Перегляд вихідного коду сторінки Каролінги

{{без джерел|дата=листопад 2017}}
{{Рід}}
{{Історія Франції}}
'''Каролі́нги''' ({{lang-lat|Carolingi}}, {{lang-fr|Carolingiens}})&nbsp;— королівська династія у державах [[Франки|франків]].

== Походження ==

Каролінги були династією голів [[палац]]ів ([[мажордом]]ів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від [[Меровінги|Меровінгів]] і продовжували керувати в деяких королівствах до [[987]] року. Ім'я Каролінгів походить від [[Карл Мартел|Карла Мартела]] ({{lang-lat|Carolus Martellus}}), який переміг [[маври|маврів]] в [[Битва при Пуатьє (732)|битві при Турі]] в [[732]] році. Найвидатніший член династії&nbsp;— [[Карл I Великий]], ({{lang-fr|Charlemagne}}), коронований імператором у [[800]] році.

Вважають, що династія заснована [[Арнульф Мецький|'''Арнульфом Мецьким''']], впливовим єпископом [[Мец|Меца]] на початку [[VII століття|VII сторіччя]]. Його син Ансегісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггою (Saint Begga), дочкою мажордома [[Австразія|Австразії]] [[Піпін Ланденський|Піпіна Ланденського]] (Pepin Landen). Їхнім сином був [[Піпін Герістальський]] (Pepin Heristal), також мажордом [[Австразія|Австразії]].

Від дідів [[Піпін I|Піпіна]] династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).

== Представники ==

* '''[[Піпін Герістальський]]'''&nbsp;— завоював [[Нейстрія|Нейстрію]] у битві при Тертрі [[687]] року й утвердив свою владу над усіма [[франки|франками]].

* '''[[Карл Мартел]]'''&nbsp;— син Піпіна Герістальського, батько [[Піпін Короткий|Піпіна Короткого]].

* '''[[Піпін III Короткий|Піпін ІІІ Короткий]]''' став королем [[751]] року за підтримки франкських дворян і римського Папи [[Захарій (папа)|Захарія]]. Останнього короля династії [[Меровінги|Меровінгів]], [[Хільдерік III|Хільдеріка III]] було пострижено і заслано в монастир.[[Файл:Charlemagne.jpg|міні|150пкс|[[Карл Великий]], представник династії Каролінгів|ліворуч]]

* '''[[Карл Великий]]''' — син Піпіна, став королем франків [[768]] року й був коронованим на імператора римським Папою [[Лев III|Левом III]] у [[800]] році.
* '''[[Людовик I Благочестивий]]''' — син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовика розпочалася трирічна громадянська війна між його синами: [[Лотар (король Франції)|Лотаром]], [[Людовик II Німецький|Людовиком II Німецьким]] і [[Карл II Лисий|Карлом II Лисим]].

== Поділ імперії Карла Великого ==

Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з [[Верденський договір|Верденським договором]] [[843]] року, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: [[Західне Франкське королівство|Західній Франкії]], [[Середнє Франкське королівство|Середній Франкії]] й [[Східне Франкське королівство|Східній Франкії]]:

* У Західній Франкії, яка стала [[Франція|Францією]], вони далі були керівною династією, допоки [[Капетинги]] не одержали трон у 987 році.
* У Середній Франкії, (королівства [[Лотарингія]], [[Прованс]] і [[Ломбардія]]), сім'я правила до [[875]] року, але подальше розділення відбувалося згідно з [[Мерсенський договір|Мерсенським договором]] [[870]] року.
* У Східній Франкії, ядрі [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]], Каролінги правили до смерті [[Людовик IV Дитя|Людовика IV Дитини]] в [[911]] році. Герцоги [[Племінні герцогства|племінних герцогств]] визнали [[Саксонська династія|Саксонську династію]] (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Зв'язок Карла з [[Рим]]ом був слабким.

{{Династія Каролінгів}}
{{Франки}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Королі Франції]]
[[Категорія:Королівські династії]]
[[Категорія:Священна Римська імперія]]
[[Категорія:Франки]]