Перегляд вихідного коду сторінки Ольга (княгиня)

{{Інші значення|тип=ім'я|Ольга}}
{{Князь
|ім'я = Ольга
|титул = [[Київські князі|Київська княгиня]]
|зображення = OlgaIKiev.jpg
|зображення_розмір = 200px
|зображення_підпис = 
|правління = [[Список керівників держав 945 року|945]]-[[Список керівників держав 964 року|964]]
|ім'я при народженні = Ольга
|інші титули = 
|хрещення = 
|релігія = [[Язичництво]]<br/>[[Християнство]]
|дата народження = близько [[910]]
|місце народження = Місце народження невідоме
|дата смерті = 11.7.969
|місце смерті = [[Київ]]
|місце поховання = [[Десятинна церква]]
|попередник = [[Ігор Рюрикович]]
|наступник = [[Святослав Ігорович]]
|чоловік = [[Ігор Рюрикович]]
|діти = невідома кількість, серед них [[Святослав Ігорович|Святослав]]
|династія = [[Рюриковичі]]
|рід = 
|батько = 
|мати = 
|герб = 
}}
'''О́льга''' (хрещене ім'я&nbsp;— ''[[Олена]]''; прибл. між [[880]] та [[920]]{{перехід|#Народження}}&nbsp;— {{ДС|11|7|969}})&nbsp;— княгиня київська, дружина київського князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря Рюриковича]]. Після смерті чоловіка (осінь 944) зійшла на київський престол. Мала єдиного (за літописом) сина [[Святослав Ігорович|Святослава]] та була фактичною правителькою Русі у 944—964 роках<ref name="ЕІУ Ольга"/>.

Ліквідувала [[деревляни|древлянське]] племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські [[погост]]и і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із [[Візантійська імперія|Візантією]], 946 або 957 року відвідала [[Константинополь]], де уклала угоду з [[імператор]]ом [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтином VII Багрянородним]] і прийняла християнство{{sfn|Делорм|2016|с=26}}. 964 року передала владу синові. Похована за християнським звичаєм<ref name="ЕІУ Ольга">[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Olha Котляр М.&nbsp;Ф.&nbsp;Ольга] // {{ЕІУ|7|590}}</ref>. Канонізована [[Католицька церква|католицькою]] і [[Константинопольська православна церква|православною церквою]] як '''свята Ольга'''.

== Походження ==

=== Народження ===
Місце і дата народження Ольги достеменно невідомі. Літописець «видав» її заміж у [[903]] році. Деякі вчені (наприклад., російські історики [[Татищев Василь Микитович|Василь Татищев]] і [[Карамзін Микола Михайлович|Микола Карамзін]]), ґрунтуючись на тому, що зазвичай на Русі дівчат видавали заміж у 13–16 років, припустили, що вона могла народитися наприкінці 880-х. Така версія не збігається з віком сина Ольги, [[Святослав Ігорович|Святослава]], який, на думку сучасних істориків народився пізніше&nbsp;— близько 936—938: [[Войтович Леонтій Вікторович|Леонтій Войтович]] вважає, що в 938 році, [[Брайчевський Михайло Юліанович|Михайло Брайчевський]] датував народження князя 935 роком. Звідси виходить, що Ольга стала матір'ю у віці 50 років, що навряд чи можливо. Та й сама Ольга в літописних джерелах за 940–950-і роки описана молодою енергійною жінкою.

Тому, ймовірно, варто припустити, що Ольга була молодшою, ніж на це вказують літописи, а її шлюб у 903 році&nbsp;— тільки невдале обчислення літописця. Сучасний історик [[Котляр Микола Федорович|Микола Котляр]] вважає, що княгиня Ольга народилася близько 910 року, а російський учений Олексій Карпов припускає, що народження княгині могло відбутися приблизно у 920 році<ref>Московська «Степенна Книга», створена в 1561—1563 роках, свідчить, що Ольга прожила близько 80 років.</ref>.

=== Версії походження ===
[[Файл:Olga illustration from 1869 book.jpg|thumb|left|250px|Княгиня Ольга. Малюнок [[Солнцев Федір Григорович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Солнцева]]]]
'''1. Київська версія.''' Походження Ольги залишається загадковим. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків [[Аскольд]]а, чия сім'я могла бути вивезена до [[Псков]]а. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі<ref>''Бондаренко К.'' [http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=327 Легенда о княгине Ольге] // Профиль.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;9 (28) (15 марта). {{ref-ru}}</ref> (нині&nbsp;— с. [[Плисків]] Погребищенського р-ну, Вінницької обл., приблизно 170 кілометрів від Києва).

'''2. Галицька версія.''' Майбутня правителька Русі народилася в [[Пліснесько|Пліснеську]] (нині&nbsp;— с. [[Підгірці (Золочівський район)|Підгірці]], Золочівського р-ну, Львівської обл.). Її батьками були [[Олег Віщий|Олег]] і Гельґі, відповідно онук данського правителя Гельґи, і дочка східнослов'янського князя Будимира<ref>''Мицько І.'' [https://chtyvo.org.ua/authors/Mytsko_Ihor/Plisnesk_-_batkivschyna_kniahyni_Olhy/ Пліснеськ&nbsp;— бáтьківшина княгині Ольги] // Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ. 10 жовтня 2005 року.&nbsp;— Львів, 2006.&nbsp;— С. 61—81.</ref><ref>Його ж. [https://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Rodovil_kniahyni_Olhy_za_ievropeiskym_eposom.pdf? Ігор Мицько. Родовід княгині Ольги за європейським епосом] // Другі «Ольжині читання» Пліснеськ-Львів. 14-15 червня 2007 року.&nbsp;— Львів, [[2007]] .&nbsp;— С. 18—19, 24—25.</ref><ref>Його ж.
[https://shron1.chtyvo.org.ua/Mytsko_Ihor/Do_istorii_poshyrennia_v_Yevropi_perekaziv_pro_kniahyniu_Olhu.pdf? До історії поширення в Європі переказів про княгиню Ольгу] // П'яті «Ольжині читання». Пліснеськ. 7 травня 2010 року.&nbsp;— Львів&nbsp;— Броди, 2011.&nbsp;— С. 3—12.
</ref><ref>Його ж. [http://conference.dansk.ru/content/view/28/39/ Датское происхождение князя Олега]. {{ref-ru}}</ref>.

'''3. Болгарська версія.''' Становище Ольги при київському дворі було винятковим: [[літопис]] зафіксував дату її [[шлюб]]у, у неї був окремий двір у [[Вишгород]]і, її [[посол]] на рівні послів «світлих» князів з місцевих династій брав участь у переговорах з Візантією у [[944]] році, полководці Ігоря одностайно визнали її [[регент]]кою, а юного сина Святослава спадкоємцем. Отже, Ольга навряд чи могла бути дочкою посадника Пскова чи іншого боярина. Стан відносин з Болгарією та джерела також не дають можливості вважати її дочкою болгарського царя [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона I Великого]], народженою бл. [[896]]&nbsp;р. у [[Плиска (Болгарія)|Плисці]]. Інша, детальніше аргументована версія, що Ольга, яку князь Олег привіз з Болгарії, була онукою болгарського князя [[Борис I Михайло|Бориса I]], дочкою його сина [[Володимир Болгарський|Володимира I]], попередника на болгарському престолі і брата Симеона<ref>{{Cite web |url=http://alexander-zeltser.blogspot.com/p/blog-page.html |title=«Тут середа земли моей…»}}</ref>.

'''4. Псковська версія.''' Невідома хронологія її життя, безперечною можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. «[[Повість временних літ]]» відносить шлюб Ольги й [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] до [[903]] року. При цьому літописець вагається, описуючи її походження: ''«от Плескова», «… Неци же глаголють, яко Ольгови дщи бе Ольга»''. За пізнішим Іоакимовим літописом, достовірність якого більшістю істориків ставиться під сумнів, Ольга була родом з [[Ізборськ]]а з роду [[Гостомисл]]а. ''«Кроник псковский»'', що зберігся в списку 1689&nbsp;р., представляє Ольгу не уродженкою, а лише засновницею Пскова<ref>''Турилов А., Чернецов А.'' «Кроник псковский» в контексте русской «Легендарной историографии XVII&nbsp;в.» // Древняя русь. Вопросы медиевистики.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;3 (45).&nbsp;— С. 113—114. {{ref-ru}}</ref>.

== Етимологія імені ==
[[Файл:Святая великая княгиня Ольга.jpg|thumb|left|250px|{{не перекладено|Свята велика княгиня Ольга|«Свята велика княгиня Ольга»|ru|Святая великая княгиня Ольга}} [[Бруні Микола Олександрович|Микола Бруні]]]]

'''Слов'янська версія'''
* Відомі слов'янські слова «льгк», «ольгчити», «ольгчатися», «льгота», «вольгота», «в'ольготний».
* У [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]] зафіксовані імена Oleg (Oley) (чеськ. в [[1088]] році), Olek (Welek), топоніми Ologast, Wolegast, Wolgast та ін.<ref>Гедеонов С.&nbsp;А.&nbsp;Варяги и Русь. М., 2005, с. 182—185</ref>.
* Скандинавські [[Сага|саги]] називають Ольгу «матір'ю» (а не бабусею) «Вальдамара»-Володимира (як і «Вартилафа»-Брячислава називали сином Володимира, а не онуком) і не Хельгою, а беззмістовним звуконаслідуванням «Аллог'я», яке ніде за межами цієї саги не зустрічалося і жодного сенсу в скандинавських мовах не мала.

'''Балтська версія'''
* У [[Литва|Литві]] є ріка Олег і деякі імена, що схожі на той же корінь: [[Ольгерд]], [[Ольгимунт]].
* Відоме балтське слово «algas»&nbsp;— винагорода.

'''Норманська версія'''

За т.зв «норманською» версією ім'я Ольга&nbsp;— це слов'янізована жіноча форма скандинавського імені Гельґі ({{lang-no|Hailaga}}, Helgi).

== Родина ==
[[Файл:Первая встреча князя Игоря с Ольгой.jpg|thumb|right|290px||Перша зустріч князя Ігоря з Ольгою<br/>([[Сазонов Василь Кіндратович|Василь Сазонов]]. [[Третьяковська галерея]])]]
* [[Ігор Рюрикович]] ([[878]]&nbsp;— {{ДС|||945}})&nbsp;— чоловік, [[Великий князь київський]] ([[912]]–[[945]]). Шлюб [[913]] року:
** [[Святослав Ігорович|Святослав Хоробрий]] ([[937]]— [[972]])&nbsp;— син, Великий князь київський ([[945]]–[[972]]):
*** [[Ярополк Святославич]] ([[955]]–[[978]])&nbsp;— онук, Великий князь київський ([[972]]–[[978]]);
*** [[Олег Святославич (князь древлянський)|Олег Святославич]] ([[956]]–[[976]])&nbsp;— онук, [[Деревляни|Князь древлянський]] ([[970]]–[[977]]);
*** [[Володимир Святославич]] ([[960]]/[[963]]&nbsp;— {{ДС|15|7|1015}})&nbsp;— онук, Великий князь київський ([[979]]–[[1015]]), [[Новгородські князі|князь новгородський]] ([[970]]–[[988]]).

Ймовірно, що, крім Святослава, Ольга мала інших дітей. В угоді [[944]] року названі два слов'янські імені&nbsp;— Предслава і Володислав. Припускають, що ці імена могли належати іншим дітям Ольги та Ігоря. Так само цілком можливо, що насправді це були діти Ігоря від іншої дружини.

== Княжіння ==
; Шлюб та початок правління
За [[Повість временних літ|«Повістю временних літ»]] [[Олег Віщий|Віщий Олег]] одружив [[Ігор Рюрикович|Ігоря Рюриковича]], який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році, тобто коли їй виповнилося 12 років<ref>{{книга|автор= Карпов А. Ю.|частина= |посилання частина= |заголовок= Княгиня Ольга|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Москва|видавництво= «Молодая гвардия»|рік= 2009|том= |сторінки= 376, 32|сторінок= 288|серія= [[Жизнь замечательных людей]]: Сер. биогр.; Вып. 1372 (1172)|isbn= 978-5-235-03213-2|тираж=|ref =}}</ref>. Дата ця викликає сумніви, оскільки згідно з [[Іпатіївський літопис|Іпатіївським списком]] тієї ж «Повісті», їхній син [[Святослав Ігорович|Святослав]] народився тільки в 942 році. Можливо, щоб вирішити це протиріччя, пізні Устюжський літопис та Новгородський літопис за списком П.&nbsp;П.&nbsp;Дубровського повідомляють про десятирічний вік Ольги на момент весілля. Найдавніші літописці не мали відомостей про дату весілля. Цілком ймовірно, що 903 рік у тексті «Повісті временних літ» виник пізніше, коли чернець [[Нестор Літописець|Нестор]] намагався привести початкову історію до хронологічного порядку. Після весілля ім'я Ольги згадується знову тільки через 40 років, у договорі із Візантією 944 року.

Згідно з літописом, у 945 році князь Ігор [[Повстання древлян 945|гине]] від рук [[Деревляни|деревлян]] після кількаразового стягування з них данини{{sfn|Делорм|2016|с=25}}. Спадкоємцю престолу Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі (за [[регент]]ством) у 945 році стала Ольга. [[Дружина (військо)|Дружина]] Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь.

; Помста древлянам
{{main|Помста княгині Ольги древлянам}}
[[Повість временних літ|Повість минулих літ]] містить епічне сказання про помсту Ольги [[деревляни|деревлянам]] за вбивство чоловіка ([[Ігор Рюрикович|Ігоря I]]). За цим сказанням деревляни надіслали до [[Київ|Києва]] послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя [[Мал]]а. Перше посольство [[Князь|княгиня]] живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге&nbsp;— спалила в [[лазня|лазні]]; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники «посікли п'ять тисяч» деревлян, після чого відбулась річна облога міста [[Коростень|Іскоростень]], яка завершилась спаленням міста. Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто [[Коростень|Іскоростень]], мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив'язано трут, який підпалювали та відпускали&nbsp;— голуби летіли до своїх голубників, горобці&nbsp;— під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

{{center|<gallery heights="140" widths="180" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Olga and her dead husband Igor.jpg|«Княгиня Ольга зустрічає тіло князя Ігоря»''. Ескіз, [[Василь Суріков]], 1915
Файл:A09 Mshenie Olgi.jpg|«Помста Ольги проти ідолів древлянських». Гравюра, [[Федір Бруні]], 1839
Файл:Месть княгини Ольги.jpg|Друга помста Ольги древлянам. Мініатюра з [[Радзивілівський літопис|Радзивілівського літопису]]
Файл:Radzivill Olga-Avenge-to-Drevlians.jpg|Четверта помста Ольги древлянам. Мініатюра з [[Радзивілівський літопис|Радзивілівського літопису]] 
</gallery>}}

; Легенда про Костянтина
Існує цікава [[легенда]], яка прославляє гострий [[розум]] княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород ([[Константинополь]]), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам [[імператор]] Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. Ця красива легенда дуже сумнівна. Тим більш, що коли посли імператора прибули у [[Київ]], то їх теж протримали на річці [[Почайна|Почайні]] з пів року, перш ніж допустити до княгині Ольги.

; Хрещення
Дослідники наявних джерел (давньоруських, візантійських та німецьких) розходяться у трактуванні місця та дати хрещення княгині Ольги. Якщо всі давньоруські джерела одноголосно називають місцем хрещення [[Константинополь]], то Є. Голубинський<ref>Голубинский Е.&nbsp;Е.&nbsp;История русской церкви. Т. 1. Изд. 2-е.&nbsp;— М., 1901.&nbsp;— C. 79.</ref> припускає [[Київ]], після поїздки до Константинополя (посилання на «Пам'ять і похвалу Володимиру»)<ref>Высоцкий С. А. О дате поездки посольства Ольги в Константинополь // Древние славяне и Киевская Русь.&nbsp;— К., 1989.&nbsp;— C. 158.</ref>. Версію про київське хрещення підтримує французький історик Ж.&nbsp;П.&nbsp;Аріньйон<ref>Ариньон Ж.&nbsp;П.&nbsp;Вк. праця.&nbsp;— С. 123—124.</ref>. Розбіжності існують і в даті проведення обряду.

Д. Гордієнко у роботі «Візантійсько-руські відносини за Константина VII Порфирогенета в зовнішній політиці Візантії (в 912—959&nbsp;роках)» вперше в історіографії намагається встановити точну дату хрещення княгині Ольги&nbsp;— ніч з 17 на 18 жовтня 957 році у [[Константинополь|Константинополі]], результатом чого стала активізація Києва у південно-східному напрямку з метою підкорення східнослов'янських територій Києвом та налагодження контактів з Германією [[Оттон I|Оттона I]]<ref>''Гордієнко Д. С.'' Княгиня Ольга: дискусія навколо хрещення // СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна.&nbsp;— НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського. Національний заповідних «Софія Київська».&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— С. 30-47. http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/06/sofia_kyivska_2011.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150122191151/http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/06/sofia_kyivska_2011.pdf |date=22 січня 2015 }}</ref><ref>[https://byzantina.wordpress.com/2013/03/18/gordiyenko/ Автореферат дисертації «Візантійсько-руські відносини за Константина VII Порфирогенета (912—959&nbsp;рр.) в зовнішній політиці Візантії» // НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського.&nbsp;— Київ, 2013]</ref>.

{{center|<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Radziwiłł Chronicle (miniatures of Olga of Kiev received and baptized in Constantinople).jpg|Хрещення в Царграді. Мініатюра з [[Радзивілівський літопис|Радзивілівського літопису]]
Файл:Kirillov knyaginya olga.jpg|[[Сергій Кириллов]]. «Княгиня Ольга (Хрещення)». Перша частина трилогії «Свята Русь». 2009 
</gallery>}}

; Місії Оттона
Після відвідання Константинополя у 957 році за свідченнями західноєвропейських джерел{{sfn|Делорм|2016|с=26}} (Гільдесгаймські аннали) 959 року Ольга відправила посольство до німецького короля [[Оттон I|Оттона I]], з запрошенням на [[Русь]] єпископа і священників, на що король погодився і надіслав єпископа [[Адальберт Магдебурзький|Адальберта]]{{sfn|Делорм|2016|с=26}}. З перебуванням місії Оттона у Києві пов'язують [[Ротонда|ротонду]] Х століття, рештки якої виявлені археологами в межах так званого «города Кия»<ref>[http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2236/1/524-558_Диба_Ю.pdf Диба Ю. Ротонда 961—962 років у межах найдавнішого городища на Старокиївській горі // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- 1998.- Т. 245.- С. 524—558.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Посольство 962 року зазнало невдачі. У цій події дослідники вбачають як коливання між [[Рим]]ом і [[Константинополь|Константинополем]] у виборі віри, так і далекоглядну політику тиску на Константинополь, яку перед тим проводили [[Моравія]] і [[Болгарія]], щоб домогтися найвигіднішого входження до церковної організації східної церкви.

; Втрата влади
Як повідомляє «Продовження хроніки Реґінона», Ольга втратила владу у 962 році, хоча саме джерело відкрито про це не заявляє. У «Продовженні хроніки» в статтях за 959—962 сказано:
{{Початок цитати}}
'''''959'''''. ''Посли Єлени, королеви Ругів, що охрестилася в Константинополя за Романа<ref>Однак Роман почав царювати лиш у 959, а Ольга хрестилася, як видно з тексту, раніше. Можливо, в текст закралася помилка, і замість «за Романа», має бути «від Романа», тобто хрестилася, а її хресним батьком був Роман, а не [[Костянтин Багрянородний]], і тому Костянтин про це нічого і не повідомив</ref>, імператора константинопольського, нещиро, як потім виявилось, прибувши до короля, просили, щоб поставити тому народу єпископа і священиків.''

'''''960'''''. ''Року від втілення Господа 960 король святкував Різдво у [[Франкфурт]]і, де всечесний єпископ Адальдаг посвятив Лібуція, з монастиря св. Альбана, єпископа для народа ругів.''

'''''961'''''. ''Лібуцій, затриманий минулого року через деякі перешкоди в дорозі, помер 15 дня мартових календ ([[15 лютого|15II]]) цього року. На його місце ординовано для закордонної місії Адальберта, з монастиря св. Максиміліана, підступом і заходом архієпископа Вільгельма, хоч той мав добру віру до нього і ні в чому перед ним не завинив. Побожніший король, з звичайною ласкою, спорядив його щедро всім, чого той вимагав, і з повагою вирядив його до народу ругів''

'''''962'''''. ''Того ж року Адальберт, посвячений на єпископа для ругів повернувся, не зробивши нічого з того, задля чого його послано, бо побачив, що даремно трудився; деяких, що були з ним, вбито, і сам він з великими труднощами ледве спасся; коли ж прибув до короля, ласкаво його було прийнято, і богоулюблений архієпископ Вільгельм як брата приймав його й усяким добром і вигодами наділяв, щоб нагородити за таку важку дорогу, що він йому вигадав''<ref>Переклад взято з видання [[Михайло Грушевський|Грушевського]] «Виїмки з джерел до Історії України-Русі», виданого в Львові у 1895 році</ref>.{{Кінець цитати}}

У 961/962 році Ольжина спроба християнізувати Русь зірвалася. Очевидно, це і було причиною її відходу від державних справ.

Юрій Диба вважає, що втрата Ольгою влади пов'язана зі сходженням на престол її сина [[Святослав Ігорович|Святослава]]. У грудні 961 року молодий 23–25-річний<ref>Леонтій Войтович "Княжа доба Портрети еліти&nbsp;— С. 220 // shron.chtyvo.org.ua›Voitovych_Leontii</ref> [[Святослав Ігорович|Святослав Ігоревич]], який, до того ж, був ревним [[Язичництво|язичником]], усвідомив, що мати узурпувала владу<ref>Святослав народився у березні 936—938, коли Ользі було десь 25 років, на Русі ж повнолітнім юнак вважався з 17-річного віку, тобто Святослав мав заступити на княжий стіл ще у 953—955 році. Якщо дивитись на факт, що Ольга позбулася влади аж за 7-8 років, то її і справді можна назвати [[узурпатор]]кою</ref>. Скориставшись підтримкою язичницької знаті, серед якої головні ролі відігравали древні слов'янські і варязькі роди на чолі зі [[Свенельд]]ом, князь прогнав місіонерів і усунув матір від влади. З цим можна пов'язати початок його військової діяльності 963—965 років.

== Двори Ольги ==
{{Див. також|Князівські двори домонгольського Києва}}
[[Файл:№63 Перша помста Ольги.jpg|міні|200пкс|Ольга споглядає зі свого терема, як древлянських послів кидають у яму{{sfn|Каргер|1961|с=79}} <small>(мініатюра [[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]])</small>.]]
Перша письмова згадка про князівські двори в Києві припадає на 945 рік. Описуючи події пов'язані з помстою княгині Ольги древлянам, літописець у Повісті временних літ, дає опис тодішнього Києва і двох княжих дворів в ньому&nbsp;— двора «у городі»{{sfn|Літопис Руський|1989|с=31}} ({{lang-orv|в городѣ}}<ref name="Ізб">{{cite web |title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat03.htm |website=Ізборник |accessdate=5 липня 2022 |quote=городъ жє бѧшє Києвъ идєжє єсть нынѣ дворъ Гордѧтинъ . и Никифоровъ . а дворъ кьнѧжь бѧшє в городѣ идєжє єсть нынѣ дворъ Воротиславль и Чюдинь . а перевѣсищє бѣ внѣ города дворъ тєрємныи . и другыи идєжє єс̑ дворъ дємєсниковъ.}}</ref>) і двора «поза городом»{{sfn|Літопис Руський|1989|с=31}} ({{lang-orv2|внѣ города}}<ref name="Ізб" />) та, можливо, ще третього двору («теремного»). Згідно з цим описом, «город» (тобто простір обмежений валами та ровами) займав відносно невелику площу&nbsp;— у часи літописця (кінець XI— початок XII століть) її займали лише чотири боярських двора, на місці двох з них знаходився у 945 князівський двір «у городі». Двір «поза городом» (за межами валів)&nbsp;— «за святою Богородицею, де нині двір деместіков». Частина дослідників (М.&nbsp;І.&nbsp;Петров{{sfn|Каргер|1958|с=266}}, В. Богусевич{{sfn|Богусевич|1957|с=14}}, С.&nbsp;І.&nbsp;Климовський{{sfn|Климовский|2013|с=333}}) бачить у літописному повідомленні також ще третій двір&nbsp;— «двір теремний, бо бе терем камен»{{ref+|При чому С.&nbsp;І.&nbsp;Климовський відносить його побудову до 970-х років.|ком.}}. Інші дослідники ([[Каргер Михайло Костянтинович|М.&nbsp;К.&nbsp;Каргер]]{{sfn|Каргер|1958|с=264}}, [[Махновець Леонід Єфремович|Л.&nbsp;Є.&nbsp;Махновець]]{{sfn|Літопис Руський|1989|с=31}}) сприймали ці слова, як продовження опису другого двору. Таким чином за думкою одних дослідників другий (і останній) двір був теремним, мав кам'яний терем та розташовувався «за святою Богородицею, де нині двір деместіков», а за думкою інших&nbsp;— окрім другого двору «за святою Богородицею», був ще теремний двір з кам'яним теремом, який знаходився у невідомому місці, позаяк літописець не дає ніяких орієнтирів щодо цього, гіпотетичного, третього двору. З літописного тексту також випливає, що оскільки другий (або третій) двір був кам'яним, то відповідно перший (або перший і другий), був (були) дерев'яним (дерев'яними).

== Вшанування пам'яті ==

=== У топонімії ===
{{Main|Вулиця Княгині Ольги}}
* У [[Київ|Києві]] є [[Ольгинська вулиця (Київ)|Ольгинська вулиця]].
* [[Вулиця Княгині Ольги (Бровари)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Бровари|Броварах]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Вовчанськ)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Вовчанськ]]у
* [[Вулиця Княгині Ольги (Володимир|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Володимир (місто)|Володимирі]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Дніпро)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Калуш)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Калуш]]і
* [[Вулиця Княгині Ольги (Ковель)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Ковель|Ковелі]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Кривий Ріг)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Кривий Ріг|Кривому Розі]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Львів)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Львів|Львові]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Нововолинськ)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Нововолинськ]]у
* [[Вулиця Княгині Ольги (Рівне)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Рівне|Рівному]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Стрий)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Стрий|Стрию]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Пустомити)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Пустомити|Пустомитах]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Зимна Вода)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Зимна Вода|Зимній Воді]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Тячів)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Тячів|Тячеві]]
* [[Вулиця Княгині Ольги (Червоноград)|Вулиця Княгині Ольги]] у [[Червоноград]]і
* [[Вулиця Княгині Ольги (Шепетівка)|Вулиця Княгині Ольги]] в [[Шепетівка|Шепетівці]]

=== Храми ===
[[Церква Володимира і Ольги (Львів)|Церква святих Володимира і Ольги]] у місті [[Львів]].

[[Церква Святих Ольги і Єлизавети]] у місті [[Львів]].

Церква Святих Володимира і Ольги у місті [[Ходорів]].

[[Собор святих Володимира і Ольги (Чикаго)|Собор святих Володимира і Ольги]] у місті [[Чикаго]].

Собор святих Володимира і Ольги у місті [[Вінніпег]].

=== У скульптурі ===
{{main|Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|Пам'ятник княгині Ользі (Коростень)|Тисячоліття Росії (пам'ятник)}}
Пам'ятники княгині Ользі встановлені у [[Київ|Києві]], [[Коростень|Коростені]] та [[Псков]]і.

Монумент «[[Тисячоліття Росії (пам'ятник)|Тисячолі́ття Росії]]» було споруджено 1862 року у [[Великий Новгород|Великому Новгороді]], розташований в новгородському дитинці, навпроти [[Софійський собор (Новгород)|Софійського собору]]. Автори&nbsp;— скульптори [[Микешин Михайло Йосипович|Михайло Микешин]], Іван Шредер і архітектор [[Гартман Віктор Олександрович|Віктор Гартман]]. Фігура княгині Ольги входить до групи «Просвітителі», разом із 31 іншими фігурами<ref>{{Cite web |url=http://www.thimble.ru/novg2.html |title=Памятник Тысячелетию России |accessdate=2020-09-27 |archive-date=2021-11-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211125124708/http://www.thimble.ru/novg2.html }}</ref>.

Київський пам'ятник&nbsp;— композиція з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті&nbsp;— княгиня Ольга, святий апостол [[Андрій Первозваний]] та просвітителі [[Кирило і Мефодій]]&nbsp;— розташований на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]] поруч із [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівським Золотоверхим собором]]. Пам'ятник роботи скульпторів [[Кавалерідзе Іван Петрович|Івана Кавалерідзе]], [[Сниткін Петро Васильович|Петра Сниткіна]] та архітектора [[Риков Валеріян Микитович|Валеріяна Рикова]] було освячено та відкрито {{СС|17|вересня|1911|4}} року<ref>[[:Файл:Kievlyanin 1911 244.pdf|Его Императорское Величество Государь Императоръ не изволитъ присутстовать на освященіи памятника св. Ольги…]] // [[Киевлянин (газета)|Кіевлянинъ]].&nbsp;— 1911.&nbsp;— №&nbsp;244.&nbsp;— 4 сентября.&nbsp;— С 4. {{ref-ru-dor}}</ref><ref>[[:Файл:Kievlyanin 1911 245.pdf|Открытіе памятника св. княгинѣ Ольгѣ]] // Кіевлянинъ.&nbsp;— 1911.&nbsp;— №&nbsp;245.&nbsp;— 5 сентября.&nbsp;— С 4. {{ref-ru-dor}}</ref>. Пам'ятник зазнав вандалізму у 1919 році, а до 1935-го був остаточно демонтований. Відновлення сталося у 1996 році (автори реконструкції&nbsp;— скульптори [[Сівко Віталій Йосипович|Віталій Сівко]], [[Білик Микола Ілліч|Микола Білик]] та [[Шишов Віталій Євгенійович|Віталій Шишов]]).

У [[Псков]]і&nbsp;— два пам'ятники Ользі, відкриті у 2003 році у дні святкування 1100-річчя першої згадки міста в літописі. Один&nbsp;— роботи [[Церетелі Зураб Костянтинович|Зураба Церетелі]], {{не перекладено|Пам'ятник княгині Ользі (Псков)|інший|ru|Памятник княгине Ольге (Псков)}}&nbsp;— {{не перекладено|Кликов В'ячеслав Михайлович|В'ячеслава Кликова|ru|Клыков, Вячеслав Михайлович}}<ref>[http://bibliopskov.ru/olgapam.htm Княгиня Ольга. Памятник в Пскове]</ref><ref name="Ольга Псков">{{citeweb|url=http://gubernia.media/number_149/5.php|title=Повесть о том, как встретились Ольга Евгеньевна и Ольга Михайловна|publisher=''«Вечерняя Одесса»''|author=Світлана ПРОКОП'ЄВА|date=30 липня 2003|lang=ru|accessdate=2020-9-27}}</ref>.

До дня пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги 24 липня 2008 року було відкрито [[Пам'ятник княгині Ользі (Коростень)|пам'ятник]] у місті [[Коростень]], у східній частині міста на правому березі річки [[Уж (притока Прип'яті)|Уж]] (район [[Ольжині купальні|Ольжиних купалень]]). Автором мідної скульптури княгині, яка лівою рукою тримає лілію, є скульптор [[Зарічний Ігор Семенович|Ігор Зарічний]]<ref>[http://zhzh.info/news/2008-07-25-3431 В Коростене открыли памятник княгине Ольге. ФОТО]</ref>.

Пам'ятник Княгині Ользі роботи скульптора [[Капшученко Петро Савич|Петра Капшученка]]<ref>[[Федорук Олександр Касянович|Федорук О.]] Пластика Петра Капшученка / Олександр Федорук.&nbsp;— Київ, 2004.&nbsp;— С. 205—207&nbsp;: фот.</ref> встановлено у місті [[Саут-Баунд-Брук]]  ([[Сполучені Штати Америки|США]])<ref>{{Cite web|title=Пам'ятник княгині Ользі (Саут-Баунд-Брук) |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%3C.%3EZAR=ПАМ'ЯТНИК%20$%3C.%3E&Z21ID=&S21SRW=GOD&S21SRD=DOWN&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20|website=irbis-nbuv.gov.ua|accessdate=2023-09-22}}</ref>.

== Світлини ==
{{center|<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:3843. Псков. Памятник княгине Ольге.jpg|Пам'ятник княгині Ользі у [[Псков|Пскові]] ([[Росія]])
Файл:Пам'ятник княгині Ользі (Київ, Україна).jpg|[[Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|Пам'ятник княгині Ользі]], [[Андрій Первозваний|Св. Апостолу Андрію Первозваному]] та рівноапостольним [[Кирило і Мефодій|Кирилу і Мефодію]] в Києві ([[1911]], поновлення - [[1996]])
Файл:Пам'ятник княгині Ользі в Коростені.jpg|Пам'ятник княгині Ользі та на березі [[Уж (притока Прип'яті)|річки Уж]] ([[Ольжині купальні]]) у міському парку [[Коростень|Коростеня]]
Файл:Майдан Шептицького, 22 Костел Єзуїтів (Собор Святого Воскресіння) P1300839.jpg|Скульптура Княгині Ольги в [[Івано-Франківськ|Івану-Франківську]]. [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Собор Святого Воскресіння]]
Файл:Кам'янка-Бузька Статуя княгині Огьги.jpg|Скульптура Княгині Ольги в [[Кам'янка-Бузька|Кам'янці-Бузькій]] в сквері перед Церквою Різдва Пресвятої Богородиці
Файл:Володимирський собор -.jpg|Ворота [[Володимирський собор (Київ)|Володимирського Собору]] в Києві, на лівій стороні зображена княгиня Ольга
</gallery>}}

=== У фалеристиці ===
1997 року встановлена відзнака Президента України «Орден княгині Ольги», з 2000 року державна нагорода України &nbsp;— [[орден княгині Ольги]]. У Священного Синоду Російської Православної Церкви існує «Орден святої рівноапостольної великої княгині Ольги». У царській Росії була установлена Відзнака Святої Рівноапостольної Княгині Ольги.

=== У нумізматиці ===
{{main|Ольга (срібна монета)}}
У серії ювілейних та пам'ятних монет «[[Княжа Україна (серія монет)|Княжа Україна]]» [[Національний банк України|Національним банком України]] [[19 січня]] [[2000]] року було введено в обіг пам'ятну срібну [[монета|монету]] «Ольга» номіналом [[10 гривень]]<ref>{{Cite web |url=https://old.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=70 |title=Ольга. Пам'ятні монети України та сувенірна продукція |accessdate=2020-09-02 |archive-date=2020-09-19 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200919065229/https://old.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=70 }}</ref>.

На [[аверс]]і монети в обрамленні давньоруського орнаменту саркофагу княгині Ольги з Десятинної церкви зображено малий Державний [[герб України]], на [[реверс]]і&nbsp;— на тлі літописної сцени прийому Ольги візантійським імператором [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтином VII Багрянородним]] зображено урочистий [[портрет]] княгині. Авторська група, яка працювала над монетою&nbsp;— художники Віталій Козаченко, Таран Володимир, [[Харук Олександр та Харук Сергій|Олександр та Сергій Харуки]], скульптори [[Атаманчук Володимир Борисович|Володимир Атаманчук]] та Володимир Дем'яненко.

{{center|<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Coin of Ukraine Olga A.jpg|Срібна монета «Ольга» (аверс)
Файл:Olga R.jpg|Срібна монета «Ольга» (реверс)
</gallery>}}{{double image|right|1075 years since the reign of Princess Olga 20 hryvnia silver coin obverse.jpg|120|1075 years since the reign of Princess Olga 20 hryvnia silver coin reverse.jpg|120|Срібна монета "1075 років з часу правління княгині Ольги"}}У 2020 році Національний банк України випустив срібну монету [[1075 років з часу правління княгині Ольги (срібна монета)|1075 років з часу правління княгині Ольги]] номіналом 20 гривень.

=== У кінематографі ===
* {{рук|1983}}&nbsp;— «[[Легенда про княгиню Ольгу]]» ([[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]). Реж. [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], у ролі Ольги&nbsp;— [[Єфименко Людмила Пилипівна|Людмила Єфименко]]&nbsp;— стрічка існувала довгий час суто у російському озвученні (створення україномовної версії фільму було заборонено). Український дубляж стрічки зробили лише у 2015 році<ref>[https://web.archive.org/web/20190407002904/https://osvitoria.media/experience/10-filmiv-za-yakymy-mozhna-vchyty-istoriyu-ukrayiny/ 10 фільмів, за якими можна вчити історію України]. osvitoria.media, 8 лютого 2019</ref>
* 2005&nbsp;— «[[Сага давніх булгар]]. Лествіца Володимира Красного Сонечка» ([[Росія]]). Реж. [[Мансуров, Булат Богаутдіновіч|Булат Мансуров]], у ролі Ольги&nbsp;— [[Бистрицька Еліна Авраамівна|Еліна Бистрицька]], Татяна Борисова (Ольга у молодості)<ref>{{Cite book
|title=Велика історія України
|last=Крип’якевич І. П.
|first=
|year=1993
|publisher=Глобус
|location=Київ
|pages=80-85
|language=українською
|isbn=5-86248-015-3
}}</ref>

=== У літературі ===
* [[1886]]&nbsp;— оповідання «Криваве весілля в Києві» («Die Bluthochzeit in Kiew»), автор [[Леопольд фон Захер-Мазох]] (мова твору&nbsp;— німецька)
* [[1911]]&nbsp;— вірш «Ольга», автор [[Гумільов Микола Степанович|Микола Гумільов]] (мова твору&nbsp;— російська)
* [[1940]]&nbsp;— вірш «Княгиня Ольга» в збірці «Княжа доба», автор [[Олександр Олесь]] (мова твору&nbsp;— українська)
* [[1986]]&nbsp;— книга «По слідам Добрині», автор Анатолій Членов (мова твору&nbsp;— російська)
* [[2005]]&nbsp;— Регентка. Драматизована поема // Магма (книга), 2005.&nbsp;— С. 91—115. автор [[Павлюк Ігор Зиновійович|Ігор Павлюк]] (мова твору&nbsp;— українська)
* [[2015]]&nbsp;— оповідання «Гребінь княгині», автор [[Гайворонський Петро Євгенович|Петро Гайворонський]] (мова твору&nbsp;— українська)
* 2006—2016&nbsp;— серія «Відьма» (п'ять книг), автор [[Симона Вілар]] (мова твору&nbsp;— російська)
* 2008—2009&nbsp;— серія «Светорада» (трилогія), автор [[Симона Вілар]] (мова твору&nbsp;— російська)

=== У театрі ===
* [[1981]]&nbsp;— балет «Ольга», музика [[Станкович Євген Федорович|Євгена Станковича]]. Постановка у [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Київському театрі опери та балету]] з 1981 по 1988 рік. 2010 року поставлений у [[Дніпропетровський академічний театр опери та балету|Дніпропетровському академічному театрі опери та балету]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=FQQzaDvgh4o «Княгиня Ольга», балет-сказание]</ref>.
* [[2005]]&nbsp;— [https://www.youtube.com/watch?v=aPsKWdTl_vI Ігор Павлюк. Радіодрама «Регентка» (про княгиню Ольгу)].

=== [[Феміністичне мистецтво]] ===

* Княгиня Ольга вшанована на [[Поверх спадщини|Поверсі спадщини]] [[Джуді Чикаго]].

== Канонізація ==
Після смерті Ольги, онук княгині&nbsp;— святий рівноапостольний Володимир, переніс її мощі в знамениту Десятинну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, перший кам'яний храм Давньоруської держави. Тоді ж, в період правління святого рівноапостольного князя Володимира, ще до офіційної [[Канонізація|канонізації]], Ольгу стали вшановувати як святу. Свята Рівноапостольна княгиня Ольга була канонізована у лику [[Рівноапостольний|рівноапостольної]] в [[1547]] році з визначенням дня пам'яті 11 липня (за григоріанським/новоюліанським календарем). Її пам'ять вшановується і православною, і католицькою церквами.

=== Іконографія ===
Іконографія великої княгині Ольги&nbsp;— традиційна для всіх рівноапостольних святих. Рівноапостольну Ольгу традиційно зображають на іконах стоячи. У правій руці зображують [[хрест]], символ проповіді Христової, яку вели всі рівноапостольні святі. У лівій руці&nbsp;— символічне зображення храму.

Ще один традиційний образ святої Ольги&nbsp;— разом з рівноапостольним князем [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]].

==== Світлини ====
{{center|<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Sketch for Saint Olga by V.Vasnetsov (1885-93, GTG).jpg|Княгиня Ольга, [[Васнєцов]]
Файл:Olga by Roerich 2.jpg|«Свята Ольга». Ескіз до мозаїки, [[Микола Реріх]], [[1915]]
Файл:Княгиня Ольга. Капела Івана Мазепи. XVIII ст..png|Ікона святої Ольги
Файл:Київ. Мурал на вул. Нахімова. 2024.jpg|[[Мурал]] «Свята Ольга» на [[Вулиця Нахімова (Київ)|вулиці Нахімова]] в [[Київ|Києві]]. 2020-ті рр.
</gallery>}}

== Документальні фільми ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=4AeyzXCC_Gs&t=1s Світанок перед сонцем] // ЗДТРК. Лариса Мала. [[Пєтков Сергій Валерійович|Сергій Пєтков]]. Віра Митник
* [https://www.youtube.com/watch?v=zVSr-b0M09c&t=4s Свята рівноапостольна княгиня Ольга] // ЗДТРК. Лариса Мала. [[Пєтков Сергій Валерійович|Сергій Пєтков]]. Віра Митник.
* [https://www.youtube.com/watch?v=oxYJJY0daMQ&ab_channel=іменіТ.Г.Шевченка Таємна історія Княгині Ольги / Русь, або ж Київська Русь / Історія України]

== Примітки ==
;Коментарі
{{reflist|group=ком.}}

;Примітки
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати}}
* {{публікація|стаття
 | автор   = [[Богусевич Володимир Андрійович|Богусевич В. А.]]
 | назва   = Про феодальні двори Києва XI—XIII ст.
 | видання = [[Археологія (видання)|Археологія]]
 | рік     = 1957
 | том     = XI
 | місце = К.
 | ref     = Богусевич
}}
* ''Гордієнко Д.'' Візантійський фактор зближення Русі і Германії за княгині Ольги та Оттона I // Просемінарій: медієвістика, історія церкви, науки і культури. Вип. 7 / Київський національний університет ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського НАН України; Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.&nbsp;— {{К.}}, 2008.&nbsp;— С. 65–78.
* ''Гордієнко Д. С.'' Княгиня Ольга: дискусія навколо хрещення // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Збірка статей на пошану д. іст. наук, проф. Н.&nbsp;М.&nbsp;Нікітенко / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П.&nbsp;С.&nbsp;Сохань; упоряд. Д. Гордієнко, В. Корнієнко.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— С. 30–47.
* ''Гордієнко Д. С.'' Ο παπας Γρηγοριος: до дискусії про хрещення княгині Ольги // Із Києва по всій Русі: збірник матеріалів наукової богословсько-історичної конференції присвяченої 1025 літтю Хрещення Київської Руси-України / [Під ред. архієп. Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія (Думенка) та прот. Віталія Клоса].&nbsp;— {{К.}}: [[Київська православна богословська академія]], 2013.&nbsp;— С. 237—246.
* ''Галаган В.'' [https://archive.org/details/istoriiaIXst/page/n34/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Княгиня Ольга] // Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— {{К.}}: Україна, 1993.&nbsp;— 396 с.
* {{публікація|книга
 | автор          = Каргер М. К.
 | назва          = Древний Киев
 | посилання      = 
 | відповідальний = 
 | місце          = {{М.}}-{{Л.}}
 | видавництво    = Издательство АН СССР
 | рік            = 1958
 | том           = I
 | ref            = Каргер
}}
* ''Котляр М. Ф''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Olha Ольга] // {{ЕІУ|7|590}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Климовский С. И.
 | назва          = Где, когда и почему возник Киев
 | місце          = К.
 | видавництво    = Стилос
 | рік            = 2013
 | isbn           = 978-966-2399-18-9
 | ref            = Климовский
}}
* ''Мацьків Т''. [http://chtyvo.org.ua/authors/Matskiv_Teodor/Chy_kn_Olha_spravdi_pryiniala_khrystyianstvo_v_Tsarhorodi7/ Чи княгиня Ольга справді прийняла християнство в Царгороді?] // Український історик.&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;01–03.
* {{публікація|книга
 | автор          = 
 | назва          = Літопис Руський
 | відповідальний = переклад Л. Махновця
 | місце          = К.
 | видавництво    = [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]
 | рік            = 1989
 | isbn           = 5-308-00052-2
 | ref            = Літопис Руський
}}
* ''Повстенко О. І.'' Велика княгиня Ольга в народній пам'яті і в історії Києва / публікація, редагування Д.&nbsp;С.&nbsp;Гордієнка // Софійські читання. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «До 90 річчя від дня народження відомого дослідника пам'яток Національного заповідника „Софія Київська“, д. і. н. Сергія Олександровича Висоцького».&nbsp;— {{К.}}, 2015.&nbsp;— С. 356—367.
* {{книга|автор = Філіпп Делорм|заголовок = Анна Київська. Дружина Генріха І| місто =Київ |видавництво =Laurus| рік=2016|сторінок =208| isbn =978-966-2449-91-4| ref =Делорм}}

== Література ==
* ''Абліцов В.'' Київ. Енциклопедія.&nbsp;— К. : Фенікс, 2016.&nbsp;— 288 с.
* {{УМЕ10|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_10_Ол-Пер/page/n7/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Ольга, Св.]|сторінки=1211-1212}}

== Посилання ==
* [https://archive.org/details/biohrafencycl/biohraf_N%E2%80%93Ya/page/46/mode/1up?view=theater Ольга] // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— {{К.}}: Ін-т історії України НАН України, 2016.&nbsp;— с. 46-47
* [https://archive.org/details/istoriia2013/page/50/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Літопис про діяльність київської княгині Ольги (946—947&nbsp;рр.)] // Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин; Відп. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]]. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: [[Наукова думка]], 2013.&nbsp;— С. 50—51.&nbsp;— 1056 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-1312-4.
* [https://youtu.be/pXGiilMEjRM Княгиня Ольга | Програма «Велич особистості» | 2015]&nbsp;
* {{ci}}
{{Князі Київські}}
{{Перші леді України}}
{{Нормативний контроль}}

[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Великі князі Київські]]
[[Категорія:Великі княгині Київські]]
[[Категорія:Рівноапостольні]]
[[Категорія:Українські католицькі святі]]
[[Категорія:Українські Православні святі]]
[[Категорія:Українські Лютеранські Святі]]
[[Категорія:Канонізовані монархи]]
[[Категорія:Святі-жінки]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Жінка в християнстві]]
[[Категорія:Історія християнства в Україні]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Поховані в Десятинній церкві]]
[[Категорія:Руські княгині]]
[[Категорія:Поверх спадщини]]
[[Категорія:Правлячі королеви]]
[[Категорія:Ольга (княгиня)| ]]
[[Категорія:Ігор Рюрикович]]
[[Категорія:Правителі Європи X століття]]
[[Категорія:Персонажі «Повісті временних літ»]]
[[Категорія:Великі українці]]
[[Категорія:Благовірні]]