Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 вересня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 червня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 серпня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 вересня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 жовтня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 листопада | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 січня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Рада Європи]] 
[[Файл:Council of Europe map.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] 1995&nbsp;р. під час своєї вересневої частини [[сесія|сесії]] 1995&nbsp;р. ПА РЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПА РЄ N 190 (1995). Зазначений висновок ПА РЄ містить в собі низку зобов'язань нашої [[країна|країни]] щодо впровадження в національне [[законодавство]] [[Норма|норм]] та [[стандарт]]ів РЄ. В [[Асамблея|Асамблеї]] нашій країні надано 12 місць. В роботі згаданої частини сесії ПА РЄ взяла участь [[делегація]] Верховної Ради України на чолі з [[Голова Верховної Ради України|Головою Верховної Ради України]].
<br>
-Знайдено: + Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої [[процедура|процедури]] вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося [[19 жовтня]] 1995&nbsp;р. На підставі винесеного 26 вересня 1995&nbsp;р. ПА РЄ висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її [[Статут]]у.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Вінниця]] 
[[Файл:Алея видатних земляків у Центральному міському парку Вінниці.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Особлива увага приділена в місті і заходам з популяризації класичної музики. Так, вже традиційним став осінній міжнародний фестиваль під назвою «Музика в монастирських мурах»&nbsp;— щороку українські органісти разом із закордонними колегами збираються в римо-католицькому храмі Матері Божої Ангельської й виконують шедеври [[Орган (музика)|органної]] музики. Ідейним натхнеником, організатором і безпосереднім учасником заходу є художній керівник фестивалю, [[заслужений діяч мистецтв України]] Георгій Курков<ref>''Городиська Ярина'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1499/219/52735/ ''У мурах зазвучить орган''. Вінницький храм збирає відомих органістів на щорічний фестиваль «Музика в монастирських мурах»] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;178 за [[26 вересня]] [[2009]] року</ref>.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Борисоглібська Ганна Іванівна]] 
[[Файл:Могила Ганни Борисоглібської.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жила в Києві. Померла [[26 вересня]] [[1939]] року. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;2). Могила охороняється Спілкою театральних дічів України.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гаккебуш Любов Михайлівна]] 
[[Файл:МД Гаккебуш.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилась 14 ([[26 вересня]]) [[1888]] року в [[Немирів|Немирові]]. В [[1896]]–[[1905]] роках навчалась в Інституті шляхетних дівчат в [[Київ|Києві]]. В [[1914]] році закінчила історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. [[18 жовтня]] [[1917]] року дебютувала на сцені Державного національного театру в [[Київ|Києві]] у ролі Панночки («Осінь», [[Олександр Олесь|О. Олеся]]).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Галущинський Михайло Миколайович]] 
[[Файл:Надгробок-М.Галущинського.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Михайло Галущинський''' (псевдоніми і криптоніми: Височанський, Височанський Микола, Подорожник, Г-ий, Гл. М., Глщ. М., М., М. Г. та ін.; *[[26 вересня]] [[1878]], с. [[Звиняч]], [[Чортківський район]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— † [[25 вересня]]; за ін. даними [[23 вересня]] [[1931]], [[Львів]])&nbsp;— український [[педагог]], [[військовик]], [[публіцист]], культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Брат [[Галущинський Іван|Івана]] та [[Галущинський Теодосій Миколайович|Теодосія Галущинських]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кухаренко Яків Герасимович]] 

-Знайдено: + '''Я́ків Гера́симович Кухаре́нко''' ({{н}}[[1799]]/[[1800]]<ref name="a">[[Зачароване місце (збірка)|Зачароване місце: Українська літературна казка]] / Упоряд., біографічні відомості, редакція текстів, переклад [[Винничук Юрій Павлович|Ю. Винничук]].&nbsp;— Львів: ЛА «Піраміда», 2006.&nbsp;— 34c.</ref>&nbsp;— †[[26 вересня]] [[1862]]<!<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + П'ять років Я.&nbsp;Г.&nbsp;Кухаренко провів тихе, спокійне життя у власному хуторі, а у 1861 р. несподівано для себе був поставлений на чолі чорноморців, яких готували на переселення у західну частину Кавказького хребта. Викликаний у справах служби в [[Ставрополь]], Кухаренко в ніч на 19 вересня 1862 р. по дорозі був захоплений загоном абадзехів і [[26 вересня]] помер у полоні від ран у невеликому гірському аулі під Майкопом. Сину Степану вдалося викупити тіло батька і поховати його біля собору на Катеринодарській площі.
<br>

----
Назва:[[Милорадович Григорій Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Милорадóвич Григóрій Олексáндрович''' (* [[6 жовтня]] [[1839]], [[Чернігівщина]]&nbsp;— † [[26 вересня]] [[1905]])&nbsp;— український [[історик]] і [[Генеалогія|генеалог]], [[генерал-лейтенант]], [[Граф (титул)|граф]].
<br>

----
Назва:[[Штейнгель Федір Рудольфович]] 
[[Файл:Палац барона фон Штейнгеля.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[1893]] року взяв шлюб із двоюрідною сестрою Вірою Миколаївною, з якою мав синів Володимира та Миколу. Померла в [[Париж]]і 1910 року.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Тернопіль]] 
[[Файл:Solomiya Krushelnytska.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Виставки ===<br>
Знайдено: + Місцями організації перших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариства «Ґвязда». [[26 вересня]]&nbsp;— [[2 жовтня]] [[1884]] на території парку відбувалася [[Тернопільська крайова бджільничо-городницька виставка|Крайова бджільничо-городницька виставка]], для якої спорудили спеціальний павільйон;
<br>

<br>Зобр:32шт.
----
Назва:[[Чеботарів Микола]] 

-Знайдено: + Влітку [[1917]] р став членом [[Український Генеральний Військовий Комітет|Українського генерального військового комітету]]. У листопаді 1917&nbsp;р. був відряджений до [[Харків|Харкова]], де [[5 грудня]] [[1917]]&nbsp;р. згідно з наказом Українського генерального військового секретаріату обійняв посаду військового комісара [[Слобожанщина|Слобожанщини]], а за сумісництвом&nbsp;— командира 4-ї запасної бригади та начальника залоги м. [[Харків|Харкова]]. Був заарештований [[більшовики|більшовиками]], особисто допитувався головнокомандувачем більшовицьких військ [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В. Антоновим-Овсієнком]]. Був звільнений та приїхав до [[Київ|Києва]], де з іншими українськими вояками (Волохом, Гомзиним тощо) почав організацію [[Гайдамацький кіш Слобідської України|Гайдамацького Коша Слобідської України]], який згодом очолив [[Симон Петлюра|С. Петлюра]]. У квітні [[1918]]&nbsp;р. повернувся до [[Харків|Харкова]], де мешкав приватно. У [[1919]]&nbsp;р. —— отаман [[Кіш охорони державного майна|Коша Охорони державного майна]], начальник контррозвідчого відділу штабу [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. У червні—серпні 1919&nbsp;р.&nbsp;— комендант тилу Дієвої армії УНР. З серпня 1919&nbsp;р.&nbsp;— начальник політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ [[УНР]]. Станом на [[26 вересня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— без посади, приділений до штабу Дієвої армії УНР. У жовтні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— квітні [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— директор Департаменту політичної інформації МВС УНР. З [[30 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник залоги [[Кам'янець-Подільський|Камянця-Подільського]]. З [[1 травня]] [[1920]] р до [[1 серпня]] [[1928]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник Охорони Головного Отамана [[Симон Петлюра|С. Петлюри]].
<br>

----
Назва:[[Юзефович Наталія Володимирівна]] 

-Знайдено: + '''Ната́лія Володи́мирівна Юзефо́вич''' ({{н|1}} [[10 червня]] [[1932]] року, [[Київ]]&nbsp;— {{†|1}} [[26 вересня]] [[2009]] року, [[Кременчук]])&nbsp;— українська [[художниця]]. Член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]].
<br>

----
Назва:[[Яворів]] 
[[Файл:Javoriv-5.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Перед вступом військ [[Червона армія|Червоної армії]] [[26 вересня]] [[1939]] року в Яворів, німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне ''Велике передмістя''.
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Ткаченко Нінель Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Ніне́ль Олекса́ндрівна [[Ткаченко|Ткаче́нко]]''' (*&nbsp;[[21 листопада]] [[1928]], [[Харків]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[2007]], [[Москва]])&nbsp;— українська співачка (лірико-драматичне сопрано). Народна артистка СРСР (1964).
<br>

----
Назва:[[Тулуб Зінаїда Павлівна]] 
[[Файл:Могила Зінаїди Тулуб.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Зінаї́да Па́влівна Ту́луб''' (*&nbsp;{{ДН|28|11|1890|16}}, [[Київ]]&nbsp;— †&nbsp;[[26 вересня]] [[1964]], [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]], [[Київська область]])&nbsp;— українська письменниця. Дочка [[Тулуб Павло Олександрович|Павла Тулуба]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Померла [[26 вересня]] [[1964]] року в Ірпінському будинку творчості. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;1).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Хаустов Павло Прокопович]] 
[[Файл:Могила Павла Хаустова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Павло́ Про́ко́пович Ха́устов ''' ({{ДН|14|2|1882|2}}, Шариновське{{fact}} &nbsp;— †[[26 вересня]] [[1949]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[архітектор]], [[педагог]], один з перших [[професор]]ів по [[містобудування|містобудівництву]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В Києві жив на [[вулиця Січових Стрільців (Київ)|вулиці Січових Стрільців]], 42, квартира 17. Помер [[26 вересня]] [[1949]] року. Похований в Києві на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янвському цвинтарі]] (ділянка №&nbsp;17, ряд 15, місце 19). Надгробок&nbsp;— плита з чорного [[граніт]]у.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Порошенко Петро Олексійович]] 
[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Петро́ Олексі́йович Пороше́нко''' (* [[26 вересня]] [[1965]], [[Болград]] [[Одеська область|Одеської області]])&nbsp;— український політик, підприємець, народний депутат України 3-го, 4-го, 5-го і 7-го скликань, [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|міністр економічного розвитку і торгівлі України]] (з 23 березня до 24 грудня 2012 р., [[Міністерство закордонних справ України|міністр закордонних справ України]] ([[9 жовтня]] [[2009]]&nbsp;— [[11 березня]] [[2010]]), голова Ради [[Національний банк України|Національного банку України]]. [[Заслужений економіст України]]. Лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України у галузі науки і техніки]]. Засновник концерну «[[Укрпромінвест]]». Входить до числа найбагатших українців.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Сокальський Петро Петрович]] 

-Знайдено: + '''Сока́льський Петро́ Петро́вич''' (*[[26 вересня]] [[1832]]&nbsp;— †[[1887]])&nbsp;— композитор і фольклорист, брат [[Сокальський Іван Петрович|Івана Сокальського]].
<br>

----
Назва:[[Стражеско Дмитро Миколайович]] 
[[Файл:Могила Дмитра Стражеска.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро́ Микола́йович Страже́ско''' (*&nbsp;[[26 вересня]] [[1913]], [[Київ]]&nbsp;— †&nbsp;[[10 лютого]] [[1978]])&nbsp;— український [[біохімік]], доктор хімічних наук, [[професор]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1913]] року в [[Київ|Києві]], син [[Стражеско Микола Дмитрович|Миколи Стражеска]]. Закінчивши [[1934]] року [[Київський університет]], працював там же, з [[1953]] року професор і завідувач [[Кафедра (освіта)|кафедри]] [[біохімія|біохімії]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чорнобильська атомна електростанція]] 
[[Файл:CNPP-III unfin 5 and 6 in 2008.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | Початок експлуатації = [[26 вересня]] [[1971]]
<br>
-Знайдено: + 18 вересня 1977 о 16:17 почався підйом потужності реактора і [[26 вересня]] о 20:19 включений в мережу турбогенератор №&nbsp;2 першого блока.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Іпатій (Потій)]] 
[[Файл:POL COA Waga.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | періодпочаток             = [[26 вересня]] [[1599]]
<br>
-Знайдено: + ''Митрополи́т'' '''Іпа́тій По́тій''' (у світі '''Ада́м По́тій,''' пол. ''Adam Pociej'' гербу [[Вага (герб)|Вага]]; *[[12 серпня]] [[1541]], [[Рожанка (Люблінське воєводство)|Рожанка]], [[Люблінське воєводство]]&nbsp;— †[[18 липня]] [[1613]], [[Володимир-Волинський]])&nbsp;— єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[26 вересня]] [[1599|1599 року]] [[Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси]]&nbsp;— предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Хотинська війна]] 
[[Файл:Brandt Powrot Kozakow.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 серпня]] ([[3 вересня]] на н.с.) 1620&nbsp;р. військо Жолкевського переправилося на правий берег [[Дністер|Дністра]] i захопило молдавські фортеці. Тут до нього приєднався господар Молдавії Граціан з 600-ма своїми однодумцями. Військо союзників зробило стрімкий марш i [[2 вересня]] зайняло позиції поблизу с. [[Цецора|Цецори]], розташованого на березі [[Прут]]а за 18 верст від [[Ясси|Ясс]]. 8&nbsp;— 11 вересня відбулись [[Цецорська битва 1620|вирішальні бої під Цецорою]] в ході яких польське військо зазнало поразки. Багато жовнірів і козаків загинуло, серед них і Михайло Хмельницький, чимало потрапило в полон, у тому числі й [[Богдан Хмельницький]]. Відступаючих до [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] поляків турки і татари остаточно розгромили [[26 вересня]] біля с. Савки. Сам коронний гетьман Жолкевський загинув, польний гетьман [[Станіслав Конєцпольський|Станіслав Конецпольський]], магнати [[Микола Потоцький|Микола Потоцький]], [[Ян Тишкевич|Ян Тишкевич]] та інші були взяті у полон. Головну причину поразки польські урядовці вбачали у тому, що Жолкевський не залучив до війни необхідну кількість козаків.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Маріямпіль]] 
[[Файл:Mariampilska Bohomatir.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Та після поразки в [[Західноукраїнська Народна Республіка|українсько-польській війні]] і приєднання Галичини до створеної за [[Версальський договір 1919|Версальським договором]] незалежної Польської держави українці опинилися під брутальним тиском польської адміністрації. Ще [[9 червня]] [[1919]]&nbsp;р. під час Богослужіння до костьолу в монастирі, яким біля 130 років спільно користувалися римо- і греко-католики, вдерлися 40 польських жовнірів й почали бити прихожан, подерли хоругви, порізали хрести і книги, деякі церковні речі забрали з собою. [[26 вересня]] [[1924]]&nbsp;р. Станіславське староство наказало греко-католикам залишити костьол до [[1 січня]] [[1926]]&nbsp;р. Для зведення нового храму маріямполянам давався 1 рік і 3 місяці, що за браку коштів в повоєнний час було неможливо. Після цього з костьолу сестрами-служебницями разом з римо-католицьким парохом о. Марціном Босаком були винесені греко-католицькі образи та церковні знаряддя, а [[5 січня]] [[1926]]&nbsp;р., за день до свята Різдва костьол назавжди замкнули для українців, розібравши незабаром і дерев'яну дзвіницю перед костьолом.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Скляренко Семен Дмитрович]] 
[[Файл:Семен-Скляренко.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Семе́н Володи́мирович Скляре́нко''' (* [[26 вересня]] [[1901]]&nbsp;— † [[7 березня]] [[1962]])&nbsp;— український [[письменник]], автор [[історичний роман|історичних романів]] та [[белетристика|белетрист]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1901]] року в селі Прохорівці на [[Черкаська область|Черкащині]], в родині зубожілого селянина.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кузнецовськ]] 
[[Файл:Жилой-дом-в-Кузнецовске.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Сьогодення ===<br>
Знайдено: + * [[26 вересня]] [[2004]]&nbsp;— після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока №&nbsp;4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Вишгород]] 
[[Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Городище літописного міста Вишгород.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Восени [[1943]] року в район Вишгорода і [[Лютіж (Вишгородський район)|Лютежа]] вийшли передові частини [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. [[26 вересня]] [[1943]] року вони захопили [[плацдарм]] на правому березі Дніпра і вели жорстокі бої за його розширення. [[19 жовтня]] [[1943]] року частини Червоної Армії визволили Вишгород,<ref name = "історія міст і сіл"/> а [[3 листопада]] розпочалася [[Битва за Київ (1943)|Київська наступальна операція]]. Як символ жахів тієї війни майже до кінця сторіччя стояла напівзруйнованою [[церква Бориса і Гліба (Вишгород)|церква Бориса і Гліба]], коли вкотре Вишгород став плацдармом для штурму Києва. На честь старшини [[Шолуденко Никифор Микитович|Никифора Шолуденка]], чий танк першим увійшов у Київ, згодом було названо одну з головних вулиць міста.<ref name = "енциклопедія України"/>
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Конституційний Суд України]] 

-Знайдено: + |[[19 жовтня]] [[2005]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2006]]&nbsp;— [[11 вересня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2006]]&nbsp;— [[11 вересня]] [[2007]]
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Шурма Ігор Михайлович]] 
[[Файл:Ihor Shurma.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ігор Миха́йлович Шурма́''' (*[[26 вересня]] [[1958]], [[Львів]])&nbsp;— український політик, заступник голови [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської облдержадміністрації]] з соціальних питань.
<br>
-Знайдено: + Народився 26 вересня 1958 року у [[Львів|Львові]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кому Вниз]] 

Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + '''Євген Разін''' ([[ударні]], вокали). Українець. З родини технічної інтелігенції. Народився в [[Слободка Шелехівська|Слободці Шелехівській]], Летичів, [[26 вересня]] [[1964]] року.
<br>

----
Назва:[[Морачевський Пилип Семенович]] 

-Знайдено: + '''Пили́п Семе́нович Мораче́вський''' ''(псевд.- Хвилимон Галузенко)'' (*&nbsp;{{ДН|26|11|1806|14}}&nbsp;— †&nbsp;[[26 вересня]] [[1879]] за іншими даними {{ДС|29|4|1879|17}}<ref>http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?</ref><br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер 26 вересня 1879 p. в селі Шнаківці поблизу Ніжина, де й похований на цвинтарі біля сільської церкви.
<br>

----
Назва:[[Козак Едвард]] 
[[Файл:Kozak_Edward2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1951]] року переїхав до [[США]] ([[Детройт]], штат [[Мічиган]]), де працював в церковному мистецтві, ілюстрував казки для телебачення (отримав від американської вчительської організації окрему нагороду), оформлював книжки та часописи, видавав власний журнал сатири та гумору «Лис Микита»<ref>[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1964/The_Ukrainian_Weekly_1964-32.pdf#search=%22LysMykyta%22 «'Lys Mykyta' visits 'Soyuzivka' in Person Tonight»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly»,  №&nbsp;157, 22 August 1964, p.&nbsp;1] {{ref-en}}</ref>, утримував власне видавництво з такою ж назвою, був автором сатиричних і гумористичних оповідань. Створив образ «Гриця Зозулі»&nbsp;— тип українського мудрагеля-селянина, «хитрого сільського філософа, в уста якого вкладав неповторні монологи»<ref name="Svob_1992_185">[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1992/Svoboda-1992-185.pdf#search=%22%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%22 Кедрин&nbsp;І. «Едвард Козак»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;185, 26 вересня 1992, с.&nbsp;2]</ref>&nbsp;— гумористичний персонаж, тісно пов'язаний з сатиричним журналом «Лис Микита», останні числа якого вийшли з друку [[1990]] року.
<br>
-Знайдено: + Відійшов в інший світ о 10 годині ранку [[22 вересня]] [[1992]] року в лікарні [[Детройт]]а. Поминальне богослужіння відбулося [[26 вересня]] в українській католицькій церкві (УКЦ) св.&nbsp;Йосафата у {{не перекладено|Воррен (Мічиган)|Воррені||Warren, Michigan}}. Похований Едвард Козак на місцевому кладовищі поруч зі своєю дружиною<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1992/Svoboda-1992-183.pdf#search=%22%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%22 «Помер Е.&nbsp;Козак»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;183, 24 вересня 1992, с.&nbsp;1]<br/>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1992/Svoboda-1992-185.pdf#search=%22%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%22 «Некролог на смерть Едварда Козака»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;185, 26 вересня 1992, с.&nbsp;3]</ref>.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Годованець Микита Павлович]] 
[[Файл:Годованець із сином та дружиною.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * ''Шеремета Іван''. Не відгороджувався від людей: Спогади // Подолянин.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 19 і 26 вересня.&nbsp;— С.&nbsp;5.
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * [http://ns.kp.rel.com.ua/city/ua/news/city/c0281.htm 26 вересня&nbsp;— 110 річниця з дня народження Микити Годованця // Кам'янець-Подільський вісник.&nbsp;— 2003.]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Соломко Надія Павлівна]] 

-Знайдено: + '''Наді́я Па́влівна Соло́мко''' (*&nbsp;[[26 вересня]] [[1944]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— українська народна майстриня.
<br>

----
Назва:[[Фоменко]] 

-Знайдено: + * [[Фоменко Іван Андрійович]] ([[1942]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[2010]])&nbsp;— перший заступник голови Київської міської державної адміністрації [[Омельченко Олександр Олександрович|Олександра Омельченка]].
<br>

----
Назва:[[Тимошин Юрій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Ю́рій Васи́льович Тимо́шин''' (*[[26 вересня]] [[1925]], [[Жиздра (місто)|Жиздра]] — †[[1998]], [[Київ]]) — видатний вчений-геофізик, [[Доктор наук|доктор]] технічних наук, [[професор]], лауреат [[Державна премії України|Державної Премії України]] ([[1987]]).
<br>
-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1925]] в м. [[Жиздра (місто)|Жиздра]] Брянської області, помер 20 січня [[1998]] р. в м. Києві.
<br>

----
Назва:[[Сарана Федір Кузьмович]] 

-Знайдено: + '''Фе́дір Кузьми́ч Сарана́''' ([[26 вересня]] [[1921]], с. [[Йосипівка (Новомиргородський район)|Йосипівка]], нині [[Новомиргородський район|Новомиргородського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]&nbsp;— †[[1 серпня]] [[1995]], [[Київ]]; поховано в рідному селі)&nbsp;— український бібліограф і літературознавець. Шевченкознавець.
<br>

----
Назва:[[Список академіків НАН України]] 
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== А ===<br>
Знайдено: + |[[26 вересня]] [[1997]]
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Дарахів]] 
[[Файл:Darahiv 0002.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1930]] відбулася [[пацифікація]] над місцевими жителями.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Аржевітін Станіслав Михайлович]] 

-Знайдено: + * [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] ([[26 вересня]] [[2001]])&nbsp;— ''за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток кредитно-фінансового ринку України, високий професіоналізм та активну громадську діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=1222-2001-%EF Постанова КМУ від 26 вересня 2001 р. №&nbsp;1222 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Національна академія педагогічних наук України]] 

-Знайдено: + * [[Ничкало Неля Григорівна]] (народилася [[26 вересня]] [[1939]] року), доктор педагогічних наук, професор, обрана [[20 грудня]] [[1995]] року. Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти.
<br>

----
Назва:[[Семуел Яскілка]] 
[[Файл:Seal of the United States Marine Corps.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] 1942 Яскілка прийняв призначення в якості другого лейтенанта у Корпус морський піхоти США (запас) і був призначений на дійсну службу. Він завершив школу офіцерів запасу морській піхоти у Куантіко, Вірджинія в 1942 році і завершів в морську школу у Портсмуті, штат Вірджинія, в 1943 році. Він прийняв призначення на дійсну службу у морській піхоти в березні 1943.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Карпухін Петро Прохорович]] 

-Знайдено: + '''Петро Прохорович Карпухін''' ([[26 вересня]] [[1902]], [[Макіївка]]&nbsp;— [[31 травня]] [[1974]], [[Харків]])&nbsp;— український хімік. Фахівець у галузі синтезу барвників і вихідних для них продуктів.
<br>

----
Назва:[[Шаповал Іван Павлович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Па́влович Шапова́л''' (* [[26 вересня]] [[1909]]), [[скульптор]] і [[педагог]] родом з с. [[Павлівщина (Драбівський район)|Павлівщини]] на [[Черкащина|Черкащині]]. 
<br>

----
Назва:[[Черкаський державний технологічний університет]] 
[[Файл:ЧДТУ6.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Хронологія ==<br>
Знайдено: + * [[26 вересня]] [[2001]] року відповідно до розпорядження [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] за №&nbsp;406-р інститут отримав статус державного технологічного університету.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Бондаренко Альона Володимирівна]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]], [[2004]]
<br>

----
Назва:[[Левицький Северин]] 

-Знайдено: + В розгарі праці й успіхів приходить великий удар&nbsp;— [[26 вересня]] [[1930]]&nbsp;р. польська влада заборонює Пласт. попри це, Северин Левицький очолює Ліквідаційну Комісію, що назовні проводила ліквідацію Пласту і одночасно створювала Пластовий Цент&nbsp;— організації, що опрацьовує нові форми існування пластового руху як «Вогні», «Доріст Рідної Школи», «Комісія Виховних Осель і Мандрівок Молоді», «Плай», що леґалізували пластову роботу. Таким чином пластова праця йшла без перерв, хоч і не в одностроях. Організуються існуючі табори, розбудовуються нові: Остодір, Старява, Космач.
<br>

----
Назва:[[Геліос (футбольний клуб)]] 

-Знайдено: + * 0:2 ([[Металіст (Харків)|«Металіст»]], [[10 серпня]] [[2003]] року, [[Харків]]; [[Арсенал (Київ)|«Арсенал» К]], [[26 вересня]] [[2007]] року, [[Харків]])
<br>

----
Назва:[[Парламентські вибори в Україні 1994]] 
[[Файл:Вибори до ВР України 1994 по областях.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
Знайдено: + [[7 червня]] [[1993]] року в [[Донбас]]і почався безстроковий [[страйк]] [[шахтар]]ів, який міг повести за собою тяжку економонічну кризу. З огляду на це [[Верховна Рада України]] [[17 червня]] пішла страйкарям на зустріч і виконала їх вимогу — призначила на [[26 вересня]] [[1993]] року консультативний [[референдум]] щодо (не)довіри [[президент]]у і [[парламент]]у. Після переговорів з [[Президент України|Президентом України]] [[Леонід Кравчук|Леонідом Кравчуком]] Верховна Рада за два дні до референдуму відминила його та постановила провести [[27 березня]] [[1994]] року дострокові парламентські та [[26 червня]] того ж самого року [[Вибори Президента України 1994|дострокові президентські вибори]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Смирнова Тамара Михайлівна]] 

-Знайдено: + | [[2217 Елтіґен]] || [[26 вересня]] [[1971]]
<br>
-Знайдено: + | [[2280 Куніков]] || [[26 вересня]] [[1971]]
<br>
-Знайдено: + | [[6214 Міхаілгріньов]] || [[26 вересня]] [[1971]]
<br>

----
Назва:[[Пронюк Євген Васильович]] 

-Знайдено: + '''Євге́н Васи́льович Проню́к ''' (*[[26 вересня]] [[1936]], [[Хом'яківка (Тисменицький район)|Хом'яківка]] [[Тисменицький район]])&nbsp;— голова [[Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих|Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих]], діяч українського національного руху, автор самвидаву, поширював його.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1936]], с. [[Хом'яківка (Тисменицький район)|Хом'яківка]], [[Тисменицький район|Тисменицького району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] в сім'ї коваля Василя, учасника підпілля ОУН-УПА.
<br>

----
Назва:[[Харківський метрополітен]] 
[[Файл:Kharkiv_metro_token.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Розвиток ==<br>
Знайдено: + [[Південна залізниця]] [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[2009]] року представила проект будівництва в [[Харків|Харкові]] швидкісного трамвая, що зв'яже залізничну станцію «Левада» з аеропортом. Довжина лінії&nbsp;— 11,4 км, на ній п'ять зупинок, час руху в одну сторону&nbsp;— 20 хвилин. Вартість проекту&nbsp;— 600&nbsp;млн грн., будівництво можна здійснити за 1,5-2 роки, планується використати вітчизняні й закордонні трамваї<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/92163.html Південна залізниця презентувала потенційним інвесторам проект будівництва в Харкові швидкісного трамвая] {{ref-ru}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Васкевич Анатолій Мар'янович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Мар'я́нович Васке́вич'''&nbsp;— (*[[26 вересня]] [[1936]], [[Вінниця]])&nbsp;— [[художник]]-[[проектант]], [[живописець]]. Член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]]. Працює у галузі художнього оформлення [[інтер'єр]]у та у [[Станковий живопис|станковому живописі]].
<br>

----
Назва:[[Київське футбольне дербі («Динамо» — «Арсенал»)]] 
[[Файл:Oleh Husyev3.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Волтер Дюранті]] 

-Знайдено: + Цілковито протилежно своїй власній статті в «Нью-Йорк Таймс» [[26 вересня]] [[1933]] року в приватній розмові з британським дипломатом Вільямом Стренджем Дюранті сказав: «цілком можливо, що десять мільйонів людей померло безпосередньо або опосередковано від нестачі їжі в Радянському Союзі протягом останнього року».
<br>

----
Назва:[[Мировичі (рід)]] 

-Знайдено: + * '''[[Василь Якович Мирович]]''' (*[[1740]]&nbsp;— †[[26 вересня]] [[1764]])&nbsp;— [[підпоручник]] Смоленського піхотного полку, організатор «шліссельбурзького безглуздя», онук [[Федір Іванович Мирович|Федора Мировича]].
<br>

----
Назва:[[Богодухівка]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Піддубний Іван Максимович|Іван Максимович Піддубний]] (* [[26 вересня]] [[1871]]&nbsp;— † [[8 серпня]] [[1949]])&nbsp;— спортсмен-борець.
<br>

----
Назва:[[Милорадовичі]] 

-Знайдено: + *[[Григорій Олександрович Милорадович]] (* [[6 жовтня]] [[1839]]&nbsp;— † [[26 вересня]] [[1905]])&nbsp;— український [[історик]], генерал-лейтенант, [[Граф (титул)|граф]].
<br>

----
Назва:[[Рід військ]] 
[[Файл:USCG S W.svg                       |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[військова поліція]] ({{lang-en|Military Police Corps}}) (з [[26 вересня]] 1941);
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Глобине]] 
[[Файл:Глобинська_церква_-_1929.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | день міста      = [[26 вересня]]
<br>
-Знайдено: + З [[13 вересня]] [[1941]] року по [[26 вересня]] [[1943]] року Глобине під [[Друга світова війна|німецько-фашистською окупацією]]. Під час німецько-фашистської окупації гітлерівці у колишньому приміщенні райвиконкому влаштували катівню, де стратили 207 чоловік, у гому числі партизанів і підпільників, що діяли на території Глобиного та на його околицях. Біля села було розстріляно 86 його жителів, на території цукрозаводу фашистами закатовано сотні військовополонених. На примусові роботи до Німеччини вивезено 426 чоловік. Відступаючи, фашисти зруйнували маслозавод, цукрокомбінат, МТС та інші промислові підприємства, спалили хати.<ref name="kultura.pl.ua">[http://www.kultura.pl.ua/index.php?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Великі Кринки]] 

-Знайдено: + [[1939]] у Великих Кринках&nbsp;— 1799 жителів. У роки німецько-фашистської окупації ([[13 вересня]] [[1941]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1943]]) гітлерівці стратили 225 жителів району<ref name="кул" />.
<br>

----
Назва:[[Манжелія]] 

-Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] році до Манжелії увійшли радянські війська.
<br>

----
Назва:[[Владислав Домінік Заславський-Острозький]] 
[[Файл:Владислав Домінік Заславський.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Життєпис==<br>
Знайдено: + Серед усіх неозорих володінь Владислав Домінік (був [[дідич]]ем 283 поселень) обрав за помешкання [[Старосільський замок| замок у Старому селі]], що знаходилося на [[Берладська дорога|Берладській дорозі]] недалеко [[Львів|Львова]], збудований в [[1584]] - [[1589]] роках [[Костянтин-Василь Острозький|кн. Василем Костянтином Костянтиновичем Острозьким]] (*[[1524]]/25 - †[[1608]]). У [[1642]] році Владислав Домінік розпочав будівництво нового замку, який знищили [[козаки|козацькі війська]] гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в часі облоги Львова ([[26 вересня]] - [[26 жовтня]] [[1648]] року). Водночас гетьман, як свідчить його кореспонденція, запевняв князя щодо недоторканності його маєтностей і навіть видав окремий універсал, який забороняв козакам нищити маєтності князя Владислава Домініка Заславського-Острозького. У 1649 році розпочалося нове будівництво, яке завершилося у [[1654]] році спорудженням грандіозного замку, що вже [[1674]] без проблем витримав облогу [[турки|турків]]. Тут, у Старому Селі, князь і помер 5 квітня 1656 року. Похований в [[Тарнув|Тарнові]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Авдєєнко Петро Петрович]] 
[[Файл:Avdeenko PP.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[ніч]] на [[26 вересня]] [[1943]] року 51-й стрілецький корпус, яким командував генерал-майор П.&nbsp;П.&nbsp;Авдєєнко, почав [[форсування]] [[Дніпро|Дніпра]] на [[північ]] від [[Київ|Києва]], відбив всі контратаки ворога і до [[1 жовтня]] [[1943]] року спільно з іншими з'єднаннями опанував [[плацдарм]]ом до 50 [[квадратний кілометр|квадратних кілометрів]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пищур Олександр Віталійович]] 
[[Файл:Олександр Пищур.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У вересні [[2009]] року перейшов в словацький [[Ружомберок (футбольний клуб)|«Ружомберок»]] з [[Ружомберок|однойменного міста]]<ref>[http://ua-football.com/ukrainian/first/4ab8e51e.html UA-Футбол. Олександр Пищур переходить до словацького «Ружомбероку»]</ref>. У команді дебютував [[26 вересня]] [[2009]] року в матчі проти клубу [[Татран (футбольний клуб)|«Татран»]]. [[3 жовтня]] [[2009]] в матчі проти [[Дубниця (футбольний клуб)|«Дубниці»]] Піщур відзначився дублем, а команди перемогла з рахунком 2-1. В кінці сезону 2009—10 Пищур повернувся зі Словаччини у «Волинь»<ref>[http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4cd2a26d.html UA-Футбол. Олександр Пищур: "Підписав контракт «на все життя»]</ref>, яка вже повернулась у Прем'єр-лігу і в перших шести матчах забив 5 м'ячів.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Базис (банк)]] 

-Знайдено: + * [[26 вересня]] [[1994]] року з метою стимулювання підприємницької діяльності, розвитку ринкових стосунків в економіці України за допомогою забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності і громадян банківськими послугами комерційний банк шляхом реорганізації перетворений у акціонерний комерційний банк «Базис» у формі [[Відкрите акціонерне товариство|відкритого акціонерного товариства]].
<br>

----
Назва:[[Воробйов Олександр Сергійович]] 

-Знайдено: + * ''Троць Петро'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1254/118/44434/ ''Олександр Воробйов: Якщо треба — можу й у цирку виступати''. Володар єдиної «гімнастичної» медалі України на Олімпіаді-2008 — про свої здобутки, кумирів та квартирне питання] // «[[Україна Молода]]» № 180 за [[26 вересня]] [[2008]] року
<br>

----
Назва:[[Заслужений діяч науки і техніки України]] 
[[Файл:zaslnauki.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Назва нагороди не раз змінювалася. Згідно з положенням «Про почесні звання Української РСР», затвердженим Президією ВР УРСР [[26 вересня]] [[1944]], здійснювалося присвоєння звань «'''Заслужений діяч науки УРСР'''», «'''Заслужений діяч науки і техніки УРСР'''». У постанові Президії ВР УРСР від [[10 жовтня]] [[1969]] вже значилося лише звання «Заслужений діяч науки УРСР».
<br>
-Знайдено: + '''Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́нської РСР'''&nbsp;— почесне звання [[УРСР|Української РСР]], встановлене спочатку [[26 вересня]] [[1944]]&nbsp;р. Проіснувало до 1969&nbsp;р. Встановлене повторно [[Президія Верховної Ради УРСР|Президією Верховної Ради УРСР]] [[15 листопада]] [[1988]]&nbsp;р.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бабчук Світлана Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Світла́на Олекса́ндрівна Бабчу́к''' (*[[26 вересня]] [[1969]], с. [[Бережки]] [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]])&nbsp;— українська [[співачка]].
<br>

----
Назва:[[Ханжонков Олександр Олексійович]] 
[[Файл:Ханжонков.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Олексі́йович Ханжо́нков''' (*[[8 серпня]] [[1877]], [[Нижня Кринка|Ханжонкове]]&nbsp;— †[[26 вересня]] [[1945]], [[Ялта]])&nbsp;— вітчизняний підприємець, організатор кінопромисловості, продюсер, режисер, сценарист, один з піонерів [[кінематограф]]у.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олександр Олексійович Ханжонков помер [[26 вересня]] [[1945]]&nbsp;р. Похований у м. Ялта.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Європейський день мов]] 

-Знайдено: + |дата = [[26 вересня]]
<br>
-Знайдено: + '''Європе́йський де́нь мо́в'''&nbsp;— свято, що відзначається в країнах [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] щорічно [[26 вересня]].
<br>

----
Назва:[[Список футбольних стадіонів України]] 
[[Файл:Metalurh Stadium Dndz2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | Відкритий [[26 вересня]] [[1965]] року. До початку реконструкції 2002 року вміщував 25755 глядачів.
<br>

<br>Зобр:34шт.
----
Назва:[[Лупаков Євген Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Євге́н Олекса́ндрович Лупако́в''' (* [[26 вересня]] [[1947]], [[Нікополь]], [[Дніпропетровська область]])&nbsp;— український політик, військово-морський діяч, народний депутат України 2-го скликання.
<br>

----
Назва:[[Гринько Олександр Боніфатійович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Боніфатійович Гринько́''' (*[[26 вересня]] [[1919]], [[Грибова]] [[Тернопільська область]])&nbsp;— український актор, співак ([[бас]]), діяч культури, [[публіцист]]. Народний артист України ([[1990]]). [[Орден князя Ярослава Мудрого]] 5-го ступеня ([[2002]]).
<br>

----
Назва:[[Список радників Президента України]] 

-Знайдено: + |[[20 вересня]] [[2006]] — [[26 вересня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2006]] — [[6 серпня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2006]] — [[11 грудня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2008]] — [[7 листопада]] [[2008]]
<br>

----
Назва:[[День міліції]] 

-Знайдено: + [[10 листопада]] [[1917]] року Народний комісаріат із внутрішніх справ [[РРФСР]] видав постанову про створення робочо-селянської міліції. [[26 вересня]] [[1962]] року на згадку про це Указом Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] було установлене щорічне свято&nbsp;— День міліції.
<br>

----
Назва:[[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський»]] 
[[Файл:Battleship Potemkin Walkable Shipyard named after 61 Communards.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + «Князь Потьомкін-Таврійський» був спущений на воду [[26 вересня]] [[1900]] року. До формування екіпажу корабля приступили одночасно з його закладкою. Для цього був створений 36-й флотський екіпаж.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Друмерецька Людмила Акимівна]] 

-Знайдено: + Народилася [[26 вересня]] [[1938]]&nbsp;р. в [[Одеса|Одесі]]. Закінчила Одеське кіноучилище. Працює на Одеській кіностудії.
<br>

----
Назва:[[Калачевський Михайло Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Калачевський<ref>{{ЕІУ}}</ref> Михайло Миколайович''' (*[[26 вересня]] [[1851]] — †[[1907]]) - український композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист. Автор [[Українська симфонія|"Української симфонії"]] ([[1876]]), в якій використав українські народні теми, а також Реквієму, Струнного квартету, ряду фортепіанних п'єс, романсів та духовних хорів.
<br>

----
Назва:[[Герасименко Володимир Якович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Я́кович Герасиме́нко''' (*&nbsp;15 липня ([[27 липня]]) [[1895]], містечко [[Вовковинці]], нині смт [[Деражнянський район|Деражнянського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— †&nbsp;[[26 вересня]] [[1984]], [[Київ]])&nbsp;— український [[літературознавець]]. Доктор філологічних наук (1961).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[26 вересня]] [[1984]] року в [[Київ|Києві]] на 90-му році життя. Поховано на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. На могилі біла мармурова дошка з керамічним фото, напис «Володимир Герасименко професор-українознавець. 26.IX.1984».
<br>

----
Назва:[[Полтавець-Остряниця Іван Васильович]] 
[[Файл:Полтавець-Остряниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1890]] року в [[Балаклея (Смілянський район)|Балаклеї]] під [[Сміла|Смілою]] (за іншими даними у [[Суботів (Черкаська область)|Суботові]] біля [[Чигирин]]а). Сім'я походила з давнього [[Кубань|кубанського]] козацького роду. В ранньому віці втратив батька. Вихованням та освітою сина займалась мати&nbsp;— сільська [[вчитель]]ка.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Буценко Олександр Алімович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Алі́мович Буце́нко''' (*[[26 вересня]] [[1954]], [[Київ]]) — [[поет]], [[перекладач]], [[критик]], [[мистецтвознавець]]. 
<br>
-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1954]]&nbsp;р. в м. [[Київ|Києві]]. 
<br>

----
Назва:[[Рибка Олександр Євгенійович]] 
[[Файл:Rybka 2011.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[2006]] року дебютував у єврокубках, вийшовши на заміну у виїзній грі [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] проти [[Реал Мадрид|мадридського «Реала»]], оскільки червону картку отримав [[Олександр Шовковський]]. На 90-й хвилині матчу постраждав від зіткнення з іспанським захисником [[Серхіо Рамос]]ом, але зумів повернутися на поле і дограв поєдинок<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-167720.html Остаточний рахунок у матчі «Реал»—"Динамо" <small>(УНІАН, 2 червня 2006)</small>]</ref>. Після гри лікарі констатували констатували у гравця [[струс мозку]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Нечипорук Василь Васильович]] 
[[Файл:Нечипорук Василь Васильович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Нечипорук Василь Васильвич''' — доктор фізико-математичних наук, [[професор]]. Народився він [[26 вересня]] [[1938]] року у [[Федорівка (Черняхівський район)|Федорівці]]. У [[1956]] закінчив [[Коростишівське педагогічне училище]]. Працював учителем. У [[1965]] закінчив [[Чернівецький державний університет]]. З [[1968]] по [[1971]] — аспірант кафедри теоретичної фізики ЧДУ. У 1971 здобув науковий ступінь кандидата фіз.-мат. наук. З 1972 по 1976 — викладач та доцент кафедри загальної фізики, декан загально-технічного факультету, у 1987 — 1999 — зав. кафедрою фізичної хімії. З 1989 — доктор, з 1990 — професор. Наукові інтереси пов'язані з розробкою і узагальненням підходу континуальної нерівноважної термодинаміки на перервно-неперервні фізико-хімічні системи у зовнішніх полях; з дослідженням поведінки далеких від рівноваги фізико-хімічних систем з нестабільностями, що породжують часову та просторову впорядкованість. Член бюро наукової ради [[АН СРСР]] з хімічної термодинаміки і термохімії. Голова секції термодинаміки нерівноважних процесів біологічних систем. Член Нью-Йоркської академії наук.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ураган (Івано-Франківськ)]] 
[[Файл:Uragan Logo.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Севастополь (стадіон)]] 
[[Файл:Sevastopol stadium 2.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | [[26 вересня]] [[2007]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Слобідський край (газета)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Правління Харківської обласної організації [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] [[26 вересня]] підтримало акцію протесту колективу<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/92117.html Правління Харківської облорганізації Національної спілки журналістів підтримало акцію протесту колективу газети «Слобідський край»] {{ref-ru}}</ref>. [[1 жовтня]] [[2009]] року на засіданні комісії [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] з питань забазпечення прав людини, свободи слова та інформації головний редактор газети Володимир Ревенко заявив, що депутата облради Вікторію Лукашову (фракція Партії регіонів) планується призначити заступником головного редактора газети. Її рекомендувала спеціальна депутатська комісія облради, що вивчає проблеми роботи газети. Планується, що В. Лукашова буде проводити заходи щодо виведення газети з фінансової кризи. Також комісія облради вирішила ініціювати виділення з обласного бюджету коштів для фінансової підтримки газети, оскільки [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківська облдержадміністрація]] не бажає включати в проект бюджету кошти для підтримки газети<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/92354.html В. Лукашову планується призначити заступником головного редактора харківської газети «Слобідський край»] </ref>. В цілому обласна рада ще раз звернеться до облдержадміністрації із пропозицією виділити додаткове фінансування газеті в розмірі 400 тис. грн. для стабілізації ситуації та погашення боргу по зарплаті в розмірі 120—155 тис. грн. Якщо ж облдержадміністрація так і не внесе пропозицію про додаткове фінансування газети, обласна рада буде виносити проект рішення про виділення фінансування газети самостійно&nbsp;— по процедурі&nbsp;— через профільні комісії. Документ планується винести на розгляд сесії, запланованої на [[29 жовтня]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/93166.html Харківська облрада ще раз звернеться до обладміністрації із пропозицією виділити додаткове фінансування «Слобідському краю»&nbsp;— заступник голови облради]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Черкас]] 

-Знайдено: + | '''Варенику'''<br />пам'ятник || [[2006]] || Перед [[росава (готель, Черкаси)|готелем «Росава»]] по [[вулиця Фрунзе (Черкаси)|вулиці Фрунзе]] || [[Файл:Пам'ятник варенику в Черкасах.jpg|120px]] || Єдиний в Україні пам'ятник [[Вареники|варенику]]. Ініціатором створення став директор готелю Микола Петренко<ref>[http://ua.for-ua.com/fun/2006/09/26/193424.html В Черкасах встановили пам'ятник варенику] // повідомлення від [[26 вересня]] [[2006]] року на [http://ua.for-ua.com/ Інфопортал ''forUm'']</ref>
<br>

<br>Зобр:73шт.
----
Назва:[[Центральний міський стадіон (Миколаїв)]] 
[[Файл:Центральний міський стадіон (Миколаїв).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | відкритий = [[26 вересня]] [[1965]]
<br>
-Знайдено: + Центральний міський стадіон у Миколаєві було урочисто відкрито [[26 вересня]] [[1965]] року під іменем «Суднобудівник»&nbsp;— відкриття було приурочено до святкування Дня трудової слави суднобудівників. Першим матчем-відкриттям стала гра між миколаївським клубом [[Миколаїв (муніципальний футбольний клуб)|«Суднобудівник»]] (зараз ''МФК «Миколаїв»'') і центральним столичним [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦСКА (Москва)]], який спеціально запросили на урочистості. Як і ведеться, рахунок гри тоді був нічийний, щоправда і безгольовий&nbsp;— 0:0.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Деметрадзе Георгій Шалвович]] 

-Знайдено: + '''Георгій Шалвович Деметрадзе''' ({{lang-ka|გიორგი დემეტრაძე}}, [[26 вересня]] [[1976]], [[Тбілісі]])&nbsp;— [[Грузія|грузинський]] [[футбол]]іст, [[нападник (футбол)|нападник]]. Найкращий бомбардир чемпіонату України 2003/04.
<br>

----
Назва:[[Нитичук Людмила Сергіївна]] 

-Знайдено: + v=8Y6DyzwarB0&feature=related Міла Нітіч на «Сніданку з 1+1», 31.01.2011]</ref><ref>[http://goloskrainy.tv/talanty/mila-nitich.html Сторінка Міли Нітіч] на [[Голос країни|«Голосі країни»]].</ref> (''Mila Nytych'', інколи — '''Міла Нитич'''; справжнє ім'я '''Людмила Сергіївна Нитичук'''; нар. [[26 вересня]] [[1990]], [[Стара Синява]], [[Україна]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[співачка]].
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Народилась [[26 вересня]] [[1990]] року в смт [[Стара Синява]], [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Мати Оксана Володимирівна&nbsp;— економіст, батько Сергій Миколайович&nbsp;— музикант, духовик, звукорежисер.
<br>

----
Назва:[[Жовківський замок]] 
[[Файл:Zhovkva castle main gate 2009.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1648]] році замок і міські укріплення Жовкви пережили пасивну короткочасну облогу об'єднаного козацько-татарського війська під керівництвом [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]]. Проте штурму не було&nbsp;— взявши великий викуп, військо рушило на [[Замостя (Польща)|Замостя]], не завдавши Жовкві шкоди. Проте, [[26 вересня]] [[1655]] року козацькі загони після короткочасного штурму таки зайняли і пограбували місто.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Сосенко Костянтин Федорович]] 

-Знайдено: + '''Костянтин Федорович Сосенко''' (нар. [[26 вересня]] [[1969]], м. [[Кіровоград]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]] та [[футбольний агент]], виступав за [[Збірна Туркменістану з футболу|національну збірну Туркменістану]]. У 1996 та 1997 роках грав у фінальних матчах [[Кубок України з футболу|Кубка України]]. 
<br>

----
Назва:[[Медвинське повстання]] 
[[Файл:Medvyn_Memorial.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * У вересені 1921&nbsp;року в селі [[Киданівка|Киданівці]] частини Н-скої бригади кінноти [[26 вересня]] о 5 годині дня поблизу Киданівського лісу розбили повстанські загони Музики-Біди. Знищено 13 осіб, кількох взято в полон, захоплено 12 коней із сідлами. <ref>Вісті Богуславщини. 03 січня 1991&nbsp;р.</ref> За спогадами очевидців загиблих було набагато більше і розправа сталася в 1920&nbsp;р. від рук будьонівців за тим же сценарієм як і в с. [[Медвин]]. <ref>Редіх Н. Їх розстріляли на світанку.//Вісті Богуславщини, 14 липня 2009&nbsp;р.</ref>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Вовчанчин Ігор Ярославович]] 

-Знайдено: + На чемпіонат світу зі змішаних бойових мистецтв, що проводився в [[Москва|Москві]] організацією IAFC 25-26 вересня 1995 року, Ігор Вовчанчин поїхав вже з навичками борця. Він здобуває три перемоги: двічі на вихованцем [[Ґрейсі (клан)|клану Ґрейсі]] [[Бразилія|бразильцем]] Аділсоном Лімою, а також над [[Росія|росіянином]] Сергієм Акінєном. В четвертому бою, проти [[Тула (Росія)|тульського]] самбіста Михайла Ілюхіна, Вовчанчин зазнав поразки. Втім, перемогу росіянина не прийнято вважати чистою, оскільки удушення, яке намагався провести Ілюхін супроводжувалось тиском підборіддя на око, чого не помітив рефері. Цей факт зафіксований у вітчизняній і західній статистиці обох бійців<ref>http://budo.tulaguide.ru/viewtopic.php?</ref><br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>

----
Назва:[[Кохно Леонтій Ілліч]] 

-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1906]]&nbsp;р. в [[Київ|Києві]] в родині службовця. Помер [[14 лютого]] [[1988]]&nbsp;р. там же. Навчався у [[Київський художній інститут|Київському художньому інституті]] (1927—1930). Закінчив операторський факультет Київського кіноінституту (1935). Працював асистентом оператора й оператором [[Київська студія художніх фільмів|Київської студії художніх фільмів]] (1932—1940, 1943—1944, 1952—1958) та [[Київська кіностудія науково-популярних фільмів|Київської студії науково-популярних фільмів]] (1944—1952, 1958—1988).
<br>

----
Назва:[[Імпексагро Спорт Черкаси]] 

Підзаголовок:=== Гравці ===<br>
Знайдено: + |align=center| 9 || {{UKR}}||Сергій Кисіль || [[26 вересня]] [[1975]]||align=center| 192 || ліберо
<br>

----
Назва:[[Ланчак Ярослав Олександрович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 вересня]] [[1948]]&nbsp;р., в м. [[Жидачів|Жидачеві]] Львівської обл. в родині робітника. Закінчив кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1975), де зараз викладає кінорежисуру.
<br>

----
Назва:[[Герб Павлограда]] 

-Знайдено: + Проект герба було затверджено [[26 вересня]] [[1979]] року рішенням Павлоградської міської Ради депутатів.
<br>

----
Назва:[[Лозієв Іван Никифорович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 вересня]] 1898&nbsp;р. Закінчив Інститут зовнішніх відносин (1924). Був оператором і режисером Київської кінофабрики ВУФКУ, оператором студії «Київнаукфільм». Зняв стрічки: «Санпропускник» (1942), «Плодоносний сад» (1943), «Баскетбол» (1946), «Пароплав відходить о 9-й» (1957), «Одягайтесь красиво» (1957), «Боріться з яловостю корів» (1958), «Чума і белуха свиней» (1958), «Військові мости на жорстоких опорах», «В кожну сім'ю&nbsp;— газету і журнал» (1960), «Машини постійного струму», «Електрони зварюють метал», «Основи телебачення» (1961), «Фізична природа ультразвуку», «[[Ультразвукова обробка]] твердих і крихких матеріалів», «Скло в сучасній архітектурі» (1962), «Око і зір», «Технологія виробництва скла і скляних виробів» (1963), «Виробництво скла» (1964) та ін.
<br>

----
Назва:[[Мішура Степан Кирилович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 вересня]] [[1916]]&nbsp;р. в Києві. Помер [[29 жовтня]] [[1960]]&nbsp;р. там же. Закінчив [[Ленінградське військово-політичне училище]] та Вищу партійну школу в Києві. Учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].
<br>

----
Назва:[[Негреску Ігор Антонович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 вересня]] [[1936]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив [[Всесоюзний державний інститут кінематографії]] ([[1964]], майстерня [[Згуріді Олександр Михайлович|О. Згуріді]]). 
<br>

----
Назва:[[Титов Володимир Георгійович]] 
[[Файл:Earth & Atlantis (STS-71).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[1983]] року старт [[Союз Т-10-1|«Союзу Т-10-1»]] з Титовим і Стрекаловим на борту не відбувся через аварію [[Ракета-носій|ракети-носія]]: за 90 секунд до старту не закрився клапан у паливопроводу, що за хвилину до старту спричинило пожежу в нижній частини [[Ракета-носій|ракети-носія]]. Полум'я швидко охопило ракету, автоматична система порятунку не спрацювала&nbsp;— перегоріли електропроводи. Через дванадцять секунд після спалаху стартовий персонал зупинив запуск. Спусковий модуль корабля був різко відділений системою аварійного порятунку, і екіпаж благополучно приземлився на відстані 4&nbsp;[[км]] від ракети, яка вибухнула через кілька секунд після відділення корабля. [[Навантаження]] при аварійному відстрілі спускового апарату сягали 15—18&nbsp;G.
<br>
-Знайдено: + З [[26 вересня]] по [[6 жовтня]] [[1997]] року як фахівець польоту шатла [[Атлантіс|Atlantis]] STS-86, брав участь у сьомому польоті багаторазового корабля, який вперше здійснив стиковку зі [[Орбітальна станція «Мир»|станцією «Мир»]]. А [[1 жовтня]] [[1997]] В.&nbsp;Г.&nbsp;Титов виконав вихід у космос з борту шатла тривалістю 5 годин 01 хвилину.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Кожаный Олень]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + id=1190715422 Журнал «Болти і гайки»] {{ref-ru}}</ref>. [[26 вересня]] [[2009]] року на каналі «[[Enter Music]]» відбулася презентація першого офіційного кліпу гурту на пісню «ОРЗ».<ref>[http://a-music.com.ua/anews/uanews/604-koleni.html «Кожаный олень» врятує від «ОРЗ»!<br>

----
Назва:[[Троїцький собор (Суми)]] 
[[Файл:Троїцька церква у Сумах.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[1914]] року мало відбутися свячення собору, однак воно було перенесене через смерть мецената церкви Павла Івановича Харитоненка, а пізніше вже так і не відбулося, бо [[Російська Імперія]] сильно зав'язла в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] і владі вже було не до духовних святинь.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Овчаренко Ілля Пантелійович]] 

-Знайдено: + '''Ілля́ Пантелі́йович Овчаре́нко''' (* [[26 вересня]] [[1926]], с. [[Мусіївка (Міловський район)|Мусіївка]], тепер [[Міловський район|Міловського району]]&nbsp;— †[[25 серпня]] [[1978]], [[Луганськ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[скульптор]], лауреат [[Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка|Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка]] ([[1973]] рік).
<br>

----
Назва:[[Герб Миколаєва]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[26 вересня]] [[1997]]
<br>
-Знайдено: + '''Герб Микола́єва''' — офіційний [[геральдика|геральдичний]] символ міста [[Миколаїв|Миколаєва]], обласного центру [[Україна|України]]. Затверджений [[26 вересня]] [[1997]] року рішенням [[Миколаївська міська рада|Миколаївської міської ради]].
<br>
-Знайдено: + Сучасний міський герб затверджений у День міста, на урочистому засіданні міської Ради, [[26 вересня]] [[1997]] року. За основу був прийнятий герб [[1883]] року, з якого прибрали герб Херсонської губернії.
<br>

----
Назва:[[Остапчук Юлія Анатоліївна]] 

-Знайдено: + '''Ю́лія Анатоліївна Остапчу́к''' (*[[26 вересня]] [[1989]], м. [[Ковель]], [[Волинська область]])&nbsp;— українська [[спортсмен]]ка ([[вільна боротьба]]).
<br>
-Знайдено: + Народилась [[26 вересня]] [[1989]] року в місті [[Ковель|Ковелі]].
<br>

----
Назва:[[Воротинцев Микола Пилипович]] 
[[Файл:Воротынцев1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Воротинцев Микола Пилипович''' (* [[21 травня]] [[1924]], с. Мокрець Горшеченського району [[Курська область|Курської області]] &nbsp;— † [[26 вересня]] [[1977]], [[Новоспаське (Приазовський район)|с. Новоспаське]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]], кулеметник окремого гвардійського навчального батальйону 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 23-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-лейтенанта Єрмакова у складі 6-ї гвардійської армії І-го Прибалтійського фронту. .
<br>
-Знайдено: + Після війни Микола Воротинцев повернувся в с. Стаси [[Веселівський район|Веселівського району]] [[Запорізька область|Запорізької області]]. В [[1960]] році разом зі своєю великою сім'єю переїхав до [[Приазовський район|Приазовського району]], в [[Новоспаське (Приазовський район)|с. Новоспаське]]. [[26 вересня]] [[1977]] року [[Герой Радянського Союзу]] Миколи Пилипович Воротинцев пішов з життя. Працював агрономом. Похований в [[Новоспаське (Приазовський район)|с. Новоспаське]]. Його ім'ям названі улиці в [[Новоспаське (Приазовський район)|с. Новоспаське]] та [[Веселе (смт)|Веселе]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Пласт на Тернопільщині]] 
[[Файл:VVM 2007 foto 0216.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Пластуни брали активну участь у визвольній боротьбі проти польських окупантів. Усередині Пласту (який намагався дотримуватися скаутського принципу аполітичності) були протистояння між політичними силами, наприклад, керівництва Пласту з комуністами-радянофілами (Почаїв), а також із [[УВО]]-[[ОУН]]. Це стало приводом до заборони Пласту на Волині ([[1928]]) і в [[Галичина|Галичині]] ([[26 вересня]] [[1930]]). Після заборони Пласту відбулися судові процеси за приналежність до нього, зокрема у Зборові, Почаєві, Тернополі; деякі з пластунів засуджено до 2 місяців арешту зі заміною кари на штраф 3000 злотих.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Любомль)]] 
[[Файл:Church of Nativity of the Theotokos in Luboml 2.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Священик о.Пилип Волошинський. Роки служіння — [[1885]]-[[26 вересня]] [[1896]] рр.
<br>
-Знайдено: + * Священик о.Іван Лучинський. Роки служіння — [[26 вересня]] [[1896]]-[[22 серпня]] [[1899]] рр.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Православ'я на Черкащині]] 
[[Файл:Ib1149.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + *[[Володимир (Алявдін)]] ([[20 січня]] [[1835]] — [[26 вересня]] [[1836]]) 
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Белошапка Артем Борисович]] 

-Знайдено: + На професіональному рівні дебютував [[26 вересня]] [[2004]] року в матчі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонату України]] «Кримтеплиця» — [[Севастополь (професіональний футбольний клуб)|ПФК «Севастополь»]], замінивши на 86-й хвилині матчу [[Єрещенко Роман Володимирович|Романа Єрещенка]]<ref>[http://ffu.org.ua/ukr/tournaments/arch/tprotocol/114397/ Протокол матчу]</ref>. Усього, станом на 7 листопада 2010 року, в першій лізі зіграв 58 матчів (не враховуючи 6 матчів за «Комунальник», результати яких анульовані), у другій лізі — 12 матчів. У Кубку України зіграв один матч («Кремінь» — «Комунальник» — 1:1, пен.2:4; [[6 серпня]] [[2008]] року)
<br>

----
Назва:[[Безус Роман Анатолійович]] 
[[Файл:Roman Bezus-ua.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Рома́н Анато́лійович Бе́зус''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1990]], [[Кременчук]], [[Полтавська область|Полтавська обл.]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[нападник (футбол)|нападник]] [[Збірна України з футболу|збірної України]] та київського [[Динамо (Київ)|«Динамо»]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Хмельницька обласна премія імені Тараса Шевченка]] 

-Знайдено: + * [[Бєлєванцев Анатолій Васильович]] ([[26 вересня]] [[1960]], село Корнин Рівненської області)&nbsp;— методист ОУМЦК «Поділля».
<br>

----
Назва:[[Березницька Людмила Іванівна]] 

-Знайдено: + * Культурні ін'єкції. [[Київ]], [[11 вересня|11]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[2009]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + * Текст до виставки «Культурні ін'єкції». [[Київ]], [[11 вересня|11]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[2009]]&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Дядюша Сергій Іванович]] 
[[Файл:Order_of_Saint_Stanislaus_Ribbon.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дядюша Сергій Іванович''' ([[26 вересня]] [[1870]], [[Хорол (місто)|Хорол]]&nbsp;— [[23 травня]] [[1933]], [[Каліш]], [[Польща]])&nbsp;— [[генерал-поручник]] [[Армія УНР|Армії УНР]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[ТелеПростір]] 
[[Файл:teleprostir.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | date_of_launch = [[26 вересня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + Історія виникнення ресурсу датується 2006 роком. У вересні 2006-го було створено ресурс на домені www.juniorsat.org.ua, де розміщувався софт для супутникових тюнерів. 26 вересня 2008 року на місці старого ресурсу з'явився новий портал супутникового телебачення. Зі зміною дизайну та хостинг-провайдера змінилась і назва домену, яка у той час, на думку керівництва ресурсу, найкраще відповідала тематиці сайту. Портал запрацював на домені www.telesputnik.kiev.ua На ресурсі для користувачів було представлено чимало цікавої інформації: стрічка новин, таблиця частот, ключі до супутникових каналів, галерея. Варто відзначити, що на той момент ресурс www.telesputnik.kiev.ua був одним із небагатьох, який почав тестувати онлайн-мовлення українських та закордонних телеканалів в мережі інтернет.
<br>
-Знайдено: + 26 вересня 2010 ресурсу TeleProstir.com виповнюється один рік!<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Українсько-молдовські відносини]] 

-Знайдено: + Велика робота проводиться Центром етнології Інституту культурної спадщини АН Молдови з проведення міжнародних конференцій, на які приїздять українські вчені. [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[2008]]&nbsp;р. відбувся міжнародний конгрес «Збереження культурної спадщини як європейська проблема», в роботі якого взяли участь представники 6 країн, в тому числі України.
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Кукуруза Сергій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Васи́льович Кукуру́за''' ([[3 лютого]] [[1906]], село Привороття, тепер [[Подільське]] [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1979]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— український і казахський художник-графік. Член Спілки художників СРСР (1958). Заслужений вчитель Казахської РСР. Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР.
<br>

----
Назва:[[Крамаревський Леонід Миколайович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився у с. [[Іваньків (Коропський район)|Іваньків]] Переяславського повіту [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Закінчив гімназію, Віленське піхотне юнкерське училище ([[1905]]). [[26 вересня]] [[1916]] р. - [[15 січня]] [[1918]] р. - курсовий старшина та лектор з адміністрації Віленського військового училища у [[Полтава|Полтаві]]. Останнє звання у російській армії — [[підполковник]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Поділ (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Silver medal.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[26 вересня]] [[1982]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Нікітченко Іван Моїсейович]] 
[[Файл:Братська могила в Ясногородці1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] року у складі групи з шести добровольців першим на підручних засобах переправився на правий берег [[Дніпро|Дніпра]] і вступив у бій, в рукопашній сутичці знищив кілька гітлерівців. Результатом [[атака|атаки]] [[десант]]ників стало відвоювання села Толокунська Рудня, що на [[північ]] від села [[Ясногородка (Вишгородський район)|Ясногородка]] Димерського району [[Київська область|Київської області]], де бійці зустрілися з підрозділами 60-ї армії, які [[форсування|форсували]] Дніпро біля села Домантова. Так два [[плацдарм]]и з'єднали свої [[фланг]]и. Обороняючи плацдарм, червоноармієць Нікітченко загинув [[4 жовтня]] [[1943]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Маріуполя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[26 вересня]] [[2001]]
<br>

----
Назва:[[Марценюк Володимир Вікторович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Ві́кторович Марценю́к''' ([[26 вересня]], [[1954]], [[Вінниця]])&nbsp;— київський художник, що народився в м. Вінниця, згодом переїхав вчитися і жити до Києва.
<br>

----
Назва:[[Найда Іванна Анатоліївна]] 

-Знайдено: + }}'''На́йда Іва́нна Анато́ліївна''' (нар. [[26 вересня]] [[1971]] року, м. [[Київ]])&nbsp;— українська [[Тележурналіст|тележурналістка]], телепродюсер. [[Заслужений журналіст України]]. 
<br>

----
Назва:[[Історія Бурштина]] 
[[Файл:Бурштин (9).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1668]] роком датується згадка про бурштинський храм у історичних джерелах — під час боротьби за єпископську митру між Андрієм Свистільницьким і [[Шумлянський Йосиф Іван|Йосипом Шумлянським]], останній, щоб заручитися підтримкою рядового духовенства, їздив по містах і селах Галичини, проводячи зі священниками відповідні бесіди. Двічі в тому році&nbsp;— [[20 лютого]] і [[26 вересня]]&nbsp;— він побував власне в Бурштині. Під час цих візитів майбутній єпископ якраз і освятив храм і рукопоклав його пресвітера. На жаль, документи не повідомляють який титул мала церква, посвячена єпископом, і кого саме призначив владика бурштинським парохом.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Історія Яворова]] 

-Знайдено: + Перед вступом військ [[Червона армія|Червоної армії]] [[26 вересня]] [[1939]] року в Яворів, німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне ''Велике передмістя''. Від [[1939]] року Яворів з рештою Західної України — у складі [[УРСР]], відтоді ж має статус міста.
<br>

----
Назва:[[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович]] 
[[Файл:Flag of the Ukranian State.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[26 вересня]] [[1897]] на військовій службі. У 1899 закінчив третє Олександрівське військове училище та Миколаївську академію Генерального штабу (1905).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Косін Юрій Олександрович]] 

-Знайдено: + ''' Ю́рій Олекса́ндрович Ко́сін '''(* [[26 вересня]] [[1948]], [[Компаніївка]], [[Кіровоградська область]]) український [[фотограф]], [[викладач]], [[куратор]] [[виставка|фотовиставок]] та [[мандрівник]]. Член [[Національна_спілка_фотохудожників_України|Національної спілки фотохудожників України]], [[викладач]] і [[куратор]] [[Незалежна Українськая Академія Фотомистецтв | Незалежної Української Академії Фотомистецтв]], організатор і [[куратор]] [[Галерея|фотогалереї]] «Ексар», [[Україна]], Член союзу Kulturforum, [[Німеччина]], Член художньої майстерні «Kulturwerkstatt Trier», [[Німеччина]]. Є постійним учасником [[Телевізійна передача|телевізійної передачі]] «[[Своїми очима]]» на українському [[Телебачення|телебаченні]], яка присвячена мандрівкам.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1948]] року в [[Компаніївка|смт. Компаніївка]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. У [[1974]] році закінчив [[Київський політехнічний інститут]]. У [[1988]] році закінчив Київский інститут журналістської майстерності. Живе та працює в місті [[Ірпінь]] ([[Київська область]]).
<br>

----
Назва:[[Обіух Іван Данилович]] 
[[Файл:Могила Івана Обіуха.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Відзначився [[26 вересня]] [[1943]]&nbsp;— [[1 жовтня]] [[1943]] року при [[форсування|форсуванні]] Дніпра в районі острова Глинськ-Бородаєвський (біля села [[Бородаївка|Бородаївки]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]). На катері забезпечував [[пором]]ну переправу [[артилерія|артилерії]], [[танк]]ів і [[піхота|піхоти]], чим сприяв успіху бойових дій на [[плацдарм]]і.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Древаль Василь Тимофійович]] 
[[Файл:Могила Василя Древаля.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] року гвардії капітан В.&nbsp;Т.&nbsp;Древаль відзначився при [[форсування|форсуванні]] [[Дніпро|Дніпра]] в районі села [[Військове (Солонянський район)|Військового]] [[Солонянський район|Солонянського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] та в боях за [[плацдарм]] на правому березі річки. Перебуваючи в бойових порядках, В.&nbsp;Т.&nbsp;Древаль проявив виняткову відвагу і героїзм. У важкі хвилини бою він був серед бійців, особистим прикладом надихав їх на подвиг. У запеклих сутичках з ворогом батальйон знищив до 400 [[солдат]]ів і офіцерів противника, захопив 8 [[гармата|гармат]], 11 [[міномет]]ів та інші трофеї.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Корній (ім'я)]] 

-Знайдено: + Іменини&nbsp;— [[26 вересня]]<ref>[http://www.saintjosaphat.org/kalendar/9/ Церковний календар на вересень 2011]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Герб Лосинівки]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[26 вересня]] [[2007]] року
<br>
-Знайдено: + Своїм рішенням VI сесія V скликання Лосинівської селищної ради 26 вересня 2007 р. затвердила символіку селища (автор проекту О. Желіба).
<br>

----
Назва:[[Тищик Борис Йосипович]] 

-Знайдено: + '''Ти́щик Борис Йосипович''' ([[26 вересня]] [[1936]], [[Львів]]) — професор, кандидат юридичних наук, заслужений професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету]], заслужений юрист України.
<br>

----
Назва:[[Зацеркляний Микола Григорович]] 

-Знайдено: + '''Зацеркля́ний Микола Григорович''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1942]], с. [[Бережнівка]] [[Кобеляцький район|Кобеляцького району]]&nbsp;— {{†}} [[11 лютого]] [[2011]], [[Кременчук]])&nbsp;— український [[різьбяр]]. Член [[Національна  спілка  майстрів народного мистецтва України|Національної спілки майстрів народного мистецтва України]] (1992), [[заслужений майстер народної творчості України]] (2002). Відзначений бронзовою (1983) та срібною (1987) медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР, Грамотою Міністерства культури України (1987), дипломом Управління культури Полтавської облдержадміністрації.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Чернігівсько-Полтавська операція]] 
[[Файл:Map of dnieper battle grand.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + === [[26 вересня]] ===
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Чайка Олексій Омелянович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1941]] році призваний до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. У боях [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] з серпня 1941 року. Відзначився в боях на [[плацдарм]]і в районі села [[Військове (Солонянський район)|Військового]] [[Солонянський район|Солонянського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. [[26 вересня]] [[1943]] року за його цілевказівки батарея успішно придушила вогневі точки ворога, забезпечивши просування стрілецьких підрозділів.
<br>

----
Назва:[[Кухтенко Олександр Іванович]] 
[[Файл:МД Кухтенко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[2006]] року в [[Київ|Києві]], на одному з корпусів [[Національний авіаційний університет|Національного авіаційного університету]] по [[Проспект Космонавта Комарова|проспекту Комарова]], 1, де Олександр Кухтенко працював з [[1956]] по [[1982]] рік, йому встановлено [[бронза|бронзову]] [[меморіальна дошка|меморіальну дошку]]<ref>[http://www.interesniy.kiev.ua/maps/catalog.php?</ref><br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кременчуцький краєзнавчий музей]] 

-Знайдено: +  |opening_date= [[26 вересня]] [[1975]]
<br>
-Знайдено: + '''Кременчу́цький краєзна́вчий музе́й'''&nbsp;— [[музей]] у [[Кременчук|Кременчуці]]. Відкрито [[26 вересня]] [[1975]] року<ref name="му"> [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Відновлений був у колишньому [[Будинок Володарського (Кременчук)|будинку Володарського]], а на той час 25-квартирному житловому будинку, [[9 вересня]] [[1966]] року після прийняття Постанови [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] про відновлення роботи історико-краєзнавчого музею в місті. Відкриття музею відбулося через 9 років&nbsp;— [[26 вересня]] [[1975]] року.
<br>

----
Назва:[[Юровський Веніамін Мойсейович]] 
[[Файл:Могила Веніаміна Юровського.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З листопада [[1946]] року до [[1958]] року працював у [[Київський інженерно-будівельний інститут|Київському інженерно-будівельному інституті]]. [[26 вересня]] [[1951]] року захистив [[дисертація|дисертацію]] кандидата технічних наук на тему «Дослідження конструктивних рішень залізобетонних каркасів багатоповерхових громадських будівель». З [[1953]] року [[доцент]]. З [[1954]] року працював за сумісництвом в інституті «Київпроект». В [[1953]]–[[1955]] роках викладав за сумісництвом у [[Київський технологічний інститут харчової промисловості|Київському технологічному інституті харчової промисловості]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Грицай Олег Анатолійович]] 

-Знайдено: + '''Олег Анатолійович Грицай''' (*[[26 вересня]] [[1974]], [[Чернігів]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]],[[нападник (футбол)|нападник]], один із найкращих голеадорів [[Чемпіонат України з футболу#Перша ліга|першої ліги]].
<br>

----
Назва:[[Ляхов Володимир Афанасійович]] 

-Знайдено: + [[26 вересня]] на [[космодром]]і [[Байконур]] перед запуском [[Ракета-носій|ракетою-носієм]] «[[Союз-У]]» (11А511У) космічного корабля «[[Союз Т-10-1]]» з екіпажем [[Титов Володимир Георгійович|Титов]]/[[Стрекалов Геннадій Михайлович|Стрекалов]] загорілась ракета-носій; за 2 секунди до старту увімкнулась система система аварійного рятування космонавтів і спусковий апарат здійснив вдалу посадку за 4 км від Байконуру. Це була спроба запуску корабля до станції «Салют-7».
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Кременчука]] 
[[Файл:М. І. Залудяк.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[2006]]
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського]] 
[[Файл:Order of Red Banner of Labor thumb.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У середині вересня [[1941 рік|1941 року]], коли фашисткі війська наблизилися до Криму, інститут став готуватися до евакуації. [[26 вересня]] майже всі викладачі та більше 500 студентів старших курсів уже розселялися в місті [[Армавір (Росія)|Армавірі]] [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], а через три дні приступили до занять. Проте ворог підступив і до Армавіру, і знову довелося евакуюватися. Поневіряння тривали майже рік: [[Тараз|Джамбул]], знов [[Армавір (Росія)|Армавір]], [[Владикавказ|Орджонікідзе]], [[Баку]], [[Туркменбаші (місто)|Красноводськ]], [[Кизилорда|Кзил-Орда]]. Тут, у маленькому казахському місті, відбулося два випуски лікарів. Усього з червня [[1941 рік|1941 року]] до липня [[1944 рік|1944 року]] інститут підготував 850 лікарів. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мар'їнська волость (Херсонський повіт)]] 

-Знайдено: + * [[Мар'янське (Апостолівський район)|Мар'їнське]]&nbsp;— село при річках ''Биктриха'' та [[Підпільна (річка)|Підпільна]] за 155 [[верста|верст]] від повітового міста, 3387 осіб, 587 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, 2 [[ярмарок|ярмарки]] на рік: [[6 серпня]] та [[26 вересня]].
<br>

----
Назва:[[Щербина Василь Іларіонович]] 
[[Файл:Могила Василя Щербини.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У ніч на [[26 вересня]] [[1943]] року  гвардії капітан В.&nbsp;І.&nbsp;Щербина на чолі свого підрозділу [[форсування|форсував]] [[Дніпро]] і захопив [[плацдарм]] у районі села [[Бородаївка|Бородаївки]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Протягом дня батальйон відбив кілька [[контратака|контратак]], завдав противникові значних втрат. Будучи поранений, В.&nbsp;І.&nbsp;Щербина залишався в строю до виконання поставленого завдання.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського]] 
[[Файл:Зала ВВв Конотопський краєзнавчий.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  |opening_date= [[26 вересня]] [[1900]] року 
<br>
Підзаголовок:=== Заснування ===<br>
Знайдено: + На початку вересня того ж ([[1900]]) року земське зібрання схвалило проект, відтак [[26 вересня]] [[1900]] року в одній із кімнат земського будинку був відкритий перший конотопський музей. Обов'язки завідувача закладу конотопське земство поклало на Н. П. Кандибу. 
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Хандога Тимофій Прокопович]] 
[[Файл:Меморіальна дошка Тимофію Хандозі (Київ).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] року капітан Т. П. Хандога в районі села [[Петро-Свистунове (Солонянський район)|Петро-Свистунового]] [[південь]] від [[Дніпропетровськ]]а переправився з [[батальйон]]ом на [[пором]]ах через [[Дніпро]] і з ходу повів інженерні роти на [[штурм]] переднього краю оборони противника. Батальйон захопив і протягом двох діб утримував [[плацдарм]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Гриценко Іван Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Гриценко Іван Сергійович''' (*[[26 вересня]] [[1957]])&nbsp;— декан юридичного факультету [[Національний університет ім. Т. Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], доктор юридичних наук<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/grycenko.html http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/grycenko.html  Гриценко Іван Сергійович]</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 26 вересня 1957 р. в с. [[Байбузи]] Черкаського району Черкаської обл.
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1971]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1972]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Франсуа Канробер]] 
[[Файл:Canrobert.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Під час [[Кримська війна|Східної війни 1853-1856 років]] командував з [[23 лютого]] по [[26 вересня]] [[1854]] року спочатку 1-ою піхотною дивізією, потім, після смерті маршала [[Арман Жак Ашиль Леруа де Сент-Арно|Леруа де Сент-Арно]], взяв [[26 вересня]] головне командування над французькою армією під [[Севастополь|Севастополем]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бєлонін Микола Микитович]] 

-Знайдено: + '''Бєлонін Микола Микитович''' (*[[3 травня]] [[1880]] року, [[Володимир-на-Клязьмі]]&nbsp;— †[[26 вересня]] [[1953]] року, [[Київ]])&nbsp;— кандидат сільськогосподарських наук, професор [[Київський університет|Київського університету]], [[землевпорядник]], [[геодезист]], [[картограф]].
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1973]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1974]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Чмихов Микола Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Чмихов Микола Олександрович''' (нар. [[26 вересня]] [[1953]], місто [[Слов'янськ]], [[Донецька область|Донецької області]]&nbsp;— †&nbsp;[[26 квітня]] [[1994]]&nbsp;?<br>

----
Назва:[[Анатолій Анатоліч]] 
[[Файл:Анатолій Анатоліч.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анатолій Анатоліч''' (справжнє ім'я '''Анатолій Анатолійович Яцечко'''; {{н}}[[26 вересня]] [[1984]], [[Кривий Ріг]])&nbsp;— ведучий прямого ефіру найтривалішого ранкового шоу на українському ТБ «Сніданок з 1 +1». Незмінний ведучий red room вокального шоу «Голос Країни» на телеканалі «1+1», шоумен, радіо ведучий, журналіст. Автор і виконавець сольного проекту «Правила граматики». Двічі кращий гравець інтелектуальної гри «Що?<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Анатолій народився [[26 вересня]] [[1984]] року в місті [[Кривий Ріг]] у родині економістів. Тому не дивно, що після закінчення знаменитої криворізької гімназії №&nbsp;95 пішов по стопах батьків, і в '''2001''' році вступив до [[Криворізький педагогічний інститут Криворізького національного університету|Криворізького Державного Інституту]] (Нархоз) на обліково-економічний факультет. Основним і незмінним хобі молодого студента стала гра [[КВН]]. Завзятістю, творчістю і працьовитістю Анатоліч завоював місце капітана збірної команди Кривого Рогу, і під його керівництвом команда стала призером у всіляких іграх КВН України та країн СНД. У '''2005''' році команда стала переможцем і володарем «Кубку Гумору». Хобі не завадило навчанні та на п'ятому курсі університету, Анатолій став кращим студентом дніпропетровської області. В якості ведучого він вів всі значущі події в житті рідного міста та інституту. У період навчання Анатолій став радіо-ведучим на місцевій радіостанції GalaRadio.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Данилюк Олександр Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Данилюк''' (нар. [[26 вересня]] [[1981]])&nbsp;— український [[громадський діяч]], [[адвокат]], правозахисник.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1981]] року в [[Київ|Києві]]. Матір&nbsp;— лікар, батько&nbsp;— науковець.
<br>

----
Назва:[[Порфирій (Важинський)]] 

-Знайдено: + | періодпочаток       = [[26 вересня]] [[1790]]
<br>
-Знайдено: + | хіротонія           = [[26 вересня]] [[1790]]
<br>
Підзаголовок:==Життєпис==<br>
Знайдено: + Впродовж [[1754]]-[[1758]] Порфирій Важинський навчався у [[Грецька колегія святого Атанасія у Римі|Грецькій колегії св. Атанасія]], будучи вже на той час дияконом. [[4 січня]] [[1790]] його номіновано на єпископа Холмського, а [[26 вересня]] [[1790]] відбулась єпископська хіротонія.
<br>

----
Назва:[[Вирва Ілля Давидович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1919]] заарештований денікінцями, а [[18 травня]] [[1920]] разом з іншими чільними українськими кооператорами Катеринослава [[М.Ємець|М. Ємцем]], [[І.Герасимів|І. Герасимовим]], [[Федір Сторубель|Ф. Сторублем]] та [[В.Павлов|В. Павловим]] притягнутий Катеринославським ревтрибуналом до судової відповідальності «за спекуляцію й шахрайство». Проте судом виправданий.
<br>

----
Назва:[[Назаров Віктор Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Назаров Віктор Олександрович''' ([[18 березня]] [[1893]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1961]])&nbsp;— український радянський інженер-[[Гідрологія|гідролог]], доктор технічних наук, [[професор]], завідувач [[гідрології та гідроекології кафедра Київського університету|кафедри гідрології суші]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Шпаковський Сергій Петрович]] 
[[Файл:Меморіальна дошка С. П. Шпаковському (Кременчук).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У ніч на [[26 вересня]] [[1943]] року на двох човнах вони переправилися на східний берег [[Дніпро|Дніпра]] в районі сіл [[Аули]] і [[Сошинівка]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Групі Шпаковського вдалося знищити гітлерівське бойову охорону на березі і увірватися в Сошинівку у той час, коли почала переправлятися стрілецька рота. Ворог був знищений в селі. Шпаковський черговий раз отримав поранення, але попри це залишився на плацдармі.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Андрейчин Сергій Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Андре́йчин Сергій Михайлович''' ([[26 вересня]] [[1963]], м. [[Бережани]])&nbsp;— український [[лікар]]-[[терапевт]], [[гастроентеролог]]. Син [[Андрейчин Михайло Антонович|Михайла Андрейчина]]. Доктор медичних наук ([[2003]]), доцент ([[1998]]), професор ([[2004]]). Депутат [[Тернопільська міська рада|Тернопільської міської ради]] (від [[2006]]).
<br>

----
Назва:[[ХК «Донбас» у сезоні 2011—2012]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата = [[26 вересня]] [[2011]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Наливайко Степан Іванович]] 

-Знайдено: + '''Степа́н Іва́нович Налива́йко''' ([[26 вересня]] [[1940]], село [[Масевичі]], нині [[Рокитнівський район|Рокитнівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]])&nbsp;— український сходознавець-індолог, [[письменник]], [[перекладач]]. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] (з 22 січня 1981 року, [[Київська міська організація НСПУ]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 26 вересня 1940 року в селі Масевичі Рокитнівського району на Рівненщині в селянській родині. Після закінчення середньої школи працював на будовах [[Казахстан]]у й [[Узбекистан]]у. Закінчив факультет східних мов (індійське відділення) [[Ташкентський університет|Ташкентського університету]] (1967). Навчався в [[Лакхнауський університет|Лакхнауському університеті]] ([[Індія]], штат [[Уттар-Прадеш]]). Працював у видавництві художньої літератури «Дніпро», журналі іноземної літератури «Всесвіт». Зараз&nbsp;— завідувач кафедри іноземних мов і порівняльних досліджень у науково-дослідному Інституті українознавства МОН України, викладач індологічних дисциплін у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка. Сходознавець-індолог, перекладач, член Спілки письменників України.
<br>

----
Назва:[[Манжеліївська сільська рада]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] році до Манжелії увійшли радянські війська.
<br>

----
Назва:[[Фредерік Андерманн]] 

-Знайдено: + '''Фредерік Андерманн''' ({{lang-en|Frederick Andermann}}) ([[26 вересня]] [[1930]] [[Чернівці]]) - [[Канада|канадський]] невролог, що став відомим завдяки своїм дослідженням [[Епілепсія|епілепсії]]. 
<br>
-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1930]] року у місті [[Чернівці]], у [[1950]] році емігрував до Канади, у місто [[Монреаль]]. Є професором Департаменту неврології, нейрохірургії і педіатрії [[Університет Макгілла|Університету Макгілла]]. У 2003 році був нагороджений [[Політика Квебеку|Урядом Квебеку]] премією [[Премія Уайлдер-Пенфілда|Уайлдер-Пенфілда]]. У 2006 році став офіцером [[Орден Канади|Ордену Канади]].
<br>

----
Назва:[[Терещенко Семен Артемійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 жовтня]] [[1866]] року він був затверджений на посаді директора Глухівського міського банку на якій пропрацював до жовтня [[1870]] року. З [[26 вересня]] [[1870]] року обіймав посаду чиновника особливих доручень VII класу при Головному Піклувальнику Імператорського Людинолюбного товариства ({{lang-ru|Главный Попечитель Императорского Человеколюбивого общества}}). [[24 серпня]] та [[18 жовтня]] [[1871]] року разом з дружиною та синами був внесений до І частини родовідної книги [[Курська губернія|Курської губернії]].
<br>

----
Назва:[[Михайло Драгоманов (монета)]] 

-Знайдено: + Монету введено в обіг [[26 вересня]] [[2001]] року. Вона належить до серії «[[Видатні особистості України (серія монет)|Видатні особистості України]]».
<br>

----
Назва:[[Товариство сприяння обороні України]] 
[[Файл:Voroshilovskij strelok znak.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[1991]] року на 7 позачерговому з'їзді було прийняте рішення про її реорганізацію у Товариство сприяння обороні України. У прийнятому Статуті відзначалось, що ТСО України є правонаступником ДТСААФ республіки, всеукраїнською громадською організацією. Відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» ТСО України зареєстроване 10 жовтня 1991 року Міністерством юстиції як Всеукраїнська громадська оборонно-патріотична організація громадян. ЇЇ метою визнано&nbsp;— сприяння обороні і підготовці членів Товариства до праці і захисту Батьківщини, а основними завданнями і напрямками діяльності визначено:
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Блискунов Олександр Іванович]] 
[[Файл:МД Блискунову.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Іменем Олександра Блискунова названий [[астероїд]] [[головний пояс астероїдів|головного поясу]] [[5572 Блискунов]], відкритий [[26 вересня]] [[1978]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Запоріжжя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[26 вересня]] [[1987]]
<br>

----
Назва:[[Положій Георгій Миколайович]] 
[[Файл:Могила Георгія Положія.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Положій Георгій Миколайович''' ([[23 квітня]] [[1914]], 37 роз'їзд [[Забайкальська залізниця|Забайкальської залізниці]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1968]], [[Київ]])&nbsp;— радянський математик, [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]], доктор фізико-математичних наук ([[1953]]), завідувач [[Кафедра обчислювальної математики механіко-математичного факультету Київського університету|кафедри обчислювальної математики]] [[Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка|факультету кібернетики]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] ([[1958]]).
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[26 вересня]] [[1968]] року, менше року не доживши до втілення своєї мрії про створення окремого факультету з обчислювальної математики і кібернетики. Похований в [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пабло Фонтанелло]] 
[[Файл:Silver medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Па́бло Есекіе́ль Фонтане́лло''' ({{lang-es|Pablo Ezequiel Fontanello}}, {{н}} [[26 вересня]] [[1984]], [[Лінкольн (Аргентина)|Лінкольн]], [[Буенос-Айрес (провінція)|Буенос-Айрес]], [[Аргентина]])&nbsp;— [[Аргентина|аргентинський]] футболіст, [[Захисник (футбол)|захисник]] [[Чорноморець (Одеса)|одеського «Чорноморця»]]. Відомий виступами за [[Аргентина|аргентинські]] клуби [[Тігре (футбольний клуб)|«Тігре»]], «[[Хімнасія і Есгріма]]» та [[чилі]]йський «[[Сантьяго Вондерерз]]».
<br>
-Знайдено: + Пабло народився [[26 вересня]] [[1984]] року у місті [[Лінкольн (Аргентина)|Лінкольн]], що у провінції [[Буенос-Айрес (провінція)|Буенос-Айрес]]. У дорослому футболі дебютував [[2003]] року виступами за команду клубу «[[Депортіво Еспаньйол]]», в якій провів три сезони, взявши участь у 96 матчах чемпіонату.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В ставленні до українського населення краю влада проводила [[Пацифікація у Галичині 1930|пацифікації]] («умиротворення»). Так, наприклад, [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[1930]] року значні кавалерійські та поліцейські підрозділи, ввірвавшись в міста й села Дрогобиччини, розпочали жорстоку криваву розправу над українцями. Арештованих за заздалегідь складеними списками збирали в громадських приміщеннях, де кожному наносили 25-30, а то й більше ударів нагаєм, при цьому принижуючи ще й морально, тобто примушуючи лаяти Україну, виголошувати заздоровниці на честь [[Юзеф Пілсудський|Юзефа Пілсудського]], співати польський гімн. Жертв не раз доводили до втрати свідомості, а деколи й до каліцтв. Закон від [[3 серпня]] [[1934]] року взагалі заборонив вживання назви «[[Україна]]», одночасно уряд замінює історичну назву «[[Галичина]]» на «[[Східна Малопольща]]».
<br>
-Знайдено: + [[10 вересня]] [[бомбардувальник]]и скинули свій смертоносний вантаж на залізничний вокзал та [[Рафінування|рафінерію]] «Польмін» (теперішній нафтопереробний завод №&nbsp;1) .Були жертви серед робітників та населення. [[Нафтопродукти]] горіли аж до [[26 вересня]]. Запалали також нафтопереробні підприємства «Галіція» (теперішній нафтопереробний завод №&nbsp;2) та «Нафта».
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1975]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Битва під Любаром]] 
[[Файл:POL Pilawa COA.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[16 вересня]] — [[26 вересня]] [[1660]]
<br>
-Знайдено: + '''Би́тва під Лю́баром''' відбулася [[16 вересня|16]]—[[26 вересня]] [[1660]] року під час [[Московсько-польська війна 1654—1667|Московсько-польської війни 1654–1667]]. [[Річ Посполита|Польські]] війська в союзі з [[Кримське ханство|кримсько-татарським]] військом та [[Козаки|козаками]] [[Іван Виговський|Івана Виговського]] зійшлися в бою з [[Московське царство|московською]] армією під командуванням [[боярин]]а [[Василь Шереметєв|Василя Шереметьєва]] і [[Козаки|козаками]] [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорізького]] [[Цюцюра Тиміш|Тимоша Цюцюри]].
<br>
-Знайдено: + Невдала вилазка переконала керівництво [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацької]] армії в тому, що подальша блокада повинна закінчитися для них невдачею. Було вирішено вибиратися з пастки. В ніч з [[25 вересня|25]] на [[26 вересня]] [[козаки]] та [[московити]] приготувалися до відступу, перетворивши свій [[табір]] на рухливий табір ([[вагенбург]]), зв'язавши вози залізними ланцюгами. Для захисту від куль на вози насипали землю і поставили легкі гармати. Між 16 рядами возів рухалася кавалерія і піхота. Попереду йшов загін, який прорубував просіку крізь ліс. За повідомленням [[Річ Посполита|польських]] джерел, «свідки, які бачили цей великий рухомий табір, дивувалися його конструкції і називали [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] істинним полководцем. Говорили, що він свій відступ виконував за всіма правилами військового мистецтва і в повному порядку».<ref name="ReferenceA"/>
<br>
-Знайдено: + На чолі [[Табір|табору]] мали йти [[московити]], а [[козаки]] розмістились в тилу. Було залишено мертвих, вози та дев'ять гармат. Не дочекавшись допомоги, [[Василь Шереметьєв|Шереметьєв]] почав відходити до містечка [[Чуднів]], розраховуючи, що [[Юрій Хмельницький|Ю. Хмельницький]] вийде там з ним на з'єднання. [[26 вересня]] на світанку був знищений вал з боку Чуднова і [[Московське царство|московські]] війська покинули [[табір]]. Коли [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] і [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] дізналися про це, негайно взяли свої війська і закликали [[Кримські татари|татар]]. На [[Козаки|козацькі]] тили вдарив [[Об'єднання військове|корпус]] [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирського]], натомість [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] намагався обігнати ворожу армію та загородити їй шлях з [[фронт]]у. В тилу [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] [[Гусари (рід кавалерії)|гусарський]] напад розбив [[Московське царство|московську]] кавалерію, яка пильнувала [[Козаки|козаків]] (два [[ескадрон]]и). Потім вдарив на [[Табір козацький|козацький табір]], відокремлюючи його [[ар'єргард]]. Коли до цього підключились драгуни і піхота, [[Козаки|козацький]] [[ар'єргард]] був повністю розбитий. Між 10-ю та 11-ю годинами ранку [[Московське царство|московський]] [[воєвода]] зупинив свій [[табір]] на рівнині, переформувавши його в 16 рядів возів. За цей час [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] вийшов спереду нього, [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] оточив тили, і, до того ж, підтягнулися [[Кримські татари|татари]]. Проведено скоординовану [[Атака|атаку]] з усіх сторін. Тим не менше, не вдалося отримати вогнедихаючої рухомої [[фортеця|фортеці]]. Збентежені [[Кримські татари|татари]] відступили з поля бою.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1976 (весна)]] 

-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[1950]]
<br>

----
Назва:[[Варлаам (Борисевич)]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + У [[1913]] році закінчив Холмське духовне училище, [[26 вересня]] [[1921]] року по закінченні Кременецької духовної семінарії висвячений на диякона.
<br>

----
Назва:[[Стасенко Іван Михайлович]] 
[[Файл:Saint vladimir (bande).png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іван Михайлович Стасенко''' (* [[26 вересня]] [[1891]], м. [[Миргород]], [[Полтавська область]] - † [[25 червня]] [[1963]], м. [[Буффало]], [[США]]) — підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Геращенко Михайло Мойсейович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Бійці взводу лейтенанта Геращенка з 3-ї стрілецької роти 1035-го стрілецького полку у ніч на [[26 вересня]] в числі перших форсували Дніпро недалеко від села Сивка. [[27 вересня]] вони вступили в бій з противником на правому березі Дніпра<ref name="poltavahistory"/>.
<br>

----
Назва:[[Колоїз Жанна Василівна]] 

-Знайдено: + Народилася [[26 вересня]] [[1969]] року в селі [[Тріскині]] Сарненського району [[Рівненська область|Рівненської області]]. У [[1991]] році закінчила [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський державний (нині національний) університет імені Івана Франка]].
<br>

----
Назва:[[Біганич Лука Дмитрович]] 

-Знайдено: + | Дата смерті         = [[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + '''Біга́нич Лука́ Дми́трович''' ([[10 серпня]] [[1927]], [[Волосате]], тепер Польща&nbsp;— [[26 вересня]] [[1995]] [[Львів]])&nbsp;— скульптор. [[1945]] року переселений в Україну. Протягом [[1946]]—[[1949]] років навчався у [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Львівському училищі прикладного мистецтва]]. Протягом [[1949]]—[[1955]] років&nbsp;— у [[Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва|Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва]] в [[Севера Іван Васильович|Івана Севери]] та В. Телішева. Член [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]]. Працював у галузі станкової скульптури. Помер у Львові, похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 69<ref>{{книга |автор = [[Гавришкевич Ігор Степанович|Гавришкевич&nbsp;І.]], Нагай&nbsp;М. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар»|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2003|том = |сторінки = 31|сторінок = |серія = |isbn = 966-8041-21-6|тираж = }}.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Окаемів Олександр Олександрович]] 
[[Файл:Order of Glory Ribbon Bar.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + У [[1918]] р. — начальник відділу штабу 4-ї кінної дивізії Армії Української Держави. З [[5 січня]] [[1919]] р. — начальник штабу 4-ї кінної дивізії [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. З березня [[1919]] р. — командир 2-го запасного кінного полку [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]] та летичівський повітовий військовий комендант. Станом на [[26 вересня]] [[1919]] р. — старшина для доручень при інспекторі кінноти [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[НИТКА (комплекс)]] 
[[Файл:Sukhoi Su-25UTG in 2010.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1991]] році, в ході випробувань літака [[Су-33|Су-27К]], в акваторії [[Чорне море|Чорного моря]] льотчики 100-го авіаполку [[Апакідзе Тимур Автанділовіч|Т.&nbsp;А.&nbsp;Апакідзе]] і А.&nbsp;П.&nbsp;Яковлев [[26 вересня|26]] і [[27 вересня]] 1991 року виконали перші самостійні посадки на корабель&nbsp;— важкий авіаносний крейсер «Тбілісі» (нині [[Адмірал Кузнецов (авіаносець)|«Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов»]] [[Військово-морський флот Російської Федерації|ВМФ РФ]]). Льотчики С.&nbsp;Г.&nbsp;Расссказов і Л. Стратонітський, які також були підготовлені до польотів на «Тбілісі», але на літаках [[МіГ-29К]], здійснити посадку на корабель не змогли&nbsp;— авіанесучий крейсер був терміново виведений у море і перебазований на [[Північний флот (СРСР)|Північний флот]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Думін Осип Олексійович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Осип Олексійович Думін''' (псевдо&nbsp;— Антін Крезуб) ([[26 вересня]] [[1893]]&nbsp;— † [[травень]] [[1945]])&nbsp;— сотник [[УСС]] і Армії [[УНР]], військовий діяч [[УВО]], письменник.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Волгін Іван Тимофійович]] 
[[Файл:Могила Івана Волгіна.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] [[1943]] року [[командир відділення]] [[сержант]] І. Т. Волгін одним з перших подолав [[Дніпро]] в районі села Толокунської Рудні [[Вишгородський район|Вишгородського району]] [[Київська область|Київської області]]. У бою на [[плацдарм]]і особистим при́кладом надихав бійців на розгром ворога.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Помста за розкол країни]] 
[[Файл:Антиагітаційний Луцький 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[26 вересня|26]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 вересня|26]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 вересня|26]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 вересня|26]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 вересня|26]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[Єлісєєв Юрій Костянтинович]] 

-Знайдено: + '''Юрій Костянтинович Єлісєєв''' ([[26 вересня]] [[1949]], [[Свердловськ (Луганська область)|Свердловськ]], [[Луганська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[СРСР|радянський]] [[футбол]]іст, український тренер тренер. [[Майстер спорту СРСР]] (1971), [[майстер спорту СРСР міжнародного класу]], бронзовий призер [[Футбол на літніх Олімпійських іграх 1972|літніх Олімпійських ігр 1972]] року в Мюнхені.
<br>

----
Назва:[[Фоменко Іван Андрійович]] 
[[Файл:Могила Івана Фоменка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[26 вересня]] [[2010]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;52а).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Соловей Дмитро Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Соловей Дмитро Сергійович''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1993]])&nbsp;— [[українці|український]] [[дзюдо]]їст, [[Майстер спорту міжнародного класу|Майстер спорту України міжнародного класу]]. Паралімпійський Чемпіон [[Літні Паралімпійські ігри 2012|2012 року]].<ref name="para шлях">[http://www.paralympic.org.ua/images/paralympic2012.pdf Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012] на сайті [[Національний комітет спорту інвалідів України|Національного комітету спорту інвалідів України]]</ref>
<br>

----
Назва:[[Гарам Михайло Олександрович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 вересня]] в складі п'ятірки вилетів на штурмовку ворожого [[аеродром]]у. Наліт був раптовим&nbsp;— льотчикам вдалося знищити на землі 16 літаків противника. 4 з них&nbsp;— на рахунку Гарама. В той же день Михайлу довелося одному вести бій з 9 ворожими винищувачами Ме-109. Один літак противника Гарам знищив в лобовій атаці, два інших, в наслідок вмілого маневру, зіткнулися при спробі взяти Як в «кліщі». Витративши боєприпаси, поранений, на ушкодженій машині Михайло Гарам продовжував імітувати бій з шістьма винищувачами противника доки вони не припинили переслідування. На зворотному маршруті на базу Гарам [[Повітряний таран|таранниим ударом]] ушкодив літак-розвідник [[Junkers Ju 88|Ju 88]]<ref>Різні джерела дають різну інтерпретацію подій 26.09.1941 року. За версією сайту [http://www.warheroes.ru www.warheroes.ru] після штурмовки радянські літаки прийняли бій з десятьма Ме-109 противника. В ході бою Гарам збив три з них, а потім таранив ще один. М.&nbsp;Ю.&nbsp;Биков в книзі «Асы Великой Отечественной. Самые результативные летчики 1941–1945 гг.» в бою 26 вересня зараховує Гараму один Ме-109 і один Ju-88</ref>. За чотири знищені літаки противника, у тому числі один таранним ударом Михайло Гарам був нагороджений [[Орден Леніна|орденом Леніна]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Литвиненко Іван Федорович]] 
[[Файл:IMG 0050.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[ніч]] на [[22 вересня]] [[1943]] року  старший сержант І.&nbsp;Ф.&nbsp;Литвиненко в складі передового загону механізованої бригади переправився через [[Дніпро]] в районі села [[Зарубинці (урочище)|Зарубинців]] [[Канівський район|Канівського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. Протягом трьох діб в складі [[рота|роти]] утримував [[плацдарм]] до підходу головних сил [[полк]]у. [[26 вересня]] [[1943]] року, беручи участь у відбитті [[контратака|контратаки]] [[піхота|піхоти]] та [[танк]]ів противника, знищив танк. У бою [[29 вересня]] [[1943]] року в районі села [[Григорівка (Канівський район)|Григорівки]] винищив до [[взвод]]у гітлерівців, знищив три кулеметні точки і [[гармата|гармату]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Онищенко Григорій Харлампійович]] 
[[Файл:Mogyla Onyshchenka Gannivka.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Навідник гармати 886-го артилерійського полку (322-а стрілецька дивізія, [[13-а армія (СРСР)|13-а армія]], [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центральний фронт]]) [[молодший сержант]] Григорій Онищенко відзначився в боях у період з [[26 вересня]] по [[10 жовтня]] [[1943]] року в районі села [[Красне (Чернігівський район, Чернігівська область)|Красного]] [[Чернігівський район (Чернігівська область)|Чернігівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Замінивши пораненого командира гармати вів вогонь по противнику до останнього [[Артилерійський снаряд|снаряду]]. Коли скінчилися боєприпаси повів розрахунок в [[рукопашний бій|рукопашну сутичку]] і відстояв позицію. При [[форсування|форсуванні]] річок [[Десна|Десни]], [[Дніпро|Дніпра]] і [[Прип'ять|Прип'яті]], і в боях на [[плацдарм]]ах брав участь у відбитті численних [[контратака|контратак]] противника.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Глєбов Леонід Іванович]] 

-Знайдено: + '''Леонід Іванович Глєбов''' ({{lang-ru|Леонид Иванович Глебов}}; [[20 вересня]] [[1913]], [[Павловськ]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1943]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Загинув у бою [[26 вересня]] [[1943]] року. Похований у місті [[Вишгород]]і.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Герб Виноградова]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[26 вересня]] [[1990]]
<br>
-Знайдено: + '''Герб Виногра́дова'''&nbsp;— офіційний геральдичний символ міста [[Виноградів|Виноградова]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Затверджений 3-ю сесією двадцять першого скликання Виноградівської міської ради [[26 вересня]] [[1990]] року.
<br>

----
Назва:[[Бугаївська волость]] 

-Знайдено: + * [[Бугаївка (Ізюмський район)|Бугаївка]]&nbsp;— колишня власницька слобода при річці [[Сухий Ізюмець]] за 35 [[верста|верст]] від повітового міста, 1920 осіб, 318 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий двір, 2 лавки, 2 [[ярмарок|ярмарки]] на рік: [[25 березня]] та [[26 вересня]].
<br>

----
Назва:[[204-а бригада тактичної авіації]] 
[[Файл:Emblem of the Ukrainian Air Force.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] [[2011]] року 204-й бригаді тактичної авіації виповнилось<ref>[http://www.sevpravoslavie.ucoz.net/publ/voenno_vozdushnye_sily_ukrainy/204_brigade_takticheskoj_aviacii_vvs_ukrainy_70_let/26-1-0-2055 204 бригаді тактичної авіації ПС України - 70 років]{{ref-ru}}</ref> 70 років з дня створення.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Брянська операція (1943)]] 
[[Файл:BRMonument.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[17 вересня]] війська [[11-а армія (СРСР)|11-ї армії]] за підтримки партизанських з'єднань форсували Десну і після запеклих боїв оволоділи містами Брянськом і [[Бежиця|Бежиці]]. [[20 вересня]] почалося переслідування противника у всій смузі наступу. Для переслідування була спеціально сформована [[кінно-механізована група]] з кавалерійських і танкових частин фронту. Розвиваючи наступ, 50-а армія вступила на територію Білорусії і [[26 вересня]] звільнила місто [[Хотимськ]]. До [[3 жовтня]] війська Брянського фронту вийшли на річку [[Сож]], форсували її й захопили плацдарм на правому березі річки, створивши сприятливі умови для подальшого наступу на [[Гомель]]ському напрямку.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 258 || «Мак» Москалюк Іван || с. [[Шельпаки]] Збаражського повіту, тепер в [[Підволочиський район|Підволочиському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] || {{дтс|1922|1|18}}&nbsp;— {{дтс|1947|9|26}} || Стрілець || Месники-1 || Син Петра. Закінчив середню школу. З початком війни на службі в українській допоміжній поліції. З весни 1944&nbsp;р.&nbsp;— в лавах УПА. В 1945&nbsp;р. був важко поранений в легені, лікувався у Верхраті. Після розформування куреня в 1947&nbsp;р. разом з двома повстанцями пішов на «Східні Пруси». 26 вересня 1947&nbsp;р. в с. [[Тужа Вєлька]] [[Дзялдовський повіт|Дзялдовського повіту]], під час спроби міліції затримати їх, отримав поранення і застрелився з автомата ППШ. Один із повстанців утік, другого зловили. Похований в м. [[Дзялдово]] на Ольштинщині, Польща.
<br>

----
Назва:[[Дудник Юрій Володимирович]] 
[[Файл:Yuriy Dudnyk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Юрій Володимирович Дудник''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1968]], [[Луганськ]])&nbsp;— український [[футбол]]іст, [[Захисник (футбол)|захисник]]. По завершенні ігрової кар'єри&nbsp;— футбольний тренер.
<br>
-Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1968]] року в місті [[Луганськ]]. Вихованець футбольних шкіл СДЮШОР «Зоря» (Луганск), [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар» (Донецьк)]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Барабаш Григорій Іванович]] 
[[Файл:OUN-B-01.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Барабаш Григорій Іванович''' (''[[псевдо]]:'' «Петро Чорний», «Меценас») (* [[26 вересня]] [[1908]], с. [[Конюхів]], [[Стрийський район]] [[Львівська область]]&nbsp;— ?<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1908]] у селі [[Конюхів]] (тепер [[Стрийський район|Стрийського району]] [[Львівська область|Львівської області]]). 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мороз Данило Юхимович]] 
[[Файл:Могила Данила Мороза.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[26 вересня]] [[1944]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені при форсуванні річки Західного Бугу та утриманні [[плацдарм]]у на його західному березі старшому лейтенанту Морозу Данилу Юхимовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;5&nbsp;158).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Київське футбольне дербі («Динамо» — «Оболонь»)]] 
[[Файл:Шацких Максим Александрович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[26 вересня]] [[2003]]
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Бутаков Борис Іванович]] 

-Знайдено: + '''Бутаков Борис Іванович''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1938]], селище [[Єртарка]], [[Тугулимський район ]], [[Свердловська область]], [[Росія]])&nbsp;— український вчений у галузі технології обробки твердого і рідкого металу, що кристалізується, [[доктор технічних наук]] ([[1993]]), професор.
<br>

----
Назва:[[Бої за Проскурів]] 
[[Файл:Red Army flag (Fictitious).svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 вересня]] вранці згідно із наказом [[Чорні запорожці|Чорний полк]] зайняв села Лісові Гринівці й Олешин, де й розташувалася охорона лівого крила [[Армія УНР|Армії]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Нижньодніпровська операція]] 
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-708-0299-01, Russland-Süd, Panzer IV.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | date                                             = [[26 вересня]] — [[20 грудня]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Нижньодніпровська операція'''&nbsp;— [[стратегічна наступальна операція]] радянських військ в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]]. Друга та завершальна стадія масштабної [[битва за Дніпро|битви за Дніпро]], що проводилася в період з [[26 вересня]] по [[20 грудня]] [[1943]] року військами [[Степовий фронт|Степового]] ([[Генерал армії (СРСР)|генерал армії]] [[Конєв Іван Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Конєв]]), [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]] ([[Генерал армії (СРСР)|генерал армії]] Р.&nbsp;Я.&nbsp;Малиновський) та [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного фронтів]] (генерал армії Ф.&nbsp;І.&nbsp;Толбухін) (з [[20 жовтня]] [[1943]] відповідно [[Другий Український фронт|2-го Українського]]), ([[Третій Український фронт|3-го Українського]]) та ([[Четвертий Український фронт|4-го Українського фронтів]]. У рамках цієї операції проведено: [[Мелітопольська операція|Мелітопольська]], [[Запорізька операція (1943)|Запорізька]], [[П'ятихатська операція|П'ятихатська]], [[Знам'янська операція|Знам'янська]] та [[Дніпропетровська операція|Дніпропетровська фронтові наступальні операції]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сахаров Юрій Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Са́харов Ю́рій Микола́йович''' (*[[18 вересня]] [[1922]], [[Юзівка]], ''нині Донецьк'', [[УРСР]]&nbsp;— †[[26 вересня]] [[1981]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський шахіст і тренер, [[майстер спорту СРСР]], міжнародний майстер Федерації заочних шахів [[ІЧКФ]] (шахи за листуванням).
<br>
-Знайдено: + 26 вересня 1981 року тіло Юрія Миколайовича було знайдене на рейках залізничної платформи [[Буча (станція)|Буча]], що під Києвом. Причина та обставини смерті не оголошувались.
<br>

----
Назва:[[Малинська волость (Радомисльський повіт)]] 

-Знайдено: + * [[Малин]]&nbsp;— колишнє власницьке містечко при річці [[Ірша (річка)|Ірша]] за 35 [[верста|версти]] від повітового міста, 781 особа, 89 дворів, православна церква, костел, католицька каплиця, синагога, 5 єврейських молитовних будинків, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 4 постоялих будинки, 59 лавки, базари, 5 [[ярмарок|ярмарків]] на рік: [[2 лютого]], [[23 квітня]], [[15 серпня]], [[26 вересня]] та [[26 жовтня]], водяний млин, 2 шкіряних заводи. За версту&nbsp;— німецька колонія ''Малиндорф'' із 138 мешканцями та кирхою. За версту&nbsp;— паперова фабрика. За 2 версти&nbsp;— смоляний завод. За 7 верст&nbsp;— цегельний завод. За 12 верст&nbsp;— винокурний завод із постоялим будинком і водяним млином. За 12 верст&nbsp;— залізоплавний завод [[Білий Берег (Малинський район)|Білий Берег]].
<br>

----
Назва:[[Носирєв Іполит Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 вересня]] [[1933]] року в с. Тюковка Воронезької області, Росія. У 1951 році вступив на геолого-географічний факультет [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного університету ім. І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова]], який закінчив з відзнакою в 1956 році і отримав диплом інженера-геолога, гідрогеолога.
<br>

----
Назва:[[Взгляд]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Перший номер вийшов [[26 вересня]] [[2012]] року. В січні [[2013]]-го друкована версія доповнилася інтернет-ресурсом.
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Голої Пристані]] 

-Знайдено: + |'''[[Суворов Олександр Васильович|Суворову Олександру]]''',<br/>''пам'ятник'' || [[26 вересня]] [[2009]] || Поблизу міської набережної || [[Файл:Пам'ятник Олександру Суворову (Гола Пристань).jpg|175px]] || Пам'ятник російському полководцю [[Суворов Олександр Васильович|Суворову Олександру Васильовичу]] було встановлено [[26 вересня]] [[2009]] року, про що сповіщає інформаційна табличка біля пам'ятника. Під постаментом розташована символічна карта з населеними пунктами нижнього [[Подніпров'я]], пов'язаним з [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецькою війною 1787–1792 років]].<ref>[http://golapristan.org/ridna-prustan.htm?</ref><br>

<br>Зобр:30шт.
----
Назва:[[Українсько-австрійські відносини]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення Україною незалежності]] Австрія одразу ж почала налагоджувати спільні відносини, і, не чекаючи [[Всеукраїнський референдум 1991|референдуму]], почала контактувати з українським політичним керівництвом. Такі контакти вилились у підписання міністрами закордонних справ [[Міністр закордонних справ України|України]] й Австрії у [[Нью-Йорк]]у «Спільне Комюніке про встановлення консульських відносин між Україною та Австрійською Республікою» [[26 вересня]] [[1991]] року<ref>[http://www.uazakon.com/document/tpart15/isx15837.htm Спільне Комюніке про встановлення консульських відносин між Україною та Австрійською Республікою] на сайті Законы Украины. Информационно-правовой портал.&nbsp;— Процитовано 1 серпня 2013</ref>.
<br>

----
Назва:[[Козлов Петро Кузьмич]] 
[[Файл:Козлов П.К. (ум.1935) Ноин-Ульская находка кургане 1924.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Влітку 1935&nbsp;р. його помістили в санаторій під [[Ленінград]]ом, де він помер 26 вересня.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 червня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 серпня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 вересня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 жовтня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 листопада | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 січня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]