Перегляд вихідного коду сторінки Металічні корисні копалини України

'''Металі́чні ко́ри́сні копа́лини Украї́ни'''

== Чорні метали ==
 
=== Залізні руди ===
 
Усього в Україні нараховується 53 родовища [[залізні руди|залізних руд]], з яких 30 перебувають в експлуатації (58,6 % розвіданих запасів). Багаті залізні руди і [[залізисті кварцити]] добуваються на родовищах [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького]], [[Кременчуцький залізорудний басейн|Кременчуцького]] та [[Білозірський залізорудний басейн|Білозірського залізорудних басейнів]], до 1992 року використовувалися також "тютюнові" руди [[Керченський басейн|Керченського басейну]].

'''Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд тонн '''— близько 6 відсотків світових запасів і 29,9 % запасів країн [[СНД]].

=== Проблеми і завдання ===

Внаслідок закриття нерентабельних кар'єрів і шахт у [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбас]]і виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми, які пов'язані з [[підземні води|підземними водами]]. Це не тільки економічна і екологічна, а й важлива соціальна проблема: населення майже мільйонного міста зайняте переважно на роботах, пов'язаних із добуванням та переробкою залізної руди. 

Основними завданнями цього напряму є:

* розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених [[кварцити|кварцит]]ів ([[Інгулецьке родовище|Інгулецьке]] — як сировинна база комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які розробляються;
* вивчення [[гідрогеологія|гідрогеологічних]] умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками;
* довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкісних земель;
* підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних [[магнетит]]ових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги. Правобережні магнетні аномалії) та [[Приазов'я|Приазов'ї]] (можливо за участю іноземних інвесторів).

== Марганцеві руди == 

За обсягами розвіданих запасів та видобутку [[марганцеві руди|марганцевих руд]] Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих [[шахта|шахт]] та [[кар'єр]]ів становить від 1 до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України ([[Нікопольський басейн]] та [[Токмацьке родовище]]) становлять 2,26 млрд тонн із середнім вмістом [[Манган (елемент)|марганцю]] у них 23,1 %. Багатші (28,6 відсотка марганцю) і легко збагачувані окисні руди становлять лише незначну їх частину (15,2 %) — 0,33 млрд тонн, бідніші (21,9 % марганцю) і важко збагачувані [[карбонатні руди]] переважають у залишку запасів (77,3 %) — 1,76 млрд тонн.

=== Проблеми і завдання ===

Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби [[чорна металургія|чорної металургії]] у вищих сортах [[концентрат марганцевий|марганцевих концентратів]], передусім малофосфористих. Важливим стає також забезпечення [[хімічна промисловість|хімічної промисловості]] так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із [[Грузія|Грузії]]. На розв'язання цих актуальних проблем спрямовано роботи з підготовки до промислового освоєння [[Федорівське родовище|Федорівського родовища]], з рудами, у складі яких велика частка (майже 98 %) оксидних та змішаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу [[Нікопольський басейн|Нікопольського басейну]]. 

Основними завданнями цього напряму є:

* дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ;
* проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки;
* проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейну;
* розв'язання геоекологічних проблем на території [[Васильківський район (Запорізька область)|Васильківського району Запорізької області]] у районі розміщення [[Таврійський гірничо-збагачувальний комбінат|Таврійського гірничо-збагачувального комбінату]].

== Хромові руди == 

Підготовлених до промислового освоєння родовищ [[Хромові руди|хромових руд]] України немає. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані з хромітоносними масивами [[гіпербазити|гіпербазитів]] на [[Побужжя|Побужжі]], де вже попередньо оцінено [[Капітанівське родовище]]. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* розвідка Капітанівського родовища;
* тематичні роботи з аналізу та інтерпретації геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів хромітів;
* пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об'єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох найкращих з них після визначення промислового значення Капітанівського родовища.

У процесі цих робіт будуть оцінюватись супутні корисні копалини — [[золото]], [[метали]] групи [[платина|платини]], [[боксити]], [[вермикуліт]].

== [[Кольорові метали|Кольорові]] та [[Легуючі елементи|легуючі метали]] ==
=== Алюміній === 

Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини (залізисті [[боксити]] [[Високопільське родовище|Високопільського родовища]] у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]], [[нефелінові руди]] у [[Приазов'я|Приазов'ї]], закарпатські [[алуніт]]и, [[каолін]] та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями.

Для кінцевого визначення промислового значення Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у 72 млн тонн, а розвідані запаси — 17 млн тонн, необхідно скласти спеціальне техніко-економічне обґрунтування, у якому розглянути всі можливі варіанти використання сировини, що вміщує [[глиноземи]].

Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання. 

На Державному балансі перебувають два великих родовища — [[Біганьське родовище|Біганьське]] та [[Берегівське родовище|Берегівське]] з розвіданими запасами алунітових руд відповідно — 290,3 млн тонн та 51,4 млн тонн, крім того, що у межах [[Берегівське рудне поле|Берегівського рудного поля]] нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними [[кварцити|кварцитами]].

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* розвідка Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалічних руд;
* проведення робіт з пошуку бокситів у [[Придністров'я|Придністров'ї]].

== Мідь == 

Прогнозні потреби України в міді на 2005 — 2010 роки відповідно становитимуть 159,3 і 171,5 тис. тонн. На сьогоднішній день Україна не має розвіданих запасів [[мідні руди|мідних руд]], але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною [[мінералізація|мінералізацією]] у траповій формації [[Волинський рудний район|Волинського рудного району]], де вже визначилися як найперспективніші [[Рафалівський рудний вузол|Рафалівський]] та [[Гірникський рудний вузол|Гірникський рудні вузли]]. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* концентрування [[геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]] на території Волинського рудного району на самородну мідь у траповій формації;
* проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському і Гірникському рудних вузлах з підготовки перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідки;
* розвідка одного із найкращих виявлених родовищ та підготовки його до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн тонн міді;
* проведення пошуково-ревізійних та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах [[Донбас]]у в межах південно-західного крила [[Бахмутська котловина|Бахмутської котловини]].

== Свинець і цинк ==

Потреби України у цих металах у найближчій перспективі (2010 рік) становитимуть: [[цинк]]у до 66 тис. тонн, а [[свинець|свинцю]] до 14 тис. тонн.

[[Свинцево-цинкові руди]] досить високої якості відомі у двох регіонах України: у [[Закарпаття|Закарпатті]] та у південно-східній частині [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-донецької западини]]. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Однак експлуатація [[Мужіївське золоторудне родовище|Мужіївського золото-поліметалічного родовища]] може забезпечити потреби країни тільки частково і то через 7-8 років після відпрацювання власне [[золоті руди|золотих руд]].

Найперспективнішими об'єктами вважаються Біганьське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище у Закарпатті та [[Біляївське родовище|Біляївське]] у [[Харківська область|Харківській області]].

У межах Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381,1 тис. тонн цинку та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему [[збагачення корисних копалин|збагачення]]. Встановлено золотоносність [[поліметалічні руди|поліметалічних руд]].

У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової виробки. В межах цього блоку попередньо розвідані запаси категорії Cz, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* виконання розвідувальних робіт на Біганьському та Біляївському родовищах;
* проведення пошуково-оцінювальних робіт на [[Новодмитрівський рудопрояв|Новодмитрівському рудопрояві]];
* проведення пошуково-оцінювальних робіт на флангах Біляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього гірничо-збагачувального комбінату. 

== Нікель і кобальт == 

Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. тонн у 2001 році до 6,6 тис. тонн у 2010 році.

[[Кобальт]] в Україні, як і більшості країн світу, не створює самостійних родовищ, а міститься у [[нікелеві руди|нікелевих рудах]] та продуктах їх переробки ([[феронікель]] — із [[силікатні руди|силікатних руд]]; [[нікелевий концентрат]] — із [[сульфідні руди|сульфідних руд]]).

Родовища обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання [[гіпербазити|гіпербазитів]] і зосереджені у двох районах: у Середньому [[Побужжя|Побужжі]] ([[Кіровоградська область]]) та Середньому [[Придніпров'я|Придніпров'ї]] ([[Дніпропетровська область]]).

Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю є ([[Український щит]] Красногірсько-Житомирської зони та [[Приазов'я]]).

Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. тонн, тобто завод забезпечено сировиною на 9-10 років.

У районі [[Побузький нікелевий завод|Побузького нікелевого заводу]] виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн.

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є: 

* проведення розвідки на найперспективніших Західнолащовській і Північнолиповеньківській ділянках та продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках для відкриття нових родовищ, розташованих поблизу Побузького нікелевого заводу;
* проведення додаткових технологічних випробувань на Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд;
* вивчення базит-гіпербазитових масивів у процесі геологозйомочних робіт. 

== Молібден == 

Україна не має розвіданих родовищ [[молібден]]у і вся потреба забезпечується поставками його з країн [[СНД]]. Однак у межах [[Український щит|Українського щита]] є перспективні площі і навіть конкретні перспективні рудопрояви, підготовлені до розвідки і подальшого освоєння. Це, в першу чергу, [[Вербинський рудопрояв|Вербинський]] і [[Устинівський рудопрояв]]и в північно-західній частині Українського щита та [[Східносергіївський рудопрояв]] у Середньому Придніпров'ї.

В останні роки у [[Східноприазовський блок|Східноприазовському блоці]] Українського щита у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви [[молібден]]у, [[вольфрам]]у, [[вісмут]]у, [[свинець|свинцю]], [[срібло|срібла]] та інших [[метали|металів]]. Виявлення нового перспективного типу вольфрам-молібденового зруденіння значно збільшує перспективи України на відкриття власних промислових родовищ вольфраму і молібдену. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* на північному заході Українського щита в Устинівському рудному полі продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах — Устинівському, Високому та інших і розвідка Вербинського родовища для підготовки його до промислового освоєння;
* на Східносергіївському рудопрояві завершення комплексу бурових, технологічних досліджень, проведення прогнозної геолого-економічної оцінки рудопрояву і складання техніко-економічних міркувань доцільності гірничо-бурової розвідки паралельно з розвідкою Сергіївського золоторудного родовища з його гірничих виробок;
* на рудопроявах (ділянках) Східного Приазов'я проведення пошукових робіт для виявлення нових і оконтурення виявлених об'єктів, а з 2004 p. — комплексу оцінювальних робіт для визначення їх промислового значення. 

== Олово і вольфрам ==
=== Олово === 

Потреби України в олові становлять 600 — 800 тонн на рік.

Перспективи відкриття промислових родовищ [[олово|олова]] пов'язуються з рудовмісними структурами [[Сущано-Пержанська зона|Сущано-Пержанської зони]]. Серед них рудопрояви Кар'єр, Західне, Гірниче та інші.

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* проведення комплексу бурових, мінералого-петрографічних і технологічних досліджень на родовищах;
* проведення геолого-економічної оцінки і визначення доцільності розвідки на Західному і Гірничому рудопроявах. 

== Вольфрам == 

Потреби України у вольфрамовій продукції на найближчу перспективу становлять 435 — 480 тонн.

В останні роки у Східному Приазов'ї визначено перспективні прояви [[вольфрам]]у. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* проведення пошукових робіт літогеохімічними методами з проходженням поверхневих [[гірнича виробка|гірничих виробок]] та [[свердловина|свердловин]] з комплексом [[геофізичні дослідження|геофізичних досліджень]]. 



В Україні створено потужну мінерально-сировинну базу [[Титан (хімічний елемент)|титан]]у — це 40 родовищ, з яких 12 детально розвідано і розпочато промислове добування.

Видобування титанових (ільменітових) концентратів здійснюють [[Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат]] у [[Житомирська область|Житомирській області]] та [[Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат]] у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску [[ільменітовий концентрат|ільменітових концентратів]] і може повністю забезпечити потреби України та вигідний експорт.

[[Розвідані запаси|Розвіданими запасами]] [[титанові руди|титанових руд]] обидва комбінати забезпечені на далеку перспективу. Однак проблема полягає в дефіциті руд із свіжим [[ільменіт]]ом, з якого можна отримувати високоякісні та конкурентоспроможні [[пігменти]] за технологією діючих сірчанокислотних виробництв у [[Суми|Сумах]] та в [[Кримський півострів|Крим]]у. Запаси таких руд в Україні пов'язані, в основному, з великим [[Стремигородське корінне родовище|Стремигородським корінним родовищем]], підготовленим до промислового освоєння, та меншим за розмірами Федоровським родовищем, розвідка якого завершується. Експлуатація цих родовищ дасть змогу одночасно отримувати дефіцитний [[апатитовий концентрат]], а також рідкісні землі у апатитовому концентраті, [[ванадій]] та [[скандій]] — в ільменітовому.

Проте для експлуатації цих родовищ необхідне [[капітальне будівництво]] нових [[рудник]]ів та [[збагачувальна фабрика|збагачувальних фабрик]], що потребує значних інвестицій і часу. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* підготовка до промислового освоєння [[Тростянецьке розсипне родовище ільменіту|Тростянецького розсипного родовища ільменіту]];
* розвідка і підготовка до промислового освоєння [[Тарасівське розсипне родовище комплексних циркон-титанових руд|Тарасівського розсипного родовища комплексних циркон-титанових руд]] у [[Київська область|Київській області]].

Поряд з титаном, вилученим з ільменітових і [[рутил]]ових концентратів, передбачається також вилучення [[ванадій|ванадію]]. Технологія його вилучення давно розроблена, однак у промисловості ще й досі не реалізована.

== Рідкісні та рідкісноземельні метали ==
== Літій ==
 
Україна має значні запаси і перспективні ресурси [[літій|літію]]. Орієнтовно погреби [[карбонат літію|карбонату літію]] становлять (в розрахунку на метал) 100 — 200 тонн. Збільшаться потреби у [[петалітовий концентрат|петалітовому концентраті]] для виробництва спецскла і спецкераміки — десятки тис. тонн.

У 1994 році Мінпромом України було запропоновано підготувати до промислового освоєння [[Шевченківське родовище літієвих руд]] у [[Запорізька область|Запорізькій області]]. Проведено оцінку і складено порівняльне техніко-економічне міркування [[Полохівське родовище літію|Полохівського родовища літію]] в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]]. За економічними показниками ці два родовища заслуговують на [[промислове освоєння]], однак за більшістю критеріїв Полохівське родовище має ряд переваг.

Освоєння Полохівського родовища петалітових руд могло б не тільки забезпечити потреби у літії різних галузей промисловості, але і збільшити її експортний потенціал. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* завершення пошуково-оцінювальних робіт на Полохівському родовищі;
* проведення розвідки та підготовки родовища до промислового освоєння. 

== Тантал і ніобій == 

Україна володіє значними ресурсами [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]]у і [[ніобій|ніобію]] в північно-західній частині [[Український щит|Українського щита]], в межах [[Кіровоградський блок|Кіровоградського блоку]] та в [[Приазов'я|Приазов'ї]]. Найбільш ґрунтовно вивчено об'єкти Приазов'я, що мають значні ресурси і запаси, а також сприятливі гірничо-геологічні і гідрогеологічні умови для його розробки. За умови комплексного використання цих запасів (цирконій, нефелін, польовий шпат) родовище може рентабельно експлуатуватися.

Найбільш досконало вивчено значне за розмірами [[Мазурівське родовище]], яке розташоване у [[Донецька область|Донецькій області]] поруч з [[Донецький хіміко-металургійний завод|Донецьким хіміко-металургійним заводом]]. Ведеться розвідка для підготовки родовища до промислового освоєння, отримано приріст промислових запасів категорії С1.

Значний ресурсний потенціал мають недостатньо вивчені кори вивітрювання у [[метасоматити|метасоматитах]] [[Сущано-Пержанська зона|Сущано-Пержанської зони]], де разом з [[ніобій|ніобієм]] знаходяться [[рідкісні землі]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]] та інші [[метали]].

Невеликі за розмірами, але з високим вмістом танталу (0,10 — 0,15 %), рудопрояви відкрито у межах [[Ганівсько-Звенигородська зона|Ганівсько-Звенигородської зони]] ([[Мостове (Новомиргородський район)|Мостове]], [[Копанки (Маловисківський район)|Копанки]], [[Вись]] та інші).

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* завершення розвідки Мазурівського родовища, розробка техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій, складання звіту та затвердження (апробація) запасів у [[Державна комісія по запасах корисних копалин України|Державній комісії по запасах корисних копалин України]];
* проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у Сущано-Пержанській зоні для визначення промислового значення кор. вивітрювання з рідкіснометальним комплексним зруденінням;
* проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах Ганнівсько-Звенигородської зони для визначення доцільності проведення подальших робіт на танталове багате зруденіння.

== Рідкісні землі та ітрій == 

П'ятнадцять [[лантаноїди|лантаноїдів]] і близький до них [[ітрій]] становлять групу [[рідкісні землі|рідкісних земель]], або [[рідкісноземельні метали|рідкісноземельних металів]]. Попит на ці метали постійно зростає. Прогнозуються потреби в Україні рідкісних земель (у розрахунку на метал) 60 тонн у 2005 році і 115 тонн у 2010 році.

У Приазовській частині Українського щита відкрито [[Азовське родовище рідкісних земель]], що вивчається. За результатами пошуково-оцінювальних робіт складено попередні техніко-економічні міркування. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* завершення пошуково-оцінювальних робіт і підготовка до дослідно-промислової експлуатації великого Азовського родовища цирконіє-рідкісноземельних руд;
* здійснення оцінки рідкісноземельних руд у корах вивітрювання Сущано-Пержанської зони, що знаходяться на північному заході Українського щита. 

== Цирконій і гафній == 

Ці два метали мають близькі фізико-хімічні властивості ([[вогнетривкість]], [[інертність]] тощо). Гафній не має власних [[мінерал]]ів, але є постійною домішкою у мінералах [[циркон]]у при середньому співвідношенні їх оксидів 1:50.

Власні потреби промисловості України у 1998 році становили 90 тонн цирконію при виробництві 180 тонн. У 2005 — 2010 роках прогнозується збільшення виробництва до 360 тонн.

На запасах [[Малишевське розсипне родовище|Малишевського розсипного родовища]] давно працює [[Вільногірський гірничометалургійний комбінат]], який постачає [[цирконовий концентрат|цирконові концентрати]] та продукти їх первинної переробки. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* підготовка [[Тарасівське розсипне родовище|Тарасівського розсипного родовища]] у [[Київська область|Київській області]] до розвідки його комплексних ільменітоцирконорутилових руд та проведення її у 2002 — 2007 роках; проведення додаткового вивчення корінних родовищ у Приазов'ї — рідкіснометальному Мазурівському та рідкісноземельному Азовському.

== Дорогоцінні метали та алмази ==
=== Золото та срібло === 

В Україні виділяються три [[золотоносні провінції України|золотоносні провінції]]: [[Українські Карпати|Карпати]], [[Донбас]] та [[Український щит]].

Карпати є однією з найбільш досконало вивчених провінцій. Тут розвідано запаси золота у кількості майже 55 тонн — [[Мужіївське родовище]] та [[родовище Сауляк]].

[[Мужіївське золотополіметалічне родовище]] введено у промислове освоєння в [[1999]] році. Безпосередньо до Мужіївського родовища прилягає [[Берегівське золотополіметалічне родовище]], яке має руди аналогічного складу. В межах єдиною гірничого відводу [[Мужіївське шахтне поле|Мужіївського шахтного поля]] вже на першому етапі можна довести запаси до 80-100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько 2,5 млн тонн свинцю та цинку.

Родовище Сауляк попередньо розвідане двома горизонтами [[штольня|штольневих]] виробок, з поверхні — розчистками. Виявлено і розвідано поки три рудних тіла. Прогнозні ресурси категорії P1 визначаються у 35 тонн і категорії Р2 — 65 тонн.

За попередніми оцінками фахівців, загальні ресурси [[Карпатська провінція|Карпатської провінції]] визначаються: [[золото|золота]] — 400 тонн, [[срібло|срібла]] — 5,5 тис. тонн, [[свинець|свинцю]] — 2,7 млн тонн, [[цинк]]у — 5,3 млн тонн.

Золотоносність [[Донбас]]у вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки. Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються у 400 тонн золота. Тут відкрито невелике за запасами [[Бобриківське родовище золото-сульфідних руд]].

Головною золотоносною провінцією України є Український щит, загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2400 тонн золота. Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: [[Майське родовище|Майське]], [[Клинцівське родовище|Клинцівське]], [[Юр'ївське родовище|Юр'ївське]], [[Сергіївське родовище|Сергіївське]], [[Балка Золота]] та [[Балка Широка (родовище)|Балка Широка]]. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 тонн золота.

=== Проблеми і задання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* активізація [[геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]] у Закарпатті для надійного забезпечення [[Мужіївський державний золотополіметалічний комбінат|Мужіївського державного золотополіметалічного комбінату]] запасами промислових категорій власне [[золоті руди|золотих руд]] і збільшення перспективних ресурсів району та підготовка до експлуатації [[Бобриківське родовище|Бобриківського родовища]] у Донбасі;
* посилення пошукових, пошуково-оцінювальних робіт у Донбасі для вивчення [[териген]]но-карбонатних товщ Південного Донбасу, перспективних на багаті руди типу карлін;
* продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Українському щиті в перспективних структурах як відомих рудних полів і зон ([[Верхівцевська зеленокам'яна структура|Верхівцевська]], [[Сурська зеленокам'яна структура|Сурська]] і [[Чортомлицька зеленокам'яна структура|Чортомлицька]] зеленокам'яні структури Середнього Придніпров'я, [[Саврансько-Капустинське]], [[Клинцівсько-Юр'ївське рудне поле|Клинцівсько-Юр'ївське рудні поля]] в [[гнейс]]ових товщах), так і потенційних рудних полів у перспективних структурах інших районів Українського щита;
* проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках [[Берегівське рудне поле|Берегівського]] і [[Вишковське рудне поле|Вишковського рудних полів]], а також на площах і ділянках [[Рахівський рудний район|Рахівського рудного району]], розвідка [[Берегівське родовище|Берегівського родовища]], а також флангів [[Мужіївське родовище|Мужіївського родовища]]; вивчення чорносланцевих товщ Донбасу, перспективних на виявлення родовищ типу [[Кокпатас]], [[Бакирчик]], [[Мурун-Тау]]. 

== Платиноїди == 

Необхідність оцінки перспективних [[геологічні формації України|геологічних формацій України]] на [[платинова група металів|метали платинової групи]] викликана постійним розширенням використання їх у багатьох галузях [[наука|науки]] і [[техніка|техніки]].

На теперішній час в Україні розвіданих запасів металів платинової групи немає. Не відомі також конкретні ділянки для відкриття родовищ, хоча є досить високі загальні перспективи платиноносності різних геологічних формацій. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* створення власної лабораторної бази і починаючи з 2004 року організація масових цілеспрямованих пошуків металів платинової групи у процесі виконання усіх видів [[геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]];
* проведення цільових пошукових робіт на метали платинової групи на локальних площах і об'єктах з оцінкою їх перспективи;
* проведення розвідування одного з родовищ металів платинової групи, або здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими категоріями як супутнього компонента у комплексному родовищі. 

=== Проблеми і завдання ===

Основними завданнями цього напряму є:

* виявлення за комплексом методів алмазоносних площ;
* концентрація основних обсягів пошукових робіт на вже відомих площах, у першу чергу в межах Східного Приазов'я, Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах Українського щита.

==Див. також==
* [[Корисні копалини України]]
== Література ==

* Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року».
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3268-17 ЗАКОН УКРАЇНИ "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року"]
* [http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2016/08/mru_02_2014_03.pdf СТАТТЯ 1. ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ]
* {{ГЕС}}
* {{Публікація |книга |назва=Атлас «Геологія і корисні копалини України» |місце=Київ |видавець=[[Інститут геологічних наук НАН України]] |видавництво=УІЦПТ «Геос-ХХІ століття» |рік=2001 |сторінок=168 |ref=Геологія і корисні копалини
|автор=[[Галецький Леонід Станіславович|Галецький Л. С.]] |автор2=Чернієнко Н. М. |автор3=Брагін Ю. М. |автор4=та ін. |відповідальний=під ред. Л. С. Галецького |isbn=966-02-2139-8}}
* Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013.&nbsp;— 683 с.

[[Категорія:Сировина]]
[[Категорія:Рудні родовища України|*]]