Перегляд вихідного коду сторінки Кілійський район

{{Район
| назва           = Кілійський 
| статус          = ліквідована
| прапор          = Kiliyskiy rayon prapor.png
| опис прапора    = Прапор Кілійського району
| герб            = Emblem of Kiliya Raion.png
| опис герба      = Герб Кілійського району
| розташування    = Kiliya regions (Odessa Oblast).PNG
| мапа            = Harta de localizare Chilia Noua.jpg
| країна          = {{USSR}} ({{URSR}}) →<br /> {{UKR}}
| регіон          = [[Ізмаїльська область]] →<br /> {{Од}}
| код КОАТУУ      = 5122300000
| утворений       = 11 листопада [[1940]] р.
| ліквідований    = [[30 грудня]] [[1962]] р.
| відновлений     = 4 січня 1965
| ліквідований 2  = [[17 липня]] [[2020]] р.
| населення       = 50152 (на 1 липня 2020)<ref>{{Cite web|title=Головне управління статистики в Одеській області|url=http://www.od.ukrstat.gov.ua/index.html|website=www.od.ukrstat.gov.ua|accessdate=2020-12-06|archive-date=30 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201130174310/http://www.od.ukrstat.gov.ua/index.html}}</ref>
| площа           = 1359
| густота         = 39.5
| код району      = 4843
| поштові індекси = 68300—68355
| центр           = м. [[Кілія]]
| міські ради     = 2
| селищні ради    =
| сільські ради   = 13
| міста           = 2
| смт             =
| села            = 16
| селища          = 2
| адреса          = [[Кілія]], вул. Миру, 44
| вебсторінка     = [http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/ Кілійська РДА]<br/>[http://kiliya-rada.odessa.gov.ua/ Кілійська районна рада]
|mapframe_масштаб = 8
}}

'''Кілі́йський райо́н'''&nbsp;— колишня [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Одеська область|Одеської області]] [[Україна|України]]. Розташовувався у південно-східній частині області на лівому березі гирлової частини річки [[Дунай|Дунаю]] і займав територію площею 135&nbsp;870 [[гектар]]ів.

Район утворений [[11 листопада]] [[1940]] року, спочатку в складі [[Аккерманська область|Аккерманської області]], а з грудня того ж року&nbsp;— [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]]. [[15 лютого]] [[1954]] року територія району включена до складу [[Одеська область|Одеської області]].

Ліквідований відповідно до Постанови [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX<ref name=":0">{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

Територія району ввійшла до складу перезаснованого [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського району]].

Населення району мешкало в 20 [[населений пункт|населених пунктах]], з них 2 [[місто|міста]], 16 [[село|сіл]] та 2 [[селище|селища]], що входили до 2 [[міська рада|міських]] і 13 [[сільська рада|сільських рад]]. Адміністративний центр району&nbsp;— місто [[Кілія]]. Чисельність наявного населення району на [[1 грудня]] [[2011]] року становила 53&nbsp;646 осіб, з них 55&nbsp;% складає міське населення.

Промисловість району була представлена підприємствами добувної, [[харчова промисловість|харчової промисловості]], перероблення сільськогосподарських продуктів, та [[машинобудування]]. Район мав потужний потенціал для розвитку туристичних послуг. У районі були запаси цегельної сировини (під ріллею), будівельного каменю (вапняку), та будівельного [[Пісок (мінерал)|піску]]. Велика територія району була зайнята під чеками для вирощення рису.<ref>[http://www.e7s.ru/ris_na_Ukraineрайонированные-перспективные-сорта.htm Рис в Україні. Районовані, перспективні сорти та селекція рису]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

На території району розташовувалися 92 об'єкти соціальної сфери: 24 загальноосвітні навчальні заклади, 22 дитячі дошкільні установи, 21 клуб і будинок культури, та 25 бібліотек.<ref>[http://gue.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=24795&id=106 Головне управління економіки Одеської обласної державної адміністрації. Міста і райони області]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Територією району проходив автошлях Ростов&nbsp;— [[Одеса|Одеса&nbsp;]]— [[Рені]] {{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}. Довжина автошляхів загального користування становила 244,1&nbsp;км, усі з твердим покриттям. На північному заході Кілійського району розташована станція гілки залізничної магістралі [[Одеса-Головна|Одеса]]&nbsp;— '''[[Дзинілор (станція)|Дзинілор]]'''&nbsp;— [[Ізмаїл (станція)|Ізмаїл]]. Район обслуговувався водним транспортом через дунайський порт&nbsp;— [[Усть-Дунайський морський торговельний порт|Усть-Дунайськ]] і портпункти [[Кілія]] та [[Вилкове]]. У районі були 2 мережі каналізації, у 6 населених пунктах діяв водопровід.

В дельті Дунаю на крайньому південному заході району було розташоване місто [[Вилкове]], відоме під назвою «Українська Венеція» завдяки численним каналам-єрикам, проритим вздовж вулиць.<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrain.travel/dr-uk/1142-vylkove.html |title=Вилкове на вебсайті www.ukrain.travel |accessdate=24 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130317232123/http://www.ukrain.travel/dr-uk/1142-vylkove.html |archivedate=17 березня 2013 |deadurl=yes }}</ref> На [[Південна Україна|півдні]] розташоване одне з найстаріших міст [[Україна|України&nbsp;]]— [[Кілія]]. У [[Чорне море|Чорному морі]] є єдиний в [[Україна|Україні]] віддалений морський [[острів]]&nbsp;— [[Зміїний (острів)|Зміїний]], біля берегів котрого були знайдені рідкісні предмети, вік яких сягає епохи античності. Поблизу села [[Ліски (Ізмаїльський район)|Ліски]] створений [[Ліски (ботанічний заказник)|ботанічний заказник місцевого значення Ліски]]. Значна частина островів дельти [[Дунай|Дунаю]] та великі території дунайських плавнів, що у південно-західній частині району, входять до складу [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайського біосферного заповідника]]. В [[дельта Дунаю|дельті Дунаю]] на території Кілійського та [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського районів]] створений [[регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови»]].

== Фізико-географічна характеристика ==

=== Розташування ===
Кілійський район розташовувався в південно-західній частині [[Україна|України]], на крайньому південному сході [[Одеська область|Одеської області]]. Територія району простягається на 61 {{comment|км|кілометр}} по [[Довгота|довготі]] та на 56&nbsp;км по [[Широта|широті]]. На заході по суходолу та частково по озеру [[Китай (озеро)|Китай]] район межує з [[Ізмаїльський район|Ізмаїльським районом]]. Його сусідом на північному-заході є [[Арцизький район]], на півночі&nbsp;— [[Татарбунарський район]], межа з яким частково проходить по лиману [[Сасик (Кундук)|Сасик]]. З півдня Кілійський район обмежений [[Державний кордон України|державним кордоном]] з [[Румунія|Румунією]] по річці [[Дунай]]. Всього в межах району пролягають 182&nbsp;км державного кордону. На сході територія району обмежена водами [[Чорне море|Чорного моря]], морське узбережжя якого сягає у довжину майже 60&nbsp;км. Також до Кілійського району належить ряд островів у [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] та морський [[острів Зміїний]], що віддалений від материка 37-кілометровою відстанню.<ref>{{Cite web |url=http://7chudes.in.ua/content/ostriv-zmiinii |title=7 чудес України. Острів Зміїний |accessdate=10 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140407130709/http://7chudes.in.ua/content/ostriv-zmiinii |archivedate=7 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://gorsovet.kiliya.info/publ/14-1-0-5 Характеристика Кілійського району Одеської області]{{Недоступне посилання}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4340 |title=Всеукраїнська експертна мережа. Характеристика Одеської області |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=22 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822180735/http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4340 }}</ref>

{{Navbox
  |title = Географічне розташування<ref>{{Cite web |url=http://openmap.com.ua/ |title=Топографічні карти L-35 83, 95, 96 та 108 |accessdate=11 квітня 2012 |archive-date=4 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120404083333/http://www.openmap.com.ua/ }}</ref>
  |style = width: 70%; clear: none;
  |titlestyle = background:#005bbb; color:#ffd500;
  |navbar = plain
  |liststyle = text-align: left; font-size: 13px;
  |list1 =
{{Image label begin|image=Карта_Кілійського_району.PNG|width={{{width|782}}}|float={{{float|none}}}}}
<!-- Населені пункти: -->
{{Image label small|x=0.193|y=0.148|scale={{{width|782}}}|text=[[Дзинілор|<span style="font-style: italic;">Дзинілор</span>]]}}
{{Image label small|x=0.228|y=0.185|scale={{{width|782}}}|text=[[Приозерне (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Приозерне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.23|y=0.128|scale={{{width|782}}}|text=[[Старі Трояни|<span style="font-style: italic;">Старі Трояни</span>]]}}
{{Image label small|x=0.231|y=0.264|scale={{{width|782}}}|text=[[Василівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Василівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.258|y=0.205|scale={{{width|782}}}|text=[[Червоний Яр (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Червоний Яр</span>]]}}
{{Image label small|x=0.273|y=0.154|scale={{{width|782}}}|text=[[Фурманівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Фурманівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.291|y=0.118|scale={{{width|782}}}|text=[[Новоселівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Новоселівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.304|y=0.336|scale={{{width|782}}}|text=[[Кілія|<span style="font-style: italic;">Кілія</span>]]}}
{{Image label small|x=0.32|y=0.187|scale={{{width|782}}}|text=[[Помазани|<span style="font-style: italic;">Помазани</span>]]}}
{{Image label small|x=0.338|y=0.226|scale={{{width|782}}}|text=[[Шевченкове (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Шевченкове</span>]]}}
{{Image label small|x=0.364|y=0.15|scale={{{width|782}}}|text=[[Дмитрівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Дмитрівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.376|y=0.172|scale={{{width|782}}}|text=[[Трудове (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Трудове</span>]]}}
{{Image label small|x=0.419|y=0.20|scale={{{width|782}}}|text=[[Мирне (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Мирне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.424|y=0.164|scale={{{width|782}}}|text=[[Новомиколаївка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Стара Миколаївка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.448|y=0.178|scale={{{width|782}}}|text=[[Новомиколаївка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Новомиколаївка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.455|y=0.318|scale={{{width|782}}}|text=[[Ліски (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Ліски</span>]]}}
{{Image label small|x=0.47|y=0.209|scale={{{width|782}}}|text=[[Десантне|<span style="font-style: italic;">Десантне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.517|y=0.256|scale={{{width|782}}}|text=[[Приморське (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic;">Приморське</span>]]}}
{{Image label small|x=0.52|y=0.371|scale={{{width|782}}}|text=[[Вилкове|<span style="font-style: italic;">Вилкове</span>]]}}
{{Image label small|x=0.896|y=0.504|scale={{{width|782}}}|text=[[Біле (селище)|<span style="font-style: italic;">Біле</span>]]}}
<!-- Острів Зміїний: -->
{{Image label small|x=0.88|y=0.52|scale={{{width|782}}}|text=[[Зміїний (острів)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Зміїний<br/>(острів)</span>]]}}
<!-- Водойми: -->
{{Image label small|x=0.17|y=0.31|scale={{{width|782}}}|text=[[Китай (озеро)|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Китай<br/>(озеро)</span>]]}}
{{Image label small|x=0.32|y=0.346|scale={{{width|782}}}|text=[[Дунай|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Дунай (річка)</span>]]}}
{{Image label small|x=0.53|y=0.27|scale={{{width|782}}}|text=[[Сасик (Кундук)|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Сасик<br/>(лиман)</span>]]}}
{{Image label small|x=0.7|y=0.3|scale={{{width|782}}}|text=[[Чорне море|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Чорне<br/>море</font></span>]]}}
<!-- Прилеглі території: -->
{{Image label small|x=0.05|y=0.25|scale={{{width|782}}}|text=[[Ізмаїльський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Ізмаїльський район</span>]]}}
{{Image label small|x=0.07|y=0.23|scale={{{width|782}}}|text={{Країна з прапорцем|UKR}}}}
{{Image label small|x=0.19|y=0.04|scale={{{width|782}}}|text=[[Арцизький район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Арцизький район</span>]]}}
{{Image label small|x=0.206|y=0.02|scale={{{width|782}}}|text={{Країна з прапорцем|UKR}}}}
{{Image label small|x=0.34|y=0.45|scale={{{width|782}}}|text=[[Тульча (повіт)|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Тульча жудець</span>]]}}
{{Image label small|x=0.346|y=0.43|scale={{{width|782}}}|text={{Країна з прапорцем|ROU}}}}
{{Image label small|x=0.37|y=0.06|scale={{{width|782}}}|text=[[Татарбунарський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Татарбунарський район</span>]]}}
{{Image label small|x=0.41|y=0.039|scale={{{width|782}}}|text={{Країна з прапорцем|UKR}}}}
<!-- Умовні позначення: -->
{{Image label small|x=0.07|y=0.485|scale={{{width|782}}}|text=[[Населений пункт]]}}
{{Image label small|x=0.07|y=0.511|scale={{{width|782}}}|text=[[Автомобільні шляхи України|Автомобільні шляхи]]}}
{{Image label small|x=0.07|y=0.536|scale={{{width|782}}}|text=[[Залізниця (об'єднання)|Залізниця]]}}
{{Image label end}}
  |frame-style = border: 1px solid DarkGray;
  |title-style = color: white; background-color: #6688AA; font-weight: bold; 
  |content-style = color: black; background-color: white; text-align: left;
}}
Відстань від райцентру до населених пунктів району сягає 12-38&nbsp;км автодорогою, до обласного міста [[Одеса|Одеси]]&nbsp;— 209&nbsp;км. Середня відстань між населеними пунктами Кілійського району&nbsp;— 32&nbsp;км.

=== Адміністративно-територіальний устрій ===

Станом на [[1 січня]] [[2012|2012 року]] система [[Місцеве самоврядування в Україні|місцевого самоврядування]] Кілійського району складається з 15 адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі 13 сільських та 2 міських рад, які, в свою чергу, складаються з 20-ти населених пунктів, а саме 2 міст районного значення, 16 сіл та 2 селищ. Влада органів самоврядування 9 сіл та 1 міста розповсюджується лише на один населений пункт; 4 сільські ради та 1 міська мають у своєму складі по 2 населених пункти. На острові Зміїний міститься єдиний в Україні населений пункт повністю відділений від материкового суходолу&nbsp;— селище [[Біле (Кілійський район)|Біле]].<ref>{{Cite web |url=http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T023002.html |title=Постанова Верховної Ради України «Про зміну меж Кілійського району Одеської області» |accessdate=10 квітня 2012 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402132556/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T023002.html }}</ref> Районні владні органи&nbsp;— Кілійська районна рада та Кілійська районна державна адміністрація.

Територія Кілійського району займає 135 869,5 [[Гектар|га]], що становить 4,08&nbsp;% площі Одеської області (13 місце в області). З них: сільгоспугіддя займають 74 038,52 га, під господарськими будівлями і дворами зайнято 1 321,14 га, під господарськими шляхами і прогонами&nbsp;— 1 268 га, лісові землі&nbsp;— 2 501 га, забудовані землі&nbsp;— 3 910,7994 га, болота&nbsp;— 29 566,73 га, відкриті землі без рослинного покрову або з незначним покровом&nbsp;— 1 708,8106 га та 21 554,5 га знаходяться під водою. Загальна площа земель населених пунктів становить 7 458,6 га&nbsp;— 5,1&nbsp;% території району.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Адміністративно-територіальний устрій<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A008?rdat1=06.04.2012&rf7571=24189 Офіційний вебсайт Верховної Ради України. Облікова картка Кілійського району]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="standard" width="60%" style="margin-left:13em"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Рада та її населені пункти
 ! style="background: #DDDDDD;" | Адмінцентр
 ! style="background: #DDDDDD;" | Площа, [[Гектар|га]]
 |-
 |style="background: #F5F5F5;" |Кілійська районна рада
 |style="background: #F5F5F5;" |[[Кілія]]
 |style="background: #F5F5F5;" |135&nbsp;900
 |-
 |Вилківська міська рада
 |rowspan="3" |[[Вилкове]]
 |34&nbsp;979
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Селище [[Біле (Кілійський район)|Біле]]
 |20,05<ref>[http://www.landres.od.ua/news/12_06_08.html Головне управління держкомзему у Одеській області. Офіційна хроніка та новини 06.05.2008 року]</ref>
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Місто [[Вилкове]]
 |…
 |-
 |Кілійська міська рада
 |rowspan="2" |[[Кілія]]
 |19&nbsp;456
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Місто [[Кілія]]
 |…
 |-
 |Василівська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Василівка (Кілійський район)|Василівка]]
 |3&nbsp;571
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Василівка (Кілійський район)|Василівка]]
 |226
 |-
 |Десантненська сільська рада
 |rowspan="3" |[[Десантне]]
 |7&nbsp;890
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Десантне]]
 |333
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]]
 |59
 |-
 |Дмитрівська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]]
 |6&nbsp;155
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]]
 |256
 |-
 |Лісківська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Ліски (Кілійський район)|Ліски]]
 |8&nbsp;319
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]]
 |271
 |-
 |Мирнівська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Мирне (Кілійський район)|Мирне]]
 |5&nbsp;081
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Мирне (Кілійський район)|Мирне]]
 |192
 |-
 |Новоселівська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]]
 |6&nbsp;713
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]]
 |272
 |-
 |Приморська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Приморське (Кілійський район)|Приморське]]
 |2&nbsp;336
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Приморське (Кілійський район)|Приморське]]
 |195
 |-
 |Приозерненська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]]
 |3&nbsp;793
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]]
 |209
 |-
 |Старотроянівська сільська рада
 |rowspan="3" |[[Старі Трояни]]
 |6&nbsp;565
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Селище [[Дзинілор]]
 |10
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Старі Трояни]]
 |300
 |-
 |Трудівська сільська рада
 |rowspan="3" |[[Трудове (Кілійський район)|Трудове]]
 |5&nbsp;606
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Миколаївка (Кілійський район)|Миколаївка]]
 |38
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]]
 |264
 |-
 |Фурманівська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]]
 |10&nbsp;893
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]]
 |190
 |-
 |Червоноярська сільська рада
 |rowspan="2" |[[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]
 |2&nbsp;474
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]
 |108
 |-
 |[[Шевченківська сільська рада (Кілійський район)|Шевченківська сільська рада]]
 |rowspan="3" |[[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]
 |9&nbsp;907
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Помазани]]
 |18
 |-
 |&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Село [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]
 |637
 |}
|}

=== Клімат ===

Кілійський район розташований у зоні [[Помірно-континентальний клімат|помірно-континентального клімату]]. Різниця в температурі по району досягає 5&nbsp;°C. Середньорічна температура становить +11,1&nbsp;°C. Зима м'яка, коротка та малосніжна з частими [[відлига]]ми, триває з середини [[листопад]]а до кінця [[Березень|березня]] (4,5 місяці), середня температура становить +0,8&nbsp;°C. Найхолоднішим місяцем року є [[січень]], середня його температура становить −1&nbsp;°C, мінімальна температура −22,8&nbsp;°C. Літо тривале, тепле, рідше спекотне, однак із недостатньою вологістю, триває з середини травня до кінця [[Вересень|вересня]] (4,5 місяці), середня температура +20,8&nbsp;°C. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]], середня температура +24&nbsp;°C, максимальна +37,8&nbsp;°C. Тривалість безморозного періоду коливається в інтервалі 250—260 днів, [[вегетаційний період]]&nbsp;— до 297 днів.

{| class="wikitable collapsible" style="font-size:90%;width:100%;border:0px;text-align:center;line-height:120%;"
! colspan="15" style="background: #6688AA; color: white; font-size: 1.1em;" |Температура повітря<ref name="A">{{Cite web |url=http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?refer=&s=98833&cityname=Izmail--United-States-of-America&refer=&cityname=Izmail- |title=Кліматограма Кілійського району на Weatherbase.com |accessdate=11 квітня 2012 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305015648/http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?refer=&s=98833&cityname=Izmail--United-States-of-America&refer=&cityname=Izmail- }}</ref>
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! -->
 ! style="background: #DDDDDD;" |
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Абсолютний максимум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]</span>
 | style="background: #B78747; color: black;" | 16,1
 | style="background: #AF864F; color: black;" | 21,1
 | style="background: #D78B27; color: black;" | 26,1
 | style="background: #E78D17; color: black;" | 27,8
 | style="background: #EF8F0F; color: black;" | 31,1
 | style="background: #F5930A; color: black;" | 37,8
 | style="background: #FA9605; color: black;" | 37,2
 | style="background: #FF9900; color: black;" | 36,1
 | style="background: #FA9605; color: black;" | 33,9
 | style="background: #E78D17; color: black;" | 31,1
 | style="background: #CF8A2F; color: black;" | 25,0
 | style="background: #BF883F; color: black;" | 18,9
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #FF9900; color: black;" | 37,8
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Середній максимум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]</span>
 | style="background: #777D87; color: black;" | 2,8
 | style="background: #777D87; color: black;" | 3.3
 | style="background: #8F826F; color: black;" | 8,3
 | style="background: #A78557; color: black;" | 15,0
 | style="background: #BF883F; color: black;" | 21,1
 | style="background: #CF8A2F; color: black;" | 25,0
 | style="background: #D78B27; color: black;" | 26,7
 | style="background: #D78B27; color: black;" | 26,7
 | style="background: #C78937; color: black;" | 22,8
 | style="background: #AF864F; color: black;" | 16,1
 | style="background: #978367; color: black;" | 8,3
 | style="background: #878177; color: black;" | 3,9
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #AF864F; color: black;" | 15,0
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Середня температура, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]</span>
 | style="background: #6F7C8F; color: black;" | −0,5
 | style="background: #6F7C8F; color: black;" | 0
 | style="background: #878177; color: black;" | 4,4
 | style="background: #9F845F; color: black;" | 10,6
 | style="background: #AF864F; color: black;" | 16,1
 | style="background: #BF883F; color: black;" | 20,0
 | style="background: #C78937; color: black;" | 21,7
 | style="background: #C78937; color: black;" | 21,1
 | style="background: #B78747; color: black;" | 17,2
 | style="background: #A78557; color: black;" | 11,7
 | style="background: #8F826F; color: black;" | 5,0
 | style="background: #777D87; color: black;" | 1,1
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #9F845F; color: black;" | 11,1
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Середній мінімум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]</span>
 | style="background: #677B97; color: black;" | −3,9
 | style="background: #677B97; color: black;" | −3,3
 | style="background: #777D87; color: black;" | 0,5
 | style="background: #8F826F; color: black;" | 6,1
 | style="background: #9F845F; color: black;" | 11,1
 | style="background: #AF864F; color: black;" | 15,0
 | style="background: #BF883F; color: black;" | 16,1
 | style="background: #B78747; color: black;" | 15,6
 | style="background: #B78747; color: black;" | 11,7
 | style="background: #978367; color: black;" | 6,7
 | style="background: #878177; color: black;" | 1,1
 | style="background: #6F7C8F; color: black;" | −1,7
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #978367; color: black;" | 6,1
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Абсолютний мінімум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]</span>
 | style="background: #1771E7; color: black;" | −20,0
 | style="background: #0F6FEF; color: black;" | −22,8
 | style="background: #2773D7; color: black;" | −18,3
 | style="background: #4777B7; color: black;" | −2,2
 | style="background: #6F7C8F; color: black;" | 0
 | style="background: #777D87; color: black;" | 6,7
 | style="background: #8F826F; color: black;" | 10,0
 | style="background: #8F826F; color: black;" | 4,4
 | style="background: #777D87; color: black;" | −2,2
 | style="background: #5F7A9F; color: black;" | −7,8
 | style="background: #3775C7; color: black;" | −16,1
 | style="background: #1771E7; color: black;" | −16,2
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #0F6FEF; color: black;" | −22,8
|}
За рік випадає 300—600 мм [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]]. Найвологішивими місяцями є [[червень]], [[липень]] та [[листопад]], протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60&nbsp;— 80&nbsp;мм. Найпосушливішими місяцями є [[січень]] і [[лютий]], коли випадає 20&nbsp;— 30&nbsp;мм опадів. Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 75&nbsp;%. Найбільша вологість припадає на холодну пору року ([[листопад]]&nbsp;— [[лютий]] 85-90&nbsp;%), найменша&nbsp;— у [[Травень|травні]] 56-60&nbsp;%. Достатньо рідким явищем зими є [[Заметіль|заметілі]], [[сніговий покрив]] у висоту сягає не більше 4&nbsp;см. Зрідка трапляються [[Посуха|посухи]], що супроводжуються [[Суховії в Україні|суховіями]] та [[Пилова буря|пиловими бурями]]. Нерідким явищем є [[туман]]и та [[роса]]. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року ([[листопад]]&nbsp;— [[травень]]), тоді як роса&nbsp;— в літній.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Місячна кількість опадів<ref name="A"/>&nbsp;</span>
|-
|
 {| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! -->
 ! style="background: #DDDDDD;" | Всього
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Норма опадів, &nbsp;[[Міліметр|мм]]</span>
 | style="background: #B0E2FF; color: black;" | 20
 | style="background: #87CEFA; color: black;" | 30
 | style="background: #00BFFF; color: black;" | 40
 | style="background: #00BFFF; color: black;" | 40
 | style="background: #00B2EE; color: black;" | 50
 | style="background: #3086B5; color: black;" | 80
 | style="background: #1E90FF; color: black;" | 60
 | style="background: #00B2EE; color: black;" | 50
 | style="background: #87CEFA; color: black;" | 30
 | style="background: #87CEFA; color: black;" | 30
 | style="background: #00BFFF; color: black;" | 40
 | style="background: #00BFFF; color: black;" | 40
 | <!-- Leave this blank! -->
 | style="background: #00BFFF; color: black;" | 580
 |}
|}
Середньорічна [[швидкість вітру]]&nbsp;— 3,8 м/с. Із [[Вересень|вересня]] по [[квітень]] найбільшу повторюваність мають північні (18-41&nbsp;%) та північно-західні вітри (12-26&nbsp;%). Лише в [[Травень|травні]] взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У [[Червень|червні]]-[[Серпень|серпні]] переважаючим стають вітри від півдня і сходу, повторюваність кожного напрямку сягає 35&nbsp;%. Найбільша швидкість вітру та найбільше число днів із швидкістю вітру понад 15 м/с спостерігається в холодну пору року ([[листопад]]&nbsp;— [[березень]]).
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Градація швидкості вітру<ref>{{Cite web |url=http://esimo.oceanography.ru/esp1/object.php?obj_action=html&obj_id=5563 |title=Гідрометеостанція Усть-Дунайськ «Повторюваність швидкості вітру» |accessdate=11 квітня 2012 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305115332/http://esimo.oceanography.ru/esp1/object.php?obj_action=html&obj_id=5563 }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Градація]], %
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Рік]]
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 0 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]&nbsp;— 5 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]
 |52,4
 |54,4
 |49,6
 |56,5
 |62,1
 |64,2
 |65,2
 |67,6
 |63,3
 |48,2
 |48
 |47
 |56,5
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 6 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]&nbsp;— 10 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]
 |37,8
 |33,9
 |41,3
 |37,6
 |33,2
 |32,3
 |31,3
 |29,1
 |31,7
 |41,8
 |38,3
 |41
 |35,8
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 11 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]&nbsp;— 15 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]
 |9,1
 |10,3
 |7,6
 |5,8
 |4,5
 |3,3
 |3,4
 |3,3
 |4,5
 |8,8
 |12,6
 |10,3
 |6,9
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 16 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]&nbsp;— 20 [[Метр|м]]/[[Секунда|с]]
 |0,7
 |1,4
 |1,5
 |0,2
 |0,1
 |0,3
 |0,1
 |0
 |0,6
 |1,2
 |1,2
 |1,2
 |0,8
 |}
|}
Середня тривалості [[Світловий день|світлового дня]], що особливо впливає на процес [[Фотоперіодизм]]у живих організмів становить 11 годин 46 хвилини. Найбільша довгота дня у [[Червень|червні]], що сягає до 15 год 50 хв., тоді як найменша&nbsp;— в [[Грудень|грудні]]&nbsp;— 8 год 35 хв.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Тривалість світлового дня на кожне 22 число місяця<ref>[http://travel.org.ua/sunrise.php Туристичний клуб «Мангуп»]</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Місяць
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Початок сутінків, [[Година|год]]</span>
 |6:59
 |6:19
 |5:27
 |5:26
 |4:40
 |4:25
 |4:49
 |5:31
 |6:13
 |6:53
 |6:34
 |7:03
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Схід сонця, [[Година|год]]</span>
 |7:32
 |6:50
 |5:57
 |5:59
 |5:16
 |5:04
 |5:26
 |6:04
 |6:43
 |7:23
 |7:08
 |7:38
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сонце в зеніті, [[Година|год]]</span>
 |12:09
 |12:11
 |12:04
 |12:56
 |12:54
 |12:59
 |13:04
 |13:00
 |12:50
 |12:42
 |11:43
 |11:55
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Захід сонця, [[Година|год]]</span>
 |16:46
 |17:32
 |18:12
 |19:54
 |20:32
 |20:54
 |20:40
 |19:56
 |18:56
 |17:59
 |16:18
 |16:13
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Кінець сутінків, [[Година|год]]</span>
 |17:19
 |18:03
 |18:42
 |20:26
 |21:08
 |21:33
 |21:17
 |20:28
 |19:26
 |18:30
 |16:51
 |16:48
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Тривалість дня, [[Година|год]]</span>
 |9&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />14&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |10&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />42&nbsp;{{comment|хв|хвилини}}
 |12&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />15&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |13&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />55&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |15&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />16&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |15&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />50&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |15&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />14&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |13&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />52&nbsp;{{comment|хв|хвилини}}
 |12&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />13&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |10&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />36&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |9&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />10&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |8&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />35&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Тривалість ночі, [[Година|год]]</span>
 |14&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />56&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |13&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />18&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |11&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />45&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |10&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />5&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |8&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />44&nbsp;{{comment|хв|хвилини}}
 |8&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />10&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |8&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />46&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |10&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />8&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |11&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />47&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |13&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />24&nbsp;{{comment|хв|хвилини}}
 |14&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />50&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |15&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />25&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сонячне сіяння, [[Година|год]]/[[Місяць (календарний)|міс]]</span>
 |69&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />36&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |79&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />12&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |144 {{comment|год|годин}}
 |208&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />48&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |276 {{comment|год|годин}}
 |304&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />48&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |348 {{comment|год|годин}}
 |321&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />36&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |249&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />36&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |175&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />12&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |69&nbsp;{{comment|год|годин}}&nbsp;<br />36&nbsp;{{comment|хв|хвилин}}
 |60 {{comment|год|годин}}
 |}
|}

=== Рельєф ===
{{Фотоколонка|Fields_near_the_Shevchenkove_Village,_Kiliya_Raion,_Ukraine.jpg|текст1=Шевченківські поля|Beach in Prymorskoe.jpg|текст2=Приморський піщаний пляж|align=left}}
Територія Кілійщини лежить на південно-західній околиці [[Східно-Європейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]] в межах [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]] та межує з річкою [[Дунай]], через що окремі її частини помітно відрізняються своїми природними умовами. Поверхня здебільшого рівнинна, підноситься над рівнем моря на 5-42&nbsp;м з нахилом із північного заходу на південний схід, до узбережжя [[Чорне море|Чорного моря]] та [[Дельта Дунаю|дельти Дунаю]]. Рівнину перетинають неглибокі долини річок, [[яр]]и та балки. Розташування на [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейській платформі]] зводить до мінімуму прояви таких стихійних явищ, як [[землетруси]] та [[вулканізм]]. Природно-заповідний і парковий фонд району складається з 22 об'єктів загальною площею 52 362,1 га (39&nbsp;% території Кілійщини), з них 19 парків садово-паркового мистецтва (9,3 га), ботанічний заказник місцевого значення Ліски та 46 402,9 га [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайського біосферного заповідника]]&nbsp;— заповідної території загальнодержавного значення.

[[Ґрунт]]овий шар району сформувався на [[Лесовидні породи|лесових породах]], та представлений в основному [[чорнозем]]ами, а саме поширеними в районі чорноземами південними й [[Каштанові ґрунти|темно-каштановими]] слабосолонцюватими ґрунтами. На приморських косах і пересипах формуються дерново-піщані ґрунти, в [[Дельта Дунаю|дельті річки Дунай]]&nbsp;— дерново-глеєві, мулово-глеєві та [[торф]]ово-глеєві ґрунти. Середня потужність [[гумус]]ових горизонтів становить 53&nbsp;см, з середньою родючістю ([[ґрунтово-агрохімічний індекс]]) 53 бали. З метою захисту ґрунтового покрову від [[вивітрювання]], запобігання вимерзанню посівів та [[Ерозія ґрунтів|ерозії ґрунтів]] територію північного Кілійського району вкрито сіткою [[лісосмуга|лісосмуг]].

Кілійський район не відрізняється великою різноманітністю [[Корисні копалини України|корисних копалин]]. Найбільше розповсюдження мають тверді [[нерудні корисні копалини]] місцевого значення&nbsp;— [[Пісок|піски]], [[суглинки]], [[гравій]], [[вапняки]], [[галька]], [[мергель]], які використовуються як будівельні матеріали. Разом з [[Саратський район|Саратським]], входить у зону родовищ [[Нафта|нафти]] і [[газ]]у. Більш активно на предмет виявлення нафтогазоносних родовищ вивчається шельф [[Чорне море|Чорного моря]].

=== Водні ресурси ===

На території району знаходяться великі запаси поверхневих вод, що належать басейнам річки [[Дунай]] та [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. На півдні протікає головна водна артерія [[Європа|Європи]]&nbsp;— річка [[Дунай]], а саме [[Кілійське гирло]], 58&nbsp;км якого належать до території району. Річка має важливе господарське значення у [[Іригація|зрошуванні]], [[Судноплавство|судноплавстві]], та у забезпеченні питною водою мешканців регіону. На лівобережжі нижнього [[Дунай|Дунаю]], в долині від [[Кілійське гирло|Кілійського гирла]] на північ є чимало водоймищ, серед них малі річки місцевого значення: [[Дракуля]] (по району 21,2 км), [[Нерушай (річка)|Нерушай]] (12 км), [[Єнікой]] (11,5 км), [[Аліяга]] (8,7 км), і [[Киргиж-Китай]] (5,5&nbsp;км); 3 проточні балки: Приозерна (5,5&nbsp;км), Каназир (5&nbsp;км) і Казейка (4,8&nbsp;км), близько 100 малих гирл, річечок і струмків, та близько 100 озер, лиманів і ставків з обсягом води близько 8&nbsp;млн м³.<ref>[http://www.soundeep.com/map/kilia/ Водні ресурси Кілійського району]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>Серед останніх&nbsp;— штучно ізольований лиман лагунового типу [[Сасик (Кундук)]], відділений від моря лише вузькою смугою піщано-черепашкового пересипу, та прісноводне озеро заплавно-лиманного типу [[Китай (озеро)|Китай]], а також озера Зелений Кут і Лебединка, озерно-болотний комплекс [[Лімба]], Дракулевське і Казейське водосховища, Пукаловський лиман, Карачевський лиман (Шведово), лиман Малий солоний, лиман Грабовський, Лісковські пруди і Фурманівський пруд; Трудовський і Шевченківський риброзплідники, Кілійське та Вилківське ПТРХ, та затока [[Базарчук]]. На сході територія району омивається [[Чорне море|Чорним морем]], на березі якого розташовані [[Приморське (Кілійський район)|Приморська]] курортно-розважальна зона та [[Вилкове|Вилківський]] рекреаційний комплекс [[Зелений туризм|зеленого туризму]].

Загальна площа територій зайнятих водою становить 21 554,5 га, що становить близько 16&nbsp;% території району. З них природні [[водоток]]и становлять 4 105,63 га території району, штучні водотоки&nbsp;— 4 059,63 га, під [[Озеро|озерами]] і [[лиман]]ами&nbsp;— 12 063,09 га; [[Ставок|ставки]]&nbsp;— 5 919 га, та 1 266,96 га займають штучні [[водосховища]].

Завдяки гідрологічним та [[Геологія України|геолого]]-[[Геоморфологія|геоморфологічним]] умовам глибина залягання підземних вод від поверхні землі становить 1-15&nbsp;м. За рахунок понад 600 артезіанським свердловинам запаси води водоносного горизонту Кілійщини використовуються для господарсько-побутових, виробничих потреб, та сільськогосподарського водопостачання.<ref>{{Cite web |url=http://kiliya.info/blog/naskolko_zdorova_delta_dunaja/2011-12-20-3709 |title=Публікація газети «Дунайская заря» — Настільки здорова дельта Дунаю? |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402160623/http://kiliya.info/blog/naskolko_zdorova_delta_dunaja/2011-12-20-3709 }}</ref>

=== Флора ===

Район лежить у [[Степова зона України|степовій зоні]], відповідно природна рослинність регіону&nbsp;— степова. Для півдня характерна [[Лука (рослинність)|лучна рослинність]], що займає рівнинні ділянки прируслових та заплавних гряд, і представлена угрупуваннями болотистих, засолених, справжніх та остепнених [[Лука (рослинність)|лук]], трав'яних [[Болото|боліт]] та болотистих [[Лука (рослинність)|лук]]. Болотна рослинність ([[очерет звичайний|очерет]], [[рогіз]]) є характерним елементом [[плавні]]в [[Дунай|Дунаю]] та приозерної рослинності. Солонцева та [[солончак]]ова рослинність представлена досить незначними площами. З просуванням на північ з'являється більше степових видів, серед яких переважають [[Трава|трав'янисті]] рослини (понад 90&nbsp;% видів), що пристосовані до умов середнього зволоження та посухи. Спектр провідних родин складають [[айстрові]], [[злакові]], [[бобові]], [[Осокори|осокові]], [[Хрестоцвіті|хрестоцвітні]], лободові, [[гвоздичні]], [[губоцвітні]], [[Гречка|гречкові]], [[зонтичні]], [[жовтецеві]], шорстколисті тощо. На півдні та південному заході району наявні невеликі площі лісової рослинності. В її складі переважають різні види [[Верба|верб]]. Серед них найпоширеніші [[верба біла]] та [[верба ламка]].

Значне місце у [[Флора України|флорі]] району належить водній рослинності. Вона представлена невкоріненими вільноплаваючими, вкоріненими зануреними, вкоріненими з плаваючими листками, та повітряно-водними формами. Зазвичай зустрічаються тостера ([[морська трава]]), [[рдесник]], [[філофора]] (червона водорість), [[харові водорості|харові]], та інші водорості. У товщі води також численні дуже дрібні одноклітинні водорості ([[фітопланктон]]). Особливо розвинені [[діатомові водорості]] та динофлагелянти. Чисельність і біомаса планктонних водоростей найбільш висока в поверхневому шарі води, досягає в літній період декількох десятків мільйонів клітин на літр.

Численні види флори Кілійщини занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]. Із «червонокнижних» видів тут охороняються, зокрема, [[сальвінія плаваюча]], [[водяний горіх плаваючий]], [[плавун щитолистий]], [[меч-трава]] болотна, [[альдрованда пухирчаста]], [[Зозулинець шоломоносний|зозулинець болотний]], [[коручка болотна]] і чемерицеподібна, [[Білоцвіт|білоцвіт літній]], [[гвоздика бессарабська]], [[Ковила|ковила дніпровська]], [[золотобородник цикадовий]] та ін.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2"
|-
|colspan=5 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Флора Кілійського району'''</div>
|-
|[[Файл:Leucojum aestivum02.jpg|border|168px]]
|
|[[Файл:Hippophae rhamnoides1 beentree bialowieza.jpg|border|148px]]
|[[Файл:Schwielowsee-Schilfrohrguertel-01.jpg|border|148px]]
|[[Файл:Рогозові_зарості.JPG|border|148px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Білоцвіт]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Біле латаття]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Обліпиха крушиновидна]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Очерет звичайний]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Рогіз]]</small></div>
|}
</center>

=== Фауна ===

Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам Кілійський район відрізняється від інших регіонів [[Україна|України]] різноманітним тваринним світом, [[Іхтіофауна України|іхтіо-]] та [[Орнітофауна України|орнітофауною]], [[Мисливські звірі|мисливськими]] та іншими видами [[Фауна України|фауни]], що представлені 1500 видами [[Безхребетні|безхребетних]] та більш ніж 400 видами [[Хребетні|хребетних]] тварин.

Найчисельнішою та найважливішою як у природоохоронному, так і екологічному плані групою [[Хребетні|хребетних]] тварин району є [[птахи]]. Зареєстровано понад 320 видів птахів, серед них зустрічаються рідкісні види, як то: [[Великий баклан|великий]] та [[малий баклан]], [[Косар (птах)|ковпик]] (косар), [[Сіра чапля|сіра]], [[Руда чапля|руда]], [[Мала біла чапля|мала]] та [[Велика біла чапля|велика білі чаплі]], [[квак]], [[Річковий крячок|крячки річковий]] та [[крячок рябодзьобий|рябодзьобий]], [[рожевий пелікан|рожевий]] та [[Кучерявий пелікан|кучерявий]], [[орлан-білохвіст]] та інші.

Серед [[амфібії|земноводних]] найчисельнішими є [[Озерна жаба|озерна]] та [[Їстівна жаба|їстівна жаби]], [[звичайна квакша]] та [[дунайський тритон]]. Також водяться [[гребінчастий тритон]], [[кумка червоночерева]], [[Трав'яна жаба|трав'яна]].

Серед [[Плазуни|плазунів]] численними є [[болотна черепаха]], [[звичайний вуж]] та [[прудка ящірка]]. Зустрічаються [[Ящур|різнокольоровий ящур]], [[Ящірка кримська|кримська ящірка]], [[водяний вуж]], [[Звичайна гадюка|звичайна]] і східна [[Степова гадюка|степова]] гадюки.

Розповсюдженими представниками [[ссавці]]в є [[Заєць-русак|зайці-русаки]], [[хом'як]], [[крапчастий ховрах|ховрашок]]. Водяться також [[Сарна європейська|козулі]], [[дикий кабан]], [[лисиця звичайна]], [[борсук]], [[куниця]] та ін. Особливий інтерес викликає єдиний представник [[Ластоногі|ластоногих]] [[Чорне море|Чорного моря]]&nbsp;— [[тюлень-монах]], окремі особини якого до 80-х років спостерігались в українській частині [[Дельта Дунаю|дельти Дунаю]] на території заповідника. У [[Чорне море|Чорному морі]] наявні [[популяція|популяції]] [[Дельфінові|дельфінів]] ([[афаліна]], [[білобочка]], [[азовка]]). Із навколоводних звірів&nbsp;— мешканці прісних водойм: інтродуковані [[ондатра]] та [[єнотоподібний собака]], а також рідкісні «[[Червона книга України|червонокнижні»]]&nbsp;— [[горностай]], [[річкова видра]], [[європейська норка]]<ref>de Jongh, A.W.J.J., Tokar, G.A., Matvyeyev, A.S., de Jong, T. and de Jongh-Nesterko, L.V. 2007. [http://www.zoogdiervereniging.nl/sites/default/files/imce/nieuwesite/Publicatie%20fotos/Lutra/downloads/50-1_De_Jong_ea.pdf European mink (Mustela lutreola) still surviving in Ukrainian deltas of the Danube and Dniester] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150404155907/http://www.zoogdiervereniging.nl/sites/default/files/imce/nieuwesite/Publicatie%20fotos/Lutra/downloads/50-1_De_Jong_ea.pdf |date=4 квітня 2015 }}. ''Lutra'' 50(11): 49-52.</ref>. У плавнях зрідка зустрічається [[кіт лісовий]].

[[Іхтіофауна]] річок різноманітна. В річках і озерах водяться [[лящ]], [[Судак звичайний|судак]], [[сом]], [[щука звичайна|щука]], [[Короп звичайний|короп]], [[окунь звичайний|окунь]] та інші види [[Риби України|риб]]. Розводять [[товстолобик]]а, [[Білий амур|білого амура]], [[Короп звичайний|коропа]]. В акваторії [[Дунай|Дунаю]] зустрічаються види риб, занесені до [[Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи|Червоного списку МСОП]]: [[Шип (риба)|шип]], [[Acipenser sturio|атлантичний осетер]], [[Чорноморський лосось|чорноморський]] та [[Лосось дунайський|дунайський лосось]], [[умбра]], [[чоп великий]] та [[Малий чоп|малий]], [[стерлядь]], [[вирезуб]], [[пічкур дунайський]], [[шемая]], [[йорж смугастий]], [[білуга]] (найбільша серед риб, що мешкають у прісних водах Європи), та інші. З промислових видів найціннішими є [[осетрові]] та [[дунайський оселедець]].

З видів дикої фауни Кілійщини багато занесені до [[Червона книга України|Червоної Книги України]] та [[Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи|Червоного Списку МСОП]]: з ссавців&nbsp;— [[афаліна чорноморська]], [[білобочка чорноморська]], [[азовка]], [[тюлень-монах]], [[вечірниця велетенська]], [[сліпак білозубий]], [[кріт європейський]] та інші, з [[Птахи|птахів]]&nbsp;— [[пелікан рожевий]] та [[Кучерявий пелікан|кучерявий]], [[гоголь (птах)|гоголь]], [[орел-могильник]], [[лунь польовий]] та [[Степовий лунь|степовий]], [[шпак рожевий]] та інші.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2"
|-
|colspan=5 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Фауна Кілійського району'''</div>
|-
|[[Файл:Europäischer Nerz.jpg|border|122px]]
|[[Файл:Lacerta agilis male 2011 G2.jpg|border|159px]]
|[[Файл:Daan_Close_Up.PNG|border|138px]]
|[[Файл:Acipenser ruthenus Prague Vltava 1.jpg|border|180px]]
|[[Файл:Pelican.great.white.arp.750pix.jpg|border|169px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Європейська норка]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Ящірка прудка]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Азовка]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Стерлядь]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Рожевий пелікан]]</small></div>
|}
</center>

== Історія ==
<div align="center">
<timeline>
ImageSize = width:850 height:150
PlotArea = left:245 bottom:60 top:0 right:50
Alignbars = late
DateFormat = yyyy
Period = from:1930 till:2019
TimeAxis = orientation:horizontal format:yyyy

Colors =
 id:DoHistory value:red legend:Новокілійський_плас
 id:History value:blue legend:Кілійський_район

Legend = orientation:horizontal position:bottom

ScaleMajor = increment:10 start:1930

LineData =
  layer:front
  at:1940 width:0.1 color:tan1
  at:1950 width:0.1 color:tan1
  at:1960 width:0.1 color:tan1
  at:1970 width:0.1 color:tan1
  at:1980 width:0.1 color:tan1
  at:1990 width:0.1 color:tan1
  at:2000 width:0.1 color:tan1
  at:2010 width:0.1 color:tan1

BarData =
 bar:KingdomOfRomania text:"Королівство Румунія"
 bar:SovietUnion text:"Союз Радянських Соціалістичних Республік" 
 bar:Ukraine text:"Україна"

PlotData=
 width:8 textcolor:black align:left anchor:from shift:(10,-4)
 bar:KingdomOfRomania from:1930 till:1940 color:DoHistory
 bar:SovietUnion from:1940 till:1941 color:History
 bar:KingdomOfRomania from:1941 till:1944 color:History
 bar:SovietUnion from:1944 till:1991 color:History
 bar:Ukraine from:1991 till:end color:History
 </timeline>
</div>

У [[I століття|I]]—[[III століття]]х північно-західне [[Причорноморська низовина|Причорномор'я]] було завойоване [[римляни|римлянами]], на зміну яким у [[III століття|III столітті]] з північного заходу прийшли [[готи]], а наприкінці [[IV століття]]&nbsp;— [[гунни]], що нахлинули зі сходу. У [[VIII століття|VIII столітті]] у межиріччі [[Дунай|Дунаю]] й [[Дністер|Дністра]] осіли [[Албанці|албано]]-[[Болгари|болгарські племена]]. За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] тут мешкають [[слов'яни]], яких у свою чергу в [[XII століття|XII ст.]] вигнали звідси [[печеніги]]. Згодом тут кочували [[половці]], на зміну яким у [[XIII століття|XIII столітті]] прийшли [[Монголо-татарська навала|монголо-татарські орди]], чиє хазяйнування призвело до поступового перетворення [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] на так зване [[Дике Поле]]. Але вже в [[XV століття|XV столітті]] ці території були завойовані [[Османська імперія|Османською імперією]]. У [[XV століття|XV ст.]] із [[Золота Орда|Золотої Орди]], що розпалася, виділилося [[Кримське ханство]], правителі якого контролювали територію між [[Дністер|Дністром]] та [[Південний Буг|Південним Бугом]]. Задністровська частина, яка тоді мала назву [[Буджак]], підпала під владу [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]], яке з середини [[XV століття]] поступово переходить під контроль [[Османська імперія|Османської імперії]]. У [[1475|1475 році]] і [[Кримське ханство]] стає [[Васалітет|васалом]] [[Османська імперія|Османської імперії]], яка з тих часів і майже на три сотні років перетворила [[Північне Причорномор'я]] на плацдарм для османсько-татарських нападів на північніші землі.

[[Файл:Виникнення_поселень_на_території_сучасного_Кілійського_району.gif|мини|right|Виникнення поселень на території сучасного Кілійського району]]
На початку [[XIX століття]] величезні простори колишнього [[Дике Поле|Дикого Поля]] починають поступово заселятися переселенцями (переважно біглими селянами) з [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Молдовське князівство|Молдови]]. Російській імперії знадобилося три [[російсько-турецькі війни]] ([[Російсько-турецька війна (1768—1774)|1768–1774]], [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|1787–1792]] й [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|1806-1812 років]]), щоб остаточно витіснити турків з території сучасної Кілійщини. Тим не менше, у [[1856|1856 році]], в результаті невдалої для [[Російська імперія|Російської імперії]] [[Кримська війна|Кримської війни]], [[Придунав'я]] відійшло від неї до [[Османська імперія|Османської імперії]] і було повернене лише у [[1878|1878 році]]. У [[1918]]–[[1920]] роках територія району зазнала іноземної військової [[Інтервенція|інтервенції]] й була окупована [[Румунське королівство|Румунським королівством]] ([[1918 рік]]), у складі якого перебувала до [[1940 рік|1940 року]].

[[11 листопада]] [[1940 рік|1940 року]], після відходу [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[СРСР]] згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова — Ріббентропа]], була утворена нова [[адміністративно-територіальна одиниця]] спочатку [[Аккерманська область|Аккерманської області]] (протягом [[7 серпня]]&nbsp;— [[7 грудня]] [[1940]] року), пізніше [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської]]&nbsp;— Кілійський район. Періодом невизначеності були воєнні роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли територія району була окупована військами [[Румунське королівство|Румунського королівства]]. У [[1944|1944 році]] район остаточно відійшов до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. З приходом радянських військ, починається мобілізація боєздатного населення в ряди [[РСЧА]]. На фронтах країн Центральної та Південної Європи загинуло та зникло безвісти 2 063 жителів району.<ref>{{Cite web |url=http://memory.dag.com.ua/browse.php?2729&page=1830 |title=Книга Пам'яті України. Том V. Кілійський район |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=6 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160206035043/http://memory.dag.com.ua/browse.php?2729&page=1830 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://memory.dag.com.ua/browse.php?2299 |title=Книга Пам'яті України. Том VIII. Кілійський район |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=6 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160206034025/http://memory.dag.com.ua/browse.php?2299 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://memory.dag.com.ua/browse.php?2443 |title=Книга Пам'яті України. Том X. Кілійський район |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=6 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160206044820/http://memory.dag.com.ua/browse.php?2443 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.obd-memorial.ru/ |title=Обобщенный банк данных содержит информацию о защитниках Отечества, погибших и пропавших без вести в период Великой Отечественной войны и послевоенный период. |accessdate=24 квітня 2012 |archiveurl=https://www.webcitation.org/67YAQ3miH?url=http://www.obd-memorial.ru/ |archivedate=10 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref> Імена радянських кілійський воїнів та односельчан, що загинули в роки Другої світової війни, викарбувано на плитах і стелах 18 пам'ятників і обелісків міст та сіл району.<ref name="B">{{Cite web |url=http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ |title=Історія Міст і Сіл. Кілійський район |accessdate=24 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418001458/http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ |archivedate=18 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

Починаючи з [[15 лютого]] [[1954|1954 року]], територія [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]] включена до складу [[Одеська область|Одеської області]]. Внаслідок хрущовських реформ з адмінподілу [[30 грудня]] [[1962]] року було проведене укрупнення районів. Кілійський район був ліквідований, а його територія розділена між [[Ізмаїльський район|Ізмаїльським]] і [[Татарбунарський район|Татарбунарським]] районами. При цьому місто [[Кілія]] було виділене в місто обласного підпорядкування з підпорядкування йому міста [[Вилкове|Вилкового]]. Після усунення від влади Хрущова протягом 1965—1966 років багато колишніх районів було відновлено. Так, [[4 січня]] [[1965]] року було відновлено Кілійський район з частин територій Ізмаїльського і Татарбунарського районів і Кілійської міськради. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано [[Новоселівська сільська рада (Кілійський район)|Новоселівську сільраду]] [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського району]] до складу Кілійського району.<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 |title=Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» |accessdate=6 листопада 2016 |archive-date=1 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180701194206/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 }}</ref>

Створюються 94 первинних партійних, 153 профспілкових, 98 комсомольських організацій. Встановлюються 11 пам'ятників В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну. Активно розвивається сільське господарство, діють 11 колгоспів, 3 рибоколгоспи, 5 радгоспів, за якими закріпляються 69,6 тисяч гектар сільськогосподарських угідь. Осушуються болота, на базі котрих будуються чеки для вирощення рису. Вже на кінець 60-х років посіви рису в районі займають близько 5,5 тисяч гектар. Починають працювати 20 промислових підприємств, на яких трудяться 14 400 мешканців Кілійщини. У 1969 році населення обслуговують 35 медичних установ, де задіяні 110 лікарів та 450 працівників із середньою спеціальною освітою. У 26 загальноосвітніх школах, у тому числі в 15 середніх, 9 восьмирічних та 2 школах робітничої і сільської молоді в цей період 770 вчителів навчають майже 11 000 учнів. Діють 3 кінотеатри, 21 стаціонарна кіноустановка. Культурно-освітню роботу ведуть 20 будинків культури, 6 клубів, 35 бібліотек і історико-краєзнавчий музей на громадських засадах.<ref name="B"/>

З проголошенням [[24 серпня]] [[1991]] року Незалежності України, Кілійщина входить до складу України. [[2003 рік|2003 року]] до адміністративної підлеглості Кілійського району було віднесено [[острів Зміїний]].<ref>{{Cite web |url=http://www.bestreferat.ru/referat-130664.html |title=Бакалаврська робота «Українсько-румунські відносини (1991—2008 рр.)» |accessdate=20 квітня 2012 |archive-date=23 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160923134446/http://www.bestreferat.ru/referat-130664.html }}</ref>

Внаслідок безліч війн і зміни влад у Кілійському районі чимало збереглося історичних пам'яток. Від татар і турків збереглися географічні назви невеличких річок і озер (Кітай), поселень (Карамахмет, Галилешти), у місті Кілії частин міста (Омарбія, Міяки). Омарбія&nbsp;— названа так на честь османського морського адмірала, який у 1341 році зі своєю флотилією наскочив на венеціанську Кілію. Маяки, в якому раніше розводили велику рогату худобу, походить від [[османська мова|османської]] «міяки», що означає те, що пахне молоком і маслом. Озеро Кітай дістало назву на честь одного з ватажків татарського племені, якого звали Кітай. Село Китай (Червоний Яр) отримало таку ж назву внаслідок розташовування на березі однойменного озера. Карамахмет&nbsp;— на честь останнього османського коменданта [[Фортеця Кілія|Кілійської фортеці]] Кара Махмет, що володів землями сучасного села Шевченкове. Карашикір (Мирне)&nbsp;— на ім'я османського пана, який володів землями села. Старі Трояни з назви Троянівського валу по обидва боки котрого розкинулося село. Колонія Єнікіой перейняла назву попереднього невеликого татарського населеного пункту на цьому ж місці (буквально звучить «Нове село»). Ліпованія отримала назву завдяки збіглим старовірів-розкольників та донським і запорізьким козакам. Село Чамачур (Приозерне), що в перекладі означає «прання білизни» засноване молдовськими вівчарями з Карпат. Село Фурманівка перейняло назву татарського поселення. Від молдовсько-румунського панування в народній мові залишилися безліч слів&nbsp;— папушоя (кукурудза), чапа (цибуля), ішак (віслюк), саламур (соус до ухи), лампач тощо. Деяким змін зазнала українська мова Кілійщини під впливом Росії, внаслідок чого утворився Південний Бессарабський діалект.
{{center|{{Gallery
|title=Фотохроніка
|width=200
|height=160
|lines=3
|Файл:Kilianova.jpg|Місто Кілія-Нова XV століття
|Файл:Кілійська фортеця.JPG|[[Фортеця Кілія]] Бессарабії на Чорному морі — Літографія 1825 року Kunike Anno<ref>{{Cite web |url=http://www.antiquariedel.com/product_info.php?manufacturers_id=81&products_id=4560&osCsid=719509bbd0dd09da4e948b9d089dea6f |title=Інтернет-аукціон антикварних речей |accessdate=25 квітня 2012 |archive-date=24 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170824092422/http://www.antiquariedel.com/product_info.php?manufacturers_id=81&products_id=4560&osCsid=719509bbd0dd09da4e948b9d089dea6f }}</ref>
|Файл:Соборна площа, фото Едіт Бенераф, 1930-ті роки.jpg|Торгова площа біля Свято-Покровського собору (Кілія) у 1930-ті роки
}}}}

Протягом 2014 року в ході [[Війна на сході України|Антитерористичної операції на сході України]] жертвами протистояння територіальній експансії Російської федерації та ліквідації терористичних організацій стали три мешканця Кілійського району:

{| class="wikitable sortable" style="width:100%;"
|-
! style="width:17%;"| Прізвище, ім'я,<br/>по батькові
! style="width:16%;"| Дата та місце<br/>народження
! style="width:16%;"| Підрозділ, звання<br/>та посада
! style="width:16%;"| Дата та місце<br/>загибелі
! style="width:19%;"| Обставини загибелі
! style="width:17%;"| Місце поховання
|-
|'''Гіржеу Руслан Станіславович''' || {{дтс|1994|04|10}}, уродженець с. [[Десантне]] Кілійського району Одеської області || 25-та окрема аеромобільна бригада ([[Дніпро (місто)|Дніпро]]) Високомобільних десантних військ ЗСУ, механік-водій, рядовий || {{дтс|2014|05|16}}, м. [[Краматорськ]] [[Донецька область|Донецької області]] || Загинув під час боїв біля м. Краматорськ унаслідок нещасного випадку || с. [[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]] Кілійського району Одеської області
|-
|'''Поляков Василь Вікторович''' || {{дтс|1991|05|02}}, уродженець с. [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]] Кілійського району Одеської області || 10-й мобільний прикордонний загін, начальник групи відділення спеціальної техніки, сержант || {{дтс|2014|07|11}}, с-ще [[Довжанське]] [[Свердловський район|Свердловського району]] [[Луганська область|Луганської області]] || Загинув під час надання допомоги в евакуації поранених товаришів в ході обстрілу бойовиками з установки «Град» у 4:30 ранку позицій прикордонників в Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський» від пострілу снайпера в потилицю|| с. Дмитрівка Кілійського району Одеської області. Указом президента України №&nbsp;593/2014 від 15.07.2014&nbsp;р., «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|-
|'''Коломієць Олександр Васильович''' || {{дтс|1976|01|10}}, уродженець м. [[Кілія|Кілії]] Одеської області || 145-й окремий ремонтно-відновлювальний полк, командир взводу, молодший лейтенант || {{дтс|2014|08|21}} || Загинув під час обстрілу бойовиками з установки «Град» (БМ-21) позицій полку || м. Кілія Одеської області
|}

== Органи влади та громадські організації ==

До владних структур Кілійського району належать: районна державна адміністрація, районна рада, 2 міські і 13 сільських рад.<ref>{{Cite web |url=http://bizinua.info/r15/category/704/city/910 |title=Бізнес-каталог України. Органи державної влади міста Кілія |accessdate=23 квітня 2012 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305010604/http://bizinua.info/r15/category/704/city/910 }}</ref>

{{center|'''Голова районної державної адміністрації:<ref>[http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=26611&id=379 Біографічна довідка: Поджаров Іван Іванович]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=26607&id=379 |title=Керівництво Кілійської районної державної адміністрації |accessdate=23 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141125145839/http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=26607&id=379 |archivedate=25 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>'''}}
{{succession|office= [[Грєков Віктор Вікторович]]<br />[[7 березня]] [[2008]]|preceded=Кашин Михайло Олександрович|succeeded=—}}
<center>
{|class=wikitable
|width="280px"|'''Заступник голови Кілійської районної'''<br/>'''державної адміністрації'''
|width="190px"|Дамаскін Михайло Васильович
|-
|'''Керівник апарату Кілійської районної'''<br/>'''державної адміністрації'''
|Трясцина Віра Пантеліївна
|}</center>
Кілійська районна рада&nbsp;— обрана на місцевих виборах 3 листопада 2010 року.<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02815?PID112=21&PID102=9685&PF7691=9685&rej=0&pt00_t001f01=800&pxto=0 |title=Результати виборів депутатів Кілійської районної ради |accessdate=23 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304211255/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02815?PID112=21&PID102=9685&PF7691=9685&rej=0&pt00_t001f01=800&pxto=0 |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kiliya-rada.odessa.gov.ua/index.php/2011-08-18-06-53-17 |title=Керівництво Кілійської районної ради |accessdate=23 квітня 2012 |archive-date=3 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150403152656/http://kiliya-rada.odessa.gov.ua/index.php/2011-08-18-06-53-17 }}</ref>
<center>
{|class=wikitable
|width="280px"|'''Голова Кілійської районної ради'''
|width="190px"|[[Бойченко Павло Іванович]]
|-
|'''Заступник голови Кілійської районної'''<br/>'''ради'''
|Карастойка Людмила Дмитрівна
|}
{|class=wikitable
!width="3px"|
!Партія
!% голосів
!Депутати
!rowspan=10|[[Файл:Кілійська міська рада.PNG|145пкс]]
|-
|style="background-color:{{Партія регіонів/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;[[Партія регіонів]]
|align="right"|{{СЧТ|70.0}}
|align="right"|&nbsp;42
|-
|style="background-color:{{СПУ/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;[[Соціалістична партія України]]
|align="right"|{{СЧТ|8.3}}
|align="right"|&nbsp;5
|-
|style="background-color:{{БЮТ/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]
|align="right"|{{СЧТ|5.0}}
|align="right"|&nbsp;3
|-
|style="background-color:{{Фронт Змін/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «[[Фронт Змін]]»
|align="right"|{{СЧТ|5.0}}
|align="right"|&nbsp;3
|-
|style="background-color:{{КПУ/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;[[Комуністична партія України (1993—2022)|Комуністична партія України]]
|align="right"|{{СЧТ|3.3}}
|align="right"|&nbsp;2
|-
|style="background-color: white"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «Єдина Україна»
|align="right"|{{СЧТ|3.3}}
|align="right"|&nbsp;2
|-
|style="background-color: white"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «[[Сильна Україна]]»
|align="right"|{{СЧТ|3.3}}
|align="right"|&nbsp;2
|-
|style="background-color:{{НУНС/meta/color}}"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «[[Наша Україна]]»
|align="right"|{{СЧТ|1.7}}
|align="right"|&nbsp;1
|-
!colspan=3|Загальна кількість депутатських мандатів
!60
|}
</center>
Кілійському районі налічується 380 структурних утворень політичних партій України<ref>[http://just.odessa.gov.ua/reestr/kiliya/reestr_part_kiliya.htm Структурні утворення політичних партій зареєстровані Кілійським районним управлінням юстиції Одеської області]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Народні депутати України від Кілійського виборчого округу<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/ |title=Офіційний вебсервер Центральної виборчої комісії |accessdate=23 квітня 2012 |archive-date=3 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101203204641/http://www.cvk.gov.ua/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://static.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm |title=Офіційний вебсайт Верховної Ради України. Розділ Парламентаризм в Україні |accessdate=23 квітня 2012 |archive-date=22 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120422135837/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{|class=wikitable
!Скликання ВРУ
!Територіальний виборчий округ
!Особа
!Висування
!Результати голосування
!Термін депутатських повноважень
!Комісія
|-
|I
|Кілійський виборчий округ №&nbsp;311
|[[Поджаров Іван Іванович]]
|Трудовий колектив колгоспу «Дружба» Кілійського району
|2-й тур, 56,35&nbsp;% голосів, 3 претенденти
|15 травня 1990 року&nbsp;— 18 червня 1992 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
|-
|I
|Кілійський виборчий округ №&nbsp;311
|[[Боделан Руслан Борисович]]
|Трудовий колектив КСП «Єнікіой» Кілійського району, пленум районної ради ветеранів, виборці села Кирнички Ізмаїльського району
|1-й тур&nbsp;— 61,4&nbsp;%, 2 претенденти
|14 грудня 1992 року&nbsp;— 10 травня 1994 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
|-
|II
|Кілійський виборчий округ №&nbsp;312
|[[Боделан Руслан Борисович]]
|Позапартійний
|2-й тур&nbsp;— 55,91&nbsp;%, 8 претендентів
|11 травня 1994 року&nbsp;— 6 лютого 1997 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
|-
|III
|№&nbsp;140&nbsp;— Арцизський, Ізмаїльський (частково), Кілійський, Тарутинський, Татарбунарський (частково) райони
|[[Цушко Василь Петрович]]
|Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!», №&nbsp;45 виборчого списку
|1-й тур&nbsp;— 42,68&nbsp;%, 8 претендентів
|12 травня 1998 року&nbsp;— 14 травня 2002 року
|Секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності
|-
|IV
|№&nbsp;140&nbsp;— Ізмаїльський (частково), Кілійський, Тарутинський райони
|[[Крук Юрій Борисович]]
|Позапартійний
|1-й тур&nbsp;— 49,92&nbsp;%, 10 претендентів
|14 травня 2002 року&nbsp;— 25 травня 2006 року
|Заступник голови Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку
|-
|V
|№&nbsp;140&nbsp;— Арцизький, Болградський, Кілійський та Тарутинський райони
|[[Крук Юрій Борисович]]
|Виборчий [[блок Юлії Тимошенко]], №&nbsp;77 виборчого списку
|
|25.05.2006&nbsp;— 12 червня 2007 року
|Голова Комітету з питань транспорту і зв'язку
|-
|VI
|№&nbsp;140&nbsp;— Арцизький, Болградський, Кілійський та Тарутинський райони
|[[Дубовой Олександр Федорович]]
|Виборчий [[блок Юлії Тимошенко]], №&nbsp;128 виборчого списку
|
|30 вересня 2007 року&nbsp;— діє
|Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
|}
|}

=== Політика ===
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Кілійського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала&nbsp;— 42,78&nbsp;% (проголосували 18 151 із 42 429 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 28,06&nbsp;% (5 093 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 27,11&nbsp;% (4 921 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 15,22&nbsp;% (2 762 виборців), [[Рабінович Вадим Зіновійович|Вадим Рабінович]]&nbsp;— 7,09&nbsp;% (1 286 виборців), [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]]&nbsp;— 4,08&nbsp;% (740 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 3,50&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-01|archive-date=27 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001}}</ref>

== Соціально-економічна характеристика ==

=== Населення ===
{{see also|Населення Одеської області}}
Чисельність населення Кілійського району станом на [[1 січня]] [[2012 рік|2012 року]] становила 54&nbsp;843 жителя (2,38&nbsp;% від загальної чисельності [[Одеська область|Одеської області]] (6 місце)), зокрема міського&nbsp;— 29,8 тисяч осіб (54,3&nbsp;%) і сільського&nbsp;— 25,0 тисяч осіб (45,7&nbsp;%). Обсяг природного скорочення у [[2011 рік|2011 році]], порівняно з минулим, збільшився на 13 осіб (на 6,8&nbsp;%). Це сталося внаслідок збільшення кількості народжених на 18 осіб (2,6&nbsp;%) і збільшення кількості померлих&nbsp;— на 31 особу (3,5&nbsp;%). Середня [[Щільність населення|компактність проживання населення]]&nbsp;— 39,5 особи на км², що нижче загальнодержавного показника (76,1 особи/км²). Найбільша щільність населення спостерігається в місті [[Кілія]]&nbsp;— 1 068 осіб/км². Найбільші населені пункти&nbsp;— [[Кілія]], [[Вилкове]] та [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]. Серед населених пунктів Кілійського району переважають малі з населенням до 2&nbsp;000 осіб&nbsp;— 13 сіл, з них у 5-ти селах чисельність мешканців не перевищує 1&nbsp;000 осіб. Кількість населених пунктів чисельністю понад 5 тисяч осіб&nbsp;— 3 (63,2&nbsp;% загальної чисельності населення району).<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/select_reg1/?box=1.1W&data=1&botton=cens_db&k_t=51&rn= |title=Державний комітет статистики України. Всеукраїнський перепис населення 2001 року |accessdate=12 квітня 2012 |archive-date=16 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220216161426/http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/select_reg1/?box=1.1W&data=1&botton=cens_db&k_t=51&rn= }}</ref>

{{Hider
  |title   = Динаміка чисельності населення Кілійського району протягом 1970 - 2011 років<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Статистичні дані населення України на pop-stat.mashke.org |accessdate=12 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/full/ua.htm |title=Статистичні дані населення України в розрізі найбільших населених пунктів на pop-stat.mashke.org |accessdate=12 квітня 2012 |archive-date=28 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120728010707/http://pop-stat.mashke.org/full/ua.htm }}</ref>
  |hidden  = 
  |content = 
<center>
<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:sfondo value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)

ImageSize = width:800 height:300
PlotArea = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period = from:0 till:75
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = justify
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:25 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:5 start:0
BackgroundColors = canvas:sfondo

BarData=

  bar:1970 text:1970
  bar:1979 text:1979
  bar:1989 text:1989
  bar:2001 text:2001
  bar:2003 text:2003
  bar:2004 text:2004
  bar:2005 text:2005
  bar:2006 text:2006
  bar:2007 text:2007
  bar:2008 text:2008
  bar:2009 text:2009
  bar:2010 text:2010
  bar:2011 text:2011

PlotData=
  color:barra width:20 align:left

  bar:1970 from:0 till: 66.686
  bar:1979 from:0 till: 66.049
  bar:1989 from:0 till: 65.540
  bar:2001 from:0 till: 58.707
  bar:2003 from:0 till: 57.793
  bar:2004 from:0 till: 57.145
  bar:2005 from:0 till: 56.548
  bar:2006 from:0 till: 56.031
  bar:2007 from:0 till: 55.547
  bar:2008 from:0 till: 54.993
  bar:2009 from:0 till: 54.438
  bar:2010 from:0 till: 54.078
  bar:2011 from:0 till: 53.782

PlotData=

  bar:1970 at: 66.686 fontsize:S text: 66.686 shift:(-10,5)
  bar:1979 at: 66.049 fontsize:S text: 66.049 shift:(-15,5)
  bar:1989 at: 65.540 fontsize:S text: 65.540 shift:(-15,5)
  bar:2001 at: 58.707 fontsize:S text: 58.707 shift:(-15,5)
  bar:2003 at: 57.793 fontsize:S text: 57.793 shift:(-15,5)
  bar:2004 at: 57.145 fontsize:S text: 57.145 shift:(-15,5)
  bar:2005 at: 56.548 fontsize:S text: 56.548 shift:(-15,5)
  bar:2006 at: 56.031 fontsize:S text: 56.031 shift:(-15,5)
  bar:2007 at: 55.547 fontsize:S text: 55.547 shift:(-15,5)
  bar:2008 at: 54.993 fontsize:S text: 54.993 shift:(-15,5)
  bar:2009 at: 54.438 fontsize:S text: 54.438 shift:(-15,5)
  bar:2010 at: 54.078 fontsize:S text: 54.078 shift:(-15,5)
  bar:2011 at: 53.782 fontsize:S text: 53.782 shift:(-15,5)

TextData=
  fontsize:S pos:(5,300)
  text:тис. осіб
  fontsize:S pos:(750,35)
  text:Роки
</timeline>
</center>
  |frame-style = border: 1px solid DarkGray;
  |title-style = color: white; background-color: #6688AA; font-weight: bold; 
  |content-style = color: black; background-color: white; text-align: left;
}}
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Демографічна ситуація&nbsp;</span>
|-
|
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F051&ti=19A050201%5F042%5F051%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CE%E4%E5%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220118185555/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_051&ti=19A050201_042_051.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CE%E4%E5%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|archivedate=18 січня 2022}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=2616 | всього=59837
 | ч0=1554 | ж0=1522
 | ч5=2026 | ж5=1966
 | ч10=2616 | ж10=2418
 | ч15=2311 | ж15=2114
 | ч20=1865 | ж20=1788
 | ч25=2002 | ж25=2031
 | ч30=1977 | ж30=1968
 | ч35=2079 | ж35=2081
 | ч40=2343 | ж40=2409
 | ч45=2223 | ж45=2457
 | ч50=1954 | ж50=2190
 | ч55=1279 | ж55=1619
 | ч60=1438 | ж60=1946
 | ч65=1093 | ж65=1724
 | ч70=829 | ж70=1420
 | ч75=433 | ж75=1102
 | ч80=210 | ж80=520
 | ч85=81 | ж85=248
}}

<div style="width:50%;float:left"><!-- 1pix=1,000x0.395 -->

''Розподіл населення за населеними пунктами та віком''<br/>''Станом на 1 липня 2010 року''
{| cellspacing=0 cellpadding=0
|-
! align=right|Міста
! align=center|Вік
! Села
|-
| align=right|5 770 [[Файл:g50.png]][[Файл:g05.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|0&nbsp;— 17
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r05.png]][[Файл:r03.png]][[Файл:r01.png]] 5 861
|-
| align=right|9 584 [[Файл:g50.png]][[Файл:g30.png]][[Файл:g10.png]][[Файл:g05.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|18&nbsp;— 39
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r30.png]][[Файл:r01.png]] 8 117
|-
| align=right|9 249 [[Файл:g50.png]][[Файл:g30.png]][[Файл:g10.png]][[Файл:g01.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|40&nbsp;— 59
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r10.png]][[Файл:r10.png]] 7 018
|-
| align=right|5 430 [[Файл:g50.png]][[Файл:g03.png]][[Файл:g01.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|&nbsp;60 і більше&nbsp;
|[[Файл:r30.png]][[Файл:r10.png]][[Файл:r01.png]][[Файл:r01.png]] 4 235
|-
| align=right|'''30 033'''
| align=center|'''Усього'''
|'''25 231'''
|}
</div>
<div style="width:50%;float:left">
''Розподіл населення за статтю та віком''<br/>''Станом на 1 липня 2010 року''
{| cellspacing=0 cellpadding=0
|-
! align=right|Чоловіки
! align=center|Вік
! Жінки
|-
| align=right|6 028 [[Файл:g50.png]][[Файл:g10.png]]
| align=center|0&nbsp;— 17
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r05.png]][[Файл:r01.png]] 5 603
|-
| align=right|9 247 [[Файл:g50.png]][[Файл:g30.png]][[Файл:g10.png]][[Файл:g01.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|18&nbsp;— 39
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r30.png]][[Файл:r05.png]] 8 454
|-
| align=right|7 632 [[Файл:g50.png]][[Файл:g10.png]][[Файл:g10.png]][[Файл:g05.png]][[Файл:g01.png]]
| align=center|40&nbsp;— 59
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r30.png]][[Файл:r05.png]][[Файл:r01.png]] 8 635
|-
| align=right|3 500 [[Файл:g30.png]][[Файл:g05.png]]
| align=center|&nbsp;60 і більше&nbsp;
|[[Файл:r50.png]][[Файл:r10.png]][[Файл:r01.png]][[Файл:r01.png]] 6 165
|-
| align=right|'''26 407'''
| align=center|'''Усього'''
|'''28 857'''
|}
</div>
{{clear|left}}
{{center|'''Щільність населення населених пунктів Кілійського району'''<ref>{{Cite web |url=http://www.od.ukrstat.gov.ua/pano.htm |title=Головне управління статистики в Одеській області. Демографічна ситуація |accessdate=12 квітня 2012 |archive-date=12 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111212080801/http://www.od.ukrstat.gov.ua/pano.htm }}</ref>
[[Файл:Щільність населення Кілійського району.PNG|800px|альтернативний пояснюючий текст]]}}
|}
На території району мешкають представники 54 [[Національності в Україні|національностей]] і [[Народність|народностей]], при цьому особи нетитульних національностей складають понад 55&nbsp;% населення району. Частка [[українці]]в&nbsp;— переважаюча більшість&nbsp;— 44,5&nbsp;%, також проживають [[росіяни]]&nbsp;— 30&nbsp;% та [[молдовани]]&nbsp;— 15,8&nbsp;%. Частка інших національностей не значна і становить: [[болгари]]&nbsp;— 4&nbsp;%, [[гагаузи]]&nbsp;— 3&nbsp;%, а також [[євреї]], [[вірмени]], [[німці]], [[цигани]], [[білоруси]] й інші національності. Найбільша строкатість у національному складі спостерігається у північно-західній частині району. Тут переважає [[Молдовани|молдовське]], [[Болгари в Україні|болгарське]] та [[Гагаузи|гагаузьке]] населення. У південних та центральних регіонах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з [[українці]]в. У містах [[Кілія]] і [[Вилкове]] проживають представники багатьох національностей. У селах [[Десантне]], [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]], [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]] і [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]] переважаюча більшість&nbsp;— [[українці]]; У [[Василівка (Кілійський район)|Василівці]], [[Мирне (Кілійський район)|Мирному]] і [[Приморське (Кілійський район)|Приморському]]&nbsp;— в основному проживають [[Росіяни в Україні|росіяни]]; [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]], [[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]], [[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]] і [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]&nbsp;— [[молдовани]]; у [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівці]]&nbsp;— [[Болгари в Україні|болгари]]; в [[Старі Трояни|Старих Троянах]]&nbsp;— [[гагаузи]].<ref>{{Cite web |url=http://da-ta.com.ua/guest_atricle/2367.htm |title=Чисельність населення на 1 число звітного місяця в розрізі міст та районів |accessdate=18 березня 2012 |archive-date=12 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120412044845/http://da-ta.com.ua/guest_atricle/2367.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |title=Інформація перепису населення в Кілійському районі 2001 року |accessdate=12 квітня 2012 |archiveurl=https://archive.today/20120716000553/http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |archivedate=16 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Національний склад населених пунктів Кілійського району станом на 2001 року<ref>{{Cite web |url=http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |title=Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року |accessdate=12 квітня 2012 |archiveurl=https://archive.today/20120716000553/http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |archivedate=16 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wikitable sortable" style="text-align:right"
 |-
 ! [[Населений пункт]]
 ! [[Українці]], осіб
 ! [[Росіяни в Україні|Росіяни]], осіб
 ! [[Молдовани]], осіб
 ! [[Болгари в Україні|Болгари]], осіб
 ! [[Гагаузи]], осіб
 ! Інші, осіб
 ! Всього, осіб
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Кілія]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|11&nbsp;064|48,6% населення Кілії}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|8&nbsp;057|35,4% населення Кілії}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|2&nbsp;234|9,8% населення Кілії}}
 |{{comment|785|3,4% населення Кілії}}
 |{{comment|164|0,7% населення Кілії}}
 |{{comment|469|2,1% населення Кілії}}
 |{{comment|22&nbsp;773|38,1% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Вилкове]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|2&nbsp;236|23,7% населення Вилкове}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|5&nbsp;540|58,8% населення Вилкове}}
 |{{comment|92|1% населення Вилкове}}
 |{{comment|37|0,4% населення Вилкове}}
 |{{comment|31|0,3% населення Вилкове}}
 |{{comment|bgcolor=#FFEFD5|1&nbsp;490|15,8% населення Вилкове}}
 |{{comment|9&nbsp;426|15,8% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|4&nbsp;784|84,8% населення Шевченкове}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|558|9,9% населення Шевченкове}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|119|2,1% населення Шевченкове}}
 |{{comment|63|1,1% населення Шевченкове}}
 |{{comment|53|0,9% населення Шевченкове}}
 |{{comment|62|1,1% населення Шевченкове}}
 |{{comment|5&nbsp;639|9,4% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]]</span>
 |{{comment|8|0,3% населення Дмитрівки}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|21|0,7% населення Дмитрівки}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|3&nbsp;042|97,5% населення Дмитрівки}}
 |{{comment|6|0,2% населення Дмитрівки}}
 |{{comment|1|0% населення Дмитрівки}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|41|1,3% населення Дмитрівки}}
 |{{comment|3&nbsp;119|5,2% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Старі Трояни]]</span>
 |{{comment|41|1,8% населення Старих Троянів}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|165|7,2% населення Старих Троянів}}
 |{{comment|81|3,5% населення Старих Троянів}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|725|31,5% населення Старих Троянів}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|1&nbsp;282|55,7% населення Старих Троянів}}
 |{{comment|7|0,3% населення Старих Троянів}}
 |{{comment|2&nbsp;301|3,8% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Десантне]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|1&nbsp;384|75,2% населення Десантне}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|223|12,1% населення Десантне}}
 |{{comment|58|3,2% населення Десантне}}
 |{{comment|49|2,7% населення Десантне}}
 |{{comment|28|1,5% населення Десантне}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|98|5,3% населення Десантне}}
 |{{comment|1&nbsp;840|3,1% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]]</span>
 |{{comment|12|0,7% населення Приозерне}}
 |{{comment|8|0,4% населення Приозерне}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|1&nbsp;711|96,2% населення Приозерне}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|25|1,4% населення Приозерне}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|14|0,8% населення Приозерне}}
 |{{comment|8|0,4% населення Приозерне}}
 |{{comment|1&nbsp;778|3% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Приморське (Кілійський район)|Приморське]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|599|37,2% населення Приморське}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|986|61,2% населення Приморське}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|14|0,9% населення Приморське}}
 |{{comment|9|0,6% населення Приморське}}
 |{{comment|4|0,2% населення Приморське}}
 |0
 |{{comment|1&nbsp;612|2,7% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]]</span>
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|80|5% населення Новоселівки}}
 |{{comment|65|4,1% населення Новоселівки}}
 |{{comment|72|4,5% населення Новоселівки}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|750|47% населення Новоселівки}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|612|38,3% населення Новоселівки}}
 |{{comment|18|1,1% населення Новоселівки}}
 |{{comment|1&nbsp;597|2,7% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Мирне (Кілійський район)|Мирне]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|349|22,9% населення Мирне}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|1&nbsp;102|72,2% населення Мирне}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|51|3,3% населення Мирне}}
 |{{comment|12|0,8% населення Мирне}}
 |{{comment|7|0,5% населення Мирне}}
 |{{comment|6|0,4% населення Мирне}}
 |{{comment|1&nbsp;527|2,6% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Трудове (Кілійський район)|Трудове]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|1&nbsp;183|79,1% населення Трудове}}
 |{{comment|26|1,7% населення Трудове}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|234|15,7% населення Трудове}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|28|1,9% населення Трудове}}
 |{{comment|17|1,1% населення Трудове}}
 |{{comment|7|0,5% населення Трудове}}
 |{{comment|1&nbsp;495|2,5% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|450|33,2% населення Фурманівки}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|78|5,6% населення Фурманівки}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|816|58,6% населення Фурманівки}}
 |{{comment|21|1,5% населення Фурманівки}}
 |{{comment|18|1,3% населення Фурманівки}}
 |{{comment|14|1% населення Фурманівки}}
 |{{comment|1&nbsp;393|2,3% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Василівка (Кілійський район)|Василівка]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|285|25,3% населення Василівки}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|606|53,7% населення Василівки}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|90|8% населення Василівки}}
 |{{comment|58|5,1% населення Василівки}}
 |{{comment|19|1,7% населення Василівки}}
 |{{comment|70|6,2% населення Василівки}}
 |{{comment|1&nbsp;128|1,9% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]</span>
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|28|3,5% населення Червоного Яру}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|15|1,9% населення Червоного Яру}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|757|93,9% населення Червоного Яру}}
 |{{comment|6|0,7% населення Червоного Яру}}
 |{{comment|1|0,1% населення Червоного Яру}}
 |0
 |{{comment|806|1,3% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|217|36,8% населення Новомиколаївки}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|210|35,6% населення Новомиколаївки}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|70|11,9% населення Новомиколаївки}}
 |{{comment|38|6,4% населення Новомиколаївки}}
 |{{comment|20|3,4% населення Новомиколаївки}}
 |{{comment|35|5,9% населення Новомиколаївки}}
 |{{comment|590|1% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Дзинілор]]</span>
 |{{comment|15|9,3% населення Дзинілор}}
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|62|38,3% населення Дзинілор}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|44|27,2% населення Дзинілор}}
 |{{comment|15|9,3% населення Дзинілор}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|26|16% населення Дзинілор}}
 |0
 |{{comment|162|0,3% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Помазани]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|84|77,8% населення Помазан}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|17|15,7% населення Помазан}}
 |{{comment|3|2,8% населення Помазан}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|4|3,7% населення Помазан}}
 |0
 |0
 |{{comment|108|0,2% населення Кілійського району}}
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Миколаївка (Кілійський район)|Миколаївка]]</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|22|66,7% населення Миколаївки}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|3|9,1% населення Миколаївки}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|8|24,2% населення Миколаївки}}
 |0
 |0
 |0
 |{{comment|33|0,1% населення Кілійського району}}
 |- class="sortbottom"
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Всього, осіб</span>
 |bgcolor=#FFCC00|{{comment|23&nbsp;950|40% населення Кілійського району}}
 |bgcolor=#FFD780|{{comment|18&nbsp;589|31,1% населення Кілійського району}}
 |bgcolor=#FFEFD5|{{comment|9&nbsp;722|16,2% населення Кілійського району}}
 |{{comment|2&nbsp;557|4,3% населення Кілійського району}}
 |{{comment|2&nbsp;721|4,5% населення Кілійського району}}
 |{{comment|2&nbsp;299|3,80% населення Кілійського району}}
 |59&nbsp;837
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;"  colspan=8 | {{colorbox|#FFCC00}} '''- перша за чисельністю національність'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;{{colorbox|#FFD780}} '''- друга'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;{{colorbox|#FFEFD5}} '''- третя'''</span>
 |}
|}
Чисельність [[Працездатність людини|працездатного]] населення&nbsp;— 27&nbsp;990 осіб (49,8&nbsp;% від всього населення району), зокрема 15&nbsp;900 жінок і 12&nbsp;090 чоловіків. Значна частина [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] зайнята в [[Сільське господарство України|сільському господарстві]]. Чисельність незайнятого населення району на початок 2012 року становила 948 осіб, або 3,9&nbsp;% від загальної кількості незайнятих громадян

Одеської області. Рівень зареєстрованого безробіття склав 2,6&nbsp;% населення працездатного віку, що на 1&nbsp;% більше загальнообласного рівня.

В районі нараховується 11 559 дітей, із них 171 дитина&nbsp;— інвалід. Серед молоді, віком від 18 до 35 років&nbsp;— 298 осіб. Загальна кількість інвалідів&nbsp;— 1 665 осіб.

В районі всього 462 багатодітні сім'ї, з них в 16 сім'ях виховуються більше 8-ми дітей.

Кількість пенсіонерів&nbsp;— 13 608. Кількість ветеранів Другої світової війни&nbsp;— 799. Кількість чорнобильців&nbsp;— 107.

Загальна смертність по району за 2011 рік становила 976 осіб, з них 688 (70,5&nbsp;%) померли від захворювань серцево-судинної системи, від травм і отруєнь&nbsp;— 90 осіб (9,2&nbsp;%), від злоякісних новоутворень 75 хворих (7,7&nbsp;%). Дитяча смертність за 2011 рік&nbsp;— 7,3&nbsp;‰.

=== Промисловість ===
[[Файл:Узбережжя міста Кілії.jpg|right|thumb|250px|Узбережжя міста Кілії]]
Промисловість району представлена підприємствами різних [[Форми власності|форм власності]], які займаються [[Суднобудування та судноремонт|суднобудуванням та судноремонтом]], переробкою [[Сільськогосподарська продукція|сільськогосподарської продукції]], а також виготовленням багатьох видів [[Промисловість України|промислової продукції]] [[Харчова промисловість України|харчової]] та переробної промисловості. Протягом [[2011 рік|2011 року]] промисловими підприємствами району вироблено на суму 99&nbsp;млн. 23 тис. грн. товарної продукції (6&nbsp;% виробництва області). До основних підприємств відносяться ТОВ «Титан», питома вага виробництва якого в загальному обсязі становить&nbsp;— 39&nbsp;%, ТОВ «Лад»&nbsp;— 29&nbsp;%, Кілійський суднобудівний-судноремонтний завод&nbsp;— 21&nbsp;%, Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту&nbsp;— 6&nbsp;% та інші. Головними підприємствами району [[Харчова промисловість|харчової]] та переробної промисловості є ТОВ «Титан», ТОВ «Лад» та ЗАТ «Кілійський виноробний завод».
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Основні підприємства Кілійського району&nbsp;</span>
|-
|
{| class="tiles"
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод» ВАТ УДП (КССРЗ)'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Завод.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Завод має більш ніж 60-річний досвід роботи в галузі суднобудування та судноремонту, основним видом продукції його є виробництво [[Судно|суден]] класу «річка-море» (зерновози, [[Баржа|баржі]], корпуси [[контейнеровоз]]ів, барж-контейнеровозів). Окрім виконання замовлень вітчизняних споживачів (ВАТ «[[Українське Дунайське пароплавство]]», порти Дунайського і Чорноморського басейнів), підприємство будує судна для судновласників [[Бельгія|Бельгії]], [[Нідерланди|Нідерландів]], [[Німеччина|Німеччини]]. З [[1997|1997 року]] підприємство є членом Клубу Лідерів Світової Торгівлі.<ref>{{Cite web |url=http://oaoudp.com.ua/content/view/23/52/lang,ukrainian/ |title=Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» |accessdate=18 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150416041904/http://oaoudp.com.ua/content/view/23/52/lang,ukrainian/ |archivedate=16 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:ВРЕБФ міста Вилкове.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|ВРЕБФ, що є філіалом [[Укррічфлот|Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»]], працює в галузі судноремонту працює. В числі замовників ВРЕБФ, окрім головного підприємства, входять місцеві риболовецькі і транспортні компанії.<ref>[http://ukrrichflot.ubx.kiev.ua/{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту акціонерної судоплавної компанії «[[Укррічфлот|УКРРІЧФЛОТ»]]]</ref>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ТОВ «Титан»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:ТОВ Титан.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Товариство виробляє понад 80 найменувань [[Молочна промисловість|молочної]] та [[М'ясна промисловість|м'ясної продукції]]. [[Виробнича потужність]] підприємства дає змогу переробляти за добу до 100 голів [[Худоба|худоби]], виробляти до 10 тон [[Ковбасні вироби|ковбасних виробів]] та до 100 тон різноманітної [[Молочна промисловість|молочної продукції]]. Підприємство постійно розширює асортимент продукції. М'ясомолочна продукція підприємства забезпечує потреби не лише населення району, але й реалізується за його межами, в тому числі експортується в [[Молдова|Молдову]].<ref>{{Cite web |url=http://kiliya-tm.com.ua/home.html |title=Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан» |accessdate=20 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130524002938/http://kiliya-tm.com.ua/home.html |archivedate=24 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ТОВ «Лад»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Кілійський елеватор.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Підприємство є основним виробником [[хліб]]а та [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочних виробів]] у районі. На сьогодні підприємство випускає понад 40 видів [[хліб]]а та здоби. Окрім [[Роздрібна торгівля|роздрібної мережі]] району, підприємство забезпечує [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочними виробами]] села сусідніх районів. Окрім [[хліб]]а та [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочних виробів]] підприємство виробляє близько 10 найменувань [[Крупи|круп]]. Другим напрямом діяльності підприємства є переробка та перевалка [[Зерно|зерна]]. [[Елеватор (зерносховище)|Елеватор]] ТОВ «Лад» є одним з найбільших в [[Одеська область|області]]. Його розташування на березі [[Дунай|Дунаю]] дозволяє здійснювати перевалку [[Зерно|зерна]] на річкові [[Судно|судна]].
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ЗАТ «Кілійський виноробний завод»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Кілійський винзавод.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Кілійський винзавод спеціалізується на виробництві [[Шампанське|шампанських]] виноматеріалів, [[Десертні вина|десертних]] та [[Столові вина|столових вин]], відомих під торговельною маркою «Вінок Дунаю». Продукція підприємства [[Патентування (підприємницька діяльність)|запатентована]], в її асортименті нараховується 17 найменувань [[Торгова марка|марочних]] [[Вино|вин]], найбільш відомі із них «[[Вінок Дунаю]]», «Сонце в бокалі» та [[кагор]] «Стара Кілія».<ref>{{Cite web |url=http://kiliyskiy-vinorobniy-zavod.bg.ua/ |title=Закрите акціонерне товариство «Кілійський виноробний завод» |accessdate=18 березня 2012 |archive-date=25 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210625060747/https://kiliyskiy-vinorobniy-zavod.bg.ua/ }}</ref>
 |}
|}
Завдяки наявності на території району великої кількості такого природного [[Будівельні матеріали|будівельного матеріалу]] як [[очерет звичайний|очерет]], розвивається його заготівля та переробка. Значна його частина [[експорт]]ується до [[Країни Європи|країн Європи]]. Практично всі заготівельні та переробні підприємства зосереджені у місті [[Вилкове]].

'''Третинний сектор економіки.''' Станом на [[1 січня]] [[2011 рік|2011 року]] на обліку перебувало 736 [[Юридична особа|юридичних осіб]] та 3 220 суб'єктів підприємницької діяльності&nbsp;— [[Фізична особа-підприємець|фізичних осіб]]. Більше половини малих підприємств району функціонують у сфері [[Торгівля|торгівлі]] та [[Послуги|послуг]]. У [[Виробництво|виробничій сфері]] працює 48,4&nbsp;% малих підприємств. Серед них 15,9&nbsp;%&nbsp;— [[Сільськогосподарське виробництво|сільськогосподарські]], 12,1&nbsp;% [[Промисловість України|промислові]], 12,1&nbsp;%&nbsp;— [[Риболовля|риболовецькі]] та 8,3&nbsp;%&nbsp;— [[Будівництво України|будівельні]].

=== Сільське господарство ===

[[Сільське господарство]]&nbsp;— одна з основних у районі за обсягом виробництва й зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва. У ній зайнято близько 35&nbsp;% населення, зосереджено більше половини [[Виробничий капітал|виробничих фондів]], виробляється 42&nbsp;% валового суспільного продукту, 80&nbsp;% товарів народного споживання. Завдяки особливим природнокліматичним умовам Кілійський район належить до зерно-скотарської зони виробничої спеціалізації сільського господарства, де активно розвивається [[виноградарство]] і [[свинарство]]. Питома вага району в загальному обсязі виробництва [[Валова продукція|валової сільськогосподарської продукції]] по [[Одеська область|області]] перевищує 5,3&nbsp;%, зерна&nbsp;— 7,5&nbsp;%, соняшнику&nbsp;— 8,1&nbsp;%, винограду&nbsp;— 45,5&nbsp;%, м'яса&nbsp;— 4,5&nbsp;%, молока&nbsp;— 4,8&nbsp;%, яєць&nbsp;— 6,3&nbsp;%. Частина рослинної продукції в загальному виробництві валової сільськогосподарської продукції району становить 62&nbsp;%, тваринництва&nbsp;— 38&nbsp;%.
[[Файл:Рисовые чеки.jpg|right|thumb|250px|Рисові чеки поблизу міста Кілія]]
'''Земельні ресурси.''' Загальна площа [[Угіддя|сільськогосподарських угідь]] становить 74 038,52 га, що становить 52&nbsp;% території району. В тому числі [[рілля]]&nbsp;— 66 956,5 га, [[Багаторічні рослини|багаторічні насадження]]&nbsp;— 3 092,5 га, [[Сіножать|сіножаті]]&nbsp;— 298 га, та 3 691,52 га займають [[Пасовище|пасовища]]. В районі діють 51 сільськогосподарське агроформування, які використовують площі сільськогосподарських угідь: 13 [[Товариство з обмеженою відповідальністю|товариств з обмеженою відповідальністю]]&nbsp;— 10 458 га, 10 сільськогосподарських [[кооператив]]ів&nbsp;— 25 692 га, 22 [[Фермерство|фермерських господарства]]&nbsp;— 4 588 га, 6 інших агроформувань&nbsp;— 3 710 га.

'''Рослинництво.''' Основна спеціалізація рослинного [[Сільськогосподарське виробництво|сільськогосподарського виробництва]]&nbsp;— вирощування [[Зернові культури|зернових]], [[Технічні культури|технічних]] й [[Овочівництво|овочевих культур]]. Основні види вирощуваних [[Зернові культури|зернових культур]]&nbsp;— [[Озимі культури|озима]] [[пшениця]] (повсюдно), [[Озимі культури|озимий]] [[ячмінь]] та [[кукурудза]]. Активно розвивається вирощення [[Овочі|овочево]]-[[Баштанні культури|баштанних культур]]: [[томат]]и, [[баклажани]], [[Кабачок|кабачки]], [[огірки]], [[Перець (овочевий)|перець]], [[Диня|дині]] і [[кавуни]]. У вирощуванні [[Технічні культури|технічних культур]] значне місце займають [[соняшник]] і [[ріпак]], значення якого збільшується в останні роки. Одним з перспективних напрямків рослинництва є [[насінництво]]. Поширені [[Садівництво|сади]], де вирощують кісточкові: [[абрикос]]и, [[Вишня|вишні]], [[Черешня|черешні]], [[Слива домашня|сливи]]; та зерняткові види дерев: [[Яблуня (рід)|яблуні]], [[Груша|груші]].

Розвивається й відновлюється галузь [[Виноградарство в Україні|виноградарства]]. Площа [[виноградник]]ів загалом по району становить 1,5 тис. га, з яких 89 га перебувають на [[Крапельне зрошування|крапельному зрошуванні]]. Основними виробниками [[виноград]]у є СВК «Дружба» та ТОВ «Дунайський-Агро». У 2009 році підприємствами було зібрано 15 571 тонну винограду.

Природно-кліматичні умови регіону, здебільшого у південній частині, дозволяють отримувати добрі врожаї [[рис]]у, під посіви якого кожен рік займається понад 5 тис. га із загальним обсягом виробництва більш ніж 12 тис. тон. Вирощуванням рису займаються такі господарства, як СВК «Маяк», СВК «Дунай» та ТОВ «Придунайське рисове господарство». Останнє, окрім вирощування, проводить дослідження нових сортів насіння.<ref>{{Cite web |url=http://kuvg.at.ua/index/melioracija/0-14 |title=Інформація Кілійського управління водного господарства — Меліорація |accessdate=24 квітня 2012 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304195049/http://kuvg.at.ua/index/melioracija/0-14 }}</ref>
[[Файл:Ферма страусів у Приморському.png|left|thumb|250px|Страусинна ферма в селі Приморське]]

'''Тваринництво''' Тваринництво Кілйського району має молочно-м'ясний напрям. Здебільшого галузь спеціалізується на розведенні [[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]], [[Свині|свиней]] та [[Вівця|овець]]. В останні роки відзначається тенденція розвитку м'ясного [[Скотарство|скотарства]]. Найбільшими підприємствами, що працюють в цьому напрямку є ТОВ «Перемога» та ТОВ «Єрмак». Останнє починаючи з 2001 року має статус племрепродуктора з вирощування м'ясної худоби породи «Південна-м'ясна».

У районі розвивається галузь [[Птахівництво|птахівництва]]. СВК «Вікторія» має статус племрепродуктора 1-го порядку з вирощування породи гусей «Велика сіра». У СВК «Дружба» успішно вирощують гусей породи «Італійська біла»

Промисловим виловом [[Рибальство|риби]] займаються близько 20-ти суб'єктів підприємництва. Загальний обсяг вилову [[Риба|риби]] на рік перевищує 1 тис. тон. Основними районами промислу є басейни [[Чорне море|Чорного]] моря, річки [[Дунай]], озеро [[Китай (озеро)|Китай]] і лиман [[Сасик (Кундук)|Сасик]]. Основні промислові види риби&nbsp;— [[дунайський оселедець]], [[Судак (риба)|судак]], [[лящ]] та [[Короп звичайний|короп]].

=== Транспорт ===

'''Автомобільний транспорт.''' У видовій структурі [[транспорт]]у стратегічно найважливішим на регіональному рівні залишається [[Автомобільний транспорт|автомобільний]]. Кілійський район має розгалужену мережу [[Автомобільні шляхи України|автомобільних доріг]], що зв'язують районний центр (м. [[Кілія]]) з селами району та рядом населених пунктів [[Одеська область|Одеської області]]. Майже всі населені пункти району з'єднані між собою [[Автомобільні шляхи України|автомобільними шляхами]] з асфальтовим покриттям. На півночі Кілійщину перетинає міжнародна автомагістраль {{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}. Загальна довжина автомобільних доріг становить 747,4&nbsp;км, у тому числі автошляхове сполучення населених пунктів з твердим покриттям&nbsp;— 244,1&nbsp;км, з них дороги обласного значення 92,1&nbsp;км, районного значення&nbsp;— 60,8&nbsp;км, територіальні&nbsp;— 91,2&nbsp;км.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Автомобільні шляхи Кілійського району&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Автошлях
 ! style="background: #DDDDDD;" | Від
 ! style="background: #DDDDDD;" | Населені пункти Кілійського району
 ! style="background: #DDDDDD;" | До
 ! style="background: #DDDDDD;" | Довжина
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | {{Автошлях Т|1607}}
 |[[Ізмаїл]]
 |[[Кілія]], [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]], [[Вилкове]]
 |[[Вилкове]]
 |42 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | {{Автошлях Т|1628}}
 |[[Вилкове]]
 |[[Вилкове]], [[Приморське (Кілійський район)|Приморське]], [[Десантне]]
 |[[Спаське (Татарбунарський район)|Спаське]]
 |28,3 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | {{Автошлях Т|1630}}
 |[[Кілія]]
 |[[Кілія]], [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]], [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]]
 |[[Струмок (Татарбунарський район)|Струмок]]
 |30,1 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 
 |{{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}
 |[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]], [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]], [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]], [[Мирне (Кілійський район)|Мирне]], [[Десантне]]
 |{{Автошлях Т|1628}}
 |37,8 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 
 |[[Кілія]]
 |[[Кілія]], [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]], [[Фурмановка]], [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]]
 |{{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}
 |32,1 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 
 |[[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]
 |[[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]], [[Помазани]], [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]], [[Миколаївка (Кілійський район)|Миколаївка]], [[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]]
 |{{Автошлях Т|1628}}
 |26,5 км
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 
 |[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]]
 |[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]], [[Дзинілор]], [[Старі Трояни]]
 |{{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}
 |17,5 км
 |}
|}
Послуги автомобільного [[Громадський транспорт|громадського транспорту]] району представляють ВАТ «Дуна-Авто» і ВАТ «Кілія-Авто», а також суб'єкти підприємництва&nbsp;— фізичні особи, які здійснюють значні обсяги пасажироперевезень на 17 міжміських, 7 внутрішньорайонних (приміських) та 2-х по місту [[Кілія]] (міських) рейсах. За [[2011 рік]] підприємствами автомобільного транспорту доставлено вантажоодержувачам 6,87 тисяч тонн вантажів, вантажообіг склав 279,74 тисяч тонн км. Послугами автомобільного транспорту, з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями малого бізнесу&nbsp;— фізичними та юридичними особами скористалися 634,4 тис. пасажирів.
[[Файл:МТП Усть-Дунайськ.PNG|right|thumb|250px|Кілійський портопункт МТП Усть-Дунайськ]]

'''Залізничний транспорт''' На північно-західному кордоні району проходить колія Ізмаїльського напрямку Одеської залізниці протяжністю 39&nbsp;км. Залізничний зв'язок району здійснює одна залізнична [[Дзинілор (станція)|станція Дзинілор]], що розташована за 27&nbsp;км від [[Кілія|районного центру]]. Станція забезпечує навантаження товарних вагонів місцевим [[збіжжя]]м та пасажирські перевезення до обласного центру та столиці.

'''Водний транспорт''' У народногосподарському комплексі району одне з провідних місць займає річкове господарство, яке має складну міжгалузеву структуру і охоплює різноманітні види та форми господарської діяльності. [[Морський транспорт|Морський]] та [[річковий транспорт]] організаційно представляють ВАТ «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту» та ВАТ ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод». Дунайський порт Кілійщини (МТП) Усть-Дунайськ переробляє щорічно близько 1&nbsp;млн тон вантажів, має 12 причалів довжиною майже 2&nbsp;км та може приймати судна з осадкою до 6 метрів.

=== Сфера послуг ===

'''Торгівля, барно-ресторанне господарство та побутове обслуговування''' в районі представлені 396 об'єктами стаціонарної [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]] ([[магазин]]и, торгові павільйони, лотки тощо), 28 аптеками й 11 підприємствами фірмової торгівлі. У районі функціонують 5 [[Ринок|ринків]] продажу товарів народного споживання. Мережа підприємств побутового обслуговування складається з 56 стаціонарних об'єктів, якими надаються понад 30 видів послуг. У районі діють 74 підприємства ресторанного господарства, найбільше їх у містах [[Кілія]] та [[Вилкове]] і селах [[Приморське (Кілійський район)|Приморське]] та [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]. За 2010 рік товарообіг по району склав 52,896 мільйони гривень У тому числі: торгівлі&nbsp;— 51 590 тисяч гривень і ресторанного господарства&nbsp;— 1 306 тисяч гривень.

'''Фінансові послуги.''' Діюча фінансова [[інфраструктура]], представлена 5-ма [[Банк|банківськими установами]]. У районі функціонують відділення «[[ПриватБанк]]у», «[[ІМЕКСБАНК|Імексбанку»]], Райфайзен банку «[[Аваль (банк)|Аваль»]] та «[[Ощадбанк]]у».

=== Телекомунікації і масмедіа ===
{{Фотоколонка|Логотип Килийский вестник.jpg|текст1=Логотип газети «Килийский вестник»|align=left|border=1}}
Послуги телефонного зв'язку в районі надає цех №&nbsp;7 Ізмаїльського центра електрозв'язку. Забезпеченість населення стаціонарними [[Телефонний апарат|телефонними апаратами]] в районі становить 8 960 телефонних номерів по всіх населених пунктах. Поштовий зв'язок району здійснюється через 15 поштових відділень ВАТ «Укрпошта». Вся територія району забезпечена покриттям стільникового зв'язку українських мобільних операторів. Також є кабельна мережа телезв'язку, яка охоплює 1 200 абонентів.

Кілійським ЦТП №&nbsp;12 здійснюється перехід на цифровий зв'язок. У містах Кілія, Вилкове та селах Шевченкове, Приморське вмонтовано 1 744 портів ADSL та задіяно&nbsp;— 1 446 точок самого сучасного виду електронних послуг&nbsp;— швидкісного Інтернету.

У Кілійському районі виходять друком чотири газети, зокрема «Наше время», «[[Дунайская заря]]», «Моя визитка» та «Килийский вестник». Також починаючи з 2005 року на території району працює телеканал районного телерадіомовлення «Кілія-Котакт», редакція котрої розташована в місті [[Кілія]].
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Поштові індекси та телефонні коди населених пунктів</span>
|-
|
{| class="wikitable sortable" style="text-align:right"
 |-
 ! [[Населений пункт]]
 ! Поштовий індекс
 ! Телефонний код
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Біле (Кілійський район)|Біле]]</span>
 |68355
 | + 380 4843
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Василівка (Кілійський район)|Василівка]]</span>
 |68323
 | + 380 4843 38
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Вилкове]]</span>
 |68355
 | + 380 4843 
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Десантне]]</span>
 |68341
 | + 380 4843 44
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Дзинілор]]</span>
 |68311
 | + 380 4843 30
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]]</span>
 |68330
 | + 380 4843 37
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Кілія]]</span>
 |68300&nbsp;— 68309
 | + 380 4843 
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Ліски (Кілійський район)|Ліски]]</span>
 |68354
 | + 380 4843 35
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Миколаївка (Кілійський район)|Миколаївка]]</span>
 |68331
 | + 380 4843 33
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Мирне (Кілійський район)|Мирне]]</span>
 |68340
 | + 380 4843 38
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]]</span>
 |68342
 | + 380 4843 44
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]]</span>
 |68320
 | + 380 4843 35
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Помазани]]</span>
 |68333
 | + 380 4843 37
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Приморське (Кілійський район)|Приморське]]</span>
 |68350&nbsp;— 68352
 | + 380 4843 34
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]]</span>
 |68312
 | + 380 4843 34
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Старі Трояни]]</span>
 |68310
 | + 380 4843 30
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Трудове (Кілійський район)|Трудове]]</span>
 |68331
 | + 380 4843 33
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]]</span>
 |68321
 | + 380 4843 38
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]</span>
 |68322
 | + 380 4843 30
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">[[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]</span>
 |68332
 | + 380 4843 37
 |}
|}

=== Охорона здоров'я ===

В районі працює мережа з 19 лікувально-профілактичних закладів: Кілійська центральна районна лікарня, Кілійська районна поліклініка, Вилківська міська лікарня, Десантненська сільська дільнична лікарня з амбулаторією ЗПСМ, 6 [[Амбулаторія ЗПСМ|сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини]] (в селах Шевченкове, Фурманівка, Приморське, Приозерне, Дмитрівка та Старі Трояни), 9 [[Фельдшерсько-акушерський пункт|фельдшерсько-акушерських пунктів]] (Омарбія, Василівка, Помазани, Трудове, Мирне, Новомиколаївка, Ліски, Червоний Яр та Новоселівка) та міська лікарська амбулаторія в селищі Білому (о. Зміїний). Працюють також 5 відділень [[Швидка медична допомога|швидкої медичної допомоги]], Кілійська стоматологічна поліклініка та 2 будинки дитини. [[Медична допомога|Стаціонарна медична допомога]] надається лікувальними установами потужністю 315 ліжок (Кілійською ЦРЛ на 240 ліжок, Вилківською МЛ&nbsp;— 55 ліжок, Десантненською СДЛ&nbsp;— 20 ліжок). Забезпеченість ліжками становить 57,0 на 10 тисяч мешканців Кілійщини. Потужність [[Амбулаторія|амбулаторно]]-[[Поліклініка|поліклінічних]] установ становить у середньому 920 відвідувань у зміну або 170 відвідувань на 10 тисяч населення району. Лікувально-профілактичні заклади району обслуговують 10,2 тисяч дітей, 2,3 тисячі підлітків та 44,6 тисячі дорослих. Медичну допомогу населенню району надають 94 [[лікар]]я та 289 середніх медичних працівників. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення становить 17,3 (середньорайонний по області 17,0), середнім медперсоналом 55,1 (середньорайонний по області 58,1). У сільських закладах охорони здоров'я працює 15 лікарів&nbsp;— 16&nbsp;% лікарів району та 57 середніх медпрацівників&nbsp;— 19,7&nbsp;%.<ref>[http://www.podiyi.com/2012/01/03/заклади-охорони-здоров´я-міста-кілія/ Заклади охорони здоров´я міста Кілія]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://www.podiyi.com/2012/01/03/заклади-охорони-здоров´я-міста-вилко/ Заклади охорони здоров´я міста Вилкове]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Медичні заклади&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Назва закладу
 ! style="background: #DDDDDD;" | Адреса
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Районна лікарня</span>
 |Місто Кілія, вулиця Кубишкіна, 19
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Районна поліклініка</span>
 |Місто Кілія, вулиця Перемоги, 67
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Місто Кілія, вулиця Л. Українки, 112
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Стоматологічна поліклініка</span>
 |Місто Кілія вулиця Миру, 16
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Санітарно-епідеміологічна станція</span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 29
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Пологовий будинок</span>
 |Місто Кілія
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Міська лікарня</span>
 |Місто Вилкове, вулиця Леніна, 55
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Поліклініка</span>
 |Місто Вилкове, вулиця 28 Червня, 40
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Десантненська дільнична лікарня з амбулаторією ЗПСМ</span>
 |Село Десантн, вулиця Шкільна, 93
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська лікарська амбулаторія</span>
 |Село Дмитровка,  вулиця Калініна, 111-б
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Село Ліски, вулиця Леніна, 35
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Село Новомиколаївка, вулиця Леніна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пунк</span>
 |Село Новоселівка, вулиця Шкільна, 7-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Ветеринарна дільниця</span>
 |Село Новоселівка, вулиця Леніна, 67-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Село Помазани, вулиця Леніна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини</span>
 |Село Приморське, вулиця Шкільна, 18
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини</span>
 |Село Приозерне, вулиця Кілійська, 9
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини</span>
 |Село Старі Трояни, вулиця 28 Червня, 54
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Село Трудове, вулиця Леніна, 6
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська лікарська амбулаторія</span>
 |Село Фурмнівка, вулиця Тимошенко, 24
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фельдшерсько-акушерський пункт</span>
 |Село Червоний Яр, вулиця Котовського, 3
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини</span>
 |Село Шевченкове, вулиця Чернишевського, 16
 |}
|}

=== Освіта ===

У районі функціонує 20 [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільних]], 6 [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних]] та 23 [[Загальноосвітня школа|загальноосвітні навчальні заклади]], у тому числі 8 у міських [[Населений пункт|населених пунктах]] і 15 у сільських населених пунктах. У літній період працює районний дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Супутник». [[Загальна середня освіта в Україні|Загальною середньою освітою]] охоплено 6 903 учня, дошкільною&nbsp;— 1133 вихованця (43&nbsp;% від кількості дітей дошкільного віку), позашкільною освітою охоплено 3 321 вихованець, розширено кількість гуртків та секцій [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних закладів]], які працюють у селах.<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad.html Навчальні заклади. Відділ освіти Кілійської районної державної адміністрації]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

'''Позашкільні і дошкільні заклади''' В мережі 6 [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних навчальних закладів]] освіти: Центр художньо-естетичної творчості, Центр науково-технічної творчості, Кілійська дитячо-юнацька спортивна школа, Вилківський будинок творчості дітей та юнацтва, Вилківська дитячо-юнацька спортивна школа і Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку дітей.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Позашкільні і дошкільні заклади<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Pozaskilni.html Позашкільні та спортивні навчальні заклади. Відділ освіти Кілійської районної державної адміністрації]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Doskilni.html Дошкільні навчальні заклади. Відділ освіти Кілійської районної державної адміністрації]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Назва закладу
 ! style="background: #DDDDDD;" | Адреса
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дитячо-юнацька спортивна школа</span>
 |Місто Кілія, вулиця Гагарина, 73
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Будинок дитячої та юнацької творчості</span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 42
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Станція юних техників</span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 42
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Початковий містецький спеціалізований навчальний заклад Кілійська Дитяча музична школа</span>
 |Місто Кілія, вулиця Дунайська, 35-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Ромашка»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Romashka.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Ромашка»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Белинського, 50
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Дельфін»</span>
 |Місто Кілія, вулиця Лермонтова, 23-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Берізка»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Berizka.html Комунальний дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Берізка»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 71
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Сонечко»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Sonechko.html Дитячий навчальний заклад ясла-садок  «Сонечко»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Короленко, 9
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дитячо-юнацька спортивна школа</span>
 |Місто Вилкове, вулиця В.Канал, 10-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Будинок дитячої та юнацької творчості</span>
 |Місто Вилкове, вулиця Т.Повстання, 64
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 1 «Золота рибка»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Ribka.html Дошкільний навчальний заклад  № 1„Золота рибка” м. Вилкове]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Вилкове, вулиця Кірова, 7
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 2 «Джерельце»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Dzerelze.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 2 „Джерельце” м. Вилкове]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Вилкове, вулиця Прикордонна, 5
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Сонечко»</span>
 |Село Десантне, вулиця Радянська
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Сонечко»</span>
 |Село Дмитрівка, вулиця Кірова, 6-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Зірочка»</span>
 |Село Ліски, вулиця Леніна, 74
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Колосок»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Kolosok.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Колосок» с. Мирне]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Мирне, вулиця Радянська, 28
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Сонечко»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Sonze.html ДНЗ ясла – садок «Сонечко» с. Новоселівки]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Новоселівка, вулиця Шкільна, 5
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Колосок» № 34</span>
 |Село Приморське, вулиця Котовського, 7
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Пролісок»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Prolisok.html Дошкільний  навчальний  заклад  ясла – садок  «Пролісок»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Приозерне, вулиця Родіна, 56
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Пролісок»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Proliok.html Дошкільний навчальний заклад ясла – садок «Пролісок»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 78
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Буратино»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Buratino.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Буратіно» с. Трудове]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Трудове, вулиця Фрунзе
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Фурманівський  дитячий садок-ясла «Берізка»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/FBer.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Берізка»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Фурмановка
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Топольок»<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Topolyok.html Дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Топольок» с. Шевченкове]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Шевченкове, вулиця М.А.Музики, 93
 |}
|}
'''Загальноосвітні навчальні заклади.''' З числа [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх навчальних закладів]]: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей»&nbsp;— 3 заклади, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»&nbsp;— 1, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»&nbsp;— 3, загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів&nbsp;— 13 та 3 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів. Загальна кількість класів&nbsp;— 364.

З метою вільного розвитку культурного і духовного відродження багатонаціонального населення району оптимізовано мережу шкіл за мовами навчання згідно з національним складом і потребами жителів населених пунктів. У 35&nbsp;% (8) школах від загальної кількості мова навчання&nbsp;— [[Українська мова|українська]]. В районі працює 13 шкіл з [[Російська мова|російською мовою]] навчання. У місцях компактного проживання національних меншин функціонують 2 школи з [[Молдовська мова|молдовською]] ([[Румунська мова|румунською]]) мовою, також забезпечено вивчення рідної мови нацменшинами: 4 школи, де вивчається декілька мов ([[Молдовська мова|молдовська]], [[Болгарська мова|болгарська]] і [[Гагаузька мова|гагаузька]]).
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Загальноосвітні навчальні заклади<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Shkoly.html Загальноосвітні навчальні заклади. Відділ освіти Кілійської районної державної адміністрації]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Назва закладу
 ! style="background: #DDDDDD;" | Адреса
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК «Кілійська загальноосвітня школа-ліцей № 1»</span>
 |Місто Кілія, вулиця Гагаріна, 46
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/2/Index.html Кілійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Кілійської районної ради Одеської області]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 2
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК загальноосвітня школа І-IV ступенів-ліцей № 3<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/3/Index.html Навчально-виховний комплекс «Кілійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-ліцей» Кілійської районної ради Одеської області]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Кіченко, 71
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія № 4<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/4/Index.html Навчально-виховний комплекс» Кілійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Кілія, вулиця Вишнева, 62-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК «Кілійська спеціализірована загальноосвітня школа-дитячий садок» № 5</span>
 |Місто Кілія, вулиця Українська, 108
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Кілійська загальноосвітня школа I-II ступенів №6</span>
 |Місто Кілія, вулиця Л. Українки, 120
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Кілійська загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування</span>
 |Місто Кілія, вулиця Челюскіна, 10
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа № 1<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Vilkovo1/ndex.html Вилківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Місто Вилкове, вулиця Леніна, 62
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей</span>
 |Місто Вилкове, вулиця Т.Повстання, 40
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа</span>
 |Село Десантне, вулиця Шкільна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа</span>
 |Село Дмитрівка, вулиця Леніна, 97-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Liski/Index.html Лісківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Ліски, провулок Піонерський, 1
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа</span>
 |Село Мирне, вулиця Дружба, 33
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Novonikolaevka.html Новомиколаївська ЗОШ І- ІІ ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Новомиколаївка, вулиця Леніна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів </span>
 |Село Новоселівка, вулиця Шкільна, 16
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів</span>
 |Село Приморське, вулиця Морська, 81
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Priozerne/Index.html Приозерненська  загальноосвітня  школа  І – ІІІ  ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Приозерне, вулиця Шкільна, 35
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Trojani/Index.html Старотроянівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 96
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів</span>
 |Село Трудове, вулиця Ушакова, 10
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Furmanovka/Index.html Фурманівська загальноосвітня школа І - III ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Фурманівка, вулиця Шкільна, 7
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Chervony.html Червоноярська загальноосвітня школа І-III ступенів]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Червоний Яр, вулиця Шкільна, 28
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad/Storinki/Shev1/Index.html Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref></span>
 |Село Шевченкове, вулиця М.А.Музики, 79
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2</span>
 |Село Шевченкове, вулиця 8 Березня, 3
 |}
|}
'''Вищі та середні спеціальні навчальні заклади''' Професійну підготовку здійснюють 2 [[Професійно-технічний навчальний заклад|професійно-технічних навчальних заклади]] та 1 [[вищий навчальний заклад]]. Навчання проводиться за 7-ма [[Спеціальність|спеціальностями]] та [[спеціалізація]]ми.<ref>[http://univer.econet.ua/universities/298 Дунайський навчально-консультативний пункт Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dnzkpl.info/ |title=Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей» |accessdate=24 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150801105711/http://dnzkpl.info/ |archivedate=1 серпня 2015 |deadurl=yes }}</ref>

=== Релігія ===
[[Файл:Кілійський єврейський цвинтар.png|left|thumb|250px|Старовинний {{нп|Єврейський цвинтар (Кілія)|єврейський цвинтар|d|Q99018905}} в місті Кілія{{ref label|а|а|none}}]]
За станом на початок 2011 року релігійна мережа Кілійського району представлена 41 зареєстрованими релігійними організаціями та 1 недільною школою. Духовну роботу у релігійних інституціях здійснюють 44 священнослужителів. Більшість (21) релігійних організацій належить до християнства, 20&nbsp;— до нетрадиційних та новітніх віросповідань. До Української православної церкви Московського Патріархату належать 16 релігійних організацій, УПЦ Київського Патріархату&nbsp;— 5 громади, Церкви християн віри євангельської&nbsp;— 5 заклади, Церкви євангельських християн-баптистів&nbsp;— 9, Євангельських християн&nbsp;— 4, Адвентистів сьомого дня&nbsp;— 1 та до Свідків Єгови належить 1 громада віруючих.<ref>{{Cite web |url=http://odessabaptist.info/mail.html |title=Одеське об'єднання церков євангельських християн-баптистів |accessdate=20 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514123949/http://odessabaptist.info/mail.html |archivedate=14 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Релігійні організації&nbsp;</span>
|-
|
{| class="tiles"
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Успіня Божої Матері'''<span style="float:right;">Кілія, на території [[Фортеця Кілія|Кілійської фортеці]]</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Церква була побудована одночасно з фортецею у часи правління молдовського володаря Штефана ІІІ (XV століття), за проектом візантійського архітектора і військового інженера Іоанна Привани, який надав церкві деякі риси Святої Софії Константинопільської. Протягом 1825—1830 років, неподалік західного головного входу до церкви, була споруджена двоярусна дзвіниця. 1947 рік став початком руйнації церкви. Нині від храму збереглися лише залишки дзвіниці.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква [[Миколаївська церква (Кілія)|Свято—Миколаївський храм]]'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Дунайська, 4</span>
|rowspan=2|&nbsp;[[Файл:Монумент храму Святого Миколая.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Перший православний храм у Кілійському районі&nbsp;— Святого Іоанна побудований візантійцями ще в 1077 році, однак в результаті череди війн був зруйнований турками-османами. При Стефані Великому, молдовському господарі, на цьому місці споруджений (1464—1476) великий напівпідземний храм Святого Миколая, архітектором його став Іоанн Привана. 9 травня 1479 року храм був освячений на честь Святителя Миколи Чудотворця. У 1891 році архітектор Семенчишин спроектував для храму дзвіницю. В 1896 році, до дня коронації російського імператора Миколи ІІ, дзвіниця була збудована та освячена. Молодий імператор подарував храму гаму дзвонів, головний з яких важив 90 пудів. Свято-Миколаївський храм зберігся до нашого часу та входить в перелік пам'яток світу міжнародної культурної організації ЮНЕСКО.

В ході комплексного дослідження Кілійського храму Святого Миколая на його території в травні [[2011 рік|2011 року]] були знайдені речі монументального мистецтва [[17 століття|XVII століття]], які раніше вважались втраченими: Мармурова плита з дозвільним написом господаря Василя Лупу та гербом [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]] (зображення голови бика), яка прикрашала південний вхід у храм протягом тривалого часу з другої половини [[17 століття|XVII століття]]; Могильна мармурова плита заможного грека, який був похований на території храму&nbsp;— [[17 століття|XVII ст.]]; Мармурова надгробна плита&nbsp;— тапанакар з написом на давньоармянській мові&nbsp;— [[17 століття|XVII століття]].
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Покровський собор'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Гагаріна, 94</span>
|rowspan=2|[[Файл:Собор вночі.jpg|250пкс]]
|-
|style="background: white;"|В народі мав назву&nbsp;— українська церква, був побудований протягом 1822—1836 років за проектом архітектора С.&nbsp;П.&nbsp;Мельникова (того самого, який спроектував напівкруглу площу на Приморському бульварі біля Потьомкінських сходів). А в 1836 році собор освячений на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Новий собор звели поряд зі старим Покровським, який був перебудованою мусульманською мечеттю султана Баязида ІІ 1484 року. Після закінчення будівництва старий храм розібрали. У 1895 році до нового собору була прибудована дзвіниця, і в такому вигляді Покровський храм постає перед нами сьогодні.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Дмитрівський храм'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Будьоного, 61</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Будівництво храму розпочато в 1898 році, а освячення відбулося 8 листопада 1908 року на честь великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старовірська церква [[Покровська церква (Кілія)|храм Покрови Пресвятої Богородиці]]'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Соловйова, 29</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Найбільший старообрядницький храм в Одеській області. Перша старообрядницька Покровська церква Кілії була побудована в 1846 році з [[саман]]у (цегла з глини, замішаної з соломою, висушені на сонці). Навколо церкви сформувався старообрядницький район Кілії. Протягом 1912—1916 років навколо саманної церкви була побудована нова та освячена на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці; стару розібрали й винесли через двері. Велику допомогу в будівництві старообрядницького собору зробили єврейські комерсанти&nbsp;— особливість багатонаціональної Кілії. У 1929—1930 роках побудували нову 51 метрову [[дзвіниця|дзвіницю]]. Паркан навколо храмового подвір'я був споруджений вже в радянські часи&nbsp;— в 1953—1954 роках. Цікаво, що в місті представники різних народів і конфесій не тільки не ворогують, але навіть створили спільні традиції. Так, 14 серпня в старообрядницькому храмі освячують воду, а в українському цього не роблять, зате освячують квіти і пахучі трави. Українці після служби приходять до старовірів за водою, а старообрядці беруть взамін квіти і трави.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн адвентистів сьмого дня'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Квіткова, 15</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християнська церква повного Євангелія «Церква Прославління»'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Червоногвардійська, 24, квартира 40</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свідки Єгови'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Дунайська, 49, квартира 1</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Лазо, 17</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Київська, 43</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Київська, 198</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Каплиця на честь Різдва Христового'''<span style="float:right;">Кілія, на розі вулиць Леніна та П.Осипенко</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|6 жовтня 2002 року було освячено нову каплицю в честь 2000-ї річниці Різдва Христового. Каплиця Різдва Христового споруджена згідно з проектом каплиці, що раніше знаходилась на Новобазарній площі і була зведена на честь 100-річчя приєднання Бессарабії до Російської імперії та освячена 16 травня 1912 року.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Каплиця на честь Успіня Божої Матері'''<span style="float:right;">Кілія, мікрорайоні КСРЗ</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Каплиця побудована в 2007 році та освячена 28 серпня 2007 року на честь Успіня Божої Матері.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква храм Різдва Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм відкритий та освячений в 1857 році. Дзвіниця храму багато років служила орієнтиром для заходу суден в гирло Дунаю та була занесена на всі лоцманські карти. 26 вересня 1962 року храм було закрито. Своє друге народження храм пережив 12 вересня 1993 року. На його відкритті був присутній Митрополит Московський і Всія Русі Алімпій.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква [[Нікольська церква (Вилкове)|храм Святого Миколи]]&nbsp;— Чудотворця'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Фундамент храму закладений у 1907 році, однак будівництво розпочато в 1911 році. 3 травня 1913 року єпископ Кирило Одеський освятив храм.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Миколаївський храм'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Леніна, 29-а</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано на місці дерев'яного Свято-Миколаївського храму, зведеного в 1825 році. 14 жовтня 1902 року храм освячено на честь Святого Миколи-Чудотворця.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Кірова, 53</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Матросова, 7</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм'''<span style="float:right;">Василівка</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1863 році та освячено на честь Архистратига Михаїла.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Покрова Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Шкільна</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1832 році та освячено на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Одеська</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християни віри євангільської'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Героїв Десантників</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Димитрівський храм'''<span style="float:right;">Село Дмитрівна, вулиця Калініна, 111-в</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Закладено храм в 1850 році, а у 1860 році відбулося освячення храму на честь святого великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Дмитрівка, вулиця Фрунзе</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''УПЦМП Свято-Пантелеймонівська церква'''<span style="float:right;">Село Ліски, вулиця Леніна, 36-а</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Старовірський [[Церква Святої Параскеви (Мирне)|храм Преподобної Параскеви]]'''<span style="float:right;">Мирне</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм Преподобної Параскеви було освячено в 1887 році.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм'''<span style="float:right;">Мирне</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм було освячено 6 жовтня 1912 року.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Георгієвський храм Української Православної церкви'''<span style="float:right;">Село Новоселівка, вулиця Димитрова, 76-а</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм святого Георгія було освячено в 1914 році.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква [[Храм Казанської Пресвятої Богородиці (Приморське)|храм Казанської Божої Матері]]'''<span style="float:right;">Село Приморське, вулиця Леніна, 1</span>
|rowspan=2|[[Файл:Старовірський храм Казанської Божої Матері.png|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1903 році та освячено на честь ікони Казанської Божої Матері. Цей монументальний храм є одним із найкрасивіших храмів в Кілійському районі.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''УПЦ МП Храм Преподобної Параскеви'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця Родіна, 59</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм Преподобної Параскеви було побудовано в 1816 році. Окремо від храму в 1857 році споруджено кам'яну дзвіницю.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця Фрунзе, 60</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн віри євангельської «Мараната»'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця, Леніна 68</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Троїцький храм'''<span style="float:right;">Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 96</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|22 серпня 1910 року на місті старого дерев'яного храму почато будівництво нового кам'яного, а 1 жовтня 1912 року будівництво було закінчено. Храм освячено в день Пресвятої Трійці на її честь.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Старі Трояни, вулиця С.Коваленко, 114</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Миколаївський храм'''<span style="float:right;">Село Трудове, вулиця Леніна, 1</span>
|rowspan=2|[[Файл:Свято-Миколаївський храм села Трудове.png|175пкс]][[Файл:Меморіал в Свято-Миколаївському храмові (Трудове).png|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|У 1821 році відбулася закладка, а в 1831 році освячення храму на честь Святителя Миколи&nbsp;— Чудотворця. Згодом виникла потреба у зведенні нового храму. В 1896 році закладено перший камінь у будівництво храму Святого Миколая. Ця подія була приурочена до коронації російського царя Миколи ІІ 14 травня 1896 року. Завдяки пожертвуванню царської сім'ї будівництво храму в 1897 році було завершено. Храм освячено 19 грудня на честь Святителя Миколи, архієпископа Мір Лікійських.

В притворі храму знаходиться табличка з написом про те, що храм зведено в пам'ять коронації їх імператорської величності государя імператора Миколи та государині імператриці Олександри Федорівни.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Димитрівський храм'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Тимошенко</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Побудований кам'яний храм у 1896 році. 10 листопада тогож року відбулося освячення храму на честь святого великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн адвентистів сьмого дня'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Піонерська, 40</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християнська місія милосердя та благодійності «Життя»'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Радянська</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Рождества Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Село Червоний Яр, вулиця Шкільна, 23</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Південно-християнська місія милосерддя та благодійності «Життя»'''<span style="float:right;">Село Шевченкове, вулиця Тираспільська, 1-а</span>
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Іоанно&nbsp;— Богословський храм'''<span style="float:right;">Село Шевченкове, вулиця Садова, 2</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм почали будувати в 1840 році неподалік від місця розташування зруйнованої дерев'яної церкви Марії Магдалини (1822—1829). Будівництво тривало 8 років. 9 жовтня 1848 року храм освячено, що було приурочено до дня Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова. У 1891 році до храму прибудовані паламарня та ризниця. Першим її служителем був священик Іоанн Клодницький.
 |}
|}

=== Культура ===

У Кілійському районі функціонують 21 клубних закладів (4 [[клуб]]и та 17 [[Будинок культури|будинків культури]]), 24 [[Бібліотека|бібліотеки]], Кілійська дитяча музична школа, що має філіали по населеним пунктам району, 4 музеї, в тому числі історико-краєзнавчий музей, а також Кілійський центр культури і мистецтв «Скіф». З 60 аматорських колективів 10 мають звання «народні». Чисельність працюючих у сфері культури становить&nbsp;— 212 осіб.

Книжковий фонд центральної бібліотечної системи становить близько 437,3 тисячі примірників. Значну роботу щодо накопичення знань з [[Історія|історії]], [[Етнографія|етнографії]], [[Культура|культури]] району зробив директор історико-краєзнавчого музею Б.&nbsp;О.&nbsp;Райнов.

Активну роботу по збереженню національної культури проводять чотири об'єднання [[Національні меншини в Україні|національно-культурних меншин]]: Асоціація циган м. Кілії та району, Клійське районне молдовське товариство «Лучаферул», районне національно-культурне товариство старообрядців липован «Київська Русь» та районне болгарське культурно-освітнє об'єднання «Късмет», які мають за мету відродження національно-культурних традицій свого народу. Так, Асоціація ромів Кілійського району відкрила ромську школу, основною метою якої є забезпечення ромам, що проживають на території міста та району, можливості вивчення рідної мови, літератури, історії, освоєння національних, культурних цінностей та народних традицій. Основною метою громади «Късмет» є задоволення національно-культурних потреб у справі відродження болгарської мови, культури, історії, традицій та звичаїв болгар, захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, спортивних, та інших інтересів. Метою ж районного молдовського товариства «Лучаферул» є збереження національної ідентичності і формування національної свідомості українських молдован, налагодження міжетнічної взаємодії, збереження миру та злагоди в країні.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Заклади культури і мистецтва&nbsp;</span>
|-
|
{| class="wide"
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Назва закладу
 ! style="background: #DDDDDD;" | Адреса
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Міський Будинок культури №1</span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру, 57
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Міський Будинок культури №2</span>
 |Місто Кілія, вулиця маяки, 120
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Клуб на селищі Омарбія</span>
 |Місто Кілія, вулиця Л. Українки, 155
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Районний Будинок культури</span>
 |Місто Кілія, вулиця Гагаріна, 23
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Районний музей історії та краєзнавства</span>
 |Місто Кілія, вулиця Миру
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Міський Будинок культури</span>
 |Місто Вилкове, вулиця Леніна, 11
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Десантне, вулиця Шкільна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Дмитрівка, вулиця Калініна,111-а
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська бібліотека</span>
 |Село Ліски, вулиця Леніна, 41
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Ліски, вулиця Леніна, 37
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Мирне, провулок Першотравневий, 15
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Клуб</span>
 |Село Новомиколаївка, вулиця Леніна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Новоселівка, вулиця Леніна, 58
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Клуб</span>
 |Село Помазани, вулиця Леніна
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Приморське, вулиця Леніна, 33
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Приозерне, вулиця Родіна, 67
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 78
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська бібліотека</span>
 |Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 71
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Трудове, вулиця Леніна, 6
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Фурманівка, вулиця Кірова, 1
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Червоний Яр, вулиця Комсомольська, 25
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська бібліотека</span>
 |Село Червоний Яр, вулиця Шкільна, 24
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільська бібліотека</span>
 |Село Шевченкове, вулиця Дунайська, 1
 |-
 | style="background: #F5F5F5;" |<span style="float:left;">Сільський Будинок культури</span>
 |Село Шевченкове, вулиця М.А.Музики, 83
 |}
|}
Під охороною знаходиться 105 пам'яток Кілійського району: 31&nbsp;— містобудування та архітектури, 6&nbsp;— археології , 7&nbsp;— історії та 37&nbsp;— монументального мистецтва. В містах [[Кілія]] і [[Вилкове]] та селах [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]] і [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]] розташовані 6 парків та 5 фонтанів.
{{center|
'''Пам'ятники історії та культури Кілійського району'''
<gallery>
Зображення:Пам'ятник В.І.Леніну (Кілія).PNG|Пам'ятник В.І.Леніну (Кілія)
Зображення:Пам'ятник невідомому матросу (Кілія).PNG|Пам'ятник невідомому матросу (Кілія)
Зображення:Пам'ятник Богдану Хмельницькому (Кілія).jpg|Пам'ятник Богдану Хмельницькому (Кілія)
Зображення:Пам'ятник.PNG|Пам'ятник (Кілія)
Зображення:Пам'ятник морякам (Вилкове).jpg|Пам'ятник морякам (Вилкове)
Зображення:Пам'ятник рибалці (Вилкове).jpg|Пам'ятник рибалці (Вилкове)
Зображення:Пам'ятник Старообрядцям.jpg|{{comment|Пам'ятник Старообрядцям (Вилкове)|Відкритий у 1996 році. Скульптор Олександр Токарєв. Пам'ятник установлено до 250-річчя заснування міста.}}
Зображення:Меморіал Учасникам Татарбунарського повстання.JPG|Меморіал Учасникам Татарбунарського повстання (Вилкове)
Зображення:Пам'ятник В.І.Леніну (Вилкове).JPG|Пам'ятник В.І.Леніну (Вилкове)
Зображення:Пам'ятник 2 (Приморське).PNG|Пам'ятник (Приморське)
Зображення:Пам'ятник невідомому солдату (Приморське).PNG|Пам'ятник невідомому солдату (Приморське)
Зображення:Пам'ятник (Приморське).PNG|Пам'ятник (Приморське)
Зображення:Бюст С.К.Тимошенко - Маршал Радянського Союзу (Фурманівка).PNG|Бюст С.К.Тимошенко&nbsp;— Маршал Радянського Союзу (Фурманівка)
Зображення:Мемориальный комплекс.jpg|Меморіальний комплекс «Полеглим у Вітчизняній війні» та Вічний вогонь (Шевченкове)
Зображення:Памятник Тарасу Шевченко.jpg|Пам'ятник Т.Г.Шевченку (Шевченкове)
Зображення:Татарбунарское востание.jpg|Слава Героям Татарбунарського повстання, що полягли в боротьбі з румунськими боярами (вересень 1924 р.)
Зображення:Памятник В.И. Ленину в Шевченково.jpg|Пам'ятник В.І.Леніну (Шевченкове)
Зображення:Шевченковский советский парк.jpg|Шевченківський парк
Зображення:Парк развлечений.jpg|Парк розваг
</gallery>
}}

=== Фізична культура і спорт ===
У Кілійському районі функціонує районний спортивний комплекс «Дунаєць», 2 ДЮСШ, в яких працює 44 тренера. Фізкультурною та спортивною діяльністю в цих закладах охоплено 1 114 вихованців. Вихованці ДЮСШ беруть участь у міжнародних змаганнях з футболу, баскетболу, в першості Європи та Чемпіонаті Світу. Неодноразово посідали призові місця в різноманітних змаганнях команди баскетболістів та борців Кілійської ДЮСШ.

Примножують славу Кілійського району веслувальники Вилківської ДЮСШ, яка 1 вересня 2011 року справила 20-річний ювілей та перемогу п'ятерих випускників Вилківської ДЮСШ Чемпіонаті України серед дорослих. Серед вихованців&nbsp;— заслужений майстер спорту, 2 майстри спорту міжнародного класу, 13 майстрів та більше ста кандидатів у майстри: Олексій Калинович Голубов, який у 2011 році отримав звання заслуженого тренера України; дворазовий бронзовий призер світових першостей, чемпіон Європи Михайло Лучник, який в складі збірної України став чемпіоном світу; дворазовий бронзовий призер Чемпіонату Європи 2011 року, фіналіст континентального мундіалю Олександр Голубов; фіналіст Чемпіонату Європи Григорій Будніченко; Василь Зельніченко, котрий на Перших юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі фінішував шостим та був другим на першості континенту, Микола Кремер, ім'я котрого зберігається на п'єдесталах пошани світових та континентальних чемпіонатів та ін.<ref>{{Cite web |url=http://vo.od.ua/rubrics/lyudi-dela/19138.php |title=Архів газети «Вечерняя Одесса». — Одеса: «Є в місті Вилкове школа», 2011 |accessdate=26 квітня 2012 |archive-date=27 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161127215012/http://vo.od.ua/rubrics/lyudi-dela/19138.php }}</ref>

З метою подальшого розвитку фізичної культури та спорту, а також пріоритетних видів спорту, таких як [[баскетбол]], [[футбол]], [[волейбол]], [[настільний теніс]], [[шахи]], [[шашки]], [[веслування на байдарках і каное]], [[вільна боротьба]], [[художня гімнастика]], [[армреслінг]] у районі діють відповідні програми якими щороку передбачається в районному бюджеті фінансування спортивних заходів. При залученні дітей до занять фізичною культурою та спортом особлива увага приділяється дітям з девіантною поведінкою, які перебувають на обліку в службі у справах дітей. Постійно проводяться першості району з вільної боротьби, футболу та [[міні-футбол]]у, шахів та шашок, з волейболу, з настільного тенісу, з веслування на байдарках і каное, та баскетболу. Команди району по футболу «Давос» та «Кілієць» беруть участь у першості Одеської області.

=== Туризм і рекреація ===
[[Файл:Coliseum Prymorskoe.jpg|right|thumb|250px|Кілійський Колізей в селі Приморському]]
Розмаїття [[Флора України|флори]] й [[Фауна України|фауни]] [[Дельта Дунаю|дельти Дунаю]], унікальність міста [[Вилкове]], багата і цікава історія одного з найстаріших міст [[Україна|України]] [[Кілія|Кілії]], пологе широке піщане узбережжя [[Чорне море|Чорного моря]] в рекреаційній зоні села [[Приморське (Кілійський район)|Приморське]] та [[острів Зміїний]] створюють передумови для розвитку в районі різних видів [[Туризм в Україні|туризму]], зокрема [[Лікувальні грязі|лікувально]]-[[Оздоровчий туризм|оздоровчого]], [[Зелений туризм|зеленого]] ([[Сільський туризм|сільського]]), [[Історичний туризм|історичного]], [[Екологічний туризм|екологічного]] і [[круїз]]ного. Завдяки унікальності розташування острова Зміїний, цікавому підводному ландшафту, рослинному і тваринному світові Чорного моря активно розвивається дайвінг.

Послуги [[Екологічний туризм|екологічного туризму]] в районі надаються Дунайським біосферним заповідником, який разом з ВАТ «Вилкове-Пелікан-Тур», ПТП «Вилкове-Тур», ТОВ «Салікс», ВАТ «УДП», ПП Тукало та іншими суб'єктами підприємництва. Місцеві [[Туризм в Україні|туристичні]] фірми співпрацюють з туристичною фірмою «Транскруїз» м. Ізмаїл, яка організовує заходи [[круїз]]них кораблів у [[Дельта Дунаю|дельту Дунаю]] для іноземних туристів з відвідуванням міста [[Вилкове]]. В районі розроблено цікаві туристичні маршрути, зокрема у місті [[Вилкове]] та [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] пропонуються 18 видів турів серед яких найпопулярніші: «Нульовий кілометр»&nbsp;— відвідування пам'ятного знаку в місці впадіння [[Дунай|Дунаю]] в [[Чорне море]], «Місто на воді»&nbsp;— екскурсія по каналах Вилкова, «Вінок Дунаю» включає дегустацію місцевого вина, «Лісове озеро» та «Кордон Євросоюзу».

Активно розвивається [[Сільський туризм|сільський]] ([[Зелений туризм|зелений]]) [[туризм]]. Набувають туристичного попиту відвідання приватних садиб, що приймають туристів та відпочивальників і надають послуги екскурсії [[Дельта Дунаю|дельтою Дунаю]], та [[рибальство|рибальства]]: агросадиба Семибратьєва Н. І. (острів Білгородський, гирло Білгородське), агросадиба Семенової М. М. (м. [[Вилкове]], вул. Приморська №&nbsp;45/Б), агросадиба Тодорової Н. Х. (м. [[Вилкове]], вул Приморська №&nbsp;44/Б). Щороку кількість туристів, які відвідали [[Вилкове]] та [[Дельта Дунаю|дельту Дунаю]] досягає понад 25 тисяч осіб, із них понад 6 тисяч іноземці.

В період активного туристичного сезону ([[червень]]-[[серпень]]) значна кількість туристів які відвідують [[Дельта Дунаю|дельту Дунаю]], відпочивають на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] в рекреаційній зоні села [[Приморське (Кілійський район)|Приморське]] де працюють 87 баз відпочинку і 4 дитячих оздоровчих табори, де одноразово можна розмістити до 7 тисяч відпочивальників.<ref>[http://ua-referat.com/Уральський_і_Поволзький_економічні_райони Реферат «Функціональні райони потенційного ринку туристсько-екскурсійної діяльності в Південному регіоні»]{{Недоступне посилання}}</ref>

З метою просування туристичного продукту в місті [[Вилкове]] створена громадська організація «Придунайський інформаційно-туристичний центр», який представляє туризм всього [[Придунав'я]].

Кілійським районним історико-краєзнавчим музеєм у музеї та по містах регіону влаштовуються екскурсії за туристичними маршрутами&nbsp;— «Кілія історична», «Перлина Кілії», «Кілія літературна». В місті [[Вилкове]] діє приватний краєзнавчий музей О. Шаронова, який включає значну картинну галерею сучасного живопису і мистецтва.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
!<span style="float:right;">Основні туристичні об'єкти Кілійщини&nbsp;</span>
|-
|
{| class="tiles"
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Нульовий кілометр'''<span style="float:right;">За 10 кілометрів на схід від міста Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:0km.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Розташований на Делюковій косі при впадінні [[Дунай|Дунаю]] (Анкудінове гирло) в [[Чорне море]]. Відстані по [[Дунай|Дунаю]], на відміну від інших річок світу, вказується від гирла. А все тому, що в [[Шварцвальд]]і, біля витоків річки, не змогли домовитися&nbsp;— який з трьох струмків є початком [[Дунай|Дунаю]]. Зупинка на нульовому кілометрі&nbsp;— відмінна можливість побачити місце, де річка, що зв'язує воєдино десять країн: [[Україна|Україну]], [[Румунія|Румунію]], [[Молдова|Молдову]], [[Болгарія|Болгарію]], [[Сербія|Сербію]], [[Хорватія|Хорватію]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Словаччина|Словаччину]], [[Австрія|Австріюі]] [[Німеччина|Німеччину]], водночас закінчується (впадає в море) і починається 0&nbsp;км. Аналогічний знак був встановлений ще в [[19 століття|XIX столітті]] в гирлі Сулінського рукава [[Дунай|Дунаю]] під керівництвом сера Чарльза Августуса Хартлі (головного інженера Європейської Дунайської комісії [[1856]]–[[1872]] рр.), який в [[1870-ті|1870-х роках]] створив проект модернізації [[Одеський морський торговельний порт|Одеського порту]], брав участь у проектуванні [[Суецький канал|Суецького каналу]].
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Острів Зміїний'''<span style="float:right;">За 35 кілометрів на схід від чорноморського узбережжя дельти Дунаю</span>
|rowspan=2|[[Файл:Острів Зміїний.png|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Згідно з давньогрецькою легендою, острів підняла з дна моря богиня [[Фетіда]] для свого сина [[Ахіллес|Ахілла]]. Перша згадка про [[Зміїний (острів)|Зміїний]] зустрічається в джерелах кінця [[7 століття до н. е.|VII століття до н.&nbsp;е.]], де називається Левка (Біла). Острів згадується в записах [[Овідій|Овідія]], [[Страбон]]а і [[Геродот]]а. На [[Зміїний (острів)|Зміїному]] був споруджений, а пізніше зруйнований храм [[Ахіллес|Ахілла]]. Руїни храму (квадратна споруда зі сторонами близько 30 метрів) були знайдені і описані в [[1823|1823 році]], а в [[1843|1843 році]] значна частина будівельних матеріалів від цих руїн була використана для будівництва на острові маяка. З часів середньовіччя острів належав [[Туреччина|Туреччині]]. 3 (14) липня [[1788|1788 року]] біля острова, який тоді називався Фідонісі, відбулася [[Битва у Фідонісі|морська битва]], в якій російський флот здобув перемогу. Після перемоги [[Російська імперія|Російської імперії]] у [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|Російсько-турецькій війні 1828—1829 років]] [[Зміїний (острів)|Зміїний]] відійшов до [[Росія|Росії]]. За дипломатичним угодою, підписаною Миколою Шутовим (від [[СРСР]]) та Едуардом Мезінческу (від [[Румунія|Румунії]]), [[Зміїний (острів)|острів Зміїний]] з [[23 травня]] [[1948|1948 року]] переходив до складу [[СРСР]]. У [[2002 рік|2002 році]] [[Кабінет Міністрів України]] затвердив програму господарської діяльності на [[Зміїний (острів)|острові Зміїний]] до [[2006 рік|2006 року]]. В рамках програми острів увійшов до складу Кілійського району [[Одеська область|Одеської області]]. На острові було споруджено причал для суден з осадкою до 8 метрів, [[хвилеріз]], декілька господарських споруд, та висаджені дерева. У перспективі заплановано відкриття туристичного і [[дайвінг]]-центрів, а також створення регулярного поромного сполучення з [[Кілія|Кілією]]. На початку [[2007 рік|2007 року]] розташований на острові житловий комплекс отримав офіційний статус селища ([[Біле (Кілійський район)|Білого]]) у складі Кілійського району.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська Венеція'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:Вилково, Дунайские плавни 1962 г.JPG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Місто де зливаються води [[Дунай|Дунаю]] і [[Чорне море|Чорного моря]] в народі назване «Українською Венецією», містом каналів і човнів, рибаків і виноробів. Місто [[Вилкове]] розташоване прямо біля моря на кордоні з [[Румунія|Румунією]]. Місто поділено на нову і стару частину. Незвичайність міста [[Вилкове]] в тому, що стара частина міста розташована на воді. Замість вулиць там&nbsp;— канали, по яких переміщаються, в основному, на своєрідних українських «гондолах» і моторних човнах.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Мисливські та рибальські угіддя Кілійщини'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:Pelicans.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|До основних таких місць належать річка [[Дунай]] та [[Дунайський біосферний заповідник]] з Стенцовсько-Жебрияновськими плавнями, озеро [[Китай (озеро)|Китай]], лиман [[Сасик (Кундук)]] та безліч каналів і інших водоймищ.
|-
|colspan="15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Курортно-розважальна зона'''<span style="float:right;">За 2 кілометри на схід від села Приморське</span>
|rowspan=2|[[Файл:Колізей (Приморське).jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Протяжність зони близько 6 кілометрів.
 |}
|}

=== Благоустрій ===

Переважна більшість населених пунктів району забезпечені питною водою. Майже всю прісну воду Кілійщині дає річка Дунай. Частина сіл району та місто Кілія підключені до Кілійського групового водопроводу. Централізованим водопостачанням охоплено 37&nbsp;% сільських населених пунктів. Велика доля населення району користується привізною водою. Також в районі налічується близько 600 артезіанських свердловин та шахтних колодязів.<ref>{{Cite web |url=http://guns.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=1265&id=113 |title=Інформація Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації «Стан питної води» |accessdate=24 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050407125633/http://guns.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=1265&id=113 |archivedate=7 квітня 2005 |deadurl=yes }}</ref>

== Особистості ==
* Бабенко О. Ф.&nbsp;— [[Генерал-лейтенант]] [[Радянська армія|Радянської армії]] [[Збройні сили СРСР|ЗС СРСР]]
* Балкан Володимир Васильович&nbsp;— доктор математичних наук, професор економічної академії міста Кишинів
* Балтянський М. З.&nbsp;— [[Заслужений журналіст України]], [[письменник]]
* Бейнарович Євгенія Леонідівна&nbsp;— член Союзу письменників Білорусі, [[поет]]еса<ref>{{Cite web |url=http://nimra.ru/ |title=Вебсайт Євгенії Бейнарович |accessdate=20 квітня 2012 |archive-date=18 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120318021715/http://www.nimra.ru/ }}</ref>
* Боделан Руслан Борисович&nbsp;— український політик, [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання від 311 округу]] і [[Народні депутати України 2-го скликання|1-го скликання від 312 округу]], перший секретар Одеського обласного комітету КПУ, голова Одеської обласної ради, міський голова Одеси 1998—2005 рр.
* Большаков Михайло Іванович&nbsp;— український письменник<ref>{{Cite web |url=http://zhurnal.lib.ru/b/bolxshakow_m_i/ |title=Большаков Михаил Иванович: поэзия |accessdate=20 квітня 2012 |archive-date=13 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120513110150/http://zhurnal.lib.ru/b/bolxshakow_m_i/ }}</ref>
* Бондаренко М. А.&nbsp;— історик-краєзнавець
* Бойченко І. В.&nbsp;— [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського Національного Університету ім. Шевченка]], [[доктор філософських наук]]
* Бойченко П. І.&nbsp;— [[Депутат]] [[Вибори до Одеської обласної ради 2010|Одеської обласної ради]]
* Борисов Валерій Дмитрович&nbsp;— кандидат економічних наук, Народний депутат України 5-го та 6-го скликань
* Ботошанський Яків Абрамович&nbsp;— єврейський письменник, драматург, критик, журналіст
* Боцу Павло Петрович&nbsp;— молдовський радянський поет, письменник, співак, голова Союзу письменників Молдови, голова Верховної Ради Молдови (1971—1973)
* [[Бочкович Кирило Васильович]]&nbsp;— заступник командира окремого взводу протиповітряної оборони 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, Герой Радянського Союзу
* [[Буков Єміліан Несторович]]&nbsp;— молдовський письменник, поет
* Вієру Раїса Федорівна&nbsp;— кандидат філологічних наук, доцент кафедри латинської мови медичного інституту Молдови
* Гречкосій Д. П.&nbsp;— екс-голова Кілійського [[Виконавчі органи місцевого самоврядування в Україні|райвиконкому]]
* [[Дубовой Олександр Федорович]]&nbsp;— [[Народні депутати України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання від 128 округу]]
* [[Коваленко Юрій Миколайович]]&nbsp;— [[Заслужений артист України]], актор-імітатор
* Константиновський Ілля Давидович&nbsp;— румунський та радянський письменник, драматург, публіцист та перекладач
* [[Котанов Федір Євгенович]]&nbsp;— командир 384-го окремого Червонопрапорного Миколаївського батальйону морської піхоти, Герой Радянського Союзу
* Криуленко Анатолій Михайлович&nbsp;— член союзу художників України та член союзу художників Ізмаїлу
* [[Крук Юрій Борисович]]&nbsp;— Народний депутат України 2&nbsp;— 7 скликань
* Куниця Микола Андрійович&nbsp;— історик, російський письменник
* Мартін Георгій Георгійович&nbsp;— заступник міністра оборони Молдови, учасник бойових дій Афганістану, генерал-майор
* [[Музика Микола Антонович|Музика М. А.]]&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]], [[Депутат]] [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]]
* Накко Ольга Єгорівна&nbsp;— молдовсько-російська письменниця
* Наку Іван Максимович&nbsp;— науковий співробітник Кишинівського Університету, директор Астро-Обсерваторії, має 11 робіт і 8 монографій в області астрономії
* Наку Микола Федорович&nbsp;— кандидат медичних наук, заступник міністра охорони здоров'я Молдови (1963—1976)
* Петку Михайло Георгійович&nbsp;— рекордсмен Кілійщини, пропрацював на посаді директора Приозернянської школи 45 років (1962—2007)
* [[Поджаров Іван Іванович]]&nbsp;— державний діяч, [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання від 311 округу]]
* [[Рибаков Ігор Олександрович]]&nbsp;— [[Народні депутати України 6-го скликання|Народний депутат України 5-го та 6-го скликань]]
* [[Смаль Кузьма|Смаль К. А.]]&nbsp;— [[фольклористика|фольклорист]], [[композитор]]
* [[Тимошенко Семен Костянтинович]]&nbsp;— [[Маршал Радянського Союзу]]
* [[Ткаченко Іван Валерійович]]&nbsp;— придністровський політик, міністр охорони здоров'я і соціального захисту
* Шаргородська В. А.&nbsp;— [[фольклористика|фольклорист]], [[поет]]еса
* Шведов Федір Никифорович&nbsp;— російський фізик, ректор [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]]
* Шкуропат А. П.&nbsp;— член [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]], [[художник]]
* Шкуропат І. Г.&nbsp;— [[Кандидат наук|кандидат фізико-математичних наук]]
* [[Яровий Петро Павлович]]&nbsp;— стрілець 929-го стрілецького полку (254-та стрілецька дивізія, [[52-га армія (СРСР)|52-га армія]], [[2-й Український фронт]]), [[Герой Радянського Союзу]].
* Яновер М.&nbsp;— публіцист, історик

== Примітки ==
{{refbegin}}
: а. {{note label|а|а|none}}Цвинтарю більше 600 років та знаходився він в елітному поселені Міяк, зараз це околиця міста Кілії
{{refend}}

== Посилання ==
{{примітки|2}}

== Джерела ==
{{commonscat|Kiliyskyi raion}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=17.07.2020&rf7571=24189 Кілійський район] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210610142036/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=17.07.2020&rf7571=24189 |date=10 червня 2021 }} // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
* [http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/ Кілійська районна державна адміністрація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140726224419/http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/ |date=26 липня 2014 }}
* [http://kiliya-rada.odessa.gov.ua/ Кілійська райрада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120115143712/http://kiliya-rada.odessa.gov.ua/ |date=15 січня 2012 }}
* [http://gorsovet.kiliya.info/ Кілійський інформаційний портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130329193835/http://gorsovet.kiliya.info/ |date=29 березня 2013 }}
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/kilijskyj-rajon.html Кілійський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130928042257/http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/kilijskyj-rajon.html |date=28 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 911 с.)

{{Розташування2
|nw=|n=[[Арцизький район]]|ne=[[Татарбунарський район]]
|w=[[Ізмаїльський район]]|e=[[Чорне море]]
|sw={{ROM}}|s={{ROM}}|se=[[Чорне море]]}}

{{Кілійський район|nocat=1}}
{{Адміністративний устрій Одеської області}}
{{Дунай}}
{{добра стаття}}
{{Портали|Історія України|Одещина}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Засновані в Одеській області 1940]]
[[Категорія:Колишні райони Одеської області]]
[[Категорія:Кілійський район| ]]
[[Категорія:Райони Ізмаїльської області]]