Перегляд вихідного коду сторінки Румунське королівство

{{Історична держава
|назва                =Румунське королівство
|самоназва            =<small>{{lang-ro|Regatul României}}</small>
|статус               =
|прапор               =Flag of Romania.svg
|опис_прапора =
|герб                 =Kingdom of Romania - Big CoA.svg
|опис_герба = 
|карта                =Kingdom of Romania (1939).svg
|опис =У 1939
|p1                   =Об'єднане князівство Волощини і Молдови
|flag_p1              =Flag of the United Principalities of Romania (1862 - 1866).svg
|p2                   =Молдовська Демократична Республіка
|flag_p2              =National flag of the Moldavian Democratic Republic.svg
|p3                   =Австро-Угорщина
|flag_p3              =Flag_of_Austria-Hungary_(1869-1918).svg
|утворено             =[[1881]]
|ліквідовано          =[[1947]]
|s1                   =Соціалістична республіка Румунія
|flag_s1              =Flag of Romania (1965-1989).svg
|s2                   =Молдовська Радянська Соціалістична Республіка
|flag_s2              =Flag of Moldavian SSR.svg
|s3                   =Українська Радянська Соціалістична Республіка
|flag_s3              =Flag of Ukrainian SSR.svg
|s4                   =[[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]
|flag_s4              =Flag of Bulgaria.svg
|девіз                =Nihil Sine Deo
|столиця              =[[Бухарест]]
|мова                 =[[румунська мова|румунська]]
|площа =
|населення =
|форма_правління      =[[конституційна монархія]]
|династія =
|титул_правителів = 
|правитель1           = [[Кароль I]]
|рік_правителя1       = 1881–1914 
|титул_правителів2 = 
|правитель2           = [[Фердинанд I]]
|рік_правителя2       = 1914–1927 
|титул_правителів3 = 
|правитель3           = [[Міхай I]] <small>(1ше правління)</small>
|рік_правителя3       = 1927–1930 
|титул_правителів4 = 
|правитель4           = [[Кароль II]]
|рік_правителя4       = 1930–1940 
|титул_правителів5 = 
|правитель5           = [[Міхай I]] <small>(2ге правління)</small>
|рік_правителя5       = 1940–1947 
|титул_правителів6 =
|правитель6 = 
|рік_правителя6 =
|релігія =
|мапа=Kingdom of Romania (1942).svg|мапа_підпис=У 1942}}
'''Руму́нське королівство'''<ref>{{Cite web|title=Румунське королівство на початку XX ст. - Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття|url=https://uahistory.co/book/newest-history-of-central-european-balkan-countries-of-xx-century/69.php|website=uahistory.co|accessdate=2023-12-22|language=uk}}</ref> ({{lang-ro|Regatul României}})&nbsp;— історична держава, що існувала з 1881 до 1947 року. Окрім території сучасної [[Румунія|Румунії]], в різні часи включало території [[Бессарабія в складі Румунії|Бессарабії]], [[Північна Буковина|Північної Буковини]] та [[Південна Добруджа|Південної Добруджі]].

== Географічні та демографічні дані ==

=== Територія ===

Румунське королівство в різні роки свого існування охоплювало різні території. До моменту проголошення Румунії королівством до складу держави входили [[Волощина]], [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]], [[Добруджа]]. Східний кордон королівства проходив по річках [[Прут (річка)|Прут]] та [[Дунай]], південний&nbsp;— по річці Дунай, східний проходив уздовж західних меж [[Банат]]у, північний&nbsp;— по верхів'ях [[Карпатські гори|Карпатських гір]], а потім на схід до Прута, на південному сході королівство виходило до [[Чорне море|Чорного моря]].
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|250px|left|Румунське королівство з [[1881]] до 1918 року; так зване [[Старе королівство]]]]
 
У 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої балканської війни]], Румунське королівство анексувало Південну Добруджу, що до цього належала [[Третє Болгарське царство|Болгарському царству]]. Румунське королівство до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарським царством, [[Королівство Сербія|Королівством Сербія]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорською імперією]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році з [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпадом Австро-Угорської]] та [[Розпад Російської імперії|Російської]] імперій. Після розпаду цих держав до складу Румунського королівства увійшли [[Банат]], [[Буковина]], [[Трансильванія]], [[Марамуреш]], [[Бессарабія в складі Румунії|Бессарабія]] (остання в [[СРСР]] вважалася окупованою територією)<ref>{{Cite news|title=90 років від анексії Бессарабії Румунським королівством|url=https://www.radiosvoboda.org/a/1113975.html|work=Радіо Свобода|date=2008-05-13|accessdate=2023-12-22|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref><ref>[http://history.org.ua/LiberUA/Book/narusu/52.pdf Організація управління в українських землях королівської Румунії (1918–1940 рр.)]</ref>. В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і з 20-х рр. XX ст. королівство межувало з [[Третє Болгарське царство|Болгарським царством]], [[Королівство Югославія|Королівством Югославія]], [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорським королівством]], [[Перша чехословацька Республіка|Чехословацькою Республікою]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською Республікою]], СРСР. З 1918 по 1940 кордон Румунського королівства пролягав на півдні від [[Кранево|Кранева]] на березі Чорного моря до [[Туртукайська гора|Туртукайської гори]] на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї проходив по Дунаю до Баната, де повертав на північ (цей край розділили на дві частини Румунія і [[Королівство Югославія]]), а потім уздовж кордону [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорського королівства]] на північний схід і проходив по північних районах Трансильванії до Буковини, повертаючи тут на схід і прямуючи до Дністра, а далі по Дністру на південь до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] і Чорного моря.

1940 року королівство втратило низку областей: [[Північна Трансильванія|Північну Трансильванію]], що відійшла до [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорського королівства]], Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, яка знову увійшла до складу Болгарського царства. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон у Добруджі проходив по лінії 1912 року. Румунське королівство втратила спільні кордони з Чехословацькою Республікою та [[Польсько-румунський кордон|з Польською Республікою]]. Румунська територія значно скоротилася. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Румунське королівство напало на СРСР, окупувавши Бессарабію, Буковину та межиріччя Дністра і [[Південний Буг|Південного Бугу]]. Ці території, крім [[Трансністрія|Трансністрії]], румунська влада оголосила складовою частиною Румунського королівства. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Румунському королівству повернули тільки Північну Трансильванію, своєю чергою, [[Край Герца|район Герца]], [[острів Зміїний]] і кілька островів в [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] відійшли до СРСР.

=== Адміністративно-територіальний поділ ===
[[Файл:Tinuturi Romania.svg|thumb|250px|left|[[Цинут]]и Румунського королівства на 1939]]

Столицею королівства був [[Бухарест]]. Основною адміністративно-територіальною одиницею&nbsp;— [[жудець]]. Територія Румунського королівства за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різна кількість жудеців. Наприкінці XIX&nbsp;— початку XX століття Румунське королівство ділилося на 3 провінції ([[Волощина]], [[Добруджа]] та [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]]), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округи, аналогічні пізніше запровадженому жудецю. До того моменту в складі Румунії не було [[Бессарабія в складі Румунії|Бессарабії]], [[Південна Добруджа|Південної Добруджі]] та [[Трансильванія|Трансильванії]]. У 1938–1940 королівство ділилося на [[цинут]]и [[Арджеш (цинут)|Арджеш]], [[Крішурь (цинут)|Крішурь]], [[Дунеря (цинут)|Дунеря]], [[Жіу (цинут)|Жіу]], [[Мерій (цинут)|Мерій]], [[Муреш (цинут)|Муреш]], [[Ністру (цинут)|Ністру]], [[Прут (цинут)|Прут]], [[Сучава (цинут)|Сучава]], [[Тіміш (цинут)|Тіміш]].

[[Файл:Romania1941.png|thumb|250px|left|Межі Румунії 1941 року]]
{{Історія Румунії}}
У 1918—1940 Румунія [[Велика Румунія|досягла максимального розширення своїх кордонів]] за всю свою історію, в цей момент у ній був 71 жудець<ref name="judeti">
{{cite web|url= http://www.whp057.narod.ru/ruman.htm|title= Румунія|work= World Wide History Project|accessdate= 2009-02-28|language= ru|deadlink= 404|archiveurl= https://web.archive.org/web/20060623073728/http://www.whp057.narod.ru/ruman.htm|archivedate= 2006-06-23|deadurl= yes}}
</ref>: [[Алба]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Алба-Юлія]]), [[Арад (повіт)|Арад]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Арад]]), [[Арджеш (повіт)|Арджеш]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Куртя-де-Арджеш]]), [[Бакеу (повіт)|Бакеу]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бакеу]]), Бая (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фелтічень|Фелтічені]]), [[Біхор (повіт)|Біхор]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Орадя]]), [[Ботошані (повіт)|Ботошані]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ботошані]]), [[Брашов (повіт)|Брашов]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Брашов]]), [[Бреїла (повіт)|Бреїла]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бреїла (місто)|Бреїла]]), [[Бузеу (повіт)|Бузеу]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бузеу (місто)|Бузеу]]), [[Белць (жудець)|Белць]] (центр &nbsp;&nbsp;— [[Бєльці]]), [[Васлуй (повіт)|Васлуй]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Васлуй (місто)|Васлуй]]), [[Влашка]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Джурджу (місто)|Джурджу]]), [[Вилча]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Римніку-Вилча]]), [[Горж (повіт)|Горж]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тиргу-Жіу]]), [[Долж]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Крайова]]), Дорохой (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дорохой]]), Дуростор (центр&nbsp;&nbsp;— [[Силистра]]), [[Димбовіца (повіт)|Димбовіца]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тирговіште]]), [[Ізмаїл (жудець)|Ізмаїл]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ізмаїл]]), [[Ілфов]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бухарест]]), Каліакра (центр&nbsp;&nbsp;— [[Добрич|Базарджик]]), Караш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Оравиця (місто)|Оравиця]]), [[Кагул (жудець)|Кагул]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кагул (місто)|Кагул]]), [[Клуж (повіт)|Клуж]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Клуж-Напока|Клуж]]), Ковурлуй (центр&nbsp;&nbsp;— [[Галац]]), [[Констанца (повіт)|Констанца]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Констанца]]), [[Кимполунзький повіт|Кимпулунг]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кимпулунг]]), [[Лепушна (жудець)|Лепушна]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кишинів]]), [[Марамуреш]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Серет (місто)|Сірет]]), [[Мехедінць]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дробета-Турну-Северин]]), [[Муреш (повіт)|Муреш]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тиргу-Муреш]]), Мусчел (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кимполунг]]), Несеуд (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бистриця (Румунія)|Бистриця]]), [[Нямц]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[П'ятра-Нямц]]), Одорхей (центр&nbsp;&nbsp;— [[Одорхей]]), Олт (центр&nbsp;&nbsp;— [[Слатіна]]), Орхей (центр&nbsp;&nbsp;— [[Оргіїв]]), [[Прахова]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Плоєшті]]), [[Вранча|Путна]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фокшани]]), Роман (центр&nbsp;&nbsp;— [[Роман (місто)|Роман]]), Романаці (центр&nbsp;&nbsp;— [[Каракал (місто)|Каракал]]), Римніку-Серат (центр&nbsp;&nbsp;— [[Римніку-Серат]]), [[Радівці (жудець)|Радівці]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Радівці]]), [[Сату-Маре (повіт)|Сату-Маре]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сату-Маре]]), Северин (центр&nbsp;&nbsp;— [[Лугож]]), [[Сібіу (повіт)|Сібіу]] (центр &nbsp;&nbsp;— [[Сібіу (місто)|Сібіу]]), Сомеш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Деж (Румунія)|Деж]]), Сорока (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сороки (місто)|Сороки]]), [[Сторожинець (жудець)|Сторожинець]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сторожинець]]), [[Сучава (повіт)|Сучава]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сучава]]), [[Селаж]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Залеу]]), Текуч (центр&nbsp;&nbsp;— [[Текуч]]), [[Телеорман]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Турну-Мегуреле]]), Тігіна (центр&nbsp;&nbsp;— Тигина, сучас. [[Бендери]]), Тіміш Торонтал (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тімішоара]]), Трей Скауне (центр&nbsp;— [[Сфинту-Георге]]), [[Тулча (повіт)|Тулча]] (центр&nbsp;— [[Тулча]]), Турда (центр&nbsp;&nbsp;— [[Турда]]), Тутова (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бирлад (місто)|Бирлад]]), Тирнава-Маре (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сігішоара]]), Тирнава-Міке (центр&nbsp;&nbsp;— [[Блаж]]), Фегераш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фегераш]]), Фелчу (центр&nbsp;&nbsp;— [[Хуші]]), [[Хотин (жудець)|Хотин]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Хотин]]), [[Хунедоара (повіт)|Хунедоара]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дева (місто)|Дева]]), [[Чернівці (жудець)|Чернеуць]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Чернівці]]), [[Четатя-Албе (жудець)|Четатя-Албе]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], сучас. [[Білгород-Дністровський]]), Чук (центр&nbsp;&nbsp;— [[М'єркуря-Чук]]), [[Яломіца (повіт)|Яломіца]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Келераші]]), [[Ясси (повіт)|Ясси]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ясси]]).

У 1940 році Румунія втратила жудець Белць, [[Ізмаїл (жудець)|Ізмаїл]], [[Кагул (жудець)|Кагул]], [[Лепушна (жудець)|Лепушна]], Орхей, [[Радівці (жудець)|Радівці]], Сорока, [[Сторожинець (жудець)|Сторожинець]], Тигина, [[Хотин (жудець)|Хотин]], [[Чернівці (жудець)|Чернеуць]], [[Четатя-Албе (жудець)|Четатя-Албе]] ([[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|увійшли до складу]] [[СРСР]]), Біхор, Клуж, Марамуреш, Муреш, Несеуд, Одорхей, Сату-Маре, Сомеш, Селаж, Трей Скауне, Чук ([[Другий Віденський арбітраж|увійшли до складу]] [[Угорське королівство (1920—1946)|Угорського королівства]]), Дуростор і Каліакра ([[Крайовський мирний договір|увійшли до складу]] [[Третє Болгарське царство|Болгарського царства]])<ref name="judeti" />.

=== Населення ===
 
Кількість жителів Румунського королівства не було постійною, приріст населення в кінці XIX століття був високим. У 1890, у Румунському королівстві проживало 5&nbsp;300&nbsp;000 осіб, у 1900&nbsp;&nbsp;— 6&nbsp;000&nbsp;000 осіб, у 1910&nbsp;&nbsp;— 6&nbsp;900&nbsp;000 осіб, у 1915&nbsp;&nbsp;— 7&nbsp;800&nbsp;000 осіб, у 1921 населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15&nbsp;600&nbsp;000 осіб. У 1939 в державі вже проживало 19&nbsp;900&nbsp;000 осіб. З втратою Північної Трансильванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, що проживали на цих територіях, і склала 13&nbsp;600&nbsp;000 осіб. З поверненням Північної Трансильванії напередодні ліквідації монархії у 1946 році число жителів Румунського королівства знову зросло і становило 15&nbsp;800&nbsp;000 осіб<ref>{{cite web
 |url         = http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm
 |title       = Population of Eastern Balkans
 |publisher   = Historical Atlas
 |accessdate  = 2009-03-07
 |language    = en
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20090309065333/http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm
 |archivedate = 2009-03-09
 |deadurl     = yes
}}</ref>.
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, фото 1920 року]]
Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9&nbsp;% (1930) до 92,2&nbsp;% (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5&nbsp;%). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансильванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[німці]]в). В 1930 році кількість угорців в Королівстві Румунія становило 7&nbsp;% або 1&nbsp;400&nbsp;000 осіб, німців&nbsp;&nbsp;— 4,1&nbsp;%, євреїв&nbsp;&nbsp;— 4&nbsp;%. Згідно з [[Перепис населення Румунії (1930)|переписом населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3,2&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;&nbsp;— 2,3&nbsp;%, [[болгари]]&nbsp;&nbsp;— 2&nbsp;%. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] тощо.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recens&#259;m&#226;ntul popula&#355;iei din 1930|pages = XXIV|publisher = Institutul Central de Statistic&#259;|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> В 1930 році 73&nbsp;% жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунську]], 8,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Угорська мова|угорську]], 4, 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 3,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Українська мова|українську]], 2,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[їдиш]], 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Болгарська мова|болгарську]], 1, 6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Турецька мова|турецьку]] та [[татарська мова|татарську]]. Згідно з переписом населення, 72&nbsp;% населення Румунського королівства сповідували [[православ'я]], 7,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[кальвінізм]], 2,2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[лютеранство]]<ref name="populatia" />.

== Історія ==

Було проголошене князем ([[домнітор]]ом) Румунії у 1881 році. Під час [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]] завоювало Південну Добруджу. В 1918 році значно розширило свою територію, включивши до свого складу [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Банат]], Бессарабію та Буковину. У 1940 році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] внаслідок [[Повстання 1941 року в Румунії|внутрішніх заворушень]] та зовнішньополітичної ізоляції [[Румунія у Другій світовій війні|виступило]] на боці [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. В 1944 році на територію держави увійшли радянські війська, а в 1947 році королівство було перетворене у [[Народна Республіка Румунія|Румунську Народну Республіку]].

== Див. також ==
* [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови]]
* [[Велика Румунія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Румунія в темах}}

[[Категорія:Колишні монархії Європи]]
[[Категорія:Новоісторичні держави Європи]]
[[Категорія:Новоісторична Румунія]]
[[Категорія:Колишні новітні держави Європи]]
[[Категорія:Новітня історія Болгарії]]
[[Категорія:Новітня історія Молдови]]
[[Категорія:Новітня історія Румунії]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:засновані в Європі 1881]]
[[Категорія:зникли в Європі 1947]]
[[Категорія:Румунське королівство]]
[[Категорія:Військові диктатури]]