) — вигодоотримувач від дії — суб'єкт дії, ''убгаяпада'' (ubhayapada) — вигодоотримувачем може бути як суб'єкт дії, так і інший суб'єкт.<ref>''Vagish Shastri''. Sanskrit Made Easy. Part II. Varanasi: Kashi Graphiks, 2016, C. 221—468.</ref>

У санскриті є такі [[способи дієслів]]: [[дійсний спосіб|дійсний]] (індикатив), [[наказовий спосіб|наказовий]] (імператив), бажальний (оптатив), прекатив, ін'юктив, кондиціоналіс, інфінітів.

Час (лише в індикативі): [[теперішній час]], минулий ([[імперфект]], [[аорист]], [[перфект]]) та два різновиди [[майбутній час|майбутнього часу]].

На Заході корені санскритських слів поділяються лінгвістикою на:
* відкриті й закриті;
* такі, які змінюються за трьома ступенями, і які не змінюються або змінюються лише за двома ступенями;

Граматика санскриту поділяє корені на:

* на ''анітові'' (an+iṭ=aniṭ «без ''і''») й ''сетові'' (sa+iṭ=seṭ «з ''і''»)&nbsp;— за інфіксом ''і'' після кореня перед деякими суфіксами (що починаються з t) та особовими закінченнями дієслів;
* за способом відмінювання&nbsp;— на 10 класів (gaṇa).

Для утворення дієслова з кореня (і для подальшого його відмінювання) спершу формуються основи різних типів:
* ''основа презенса'' для утворення теперішнього часу, імперфекта та прикметників;
* ''основа майбутнього часу'' для майбутнього й кондиціоналісу та прикметників;
* ''основа аориста'' для утворення аориста;
* ''перфектні основи'' для утворення перфекта.

Дієслова мають три числа&nbsp;— [[однина]] (ekavacana), [[двоїна]] (dvivacana), [[множина]] (bahuvacana)&nbsp;— та
три особи в кожному числі: перша особа (prathamapuruṣa), друга особа (madhyamapuruṣa), третя особа (uttamapuruṣa). У традиційній граматиці санскриту перша особа, на відміну від української мови,&nbsp;— це «він, вона, воно» (або «вони» в множині), тоді як третя особа&nbsp;— це «я» або «ми».

=== Синтаксис ===
А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняк вирізняє два історичних стилі санскритського синтаксису: у ведійському та ранньому післяведійському санскриті переважають словосполучення, дієслівні речення, активні конструкції («синтаксичний стиль I»). Натомість у пізньому класичному санскриті домінують складні слова, іменні речення, пасивні конструкції («синтаксичний стиль II»).<ref>[http://daolao.ru/Sanskrit/zalizn_grammatika_sanskr.htm#7.1 ''А.&nbsp;А.&nbsp;Зализняк''. Грамматический очерк санскрита. Синтаксис.]</ref> Синтаксичний стиль I є типовим прикладом флективної мови, як українська або латина. При синтаксичному стилі II санскрит наближається до інкорпоруючих мов на кшталт ескімоської.

У санскриті той самий зміст може бути виражений [[словосполучення]]м або складним словом, наприклад: sarvair ābharaṇair bhūṣitā «прикрашена усіма коштовностями» = sarvābharaṇabhūṣitā.

Називне речення в теперішньому часі не потребує зв'язки: kārur ahaṃ, tato bhiṣak «я поет, тато&nbsp;— лікар».

Активна конструкція часто замінюється пасивною, наприклад: rājā mṛgaṃ hanti «цар вбиває оленя» = rājñā mṛgo hanyate «царем вбивається олень». Характерне вживання пасивної конструкції з {{Не перекладено|герундив|герундивом|en|Gerundive}}.

Серед складних речень у санскриті переважають [[складносурядне речення|складносурядні]]. Частини речення найчастіше поєднані [[Частка (мовознавство)|частками]] '''ca''', '''vā''', '''tu''', '''hi''', крім того широко поширеним є безсполучниковий зв'язок.

== Лексика ==

Головну частину лексичного складу санскриту становлять слова, успадковані із загальноіндоєвропейської мови або утворені з морфем індоєвропейського походження<ref>''А.&nbsp;А.&nbsp;Зализняк''. Грамматический очерк санскрита. Лексика.</ref>. Для ілюстрації нижче наведено деякі слова, що мають точні чи достатньо близькі етимологічні відповідності в українській мові. Наявність споріднених слів не є свідченням близькості санскриту саме до української мови, адже практично для всіх наведених санскритських слів є відповідники в інших індоєвропейських мовах.

'''Дієслова''': ''as'' «бути» (''asti'' = (він) є, ''santi'' = (вони) i''сну''ють), ''i'' «''іти''», kās «''каш''ляти», ''kup'' «гніватися» (пор. ''кип''іти), ''gar'' (gṝ) «співати» (пор. ''жрець''), ''gar'' (gṝ) «ковтати, пожирати» (пор. ''жер''ти, ''гор''ло), ''grabh'', ''grah'' «''хапати''» (пор. ''граб''увати), ''jīv'' «''жити''» (''jīvati'' = ''живе''), ''takṣ'' «''тес''ати, будувати, створювати», ''tap'' «бути гарячим, ''теп''лим» (пор. ''теп''ло, ''топ''ити), ''tras'' «боятися, тремтіти» (пор. ''тряс''тися), ''dā'' «''да''вати», ''dar'' (dṛ) «роз''дир''ати, розколювати» (пор. ''дер''ти), ''dhā'' «смоктати» (пор. ''до''їти), ''nud'' «штовхати, спонукати» (пор. при''нуд''жувати), ''pac'' «''пек''ти, варити» (пор. ''піч''), ''pā'' «''пит''и» (пор. pīti&nbsp;— «''пит''во»), ''piṣ'' «товкти» (пор. ''пха''ти), ''puṣ'' «процвітати» (пор. ''пиш''ний, ''пух''нути), ''prach'' «''прос''ити», ''plu'' «''пли''сти», ''budh'' «не спати, помічати» (пор. ''бад''ьорий, ''буд''ити), ''bhī'' «боятися» (''bhaya''&nbsp;— «страх», пор. ''бояз''ливий), ''manth'' «збовтувати, трясти» (пор. ''мут''ити), ''mar'' (mṛ) «в''мир''ати» (пор. ''мру''ть), ''lip'' «мазати, ''ліп''ити», ''lih'' «''лиз''ати», ''ru'' «кричати, ''ре''вти» (''ravati'' = ''реве''), ''rud'' «плакати, ''рид''ати», ''lup'' «''лам''ати, псувати, грабувати» (пор. ''луп''ити), ''lubh'' «жадати» (пор. ''люб''ити), ''vah'' «''вез''ти», ''vā'' «''ві''яти, дути», ''vid'' «знати, ''від''ати», ''vart'' (vṛt) «крутити» (пор. ''вер''тіти), ''śru'' «чути, ''слу''хати», ''sad'' «''сид''іти» (пор. о''сід''ати, ''сад''ити), ''sīv'' (siv) «шити» (пор. ''шов'', ''шва''чка), ''stan'' «гриміти» (пор. ''сто''гі''н''), ''sthā'' «''сто''яти», ''smi'' «по''смі''хатися» (пор. ''смі''ятися), ''svap'' «''сп''ати», ''han'' «вбивати» (пор. ''гн''ати, ''гін'').

'''Іменники'''.
Терміни спорідненості:
''mātar'' «''мат''и», ''bhrātar'' «''брат''», ''svāsar'' «''сестр''а», ''sūnu'' «''син''», ''duhitar'' «''доч''ка», ''jani'', ''jāni'' «дружина» (пор. ''жон''а), ''vidhavā'' «''вдова''», ''śvaśura'' «свекор», śvaśrū «''свекру''ха».
Частини тіла: ''nas'', ''nāsā''&nbsp; «''ніс''», ''akṣi'' «''око''», ''bhrū'' «''бров''а», ''jambha'' «''зуб'', ікло», ''oṣṭha'' «губа» (пор. ''вуста''), ''grīvā'' «потилиця» (пор. ''грива''), ''parśu'' «ребро» (пор. ''перси''), ''majjan'' «кістковий ''мозок''», ''antra'' «''нутро''щі», ''ūrṇā'' «''вовна''».
Тварини: ''avi'', ''avikā'' «''вівця''», ''vṛika'' «''вовк''», ''udra'' «водяна тварина» (пор. ''видра''), ''mūṣ'', ''mūṣikā'' «''миша, мишка''», ''haṁsa'' «''гус''ак», ''kṛmi'' «''хр''обак».
Рослини та їхні частини: ''tṛṇa'' «трава, солома» (пор. ''терен''), ''palāva'' «''полова''», ''bhūrja'' «''береза''», ''dāru'' «''дрова''» (пор. ''дерево''), ''śaṅku'' «кілочок» (пор. ''сучок''), ''valśa'' «гілка» (пор. ''волосся'').
Нежива природа: ''sūrya'' «''сон''це», ''mās'' «''міс''яць», ''agni'' «в''огонь''», ''ruc'', ''ruci'' «світло» (пор. ''луч''ина), ''tamas'' «''тем''рява», ''nabhas'' «хмара, туман, повітря, ''небо''», ''megha'' «хмара» (пор. ''мжа''), ''vāta'' «''віте''р», ''vāyu'' «вітер» (пор. сухо''вій''), ''gharma'', ''ghṛiṇa'' «спека, ''жар''» (пор. ''гор''іти, ''горни''ло), ''dhūma'' «''дим''», ''pāṁsu'' «''пісо''к», ''aṅgāra'' «в''угілля''», ''rasa'' «''сік''», ''rasā'' «волога» (пор. ''роса''), ''phena'' «''піна''», ''aśman'' «''камінь''», ''giri'' «''гора''», ''tala'' «поверхня» (пор. ''тло'', до''тла''), ''panthan'' «шлях, ''путь''», ''prastāra'' «рівнина, плеската поверхня» (пор. ''простір'').
Час: ''dina'' «''день''», ''nakta'' «''ніч''», ''vasanta'' «''весна''», ''hemanta'' «зима».
Житло, побут, соціальні поняття: ''grāma'' «натовп, село, ''грома''да», ''dama'' «''дім''», ''dvāra'' «''двері''», ''yuga'' «ярмо» (пор. ''іго''), ''grāvan'' «''жорно''»; ''madhu'' «''мед''», ''māṁsa'' «''м'ясо''», ''kravis'', ''kravya'' «сире м'ясо» (пор. ''кров''), ''yūṣ, yūṣa'' «суп, ''юшка''»; ''śravas'' «''слава''», ''mīḍha'' «нагорода» (пор. ''мзда''), ''tāyu'' «злодій» (пор. ''таї''ти).
Назви ознак: ''dakṣiṇa'' «правий» (пор. ''десниця''), ''madhya'' «середній» (пор. ''межа'', ''між''); ''śveta'' «білий, ''світ''лий», ''rudhira'' «червоний» (пор. ''руд''ий), ''hari'', ''hariṇa'' "жовтий, зеленуватий " (пор. ''зелен''ий), ''babhru'' «коричневий» (пор. ''бру''натний, ''бобер''); ''dīrgha'' «''довг''ий», ''laghu'' «легкий», ''tanu'' «тонкий», ''aṁhu'' «в''уз''ький», ''pūrṇa'' «''повн''ий», ''śuṣka'' «''сух''ий», ''nagna'' «голий» (пор. ''наг''ий); ''pūrva'' «''перш''ий», ''nava'' «''нов''ий», ''sama'' «той ''сам''ий»; ''jīva'' «живий», ''mṛta'' «мертвий», ''yuvan'' «''юн''ий, молодий»<ref>Приклади взято з праці ''А.&nbsp;А.&nbsp;Зализняк''. Грамматический очерк санскрита. Лексика // ''В.&nbsp;А.&nbsp;Кочергина''. Санскритско-русский словарь. М: Русский язык, 1987.</ref>.

Деякі санскритські слова запозичені із средньоїндійських мов, якими в давній Індії послуговувалися в щоденному спілкуванні, тобто в такій сфері, де не було прийнято застосовувати літературну мову&nbsp;— санскрит. У санскриті є також значна кількість запозичень з мов доіндоєвропейського населення Індії&nbsp;— дравідських і австроазійських. А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняк наводить такі приклади з дравідських мов: ''кāла'' «темно-синій, чорний», ''mīna'' «риба», ''nīra'' «вода». Існує невелика кількість запозичень з іранських, семітських та давньогрецької мов<ref>Дані за А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняком Грамматический очерк санскрита. Лексика // В. А. Кочергина. Санскритско-русский словарь. М: Русский язык, 1987.</ref>.

=== Запозичення в українській мові ===

Автори популярних книжок, які не є професійними етимологами, наводять численні приклади давньоіндійських слів, начебто запозичених в українську мову: ''ситець, камфора, його, свастика, війна, золото, майдан, мерщій, нива, прапор, причастя, чари, шабля, воля, небеса, тато, хата''<ref>''[[Степан Наливайко]]''. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000.</ref>. Проте етимологічні словники<ref>Пор. ''Фасмер''. Этимологический словарь русского языка (у цьому словнику вміщено дуже багато питомо українських слів, потрактованих Фасмером як південноросійські варіанти), академічний [[Етимологічний словник української мови]] в 7 томах, Київ: Наукова думка. Наприклад лексема «золото» тлумачиться у семитомному Етимологічному словнику як споріднена з давньоверхньонімецьким gold, готським gulp, давньоіндійським hírayami (золото), hárih (золотисто-жовтий) та індоєвропейським g'holt-, g'hel- (жовтий, жовто-зелений). (т. 2, С.&nbsp;276).</ref> не підтверджують прямого запозичення з санскриту. Більшість цих слів справді індоєвропейського походження, але потрапили в українську мову через посередництво низки інших мов. Водночас споріднені лексеми трапляються й у інших давніх та сучасних мовах. [[Енциклопедія «Українська мова»]] згадує лише про запозичення із санскриту назв реалій, таких як ''йога, раджа, рупія''<ref>[http://litopys.org.ua/ukrmova/um46.htm Енциклопедія «Українська мова»], стаття «Міжмовні контакти української мови».</ref>.

== Див. також ==
* [[IAST]]&nbsp;— Міжнародний алфавіт транслітерації санскриту
* [[Сандгі]]
* [[Александер Гамілтон (філолог)|Александер Гамілтон]]
* [https://translate.google.com Автоматичний перекладач санскритських текстів (Google translate)]

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Література ==

=== Науково-популярні видання ===
* ''[[Степан Наливайко]]''. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000.
* ''Кобилюх В. О.'' 167 синонімічних назв землі у санскриті. Т.: Мандрівець, 2009.

=== Вступні курси ===
* [[Кочергіна Віра Олександрівна|''В.&nbsp;А.&nbsp;Кочергина'']]. Начальный курс санскрита.&nbsp;— Москва: Издательство АН СССР, 1956.
* ''Бурба Д. В.'' [http://indology.ho.ua/books/transcription.pdf Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові] // Східний світ, 2018, №&nbsp;1.
* {{Citation
|last=Cameron
|first=Bruce
|title=Sanskrit Pronunciation
|isbn=1-55700-021-2
|year=1992
|publisher=Theosophical Univ Press
|location=S.l.
}}
* {{Citation
|last=Coulson
|first=M.
|title=Teach Yourself Sanskrit
|isbn=0-340-85990-3
|year=2003
|publisher=Teach Yourself
|location=London
}}
* {{Citation
|last=Goldman
|first=Robert P.
|title={{Unicode|Devavāṇīpraveśikā: An Introduction to the Sanskrit Language}}
|isbn=0-944613-40-3
|year=1999
|publisher=Center for South Asia Studies, University of California
|location=Berkeley
}}
* {{Citation
|last=Kale
|first=M. R. (Moreshwar Ramchandra)
|title=A Higher Sanskrit Grammar
|isbn=8120801784
|year=1988
|origyear=1894
|publisher=Motilal Banarsidass
|location=Delhi
|url=http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/KALEScan/disp1/index1.php?sfx=png
}}
* {{Citation
|last=Macdonell
|first=Arthur Anthony
|title=A Sanskrit Grammar for Students
|isbn=81-246-0094-5
|year=1997
|publisher=D.K. Printworld
|location=New Delhi
}}
* {{Citation
|last=Maurer
|first=Walter Harding
|title=The Sanskrit Language: An Introductory Grammar and Reader
|isbn=0-7007-1382-4
|year=2000
|publisher=Curzon Press
|location=Richmond, Surrey
}}
* {{citation
|last=Seth
|first=Sanjay
|year=2007
|title=Subject Lessons: The Western Education of Colonial India
|publisher=Duke University Press
|url=http://books.google.co.in/books?id=QU9glkC4ceMC
}}
* {{Citation
|last=Shastri
|first=Vagish
|title=Conversational Sanskrit
|isbn=81-85570-12-4
|year=2000
|publisher=Vāgyoga Chetanāpitham
|location=Varanasi
}}
* {{Citation
|last=Monier-Williams
|first=Monier
|title=A Practical Grammar Of The Sanskrit Language Arranged With Reference To The Classical Languages Of Europe For The Use Of English Students
|year=1846
|publisher=W. H. Allen & co.
|url=http://books.google.com/?id=REQhAAAAMAAJ
}}

=== Підручники ===

* [[Франц Бопп|Franz Bopp]]. ''Ausführliches Lehrgebäude der Sanskrita-Sprache''. Berlin 1827 ([http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/bopp1827/ Онлайн])
* Georg Bühler. ''Leitfaden für den Elementarkursus des Sanskrit.'' 2. Auflage. Wien 1927 (Передрук: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1988, ISBN 3-534-04102-X)
* J. Gonda. ''Manuel de Grammaire élémentaire de la langue Sanskrite''. Traduit de la quatrième édition en langue allemande par Rosane Rocher. E.J. Brill, Leiden et Adrien Maisonneuve, Paris 1966.
* Wolfgang Morgenroth. ''Lehrbuch des Sanskrit. Grammatik, Lektionen, Glossar''. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1973.

=== Граматики ===
* Whitney, William Dwight. ''The Roots, Verb-Forms and Primary Derivatives of the Sanskrit Language: (A Supplement to His Sanskrit Grammar)''
* Wackernagel, Debrunner. ''Altindische Grammatik'', Göttingen.
** vol. I. [http://books.google.com/books?vid=ISBN1421247127&id=mWaIUMIoUvkC&dq=Altindische Phonology] Jacob Wackernagel (1896)
** vol. II.1. [http://books.google.com/books?vid=ISBN1421247100&id=qql6RRqTAuIC&dq=Altindische Introduction to morphology, nominal composition], Wackernagel (1905)
** vol. II.2. nominal suffixes, J. Wackernagel and Albert Debrunner (1954)
** vol. III. nominal inflection, numerals, pronouns, Wackernagel and Debrunner (1930)
* Delbrück, B. ''[http://books.google.com/books?vid=ISBN1421246880&id=_-9K_xT8OBAC&dq=Altindische Altindische Tempuslehre]'' (1876)
* Berthold Delbrück. ''Altindische Syntax.'' Halle 1888 (Передрук: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1988, ISBN 3-534-04105-4)
* Manfred Mayrhofer. ''Sanskrit-Grammatik mit sprachvergleichenden Erläuterungen.'' Walter de Gruyter, Berlin 1978, ISBN 978-3-11-007177-1
* Franz Kielhorn. ''Grammatik der Sanskrit-Sprache.'' Dümmler, Berlin 1888 (Це видання 1888 доступне як PDF за адресою: [http://www.sanskritweb.net/deutsch Sanskritweb])

=== Словники ===
* Otto Böhtlingk, Rudolph Roth. ''Petersburger Wörterbuch'', 7 vols., 1855–75.
* Otto Böhtlingk. ''Sanskrit Wörterbuch in kürzerer Fassung'' 1883–86 (1998 репринт, Motilal Banarsidass, Delhi)
* Manfred Mayrhofer. ''Kurzgefasstes etymologisches Wörterbuch des Altindischen'', 1956–76.
* Manfred Mayrhofer. ''Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen'', 3 vols., 2001, ISBN 3-8253-1477-4
* Klaus Mylius. ''Sanskrit&nbsp;— Deutsch, Deutsch&nbsp;— Sankrit. Wörterbuch.'' Harrassowitz, Wiesbaden, 2005, ISBN 3-447-05143-4
* Кочергина, Вера Александровна. Санскритско- русский словарь: около 30 000 слов / В.&nbsp;А.&nbsp;Кочергина; ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Кальянов.&nbsp;— 3 изд., испр. и доп. М.: Филология, 1996.

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20103.html Санскрит]}}
* {{ЕСКМ2017|частина =Санскрит |сторінки =445}}
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Sanskrit|Санскрит}}
{{Interwiki|sa|मुखपृष्ठं||санскрит}}
* ''Д. В. Бурба''. [http://indology.ho.ua/books/transcription.pdf Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові] // Східний світ, 2018, № 1
* [http://www.warnemyr.com/skrgram/ Граматика санскриту (англ.)]
* [http://daolao.ru/Sanskrit/zalizn_grammatika_sanskr.htm А.&nbsp;А.&nbsp;Залізняк, Граматичний нарис санскриту (рос.)]
* Про [http://indology.ho.ua/sanskrit.html санскрит] на сайті «Український індолог».
* [https://web.archive.org/web/20181226194001/http://sanskritcentral.com/ Sanskrit Central&nbsp;— для знавців мови]
* [http://www.montclair.edu/RISA/d-studies.html Academic Courses on Sanskrit Around The World&nbsp;— курси санскриту у світі]
* [http://samskrita-bharati.org/ Samskrita Bharati&nbsp;— товариство популяризації санскриту]
* [http://www.user.uni-hannover.de/nhtcapri/sanskrit-alphabet.html Sanskrit Alphabet&nbsp;— Алфавіт та інше]
* [https://web.archive.org/web/20160304092557/http://snskrit.blogspot.com/ Snskrit]
* [http://www.tamilcube.com/sanskrit-books/ Free Sanskrit Books, Sanskrit PDF books collection for download&nbsp;— книги на санскриті]
* Мова санскрит на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:san|Sanskrit. A language of India]] {{ref-en}}
* Мова санскрит на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/sans1269 Language: Sanskrit] {{ref-en}}
* [[:en:Help:IPA/Sanskrit|Довідка: IPA/Санскрит]] {{ref-en}}

{{Мови Індії}}

[[Категорія:Санскрит| ]]
[[Категорія:Індуїзм]]
[[Категорія:Індоарійські мови]]
[[Категорія:Офіційні мови Індії]]
[[Категорія:Класичні мови Індії]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Мови SOV]]