Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 січня

[[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/23 вересня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/12 листопада | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/22 грудня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/31 грудня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/2 січня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 січня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/20 лютого | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 квітня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Україна]] 
[[Файл:Ukrainian related actors actress.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[1 січня]] ||[[Новий рік]]
<br>

<br>Зобр:22шт.
----
Назва:[[Бандера Степан Андрійович]] 
[[Файл:Flag of Europe.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | дата_народження = [[1 січня]] [[1909]]
<br>
-Знайдено: + '''Степа́н Андрі́йович Банде́ра''' ({{н}} [[1 січня]] [[1909]], [[Старий Угринів]], [[Австро-Угорщина]]&nbsp;— {{†}} [[15 жовтня]] [[1959]], [[Мюнхен]], [[Німеччина]])&nbsp;— український [[політичний діяч]], ідеолог українського націоналiстичного руху [[20 століття|ХХ століття]], після розколу [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] голова Проводу [[ОУН-Б]].<ref name="ЭИУ">[http://www.history.org.ua/?</ref><br>
-Знайдено: + [[1 січня]] [[2009]] року з нагоди 100-річчя з дня народження Степана Бандери Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» видало пам'ятний конверт<ref>[http://www.stamp.kiev.ua/ukr/cover/observe.php?</ref><br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Дніпро]] 
[[Файл:Dnepr rocket lift-off 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Водорості ===<br>
Знайдено: + У Дніпрі і його водосховищах станом на [[1 січня]] [[1999]] року мешкали представники 8 систематичних відділів [[водорості|водоростей]]: [[ціанобактерії|синьо-зелені]]<ref>Тепер називаються [[ціанобактерії|ціанобактеріями]] і до водоростей не відносяться.</ref>, [[діатомові водорості|діатомові]], [[зелені водорості|зелені]], [[динофітові водорості|динофітові]], [[евгленові водорості|евгленові]], [[жовтозелені водорості|жовтозелені]], [[золотисті водорості|золотисті]], [[криптофітові водорості|криптофітові]]<ref name="Щербак"/>. Особливо різноманітні&nbsp;— зелені. Серед них інтенсивно розвивалися [[вольвокс]]ові, протококові, улотриксові, зігнемові, десмідієві водорості.
<br>
Підзаголовок:=== Водорості ===<br>
Знайдено: + Кількість видів водоростей, інтенсивність їх розвитку на різних ділянках Дніпра значною мірою змінюються залежно від екологічних особливостей частини [[Водойма|водойми]], [[Сезон року|сезону року]], глибини й часу доби. Станом на [[1 січня]] [[1999]] року, загальна кількість видів водоростей, знайдених в [[планктон]]і [[Водосховище|водосховищ]] Дніпра, склала 1 192 види, а разом з внутрішньовидовими формами&nbsp;— 1 574 <ref name="Щербак">''Щербак В. І.'' [http://www.lib.ua-ru.net/inode/42112.html Структурно-функціональна характеристика дніпровського фітопланктону].&nbsp;— Автореф. дис. д-ра біол. наук: 03.00.17 / В.&nbsp;І.&nbsp;Щербак; НАН України. Ін-т гідробіології.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— 32 с.</ref>.
<br>

<br>Зобр:70шт.
----
Назва:[[Дніпропетровська область]] 
[[Файл:Катеринославська губернія.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в [[1793]] році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні [[1802]] року була створена [[Катеринославська губернія]], до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII і XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У [[1825]] році на Катеринославщині було 38 підприємств, у [[1832]] році&nbsp;— 54, в [[1854]] році&nbsp;— 120 і в [[1860]]&nbsp;— 288. Після реформи [[1861]] року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в [[1884]] році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в [[1901]] році&nbsp;— 2800 тис. осіб. Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку ХХ століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. На [[1 січня]] [[1900]] року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземними інвесторами.
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Загальна кількість наявного населення Дніпропетровської області на [[1 січня]] [[2008]] року становить 3398,4 тис.осіб, у тому числі міське населення&nbsp;— 2836,2 тис.осіб, сільське населення&nbsp;— 562,2 тис. осіб. Загальна кількість постійного населення становить 3395,1 тис. осіб.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Хмельницька область]] 
[[Файл:Alex K Podolia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Площа області становить 20,6 тисячі км² (3,4 % площі території України). Населення&nbsp;— 1&nbsp;401,14 тисячі осіб (на 1 січня 2004 року). Центр області&nbsp;— місто [[Хмельницький]].
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Населення Хмельницької області на [[1 січня]] [[2010]] року становило 1334,0 тис. осіб.<br />
<br>

<br>Зобр:53шт.
----
Назва:[[Кіровоградська область]] 
[[Файл:Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці в Кіровограді.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[21 січня]] [[1959]]&nbsp;— скасовано Червонокам'янський район
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Населення на [[1 січня]] [[2005]] року становило 1085,7 тис. чол. (2,3% населення України). Середня густота населення&nbsp;— 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.
<br>
-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2009]] року в області [[УПЦ МП|Українська православна церква (Московського патріархату)]] мала дві єпархії, де налічувала 212 [[парафія|парафій]] та 2 [[монастир|монастирі]] з 28 [[чернецтво|ченцями і черницями]], 175 [[клір|священнослужителів]], 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. [[Українська православна церква Київського патріархату]] мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем без ченців, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. [[Українська автокефальна православна церква]] мала 10 парафій та 4 священнослужителя. [[Старообрядці]] мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації&nbsp;— 3 громади і 3 священнослужителя<ref name='scnm'>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C141DFD7AB337FFA527BC51CF3D2AE81?<br>
-Знайдено: + art_id=131555&cat_id=131554 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року].</ref>.
<br>
Підзаголовок:==== Протестантизм ====<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2009]] року в області були найбільш поширені такі [[Протестантизм|протестантські]] організації:
<br>
Підзаголовок:==== Католицизм ====<br>
Знайдено: + [[1 січня]] [[2009]] року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі [[Греко-католицька церква|Греко-католицької церкви]] та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]].<ref name='scnm'/>
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Миколаївська область]] 

-Знайдено: + '''Населення'''&nbsp;— 1 240,4 тис. осіб (на [[1 січня]] [[2003]] року).
<br>
Підзаголовок:== Релігія ==<br>
Знайдено: + Чисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на [[1 січня]] [[2009]] року на Миколаївщині<ref>http://risu.org.ua/text/2009ua.xls</ref>:
<br>

----
Назва:[[Одеська область]] 
[[Файл:Bilhorod Dnistrovskyi.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Релігія ==<br>
Знайдено: + Чисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на [[1 січня]] [[2009]] року на Одещині<ref>http://risu.org.ua/text/2009ua.xls</ref>:
<br>
-Знайдено: + За станом на 1 січня 2002 року в області зареєстровано 1031 сільськогосподарське підприємство. На базі 483 колективних сільськогосподарських підприємств створено 857 агроформувань ринкового типу, із них 15,1 % становлять приватні підприємства, 32,1 %&nbsp;— господарські товариства, 31,7 %&nbsp;— сільськогосподарські кооперативи, 17,7&nbsp;— селянські (фермерські) господарства, 3,4 %&nbsp;— інші суб'єкти господарювання. Визначено 697 правонаступників підприємств за майновими зобов'язаннями реорганізованих КСП.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Херсонська область]] 

Підзаголовок:== Релігія ==<br>
Знайдено: + Чисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на [[1 січня]] [[2009]] року на Херсонщині<ref>http://risu.org.ua/text/2009ua.xls</ref>:
<br>

----
Назва:[[Черкаська область]] 
[[Файл:Sofievka16.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Чисельність населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського&nbsp;— 44,3 відсотка. За чисельністю населення області становить 2,9% населення України та займає 15-те місце в Україні.
<br>
-Знайдено: + Нині на території області знаходяться дві [[єпархія|єпархії]] [[УПЦ МП|Української православної церкви (Московського патріархату)]] — [[Черкаська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Черкаська]] й [[Уманська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Уманська]]. Черкаську очолює [[митрополит]] [[Софроній (Дмитрук)]], відомий своїми ,будівничими справами та аполітичністю, а кафедральними соборами єпархії є [[Михайлівський кафедральний собор (Черкаси)|Михайлівський]] та [[Кафедральний собор Різдва Богородиці (Черкаси)|Різдва Богородиці]] у [[Черкаси|Черкасах]]. Уманську очолює [[єпископ]] [[Антоній (Боровик)]], а кафедральним собором є [[Миколаївський кафедральний собор (Умань)|Миколаївський]] в [[Умань|Умані]]. Станом на [[1 січня]] [[2010]] року Українська православна церква має на території області 528 [[парафія|парафій]], 6 [[монастир]]ів (за даними офіційного сайту церкви їх дев'ять) із 227 [[чернецтво|ченцями і черницями]], 243 священнослужителя, 118 недільних шкіл, 4 періодичні видання<ref name="статистика">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?<br>
-Знайдено: + showHidden=1&art_id=134126&cat_id=45925&ctime=1267526726218 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2010 року].</ref>. [[Українська православна церква Київського патріархату]] має одну єпархію, яку очолює архієпископ Черкаський і Чигиринський [[Іоанн (Яременко)]], а кафедральним собором є [[Свято-Троїцький кафедральний собор (Черкаси)|Свято-Троїцький]] у [[Черкаси|Черкасах]]. [[1 січня]] [[2010]] року єпархія налічувала 167 парафій, жодного монастиря, 84 священнослужителя, 33 недільні школи, мала 1 періодичне видання<ref name="статистика" /> та офіційний сайт. [[Українська автокефальна православна церква]] [[1 січня]] [[2010]] року мала 54 парафії із 19 священнослужителями та 10 недільних шкіл, ще три парафії належали іншим православним релігійним організаціям<ref name="статистика" />.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Коростень]] 
[[Файл:ДЮСШ ФСТ Україна Коростень на Житомирщині.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | статус             = [[1 січня]] [[1926]]<ref>[http://korosten.osp-ua.info Сайт міста Коростень в проекті "Українські міста в Інтернет"]</ref>
<br>
Підзаголовок:=== Бібліотеки ===<br>
Знайдено: + * у структуру централізованої бібліотечної системи міста Коростеня входять Центральна бібліотека ім. Островського та 8 бібліотек-філій. На [[1 січня]] [[2008]] року бібліотечний фонд ЦБС налічує 284&nbsp;056 примірників  друкованих видань. Протягом [[2007]] року бібліотеки міста відвідали майже 20 тисяч користувачів<ref>[http://korosten.in.ua/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Львів]] 
[[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Львів''' ({{МФА2|lʲwiw}}, {{audio|Uk-Львів (2).oga|вимова}})&nbsp;— [[місто]] обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Львівська область|Львівської області]], національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається [[столиця|столицею]] [[Галичина|Галичини]] та [[Західна Україна|Західної України]]. За чисельністю населення&nbsp;— сьоме місто країни (станом на [[1 січня]] [[2011]] року у Львові проживало {{Formatnum:760026}} осіб<ref name="свіже населення"/>).
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2011]] року населення Львова складало {{Formatnum:760026}} жителів<ref name="свіже населення"/>. Під час [[Перепис населення України 2001|останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році]], населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у [[1989]] році,&nbsp;— 815 тисяч.
<br>
Підзаголовок:== Економіка ==<br>
Знайдено: + Львів є найважливішим діловим центром [[Західна Україна|Західної України]]. Станом на [[1 січня]] [[2011]] року в економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів [[Долар США|доларів США]] за наростаючим підсумком, що становить майже дві треті від загального обсягу інвестицій у [[Львівська область|Львівську область]]. З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3% менше, ніж у 2009 році<ref>[http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/press/2011/r040211_29.pdf Іноземні інвестиції в економіку Львова у 2010 році.] Головне управління статистики у Львівській області</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Економіка ==<br>
Знайдено: + У [[2010]] році середня [[заробітна плата]] по місті становила {{Formatnum:2096}} [[гривня|гривень]]<ref>[http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/express/2011/v07030111_55.pdf Середньомісячна заробітна плата та кількість найманих працівників у м.Львові.] Головне управління статистики у Львівській області</ref>. Разом з тим, загальна сума боргу з виплати зарплат 1 січня 2011 року становила 33,4 мільйони гривень<ref>[http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/express/2011/v07040111_25%20.pdf Стан виплати заробітної плати в економіці м. Львова.] Головне управління статистики у Львівській області</ref>. 1 січня 2011 року зареєстроване [[безробіття]] становило 0,7%<ref>[http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/express/2011/v07080111_6.pdf Стан ринку праці у грудні 2010 року в м.Львові.] Головне управління статистики у Львівській області</ref>.
<br>
-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2010]] року у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших [[готель|готелів]]<ref>[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/inlviv/ Де зупинитись у Львові.] Львів відкритий для світу</ref>. До [[Євро-2012|Чемпіонату Європи з футболу 2012 року]] їх кількість збільшиться. Готелі у Львові планують відкрити мережі «[[Hilton]]» та «[[Hyatt]]»<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2009/5/18/144037/ "Хілтон" продовжує обирати у Львові ділянку під готель.] zaxid.net</ref><ref>[http://2012ua.net/news/2009-04-06-1286 «Hyatt» та «Hilton» розглядають можливість відкриття у Львові своїх готелів.] Євро-2012</ref>. У місті також діє 11 хостелів<ref>[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ Хостели.] Львів відкритий для світу</ref>. Львів славиться своїми кав'ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», заклади мережі «[[!<br>
-Знайдено: + Проблемним є для Львова вивіз сміття, який здійснюється комунальним підприємством «[[Збиранка (підприємство)|Збиранка]]» на Львівське сміттєзвалище, розташоване на території [[Жовківський район|Жовківського району]]. Сміттєзвалище, яке експлуатується з [[1959]] року, без проекту, планували закрити ще [[1 січня]] [[2006]] року<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2009/11/19/205218 Мер Львова мутить з Грибовицьким сміттєзвалищем. Парламент проведе розслідування цієї «муті».] zik (Західна інформаційна корпорація)</ref>. Його робота викликає протести мешканців навколишніх сіл, які вимагають закрити сміттєзвалище, а його територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації<ref>[http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/07/03/122208.htm Грибовицьке сміттєзвалище розблокували до 1 серпня.] Газета по-львівськи</ref>.
<br>

<br>Зобр:29шт.
----
Назва:[[Народні депутати України 1-го скликання]] 

-Знайдено: + |вибув [[1 січня]] [[1992]]
<br>

----
Назва:[[Казахстан]] 
[[Файл:Kazakhstan-mapa-Ukr.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[1 січня]] — [[Новий Рік]];
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Остроградський Михайло Васильович]] 

-Знайдено: + | дата смерті        = [[1 січня]] [[1862]]
<br>
-Знайдено: + '''Острогра́дський Миха́йло Васи́льович''' (*[[24 вересня|12 (24) вересня]] [[1801]], [[Пашенівка]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]&nbsp;— †[[1 січня]] [[1862]], [[Полтава]])&nbsp;— видатний український [[математик]], походив із козацько-старшинського роду [[Остроградські|Остроградських]].
<br>

----
Назва:[[Національна академія наук України]] 
[[Файл:Владимирская 54 Киев 2010 01.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на [[1 січня]] [[2008]] до складу НАН України входять 182 дійсних члена (академіка), 343 члена-кореспондента та 115 іноземних членів.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Григорович-Барський Василь Григорович]] 

-Знайдено: + | Дата народження     = [[1 січня]] [[1701]]
<br>
-Знайдено: + '''Васи́ль Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський''' ('''Ба́рський'''<ref>Приставку ''Григорович'' прізвище ''Барський'' отримало від імені батька Василя - Григорія. В листах до рідних мандрівник підписувався ''Василь Барський''.</ref>, *[[1 січня]] [[1701]], [[Літковичі]]&nbsp;— †[[7 жовтня]] [[1747]], [[Київ]])&nbsp;— український [[Православ'я|православний]] [[письменник]] та [[мандрівник]].
<br>

----
Назва:[[Лазаренко Євген Костянтинович]] 
[[Файл:Фото0481.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Євге́н Костянти́нович Лазаре́нко''' (*[[26 грудня]] [[1912]], [[Харків]]&nbsp;— †[[1 січня]] [[1979]], [[Київ]])&nbsp;— український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з [[1947]] року), [[професор]], [[член-кореспондент]] (з [[1951]] року), [[академік]] (з [[1969]] року) [[НАНУ|Академії наук УРСР]], [[Заслужений діяч науки УРСР]] (з [[1961]] року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Помер [[1 січня]] [[1979]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Ораторська проза]] 

-Знайдено: + Інша група пам'ятників О. П.&nbsp;— урочисті «слова» і повчання. Особливо багато святкових «слів» (гомілій) було присвячено найбільш шанованим [[Церковні свята|церковним святам]]: [[Різдво Богородиці|Різдву Богородиці]] (відзначається [[8 вересня]] за старим стилем), [[Воздвиження хреста|Воздвиженню]] чесного і животворящого хреста ([[14 вересня]]), Уведенню Богородиці в храм (21 листопада), [[Різдво|Різдву Христову]] ([[25 грудня]]), [[Богоявлення|Богоявленню]] ([[6 січня]]), [[Стрітення|Стрітенню]] ([[2 лютого]]), [[Благовіщення|Благовіщенню]] ([[25 березня]]), [[Спас]]а ([[6 серпня]]) і [[Успіння Богородиці|Успінню Богородиці]] ([[15 серпня]]), а також рухомим святам&nbsp;— [[Великодень|Великодню]], [[Вознесіння|Вознесінню]] і [[Трійця|Трійці]]. Ці свята іменувалися двунадесятими. Присвячувалися гомілії і великим святам: [[Покрова|Покрову]] ([[1 жовтня]]), [[обрізання|Обрізанню]] ([[1 січня]]), дневі пам'яті апостолів Петра і Павла (29 червня), пам'яті Різдва [[Іоанн Предтеча|Іоанна Предтечі]] ([[7 липня]]) і Усікновенню глави Іоанна Предтечі ([[29 серпня]]). Похвальні «слова» присвячувалися архангелам, пророкам, апостолам, батькам Богородиці&nbsp;— Йоакиму і Ганні, а також святим&nbsp;— у дні їх успіния або віднайдення мощів.
<br>

----
Назва:[[Конституція України]] 

-Знайдено: + Закон на основі проекту [[Симоненко Петро Миколайович|Симоненка]]—[[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчука]] про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він мав набрати чинності з [[1 вересня]] [[2005]] року в разі, якби на той час були ухвалені зміни до Конституції стосовно реформування системи місцевого самоврядування (законопроект 3207-1). Позаяк до [[1 січня]] [[2006]] року ці зміни не були ухвалені, то (згідно з прикінцевими та перехідними положеннями) закон набув чинності самостійно з [[1 січня]] [[2006]] року.
<br>

----
Назва:[[Луганськ]] 

-Знайдено: + [[Файл:Luhanske-1929.jpg|thumb|right|150px|Луганськ'''е''' на мапі [[Луганська округа|Луганської округи]] станом на [[1 січня]] [[1929]] року.]]
<br>

<br>Зобр:22шт.
----
Назва:[[Затонський Володимир Петрович]] 
[[Файл:Меморіальна дошка Володимиру Затонському (Київ).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 січня]] [[1918]] року в [[Петроград]]і Затонський уперше зустрівся з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніном]]. Той запропонував Володимирові Петровичу залишитися в Петрограді представником Радянського уряду України в Раді народних комісарів. Тож [[8 січня]] [[1918]] року Затонський, будучи народним секретарем народної освіти, одночасно стає ще й представником радянської Української Народної Республіки в Раді Народних Комісарів РСФРР. Відповідний документ, ухвалений на засіданні Раднаркому РСФРР, зазначав: «Народний секретар України т.&nbsp;Затонський входить як представник вільної Української Республіки до Ради Народних Комісарів з ухвальним голосом у справах, що стосуються України, і з дорадчим голосом в інших питаннях»&nbsp;<ref>''Морозов Василь''. Володимир Петрович Затонський.&nbsp;— К., 1967.&nbsp;— С.&nbsp;62—63.</ref>. Ще раніше Народний Секретаріат України видав постанову про призначення Затонського народним секретарем Української Республіки при уряді Російської Федерації.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Чехівський Володимир Мусійович]] 
[[Файл:Coin of Ukraine Chekhivsky R.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час повстання проти гетьманського режиму в грудні 1918 очолив Український революційний комітет. З [[26 грудня]] 1918 по [[11 лютого]] 1919&nbsp;— голова Ради міністрів і міністр закордонних справ УНР. Під час його прем'єрства, 22 січня 1919, був проголошений універсал про об'єднання УНР і Західно-Української народної республіки (ЗУНР) в соборну (єдину) Україну (так званий «[[Акт Злуки]]»&nbsp;— «Акт з'єднання»). [[1 січня]] 1919 уряд УНР схвалив закони про державну мову України (українську) і про автокефалію Української православної церкви, затверджені потім Директорією. [[5 січня]] уряд схвалив земельний закон, затверджений Директорією [[8 січня]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шухевич Степан Євгенович]] 

-Знайдено: + | дата_народження      = [[1 січня]] [[1877]]
<br>
-Знайдено: + '''Степа́н Євге́нович Шухе́вич''' (*[[1 січня]] [[1877]], [[Серафинці]] — †[[6 червня]] [[1945]], [[Амберг]])&nbsp;— [[громадський діяч|громадський]] і [[військовий діяч]], отаман [[УСС]] ([[1914]]—[[1915]]), отаман [[УГА]] ([[1918]]—[[1919]]).
<br>

----
Назва:[[Сигізмунд I Старий]] 
[[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата_народження     = [[1 січня]] [[1467]]
<br>
-Знайдено: + '''Сигізмунд I Старий''' (*[[1 січня]] [[1467]]  - [[1 квітня]] [[1548]]) -  [[Королі Польщі|король польський]] і Великий князь Литовський, пан і дідич [[Руське воєводство|Русі]] з династії [[Ягеллони|Ягеллонів]] (з [[1596]] р.), переможець [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]] ([[1519]]-[[1521]]).
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{s-hou|[[Ягеллони]]|1 січня|1467|7 квітня|1548|[[Гедиміновичі]]в}}
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Новояворівськ]] 

Підзаголовок:== Сьогодення ==<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2007]] року територія міста в існуючих межах складає 217,7 га. З них житлова забудова - 78,3 га. Уже розроблено і затверджено новий генеральний план міста, згідно з яким проектна територія в межах міста&nbsp;— 610,0 га, у тому числі житлова забудова — 103,1 га. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Петро Могила]] 
[[Файл:Stamp of Moldova 441.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата смерті         = [[1 січня]] [[1647]]
<br>
-Знайдено: + '''Петро́ Моги́ла ''' ({{lang-ro|Petru Movilă}}; [[31 грудня]] [[1596]], [[Сучава|Сучава]]&nbsp;— [[1 січня]] [[1647]], [[Київ]])&nbsp;— [[Молдавське князівство|молдавський]] [[бояри|боярин]], політичний, церковний і освітній діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[архімандрит]] [[Києво-Печерський монастир|Києво-Печерського монастиря]] з [[1627]] року, [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі]] з [[1633]] року, [[екзарх]] [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]]. Канонізований Церквою [[1996]] року.
<br>
-Знайдено: + Помер Петро Могила 1 ([[11 січня]]) [[1647]] року, коли йому виповнилося лише п'ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3(19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври. У 1996 році Петро Могила був першим, кого [[канонізація|канонізували]] у святі Українські Православні Церкви усіх [[конфесія|конфесій]]. Взагалі Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви (лише Російська Православна Церква канонізувала цього як місцевошанованого святого, тобто святого, якого шанують лише на певній території).
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Бердичів]] 
[[Файл:Бердичівська хоральна синагога.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Територія міста становить 3533 га, яка умовно розбита на 7 мікрорайонів. На 266-ти вулицях і провулках станом на [[1 січня]] [[2005]]&nbsp;р. проживало 86,2 тисяч осіб.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Хоменко Василь Йосипович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Йо́сипович Хоме́нко''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1912]], [[Тбілісі]]&nbsp;— †&nbsp;[[2 жовтня]] [[1984]], Київ)&nbsp;— український графік.
<br>

----
Назва:[[Черкаси]] 

Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Станом на [[2001]] рік згідно офіційних даних [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису]] чисельність населення міста склала 295,4 тис. осіб<ref>[http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/city/cherkasy/ Про кількість та склад населення Черкаської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (на офіц. сайті результатів перепису)]</ref>. Станом на [[1 січня]] [[2005]] року населення міста становило 293 271 особа, з них у Придніпровському районі проживало 141 737 осіб, у Соснівському&nbsp;— 151 534 особи. Кількість населення поступово скорочується, що залежить як від збільшення смертності відносно народжуваності, так і від [[субурбанізація|субурбанізації]] в регіоні.
<br>
-Знайдено: + [[1 січня]] [[1920]] року Черкаси остаточно переходять під радянську владу. [[1923]] року вони стали центром [[черкаський округ|Черкаського]], а з [[1927]] року&nbsp;— [[шевченківський округ|Шевченківського]] округу і району. Після ліквідації округів [[1930]] року місто залишилось центром [[черкаський район|району]], який з [[1932]] року входив до складу [[київська область|Київської області]]. Як і всі міста й села краю, Черкаси пережили [[голодомор 1932-1933]] років та [[сталінські репресії]].
<br>
Підзаголовок:== Медицина ==<br>
Знайдено: + У [[1931]] році в Черкасах було створено першу станцію швидкої допомоги. Спочатку для викликів використовувалася кінна лінійка, а пізніше обладнали карету, в якій можна було транспортувати лежачих хворих. [[1935]] року станція швидкої медичної допомоги отримала автокарету, змонтовану на вантажній автомашині. В період з [[1975]] по [[1988]] роки станція існувала як відділення при лікарні ШМД та 3-ій міській лікарні. Від [[1 січня]] [[1987]] року станцію було реорганізовано в самостійний заклад<ref>[http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:37шт.
----
Назва:[[Шараївський Нестор]] 
[[Файл:Шараївський-УАПЦ.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після антигетьманського перевороту та встановлення влади [[Директорія УНР|Директорії]], [[1 січня]] [[1919]] року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія української гривні]] 
[[Файл:500 hryvnia 2006 back.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |rowspan="5"| [[1 січня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:63шт.
----
Назва:[[Банкноти України]] 
[[Файл:500 hryvnia 2006 back.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |rowspan="5"| [[1 січня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:49шт.
----
Назва:[[Федишин Олег]] 

-Знайдено: + '''Олег Сильвестр Федишин''' ({{lang-en|Oleh S. Fedyshyn}}) (* [[1 січня]] [[1928]]&nbsp;— †[[3 лютого]] [[2006]])&nbsp;— американський [[політолог]], родом з [[Тернопільщина|Тернопільщини]], студіював у [[Колумбійський університет|Колумбійському Університеті]] ([[Нью-Йорк]]), студентський діяч у [[США]], [[професор]] [[Нью-Йоркський університет|Нью-Йоркського Університету]], науковий секретар [[УВАН|Української Вільної Академії Наук]] у [[США]] (з [[1978]]&nbsp;р.).
<br>

----
Назва:[[Фіґоль Данило]] 

-Знайдено: + '''Дани́ло Фі́ґоль ''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1907]]&nbsp;— †&nbsp;[[1967]]), музеєзнавець і етнограф родом з [[Коломия|Коломиї]], син о. [[Фіґоль Іван|Івана Фіґоля]], брат [[Фіґоль Атанас|Атанаса Фіґоля]] та о. [[Фіґоль Володимир|Володимира Фіґоля]], за фахом [[правник]]; український [[фотограф]].
<br>

----
Назва:[[Хінкулов Леонід Федорович]] 

-Знайдено: + '''Леоні́д Фе́дорович Хінку́лов''' (* [[1 січня]] [[1912]], [[Київ]]&nbsp;— [[25 жовтня]] [[1986]])&nbsp;— український літературознавець, критик, перекладач. Доктор філологічних наук. Професор. Член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] (від 1944 року).
<br>

----
Назва:[[Західноукраїнська Народна Республіка]] 
[[Файл:Ukrainians in Austria-Hungary 1911.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Тимчасовий Основний закон ЗУНР був з часом доповнений цілим рядом законів: про організацію війська ([[13 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), тимчасову адміністрацію ([[15 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), тимчасову організацію судівництва ([[16 листопада]] і [[21 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), державну мову ([[1 січня]] [[1919]]&nbsp;р.), шкільництво ([[13 лютого]] [[1919]]&nbsp;р.), громадянство ([[8 квітня]] [[1919]]&nbsp;р.), земельну реформу ([[14 квітня]] [[1919]]&nbsp;р.).
<br>
-Знайдено: + [[21 січня]] [[1919]]&nbsp;р. представники Всекарпатського конгресу [[Степан Клочурак]] і [[Дмитро Климпуш]] передали уряду ЗУНР у [[Станіслав]]і рішення населення краю про приєднання до України закарпатських земель. 
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Синельникове]] 
[[Файл:Sinel.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2001]]&nbsp;р. у місті проживають 35,6 тис. жителів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Тарновський Микола Миколайович]] 
[[Файл:Тарновський.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Миколайович Тарновський''' (* [[1 січня]] [[1895]]&nbsp;— [[20 червня]] [[1984]])&nbsp;— український [[поет]], родом з села [[Коцюбинці]] на [[Тернопільщина|Тернопільщині]]. Брат української письменниці [[Тарновська Марія Миколаївна|Тарновської Марії Миколаївни]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Козацька рада]] 

-Знайдено: + З [[1654]]&nbsp;року систематично (тричі на рік) збиралася козацька рада на Запорожжі. У [[18 століття|18 столітті]], у часи [[Нова Січ (центр козацтва)|Нової Січі]], це були: [[1 січня]]&nbsp;— [[Новий рік]], 2 або З день [[Великодень|Великодня]] та [[1 жовтня]]&nbsp;— свято [[Покрова|Покрови]]&nbsp;— [[храмове свято]] Запорізької Січі. Крім того, це робилося в будь-який день на вимогу козацького товариства чи «сіроми». Тут найдовше зберігалися певні риси [[демократія|демократії]], хоч кошова верхівка домагалася заміни козацької ради старшинськими нарадами і сходками курінних отаманів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Донецьк]] 
[[Файл:Пам'ятник Бітлз Донецьк.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[1975]]&nbsp;— 966 800<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[1975]] року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[1987]]&nbsp;— 1 090 000<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[1987]] року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[1992]]&nbsp;— 1 121 400<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[1992]] року (Госкомстат України)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[1994]]&nbsp;— 1 113 500<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[1994]] року (Госкомстат України)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[1998]]&nbsp;— 1 065 400<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[1998]] року (Госкомстат України)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[2000]]&nbsp;— 1 049 000<ref> Згідно чисельності населення на [[1 січня]] [[2000]] року (Держкомстат України)</ref>
<br>
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[2006]]&nbsp;— 993 500<ref> Згідно з чисельністю населення на [[1 січня]] [[2006]] року (Держкомстат України)</ref>
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Маріямпіль]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Та пicля поразки в [[Західноукраїнська Народна Республіка|українсько-польській війні]] і приєднання Галичини до створеної за [[Версальський договір 1919|Версальським договором]] незалежної Польської держави українці опинилися під брутальним тиском польської адміністрації. Ще [[9 червня]] [[1919]]&nbsp;р. під час Богослужіння до костьолу в монастирі, яким біля 130 років спільно користувалися римо- і греко-католики, вдерлися 40 польських жовнірів й почали бити прихожан, подерли хоругви, порізали хрести і книги, деякі церковні речі забрали з собою. [[26 вересня]] [[1924]]&nbsp;р. Станіславське староство наказало греко-католикам залишити костьол до [[1 січня]] [[1926]]&nbsp;р. Для зведення нового храму маріямполянам давався 1 рік і 3 місяці, що за браку коштів в повоєнний час було неможливо. Після цього з костьолу сестрами-служебницями разом з римо-католицьким парохом о. Марціном Босаком були винесені греко-католицькі образи та церковні знаряддя, а [[5 січня]] [[1926]]&nbsp;р., за день до свята Різдва костьол назавжди замкнули для українців, розібравши незабаром і дерев'яну дзвіницю перед костьолом.
<br>

----
Назва:[[Грицак Ярослав Йосипович]] 

-Знайдено: + '''Ярослав Йосипович Грицак''' (нар. [[1 січня]] [[1960]] р. у селі [[Довге (Стрийський район)|Довге]] [[Стрийський район|Стрийського району]] [[Львівська область|Львівської області]]) — український науковець, історик і публіцист. Доктор історичних наук, [[професор]] Українського Католицького Університету. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, гість-[[професор]] (1996-2009) Центральноєвропейського університету у [[Будапешт]]і, Перший віце-президент (1999-2005) [[Міжнародна асоціація україністів|Міжнародної асоціації україністів]]. Співредактор наукового річника «[[Україна модерна]]», член редакційної колегії часописів [[Ab Imperio (журнал)|Ab Imperio]], [[Критика (часопис)|Критика]], [[Slavic Review]], член наглядової ради журналу [[Harvard Ukrainian Studies]]. Почесний [[професор]] [[НаУКМА]].
<br>

----
Назва:[[Забужко Оксана Стефанівна]] 

-Знайдено: + В Україні Забужко від [[1996]] (від часу першої публікації [[Роман (жанр)|роман]]у-[[лонґселер]]а «[[Польові дослідження з українського сексу]]») залишається найпопулярнішим україномовним автором – загальний наклад проданих її книжок станом на [[1 січня]] [[2003]] становить понад 65 тис. примірників.{{джерело?<br>

----
Назва:[[Міста України (за населенням)]] 

-Знайдено: + | [[Буча (місто)|Буча]]<Ref name=bucha>Смт [[Буча (місто)|Буча]] [[Ірпінська міська рада|Ірпінської міськради]] [[Київська область|Київської області]] віднесене до категорії міст обласного значення постановою Верховної Ради України №3434-IV від 9.02.2006 року. Постанова набула чинності з [[1 січня]] [[2007]] року.</Ref>
<br>

----
Назва:[[Міста України (в алфавітному порядку)]] 

-Знайдено: + Нижче наведено повний '''список [[місто|міст]] [[Україна|України]]''' (станом на [[1 січня]] [[2011]] року), а також їхнє населення (за даними [[Всеукраїнський перепис населення|Всеукраїнського перепису населення]] [[5 грудня]] [[2001]] року) та рік чи приблизний час заснування міста. У деяких випадках, коли час заснування міста не відомий, наводиться дата першої згадки про поселення.
<br>

----
Назва:[[Міста України (за областями)]] 

-Знайдено: + Нижче наведений список усіх [[місто|міст]] [[Україна|України]] (станом на [[1 січня]] [[2002]] року), а також їх населення (за даними [[Перепис населення України 2001 року|Всеукраїнського перепису населення 5 грудня 2001 року]]).
<br>

----
Назва:[[Кропивницький|Кіровоград]] 

Підзаголовок:== Демографія ==<br>
Знайдено: + Населення Кіровограда станом на [[1 січня]] [[2009]] року складає 245,7 тисяч осіб<ref name="Загальні відомості про місто Кіровоград (станом на 01.01.2009 рік)">[http://kr-rada.gov.ua/files/content/files/Pasport_Kirovograd.doc Загальні відомості про місто Кіровоград (станом на 01.01.2009 рік)]</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Демографія ==<br>
Знайдено: + | [[1943]] || align="right" | {{Formatnum: 63403}}<ref>Дані по [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]] станом на [[1 січня]] [[1943]] року за: Karel Cornelis Berkhoff, ''Harvest of Despair. Life and Death in Ukraine Under Nazi Rule'', Harvard University Press, 2004, стор. 318</ref>
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Ічня]] 
[[Файл:Скульптурный бюст В.Г. Чумака в Ичне.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | населення          = {{зменшення}}11781 (01.01.2011)<ref>[http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)]</ref>
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Герца]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + До другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення місто було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на [[1 січня]] [[1997]] р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців). 
<br>

----
Назва:[[Глухів]] 
[[Файл:Youtube.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На початку [[1960-ті|1960-х років]] у місті створюється військова частина. А вже [[1 січня]] [[1962]] року заступив на бойове чергування перший ракетний полк, озброєний [[Зенітно-ракетний комплекс|ракетним комплексом]] Р-14.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Олесько]] 

-Знайдено: + | засноване          = [[1 січня]] [[1366]] (офіційно)
<br>

----
Назва:[[Дунаївці]] 
[[Файл:Dunaivtsi gymnasium.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Промисловість ===<br>
Знайдено: + За даними державного реєстру станом на [[1 січня]] [[2002]] року на території міста було зареєстровано 116 малих підприємств та [[Товариство з обмеженою відповідальністю|товариств з обмеженою відповідальністю]].
<br>

<br>Зобр:34шт.
----
Назва:[[Касіян Василь Ілліч]] 
[[Файл:МД Касіян.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Васи́ль Іллі́ч Касія́н''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1896]], [[Снятин]]&nbsp;— †&nbsp;[[26 червня]] [[1976]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[художник]], графік, [[народний художник СРСР]], [[професор]] [[Київський художній інститут|Київського художнього інституту]], [[Герой Соціалістичної Праці]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1896]] року в селі Микулинцях (нині у складі міста [[Снятин]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) в багатодітній [[селяни|селянській]] родині. [[Українець]].
<br>
-Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[11 січня]] [[1974]] року за видатний внесок у розвиток радянського образотворчого мистецтва і плідну громадську діяльність народному художнику СРСР Касіяну Василю Іллічу присвоєне звання [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і золотої [[медаль «Серп і Молот»|медалі «Серп і Молот»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Новий рік]] 
[[Файл:Chinatown london.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У древніх римлян рік складався з десяти місяців, маючи при цьому 304 дні, а зима не поділялася на місяці. Початком року вважався березень, що збігався з початком польових робіт. Порядок слідування місяців відбився на латинських назвах деяких місяців (напр. {{lang-la|September}} ([[вересень]])&nbsp;— буквально&nbsp;— сьомий, {{lang-la|October}} ([[жовтень]])&nbsp;— буквально&nbsp;— восьмий і&nbsp;т.&nbsp;д.). Імператор [[Нума Помпілій]] збільшує кількість місяців на два&nbsp;— Ianuarius ([[січень]]) та Februarius ([[лютий]]), названі на честь богів [[Янус (міфологія)|Янус]]а та [[Феб]]а. 153&nbsp;р. до н.&nbsp;е. початок року було перенесено на 1 січня.<ref>Згідно [http://www.norbyhus.dk/calendar.html The Perpetual Calendar]. За іншими даними 1 січня вперше відмічалось як Новий Рік за Правління Цезаря в 45 р. до н.&nbsp;е.</ref>
<br>
-Знайдено: + У 46 році до нашої ери римський імператор [[Юлій Цезар]] реформує календар, який згодом отримав назву [[юліанський календар|юліанського]], однак [[1 січня]] залишається початком року. У цей день Римляни приносили жертви Янусу й починали з нього великі заходи, вважаючи перший день року сприятливим. У цей день у Древньому Римі було прийнято відпускати на волю [[раб]]ів.<ref>http://www.dw-world.de/dw/article/0,2144,441992,00.html</ref>
<br>
-Знайдено: + * До свята [[Обрізання Господнє|Обрізання Господнього]], що припадав на [[1 січня]].
<br>
-Знайдено: + Протягом [[16 століття|16]]&nbsp;— [[17 століття]] в більшості країн Європи перейшли на сучасну традицію святкування [[1 січня]].
<br>
-Знайдено: + У той же час на українських землях, що входили до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], а пізніше&nbsp;— [[Річ Посполита|Річі посполитої]], з 1362 року початок Нового Року було встановлено на 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового». Ця система трапляється в українських літописах того часу.
<br>
-Знайдено: + [[20 грудня]] [[1700]] року за указом царя [[Петро I Романов|Петра I]] Новий рік у [[Російська імперія|Російській Імперії]] святкують, «…за прикладом усіх християнських народів…» [[1 січня]], причому як і раніше&nbsp;— за юліанським календарем. У [[18 століття|XVIII столітті]] практично всі протестантські держави переходять на григоріанський стиль, натомість у Російській імерії до [[1918]] року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу не збігався з західноєвропейським.
<br>
-Знайдено: + У [[Японія|Японії]] Новий рік вважається найбільшим святом, яке святкують протягом декількох днів. Святкування на сході країни триває сім днів, а на заході&nbsp;— цілих п'ятнадцять. До [[1868]] року Новий рік відзначали за китайським сонячно-місячним календарем у [[лютий|лютому]]-[[березень|березні]]. Однак після [[вестернізація|вестернізації]] Японії й упровадження [[григоріанський календар|григоріанського календаря]] його почали святкувати [[1 січня]].
<br>
-Знайдено: + |1 мухаррам 1427&nbsp;р. ||	31 січня 2006&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Лобановський Валерій Васильович]] 

-Знайдено: + Восени 1996 року Валерій Васильович Лобановський дав згоду на повернення до «Динамо». Виконувати свої обовязки тренер почав з [[1 січня]] [[1997]] року. Тоді у клубі зібралися гравці, які були основою збірної України: [[Сергій Ребров]], [[Олександр Головко]], [[Владислав Ващук]], [[Дмитро Михайленко]], [[Віталій Косовський]] і [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]]. У 1997 році команда перемагає у чемпіонаті України, у 1998 році робить «[[Дубль (футбол)|дубль]]»&nbsp;— чемпіонат + Кубок. У Європі команду особливо запам'ятали завдяки розгромним перемогам у груповому турнірі Ліги чемпіонів УЄФА над легендарною [[Барселона (футбольний клуб)|«Барселоною»]](3:0 удома і 4:0 на виїзді). Київський клуб уперше за багато років дійшов так далеко у єврокубках, до 1/4 [[Ліга чемпіонів|Ліги чемпіонів]], де поступився італійському «[[Ювентус]]у».
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[Вершаці]] 

-Знайдено: + '''Ве́ршаці''' (перша назва&nbsp;— ''Нестерівка'')&nbsp;— [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]], [[Черкаська область|Черкаської області]] в [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій підпорядковані також село [[Тарасо-Григорівка (Чигиринський район)|Тарасо-Григорівка]] і [[селище]] [[Кудашеве]]. [[Населення]] 747 чоловік, 430 дворів (на [[1 січня]] [[2007]] року).
<br>

----
Назва:[[Кищенці]] 

-Знайдено: +  | населення       =890 (на [[1 січня]] [[2005]])
<br>

----
Назва:[[Скрябін (гурт)]] 

-Знайдено: + [[Студія]] «Nova», спостерігаючи за успіхом молодої команди, охоче запропонувала їм стабільний контракт. [[1 січня]] [[1996]] року було підписано контракт на один рік, відповідно до якого гурт повинен був записати свій новий матеріал саме на «Nova». Скрябін уже притерся у столичних колах, Шура захопився [[рейв]]ом і активно писав останні треки на «Молотов-20», а Ростик знову поїхав до Москви. У всіх інтерв'ю того часу Кузьма досить категорично висловлювався на тему того, що він і Шура — це кістяк гурту, а Ростик і Тері «''належать до людей, які приходять і відходять''». З початку контрактного періоду Кузьма хотів випустити одразу три альбоми, один із яких обов'язково мав бути в живому виконанні й за участі друзів гурту. Але всі ці три проекти злилися в одному. «'''[[Казки (альбом)|Казки]]'''» записували півроку. Матеріал для платівки брали з усіх старих альбомів, окрім «Мови Риб». Проект об'єднання багатьох музикантів відобразився в запрошенні до запису «Казок» великої кількості друзів музикантів. Допомогли з музикою Жан Болотов і Олег Барабаш; підспівували й пригравали великі друзі і колеги Скрябіна&nbsp;— [[Андрій Підлужний]] ([[Нічлава (гурт)|Нічлава]]) і Костянтин Тараненко з «Нічлава блюз», Геннадій Дьяконов із гурту «Білик», [[Олег Лапоногов]] із «[[Табула Раса]]», Олег Комлач, Лєсік Турко, Віталій Климов, [[El Кравчук]]. Відгукнулися люди зі Львова, навіть приїхала [[Ярка Якубяк]] з гурту «[[Мертвий Півень]]», але записати її не встигли. Під Новий 1997 рік альбом «Казки» у двох частинах було записано й зведено, і «[[Національна Аудікомпанія]]» ('''NAC''') одержала матеріал для тиражування. Кліп на трек «Train», почав розкручуватися навіть першою версію (друга версія кліпа 1997 року) і посів перше місце в хіт-параді програми «[[Територія А|Території „А“]]». [[Зображення:Train Skryabin.jpg]]
<br>

----
Назва:[[Українська православна церква (Московський патріархат)]] 
[[Файл:Pecherskih1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + news_id=404 КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ І УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКОВНІ ПРОБЛЕМИ]. Центр Разумкова</ref><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref>, перебуваючи у [[євхаристичне спілкування|євхаристичному спілкуванні]] з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу<ref name="дзерктиж"/><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /><ref>[[Євхаристійне спілкування]], тобто можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенством, найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів і архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочостості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Олександрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).</ref>. За даними [[Державний комітет України у справах національностей та релігій|Держкомнацрелігій]] найбільше релігійне об'єднання України за чисельністю приходів та священнослужителів (станом на [[1 січня]] [[2010]] року)<ref name="Держкомнацрелігій">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?<br>
Підзаголовок:=== Єпархії ===<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2010]] року Українська православна церква налічувала 45 [[єпархія|єпархій]].
<br>
-Знайдено: + id=50179 Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2008 року] (Excel)</ref>).
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Село]] 
[[Файл:Indianvillage.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На [[1 січня]] [[1991]] в [[Україна|Україні]] було 28 844 села, на 5 грудня 2001 року&nbsp;— 28 619<ref>Сайт [[Українська правда]]: [http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/6/6643213/ Щотижня в Україні зникає одне село]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Інтер (телеканал)]] 
[[Файл:Пятый логотип канала Интер.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Файл:Интер2.JPG|Другий логотип каналу з [[4 грудня]] [[2000]] по [[23 серпня]] [[2007]] року. Знаходився у лівому нижньому куті, потім з [[1 січня]] [[2004]] року був пересунутий у правий верхній кут.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Гресівський]] 

-Знайдено: + | населення          =10,7 тис. на [[1 січня]] [[2006]] року
<br>

----
Назва:[[Адміністративний поділ УРСР]] 
[[Файл:Області УРСР 1932–1991.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + == Адміністративний поділ на [[1 січня]] [[1954]] року ==
<br>
-Знайдено: + | № п/п || '''Область''' || '''Площа<br />(км²)''' || '''Населення<br />[[1 січня]] [[1976]]''' || '''Населення<br />[[1 січня]] [[1987]]''' || '''Центр''' || '''Склад''' || '''Докладніше'''
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Карташов Євген Григорович]] 
[[Файл:Карташов Євген Григорович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Карташо́в Євге́н Григо́рович''' (народився [[1 січня]] [[1942]])&nbsp;— [[мер]] міста [[Запоріжжя]] із 2003 до 2010 року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Адміністративний поділ Донецької області]] 

-Знайдено: + Всього адміністративно-територіальних одиниць (за станом на [[1 січня]] [[2003]] роки): 
<br>

----
Назва:[[КОАТУУ]] 

-Знайдено: + '''Держа́вний класифіка́тор об'є́ктів адміністрати́вно-територіа́льного у́строю Украї́ни''' (''КОАТУУ''), який є складовою частиною єдиної [[системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації]]. [[Класифікатор]] затвержено і введено в дію з [[1 січня]]&nbsp;[[1998]] наказом [[Держстандарт]]у від [[31 жовтня]]&nbsp;[[1997]].
<br>

----
Назва:[[Почесні звання України]] 

-Знайдено: + nreg=1549-14 ''Закон України № 1549-III. Про державні нагороди України'']</ref> (з подальшими змінами та доповненнями, за станом на [[1 січня]] [[2011]]) встановлюються такі почесні звання України:
<br>

----
Назва:[[Тарасюк Борис Іванович]] 

-Знайдено: + '''Бори́с Іва́нович Тарасю́к''' (*[[1 січня]] [[1949]], [[Романів (смт)]]&nbsp;— український [[політик]] і [[дипломат]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1949]]&nbsp;р. (м. Дзержинськ (тепер&nbsp;— [[Романів (смт)|Романів]]), [[Житомирська область]]). Освіта вища, закінчив Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права (1975).
<br>

----
Назва:[[Українська автокефальна православна церква]] 
[[Файл:St. Andriy's Church in Kyiv.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після антигетьманського перевороту та встановлення влади [[Директорія УНР|Директорії]], [[1 січня]] [[1919]] року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви». До участи в Першому Святому Синоді уряд, серед інших, запросив архієпископа Катеринославського [[Агапіт Вишневський|Агапіта (Вишневського)]], єпископа міста Кременця [[Діонісій (Валединський)|Діонісія (Валединського)]] та протоієрея Василя Липківського.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Райони України]] 
[[Файл:ukraine_raions.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2007]] року в Україні 490 районів (без районів у містах). Середня площа українського району&nbsp;— 1200 км², середня чисельність населення&nbsp;— 52 тисяч осіб (міського&nbsp;— 130 тисяч.) (станом на [[2001 рік]]), середня густота населення&nbsp;— 43 осіб/км².
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гнилець]] 

Підзаголовок:==Історія==<br>
Знайдено: + У  квітні  [[1923]]  року  село  Гнилець  увійшло  до  складу  новоутвореного  [[Вільшанський район (Черкаська область)|Вільшанського  району]],  ставши  водночас  і  центром  [[сільська рада|сільської  Ради]],  до  якої, окрім  нього,  увійшли  ще  й  два  невеликих  хутори  Мельників  та  Суржків. На  [[1 січня]] [[1926]]  року  на  території  сільської  Ради  налічувалося  407  дворів  та  проживало  1 832  жителі.  Власне  у  самому  селі  на  той  час  було  380  господарств  та  мешкало  1 697 чоловік,  у  тому  числі  842  особи  [[чоловік|чоловічої  статі]]  та  855  [[жінка|жіночої]]. Впродовж  всіх  цих  років,  що  зрештою  були  роками  найбільшого  розквіту  села,  а  також  впродовж  багатьох  попередніх,  жителі  Гнильця,  окрім  традиційного  [[землеробство|землеробства]],  займалися  ще  й  [[гончарство]]м,  будучи  в  цій  справі  неперевершеними  майстрами  на  всю  округу  та  забезпечуючи  своїми  виробами  не  тільки  жителів  Вільшанщини,  а  й  мешканців  Звенигородщини,  Лисянщини та  інших  поблизьких  районів. З  початком  [[колективізація|колективізації]]   це  ремесло  почало  поступово  занепадати,  а  згодом  уже  в  середині  [[1960-ті|60-х]]  років  і  зовсім  забуте. Під  час  самої  ж  колективізації   у  селі  було  утворено  сільськогосподарську  [[артіль]]  імені  Третьої  П’ятирічки,  яка  як  окремий  об’єкт  господарювання  існувала  до  [[1960]]  року.  Саме  того  року  артіль  було  розформовано,  а  на  її  базі  утворено  третю  виробничу  дільницю  [[колгосп]]у  імені  Шевченка  (пізніше  «Батьківщина  Шевченка»),  центральна  садиба  якого  містилася  у  селі  Моринці. Тоді  ж  у  Гнильці  було  ліквідовано  і  сільську  Раду  з  підпорядкуванням  його  сільській  Раді  того  ж  села  Моринці.  Такі  зміни  аж  ніяк  не  сприяли  подальшому  розвитку  села,  навпаки  стали  одними  з  головних  чинників  його  швидкого  занепаду,  відтак  уже  у  [[1979]]  році  чисельність  його  громади  скоротилася  до  500  чоловік,  у  [[1989]]  році   до  260,  а  за  [[Перепис населення України 2001|переписом  2001  року]]  становила  всього  лише  197 осіб. Відповідно  зі  зменшенням  чисельності населення села  занепадали  і  його  виробнича  та  соціальна  інфраструктури,  і  якщо  раніше  в  ньому  працювали  молочно-товарна  ферма, поштове  відділення, неповно-середня  школа,  клуб,  [[бібліотека]],  дві  [[крамниця|крамниці]],  то  вже  на  початок  [[ХХІ  століття]]  функціонували  лише  поштове  відділення  та невелика  продуктова  крамниця.
<br>

----
Назва:[[Запорізький національний університет]] 
[[Файл:ZNU3.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З будівництвом [[ДніпроГЕС]]у та інтенсивним розвитком міста на прикінці 20-х та на початку 30-х років виникла проблема у відсутності педагогічних кадрів. Педтехнікум вже не справлявся з навантаженням, тому в  [[1930]] році педагогічний технікум було реорганізовано у інститут соціального виховання з двома секторами - соціального виховання та професійної освіти. На [[1 січня]] [[1931]] року в інституті навчалося 318 студентів, працювало 30 викладачів. В [[1933]] року він отримав назву педагогічний інститут.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Українська православна церква — Київський патріархат]] 
[[Файл:Rivne2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + option=com_content&view=article&id=581:1&catid=51:stats&Itemid=79&lang=uk Станом на 1 січня 2010 року. Дані державного комітету України у справах національностей та релігій]</ref>
<br>
-Знайдено: + За даними державного комітету в справах національностей та релігій станом на [[1 січня]] [[2007]] року УПЦ-КП мала: 3882 громади, 43 монастирі з 165 ченцями (для порівняння: в [[УПЦ(МП)]] 4399 ченців, в [[УГКЦ]]&nbsp;— 1235), 2867 священнослужителів, 16 навчальних закладів з 1162 слухачами, 1174 недільні школи, 35 періодичних видань<ref>[http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics/ukr2007/ RISU /Українська /Ресурси /Державна статистика релігій в Україні /Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2007 р.)]</ref>.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Філарет (патріарх Київський)]] 
[[Файл:Філарет1946.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | прийняття чернецтва = [[1 січня]] [[1950]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився Михайло в селі [[Благодатне (Амвросіївський район)|Благодатному]] на [[Донбас]]і, у родині робітника Антона Денисенка і його дружини Меланії. У [[1946]] році після закінчення середньої школи, вступив до 3-го класу [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]], закінчив її з відзнакою&nbsp;— і у тому ж році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі (1 січня 1950&nbsp;р.), прийняв [[чернецтво|чернечий]] постриг з ім'ям Філарета.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Амфілохій Почаївський]] 

-Знайдено: + |помер             = [[1 січня]] [[1971]]
<br>
-Знайдено: + '''Амфілохій Почаївський''' (у миру '''Яків Варнавович Головатюк''', *[[1894]], [[Мала Іловиця]]&nbsp;— †[[1 січня]] [[1971]])&nbsp;— святий, [[чудотворець]], [[старець]], послушник [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]].
<br>
-Знайдено: + Помер старець [[1 січня]] [[1971]] року від отруєння однієї з послушниць. Але зцілення продовжувалися й на його могилі. [[2002]] року його мощі дістали з землі й розмістили в печерній церкві поруч із нетлінними останками преподобного [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]] та зарахували до лику святих.
<br>

----
Назва:[[Богодухів]] 
[[Файл:LIS BOGODOUKHIV.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + ===Станом на [[1 січня]] [[2005]] року'''===
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Буча]] 
[[Файл:Міський стадіон у Бучі.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | статус             = [[1 січня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + '''Бу́ча'''&nbsp;— [[місто]] (з 1 січня 2007) обласного значення в [[Україна|Україні]], [[Київська область]]. До 2007 року Буча була [[Селище міського типу|селищем міського типу]] у складі [[Ірпінь (місто)|Ірпінської міськради]]. 
<br>
-Знайдено: + 2007&nbsp;— з [[1 січня]] [[2007]] року Буча отримала статус міста<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + * 9-11-х класів&nbsp;— 13,65 грн<ref>[[Бучанські новини]], 21 січня 2011, стор. 3. Людмила Гладська: «Як харчуються місцеві діти». [http://www.bucha.com.ua/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Київстар]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[2007]] — на [[1 січня]] [[2007]] року абонентська база «Київстар» нараховувала 21&nbsp;млн&nbsp;510&nbsp;тис. 279 абонентів. На той час це найбільша кількість абонентів серед операторів стільникового зв'язку;
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[2008]] — на 1 січня 2008 року кількість абонентів «Київстар» склала 23&nbsp;млн 604 тис. осіб. Крім абонентів оператора «Київстар» (12,377 млн осіб), ця цифра охоплює також абонентів Djuice (9,196 млн осіб) та «Мобілич» (790 тис. осіб). Кількість контрактних абонентів склала 1,241 млн осіб<ref>http://www.kyivstar.net/press_center/press_releases/common/?</ref><br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + == Статистика станом на 1 січня 2010 року ==
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Горбатюк Василь Іванович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Іва́нович [[Горбатюк|Горбатю́к]]''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1956]], село [[Гнатівці]] [[Хмельницький район|Хмельницького району]])&nbsp;— український [[письменник]]. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] (від 1984 року).
<br>

----
Назва:[[Алмазів Олекса Дмитрович]] 
[[Файл:Mogyla Almazova.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[1 січня]] [[1918]] року&nbsp;— командир окремої кінно-гірської батареї [[Гайдамацький Кіш Слобідської України|Гайдамацького Коша Слобідської України]] військ [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]]. Учасник боїв за [[Київ]] у січні 1918 року, біля [[Гребінка|Гребінки]], за [[Лубни]], [[Хорол]], [[Полтава|Полтаву]], [[Харків]], [[Кременчук]]. У бою під [[Бердичів|Бердичевим]] у середині лютого 1918 року був поранений у ногу. [[15 березня]] 1918 року батарея була реорганізована у Запорізький кінно-гірський [[Артилерійський дивізіон|гарматний дивізіон]] Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, на чолі якого Алмазов залишався до кінця [[Українська революція 1917-1921|Визвольних змагань]] (цей дивізіон у [[Дієва армія УНР|Дієвій армії УНР]] називався Алмазівським). На чолі цього дивізіону у квітні 1918 року брав участь у [[Кримська операція 1918|поході полковника Болбочана на Крим]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Федунець Микола Федорович]] 

-Знайдено: + '''Федунець Микола Федорович''' народився [[1 січня]] [[1944|1944 року]] в с. [[Сушівці|Сушівці]] [[Білогірський район (Хмельницька область)|Білогірського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Закінчив факультет журналістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка]]. Майже двадцять років віддав журналістській праці – у редакції газет: білогірської районної «Життя і слово», обласних – «Подільські вісті», та «Ровесник». Заслужений працівник культури України. Голова Хмельницької обласної організації НСПУ. 
<br>

----
Назва:[[Перебудова]] 

-Знайдено: + Цей закон призвів до появи величезного числа різних [[кооператив]]ів, які відрізнялися від приватних підприємств лише відсутністю найманої праці та обов'язковістю колективних принципів побудови. Так, на початку [[1987]] року в кооперативах працювали 15 тис. осіб, на початку [[1988]] р. - 150 тис. осіб, а до літа [[1988]] р. - 200 тис. осіб. Згідно з законом про кооперацію, з'явилася також можливість створення кооперативних банків. До [[1 січня]] [[1989]] року в країні діяв 41 комерційний банк, до середини року - 143. Найбільшого розвитку [[кооператив]]и отримали в [[Роздрібна торгівля|роздрібній торгівлі]] та громадському харчуванні. Виникла мережа так званих «комерційних магазинів», власники яких скуповували державні товари і перепродували їх за надвисокими цінами. Однак в умовах черг у магазинах і [[дефіцит]]у люди охоче користувалися послугами [[кооператив]]ів.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Іваненко Дмитро Олексійович]] 

-Знайдено: + | Дата смерті         = [[1 січня]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Дмитро́ Олексі́йович Іване́нко''' (*&nbsp;[[1859]], село Китайгори, нині [[Великий Кобелячок]] [[Новосанжарський район|Новосанжарського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[1 січня]] [[1943]], Свердловськ, нині [[Єкатеринбург]], [[Росія]])&nbsp;— український і російський [[письменник]], [[журналіст]].
<br>

----
Назва:[[Хом'як Катерина Петрівна]] 
[[Файл:18-18.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[1 січня]] [[1954]] року працює у Львівському академічному театрі ім. М.Заньковецької. Перша її роль у цьому театрі&nbsp;— дівчинка-школярка Наташа, «Під покрівлею нашого дому». Далі була Леся в «Човен хитається» (режисер О.Ріпко)… Головне, що завжди привернуло до Катерини Хом'як увагу режисерів і симпатії глядача&nbsp;— це її акторська органіка, безпомилкове відчуття сценічної правди, щирість. Ці якості найперше відзначала критика, схвально оцінюючи такі роботи актриси як: Моніка («І один у полі воїн» Дольд-Михайлика), Марія Шапіга («Дівчата нашої країни» Микитенка), Ліля («Дочка прокурора» Янівського), Наташа («Веселка» Зарудного), Олена («Антеї» Зарудного), Надія Іванівна («Рим-17, до запитання», Зарудного), Розарія («Моя сім'я», Едуардо-де-Філіппо), Регана («Король Лір» Шекспіра), Ірина («Шануй батька свого» Лаврентьєва), Леся («Човен хитається» Галана), Норма Фансі («Під золотим орлом» Галана) та багато інших.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Савченко]] 

-Знайдено: + * [[Савченко Микола]] (Петро Миколенко «Байда»; [[20 лютого]] [[1921]] — [[1 січня]] [[1979]]) — діяч [[УПА]];
<br>

----
Назва:[[Адміністративний поділ Тернопільської області]] 

-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2003]] Тернопільщина складається із 17 районів<ref>http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RS?</ref><br>

----
Назва:[[Жириновський Володимир Вольфович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну = [[1 січня]] [[2000]]
<br>

----
Назва:[[Центр радіофізичного зондування Землі імені А. І.Калмикова]] 

-Знайдено: +  дата заснування     = [[1 січня]] [[1995]]|
<br>
-Знайдено: + '''Центр радіофізи́чного зондува́ння Землі́ імені А. I. Калми́кова''' створено [[НАН України|Національною академією наук]] та [[Національне космічне агентство України|Національним космічним агентством України]] 1 січня 1995 р. на базі відділу дистанційних методів дослідження природного середовища [[Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України|Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України]]. 
<br>

----
Назва:[[Адміністративний поділ Черкаської області]] 

-Знайдено: + == Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1963 року ==
<br>
-Знайдено: + == Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 2008 року ==
<br>
-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2008]] року в Черкаській області налічувалось 20 сільських районів, 2 райони у місті [[Черкаси]] ([[Соснівський район|Соснівський]] і [[Придніпровський район|Придніпровський]]), 16 [[місто|міст]], з них 6 обласного значення, 15 [[селище міського типу|селищ міського типу]] 723 [[село|села]] і 101 [[селище]], що підпорядковані 16 міським, 15 селищним і 525 сільським радам.
<br>

----
Назва:[[Національна академія педагогічних наук України]] 

-Знайдено: + * [[Андрущенко Віктор Петрович]] (народився [[1 січня]] [[1949]] року), доктор філософських наук, професор, обрано [[10 квітня]] [[2003]] року. Відділення педагогіки і психології вищої школи.
<br>
-Знайдено: + * [[Павленко Анатолій Федорович]] (народився [[11 січня]] [[1940]] року), доктор економічних наук, професор, обраний [[10 квітня]] [[2003]] року. Відділення педагогіки і психології вищої школи.
<br>

----
Назва:[[Ємець Олександр Іванович]] 

-Знайдено: + | дата_народження      = [[1 січня]] [[1959]]
<br>
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Іва́нович Є́мець''' (*[[1 січня]] [[1959]], [[Велика Медведівка]]&nbsp;— †[[28 січня]] [[2001]])&nbsp;— український правознавець і політик.
<br>

----
Назва:[[Національна наукова медична бібліотека України]] 

-Знайдено: + '''Національна наукова медична бібліотека України''' колишня '''Бібліоте́ка Республіка́нська науко́ва меди́чна в Ки́єві''' — організаційно-методичний центр мережі [[Медицина|медичних]] [[Бібліотека|бібліотек]] [[УРСР]]. Існує з [[1932]] року. Книжкові фонди бібліотеки в період [[Друга світова війна|війни]] були спалені окупантами. Поновлений фонд становив на [[1 січня]] [[1959]] року 250 000 примірників медичної літератури; понад 30% книжкового фонду — література іноземними мовами. 
<br>

----
Назва:[[Мічурін (фільм)]] 
[[Файл:Michurin (screenshot).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мічурін'''&nbsp;— український радянський художній кінофільм. Фільм вийшов на екрани [[1 січня]] [[1949]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Нива (Тернопіль)]] 
[[Файл:FC Niva Ternopol Logo.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | 23. || [[Семенина Ігор]] || [[1 січня]] [[1989]] || {{UKR}} ||11 || [[17 липня]] [[2009]] ||15 ||1
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Галущинці]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + морґи. В [[1921]] році в селі проживало 1694 осіб. Було 320 селянських дворів і 2 поміщицьких. Уже на [[1 січня]] [[1939]] року у селі проживало 1810 чоловік, з них 60 [[українці]]в, 1720 [[поляки|поляків]], 30 [[євреї]]в. До [[1946]] року в селі проживали тільки поляки. Було декілька змішаних польсько-українських сімей і єврейських сімей.
<br>

----
Назва:[[Бекарюков Дмитро Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Дми́трович Бекарюко́в''' (*[[1 січня]] [[1861]], [[Василівна]]&nbsp;— †[[13 вересня]] [[1934]], Москва)&nbsp;— російський і український радянський гігієніст, фахівець в галузі [[шкільна гігієна|шкільної гігієни]].
<br>

----
Назва:[[Миколаївський зоопарк]] 
[[Файл:Zooflag.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + На [[1 січня]] [[1941|1941 року]] Акваріум-Зоосад налічував 135 видів тварин: 27 видів ссавців, 37 птахів, 8 плазунів, 62 риб.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Грач Леонід Іванович]] 

-Знайдено: + '''Леоні́д Іва́нович Гра́ч''' (*[[1 січня]] [[1948]], [[Бродецьке (смт)|Бродецьке]], Комсомольський район, Вінницька область&nbsp;— [[доктор історичних наук]]; ВР України, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006), член фракції КПУ (з 04.2006); проф. кафедри філософії і соціальних наук Крим. держ. мед. університету (з 2000); 1-й секр. Крим. респ. комітету КПУ, член президії ЦК КПУ (з 06.1993); член Нац. ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 12.2000).
<br>

----
Назва:[[Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни]] 

-Знайдено: + У [[1943]] році партизани контролювали лісові райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени [[1943]] рух радянських партизан в Україні пожвавився. Якщо на [[1 січня]] [[1943]] в Україні було 13&nbsp;300 партизан (у 7 з'єднаннях і 155 самостійних загонах), то на [[1 грудня]] [[1943]]&nbsp;— вже 43&nbsp;500 (29 і 83). На початок [[1944]] їх кількість зросла до 47&nbsp;800.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Релігія в Україні]] 
[[Файл:Flag of Kyiv Kurovskyi.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | № п/п || '''Регіон''' || '''Населення<br />(на 01.04.2010)<ref>http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/ds/kn/kn_u/kn0310_u.html</ref>''' || '''Кількість населення<br>на одну громаду''' || '''Кількість громад<br />([[1 січня]] [[2010]])<ref>http://www.irs.in.ua/index.php?<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Смолій Валерій Андрійович]] 

-Знайдено: + | дата народження    = [[1 січня]] [[1950]]
<br>
-Знайдено: + '''Вале́рій Андрі́йович Смолі́й''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1950]], [[Авратин (Волочиський район)]])&nbsp;— український [[історик]]. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (1998).
<br>

----
Назва:[[Бурлюк-Кузнецова Людмила Давидівна]] 

-Знайдено: + '''Людми́ла Дави́дівна Бурлю́к-Кузнецо́ва''' (* 20 грудня 1884 (за новим стилем — [[1 січня]] [[1885]])&nbsp;— † [[1968]], [[Прага]]) — [[живописець]].
<br>

----
Назва:[[Руденко Анатолій Вікторович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Ві́кторович Руде́нко''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1955]], [[Черкаська область]]) — український кардіохірург. Доктор медичних наук. Професор.
<br>

----
Назва:[[Остапенко Лариса Іванівна]] 

-Знайдено: + '''Лари́са Іва́нівна Оста́пенко''' (*[[1 січня]] [[1935]], [[Бориспіль]] - 17 серпня 2010)&nbsp;— українська співачка, [[Народна артистка України]] ([[1982]]).
<br>
-Знайдено: + Народилася [[1 січня]] [[1935]]&nbsp;р. в м. [[Бориспіль]] Київської області.
<br>

----
Назва:[[Штефан Августин (педагог)]] 

-Знайдено: + '''Штефан Августин''' (*[[1 січня]] [[1893]] — †[[4 вересня]] [[1986]])&nbsp;— [[педагог]], освітянин, суспільно-політичний діяч, родом з села [[Порошкове]] на Закарпатті, дійсний член [[НТШ]], син отця [[Штефан Омелян|Омеляна Штефана]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Штефан Августин належав до передових закарпатских культурних і громадських діячів народовецького напряму, був співзасновником [[Просвіта (товариство)|«Просвіти»]], гол. Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925&nbsp;— 38), співзасновником [[Учительська Громада Підкарпатської Руси|Учительської Громади]] (1929) та її останнім головою (1938&nbsp;— 39); редактором тижневика, а потім щоденника «[[Русинъ]]» в Ужгороді (1921&nbsp;— 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924&nbsp;— 38), «[[Учительський Голос]]» (1930&nbsp;— 39) та тижневика української фракції аґрарної партії «[[Земля і Воля]]» (1934&nbsp;— 38). У жовтні 1918 Штефан вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною, був учасником Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті [[21 січня]] 1919, який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Україньку (Руську) Народну Раду Закарпаття, чл. президії якої Штефан був аж до березневих подій [[1939]]. Як представник цієї Ради, Ш. 1944 став співзасновником і заступником голови Всеукраїнскьої Національної Ради. У 1978&nbsp;— 85 pp. був заступником голови Уряду [[УНР]] в екзилі.
<br>

----
Назва:[[Колодуб Жанна Юхимівна]] 

-Знайдено: + '''Жа́нна Юхи́мівна Колоду́б''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1930]], [[Вінниця]])&nbsp;— український [[композитор]], [[піаністка]], [[педагог]]. [[Народна артистка України]] (2009).
<br>

----
Назва:[[Євтушенко Микола Юрійович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Ю́рійович Євтуше́нко''' (*[[1 січня]] [[1944]], [[Степанівка (смт)|Степанівка]] [[Сумська область|Сумської області]]) — український гідробіолог. Доктор біологічних наук. Член-кореспондент НАН України (обрано 25 листопада 1992 року).
<br>

----
Назва:[[Євтушенко Вадим Анатолійович]] 
[[Файл:Євтушенко Вадим.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Вади́м Анато́лійович Євтуше́нко''' (*[[1 січня]] [[1958]], [[П'ятихатки]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]])&nbsp;— український [[футболіст]] (півзахисник), [[тренер]]. [[Заслужений майстер спорту]] СРСР (1986). Вихованець дніпропетровського футболу. Перший тренер - О.О. Нужний. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мова Василь Семенович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Семе́нович Мо́ва''' (* [[1 січня]] [[1842]] — † [[1 червня]] [[1891]]) — [[Українська література|український]] ([[Кубань|кубанський]]) [[письменник]], [[поет]], [[драматург]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1842]] року на [[хутір|хуторі]] біля [[Солодкий Лиман|Солодкого Лиману]] у Чорноморії (нині Краснодарський край, Росія)
<br>

----
Назва:[[Населення Кіровоградської області]] 

-Знайдено: + '''Насе́лення Кіровогра́дської о́бласті''' станом на [[5 грудня]] [[2001]] року складала 1&nbsp;125,7&nbsp;тис.осіб. На [[1 січня]] [[2005]] року становить 1&nbsp;085,7&nbsp;тис. чол..
<br>

----
Назва:[[Тернопільський обласний художній музей]] 

-Знайдено: +  |Фонд        = 8&nbsp;011 (на [[1 січня]] [[2009]] року)
<br>
-Знайдено: + Музейна збірка станоми на [[1 січня]] [[2009]] року складає 8&nbsp;011 експонатів, у тому числі [[живопис]]у&nbsp;— 765, [[графіка|графіки]]&nbsp;— 6965, [[скульптура|скульптури]]&nbsp;— 140, [[Декоративно-ужиткове мистецтво|декоративно-ужиткового мистецтва]]&nbsp;— 141.
<br>

----
Назва:[[Кожелянко Василь Дмитрович]] 

-Знайдено: + | Дата народження     = [[1 січня]] [[1957]]
<br>
-Знайдено: + '''Васи́ль Дми́трович Кожеля́нко''' (*[[1 січня]] [[1957]], село [[Кам'яна]] [[Сторожинецький район|Сторожинецького району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]&nbsp;— †[[22 серпня]] [[2008]] там же)&nbsp;— український поет, прозаїк. Жив і працював у рідному селі.
<br>

----
Назва:[[Баженов Лев Васильович]] 

-Знайдено: + '''Лев Васи́льович Баже́нов''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1946]], [[Старокостянтинів]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— український [[історик]]. Доктор історичних наук (1996). [[Професор]].Академік Української академії історичних наук (УАІН), директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.
<br>

----
Назва:[[Хорошковський Валерій Іванович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну2   = [[11 січня]] [[2004]]
<br>
-Знайдено: + '''Вале́рій Іва́нович Хорошко́вський''' (*[[1 січня]] [[1969]], [[Київ]])&nbsp;— український [[бізнесмен]] і [[політик]]. Голова [[СБУ|Служби Безпеки України]] (від березня 2010). Доктор економічних наук. [[Генерал армії України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1969]] року в [[Київ|Києві]]. Вчився у [[Київська спеціалізована школа №75|київській школі №&nbsp;75]]. У [[1994]] році закінчив юридичний факультет [[Київський державний університет|Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] за спеціальністю «правознавство».
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Засновник групи «[[Меркс]]». Молодший партнер Олександра Абрамова і Олександра Фролова у російській холдинговій групі «Євраз» (1,88&nbsp;%, вартість пакету близько 120&nbsp;млн доларів), з 1 січня [[2006]] року&nbsp;— президент металургійної компанії «[[Євраз груп]]».
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= ''13-й'' [[Список міністрів економіки України|міністр економіки України]] <br />[[30 листопада]] [[2002]] — [[11 січня]] [[2004]] |preceded=[[Шлапак Олександр Віталійович]] <br /> | succeeded=[[Деркач Микола Іванович]] <br /> }}
<br>

----
Назва:[[Перша українська радянська дивізія]] 

-Знайдено: + Як би там не було, але архівні документи свідчать, що фактично згортання не відбулося. Постійник притік новобранців поповнював військові строї полків, хоча з двох бригад проти німців діяла тільки друга під командою [[Щорс Микола Олександрович|Щорса]]. Першої бригади як такої не було, що зовсім не означає ніби [[Новгород-Сіверський полк|Новгород-Сіверський полк]] та [[Ніжинський український радянський полк|Ніжинський батальйон]] перебували у бездіяльності. Станом на [[1 січня]] [[1919]] року '''Перша українська радянська''' вже офіційно знову в статусі дивізії мала такий склад:
<br>

----
Назва:[[Національний художній музей України]] 
[[Файл:Ekster Three women figures.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[1 січня]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— міський музей підпорядкували Секретаріату освіти УНР (згодом Наркомату освіти УСРР, потім Головному управлінню в справах мистецтва і національної культури) і перетворили на Національний музей України. З поч. [[1919]]&nbsp;р. підпорядковувався ВУКОПМИСу.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Міцкевич Олександр Миколайович]] 

-Знайдено: + | дата народження         = [[1 січня]] [[1804]]
<br>
-Знайдено: + | дата смерті             = [[1 січня]] [[1871]]
<br>

----
Назва:[[Свідерський В'ячеслав Михайлович]] 
[[Файл:Vyacheslav Sviderskyi.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Свіде́рський В'ячеслав Михайлович''' (нар. [[1 січня]] [[1979]] року у [[Київ|Києві]])&nbsp;— [[Україна|український]] футболіст, гравець [[Збірна України з футболу|збірної України з футболу]]. Зараз виступає за [[сімферополь]]ську [[Таврія (Сімферополь)|«Таврію»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Володимир (Богоявленський)]] 
[[Файл:Vladimir Metropolitan of Moscow.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володи́мир Священому́ченик''' (справжнє ім'я '''Василій Никифорович Богоявленський''' *[[1 січня]] [[1848]], [[Тамбов]]&nbsp;— †[[7 лютого]] [[1918]], [[Київ]])&nbsp;— київський та галицький православний [[митрополит]] у 1915—1918&nbsp;рр., перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття, безвинно розстріляний більшовиками біля стін [[Київська Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]]. Його мученицькою кончиною розпочалася епоха хрещення України та всієї древньої Русі кров'ю, довгий період гонінь на Церкву, під час яких велика кількість кліриків і мирян прийняли мученицькі вінці.
<br>
-Знайдено: + Народився свящмч. Володимир [[1 січня]] [[1848]] року в [[Тамбов]]і у сім'ї священика. Рано став [[сирота|сиротою]]. Після закінчення Тамбовської семінарії навчався у Київській духовній академії ([[1870]]). Владика писав про ті часи: «[[Київська Печерська Лавра|Свята Лавра]] давно близька моєму серцю. Ще під час навчання в місцевій Академії, я не раз і не два прогулювався сюди насоладитися духовною радістю, насититися глибокими релігійно-моральними переживаннями. І скільки радості, скільки насолоди в дивних службах церковних святої Лаври, скільки втіхи, скільки веселля жити серед сонму святих угодників Божих, котрі почивають в місцевих печерах».
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату)]] 
[[Файл:Єпархії УПЦ(МП) в кольорі.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Список ==<br>
Знайдено: + |28<ref name="держдеп релігій">Статистичні дані відповідно до звіту Державного департаменту у справах релігій станом на [[1 січня]] [[2007]] року</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Великий Хутір]] 

-Знайдено: +  | населення       =1948 (на [[1 січня]] [[2008]] року)
<br>
-Знайдено: + '''Вели́кий Ху́тір'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]] в [[Драбівський район|Драбівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане селище [[Ашанівка]]. [[Населення]]&nbsp;— 1 948 чоловік, 980 дворів (на [[1 січня]] [[2008]] року). 
<br>
-Знайдено: + Станом на 1 січня 2008 року на території Великохутірської сільської ради проживало 1948 осіб, з них 50 осіб мешкали в селі Ашанівка. Значну частину жителів села (945 осіб) складають [[пенсіонер]]и, серед яких 370 осіб старші за 70 років.
<br>

----
Назва:[[Воротнюк Ігор Борисович]] 

-Знайдено: + Народився (*[[1 січня]] [[1962]]),  одружений, має 2 дочок.
<br>

----
Назва:[[Тесленко Олександр Костянтинович]] 

-Знайдено: + '''Тесленко Олександр Костянтинович''' ([[1 січня]] [[1949]]<ref>За паспортом. Реальна дата народження — 22 грудня 1948 р.</ref>, [[Донецьк]] — 10 червня 1990 р., [[Київ]]) — український письменник-фантаст, журналіст, укладач збірників. З [[1979]] року член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]]
<br>

----
Назва:[[Чанов Віктор Гаврилович]] 

-Знайдено: + '''Ві́ктор Гаври́лович Ча́нов''' ({{н}} [[1 січня]] [[1923]], [[Боково-Антрацит]] ([[Луганська область]]) — {{†}} [[14 травня]] [[2007]], [[Донецьк]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[футболіст]], майстер спорту СРСР. Батько [[Чанов В'ячеслав Вікторович|В'ячеслава]] та [[Чанов Віктор Вікторович|Віктора Чанових]], відомих колишніх голкіперів [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|московського ЦСКА]] та [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]].
<br>

----
Назва:[[Середа Андрій]] 

-Знайдено: + | Народження           = 1 січня 1964
<br>
-Знайдено: + '''Андрі́й Середа́''' (* [[1 січня]] [[1964]], [[Київ]]) — український співак, артист, лідер гурту «[[Кому вниз]]»
<br>

----
Назва:[[Конституції УРСР 1919—1978]] 
[[Файл:Constitution of the Ukrainian SSR 1937.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 січня]] [[1937]] року був опублікований для всенародного обговорення проект нової Конституції УРСР. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мала Іловиця]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Амфілохій Почаївський]] (у миру Яків Варнавович Головатюк, *[[1894]]&nbsp;— †[[1 січня]] [[1971]])&nbsp;— святий, [[чудотворець]], [[старець]], послушник [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]];
<br>

----
Назва:[[Зелений Ріг]] 

-Знайдено: +  | населення       =628 (на [[1 січня]] [[2008]] року)
<br>
-Знайдено: + Розташоване на правому березі [[річка|річки]] [[Гірський Тікич|Гірського Тікичу]] та її притоки [[Конелка|Конелки]] за 20 [[км]] на [[південь]] від районного центру та [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Жашків]] та за 2 км від [[Автошлях М 05|автотраси Київ - Одеса]]. [[Населення]] — 628 чоловік, кількість дворів — 349 (на [[1 січня]] [[2008]] року).
<br>

----
Назва:[[Інститут фізики НАН України]] 

-Знайдено: + В [[1921]] році при Київському управління освіти було організовано Фізичну дослідницьку лабораторію, яка у 1922 році була перетворена в Київську науково-дослідчу [[кафедра|кафедру]] фізики при [[КПІ|Київському політехнічному інституті]]. Інститут фізики створено у [[1929]] році.  [[1 січня]] [[1929]] р. кафедру фізики реорганізовано у Науково-дослідчий Інститут фізики Наркомосвіти УРСР, який з 1932 р. був підпорядкований [[ВУАН]] і в [[1936]] р. переіменований в Інститут фізики [[АН УРСР]]. Організатором і першим директором інституту був [[Гольдман Олександр Генріхович|О. Г. Гольдман]], обраний у [[1929]] р. [[академік]]ом [[АН УРСР]] по кафедрі фізики. 
<br>

----
Назва:[[Голос України (газета)]] 

-Знайдено: + | заснована              = 1 січня [[1991]]
<br>
-Знайдено: + '''«Го́лос Украї́ни»''' — українська [[газета]], офіційний друкований орган [[ВРУ|Верховної Ради України]]. Виходить з [[1 січня]] [[1991]] року п'ять разів на тиждень.
<br>

----
Назва:[[Хижня]] 

-Знайдено: +  | населення       =859 (на [[1 січня]] [[2008]] року)
<br>
-Знайдено: + '''Хи́жня ''' — [[село]] в [[Україна|Україні]] [[Жашківський район|Жашківського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. Розташоване правому березі річки [[Гірський Тікич]] за 25 [[км]] на південний схід від районного центру і [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Жашків]] та за 18 км від [[Автошлях М 05|автотраси Київ-Одеса]]. [[Населення]] 859 чоловік (на [[1 січня]] [[2008]] року).
<br>

----
Назва:[[Альошин Валерій Борисович]] 

-Знайдено: + '''Альошин Валерій Борисович'''&nbsp;— український [[політик]]. Народився [[1 січня]] [[1957]] р. 
<br>

----
Назва:[[Бажан Платон Артемович]] 
[[Файл:Родина Бажанів 1913.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[1910]] року Платон Бажан&nbsp;— штабс-капітан 74-го піхотного [[Ставрополь]]ського полку ([[Кам'янець-Подільський]]). Проте того ж 1910 року військову частину, в якій служив Платон Артемович, перевели до [[Умань|Умані]], і сім'я Бажанів надовго оселилася там. Спочатку мешкали на вулиці Прорізній, що закінчувалася яром, потім переїхали у Штабний провулок (у радянські часи перейменований на Кінногвардійський).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Джурів]] 

Підзаголовок:== Економіка ==<br>
Знайдено: + Станом на [[1 січня]] [[2010]] року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж – малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — [[„Роса”]], [[„Нектар”]], [[завод „Ватра”]], [[цегельний завод]], [[МП „Вектор-49”]].
<br>

----
Назва:[[Безугла Людмила Яківна]] 

-Знайдено: + '''Людмила Яківна Безугла'''&nbsp;— український політик. Народилася [[1 січня]] [[1946]] (с.Середнє, Полярний район, [[Мурманська область]], [[Росія]]).
<br>

----
Назва:[[Аграфенівка]] 

-Знайдено: + Площа села — 32,9 [[гектар|га]], кількість дворів — 9. [[Населення]] — 13 чоловік (станом на [[1 січня]] [[2007]] року).
<br>

----
Назва:[[Аеромобільні війська України]] 
[[Файл:28 ОНБ.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + ''Аеромобільні війська ЗС України'' створені після проголошення незалежності [[Україна|України]] на базовій основі [[повітряно-десантні війська|повітряно-десантних військ]] [[Радянський Союз|Радянського Союзу]], які дислокувалися на її території. [[З'єднання]] та частини входили до складу [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] поступово, в період з 1 січня [[1992]] року до початку літа 1993 року.
<br>
-Знайдено: + ''Склад аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України станом на [[1 січня]] [[2010]] року'':
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Свята та пам'ятні дні в Україні]] 

-Знайдено: + | [[1 січня]]
<br>
-Знайдено: + | [[1 січня]]
<br>

----
Назва:[[Мірошниченко Микола Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Микола́йович Мірошниче́нко''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1947]], [[Третяківка (Біловодський район)]]&nbsp;— [[7 липня]] [[2009]],Київ)&nbsp;— український [[поет]], [[перекладач]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1947]] року в c. [[Третяківка (Біловодський район)|Третяківка]] [[Біловодський район|Біловодського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. Закінчив [[Луганський педагогічний інститут імені Тараса Шевченка]] (1968). Вчителював на Запоріжжі.
<br>

----
Назва:[[Озірна]] 

-Знайдено: +  | населення       = 1200 чоловік (на [[1 січня]] [[2008]] року)
<br>
-Знайдено: + '''Озі́рна''' —  [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Звенигородський район|Звенигородському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 1200 чоловік, 645 дворів (на [[1 січня]] [[2008]] року).
<br>

----
Назва:[[Грищинці]] 
[[Файл:Flag of Kaniv Rayon.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Каледнюк Іван Хрисанфович]] (*[[1 січня]] [[1922]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кононча]] 

-Знайдено: +  | населення    = 464 чоловіка (на [[1 січня]] [[2007]] року)
<br>

----
Назва:[[Іваненко Володимир Григорович]] 

-Знайдено: + '''Іване́нко Волод́мир Григо́рович,''' (*[[1 січня]] [[1955]] ) село [[Хітола]] [[Райваттальська селищна рада]], [[Куркійський район]], [[Республіці Карелія]], [[Російська Федерація]]. Депутат ВР України, член фракції «[[Партія Регіонів|Партії Регіонів]]» (з 05.10.2010), член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007), голова підкомітету з питань фізичної культури та спорту (з 01.2008).
<br>

----
Назва:[[Дзензелівка]] 

-Знайдено: +  | населення       = 1648 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

----
Назва:[[Кислин]] 

-Знайдено: +  | населення       = 506 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

----
Назва:[[Крачківка]] 

-Знайдено: +  | населення       = 734 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

----
Назва:[[Паланочка]] 

-Знайдено: +  | населення       = 475 (на [[1 січня]] [[2005]])
<br>

----
Назва:[[Подібна]] 

-Знайдено: +  | населення       = 969 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

----
Назва:[[Роги (село)]] 
[[Файл:Церква Івана Богослова в Рогах.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | населення       = 1105 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Русалівка]] 

-Знайдено: +  | населення       = 686 (на [[1 січня]] [[2005]] року)
<br>

----
Назва:[[Бартєнєв Олександр Володимирович]] 

-Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1956]] (с.[[Сєстрєнка]], [[Ізбердєєвський район]], [[Тамбовська область]], Росія); рос.; одружений; має сина.
<br>

----
Назва:[[Васильченко Микола Семенович]] 

-Знайдено: + Народився [[1 січня]] [[1946]] (с.[[Франківка (Чорнобаївський район)|Франківка]], [[Чорнобаївський район]], [[Черкаська область]]); українець; батько Семен Семенович (1923-1982) - голова сільради, голова колгоспу; мати Ганна Панасівна (1925-1997) - колгоспниця; дружина Любов Василівна (1950) - начальник відділу механізації бухобліку, засновник СТОВ "Агрофірма "Маяк"; дочка Тетяна (1972) - заступник головного бухгалтера СТОВ "Агрофірма "Маяк"; дочка Оксана (1975) - приватний підприємець; син Олексій (1985) - студент Національного аграрного університету.
<br>

----
Назва:[[Дідик Микола Анатолійович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Анато́лійович Ді́дик''' (*[[1 січня]] [[1935]]) — народний депутат 12(1)-го скликання, голова Вінницького облвиконкому (1986-1991), голова Вінницької обласної ради (1991-92), представник президента у Вінницькій області (1992-1994).
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Народився 1 січня 1935 року в с. [[Байківка (Калинівський район)|Байківці]] [[Калинівський район|Калинівського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]], в сім'ї селян, українець, освіта вища, викладач філософії, економіст. Закінчив [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КДУ ім.Т.Г.Шевченка]], Вищу партійну школу при ЦК КПУ, Житомирський сільськогосподарський інститут.
<br>

----
Назва:[[Дубляни]] 
[[Файл:Akademia Rolnicza Dublany.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Сільськогосподарську школу заснувало [[Галицьке господарське товариство]]. Підтверджена в 1851 році найвищою постановою, вона відкрилась в 1856 році і утримувалась до кінця грудня 1877 року, господарським товариством з допомогою фінансування з державного бюджету і регіонального фонду. Від 1 січня 1878 року школа перейшла під повне управління регіонального уряду, тобто стала державною.
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Школу господарських наглядачів (економів) заснувало і утримувало до грудня 1877 року також господарське товариство, а від 1 січня 1878 року перейшла вона також під управління регіонального уряду. Дублянська сільськогосподарська школа довго була на низькому рівні, невідповідному для вищого навчального закладу. Через погане фінансове забезпечення, школа мала низький матеріальний рівень, недостатньо було лабораторій, дослідницької ферми, відсутні були метеорологічна лабораторія, дослідницька станція, господарські інструменти і&nbsp;т.&nbsp;д. Після переходу на державне фінансування, фінансовий стан школи покращився. Студенти жили по хатах селян. Селяни, які збагатились на студентах, будували нові будинки, але й ті не відзначались вигодами. У 1919 перетворена на аграрний факультет Львівської Політехніки з польскою викладовою мовою.
<br>
-Знайдено: + * В Дублянах, на тодішньому аграрному факультеті Львівської політехніки, навчався [[Степан Бандера]] (* [[1 січня]] [[1909]], [[Старий Угринів]]&nbsp;— † [[15 жовтня]] [[1959]], [[Мюнхен]])&nbsp;— український [[політичний діяч]], ідеолог українського націоналiстичного руху [[20 століття|ХХ століття]], голова Проводу [[ОУН-Б]]. [[Герой України]], посмертно ([[2010]])
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Красюк Петро Харитонович]] 

-Знайдено: + | Дата народження     = [[1 січня]] [[1924]]
<br>
-Знайдено: + '''Красю́к Петро́ Харито́нович''' ([[1 січня]] [[1924]], село [[Трахтемирів]], [[Черкаська область]]&nbsp;— січень [[2008]], село [[висоцьк (Дубровицький район)|Висоцьк]], [[Рівненська область]])&nbsp;— відомий український [[поет]]-сатирик, [[байкар]].
<br>

----
Назва:[[Київський швидкісний трамвай]] 
[[Файл:Kyiv tram2 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Історія ===<br>
Знайдено: + Це найперша лінія швидкісного трамвая в [[СРСР]]. Її спорудження почалося у [[1975]] і закінчилося у [[1978]] році. Перша черга була введена в експлуатацію [[1 лютого]] [[1975]] року. Тоді пустили маршрут №&nbsp;3 Вокзал&nbsp;— Редукторний завод (8 км). [[1 січня]] [[1977]] року відкрито маршрут №&nbsp;1 Палац Спорту&nbsp;— Вулиця [[Сім'ї Сосніних (станція швидкісного трамвая)|Сім'ї Сосніних]] (26 км), а маршрут №&nbsp;3 продовжено Вокзал&nbsp;—Кільцева дорога.
<br>
Підзаголовок:=== Історія ===<br>
Знайдено: + Другою лінією швидкісного трамвая курсував маршрут №&nbsp;2: швидкісною ділянкою від [[Ватутіна (станція швидкісного трамвая)|проспекту Ватутіна]] до зупинки [[Милославська (станція швидкісного трамвая)|«вул. Милославська»]] та нешвидкісною від зупинки [[Милославська (станція швидкісного трамвая)|«вул. Милославська»]] до зупинки 28-ого трамвайного маршруту «Вулиця Сабурова». На відміну від першої лінії, по цій лінії трамваї курсували лише до 18-ї години, а у вихідні&nbsp;— до 15 години, при цьому інтервал руху трамваїв сягає півгодини і більше. Основний пасажиропотік складали відпочиваючі, що їхали з [[Вигурівщина-Троєщина|Вигурівщини-Троєщини]] на річку [[Десенка|Десенку]]. Маршрут був збитковим і непотрібним, бо пролягав в межах одного мікрорайону, тому [[1 січня]] [[2009]] року був закритий.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Діонісій (Валединський)]] 

-Знайдено: + [[1 січня]] [[1919]] року [[Директорія УНР|Директорією]] був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви».
<br>

----
Назва:[[Маньківка (смт)]] 
[[Файл:Flag of Mankivka Raion.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 січня]] [[1965]] - Маньківський район було відновлено, а населені пункти Маньківка і [[Буки (смт)|Буки]] отримали статус селища міського типу.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
[[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/23 вересня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/12 листопада | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/22 грудня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/31 грудня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/2 січня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 січня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/20 лютого | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 квітня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]