Перегляд вихідного коду сторінки Лондонський метрополітен

{{Метро
| назва                  = Лондонський метрополітен
| оригінальна назва      = {{lang-en|London Underground}}
| логотип                = Underground.svg
| розмір лого            = 120пкс
| зображення             = Lancaster Gate tube.jpg
| розмір                 = 
| підпис                 = 
| країна                 = {{GBR}}
| розташування           = [[Лондон]]
| дата відкриття         = [[10 січня]] [[1863]]
| дата закриття          =
| вартість проїзду       =
| щоденний пасажиропотік = ~ 3 млн
| річний пасажиропотік   =
| сайт                   =
| власник                =
| оператор               =
| керівник               =
| працівників            =
| валовий дохід          =
| нагороди               =
| ліній                  = 11
| станцій                = 272 (262 власних)
| довжина мережі         = 402<ref>{{Cite web |url=https://tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/what-we-do/london-underground/facts-and-figures |title=Архівована копія |accessdate=24 березня 2016 |archive-date=17 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170217173345/https://tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/what-we-do/london-underground/facts-and-figures }}</ref> км
| вагонів                =
| вагонів у складі       =
| склад                  =
| депо                   =
| ширина колії           =
| електрифікація         =
| середня швидкість      =
| максимальна швидкість  =
| примітки               =
| схема ліній            =
}}

'''Лондонський метрополітен''' ({{lang-en|London Underground}})&nbsp;— система ліній метрополітену в [[Лондон]]і [[Велика Британія]]. Перший метрополітен у світі, відкритий [[1863 у залізничному транспорті|1863]] року.

Лондонський метрополітен&nbsp;— один із найбільших у світі, його мережа складається з 11 ліній загальною протяжністю 402&nbsp;км, із яких 45&nbsp;% проходить під землею<ref name="facts">{{cite web|title=Key facts|publisher=[[Transport for London]]|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonunderground/1608.aspx|accessdate=29 лютого 2012|archiveurl=https://www.webcitation.org/68ezXPppu?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonunderground/1608.aspx|archivedate=2012-06-24|deadurl=no}}</ref>. За сумарною довжиною ліній метрополітен посідає четверте місце у світі після [[сеульський метрополітен|сеульського]], [[пекінський метрополітен|пекінського]]<ref name="Xinhua20130506">{{cite web |url=http://news.xinhuanet.com/fortune/2013-05/06/c_124667054.htm |title=北京地铁10号线一圈57公里 创地下铁之最 |publisher=北京日报 |language=Chinese |accessdate=2013-05-06 |archive-date=26 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130926195438/http://news.xinhuanet.com/fortune/2013-05/06/c_124667054.htm }}</ref> і [[шанхайський метрополітен|шанхайського]]<ref name="secondlongest">{{cite news |title=Expo Offers Shanghai a Turn in the Spotlight |work=The New York Times |url=http://www.nytimes.com/2010/04/30/world/asia/30shanghai.html?_r=1 |author=Barboza, David |date=29 квітня 2010 |accessdate=31 грудня 2010 |archive-date=27 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927051025/http://www.nytimes.com/2010/04/30/world/asia/30shanghai.html?_r=1 }}</ref>. Лондонське метро налічує 272 станції.

Пасажиропотік у лондонському метрополітені 2011 року становив 1171 мільйон осіб, у середньому понад 3 мільйони пасажирів на день. За річним пасажиропотоком метрополітен Лондона посідає одинадцяте місце у світі та третє в Європі після [[московський метрополітен|московського]]<ref name="stat">
{{cite web
 |url         = http://mosmetro.ru/about/general/numeral/
 |title       = Метрополитен в цифрах
 |publisher   = Официальный сайт Московского метрополитена
 |accessdate  = 2011-12-29
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6DQrcFBcz?url=http://mosmetro.ru/about/general/numeral/
 |archivedate = 2013-01-05
 |deadurl     = no
}}
</ref> і [[паризький метрополітен|паризького]]<ref>{{cite web|title=Rapport d'activite|publisher=STIF|url=http://www.stif.org/IMG/pdf/RA_2011_BD.pdf|archiveurl=https://www.webcitation.org/6J7LaTVgW?url=http://www.stif.org/IMG/pdf/RA_2011_BD.pdf|archivedate=2013-08-24|accessdate=2016-03-19|deadurl=no}}</ref>. Мережа лондонського метро обслуговує більшу частину [[Великий Лондон|Великого Лондона]], а також частково графства [[Бакінгемшир]], [[Хартфордшир]] і [[Ессекс]].

Лондонський метрополітен&nbsp;— найстаріший у світі. Його перша лінія, яка називалася «Метрополітен рейлвей», відкрилася у 1863 році. Вона пов'язувала два великих залізничних вокзали із [[Лондонське Сіті|Сіті]]{{sfn|Wolmar|2004|p=18}}. 1890 року лондонський метрополітен став однією з перших залізничних систем, де почали експлуатуватися поїзди на електротязі{{sfn|Wolmar|2004|p=135}}. У роки Другої світової війни станції підземки служили притулком десяткам тисяч мирних жителів під час бомбардувань. 18 листопада 1987 року на одній зі станцій спалахнула [[Пожежа на станції «Кінгс-Кросс Сент-Панкрасс»|сильна пожежа]], що забрала життя 31 людини{{sfn|Jackson|1993|p=459}}. 7 липня 2005 року лондонський метрополітен став мішенню для терористів. В результаті [[Вибухи в Лондоні 7 липня 2005 року|потрійного теракту]] загинули 56 осіб, у тому числі 4 арабських терористи.

Спочатку лінії лондонського метрополітену будували різні приватні компанії. 1933 року після створення Департаменту лондонського пасажирського транспорту ({{lang-en|London Passenger Transport Board}}) вони стали частиною єдиної транспортної системи. 1985 року уряд Великої Британії створив товариство з обмеженою відповідальністю London Underground (London Underground Limited)<ref name="history">{{cite web|title=History|publisher=Transport for London|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonunderground/1604.aspx|accessdate=31 березня 2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/683ljEppz?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonunderground/1604.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>, і метрополітен став самостійною організацією. З 2003 року «London Underground Limited» (LUL) є власною дочірньою компанією корпорації «Transport for London» (TfL), яка відповідає практично за весь громадський транспорт Великого Лондона<ref>{{cite web|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/4510.aspx|title=Company information|publisher=Transport for London|archiveurl=https://www.webcitation.org/6DfAT5pQ8?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/4510.aspx|archivedate=2013-01-14|accessdate=2016-03-19|deadurl=no}}</ref>.

Лондонці називають метрополітен у своєму місті «The Tube» («тьюб»&nbsp;— труба), за формою тунелів глибокого закладення. Лондонська підземка є одним із символів Лондона. На карті лондонського метро також представлені [[Доклендське легке метро]] та [[London Overground]], які не є частиною мережі Лондонського метро.

== Історія ==
[[Файл:Why London Underground is nicknamed The Tube.jpg|thumb|Ось чому лондонці називають метрополітен трубою (''The Tube'').]]

=== Тунель під Темзою ===
У 1818 році французький інженер [[Марк Брюнель]] винайшов [[прохідницький щит]], за допомогою якого в 1825—1843 роках був побудований перший у світі тунель, прокладений під водоймою у м'якому ґрунті<ref name=bagust>{{cite book |author=Bagust, Harold |title=The greater genius?: a biography of Marc Isambard Brunel |year=2006 |publisher=Ian Allan Publishing |isbn=0-7110-3175-4 |page=65}}</ref>. Тим самим Брюнель продемонстрував можливість будівництва тунелів і проклав шлях розвитку сучасного метро<ref>{{cite web| title = The Thames Tunnel| publisher = Brunel Museum| url = http://www.brunel-museum.org.uk/history/the-thames-tunnel/| accessdate = 2016-02-05| archive-date = 9 жовтня 2013| archive-url = https://web.archive.org/web/20131009052647/http://www.brunel-museum.org.uk/history/the-thames-tunnel/}}</ref>.

Ширина тунелю під Темзою становила 11&nbsp;м, висота&nbsp;— 6&nbsp;м. Спочатку він використовувався як пішохідний, але у 1865 році його придбала асоціація ELR, до якої входили шість залізничних компаній<ref name="smith">Denis Smith, «London and the Thames Valley», с. 17, Thomas Telford, 2001</ref>. Через тунель стали ходити вантажні й пасажирські потяги. З 1948 по 2007 рік тунель був частиною метрополітену, а на початок ХХІ сторіччя по ньому курсують потяги ''London Overground''<ref name="tunnel">{{cite web|title=Старейший туннель под рекой соединил три века Лондона|publisher=Membrana|url=http://www.membrana.ru/particle/2345|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GWJODljh?url=http://www.membrana.ru/particle/2345|archivedate=2013-05-10|accessdate=2016-03-23|deadurl=no}}</ref>.

=== Передумови будівництва ===
У першій половині XIX століття в Англії почалося бурхливе будівництво залізниць. Залізнична мережа мала радіальний вигляд, магістральні лінії сходилися в Лондоні. До 1854 року за межами центру Лондона було побудовано шість тупикових залізничних вокзалів: [[Лондон Брідж (станція)|Лондон Брідж]], [[Юстон (станція)|Юстон]], [[Паддінгтон (станція)|Паддінгтон]], [[Кінгс-Кросс (станція)|Кінгс-Кросс]], [[Бішопсгейт (станція)|Бішопсгейт]] та [[Ватерлоо (станція)|Ватерлоо]]. На той час населення британської столиці досягло двох мільйонів, і в місті склалася важка транспортна ситуація. Вона ще більше ускладнилася тим, що, з огляду на швидкий розвиток залізничного транспорту, викликаного [[промислова революція|промисловою революцією]], багато жителів передмість стали їздити в центр Лондона на роботу, зріс і транзитний потік через місто. Єдиним видом громадського транспорту на той момент був [[омнібус]], що зв'язував Паддінгтон із [[Лондонське Сіті|Сіті]]. Основна ж частина пасажиропотоку припадала на приватних візників<ref>{{cite web | title = From omnibus to ecobus, 1829-1850 | url = http://www.ltmuseum.co.uk/learning/online_resources/ecobus_omnibus/pg/1829.htm | publisher = [[London's Transport Museum]] | accessdate = 2016-02-03 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20070609023652/http://www.ltmuseum.co.uk/learning/online_resources/ecobus_omnibus/pg/1829.htm | archivedate = 2007-06-09 | deadurl = no }}</ref>. Оскільки всі залізничні вокзали перебували за межами Сіті (на той момент у Сіті розташовувалась лише одна залізнична станція&nbsp;— «Фінчерч стрит»), а продовжити залізничну колію ближче до центру було заборонено через побоювання, що вібрації можуть пошкодити історичні будівлі, на і без того завантажених центральних вулицях стали виникати затори<ref name="sackeim video">{{cite web| url=http://www.youtube.com/watch?v=okEoC58UKyQ&list=LLUWPEe3W4I2lPTZg7wTMjJQ| title=Из истории великих научных открытий Лондонское метро (You Tube)| year=2013| accessdate=23 березня 2016| archive-date=11 жовтня 2016| archive-url=https://web.archive.org/web/20161011091929/https://www.youtube.com/watch?v=okEoC58UKyQ&list=LLUWPEe3W4I2lPTZg7wTMjJQ}}</ref><ref name="all sackeim video">{{cite web| url=http://www.youtube.com/watch?v=cy6hOeYY7lU&list=LLUWPEe3W4I2lPTZg7wTMjJQ| title=Чудеса инженерии: Метро (You Tube)| year=2011| accessdate=23 березня 2016| archive-date=29 вересня 2016| archive-url=https://web.archive.org/web/20160929080340/https://www.youtube.com/watch?v=cy6hOeYY7lU&list=LLUWPEe3W4I2lPTZg7wTMjJQ}}</ref>.

=== Перша підземна залізниця ===
[[Файл:Constructing the Metropolitan Railway.jpg|thumb|250px|Будівництво «Метрополітен рейлуей» поблизу вокзалу Кінгс-Крос (1861&nbsp;р.)]]
[[Файл:Metropolitan Railway Steam Locomotive, London Transport Museum.jpg|right|thumb|250px|Єдиний збережений паровоз першої підземної залізниці в Лондонському музеї громадського транспорту]]
Перші пропозиції з будівництва підземної залізниці, яка зв'язувала б Сіті із залізничними вокзалами, з'явилися у 1830-х роках, але питання про будівництво метрополітену стало всерйоз розглядатися як вирішення проблеми заторів на дорогах тільки в першій половині 1850-х{{sfn|Green|1987|с=3-4}}.

У 1855 році парламентським актом було затверджено будівництво підземної залізниці, названої «Метрополітен рейлвей». Згідно з проєктом, вона повинна була пов'язати вокзали Паддінгтон і Кінгс-Крос зі станцією [[Фаррінгдон (станція)|Фаррінгдон]]. Фінансову підтримку проєкту надала компанія «[[Great Western Railway]]» (GWR), вона ж взялася за проєктування спеціального рухомого складу для нової підземної залізниці.

Брак бюджетних коштів затримав початок будівництва на декілька років. Через недофінансування проєкт міг бути і зовсім згорнутий. Тим, що цього все ж не сталося, лондонський метрополітен великою мірою зобов'язаний [[солісітор]]у [[Лондонська міська корпорація|Лондонської міської корпорації]] [[Чарльз Пірсон|Чарльзу Пірсону]], який лобіював в муніципальному парламенті виділення коштів на реалізацію проєкту. Він підтримував ідею будівництва підземної залізниці в Лондоні протягом декількох років{{sfn|Day|2010|p=10}}. Пірсон виступав за знесення антисанітарних нетрів і за будівництво на їх місці нового житла для жителів околиць із забезпеченням залізничного перевезення до місць їх роботи в центрі міста. Попри те, що він безпосередньо ніколи не залучався до управління «Метрополітен рейлуей», його по праву вважають одним з батьків-засновників лондонського метрополітену. Зрештою Пірсону вдалося переконати Лондонську міську корпорацію допомогти з фінансуванням проєкту. Роботи, нарешті, почалися у лютому 1860 під керівництвом головного інженера [[Джон Фоулер|Джона Фоулера]]{{sfn|Wolmar|2004|p=36}}. Сам Пірсон помер у 1862 році, так і не дочекавшись відкриття Лондонського метро{{sfn|Robbins, Michael|2004}}.

Перші тунелі були побудовані траншейним способом&nbsp;— виривався рів завглибшки до 10&nbsp;м, на його дно укладалися залізничні колії, потім над ними зводилися аркові цегельні склепіння, далі рів засипався. На час будівництва тунелю таким методом рух на вулиці повністю припинявся, крім того, будівництво метро стало причиною численних зносів будинків та іншої інфраструктури на поверхні<ref name="Leinster Gardens">{{cite web|last=Slocombe|first=Mike|title=23/24 Leinster Gardens, Paddington, London W2|work=London Landmarks|publisher=[[Urban75]]|month=January|year=2007|url=http://www.urban75.org/london/leinster.html|accessdate=11 липня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/683llZ9ZL?url=http://www.urban75.org/london/leinster.html|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Перша лінія лондонського метрополітену&nbsp;— «[[Лінія Метрополітен|Метрополітен рейлуей]]» відкрилася 10 січня 1863 року . Експлуатацію гілки здійснювала однойменна компанія. Перша черга підземки налічувала сім станцій: «Бішоупс Роуд» (наразі «[[Паддінгтон (станція)|Паддінгтон]]»), «[[Еджвер-роуд (станція метро ліній Хаммерсміт-енд-Сіті, Дистрикт, Кільцева)|Еджвер-роуд]]», «[[Бейкер-стріт (станція метро)|Бейкер-стріт]]», «Портленд-роуд» (наразі «[[Грейт-Портленд-стріт (станція метро)|Грейт-Портленд-стріт]]»), «Гауер-стріт» (наразі «[[Юстон-сквер (станція метро)|Юстон-сквер]]»), «Кінгс-Крос» (наразі «[[Кінгс-Крос Сент-Панкрасс (станція метро)|Кінгс-Крос Сент-Панкрасс]]») і «Фаррінгдон-стріт» (станція [[Фаррінгдон (станція)|Фаррінгдон]]){{sfn|Rose|2007}}. Довжина всієї лінії становила 6&nbsp;км. Спочатку поїзди в метро ходили на паровозній тязі. З огляду на недостатню вентиляцію підземка була задимлена так, що часто на станціях ставало важко дихати через паровозний дим. Попри це, метрополітен став популярний, бо був найшвидшим видом транспорту у місті. На момент відкриття середній пасажиропотік за день становив 26 000 чол{{sfn|Green|1987|p=5}}, за перший рік роботи Лондонський метрополітен перевіз 9,5&nbsp;млн осіб, а за 1864 рік&nbsp;— 12 млн<ref name="sackeim video"/>.

=== Подальший розвиток ===
Відразу ж після відкриття лондонський метрополітен почав розширюватися. 30 червня 1864 року відкрилася, побудована спільно компаніями «Great Western Railway» і «Метрополітен рейлуей», гілка [[Лінія Хаммерсміт-енд-Сіті|Хаммерсміт-енд-Сіті]], яка зв'язала [[Паддінгтон]] з районом [[Хаммерсміт]], розташованим на захід від Сіті{{sfn|Wolmar|2004|с=66–67}}{{sfn|Jackson|1986|с=38}}. Кількість станцій в метрополітені досягла 13. Спочатку нова лінія управлялася «GWR», але у квітні 1865 року її оператором стала «Метрополітен рейлуей», відновивши свою монополію у підземці. 23 грудня 1865 року лінія Метрополітен була продовжена на схід до станції «[[Моргейт (станція метро)|Моргейт]]». Наприкінці 1860-х були відкриті й інші гілки до станцій «[[Суїсс Коттедж (станція метро)|Суїсс Коттедж]]», «[[Південний Кенсінгтон (станція метро)|Південний Кенсінгтон]]» і «Аддісон-роуд» (наразі «[[Кенсінгтон Олімпія (станція метро)|Кенсінгтон Олімпія]]»{{sfn|Rose|1999}}) . До 1869 у лондонському метрополітені була у використані [[подвійна колія]], бо одночасно експлуатувалися ширококолійні потяги «GWR» і поширеніші потяги зі [[стандартна ширина колії|стандартною шириною колії]]. До березня 1869 року «GWR» поступово вивела всі ширококолійні потяги з експлуатації у лондонському метро.

24 грудня 1868 року почала працювати побудована компанією «Metropolitan District Railway» [[лінія Дистрикт]], яка зв'язала станції «Південний Кенсінгтон» і «[[Вестмінстер (станція метро)|Вестмінстер]]» . Компанія, що незабаром стала відомою як «The District», була утворена у 1864 році спеціально для будівництва, експлуатації та подальшого розвитку лінії. 1984 року гілка була продовжена до станцій «[[Тауер-Хілл (станція метро)|Тауер-Хілл]]» і «[[Уайтчепел (станція метро)|Уайтчепел]]». Таким чином, лінії Метрополітен і Дистрикт разом утворили кільце{{sfn|Green|1987|с=7–9}}.

7 грудня 1869 року компанія «London, Brighton and South Coast Railway» почала експлуатувати ділянку між станціями «Уоппінг» і «Нью Крос Гейт», яка сьогодні розташована на Східній лінії, що перейшла у 2010 році до складу Лондонської надземки. Гілка проходила через тунель під Темзою.

У 1870 році компанія «The District» завершила будівництво гілки від ст. «[[Уест Бромптон (станція метро)|Уест Бромптон]]» до ст. «[[Блекфраїрс (станція метро)|Блекфраїрс]]» з пересадковою станцією «Південний Кенсінгтон» на лінію Метрополітен. 1872 року компанія «London and North Western Railway» почала експлуатувати гілку, яка проходила від станції «[[Брод Стріт (станція метро)|Брод Стріт]]» до ст. «[[Меншн Хаус (станція метро)|Меншн Хаус]]» через станції «Уїллсден Джакшн», «Едісон-роуд» і «Ерлс Корт». 1879 року The District відкрила ще одну лінію від станції «[[Тонхем Грін (станція метро)|Тонхем Грін]]» до ст. «[[Іллінг Бродвей (станція метро)|Іллінг Бродвей]]», а у 1880 році продовжила її, побудувавши гілку від ст. «Західний Бромптон» до ст. «Панті Брідж»{{sfn|Gillian|1995|p=72}}. До 1880 року лінія Метрополітен була продовжена на північний захід до ст. [[Харроу-он-зе-Хілл (станція метро)|Harrow-on-the-Hill]].

До кінця 1880-х мережа лондонського метро була вже досить розвинена, лінія Метрополітен простяглася до станції «[[Чешем (станція метро)|Чешем]]», лінія Дистрикт&nbsp;— до станцій «Хоунслоу», «Уїмблдон» і «Уайтчепел», Східна лінія&nbsp;— до ст. «Нью-Крос»{{sfn|Horne|2003|p=15}}. До кінця XIX століття лінія Метрополітен продовжилася вже за межі Лондона: в [[Ейлсбері]], до станцій «Брілл» і «Верній Джанкшн» (наразі закрита), це призвело до виникнення селищ навколо станцій лінії{{sfn|Jackson|1986|p=93}}.

{|class="graytable" style="text-align:center"
 |+

 |width="25%"|[[Файл:GWR broad gauge Metropolitan Class.jpg|center|220px]]
 |width="25%"|[[Файл:London Underground circa 1900.jpg|center|200px]]
 |width="25%"|
 |width="25%"|[[Файл:Baker Street Waterloo Railway platform March 1906.png|center|220px]]
 |-
 |Ширококолійний потяг «GWR»
 |Одна зі станцій лондонського метрополітену у 1900 році
 |Станція «[[Темпл (станція метро)|Темпл]]» у 1899 році
 |Одна зі станцій лінії Бейкерлоо через декілька днів після відкриття у 1906 році.
 |}

=== Перші тунелі глибокого закладення ===
Після значних досягнень у використанні прохідницьких щитів при будівництві тунелів стали проєктуватися глибші лінії, на яких передбачалася експлуатація поїздів вже на електротязі. Згодом лінії метрополітену стали будувати глибше під землею. Це вимагало набагато менших руйнувань на поверхні, до того ж цей метод будівництва дешевший, ніж будівництво тунелів траншейним способом, головними недоліками якого були кількамісячна зупинка руху по вулицях, де велися будівельні роботи, і руйнування інфраструктури на поверхні. Наприклад, будівництво Кільцевої лінії спричинило за собою знесення кількох будинків<ref name="Leinster Gardens"/>.

Залізнична підземна лінія City and South London (зараз частина [[Північна лінія (Лондон)|Північної лінії]]) відкрилася у 1890 році між станціями «Стоккуелл» (Stockwell) і закритою у 1900 році «Кінг Вільям Стріт» (King William Street). Ця була перша в світі залізнична лінія глибокого закладення. Також ця лінія була однією з перших, де почали експлуатуватися [[електровоз|електричні локомотиви]] {{sfn|Wolmar|2004|p=4}}. Реалізація проєкту проходила під керівництвом британського інженера [[Джеймс Генрі Грейтхед|Джеймса Генрі Грейтхеда]]. До 1900 року лінія була продовжена з обох кінців: до станції «Клепхем Каммен» (Clapham Common) на південь і до ст. «Моргейт Стріт» на північ. Другою лінією глибокого закладення Лондонського метро була [[Лінія Ватерлоо-енд-Сіті|Ватерлоо-енд-Сіті]], яка відкрилася у 1898 році{{sfn|Rose|2005}}. Ця лінія була побудована і експлуатувалася компанією London and South Western Railway. 30 липня 1900 року було відкрито Центральна лондонська залізниця (наразі [[Центральна лінія (Лондон)|Центральна лінія]] Лондонського метро), яка теж була побудована за допомогою прохідницького щита, її маршрут проходив від станції «Бенк-енд-Моньюмент» до станції «Шепердс Буш»{{sfn|Rose|2005}}. Будівництво четвертої лінії глибокого закладення&nbsp;— Бейкер-стріт-енд-Ватерлоо (Baker Street and Waterloo Railway) почалося у червні 1898, але у 1904 році роботи були зупинені на 18 місяців у зв'язку з припиненням фінансування{{sfn|Wolmar|2004|p=168}}.

Прізвисько «труба» Лондонська підземка отримала за особливу циліндричну форму тунелів глибокого закладення{{sfn|Wolmar|2004|pp=154-155}}. Спочатку трубою називали тільки ці тунелі, але врешті-решт так неформально стали називати всю мережу Лондонського метро.

=== Інвестування ===
[[Файл:Experimental Train.jpg|left|thumb|250px|Випробувальний електропоїзд у Лондонському метро (1900)]]
На початку XX століття різні лінії метрополітену обслуговувалися шістьма незалежними компаніями, це завдавало суттєві незручності пасажирам. Наприклад, щоб просто перейти на іншу лінію, часто доводилося виходити з метро і долати значну відстань по вулицях. З 1899 року спостерігалося зниження пасажиропотоку{{sfn|Jackson|1986|pp=158–160}}. Та обставина, що Лондонський метрополітен не був тоді єдиною централізованою транспортною мережею, вимагало зайвих матеріальних витрат. В результаті, більшість компаній-операторів ліній підземки стали потребувати допомоги фінансистів, які могли б інвестувати в розвиток метрополітену, зокрема, у продовження ліній і електрифікацію тих ліній, на яких експлуатувалися паровози{{sfn|Horne|2003|p=28}}.

Найвідомішим з фінансистів Лондонського метро був американський магнат [[Чарлз Йеркс]]. Він профінансував будівництво багатьох гілок і ліній. 1900 року Йеркс інвестував в будівництво відкрилася в 1907 році лінії [[Чарінг-Кросс, Юстон-енд-Хемпстед рейлуей]] (наразі є частиною Північної лінії){{sfn|Wolmar|2004|p=184}}. У березні 1901 року він фактично заволодів компанією The District{{sfn|Badsey-Ellis|2005|p=118}}, що дозволило йому в липні того ж року створити компанію Metropolitan District Electric Traction (MDET). Завдяки цьому у вересні Чарлз Йеркс придбав залізничну компанію Great Northern, Piccadilly and Brompton Railway{{sfn|Badsey-Ellis|2005|p=118}}, яка займалася проєктуванням двох залізничних гілок (сьогодні вони є частиною лінії [[Лінія Пікадиллі|Пікаділлі]]), їх будівництво було схвалено парламентом, але початок відкладався через брак коштів. Будівництво почалося тільки після того, як Чарлз Йеркс вніс інвестиції до проєкту. 9 квітня 1902 року Йеркс заснував [[Холдингова компанія|холдингову компанію]] Underground Electric Railways Company of London (UERL), яка замінила MDET. UERL, крім залізничних компаній, також належали три трамвайні компанії, а пізніше вона перейшла до покупки оператора лондонських автобусів&nbsp;— London General Omnibus{{sfn|Wolmar|2004|p=193}}. Компанія UERL, в розмовній мові іменована як The Combine, до 1930-х керувала всіма будівельними роботами по розширенню Лондонського метро.

=== Хронологія розвитку метрополітену у 1903—1915 роках ===
[[Файл:Tube map 1908-2.jpg|left|thumb|250px|Схема Лондонського метрополітену (1908 рік)]]
За фінансової підтримки Чарльза Йеркса у 1903 році The District відкрила гілку до станції «[[Південний Харроу (станція метро)|Південний Харроу]]», а у 1904 році «Метрополітен рейлуей» вдалося закінчити гілку від ст. «[[Рейнерс Лейн (станція метро)|Рейнерс Лейн]]» до ст. «[[Аксбрідж (станція метро)|Аксбрідж]]». До кінця 1905 року на лініях Дистрикт і Кільцевій всі потяги стали ходити на електротязі.

[[Лінія Бейкер-стріт-енд-Ватерлоо]] відкрилася у 1906 році, а до 1907 року вона продовжилася на північ до ст. «[[Еджвер-роуд (станція метро)|Еджвар-роуд]]» і на південь до ст. «Еліфант & Кастл», незабаром лінія стала називатися Бейкерлоо{{sfn|Day|2010}}. Лінія Great Northern, Piccadilly and Brompton теж була відкрита у 1906 році, вона зв'язала станції «Фінсбері-парк» і «Хаммерсміт». У складі цієї лінії побудований тунель завглибшки 61 метр&nbsp;— сьогодні це одна з найглибших точок лондонського метро. 1907 року відкрилася лінія Чарінг-Кросс від ст. «Чарінг-Кросс» до ст. «Камден» з двома гілками, одна з яких до ст. «Голдерс-Грін» (Golders Green), а інша до ст. Хайгейт (зараз «[[Атчуей (станція метро)|Атчуей]]»){{sfn|Wolmar|2004|p=186}}<ref name=Opening_3>Report of the opening&nbsp;— {{cite news
  | title = Opening of the Hampstead Tube
  | work = [[The Times]]
  | page = 3
  | date = 24 June 1907
  | url = http://archive.timesonline.co.uk/tol/viewArticle.arc?toDate=1907-06-25&fromDate=1907-06-24&currentPageNumber=1&resultsPerPage=10&sortBy=default&offset=0&viewName=&addFilters=&removeFilters=&addCat=&queryKeywords=Opening+of+the+Hampstead+Tube&sectionId=1040&currPgSmartSet=1&pageId=ARCHIVE-The_Times-1907-06-24-03&articleId=ARCHIVE-The_Times-1907-06-24-03-007&xmlpath=&pubId=17&totalResults=3&addRefineFilters=&removeRefineFilters=&addRefineCat=&next_Page=false&prev_Page=false&date_dd_From=24&date_mm_From=06&date_yyyy_From=1907&date_dd_to_range=25&date_mm_to_range=06&date_yyyy_to_range=1907&date_dd_from_precise=24&date_mm_from_precise=06&date_yyyy_from_precise=1907&isDateSearch=false&dateSearchType=range&refineQuerykeywordText=
  | accessdate = 31 August 2008
  | location = London
  | url-status = dead
  }}(registration required)</ref>.

У 1904 році без участі The Combine відкрилася гілка Нортерн Сіті Лайн, між ст. «Фінсбері-парк» і «Мургейт». Ця була єдина лінія глибокого закладення, тунелі якої були достатнього діаметра, щоб забезпечити прохід рухомого складу більшого габариту, який експлуатується на лініях мілкого закладення. Спочатку передбачалося, що лінія буде пов'язувати залізницю [[Грейт-Нортерн лайн]] (Лондон&nbsp;— [[Йорк]]) з Сіті . Проте через припинення фінансування вона залишалася ізольованою від мережі Лондонського метро до 1970-х{{sfn|Green|1987|pp=23–24}}. 1907 року на захід до ст. «Юстон» була продовжена лінія City and South London Railway.

[[Файл:Elephant & Castle stn Bakerloo east look north.JPG|250px|right|thumb|Станція «Еліфант & Кастл» на середину 2010-х]]
У 1905 році компанії «Метрополітен рейлуей» й ''The District'' розпочали електрифікувати свої лінії. На Кільцевій лінії (до 1949 року частина ліній Метрополітен і Дистрикт, що утворюють кільце) вони домовилися використовувати систему постійного струму низької напруги. На початку 1905 була електрифікована ділянка до станції «Аксбрідж», а 1 листопада 1906&nbsp;— до ст. «[[Парк Уемблі (станція метро)|Парк Уемблі]]», звідки потяги переймали паровози{{sfn|Green|1987|pp=25, 31}}. Цей перехідний пункт 19 липня 1908 року було перенесено на станцію ''Harrow-on-the-Hill''. Гілка Хаммерсміт-енд-Сіті була електрифікована 5 листопада 1906 року. Східна лондонська залізниця була електрифікована пізніше&nbsp;— 31 березня 1913 року, у цьому ж році вона була продовжена до станцій «Уайтчепел» і «Шордич».

На початок 1908 року з метою збільшення пасажиропотоку оператори ліній підземної залізниці домовилися працювати спільно. Компанії стали видавати колективну рекламу і випускати єдину схему підземки, на якій відзначалися всі лінії метрополітену (станом на 1908 рік: Метрополітен, Дистрикт, Бейкерлоо, Чарінг-Кросс (Хампстед), Пікаділлі, Центральна лондонська залізниця, Південна лондонська залізниця (''City & South London Railway'') і гілка Нортерн Сіті Лайн). Інші залізничні лінії, що існували на той момент теж позначалися на схемі, але вони не виділялися кольором (на умовних позначеннях схеми метро 1908 року це лінії відзначені як «інші лінії»), до них відносилися Ватерлоо-енд-Сіті і частина сучасної Східної лінії. 1908 року всі лінії були об'єднані під одним брендом&nbsp;— «U <small>NDERGROUN</small> D», незабаром був придуманий і логотип лондонського метро{{sfn|Ovenden|2013|pp=155, 186}} . У цей же період на станціях було введено в експлуатацію електричні квитково-касові апарати<ref name="tfl.gov.uk">{{cite web|url=http://www.tfl.gov.uk/assets/downloads/corporate/London-underground-factsheet.pdf|title=London Underground Factsheet|publisher=Transport for London|accessdate=16 листопада 2010|deadlink=404|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118060451/http://www.tfl.gov.uk/assets/downloads/corporate/London-underground-factsheet.pdf|archivedate=2012-01-18|deadurl=no}}</ref>.

Тим часом 1 січня 1913 року UREL приєднала дві самостійні підземні лінії: Південну залізницю і Центральну. Тільки «Метрополітен рейлуей» відкидала всі пропозиції по інтеграції з UREL, бо компанія зберігала свої амбіції стати провідним залізничним оператором у метрополітені. 1913 року «Метрополітен рейлуей» викупила гілку Нортерн Сіті Лайн, підтвердивши тим самим свій авторитет і небажання втрачати самостійність{{sfn|Day|2010|pp=96-97}}.

У 1915 році лінія Бейкерлоо продовжилася до ст. «Куїн'с Парк», а у 1917 році, за маршрутом Лондонської північно-західної залізниці лінія продовжилася до [[Уотфорд]]а, який розташований у 29&nbsp;км від центру Лондона. Будівництво однієї з гілок Центральної лінії до ст. «Іллінг-Бродвей» було відкладено до 1920 року через початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]]{{sfn|Day|2004|pp=24-25}}.

=== Об'єднання ===
[[Файл:Tube map 1926.jpg|left|thumb|250px|Схема Лондонського метрополітену (1926 р)]]
Важливою подією 1920-х років в історії Лондонського метрополітену заведено вважати злиття лінії Чарінг-Кросс і Південної лондонської залізниці і їх продовження до формування Північної лінії. Об'єднання вимагало тимчасового закриття ліній протягом 2 років у 1922—1924 роках. 1924 року була побудована нова гілка, що з'єднала станції «Голдерс Грін» і «Еджвар», а у 1926 році південна ділянка був продовжений від ст. «Клепхн Каммн» до ст. «Морді». На цій новій ділянці станції були спроєктовані британським архітектором [[Чарлз Холден|Чарлзом Холденом]]<ref>{{cite web|url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/MovingUnderground/MovingUnderground.aspx|title=Underground Journeys: Moving Underground|publisher=Royal Institute of British Architects|accessdate=20 лютого 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lnfbGQ?url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/MovingUnderground/MovingUnderground.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=yes}}</ref>. Під керівництвом Холдена у 1920—1930 роках були побудовані багато інших станції лондонського метро. Він також брав участь у роботі з модернізації станцій, формуванню єдиного впізнаваного стилю підземки<ref>{{cite web|url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/IntegratedDesign/IntegratedDesign.aspx|title=Underground Journeys: Integrated Design|publisher=[[Royal Institute of British Architects]]|accessdate=20 лютого 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683loHv1q?url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/IntegratedDesign/IntegratedDesign.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=yes}}</ref>.

У 1925 році «Метрополітен рейлуей» відкрила ділянку до станції «[[Уотфорд (станція метро)|Уотфорд]]». У цьому ж році було електрифіковано ділянку до ст. «[[Рікменсворс (станція метро)|Рікменсворс]]». 1932 року відкрилася гілка до ст. «Стенмор»&nbsp;— це був останній проєкт компанії «Метрополітен рейлуей» {{sfn|Green|1987|p=44}}.

До 1933 року лінія Пікаділлі була продовжена від ст. «Фінсбері Парк» до ст. «Кокфостерс». Планувалося також будівництво станції на перегоні між «Менор Хаус» і «Тонпайк Лейн» у північній частині Лондона, але цей проєкт був зупинений Френком Піком, який обіймав посаду керівника Лондонського метрополітену. Пік вважав, що на той момент автобусного і трамвайного руху було досить<ref>{{cite web|url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/ChangingthefaceofLondonUnderground/PiccadillyLineExtension.aspx|title=Underground Journeys: Changing the face of London Underground|publisher=[[Royal Institute of British Architects]]|accessdate=20 лютого 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683loquMk?url=http://www.architecture.com/LibraryDrawingsAndPhotographs/Exhibitionsandloans/VARIBAArchitecturePartnershipexhibitions/UndergroundJourneys/ChangingthefaceofLondonUnderground/PiccadillyLineExtension.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=yes}}</ref>. У січні 1933 року UERL запустила пілотний проєкт нового дизайну схем ліній, який був розроблений англійським кресляром [[Гаррі Бек]]ом. Перші видані схеми мали маленький формат і були розраховувані на носіння у кишені. Вони мали негайний успіх, а вдосконалений варіант використовують й наразі{{sfn|Garland|1994|pp=19, 62}}.

=== London Transport ===
[[Файл:1938-tube-inside.jpg|left|thumb|230px|Салон вагону серії 1938 введеного в експлуатацію у рамках New Works Programme]]
[[Файл:Blitz West End Air Shelter.jpg|праворуч|thumb|230px|Лондонський метрополітен під час ІІ світової війни]]
[[Файл:Londoners spending the night in a tunnel of the London Underground network, probably at Aldwych, in November 1940. D1680.jpg|праворуч|thumb|230px|Лондонський метрополітен під час ІІ світової війни]]
[[Файл:Blitzshelter.jpg|праворуч|thumb|230px|Лондонський метрополітен під час ІІ світової війни]]
У 1933 році The Combine, «Метрополітен рейлуей» і всі інші муніципальні і незалежні транспортні компанії Лондона на вимогу влади увійшли до складу Департаменту лондонського пасажирського транспорту (LPTB)&nbsp;— незалежну і несубсидовану державну корпорацію, яка була утворена 1 липня 1933 року. Нова організація відповідала за громадський транспорт у Лондоні. Незабаром LPTB скорочено стала називатися London Transport (LT){{sfn|Green|1987|p=46}}.

Після створення London Transport почався процес інтеграції всіх підземних залізниць Лондона в одну єдину мережу. Були змінені назви складаючих її елементів: найменування «залізниця» ({{lang-en|Railway}}) замінили на «лінії» ({{lang-en|Lines}}). На першій схемі єдиної централізованої системи ліній лондонського метро зображувалося 7 ліній: Дистрикт, Бейкерлоо, Пікадиллі, Північна, Східна, Центральна і Метрополітен. Лінія Ватерлоо-енд-Сіті на той момент ще не входила до складу LT, але попри це вона позначалася на схемі мережі ліній, хоча виділялася не суцільним кольором, а пунктиром. 1935 року LT приступила до реалізації проєкту ''New Works Programme'', який передбачав продовження і реконструкцію ліній, це була основна інвестиційна програма Департаменту лондонського пасажирського транспорту. Вона передбачала продовження деяких ліній і завершення електрифікації всієї мережі. Протягом 1930-40-х років декілька ділянок ліній були перебудовані і стали проходити над землею{{sfn|Day|2010|p=117}}.

LT прагнула ліквідувати ті ділянки, що приносили фінансові збитки. 1936 року Департамент припинив експлуатацію ділянок лінії Метрополітен до станцій «Брілл» і «Верній Джакшн», розташовані в однойменних селищах на північ-захід від Лондона. Таким чином, кінцевою станцією на лінії Метрополітен стала «[[Ейлсбері]]»{{sfn|Green|1987|p=47}}.

Подальшому розвитку метрополітену перешкодила [[Друга світова війна]]{{sfn|Green|1987|p=54}}. З вересня 1940 року Лондон зазнав бомбардування німецькою авіацією (див. [[Бліц (бомбардування)|Лондонський бліц]]), через це багато підземних станцій стали використовувати як бомбосховища під час авіанальотів. Метрополітен став притулком для 175 тисяч осіб{{sfn|Day|Reed|2010|pp=135}}. Через нього 200 тисяч дітей були евакуйовані за межі міста. Спочатку влада перешкоджала тому, щоб люди ночували в метро, але потім встановили 22 000 ліжок, вбиральні та їдальні. Через деякий час були виділені окремі станції, в яких розташовувалися бібліотеки і класи вечірньої школи. 1943 року 173 особи загинули в масовій тисняві на станції «Бетнал Грін». Події розгорталися ввечері 3 березня, коли за сигналом повітряної тривоги сотні людей кинулися на станцію по неосвітлених сходах, двоє людей&nbsp;— жінка і дитина впали на третій сходинці, внаслідок чого утворився великий завал<ref>{{cite news |url=http://www.express.co.uk/posts/view/236947/Bethnal-Green-Tube-disaster-Winston-Churchill-covered-up-Britain-s-worst-civilian-disaste |title=Bethnal Green Tube disaster: Winston Churchill covered up Britain's worst civilian disaster |newspaper=Daily Express |location=London |date=26 березня 2011 |accessdate=2 березня 2013 |author=Warren, Jane |archive-date=8 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121008023833/http://www.express.co.uk/posts/view/236947/Bethnal-Green-Tube-disaster-Winston-Churchill-covered-up-Britain-s-worst-civilian-disaste }}</ref>. За весь час війни від прямого попадання снарядів було зруйновано шість підземних станцій{{sfn|Green|1987|p=52}}. У період війни на закритій у 1934 році станції «Бромптон Роуд» розташовувалася центральна апаратна британської ППО {{sfn|Connor|2006|p=50}}, на перегоні між станціями «Ньюбері-парк» і «Лейтонстон» було організовано виробництво запчастин для літаків{{sfn|Green|1987|p=53}}. До кінця війни закрита у 1932 році станцію «Даун-стріт» почали використовувати як резервне місцезнаходження [[Вінстон Черчилль|Вінстона Черчилля]] і його Кабінету{{sfn|Jackson; Croome|1993|p=272}}.

Після війни розвиток метрополітену продовжився, зокрема, LT планувала завершити продовження Центральної лінії. Продовження лінії на захід до ст. «Уест Раїсліп» було завершено у 1948 році, а на схід до ст. «Еппінг»&nbsp;— у 1949 році. 1957 року LT електрифікувало одноколійну гілку між станціями «Еппінг» і «Онджер».

=== Націоналізація ===
[[Файл:C stock train at Elm Park station.jpg|240px|left|thumb|Потяг серії С, який заміняв паровози. Експлуатується й на початку ХХІ сторіччя]]
1 січня 1948 року Департамент лондонського пасажирського транспорту разом з чотирма залізничними компаніями був націоналізований [[Лейбористська партія (Велика Британія)|лейбористським]] урядом на чолі з прем'єр-міністром [[Клемент Еттлі|Клементом Еттлі]]. В цьому ж році LT змінило Управління лондонським транспортом ({{lang-en|London Transport Executive}}). Виконання проєктів Департаменту по програмі «New Works Programme, 1935—1940» було відкладено{{sfn|Green|1987|p=54}}. Проте Британська транспортна комісія (державний орган, відповідальний за транспорт) доручила завершити електрифікацію мережі лондонського метро, прагнучи тим самим замінити паровози там, де вони ще експлуатувалися. Цей етап програми було повністю завершено у 1960 році, коли цілком була електрифікована лінія Метрополітен. Експлуатація паровозів у підземці як локомотива пасажирських потягів припинилася 9 вересня 1961 року{{sfn|Green|1987|p=56}}. На [[Маневрова робота|маневрових роботах]] паровози використовували аж до початку 1970-х. Останній паровоз у лондонському метрополітені було виведено з експлуатації у 1971 році. 1963 року Управління лондонським транспортом змінив Департамент лондонського транспорту, від LT він відрізнявся лише тим, що знаходився в безпосередньому підпорядкуванні [[Міністерство транспорту Великої Британії|Міністерства транспорту Великої Британії]].

=== Контроль Ради Великого Лондона ===
З 1 січня 1970 року функції Департаменту лондонського транспорту стала виконувати Рада Великого Лондона за допомогою створеної нею організації «Управління лондонським транспортом» ({{lang-en|London Transport Executive}}). У цей час Лондонський метрополітен відчував брак кадрів і брак коштів, викликану недофінансуванням. З 1981 року лейбористи у Раді Великого Лондона почали програму ''Fares Fair'', яка передбачала зниження вартості квитків за рахунок підвищення місцевого податку на власність. Ця кампанія з самого початку була успішною, і популярність лондонської підземки значно зросла. Це рішення, проте, було оскаржене Радою лондонського [[Бромлі (боро)|боро Бромлі]], який теж зазнав підвищення податків, але при цьому не обслуговувався Лондонським метрополітеном. Законодавча Рада лордів, виходячи з постанови Британського Парламенту (Transport (London) Act 1969), постановила, що така політика була незаконна. За рішенням суду програма Fares Fair була скасована, це призвело до того, що у 1982 році ціни на квитки виросли у двічі, внаслідок чого знизився пасажиропотік. Скандал що виник підштовхнув консервативний уряд на чолі з прем'єр-міністром [[Маргарет Тетчер]] відокремити у 1984 році London Transport від Ради Великого Лондона. Це стало однією з причин ліквідації Ради Великого Лондона урядом у 1986 році{{sfn|Green|1987|pp=65–66}}.

Вранці 28 лютого 1975 року на станції «Мургейт» сталася аварія потягу, в результаті якого 43 людей загинули, 74 постраждали. З не з'ясованих досі обставин склад не зміг загальмувати і на великій швидкості збив тупикову призму і врізався в стіну{{sfn|McNaughton|1976|p=5}}.

=== Лондонський регіональний транспорт ===
Після того як у 1984 році консервативний уряд Великої Британії відокремив Лондонський транспорт від Ради Великого Лондона, новим власником LT стала організація Лондонський регіональний транспорт ({{lang-en|London Regional Transport}}), яка відповідала за громадський транспорт Великого Лондона. Уряд планував модернізувати підземку, але разом з тим за рахунок платників податків урізати субсидування. В рамках цього проєкту 1 квітня 1985 року було створено дочірня компанія Лондонського регіонального транспорту&nbsp;— ''London Underground Limited'', яка стала безпосередньо управляти лондонським метрополітеном.

У 1987 році Олівер Грін, який займав тоді посаду керівника Лондонського музею громадського транспорту, писав:
{{цитата|У своєму першому річному звіті London Underground Ltd оголосила, що дедалі більше пасажирів користуються метрополітеном. У 1985—1986 рр. Лондонський метрополітен перевозив по 762 мільйони пасажирів на рік, що набагато більше за попередній рекорд - 720 мільйонів за 1948 рік. Поряд з цим були значно скорочені витрати завдяки новій системі капітального ремонту рухомого складу та запровадження системи управління поїздів поодинці [без помічника машиніста і кондуктора]. Добре налагоджені роботи з модернізації квиткових кас на станціях, вони мають бути завершені до введення нової квиткової системи (Underground Ticketing System). Наприкінці 1986 року почалися випробування нового покоління рухомих потягскладів. 1988 року лондонський метрополітен відзначає ювілей: 125 років, і його майбутнє здається обнадійливим<ref>{{Cite book|last=Green|first=Oliver |title=Illustrated History of the London Underground|page=66}}</ref>}}

У 1994 році з [[Приватизація British Rail|приватизацією Британських залізниць]] Лондонський регіональний транспорт заволодів лінією Ватерлоо-енд-сіті, включивши її до складу Лондонського метрополітену{{sfn|Rose|2007}}. У цьому ж році закрилися малодіяльні гілки Еппінг Онджар на Центральній лінії і Олдвіч на лінії Пікаділлі після того, як було вирішено, що їх робота і необхідне технічне обслуговування не будуть економічно ефективні{{sfn|Rose|2007}}.

=== Пожежа на станції «Кінгс-Крос Сент-Панкрасс» ===
[[Файл:KingsXfire.jpg|right|thumb|290px|Перші пожежні машини на ст. «Кінгс-Крос Сент-Панкрасс» 18 листопада 1987 року]]
18 листопада 1987 року о 19:30 на найбільшому транспортному вузлі Лондонського метрополітену&nbsp;— станції «[[Кингс-Кросс Сент-Панкрас (станція метро)|Кінгс-Крос Сент-Панкрасс]]» спалахнула сильна пожежа, в результаті якої загинула 31 людина. Пожежа почалася в [[похилий хід|ескалаторному тунелі]], потім поширилася на [[вестибюль]] і касовий зал{{sfn|Fennell|1988|p=82}}.

Ескалатор, на якому почалася пожежа, був побудований ще за старими стандартами. Боковини і сходинки були частково зроблені з дерева, через що вся конструкція горіла легше і швидше{{sfn|Fennell|1988|loc=figure 6}}. Попри те, що куріння на підземних ділянках метрополітену було заборонено, найімовірніше причиною пожежі став кинутий одним з пасажирів палаючий сірник<ref>{{Cite book|last=|first= |title=Fennell 1988|page=111}}</ref>. Механізм ескалатора був покритий шаром мастила і сміття. О 19:30 на одній із сходинок ескалатора було помічено невелике полум'я, ескалатор був негайно зупинений, а всі пасажири з нього евакуйовані{{sfn|Fennell|1988|p=49}}. О 19:43 на станцію прибули перші пожежні розрахунки. На час прибуття вогнеборців полум'я на ескалаторі стало розміром з невелике багаття, але несподівано через деякий час лютий потік вогню увірвався в касовий зал, який був повний людей. Для встановлення причин пожежі і настільки швидкого його поширення Урядом була створена комісія з розслідування подій{{sfn|Fennell|1988|p=53}}.

Після цієї трагічної події всі дерев'яні ескалатори в Лондонському метрополітені були замінені на металеві, набагато суворіше стало контролюватися дотримання заборони на куріння у метрополітені{{sfn|Jackson|1993|p=462}}.

=== Державно-приватне партнерство ===
У 2000 році корпорація ''Transport for London'' (TfL) замінила Лондонський регіональний транспорт. У січні 2003 року метрополітен почав працювати у [[Публічно-приватне партнерство|державно-приватному партнерстві]], на підставі чого інфраструктура і рухомий склад обслуговувався двома приватними компаніями: ''Metronet'' і ''Tube Lines'', згідно з 30-річним контрактом. Разом з тим, ''London Underground Limited'' залишилася належати державі і перебувала під управлінням ''Transport for London''.

Прихильники цих нововведень стверджували, що приватний сектор дозволить усунути неефективність підприємства державного сектора економіки, а також візьме на себе ризики, пов'язані з управлінням і експлуатацією мережі підземки. Противники, в свою чергу, заявляли, що це призведе до зменшення інвестування. Цей проєкт був поставлений під загрозу, коли 18 липня 2007 року компанія ''Metronet'', що відповідає за дві третини мережі лондонського метрополітену, опинилася на межі банкрутства<ref>{{Cite news |title =Metronet calls in administrators |work =BBC News |date =18 липня 2007 |url =http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/6903977.stm |accessdate =21 серпня 2007 |archive-date =26 серпня 2007 |archive-url =https://web.archive.org/web/20070826034617/http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/6903977.stm }}</ref>. Аргументів за державно-приватне партнерство через рік стало ще менше, коли виявилося, що крах компанії ''Metronet'' обійшовся британському уряду у 2 мільярди [[фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]]. П'ять приватних компаній, які входили в концерн ''Metronet'', мали заплатити 70&nbsp;млн фунтів стерлінгів кожна для погашення боргів, накопичених консорціумом. Але відповідно до угоди, досягнутої з урядом у 2003 році, компанії були звільнені від подальшої відповідальності. Тому оплачувати решту довелося британським платникам податків<ref>{{Cite news|month=April|year=2008|location=London|page=6|work=The Railway Magazine}}<!---INADEQUATE REFERENCE: Needs title of article----></ref>.

Після краху компанії ''Metronet'' її обов'язки взяла на себе ''Transport for London''. Уряд зробив скоординовані зусилля у пошуку іншої приватної фірми, але ніхто не пропонував свої послуги, після чого міністерство транспорту Великої Британії погодилося дозволити TfL продовжити роботу в тій сфері діяльності, за яку раніше відповідала компанія ''Metronet''<ref>{{Cite news |url=http://www.ft.com/cms/s/0/d704fcd6-c4f1-11de-8d54-00144feab49a.html?nclick_check=1 |title=TfL to maintain control of former Metronet Tube lines |last=Wright |first=Robert |date=30 жовтня 2009 |newspaper=Financial Times |location=London |accessdate=25 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924144737/http://www.ft.com/cms/s/0/d704fcd6-c4f1-11de-8d54-00144feab49a.html?nclick_check=1 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

Лінію Джубилі, Пікаділлі і Північну обслуговувала інша приватна компанія&nbsp;— ''Tube Lines''. Наприкінці 2009 року ''Tube Lines'' зіткнулася з нестачею коштів і запросила фінансову допомогу у TfL у розмірі 1,75&nbsp;млрд фунтів для того, щоб покрити свій дефіцит. ''Transport for London'' відмовила і направила цю справу до [[Арбітраж|третейського суду]]. 7 травня 2010 року було оголошено, що корпорація ''Transport for London'' згодна купити акції компанії за 310&nbsp;млн фунтів. З цього моменту державно-приватне партнерство в Лондонському метрополітені припинило своє існування, оскільки всією мережею тепер одноосібно управляє ''Transport for London''<ref name="takeover">{{Cite news |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/london/8669823.stm |title=Tube maintenance back 'in house' as new deal is signed |date=8 травня 2010 |accessdate=10 травня 2010 |work=BBC News |archive-date=18 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150418155150/http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/england/london/8669823.stm }}</ref>.

Національне фінансово-ревізійне управління Великої Британії у 2004 році у доповіді про державно-приватне партнерство заявило, що міністерство транспорту Великої Британії, Лондонський регіональний транспорт і ''London Underground Ltd'' витратили 180&nbsp;млн фунтів на структуризацію, ведення переговорів та реалізацію державно-приватного партнерства<ref>{{cite web|url=http://www.nao.org.uk/publications/0304/london_underground_ppp.aspx?alreadysearchfor=yes|title=London Underground PPP: Were they good deals?|date=17 червня 2004|publisher=National Audit Office|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lpPJIr?url=http://www.nao.org.uk/publications/0304/london_underground_ppp.aspx?alreadysearchfor=yes|archivedate=2012-05-31|accessdate=2016-03-25|deadurl=no}}</ref>.

=== Transport for London ===
[[Файл:Westminster.tube.station.jubilee.arp.jpg|right|thumb|250px|Сучасна станція лондонського метрополітену&nbsp;— ''[[горизонтальний ліфт]]'']]
Корпорація ''Transport for London'' була створена у 2000 році як об'єднана організація, що відповідає за весь транспорт у Лондоні. Вона змінила «Лондонський регіональний транспорт», а у липні 2003 року стала власником ''London Underground Limited''.

TfL входить до складу адміністрації Великого Лондона і є корпорацією, заснованою спеціальним законом, що підпорядковується муніципальному фінансовому законодавству<ref>
{{cite web
 |url         = http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/4510.aspx
 |title       = Company information
 |publisher   = Transport for London
 |accessdate  = 11 липня 2008
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/683lq3UVH?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/4510.aspx
 |archivedate = 2012-05-31
 |deadurl     = no
}}
</ref>. TfL має три дочірні компанії: ''London Transport Insurance (Guernsey) Ltd''., ''TfL Pension Fund Trustee Co. Ltd.'' і ''Transport Trading Ltd (TTL)''. TTL, в свою чергу, має шість дочірніх компаній, однією з яких і є ''London Underground Limited''.

Колегіальний склад Transport for London призначається мером Лондона. Мер також визначає розмір вартості проїзду на громадському транспорті Лондона. Головою корпорації є спеціальний уповноважений. На середину 2010-х цю посаду займає Пітер Генді ({{lang-en|Peter Hendy}})<ref>{{cite web|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/1434.aspx|title=Chief Officers|publisher=Transport for London|accessdate=13 вересня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lqXlsO?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/about-tfl/1434.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Мер відповідає за розробку єдиної стратегії розвитку лондонського транспорту, також він визначає розмір бюджету TfL. У свою чергу, адміністрація Великого Лондона вивчає і затверджує бюджет, представлений мером. 2000 року була створена організація ''London TravelWatch'', яка приймає і розглядає скарги пасажирів на роботу лондонського громадського транспорту<ref>{{cite web|url=http://www.londontravelwatch.org.uk/home/about_us|title=About|publisher=London TravelWatch|accessdate=12 лютого 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lr89Gf?url=http://www.londontravelwatch.org.uk/about/|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Вранці 7 липня 2005 року у лондонському метрополітені сталася серія терористичних актів. В період з 8:50 до 8:53 в трьох потягах, що рухаються по перегонам, прогриміли вибухи. В цілому в результаті теракту в лондонському метро загинули 39 людей.

== Інфраструктура ==

=== Станції та лінії ===
{{main|Список станцій Лондонського метрополітену}}
[[Файл:London Underground Tube SSL Comparison.jpg|right|thumb|240px|Потяг [[Вагон метро серії A60|серії А]] (ліворуч), що експлуатувався на лініях мілкого закладення у 1961—2012 роках. Праворуч потяг [[Вагон метро серії 1938|серії 1938]], що експлуатувався на лініях глибокого закладення у 1938—1988 роках]]
{{external media
|video1=[http://www.youtube.com/watch?v=5cyH_BLDVag Краєвид лінії Дистрикт з вікна потягу]
}}

Лондонський метрополітен налічує 270 станцій<ref name="LU Home">{{cite web |url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/1574.aspx |title=London Underground |publisher=Transport for London |accessdate=12 березня 2013 |archive-date=8 грудня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121208061241/http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/1574.aspx }}</ref>. Чотирнадцять станцій знаходяться за межами [[Великий Лондон|Великого Лондона]], п'ять з них («[[Амершам (станція)|Амершам]]», «[[Челфонт-енд-Летімер (станція)|Челфонт-енд-Летімер]]», «[[Чешем (станція метро)|Чешем]]» і «[[Чорлівуд (станція)|Чорлівуд]]» на лінії [[лінія Метрополітен|Метрополітен]] і ст. «Еппінг» на [[Центральна лінія (Лондон)|Центральній лінії]]) за [[Автострада М25 (Велика Британія)|шосе М 25]] (Лондонська кільцева автомобільна дорога) на території графств [[Ессекс]], [[Бакінгемшир]] і [[Хартфордшир]]. З 32 міських районів Лондона, шість ([[Бекслі]], [[Бромлі]], [[Кройдон (боро)|Кройдон]], [[Кінгстон-на-Темзі (боро)|Кінгстон]], [[Луїшем (боро)|Луїшем]] і [[Саттон (боро)|Саттон]]) не обслуговуються лондонським метрополітеном. Практично позбавлений станцій метро і район [[Гекні (боро)|Хакні]] (на кордоні з іншими районами розташовані тільки дві станції: «Олд-Стріт» і «Менор Хауз»).

Мережа лондонського метрополітену складається з 11 ліній, з яких 4 мілкого закладення ([[Лінія Дистрикт|Дистрикт]], [[Лінія Хаммерсміт-енд-Сіті|Хаммерсміт-енд-Сіті]], [[Кільцева лінія (Лондон)|Кільцева]], [[Лінія Метрополітен|Метрополітен]]) і 7 глибокого закладення (Бейкерлоо, Ювілейна, Вікторія, Пікадиллі, Ватерлоо-енд-Сіті, Центральна, Північна)<ref name="facts"/>. Раніше Лондонський метрополітен налічував 12 ліній, але у 2007 році Східна лінія була закрита на реконструкцію, після якої відкрилася лише у 2010 році в складі вже Лондонській надземки (''London Overground'')<ref name="ELL BBC">{{Cite news |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/london/8620188.stm |work=BBC News |title=East London Line officially opened by Boris Johnson |date=27 квітня 2010 |accessdate=27 квітня 2010 |archive-date=18 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150418154822/http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/england/london/8620188.stm }}</ref>. 220&nbsp;км колій (55&nbsp;% від сумарної довжини ліній) проходить по поверхні. 32&nbsp;км були побудовані відкритим способом. Тунелі, побудовані таким чином, залягають на глибині близько 5&nbsp;м. Решта 150 км (лінії глибокого закладення) були прокладені під землею за допомогою [[прохідницький щит|прохідницького щита]]. Середня глибина їх закладення становить 20 м<ref name="facts"/>.

На лініях глибокого закладення для кожної колії передбачено окремий тунель. Площі поперечного перерізу глибинних тунелів розрізняються. Найвужчі з них мають в діаметрі всього 3,56&nbsp;м; відповідно, габарити рухомого складу також значно менше, ніж на лініях мілкого закладення. Багато станції глибокого закладення розташовуються вище тунелів, така конфігурація дозволяє економити енергію, бо поїзди рухаються під гору під час прискорення і в гору під час гальмування{{sfn|Jackson; Croome|1993|pp=26, 33, 38, 81}}. Найчастіше лінії обох типів за межами центру міста виходять на поверхню. Рух на лініях мілкого закладення організовано так само, як у [[Нью-Йоркський метрополітен|Нью-Йоркському метрополітені]], де одними коліями прямують потяги різних ліній.

{| class="wikitable" style="margin: 0 auto; text-align:center; width:50em;"
|+ style="margin: inherit; padding-bottom:0.25em"|'''Лінії лондонського метро'''
! Назва
! Колір на схемі
! Рік відкриття
! Тип
! Довжина
! Станцій
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Бейкерлу]]<br/>''Bakerloo Line''
| style="background:#993333;color: white;"|коричнева
| 1906
| Глибокого закладення
| 23&nbsp;км
| 25
|-
| style="text-align: left;"|[[Центральна лінія (Лондон)|Центральна лінія]]<br/>''Central Line''
| style="background:#ff0000; color: white;"|червона
| 1900
| Глибокого закладення
| '''74&nbsp;км '''
| 49
|-
| style="text-align: left;"|[[Кільцева лінія (Лондон)|Кільцева лінія]]<br/>''Circle Line''
| style="background:#ffff00;"|жовта
| 1884
| Мілкого закладення
| 27&nbsp;км
| 36
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Дистрикт]]<br/>''District Line''
| style="background:#008000; color: white;"|зелена
| 1868
| Мілкого закладення
| 64&nbsp;км
| 60
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Хаммерсміт-енд-Сіті]]<br/>''Hammersmith & City Line''
| style="background:#ffc0cb;"|рожева
| '''1863'''
| Мілкого закладення
| 26&nbsp;км
| 29
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Джубилі]]<br/>''Jubilee Line''
| style="background:#c0c0c0; color: white;"|сіра
| 1979
| Глибокого закладення
| 36&nbsp;км
| 27
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Метрополітен]]<br/>''Metropolitan Line''
| style="background:#800080; color: white;"|фіолетова
| 1863
| Мілкого закладення
| 67&nbsp;км
| 34
|-
| style="text-align: left;"|[[Північна лінія (Лондон)|Північна лінія]]<br/>''Northern Line''
| style="background:#000000; color: white;"|чорна
| 1890
| Глибокого закладення
| 58&nbsp;км
| 50
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Пікадиллі]]<br/>''Piccadilly Line''
| style="background:#000099; color: white;"|темно-синя
| 1906
| Глибокого закладення
| 71&nbsp;км
| 53
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Вікторія]]<br/>''Victoria Line''
| style="background:#99ccff;"|блакитна
| 1969
| Глибокого закладення
| 21&nbsp;км
| 16
|-
| style="text-align: left;"|[[Лінія Ватерлоо-енд-Сіті]]<br/>''Waterloo & City Line''
| style="background:#009999;"|зелено-блакитна
| 1898
| Глибокого закладення
| 2,5&nbsp;км
| 2
|}
[[Файл:London Underground with Greater London map.svg|center|800px|thumb|Лінії лондонського метрополітену, накладені на мапу Лондона]]

=== Рухомий склад та електрифікація ===
{{main|Рухомий склад Лондонського метрополітену}}
[[Файл:Tower subway carriage.jpg|thumb|250px|Інтер'єр вагону лондонського метро XIX століття]]
[[Файл:Stratford Depot 27.JPG|thumb|250px|Потяги серії 1996 року у депо]]
[[Файл:London MMB C0 Metropolitan Line S-Stock.jpg|thumb|250px|Потяги серії S]]
Перший час поїзди в лондонському метрополітені ходили на локомотивній тязі&nbsp;— в голові кожного потягу знаходився [[безтопочний паровоз]], тому станції і тунелі підземки були сильно задимлені. Перші вагони метрополітену в залежності від вартості квитка поділялися на три класи. Застосування електричної тяги дозволило прокладати глибші тунелі. Перший електрифікований тунель було побудовано у 1890 році, зараз ця ділянка є частиною Північної лінії. Спочатку вагони на лініях глибокого закладення були позбавлені вікон. Проте така конструкція викликала у пасажирів психологічний дискомфорт, так що незабаром був налагоджений випуск нових вагонів.

На початок ХХІ сторіччя у Лондонському метрополітені використовують рухомий склад, побудований не раніше 1970 року. Склад поїздів у підземці варіюється від 4 до 8 вагонів в залежності від довжини платформ на даній лінії. Габарити вагонів, що експлуатуються на лініях мілкого закладення, значно відрізняються від габаритів потягів ліній глибокого закладення, бо тунелі обох типів мають різний діаметр і форму поперечного перерізу. Найменування потягів двох типів також різняться. Серії поїздів ліній мілкого закладення позначаються літерою, а ліній глибокого закладення&nbsp;— числом, що позначає рік, в який ця модель була сконструйована.

На середину 2010-х, на лініях мілкого закладення в експлуатацію вводиться нове покоління рухомого складу&nbsp;— потяги серії S, які вже замінили застарілі потяги серії А на лінії Метрополітен, а в перспективі повинні замінити і інші старі потяги. Крім пасажирських електропоїздів в лондонському метрополітені працюють [[Господарський поїзд|робочі потяги]], наприклад, потяги, призначені для перевезення [[Баласт (колійне господарство)|баласту]] для колій і шпал, гальмівні вагони і інженерно-технічні лабораторії. Зазвичай до складу робочих поїздів входять вантажні вагони, які раніше працювали на звичайних залізничних лініях, а також списані пасажирські метровагони, переобладнані під різні інженерно-технічні станції і лабораторії.

Компанія ''London Underground Limited'' залучила компанії [[Alstom]], [[Bombardier]] і [[Siemens]] для розробки нових полегшених енергозберігаючих, наполовину зчленованих потягів що умовно називаються «Evo» (від {{lang-en|Evolution}}&nbsp;— еволюція), для ліній глибокого закладення, які замінять застарілі потяги серій 1972, 1973, 1992. поки що тільки компанія Siemens оприлюднила в загальних рисах свій проєкт. За цим планом, новий рухомий склад крім зовнішнього вигляду буде відрізнятися від попередніх моделей наявністю клімат-контролю і оснащенням батарейним живленням, яка дає можливість поїзду прямувати до наступної станції навіть при втраті живлення на контактній рейці. Склад буде низькопідлоговий, а пасажиромісткість збільшиться на 11&nbsp;% у порівнянні з нинішніми моделями<ref name="waboso">{{cite news |title=Transforming the tube |author=Waboso, David |work=Modern Railways |location=London |month=December |year=2010 |page=44}}</ref>. Також зменшиться його маса (маса усього составу менша ніж у наявних моделей на 30 т), состав стане енергоефективнішим, витрати електроенергії зменшаться на 17&nbsp;% з увімкнутим кондиціонером і на 30&nbsp;% без нього<ref>{{cite news |url= http://www.railwaygazette.com/nc/news/single-view/view/siemens-unveils-london-underground-concept-train.html |work= Railway Gazette International |location= London |title= Siemens unveils London Underground concept train |date= 20 червня 2011 |accessdate= 25 березня 2016 |archive-date= 24 червня 2011 |archive-url= https://web.archive.org/web/20110624080149/http://www.railwaygazette.com/nc/news/single-view/view/siemens-unveils-london-underground-concept-train.html }}</ref>. За задумом, згодом, ці нові поїзди будуть працювати на лініях Бейкерлоо, Пікаділлі, Ватерлоо-енд-Сіті і Центральній<ref>{{cite news |title= Siemens reveals innovative air-con for deep Tube trains |page= 12 |work= Rail |location =Peterborough |issue=673 |date=29 червня 2011}}</ref>.

На початку 1970-х на лінії Вікторія було впроваджено автоматичне керування потягами<ref name="GET1975">''[[Веклич Володимир Пилипович|Веклич В. Ф.]]'' Новые технические решения на городском электрическом транспорте&nbsp;— К.:Будівельник, 1975.&nbsp;— 60, [2] с. : ил.</ref> Автоматизація дозволила підвищити швидкість руху поїздів і на 25-30&nbsp;% скоротити обслуговчий персонал.<ref name="GET1975"/>

Лондонський метрополітен одна з небагатьох залізничних мереж світу, які використовують систему т. з. «Четвертої контактної рейки». За додатковою рейкою проходить зворотний струм, що надходить по контактній рейці і контактній мережі. Це зумовлено тим, що зворотний струм як правило, протікає по колійним рейкам. У Лондонському метрополітені електрифікація здійснюється контактною рейкою, що проходить поруч з колією. На контактну рейку подається напруга 420 В постійного струму, а на «четверту рейку», яка розташована по центру між рейками подається напруга в 210 В постійного струму, всього в сумі тягова напруга становить 630 В постійного струму. На тих лініях, на яких також використовують поїзди з системою «трьох рейок» на контактну рейку подається напруга у 630 В постійного струму, а на «четверту рейку» 0 В<ref>{{cite web|url=http://trainblog.com/tags/subway-underground-metro/|title=Train Blog: London Underground tidbits|accessdate=16 березня 2009|archiveurl=https://www.webcitation.org/683ls6mQe?url=http://trainblog.com/tags/subway-underground-metro/|archivedate=2012-05-31|deadurl=yes}}</ref>.

== Перспективи розвитку ==
<div class="center">
[[Файл:CrossrailLine1Map.svg|center|750px|thumb|Лінія [[Crossrail|Кросрейл]] (Crossrail line) буде забезпечувати прямий зв'язок сходу Лондона із заходом, ця лінія буде об'єднана із системою ліній метрополітену, але фактично не буде його частиною.]]</div>

Не будучи частиною Лондонського метрополітену, але об'єднана з ним, лінія [[Crossrail|Кросрейл]] за планом має утворити новий маршрут через центр Лондона до 2018 року<ref>{{Cite news |url= http://www.independent.co.uk/news/business/news/crossrail-delayed-to-save-1631bn-2064629.html |newspaper= The Independent on Sunday |location= London |title= Crossrail delayed to save £1bn |date= 29 серпня 2010 |first= Mark |last= Leftly |accessdate= 25 березня 2016 |archive-date= 16 листопада 2020 |archive-url= https://web.archive.org/web/20201116062835/https://www.independent.co.uk/news/business/news/crossrail-delayed-to-save-1631bn-2064629.html }}</ref>. Довгостроковим планом Лондонського метрополітену є [[лінія Челсі-Хекні]] (Chelsea-Hackney) або [[Кросрейл 2]], що не відкриється раніше лінії Кроссрейл 1 у 2018 році. Не виключено, що лінія стане частиною Лондонського метрополітену. Лінія Челсі-Хекні буде проходити з південного заходу на північний схід Лондона, перетинаючись у багатьох місцях з іншими лініями метрополітену, для того щоб зменшити їх переповненість. Проте цей проєкт ще не затверджений і ще знаходиться в стадії розробки.

Всі лінії метрополітену модернізуються: збільшується пропускна спроможність ліній і поліпшується безпека з новим автоматизованим пристроєм СЦБ у мережі, найчастіше часткового, автоматичного управління поїздом (''Automatic train operation'', скор. АТО), заміна рейок, ремонт станцій і де необхідно рухомих складів<ref>{{cite web|title=Subsurface network (SSL) upgrade|publisher=alwaystouchout.com|date=7 грудня 2006|url=http://www.alwaystouchout.com/project/39|accessdate=10 січня 2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lsv150?url=http://www.alwaystouchout.com/project/39|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>. На чотирьох лініях мілкого закладення, на середину 2010-х вдосконалюється нова радіосистема контролю руху поїздів (''Communications-Based Train Control'' скор. CBTC)&nbsp;— система сигналізації, яка дозволятиме скоротити інтервал руху поїздів, що збільшить пропускну здатність<ref name="SSR">{{cite press release |title= Bombardier to Deliver Major London Underground Signalling |url= http://www.bombardier.com/en/transportation/media-centre/press-releases/details?docID=0901260d80181411 |publisher= Bombardier Transportation |location= Berlin |date= 14 червня 2011 |accessdate= 6 лютого 2012 |archive-date= 6 лютого 2012 |archive-url= https://web.archive.org/web/20120206125623/http://www.bombardier.com/en/transportation/media-centre/press-releases/details?docID=0901260d80181411 }}</ref>.

У ході випробувань зони дії мобільних телефонів на лінії Ватерлоо-енд-Сіті<ref>{{cite news |title= London Underground to run mobile phone trial |work= TechRadar UK |date= 15 березня 2007 |url= http://www.techradar.com/news/phone-and-communications/mobile-phones/london-underground-to-run-mobile-phone-trial-154770 |accessdate= 12 лютого 2011 |archive-date= 16 липня 2011 |archive-url= https://web.archive.org/web/20110716201259/http://www.techradar.com/news/phone-and-communications/mobile-phones/london-underground-to-run-mobile-phone-trial-154770 }}</ref> було встановлено, що зона дії мобільного зв'язку доречна в усій мережі ліній метро,  послуга була впроваджена до Олімпійських ігор 2012<ref name="ThinkBroadband">{{cite web|title=Mobile coverage coming to London's Tube by the 2012 Olympics|work=ThinkBroadband|date=20 вересня 2010|url=http://www.thinkbroadband.com/news/4387-mobile-coverage-coming-to-london-s-tube-by-the-2012-olympics.html|accessdate=September 2010|archiveurl=https://www.webcitation.org/683ltccQt?url=http://www.thinkbroadband.com/news/4387-mobile-coverage-coming-to-london-s-tube-by-the-2012-olympics.html|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Влітку температура на деяких ділянках метрополітену може стати не комфортною через велику глибину і недостатню вентиляцію тунелів глибокого закладення, температура в них одного разу піднялася до 47° C у 2006 році [[Погодна аномалія середини 2006 — початку 2007 років|під час погодної аномалії]]<ref>{{Cite news |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/london/5191604.stm |title=Baking hot at Baker Street |work=BBC News |date=18 липня 2006 |accessdate=11 липня 2008 |last=Griffiths |first=Emma |archive-date=1 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160101055245/http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/london/5191604.stm }}</ref>. 2009 року температура в тунелях глибокого закладення піднімалася до 32°С<ref>{{cite news |url= http://news.bbc.co.uk/1/hi/8218059.stm |title=Map reveals hotspots of the Tube |work =BBC News |date=24 серпня 2009}}</ref>, це у поєднанні з поганою якістю повітря, який за результатами дослідження 2003 року був у 73 рази гірше, ніж на вулиці. Двадцятихвилинна поїздка у метрополітені на Північній лінії дає такий же ефект, що і куріння однієї сигарети<ref>{{cite news |url= http://www.thisislondon.co.uk/news/article-1262027-passengers-choke-on-the-tube.do |title= Passengers choke on the Tube |work= London Evening Standard |author= Murray, Dick |date= 23 серпня 2002 }}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Згідно з доповіддю Палати Громад у 2003 році, пасажири щодня наражаються на небезпеку для здоров'я, оскільки їх поїздки відбуваються у неприпустимих умовах<ref>{{Cite news |title= Commuters face 'daily trauma' |work= BBC News |date= 15 жовтня 2003 |url= http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/3191562.stm |accessdate= 18 січня 2007 |archive-date= 12 квітня 2009 |archive-url= https://web.archive.org/web/20090412005821/http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/3191562.stm }}</ref>. У метрополітені можна побачити плакати, що радять пасажирам носити з собою пляшку з водою<ref>{{cite web|url=http://www.flickr.com/photos/anniemole/166070278/|title=Carry a bottle of water – TfL poster|publisher=Flickr|archiveurl=https://www.webcitation.org/683luJIar?url=http://www.flickr.com/photos/anniemole/166070278/|archivedate=2012-05-31|accessdate=2016-03-25|deadurl=no}}</ref>. Випробування системи охолодження ґрунтовими водами на станції Вікторія проходили в 2006—2007 роках, щоб визначити, яку систему охолодження доцільно і ефективно вводити в широке використання для охолодження метрополітену. Нові поїзди серії S, обладнані кондиціонерами, на початку 2010-х введено в експлуатацію на лінії Метрополітен, і незабаром повинні з'явитися на лініях Дистрикт, Хаммерсміт-енд-Сіті та Кільцевій<ref>{{Cite news |url=http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-london-10835655 |title=Metropolitan Line air-conditioned Tube trains launched |work=BBC News |date=2 серпня 2010 |accessdate=30 січня 2010 |archive-date=4 серпня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100804222554/http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-london-10835655 }}</ref>.

Проєкт лінії Крокслі Рейл Лінк передбачає відгалуження від лінії Метрополітен до Ватфорд уздовж занедбаної дороги. Цей проєкт був схвалений урядом 14 грудня 2011 року<ref>{{cite news |url=http://www.watfordobserver.co.uk/news/9417151.Croxley_Rail_Link_plan_approved_by_Government/ |title=Croxley Rail Link plan approved by Government |date=13 грудня 2011 |accessdate=6 лютого 2012 |work=The Watford Observer |author=Binnie, Adam |author2=Wright, Mike |archive-date=5 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130805232359/http://www.watfordobserver.co.uk/news/9417151.Croxley_Rail_Link_plan_approved_by_Government/ }}</ref>. Будівельні роботи заплановано почати у червні 2014 року і завершити до січня 2016 року<ref name="bafb">{{cite web|url=http://www.croxleyraillink.com/media/30022/croxley%20rail%20link%20bafb.pdf|title=Best and final funding bid: Croxley Rail Link|month=September|year=2011|publisher=Croxley Rail Link|accessdate=15 грудня 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683luw8ak?url=http://www.croxleyraillink.com/media/30022/croxley%20rail%20link%20bafb.pdf|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Мер Лондона, Борис Джонсон запропонував продовжити лінію Бейкерлоо до районів Луїшем, Кетфорд і Хейз, бо на півдні Лондона недостатньо ліній метро (як альтернатива є тільки приміські лінії)<ref name="Bakerlooextension">{{cite web|url=http://londonist.com/2009/02/boris_moots_bakerloo_line_extension.php|title=Boris Moots Bakerloo Line Extension|work=The Londonist (blog)|accessdate=12 лютого 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lwtpAV?url=http://londonist.com/2009/02/boris_moots_bakerloo_line_extension.php|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>.

Також існують пропозиції реконструювати тунелі мілкого закладення,<ref>{{cite web|url=http://www.trainweb.org/tubeprune/Life%20Underground.htm#Metropolitan%20to%20Barking|title=Metropolitan to Barking|publisher=Tube Prune|accessdate=30 червня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lxxaoT?url=http://www.trainweb.org/tubeprune/Life%20Underground.htm#Metropolitan%20to%20Barking|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.trainweb.org/tubeprune/SSL%20PPP%20Upgrade.htm|title=Proposals for the Upgrade of the Sub-surface Lines|publisher=Tube Prune|accessdate=30 червня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lyZm08?url=http://www.trainweb.org/tubeprune/SSL%20PPP%20Upgrade.htm|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref> розділити Північну лінію і продовжити гілку Чарінг-Крос, яка сьогодні є частиною Північної лінії, до району [[Баттерсі (район)|Баттерсі]]<ref>{{cite web|url=http://www.battersea-powerstation.com/pdfs/nle-extension-newsletter-may-2010.pdf|title=Battersea Power Station: Northern Line extension|publisher=Battersea Power Station|accessdate=11 липня 2010|month=May|year=2010|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lz4Ms5?url=http://www.battersea-powerstation.com/pdfs/nle-extension-newsletter-may-2010.pdf|archivedate=2012-05-31|deadurl=yes}}</ref><ref name="TfL">{{cite web|title=Transport 2025 – Transport Vision for a Growing World|publisher=Transport for London|date=11 листопада 2006|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonrail/2844.aspx|accessdate=21 липня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lzXL7m?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonrail/2844.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>, але ці проєкти залежать від інших продовжень, тому їх реалізація може бути почата тільки після завершення попередніх. Дозвіл на проведення планувальних робіт з продовження Північної лінії, а саме гілки Чарінг-Кросс, до району Баттерсі вже отримано<ref>{{Cite press release |date=11 листопада 2010 |url=http://www.wandsworth.gov.uk/news/article/10136/battersea_power_station_scheme_approved |title=Battersea Power Station scheme approved |publisher=[[Уондсуэрт (район Лондона)|Уондсуэрт]] |accessdate=12 листопада 2010 |archive-date=14 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131014095827/http://www.wandsworth.gov.uk/news/article/10136/battersea_power_station_scheme_approved }}</ref>.. Продовження лінії до району Баттерсі фінансується з приватних рук у рамках модернізації електростанції [[Баттерсі (електростанція)|Баттерсі]], яка тягне за собою повномасштабне відновлення і оновлення цілого промислового району [[Найн Елмс]] (частина [[Вандзверт (боро)|боро Вандзверт]])<ref>{{cite web|title=Northern line extension|publisher=Transport for London|date=No date|url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/projectsandschemes/21614.aspx|accessdate=22 квітня 2012|archiveurl=https://www.webcitation.org/683lzzDmZ?url=http://www.tfl.gov.uk/corporate/projectsandschemes/21614.aspx|archivedate=2012-05-31|deadurl=no}}</ref>. Також пропонується продовжити Центральну лінію від станції Вест-Райсліп ({{lang-en|West Ruislip}}) до ст. Аксбрідж через станцію Ікенхам, це дозволить скоротити потік транспорту на автомагістралі А 40 (Лондон- [[Фішгард]] (Уельс)) в межах міста, проєкт може бути завершений до 2021 року. Майбутня лінія буде проходити за існуючими коліями, але введення в експлуатацію нової гілки залежить від вдосконаленої системи сигналізації, яка можливо почне працювати до 2017 року<ref>{{cite news |title= Extending Central line to Uxbridge will cut traffic |work= Uxbridge Gazette |date= 17 червня 2011 |author= Coombs, Dan |url= http://www.uxbridgegazette.co.uk/west-london-news/local-uxbridge-news/2011/06/17/extending-central-line-to-uxbridge-will-cut-traffic-113046-28897325/ |accessdate= 15 липня 2011 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20110809004014/http://www.uxbridgegazette.co.uk/west-london-news/local-uxbridge-news/2011/06/17/extending-central-line-to-uxbridge-will-cut-traffic-113046-28897325/ |archivedate= 9 серпня 2011 |deadurl= yes }}</ref>.

== Мапа ==
{{Mapframe маркери
|ширина=750|висота=500
|широта=51.55365|довгота=-0.18|масштаб=10
|текст=Станції лінії Лондонського метрополітену
|лінії=Q20075
|група_мар1=london-underground|група_колір1=964b00
|шир1_1=51.5924|дов1_1=-0.3344|наз1_1=[[Герроу-енд-Велдстон (станція)|Херроу-енд-Велдстоун]]|опис1_1={{lang-en|Harrow & Wealdstone}}
|шир1_2=51.5817|дов1_2=-0.3164|наз1_2=[[Кентон (станція)|Кентон]]|опис1_2={{lang-en|Kenton}}
|шир1_3=51.57|дов1_3=-0.3083|наз1_3=[[Саут-Кентон (станція)|Саус-Кентон]]|опис1_3={{lang-en|South Kenton}}
|шир1_4=51.5622|дов1_4=-0.3042|наз1_4=[[Норт-Вемблі (станція)|Норс-Вемблі]]|опис1_4={{lang-en|North Wembley}}
|шир1_5=51.5522|дов1_5=-0.2967|наз1_5=[[Вемблі-Сентрал (станція)|Вемблі-Сентрал]]|опис1_5={{lang-en|Wembley Central}}
|шир1_6=51.5439|дов1_6=-0.2753|наз1_6=[[Стоунбрідж-парк (станція)|Стоунбрідж-Парк]]|опис1_6={{lang-en|Stonebridge Park}}
|шир1_7=51.5361|дов1_7=-0.2575|наз1_7=[[Гарлсден (станція)|Харлсден]]|опис1_7={{lang-en|Harlesden}}
|шир1_8=51.5319|дов1_8=-0.2442|наз1_8=[[Віллесден-джанкшен (станція)|Віллесден-Джанкшен]]|опис1_8={{lang-en|Willesden Junction}}
|шир1_9=51.5306|дов1_9=-0.225|наз1_9=[[Кенсал-Грін (станція)|Кенсал-Ґрін]]|опис1_9={{lang-en|Kensal Green}}
|шир1_10=51.5339|дов1_10=-0.2047|наз1_10=[[Квінс-парк (станція)|Квінс-Парк]]|опис1_10={{lang-en|Queen's Park}}
|шир1_11=51.535|дов1_11=-0.1939|наз1_11=[[Кілберн-парк (станція метро)|Кілбьорн-Парк]]|опис1_11={{lang-en|Kilburn Park}}
|шир1_12=51.5297|дов1_12=-0.1856|наз1_12=[[Меїда-Веїл (станція метро)|Меїда-Вейл]]|опис1_12={{lang-en|Maida Vale}}
|шир1_13=51.5234|дов1_13=-0.184|наз1_13=[[Ворик-авеню (станція метро)|Ворвік-Ейвеню]]|опис1_13={{lang-en|Warwick Avenue}}
|шир1_14=51.5173|дов1_14=-0.1774|наз1_14=[[Паддінгтон (станція метро, лінії Бейкерлоо, Кільцева та Дистрикт)|Паддінгтон]]|опис1_14={{lang-en|Paddington}}
|шир1_15=51.5202|дов1_15=-0.1703|наз1_15=[[Еджвар-роуд (станція метро, лінія Бейкерлоо)|Еджвер-Роуд]]|опис1_15={{lang-en|Edgware Road}}
|шир1_16=51.5223|дов1_16=-0.1634|наз1_16=Мерілібоун|опис1_16={{lang-en|Marylebone}}
|шир1_17=51.522|дов1_17=-0.157|наз1_17=[[Бейкер-стрит (станція метро)|Бейкер-Стріт]]|опис1_17={{lang-en|Baker Street}}
|шир1_18=51.5233|дов1_18=-0.1467|наз1_18=[[Ріджентс-парк (станція метро)|Ріджентс-Парк]]|опис1_18={{lang-en|Regent's Park}}
|шир1_19=51.5152|дов1_19=-0.1415|наз1_19=[[Оксфорд-серкус (станція метро)|Оксфорд-Серкус]]|опис1_19={{lang-en|Oxford Circus}}
|шир1_20=51.5098|дов1_20=-0.1342|наз1_20=[[Пікаділлі-серкус (станція метро)|Пікаділлі-Серкус]]|опис1_20={{lang-en|Piccadilly Circus}}
|шир1_21=51.5083|дов1_21=-0.1264|наз1_21=[[Чарінг-кросс (станція метро)|Чарінг-Кросс]]|опис1_21={{lang-en|Charing Cross}}
|шир1_22=51.507|дов1_22=-0.122|наз1_22=[[Ембанкмент (станція метро)|Ембанкмент]]|опис1_22={{lang-en|Embankment}}
|шир1_23=51.5025|дов1_23=-0.113|наз1_23=[[Ватерлоо (станція метро)|Ватерлоо]]|опис1_23={{lang-en|Waterloo}}
|шир1_24=51.4989|дов1_24=-0.1117|наз1_24=[[Ламбет-Норт (станція метро)|Ламбет-Норс]]|опис1_24={{lang-en|Lambeth North}}
|шир1_25=51.4956|дов1_25=-0.1006|наз1_25=[[Елефант-енд-Касл (станція метро)|Елефант-енд-Касл]]|опис1_25={{lang-en|Elephant & Castle}}
|група_мар2=london-underground|група_колір2=f00
|шир2_1=51.5694|дов2_1=-0.4378|наз2_1=[[Вест-Райсліп (станція)|Вест-Райсліп]]|опис2_1={{lang-en|West Ruislip}}
|шир2_2=51.5606|дов2_2=-0.4108|наз2_2=Райсліп-Гарденс|опис2_2={{lang-en|Ruislip Gardens}}
|шир2_3=51.5564|дов2_3=-0.3986|наз2_3=Саус-Райсліп|опис2_3={{lang-en|South Ruislip}}
|шир2_4=51.5481|дов2_4=-0.3683|наз2_4=Норсхолт|опис2_4={{lang-en|Northolt}}
|шир2_5=51.5425|дов2_5=-0.3458|наз2_5=Ґрінфорд|опис2_5={{lang-en|Greenford}}
|шир2_6=51.5364|дов2_6=-0.3236|наз2_6=Перівейл|опис2_6={{lang-en|Perivale}}
|шир2_7=51.53|дов2_7=-0.2928|наз2_7=Хенгер-Лейн|опис2_7={{lang-en|Hanger Lane}}
|шир2_8=51.5233|дов2_8=-0.2597|наз2_8=Норс-Ектон|опис2_8={{lang-en|North Acton}}
|шир2_9=51.5164|дов2_9=-0.2475|наз2_9=Іст-Ектон|опис2_9={{lang-en|East Acton}}
|шир2_10=51.5119|дов2_10=-0.2242|наз2_10=[[Вайт-Сіті (станція метро)|Вайт-Сіті]]|опис2_10={{lang-en|White City}}
|шир2_11=51.5044|дов2_11=-0.2189|наз2_11=Шепардс-Буш|опис2_11={{lang-en|Shepherd's Bush}}
|шир2_12=51.5072|дов2_12=-0.2056|наз2_12=Холланд-Парк|опис2_12={{lang-en|Holland Park}}
|шир2_13=51.509|дов2_13=-0.197|наз2_13=[[Ноттінг-гілл-гейт (станція метро)|Ноттінг-Хілл-Гейт]]|опис2_13={{lang-en|Notting Hill Gate}}
|шир2_14=51.5103|дов2_14=-0.1875|наз2_14=Квінсвей|опис2_14={{lang-en|Queensway}}
|шир2_15=51.5118|дов2_15=-0.1755|наз2_15=[[Ланкастер-гейт (станція метро)|Ланкастер-Ґейт]]|опис2_15={{lang-en|Lancaster Gate}}
|шир2_16=51.5133|дов2_16=-0.1583|наз2_16=[[Марбл-арч (станція метро)|Марбл-Арк]]|опис2_16={{lang-en|Marble Arch}}
|шир2_17=51.5144|дов2_17=-0.1494|наз2_17=[[Бонд-стрит (станція)|Бонд-Стріт]]|опис2_17={{lang-en|Bond Street}}
|шир2_18=51.5161|дов2_18=-0.1308|наз2_18=[[Тоттенгем-корт-роуд (станція метро)|Тоттенхем-Коурт-Роуд]]|опис2_18={{lang-en|Tottenham Court Road}}
|шир2_19=51.5172|дов2_19=-0.12|наз2_19=[[Голборн (станція метро)|Холборн]]|опис2_19={{lang-en|Holborn}}
|шир2_20=51.5183|дов2_20=-0.1111|наз2_20=[[Чансері-лейн (станція метро)|Чансері-Лейн]]|опис2_20={{lang-en|Chancery Lane}}
|шир2_21=51.5149|дов2_21=-0.0975|наз2_21=[[Святого Павла (станція метро)|Сент-Полс]]|опис2_21={{lang-en|St. Paul's}}
|шир2_22=51.513|дов2_22=-0.088|наз2_22=[[Бенк/Моньюмент (станції метро)|Бенк-енд-Моньюмент]]|опис2_22={{lang-en|Bank and Monument}}
|шир2_23=51.5186|дов2_23=-0.0813|наз2_23=[[Ліверпуль-стрит (станція)|Ліверпуль-Стріт]]|опис2_23={{lang-en|Liverpool Street}}
|шир2_24=51.5272|дов2_24=-0.0556|наз2_24=Бетнел-Ґрін|опис2_24={{lang-en|Bethnal Green}}
|шир2_25=51.525|дов2_25=-0.033|наз2_25=[[Майл-Енд (станція метро)|Майл-Енд]]|опис2_25={{lang-en|Mile End}}
|шир2_26=51.5411|дов2_26=-0.0028|наз2_26=[[Стратфорд (станція)|Стратфорд]]|опис2_26={{lang-en|Stratford}}
|шир2_27=51.5567|дов2_27=-0.0053|наз2_27=Лейтон|опис2_27={{lang-en|Leyton}}
|шир2_28=51.5683|дов2_28=0.0083|наз2_28=Лейтонстоун|опис2_28={{lang-en|Leytonstone}}
|шир2_29=51.5808|дов2_29=0.0217|наз2_29=Снейрбрук|опис2_29={{lang-en|Snaresbrook}}
|шир2_30=51.5917|дов2_30=0.0275|наз2_30=Саус-Вудфорд|опис2_30={{lang-en|South Woodford}}
|шир2_31=51.6069|дов2_31=0.0342|наз2_31=Вудфорд|опис2_31={{lang-en|Woodford}}
|шир2_32=51.6267|дов2_32=0.0469|наз2_32=Бакхьорст-Хілл|опис2_32={{lang-en|Buckhurst Hill}}
|шир2_33=51.6414|дов2_33=0.0553|наз2_33=Лаутон|опис2_33={{lang-en|Loughton}}
|шир2_34=51.6453|дов2_34=0.0839|наз2_34=Дебден|опис2_34={{lang-en|Debden}}
|шир2_35=51.6717|дов2_35=0.1033|наз2_35=Зейдон-Бойс|опис2_35={{lang-en|Theydon Bois}}
|шир2_36=51.6936|дов2_36=0.1138|наз2_36=Еппінґ|опис2_36={{lang-en|Epping}}
|шир2_37=51.5147|дов2_37=-0.3014|наз2_37=[[Ілінг-Бродвей (станція)|Ілінг-Бродвей]]|опис2_37={{lang-en|Ealing Broadway}}
|шир2_38=51.5178|дов2_38=-0.2808|наз2_38=Вест-Ектон|опис2_38={{lang-en|West Acton}}
|шир2_39=51.5756|дов2_39=0.0289|наз2_39=Вонстед|опис2_39={{lang-en|Wanstead}}
|шир2_40=51.5761|дов2_40=0.0453|наз2_40=Редбрідж|опис2_40={{lang-en|Redbridge}}
|шир2_41=51.5767|дов2_41=0.0661|наз2_41=Ґентс-Хілл|опис2_41={{lang-en|Gants Hill}}
|шир2_42=51.5756|дов2_42=0.09|наз2_42=Ньюбурі-Парк|опис2_42={{lang-en|Newbury Park}}
|шир2_43=51.5858|дов2_43=0.0886|наз2_43=Баркінгсайд|опис2_43={{lang-en|Barkingside}}
|шир2_44=51.5958|дов2_44=0.0911|наз2_44=Фейрлоп|опис2_44={{lang-en|Fairlop}}
|шир2_45=51.6033|дов2_45=0.0933|наз2_45=Хейнолт|опис2_45={{lang-en|Hainault}}
|шир2_46=51.6133|дов2_46=0.0922|наз2_46=Ґрандж-Хілл|опис2_46={{lang-en|Grange Hill}}
|шир2_47=51.6178|дов2_47=0.0756|наз2_47=Чігвелл|опис2_47={{lang-en|Chigwell}}
|шир2_48=51.6169|дов2_48=0.0439|наз2_48=Роудінг-Веллі|опис2_48={{lang-en|Roding Valley}}
|група_мар3=london-underground|група_колір3=ee0
|шир3_1=51.5008|дов3_1=-0.1925|наз3_1=[[Гай-стрит-Кенсінгтон (станція метро)|Хай-Стріт-Кенсінгтон]]|опис3_1={{lang-en|High Street Kensington}}
|шир3_2=51.512|дов3_2=-0.188|наз3_2=[[Бейсвотер (станція метро)|Бейсвотер]]|опис3_2={{lang-en|Bayswater}}
|шир3_3=51.5153|дов3_3=-0.1753|наз3_3=[[Паддінгтон (станція метро, лінії Кільцева та Гаммерсміт-енд-Сіті)|Паддінгтон]]|опис3_3={{lang-en|Paddington}}
|шир3_4=51.52|дов3_4=-0.1678|наз3_4=[[Еджвар-роуд (станція метро, лінії Кільцева, Дистрикт та Гаммерсміт-енд-Сіті)|Еджвер-Роуд]]|опис3_4={{lang-en|Edgware Road}}
|шир3_5=51.5238|дов3_5=-0.1438|наз3_5=[[Грейт-Портленд-стрит (станція метро)|Ґрейт-Портленд-Стріт]]|опис3_5={{lang-en|Great Portland Street}}
|шир3_6=51.5258|дов3_6=-0.1358|наз3_6=[[Юстон-сквер (станція метро)|Юстон-Сквер]]|опис3_6={{lang-en|Euston Square}}
|шир3_7=51.5302|дов3_7=-0.1241|наз3_7=[[Кінгс-кросс-Сент-Панкрас (станція метро)|Кінгс-Кросс-Сент-Панкрас]]|опис3_7={{lang-en|King's Cross St. Pancras}}
|шир3_8=51.52|дов3_8=-0.1053|наз3_8=[[Фаррінгдон (станція)|Фаррінгдон]]|опис3_8={{lang-en|Farringdon}}
|шир3_9=51.5202|дов3_9=-0.0977|наз3_9=[[Барбікан (станція метро)|Барбікан]]|опис3_9={{lang-en|Barbican}}
|шир3_10=51.5186|дов3_10=-0.0886|наз3_10=[[Моргейт (станція)|Моргейт]]|опис3_10={{lang-en|Moorgate}}
|шир3_11=51.514|дов3_11=-0.076|наз3_11=[[Олдгейт (станція метро)|Олдгейт]]|опис3_11={{lang-en|Aldgate}}
|шир3_12=51.51|дов3_12=-0.076|наз3_12=[[Тауер-гілл (станція метро)|Тауер-Хілл]]|опис3_12={{lang-en|Tower Hill}}
|шир3_13=51.5104|дов3_13=-0.0907|наз3_13=Кеннон-Стріт|опис3_13={{lang-en|Cannon Street}}
|шир3_14=51.5122|дов3_14=-0.0941|наз3_14=[[Меншн-хаус (станція метро)|Меншн-Хаус]]|опис3_14={{lang-en|Mansion House}}
|шир3_15=51.5114|дов3_15=-0.1036|наз3_15=Блекфраярс|опис3_15={{lang-en|Blackfriars}}
|шир3_16=51.5111|дов3_16=-0.1144|наз3_16=[[Темпл (станція метро)|Темпл]]|опис3_16={{lang-en|Temple}}
|шир3_17=51.501|дов3_17=-0.125|наз3_17=[[Вестмінстер (станція метро)|Вестмінстер]]|опис3_17={{lang-en|Westminster}}
|шир3_18=51.4994|дов3_18=-0.1344|наз3_18=[[Сент-Джеймс-парк (станція метро)|Сент-Джеймс-Парк]]|опис3_18={{lang-en|St. James's Park}}
|шир3_19=51.4958|дов3_19=-0.1445|наз3_19=Вікторіа|опис3_19={{lang-en|Victoria}}
|шир3_20=51.4925|дов3_20=-0.1566|наз3_20=[[Слоун-сквер (станція метро)|Слоун-Сквер]]|опис3_20={{lang-en|Sloane Square}}
|шир3_21=51.4941|дов3_21=-0.1738|наз3_21=[[Саут-Кенсінгтон (станція метро)|Саус-Кенсінгтон]]|опис3_21={{lang-en|South Kensington}}
|шир3_22=51.4947|дов3_22=-0.183|наз3_22=[[Глостер-роуд (станція метро)|Глостер-Роуд]]|опис3_22={{lang-en|Gloucester Road}}
|група_мар4=london-underground|група_колір4=090
|шир4_1=51.4632|дов4_1=-0.3006|наз4_1=[[Ричмонд (станція)|Річмонд]]|опис4_1={{lang-en|Richmond}}
|шир4_2=51.4771|дов4_2=-0.285|наз4_2=[[К'ю-гарденс (станція)|К'ю-Ґарденс]]|опис4_2={{lang-en|Kew Gardens}}
|шир4_3=51.4913|дов4_3=-0.2757|наз4_3=[[Ганнерсбері (станція)|Ганнерсбері]]|опис4_3={{lang-en|Gunnersbury}}
|шир4_4=51.4953|дов4_4=-0.255|наз4_4=[[Тернем-Грін (станція метро)|Тернем-Грін]]|опис4_4={{lang-en|Turnham Green}}
|шир4_5=51.495|дов4_5=-0.2458|наз4_5=[[Стемфорд-брук (станція метро)|Стемфорд-Брук]]|опис4_5={{lang-en|Stamford Brook}}
|шир4_6=51.4942|дов4_6=-0.2358|наз4_6=[[Равенскорт-парк (станція метро)|Рейвенскурт-Парк]]|опис4_6={{lang-en|Ravenscourt Park}}
|шир4_7=51.4928|дов4_7=-0.2244|наз4_7=[[Гаммерсміт (станція метро, лінії Дистрикт та Пікаділлі)|Хаммерсміт]]|опис4_7={{lang-en|Hammersmith}}
|шир4_8=51.4906|дов4_8=-0.2136|наз4_8=[[Баронс-корт (станція метро)|Беронс-Коурт]]|опис4_8={{lang-en|Barons Court}}
|шир4_9=51.4908|дов4_9=-0.2064|наз4_9=[[Вест-Кенсінгтон (станція метро)|Вест-Кенсінгтон]]|опис4_9={{lang-en|West Kensington}}
|шир4_10=51.4919|дов4_10=-0.1936|наз4_10=[[Ерлс-корт (станція метро)|Ерлс-Коурт]]|опис4_10={{lang-en|Earl's Court}}
|шир4_11=51.5152|дов4_11=-0.0722|наз4_11=[[Олдгейт-Іст (станція метро)|Олдґейт-Іст]]|опис4_11={{lang-en|Aldgate East}}
|шир4_12=51.5194|дов4_12=-0.0611|наз4_12=[[Вайтчепел (станція)|Вайтчепел]]|опис4_12={{lang-en|Whitechapel}}
|шир4_13=51.5219|дов4_13=-0.0464|наз4_13=[[Степні-Грін (станція метро)|Степні-Ґрін]]|опис4_13={{lang-en|Stepney Green}}
|шир4_14=51.5272|дов4_14=-0.0247|наз4_14=[[Боу-роуд (станція метро)|Боу-Роуд]]|опис4_14={{lang-en|Bow Road}}
|шир4_15=51.524|дов4_15=-0.0113|наз4_15=[[Бромлі-бай-Боу (станція метро)|Бромлі-бай-Боу]]|опис4_15={{lang-en|Bromley-by-Bow}}
|шир4_16=51.5286|дов4_16=0.0047|наз4_16=[[Вест-Гем (станція)|Вест-Хем]]|опис4_16={{lang-en|West Ham}}
|шир4_17=51.5314|дов4_17=0.0172|наз4_17=[[Плейстоу (станція метро)|Плейстоу]]|опис4_17={{lang-en|Plaistow}}
|шир4_18=51.535|дов4_18=0.0344|наз4_18=[[Аптон-парк (станція метро)|Аптон-Парк]]|опис4_18={{lang-en|Upton Park}}
|шир4_19=51.539|дов4_19=0.0516|наз4_19=[[Іст-Гем (станція метро)|Іст-Хем]]|опис4_19={{lang-en|East Ham}}
|шир4_20=51.5393|дов4_20=0.0817|наз4_20=[[Баркінг (станція)|Баркінг]]|опис4_20={{lang-en|Barking}}
|шир4_21=51.5385|дов4_21=0.1016|наз4_21=[[Апней (станція метро)|Апні]]|опис4_21={{lang-en|Upney}}
|шир4_22=51.5403|дов4_22=0.1267|наз4_22=[[Беконтрі (станція метро)|Беконтрі]]|опис4_22={{lang-en|Becontree}}
|шир4_23=51.5417|дов4_23=0.1469|наз4_23=[[Дагенгем-Гітвей (станція метро)|Дагенхем-Хітвей]]|опис4_23={{lang-en|Dagenham Heathway}}
|шир4_24=51.5444|дов4_24=0.1656|наз4_24=[[Дагенгем-Іст (станція метро)|Дагенхем-Іст]]|опис4_24={{lang-en|Dagenham East}}
|шир4_25=51.5497|дов4_25=0.1978|наз4_25=[[Елм-парк (станція метро)|Елм-Парк]]|опис4_25={{lang-en|Elm Park}}
|шир4_26=51.5539|дов4_26=0.2189|наз4_26=[[Горнчерч (станція метро)|Хорнчьорч]]|опис4_26={{lang-en|Hornchurch}}
|шир4_27=51.5581|дов4_27=0.2342|наз4_27=[[Апмінстер-брідж (станція метро)|Апмінстер-Брідж]]|опис4_27={{lang-en|Upminster Bridge}}
|шир4_28=51.5592|дов4_28=0.2511|наз4_28=[[Апмінстер (станція)|Апмінстер]]|опис4_28={{lang-en|Upminster}}
|шир4_29=51.4211|дов4_29=-0.2061|наз4_29=[[Вімблдон (станція)|Вімблдон]]|опис4_29={{lang-en|Wimbledon}}
|шир4_30=51.4346|дов4_30=-0.1996|наз4_30=[[Вімблдон-парк (станція метро)|Вімблдон-Парк]]|опис4_30={{lang-en|Wimbledon Park}}
|шир4_31=51.445|дов4_31=-0.2064|наз4_31=[[Саутфілдс (станція метро)|Саусфілдс]]|опис4_31={{lang-en|Southfields}}
|шир4_32=51.4587|дов4_32=-0.2113|наз4_32=[[Іст-Патні (станція метро)|Іст-Патні]]|опис4_32={{lang-en|East Putney}}
|шир4_33=51.4683|дов4_33=-0.2088|наз4_33=[[Патні-брідж (станція метро)|Патні-Брідж]]|опис4_33={{lang-en|Putney Bridge}}
|шир4_34=51.4753|дов4_34=-0.2011|наз4_34=[[Парсонс-Грін (станція метро)|Парсонс-Ґрін]]|опис4_34={{lang-en|Parsons Green}}
|шир4_35=51.4806|дов4_35=-0.1944|наз4_35=[[Фулгем-Бродвей (станція метро)|Фулхем-Бродвей]]|опис4_35={{lang-en|Fulham Broadway}}
|шир4_36=51.4872|дов4_36=-0.1956|наз4_36=[[Вест-Бромптон (станція)|Вест-Бромптон]]|опис4_36={{lang-en|West Brompton}}
|шир4_37=51.4986|дов4_37=-0.2108|наз4_37=[[Кенсінгтон (Олимпія) (станція)|Кенсінгтон (Олімпія)]]|опис4_37={{lang-en|Kensington (Olympia)}}
|шир4_38=51.5102|дов4_38=-0.2883|наз4_38=[[Ілінг-коммон (станція метро)|Ілінг-Коммон]]|опис4_38={{lang-en|Ealing Common}}
|шир4_39=51.5028|дов4_39=-0.28|наз4_39=[[Актон-таун (станція метро)|Ектон-Таун]]|опис4_39={{lang-en|Acton Town}}
|шир4_40=51.4944|дов4_40=-0.2678|наз4_40=[[Чісвік-Парк (станція метро)|Чісвік-Парк]]|опис4_40={{lang-en|Chiswick Park}}
|група_мар5=london-underground|група_колір5=dab
|шир5_1=51.4943|дов5_1=-0.225|наз5_1=[[Гаммерсміт (станція метро, лінії Кільцева та Гаммерсміт-енд-Сіті)|Хаммерсміт]]|опис5_1={{lang-en|Hammersmith}}
|шир5_2=51.502|дов5_2=-0.227|наз5_2=[[Голдгок-роуд (станція метро)|Голдхоук-Роуд]]|опис5_2={{lang-en|Goldhawk Road}}
|шир5_3=51.5058|дов5_3=-0.2264|наз5_3=[[Шепгердс-Буш-маркет (станція метро)|Шепардс-Буш-Маркет]]|опис5_3={{lang-en|Shepherd's Bush Market}}
|шир5_4=51.5098|дов5_4=-0.2242|наз5_4=[[Вуд-лейн (станція метро)|Вуд-Лейн]]|опис5_4={{lang-en|Wood Lane}}
|шир5_5=51.5139|дов5_5=-0.2172|наз5_5=[[Летімер-роуд (станція метро)|Летімер-Роуд]]|опис5_5={{lang-en|Latimer Road}}
|шир5_6=51.5172|дов5_6=-0.2106|наз5_6=[[Ледброк-гроув (станція метро)|Ледброук-Гроув]]|опис5_6={{lang-en|Ladbroke Grove}}
|шир5_7=51.5211|дов5_7=-0.2011|наз5_7=[[Вестборн-парк (станція метро)|Вестборн-Парк]]|опис5_7={{lang-en|Westbourne Park}}
|шир5_8=51.5192|дов5_8=-0.1881|наз5_8=[[Роял-Оук (станція метро)|Роял-Оук]]|опис5_8={{lang-en|Royal Oak}}
|шир5_9=51.5186|дов5_9=-0.1785|наз5_9=[[Паддінгтон (станція метро, лінії Кільцева та Гаммерсміт-енд-Сіті)|Паддінгтон]]|опис5_9={{lang-en|Paddington}}
|група_мар6=london-underground|група_колір6=888
|шир6_1=51.6194|дов6_1=-0.3028|наз6_1=[[Станмор (станція метро)|Станмур]]|опис6_1={{lang-en|Stanmore}}
|шир6_2=51.6078|дов6_2=-0.2947|наз6_2=[[Кенонс-парк (станція метро)|Кенонс-Парк]]|опис6_2={{lang-en|Canons Park}}
|шир6_3=51.5942|дов6_3=-0.2861|наз6_3=[[Квінсбері (станція метро)|Квінсбері]]|опис6_3={{lang-en|Queensbury}}
|шир6_4=51.5847|дов6_4=-0.2786|наз6_4=[[Кінгсбері (станція метро)|Кінгсбері]]|опис6_4={{lang-en|Kingsbury}}
|шир6_5=51.5542|дов6_5=-0.2503|наз6_5=[[Нісден (станція метро)|Нісден]]|опис6_5={{lang-en|Neasden}}
|шир6_6=51.5519|дов6_6=-0.2386|наз6_6=[[Долліс-гілл (станція метро)|Долліс-Хілл]]|опис6_6={{lang-en|Dollis Hill}}
|шир6_7=51.5492|дов6_7=-0.2217|наз6_7=[[Віллесден-Грін (станція метро)|Віллесден-Ґрін]]|опис6_7={{lang-en|Willesden Green}}
|шир6_8=51.5472|дов6_8=-0.2047|наз6_8=[[Кілберн (станція метро)|Кілбьорн]]|опис6_8={{lang-en|Kilburn}}
|шир6_9=51.5469|дов6_9=-0.1906|наз6_9=[[Вест-Гемстед (станція метро)|Вест-Хемстед]]|опис6_9={{lang-en|West Hampstead}}
|шир6_10=51.5431|дов6_10=-0.1747|наз6_10=[[Свісс-коттедж (станція метро)|Свісс-Коттедж]]|опис6_10={{lang-en|Swiss Cottage}}
|шир6_11=51.5347|дов6_11=-0.1742|наз6_11=[[Сент-Джонс-вуд (станція метро)|Сент-Джонс-Вуд]]|опис6_11={{lang-en|St. John's Wood}}
|шир6_12=51.5069|дов6_12=-0.143|наз6_12=[[Грін-парк (станція метро)|Ґрін-Парк]]|опис6_12={{lang-en|Green Park}}
|шир6_13=51.5039|дов6_13=-0.105|наз6_13=[[Саутерк (станція метро)|Саусварк]]|опис6_13={{lang-en|Southwark}}
|шир6_14=51.5056|дов6_14=-0.0883|наз6_14=Лондон-Брідж|опис6_14={{lang-en|London Bridge}}
|шир6_15=51.4981|дов6_15=-0.0639|наз6_15=[[Бермондсі (станція метро)|Бермондсі]]|опис6_15={{lang-en|Bermondsey}}
|шир6_16=51.4983|дов6_16=-0.05|наз6_16=[[Канада-Вотер (станція)|Кенеда-Вотер]]|опис6_16={{lang-en|Canada Water}}
|шир6_17=51.5036|дов6_17=-0.0186|наз6_17=Кенері-Ворф|опис6_17={{lang-en|Canary Wharf}}
|шир6_18=51.5006|дов6_18=0.0036|наз6_18=Норс-Грінвіч|опис6_18={{lang-en|North Greenwich}}
|шир6_19=51.5139|дов6_19=0.0084|наз6_19=Кеннінг-Таун|опис6_19={{lang-en|Canning Town}}
|група_мар7=london-underground|група_колір7=808
|шир7_1=51.7051|дов7_1=-0.6112|наз7_1=[[Чешем (станція метро)|Чешем]]|опис7_1={{lang-en|Chesham}}
|шир7_2=51.6741|дов7_2=-0.6074|наз7_2=[[Амершем (станція)|Амершем]]|опис7_2={{lang-en|Amersham}}
|шир7_3=51.6679|дов7_3=-0.561|наз7_3=[[Челфонт-енд-Летімер (станція)|Челфонт-енд-Летімер]]|опис7_3={{lang-en|Chalfont & Latimer}}
|шир7_4=51.6542|дов7_4=-0.5183|наз7_4=[[Чорлівуд (станція)|Чорлівуд]]|опис7_4={{lang-en|Chorleywood}}
|шир7_5=51.6403|дов7_5=-0.4733|наз7_5=[[Рікмансворт (станція)|Рікмансворт]]|опис7_5={{lang-en|Rickmansworth}}
|шир7_6=51.63|дов7_6=-0.431|наз7_6=[[Мур-парк (станція метро)|Мур-Парк]]|опис7_6={{lang-en|Moor Park}}
|шир7_7=51.6109|дов7_7=-0.4244|наз7_7=[[Нортвуд (станція метро)|Нортвуд]]|опис7_7={{lang-en|Northwood}}
|шир7_8=51.6006|дов7_8=-0.4092|наз7_8=[[Нортвуд-гіллз (станція метро)|Норсвуд-Хіллс]]|опис7_8={{lang-en|Northwood Hills}}
|шир7_9=51.5928|дов7_9=-0.3806|наз7_9=[[Піннер (станція метро)|Піннер]]|опис7_9={{lang-en|Pinner}}
|шир7_10=51.585|дов7_10=-0.3625|наз7_10=[[Норт-Герроу (станція метро)|Норс-Херроу]]|опис7_10={{lang-en|North Harrow}}
|шир7_11=51.5794|дов7_11=-0.337|наз7_11=[[Герроу-он-те-гілл (станція)|Херроу-он-зе-Хілл]]|опис7_11={{lang-en|Harrow-on-the-Hill}}
|шир7_12=51.5786|дов7_12=-0.3186|наз7_12=[[Нортвік-парк (станція метро)|Норсвік-Парк]]|опис7_12={{lang-en|Northwick Park}}
|шир7_13=51.5722|дов7_13=-0.2953|наз7_13=[[Престон-роуд (станція метро)|Престон-Роуд]]|опис7_13={{lang-en|Preston Road}}
|шир7_14=51.5636|дов7_14=-0.2794|наз7_14=[[Вемблі-парк (станція метро)|Вемблі-Парк]]|опис7_14={{lang-en|Wembley Park}}
|шир7_15=51.5472|дов7_15=-0.1803|наз7_15=[[Фінчлі-роуд (станція метро)|Фінчлі-Роуд]]|опис7_15={{lang-en|Finchley Road}}
|шир7_16=51.6575|дов7_16=-0.4175|наз7_16=[[Вотфорд (станція метро)|Вотфорд]]|опис7_16={{lang-en|Watford}}
|шир7_17=51.6475|дов7_17=-0.4413|наз7_17=[[Крокслі (станція метро)|Крокслі]]|опис7_17={{lang-en|Croxley}}
|шир7_18=51.5797|дов7_18=-0.3533|наз7_18=[[Вест-Герроу (станція метро)|Вест-Херроу]]|опис7_18={{lang-en|West Harrow}}
|група_мар8=london-underground|група_колір8=000
|шир8_1=51.6506|дов8_1=-0.1942|наз8_1=Хай-Барнет|опис8_1={{lang-en|High Barnet}}
|шир8_2=51.6306|дов8_2=-0.1806|наз8_2=Тоттерідж-енд-Ветстоун|опис8_2={{lang-en|Totteridge and Whetstone}}
|шир8_3=51.6181|дов8_3=-0.1856|наз8_3=Вудсайд-Парк|опис8_3={{lang-en|Woodside Park}}
|шир8_4=51.6094|дов8_4=-0.1883|наз8_4=Вест-Фінчлі|опис8_4={{lang-en|West Finchley}}
|шир8_5=51.6011|дов8_5=-0.1933|наз8_5=Фінчлі-Сентрал|опис8_5={{lang-en|Finchley Central}}
|шир8_6=51.5871|дов8_6=-0.1649|наз8_6=Іст-Фінчлі|опис8_6={{lang-en|East Finchley}}
|шир8_7=51.5778|дов8_7=-0.1458|наз8_7=Хайґейт|опис8_7={{lang-en|Highgate}}
|шир8_8=51.5656|дов8_8=-0.135|наз8_8=Арчвей|опис8_8={{lang-en|Archway}}
|шир8_9=51.5569|дов8_9=-0.1383|наз8_9=Тафнелл-Парк|опис8_9={{lang-en|Tufnell Park}}
|шир8_10=51.5508|дов8_10=-0.1408|наз8_10=Кентіш-Таун|опис8_10={{lang-en|Kentish Town}}
|шир8_11=51.5392|дов8_11=-0.1425|наз8_11=[[Камден-таун (станція метро)|Кемден-Таун]]|опис8_11={{lang-en|Camden Town}}
|шир8_12=51.5284|дов8_12=-0.1331|наз8_12=[[Юстон (станція метро)|Юстон]]|опис8_12={{lang-en|Euston}}
|шир8_13=51.5328|дов8_13=-0.1061|наз8_13=[[Ейнджел (станція метро)|Ейнджел]]|опис8_13={{lang-en|Angel}}
|шир8_14=51.5261|дов8_14=-0.0878|наз8_14=[[Олд-стрит (станція)|Олд-Стріт]]|опис8_14={{lang-en|Old Street}}
|шир8_15=51.5011|дов8_15=-0.0939|наз8_15=[[Боро (станція метро)|Боро]]|опис8_15={{lang-en|Borough}}
|шир8_16=51.4886|дов8_16=-0.1056|наз8_16=[[Кеннінгтон (станція метро)|Кеннінгтон]]|опис8_16={{lang-en|Kennington}}
|шир8_17=51.4819|дов8_17=-0.1125|наз8_17=Овал|опис8_17={{lang-en|Oval}}
|шир8_18=51.4725|дов8_18=-0.1222|наз8_18=[[Стоквелл (станція метро)|Стоквелл]]|опис8_18={{lang-en|Stockwell}}
|шир8_19=51.465|дов8_19=-0.13|наз8_19=Клепхем-Норс|опис8_19={{lang-en|Clapham North}}
|шир8_20=51.4618|дов8_20=-0.1383|наз8_20=Клепхем-Коммон|опис8_20={{lang-en|Clapham Common}}
|шир8_21=51.4527|дов8_21=-0.1479|наз8_21=Клепхем-Саус|опис8_21={{lang-en|Clapham South}}
|шир8_22=51.4433|дов8_22=-0.153|наз8_22=Болхем|опис8_22={{lang-en|Balham}}
|шир8_23=51.4358|дов8_23=-0.1597|наз8_23=Тутінґ-Бек|опис8_23={{lang-en|Tooting Bec}}
|шир8_24=51.4277|дов8_24=-0.1682|наз8_24=Тутінг-Бродвей|опис8_24={{lang-en|Tooting Broadway}}
|шир8_25=51.4182|дов8_25=-0.1779|наз8_25=Колліерс-Вуд|опис8_25={{lang-en|Colliers Wood}}
|шир8_26=51.4153|дов8_26=-0.1921|наз8_26=[[Саут-Вімблдон (станція метро)|Саус-Вімблдон]]|опис8_26={{lang-en|South Wimbledon}}
|шир8_27=51.4022|дов8_27=-0.195|наз8_27=[[Морден (станція метро)|Морден]]|опис8_27={{lang-en|Morden}}
|шир8_28=51.6083|дов8_28=-0.2103|наз8_28=Мілл-Хілл-Іст|опис8_28={{lang-en|Mill Hill East}}
|шир8_29=51.6139|дов8_29=-0.2742|наз8_29=Еджвер|опис8_29={{lang-en|Edgware}}
|шир8_30=51.6028|дов8_30=-0.2639|наз8_30=Бьорнт-Оук|опис8_30={{lang-en|Burnt Oak}}
|шир8_31=51.5956|дов8_31=-0.25|наз8_31=Коліндейл|опис8_31={{lang-en|Colindale}}
|шир8_32=51.5831|дов8_32=-0.2261|наз8_32=Хендон-Сентрал|опис8_32={{lang-en|Hendon Central}}
|шир8_33=51.5767|дов8_33=-0.2135|наз8_33=Брент-Кросс|опис8_33={{lang-en|Brent Cross}}
|шир8_34=51.5725|дов8_34=-0.1942|наз8_34=Ґолдерс-Ґрін|опис8_34={{lang-en|Golders Green}}
|шир8_35=51.5569|дов8_35=-0.1783|наз8_35=Хемпстед|опис8_35={{lang-en|Hampstead}}
|шир8_36=51.5503|дов8_36=-0.1644|наз8_36=Белсайз-Парк|опис8_36={{lang-en|Belsize Park}}
|шир8_37=51.5442|дов8_37=-0.1533|наз8_37=Чок-Фарм|опис8_37={{lang-en|Chalk Farm}}
|шир8_38=51.5343|дов8_38=-0.1389|наз8_38=[[Морнінгтон-Кресент (станція метро)|Морнінтон-Крессент]]|опис8_38={{lang-en|Mornington Crescent}}
|шир8_39=51.5247|дов8_39=-0.1383|наз8_39=[[Воррен-стрит (станція метро)|Воррен-Стріт]]|опис8_39={{lang-en|Warren Street}}
|шир8_40=51.5208|дов8_40=-0.1344|наз8_40=[[Гудж-стрит (станція метро)|Гудж-Стріт]]|опис8_40={{lang-en|Goodge Street}}
|шир8_41=51.5114|дов8_41=-0.1281|наз8_41=[[Лестер-сквер (станція метро)|Лестер-Сквер]]|опис8_41={{lang-en|Leicester Square}}
|група_мар9=london-underground|група_колір9=00f
|шир9_1=51.4723|дов9_1=-0.488|наз9_1=[[Хітроу-Термінал 5 (станція)|Хітроу-Термінал-5]]|опис9_1={{lang-en|Heathrow Terminal 5}}
|шир9_2=51.4711|дов9_2=-0.4525|наз9_2=[[Хітроу-Термінали 2, 3 (станція метро)|Хітроу-Терміналс-2-енд-3]]|опис9_2={{lang-en|Heathrow Terminals 2 & 3}}
|шир9_3=51.4594|дов9_3=-0.4469|наз9_3=[[Хітроу-Термінал 4 (станція метро)|Хітроу-Термінал-4]]|опис9_3={{lang-en|Heathrow Terminal 4}}
|шир9_4=51.4669|дов9_4=-0.4233|наз9_4=[[Хаттон-кросс (станція метро)|Хаттон-Кросс]]|опис9_4={{lang-en|Hatton Cross}}
|шир9_5=51.4736|дов9_5=-0.3856|наз9_5=[[Гаунслоу-Вест (станція метро)|Хаунслоу-Вест]]|опис9_5={{lang-en|Hounslow West}}
|шир9_6=51.4714|дов9_6=-0.3664|наз9_6=Хаунслоу-Сентрал|опис9_6={{lang-en|Hounslow Central}}
|шир9_7=51.4731|дов9_7=-0.3564|наз9_7=Хаунслоу-Іст|опис9_7={{lang-en|Hounslow East}}
|шир9_8=51.4813|дов9_8=-0.3522|наз9_8=Остерлі|опис9_8={{lang-en|Osterley}}
|шир9_9=51.4955|дов9_9=-0.3252|наз9_9=Бостон-Менор|опис9_9={{lang-en|Boston Manor}}
|шир9_10=51.4994|дов9_10=-0.3143|наз9_10=Норсфілдс|опис9_10={{lang-en|Northfields}}
|шир9_11=51.5011|дов9_11=-0.3072|наз9_11=Саус-Ілінг|опис9_11={{lang-en|South Ealing}}
|шир9_12=51.5017|дов9_12=-0.1608|наз9_12=[[Найтсбрідж (станція метро)|Найтсбрідж]]|опис9_12={{lang-en|Knightsbridge}}
|шир9_13=51.5028|дов9_13=-0.1528|наз9_13=[[Гайд-парк-корнер (станція метро)|Хайд-Парк-Корнер]]|опис9_13={{lang-en|Hyde Park Corner}}
|шир9_14=51.5131|дов9_14=-0.1244|наз9_14=[[Ковент-гарден (станція метро)|Ковент-Гарден]]|опис9_14={{lang-en|Covent Garden}}
|шир9_15=51.5231|дов9_15=-0.1244|наз9_15=Рассел-Сквер|опис9_15={{lang-en|Russell Square}}
|шир9_16=51.5483|дов9_16=-0.1186|наз9_16=Каледоніан-Роуд|опис9_16={{lang-en|Caledonian Road}}
|шир9_17=51.5531|дов9_17=-0.1119|наз9_17=Холловей-Роуд|опис9_17={{lang-en|Holloway Road}}
|шир9_18=51.5586|дов9_18=-0.1058|наз9_18=Арсенал|опис9_18={{lang-en|Arsenal}}
|шир9_19=51.5644|дов9_19=-0.1061|наз9_19=[[Фінсбері-парк (станція)|Фінсбері-Парк]]|опис9_19={{lang-en|Finsbury Park}}
|шир9_20=51.5708|дов9_20=-0.0961|наз9_20=Менор-Хаус|опис9_20={{lang-en|Manor House}}
|шир9_21=51.5905|дов9_21=-0.103|наз9_21=Тьорнпайк|опис9_21={{lang-en|Turnpike Lane}}
|шир9_22=51.5972|дов9_22=-0.11|наз9_22=Вуд-Ґрін|опис9_22={{lang-en|Wood Green}}
|шир9_23=51.6069|дов9_23=-0.1242|наз9_23=Баундс-Ґрін|опис9_23={{lang-en|Bounds Green}}
|шир9_24=51.6161|дов9_24=-0.1333|наз9_24=Арнос-Гроув|опис9_24={{lang-en|Arnos Grove}}
|шир9_25=51.6325|дов9_25=-0.1281|наз9_25=Саусгейт|опис9_25={{lang-en|Southgate}}
|шир9_26=51.6475|дов9_26=-0.1317|наз9_26=Оуквуд|опис9_26={{lang-en|Oakwood}}
|шир9_27=51.6517|дов9_27=-0.1489|наз9_27=Кокфостерс|опис9_27={{lang-en|Cockfosters}}
|шир9_28=51.5459|дов9_28=-0.4783|наз9_28=[[Аксбрідж (станція метро)|Аксбрідж]]|опис9_28={{lang-en|Uxbridge}}
|шир9_29=51.5538|дов9_29=-0.45|наз9_29=[[Гіллінгдон (станція метро)|Хіллінгдон]]|опис9_29={{lang-en|Hillingdon}}
|шир9_30=51.5619|дов9_30=-0.4419|наз9_30=[[Ікенгем (станція метро)|Ікенхем]]|опис9_30={{lang-en|Ickenham}}
|шир9_31=51.5715|дов9_31=-0.4212|наз9_31=[[Райсліп (станція метро)|Райсліп]]|опис9_31={{lang-en|Ruislip}}
|шир9_32=51.5733|дов9_32=-0.4125|наз9_32=[[Райсліп-манор (станція метро)|Райсліп-Манор]]|опис9_32={{lang-en|Ruislip Manor}}
|шир9_33=51.5766|дов9_33=-0.397|наз9_33=[[Істкот (станція метро)|Істкоут]]|опис9_33={{lang-en|Eastcote}}
|шир9_34=51.5751|дов9_34=-0.371|наз9_34=[[Рейнерс-лейн (станція метро)|Рейнерс-Лейн]]|опис9_34={{lang-en|Rayners Lane}}
|шир9_35=51.5647|дов9_35=-0.3522|наз9_35=Саус-Херроу|опис9_35={{lang-en|South Harrow}}
|шир9_36=51.5569|дов9_36=-0.3364|наз9_36=Садбері-Хілл|опис9_36={{lang-en|Sudbury Hill}}
|шир9_37=51.5508|дов9_37=-0.3156|наз9_37=Садбері-Таун|опис9_37={{lang-en|Sudbury Town}}
|шир9_38=51.5408|дов9_38=-0.2997|наз9_38=Елпертон|опис9_38={{lang-en|Alperton}}
|шир9_39=51.5269|дов9_39=-0.2842|наз9_39=Парк-Роял|опис9_39={{lang-en|Park Royal}}
|шир9_40=51.5176|дов9_40=-0.2891|наз9_40=Норс-Ілінг|опис9_40={{lang-en|North Ealing}}
|група_мар10=london-underground|група_колір10=0ad
|шир10_1=51.4628|дов10_1=-0.1144|наз10_1=[[Брікстон (станція метро)|Брікстон]]|опис10_1={{lang-en|Brixton}}
|шир10_2=51.4858|дов10_2=-0.1231|наз10_2=[[Воксголл (станція)|Воксхолл]]|опис10_2={{lang-en|Vauxhall}}
|шир10_3=51.4894|дов10_3=-0.1333|наз10_3=[[Пімліко (станція метро)|Пімліко]]|опис10_3={{lang-en|Pimlico}}
|шир10_4=51.5458|дов10_4=-0.105|наз10_4=[[Гайбері-енд-Іслінгтон (станція)|Хайбері-енд-Іслінгтон]]|опис10_4={{lang-en|Highbury & Islington}}
|шир10_5=51.5822|дов10_5=-0.0753|наз10_5=[[Севен-Сістерз (станція)|Севен-Сістерз]]|опис10_5={{lang-en|Seven Sisters}}
|шир10_6=51.5883|дов10_6=-0.0597|наз10_6=[[Тоттенгем-Гейл (станція)|Тоттенхем-Хейл]]|опис10_6={{lang-en|Tottenham Hale}}
|шир10_7=51.5869|дов10_7=-0.0414|наз10_7=[[Блекхорс-роуд (станція)|Блекхорс-Роуд]]|опис10_7={{lang-en|Blackhorse Road}}
|шир10_8=51.5831|дов10_8=-0.0197|наз10_8=[[Волтемстоу-Сентрал (станція)|Волтемстоу-Сентрал]]|опис10_8={{lang-en|Walthamstow Central}}
}}<br clear="all"/>

== Примітки ==
{{reflist|colwidth=400px}}

== Посилання ==
{{commons|London Underground|Лондонський метрополітен}}
* [http://www.tfl.gov.uk/tube/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081013224433/http://www.tfl.gov.uk/tube |date=13 жовтня 2008 }}
* [http://www.ltmuseum.co.uk/ Лондонський музей транспорту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080429190909/http://www.ltmuseum.co.uk/ |date=29 квітня 2008 }}
* [http://www.engadget.com/2014/10/09/the-new-tube-london/ These stunning driverless trains are the future of London's Tube network] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141010193452/http://www.engadget.com/2014/10/09/the-new-tube-london/ |date=10 жовтня 2014 }}
* [http://www.engadget.com/gallery/new-tube-for-london/3007874/#!slide=3007874 New Tube for London] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141011224651/http://www.engadget.com/gallery/new-tube-for-london/3007874/#!slide=3007874 |date=11 жовтня 2014 }}
* [https://was.media/2019-10-11-istorija-metropolitenu/ Історія метро: від першої кільцевої до останнього жетона] - WAS.media

{{Metro-stub}}
{{Метрополітени Європи}}

[[Категорія:Метрополітени Англії|Лондон]]
[[Категорія:Транспорт Лондона]]
[[Категорія:1863 у залізничному транспорті]]
[[Категорія:Архітектура Лондона]]
[[Категорія:Лондонський метрополітен]]
[[Категорія:Засновані в Англії 1863]]