Перегляд вихідного коду сторінки Марс-1

{{Otheruses|Марс (значення)}}
{{Космічний апарат
| Назва      = Марс-1
| Зображення = Mars_1_NASA.jpg
| Опис       = 
<!-- Основні параметри -->
| Повна назва       =  
| COSPAR ID         = 1962-061A
| NORAD ID          = 00448
| Організація       = 
| Виготівник        = [[ОКБ-1]]
| Оператор          = 
| Тип апарата       = пролітний
| Проліт            = Марса
| Дата прольоту     = 
| Нині рухається до = 
| Штучний супутник  = Сонця
| Вихід на орбіту   = <!-- небесного тіла -->
| Обертів           = 
| Дата запуску      = 1 листопада 1962<br/>16:14:16 UTC
| Ракета-носій      = [[Молнія (ракета-носій)|«Молнія»]]
| Номер запуску     = Т103-16
| Космодром         = Байконур, майданчик 1
| Тривалість польоту = 
| Схід з орбіти     = 

<!-- Технічні параметри -->
| Маса                    = 893,5&nbsp;кг
| Розміри                 = довжина&nbsp;— 3,3&nbsp;м,<br/>діаметр 1,1&nbsp;м
| Потужність              = 
| Джерела живлення        = дві панелі сонячних батарей площею 2,6 м², кадмієво-нікелевий акумулятор
| Платформа               = МВ2-4
| Час активного існування = 

<!-- Орбітальні дані -->
| Тип орбіти      = [[Геліоцентрична орбіта|геліоцентрична]]
| Велика піввісь  = 
| Ексцентриситет  = 0,269
| Нахил           = 2,68°
| Період          = 519 діб
| Апоцентр        = 0,924 а. о.
| Перицентр       = 1,604 а. о.
| Обертів за добу = 
| Висота орбіти   = 
| Час перетину екватора = 

<!-- Прилади -->
| Прилади             = 
| Головні прилади     = 
| Роздільна здатність = 
}}

'''«Марс-1»''', інші назви '''«Супутник-23»''', '''«1962-061A»''', '''«62061A»''', '''«00450»'''&nbsp;— радянська [[автоматична міжпланетна станція]] для дослідження Марса. Стартувала з [[космодром]]у [[Байконур]] 1 листопада 1962 року о 16:14:16 UTC за допомогою [[Ракета-носій|ракети-носія]] [[Молнія (ракета-носій)|«Молнія»]] Т103-16. Перший радянський космічний апарат, запущений до [[Марс (планета)|Марса]].

У звіті космічного командування флоту США початково позначався як «Супутник-30».

77-й запуск 1962 року. 45-й радянський запуск. 236-й космічний апарат.

== Опис ==
Апарат типу МВ2-4. Покращений апарат типу «<nowiki/>[[Венера (космічна програма)|Венера]]<nowiki/>».

=== Розміри ===
Маса&nbsp;— 893,5&nbsp;кг, довжина&nbsp;— 3,3&nbsp;м, діаметр&nbsp;— 1,1&nbsp;м, ширина з розкритими сонячними панелями і радіаторами&nbsp;— 4&nbsp;м.

Внутрішній тиск&nbsp;— 1,1 атм.

Циліндричний корпус мав дві частини:

* Верхня, довжиною 2,7&nbsp;м&nbsp;— орбітальний відсік із системами управління і рушійною установкою.
* Нижня, довжиною 0,6&nbsp;м&nbsp;— відсік апаратури з науковими приладами.

=== Зв'язок ===
Для зв'язку використовувалися три системи:

* Радіопередавач з довжиною хвилі 32&nbsp;см, розміщений в орбітальному відсіку, використовував антену з високим коефіцієнтом підсилення діаметром 1,7&nbsp;м.
* Радіопередавач з довжиною хвилі 160&nbsp;см використовував дві неспрямовані антени на кінцях панелей сонячних батарей.
* Радіопередавач з довжиною хвилі 8&nbsp;см, розміщений у відсіку апаратури, призначався для передачі телевізійних зображень.

Також у відсіку апаратури розміщувався імпульсний передавач з довжиною хвилі 5&nbsp;см.

Станція автоматично передавала інформацію раз на дві доби, а з 13 грудня&nbsp;— раз на п'ять діб, і могла отримувати команди з Землі.

=== Живлення ===
Живлення забезпечували дві панелі сонячних батарей площею 2,6&nbsp;м², розміщені на протилежних сторонах апарата. Енергія зберігалася у кадмєво-нікелевому акумуляторі ємністю 42 [[Ампер-година|ампер-години]].

=== Система терморегулювання ===
Двоконтурна рідинно-газова система терморегулювання, в якій рідина, проходячи по зовнішніх напівсферичних радіаторах з різними оптичними характеристиками, нагрівалася або охолоджувалася і відповідно підігрівала або охолоджувала газ усередині відсіків, підтримуючи температуру в межах 20—30&nbsp;°C.

=== Наукові прилади ===

* Магнітометр, розміщений на стрілі, прикріпленій до орбітального відсіку.
* Телевізійно-фотографічне обладнання.
* Спектрорефлексометр.
* Вимірювачі радіації: газорозрядний і [[Сцинтиляційні лічильники|лічильник сцинтиляцій]].
* Спектрограф для вивчення озонових шарів.
* Радіотелескоп з [[Довжинами хвилі|довжиною хвилі]] 150 і 1500&nbsp;м.
* Детектор мікрометеоритів.
* Позиціювання і орієнтація здійснювалися за допомогою датчиків Сонця і зірок.

== Політ ==
1 листопада 1962 року о 16:14:16 UTC з [[космодром]]у [[Байконур]] [[Ракета-носій|ракетою-носієм]] «<nowiki/>[[Молнія (ракета-носій)|Молнія]]<nowiki/>» Т103-16 було запущено «Супутник-23» (розгінний блок з АМС) на низьку опорну орбіту з перигеєм 157&nbsp;км і апогеєм 238&nbsp;км і нахилом орбіти 65°.

Розгінний блок вивів станцію на міжпланетну траєкторію і відокремився, станція розгорнула сонячні батареї.

На початку польоту телеметрія повідомила про витік в одному з клапанів системи орієнтації, тому апарат переключили в стабілізацію гіроскопами.

АМС «Марс-1» активно працювала протягом 4,5 місяця, за які було здійснено 61 сеанс радіозв'язку і передано на борт близько 3000 радіокоманд. Інформація надходила раз на дві доби, а з 13 грудня&nbsp;— раз на п'ять діб.

У результаті пошкодження системи орієнтації 21 березня 1963 року на відстані близько 106&nbsp;млн км був отриманий останній сигнал зі станції.

16 травня 1963 року радянське інформаційне агентство «<nowiki/>[[ТАРС]]<nowiki/>» повідомило про втрату зв'язку з апаратом 21 березня.

19 червня 1963 року станція пройшла за 193 тис. км від планети Марс і згодом вийшла на навколосонячну орбіту.

== Завдання польоту ==
* Дослідження радіомагнітних полів та радіозв'язку у міжпланетному просторі.
* Загальне дослідження космосу
* Фотографування поверхні планети Марс з подальшою передачею зображення на Землю.

== Результати ==
На висотах 6 тис.&nbsp;— 40 тис. км від Землі апарат раз на дві хвилини фіксував зіткнення з мікрометеоритом, оскільки політ відбувався під час [[Метеорний потік|метеоритного дощу]] [[Тауриди|тауридів]]. Подібну щільність було зафіксовано на відстані 20&nbsp;млн&nbsp;— 40&nbsp;млн км від Землі.

У міжпланетному просторі було зафіксовано [[напруженість магнітного поля]] 3—4 [[Гамма (одиниця вимірювання)|гамми]] зі стрибками до 6—9.

Зафіксовано [[сонячний вітер]].

Вимірювання [[Космічні промені|космічних променів]] виявило подвоєння їхньої інтенсивності після 1959 року.

Було виявлено [[радіаційні пояси]].

У результаті пошкодження системи орієнтації 21 березня 1963 року на відстані близько 106&nbsp;млн км був отриманий останній сигнал зі станції, тому 19 червня 1963 року станція пройшла за 193 тис. км від планети Марс без фотографування поверхні й згодом вийшла на навколосонячну орбіту.

== Джерела ==
* [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraft/display.action?id=1962-061A Марс-1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170227004554/http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftDisplay.do?id=1962-061A |date=27 лютого 2017 }} у каталозі НАСА{{ref-en}}
* [https://space.skyrocket.de/doc_sdat/mars-2mv-4.htm Марс-1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181230181148/https://space.skyrocket.de/doc_sdat/mars-2mv-4.htm |date=30 грудня 2018 }} на космічних сторінках Гюнтера{{ref-en}}
* [http://weebau.com/satplan/mars%201.htm Марс-1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190302024615/http://weebau.com/satplan/mars%201.htm |date=2 березня 2019 }} Космічна енциклопедія{{ref-en}}
* [http://claudelafleur.qc.ca/Spacecrafts-1962.html#Mars-1 Марс-1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120810154220/http://claudelafleur.qc.ca/Spacecrafts-1962.html#Mars-1 |date=10 серпня 2012 }} Енциклопедія космічних апаратів{{ref-en}}

== Див. також ==
* [[Дослідження Марса]]

{{Дослідження Марса космічними апаратами}}
{{Космічні запуски 1962}}

[[Категорія:Дослідження Марса]]
[[Категорія:Автоматичні міжпланетні станції]]
[[Категорія:Міжпланетні дослідження СРСР]]
[[Категорія:Покинуті супутники]]