Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 вересня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 травня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/19 липня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/28 серпня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 вересня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 жовтня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 грудня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Київ]] 
[[Файл:Shevchenko University.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[Кіото]] || {{JPN}} || [[7 вересня]] [[1971]]
<br>
-Знайдено: + | [[Буенос-Айрес]] || {{ARG}} || [[7 вересня]] [[2000]]
<br>

<br>Зобр:30шт.
----
Назва:[[Осьмачка Теодосій Степанович]] 

-Знайдено: + '''Тодось Осьмачка''', '''Осьмачка Теодосій Степанович''' ({{ДН|16|5|1895|4}}, [[Куцівка (Смілянський район)|Куцівка]] на Черкащині&nbsp;— [[7 вересня]] [[1962]], [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач.
<br>
-Знайдено: +  Українська правда. 7 вересня 2012.]</ref> на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові&nbsp;— Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Під час світової війни за свою поему «Думи солдата» був відданий під військово-політичний суд. Але революція внесла свої корективи. З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). У студентські роки почалася його участь у літературному житті. Спершу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потім «Ланки» (МАРС), до якої входили Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.
<br>
-Знайдено: + 7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер.
<br>

----
Назва:[[Київський метрополітен]] 
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | 10000 карбованців || [[7 вересня]] [[1995]] року
<br>

<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Політичні партії України]] 

-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2011]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2011]]
<br>

----
Назва:[[Тимошенко Юлія Володимирівна]] 

-Знайдено: + [[5 вересня|5]]-[[7 вересня]] [[2001]]&nbsp;р.&nbsp;— під час Економічного форуму у Криниці ([[Польща]]) представляла Україну в списку претендентів на звання «Людина року Центрально-Східної Європи» (єдина жінка серед претендентів).
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Шухевич Роман Йосипович]] 
[[Файл:Печатка УГВР.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Сестра '''[[Шухевич Наталія Йосипівна|Наталія]]''' (*[[1922]]&nbsp;— †21 лютого [[2010]]), студентка [[Львівський медінститут|Львівського медінституту]], була заарештована [[7 вересня]] 1940 р. і засуджена на процесі 59 членів ОУН на 10 років каторжних робіт на лісоповалі на Уралі й 5 років заслання в Казахстан, де вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, балкарцем Муталіфом Геграєвим. Після весілля подружжя переїхало на батьківщину чоловіка&nbsp;— до столиці [[Кабардино-Балкарія|Кабардино-Балкарії]], [[Нальчик]].
<br>

<br>Зобр:42шт.
----
Назва:[[Біла Церква]] 

-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2007]] р.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Хрущов Микита Сергійович]] 
[[Файл:Хрущов у Луганську 1956.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну = [[7 вересня]] [[1953]]
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Міжнародний гуцульський фестиваль]] 

-Знайдено: + * XI Міжнародний гуцульський фестиваль&nbsp;— [[7 вересня|7]]-[[9 вересня]] [[2001]], [[Верховина]] ([[Івано-Франківська область]])
<br>
-Знайдено: + * XII Міжнародний гуцульський фестиваль&nbsp;— [[27 вересня|27]]-[[29 вересня]] [[2002]], [[Косів]] ([[Івано-Франківська область]])
<br>

----
Назва:[[Ясинувата]] 
[[Файл:Вокзал станції Ясинувата-Пасажирська.jpg |thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Заснована [[1872]] року як пристанційне селище, на початку [[20 століття]] перетворилася на важливий залізничний вузол. У [[1938]] році селище Ясинувата стало містом районного підпорядкування. Під час [[Друга Світова Війна|Другої Світової війни]] Ясинувату було окуповано німецькими військами. [[7 вересня]] [[1943]] року місто звільнили радянські війська. У [[1946]] році розпочалося будівництво машинобудівного заводу, який [[1947]] виробив першу продукцію. У [[1997]] році було затверджено символіку Ясинуватої&nbsp;— її [[герб]] та [[прапор]], а також встановлено пам'ятний знак засновникам міста.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Троїцький собор (Новомосковськ)]] 

Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + * ''Догаль Сергій'' (м. Дніпропетровськ) [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1731/116/61242/ ''Собор без риштування''. Оспіваний у знаменитому романі Олеся Гончара храм може розвалитися будь-якої миті] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;164 за [[7 вересня]] [[2010]] року
<br>

----
Назва:[[Український національний фронт]] 

-Знайдено: + [[27 листопада]] [[1967]] р. в Івано-Франківську Верховний суд УРСР встановив Дмитру Квецку кару - 20 років ув'язнення та заслання, Зіновію Красівському та Михайлові Дяку - по 17, Ярославу Лесіву та Василеві Кулинину - по 6 років TCP. Миколу Качура Івано-Франківський обласний суд відіслав у табори на 5 років, але за сприяння слідству його звільнили у [[1969]] р. Семена Корольчука та Євстахія Пастуха спершу не судили, але в [[1971]] р. їх заарештували, і Львівський обласний суд [[7 вересня]] [[1971]] р. покарав їх відповідно на 4 роки TCP та 6 місяців колонії загального режиму.<ref>Вирок Верховного суду УРСР від 27 листопада 1967 р.; Приговор Львовского областного суда от 1 августа 1967 г. по делу Губки И.Н. // Воля і Батьківщина, 1995</ref>
<br>

----
Назва:[[Херсонська єпархія УПЦ (МП)]] 

Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
Знайдено: + Указом імператриці [[Катерина ІІ|Катерини II]] від [[7 вересня]] [[1775]] року, [[Новоросія]] була об'єднана в нову, Слов'янську і Херсонську єпархію з центром в [[Полтава|Полтаві]]; у квітні [[1784]] року до неї була приєднана територія анексованого [[Російська імперія|Російською імперією]] [[Кримське ханство|Кримського ханства]].
<br>

----
Назва:[[Солодовник Сергій Максимович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Макси́мович Солодо́вник''' (*&nbsp;[[7 вересня]] [[1915]], [[Кобеляки]], нині [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[5 жовтня]] [[1991]], [[Харків]])&nbsp;— український [[живописець]].
<br>

----
Назва:[[Теребовля]] 
[[Файл:Відділення пошти, Теребовля.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час [[Друга світова війна|2-ї світової війни]] місто зазнало бомбових ударів німецької авіації, зокрема [[7 вересня]] [[1939]]&nbsp;— по [[Трембовля (станція)|залізничному вокзалу й мосту]] біля села [[Плебанівка (Теребовлянський район)|Плебанівка]]. [[17 вересня]] [[1939]] в Теребовлю вступили радянські війська; місто стало центром [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] [[УРСР]]. Закрито українську гімназію, українські політичні й культурно-освітні організації та установи Теребовлі; репресовано діячів українського національно-визвольного руху, гімназистів. [[22 червня]] [[1941]] почалася німецько-радянська війна, тоді ж німецька авіація знову бомбила аеродром неподалік Теребовлі, де базувався 86-й бомбардувальний авіаполк; пілот Т. Малієнко здійснив один із перших повітряних таранів. [[6 липня]] [[1941]] німецькі війська вступили у Теребовлю. 3а час окупації понад 1000 жителів міста вивезено на примусові роботи до [[Німеччина|Німеччини]].
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Кріпацтво]] 
[[Файл:Velykyj_Poluhiv_Hrest_1848.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Селянська реформа 1848 (Австрія)|Селянська реформа 1848 р.]] перетворила [[Рустикальна земля|рустикальні землі]] на приватну власність селян. Законом [[Фердинанд I (імператор Австрії)|Фердинанда І]] від [[17 квітня]] [[1848]] з [[15 травня]] 1848 скасовувалися селянські повинності у [[Галичина|Галичині]]. Цісарським законом від [[7 вересня]] 1848 було скасоване кріпацтво у решті Австрії <ref name="Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2">''Тимочко Н.О''. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Борзна]] 
[[Файл:Борзнянці — Герої Радянського Союзу.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1943]] року розпочалася [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція]] радянських військ [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]] генерал-полковника [[Рокоссовський Костянтин Костянтинович|Рокоссовського]], метою якої було завдати головного удару силами [[2-а танкова армія (СРСР)|2-ї танкової]], [[65-а армія (СРСР)|65-ї]] і частиною сил [[48-а армія (СРСР)|48-ї]] і 60-ї армій на [[Новгород-Сіверський|Новгород-сіверському]] напрямку, допоміжний удар&nbsp;— силами 60-ї армії на [[Конотоп]]ському напрямку, розгромити війська противника і вийти на середню течію [[Дніпро|Дніпра]]. На початку вересня війська [[60-а армія (СРСР)|60-ї армії]] генерал-лейтенанта [[Черняховський Іван Данилович|Черняховського]], з ходу форсувавши [[Сейм (річка)|Сейм]] розпочали наступ вздовж залізниці [[Конотоп]]&nbsp;— [[Бахмач]]&nbsp;— [[Ніжин]] і лівого берега [[Десна|Десни]]. На Борзнянському напрямку наступ вівся з плацдарму в районі [[Нові Млини (Борзнянський район)|Нових Млинів]] силами 322-ї стрілецької дивізії 17-го гвардійського стрілецького корпусу (командир&nbsp;— полковник Лащенко Петро Миколаєвич). В ході стрімкого наступу до кінця дня [[7 вересня]] [[1943]] року Борзна була звільнена від німецьких загарбників. Однак наступної доби німці перейшли в [[контрнаступ]] з боку Ільїнців і Мавошино. Запеклі бої на західних околицях Борзни тривали до [[12 вересня]]<ref>За вміле командування дивізією і особистий героїзм при форсуванні рік Сейм, Десна, Дніпро, Прип'ять Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16.10.1943 року Лащенку П. М. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.</ref><ref>{{книга
<br>

<br>Зобр:26шт.
----
Назва:[[Глухів]] 
[[Файл:Youtube.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], з [[7 вересня]] [[1941]] по [[1943]] рік, Глухів був окупований німецькими військами. Саме тут був створений партизанський загін, очолюваний П.Кульбакою, який входив до легендарного з'єднання під командуванням [[Ковпак Сидір Артемович|С.&nbsp;А.&nbsp;Ковпака]]. [[30 серпня]] [[1943]] року в ході [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція|Чернігівсько-Прип'ятської операції]] [[Червона Армія|радянські війська]] відвоювали місто.<!<br>
-Знайдено: + [[17 вересня]] [[2010]] року у рамках міжнародного автопробігу на ретро автомобілях, який відбувався за маршрутом [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Москва]]&nbsp;— [[Київ]], Глухів відвідали президенти України та Росії, [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] і [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]]. Метою візиту глав держав було зміцнення дружніх відносин братніх народів.<ref>[http://www.24tv.com.ua/news/1/1/47877 Стаття «Янукович і Медведєв взяли участь у міжнародному автопробігу»] на сайті [http://www.24tv.com.ua Телеканалу новин 24]</ref><ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/1117335 Стаття «Президенти України і РФ обговорили питання міжрегіональної співпраці»] на сайті [http://ua.korrespondent.net/ КорреспонденТ.net]</ref>
<br>

<br>Зобр:36шт.
----
Назва:[[Мурашко Олександр Олександрович]] 
[[Файл:Мурашко Олександр (1875-1919)- художник, педагог, ділянка 20.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Олександр Олександрович Мурашко народився [[7 вересня|26 серпня (7 вересня)]] [[1875]] року в [[Київ|Києві]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Селянська реформа 1848]] 

-Знайдено: + У Галичині кріпацтво скасоване згідно з законом австрійського імператора [[Фердинанд I|Фердинанда I]] від [[17 квітня]] [[1848]]. Окремим декретом від [[1 липня]] 1848 дію цього закону уряд поширив на Буковину, підтвердивши його законом від [[9 серпня]] 1848. Влітку 1848 питання про умови звільнення селян обговорювалося в австрійському парламенті. Депутати від селян Галичини і Буковини [[Капущак Іван|І. Капущак]], [[Кобилиця Лук'ян|Л. Кобилиця]] разом з іншими депутатами лівого крила рішуче виступили проти виплати викупу поміщикам. Але більшістю голосів парламент ухвалив скасувати повинності селян за викуп ([[індемнізація]]). На підставі цієї постанови [[7 вересня]] [[1848]] видано закон про звільнення селян на території всієї Австрії від кріпосної залежності, про надання їм прав громадян держави і права власності на ту землю, якою за панщини вони користувалися на правах спадковості. Закон передбачав повну компенсацію (індемнізацію) селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річних кріпацьких повинностей. За «звільнення» селян поміщики одержували великий викуп: у Східній Галичині&nbsp;— 58,9&nbsp;млн гульденів (145,6&nbsp;млн тодішніх крб.), на Буковині&nbsp;— 5,5&nbsp;млн гульденів (13,9&nbsp;млн тодішніх крб.). Головний тягар викупу несло селянство. За законом 7 вересня 1848 у власність селянства Східної Галичини і Буковини перейшло менше половини земельних угідь краю. Більшість селян залишалася малоземельною і економічно неспроможною, значну частину їх (халупників і комірників) було «звільнено» зовсім без землі й вони відразу потрапили в економічну залежність до землевласників. У власність поміщиків перейшли майже всі ліси і пасовиська, за користування якими селяни змушені відробляти або платити ([[сервітути]]). З метою практичного здійснення реформи уряд видав додаткові законодавчі акти: [[4 березня]] [[1849]] для всіх країв австрійської монархії, [[15 серпня]] 1849 і [[4 жовтня]] [[1850]] тільки для Галичини. [[23 жовтня]] і [[12 листопада]] [[1853]]&nbsp;— для Буковини.
<br>

----
Назва:[[Історія Маріуполя]] 
[[Файл:mariupol okrug 1927.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[1930]] року Маріуполь перетворився у величезний будівельний майданчик. Головним будівництвом став металургійний завод '''«[[Азовсталь]]»''' на левом березі Кальміусу біля сіл Бузинівка й Троїцький. [[7 листопада]] [[1930]] року у фундамент першої доменної печі «Азовсталь» почалося перше укладання бетону. На спорудження «Південної Магнітки» союзним бюджетом виділялося 292&nbsp;млн карбованців. Перспективна продуктивність «Азовсталі»&nbsp;— 4&nbsp;млн тонн чавуну (найбільший на той час у світі завод у [[Гері]] біля [[Чикаго]] давав тільки 3&nbsp;млн тонн). В [[1931]] році почалося будівництво морського порту заводу «Азовсталь». [[2 лютого]] [[1933]] року будівельний майданчик нового заводу відвідав нарком важкої промисловості Г. К. [[Орджонікідзе Григорій|Орджонікідзе]]. [[11 серпня]] [[1933]] року видала перший чавун доменна піч №&nbsp;1: завод «Азовсталь» вступив у число діючих підприємств. До [[1941]] року на підприємстві діяло 4 доменні печі, мартенівський цех з 6 хитними печами ([[4 січня]] [[1935]] року), ряд допоміжних цехів. Поруч із заводом «Азовсталь» [[27 вересня]] [[1935]] року перший кокс видав Маріупольський коксохімічний завод. В [[1936]] році на базі нових трубопрокатних цехів заводу імені Ілліча створюється трубопрокатний завод імені Куйбишева. В 30-і роки в Маріуполі почали діяти й інші нові заводи: металоконструкцій (з [[13 жовтня]] [[1935]]), рибоконсервний (з [[27 листопада]] [[1933]]), радіаторний (з [[1 липня]] [[1933]]), судноремонтний (з [[1931]], на базі дорожніх майстерень). Були побудовані також холодильник ємністю 50 тис. тонн, найбільший елеватор у порту на 2 тис. тонн (з [[1932]] року). Будувалися нові цехи, об'єкти, модернізувалося встаткування, освоювалися нові види продукції на заводі імені Ілліча. Перетворення торкнулися й інших підприємств міста.
<br>
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[1978]] року указом Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] місто Жданов нагороджений '''орденом Жовтневої Революції'''.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Конституційний Суд України]] 

-Знайдено: + |[[7 вересня]] [[2007]] року
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Димитрій (Ярема)]] 

-Знайдено: + [[7 вересня]] 1993 Другий помісний собор обрав його патріархом Київським і всієї України (УАПЦ). [[14 жовтня]] 1993 у церкві на Берестові відбулася інтронізація.
<br>

----
Назва:[[Білий Сидір Гнатович]] 
[[Файл:Sidor bely & zakhary chepega.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життя ==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] [[1787]] року розпочалася чергова російсько-турецька війна. В цій війні запорожці, як і в минулих війнах, мали бути авангардом російської армії. Трагедія їх полягала в тому, що тепер вони мали битися, окрім турецького флоту, ще й із запорожцями — задунайцями, які входили до складу турецьких військ.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Придніпровська залізниця]] 
[[Файл:Id er1-54.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Ваніфат'єв Кирило Миколайович]] ([[7 вересня]] [[1910]]<ref>{{СЛС-МПС-1916|270}}</ref>-?<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Збройні сили України]] 
[[Файл:Ships of Ukrainian Navy in Sevastopol, 2007.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 вересня]]&nbsp;— День [[Військова розвідка|воєнної розвідки]]
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]] 
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[7 вересня]] [[2001]]
<br>
-Знайдено: + |align="center"|[[7 вересня]] [[2001]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Дороговцев Анатолій Якович]] 

-Знайдено: + ''' Анато́лій Я́кович Дорого́вцев''' (*[[7 вересня]] [[1935]]&nbsp;— †[[22 квітня]] [[2004]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] та [[Україна|український]] [[математик]].
<br>

----
Назва:[[Українська автокефальна православна церква]] 
[[Файл:St. Andriy's Church in Kyiv.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Патріархи ==<br>
Знайдено: + Занепад комуністичного режиму дозволив УАПЦ відновити своє легальне існування в Україні. 5-[[6 червня]] [[1990]] року пройшов перший собор УАПЦ в Києві, де затверджено Статут УАПЦ й обрано її главу — [[Патріарх Мстислав (Скрипник)|Патріарха Мстислава]] ([[1898]]—[[1993]]). Після смерті Патріарха Мстислава [[7 вересня]] [[1993]], Помісний Собор обрав наступника: [[Патріарх Димитрій (Ярема)|Патріарха Димитрія]] ([[1915]]—[[2000]])&nbsp;— та надав йому титул Патріарха Київського і всієї України. Інтронізований на Патріарха Київського і всієї України [[14 жовтня]] [[1993]] року.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + Щодо легітимності цього Закону, то [[7 вересня]] [[2005]]&nbsp;р. [[Конституційний Суд України]] прийняв висновок №&nbsp;1-в/2005 у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141, 142, 143 Конституції України)<ref>[http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?</ref><br>
-Знайдено: + currDir=8805 Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України"вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141, 142, 143 Конституції України) від 7 вересня 2005 року №&nbsp;1-в/2005 (Справа №&nbsp;1-16/2005)]</ref>. Відповідно до основних положень цього висновку, проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (реєстр. №&nbsp;3207-1) було визнано таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Водночас окремі питання щодо легітимності положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України» зберігали свою актуальність до [[2010]] року.
<br>

----
Назва:[[Список академіків НАН України]] 
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Б ===<br>
Знайдено: + |[[7 вересня]] [[2004]]
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Абаза Віктор Іванович]] 
[[Файл:Order of Glory Ribbon Bar.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[7 вересня]] [[1918]] року Абаза був командиром 23-го легкого гарматного полку Київського армійського корпусу [[Українська держава|Української Держави]]<ref name="Наум9">Науменко 2003:9.</ref>. З [[20 листопада]] [[1918]] року&nbsp;— помічник начальника 14-ї легкої гарматної бригади Армії Української Держави.
<br>
Підзаголовок:== Служба ==<br>
Знайдено: + * [[1918]], [[7 вересня]]&nbsp;— [[1919]]: командир [[23-й гарматний полк|23-го легкого гарматного полку]] [[Армія Української держави|армії Української держави]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Миколаївський зоопарк]] 
[[Файл:Coin of Ukraine zoo a.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + З [[7 вересня|7]] [[8 вересня|п]][[9 вересня|о]] [[10 вересня]] [[2001|2001 року]] в зоопарку була проведена Міжнародна науково-практична конференція. Її назвою і провідною темою стало гасло зоопарку «Тільки нашими загальними зусиллями ми збережемо мир диких тварин». У конференції взяли участь більше 60 чоловік з 29 зоопарків 10-ти країн. Європейську Асоціацію Зоопарків і Акваріумів представляв виконавчий директор Кун Броувер ([[Амстердам]], [[Голландія]]).
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Кідер Фелікс Іхільович]] 

-Знайдено: + '''Фе́лікс Іхі́льович Кі́дер''' (*[[7 вересня]] [[1938]], [[Балашиха]] [[Московська область|Московської області]] ([[Росія]])&nbsp;— [[графік]], [[маляр]], [[скульптор]], творець сучасного інтер'єру.
<br>
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[1938]])
<br>
-Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1938]] року у місті [[Балашиха]] [[Московська область|Московської області]] ([[Росія]]).
<br>

----
Назва:[[Добруджа]] 
[[Файл:StemaDobrogea.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Наприкінці 20-х рр. [[XV століття]] територію Задунав'я захопила [[Османська імперія]]. Після [[Російсько-турецька війна 1877-1878|Російсько-турецької війни 1877–78]] років. Південне Задунав'я відійшло до [[Болгарія|Болгарії]], а Північне була передана Румунії. За [[Бухарестський мирний договір 1913|Бухарестським мирним договором 1913]] Південне Задунав'я була передана Румунії, у складі якої знаходилася до [[1940]] року, за винятком [[1916]]–[[1918|18]] рр., коли вся територія Добруджі були зайнята болгарськими та німецькими військами. Відповідно до болгаро-румунського договору, підписаного [[7 вересня]] [[1940]] року у місті [[Крайова]], Південне Задунав'я була повернена Болгарії. У [[1947]] році болгаро-румунський кордон у Добруджі підтверджений мирними договорами із Болгарією та Румунією.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Херсонський національний технічний університет]] 

-Знайдено: + |день університету  = [[7 вересня]]
<br>

----
Назва:[[Хмельницький національний університет]] 
[[Файл:Центральна алея ботанічного саду ХНУ.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата заснування    = [[7 вересня]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бондаренко Альона Володимирівна]] 

-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2003]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 вересня]], [[2003]]
<br>

----
Назва:[[Великанович Юрій Дмитрович]] 
[[Файл: ВП памятник Великановичу.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Дми́трович Великано́вич '''&nbsp;— (*[[1910]]&nbsp;— †[[7 вересня]] [[1938]])&nbsp;— учасник революційних подій в Іспанії, член [[КПЗУ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ґольдштейн Михайло Еммануїлович]] 
[[Файл:Grabmal Goldstein.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Миха́йло Еммануї́лович Ґольдште́йн ''' (псевдонім Михайло Михайловський; * [[8 листопада]] [[1917]], [[Одеса]]&nbsp;— †[[7 вересня]] [[1989]], [[Гамбург]])&nbsp;— український [[композитор]] і [[скрипаль]]-[[віртуоз]], [[диригент]], музичний педагог, [[музикознавець]]; майстер музичних стилізацій. Брат відомого скрипаля [[Ґольдштейн Борис Емануілович|Бориса Ґольдштейна]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кармазін Юрій Анатолійович]] 

-Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з [[14 травня]] [[2002]] до [[25 травня]] [[2006]]) від [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]], №&nbsp;17 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» ([[15 травня]] [[2002]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[2005]]), фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з [[7 вересня]] [[2005]]). Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства та його відповідності міжнародному праву [[Комітет Верховної Ради України з питань правової політики|Комітету з питань правової політики]] (з [[12 червня]] [[2002]]).
<br>

----
Назва:[[Бойко Богдан Федорович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] [[1996]]&nbsp;— [[20 квітня]] [[1998]]&nbsp;— голова Тернопільської облдержадміністрації.
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Голови Тернопільської облдержадміністрації]] <br>[[7 вересня]] [[1996]]&nbsp;— [[20 квітня]] [[1998]] |preceded= <br> | succeeded= }}
<br>

----
Назва:[[Смирнова Тамара Михайлівна]] 

-Знайдено: + | [[22250 Констфролов]] || [[7 вересня]] [[1978]]
<br>
-Знайдено: + | [[24609 Євгеній]] || [[7 вересня]] [[1978]]
<br>

----
Назва:[[Протасов Олег Валерійович]] 
[[Файл:Oleh Protasov4.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Нападник ===<br>
Знайдено: + У самому кінці 1980-х років, після початку «[[перестройка|перестройки]]» чимало радянських футболістів ([[Олег Блохін|Блохін]], [[Рінат Дасаєв|Дасаєв]], [[Олександр Заваров|Заваров]] та ін.) вирушало грати за кордон. Олег Протасов разом з [[Геннадій Литовченко|Геннадієм Литовченком]] та [[Юрій Савичев|Юрієм Савичевим]] поїхали до [[Греція|Грецію]] — у «[[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакос]]». Їх запросив новопризначений наставник команди [[Олег Блохін]]. Дніпропетровець грав на пристойному рівні, але після розвалу СРСР [[нападник]]а зовсім не викликали до [[Збірна України з футболу|збірної України]], з інших республік (наприклад, Росії) пропозицій теж не було тому й зіграв він за «синьо-жовтих» тільки 1 гру ([[7 вересня]] [[1994]] р. проти [[Збірна Литви з футболу|Литви]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Боряк Геннадій Володимирович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну = [[7 вересня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + | кінець_терміну2= [[7 вересня]] [[2006]]
<br>

----
Назва:[[Бондаренко Володимир Дмитрович]] 

-Знайдено: + З [[14 травня]] [[2002]] до [[25 травня]] [[2005]]&nbsp;— [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] за виборчим округом №&nbsp;219 міста Києва, висунутий Виборчим блоком політичних партій "[[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]]. «За» 50.73&nbsp;%, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (з [[15 травня]] [[2002]] до [[7 вересня]] [[2005]]), уповноважений представник фракції політичної партії «Реформи і порядок» (з [[8 вересня]] [[2005]]). Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян [[Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування|Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування]] (з [[12 червня]] [[2002]]). [[2002]]–[[2004]] рік&nbsp;— Президент проекту Парламентський клуб неурядових організацій[http://img8.joyreactor.cc/pics/post/%D1%88%D1%80%D0%B5%D0%BA-%D1%85%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BB-%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0-361568.jpeg]
<br>

----
Назва:[[Гінзбург Ольга Петрівна]] 

-Знайдено: + | початок_терміну2 = [[7 вересня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + З 7 вересня [[2006]]&nbsp;— Голова Державного комітету архівів України, з 2010&nbsp;— '''Голова Державної архівної служби України'''.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/12714.html Указ Президента України № 1185/2010 «Про призначення О.Гінзбург Головою Державної архівної служби України».]</ref>
<br>

----
Назва:[[Коваль В'ячеслав Станіславович]] 

-Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з [[14 травня]] [[2002]] до [[25 травня]] [[2006]] від [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|блоку Віктора Ющенка «Наша Україна»]], №&nbsp;15 в списку. На час виборів: керівник Апарату Верховної Ради України, член [[НРУ|Народного Руху України]]. Член фракції «Наша Україна» (з [[15 травня]] [[2002]], уповноважений представник (з [[березень|березня]] до [[вересень|вересня]] [[2005]]), керівник фракції Народного Руху України (з [[7 вересня]] [[2005]]). Заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (з [[12 червня]] [[2002]]).
<br>

----
Назва:[[Лобода Михайло Васильович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Васи́льович Лобода́''' ({{н}} [[7 вересня]] [[1940]], село [[Пристайлове]], [[Лебединський район]], [[Сумська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Колишній [[народний депутат України]]. Президент Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів (з [[1987]]). Перший віце-президент Всесвітної федерації водолікування і кліматолікування.
<br>

----
Назва:[[Лісін Микола Павлович]] 
[[Файл:Могила Миколи Лісіна.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[7 вересня]] [[2005]] року — член депутатської фракції Партії регіонів. В грудні 2003 року був нагороджений Почесною грамотою [[КМ України]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гайдамака Петро Данилович]] 

-Знайдено: + '''Петро́ Дани́лович Гайдама́ка''' (*[[12 липня]] [[1907]], [[селище Іваново, Краматорська волость, Ізюмського повіту Харківської губернії (нині Донецька область)]]&nbsp;— †[[7 вересня]] [[1981]], [[Харків]])&nbsp;— композитор, диригент, муз.-громадський діяч. Закінчив [[Харківська консерваторія|Харківську консерваторію]] по кл. композиції С.Богатирьова і М.Тіца, по кл. диригунання
<br>

----
Назва:[[Щербань Володимир Петрович]] 
[[Файл:Володимир_Щербань_(підпис)_.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | кінець2 = [[7 вересня]] [[1999]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія==<br>
Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 3-го скликання|Народний депутат України 3-го скликання]] з [[12 травня]] [[1998]] до [[7 вересня]] [[1999]], виборчій округ №&nbsp;41, Донецька область. На час виборів: народний депутат України, член ЛПУ. Уповноважений представник групи «Незалежні» (з липня 1998). Голова підкомітету з питань економічної політики та управління народним господарством Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з липня 1998). Склав повноваження [[7 вересня]] [[1999]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Басаличівка]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + | Загинув [[7 вересня]] [[1944]] року, похований у місті [[Буштень]] ([[Румунія]]).
<br>

----
Назва:[[Балачка]] 
[[Файл:Alex K -Kubanska Narodna Respublika - Herb.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Вперше українці з’явилися на [[Тамань|Тамані]] [[7 вересня]] [[1792]] р. – на [[Кубань]] висадилося 3.847 стройових козаків-запорожців під командуванням полковника [[Білий Сидір Гнатович|Сидора Білого]]. З [[1794]] р., коли почалася основна міграція на [[Чорноморія (регіон)|Чорноморію]], до [[1865]] р. з України на Кубань переселили 158.843 українці. Найбільше до Кубанської області емігрувало вихідців з [[Харківська губернія|Харківської]], [[Полтавська губернія|Полтавської]], [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] та [[Чернігівська губернія|Чернігівської]] губерній. Друга хвиля переселень козаків – з [[Задунайська Січ|Задунайської Січі]], реєстрового козацтва з Полтавщини та Чернігівщини – відбувалася упродовж [[1802]]–[[1811]] р.р. Від [[1809]] р. до [[1849]] р. на Кубань з України було переселено майже 109 тисяч осіб. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Список керівників Адміністрації та Секретаріату Президента України]] 

-Знайдено: + | [[6 вересня]] [[2005]] — [[7 вересня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2005]] — [[22 вересня]] [[2005]]
<br>

----
Назва:[[Паволоч]] 
[[Файл:Ратуша в Паволочі.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В період [[громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] єврейське населення Паволочі постраждало від [[погром]]ів, вчинених частинами [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]], [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] ([[1919]]), [[Перша кінна армія|1-ї Кінної армії]] ([[1920]]) та місцевими бандами. Між [[4 вересня|4]] та [[8 вересня]] (18-22 вересня по новому стилю) [[1919]] р. у Паволочі загін Добровольчої армії (біля 50 козаків-донців) протягом трьох діб, вчинивши погром єврейського населення, грабував і спустошував місто. Награбоване на підводах вивозили до села Порижі, де був штаб загону. Більшість жителів містечка були жорстоко побиті, 1 єврейська жінка була вбита, багато жінок було зґвалтовано. Після цього, [[7 вересня]] в містечко увійшов новий загін, командир якого почав вимагати від жителів контрибуцію в розмірі 50 тисяч рублів. І без того наляканим жителям Паволочі довелося виконати його вимогу. Про ці інциденти жителі повідомили Київську єврейську общину і просили в неї матеріальної допомоги.<ref>Обращение еврейской общины м. Паволочи Сквирского уезда Киевской губ. в совет Киевской еврейской общины о материальной помощи после сентябрьского погрома 1919 г.[http://scepsis.ru/library/id_1933.html]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Венедиктов Лев Миколайович]] 
[[Файл:Cavaliere_OMRI_BAR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого IV&nbsp;ст. ([[7 вересня]] [[2001]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток українського оперного та балетного мистецтва, високий професіоналізм''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807/2001 Указ Президента України №&nbsp;807/2001 від 7 вересня 2001 року «Про нагородження працівників Національного академічного театру опери та балету України імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка»]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дерюгіна Альбіна Миколаївна]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Заслужений працівник фізичної культури і спорту України]] ([[7 вересня]] [[2001]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, вагомі спортивні і трудові досягнення''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800/2001 Указ Президента України №&nbsp;800/2001 від 7 вересня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників фізичної культури і спорту»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Хмельницька АЕС]] 
[[Файл:Xmel AES.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[2005]] року Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку ХАЕС в промислову експлуатацію.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Сірнички]] 

-Знайдено: + У селі [[7 вересня]] [[1947]] року народився [[Огородник Олександр Володимирович|Олександр Володимирович Огородник]]&nbsp;— український [[диригент]], [[композитор]], [[народний артист України]] (1993).
<br>

----
Назва:[[Агафангел (Саввін)]] 

-Знайдено: + | періодкінець_2       = [[7 вересня]] [[1991]]
<br>
-Знайдено: + | титул_3              = Митрополит Вінницький і Брацлавський<br/><small>(до [[10 березня]] [[1989]] — архієпископ, до [[7 вересня]] [[1981]] — єпископ)</small>
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] [[1981]] року зведений у сан [[архієпископ]]а, [[10 березня]] [[1989]] року&nbsp;— в сан [[митрополит]]а.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви]] від [[7 серпня]] [[1991]] року призначений митрополитом Івано-Франківським і Коломийським, керівником [[Івано-Франківська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Івано-Франківської єпархії]]. Митрополит Агафангел відмовився їхати в [[Івано-Франківськ]], тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом [[7 вересня]] [[1991]] року.
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ст. ([[2 вересня]] [[2003]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957/2003 Указ Президента України № 957/2003 від 2 вересня 2003 року «Про нагородження орденом "За заслуги"»]</ref>, II ст. ([[7 вересня]] [[1999]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133/99 Указ Президента України № 1133/99 від 7 вересня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Російсько-турецька війна (1676—1681)]] 
[[Файл:Alex K Ivan Samoilovych.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1676]] році Дорошенко з 12-тисячним загоном захопив [[Чигирин]], розраховуючи на підхід османського війська, але весною [[1676]] року московсько-українські війська під командуванням [[Самойлович Іван|Самойловича]] і російського [[воєначальник]]а [[Григорій Ромодановський|Григорія Романдовського]] взяли в облогу Чигирин і змусили Дорошенко капітулювати. Залишивши в Чигирині гарнізон, російсько-українські війська відійшли на лівий берег [[Дніпро|Дніпра]]. Султан призначив гетьманом Правобережної України Юрія Хмельницького, котрий знаходився у нього в полоні, і в липні [[1677]] року вирушив на Чигирин з 120-тисячною кримсько-османською армією Ібрахіма-Паші. Російський гарнізон Чигирина витримав 3-тижневу облогу, а війська Самойловича і Ромодановського (52—57 тисяч чоловік) [[28 серпня]] ([[7 вересня]]), що підійшли, розбили турецько-татарські війська [[Бужин|під Бушином]] і примусили їх відступити.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Великі Кринки]] 

-Знайдено: + [[1910]] у Великих Кринках&nbsp;— 304 господарства, 1887 жителів, маслобійня та млин з гасовими двигунами. У Малих Кринках&nbsp;— 217 господарств, 1489 жителів, паровий млин. Радянську владу проголошено в січні [[1918]] році. З [[7 березня]] [[1923]] територія [[Кринківська волость|Кринківської волості]] увійшла до складу [[Глобинський район|Глобинського району]] [[Кременчуцький округ|Кременчуцького округу]]. На [[7 вересня]] [[1923]] на території теперішньої Кринківської сільради було 3: Кринківська сільрада&nbsp;— с. Великі Кринки з хуторами Кринки та Ястребівщина, 2733 жителі; Бетягівська (Битягівська) сільрада&nbsp;— с. Битягівщина, села і хутори -Лукашівка, Новоселівка, Починки, Самійленки, 1428 жителів, Малокринківська сільрада&nbsp;— с. Малі Кринки з хуторами і селами&nbsp;— Луки, Малами, Часниківщина, Яновщина; 2435 жителів<ref name="кул" />.
<br>

----
Назва:[[Вінницька єпархія УПЦ (МП)]] 

-Знайдено: + '''Вінницька і Барська єпархія''' заснована [[7 вересня]] [[1933]]&nbsp;р. реорганізацією з Вінницького вікаріатства Подільської і Брацлавської єпархії. З 1943&nbsp;р.&nbsp;— Вінницька і Кам'янець-Подільська єпархія, з 1945&nbsp;р.&nbsp;— Вінницька і Брацлавська. З 1990&nbsp;р. у складі [[УПЦ МП]]. 4 жовтня 1994&nbsp;р. розділена Указом Священного Синоду УПЦ на Тульчинську і Брацлавську з центром у м. [[Тульчин|Тульчині]] і Вінницьку і Могилів-Подільську з центром у м. [[Вінниця|Вінниці]]. 5 січня 2013 року остання була розділена на Вінницьку і Барську та Могилів-Подільську єпархії (до першої від Тульчинської єпархії було приєднано Казатинський район).
<br>

----
Назва:[[Огородник Олександр Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Володи́мирович Огоро́дник''' (*&nbsp;[[7 вересня]] [[1947]], село [[Сірнички]] [[Локачинський район|Локачинського району]] [[Волинська область|Волинської області]])&nbsp;— український [[диригент]], [[композитор]]. Заслужений працівник культури УРСР (1973). [[Народний артист України]] (1993).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олександр Володимирович Огородник народився [[7 вересня]] [[1947]] року в селі [[Сірнички]] [[Локачинський район|Локачинського району]] [[Волинська область|Волинської області]]. Мати Христина Миколаївна та батько Володимир Тимофійович мали гарні голоси. Мати співала у церковному хорі, батько співав і грав у духовому оркестрі. Гарні голоси мають і сестри Олександра Огородника&nbsp;— Лариса та Валентина.
<br>

----
Назва:[[Затулін Костянтин Федорович]] 

-Знайдено: + '''Костянти́н  Фе́дорович Зату́лін''' ({{lang-ru|Константин Фёдорович Затулин}}); (*[[7 вересня]] [[1958]], [[Батумі]], [[Грузія]]) — [[Росія|російський]] політик, директор [[Інститут країн СНД|Інституту країн СНД]], депутат [[Державна дума Росії|Державної думи Росії]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Костянтин Затулін народився [[7 вересня]] [[1958]] р. в м. [[Батумі]], в родині начальника штабу Туркменського прикордонного округу Федора Івановича Затуліна та Віри Іванівни Затуліної (Федорової). Його батько походив з родини [[Донські козаки|донських козаків]], в 20-ті роки служив у [[Червона Армія|Червоній Армії]], дослужився до [[полковник]]а [[НКВС]], пізніше [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]]. Після служби в спецорганах служив у міській адміністрації в місті [[Сочі]], де й помер у 1981 р. Мати була довгий час паралізована після [[інсульт]]у, померла в [[1978]] р. Костянтин був у родині наймолодшим — старший брат і сестра померли в дитинстві.
<br>

----
Назва:[[Горик Ніна Петрівна]] 
[[Файл:UKR Лю́бомльський райо́н flag.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ні́на Петрі́вна Го́рик''' (в заміжжі Горик-Литвинюк; {{н|1}}[[7 вересня]] [[1957]], [[Забужжя (Любомльський район)|Забужжя]] [[Любомльський район|Любомльського району]] [[Волинська область|Волинської області]])&nbsp;— волинська [[поетеса]], [[Заслужений вчитель України]], активний [[громадський діяч]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[7 вересня|07.09]].[[1957]] в с. [[Забужжя (Любомльський район)|Забужжя]], [[Любомльський район|Любомльського району]], [[Волинська область|Волинь]]. Тут же в ''«батьківській хаті за греблею, яку з обох боків обступила лепеха»''; Де зростає все живе, ''«трави у лузі, рослин на городі та в полі…»'' проминуло її дитинство.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бандера-Давидюк Володимира Андріївна]] 

-Знайдено: + У травні-вересні [[1919]] перебувала на [[Тернопільська область|Тернопільщині]]. Навчалася в Стрийській гімназії. Одружилася й разом із чоловіком виховувала шістьох дітей. [[23 березня]] [[1946]] заарештована у [[Борислав]]і разом із чоловіком, священиком Теодором Давидюком, який очолював [[Калуш|Калуський]] повітовий провід [[ОУН]]. Засуджена [[7 вересня]] [[1946]] на 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення прав з конфіскацією майна.&nbsp;У час, поки подружжя відбувало кару на далекій Півночі, діти опинилися в сиротинцях. Повернулася до України [[1956]] року.
<br>

----
Назва:[[Батіг Михайло Іванович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Іва́нович Баті́г''' ([[7 вересня]] [[1955]])&nbsp;— [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1955]] року у місті [[Львів|Львові]] в робітничій сім'ї. [[Українці|Українець]], освіта вища, за спеціальністю журналіст, закінчив [[Львівський державний університет імені І. Франка]].
<br>

----
Назва:[[Покровська церква (Рубанівське)]] 

-Знайдено: + На XVIII сесії [[Васильківська районна рада (Дніпропетровська область)|Васильківської районної ради]] [[7 вересня]] [[2001]] року було прийнято рішення про створення створити на території Свято-Покровського храму історико-культурного заповідника. У постійне користування православній общині була передана земельна ділянка площею більше 27 гектарів.
<br>

----
Назва:[[Майданська Софія Василівна]] 

-Знайдено: + '''Софі́я Васи́лівна Майда́нська''' (*&nbsp;[[7 вересня]] [[1948]], м.&nbsp;[[Азанка]] [[Свердловська область|Свердловської області]])&nbsp;— українська [[письменниця]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]] (2004)&nbsp;<ref>[http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2456/art/18206.html Вони примножують славу столиці // Хрещатик.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 14 квітня.]</ref>.
<br>

----
Назва:[[День фармацевтичного працівника]] 

-Знайдено: + Свято встановлено в [[Україна|Україні]] «…''на підтримку ініціативи [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] та враховуючи значний внесок працівників фармацевтичної галузі в охорону [[Здоров'я|здоров'я]] населення''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День фармацевтичного працівника» від [[7 вересня]] [[1999]]&nbsp;року №&nbsp;1128/99.
<br>

----
Назва:[[Оболонь-Арена]] 
[[Файл:Стадіон Оболонь-Арена.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | align=center |4 || [[7 вересня]] [[2010]] || {{прапорець20|UKR}} [[Молодіжна збірна України з футболу|Україна]]&nbsp; х&nbsp; {{прапорець20|SVN}} [[Молодіжна збірна Словенії з футболу|Словенія]] || 0:0 || Кваліфікація до чемп. Європи || 2&nbsp;000
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Федак Юліана Леонідівна]] 

-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2004]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2003]]
<br>

----
Назва:[[Вілінський Микола Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Микола Миколайович Вілінський''' ({{ДН|2|5|1888|20|4}}, м. [[Голта]], [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1956]]<ref>У ряді видань і наступних передруків на Інтернеті дати зазначені неправильно. Джерелом невірної інформації послужила стаття із грубими помилками (авт. Сидоренко) у Музичній енциклопедії, т.1, 1973, ред. Ю.&nbsp;В.&nbsp;Келдиш. [http://baza.vgd.ru/1/41240/](GFDL)</ref>, Київ)&nbsp;— відомий український радянський [[композитор]] і видатний педагог, заслужений діяч мистецтв України (1951), двоюрідний брат співачки [[Держинська Ксенія Георгіївна|Ксенії Держинської]] (1889–1951) та музикознавця Олександра Оссовського (1871–1957)<ref>Див. [[:ru:Оссовский, Александр Вячеславович]]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Список радників Президента України]] 

-Знайдено: + |[[7 вересня]] [[2007]] — [[19 лютого]] [[2008]]
<br>

----
Назва:[[Мухін Михайло Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Микола́йович Му́хин''', або '''Мухін''' (*[[1894]], м. [[Київ]]&nbsp;— †[[7 вересня]] [[1974]], м. [[Альган]])&nbsp;— український літературознавець, критик, публіцист. Псевдоніми&nbsp;— К. Гридень, Читач, Подорожній, Рецензент.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 1894&nbsp;р. у Києві. Вчився у [[гімназія Володимира Науменка|гімназії Науменка]] разом з [[Рильський Максим Тадейович|Максимом Рильським]]. Брав участь у [[Українська революція|національно-визвольній боротьбі 1917–1920&nbsp;рр.]], з 1920&nbsp;р.&nbsp;— в еміграції. Мешкав у м. [[Подебради]] ([[Чехословаччина]]), співробітничав із «Віснтиком». Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] емігрував до [[Німеччина|Німеччини]]. Помер 7 вересня 1974&nbsp;р. у м. [[Альган]].
<br>

----
Назва:[[Гадзевич Рафаїл]] 
[[Файл: Autoportret w czerwonej czapce - Rafał Hadziewicz.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Рафаї́л Гадзе́вич''' (* [[13 жовтня]] [[1803]] Замх – † [[7 вересня]] [[1886]] [[Кельце]]), [[маляр]] родом з [[Холмщина|Холмщини]], студіював у [[Варшава|Варшаві]], [[Париж]]і й в [[Італія|Італії]], 1839—44 [[професор]] історичного малярства в [[Москва|Москві]], з 1844 професор Варшавської Мистецької Школи; виконав ряд [[портрет]]ів; картини на історичні й релігійні теми (між іншим іконостас у [[Старява|Старяві]] в Галичині).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гоборов Валерій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Валерій Григорович Гоборов''' ([[20 січня]] [[1966]], [[Херсон]] - [[7 вересня]] [[1989]], [[Москва]], [[Росія]]) - український баскетболіст, [[олімпійський чемпіон]].
<br>

----
Назва:[[Іллюшин Микола Романович]] 

-Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1918]]&nbsp;р. у селі [[Синиця (Московська область)|Синиця]] [[Московська область|Московської області]] в родині робітника. Закінчив операторський факультет [[ВДІК|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] ([[1942]]). 
<br>

----
Назва:[[Проценко Людмила Андріївна]] 
[[Файл:Могила Людмили Проценко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Людми́ла Андрі́ївна Проце́нко''' ([[19 квітня]] [[1927]], [[Київ]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[2000]], [[Київ]])&nbsp;— український [[історик]], [[архівіст]], [[краєзнавець]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Померла [[7 вересня]] [[2000]] року в [[Київ|Києві]]. Похована (за заповітом) на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цивільному кладовищі]] у могилі свого [[дід]]а&nbsp;— українського актора, співака і хорового диригента [[Демидов Кузьма Прохорович|Кузьми Прохоровича Демидова]] (ділянка №&nbsp;30, ряд 9, місце 8-2).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Алексєєнко Іван Пименович]] 

-Знайдено: + Народився 26 серпня ([[7 вересня]]) [[1899]] року в селі [[Кам'янка (Середино-Будський район)|Кам'янці]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] (нині [[Середино-Будський район|Середино-Будського району]] [[Сумська область|Сумської області]]). У [[1926]] році закінчив [[Київський медичний інститут]]. Був учнем О.&nbsp;Г.&nbsp;Єлецького і [[Ситенко Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Ситенка]].
<br>

----
Назва:[[Бачевський Дмитро Вікторович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Ві́кторович Баче́вський''' (*[[7 вересня]] [[1978]], [[Київ]])&nbsp;— [[прозаїк]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1978]]&nbsp;р. в м.&nbsp;[[Рівне]].
<br>

----
Назва:[[Факультет педагогіки і психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка]] 
[[Файл:Спортивний комплекс у Кролевці.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Відкритий [[7 вересня]] [[2008]] року на базі соціально-гуманітарного факультету [[Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка|Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка]]<ref>[http://gdpu.edu.ua Сайт Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бебешко Володимир Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Володимирович Бебешко''' (*[[7 вересня]] [[1956]], [[Стрий]], [[Львівська область]]) — український [[звукорежисер]] і музичний [[продюсер]]. Брат співака [[Левко Дурко|Левка Дурка]] (Леонтія Бебешка).
<br>

----
Назва:[[Степанченко Василь Олексійович]] 
[[Файл:Байкове 212.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Васи́ль Олексі́йович Степа́нченко''' ([[22 березня]] [[1914]], [[Веселе (Курська область)|Веселе]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1995]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[авіабудівник]], [[Герой Соціалістичної Праці]], кавалер 12 державних нагород, лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України]], [[кандидат технічних наук]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[7 вересня]] [[1995]] року. Похований в [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Яценко Володимир Йосипович]] 
[[Файл:Yatsenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Яценко Володимир Йосипович''' (*[[7 вересня]] [[1935]])&nbsp;— український журналіст, редактор газети «Народна трибуна». Заслужений журналіст України.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Альберт Газенбрукс]] 
[[Файл:Golden Cross 25-UPA.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Альберт Газенбрукс''' ({{lang-nl|Albertus Gustavus Franciscus (Albert) Hasenbroekx}}; [[псевдо]]: ''Західний''; *[[22 січня]] [[1915]], м. [[Остенде]], [[Бельгія]]&nbsp;— †[[7 вересня]] [[1979]], м. [[Брюгге]], Бельгія) — бельгійський бухгалтер і крамар, відомий як радист [[УПА]]. Працював на радіостанції [[Самостійна Україна (радіостанція)|«Самостійна Україна» («Афродита»)]] з 1943 по 1945 роки, передавав програми французькою та англійською мовами. У 1945 році його було спіймано [[Комітет державної безпеки СРСР|НКДБ]] і він провів 8 років у таборах [[ГУЛАГ]].
<br>
-Знайдено: + Альберт Газенбрукс помер 7 вересня 1979 року у м. Брюгге.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Миколаєва]] 

-Знайдено: + |'''Фалєєву Михайлу''' || [[2002]] || || [[Файл:Monument to Mikhail Faleev.jpg|120px]] ||Пам'ятник було встановлено [[7 вересня]] [[2002]] року. Автори&nbsp;— скульптори [[Макушин Юрій Андрійович|Ю. А.]] та [[Макушин Віктор Юрійович|В. Ю. Макушини]]. Пам'ятник присвячено купцю, містобудівнику, першому громадянину міста [[Миколаїв|Миколаєва]] [[Фалєєв Михайло Леонтійович |Михайлу Фалєєву]] ([[1730]]—[[1792]]). 
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Українська греко-католицька церква в СРСР]] 
[[Файл:SoborSwJuraLwow2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[1984]] в Римі помер кардинал Й.Сліпий. Його наступником став, як заплановано, архієпископ Мирослав Любачівський, котрого [[25 травня]] [[1985]] папа Іван Павло II призначив кардиналом.
<br>
-Знайдено: + [[17 вересня]] [[1988]] владика Павло Василик був запрошений до Москви, де за круглим столом обговорено справи пов'язані з УКГЦ в СРСР. Учасниками цієї зустрічі також були четверо американських сенаторів і представники [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]].
<br>
-Знайдено: + Основною подією, що змогла послабити спротив легалізаіції Греко-католицької церкви, стала безпрецедентна демонстрація [[17 вересня]] [[1989]] у Львові, у якій, за офіційними даними, взяли участь близько 100 тисяч прихильників Греко-католицької церкви. Великі демонстрації проходили і в інших містах Західної України. Рух за легалізацію, очолюваний Іваном Гелем, був підсилений українською міською інтелігенцією, що організовувалася в різних неформальних товариствах, в тому числі у [[Народний рух України|Народному русі України за перебудову]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Кубок Федерації — відкриття сезону]] 

Підзаголовок:== 2008 ==<br>
Знайдено: + Перший розіграш відбувся [[5 вересня|5]]—[[7 вересня]] 2008 року на ковзанці київської [[Авангард (спорткомплекс, Київ)|Льодової арени «Авангард»]]. Змагалися за трофей чотири колективи: [[Білий Барс (хокейний клуб, Бровари)|СХК «Білий Барс» (Бровари)]], [[Харків (хокейний клуб)|ХК «Харків»]], [[АТЕК (хокейний клуб)|«АТЕК» (Київ)]] і [[Збірна України U20 з хокею із шайбою|молодіжна збірна України]]. Турнір проходив за [[Кругова система|круговою системою]]: кожен з суперників мав зіграти три поєдинки за підсумками яких і визначався володар Кубку, котрим став СХК «Білий Барс».<ref>{{cite web
</ref><br>

----
Назва:[[Украинскій Вестникъ (1906)]] 

-Знайдено: + '''«Украинскій ВЂстник»'''&nbsp;— громадсько-політичний і економічний тижневик, орган української парламентарної громади, виходив [[Російська мова|російською мовою]] у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] від [[21 травня]] до [[7 вересня]] [[1906]] року, для ознайомлення українського і російського громадянства з українським рухом; головний редактор&nbsp;— [[Славинський Максим Антонович|Максим Славинський]].
<br>

----
Назва:[[Токарєва Лариса Дмитрівна]] 

-Знайдено: + Народ. [[7 вересня]] [[1947]]&nbsp;р. в [[Красноярськ]]у в родині службовця. Закінчила Красноярське художнє училище ім. В.Сурикова ([[1967]]), художній факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] ([[1974]]).
<br>

----
Назва:[[Тютюнник Анатолій Юхимович]] 

-Знайдено: + Народ. [[7 вересня]] [[1935]]&nbsp;р. в Приморсько-Ахтарську в родині службовця. Закінчив факультет режисерів телебачення Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії ([[1970]]). Працює на [[Одеська кіностудія|Одеській кіностудії]]. Створив фільми: «Медовий тиждень у жовтні» ([[1976]]), «Незакінчений урок» ([[1980]]), «Бій на перехресті» ([[1982]]), «Астролог» ([[1986]]) та ін.
<br>

----
Назва:[[Експрес (газета)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + ]</ref><ref>[http://rss.novostimira.com/n_2080985.html «Експрес» отримає премію за журналістське розслідування про Слюсарчука]</ref>, копію неіснуючого диплому якому підписав [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитро Табачник]]<ref>[http://expres.ua/main/2011/12/22/56694 Важкий гріх міністра Табачника 22.12.2011]</ref><ref>[http://www.osvita.org.ua/news/61473.html Табачник: Російський диплом Слюсарчука&nbsp;— фальшивий]</ref>. Результатом розслідування став арешт Андрія Слюсарчука [[14 листопада]] [[2011]] року за звинуваченням у підробці документів і шахрайстві. На листопад [[2012]] року останньою публікацією на цю тему стала стаття від [[7 вересня]] [[2012]] року про навмисне гальмування справи слідчими<ref>[http://expres.ua/main/2012/09/07/72981 Слідство гальмує справу доктора Пі]</ref>. 27 січня 2013 року в Солом’янському районному суді Києва розпочалося перше судове засідання<ref>[http://www.expres.ua/main/2013/01/27/81232-doktor-pi-ne-znaye-navit-aryfmetyky Доктор Пі не знає навіть арифметики!<br>

----
Назва:[[Українці в Білорусі]] 
[[Файл:Ukrainians in Belarus 2009.PNG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + ] // «[[Україна Молода]]» № 164 за [[7 вересня]] [[2010]] року
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Полянський Віктор Павлович]] 

-Знайдено: + '''Полянський Віктор Павлович''' ([[28 квітня]] [[1937]], м. [[Новгород-Сіверський]], нині [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1994]], м. [[Тернопіль]])&nbsp;— український [[футболіст]], футбольний [[тренер]]. [[Відмінник освіти України]].
<br>

----
Назва:[[Православ'я на Дніпропетровщині]] 
[[Файл:Sviato-Preobrazhenskyi_Cathedral.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після ліквідації [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]], у [[1775]] році, вільності [[Військо Запорізьке|війська Запорізького]] й [[Низове військо|Низового]] були поділені в адміністративному відношенні на дві губернії: [[Новоросійська губернія|Новоросійську]] й [[Азовська губернія|Азовську]]. А для керування справами церковними за бажанням князя [[Потьомкін|Г. О. Потьомкіна]] була заснована Указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 вересня]] [[1775]] року [[Катеринославська єпархія]], що одержала назву [[Слов'янська єпархія|Слов'янської й Херсонської]] для жителів Новоросійського краю. Назва єпархії Слов'янська була дана через велику кількість [[слов'яни|слов'ян]], що переселилися сюди з [[Туреччина|турецьких]] і [[Австрія|австрійських]] земель. У межі знову заснованої єпархії, що займає «''всю Єлизаветградську провінцію з одного боку, і всі місця Азовської губернії до Черкаська й інших селищ Донського війська, з іншої сторони''», ввійшла і частина пізнішої [[Катеринославська єпархія|Катеринославської]], нині [[Дніпропетровська єпархія|Дніпропетровської єпархії]], у тому числі і козацька слобода [[Мостина]], тобто, те місце, нині знаходиться [[Дніпропетровськ]] із його околицями<ref>Катеринославський Ювілейний Листок, 1787 р., 9 травня 1887 р., стор. 68.</ref>.
<br>
Підзаголовок:====Титули====<br>
Знайдено: + # Слов'янський і Херсонський ([[7 вересня]] [[1775]] — [[1786]])
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Православ'я на Черкащині]] 

-Знайдено: + *Священномученик [[Олександр (Петровський)]] ([[30 жовтня]] [[1932]] — [[7 вересня]] [[1933]]) 
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== В ===<br>
Знайдено: + '''[[Варлаам (Ільюшенко)]]'''&nbsp;— [[22 жовтня]] [[1972]] єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії; з [[18 березня]] [[1977]] єпископ Чернівецький і Буковинський; з [[30 грудня]] [[1986]] єпископ Волинський та Рівненський; з [[9 вересня]] [[1987]] у сані архієпископа; † [[17 вересня]] [[1990]].
<br>
Підзаголовок:=== Г ===<br>
Знайдено: + '''[[Григорій (Закаляк)]]'''&nbsp;— [[27 вересня]] [[1956]] хіротонісаний у єпископа Дрогобицького і Самбірського; з [[21 травня]] [[1959]] єпископ Чернівецький і Буковинський; з [[19 вересня]] [[1960]] єпископ Львівський і Тернопільський; з [[15 жовтня]] [[1964]] єпископ Чернівецький і Буковинський; з [[26 жовтня]] [[1964]] на спочинку; з [[5 лютого]] [[1965]] архієпископ Мукачівський і Ужгородський; з [[18 березня]] [[1977]] на спочинку; † [[10 лютого]] [[1984]].
<br>
Підзаголовок:=== І ===<br>
Знайдено: + '''[[Іосиф (Петрових)]]'''&nbsp;— з [[17 вересня]] [[1927]] митрополит Одеський і Херсонський, але призначення не прийняв; з [[27 березня]] [[1928]] заборонений у священнослужінні; арештований і висланий в Казахстан; розстріляний [[20 листопада]] [[1937]].
<br>
Підзаголовок:=== Ф ===<br>
Знайдено: + '''[[Феодосій (Дикун)]]'''&nbsp;— [[4 липня]] [[1967]] хіротонісаний у єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії; [[7 жовтня]] [[1967]]&nbsp;— [[4 жовтня]] [[1979]] єпископ Полтавський і Кременчуцький; з [[7 вересня]] [[1978]] у сані архієпископа; з [[19 лютого]] [[1990]] архієпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський; з [[20 березня]] [[1990]] архієпископ Івано-Франківський і Коломийський.
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Херсона]] 

-Знайдено: + | [[27 вересня]] [[1994]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 вересня]] [[2004]]
<br>

----
Назва:[[Барчук Анатолій Трохимович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[1983]] року став [[заслужений артист УРСР|заслуженим артистом УРСР]]. [[7 вересня]] [[2007]] року за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність і високий професіоналізм та з нагоди [[День українського кіно|Дня українського кіно]] надано звання «[[Народний артист України]]»&nbsp;<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/6667.html Указ Президента України №&nbsp;836/2007 «Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] 
[[Файл:Blank-65-2.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + ID=51157&PSC=1&PT=3&Page=1 ''Указ Президента Российской Федерации от 4 марта 2009 года № 238 «О юбилейной медали „65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.“»'']{{ref-ru}}</ref>. З [[7 вересня]] [[2010]]&nbsp;р. медаль не є державною нагородою РФ<ref>[http://www.rg.ru/2010/09/15/nagrady-dok.html ''Указ Президента Российской Федерации от 7 сентября 2010 г. N 1099 «О мерах по совершенствованию государственной наградной системы Российской Федерации»''], п.3</ref>.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Медаль Жукова]] 
[[Файл:60_victory_rib.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Указом [[Президент Російської Федерації|Президента Російської Федерації]] від [[7 вересня]] [[2010]] року №&nbsp;1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації»<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?</ref><br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Макарій (Свистун)]] 
[[Файл:Владыка (2).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[1979]] року [[Єпископ|єпископа]] Макарія було возведено у сан [[Архієпископ|архієпископа]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Березницька Людмила Іванівна]] 

-Знайдено: + * Міжнародна художня виставка «Східні сусіди» в Нідерландах. [[Нідерланди]], [[7 вересня]] [[2006]]&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Битва за Київ (1941)]] 
[[Файл:Map Operation Typhoon.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 вересня]] 2-а танкова група вийшла до [[Конотоп]]а. У цей же день маршал Будьонний звернувся до Ставки з проханням про відведення 5-ї армії і знову отримав відмову. До 10 вересня з метою охопити з півночі правий фланг Південно-Західного фронту і оточити радянські війська в районі Києва 2-а танкова група здійснила глибокий прорив на стику з Брянським фронтом на ділянці Конотоп&nbsp;— Новгород-Сіверський, частиною сил проникнувши в район Ромни. Противник форсував Десну на ділянках на схід від Чернігова і на окуніновському напрямку, Дніпро&nbsp;— біля Кременчука і на південний схід. До того часу [[резерв]] Південно-Західного фронту був повністю вичерпаний. З Київського укріпрайону на чернігівський напрямок перекинуті дві з половиною стрілецькі дивізії. У ніч на 11 вересня дві дивізії 26-ї армії перекинуті на Конотопський напрямок.
<br>
-Знайдено: + [[16 вересня]] Тимошенко усно через начальника оперативного управління штабу [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] [[Баграмян Іван Христофорович|І.&nbsp;Х.&nbsp;Баграмяна]] передав М.&nbsp;П.&nbsp;Кирпоносу розпорядження про відведення військ фронту на рубіж річки Псел. Кирпонос, пам'ятаючи вказівки Сталіна в жодному разі не залишати Київ і не маючи на те письмової директиви, о 5 годині ранку 17 вересня звернувся до Москви за підтвердженням рішення головкому, оскільки зв'язку зі штабом Тимошенко він не мав.
<br>
-Знайдено: + У ніч на 18 вересня [[Шапошніков Борис Михайлович|Б.&nbsp;М.&nbsp;Шапошніков]] повідомив, що Ставка дозволяє військам 37-ї армії залишити Київ, але не повідомив про відведення військ фронту. Однак ще ввечері [[17 вересня]] Кирпонос встиг передати наказ 5, 21, 26 і 37 арміям на прорив у східному напрямку. 38-а та 40-а армії, що знаходились за межами [[оточення]] належало підтримати вихід військ фронту з оточення ударом на [[Ромни]] і [[Лубни]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Маріуполя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[7 вересня]] [[1987]]
<br>
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[7 вересня]] [[1988]]
<br>

----
Назва:[[Чанцев Анатолій Дмитрович]] 
[[Файл:Flag_of_Belarus_(1918,_1991-1995).svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата-оновлення    = [[7 вересня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шевченко Сергій Васильович]] 
[[Файл:Serhiy Vasylyovych Shevchenko.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата-оновлення    = [[7 вересня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Тального]] 
[[Файл:Naryshkin Lev Alexandrovich.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 вересня]] [[1924]] року почала діяти поліклініка для робітників промислових підприємств Тального і жителів навколишніх сіл.
<br>
-Знайдено: + З [[1926]] року Тельне&nbsp;— [[селище міського типу]], де проживало 10&nbsp;652 чоловік (у тому числі 57,8% [[українці]]в, 39,1% [[євреї]]в). <ref> И.&nbsp;К.&nbsp;Вологодцев. Особенности развития городов Украины, стор. 192&nbsp;— 193.</ref> В цей час також відбулися значні зміни в промисловому розвитку міста. Було підведено залізничну гілку від станції Тального до Тальнівського цукрового заводу. Прокладаються додаткові гілки до [[елеватор]]а, нафтобази, державного [[млин]]а. [[7 вересня]] [[1930]] року у Тальному на базі сільськогосподарської школи засновано технікум технічних культур.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Головне управління розвідки Міністерства оборони України]] 
[[Файл:Buildings of HUR in Kiev.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |заснування     = [[7 вересня]] [[1992]] року
<br>
-Знайдено: + Одночасно проходило формування організаційного ядра по створенню стратегічного компонента воєнної розвідки — Головного управління воєнної розвідки, яке відбувалося під керівництвом досвідченого офіцера-контррозвідника [[генерал-лейтенант]]а [[Скіпальський Олександр Олександрович|Олександра Олександровича Скіпальського]]. [[7 вересня]] 1992 року [[Президент України]] підписав Указ про створення Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони України. Саме цей день є офіційною датою створення української воєнної розвідки.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Займіться ділом, а не язиком!]] 
[[Файл:Антиагітаційний намет Борисов 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після реєстрації [[Проект Закону «Про мови в Україні» (2010)|законопроекту «Про мови в Україні» №1015-3]] у [[Верховна Рада України|Верховній Раді]] [[7 вересня]] [[2010]] року громадськість, проаналізувавши документ, робить висновки, що формально цей законопроект не робить російську другою державною, але надає їй право вільного функціонування практично у всіх сферах діяльності, що рівнозначно офіційному статусу.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-398240.html Займіться ділом, а не язиком!</ref><br>
-Знайдено: + * [[7 вересня]] у [[Верховна Рада України|Верховній Раді]] зареєстровано [[Законопроект «Про мови в Україні»|законопроект «Про мови в Україні» №1015-3]], внесений представниками правлячої коаліції [[Єфремов Олександр Сергійович|Олександром Єфремовим]], [[Симоненко Петро Миколайович|Петром Симоненком]] і [[Гриневецький Сергій Рафаїлович|Сергієм Гриневецьким]].
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Клаус Фаб'ян]] 

-Знайдено: + '''Фаб'ян Клаус''' ({{lang-de|Klaus Fabjan}}) ([[7 вересня]] [[1944]], [[Відень]]) — австрійський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол [[Австрія|Австрії]] в [[Україна|Україні]]
<br>

----
Назва:[[Яцек Ключковські]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[7 вересня]] [[2005]] до [[2010]] - Надзвичайний і Повноважний Посол [[Польща|Республіки Польща]] в [[Україна|Україні]].
<br>

----
Назва:[[Міфи щодо української мови]] 
[[Файл:SurzhykUse.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вперше українці з'явилися на [[Тамань|Тамані]] [[7 вересня]] [[1792]]&nbsp;р.&nbsp;— на [[Кубань]] висадилося 3.847 стройових козаків-запорожців під командуванням полковника [[Білий Сидір Гнатович|Сидора Білого]]. З [[1794]]&nbsp;р., коли почалася основна міграція на [[Чорноморія (регіон)|Чорноморію]], до [[1865]]&nbsp;р. з України на Кубань переселили 158.843 українці. Найбільше до Кубанської області емігрувало вихідців з [[Харківська губернія|Харківської]], [[Полтавська губернія|Полтавської]], [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] та [[Чернігівська губернія|Чернігівської]] губерній. Друга хвиля переселень козаків&nbsp;— з [[Задунайська Січ|Задунайської Січі]], реєстрового козацтва з Полтавщини та Чернігівщини&nbsp;— відбувалася упродовж [[1802]]—[[1811]]&nbsp;р.р. Від [[1809]]&nbsp;р. до [[1849]]&nbsp;р. на Кубань з України було переселено майже 109 тисяч осіб.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[В'юхін Олександр Євгенович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Євгенович В'юхін''' ([[9 січня]] [[1973]], [[Єкатеринбург|Свердловськ]], [[СРСР]] — [[7 вересня]] [[2011]], [[Ярославль]], [[Росія]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[хокей із шайбою|хокеїст]], воротар.  
<br>
-Знайдено: + Загинув [[7 вересня]] [[2011]] року в [[Авіакастрофа під Ярославлем 7 вересня 2011 року|авіакатастрофі літака Як-42 під Ярославлем]].
<br>

----
Назва:[[Податковий кодекс України]] 

-Знайдено: + [[17 червня]] [[2010]] року поданий [[Уряд України|урядом]] [[законопроект]] було прийнято за основу. Але зазначений законопроект зазнав такої критики, що [[8 липня]] [[Верховна Рада України]] спочатку ухвалює рішення про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу, а вже [[7 вересня]] визнає такою, що втратила чинність, власну постанову про прийняття Податкового кодексу за основу. Новий етап ухвалення Податкового кодексу розпочався [[7 жовтня]], коли доопрацьований проект цього документу було прийнято за основу постановою Верховної Ради № 2593-VI. [[18 листопада]] Верховна Рада нарешті приймає Податковий кодекс, але вже [[30 листопада]] [[Президент України]] після [[Акції протесту проти Податкового кодексу|масових акцій протесту]] накладає на нього [[вето]]. Подальші події розвиваються блискавично. [[2 грудня]] Верховна Рада повторно приймає Податковий кодекс вже з урахуванням побажань Президента, [[3 грудня]] кодекс підписує глава держави, а вже [[4 грудня]] текст Податкового кодексу офіційно оприлюднюється в газеті «[[Голос України]]». 
<br>

----
Назва:[[Веренко Ярослав Григорович]] 
[[Файл:ICYB.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Веренко Ярослав Григорович народився в місті [[Чернівці]] [[7 вересня]] [[1940]] року. В рідному місті закінчив середню школу і фізико-математичний факультет [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|університету]] (по спеціальності [[обчислювальна математика]]), пізніше&nbsp;— [[аспірантура|аспірантуру]] в [[Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України|Інституті кібернетики]] [[Академія наук України|Академії наук]] УРСР. Захистив [[дисертація|дисертацію]] на [[науковий ступінь|вчений ступінь]] [[кандидат наук|кандидата технічних наук]]. Теми досліджень: [[ергатична система|ергатичні системи]], проблеми розробки [[Операційна система|операційних систем]] та прикладного програмного забезпечення [[автоматизована система|організаційних систем управління виробництвом]]. [[Дисертація|Дисертаційна]] та подальша наукова робота виконувались під керівництвом [[академік]]а [[НАН України]] [[Скурихін Володимир Ілліч|Скурихіна Володимира Ілліча]] та [[Член-кореспондент|члена-кореспондента]] [[НАН України]], [[професор]]а [[Морозов Анатолій Олексійович|Морозова Анатолія Олексійовича]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ковальов Олексій Леонтійович]] 
[[Файл:Могила Олексія Ковальова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олексій Леонтійович Ковальов''' ([[10 травня]] [[1925]], [[Бурлін]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1997]], [[Київ]])&nbsp;— повний кавалер [[орден Слави|ордена Слави]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[розвідник]] 83-ї окремої гвардійської розвідувальної роти (82-га гвардійська стрілецька дивізія, [[8-а гвардійська армія|8-а гвардійська армія]], [[1-й Білоруський фронт]]), гвардії [[молодший сержант]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1950]] році Ковальов О. Л. був [[демобілізація|демобілізований]]. У листопаді [[1951]] року знову призваний в армію. Проходив службу в Управлінні пожежної охорони міста Києва. У [[1958]] році вступив в [[КПРС]]. За 35 років служби пройшов шлях від рядового рятувальника до заступника начальника пожежної частини, став [[офіцер]]ом. У [[1988]] році [[підполковник]] Ковальов був звільнений у запас. Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[7 вересня]] [[1997]] року. Похований у Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Проект Закону «Про мови в Україні» (2010)]] 

-Знайдено: + '''Прое́кт Зако́ну «Про мо́ви в Украї́ні» №1015-3''' — законопроект, зареєстрований у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] [[7 вересня]] [[2010]] року депутатами [[Єфремов Олександр Сергійович|О. Єфремовим]], [[Сергій Гриневецький|С. Гриневецьким]] і [[Петро Симоненко|П. Симоненком]]. Відхилений та знятий з розгляду [[1 лютого]] [[2011]] року.
<br>

----
Назва:[[Чернігівсько-Прип'ятська операція]] 
[[Файл:Переправа действующих частей Красной Армии через реку Днепр.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Маневр силами дозволив військам фронту прорвати оборону і здійснити стрімкий наступ на [[Конотоп]]ському напрямку: [[3 вересня]] війська вийшли до [[Десна|Десни]] південніше [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверського]], з ходу форсували [[Сейм (річка)|Сейм]] і [[6 вересня]] визволили [[Конотоп]], [[7 вересня]]&nbsp;— [[Борзна|Борзну]], [[9 вересня]]&nbsp;— [[Бахмач]] (під Бахмачем були оточені і розгромлені чотири німецькі піхотні дивізії), [[15 вересня]]&nbsp;— [[Ніжин]]. На цьому напрямку просування за 20 діб становило 230 кілометрів. Німецьке командування реально оцінило загрозу для своїх військ, викликану проривом армії [[Черняховський Іван Данилович|Черняховського]] на стику груп армій [[Група армій «Центр»|«Центр»]] і [[Група армій «Південь»|«Південь»]] і ввело в бій 2 танкові, 3 піхотні дивізії і значні сили авіації. Однак введення в бій цих з'єднань здійснювався розрізнено, вони не змогли вплинути на хід бойових дій і були розбиті поодинці.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чернігівсько-Полтавська операція]] 
[[Файл:Map of dnieper battle grand.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[4-а гвардійська армія]] ''(генерал-лейтенант [[Зигін Олексій Іванович|Зигін&nbsp;О.&nbsp;І.]], з 27 вересня генерал-лейтенант [[Галанін Іван Васильович|Галанін&nbsp;І.&nbsp;В.]])'',
<br>
-Знайдено: + === [[7 вересня]] ===
<br>
-Знайдено: + === [[17 вересня]] ===
<br>
-Знайдено: + === [[27 вересня]] ===
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Буенос-Айреська єпархія Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] 1968 року [[Верховний архієпископ]] [[Йосип Сліпий]] освятив катедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі<ref>http://www.livingrosary.org.ua/chitach-novin-cerkvi/items/cobor-pokrovi-presvjatoji-bogorodici-v-buenos-ajresi-argentina-vidsvjatkuvav-50-richchja-2068.html</ref>.
<br>

----
Назва:[[Колпакчи Володимир Якович]] 

-Знайдено: + '''Колпакчи́ Володи́мир Я́кович''' (*[[7 вересня]] [[1899]], [[Київ]]&nbsp;— †[[17 травня]] [[1961]], [[Москва]])&nbsp;— радянський [[воєначальник]], [[генерал армії (СРСР)|генерал армії]] (1961), [[Герой Радянського Союзу]] (1945). Учасник [[Перша світова війна|Першої]] та [[Друга світова війна|Другої світових війн]], [[Громадянська війна в Росії|Громадянських війн в Росії]] та [[Громадянська війна в Іспанії|Іспанії]]. Загинув в [[авіакатастрофа|авіакатастрофі]] [[вертоліт|вертольоту]] 17 травня 1961 під Москвою.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 7 вересня 1899 в сім'ї Янкеля Колпакчі, [[кримчаки|єврея-кримчака]], який, відслуживши повний термін в армії [[Микола I (російський імператор)|Миколи I]], мав право жити в місті Києві, де працював [[ремісник]]ом.
<br>

----
Назва:[[Київське вище професійне училище будівництва та автотранспорту]] 

-Знайдено: + Київське вище професійне училище будівництва і автотранспорту було створене [[7 вересня]] [[1945]] року як ''Художньо–ремісниче училище № 17 м. Києва''. 
<br>

----
Назва:[[Ляхов Володимир Афанасійович]] 

-Знайдено: + [[29 серпня]] 1988 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ-6» (разом з Валерієм Володимировичем Поляковим і афганцем Абдул Ахадом Момандом). Впродовж 7 діб працював на борту орбітальної станції «Мир». Повернувся на Землю на борту космічного корабля «[[Союз ТМ-5]]» разом з афганським космонавтом Абдул Ахадом Момандом. Після відокремлення орбітального відсіку виникли проблеми в рушійній установці, що змусило космонавтів ще одну добу здійснювати автономний політ, оскільки орбітальний відсік зі стикувальною системою було відстрелено при підготовці до посадки, а радянська територія могла опинитись знову на траєкторії посадки через добу. Посадка здійснена [[7 вересня]].
<br>

----
Назва:[[Список старшин і козаків 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР]] 
[[Файл:Zal hrest.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + &nbsp;—<br/>†[[7 вересня|07.09.]][[1920]]|| Гармаш|| ||
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Белмохтар Саїд]] 

-Знайдено: + | пк-поновлення = [[7 вересня]] [[2011]]
<br>

----
Назва:[[Сучасна українська мова]] 
[[Файл:Coat of Arms of Slovakia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 вересня]] [[2010]]&nbsp;р.&nbsp;— реєстрація головою фракції [[Партія регіонів|Партії регіонів]] у Верховній Раді [[Єфремов Олександр Сергійович|О. Єфремовим]], головою фракції [[Комуністична партія України|Комуністичної партії України]] [[Симоненко Петро Миколайович|П. Симоненком]] та членом фракції [[Блок Литвина (2007)|Блоку Литвина]] [[Гриневецький Сергій Рафаїлович|С. Гриневецьким]] нового законопроекту №&nbsp;1015-3 «Про мови в Україні», що має на меті підвищити статус російської мови, витіснивши українську з деяких сфер функціонування<ref>[http://novynar.com.ua/politics/134022 Мовне питання: Мер Дніпропетровська виступив проти російської мови в статусі державної]. {{ref-uk}}</ref><ref>[http://korrespondent.net/ukraine/events/1120961 У Києві та інших містах України пройшли акції протесту проти прийняття «Закону про мови»]. {{ref-ru}}</ref><ref>[http://korrespondent.net/ukraine/politics/1121393 Фаріон різко розкритикувала законопроект про мови]. {{ref-ru}}</ref><ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/1121832 Опозиція розпочинає активну кампанію проти закону про мови і готова оголосити голодовку]. {{ref-uk}}</ref>. За результатами опитувань соціологічної групи «Рейтинг», у вересні [[2010]]&nbsp;р. 47% громадян України виступають проти надання російській мові статусу державної, 45% підтримують надання такого статусу<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/1121795 Опитування: 45% українців підтримують надання російській мові статусу державної]. {{ref-uk}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Яшкевич Іван Адамович]] 
[[Файл:МД Яшкевич консерваторія.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іван Адамович Яшкевич''' ([[1 лютого]] [[1923]], [[Нью-Йорк]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[2000]])&nbsp;— радянський [[композитор]], [[баяніст]], [[педагог]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[7 вересня]] [[2000]] року в [[Київ|Києві]] від обширного [[інфаркт]]у. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому клвдовищі]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Вілінська Ірина Миколаївна]] 

-Знайдено: + '''Ірина Микола́ївна Вілінська'''  (*[[7 вересня]] [[1920]], [[Одеса]]&nbsp;— †[[31 серпня]] [[1986]], [[Київ]])&nbsp;— українська співачка (сопрано), педагог, композитор. Професор. Дочка композитора [[Вілінський Микола Миколайович|Вілінського Миколи Миколайовича]]
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Севастополя]] 
[[Файл:|100пкс|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[7 вересня]] [[1923]]&nbsp;— [[21 квітня]] [[2004]]
<br>
Підзаголовок:=== Україна ===<br>
Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[27 вересня]] [[2001]]
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Голубченко Володимир Юхимович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Юхимович Голубченко''' &nbsp;— (* [[7 вересня]] [[1937]]&nbsp;р.) с. [[Локня (Сумський район)|Локня]], [[Сумський район|Сумського району]], [[Сумська область|Сумської області]] &nbsp;— український [[педагог]], [[краєзнавець]], завідувач Лабораторії педагогічного краєзнавства та козацької педагогіки, Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]], науковий кореспондент Науково-дослідного інституту педагогіки Міністерства освіти України (80-ті &nbsp;— 90 роки), член [[Паліцинська Академія|Паліцинської академії]], [[громадський діяч]].
<br>

----
Назва:[[Мартинов Сергій В'ячеславович]] 

Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + id=115 Anti-Glamour Life:), [[7 вересня]] [[2007]]го]
<br>

----
Назва:[[Барсегян Олександр Сергійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер 7 вересня 2011&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Беркут (хокейний клуб, Київ)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[7 вересня]] [[1983]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кримінальні справи щодо Юлії Тимошенко з 2010 року]] 
[[Файл:EPP Summit March 2011 (67).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 вересня]] адвокати Тимошенко заявили, що справа остаточно розвалилася. Того ж дня депутат [[Верховна Рада|Верховної Ради]] України [[Геннадій Москаль]] вніс законопроект про амністію Тимошенко та [[Віталій Луценко|Віталія Луценка]] <ref>[http://www.nso.org.ua/ua/news/9071 Геннадій Москаль вніс у парламент проект закону про амністію Тимошенко та Луценка]</ref>.
<br>
-Знайдено: + * [[14 вересня]] розгляд справи було перенесено на [[27 вересня]] за клопотанням захисту.
<br>
-Знайдено: + * З [[27 вересня|27]] по [[29 вересня]] відбулися судові дебати. Прокуратура вимагала 7 років позбавлення волі для Тимошенко, а також великий штраф. Адвокати запропонували виправдати Тимошенко. [[29 вересня]] в суді виступила сама Тимошенко, вона не визнала себе винною<ref>[http://www.voanews.com/ukrainian/news/ol-tymosh-court-2011-09-29-130793203.html Тимошенко виступила на судових дебатах]</ref>. [[30 вересня]] суд повідомив, що вирок буде винесено 11 жовтня. Згідно з анонімним джерелом у Верховній Раді Україні вирок буде обвинувальним, але при цьому в період з [[6 жовтня|6]] по [[20 жовтня]] Рада ухвалить президентський законопроект щодо декриміналізації економічних злочинів з наступною поправкою про декриміналізації статті [[Кримінальний кодекс України|Кримінального кодексу]], яка ставиться в провину Тимошенко. Таким чином, після вироку Тимошенко вийде на свободу і зможе брати участь у виборах, оскільки судимість буде погашено.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[12674 Рибалка]] 

-Знайдено: + |дата відкриття =[[7 вересня]] [[1980]] 
<br>
-Знайдено: + '''12674 Рибалка''' (12674 Rybalka)&nbsp;— [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[7 вересня]] [[1980]] року.
<br>

----
Назва:[[Івано-Франківська єпархія УПЦ (МП)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви]] від [[7 серпня]] [[1991]] року керівником єпархії призначили митрополита [[Агафангел (Саввін)|Агафангела (Саввіна)]], однак той відмовився їхати в [[Івано-Франківськ]], тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом [[7 вересня]] [[1991]] року. [[29 вересня]] [[1991]] року на єпископа Івано-Франківського було висвячено [[Іларіон (Шукало)|Іларіона (Шукала)]]. Після того, як [[22 січня]] [[1992]] року єпископ Чернівецький [[Онуфрій (Березовський)]] не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священний Синод УПЦ]] змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm 22 января.] Православие. Ru {{ref-ru}}</ref>. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в [[Чернівці|Чернівцях]].
<br>
-Знайдено: + * [[Агафангел (Саввін)|Агафангел Саввін]], митрополит Івано-Франківський і Коломийський ([[7 серпня]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1991]])
<br>

----
Назва:[[Верховна Рада України III скликання]] 
[[Файл:Stepan Havrysh.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + | по [[7 вересня]] [[1999]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Лаба Маріанна Миколаївна]] 
[[Файл:Laba Marianna Wiki PP.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лаба Маріанна Миколаївна''' ([[7 вересня]] [[1968]], [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%9F%D1%80%D1%83%D0%B4%D1%8B Серебряні Пруди])&nbsp;— українська співачка, [[заслужена артистка України]], солістка [[Львівська обласна філармонія|Львівської обласної філармонії]] та [[Львівський будинок органної і камерної музики|Будинку органної та камерної музики]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Котович Іван Іванович]] 

-Знайдено: + '''Кото́вич Іва́н Іва́нович''' (*[[7 вересня]] [[1969]], [[Любомль]], [[Волинська область]]) — український [[поет]], член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. 
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1969]] року в місті [[Любомль]] [[Волинська область|Волинської області]]. Закінчив місцеву [[Любомльська районна гімназія імені Наталії Ужвій|середню школу №1]], [[Луцьк]]е культурно-освітнє училище, Львівський електротехнікум зв’язку, філологічний факультет [[ВНУ|Волинського національного університету ім. Лесі Українки]]. Член [[НРУ|Народного руху України]] з [[1990]] року. Депутат [[Любомльська міська рада|Любомльської міської ради]] трьох останніх скликань<ref name="книга">Упорядник Склянчук М.Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл. ISBN 978-966-517-717-3 — Ст. 204-205.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Затинайко Олександр Іванович]] 
[[Файл:ZSU-emblem.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[7 вересня]] [[2002]] року уведений до складу [[РНБО]].<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807/2002 Указ Президента України №&nbsp;807/2002 від 7 вересня 2002 року «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»]</ref>
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шуляк Петро Іванович]] 
[[Файл:ZSU-emblem.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[27 грудня]] [[2001]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277/2001 Указ Президента України №&nbsp;1277/2001 від 27 грудня 2001 року «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»]</ref>&nbsp;— [[7 вересня]] [[2002]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807/2002 Указ Президента України №&nbsp;807/2002 від 7 вересня 2002 року «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»]</ref>&nbsp;— член [[РНБО]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Битва під Любаром]] 
[[Файл:POL Pilawa COA.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] до [[Великий гетьман коронний|Великого коронного гетьмана]] [[Потоцький Станіслав Ревера|Станіслава Ревери Потоцького]] під Костянтинів прибула [[Кримське ханство|татарська]] [[Корогва (підрозділ)|корогва]] Олександра Кричинського. Полонені [[козаки]] надмірно оцінювали [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацьку]] армію [[Василь Шереметьєв|Василя Шереметьєва]] у 80 000 вояків і 40 [[гармата|гармат]]; вони свідчили, що це військо повинне йти на [[Тернопіль]] через [[Чуднів]]. Це було результатом неправдивої інформації, яку розповсюджував [[Московське царство|московський]] [[воєвода]].
<br>
-Знайдено: + Почалася [[Воєнна блокада|блокада]] [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацького]] війська, під час якої мали місце численні дрібні сутички. В цей період [[Річ Посполита|польський]] [[табір]] поступово наблизився до укріплень супротивника на відстань від 2 до 3 кілометрів, ще більше посиливши блокаду. Розташовані навпроти [[московити|московитів]] та [[Козаки|козаків]] [[шанець|шанці]] були зайняті відділами [[піхота|піхоти]]. При відсутності Вольфа командував [[Річ Посполита|польською]] [[артилерія|артилерією]] Теркант. Почався регулярний артилерійський обстріл [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацьких]] позицій. [[Кримські татари|Татари]], майстри партизанської боротьби, відрізали [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацькому]] війську всі шляхи постачання. Моральний дух заблокованої армії [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] почав падати. [[17 вересня]] почалося [[дезертирство]] в армії [[Козаки|козаків]]. Вся надія [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацького]] війська на даний час була на допомогу [[Юрій Хмельницький|Ю. Хмельницького]]. [[Підкоморій]] київський [[Юрій Немирич]] закликав у листі задніпрянських [[Козаки|козаків]] залишити [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] і повернутися під владу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Цей лист було поширено по [[Табір козацький|козацькому табору]], і, хоча [[Цюцюра Тиміш|Цюцюра]] не порвав з [[московити|московитами]], чисельність його армії все більш швидкими темпами почала танути через численні втечі. Більшість втікачів попрямували до своїх будинків, лише деякі приєднувалися до [[Іван Виговський|Виговського]]. [[19 вересня]] [[Кримські татари|татари]] розбили потужний [[Московське царство|московський]] [[фураж]]ний загін, убивши і поранивши сотні і взявши в полон 100 вояків. У розпачі [[воєвода]] безуспішно намагався підкупити керівника [[Кримське ханство|татарських]] військ [[нуреддин]]-султана [[Сафа Ґерай|Сафу Ґерая]], який відразу ж повідомив про цей факт [[Річ Посполита|польське]] керівництво. Перехоплено термінові листи до [[Юрій Хмельницький|Ю. Хмельницького]] із вимогою поспішно йти на допомогу.
<br>
-Знайдено: + [[Василь Шереметьєв]] ввечері прийшов до болотистої річки [[Ібр]] і приступив до [[переправа|переправи]]. Важкопрохідна місцевість відзначилась замішанням у цілому [[Табір|таборі]]. Дізнавшись про несподіване замішання у військах противника, [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] послав кінноту та [[Кримські татари|татарів]] за річку, але вони були відбиті гарматами та піхотою. Розміщені на пагорбі [[Московське царство|московські]] гармати ефективно захищали змішаний [[табір]], який був заблокований річкою. Ситуацію різко змінило надходження Вольфа за піхотою та артилерією. Частина [[Табір козацький|козацького табору]] біля річки була завойована, інша частина [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацького]] війська, окопалася в селі [[Красносілка (Чуднівський район)|Красносілка]]. Втрати армії [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] склали до 2 000 убитими і пораненими, 500 возів і сім гармат, поляки втратили 100 чоловік убитими і 300–400 пораненими. [[Кримське ханство|Татарські]] втрати були мінімальними. Вранці [[27 вересня]] [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацький]] [[табір]] продовжив свій шлях і через кілька годин прибув до [[Чуднів|Чуднова]], де до нього приєднався раніше залишений там місцевий гарнізон майже 1 000 осіб. Незабаром [[Річ Посполита|польсько]]-[[Кримське ханство|татарське]] військо оточило [[Козаки|козаків]] і [[московити|московитів]] під [[Чуднів|Чудновом]]. {{main|Битва під Чудновим (1660)}}
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[70-а гвардійська мотострілецька дивізія]] 
[[Файл:Order of Bogdan Khmelnitsky.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |dates= з [[7 вересня|7]]—[[15 вересня]] [[1939]]  
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Дацюк Роман Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Дацю́к Рома́н Миха́йлович''' (*[[7 вересня]] [[1988]], місто [[Костопіль]])&nbsp;— [[україна|український]] [[футболіст]], гравець команди [[Славутич (Черкаси)|«Славутич» (Черкаси)]], що грає в групі «А» другої ліги.
<br>

----
Назва:[[Гревізірський Микола Павлович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На військовій службі з [[7 вересня]] [[1904]]&nbsp;р. Станом на [[1 січня]] [[1910]]&nbsp;р.&nbsp;— підпоручик 9-го стрілецького полку ([[Жмеринка]]). Останнє звання у російській армії&nbsp;— капітан.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Біберовичева Іванна Антонівна]] 

-Знайдено: + '''Біберовичева Іванна Антонівна''' (з дому&nbsp;— '''Коралевич'''; [[30 грудня]] [[1861]], с. [[Фалиш]], тепер [[Стрийський район|Стрийського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1937]], м. [[Коломия]], нині [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— українська актриса (сценічний псевдонім до [[1879]]&nbsp;— '''Ляновська'''). Дружина [[Біберович Іван|Івана Біберовича]].
<br>

----
Назва:[[Феодосій (Дикун)]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + [[7 вересня]] [[1978]] зведений в сан [[архієпископ]]а.
<br>

----
Назва:[[Вігдергауз Павло Ісаакович]] 
[[Файл:Schwarzarbeiter Donezk.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1925]]&nbsp;р. в місті [[Артемівськ (Донецька область)|Артемівськ]] [[Донецька область|Донецької області]] в сім'ї журналіста. Так як батько працював в різних містах [[Донецьк]]ої і [[Луганськ]]ої областей, то і сім'я постійно переїжджала. Війна застала їх у місті [[Макіївка|Макіївці]]. У жовтні [[1941]]&nbsp;р. разом з матір'ю був евакуйований в місто [[Кизел]] [[Пермська область|Пермської області]] на [[Урал (річка)|Уралі.]] В Кизелі він поступив на роботу на евакуйований з Києва військовий завод, де освоїв спеціальність токаря 3-го розряду.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Петро Дорошенко (срібна монета)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[7 вересня]] [[1999]] року. Вона належить до серії «[[Герої козацької доби (серія монет)|Герої козацької доби]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гусаров Григорій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Григорій Гусаров'''&nbsp;— ({{н}} [[7 вересня]] [[1993]], [[Харків]])&nbsp;— [[українці|український]] [[тхеквондо|тхеквондист]].<ref>[http://www.london2012.com/ London2012.com]</ref> Виступав на [[Літні Олімпійські ігри 2012|літніх Олімпійських іграх 2012 року]] у категорії [[тхеквондо на літніх Олімпійських іграх 2012 — до 68 кг (чоловіки)|до 68 кг]], дійшов до чвертьфіналу.
<br>

----
Назва:[[Україна на літніх Паралімпійських іграх 2012]] 

Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + | {{золота медаль}} || {{sortname|Оксана|Зубковська|Зубковська Оксана Володимирівна}} ||[[Файл:Athletics - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Легка атлетика на літніх Паралімпійських іграх 2012|Легка атлетика]] || [[Легка атлетика на літніх Паралімпійських іграх 2012 — стрибки у довжину (жінки, F11/12)|Стрибки&nbsp;у&nbsp;довжину (жінки, F11/12)]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + | {{золота медаль}} || {{sortname|Оксана|Хруль|Хруль Оксана Сергіївна}} ||[[Файл:Swimming - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012 — 50 метрів батерфляєм (жінки, S6)|50&nbsp;м батерфляєм (жінки, S6)]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + | {{золота медаль}} || {{sortname|Максим|Веракса|Веракса Максим Олександрович}} ||[[Файл:Swimming - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012 — 50 метрів вільним стилем (чоловіки, S12)|50&nbsp;м&nbsp;вільним стилем&nbsp;(чоловіки,&nbsp;S12)]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + | {{срібна медаль}} || {{sortname|Ольга|Свідерська|Свідерська Ольга Михайлівна}} ||[[Файл:Swimming - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012 — 50 метрів вільним стилем (жінки, S3)|50&nbsp;м вільним стилем (жінки, S3)]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Данило|Чуфаров|Чуфаров Данило Володимирович}} ||[[Файл:Swimming - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2012 — 200 метрів комплексом (чоловіки, SM13)|200&nbsp;м комплексом (чоловіки, SM13)]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + || [[Файл:Volleyball - Paralympic pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Волейбол сидячи на літніх Паралімпійських іграх 2012|Волейбол сидячи]] || [[Волейбол сидячи на літніх Паралімпійських іграх 2012 — жінки|Жіночий турнір]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
Знайдено: + |[[7 вересня|7-е]]
<br>

<br>Зобр:87шт.
----
Назва:[[Україна на літніх Паралімпійських іграх 2008]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + |[[7 вересня|7-е]]
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + |[[17 вересня|17-е]]
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + | {{срібна медаль}} || {{sortname|Дмитро|Виноградець|Виноградець Дмитро}} ||[[Файл:Olympics Paralympics 2008 Swimming pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2008|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2008 — 100 метрів вільним стилем (чоловіки)|100&nbsp;м вільним стилем]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + | {{срібна медаль}} || {{sortname|Дмитро|Крижановський|Крижановський Дмитро Леонідович}} ||[[Файл:Olympics Paralympics 2008 Swimming pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2008|Плавання]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2008 — 100 метрів вільним стилем (чоловіки)|100&nbsp;м вільним стилем]] || 7 вересня
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Сергій|Шенкевич|Шенкевич Сергій}} ||[[Файл:Olympics Paralympics 2008 Swimming pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Фехтування на візках на літніх Паралімпійських іграх 2008|Фехтування на візках]] || [[Плавання на літніх Паралімпійських іграх 2008 — шабля (чоловіки)|Шабля]] || 17 вересня
<br>

<br>Зобр:75шт.
----
Назва:[[Регіональні мови України]] 
[[Файл:Possible regional languages in regions Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Проект Закону «Про мови в Україні» (2010)|Проект закону «Про мови України» №&nbsp;1015-3]]&nbsp;— став першим законопроектом, зареєстрованим у Верховній Раді України 7 вересня 2010 року депутатами О. Єфремовим, С. Гриневецьким і П. Симоненком. Законопроект фактично надавав російській мові статус другої державної, хоча і не до кінця зрівнював його з українською. Крім того, статус регіональних отримували й інші міноритарні мови. Поява документа викликало резонанс серед україномовного населення країни західних областей країни, в результаті чого була розгорнута кампанія «[[Займіться ділом, а не язиком!<br>
Підзаголовок:==== Запровадження ====<br>
Знайдено: + :* [[Миколаївська область]]&nbsp;— 7 вересня 2012<ref> [http://www.unian.ua/news/523847-yazyik-stav-regionalnim-sche-v-odniy-oblasti.html «Язик» став регіональним ще в одній області] </ref>
<br>
Підзаголовок:==== Запровадження ====<br>
Знайдено: + :* [[Берегово]] Закарпатської області<ref>[http://www.mukachevo.net/ua/News/view/61859-Повний-текст-рішення-щодо-надання-статусу-регіональної-угорській-мові-в-Берегові Повний текст рішення щодо надання статусу регіональної угорській мові в Берегові // Сайт Мукачево.net]</ref> — [[7 вересня]] [[2012]] року<ref>[http://www.day.kiev.ua/3061508 Угорська отримала статус регіональної у місті на Закарпатті // Сайт www.day.kiev.ua, 7.09.2012]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сержіу Статі]] 

-Знайдено: + '''Сержіу Статі''' ({{lang-ro|Sergiu Stati}}) ([[7 вересня]] [[1961]]) — молдовський державний і політичний діяч, [[дипломат]]. Член парламенту [[Молдова|Молдови]] (2005-2009) за списками Комуністичної партії. Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в [[Україна|Україні]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[7 вересня]] [[1961]] року. Володіє [[англійська мова|англійською мовою]]. Працював радником в [[Посольство Молдови в Україні|Посольстві Молдови в Україні]], згодом був заступником міністра закордонних справ [[Молдова|Молдови]]. Працював в апараті [[Президент Молдови|Президента Молдови]] [[Володимир Воронін|Володимира Вороніна]].
<br>

----
Назва:[[Овруцька Марія Яківна]] 

-Знайдено: + '''Марія Яківна Овруцька''' ([[9 квітня]] [[1895]], [[Київ]]&nbsp;— [[7 вересня]] [[1986]], [[Київ]])&nbsp;— українська перекладачка.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жила в Києві. Померла [[7 вересня]] [[1986]] року. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

----
Назва:[[Ваш Іван Михайлович]] 

-Знайдено: + | періодпочаток      = [[7 вересня]] [[1952]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[19 листопада]] [[1944]] року на крайовій конференції Комуністичної організації Закарпаття обраний до складу ЦК КПЗУ, 26 листопада 1944 року на 1-му з'їзді Народних комітетів&nbsp;— до складу Народної ради Закарпатської України. Після возз'єднання Закарпаття з УРСР&nbsp;— на радянській і партійній роботі. З [[1945]] року&nbsp;— начальник Комітету державної безпеки Закарпатської України. З [[1946]] року&nbsp;— секретар Закарпатського обласного комітету КП(б) України. У [[1951]]–[[1952]] роках&nbsp;— голова Виконавчого комітету Закарпатської обласної ради. З [[7 вересня]] [[1952]] року<ref>Постанова I-го пленуму Закарпатського обласного комітету КП (б) України</ref> по червень [[1959]] року&nbsp;— перший секретар Закарпатського обкому Компартії України.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[7 вересня]] [[1952]] року по [[16 лютого]] [[1960]] року&nbsp;— член ЦК Компартії України. Обирався депутатом [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 2-5-го скликань. Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], [[орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]], іншими [[орден]]ами, [[медаль|медалями]].
<br>

----
Назва:[[Незаможник (есмінець)]] 
[[Файл:Незаможник (Занте, підпис капітана).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В січні [[1920]] року «біле» командування при наближенні до [[Миколаїв|Миколаєва]] військ [[Червона Армія|червоноармійців]], відбуксирувало корабель в [[Одеса|Одесу]], де через місяць, під час сильного шторму він був викинутий на камені біля [[Великий Фонтан|Великого Фонтану]]. [[7 вересня]] [[1920]] року корабель був піднятий із напівзатопленого стану та відбуксований назад у [[Миколаїв]]<ref name="multiple">''Верстюк А. Н., Гордеев С.&nbsp;Ю.''&nbsp;Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда».&nbsp;— М.: Военная книга, 2006.&nbsp;— С. 5-6.</ref>.
<br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 287 || «Горошко» Пирч Іван || с. [[Запрекопя]] Любачівського повіту || {{дтс|1923|6|23}}&nbsp;— {{дтс|1948|10|28}} || Стрілець, кулеметник || Месники-3 || Син Петра та Пелагії. Учасник бою на лісничівці Крива Палка (був поранений). 1947&nbsp;р. разом з іншими повстанцями пробивався рейдом на Захід через Словаччину. 19 листопада 1947&nbsp;р. на території Чехословаччини, в селі Мале Штахлє, попав у полон. 21 травня 1948&nbsp;р. був депортований до Польщі. 7 вересня 1948&nbsp;р. засуджений у Ряшеві до смертної кари. Страчений у Перемишлі.
<br>

----
Назва:[[Данілов Олексій Мячеславович]] 

-Знайдено: + '''Олексі́й Мячесла́вович Дані́лов''' ({{н}} [[7 вересня]] [[1962]], місто [[Красний Луч]], [[Луганська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Заступник директора Європейського інституту інтеграції та розвитку. Заступник голови [[Партія вільних демократів|Партії вільних демократів]]. 
<br>

----
Назва:[[220 років м. Миколаєву (монета)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[7 вересня]] [[2009]] року. Вона належить до серії «[[Стародавні міста України (серія монет)|Стародавні міста України]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мкртчан Олег Артушевич]] 

-Знайдено: + '''Оле́г Арту́шевич Мкртча́н''' (* [[7 вересня]] [[1966]], місто [[Армавір]], [[Краснодарський край]], [[Росія]])&nbsp;— український підприємець, генеральний директор «[[Індустріальний союз Донбасу]]», однієї з найбільших металургійних компаній України.
<br>

----
Назва:[[Чернятинський коледж]] 

-Знайдено: + |засновано= [[7 вересня]] [[1944]]
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Після визволення Чернятина в березні 1944 року, коли ще гриміли бої за визволення України, реалізовуючи програму розвитку садівництва на Україні та враховуючи гостру потребу у кадрах середньої ланки, створюється ряд навчальних закладів. На підставі Постанови ЦК Компартії України і Раднаркому УРСР від [[7 вересня]] [[1944]] року організовується Чернятинський плодово-ягідний технікум для підготовки кадрів середньої ланки для спеціалізованих господарств по вирощуванню плодів, ягід і овочів. Першим відкривається відділення «Плодоовочівництво», на яке було набрано одну групу.
<br>

----
Назва:[[Семенюк Осип]] 
[[Файл:Старшини УГА Н. Гірняк, В. Старосольський та ін.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Українські добровольці, відібрані в Стрию, після складання присяги вирушили до Закарпаття для організаційного оформлення і військового вишколу. Там, у селах [[Ґоронда]] та [[Страбичів]] поблизу Мукачева, [[7 вересня]] [[1914]] леґіон [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]] було розділено на два з половиною курені (батальйони). Кожен курінь складався з чотирьох сотень, кожна сотня&nbsp;— з чотирьох чет (взводів). І-й курінь очолив [[Михайло Волошин]], сотні&nbsp;— [[Василь Дідушок]], [[Роман Дудинський]], [[Осип Будзиновський]] і [[Никифор Гірняк]], якого через хворобу згодом заміняли [[Володимир Сроковський]] та [[Ераст Коник]]. II-м куренем командував [[Гриць Коссак]], сотнями&nbsp;— [[Сень Ґорук]], '''Осип Семенюк''', [[Михайло Баран]], [[Осип Букшований]]. У III-му півкурені отаманом був [[Степан Шухевич]], сотниками&nbsp;— [[Дмитро Вітовський]] та [[Теодор Рожанківський]], якого 9 вересня замінив [[Іван Коссак]].
<br>
-Знайдено: + '''Сотня Семенюка''' першою із стрільців прийняла бойове «хрещення». Дві чети сотні&nbsp;— під проводом Степана Пеленського та Богдана Гнатевича&nbsp;— [[25 вересня]] [[1914]] на шляху з Турки до Сянок здійснили вдалий напад на російський кінний роз'їзд. '''Це, по суті, було перше збройне зіткнення українського війська з російськими загарбниками від часів битви під Полтавою в 1709 р'''. [[27 вересня]] '''сотня Семенюка''' вела надзвичайно важкий бій за Сянки проти переважаючих сил противника. Він тривав від десятої години ранку до смеркання. Тоді ж дві чети сотні Дідушка, якими командували Михайло Гнатюк та Левко Коберський, разом із мадярським підрозділом стримували російські загони біля Ботелки. [[28 вересня]] '''сотня Семенюка''' боронила Ужокський перевал, а сотня Дідушка Веречки Вижні.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Григор'єв Михайло Григорович]] 

-Знайдено: + Помер [[7 вересня]] [[1979]] року в Києві.
<br>

----
Назва:[[Кривицький Ігор Олександрович]] 
[[Файл:Kryvytski-2003-09-25.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Ігор Кривицький народився [[7 вересня]] [[1935]]&nbsp;р. у м. [[Орша]] в [[Білорусь|Білорусі]] в сім'ї міського архітектора. Під час війни сім'я вимушена була евакуюватися на схід. У травні 1944&nbsp;р. Ігор разом з матір'ю переїхав до Харкова, де пішов до школи. Вищу освіту отримав у [[Харківський національний університет |Харківському державному університеті]], де його викладачами були відомі зоологи [[Лисецький Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Лисецький]] та [[Волчанецький Ілля Борисович|І.&nbsp;Б.&nbsp;Волчанецький]]. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Бутко Олександр Васильович]] 

-Знайдено: + * З [[7 вересня]] [[2011]]&nbsp;— генеральний директор [[телеканал]]у «[[Тоніс]]».
<br>

----
Назва:[[Тарлан Ахмедов]] 

-Знайдено: + Останній раз у складі збірної зіграв [[7 вересня]] 2005 року в [[Баку]] в [[Чемпіонат світу з футболу 2006 (кваліфікаційний раунд)|відбірковому матчі чемпіонату світу]] з [[Збірна Австрії з футболу|командою Австрії]]. Неодноразово призначався капітаном збірної.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 травня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/19 липня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/28 серпня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 вересня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 жовтня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 грудня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]