Перегляд вихідного коду сторінки Лаос

{{Картка Країна
|native_name              = ສາທາລະນະລັດ ປະຊາທິປະໄຕ ປະຊາຊົນລາວ <br />''Sathalanalat Paxathipatai Paxaxon Lao''
|conventional_long_name   = Лаоська Народно-Демократична Республіка
|common_name_g            = Лаосу
|image_flag               = Flag of Laos.svg
|image_coat               = Coat of arms of Laos.svg
|symbol_type =Емблема
|image_map                = Location Laos ASEAN.svg
|national_motto           = {{lang0|lo|ສັນຕິພາບ ເອກະລາດ ປະຊາທິປະໄຕ ເອກະພາບ ວັດທະນາຖາວອນ}}<br/>«Мир, Незалежність, Демократія, Єдність і Процвітання»
|national_anthem          = ''[[Pheng Xat Lao]]''
|official_languages       = [[лаоська мова|лаоська]]
|capital                  = [[В'єнтьян]]
|latd=17 |latm=58 |latNS=N |longd=102 |longm=36 |longEW=E
|largest_city             = [[В'єнтьян]]
|government_type          = [[Соціалістична республіка]]
|leader_title1            = [[Президент]]
|leader_name1             = [[Тонлун Сісуліт]]
|leader_title2            = [[Прем'єр-міністр]]
|leader_name2             = [[Пханкхам Вібхаван]]
|sovereignty_type         = [[Незалежність]]
|sovereignty_note         = від [[Франція|Франції]]
|established_event1       = Дата
|established_date1        = [[19 липня]] [[1949]]
|area_rank                = 83
|area_magnitude           = 1 E11
|area                     = 236 800
|percent_water            = 2
|population_estimate      = 6 477 211
|population_estimate_year = 2011
|population_estimate_rank = 103
|population_census        = 4 574 848
|population_census_year   = 1995
|population_density       = 26,7
|population_density_rank  = 177
|GDP_PPP_year             = 2010
|GDP_PPP                  = $15,680 млрд<ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/01/weodata/weorept.aspx?sy=2008&ey=2011&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=544&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=58&pr.y=5|title=Laos|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2011-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZmI4pID?url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/01/weodata/weorept.aspx?sy=2008|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>
|GDP_PPP_rank             =
|GDP_PPP_per_capita       = $2 400<ref name=imf2/>
|GDP_PPP_per_capita_rank  =
<!-- |GDP_nominal              = $6,341 млрд<ref name=imf2/>
|GDP_nominal_year         = 2010
|GDP_nominal_per_capita   = $984<ref name=imf2/> -->
|HDI_year                 = 2007
|HDI                      = {{increase}} 0,619<ref name="UN">{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf|title=Human Development Report 2009. Human development index trends: Table G|publisher=Організація Об'єднаних Націй|accessdate=2009-10-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/616iJcJnD?url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>
|HDI_rank                 = 133
|HDI_category             = <span style="color:#fc0;">середній</span>
|Gini                     = 34,6
|Gini_year                = 2008
|Gini_category            = <span style="color:#fc0;">середній</span>
|currency                 = [[Лаоський кіп]] (складається зі 100 атів)
|currency_code            = LAK
|time_zone                =
|utc_offset               = +7
|time_zone_DST            =
|utc_offset_DST           =
|cctld                    = [[.la]]
|calling_code             = 856
}}

'''Лао́с, Лао́ська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка''' ({{lang-lo|ປະເທດລາວ}})&nbsp;— [[держава]] в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], що межує на півночі з [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]], на сході з [[В'єтнам]]ом, на півдні з [[Камбоджа|Камбоджею]], на заході з [[Таїланд]]ом і [[М'янма|М'янмою]]. Державний кордон проходить в основному по гребенях гір, а значна дільниця кордону з Таїландом по річці [[Меконг]]. Єдина країна цього регіону, яка не має виходу до моря. Площа країни становить 236,8 тис. км² (81-ше місце у світі)<ref name="СГЕ2"/>. Населення: 6,4&nbsp;млн осіб (99-те місце у світі). Столиця: місто [[В'єнтьян]]. Лаос із 1955 року є членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], з 1997-го&nbsp;— [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|Асоціації держав Південно-Східної Азії]] (АСЕАН).

== Географія ==
{{main|Географія Лаосу}}
[[Файл:La-map.png|міні|Карта Лаосу]]
[[Файл:Laos Landscape in Vang Vieng.jpg|міні|праворуч|Пейзаж у [[Ван В'єнг]]]]
Держава знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], у внутрішній частині півострова [[Індокитай]]. Територія країни простягається з півночі на південь на 1045&nbsp;км, а із заходу на схід&nbsp;— на 510&nbsp;км. На півночі межує з [[Китай|Китайською Народною Республікою]] (спільний кордон&nbsp;— 391&nbsp;км) і [[М'янма|М'янмою]]; на заході&nbsp;— з [[Таїланд]]ом; на сході&nbsp;— з [[В'єтнам]]ом; на півдні&nbsp;— з [[Камбоджа|Камбоджою]].

Гори Лаосу складені давніми кристалічними породами, [[Пермський період|пермськими]] і [[Карбон|кам'яновугільними]] [[вапняк]]ами, [[Тріасовий період|тріасовими]] [[пісковик]]ами, [[сланці|сланцями]]<ref name="СГЕ2"/>. Найвищі гори на півночі країни, складені [[граніт]]ами, [[гнейс]]ами і порізані глибокими ущелинами, якими протікають численні річки.

Поклади [[залізні руди|залізних]] (поблизу Сіангкхуанга), [[олов'яна руда|олов'яної]] ([[Фонтіоу]] поблизу [[Такеки]]), [[свинцево-цинкова руда|свинцево-цинкових руд]], кольорових і рідкісноземельних металів, дорогоцінного каміння, [[вугілля]], [[калійна сіль|калійної солі]]<ref name="СГЕ2"/>.

{{Розташування2|nw={{MYA}}|n={{CHN}}|ne=↑|w={{THA}}|e={{VIE}}|sw=↓|s={{CAM}}|se=↓}}

Більшу частину території Лаосу займають гори і плоскогір'я, розчленовані численними річковими долинами. Найвища вершина&nbsp;— гора [[Фубіа]], або просто Біа (2820&nbsp;м) на нагір'ї [[Траннінь]] у центральній частині півночі країни<ref name="УРЕ"/>. Рельєф значною мірою розчленований, що може ускладнювати сполучення з державами-сусідами. На північно-східній межі знаходяться хребти [[Дендінь]], [[Шамшао]], [[Шусунгтяотяй]]. У центральній й південній частині&nbsp;— відроги гранітних [[Аннамські гори|Аннамських гір]], південно-західний схил хребта [[Чионгшон]] (2286&nbsp;м) з куполоподібними вершинами на сході, що переходять у невисокі плато, які уступами обриваються до долини Меконгу; на півдні&nbsp;— [[базальт]]ове плато [[Боловен]] (1572&nbsp;м); на заході&nbsp;— відроги плато [[Корат]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="ВРЕ"/>. На заході й південному заході країни&nbsp;— [[алювій|алювіальні]] низовини<ref name="УРЕ"/>. Поширені [[карст]]ові форми рельєфу<ref name="УРЕ"/>.

[[Клімат]] [[субекваторіальний клімат|субекваторіальний]], [[мусон]]ний. Пересічна температура січня від +15° на півночі до +23° на півдні, липня +29°<ref name="ВРЕ"/>. Пересічна річна кількість атмосферних опадів у горах до 3000&nbsp;мм, на плато&nbsp;— 1600&nbsp;мм<ref name="ВРЕ"/>. Вологу приносить літній мусон з поверхні Індійського океану, який вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу<ref name="СГЕ2"/>. Виділяють два сезони: сухий (листопад&nbsp;— квітень) і вологий (травень— жовтень)<ref name="УРЕ"/>.

Головна водна артерія країни&nbsp;— [[Меконг]] (на окремих ділянках судноплавна), що тече західною околицею країни на кордоні з Таїландом<ref name="ВРЕ"/>. Його численні притоки мають гірський характер, [[Річковий поріг|порожисті]], повноводні<ref name="ВРЕ"/>. Часто бувають катастрофічні [[повінь|повені]]. Лаос дренується лівими притоками Меконгу: [[Секонг]], [[Себангхієнг]], [[Намнгум]], [[Намху]], [[Намтан]]. Частина річок північному сході ([[Намхет]], [[Намньон]]) є притоками річок ([[Ма (річка)|Ма]], [[Ка (річка)|Ка]]), що впадають до [[Бакбо|Тонкінської затоки]] [[Південнокитайське море|Південнокитайського моря]]<ref name="УРЕ"/>.

Найпоширеніші ґрунти&nbsp;— гірські [[латерит]]ні<ref name="УРЕ"/>.

Рослинність Лаосу відносять до [[Бірмано-Китайська біогеографічна підобласть|Бірмано-Китайської підобласті]] [[Індо-Малайська біогеографічна область|Індо-Малайської біогеографічної області]]<ref name="УРЕ"/>. Близько 60&nbsp;% території Лаосу вкрито тропічними лісами, переважно сухими листопадними, на сході&nbsp;— вічнозеленими вологими ([[магнолія]], [[лавр]]) з цінними породами дерев ([[тик]], [[сантал]], [[каучуконос]]и)<ref name="УРЕ"/>. На плато й по долинах річок&nbsp;— антропогенні [[Савана|савани]]<ref name="ВРЕ"/>. Вище 1000&nbsp;м ростуть вічнозелені широколистяні ліси ([[дуб]]), [[сосна]]<ref name="СГЕ2"/>.

Тваринний світ Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області<ref name="УРЕ"/>. Серед характерних звірів: [[слон]], [[елафодус]], [[тупая|тупаї]], [[макака|макаки]], [[гібон]]и, [[кажан]]и, рідкісний [[білогрудий ведмідь]]<ref name="ВРЕ"/>. Серед характерних птахів: [[фазан]]и, [[павич]]і, [[Банківська курка|банківські кури]], різноманітні [[папуга|папуги]]<ref name="ВРЕ" />. Різноманітний світ рептилій ([[Справжні кобри|кобри]], [[пітон]]и), комах, молюсків<ref name="ВРЕ"/>.

== Історія ==
{{main|Історія Лаосу}}

=== Прадавні часи ===
Найдавніші поселення на території Лаосу виникли в період пізнього [[палеоліт]]у. На початку першого тисячоліття до н.&nbsp;е. мон-кхмерські племена заселили [[Індокитай]]<ref name="УРЕ"/>. Австроазійські племена займались вирощуванням рису, здійснювали іригацію, виробляли бронзові знаряддя, залишили по собі [[мегаліти]]чні пам'ятки у вигляді кухлів<ref name="ВРЕ"/>. На початку н.&nbsp;е. з півночі територією сучасного Лаосу розселились племена лао, народність кха була витиснена до гір та лісових нетрів<ref name="УРЕ"/><ref name="ВРЕ"/>. Протягом першої половини першого тис. н.&nbsp;е. територія Лаосу входила до складу [[кхмери|кхмерської]] держави [[Фунань]].

=== Середні віки ===
У [[V століття|V]]—[[X століття|X столітті]] у народу лао сформувалися основи власного феодального ладу. У [[VII століття|VII]]—[[VIII століття]]х лао входили до складу держави Ченла, у [[IX століття|IX]]—[[XIII століття|XIII]]&nbsp;— держави [[Камбуджадеша]]<ref name="УРЕ"/>. У цей період закладаються міста центрального й південного Лаосу. Через північний Лаос пролягають військові шляхи походів тайців держави [[Наньчжао]] до Північного В'єтнаму<ref name="ВРЕ"/>.

У 1280-х роках північний Лаос підпадає під владу тайської держави [[Сукхотай (королівство)|Сукхотай]] (Сукходай), найбільше місцеве князівство [[Мианг-Шва]] в долині річки Нам-Ун<ref name="ВРЕ"/>. 1353 року під проводом [[Фангум]]а, князя Мианг-Шва, на теренах Лаосу й сучасного східного Таїланду виникла централізована лаоська держава [[Лан-Санг]] (Лан-Ханг, або Країна Тисячі Слонів), країною поширюється [[буддизм]] ([[хінаяна]])<ref name="УРЕ"/><ref name="ВРЕ"/><ref name="ЮЕ"/>. Лан-Санг воював з бірманськими державами, та тайською державою [[Аюттхая|Аютія]], допомагав 1421 року в'єтнамській державі [[Дайв'єт]] у її боротьбі з китайцями<ref name="ВРЕ"/>. У середині [[XV століття]] Лан-Санг занепадає через міжусобні війни та вторгнення військ держави [[Дайв'єт]]. У [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття]]х Лан-Санг знов зазнає розквіту, особливо при королі [[Сулінгнавонгс]]і (1637—1694), допоки не розпадається 1707 року на три держави: [[Луанг-Прабанг (держава)|Луанг-Прабанг]], [[В'єнтьян (держава)|В'єнтьян]] і [[Чан-Нінь]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="ВРЕ"/>. 1713 року від В'єнтьяну відокремилось князівство [[Чампассак]]. 1828 року державу В'єнтьян було захоплено [[Сіам]]ом, а 1832 року королівство Чан-Нінь В'єтнамом<ref name="УРЕ"/>. З середини XIX століття на північний Лаос роблять набіги народи мей і тхай з Південного Китаю<ref name="ВРЕ"/>.

=== Французький Індокитай (1898—1945) ===
1885 року Сіам дозволив [[Франція|Франції]] відкрити своє віце-консульство у [[Королівство Луанґпхабанґ|королівстві Луанґпхабанзі]]<ref name="ВРЕ"/>. З 1893 року територія держави потрапила під Французький [[протекторат]], а з 1898 року додана до складу [[Французький Індокитай|Французького Індокитаю]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="ЮЕ"/>. 1904 року було укладено новий сіамо-французький договір, згідно з яким Сіам відмовлявся від району Бассак і частини королівства Луанґпхабанґ, Франція отримала правий берег Меконгу в його середній течії<ref name="ВРЕ"/>. Формально влада залишалась за удільними князями, але реально вона була під керівництвом французького резидента та колоніальних адміністраціях на місцях. У країні постійно вибухали селянські повстання: у 1901—1903 роках під проводом [[Пхок Ба Дуот]]а в [[Сараван (провінція)|Саравані]], у 1918—1922 роках на півночі&nbsp;— [[Тяо Па Патей|Тяо Па Патея]], у 1930—1937 на півдні&nbsp;— [[Онг Кео]] і [[Комодом]]а<ref name="УРЕ"/><ref name="ВРЕ"/>. У 1930 році було засновано [[Комуністична партія Індокитаю|Індокитайську комуністичну партію]]<ref name="ВРЕ"/>. У 1932—1934 роках відбувались масові страйки робітників олов'яних рудників Нам-Патена<ref name="ВРЕ"/>.

Після капітуляції Франції перед німецькими військами Японська імперія підписала договір з французьким урядом режиму Віші на заборону перевезень товару в Китай через територію колонії. 22 вересня 1940 року поміж французами та японцями укладено угоду про розміщення японських військ у Північному Індокитаї. Виник антиєвропейський рух [[Лао ітсала]] (Вільний Лаос), який очолили принци [[Суфанувонг]] і [[Суванна Фума]]<ref name="ВРЕ"/>. Після капітуляції [[Японія|Японії]] в результаті народного повстання 12 жовтня 1945 року була проголошена незалежна держава [[Патет-Лао]] (Країна Лао) та створено тимчасовий уряд Опору. Король [[Сісаванг Вонг]] відмовився від влади. Королівство Луанґпхабанґ припинило своє існування<ref name="УРЕ"/><ref name="ЮЕ"/>.

=== Держава Лаос (лао. ລາວລັດ) 1945) ===
Недовговічна&nbsp;маріонеткова держава, утворена на окупованій&nbsp;Японською імперією&nbsp;території французького Індокитаю в протектораті Лаос. Існувала з квітня 1945 по жовтень 1945. Після капітуляції Японії у серпні король Луанґпхабанґа Сісаванг Вонг почав наполягати на поверненні землі Лао знову до французького протекторату.

У жовтні король був відсторонений від влади рухом Лао-Іссара, яке проголосило незалежність країни і встановило на території Лаосу республіканську форму правління, яка теж проіснувала недовгий період до початку 1946 року<ref>{{Cite web |url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/9337/ЛАО |title=Лао-Іссара{{ref-ru}} |accessdate=25 липня 2018 |archive-date=2 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180902220836/https://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/9337/ЛАО }}</ref>.

=== Французький Індокитай (1946—1949) ===
На початку 1946 року територію Лаосу знову окупували французькі війська, було відновлено королівську владу під французьким протекторатом (1949 року в рамах [[Французький Союз|Французького Союзу]])<ref name="УРЕ"/>. Згідно з конституцією 1947 року (зі змінами 1956 року) вищим законодавчим органом влади оголошувались однопалатні Національні збори (59 депутатів на 5 років). За часи правління короля Сісаванга Вонга було створено дорадчу Королівську раду з 12 осіб (6 осіб від короля + 6 осіб від Національних зборів). Виконавчу владу здійснювала Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром, якого призначав король<ref name="УРЕ"/>. Король був одночасно верховним головнокомандувачем (67 тис. військо) і верховним релігійним діячем держави<ref name="ВРЕ"/>. Лаос на цей час залишався відсталою аграрною країною. На селі зберігалось боргове рабство (хном), безліч повинностей та податків.

=== Королівство Лаос (Французький контроль) 1949—1953) ===
Національний визвольний рух лаоського народу проти французького контролю набув форми партизанської боротьби&nbsp;— створено національно-визвольну армію Патет-Лао. У серпні 1950 року створено єдиний демократичний фронт опору [[Нео-Лао-Ітсала]] (Новий Вільний Лаос) на чолі з прокомуністичним принцом Суфанувонгом<ref name="УРЕ"/>. У березні 1951 року відбулась загальноіндокитайська конференція народних фронтів<ref name="ВРЕ"/>. Навесні 1953 року до Лаосу були перекинуті в'єтнамські повстанці й до літа під контролем фронту опору опинилась половина території держави.

У 1950—1953 роках королівський уряд реорганізував управління країною, створив армію та відкрив посольства в США, Великій Британії та Таїланді. У вересні 1953 року французькі представники передали останні свої повноваження представникам королівської влади Лаосу, і 22 жовтня 1953 року було підписано Угоду про дружбу і співробітництво між Лаосом і Францією, яка визнавала існування Лаосу повністю незалежною державою.

=== Королівство Лаос (1953—1960) ===
На початку 1954 року на Женевській нараді міністрів закордонних справ незалежність Лаосу підтримали міжнародні спільноти ([[Женевські угоди (1954)|Женевські угоди 1954 року]])<ref name="СГЕ2"/><ref name="ЮЕ"/>. Французькі війська були виведені з країни, а війська Патет-Лао відведені до двох північних провінцій, [[Фонг-Салі]] й [[Сам-Ньоа]]<ref name="УРЕ"/>. 1955 року Лаос став повноправним членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], а в грудні проведені перші вибори до Національних зборів, але без участі фронту Патет-Лао<ref name="УРЕ"/>.

6 січня [[1956]] року відбувся 2-й з'їзд Нео Лао Ітсала та 1-й з'їзд [[Патріотичний фронт Лаосу|Патріотичного фронту Лаосу]] (Нео Лао Хаксат)<ref name="ВРЕ"/>. У грудні 1956 року були підписані мирні угоди з урядом, бойовики фронту Патет-Лао отримали [[амністія|амністію]] й поповнили загони королівської армії, а його керівники отримали посадові місця в новоствореному уряді. У листопаді 1957 року створено перший уряд народної єдності на чолі з Суванна Фумою, підписано В'єнтьянські угоди, згідно з якими ПФЛ стає політичною партією, а два батальйони Патет-Лао входять до лав королівської армії<ref name="ВРЕ"/><ref name="ЮЕ"/>. Після додаткових виборів до парламенту у травні 1958 року ПФЛ отримав 13 мандатів із 20<ref name="ВРЕ"/>. Наприкінці 1958 року уряд Суванни Фуми пішов у відставку<ref name="УРЕ"/>. У серпні 1958 року був створений новий уряд на чолі з [[Фуї Сананіконе]], який розпочав репресії проти представників фронту Патет-Лаота заарештував Суванну Фуму в травні 1959 року. 29 жовтня, після довгої хвороби, помер Сісаванг Вонг. Королівський уряд очолив його син [[Саванг Ватхан]]<ref name="УРЕ"/><ref name="ВРЕ"/>.

=== «Таємна війна» (1960—1975) ===
9 серпня 1960 року в країні за підтримки батальйону десантників капітана [[Конг Ле]], відбувся державний переворот, до влади знов прийшов уряд Суванни Фуми, який проголосив політику миру, нейтралітету і внутрішньої згоди та виступив проти входження країни до [[Організація Договору Південно-Східної Азії|СЕАТО]]<ref name="УРЕ"/>. Восени 1960 року праві сили на противагу нейтралістам утворили на півдні ревком на чолі з принцом [[Бун Ум]]ом і генералом [[Носаван]]ом<ref name="ВРЕ"/>. У грудні 1960&nbsp;р. до В'єтнаму була направлена авіаційна група радянських літаків [[Іл-14]] (пізніше&nbsp;— Лі-2) і вертольотів [[Мі-4]], котрі за домовленості між [[СРСР]] і Патет-Лао надавали допомогу у транспортуванні вантажів повітрям.

1 січня 1961&nbsp;р. війська Патет-Лао зайняли стратегічно важливий район [[Долина глеків|Долини глеків]]&nbsp;— [[Сіангкхуанг]]. Разом із північнов'єтнамськими повстанцями навесні Патет-Лао захопили дві третіх країни. Починаючи з 1961 року [[Демократична Республіка В'єтнам]] стала використовувати територію південно-східного Лаосу для ведення партизанських боїв Національного фронту звільнення Південного В'єтнаму, використовуючи приховану «[[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна»]]. У державі розпочалася [[громадянська війна]], яка тривала до травня 1961 року, коли під тиском міжнародної спільноти воєнні дії було призупинено. У Женеві відкрилася міжнародна нарада, учасники якої 23 липня 1962 року підписали Декларацію про нейтралітет Лаосу і Протокол до декларації згідно з якими створено другий коаліційний уряд із представників усіх основних угруповань країни<ref name="УРЕ" />.

1962 року було сформовано уряд національної єдності<ref name="ЮЕ" />, але вже в квітні 1963 року праві сили при активній підтримці військових [[Сполучені Штати Америки|США]] з території Таїланду і В'єтнаму відновили військові дії, завдяки яким Лаос був поділений на дві території&nbsp;— територія уряду і територія повстанців. Війна велася фактично на двох фронтах: у частині країни (особливо у районі Долини глеків) йшли бої між урядовими військами і Патет Лао, тоді як південно-східні регіони, де проходила «стежка Хо Ші Міна», піддавалися бомбардуванню американської авіації. Чисельність королівської армії Лаосу складала 74,2 тисяч, нею керували безпосередньо американські офіцери. Американська військова допомогу надходила в Лаос із Таїланду через канали Управління Міжнародного розвитку, в якому також відбувалося підготовка військових. Радянський Союз, своєю чергою, постачав на території Північного В'єтнаму зброю, боєприпаси, пальне та провізію для повстанців Патет-Лао.

З 1960 по 1970&nbsp;р. на базі Патет-Лао радниками та інструкторами з радянського союзу працювали 113 кадрових офіцерів. Аби залишити таємність допомоги королівському уряду Лаосу, ЦРУ готувало загони, які складалися із бл. 30 тис. лаосців, переважно серед народності мяо (хмонгів), на чолі з генералом Ванг Пао. Ця секретна армія активно підтримувалася авіацією США. Натомість, регулярна північнов'єтнамська армія допомагала комуністичному руху Патет-Лао, що в свою чергу утаємничувалось урядом Північного В'єтнаму.

19 квітня 1964 року знову відбулася спроба державного перевороту, Суванна Фума з іншими членами уряду були заарештовані. Після засудження дій членами міжнародної женевської угоди, заколотники звільнили членів уряду<ref name="ВРЕ" />. Влітку відбулись перестановки в уряді на користь правих сил. Під час [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]] американська авіація активно бомбардувала райони під контролем ПФЛ на півночі Лаосу<ref name="ВРЕ" />. У лютому 1965 року відбулася чергова невдала спроба державного перевороту на чолі з генералом Носаваном<ref name="ВРЕ" />. 1969 року лаоські урядові війська здійснили ряд успішних наступальних операцій проти ПФЛ, 1970 року ініціатива перейшла до лівих сил. У лютому 1971 року до Південного Лаосу було введено американсько-сайгонські війська кількістю 30 тис. осіб<ref name="ВРЕ" />. У лютому-березні цього року південнов'єтнамська армія здійснила напад на південні райони Лаосу в спробі перерізати «стежку Хо Ші Міна» (операція «Lam Son 719»). 25 лютого північнов'єтнамські та війська Патет-Лао перейшли в контрнаступ, і південнов'єтнамська армія, зазнавши великих втрат, залишила територію Лаосу. У кінці року північнов'єтнамська армія тимчасово зайняла всю Долину Глеків, завдавши тяжкої поразки урядовим силам.

США залишили Лаос в 1973 році згідно з Паризькими мирними угодами. При цьому Північний В'єтнам, відповідно до умов договору, не був зобов'язаний виводити свої сили з країни.

21 лютого 1973 було укладено [[В'єньтянська угода|В'єнтьянську угоду]], що поклала край громадянській війні в Лаосі. Угода передбачала створення нового коаліційного уряду. У 1974 і 1975 роках Патет-Лао зайняв основні позиції. В середині 1974 року прем'єр-міністр Суванна Фума після серцевого нападу подав у відставку і вирушив на лікування до Франції. У травні 1974 року Суфанувонг висунув «План національного відродження», який був одноголосно прийнятий. В плані наголошувалося на проведення вільних виборів, демократичні права і повага до релігії, а також конструктивну економічну політику. При цьому в ім'я «національної єдності» вводилася цензура, що ускладнювало життя антикомуністичних рухів. У січні 1975 року були заборонені всі громадські збори та демонстрації. 2 грудня король Саванг Ватхана погодився відректися від престолу. Була проголошена Лаоська Народно-Демократична Республіка з Суфанувонг став Президентом держави з комуністичним напрямком розвитку<ref>[https://web.archive.org/web/20090125115450/http://nakquda.com/essays/history/laotiancivilwar Громадянська війна в Лаосі]</ref>.

=== Лаоська Народно-Демократична Республіка (Соціалістичний період розвитку (1975—1991) ===
У 1975 році новий уряд Лаосу проголосив про перехід до соціалістичного устрою. У країні було впроваджено централізоване планування, розгорнулися колективізація і націоналізація. Теоретичною основою перетворень стала теза Кейсона Фомвіхана, висунута в 1972 році, про перехід до соціалізму «минаючи капіталістичний лад», користуючись підтримкою В'єтнаму, Кампучії та СРСР. 1976 року між [[СРСР]] і Лаосом було підписано договір про торгівлю, угоду про культурне і наукове співробітництво, 1977 року&nbsp;— угоду про економіко-технічне співробітництво, 1978 року&nbsp;— угоду про економічне співробітництво<ref name="УРЕ"/>. Лаос з 1986 року був спостерігачем при [[Рада Економічної Взаємодопомоги|Раді економічної взаємодопомоги]] (РЕВ) соціалістичного блоку країн.

У 1986 році оголошено про перехід до «нового економічного механізму» («Чин-таакан-май»), а в 1988 році були прийняті Акт про заохочення інвестицій та Закон про іноземні інвестиції. Зміст політики «Чин-ТааканМай» визначалося трьома моментами: приватизація і реструктуризація державного сектору, заохочення іноземних інвестицій і перехід до ринку при контролі з боку держави. Подальші перетворення в Лаосі були схожі з політикою Дой Мій у В'єтнамі і реформами Ден Сяопіна в КНР.

1988 року 40&nbsp;% в'єтнамських військових сил було виведено з Лаосу. 1989 року відбулися перші багатопартійні вибори до парламенту. Оновлений склад законодавчого органу на початку 1990-х років декларував відмову від соціалістичного будівництва і перехід до політики оновлення.

Наприкінці 1980-х&nbsp;— на початку 1990-х років фактично були розпущені колгоспи: селянське одноосібне господарство отримало право тривалого (іноді довічного) користування оброблюваних ділянок, право його успадкування та застави. Почалося активне стимулювання малого та середнього бізнесу. У цей період було також заборонене будівництво великих промислових об'єктів (крім тих, що споруджувалися за іноземні інвестиції). Ряд підприємств було приватизовано. На початку 1990-х років дозволено створювати приватні банки і підприємства. У 1990 році в країні створено вільні економічні зони. 

Після короткострокового прикордонного конфлікту встановилися дружні відносини з Таїландом, а в 1990-ті роки були нормалізовані відносини з США і встановлені відносини з рядом інших країн і міжнародних організацій<ref>Иоанесян С.&nbsp;И.&nbsp;Лаосский вариант перехода к рынку // [[Азия и Африка сегодня|«Азия и Африка сегодня» (Москва)]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 18{{ref-ru}}</ref>.
{{РЕВ}}

=== Сучасний Лаос (Демократичний устрій (після 1991) ===
[[14 серпня]] [[1991]] року була прийнята нова конституція держави<ref name="ЮЕ"/>. У грудні 1992 року було створено нові національні збори, які замінили верховні народні збори, і були проведені загальні вибори (однопартійні).

Після розвалу радянського блоку і зменшення впливу з боку КНР та В'єтнаму, Лаос почав активно розвивати регіональні зв'язки. При цьому ЛНДР проводив політику балансування між трьома сусідніми державам: [[Таїланд]]ом, Китаєм і В'єтнамом. Ця [[політика]] дозволила уникнути односторонньої залежності від якогось одного сусіда, так як соціалістичні Китай і В'єтнам продовжували й далі спрямовувати свій шлях у комуністичний лад. Наприклад, у 2008 році у В'єтнамі вчилися 3638 лаосців, а в 2007 році в КНР стажувалися 223 громадянина ЛНДР. В той час як з Таїландом активно велася торгівля.

Вихід із міжнародної ізоляції супроводжувався розвитком і розширенням відносин з такими країнами, як [[Австралія]], Франція, [[Японія]], [[Швеція]] та [[Індія]]. Станом на 2005 рік Лаос мав дипломатичні відносини з 122 [[держава]]ми. Важливою особливістю сучасної зовнішньої політики Лаосу є активне залучення іноземної допомоги, причому з різних держав. Наприклад, в 2005 році Японія виділила ЛНДР допомогу в розмірі 300&nbsp;млн ієн на закупівлю продуктів для жертв повені та списала борг в 594&nbsp;млн ієн. [[Південна Корея]] в тому ж році подарувала Лаосу апаратуру для шкіл, [[Бруней]] виділив грант на будівництво у В'єнтьяні центру для хворих на наркоманію, а [[Сінгапур]] дав кошти на будівництво і модернізацію доріг. Крім того, Лаос отримував допомогу і від [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]]. У 2006 році країна була оголошена вільною від наркотиків.

У 2004 році були налагоджені торгові відносини зі Сполученими Штатами Америки. За 2006 рік в якості допомоги США надав Лаосу 13,4 млн&nbsp;$ (знищення хімічної зброї, охорона здоров'я, освіта, економічний розвиток). У 2004 році президент США [[Джордж Вокер Буш|Джордж Буш (молодший)]] підписав закон про розширення торгових зв'язків з Лаосом. У лютому 2005 року набула чинності угода про двосторонню торгівлю. Тоді стався підйом частки експорту товару із Лаосу в США, проте, щодо інших країн, цей показник все ще залишається малим. Двостороння торгівля в 2006 році досягла обороту 15,7 млн&nbsp;$, щодо 8,9 млн&nbsp;$ у 2003&nbsp;р<ref>Иоанесян С.&nbsp;И.&nbsp;Лаосский вариант перехода к рынку // Азия и Африка сегодня.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 20{{ref-ru}}</ref>.

== Політична система ==
{{main|Політична система Лаосу}}
Лаос за [[Форма правління|формою правління]] є президентсько-парламентською республікою, глава держави&nbsp;— [[президент Лаосу|президент]]<ref name="ЮЕ"/>. Президент призначає прем'єр-міністра та інших посадових осіб, є головнокомандувачем збройних сил<ref name="ЮЕ"/>. Обирається строком на 5 років депутатами Національних зборів. Для обрання кандидат має набрати ⅔ голосів. Президент має право призначати та відправляти у відставку прем'єр-міністра та членів уряду (зі згоди Національних зборів), має право головувати на засіданнях уряду, з рекомендації прем'єр-міністра призначає та звільняє губернаторів провінцій, міських голів, посадових осіб. Також він має повноваження оголошувати війну та вводити надзвичайний стан.

За часів будівництва [[соціалізм]]у главою держави був президент, який одночасно був головою центрального комітету Фронту національного будівництва<ref name="УРЕ"/>. Першим президентом ЛНДР було обрано багаторічного борця за [[Деколонізація|визволення]] Лаосу від [[Французька колоніальна імперія|французького панування]], а потім опонента [[Автократія|автократичної]] [[Монархія|монархії]] [[Суфанувонг]]а (за походженням&nbsp;— принца, сина принца Бунхонга королівської крові).

З 8 червня 2006 року обов'язки президента виконував [[Чуммалі Сайсоне]]<ref name="Дубович"/>.

[[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

=== Виконавча влада ===
Виконавча влада здійснюється радою міністрів на чолі з [[Прем'єр-міністр Лаосу|прем'єр-міністром]]<ref name="ЮЕ"/>. З 20 квітня 2016 року прем'єр-міністр держави Тхонглун Сісуліт<ref>{{Cite web|url=http://archive.ipu.org/parline-e/reports/2175_E.htm|title=IPU PARLINE database: LAO PEOPLE'S DEMOCRATIC REPUBLIC (Sapha Heng Xat), Last elections|language=англ.|accessdate=6 жовтня 2020|archive-date=1 липня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160701210254/http://www.ipu.org/parline-e/reports/2175_E.htm}}</ref>.

=== Законодавча влада ===
{{main|Парламент Лаосу}}
Законодавча влада належить однопалатному парламенту&nbsp;— [[Національні збори Лаосу|Національним зборам]] у складі 99 депутатів, що обираються на 5 років<ref name="ЮЕ"/>. У сферу контролю зборів входять діяльність судової та адміністративної систем, вибори та зміщення з посади президента, голови Верховного Суду та Генерального прокурора (за рекомендацією Постійного комітету зборів).

За часів будівництва соціалізму тимчасовим найвищим законодавчим органом були Верховні народні збори, які очолював президент<ref name="УРЕ"/>.

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Лаосу}}
У [[1991]] році було прийнято Конституцію, згідно з якою держава є [[однопартійна держава|однопартійною]], а провідна партія є «керівним ядром системи». За статутом, вона «формулює і коригує головні напрямки стратегії і тактики національного розвитку в усіх сферах життя та контролює діяльність своїх керівних кадрів і рядових членів, державних установ та громадських організацій».
* [[Народно-революційна партія Лаосу]] (НРПЛ), утворена 1955 року, правляча партія;
* [[Фронт національного будівництва Лаосу]] (до 1979 року&nbsp;— Патріотичний фронт Лаосу), заснований 1956 року<ref name="УРЕ"/>.
<!--На парламентських виборах _ року до парламенту Лаосу пройшли такі [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%);
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%);
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%)<ref name="Дубович"/>.--->

Лаоська секція Компартії Індокитаю була створена [[1936]] року, а [[1951]]-го було вирішено створити окремі партії в Лаосі, [[В'єтнам]]і та [[Камбоджа|Камбоджі]]. У березні [[1955]] року комуністами Лаосу була утворена Народна партія, а у лютому [[1972]] назву було змінено на НРПЛ. Єдиною метою, проголошеною партією, було організувати «національно-демократичну» революцію, а згодом перейти до [[соціалізм]]у. 1956 року під егідою партії утворився Патріотичний фронт Лаосу. Після тривалої громадянської війни у 1975 році відбулося захоплення влади з боку НРПЛ. Ідеологія партії&nbsp;— [[Марксизм-ленінізм|марксистсько-ленінська]]. Наразі, згідно з заявами партії, Лаос перебуває на стадії «вдосконалення народно-демократичного устрою».

[[Федерація лаоських профспілок]] була заснована [[1964]] року<ref name="УРЕ"/>.

=== Судова влада ===
Вищим судовим органом є [[Народний верховний суд]], голову якого обирають Національні збори<ref name="ЮЕ"/>.

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Лаосу}}
Основна орієнтація Лаосу після встановлення влади НРПЛ у 1975 році була, в першу чергу, на [[В'єтнам]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Після розпаду СРСР та зміни політики В'єтнаму щодо внутрішніх економічних реформ Лаос зосередився на власних проблемах. [[В'єтнам]], [[Куба]], [[КНР|Китай]] та [[Північна Корея]] вважаються «стратегічними друзями» держави, проте зовнішня політика стала більш незалежною.

Лаос з 1955 року є членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], з 1997-го&nbsp;— [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|Асоціації держав Південно-Східної Азії]] (АСЕАН). Сучасна політика Лаосу перебуває під значним впливом в'єтнамського уряду<ref name="Дубович"/>. Лаос отримує зовнішню допомогу з боку міжнародних організацій та [[Європа|європейських]] держав, а також [[Японія|Японії]] та [[Австралія|Австралії]].

Демаркація кордонів із сусідніми державами майже повністю завершена, проте залишаються деякі райони (зокрема, острови на річці [[Меконг]]), що є предметом суперечок між Лаосом та [[Таїланд]]ом.

==== Українсько-лаоські відносини ====
{{main|Українсько-лаоські відносини}}
Уряд Лаосу офіційно визнав [[незалежність України]] [[2 січня]] [[1992]] року, [[Українсько-лаоські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 17 вересня 1992 року<ref name="ЮЕ"/><ref name="Дубович"/>. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Лаосу, що відає справами щодо України, знаходиться в [[Москва|Москві]] ([[Росія]])<ref name="Дубович"/>. Справами України в Лаосі відає [[Посольство України в Таїланді|українське посольство в Таїланді]].

=== Державна символіка ===

* [[Прапор Лаосу|Державний прапор]]
* [[Герб Лаосу|Державний герб]]
* [[Гімн Лаосу|Державний гімн]]

== Адміністративно-територіальній поділ ==
[[Файл:Laos provinces.png|міні|Провінції Лаосу]]
{{main|Адміністративний поділ Лаосу}}
В адміністративно-територіальному відношенні Лаос поділяється на 16 [[кхуенг]]ів (провінцій), що, в свою чергу, поділяються на [[муонг]]и (округи), які, в свою чергу, поділяються на 140 [[тасенг]]ів (районів). Найменшою територіально-адміністративною одиницею слугує комуна (приблизно 11 тис. на весь Лаос). Окремо виділені 1 [[кампхенг након]] (муніципалітет) і 1 [[кхетпхисет]] (спеціальна зона)<ref name="ЮЕ"/>. Губернатор кхуенгу, [[чаокуенг]], призначається урядом держави, при ньому діє дорадчий консультативний орган, який обирає населення провінції<ref name="ВРЕ"/>.

{| class="wikitable"
|-
! №
! Провінція
! Центр
! Площа (км²)
! Населення (2004)
|-
| 1
| [[Аттапи]]
| [[Аттапи (місто)|Аттапи]]
| 10 320
| 114&nbsp;300
|-
| 2
| [[Борикхан]]
| [[Хуайсай]]
| 6 196
| 149&nbsp;700
|-
| 3
| [[Болікхамсай]]
| [[Паксан]]
| 14 863
| 214&nbsp;900
|-
| 4
| [[Тямпасак (провінція)|Тямпасак]]
| [[Паксе]]
| 15 415
| 575&nbsp;600
|-
| 5
| [[Хуапхан]]
| [[Самниа]]
| 16 500
| 322&nbsp;200
|-
| 6
| [[Кхаммуан]]
| [[Тхакхек]]
| 16 315
| 358 800
|-
| 7
| [[Луангнамтха (провінція)|Луангнамтха]]
| [[Луангнамтха (місто)|Луангнамтха]]
| 9 325
| 150&nbsp;100
|-
| 8
| [[Луангпхабанг (провінція)|Луангпхабанг]]
| [[Луангпхабанг]]
| 16 875
| 408&nbsp;800
|-
| 9
| [[Удомсай]]
| [[Сай (місто)|Сай]]
| 15 370
| 275&nbsp;300
|-
| 10
| [[Пхонгсалі (провінція)|Пхонгсалі]]
| [[Пхонгсалі]]
| 16 270
| 199&nbsp;900
|-
| 11
| [[Сайнябулі (провінція)|Сайнябулі]]
| [[Сайнябулі (місто)|Сайнябулі]]
| 16 389
| 382&nbsp;200
|-
| 12
| [[Салаван (провінція)|Салаван]]
| [[Салаван (місто)|Салаван]]
| 10 691
| 336&nbsp;600
|-
| 13
| [[Саваннакхет (провінція)|Саваннакхет]]
| [[Саваннакхет (місто)|Саваннакхет]]
| 21 774
| 824&nbsp;662
|-
| 14
| [[Секонг]]
| [[Ламам]]
| 7 665
| 83&nbsp;600
|-
| 15
| [[В'єнтьян (префектура)]]
| [[В'єнтьян]]
| 3 920
| 692&nbsp;900
|-
| 16
| [[В'єнтьян (провінція)]]
| [[Пхонхонг]]
| 15 927
| 373&nbsp;700
|-
| 17
| [[Сіангкхуанг]]
| [[Пхонсаван]]
| 15 880
| 262&nbsp;200
|}

На момент отримання незалежності країна поділялася на 12 провінцій (кхуенгів)<ref name="УРЕ"/>.

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Лаосу}}
Чисельність збройних сил 2000 року складала 29 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію склали 15&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Лаосу}}
Лаос&nbsp;— відстала аграрна держава з низьким рівнем життя, зайнятість у [[сільське господарство|сільському господарстві]] становить близько 80&nbsp;%<ref name="Дубович"/>. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) 2006 року склав 13,4&nbsp;млрд доларів США (153-тє місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 2,1 тис. доларів (144-те місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 23&nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 51&nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 26&nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так: 10&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 80&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 10&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Станом на 2002 рік, близько 40&nbsp;% населення проживали за межею бідності. Рівень безробіття наприкінці 1990-х оцінювався в 20&nbsp;%. Інфляція в 2001 році була на рівні 7,8&nbsp;%.

Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Лаосу за 2006 рік склали 0,4&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 0,54&nbsp;млрд; дефіцит становив 27&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.

На середину XX століття Лаос був відсталою аграрною країною, розвиток якої ускладнювався відсутністю виходу до моря. Багаторічне панування колонізаторів, громадянська війна і поділ країни на зони, бомбардування окремих районів американською авіацією призвели до значного занепаду економіки<ref name="УРЕ"/>. Після перемоги національно-демократичної революції всі землі, лісові, мінеральні й водні ресурси, фінансові установи, зовнішньо-торговельні фірми перейшли у власність держави, також було націоналізовано ряд промислових підприємств, майно великих феодалів-землевласників. У аграрному питанні було прийнято рішення про кооперування на основі створення державних виробничих кооперативів і господарств взаємодопомоги. Систему оренди землі на кабальних умовах було зруйновано. ЛНДР розвивала зв'язки з країнами соціалістичного табору. Планом економічного розвитку 1978—1980 років першочерговим завданням було поставлено розширення сільськогосподарського виробництва, розвиток лісового господарства та створення державного сектора в промисловості<ref name="УРЕ"/>. З 1986 року уряд заохочує приватну підприємницьку діяльність. У 1988—2001 роках спостерігалися значні темпи економічного розвитку (близько 7&nbsp;% на рік), що значною мірою були викликані початковими низькими показниками. Держава отримує значну економічну допомогу (243&nbsp;млн [[долар США|доларів США]] 2001 року), хоча спостерігається нестача інвестицій.

=== Валюта ===
{{main|Валюта Лаосу}}
Національною валютою країни слугує [[кіп]]. 2006 року за 1 [[долар США]] (USD) давали 10,24 тис. лаоських кіпів.

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Лаосу}}
Головні галузі промисловості: [[Гірнича промисловість|гірнича]], [[Харчова промисловість|харчова]] (цукрова, олійна, рисоочисна, тютюнова), [[Деревообробна промисловість|деревообробна]] і [[Текстильна промисловість|текстильна]] (шовкоткацькі, швейні й трикотажні підприємства).

Обробна промисловість представлена невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (рис), металообробки, ремонтними майстернями, деревообробними й текстильними підприємствами. Розвинуті кустарні промисли, переважно ткацтво, також гончарне, шкіряне, шовкове виробництва, різьблення по слоновій кістці, огранка коштовного каміння, ювелірна справа<ref name="УРЕ"/>. В останні роки влада вкладає зовнішній капітал у [[харчова промисловість|харчову]] та гірничодобувну промисловість.

У промисловості Лаосу виділяють чотири сектори власності: державний, кооперативний, державно-приватний і приватний. На момент створення ЛНДР в країні налічувалось близько півтисячі промислових об'єктів різного масштабу<ref name="УРЕ"/>. За допомоги спеціалістів СРСР було збудовано другу чергу ГЕС, споруджено міст через річку [[Нен]], шпиталь<ref name="УРЕ"/>.

==== Гірнича промисловість ====
{{main|Гірнича промисловість Лаосу}}
Мінеральні багатства країни досліджені недостатньо. На базі значних ресурсів мінеральної сировини (олов'яна руда) розвивається гірничодобувна галузь.

Промисловий видобуток олова розпочато французькими компаніями 1923 року в районі [[Нам-Патен]]а. У середині XX століття американські компанії Америкен метал компані ({{lang-en|American metall company}}) та Нью Маркет Мейконг компані ({{lang-en|New Market Makhong company}}) отримують в концесію родовища олова в середній течії Меконгу<ref name="ВРЕ"/>. 1956 року було виготовлено 600 тонн концентрату, а 1970&nbsp;— 1,5 тис. тонн<ref name="УРЕ"/>. Олов'яний концентрат вивозиться до металургійних підприємств Таїланду, Сінгапуру, Малайзії.

{{seealso|Історія освоєння мінеральних ресурсів Лаосу}}

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Лаосу}}
За 2004 рік було вироблено 3,9&nbsp;млрд кВт·год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 600&nbsp;млн кВт·год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 3,3&nbsp;млрд кВт·год (імпортовано 200&nbsp;млн кВт·год)<ref name="Дубович"/>. Електропостачання стабільне лише в деяких міських районах.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] становило 3&nbsp;тис. барелів на добу, [[природний газ]] не використовується для господарських потреб<ref name="Дубович"/>.

На річці [[Нгум]], за допомоги спеціалістів СРСР було збудовано другу чергу ГЕС<ref name="УРЕ"/>.

=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Лаосу}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 7,5&nbsp;% площі держави (1,8&nbsp;млн га)<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[рис]] (станом на 1979 рік займав 75&nbsp;% посівних площ, 900 тис. га, валовий збір 900 тис. тонн), [[кукурудза]] (40 тис. га, 15—20 тис. тонн), [[соя]], [[банан]]и, [[ананас]]и, [[цитрусові]], [[картопля]], [[батат]], [[овочі]], [[цукрова тростина]], [[бавовник]], [[Тютюн (рослина)|тютюн]], [[манго]], [[папая]]<ref name="УРЕ"/>.

Сільське господарство&nbsp;— основа економіки Лаосу, ще на середину XX століття в ньому було зайнято близько 90&nbsp;% економічно активного населення. Іноземним компаніям до проголошення ЛНДР належали усі плантації експортних культур<ref name="СГЕ2"/>. Експортне значення має вирощування [[кава|кави]] й [[прянощі]]в на півдні, [[опійний мак|опійного маку]] на півночі<ref name="СГЕ2"/>. Головний аграрний район&nbsp;— долина Меконгу<ref name="УРЕ"/>. Важливим напрямком розвитку землеробства є виведення посухостійких сортів рису, інтенсифікація іригації. 1970 року зрошувалось лише 17 тис. га сільгоспугідь<ref name="ВРЕ"/>.

Розвинуте тваринництво. Головні сільськогосподарські тварини: [[велика рогата худоба]] (станом на 2000 рік 1&nbsp;млн голів, 1979 року&nbsp;— 0,5&nbsp;млн голів), [[свині]] (станом на 2000 рік 2&nbsp;млн голів, 1979 року&nbsp;— 1,64&nbsp;млн голів), [[буйвол]]и (станом на 2000 рік 1&nbsp;млн голів, 1979 року&nbsp;— 1,37&nbsp;млн голів), кури (12&nbsp;млн голів)<ref name="УРЕ"/><ref name="Дубович"/>. Головний пасовищний район&nbsp;— нагір'я Траннінь і плато Боловен. У провінції Лаунг-Прабанг традиційно використовують [[слон]]ів у господарстві.

Щорічний вилов риби у річках країни 1997 року склав 30 тис. тонн, в 1970-х роках становив лише близько 5,5 тис. тонн<ref name="УРЕ"/><ref name="Дубович"/>.

У лісах заготовлюють деревину цінних порід: [[сандалове дерево|сандалового]], [[Ебенове дерево|чорного]], [[трояндове дерево|трояндового]], [[палісандр]]ового, [[тик]]ового (пересічно 50—112 тис. м³ щорічно)<ref name="УРЕ"/>. На лісозаготівлях на середину XX століття використовувалось до 9 сотень слонів, деревину традиційно сплавляють Меконгом. Збирають [[Бензойна смола|бензойну смолу]] (традиційний лідер світового експорту) для парфумерної промисловості, [[гумілак]], [[Кориця|корицю]], [[абразін]], [[кардамон]], [[бетель]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="УРЕ"/>.

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Лаосу}}
Транспортна мережа нерозвинена. [[Залізниця|Залізниці]] в країні відсутні.

Загальна довжина [[автошлях]]ів на середину XX століття дорівнювала 7841&nbsp;км, з яких 1320&nbsp;км були з твердим покриттям<ref name="УРЕ"/>. Під час дощового сезону ґрунтові шляхи стають непроїзними. На 1970 рік в країні було 11 тис. легкових і 2 тис. вантажних автомобілів<ref name="ВРЕ"/>.

Основною транспортною артерією слугує річка [[Меконг]]. Головні річкові пристані: В'єнтьян, Саваннакхет, Паксе, Луангпрабанг. У [[Тхадиа]], поблизу столиці, існує [[пором]]на переправа до Таїланду. Для зовнішніх торговельних операцій традиційно використовують в'єтнамські морські порти [[Хайфон]] і [[Дананг]].

Головний [[аеропорт]] країни: В'янтьян.

=== Туризм ===
{{main|Туризм Лаосу}}
1996 року Лаос відвідало 255 тис. іноземних [[турист]]ів, що дало прибуток у 50&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>. Головним туристичним центром залишається столиця, В'єнтьян і історичний центр Луангпрабанг. Туристів приваблюють тропічна екзотична природа (водоспад [[Гуанг-Ші]]), історична спадщина середньовічних держав (резиденція королів у Луангпрабанзі).

=== Зовнішня торгівля ===
{{main|Зовнішня торгівля Лаосу}}
Основні торговельні партнери Лаосу: [[Таїланд]], [[Китай]], [[В'єтнам]].

Держава [[експорт]]ує: лісоматеріали, [[кава]], [[електроенергія]], [[олово]], [[золото]], [[мідь]]. Основні покупці: Таїланд (35,4&nbsp;%), В'єтнам (15,5&nbsp;%), Китай (8,5&nbsp;%). У 2008 році вартість експорту склала 1,4&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

Держава [[імпорт]]ує: промислова продукція, паливо, товари споживання. Основні імпортери: Таїланд (68,3&nbsp;%), Китай (10,4&nbsp;%), В'єтнам (5,8&nbsp;%). У 2008 році вартість імпорту склала 2,3&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

У XX столітті близько 80&nbsp;% лаоського експорту припадало на ліс і продукти лісових промислів, експортувався також концентрат олова і кава. Структура експорту 1956 року (в грошовому вираженні): олово (концентрат)&nbsp;— 34&nbsp;%, бензойна смола&nbsp;— 9&nbsp;%, тикова деревина&nbsp;— 12&nbsp;%, кардамон&nbsp;— 12&nbsp;%, бавовна&nbsp;— 8&nbsp;%, кава&nbsp;— 8&nbsp;%, текстиль<ref name="УРЕ"/>. Довозились промислове устаткування й транспортні засоби, метали, нафтопродукти, цемент, рис. Основними торговими партнерами ЛНДР були соціалістичні країни (СРСР, В'єтнам), країни Індокитаю, Японія, Франція, США.

== Населення ==
{{main|Населення Лаосу}}
Населення держави 2006 року становило 6,4&nbsp;млн осіб (99-те місце у світі). Історично населення країни змінювалось так: 1921 рік&nbsp;— 0,8&nbsp;млн осіб, 1951 рік&nbsp;— 1,9&nbsp;млн осіб, 1970 рік&nbsp;— 3&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 23,8 осіб/км² (145-те місце у світі). На середину XX століття пересічна густота населення становила 12 осіб/км²<ref name="УРЕ"/>. Населення країни переважно зосереджене вздовж повноводних річок. Значна частина населення веде кочовий спосіб життя<ref name="СГЕ2"/>.

Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, [[народжуваність]] 35,5&nbsp;‰; [[смертність]] 11,6&nbsp;‰; [[природний приріст]] 23,9&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>.

[[Віково-статева піраміда]] населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 41,4&nbsp;% (1,3&nbsp;млн чоловіків, 1,3&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15-64 років)&nbsp;— 55,4&nbsp;% (1,7&nbsp;млн чоловіків, 1,8&nbsp;млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 3,1&nbsp;% (0,089&nbsp;млн чоловіків, 0,111&nbsp;млн жінок).

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Лаосу}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] 2000 року склав 23&nbsp;%<ref name="Дубович"/>. На середину XX століття міське населення становило лише 10&nbsp;%<ref name="УРЕ"/>. Головні [[місто|міста]] держави: [[В'єнтьян]] (535 тис. осіб), [[Саваннакхет]] (97 тис. осіб), [[Луангпрабанг]] (69 тис. осіб), [[Паксе]] (47 тис. осіб).

=== Етнічний склад ===
[[Файл:LaosDSCN4342a.jpg|150px|міні|праворуч|Дівчина народності хмон у національному вбранні]]
{{main|Етнічний склад Лаосу}}
Лаос відрізняється національним, лінгвістичним і культурним розмаїттям. Країна налічує понад 130 етнічних груп і підгруп, що поділяються на три категорії з урахуванням типу розселення, культури та мови. Головні [[етнос]]и, що складають лаоську націю: [[Лаосці|лао]]&nbsp;— 50&nbsp;%, [[Таї (народ)|таї]]&nbsp;— 20&nbsp;%, [[путенги]]&nbsp;— 15&nbsp;%, [[мяо]] (переселились з південного Китаю у XIX сторіччі), мон-кхмерці<ref name="СГЕ2"/>. Корінне населення держави&nbsp;— лао, та близькі до них таї, [[Лу (народ)|лу]], [[футаї]], що розмовляють на мовах сино-тибетської родини. У країні проживає загалом 68 народностей, що складають 3 етнічні групи:
* [[Лаолум]] (низовинні лао; Lao Loum)&nbsp;— це власне лао, гірські тхай ([[тхай ниа]], [[Білі тхай|тхай білі]], [[Червоні тхай|червоні]] й [[Чорні тхай|чорні]], [[пхутхай]], [[юан]]), які складають приблизно 68&nbsp;% населення країни і проживають у річкових долинах та на нижніх ділянках гірських схилів.
* [[Лаотхенг]] (верхні лао; Lao Theung)&nbsp;— це гірські мони ([[кхму]], [[ламет]], [[путенг]]) і гірські кхмери ([[Лавени|лавен]], [[Алаки|алак]], [[Катанги|катанг]], [[Таой (народ у Лаосі)|таой]]) і становлять приблизно 22&nbsp;% населення країни, що розмовляють мовами мон-кхмерської родини і традиційно займаються полюванням і землеробством, мешкають у невеликих селах на гірських лісових схилах на висотах від 700 до 1000&nbsp;м. Найбільша група&nbsp;— кхму. Початково вони були корінним населенням північного Лаосу. Серед цієї групи траплялись меншини [[в'єтнамці]]в, [[китайці]]в та [[тайці]]в, які після проголошення незалежності в 1940-х роках переселилися до [[В'єтнам]]у, [[Гонконг]]у, [[Франція|Франції]]<ref name="OMF"/>.
* [[Лаосунг]] (верховинні лао; Lao Soung)&nbsp;— це народності [[Яо (народ)|ман]] і [[Хмонги|мео]] (приблизно 9&nbsp;% населення країни), що розмовляють мовами родини мяо-яо тибето-бірманської групи і живуть переважно на півночі, в горах на висоті більше 1000&nbsp;м<ref name="ВРЕ"/><ref name="Brittanica"/>.

Лао мають власну оригінальну писемність, подібну до сіамської, і заселяють здебільшого долину річки Меконг та його приток<ref name="ВРЕ"/>. У державі проживають також [[китайці]] (на півдні), [[в'єтнамці]] (на півдні), [[індійці]], [[бірманці]] та інші народи<ref name="Brittanica"/>.

=== Мови ===
{{main|Мови Лаосу}}
[[Державна мова]]: [[лаоська мова|лаоська]], це мова більшості населення країни, тональна мова [[тайські мови|тайської групи]]. Верхні та верховинні лао використовують племінні мови. [[Французька мова]], поширена в уряді та сфері торгівлі, широко вивчається в державі, а рівень поширення [[англійська мова|англійської]], мови АСЕАН, в навчальних закладах різко зріс останніми роками<ref>{{cite web|url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=LA|title=Languages of Laos|publisher=Ethnologue.com|date=|accessdate=2011-01-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZmKvM0i?url=http://www.ethnologue.com/country/LA|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>.

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Лаосі}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: буддизм&nbsp;— 58&nbsp;% населення, анімізм&nbsp;— 34&nbsp;%, християнство&nbsp;— 1,8&nbsp;%. Загалом буддистська релігійна верхівка має значний вплив на політичне й культурне життя лаоського суспільства<ref name="ВРЕ"/>. Загалом більшість молодих хлопців декілька років свого життя проводить при буддистських храмах займаючись, окрім релігійного виховання, господарством, або збиранням милостині на вулицях у заможних лаосців і роздачею вареного рису для незаможних. Батьки цих хлопців у вигляді «подяки» отримують від храмів декілька оклунків рису.

У народності кха, ще на середину XX століття зберігались традиції [[брахманізм]]у.

=== Охорона здоров'я ===
{{main|Охорона здоров'я в Лаосі}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] 2006 року становила 55,7 року: для чоловіків&nbsp;— 53,5 року, для жінок&nbsp;— 57,6 року<ref name="Дубович"/>. Смертність немовлят до 1 року становила 83,3&nbsp;‰ (станом на 2006 рік).

Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 400 жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 4,5 тис. жителів (станом на 1997 рік)<ref name="Дубович"/>. 1956 року в Лаосі діяло 15 медичних закладів на 735 ліжок, тобто 0,05 ліжка на 10 тис. мешканців; 1976 року&nbsp;— 3232 лікарняні ліжка, тобто 9,8 ліжка на 10 тис. мешканців, більшість з яких у державних медичних закладах<ref name="УРЕ"/>. Медичну допомогу 1956 року подавали 46 лікарів, тобто 1 лікар на 31,5 тис. мешканців, 2 стоматологи, 254 акушерки, 564 медичні сестри<ref name="УРЕ"/>.

Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 2,25&nbsp;% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.

На середину XX століття найпоширенішими хворобами Лаосу були: [[малярія]], [[проказа]], [[туберкульоз]] (6&nbsp;% смертей), [[трахома]] (уражений кожний десятий мешканець), венеричні захворювання, [[амебіаз]] (6 тисяч випадків зараження на рік), [[гарячка денге]], [[бері-бері]], [[філяріїдози]], [[фрамбезія]]<ref name="ВРЕ"/>.

Лікарів готують у [[медичний інститут В'єнтьяну|медичному інституті В'єнтьяну]] й за кордоном.

1993 року 28&nbsp;% населення було забезпечено чистою [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.

=== Освіта ===
[[Файл:Primary Laos.jpg|міні|праворуч|Початкова школа у селі на півночі]]
{{main|Освіта в Лаосі}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] 2005 року становив 67&nbsp;%: 77&nbsp;% серед чоловіків, 57&nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>. До 1975 року понад 70&nbsp;% дорослого населення країни було неписьменне, завдяки програмі ліквідації неписьменності, вже 1978 року частка неписьменних знизилась до 40&nbsp;%<ref name="УРЕ"/>.

Витрати на освіту 1996 року склали 1,1&nbsp;% від ВВП<ref name="Дубович"/>.

1976 року країні створено нову державну систему безкоштовної освіти, проголошено обов'язкове початкове навчання (яке не розпочалось відразу через брак коштів й кадрів)<ref name="УРЕ"/>. Строк навчання в початковій школі 5, у середній&nbsp;— 6 років. Майже всі діти охоплені початковою школою. На середину XX століття в країні налічувалось лише 1,3 тис. початкових і 7 середніх шкіл<ref name="УРЕ"/>. У 1958/1959 навчальному році в загальноосвітніх школах навчалось 101 тис. учнів; у 1978/1979&nbsp;— 585 тис. учнів<ref name="УРЕ"/>.

На середину XX століття в країні діяли 1 технічний і 1 педагогічний коледжі, де навчалось 60 і 179 студентів відповідно<ref name="УРЕ"/>. Після 1975 року створено ряд нових вищих навчальних закладів. 1958 року у В'єнтьяні було засновано навчальний заклад для підготовки кадрів державного управління, пізніше реорганізований в [[В'єнтьянський університет|університет]], створено медичний і педагогічний інститути<ref name="УРЕ"/>. Багато лаосців здобували вищу освіту в [[СРСР]] та інших соціалістичних країнах<ref name="УРЕ"/>.

Поблизу міста Луангпрабанг створено державну селекційну сільськогосподарську станцію для акліматизації та виведення нових сортів сільськогосподарських культур<ref name="УРЕ"/>.

У столиці країни, В'єнтьяні працює [[Національна бібліотека Лаосу|Національна бібліотека]], іншими важливими бібліотеками країни виступають [[В'єнтьянська бібліотека|міська]] й бібліотека університету<ref name="УРЕ"/>.

=== Інтернет ===
{{main|Інтернет Лаосу}}
2001 року всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Лаосі користувались лише 2 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Лаосу}}
У Лаосі нарівні з [[григоріанський календар|григоріанським календарем]] для релігійних обрядів і далі діє національний місячно-сонячний календар<ref name="ВРЕ"/>.

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Лаосу}}
Традиційні дерев'яні й кам'яні архітектурні пам'ятки періоду розквіту середньовічної держави Лан-Санг поділяються на два типи:
* [[Ват (архітектура)|ват]]&nbsp;— храм з багатоярусним двосхилим дахом;
* [[Тат (архітектура)|тат]]&nbsp;— баштоподібне святилище, різновид пагоди<ref name="УРЕ"/>.

Значна частина архітектурних пам'яток була зруйнована під час воєн XIX—XX століть<ref name="ВРЕ"/>. На території Лаосу збереглися середньовічне святилище [[Інг-Ранг]] поблизу Саваннакхета, численні монастирські комплекси&nbsp;— вати, в які входили різні за розмірами й формами храми-вати, бібліотеки, житла монахів та святилища-тати:
* [[Ват-Тат]], споруджений [[1548]] року в місті Луангпрабанг;
* [[Сієнг-Тхонг]], споруджений [[1561]] року в місті Луангпрабанг;
* [[Фра-Кео]], споруджений [[1565]] року у В'єнтьяні, відбудований 1938 року;
* [[Тат-Луанг]], споруджений [[1586]] року у В'єнтьяні;
* [[Сісакет]], споруджений [[1820]] року<ref name="УРЕ"/><ref name="ВРЕ"/>.

<gallery widths="" heights="" mode="packed-hover" perrow="" class="style=">
Pha That Luang, Vientiane, Laos.jpg|<small>Тат-Луанг у В'єнтьяні&nbsp;— національний символ Лаосу</small>
</gallery>

Після проголошення незалежності в архітектурі використовують як сучасні так і традиційні національні форми. Помітними перлинами лаоської архітектури другої половини XX століття стали:
* готель [[Лансанг (готель)|«Лансанг»]], архітектора [[Кхамфет]]а, зведений [[1963]] року;
* будинок Міністерства внутрішніх справ, архітектора [[Серг]]а, побудований у 1960-х роках<ref name="УРЕ"/>.

=== Образотворче мистецтво ===
[[Файл:Vat Aham Bouddha.JPG|міні|праворуч|Статуя Будди в Ват Агамі в Луангпрабанзі]]
{{main|Мистецтво Лаосу}}
Найдавніші пам'ятки мистецтва&nbsp;— величезні глечики з [[граніт]]у просто неба на нагір'ї [[Траннінь]], їх вік становить не менше 2 тис. років<ref name="УРЕ"/>. У середині першого тисячоліття н.&nbsp;е. на територію сучасного Лаосу свій культурний вплив поширили [[кхмери]]. Образотворче мистецтво в країні склалось у [[X століття|X]]-[[XII століття]]х на основі традиційних мотивів із залученням культурних традицій [[китайці]]в, [[тайці]]в, кхмерів, [[індійці]]в<ref name="УРЕ"/>. Починаючи з [[XIV століття]] помітний вплив [[буддизм]]у, серед пам'яток тих часів&nbsp;— кам'яні та бронзові статуї Будди (статуетка Будди Сак'я-Муні в паризькому музеї Гіме), пластика малих форм (статуетки танцівниць), орнаментальне різьблення з позолотою<ref name="УРЕ"/>.

Інтер'єри народних жител з давніх часів прикрашалися розписами.

У сучасному Лаосі розвивається станковий живопис ([[Нуараонг]], [[Вілівонг]]), графіка ([[Самнан]]), скульптура. Поширені різні види декоративно-ужиткового мистецтва: декоративний живопис, ткацтво, різьблення, металообробка ([[курильниця|курильниці]], [[Таця|підноси]])<ref name="УРЕ"/>.

У державі діє [[Музей національного мистецтва Лаосу|Музей національного мистецтва]].

=== Література ===
{{main|Література Лаосу}}
Зародження лаоської літератури припадає на кінець [[XIV століття]]. Розвиток її проходив під впливом буддистської літератури й [[усна народна творчість|усної народної творчості]], що визначила національний зміст літератури. Класична література мала етично-релігійний і повчальний характер. Вершиною лаоської літератури XVII сторіччя стала героїчна поема [[Панкхам]]а «[[Сінсай]]». Починаючи від XVIII століття й до з середини XX сторіччя література Лаосу переживала період застою<ref name="УРЕ"/>.

Твори сучасної лаоської літератури присвячені головним чином історії боротьби за незалежність країни. Найвідоміші поети: [[Сомсі]] (Со Деса), [[Сісана Сісан]], [[Кхамма Пхомконг]]<ref name="УРЕ"/>. Найвідоміші лаоські прозаїки: [[Тьянтхі Диансаван]], [[Сувантхон]], [[Кхамліанг Фолсена]], [[Кхампхай]] [[Пхілавоні]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Театр ===
{{main|Театр Лаосу}}
Лаоський театр об'єднує танець, музику, [[пантоміма|пантоміму]] й [[Драма (жанр)|драму]]. Джерела національного театру лежать в трудових і ритуальних видовища, що збереглися до наших днів. На формування театру вплинули релігійні практики буддизму. Історично основою драматургії вистав були сцени з індійських епосів «[[Рамаяна]]» і «[[Махабхарата]]», а також драматизація казок, легенд, релігійних історій національного, а також кхмерського, сіамського й м'янманського походження<ref name="УРЕ"/>. Пересувні акторські трупи традиційно виступали просто неба. Здавна популярні [[театр тіней|тіньовий]] і [[ляльковий театр]]и<ref name="УРЕ"/>.

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Лаосу}}
Лаоська музика [[імпровізація (музика)|імпровізаційна]], [[нотація|нотації]] відсутні. У [[балада]]х мандрівних співаків, ліричних дуетах закоханих розкривається культура народного [[вокал]]ьного та [[хор]]ового співу<ref name="УРЕ"/>.

Національні [[Музичний інструмент|музичні інструменти]]: [[хен]]&nbsp;— кілька [[бамбук]]ових тростин, [[флейта]], 2-струнна [[скрипка]], [[барабан]], [[гонг]], [[ксилофон]], [[кон вон]] (16 гонгів, змонтованих на підковоподібній рамі)<ref name="УРЕ"/>.

З кінця 1960-х років до національного оркестру включають скрипки, [[акордеон]]и, [[кларнет]]и, великі барабани. У Лаосі створено [[Малий лаоський оркестр|малий лаоський]] та [[Національний оркестр Лаосу|Національний оркестри]]<ref name="УРЕ"/>.

У Лаосі вже кілька століть існує існує і розвивається мистецтво балету.

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Лаосу}}

=== Кухня ===
{{main|Лаоська кухня}}
У лаоській національній кухні переважають страви з [[рис]]у і м'яса буйволів. Національна страва&nbsp;— [[Ларб]]. Найпопулярніші страви:
* [[фо (страва)|«фо»]]&nbsp;— [[суп]] з рисової локшини,
* «[[лап]]»&nbsp;— рублене [[м'ясо]] з овочами і рисом,
* [[Салат із зеленої папаї|«там-сом»]]&nbsp;— [[Салат (страва)|салат]] з нестиглої папаї,
* [[лам (страва)|«лам»]]&nbsp;— гострий м'ясний [[суп]] з буйвола з прянощами<ref name="ЭКиМ"/>.

З напоїв лаосці полюбляють [[кава|каву]], яку вживають в спекотні дні з льодом, а також [[чай|чорний чай]] з [[молоко]]м, різноманітні фруктові [[сік|соки]]. Особливою популярністю користуються [[пиво]] «біалао» і рисовий [[самогон]]<ref name="ЭКиМ"/>.

=== Свята ===
{{main|Свята Лаосу}}
Державне свято: [[2 грудня]], [[1975]] року відбулося проголошення Лаоської Народної Демократичної Республіки.

=== Наука ===
{{main|Наука в Лаосі}}

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Лаосу}}
Одними з перших і довгий час єдиними щоденними газетами були:
* «[[Сіенгнпасасон]]» («Голос народу»), заснована 1975 року;
* «[[В'єнчан мей]]» («Новий В'єнтьян»), заснована 1975 року<ref name="УРЕ"/>.

У Лаосі створено [[інформаційне агентство]] [[Каосан Патет-Лао]], як орган міністерства інформації.

[[1951]] року засновано урядову [[радіостанці]]ю [[Радіодіффюзьйон насьйональ Лао]], передачі ведуться мовами лао, французькою, англійською, тайською, кхмерською та в'єтнамською<ref name="УРЕ"/>.

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Лаосі}}

== Див. також ==
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Лаосі]]

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/15180618/ure/laos Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124164422/http://leksika.com.ua/15180618/ure/laos |date=24 листопада 2016 }} // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="ЮЕ">[http://leksika.com.ua/17190512/legal/laos Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161226145059/http://leksika.com.ua/17190512/legal/laos |date=26 грудня 2016 }} // {{ЮЕ}}</ref>
<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ|068694|Лаос}}</ref>
<ref name="ЭКиМ">{{ref-ru}} [http://megabook.ru/article/Лаос Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124231331/https://megabook.ru/article/Лаос |date=24 листопада 2020 }}&nbsp;— [[Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия]].</ref>
<ref name="СГЕ2">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s13/e0013471/index.shtml Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161226054524/http://geoman.ru/geography/item/f00/s13/e0013471/index.shtml |date=26 грудня 2016 }} // {{СГЕ2}}</ref>
<ref name="OMF">{{ref-en}} {{cite web|url=http://www.omf.org/omf/us/peoples_and_places/people_groups/khmu_of_laos|title=Khmu people of Laos. OMF International|publisher=Omf.org|date=|accessdate=2011-01-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZmIjbwG?url=http://www.omf.org/omf/us/peoples_and_places/people_groups/khmu_of_laos|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>
<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{К.}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>
<ref name="Brittanica">{{ref-en}} {{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/330219/Laos/52500/People?anchor=ref509292|title=Encyclopedia Brittanica: Laos - Ethnic groups and languages|publisher=Britannica.com|date=|accessdate=2011-01-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZmJevSF?url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/330219/Laos|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>
}}

== Література ==
* ''Бреттшнайдер Е.'' В джунглях Лаосу // Всесвіт, 1961, №&nbsp;4.
* ''А.&nbsp;М.&nbsp;Кобзаренко''. Лаоська проблема // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* {{ref-en}} ''Halpern J. М.'' Economy and society of Laos, New Haven, 1964.
* {{ref-ru}} ''Бэрчетт У.'' Вверх по Меконгу. Репортаж о Камбодже и Лаосе.&nbsp;— {{М.}}, 1958.
* {{ref-ru}} ''Бэрчетт У.'' Вьетнам и Лаос в дни войны и мира.&nbsp;— {{М.}}, 1963.
* {{ref-ru}} ''Добби Э.'' Юго-Восточная Азия.&nbsp;— {{М.}}, 1952.
* {{ref-ru}} ''Иоанесян С. И.'' Проблемы социально-экономического развития Лаосской Народно-Демократической Республики // Народы Азии и Африки, 1978, №&nbsp;2.
* {{ref-ru}} ''Иоанесян С. И.'' Лаос. Социально-экономическое развитие (конец XIX&nbsp;— 60-е годы XX&nbsp;в.).&nbsp;— {{М.}}, 1972.
* {{ref-ru}} Зарубежная Азия.&nbsp;— {{М.}}, 1956.
* {{ref-ru}} ''Кобелев Е. В., Коваленко И. И.'' Торжество правого дела народов Индокитая.&nbsp;— {{М.}}, 1975.
* {{ref-ru}} ''Кобелев Е. В.'' Лаосская Народно-Демократическая Республика.&nbsp;— {{М.}}, 1978.
* {{ref-ru}} ''Кожевников В. А.'' Лаос.&nbsp;— {{М.}}, 1962.
* {{ref-ru}} ''Кожевников В. А., Седов Л. А.'' Лаос.&nbsp;— {{М.}}, 1962.
* {{ref-ru}} ''Кожевников В. А., Поповкина Р. А.'' Современный Лаос.&nbsp;— {{М.}}, 1966.
* {{ref-ru}} ''Кожевников В. А.'' Очерки новейшей истории Лаоса.&nbsp;— {{М.}}, 1979.
* {{ref-ru}} Лаос: Справочник.&nbsp;— {{М.}}, 1994.
* {{ref-ru}} ''Михеев Ю. Я.'' Американцы в Индокитае.&nbsp;— {{М.}}, 1972.
* {{ref-ru}} ''Михеев Ю. Я.'' Лаос на пути строительства социализма.&nbsp;— {{М.}}, 1978.
* {{ref-ru}} ''Мхитарян С. А.'' Борьба народов Вьетнама, Лаоса и Камбоджи за национальную независимость, демократию и мир.&nbsp;— {{М.}}, 1954.
* {{ref-ru}} ''Павловский В.'' Лаос в борьбе за свободу.&nbsp;— {{М.}}, 1963.
* {{ref-ru}} ''Попов Г. П.'' За независимый и нейтральный Лаос.&nbsp;— {{М.}}, 1961.
* {{ref-ru}} Страны Азии. Географические справки. Вьетнам, Камбоджа, Лаос.&nbsp;— {{М.}}, 1957.
* {{ref-fr}} ''Dannaud J. P.'' Indochine proforide, {{P.}}, 1954.
* {{ref-fr}} ''Fanaux М. R.'' Le Laos, «Bulletin Commercial Beige», Brux., 1957, №&nbsp;6.
{{Commonscat|Laos}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17190512/legal/laos Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161226145059/http://leksika.com.ua/17190512/legal/laos |date=26 грудня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
{{wikiatlas|Laos|Лаос}}
* [http://b17.kiev.ua/photo?f=35 Фотооповідання про Лаос.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150131181407/http://b17.kiev.ua/photo?f=35 |date=31 січня 2015 }}
* {{dmoz|Regional/Asia/Laos}}
* {{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20071228183849/http://www.laopdr.gov.la/viewPortalPage.do?PPID=200 The National Portal of Laos]&nbsp;— національний портал Лаосу.
* {{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20050424131157/http://www.tourismlaos.gov.la/ Lao National Tourism Administration]&nbsp;— управління у справах туризму Лаосу.
* {{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20081014031757/http://laovoices.com/about-laos/ Lao Voices]&nbsp;— медіапортал Лаосу.
* {{ref-en}} [http://ucblibraries.summon.serialssolutions.com#!/search?ho=t&l=en&q=Laos Публікації про Лаос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220310163224/https://ucblibraries.summon.serialssolutions.com/#!/search?ho=t&l=en&q=Laos |date=10 березня 2022 }} на сайті бібліотеки [[Колорадський університет у Боулдері|Університету Колорадо]] в [[Боулдер (Колорадо)|Боулдері]].

{{Лаос в темах}}
{{Країни Азії}}
{{Південно-Східна Азія}}
{{АСЕАН}}
{{Саміт країн Східної Азії}}
{{РЕВ}}
{{ВП-портали|Азія|Лаос}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Лаос| ]]
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Соціалістичні країни]]