Перегляд вихідного коду сторінки Коран

{{Otheruses}}
{{Іслам}}
{{Quran}}
'''Коран''' (Кур’ан, з {{lang-ar|القرآن}}'' — читане вголос<ref>[https://vue.gov.ua/Коран ВУЕ]</ref>,'' al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст [[Іслам|Ісламу]], який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=Lt60_e69bPUC&pg=PA10
|title=Islam Considered: A Christian View
|last=Patterson
|first=Margot
|date=2008
|publisher=Liturgical Press
|language=en
|isbn=978-0-8146-1915-5
|accessdate=21 березня 2022
|archive-date=31 жовтня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20181031070534/https://books.google.com/books?id=Lt60_e69bPUC&pg=PA10
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=smfe1CdTRRYC&pg=PA24
|title=Islam and Indian Muslims
|last=Ali
|first=Mir Sajjad
|last2=Rahman
|first2=Zainab
|date=2010
|publisher=Gyan Publishing House
|language=en
|isbn=978-81-7835-805-5
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/59390838
|title=The Koran
|last=Rodwell
|first=J. M.
|date=2001
|publisher=Phoenix
|location=London
|isbn=1-84212-609-1
|oclc=59390838
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/36047393
|title=The Koran interpreted : a translation
|last=Arberry
|first=A. J.
|date=1996
|edition=First Touchstone edition
|location=New York, NY
|isbn=0-684-82507-4
|oclc=36047393
}}</ref>. Він складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів).

Мусульмани вірять, що Коран був усно відкритий Богом останньому пророку Мухаммеду через архангела Гавриїла (Джібріла)<ref>Lambert, Gray (2013). ''The Leaders Are Coming!''. WestBow Press. p. 287. [[ISBN (identifier)|ISBN]] [[Спеціальна:BookSources/978-1-4497-6013-7|<bdi>978-1-4497-6013-7</bdi>]].</ref><ref>Roy H. Williams; Michael R. Drew (2012). ''Pendulum: How Past Generations Shape Our Present and Predict Our Future''. Vanguard Press. p. 143. [[ISBN (identifier)|ISBN]] [[Спеціальна:BookSources/978-1-59315-706-7|<bdi>978-1-59315-706-7</bdi>]].</ref> поступово протягом приблизно 23 років, починаючи з місяця Рамадан, коли Мухаммеду було 40; і закінчується в 632 році, році його смерті<ref>{{Cite news|title=Religions Today|url=http://dx.doi.org/10.4324/9781315800080|date=2013-11-19|accessdate=2022-03-21|doi=10.4324/9781315800080|first=Mary Pat|last=Fisher}}</ref>. Мусульмани вважають Коран найважливішим чудом Мухаммеда; доказ його пророцтва; і кульмінація серії божественних послань, починаючи з тих, що були відкриті Адаму, включаючи Тауру (Тору), Забур (Псалми) та Інджіл (Євангеліє). Слово Коран зустрічається приблизно 70 разів у самому тексті, а інші назви та слова також кажуть, що посилаються на Коран.

Мусульмани вважають Коран не просто богонатхненним, а буквальним словом Бога<ref>{{Cite web|title=Quran & Hadith|url=https://www.world-religions-professor.com/quran.html|website=www.world-religions-professor.com|accessdate=2022-03-21|archive-date=20 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220220092934/https://www.world-religions-professor.com/quran.html}}</ref>. Мухаммед не написав цього, оскільки не вмів писати. Згідно з традицією, кілька супутників Мухаммеда служили переписувачами, записуючи одкровення<ref name=":1">{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1017/ccol0521831601.002
|title=The historical context
|last=Donner
|first=Fred M.
|series=The Cambridge Companion to the Qur'an
|publisher=Cambridge University Press
|location=Cambridge
|pages=23–40
}}</ref>. Невдовзі після смерті пророка сподвижники склали Коран, які записали або запам’ятали його частини<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/191882169
|title=Encyclopedia of Islam
|last=Campo
|first=Juan Eduardo
|date=2009
|publisher=Facts On File
|location=New York
|isbn=978-0-8160-5454-1
|oclc=191882169
|accessdate=21 березня 2022
|archive-date=30 травня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20200530000352/https://www.worldcat.org/title/encyclopedia-of-islam/oclc/191882169
}}</ref>. Халіф Усман створив стандартну версію, тепер відому як Усманський кодекс, який зазвичай вважається архетипом Корану, відомого сьогодні. Однак існують різні варіанти читання, переважно з незначними відмінностями у значенні<ref name=":1" />.

Коран передбачає знайомство з основними оповідями, переказаними в біблійних і апокрифічних писаннях. У ньому підсумовуються деякі, докладно зупиняються на інших і, в деяких випадках, представлені альтернативні виклади та інтерпретації подій. Коран описує себе як книгу керівництва для людства (2:185). У ньому іноді пропонуються детальні розповіді про конкретні історичні події, і часто наголошується на моральному значенні події над її оповідною послідовністю. Доповнюючи Коран поясненнями деяких загадкових оповідань Корану та постановами, які також забезпечують основу шаріату (ісламського права) у більшості конфесій ісламу, є хадиси — усні та письмові перекази, які, як вважається, описують слова та дії Мухаммед. Під час молитви Коран читається лише арабською мовою.

Того, хто запам'ятав весь Коран, називають хафізом. Аят (вірш Корану) іноді читається зі спеціальним видом промови, призначеним для цієї мети, який називається таджвідом. Протягом місяця Рамадан мусульмани зазвичай завершують декламацію всього Корану під час молитви тараві. Щоб екстраполювати значення конкретного вірша Корану, мусульмани покладаються на екзегезу, або тафсир (коментар), а не на прямий переклад тексту.

== Етимологія терміну ==
Існує декілька думок про походження назви. Згідно з однією думкою, вона є похідним від дієслова спільносемітського походження «кара'а» (однокореневого самоназві народу «карай» себто [[караїми]] або «читачі» себто «читачі Тори»), яке означає «читати». Згідно з іншою&nbsp;— воно походить від дієслова «іктарана», яке означає «зв'язуватися». За третім тлумаченням, воно походить від слова «кору», що означає «частування»<ref> Ельміра Кулієв, «На шляху до Корану», стор 31</ref>. Богослови вважають, що Коран отримав таку назву, оскільки є даром Божим для віруючих.

У самому Корані використані різні імена останнього одкровення, з яких найпоширенішими є:
* Фуркан (розрізнення добра і зла, істини і брехні, дозволеного і забороненого)<ref> Коран, 25:1</ref>
* Китаб (Книга)<ref>Коран, 18:1</ref>
* Зікр (Нагадування)<ref>Коран, 15:1</ref>
* Танзіль (Послання)<ref>Коран, 26:192</ref>

Словом «мусхаф» називають окремі сувої або примірники Корану.

== Історія Корану ==
Згідно з мусульманським віровченням, оригінал Корану зберігається на небі, звідки його було низпослано в світ від Аллаха в повному вигляді в [[Аль-Кадр|ніч Кадр]], але ангел Джабраїль передавав його Мухаммеду частинами протягом 23 років<ref>Коран, 17:106</ref>.
[[Файл:Blue koran sanaa.jpg|thumb|Коран під ультрафіолетом (рукописи Сани). За допомогою УФ та рентгенівських променів можна виявити підтексти, які неможливо побачити неозброєним оком, і зміни, внесені до тексту.]]

=== Мекканський період низпослання ===
У мекканський період послання Корану іслам не був державною релігією, і в мекканських сурах більша увага приділяється доктринальним, [[есхатологія|есхатологічним]], духовним, а також [[етика|етичним]] проблемам. Найважливішим постулатом і лейтмотивом усього змісту Корану є доктрина [[Таухід|Єдинобожжя]], яка відкидає існування інших богів, крім істинного Творця всього сущого буття, і наказує обов'язковість служіння тільки Йому.

=== Мединський період низпослання ===
В посланнях мединського періоду більше значення відводиться соціальним, економічним питанням, проблемам війни і миру, права, сімейним стосункам тощо. Коранічні вказівки з'являлися поступово, від більш легких форм до складніших, наприклад, спочатку мусульмани молилися два рази на день, а потім прийшло веління про п'ятиразову молитву. Згідно з реальними обставинами Аллах міг послати одкровення, яке носило тимчасовий характер (''мансӯх̣''), а потім скасувати його і замінити новим (''на̄сіх''), за аналогією з юриспруденцією використовується термін аброгація. Послання Корану по частинах сприяло кращому сприйняттю його народом<ref>Коран, 25:32</ref>, полегшувало вивчення та практичне застосування Корану в повсякденному житті.

=== Канонізація Корану ===
За розпорядженням Мухаммеда послані йому аяти відразу ж записувалися (сам пророк був неписьменним). Для цього у нього було близько 40 секретарів. [[Зейд ібн Сабіт]] говорив, що після того як секретар записував послання, Мухаммад змушував його ще раз прочитати аяти і тільки після цього дозволяв читати їх народу. При цьому він наполягав, щоб сподвижники заучували одкровення напам'ять, бо таке знання буде винагороджено Аллахом. Таким чином, частина мусульман знали напам'ять весь Коран, решта&nbsp;— фрагментарно. Досі існує традиція зберігання Корану в усній формі, коли люди запам'ятовують його напам'ять цілком.

Коранічний текст записувався на фінікових листях, шматках плоского каменю, шкіри, тканини. Записи робилися поступово, але були змішаними. Тільки після послання групи аятів Мухаммад оголошував, в яку саме суру і в якому порядку вони повинні бути записані. Були й послання, які не повинні були увійти в Коран, а носили тимчасовий характер і пізніше були скасовані Аллахом.

Всі аяти Корану, але у вигляді окремих записів, були зібрані за рішенням першого праведного халіфа [[Абу-Бакр|Абу Бакра]]<ref>аль-Бухарі. Фадаілю'ль-Кур'ан. 3, 4; тафсир. Тауба. 20; Ахкам. 37</ref><ref>ат-Тірмізі. Тафсир. Тауба. 3102</ref>. Цю роботу виконав [[Зейд ібн Сабіт|Зайд ібн Сабіт]]<ref name=":0">Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б.Лобовика.&nbsp;— К.: Четверта хвиля, 1996.&nbsp;— 392 с.&nbsp;— С. 168</ref> і це зібрання зберігалося в одної з дружин пророка на ім'я [[Хафса бінт Умар|Хафса]] та відоме як Коран Хавси.

Через дванадцять років після смерті [[Магомет|Мухаммеда]], при третьому праведному халіфі [[Осман ібн Аффан|Османі]] текст Корану був оформлений як рукописна книга, яка вважається першим виданням Корану<ref name=":0" />. До того в ходу були різні варіанти Корану, зроблені зокрема Абдаллахом ібн Масудом і Убаййей ібн Каабом. Через сім років після того, як Осман став халіфом, він наказав зробити копії Корану і розіслати в різні [[Ісламська держава|мусульманські країни]].

Зібрані воєдино, зведені в один список у період правління халіфа Османа (644—656&nbsp;рр.), ці Одкровення склали канонічний текст Корану, який дійшов до наших днів в незмінному вигляді. Перший повний такий список датується 651-м роком.

=== Переклади Корану ===
[[Файл:_Ilkhanid_Quran.jpg|thumb|203x203px|
Коран з перським перекладом
]]
Богослови вважають, що переклад смислів Корану повинен спиратися на достовірні [[хадис]]и Мухаммада, відповідати принципам арабської мови і загальноприйнятим положенням мусульманського шаріату. Деякі вважали, що при виданні перекладу обов'язково вказувати на те, що він є простим роз'ясненням смислів Корану. Переклад не може служити заміною Корану під час [[Салят|намазів]]<ref>Саїд Ісмаїл Сині. Тарджумат Маан аль-Куран аль-Карим. С.9</ref>.

Фахівці поділяють переклади Корану на дві великі групи: буквальні і смислові. У зв'язку зі складністю перекладу з арабської мови іншими, зокрема українською, і неоднозначністю тлумачення багатьох слів і фраз, найбажанішими вважаються саме смислові переклади. Однак потрібно розуміти, що тлумач може помилятися, як і автор перекладу.

Видатні художні достоїнства Корану визнані всіма знавцями арабської словесності<ref>Bernard G. Weiss «The spirit of Islamic law» стор 70-72</ref>. Однак багато з них втрачаються при буквальному перекладі. Неповторну мову, різнобічний зміст і красу<ref>Ельмір Кулієв, «На шляху до Корану»</ref> коранічного стилю неможливо зберегти і передати у процесі перекладу Корану іноземними мовами.

===== Переклади українською =====

====== Історія українських перекладів ======
[[Файл:Koran_1913_Abrančak-Lysynecjkyj.jpg|thumb|271x271px|
Сторінка з перекладу Абранчака-Лисенецького (1913), набрана [[українська латинка#Абецадло|латинським шрифтом]].
]]
Перші спроби перекладу Корану староукраїнською (старобілоруською) мовою були здійснені в [[XVI століття|XVI&nbsp;ст.]] у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському]]. Після приєднання до ВКЛ [[Вітовт|Великим князем Вітовтом]] Криму в Литву переселилася значна група татар. Саме вони й здійснили перші спроби перекладу Корану офіційною мовою ВКЛ<ref>{{Cite web|title=Е. В. Кулинич|url=http://www.torchinov.com/торчиновские-чтения/четвертые-торчиновские-чтения/кулинич-е-в-перевод-корана-в-среде-литовских-татар/|website=Познание запредельного|accessdate=2021-06-04|language=en-US|archive-date=5 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210605125027/https://www.torchinov.com/торчиновские-чтения/четвертые-торчиновские-чтения/кулинич-е-в-перевод-корана-в-среде-литовских-татар/}}</ref>.

Питання, пов'язані з Кораном, вивчалися в XVI—XVII&nbsp;ст. в Острозькій та Києво-Могилянській академіях. А [[Йоаникій Галятовський]], який, щоправда, не був знайомий із самим Кораном, видав 1683 року в Чернігові полемічний трактат «АльКоран Мухамедів».

Власне українських перекладів Корану на той час не існувало. Замість них в українських землях були поширені латинські переклади Корану (зокрема переклад [[Петро Пошановський|Петра Пошановського]], примірник якого з передмовою [[Филип Меланхтон]]а виданий в [[Базель|Базелі]] в [[1550]] році, з численними коментарями на полях грецькою та латиною зберігається в [[Острог|Острозі]]). В пізніші часи їх заступили польські та російські переклади.

Відомий український вчений-сходознавець [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]] не ставив своїм завданням повний переклад Корану, проте в його роботах можна знайти переклади окремих сур, переважно російською мовою, хоча окремі фрагменти присутні і в україномовних роботах.

Існують непрямі свідчення про існування на початок [[XX століття|XX&nbsp;ст.]]&nbsp;перекладу [[Лезевич Володимир|Володимира Лезевича]], проте ані надійно встановити особу перекладача, ані віднайти рукопис досі не вдалося.

У [[1913]]–[[1914]] Коран переклав львівський поліглот [[Лисенецький Олександр|Олександр Лисенецький]]. Як показало дослідження цього тексту, праця базується на німецькому перекладі Корану М. Геннінґа (Лейпциг, 1901) [http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/48712/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120711143108/http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/48712/ |date=11 липня 2012 }}. На жаль, текст залишився неопублікованим.

Пізніше частковий переклад Корану публікували [[Полотнюк Ярема Євгенович|Ярема Полотнюк]] ([[1990]]) та [[Рибалкін Валерій Сергійович|Валерій Рибалкін]] ([[2002]]).

У [[2010]] в Сімферополі вийшла книга під назвою «Коран. Переклад смислів українською мовою». Автор, письменник [[Басиров Валерій Магафурович|Валерій Басиров]], який, за власним зізнанням, не володіє арабською, спирався виключно на російські тексти. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості неприпустимих помилок, неточностей та відступів від мусульманського вчення. У [[2011]] Валерій Басиров випустив друге та третє видання книги, у яких чимало помилок та неточностей були виправлені. У 2013 вийшло четверте видання Корану.

У [[2013]] році вийшло перше видання повного перекладу з арабської мови смислів Корану українською мовою з урахуванням автохтонної екзегетики ([[тафсир]]) виконав острозький науковець [[Якубович Михайло Михайлович|Михайло Якубович]]. Цей текст перекладу схвалила до друку Комісія Центру імені [[Король Фагд|Короля Фагда]] з друку Преславного Сувою, що знаходиться у [[Медина|Медині]] (Короліство [[Саудівська Аравія]]). Друге видання&nbsp;— у 2015 році в місті Києві, у видавництві [[Основи (видавництво, Київ)|«Основи»]]<ref>{{Cite web |url=http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd2013/ |title=Український переклад Корану |accessdate=19 лютого 2013 |archive-date=23 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180323102635/http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd2013 }}</ref>. Третє видання цього перекладу випустило [[2016]] року Державне управління у справах релігій Туреччини (Türkiye Diyanet Vakfı), передмову до якого написав муфтій Духовного управління мусульман України [[Ісмагілов Саїд Валерійович|Саїд Ісмагілов]]. [[Якубович Михайло Михайлович|Михайло Якубович]] зазначив, що права на це видання передав турецькій структурі Діянет<ref>{{Cite web|url=http://artnews.in.ua/|title=Новини мистецтва та культури України і світу|website=artnews.in.ua|accessdate=2016-12-18|archive-date=22 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161222070551/http://artnews.in.ua/}}</ref>.

====== Список ======
{{Вікіджерела|Коран (Якубович)}}
''Повні переклади:''
* ''Коран''. Переклади смислів українською мовою. Переклад з російської [[Басиров Валерій Магафурович|Валерій Басиров]], Сімферополь: Видавництво Доля, 2010 (перевидання 2011, 2011, 2013).
* ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]]. [[Медина|Медіна]]: Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою. 2013. 991 стор. ISBN 978-603-801-095-2
** ''(друге видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]]; редактор: Людмила Таран. Київ: Основи. 2015. 448 стор. ISBN 978-966-500-361-8
** ''(аудіо-книга)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]]; редактор: Людмила Таран; текст читає: [[Євген Підгорний]]. Київ: Асоціація мусульман України. Вересень 2016.<ref>[https://web.archive.org/web/20170318043709/http://lifeislam.org/uk/audiopereklad-ukrayins-koyu-movoyu Коран: аудіопереклад українською мовою]&nbsp;— Асоціація мусульман України, 22 вересня 2016</ref>
** ''(третє видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]]; редактор: Вікторія Назарук; передмова: Саїд Ісмагілов. {{abbr|Ankara: Türkiye Diyanet Vakfı|Анкара: Державне управління у справах релігій Туреччини|0}}. січень 2017. ? стор. ISBN ?<ref>{{Cite web|title=У Туреччині видали Коран українською|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2141947-u-tureccini-vidali-koran-ukrainskou.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2020-08-03|language=|last=|first=|date=2016-12-19|publisher=|archive-date=20 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161220212905/http://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2141947-u-tureccini-vidali-koran-ukrainskou.html}}</ref>
** ''(четверте видання)'' ''Коран''. Переклад смислів українською мовою. Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]]. Київ: [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]; Асоціація мусульман України. лютий 2017. ? стор. ISBN ?<ref>[http://lifeislam.org/uk/nashi-proekti-uk/asotsiatsiya-musul-man-ukrayiny-vy-dala-pereklad-smy-sliv-koranu-ukrayins-koyu-movoyu.html «Асоціація мусульман України» видала переклад смислів Корану українською мовою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170227223918/http://lifeislam.org/uk/nashi-proekti-uk/asotsiatsiya-musul-man-ukrayiny-vy-dala-pereklad-smy-sliv-koranu-ukrayins-koyu-movoyu.html |date=27 лютого 2017 }}&nbsp;— «Асоціація мусульман України», 20 лютого 2017</ref>
** ''(п'яте видання) Коран.'' Переклад смислів українською мовою / Пер. з арабської [[Якубович Михайло Михайлович|Михайла Якубовича]].&nbsp;— Київ: [[Духовне управління мусульман України «Умма»|ДУМУ «УММА»]], 2017.&nbsp;— 608 с. ISBN 978-966-7927-45-5<ref>{{Cite web|title=Коран. Переклад смислів українською мовою {{!}} Духовне управління мусульман України|url=https://umma.in.ua/ua/node/1750|website=umma.in.ua|accessdate=2020-08-03|archive-date=12 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200812175644/https://umma.in.ua/ua/node/1750}}</ref>

== Значення в ісламі ==
{{Шаріат}}
В ісламі Коран розглядають як священну книгу&nbsp;— конституція, послана Мухаммаду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і [[Умма (іслам)|суспільством]], виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах<ref> Коран, 2:185 </ref>. Саме факт послання Корану Мухаммаду визначає виняткове місце останнього в ісламі, де він розглядається як Пророк і Посланник.

Той, хто повірив у Коран, позбавляється від рабства перед творіннями, стає рабом Аллаха і починає нове життя, оскільки його душа ніби народжується заново для того, щоб служити Аллаху і заслужити його милість<ref>Ас-Сааді. Тайсір аль-Карім ар-Рахман. С.708</ref>.
Для цього мусульмани дотримуються божественного керівництва, слідують його приписам, підкоряються його велінням, уникають його заборон і не переступають його обмежень. Дотримання коранічного шляху розглядається як запорука щастя та успіху, тоді як віддалення від нього&nbsp;— причина нещастя<ref>Коран, 6:155</ref>. Коран виховує мусульман в дусі праведності, богобоязливості і доброзвичайності<ref> «Коран». Ісламський енциклопедичний словник. </ref>.

Згідно з ісламом, найкращим із людей є той, хто вивчає Коран і навчає йому інших людей<ref>Ібн Хаджар. Фатх аль-Барі. Т.9, С.93.</ref>.

== Вивчення Корану ==
[[Файл:Shikastah_script.jpg|thumb|
Перша і остання глави Корану разом
]]

=== Джерела оповідань Корану ===
[[Файл:Noah's ark and the deluge.JPG|thumb|left|150px|Корабель [[Ноя]], Зубдетют-Теварі. На думку ліберальних учених, [[міф про повені Гільгамеша]] запозичений у бабілонян і переосмислений у Торі та Корані.<ref>{{Cite web |url=https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/557354 |title=Архівована копія |accessdate=3 лютого 2021 |archive-date=25 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211125093726/https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/557354 }}</ref>]]
Джерелом оповідань Корану, відповідно до ісламу, є тільки Всевишній. На це вказує безліч сур священної книги: «Ми послали Коран у ніч Могутності»<ref>Коран, 97:1</ref>, «Якби зібралися люди і джини, щоб зробити подібне до цього Корану, вони б не створили подібного, хоча б одні з них були іншим помічниками»<ref>Коран, 17:90</ref>.

Мусульмани вірять, що Коран був даний Всевишнім для виправлення викривлень, які були внесені людьми в ранні божественні писання&nbsp;— Тору і Євангеліє. Тому послідовники ісламу вважають, що саме в Корані існує заключна версія Божественного закону<ref>Коран, 2:135</ref>. Це ж констатують сходознавці: «Причину соціального неблагополуччя Мухаммад знайшов у помилковому культі, в порушенні заповіданих перше установлень, тому формулюючи нові релігійні та соціально-правові ідеї, Мухаммад бачив у них відновлені в первинному вигляді старі»<ref>Іслам. Енциклопедичний словник. Москва. 1991.</ref>.

[[Файл:Jonah and the Whale, Folio from a Jami al-Tavarikh (Compendium of Chronicles).jpg | thumb| left|150px |[[Йона]] і риба. Головний персонаж однойменної Книги пророка Йони, в якій описано, що його викинули з корабля в Середземному морі де його проковтнула риба і викинула на берег у [[Ніневії]]. Біблійна історія Йони з незначними відмінностями також повторюється і в Корані.]]

[[Файл:Maryam.jpg|thumb|150px|Серед аятів, висунутих як доказ дива Корану; Народження Марії наближається і трясе пальму для отримання свіжих плодів фінікової пальми, тема взята з Фальшивого Євангелія від Матвія.<ref>Leirvik 2010, pp. 33–34.</ref>]]

=== Структура Корану ===
{{Main|Аят|Сура}}
У теперішньому вигляді Коран має 114 [[сура|сур]] які поділяються на [[аят]]и (вірші). Сури розташовані так: найдовші&nbsp;— на початку, найкоротші&nbsp;— в кінці. Для Корану характерна своєрідна стилістика: це проповідь, [[пряма мова]] і розповідь від третьої особи. Коран також розділений на 7 рівних частин&nbsp;— [[Манзиль|манзилів]] — для зручності читання Книги протягом тижня. Існує схоже розділення для тої ж мети на 30 днів&nbsp;— [[джуз]]. 

Існує консенсус серед арабських вчених у використанні Корану щодо стандарту, за яким оцінюється інша арабська література. Мусульмани стверджують, що Коран за змістом і стилем не має аналогів. Майкл Селлс оцінює своєрідну організацію Корану, його «розсіяний або фрагментарний режим», як літературним прийомом, здатний справляти «глибокий вплив». Таким же чином він бачить стиль «багаторазового повторення» в Корані, вбачаючи в ньому літературний прийом.

=== Зміст Корану ===
Мусульмани вважають, що Коран був посланий не тільки арабам, але і всьому людству: «Ми направили тебе тільки як милість до мешканців всіх світів»<ref>Коран, 21:107</ref>.

У той же час Коран не містить у собі принципово нового, не відомого раніше. У ньому розповідається про древніх пророків ([[Адам в ісламі|Адам]], [[Лут]], [[Ібрагім (пророк)|Ібрагім]], [[Юсуф]], [[Муса (пророк)|Муса]], [[Іса ібн Маріам|Іса]] тощо) та про різні події їхнього життя. Коран розповідає й про події, які повинні відбутися в майбутньому, наприклад, пророкує реванш візантійців у війні з персами<ref>Коран, 30:2-5</ref>. Дійсно, через кілька років після дати, за якої за словами мусульман це було сказано, в кінці 620-х рр., [[Іраклій|Імператор Іраклій]] зумів завдати персам ряд поразок і повернути втрачені провінції. Проте варто пам'ятати що дата письмового фіксування тексту та його унифікації була вже після згаданих подій.

У Корані розповідається також про проблеми походження і сутності буття, з точки зору ісламу, різних форм життя, про космологію і космогонії, містяться різні вказівки про [[Мусульманські обряди|обряди]]. Таким чином, в Корані містяться загальні принципи різних аспектів індивідуального та суспільного буття.

=== Тлумачення Корану ===
Так дослідники Корану очікують знайти в ньому завершений літературний твір з єдиною композиційною схемою, але Коран&nbsp;— це писання з багатоплановим змістом, в якому пасажі, веління і заборони розташовані, з людського погляду, хаотично. І його текст потрібно не просто читати, а ретельно і наполегливо досліджувати, збираючи уривки, розташовані в різних сурах, для того щоб отримати єдину картину. Звісно, що Коран став першоджерелом для дуже багатьох коранічних наук, але найважливішим завданням відносно змісту самого Корану залишається правильне розуміння змісту аятів. І для розв'язання цієї проблеми було важливо розробити вірні наукові методи та підходи.

'''Коранічні науки'''

Причини дарування аятів (''асбаб ан-нузуль''). Теологи-суніти стверджують, що аяти Корану можна поділити на дві великі групи:

— аяти, причини дарування яких відомі;

— аяти, причини дарування яких не вказуються.

2. Скасовані та ті, що скасовують аяти Корану ''(насіх'' ''ва мансух''). Обидва ці терміни походять від одного арабського дієслова&nbsp;— «переписувати, скасовувати». Насіх означає скасування одного божого приписання й підпорядкування іншому, котре було послане після нього. Більшість мусульман визнають насіх і вважають, що його види можуть бути наступними:

— аяти, в яких релігійне приписання скасоване (мансух), але їхній текст залишається в силі;

— аяти, в яких скасований текст, але релігійне приписання залишається в силі;

— аяти, в яких скасовані як релігійне приписання так і текст;

Також дослідники вказують, що насіх може бути й іншого роду&nbsp;— насіх Корану Сунною, Сунни Кораном і Сунни Сунною.

3. Ясні та неясні за змістом аяти (''аль-мухкам'' і ''аль-муташабіх'');

Неповторність Корану (іджаз Аль-Куран);

Вживання слів Корану в прямому та переносному значенні (хакіка і маджаз);<ref>{{книга|автор=Саід Ісмагілов |частина=Священний коран та коранічні науки в ісламі |посилання частина= |заголовок=Аль-Калям |оригінал= |посилання= |відповідальний= головний редактор Бородіна В.В.|видання=3 |місце=Донецьк |видавництво= Донбас|рік= 2014|том= |сторінки=12-24 |сторінок=114 |серія=Бібліотека ісламознавства |isbn= 978-617-638-293-5|тираж=300}}</ref>

Для розуміння й інтерпретації Корану треба було створити традицію тафсіра, тобто тлумачення його тексту. Коран як джерело віровчення доповнюється іншим, не менш важливим для мусульман джерелом&nbsp;— суною, зафіксованою в хадісах, що є переказами про життя пророка та його сподвижників<ref name=":0" />.

=== Бездоганність Корану ===
«Ми нічого не втратили в Писанні»,&nbsp;— сказано в Корані, і мусульмани вірять, що священний Коран&nbsp;— бездоганний. «Якщо б він був не від Аллаха, то вони знайшли б у ньому багато суперечностей»<ref>Коран, 4:82</ref>.

Мусульманські вчені вважають, що всі знайдені «помилки» Корану&nbsp;— це спроба судити про арабську мову в Корані без знання арабської мови. Опоненти через свою упередженість готові позбавити коранічну мову поетичної образності, художності і просто причепитися до слів<ref>А.&nbsp;В.&nbsp;Полосін «Іслам не такий! А який?», Стор 76</ref>.

Коран вміщає в собі закони, які повністю регулюють особисте і суспільне життя людей. Цей звід законів, на думку ісламських вчених, є найбільш правильним і остаточним<ref>{{книга|автор = [[Аллам Табатабаї]]|заголовок = Коран в ісламі|isbn = 0-7103-0265-7|посилання = http://www.al-islam.org/quraninislam}}</ref>.

== У культурі ==
[[Файл:Folio from a Koran (8th-9th century).jpg|thumb|right|200px|Сторінка з Корану]]

=== Традиційні етичні вимоги ===
Для більш як мільярда<ref>''[http://www.britannica.com/eb/article-9105852 Islam] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071222100702/http://www.britannica.com/eb/article-9105852 |date=22 грудня 2007 }}.''Encyclopedia Britannica. 2008. Encyclopedia Britannica Online.</ref> мусульман Коран&nbsp;— священна книга, що вимагає до себе особливого ставлення. Мусульмани ставляться до Корану з благоговінням. Багато мусульман запам'ятовують принаймні частину Корану напам'ять. Як правило це вірші, потрібні для виконання [[намаз|молитов]]. Ті, хто вивчив весь Коран, носять звання [[Хафіз]]а.

За [[шаріат]]ом, мусульманин несе такі обов'язки перед Кораном:
* Вірити в те, що Благородний Коран є Словом Всевишнього Аллаха, і вчитися читати його відповідно до [[таджвід|правил вимови]].
* Брати Коран в руки лише в стані обмивання.
* Коран треба читати в чистих місцях.
* Тримати Коран на високих місцях. Не можна класти Коран на підлогу.
* Суворо виконувати всі розпорядження, зазначені у Корані. Все своє життя будувати згідно з моральними принципами Священного Корану.

При читанні Писання мусульмани проявляють смиренність і покірність, розмірковуючи над його словами і замислюючись над їх змістом. У цьому полягає мета читання Корану: «Невже вони не замислюються над Кораном? Або ж на їхніх серцях замки?»<ref>Коран, 47:24</ref>.

Текст Корану легко доступний в інтернеті арабською мовою, а також у вигляді переказів смислів Корану на інші мови.

=== Коран та філософія ===

=== Коран і наука ===
[[Файл:Universum.jpg | thumbnail | right | 200px |Всесвіт, орієнтований на Землю або надземний. (C. Flammarion, Holzschnitt, Paris 1888) Існує думка, що Всесвіт визначається як орієнтована на Землю (надземна) модель Всесвіту в Корані<ref> https://web.archive.org/web/20150712102135/http://wikiislam.net/wiki/The_Geocentric_Qur'an</ref>]]

Дехто стверджує, що Коран заохочує розвиток науки і наукового знання<ref>{{стаття|автор = Ахмад Далляль|заголовок = «Коран і наука», «Енциклопедія Корану»}}</ref>. Мусульманські богослови заявляють, що Коран, безумовно, не є науковою працею, проте згадані в ньому факти, пов'язані з різними сферами знань, вказують на те, що науковий потенціал Корану багаторазово перевершував той рівень знань, який людство досягло до моменту появи Корану<ref>{{книга|автор = М. Якубович|заголовок = «Коран і сучасна наука»|посилання = http://islamology.ru/library/2009/07/post_87.shtml|archivedate = 2010-03-04|archiveurl = https://web.archive.org/web/20100304042706/http://islamology.ru/library/2009/07/post_87.shtml}}</ref>.

Цей [[конкордизм]] намагається узгодити коранічне сказання про світоутворення з даними сучасної науки. Через деякі, часто поетичні і розпливчасті вірші, прихильники цієї концепції «пророкують» [[тектоніка плит|тектоніку плит]], [[швидкість світла]] тощо. Однак слід підкреслити, що більшість цих віршів можуть так само описати відомі вже під час створення Корану спостережувані факти або поширені теорії (наприклад, теорія [[Гален]]а).

Найпопулярнішим прихильником коранічного конкордизму є турецький публіцист Аднан Октара, відоміший під псевдонімом [[Харун Яхья]]. У своїх книгах він однозначно відкидає [[Еволюційне вчення|теорію еволюції]], тим самим залишаючись на позиціях [[креаціонізм]]у<ref>{{книга|автор = [[Харун Яхья]]|заголовок = «Крах теорії еволюції»|посилання = http://www.harunyahya.ru/Books/evolution_specialpreface.php|archivedate = 2010-05-30|archiveurl = https://web.archive.org/web/20100530002440/http://www.harunyahya.ru/Books/evolution_specialpreface.php}}</ref>.

У сучасному ісламському світі широко поширене переконання, що Коран передбачив багато наукових теорій та відкриттів<ref>{{стаття|автор = Ахмад Далляль|заголовок = «Енциклопедія Корану», «Коран і наука»}}</ref>. Мусульманський проповідник Ідріс Галяутдін в одній зі своїх книг перерахував імена сучасних вчених, які прийняли іслам після того, як зробивши чергове відкриття, бачили, що воно було відображено в Корані 14 століть тому<ref>{{книга|автор = Ідріс Галяутдін|заголовок = «Відомі люди, що прийняли Іслам»|місце = Казань|рік = 2006}}</ref>. Одним з них був академік Моріс Бюкай ({{iw|Maurice Bucaille||fr|Maurice Bucaille}}), член Французької медичної академії<ref>{{Cite web |url=http://www.whyislam.ru/index/oni-prinyali-islam/moris-bukaj.htm |title=«Люди, що прийняли Іслам» |accessdate=18 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090701140334/http://www.whyislam.ru/index/oni-prinyali-islam/moris-bukaj.htm |archivedate=1 липня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Однак подібні списки можна розглядати обачно: попри те, що часто зазначено, М. Бюкай, мабуть, не був членом французької Медичної Академії. Інші списки включають так само [[Жак-Ів Кусто]], хоча спростування про його навернення було опубліковано його фондом ще у 1991.

== Галерея ==
{{Вікіджерела|Коран}}
{{commonscat|Quran}}
{{Вікіцитати1|Коран}}
<gallery>
Зображення:Opened Qur'an.jpg|Сучасний Коран
Зображення:FirstSurahKoran.jpg|Перша Сура Корану
Зображення:Uthman Koran-RZ.jpg|Рукопис Корану (9 століття)
Зображення:Abbasid Koran folio from Egypt.jpg|Рукопис Корану, знайденого в Каїрі (9-10 століття)
Зображення:Thr muze art islam 20.jpg|Перський Коран (13 століття)
Зображення:First_printed_Qur'an_in_west.jpg |Форзац рукопису святої книги, 1537 р.
Зображення:NaskhQ.JPG|Сторінка Корану (з копії 18 століття)
Зображення:AndalusQuran.JPG|Рукопис Корану 13 сторіччя з [[Іспанія|Іспанії]]
</gallery>

== Див. також ==
* [[Острозький Коран]]
* [[Кривавий Коран]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* [[:s:Коран (Якубович)|Коран. Переклад смислів українською мовою]] / пер.: ''[[Якубович Михайло Михайлович|Михайло Якубович]]''. Київ, 2017
<!--* ''Н.&nbsp;М.&nbsp;Коран українською в перекладі М. Якубовича (Стамбул, 2018)''. [https://www.academia.edu/37819063/Коран_українською._Видання_7-ме_Стамбул_Hat_Cilt_2018_The_Quran_Ukrainian_Translation._7th_edition_Istanbul_Hat_Cilt_2018_{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223024003/https://www.academia.edu/37819063/Коран_українською._Видання_7-ме_Стамбул_Hat_Cilt_2018_The_Quran_Ukrainian_Translation._7th_edition_Istanbul_Hat_Cilt_2018_ |date=23 лютого 2022 }}-->
* ''В.&nbsp;С.&nbsp;Рибалкін''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3077 Коран] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818185757/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3077 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''Н.&nbsp;М.&nbsp;Каймакан''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Koran Коран] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817215215/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Koran |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|133}}
* ''В.&nbsp;С.&nbsp;Рибалкін''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3077 Коран] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818185757/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3077 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}

=== Література ===
* ''М. Кирюшко''. Коран // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.365 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* [[:s:Коран (Якубович)|Коран. Переклад смислів українською мовою]] / пер.: ''[[Якубович Михайло Михайлович|Михайло Якубович]]''. Київ, 2017
* [http://leksika.com.ua/15680925/legal/koran Коран] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201204211540/https://leksika.com.ua/15680925/legal/koran |date=4 грудня 2020 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf  Коран] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=720}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Коран|сторінки =523-525}}
* {{ЛЗПЛ2001|частина =Коран|сторінки =270-272}}
* [https://archive.today/20150502191327/https://ukrshodoznavstvo.wordpress.com/2009/11/03/коран-в-україні-українські-переклади/ Скрипник Наталія Петрівна (магістр КНУ ім. Шевченка, Інститут філології). Коран в Україні. Українські переклади Корану. 2009]
* Український переклад Корану (пер. Михайло Якубович) [http://www.islamhouse.com/p/412672 на сайті islamhouse.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130312114022/http://www.islamhouse.com/p/412672 |date=12 березня 2013 }} (також [http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd_2015/ редакція 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180106063509/http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd_2015/ |date=6 січня 2018 }} і [http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd2013/ редакція 2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180323102635/http://chtyvo.org.ua/authors/Arabska_kultura/Koran_vyd2013 |date=23 березня 2018 }} на сайті chtyvo.org.ua)
* [http://lifeislam.org/uk/audiopereklad-ukrayins-koyu-movoyu Аудіоозвучення українського перекладу Корану (читає Євген Підгорний, переклад Михайла Якубовича)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170318043709/http://lifeislam.org/uk/audiopereklad-ukrayins-koyu-movoyu |date=18 березня 2017 }}
* [http://al-quran.info Al-Quran (Коран)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090129090725/http://al-quran.info/ |date=29 січня 2009 }}: Ппроєкт з понад 145 перекладами 35 різними мовами {{ref-en}}
<!--* [https://www.academia.edu/37819063/Коран_українською._Видання_7-ме_Стамбул_Hat_Cilt_2018_The_Quran_Ukrainian_Translation._7th_edition_Istanbul_Hat_Cilt_2018_ Коран. Переклад М. Якубовича. Стамбул, 2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223024003/https://www.academia.edu/37819063/Коран_українською._Видання_7-ме_Стамбул_Hat_Cilt_2018_The_Quran_Ukrainian_Translation._7th_edition_Istanbul_Hat_Cilt_2018_ |date=23 лютого 2022 }}-->
* [https://web.archive.org/web/20170913064925/http://suralar.com/ Коран (тафсир, Кулиев)] *.wav формат.
* [https://docs.google.com/spreadsheets/d/13ovgtfBAltAyttkWwPRzyhQMttzFzWM5/edit?usp=drive_link&ouid=106772451692381744017&rtpof=true&sd=true Математична точність Корану] 

{{Бібліоінформація}}
{{Ісламські теми}}

{{ВП-портали|Іслам|Історія}}

[[Категорія:Коран]]
[[Категорія:Книги VII століття]]
[[Категорія:Ісламське богослов'я]]
[[Категорія:Ісламські Писання]]
[[Категорія:Література середньовіччя]]
[[Категорія:Ісламські терміни]]