Перегляд вихідного коду сторінки Дніпро (місто)

{{Otheruses|Дніпро (значення)}}{{НП України
 | назва           = Дніпро
 | прапор          = Dnipro prapor.png
 | опис прапора    = Прапор Дніпра
 | герб            = Big Gerb fin.png
 | опис герба      = Герб Дніпра
 | регіон          = {{ПрТ|Дніпропетровська область}}
 | район           = {{Днп-Дн}}
 | прізвисько      = 
''Січеслав''
 | етнохоронім     =  дніпрянин, дніпрянка,  дніпряни
 | агломерація     = [[Дніпровська агломерація]]
 | код КАТОТТГ     = UA12020010010037010
 | засноване       = {{Дата з віком|1776}}
 | статус          = [[1778]]
 | зображення = {{Photomontage|position=center
  | photo1a   = Dnipropetrovsk view 2015 tov-tob.jpg
  | photo2a   = 12-101-0020 Спасо-Преображенський собор.jpg
  | photo2b   = Вид с боку на Дом органной и камерной музыки в Днепре.jpg
  | photo3a   = Пам'ятник Слави 1574.jpg  
  | photo3b   = Dnipropetrovs'k K.Marksa 97 Zymoviy Teatr 03 (YDS 6762).jpg
  | photo4a  = Січеславська набережна в Дніпрі.jpg
  | photo4b  = ЦЫРК - panoramio.jpg
  | photo5a   = Храм Іоанна Хрестителя на Січеславській набережні.jpg
  | photo5b   = Дніпро-Головний P1770481.jpg
  | photo6a   = Монастирській острів та мости (cropped).jpg
    | size    = 300
    | spacing = 2
    | color   = #FFFFFF
    | border  = 0
  }}
 | зображення_підпис= Зверху вниз, зліва на право: ''Діловий центр міста, [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]], [[Дніпровський будинок органної і камерної музики|Будинок органної музики]], Стелла Слави, [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]],  [[Січеславська Набережна]], [[Дніпровський державний цирк]], Храм Іоанна Хрестителя на [[Січеславська Набережна|Січеславській Набережній]], [[Залізничний вокзал|Вокзал]] [[Залізнична станція|станції]] [[Дніпро-Головний]], [[Мерефо-Херсонський міст]]''
 | поділ           = 8 районів
 | населення       =  {{зменшення}} {{Formatnum: 968502}} <small>(19.01.2022)</small>
 | площа          = 409,718
 | густота         = 2394
 | поштові індекси = 49000—49489
 | код             = 56&nbsp;— для 7-значних,<br/> 562&nbsp;— для 6-значних номерів
 | координати      = {{coord|48|27|58|N|35|1|31|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 48 | lat_min = 27 | lat_sec = 58
 | lon_deg = 35 | lon_min = 1 | lon_sec = 31
 | водойма         = р. [[Дніпро]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]], р.[[Жабокряч]], р. [[Гнилокіш]], р. [[Шпакова]], р. [[Сухачівка (річка)|Війтиха]], [[Протовчанські озера]]
 | станція         = [[Дніпро-Головний]], [[Дніпро-Лоцманська]]
 | залізниця с     = 532
 | фізична с       = 390
 | автошлях с      = 447
 | міста-побратими =
 | день міста      = друга субота вересня
| номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px]] АЕ, КЕ, РР, МІ / 04
 | адреса          = 49070, м. Дніпро, [[Проспект Дмитра Яворницького|просп. Дмитра Яворницького]],&nbsp;75
 | вебсторінка     = {{Cite web|url=http://dniprorada.gov.ua/|title=Дніпровська міська рада}}
 | мер             = [[Філатов Борис Альбертович]]
 | ремарки            = <div style="text-align:center">[[Файл:Логотип Дніпро.png|200px|Логотип Дніпра]]</div>
|етнікон=дніпря́нин, дніпря́нка, дніпря́ни}}
'''Дніпро́''' (до 1796, 1802—1926&nbsp;— ''Катеринослав'', 1796—1802&nbsp;— ''Новоросійськ'', 1926—2016&nbsp;— ''Дніпропетровськ''{{перехід|#Назва}}; {{МФА-всі|dʲnʲiˈprɔ|3=Uk-Дніпро.ogg}})&nbsp;— [[Міста України|місто]] на сході [[Україна|України]], на берегах річки [[Дніпро]], [[адміністративний центр]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського району]] та [[Дніпровська міська громада|Дніпровської міської громади]]. Місто є [[Міста України (за населенням)|четвертим за чисельністю населення]] (968 502 станом на 19.01.2022) в Україні після [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]]. Великий науковий, дослідницький та інноваційний центр, вважається «космічною столицею» України та має [[Січеславська Набережна|найдовшу набережну]] в [[Європа|Європі]].

Місто Катеринослав засноване на землях тільки-но ліквідованої [[Військо Запорозьке Низове|Запорозької Січі]] у [[1776]] році у пониззі річки [[Самара (притока Дніпра)|Самари]]. Вже у [[1787]] році перенесено на теперішнє місце на Дніпрі, поряд з козацькою [[Слобода|слободою]] [[Половиця]] (нині&nbsp;— середмістя Дніпра). Також на території сучасного міста на той час вже існувала низка козацьких поселень (містечко [[Нові Кодаки]] та інші).

Катеринослав став адміністративним центром захоплених [[Російська імперія|Російською імперією]] при [[Катерина II|Катерині II]] великих територій [[Український степ|Українського степу]], зокрема після [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнаджійського]] і [[Ясський мирний договір|Ясського]] договорів ([[Новоросійська губернія|Новоросійської]] та [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]). Його початково задумано як третю столицю колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref>Charles Wynn. [https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870—1905] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150710003639/https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false|date=10 липня 2015}}</ref>, після [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|Петербурга]]. З відкриттям і початком промислової розробки покладів [[Залізні руди|залізної руди]] на [[Кривий Ріг|Криворіжжі]] Катеринослав швидко перетворився на важливе промислове місто Російської імперії. У [[XX століття|XX столітті]] Дніпропетровськ став одним із ключових центрів [[Металургія|металургійної]], [[ядерна енергія|ядерної]], оборонної та [[Радянська космонавтика|космічної]] промисловості [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959|title=Дніпропетровськ — столиця ракетобудування, космічна столиця|accessdate=13 травня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026043939/http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959|archivedate=26 жовтня 2010|deadurl=yes }}</ref>. Через наявність об'єктів військової промисловості місто перебувало у статусі [[закрите адміністративно-територіальне утворення|закритого]] до початку 1990-х років<ref>{{Cite web|url=http://dniprograd.org/2017/12/22/tema-zakritogo-mista-v-istorii-radyanskogo-dnipropetrovska-1950-80-kh-rokiv_63446|title=Тема «Закритого міста» в історії радянського Дніпропетровська 1950—1980-х років|accessdate=12 листопада 2018|archive-date=12 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181112181609/http://dniprograd.org/2017/12/22/tema-zakritogo-mista-v-istorii-radyanskogo-dnipropetrovska-1950-80-kh-rokiv_63446}}</ref>.

Дніпро&nbsp;— центр [[Дніпровська агломерація|Дніпровської агломерації]] з населенням майже 1,5&nbsp;млн осіб.

== Назва ==
{{main|Історія назв міста Дніпра}}
Колишні назви:
* 1645—1784&nbsp;— [[Нові Кодаки|'''Новий Кодак''']]
* 1784—1796&nbsp;— [[історія Дніпра#Російська Імперія|'''Катеринослав''']]
* 1796—1802&nbsp;— '''Новоросійськ'''
* 1802—1926&nbsp;— '''Катеринослав'''
* 1918—1919&nbsp;— неофіційно ''Січеслав'' (''Січослав''<ref name="Siczoslaw">{{книга|автор = [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]]|частина = |заголовок = Історія українського козацтва: нариси у двох томах|посилання = |видання = |відповідальний = |місце = [[Київ]]|видавництво = [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»]]|рік = 2006|том = 2|сторінки = 554|сторінок = 724 |isbn = 966-518-348-6}}</ref>)
* 1924&nbsp;— не затверджена назва ''Краснодніпровськ''
* 1926<ref>[[s:ЗЗНРСУСРСР/1926/1/52/Про переназвання міс. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на ст. «Дніпропетровськ» і Катерининської …]]</ref><ref>[[s:ЗЗНРСУСРСР/1927/1/1/Про зміну постанови Президії ЦВК СРСР з 20 липня 1926 р. про переназвання м. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. …]]</ref>—2016&nbsp;— '''Дніпропетровськ'''
* 1941—1943&nbsp;— неофіційно ''Дніпрослав''<ref name="name">{{cite web|author = Максим Кавун|publication-date = 2006|url = http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=149|title = Сколько имён у Днепропетровска?|publisher = ЧАО «Сегодня Мультимедиа»|accessdate = 2015-7-26|archive-date = 2015-11-26|archive-url = https://web.archive.org/web/20151126182213/http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=149}}</ref>
* з [[19 травня]] [[2016]] року&nbsp;— '''Дніпро''', відповідно до вимог [[Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки»|Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]]<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19/paran158#n158|title=Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... {{!}} від 09.04.2015 №&nbsp;317-VIII|website=zakon3.rada.gov.ua|accessdate=2016-05-24|archive-date=01.07.2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160701033222/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19/paran158#n158}}</ref>, [[Верховна Рада України]] перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, викресливши з назви міста ім'я «всеукраїнського старости» й одного з [[Список організаторів Голодомору|організаторів Голодомору]] [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]]. За відповідне рішення на засіданні Ради проголосувало 247 депутатів<ref>{{Cite web|url=http://pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108936/|title=Рада перейменувала Дніпропетровськ|website=Українська правда|accessdate=2016-05-19|archive-date=2016-05-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20160519101542/http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108936/}}</ref>.

У зв'язку із перейменуванням міста виникала невизначеність щодо передачі нової назви іншими мовами. Так, науковці з [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]] вважають, що ця назва має однаково вимовлятись [[Українська мова|українською]], [[Російська мова|російською]] та [[Англійська мова|англійською]]: «Дніпро», «Днипро», «Dnipro»<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108971/|title=В'ятрович: російською нова назва Дніпропетровська пишеться Днипро|website=Українська правда}}  {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160628031106/http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108971/|date=28 червня 2016}}</ref>. Між тим, деякі мовознавці з таким підходом не згодні, наполягаючи, що для близьких [[Слов'янські мови|слов'янських мов]] застосовується переклад, а не транскрипція<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html|title=«Дніпро»&nbsp;— «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність. Транслітерація назви міста|accessdate=20 червня 2016|archiveurl=https://archive.today/20160620154815/http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html|archivedate=20 червня 2016|deadurl=yes}}</ref>. Невизначеність призвела до того, що деякі [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] використовують одну передачу назви, а деякі&nbsp;— іншу<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/09/26/7121851/|title=Порошенко позвонил водителю, который заблокировал авто стрелявшего в полицейских|website=[[Українська правда]]|date=26 вересня 2016|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190403023324/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/09/26/7121851/|дата-архіву=3 квітня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://korrespondent.net/city/dnepropetrovsk/3749982-v-dnepre-poproschalys-s-ubytymy-polytseiskymy|назва=В Днепре попрощались с убитыми полицейскими|видавець=«[[Корреспондент]]»|дата=26 вересня 2016|url-архіву=https://web.archive.org/web/20161114185703/http://korrespondent.net/city/dnepropetrovsk/3749982-v-dnepre-poproschalys-s-ubytymy-polytseiskymy|дата-архіву=14 листопада 2016|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. У вересні 2018  року ЗМІ оприлюднили відповідь [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН]] за підписом [[Гриценко Павло Юхимович|Павла Гриценка]], де на запит посадовців [[Дніпровська міська рада|Дніпровської міської ради]] була дана відповідь, що російською буде правильно саме «Днепр». Також у листі зазначено, що питання передавання власних назв російською мовою належить до компетенції мовознавців [[Росія|РФ]]<ref>{{cite web|url=https://dnepr.news/news/institut-ukrainskogo-yazyka-nazvanie-goroda-na-russkom-dnepr-a-ne-dnipro|title=Институт украинского языка: название города на русском&nbsp;— Днепр, а не Днипро|publisher=dnepr.news|accessdate=2019-09-12|archive-date=2019-04-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20190402234031/https://dnepr.news/news/institut-ukrainskogo-yazyka-nazvanie-goroda-na-russkom-dnepr-a-ne-dnipro}}</ref>.

Перейменування [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] при цьому тимчасово відкладене на невизначений термін у зв'язку з тим, що назву області закріплено у статті 133 [[Конституція України|Конституції України]].

== Географія ==
Місто Дніпро розташоване у південно-східній частині [[Україна|України]]. Особливість міста&nbsp;— небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю [[лес]]ових товщ та розвитком техногенного [[підтоплення]]. Особливо ці процеси проявляються на правобережжі. Підтоплення створює передумови розвитку просадок у лесових породах та [[Зсув ґрунту|зсувів]], призводить до деформації та руйнування будівель.

{{Розташування
| центр = Дніпро
| пн_зх= [[Київ]] ~ 503 км<br/>{{Прапор Білорусі}} [[Мінськ]] ~ 973 км
| пн = [[Полтава]] ~ 212 км <br/>[[Харків]] ~ 234 км
| пн_сх ={{Прапор Росії}} [[Воронеж]] ~ 583 км
| зх = [[Кропивницький]] ~ 244 км<br/>[[Львів]] ~ 962 км
| сх = [[Донецьк]] ~ 258 км<br/>[[Луганськ]] ~ 417 км
| пд_зх = [[Кривий Ріг]] ~ 148 км<br/>[[Нікополь]] ~ 110 км<br/>[[Одеса]] ~ 470 км<br/>{{Прапор Молдови}} [[Кишинів]] ~ 593 км
| пд = [[Запоріжжя]] ~ 104 км<br/>[[Севастополь]] ~ 541 км
| пд_сх = [[Маріуполь]] ~ 369 км
}}

=== Правобережжя ===
[[Файл:Вид на "Нагірну" частину міста з лівого берегу.jpg|праворуч|міні|250пкс|Краєвид на Нагірну частину міста з лівого берега]]
Центр міста розташований на правому високому березі Дніпра, на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]]. Через що Дніпро поетично називають «містом на трьох пагорбах»
[[Файл:Вид на частину набережної на правому березі.jpg|міні|праворуч|250пкс|Сучасна забудова на правому березі]]
* 1-й пагорб ([[Соборна гора (Дніпро)|Соборна Гора]]) є місцем закладення Катеринослава у 1787 році за генеральним планом [[Клод Геруа|Клода Геруа]] ([[1786]]) та пізнішим генеральним планом [[Старов Іван Єгорович|Івана Старова]] ([[1792]]). Нині пагорб містить [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]] («на горі») й [[Табірний (Дніпро)|Табірний]] (сучасна північна частина [[проспект Науки (Дніпро)|проспекту Гагаріна]]) райони міста.
* 2-й пагорб відділений від першого [[Довгий байрак|Довгою балкою]]. Розташований на захід від нього і на південь від центру міста. На пагорбі розміщені колишній катеринославський район [[Нові плани (Дніпро)|Нові плани]] й [[Старий Шлях(Дніпро)|Старий Шлях]].
* 3-й пагорб відділений від 2-го [[Кленовий байрак|Рибальською балкою]]. На ньому розташований район [[робоча вулиця (Дніпро)|вулиці Робочої]] (нижня частина&nbsp;— катеринославські робочі слобідки [[Шляхівка]], [[Чечелівка (Дніпро)|Солдатська]] і&nbsp;т.&nbsp;д.).
* 4-й пагорб, забудований уже на рубежі [[XIX століття|XIX]]—[[XX століття]], відділений від 3-го [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарською балкою]]. На ньому розміщувався західний район Катеринослава&nbsp;— [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]] (нині&nbsp;— район [[Проспект Сергія Нігояна|проспекту Сергія Нігояна]] та [[Проспект Івана Мазепи (Дніпро)|проспекту Івана Мазепи]]).

[[Балка (форма рельєфу)|Балки]] ([[яр]]и) правобережжя: Бакунівська, Гривнів байрак, Голенька, Длябогова, [[Довгий байрак|Довга]], Новожандармська, Євпаторійська, [[Кленовий байрак|Рибальська]], Архієрейська, [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарська]], Тернувата, Туміна, [[Тунельна балка|Тунельна]], [[Балка Чаплина|Зустрічна]] ([[Балка Чаплина|Чаплина]]), Чортувата, Брянська (Сухий яр), Войцехова, Грушки, Попова, Пташина, Кулаків байрак (нині&nbsp;— не існує), Канатувата, Коротка, Крутий Яр, Перевал, Мальовнича, Розсоховата, Березнегувата (Бельба),  [[Біла балка (Дніпро)|Біла]], Бузневатий байрак, Сімергейка, Козирєва, [[Балка Кринична (Дніпро)|Кринична]], [[Війтиха (балка)|Війтиха]], [[Балка Келебердине|Келебердина]], [[Балка Зелена (Дніпро)|Зелена]], Широкий Яр.

Малі [[Річки міста Дніпро|річки]] правобережжя&nbsp;— [[Архієрейська протока|Архієрейська балка]], [[Річки міста Дніпро|Бельба]], Брянська балка, [[Сухачівка (річка)|Війтиха]] (Сухачівка ([[витік річки]])), Войцехова балка ([[притока]] [[Мокра Сура|Мокрої Сури]]), [[Річиця (рукав Дніпра)|Річиця]], [[Жабокряч]] (нижня течія взята в [[колектор]]), [[Половиця (річка)|Половиця]] (крім Аптекарської балки течія взята в колектор), Кам'янка (наразі не існує), Кленовий байрак (нині&nbsp;— в колекторі), Розсохувата  балка, Старий Дніпро, [[Балка Чаплина|Чаплина]].

На заході, північніше [[Діївка|Діївки]]&nbsp;— [[Діївські плавні|плавні]], з головною протокою [[Річиця (рукав Дніпра)|Річиця]] (Старий Дніпро).

=== Лівобережжя ===
Лівобережжя міста знаходиться на [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]]. В [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальному районі]] й понад Дніпром&nbsp;— [[дюна|піщані дюни]]. У межах міста в Дніпро впливає річка [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]. На заході лівобережжя в [[Нижньодніпровський район|Нижньодніпровському районі]] чимало [[Озеро|озер]]&nbsp;— залишків давньої гідросистеми [[Протовча|Протовчі]], [[річище]]м якої прорите нове річище [[Оріль|Орелі]].

Інші [[Річки міста Дніпро|річки]] лівобережжя: Балка Западня, [[Гнилокіш]], Журавка (нині не існує), Кам'янський Проток (нині не існує), Кам'янка  (перша, нині не існує) [[Річки міста Дніпро|Кам'янка (друга)]], Кам'янка (Самарські плавні), [[Кримка (річка)|Кримка]], Кримський Рожавець (нині не існує), Кринична (нині не існує), [[Маячка (притока Самари)|Маячка]],  Сусанка, [[Шпакова]], [[Шиянка]] (нині не існує), Щемилівка. Шиянка визначала [[Ігренський острів]] (нині півострів).
[[Файл:Вид та Дніпро та Монастирський острів.jpg|міні|праворуч|250пкс|Краєвид на [[Дніпро]] та [[Монастирський острів]]]]
На Дніпрі та Самарі у межах міста розташовано чимало островів: Воднік, [[Острів Дівочий|Дівочий]], [[Острів Діївський|Діївський]], [[Острів Діївська Дача|Діївська Дача]], [[Зелений (острів)|Зелений]], Куба, [[Острів Намистанка|Намистанка]], [[Мировий (острів)|Мировий]], [[Монастирський острів|Монастирський]], [[Обухівський (острів)|Обухівський]], [[Острів Олексіївський|Олексіївський]], [[Кодацький острів|Пороховий]], [[Острів Самарський|Самарський]], [[Острів Сергіївський|Сергіївський]], [[Острів Старуха|Старуха]], [[Шевський острів|Шевський]], [[Острів Свинячий|Свинячий]], [[Кам'януватий острів|Кам'януватий]], [[Кодацький острів|Кодачек]]. До [[1934]] року існували острови [[Становий острів|Воронцовський]] (Становий), [[Острів Попова коса|Попова коса]]. Також розташовані [[Півострів|півострови]] Дня Літа, [[Півострів Файнберга|Файнберґа]], [[Ігренський острів|Ігренський]], [[Півострів Коров'ячий|Коров'ячий]]. В [[Акваторія|акваторії]] річок Дніпра та Самари розташовані [[Затока|затоки]] [[Діївська затока|Діївська]], [[Затока Затишна|Затишна]]   [[Затока Амур — Гавань|Амур&nbsp;— Гавань]], [[Самарська затока|Самарська]], [[Вирвихвіст (затока)|Вирвихвіст]], [[Гнилокиш (затока)|Гнилокиш]], [[Ігренська затока|Ігренська]], [[Ігренська затока|Щемилівка]], [[Ігренська затока|Сусанка]], [[Затока Шиянка|Шиянка]] (колишнє [[гирло]] однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської ГЕС]]).

Балки (яри) лівобережжя: Западня, Довжик, Кислячкова, Широкий Байрак, [[Шиянка (балка)|Шиянка]].

=== Історичні місцевості ===
[[Файл:Dnepr dstr.png|міні|праворуч|250пкс|Місцевості Дніпра]]
* Старі козацькі:
** правого берега: [[Таромське]], [[Сухачівка]], [[Діївка]], [[Нові Кодаки|Нові Кайдаки]], [[Половиця]], [[Мандриківка]], [[Лоц-Кам'янка|Лоцманська Кам'янка]]
** лівого берега: колишня [[Самар (містечко)|Самарь]] (с. [[Шевченко (Дніпро)| Шевченко]]), [[Березанівка]], [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]], [[Обухівка (селище)|Обухівка]], Нова [[Ігрень]], Ксеніївка, Стара [[Стара Ігрень|Огрень]] або [[Усть-Самарь(Дніпро)|Усть-Самарь]], [[Одинківка]], [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівка]], [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]], [[Бики (Дніпро)|Бики]];
* Катеринославські: [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]], [[Половиця]], [[Табірний (Дніпро)|Табірний]] (Дачі), [[Млини (Дніпро)|Млини]] або [[Нові плани (Дніпро)|Нові Плани]], [[Шляхівка]], [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]], [[Брянська колонія (Дніпро)|Брянська колонія]], [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]], Прозорівська, Рибаковська, Підгірна, Монастирська та Безулевська слободи, [[Рибальське (Дніпро)|Рибальське]] (Фішерсдорф), [[Самарівка|Йозефсталь (Самарівка)]], [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Бараф]] ([[Воронцовка]]), [[Кирилівка (Дніпро)|Кирилівка]], [[Сахалін (Дніпро)|Сахалін]], [[Султанівка]] (Старе Клочко), [[Ломівка]], [[Нижньодніпровськ (місцевість)|Нижньодніпровськ]], [[Пасторський]];
* Дніпропетровська забудова (1920—1980-ті): [[Ясне (Дніпро)|Ясне]], Кубучі, [[Західний (Дніпро)|Західний]], [[Червоний Камінь]] (захід [[Нові Кодаки|Нового Кодаку]]), [[Покровський (Дніпро)|Покровський]] (колишній&nbsp;— ж/м «Комунар», с-ще  [[Діївка]]), [[Парус (мікрорайон)|Парус]] (частина селища Діївка), [[Проспект Олександра Поля|Старий Шлях]], [[Фрунзе (Дніпро)|Фрунзе]] ([[Проспект Івана Мазепи (Дніпро)|проспект Івана Мазепи]], Чечелівка), [[Робоча вулиця (Дніпро)|Робоча вулиця]], [[12 квартал]], [[Будівельник (Дніпро)|Корея]]  та ж/м [[Будівельник (Дніпро)|Будівельник]], [[Мирне (Дніпро)|с-ще Мирне]], [[проспект Науки (Дніпро)|проспект Гагаріна]] (давнє&nbsp;— Міські Дачі, радянське&nbsp;— Вузівський), [[Підстанція (район Дніпра)|Підстанція]] (Дачі, 1 Травня), [[Тополя (Дніпро)|Тополя]], [[Сокіл (Дніпро)|Сокіл]], [[Перемога (Дніпро)|Перемога]], [[Мандриківка]], [[Ломівка]], [[Лівобережний]], [[Житловий масив імені Бориса Кротова|Кротова]], [[Лівобережний (Дніпро)|Боржом]], [[Калинова вулиця (Дніпро)|вулиця Калинова]] (Султанівка), [[Калинівський (Дніпро)|Калинівський]], [[Слобожанський проспект]], [[Проспект Петра Калнишевського|просп. Петра Калнишевського]], [[Сонячний (Дніпро)|Сонячний]], [[Нижньодніпровськ-Вузол (місцевість)|Вузол]] ([[Нижньодніпровськ-Вузол (місцевість)|Північний]] і [[Нижньодніпровськ-Вузол (місцевість)|Південний]]), [[Вінниця (мікрорайон)|Вінниця]], [[Придніпровський|Придніпровськ]].
* Забудова незалежної України: [[Царське село (Дніпро)|Царське село]], Західна Стіна (на місці колишніх [[Каміння (Дніпро)|Каменів]]), [[Золоті Ключі (Дніпро)|Золоті Ключі]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] Дніпра класифікують як м'який [[континентальний клімат]] із спекотним та сухим [[літо]]м. Середньорічна температура повітря становить +9 [[Градус Цельсія|°C]]. Найнижча&nbsp;— в [[Січень|січні]]: -3,6&nbsp;°C, найвища&nbsp;— в [[Липень|липні]]: +22,1&nbsp;°C. У році в середньому 260 сонячних днів. Найбільш вологий місяць&nbsp;— [[червень]]. Найбільш сухий&nbsp;— [[жовтень]]. Максимальна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] припадає на період з середини жовтня до середини [[Квітень|квітня]]. Влітку будь-які опади в Дніпрі трапляються рідше, проте найчастіше набувають форми сильної [[злива|зливи]] із [[гроза|грозою]]. Водночас [[Зима|зими]] супроводжуються сильними [[снігопад]]ами. Так, наприклад, сніговий покрив сягнув 33&nbsp;[[Сантиметр|см]] у січні [[2015]] року<ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/rus/news/narodnye-primety-izmeneniya-pogody-sueveriya-1501496053.html|title=Народные приметы изменения погоды — суеверия или реальность|last=Rbc.ua|language=ru|work=РБК-Україна|accessdate=2017-08-16|archive-date=2017-08-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20170816153133/https://www.rbc.ua/rus/news/narodnye-primety-izmeneniya-pogody-sueveriya-1501496053.html}}</ref>. Середня температура взимку: -3-4 °С. Мороз переноситься гірше через дніпровську [[Вологість повітря|вологость]] та [[вітер]]. Холоди починаються на початку [[Грудень|грудня]], коли температура опускається нижче нуля. Бувають ночі, коли мороз досягає температури нижче -25°С (хоча це буває рідко, один раз на 10-15 років). Найважче переноситься грудень. В холодні роки можливі різкі перепади температури і сильні морози після теплих днів. Для нього також характерні: щільна [[хмарність]], вологі вітри, [[ожеледь]]<ref>{{Cite web|url=https://gorod.dp.ua/pogoda/?pageid=44|title=Климат города {{!}} Городской сайт Днепра|accessdate=25 вересня 2021|archive-date=25 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210925222155/https://gorod.dp.ua/pogoda/?pageid=44}}</ref>.

{{Клімат міста
|Місто_род=Дніпра (1987—2016)
|Джерело=[https://web.archive.org/web/20191213143459/http://www.pogodaiklimat.ru/climate/34504.htm Погода та клімат]
| Січ_а_макс = 12.3
| Лют_а_макс = 17.5
| Бер_а_макс = 24.1
| Кві_а_макс = 31.8
| Тра_а_макс = 36.1
| Чер_а_макс = 37.8
| Лип_а_макс = 39.8
| Сер_а_макс = 40.9
| Вер_а_макс = 36.5
| Жов_а_макс = 32.6
| Лис_а_макс = 20.6
| Гру_а_макс = 16.3
|Рік_а_макс = 40.9
| Січ_сер_макс = -1
| Лют_сер_макс = 0.0
| Бер_сер_макс = 6.0
| Кві_сер_макс = 15.2
| Тра_сер_макс = 22.1
| Чер_сер_макс = 25.6
| Лип_сер_макс = 28.0
| Сер_сер_макс = 27.5
| Вер_сер_макс = 21.5
| Жов_сер_макс = 13.8
| Лис_сер_макс = 5.1
| Гру_сер_макс = 0.2
|Рік_сер_макс = 13.7
| Січ_сер = -3.6
| Лют_сер = -3.4
| Бер_сер = 1.8
| Кві_сер = 9.7
| Тра_сер = 16.2
| Чер_сер = 19.9
| Лип_сер = 22.1
| Сер_сер = 21.4
| Вер_сер = 15.6
| Жов_сер = 8.9
| Лис_сер = 2.0
| Гру_сер = -2.4
|Рік_сер = 9.0
| Січ_сер_мін = -6.1
| Лют_сер_мін = -6.3
| Бер_сер_мін = -1.6
| Кві_сер_мін = 4.2
| Тра_сер_мін = 10.6
| Чер_сер_мін = 14.6
| Лип_сер_мін = 16.7
| Сер_сер_мін = 15.8
| Вер_сер_мін = 10.7
| Жов_сер_мін = 5.0
| Лис_сер_мін = -0.8
| Гру_сер_мін = -5.3
|Рік_сер_мін = 4.8
| Січ_а_мін = -34.0
| Лют_а_мін = -27.8
| Бер_а_мін = -19.2
| Кві_а_мін = -8.2
| Тра_а_мін = -2.4
| Чер_а_мін = 3.9
| Лип_а_мін = 5.9
| Сер_а_мін = 3.9
| Вер_а_мін = -3.0
| Жов_а_мін = -8.0
| Лис_а_мін = -17.9
| Гру_а_мін = -27.8
|Рік_а_мін = -30.0
| precipitation colour =
| Січ_сер_опади = 78.5
| Лют_сер_опади = 52.6
| Бер_сер_опади = 41.4
| Кві_сер_опади = 32.3
| Тра_сер_опади = 33.3
| Чер_сер_опади = 24.6
| Лип_сер_опади = 14
| Сер_сер_опади = 9.1
| Вер_сер_опади = 13.7
| Жов_сер_опади = 28.2
| Лис_сер_опади = 74.2
| Гру_сер_опади = 100.8
|Рік_сер_опади = 502.7
| Січ_вол = 83.3
| Лют_вол = 76.8
| Бер_вол = 71.6
| Кві_вол = 64.5
| Тра_вол = 58.9
| Чер_вол = 55.0
| Лип_вол = 53.2
| Сер_вол = 55.7
| Вер_вол = 57.0
| Жов_вол = 63.1
| Лис_вол = 75.6
| Гру_вол = 82.9
|Рік_вол = 66.5
|Січ_сонце = 127.1
|Лют_сонце = 162.4
|Бер_сонце = 241.8
|Кві_сонце = 270.0
|Тра_сонце = 322.4
|Чер_сонце = 360.0
|Лип_сонце = 381.3
|Сер_сонце = 353.4
|Вер_сонце = 300.0
|Жов_сонце = 248.0
|Лис_сонце = 150.0
|Гру_сонце = 111.6
|Рік_сонце = 3028
}}

{|style="width:90%;text-align:center;font-size:90%;line-height:1.2em;margin-left:auto;margin-right:auto" class="wikitable"
|-
!Colspan=14|Кліматичні показники Дніпра

|-
!Місяць
!Січ
!Лют
!Бер
!Кві
!Тра
!Чер
!Лип
!Сер
!Вер
!Жов
!Лис
!Гру
!style="border-left-width: medium"|Рік
|-
!Середній світловий день
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|9.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|10.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|12.0
|style="background:#FFFF44;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|15.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|13.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|11.0
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|10.0
|style="background:#E9E900;color:#000000;"|9.0
|style="background:#FFFF35;color:#000000;"|12.5
|-
|-
!Середній [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовий індекс]]
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|9
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#6b49c8;color:#000000;"|11+
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f85900;color:#000000;border-left-width: medium"|6.8

|-
|}<section end=weatherbox/>

У зв'язку з географічним положенням міста, що робить його територію місцем для виникнення [[Інверсія температури|температурних інверсій]], а також значною автомобілізацією населення, Дніпро страждає від атмосферного забруднення з різних причин<ref>{{Cite web|title=Як покращити екологію Дніпра? - dnepr.name|url=https://dnepr.name/uk/articles-2465-yak-pokrashhyty-ekologiyu-dnipra|date=2022-07-09|accessdate=2022-07-14|language=uk}}</ref>. Це проявляється у формі [[смог]]у.
Сезон зі смогом триває приблизно з травня по жовтень. [[Долина]], у якій розміщується місто, утримує значну частину [[Викиди|викидів]], що виділяються [[Двигун внутрішнього згоряння|двигунами]] [[Транспортний засіб|транспортних засобів]] та промисловими підприємствами. Також негативним чинником є низька кількість [[Атмосферні опади|опадів]] і затяжні літні [[Посуха|посухи]].

== Історія ==
{{main|Історія Дніпра}}
{{main|Заснування Катеринослава}}
{{main|Історія назв міста Дніпра}}
{{main|Хронологія історії Дніпра}}

=== Доісторичні часи ===
[[Файл:Polovtsy.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кам'яні баби]] в [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|історичному музеї]]]]
Історія міста пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. Ще з часів [[палеоліт]]у місцевість біля [[Дніпрові пороги|Дніпровських порогів]] була щільно заселена. Близько 100 тис. років до н.&nbsp;е. до сучасного Дніпра з [[Північ|півночі]] насунувся Скандинавський [[льодовик]]. Протягом [[неоліт]]у-[[бронзова доба на території України|бронзової доби]] землі над порогами населяли племена [[Сурсько-дніпровська культура|сурської]], [[Середньостогівська культура|середньостогівської]], [[Ямна культура|ямної]] та [[Катакомбна культура|катакомбної культур]]. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано [[Кінь (рід)|коней]] для [[Верхова їзда|їзди верхи]], а також було винайдене [[колесо]]. Завдяки цьому [[Тваринництво|скотарський]] спосіб{{що це}} ведення [[Економіка (діяльність)|гоподарства]] поширився саме з Придніпровських [[степ]]ів. У 2-й половині [[2-ге тисячоліття до н. е.|II тис. до н.&nbsp;е.]] у Причорноморських степах закріпилися племена [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної культури]] ([[кімерійці]]). У [[1-ше тисячоліття до н. е.|I тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] на дніпровських землях існувала [[Скіфія|Скіфська держава]] ([[скіфи]]). Скіфів витіснили до [[Крим]]у [[сармати]] у [[III століття до н. е.|III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]], а сарматів згодом&nbsp;— германські племена [[Готи|готів]] (прийшли з [[Польща|Польщі]] у [[III століття|III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]]): пам'ятки [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] знайдені на території козацького м. [[Самар (містечко)|Самар]]. Надалі ([[IV століття|IV]]—[[IX століття|IX]]&nbsp;ст.) через край пройшли орди [[Гуни|гунів]], [[Авари|авар]], угрів.

=== Середньовіччя ===
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] вже у {{nobr|IX ст. н. е.}} на [[Монастирський острів]] завертали [[дружина (військо)|княжі дружини]] для відпочинку. Існує [[легенда]], що візантійські [[Чернецтво|монахи]] ще близько [[870]] (?) року&nbsp; збудували тут [[монастир]]&nbsp;— можливо, на честь того, що він був, за деякими даними ([[Житіє Святого Амвросія]]) найпівнічнішим пунктом у подорожі [[Андрій Первозваний|Святого Андрія Первозваного]]. Навколишні землі були під владою [[Кочовики|кочовиків]]&nbsp;— [[Хозари|хозарів]], [[Печеніги|печенігів]], а потім&nbsp;— [[половці]]в. [[Академік]] [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков]] вважав, що головне [[уличі|улицьке]] місто [[Пересічень]], яке згадується в [[літопис]]ах, мало знаходитися на Дніпрі, південніше [[Київ|Києва]]. Через це увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало у [[800]]—[[1300]] роках на піщаних [[пагорб]]ах [[Стара Ігрень|Ігренського півострова]], де [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] впадає у [[Дніпро]]. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками&nbsp;— [[печеніги|печенігами]], вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було [[Монгольська навала на Русь|зруйноване татарами у 1240]] році, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз (відомий з [[XVI століття]] як містечко [[Самар (містечко)|Самар]]). Того ж року було зруйновано монастир на острові і поселення на дніпровому острівці навпроти сучасного [[Старі Кодаки|Старого Кодаку]].

У XVI—XVIII століттях територія майбутнього міста належала [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]].

[[1500]] або [[1550]]&nbsp;р. датується поява на правому березі річки [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], біля гирла (нині&nbsp;— околиця Дніпра, біля с. Шевченка) козацького торговельного містечка '''[[Самар (містечко)|Самар]]''' (згадується у [[Грамота|грамоті]] [[Правителі Польщі|польського короля]] і підтверджується [[Археологія|археологічними]] знахідками)

У [[1635]] році південніше, біля [[Кодацький поріг|першого дніпрового порогу]] [[Урядники Речі Посполитої|польською владою]] була побудована '''фортеця [[Кодацька фортеця|Кодак]]''', на відкритті якої був присутній і майбутній [[Гетьман]] [[Богдан Хмельницький]]. Того ж року фортецю захопив козацький загін на чолі з [[Іван Сулима|Іваном Сулимою]], але урядові війська з [[Реєстрове козацтво|реєстровцями]] відбили її. У [[1648]] році, на початку [[Хмельниччина|Визвольної війни]], [[Кодацька фортеця|Кодаком]] знов заволоділи [[козаки]].

У [[1660]] році у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного м. Дніпра існує селище [[Нові Кодаки|Нові Кайдаки]], яке у [[1750]] вже називається [[місто]]м.
[[Файл:Dnepr 1787.png|міні|праворуч|250пкс|Поселення на території сучасного Дніпра до заснування [[Дніпро (місто)|Катеринослава]]]]
Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли ще у козацьку добу:
[[Файл:Kodak (1635).PNG|міні|праворуч|250пкс|План фортеці Кодак ([[1635]])]]
* [[1500]] (або [[1550]])&nbsp;— торговельне козацьке місто [[Самар (містечко)|Самар]] (Самарь, Самара)&nbsp;— у пониззі р. Самари. Занепало у [[1688]] після заснування тут [[Московське царство|московської]] колонії та [[Богородицька фортеця|Богородицької фортеці]].
* [[1564]]&nbsp;— відомі [[Козацький курінь|козацькі курені]] у [[Таромське|Таромському]], з [[1704]]&nbsp;— [[слобода]].
* [[1596]]&nbsp;— відомий [[перевіз]] [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]] через Дніпро.
* [[1600]]&nbsp;— відомі Богородицькі хутори (тепер&nbsp;— м. [[Підгородне|Підгороднє]]).
* [[1635]]&nbsp;— за ініціативи [[Великий гетьман коронний|гетьмана великого коронного]] [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]] та відповідної ухвали [[Сейм Речі Посполитої|сейму]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] було засновано фортецю [[Кодацька фортеця|Кодак]]. Поряд виникло містечко (пізніше центр [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Запорожжя]]). Фортецю було зруйновано за умовами [[Прутський мир|Прутського трактату]] ([[1711]]). Слобода відновилася близько [[1734]]-[[1735|35]] ([[Старі Кодаки|Старий Кодак]]).
* [[1648]]&nbsp;— відомий [[хутір]] [[Козак Обух|Обуха]] (теперішня [[Обухівка (селище)|Обухівка]]).
* [[1650]] (або [[1660]])&nbsp;— відомий [[Нові Кодаки|Новий Кодак]] (центр [[Паланка|паланки]], а в [[1784]]—[[1797]] частково виконував функції [[Губернське місто|губернського міста]] під назвою Катеринослав ІІ);
* [[1688]]&nbsp;— поряд з козацьким м. [[Самар (містечко)|Самар]] (центр запорізької паланки) московським урядом засновано [[Богородицька фортеця|Богородицьку фортецю]] і [[посад]]&nbsp;— [[Новобогородицьк(посад)|Новобогородицьк]]&nbsp;— першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до [[1793]] року, коли його залишки були переведені до сучасного [[Самар (місто)|Новомосковська]] (Новоселиці).
* [[1740-ві]] (або [[1770-ті]])&nbsp;— біля першого порогу засновано поселення [[лоцман]]ів&nbsp;— [[Лоц-Кам'янка|Лоцманська Кам'янка]];
* [[1743]]—[[1795]]&nbsp;— існувала слобода [[Половиця]]. Зникла внаслідок розширення [[Дніпро (місто)|Катеринослава]] (була поглинута останнім), який було вдруге засновано у [[1787]] на пагорбі поруч. Тепер&nbsp;— центр м. Дніпро.
* [[1744]]&nbsp;— засновано [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівку]] (надалі&nbsp;— також Попівка).
* [[1760-ті]]&nbsp;— відомий хутір [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]].
* [[1770]]&nbsp;— засновано [[Сухачівка|Сухачівку]].
* [[1775]]&nbsp;— засновано [[Діївка|Діївку]].
* [[1776]]&nbsp;— засновано [[Одинківка|Одинківку]].
* [[1776]]&nbsp;— ухвалено рішення про будівництво у пониззі Самари (на [[Кільчень (річка)|Кільчені]]) губернського міста [[Дніпро (місто)|Катеринослав]].
* [[1784]]&nbsp;— відома [[Мандриківка]].

У [[1711]] році за умовами [[Прутський мир|Прутського трактату]] землі [[Запорожжя|Запоріжжя]] опинились під протекторатом [[Османська імперія|Османської імперії]], а фортеця Кодак була знищена. У [[1734]] козаки повернулись на Запоріжжя і було укладено [[Лубенський договір]] про визнання [[козаки|запорожцями]] московського [[протекторат]]у.

=== Заснування та розвиток ===

==== Новий Кодак ====
За свідченнями історика XIX&nbsp;століття [[Феодосій Макаревський|Феодосія Макаревського]], у [[1645]] році у містечку [[Нові Кодаки|Новий Кодак]] стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яний [[Свято-Миколаївський храм (Нові Кодаки)|Свято-Миколаївський храм]]. Цю дату можна вважати початком м. Дніпро.

Наприкінці [[XVII століття|XVII]]&nbsp;— початку [[XVIII століття]] Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. Ще з [[1564]] року біля Нового Кодаку відомі козацькі курені у Таромському, які у [[1704]]  році отримали статус слободи. Пізніше з'явилися козацькі поселення [[Половиця]] ([[1743]]), [[Сухачівка]] ([[1770]]), [[Діївка]] ([[1775]]).

У середині XVIII&nbsp;століття Новий Кодак був велелюдним містом, центром [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Нова Січ|Підпільненської Січі]]. За переписом [[1754]] року в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяли десятки ремісничих майстерень. У [[1760-ті|1760-х]] роках в містечку з'явився стаціонарний ринок.

Усталений уклад запорозького м. Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється [[воєвода]] та [[городничий]]. У [[1776]] році Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації [[Саксаганський повіт|Саксаганського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Понад 10 років ([[1776]]—[[1789]]) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з [[1783]] року&nbsp;— [[Новокодацький повіт|Новокодацького]]) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління.

В останньому десятиріччі XVIII&nbsp;століття органічний розвиток м. Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади.

В середині [[1780-ті|1780-х]] років російська імператриця [[Катерина II]] звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля [[Кодацька фортеця|Кодаку]]. В описі [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]] за [[1784]] рік вказувалося, що [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] засновується з містечка [[Нові Кодаки|Новий Кодак]]. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку м. Дніпро.

==== Будівництво Катеринослава ====
[[Файл:Street scene in Yekaterinoslav (8743944227).jpg|міні|Катеринослав у 1918 році]]
У [[1775]] році, після чергової переможної [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|війни з Османською імперією]], [[Запорозька Січ|запорізьке козацтво]] було [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідовано]] царським урядом. Землі [[Запорожжя]] наступного року були передані до складу [[Новоросійська губернія|Новоросійської]] і новоствореної [[Азовська губернія|Азовської губерній]]. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав.

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста у межах тільки-но створеної на землях запорожців Азовської губернії, на р. [[Кільчень (річка)|Кільчень]] при її впаданні у [[Самара (притока Дніпра)|Самару]]. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх [[Повінь|повеней]] все заливалося водою, що призводило до спалахів [[Епідемія|епідемій]], а найголовніше&nbsp;— місто було далеко від судноплавного до початку [[Дніпрові пороги|порогів]] Дніпра. Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 року Катеринослав, вже як центр новоствореного [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва,]] перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість. Катеринослав I, своєю чергою, було перейменовано на [[Самар (місто)|Новомосковськ]] (який, втім, також незабаром було перенесено на інше місце, вище по Самарі).

За інерцією впродовж [[1785]]—[[1791]] років в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.

Впродовж першої половини [[1790-ті|1790-х]] років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У [[Липень|липні]] 1795 року «сєлєніє» Новий Кодак (у [[1793]] році налічувалось близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793 році налічувалось близько 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У [[Серпень|серпні]] 1793 року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а [[Казенні селяни|казенним селянам]] запропоновано записатись в [[Купецтво|купці]] чи [[Міщанство|міщани]]. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У [[1796]] році відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 352.jpg|міні|праворуч|250пкс|Монумент [[Катерина II|Катерині II]] (1840—1920)]]
[[Файл:Собор на Соборній площі Дніпра..jpg|alt=Спасо-Преображенський кафедральний собор на Соборній площі Дніпра.|міні|250пкс|''[[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]]'' на Соборній площі Дніпра]]
Російська імператриця [[Катерина II]] мріяла на новоздобутих землях збудувати «Південну Пальміру»&nbsp;— столицю Російської імперії, порівнюючи Катеринослав із [[Санкт-Петербург]]ом&nbsp;— «Північною Пальмірою». Планувалось побудувати собор (вищий за [[Собор Святого Петра|папський собор в Римі]] на 132 м). Але величезним планам не було дано збутися. Вони були забуті, коли Катерина II померла. Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 9 травня [[1787]] року, під час її помпезної подорожі по тільки-но захоплених землях. Будівельники встигли лише закласти величезний [[фундамент]] (нині&nbsp;— [[Соборна площа (Дніпро)|Соборна площа]] Дніпра). Це ще одна дата заснування Катеринослава: саме [[1887]] року містяни святкували 100-річчя міста. Але найдавнішою спорудою в ньому нині вважається кам'яний верстовий стовп біля собору.

У [[1789]] році засновані німецькі колонії вздовж річки [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]&nbsp;— [[Кронсгартен|Кронгартен]] (нині&nbsp;— східна частина м. [[Підгородне]]), [[Самарівка|Йозефсталь]] (нині&nbsp;— [[Самарівка]]), [[Рибальське (Дніпро)|Фішерсдорф (нині&nbsp;— Рибальське]]). У гирлі [[Мокра Сура|Мокрої Сури]] було засновано колонію [[Дніпрове|Ямбург]]. У [[1794]] році засновано перше промислове підприємство&nbsp;— [[Катеринославська суконна фабрика|суконну фабрику]] (біля теперішнього [[Дніпро-Головний|вокзалу]]). У [[1796]] році засновано село [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]].

У [[1798]]—[[1802]] роках за наказом імператора [[Павло I|Павла І]] місто мало назву '''Новоросійськ''' і було центром величезної [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] від [[Дністер|Дністра]] до [[Дон]]у і [[Крим]]у включно.

Станом на XIX століття Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо у [[1804]] році населення міста становило 6,4 тис. осіб, то у [[1850]] році&nbsp;— лише 13 тис. У середині ХІХ століття в місті знаходилось декілька салотопних, миловарних заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування [[Донецький вугільний басейн|донецького вугілля]] та [[Криворізький залізорудний басейн|криворізької залізної руди]] (поклади якої відкрито [[Поль Олександр Миколайович|Олександром Полем]]), а також відкриття [[Катерининська залізниця|залізниці]] ([[1884]]) між цими промисловими районами з мостом через річку [[Дніпро]]. З'являються чисельні цегельні заводи.<ref>{{Cite web|title=Дніпровська цегла|url=https://sites.google.com/view/dniprozegla|website=Дмитро Якобчук|accessdate=20-03-2023}}</ref>
[[Файл:Катеринослав-на-Карті-Шуберта.jpg|міні|праворуч|250пкс|Дніпро (Катеринослав) на мапі [[Шуберт Федір Федорович|Шуберта]] (приблизно 1888&nbsp;рік)]]
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 151.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Проспект Дмитра Яворницького|Катеринославський проспект]] на початку XX&nbsp;ст.]]
* [[1838]]—[[1919]]&nbsp;— видається офіційна газета «[[Катеринославські губернські відомості]]».
На лівому березі станція [[Нижньодніпровськ (станція)|Катеринослав]] з'явилась ще у [[1873]] (гілка з [[Синельникове I|Синельниково]]), а відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного [[Старий міст|мосту]] через [[Дніпро]] у [[1884]] році.

Почалось будівництво металургійних підприємств на заході міста та на його лівому березі:
* [[1887]]&nbsp;— побудований металургійний [[Дніпровський металургійний завод|Олександрівський Південно-Російський завод]] («Петрівка»).
* [[1889]]&nbsp;— з'явився трубний завод «[[Дніпропетровський трубний завод|Шодуар-А»]].
* [[1891]]&nbsp;— засновано металургійний завод Гантке ([[Нижньодніпровський трубопрокатний завод|Нижньодніпровський трубопрокатний]]).
* [[1898]]&nbsp;— побудовані вагоноремонтні майстерні (зараз [[дніпровський вагоноремонтний завод|завод]]).
* [[1899]]&nbsp;— засновано завод «Шодуар-В» (теперішній «[[Комінмет]]»).
* [[1914]]&nbsp;— з'явився завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, «[[Дніпроважмаш]]»).
* [[1916]]&nbsp;— теперішній [[Дніпропетровський стрілочний завод|Дніпровський стрілочний завод]].
Біля заводів стрімко зростали робітничі поселення&nbsp;— [[Чечелівка (Дніпро)|Солдатська]] ([[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]]), [[Фабрика (Дніпро)|Фабрічна]], [[Брянська колонія (Дніпро)|Брянська]], [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Бараф]], [[Сахалін (Дніпро)|Сахалін]], [[Султанівка]] і ін. Якщо у [[1865]] році населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887&nbsp;— 48 тис. осіб, то у [[1910]] році&nbsp;— вже 196 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста лише у [[1925]] році). Основну етнічну групу становили [[українці]]. Крім них у Дніпрі проживали [[росіяни]], [[євреї]] та інші національності.<ref name="http://www.museum.dp.ua/article0315.html">Населення міста Катеринослава (1776—1917&nbsp;р.)</ref>

У 1896 році в Катеринославі з'явилася телефонна мережа і станція.

У [[1897]] році [[Бельгія|бельгійські]] підприємці запустили в Катеринославі [[Дніпровський трамвай|електричний&nbsp;трамвай]]&nbsp;— 3-й в [[Російська імперія|Російській імперії]] після&nbsp;[[Київ|Києва]]&nbsp;та [[Нижній Новгород|Нижнього Новгорода]].

У 1899 році засновано Вище гірниче училище (надалі&nbsp;— [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»|гірничий]] та [[Національна металургійна академія України|металургійний]] інститути/академії).

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів здобутих Російською імперією південних та східних українських земель. Розвиток промисловості та сільського господарства було продемонстровано на [[Катеринославська виставка|південно-російській сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці]] 1910 року. Місцевий [[пролетаріат]] відігравав значну роль у революційному русі на початку XX&nbsp;століття.

Однією з яскравих сторінок в історії міста було життя й діяльність у ньому з 1902 видатного українського історика [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Івановича Яворницького]] ([[1855]]—[[1940]]).

<small>Вчений надрукував понад 210 праць з історії України, [[Середня Азія|Середньої Азії]], Росії. Найголовніші з них: «Історія запорозьких козаків» у трьох томах, «Джерела для історії запорозьких козаків», «Слідами запорожців», «До історії степової України». Яворницький був також відомим археологом. Керував розкопками сотень [[курган]]ів ямної культури, поховань доби заліза та запорозьких часів. Крім наукових історичних праць, Дмитро Іванович написав ще й ґрунтовну [[Історія міста Катеринослава (видання)|історію міста]], у якому пройшли найплідніші роки його життя. Багато сил і енергії віддавав учений [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|місцевому історичному музею]], яким він керував у [[1902]]—[[1933]]&nbsp;рр. Засновано музей було у [[1849]] році як Музей старожитностей [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У [[1912]] музею була передана колекція [[Поль Олександр Миколайович|Олександра Поля]], катеринославського колекціонера і краєзнавця, мати якого була онукою [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Павло Полуботок|Павла Полуботка]]. Проводячи археологічні розкопки та експедиції на території Катеринославщини, О. Поль зібрав понад 5 тис. предметів старовини, що стали основою музею, а пізніше увійшли до історичного музею ім. Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького. Великою заслугою Яворницького було те, що він зібрав і ввів у науковий обіг величезну кількість історичних джерел, котрі доти лежали в архівах. Чимало з них він експонував у своєму музеї. Яворницькому доводилося витрачати на експедиції власні кошти, якщо не вдавалося зібрати їх у приватних осіб. Йому також належить заслуга того, що він домігся від радянського уряду проведення великих розкопок на території майбутнього [[Дніпровська ГЕС|Дніпрогесу]], врятувавши таким чином сотні безцінних пам'яток історії.</small>

=== Українська революція ===
{{main|Бої за Катеринослав (1918)}}
Після здобуття Україною незалежності на початку [[1918]] року й проголошення [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] була запропонована назва '''Січеслав''', що нагадувала про козацький характер цього краю. Але повністю офіційно місто не встигло затвердити нову назву і фактично залишалося з попередньою назвою&nbsp;— '''Катеринослав'''. За новим поділом місто стає земським центром адміністративно-територіальної одиниці [[Січ (УНР)|Січ]].

У деяких документах [[1918]]—[[1919]] років і навіть не послідовно до [[1926]] року місто згадується саме як ''Січеслав''. Це підтверджував український письменник [[Сокіл Василь Іванович|Василь Сокіл]], який писав<ref>{{Cite web|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fvgtk_2015_4_6.pdf8|title=Січеслав має замінити назву Дніпропетровськ|accessdate=7 грудня 2021|archive-date=9 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124529/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fvgtk_2015_4_6.pdf8}}</ref>:

{{цитата|''«Щодо Січеслава згадую, що в роки, коли у Катеринославі на довший час запанувала українська влада, місто вже було перейменовано на Січеслав. Газети вживали цю назву, в установах офіційно також користувалися нею. А з приходом більшовиків усе скінчилося. Згадка про Січеслав деякий час лунала в студентських колах»''}}

Влада УНР у місті протрималась до 11 січня [[1918]] року, коли після запеклих боїв Січеслав був захоплений переважними силами [[Червона армія|більшовицьких військ]]<ref>{{Cite web|url=https://dniprograd.org/2017/02/14/lyutiy-1918-roku-u-katerinoslavi_54007|title=Лютий 1918 року у Катеринославі|accessdate=9 лютого 2019|archive-date=9 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124343/https://dniprograd.org/2017/02/14/lyutiy-1918-roku-u-katerinoslavi_54007}}</ref>.

Наприкінці [[березень|березня]] [[1918]] року Катеринославський кіш [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] розпочав операцію по звільненню Січеслава. Загоном керував [[Воробйов Гаврило Юхимович|Гаврило Горобець]]&nbsp;— син залізничника з Катеринослава. Загін, звільнивши [[Жовті Води]] та [[П'ятихатки]], 4 квітня 1918 року увірвався на [[Горяїнове|станцію Горяїнове]] (нині ця станція лежить у межах міста) та за допомогою німецьких та австро-угорських військ оволодів містом<ref>{{Cite web|url=https://dniprograd.org/2018/03/06/pereymenuvannya-po-ukrainski-100-rokiv-tomu-katerinoslavska-guberniya-stala-sichovoyu-zemleyu_65617|title=Перейменування по-українськи: 100 років тому Катеринославська губернія стала Січовою землею|accessdate=9 лютого 2019 |archive-date=9 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124107/https://dniprograd.org/2018/03/06/pereymenuvannya-po-ukrainski-100-rokiv-tomu-katerinoslavska-guberniya-stala-sichovoyu-zemleyu_65617}}</ref>. При звільненні міста від [[Більшовики|більшовиків]] загинуло 8 німецьких солдатів, 18 отримали поранення.<ref>Борьба за Советы на Екатеринославщине: сборник воспоминаний и статей.&nbsp;— Днепропетровск: [б. и.], 1927.&nbsp;— 292 с.&nbsp;— Б. ц. Стр. 274</ref>.

В період з 27 листопада 1918 по 2 січня [[1919]] року відбувся [[Катеринославський похід]]. Цього разу влада [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Українська Держава|Української Держави]] протрималась до 30 грудня 1918 року, місто вперше зайняли війська [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]].

2 січня 1919 року в ході запеклих боїв з більшовиками, в яких брали участь українські повстанські загони отамана [[Малашко Микола Васильович|Миколи Малашко]] та [[Божко Федір|Федіра Божка]], [[Січові Стрільці]] під командуванням [[Самокишин Роман|отамана Самокиша]], до яких приєднався повстанський загін отамана Сакви з [[Верхньодніпровський повіт|Верхньодніпровського повіту]], звільнили Січеслав та вибили більшовиків та [[махновський рух|махновців]] на лівий берег Дніпра. При цьому махновці зазнали значних втрат. Востаннє влада УНР протрималась у місті до 26 січня 1919 року, коли радянські війська під командуванням [[Дибенко Павло Юхимович|Павла Дибенка]] захопили місто й встановили тут радянську владу<ref>{{Cite web|url=http://sicheslav-dnipro.blogspot.com/2013/03/blog-post_5059.html|title=ПІВДЕННА УКРАЇНА В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (Катеринославщина) |accessdate=9 лютого 2019 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124552/http://sicheslav-dnipro.blogspot.com/2013/03/blog-post_5059.html}}</ref>.

Впродовж [[1919]]—[[1921]] років Січеслав декілька раз був столицею [[Вільна територія|Української Вільної Анархічної Республіки]] [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]], коли його війська займали місто.

Під час [[радянсько-українська війна (1917—1921)|українсько-більшовицької війни]] місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад.

=== Радянський період ===

==== Ранній СРСР ====
Протягом перших [[П'ятирічки СРСР|п'ятирічок]] було, в основному, відновлено, а надалі стало одним з центрів сталінської [[Індустріалізація УРСР 1920—1930-х років|індустріалізації]].

[[19 липня]] [[1926]] року Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь діяча [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністичної партії]] [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]], який відбував у місті [[заслання]])<ref>{{Cite web|url=http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926|title=Катеринослав було перейменовано 1926|accessdate=22 лютого 2013|archive-date=12 грудня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131212235847/http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926}}</ref>{{неавторитетне джерело}}.

У [[1920-ті|1920-х]] роках до складу міста було включено робітничі селища на лівому берегу Дніпра&nbsp;— [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Нижньодніпровськ (станція)|Нижньодніпровськ]], [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівку]], [[Сахалін (Дніпро)|Сахалін]] тощо.

Для робітників у 1925 році було побудовано селище ім. Фрунзе (нині одноповерхова забудова в районі пр. Петровського/І. Мазепи).

На початку [[1930-ті|1930-х]] років в Дніпропетровську побудовано низку вищих навчальних закладів, зокрема Інженерно-будівельний інститут; Інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1933 році був складений перший радянський генеральний план Дніпропетровська, згідно з яким передбачався інтенсивний розвиток лівобережжя, а річка Дніпро мала стати елементом центральної частини міста. Планувалося будівництво набережної. Також було намічено будівництво ще двох мостів через Дніпро&nbsp;— в центрі і в районі Нових Кайдаків, а також мостів через балки на правобережжі. Планом передбачалася [[Квартал (територія)|квартальна]] система забудови, а також знесення у центрі малоцінної забудови. На виконання цього плану у 1935 році по мосту через Дніпро на лівий берег було прокладено [[Трамвайна колія|трамвайну колію]].

У [[1939]] році в місті було відкрито величезний стадіон «Сталь», споруджений на місті міського цвинтаря (з [[1949]]&nbsp;— стадіон «Металург»).

Населення міста з 1926 по 1939 зросло майже удвічі до більш ніж 500 тис. осіб.

==== Друга світова війна ====
1 вересня 1939 року почалася [[Друга світова війна]], а 22 червня її складова [[1941]]&nbsp;— [[німецько-радянська війна]]. 25 серпня 1941 Дніпропетровськ окуповано [[Вермахт|німецькими військами]]. Тут розташувалась [[Третій Рейх|нацистська]] окупаційна адміністрація [[генеральна округа Дніпропетровськ|однойменної генеральної округи]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]], а також [[Дніпропетровський міський ґебіт|Дніпропетровських міської]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Stadt}}) та [[Дніпропетровський земельний ґебіт|земельної]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Land}}) округ. Окупаційна влада намагалася відновити життя міста, комунікації і промисловість{{джерело}}, зруйновані радянськими та німецькими військами. Це змогли зробити лише частково.

25 жовтня [[1943]] року після руйнівних обстрілів містом заволоділи радянські війська.

==== Повоєнна доба ====
Вже до 1945 року основні підприємства Дніпропетровська були відновлені. Того ж року розпочалося будівництво радіозаводу і автозаводу (з 1951&nbsp;— ракетний завод, з 1966&nbsp;— [[Південний машинобудівний завод|ПМЗ]]). У 1947 році стало до ладу підприємство електротехнічної промисловості «Енерговугілля» (згодом&nbsp;— завод шахтної автоматики). Того ж року у місті відкрито першу [[тролейбус]]ну лінію «Центр-Вокзал». Було відновлено і розширено мережу електричного [[Дніпровський трамвай|трамвая]]. У 1952 році на о. Чаплі було розпочато будівництво [[Придніпровська ТЕС|Придніпровської ТЕС]] і селища при станції (Придніпровськ), а у 1953&nbsp;— заводу важких пресів, згодом&nbsp;— [[Дніпрошина|Шинного заводу]].

Відновлювались також громадські і житлові будівлі. Так, у 1951 році закінчено будівництво нового залізничного вокзалу.

У центральній частині міста в 1966 було споруджено [[Центральний міст (Дніпро)|автомобільний міст]] через річку [[Дніпро]].

У [[1950-ті|1950-х]] роках місто будувалося у [[соціалістичний реалізм|соцреалізмі]]. У [[1960-ті]] роки розпочалося масове житлове будівництво. П'ятиповерхова «[[Хрущовка|хрущовська]]» забудова з'явилась вздовж [[проспект Івана Мазепи (Дніпро)|проспектів Івана Мазепи]], [[Проспект Науки (Дніпро)|Гагаріна]], [[Проспект Богдана Хмельницького (Дніпро)|Богдана Хмельницького]], [[Слобожанський проспект|Слобожанського (колишній&nbsp;— просп. ім. газети «Правда»)]], [[вулиця Незалежності (Дніпро)|вулиці Тітова]] і&nbsp;т.&nbsp;д. У [[1970-ті]] роки в Дніпрі вперше з'явилися багатоповерхові «спальні» райони «[[Перемога (Дніпро)|Перемога]]», «[[Тополя (Дніпро)|Тополя]]», «[[Сокіл (Дніпро)|Сокіл]]», «[[Сонячний (Дніпро)|Сонячний]]», «[[Червоний Камінь]]», «[[Парус (мікрорайон)|Парус»]], «Комунар» (нині&nbsp;— «[[Покровський (Дніпро)|Покровський]]»). На початку [[1980-ті|1980-х]]&nbsp;— «Фрунзенський» (нині&nbsp;— «[[Ломівка|Ломівський]]» та «Кам'янський»), «[[Лівобережний (Дніпро)|Лівобережний]]», [[житловий масив імені Бориса Кротова|«Кротова»]]. Внаслідок цього можливість покращити свої житлові умови отримали сотні тисяч дніпропетровців{{джерело}}.

Розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «[[перебудова]]».

=== У незалежній Україні ===
Після падіння Радянського Союзу промисловість занепала, а масове житлове будівництво припинилось. У плачевному стані опинились [[Транспорт Дніпра|міський комунальний транспорт]], житлово-комунальна сфера та більшість доріг. Однак було добудовано новий автовокзал та [[Південний міст (Дніпро)|Південний міст]], реконструйовано центральний ринок «Озерку» і відкрито першу чергу [[Дніпровський метрополітен|метрополітену]] з 6 станцій довжиною 7,8 км (станом на 29.12.1995).

З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві нових окремих багатоквартирних житлових будинків, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті деяких вулиць.

Впродовж [[2011]]—[[2013]] років капітально відремонтовані основні магістралі міста&nbsp;— зокрема, Запорізьке шосе та пр. Слобожанський. Розпочалося будівництво об'їзної дороги. Навіть завершено її першу чергу&nbsp;— ділянку між [[Запорізьке шосе|Запорізьким]] і [[Криворізьке шосе|Криворізьким шосе]]. Проте криза, яка розпочалася в [[Україна|Україні]] у [[2014]] році, посилена наслідками тимчасової [[Війна на сході України|російської окупації частин Донецької та Луганської областей]] і [[російське збройне вторгнення в Крим (2014)|анексії Криму]], зашкодила подальшому розвитку країни і зокрема міста.

4 жовтня [[2012]] року відбулося урочисте відкриття нового заводу «[[Інтерпайп Сталь]]» (до 2012&nbsp;— «Дніпросталь») [[Корпорація|корпорації]] [[інтерпайп|«Інтерпайп»]] [[Пінчук Віктор Михайлович|В. Пінчука]]. За даними керівників корпорації, «Інтерпайп Сталь» має стати найбільшим по потужності (1,32&nbsp;млн т/рік колісних і трубних заготівок) електрокрицетопним комплексом в [[Європа|Європі]]. «Інтерпайп Сталь»&nbsp;— найбільший [[Інвестиція|інвестиційний]] проєкт ($700&nbsp;млн) за роки незалежності України і перший металургійний завод, побудований в Україні з нуля за останні 40 років<ref>[http://ukrtruboprom.dp.ua/dstal.html ООО «Металлургический завод „Днепросталь“»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170130155115/http://ukrtruboprom.dp.ua/dstal.html |date=30 січня 2017}}</ref>.

Посаду мера у 1999—2014&nbsp;рр. займав [[Куліченко Іван Іванович|Іван Куліченко]].

21 лютого 2014 року на [[Площа Героїв Майдану (Дніпро)|центральній площі]] Дніпра на хвилі [[Революція гідності|Революції Гідності]] під час акції «[[ленінопад]]у» було повалено [[Пам'ятник Леніну (Дніпропетровськ)|пам'ятник Леніну]]<ref>{{Cite web |url=http://34.ua/news/view/32124--v-dnepropetrovske-okolo-chasa-nochi-snesli-pamyatnik-leninu/ |title=В Днепропетровске около часа ночи снесли памятник Ленину |accessdate=24 травня 2016 |archive-date=17 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160217071356/http://34.ua/news/view/32124--v-dnepropetrovske-okolo-chasa-nochi-snesli-pamyatnik-leninu/ }}</ref>. 01.03.2014 відбулася спроба захоплення міста симпатиками «[[російський світ|російського світу»]], яка була успішно нейтралізована<ref>{{cite web | url = https://www.youtube.com/watch?v=PLLKOs1Tr68 | title = Дніпро 2014, програма «Особливий погляд» | publisher = ТОВ «Євразія-медіа» | author = Ростислав Мартинюк, Олег Манчура | date = 2017 | accessdate =  | language =  | archive-date = 3 червня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190603203200/https://www.youtube.com/watch?v=PLLKOs1Tr68 }}</ref>.

Завдяки впровадженню [[Децентралізація в Україні|децентралізації]], яка розпочалася в Україні після подій Євромайдану у 2014, місцеві бюджети отримали значні кошти (загалом по Україні збільшення з 68,6&nbsp;млрд грн в 2014 до 275&nbsp;млрд грн в [[2019]]). Це дало змогу розпочати масштабні ремонти вулиць і парків міста, вуличного освітлення, системи зливової каналізації. Нового поштовху незабаром зазнало будівництво метрополітену.

У [[2015]] році капітально відремонтовано [[Робоча вулиця (Дніпро)|вул. Робочу]] і [[Проспект Миру (Дніпро)|просп. Миру]]. Наприкінці листопада з'явилося рішення міської влади про перейменування низки вулиць Дніпропетровська (згідно з вимогами законодавства України про [[Декомунізація в Україні|декомунізацію]]){{джерело}}.

Наприкінці 2015 року відбулися вибори міського голови, які виграв колишній заступник голови місцевої ОДА [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] (на той час народний депутат України).

29 січня [[2016]] року активісти демонтували пам'ятник радянському функціонеру [[Петровський Григорій Іванович|Григорію Петровському]] на [[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальній площі]].

У 2016 році успішно пройшли підготовчі процедури до освоєння кредиту [[Європейський банк реконструкції та розвитку|ЄБРР]] на добудову 4&nbsp;км першої гілки метрополітену (304&nbsp;млн [[євро]]). Переможець тендеру компанія Limak ([[Туреччина]]) розпочала будівництво. Завершити 3 станції в середмісті планувалося до кінця [[2024]] року, проте це так і не було здійснено.

Протягом 2016 року продовжено ремонт основних магістралей міста&nbsp;— зокрема, відремонтовано [[Калинова вулиця (Дніпро)|вул. Калинову]], [[вулиця Сонячна Набережна (Дніпро)|вул. Маршала Малиновського]], [[Проспект Богдана Хмельницького (Дніпро)|просп. Богдана Хмельницького]].

10 травня 2016 року [[Верховна Рада України]] на виконання [[Закон України|Закону України]] «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ухвалила рішення про перейменування міста ''Дніпропетровськ'' на ''Дніпро''.

18 грудня 2016 року повідомлено рішення [[Кабінет Міністрів України|Уряду України]] про [[Націоналізація ПриватБанку|націоналізацію найбільшого дніпровського і українського банку]]&nbsp;— «[[ПриватБанк]]».

9 серпня 2017 року в медіацентрі «Інформатор» оголосили переможця конкурсу на найкращу концептуальну ідею марки міста та його логотипу<ref>{{Cite web |url=http://www.dniprodesign.dp.ua/projects/logo/ |title=Концептуальна ідея бренду міста Дніпро та його логотипу |accessdate=12 вересня 2021 |archive-date=1 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211201200221/http://www.dniprodesign.dp.ua/projects/logo/ }}</ref>.

У 2017—2019 роках тривав капітальний ремонт центрального ([[Центральний міст (Дніпро)|«Нового»]]) мосту через Дніпро. Восени 2021 з'явилася інформація про планування ремонту опор цього моста.

У листопаді 2020 року міським головою у 2-му турі переобрано [[Філатов Борис Альбертович|Бориса Філатова]].

==== Російсько-українська війна ====
Під час повномасштабного [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] місто зазнає регулярних ракетних обстрілів крилатими ракетами та запусками [[шахед-136|дронами-камікадзе]] з боку російських окупантів. Вночі 6 квітня російські військові здійснили перший такий обстріл та завдали кілька ударів по Дніпровщині: влучили в нафтобазу та завод. Нафтобазу з пальним знищено. На заводі сталась сильна пожежа, зайнялось пальне<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3449807-na-dnipropetrovsini-rasisti-obstrilali-naftobazu-ta-zavod.html
 | title = На Дніпропетровщині рашисти обстріляли нафтобазу та завод
 | publisher = Укрінформ
 | date = 2022-04-06
}}</ref>. Пожежу на заводі вдалось приборкати лише через вісім годин. Минулось без жертв<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3449844-na-dnipropetrovsini-pozezu-na-zavodi-vnaslidok-vorozih-obstriliv-gasili-ponad-visim-godin.html
 | title = На Дніпропетровщині пожежу на заводі внаслідок ворожих обстрілів гасили понад вісім годин
 | publisher = Укрінформ
 | date = 2022-04-06}}</ref>.

15 липня 2022 Росія завдала [[Ракетний удар по Дніпру (15 липня 2022)|ракетний удар по місту]] та вбила трьох цивільних. 3 вересня о 2-й ночі українські військові збили всі 5 ракет «[[Калібр (ракета)|Калібр»]], що були запущені по Дніпру<ref>{{Cite web|title=Удар РФ по Дніпропетровській області. ЗСУ збили всі п’ять ракет Калібр, випущених по Дніпру, кілька районів ворог обстріляв із Градів|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/vibuhi-v-dnipri-3-veresnya-buli-robotoyu-ppo-zbili-p-yat-raket-novini-ukrajini-50267533.html|website=nv.ua|accessdate=2022-09-06}}</ref>.

29 вересня 2022 року росіяни двічі нанесли ракетних ударів по місту Дніпро. В ніч на 29 вересня перший удар прийшовся по житлових кварталах. Чотири людини загинули, серед них двоє дітей, п'ятеро поранені. Повністю зруйновано кілька приватних осель, пошкоджено більше ніж 60 приватних будинків, кілька багатоповерхівок, ринок, автобуси, автівки та лінії електропередач. У вечорі під час другого удару одна людина загинула, п'ятеро поранені. Виникла пожежа на АТП, через що згоріли 52 автобуси, а 98 ушкоджені. Понівечено кілька багатоповерхівок, гімназію, магазин, адміністративні будівлі<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/29/7369561|title=Росіяни вдарили ракетами по житлових кварталах Дніпра, є загиблі й поранені|веб-сайт=[[Українська правда]]|автор=Олена Рощіна|дата=2022-09-29}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/29/7369625|title=Удар по Дніпру: рятувальники знайшли фрагменти тіла ще однієї дитини|веб-сайт=[[Українська правда]]|автор=Ірина Балачук|дата=2022-09-29}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/30/7369747|title=Дніпро: Зросла кількість поранених, транспортне підприємство знищене|веб-сайт=[[Українська правда]]|автор=Анастасія Калатур|дата=2022-09-30}}</ref>.

14 січня 2023 року внаслідок [[Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі|ракетного удару]] [[Повітряно-космічні сили Росії|ВКС РФ]] по житловому масиву «Перемога» повністю зруйновано один з під'їздів 9 поверхового будинку.<ref>{{Cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/rosiya-zavdala-raketnogo-udaru-kiyevu-atakuvali-ob-yekt-kritichnoji-infrastrukturi-op-50297451.html|title=У Дніпрі росіяни влучили по житловому будинку, у п’ятьох областях прильоти по інфраструктурі|date=14 січня 2023|website=[[NV (New Voice)|НВ]]|accessdate=14 січня 2023|archiveurl=https://archive.today/20230114225356/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/rosiya-zavdala-raketnogo-udaru-kiyevu-atakuvali-ob-yekt-kritichnoji-infrastrukturi-op-50297451.html|archivedate=14 січня 2023}}</ref> Рятувальна операція тривала 69 годин, було залучено 450 рятувальників.<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/dnipro/660994-rokovini-raketnogo-udaru-po-bagatopoverhivci-u-dnipri-na-misci-tragedii-vsanovuut-pamat-zagiblih/|title=https://suspilne.media/|date=14 січня 2024}}</ref> В результаті ракетної атаки загинуло 46 мешканців, серед жертв - 6 дітей.<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/359008-u-dnipri-raketa-vlucila-u-zitlovij-budinok-so-vidomo/|title=https://suspilne.media/|date=26 січня 2023}}</ref>

Протягом війни Дніпро став одним з найбільших хабів для людей, що були вимушені покинути свої домівки через бойові дії: станом на літо 2022 року тут мешкало близько 100 000 вимушених переселенців<ref>{{Cite web|title=Микола Лукашук: Дніпропетровщина залишається найбільшим хабом для вимушених переселенців|url=https://dnipro.tv/news-dnipro/mykola-lukashuk-dnipropetrovshchyna-zalyshaietsia-naibilshym-khabom-dlia-vymushenykh-pereselentsiv/|website=dnipro.tv|accessdate=2022-03-06|language=uk}}</ref>. Також, до міста переїхав ряд підприємств, таких як Краматорський завод спеціального кріплення,<ref>{{Cite web|title=Завод-переселенець. До Дніпра переїхало підприємство з Краматорська: як воно працює|url=https://suspilne.media/238446-zavod-pereselenec-do-dnipra-pereihalo-pidpriemstvo-z-kramatorska-ak-vono-pracue/|website=suspilne.media|accessdate=2022-11-05|language=uk}}</ref> [[Приазовський державний технічний університет]] з [[Маріуполь|Маріуполя]],<ref>{{Cite web|title=До Дніпра «переїхав» університет з Маріуполя|url=https://nashemisto.dp.ua/ru/2022/04/14/do-dnipra-pereihav-universitet-z-mariupolja/|website=nashemisto.dp.ua|accessdate=2022-14-04|language=uk}}</ref> швацький цех з [[Лисичанськ]]а,<ref>{{Cite web|title=Швацький цех із Лисичанська переїхав до Дніпра та виробляє плитоноски|url=https://opentv.media/ua/shvatskij-tseh-iz-lisichanska-pereyihav-do-dnipra-ta-viroblyaye-plitonoski|website=opentv.media|accessdate=2022-20-07|language=uk}}</ref> [[Донбаський державний педагогічний університет]] зі [[Слов'янськ]]а,<ref>{{Cite web|title=Донбаський державний педагогічний університет переїхав зі Слов'янська до Дніпра|url=https://v-variant.com.ua/donbaskyy-derzhavnyy-pedahohichnyy-universytet-pereikhav-zi-slov-ianska-do-dnipra/|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>, Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги<ref>{{Cite web|title=Сєвєродонецький медцентр переїхав до Дніпропетровщини|url=https://gorsovet.com.ua/post/syevyerodoneckij-medcentr-pereyihav-do-dnipropetrovshini|accessdate=2022-17-08|language=uk}}</ref> та інші. Проте, через відносну близькість до лінії фронту, деякі заклади навпаки покинули місто. Наприклад, до [[Закарпатська область|Закарпаття]] було релоковано один з дніпровських дитячих будинків<ref>{{Cite web|title=У Домбоківській спецшколі прихистили дніпровську «Довіру»|url=https://strichka.com/article/123991928|accessdate=2022-07-09|archive-date=2022-09-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20220909204212/https://strichka.com/article/123991928}}</ref>.

== Адміністрація ==
[[Файл:Dnipro City Hall.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровська міська рада]]]]

=== Устрій ===
{{Main|Дніпровська міська рада|Керівники Дніпра}}
Органом місцевого самоврядування є [[Дніпровська міська рада]], яка обирається раз на 5 років в кількості ''64 депутатів''.

Їх представлено шістьма партіями: [[Пропозиція (політична партія)|Пропозиція]] (22 депутатів), [[Опозиційна платформа — За життя|Опозиційна платформа&nbsp;— За Життя]] (13 депутатів), [[Слуга народу]] (9 депутатів), «[[Громадська сила]]» (8 депутатів), «[[Європейська Солідарність]]» (7 депутатів) та [[Вілкул Олександр Юрійович|Блок Вілкула «Українська перспектива»]] (5 депутатів).<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/amp/74623-do-miskoi-radi-dnipra-prohodat-6-partij-so-vidomo-pro-lideriv/|назва=Які партії потрапляють до міськради Дніпра|видавець=[[Національна суспільна телерадіокомпанія України|Суспільне]]|дата=9 листопада 2020|ім'я=Юлія|прізвище=Підгола|url-архіву=https://web.archive.org/web/20230827201520/https://suspilne.media/amp/74623-do-miskoi-radi-dnipra-prohodat-6-partij-so-vidomo-pro-lideriv/|дата-архіву=2023-08-27|мертвий-url=no|дата-доступу=14 жовтня 2023}}</ref>

Виконавчу владу очолює міський голова та Виконавчий комітет, який складений з 14 осіб. Міським головою за результатами ІІ туру [[Місцеві вибори у Дніпрі 2020|місцевих виборів 2020]] є [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] від партії [[Пропозиція (політична партія)|Пропозиція]].

У листопаді [[2010]] в Дніпропетровську [[прем'єр-міністр Ізраїлю]] [[Шимон Перес]] відкрив найбільший у світі молебний дім руху [[ХаБаД|Хабад]] на березі Дніпра (площа 4 [[Гектар|га]]).

=== Адміністративний поділ ===
[[Файл:Райони міста Дніпра.jpg|міні|250x250пкс|Адміністративний поділ Дніпра, ([[2021]])]]
Наразі існує поділ міста Дніпра на 8 адміністративних районів. 5&nbsp;— на правому березі р. [[Дніпро]]: [[Новокодацький район|Новокодацький]], [[Центральний район (Дніпро)|Центральний]], [[Чечелівський район|Чечелівський]], [[Соборний район|Соборний]] та [[Шевченківський район (Дніпро)|Шевченківський]]. 3&nbsp;— на лівому: [[Нижньодніпровський район|Нижньодніпровський]], [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальний]] та [[Самарський район (Дніпро)|Самарський]].

У підпорядкуванні [[Дніпровська міська рада|міської ради]] також перебуває [[селище міського типу]] [[Авіаторське]].

У [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша, Друга (зараз [[Центральний район (Дніпро)|Центральний район]]) і Третя частина. Згодом до них додалося означення «поліційна». Потім числові назви зникли, змінившись на Соборна, Дніпровська. У [[1897]] було вирішено збільшити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку [[1920]] місто було розділено на 5 районів включно із Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому [[Центральний район (Дніпро)|Кіровський]] і згодом [[Соборний район|Жовтневий]]), Залізничний, Кодацький (у майбутньому [[Новокодацький район|Новокодацький]]) та Фабрично-Чечелівський (сучасний [[Чечелівський район|Чечелівський]]).

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
| [[1840]]|12414
| [[1897]]|112839
| [[1914]]|211100
| [[1926]]|187570
| [[1939]]|526998
| [[1959]]|661547
| [[1970]]|862100
| [[1989]]|1177897 
| [[2001]]|1065008 
| [[2014]]|993094 
| [[2017]]|1002636 
|footnote=<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України 1897—2014 |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=19 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref><ref>А.&nbsp;Г.&nbsp;Рашин&nbsp;— Население России за 100 лет (1813—1913) [http://istmat.info/node/76 Общая характеристика динамики численности городского населения России за 1811—1913 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150424002153/http://istmat.info/node/76 |date=24 квітня 2015 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2?page=1 |title=Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи. — СПб: тип. Ф. Крайя, 1840 |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303212408/http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2?page=1 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2019/ds1_m01.pdf |title=Чисельність наявного міського та сільського населення |accessdate=5 квітня 2019 |archive-date=14 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190714003123/http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2019/ds1_m01.pdf }}</ref>
|[[2020]]|990724
|[[2022]] |1005000 }}
{{Детальніше|Населення Дніпра}}

Станом на 01.01.2022 населення налічувало 968 502 осіб. Серед [[Міста України (за населенням)|міст України]] за чисельністю Дніпро посідає 4 місце.

=== Національний склад ===
Національний склад населення Дніпра за даними переписів,&nbsp;%:
{| class="standard"
|-
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=80 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Днепропетровск |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304210222/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=80 }}</ref>||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015 }}</ref>||1989<ref name="romantsov">{{Cite web |url=http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |title=Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності» |accessdate=2015-04-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306024551/http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |archivedate=2016-03-06 |deadurl=yes }}</ref>||2001<ref name="romantsov"/>
|-
| [[українці]]|| align="right" | 36,0|| align="right" | 54,6|| align="right" | 61,5|| align="right" | 62,5|| align="right" | 72,6
|-
| [[росіяни]]|| align="right" | 31,6|| align="right" | 23,4|| align="right" | 27,9|| align="right" | 31,0|| align="right" | 23,5
|-
| [[євреї]]|| align="right" | 26,8|| align="right" | 17,9|| align="right" | 7,6|| align="right" | 3,2|| align="right" | 1,0
|-
| [[білоруси]]|| align="right" | 1,9|| align="right" | 1,9|| align="right" | 1,7|| align="right" | -|| align="right" | 1,0
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними [[Агентство США з міжнародного розвитку|USAID]] у 2017 році, українці становили 82&nbsp;% населення міста, а росіяни&nbsp;— 13&nbsp;%.<ref name=IRI2017>{{cite web |url=http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |title=Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 9 – July 7, 2017 |publisher=iri.org |page=80 |date=22 серпня 2017 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822212837/http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |archive-date=22 серпня 2017}}</ref>

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення Дніпра за даними переписів, %
{| class="standard"
! ||1897<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=426 |title=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Екатеринослав |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=31 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141231103931/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=426 }}</ref>||1926<ref name="census1926"/>||1989<ref name="romantsov"/>||2001<ref name="lang2001"/>
|-
| [[українська мова|українська]]||&nbsp;15,8||&nbsp;20,4 ||&nbsp;41,7||&nbsp;46,5
|-
| [[російська мова|російська]]||&nbsp;41,8||&nbsp;63,8||&nbsp; 57,0||&nbsp;53,1
|-
| [[Єврейські мови|єврейська]]||&nbsp;35,4||&nbsp;13,0||&nbsp;0,1||&nbsp;-
|}

Рідна мова населення Дніпра (без смт [[Таромське]]) за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[російська мова|російська]]
| align="right"| 559 483 || align="right"| 53,08&nbsp;%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 483 435 || align="right"| 45,87&nbsp;%
|-
| {{comment|Інше|Ті, хто не вказав рідну мову або вказав такою мову, що була рідною для менш ніж 0,01 % місцевого населення.}}
| align="right"| 3 416 || align="right"| 0,03&nbsp;%
|-
| [[вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 2 263 || align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| [[білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 1 264 || align="right"| 0,01&nbsp;%
|-
| [[Циганська мова|циганська]]
| align="right"| 492 || align="right"| ?
|-
| [[румунська мова|молдовська]]
| align="right"| 250 || align="right"| ?
|-
| [[болгарська мова|болгарська]]
| align="right"| 139 || align="right"| ?
|-
|}

Рідна мова у районах Дніпра та населених пунктах міськради за переписом 2001, %<ref name="lang2001">{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_012&ti=19A050501_02_012.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%ED%B3%EF%F0%EE%EF%E5%F2%F0%EE%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область |accessdate=19 березня 2022 |archive-date=31 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160531195749/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_012&ti=19A050501_02_012.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%ED%B3%EF%F0%EE%EF%E5%F2%F0%EE%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref>
{| class="standard sortable"
! ||українська||російська||вірменська
|-
| Амур-Нижньодніпровський р-н|| 52,6||  46,6||0,1
|-
| Шевченківський р-н|| 41,9|| 57,0||  0,1
|-
| Соборний р-н||  39,4||  59,5||  0,1
|-
| Індустріальний р-н||  42,1||  57,2||  0,2
|-
| Центральний р-н||  37,0||  61,9||  0,1
|-
| Чечелівський р-н||  47,0||  51,9||  0,3
|-
| Новокодацький р-н||53,3||45,4|| 0,6
|-
| Самарський р-н||  51,7||  47,5||  0,2
|-
| Таромське|| 88,5|| 11,0|| 0,04
|-
| |'''Дніпро'''||'''46,5'''||'''52,5'''||'''0,2'''
|}

[[Українська мова]] є єдиною офіційною мовою міста<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |title=Про забезпечення функціонування української мови як державної |access-date=2020-03-25 |archive-date=2020-05-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200502182619/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |deadlink=no }}</ref><ref>{{Cite web |lang=uk |url=https://galinfo.com.ua/news/sud_u_dnipri_skasuvav_regionalnyy_status_rosiyskoi_movy_370645.html |title=Суд у Дніпрі скасував регіональний статус російської мови |date=2021-08-26}}</ref>.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Агентство США з міжнародного розвитку|USAID]] у 2017 році, українською вдома розмовляли 9&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 63&nbsp;%, обома мовами однаково&nbsp;— 25&nbsp;%<ref name=IRI2017/>.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2023 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 27&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 66&nbsp;%{{UKR-ratinggroup-2023}}.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2024 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 63&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 85&nbsp;% (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів){{UKR-ratinggroup-2024}}.

== Економіка ==
Перебуваючи [[Столиця|столицею]] величезної [[Катеринославська губернія|південної губернії]], Катеринослав розвивався як звичайний [[провінція|провінційний]] [[Сільське господарство|сільськогосподарський]] центр. Тільки з відкриттям наприкінці XIX&nbsp;ст. [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного родовища]] почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих [[фабрика|заводів]] і [[Фабрика|фабрик]]. Величезні [[Прибуток|прибутки]] [[промисловець|промисловців]] зумовили швидкий розвиток міської [[Інфраструктура|інфраструктури]] та [[благоустрій|благоустрій території]] міста.

На початку XX&nbsp;ст. [[промисловість]] продовжувала розвиватись і у [[1930-ті]] місто перетворилось на потужний [[промисловий центр|індустріальний центр]].
[[Файл:Dnipropetrovs'k Lenina 13 01 (YDS 5476).jpg|міні|праворуч|250пкс|Відділення [[Національний банк України|НБУ]] в Дніпрі]]

Дніпро є одним з провідних [[світовий фінансовий центр|фінансових центрів]] України. Місто займає одне з провідних місць на [[Фондовий ринок|фондовому ринку країни]]&nbsp;— працюють 2 [[фондова біржа|фондові біржі]]. Активно розвивається ринок [[Страхова послуга|страхових послуг]].

[[Будівельна справа|Будівельний]] комплекс за своїми виробничими потужностями, величиною основних фондів, кількістю робітників перебуває на 2 місці в Україні. На території міста працює понад 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проєктних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проєктування, будівництва та [[ремонт]]у. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість надати місту з 233-літньою історією сучасний вигляд. Господарчий комплекс складають більше ніж 20 тис. підприємств. У [[1993]] була заснована мережа [[АТБ-Маркет]], нині одна з найбільших у країні.

Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку [[важка промисловість|важкої індустрії]]. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 [[галузі економіки|галузей]] виробляється 4,5&nbsp;% всієї [[промисловість|промислової продукції]] України.
[[Файл:Zenit-3SLБ.jpg|праворуч|міні|[[Зеніт-3SLБ]] на стартовому майданчику]]
У [[2009]] промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30&nbsp;млрд грн (30,0&nbsp;% від загального обсягу продукції, реалізованої в області).

Основа промисловості міста&nbsp;— [[металургійна промисловість України|металургійний комплекс]]. Продукція галузі становить 6,9&nbsp;% від загального обсягу виробництва [[Чорна металургія України|чорної металургії України]]. Зокрема: труб&nbsp;— 51,4&nbsp;%, [[Сталь|сталі]]&nbsp;— 5,3&nbsp;%, [[чавун]]у&nbsp;— 5,0&nbsp;%, [[Металопрокат|прокату]]&nbsp;— 4,4&nbsp;%, [[кокс]]у&nbsp;— 4,0&nbsp;%. Основні підприємства галузі&nbsp;— [[відкрите акціонерне товариство|відкриті акціонерні товариства]]: «[[Дніпровський металургійний завод]]», «[[Дніпрококс]]», «[[Комінмет]]», «[[Дніпропетровський трубний завод|Дніпровський трубний завод]]», «[[Нижньодніпровський трубопрокатний завод]]».

[[Машинобудування|Машинобудівна]] та [[Металообробка|металообробна]] галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5&nbsp;%. Найбільш розвинутими є [[Металургійне машинобудування|металургійне]], [[транспортне машинобудування|транспортне]], [[електротехнічне машинобудування|електротехнічне]], [[гірничо-шахтне машинобудування|гірничо-шахтне]] і [[гірничорудне машинобудування|гірничорудне]], [[будівельно-шляхове машинобудування|будівельно-шляхове]] й [[комунальне машинобудування|комунальне]], [[хімічне машинобудування|хімічне]] і [[полімерне машинобудування]], [[верстатобудування]]. Лідерами
галузі є: відкриті акціонерні товариства «[[Дніпровський машинобудівний завод]]», «[[Дніпроважмаш]]», «[[Дніпропрес]]», «[[Дніпровський вагоноремонтний завод|Дніпровагонрембуд]]», [[науково-виробниче об'єднання]] «[[Дніпровський електровозобудівний завод]]». Продукція галузі&nbsp;— трактори, [[прес]]и, [[вагоноопрокидувач]]і, [[Шлаковозна чаша|шлаковозні чаші]], трамваї, тролейбуси, магістральні [[електровоз]]и.

Дніпро&nbsp;— один зі світових центрів [[космічна промисловість|ракетно-космічного будування]]. Виробниче об'єднання «[[Південний машинобудівний завод]]» та [[Конструкторське бюро «Південне»|Конструкторського бюро «Південне»]] розробили і виготовляють екологічно чисті [[ракета-носій|ракетоносії]] [[Зеніт-2|«Зеніт»]] та [[Космічний апарат|космічні апарати]] з унікальними можливостями, беруть участь в реалізації проєкту «[[Морський старт]]» у складі міжнародного [[консорціум]]у чотирьох країн (США, [[Росія|Росії]], [[Україна|України]], [[Норвегія|Норвегії]]). [[Хімічна промисловість|Хімічна галузь]]&nbsp;— це 7 підприємств. Продукція: [[лакофарбові матеріали]], [[мінеральні добрива]], [[гума|гумотехнічні вироби]] для багатьох галузей&nbsp;— космічної, [[Повітряний транспорт|повітряного транспорту]]. Виготовляються понад 80 типорозмірів [[Опона|шин]], зокрема великогабаритних та низького тиску для сучасної [[Сільськогосподарська техніка|сільськогосподарської техніки]], які [[експорт]]уються у 30 країн світу. Продукція галузі становить 7,5&nbsp;% від обсягів виробництва хімічної та [[Нафтохімічний комплекс України|нафтохімічної промисловості України]]. Розвинуті [[легка промисловість|легка]], [[харчова промисловість|харчова]] та [[переробна промисловість|переробна промисловості]]. В місті виробляється 5,6&nbsp;% від обсягу виробництва продуктів [[харчування]] в Україні.

У Дніпрі розташований головний офіс найбільшого в Україні банку&nbsp;— [[ПриватБанк]]у, який входив у приналежну [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігорю Коломойському]] і [[Боголюбов Геннадій Борисович|Геннадію Боголюбову]] групу [[Приват]], але банк вже перейшов в державну власність через розкрадання його активів самими власниками. До групи безпосередньо або опосередковано входить більш як 100 підприємств в Україні та світі. Її головний конкурент&nbsp;— [[Інтерпайп]], металургійна компанія, що спеціалізується на виробництві труб і коліс для залізничного транспорту. Її засновником є [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктор Пінчук]].

Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить понад 7&nbsp;% загального [[зовнішньоторговельний оборот|зовнішньоторговельного обігу]] України. Експортний потенціал міста в основному становить продукція підприємств [[Чорна металургія|чорної металургії]], [[машинобудування]], хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортують в місто, головним чином, [[природний газ]], [[нафтопродукти]], продукція машинобудування.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Дніпра|Перелік мостів Дніпра}}
Містом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них {{Автошлях М|04}}{{Автошлях E|50}}, {{Автошлях Н|08}}, {{Автошлях Н|11}}, {{Автошлях Н|31}}. У Дніпрі працює п'ять мостів через річку [[Дніпро]].
[[Файл:Площа з висоти пташиного польоту.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальна площа]] з висоти пташиного польоту]]
Сучасний Дніпро є важливим [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]] та центром [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]. [[Дніпро-Головний]]&nbsp;— головна пасажирська залізнична станція. Основними транспортними потоками, що проходять через Дніпро, є напрямки [[Донецький вугільний басейн|Донбас]]&nbsp;— [[Західна Україна]], [[Київ]]&nbsp;— [[Крим]] та [[Одеса]]&nbsp;— [[Миколаїв]]&nbsp;— [[Херсон]]&nbsp;— [[Москва]].

[[2003]] року денні потяги «[[Столичний експрес]]» були впроваджені на ділянці [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]. Відтак практично було закладено підвалини розвитку нового виду транспорту: вже згодом денні прискорені поїзди завоювали значну прихильність у пасажирів<ref>{{Cite web|url=http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/archive/main_news/page-328/231341/|title=За період курсування (у 2003 році) «Столичний експрес» №&nbsp;/166 Київ&nbsp;— Дніпропетровськ перевіз понад 67 тисяч пасажирів|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=21 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160821184521/http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/archive/main_news/page-328/231341/}}</ref>. «Південний експрес», що щоденно курсував між Дніпром та Сімферополем виключно вдень до [[2014]] року, &nbsp;за 4,5-5 годин доїжджав до Сімферополя.

[[11 листопада]] [[2012]] року розпочато рух швидкісних електропотягів «[[Інтерсіті+]]» сполученням [[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Київ]]. З [[26 травня]] [[2013]] року «Укрзалізниця» продовжила маршрут потяга сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]] до [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]<ref>[https://gorod.dp.ua/news/81343?page=2 «Укрзалізниця» з 26 травня 2013 року продовжила маршрут швидкісних експресів Hyundai сполученням Київ&nbsp;— Дніпро до Запоріжжя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190212011522/https://gorod.dp.ua/news/81343?page=2 |date=12 лютого 2019 }} // ''Дніпровський міський сайт'', 2013-04-25 {{ref-ru}}</ref>, а іншого «[[Інтерсіті+]]» до станції [[Покровськ (станція)|Покровськ]].
[[Файл:Central bridge Dnipro.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральний міст]]
У місті працює [[Дніпровська дитяча залізниця]].

[[Дніпро (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Дніпро»]] розташований за 15&nbsp;км від центру міста, сполучає Дніпро (станом на 2019&nbsp;р.) з такими аеропортами, як [[Бориспіль (аеропорт)|Київ]], [[Львів (аеропорт)|Львів]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Бен-Ґуріон (аеропорт)|Тель-Авів]], [[Тбілісі (аеропорт)|Тбілісі]]; також здійснюються чартерні рейси до відомих курортів [[Туреччина|Туреччини]] ([[Анталія]]), [[Єгипет|Єгипту]] ([[Шарм-еш-Шейх]]), [[Греція|Греції]], [[Кіпр]]у, [[Болгарія|Болгарії]] ([[Бургас]]), [[Грузія|Грузії]] ([[Батумі]]). 2516 пасажирів можуть щоденно вилітати з аеропорту. У ньому базувалася компанія «[[Дніпроавіа]]», що була головним перевізником регіону.

[[Дніпровський річковий порт]] забезпечує суднам типу «річка—море» прямі міжнародні [[Перевезення|перевезення вантажів]] з виходом у [[Чорне море]].
[[Файл:Металургів.jpg|міні|праворуч|250пкс|Станція метро «[[Металургів (станція метро)|Металургів»]]]]
[[Дніпровський метрополітен]], який став до ладу [[29 грудня]] [[1995]] року&nbsp;— один із найкоротших у [[Європа|Європі]]. Має усього 6 станцій. Він сполучає [[Дніпро-Головний|центральний залізничний вокзал]] Дніпра із західною промисловою зоною та житловими масивами [[Червоний Камінь]] і [[Покровський (Дніпро)|Покровський]]. Керівники цього виду транспорту у Дніпрі нарікають на неспроможність витримувати конкуренцію з маршрутками і трамваями. Оператор&nbsp;— Управління Дніпровського метрополітену. Наразі ведуться роботи з будівництва ділянки завдовжки 2,4&nbsp;км від станції «[[Вокзальна (станція метро, Дніпро)|Вокзальна]]», заплановано відкриття трьох станцій: [[Театральна (станція метро, Дніпро)|«Театральна»]], [[Центральна (станція метро)|«Центральна»]] та [[Музейна (станція метро)|«Історичний музей»]]. Відкриття дільниці заплановано до [[2023]] року. У [[Державний бюджет України|Державному бюджеті України]] на 2019 рік було заплановано виділення 1 млрд 392&nbsp;млн гривень на продовження будівництва метрополітену. У перспективі також планується будівництво другої лінії.
[[Файл:UR-DNG Erj145 Dnepravia (4133474733).jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Дніпроавіа|Dniproavia]] [[Embraer E-Jet|Embraer ERJ 145]]]]
Основним видом громадського транспорту з кінця 1990-х у місті є [[Дніпровське маршрутне таксі|маршрутне таксі]]. У майбутньому можливе відродження [[Дніпровський автобус|парку автобусів]] великої місткості, рух яких на деяких маршрутах вже частково запроваджено.

У [[1897]] році Катеринослав став третім містом Російської імперії з електричним трамваєм. Золоті роки існування [[Дніпровський трамвай|дніпровського трамвая]] припадають на [[1970-ті|1970]]—[[1980-ті]] роки. Нині в місті працює 12 маршрутів трамвая. За останні роки закриті 6 маршрутів.
[[Файл:Dnipro T203.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро Т203]] у корпоративних кольорах «Дніпровського електротранспорту»]]
[[7 листопада]] [[1948]] року у Дніпрі відкрито [[Дніпровський тролейбус|тролейбусний]] рух. У подальші роки тролейбусна система сильно розширилася, але у 2000-ні роки дещо скоротилася&nbsp;— зокрема, було закрито маршрути №&nbsp;13 (Центр&nbsp;— ж/м «Комунар»), №&nbsp;6 ([[Дніпровський національний університет залізничного транспорту|ДНУЗТ]]&nbsp;— Шинний завод), контактну мережу на них демонтовано. Нині у місті працює 20 маршрутів. Наприкінці [[2017]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;2 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Парус-2») та №&nbsp;14 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Сонячний»), який став першим маршрутом у місті та в Україні, де курсують тролейбуси [[Дніпро Т203]] з можливістю автономного ходу<ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/society/2065429-u-dnipri-prezentuvali-unikalni-dlya-ukrajini-troleybusi-z-avtonomnim-hodom-foto.html|website=unian.ua|title=У Дніпрі презентували унікальні для України тролейбуси з автономним ходом|date=4.08.2017|accessdate=04.04.2018|archive-date=22.09.2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180922211739/https://www.unian.ua/society/2065429-u-dnipri-prezentuvali-unikalni-dlya-ukrajini-troleybusi-z-avtonomnim-hodom-foto.html}}</ref>. [[8 вересня]] [[2018]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;21 «Площа Соборна&nbsp;— ж/м Сокіл-2»<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150052
 |title       = Борис Філатов відкрив новий тролейбусний маршрут на житловий масив Сокіл
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 08.09.2018
}}</ref>.

У вересні [[2019]] року відкрито новий тролейбусний маршрут на ж/м «Сонячний»<ref>{{cite web|url=http://www.det.dp.ua/на-день-міста-відкривається-тролейбу/|website=det.dp.ua|title=На день міста відкривається тролейбусний рух на ж/м Сонячний|date=12.09.2019|accessdate=21.11.2019|archive-date=20.09.2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200920074021/http://www.det.dp.ua/на-день-міста-відкривається-тролейбу/}}</ref><ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150494
 |title       = На ж/м «Сонячний» прокладуть контактну мережу і придбають тролейбуси
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 19.09.2018
}}</ref>. [[12 вересня]] [[2020]] року вперше відкрито тролейбусний маршрут від Соборної площі до житлового масиву [[Придніпровський]], який отримав №&nbsp;6. Маршрут обслуговують тролейбуси [[Дніпро Т203]] та [[БКМ-321]] з опцією автономного ходу. Запуск тролейбусного маршруту розв'язало системну проблему, яка існувала ще з моменту забудови житломасиву, де нині проживає більш ніж 23 тисяч мешканців міста<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/178640|title       =  До Дня міста відкрили новий тролейбусний маршрут на ж/м «Придніпровськ» 
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 12.09.2020
}} {{ref-ru}}</ref>.

=== Сфера послуг ===
У місті зареєстровано 13 677 об'єктів торгівлі, зокрема 4210 магазинів і 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, зокрема 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів і 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонують 70 ринків, на яких щомісяця реалізується більше 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг склав 244 мільйони гривень, що перевищує аналогічний показник 2012 року на 31,8 мільйона гривень (15,0&nbsp;%). Щодня ринки міста відвідують близько 100 тис. покупців.

Фактичний обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства міста в 1 кварталі 2013 року склав майже 4,5 мільярда гривень. Дніпро займає перше місце серед обласних центрів країни по забезпеченості населення торговими площами магазинів. На одну тисячу жителів припадає 834 м² торгової площі.
<ref>[http://www.informator.dp.ua/news/2013/07/29/dnepropetrovsk-yavlyayetsya-liderom-v-ukraine-po-kolichestvu-torgovyh-ploshchadey/ Дніпро є лідером в Україні за кількістю торговельних площ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

У місті акредитовані або мають філії 44 державних та приватних банків<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/dnipro.php|назва=Банки Дніпра|веб-сайт=ubanks.com.ua}}</ref>

Діє 26 лікарень на 6520 місць, п'ять&nbsp;— дитячих. Мережа амбулаторно-поліклінічних закладів включає 25 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів та 119 амбулаторно-поліклінічних підрозділів, 12 центрів первинної медичної допомоги, 5 поліклінік та 7 стоматологій. Це місце роботи 4,5 тис. лікарів та понад 7 тис. молодших спеціалістів. Дніпропетровська область&nbsp;— один з регіонів медичної реформи.

== Освіта і наука ==
{{see also|Вищі навчальні заклади Дніпра}}
[[Файл:DNU library.JPG|міні|праворуч|250пкс|Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара (Бібліотека)]]
У місті Дніпро функціонують 163 закладів освіти<ref>{{Cite web|title=Топ-10 найстаріших шкіл у місті Дніпро|url=https://www.dniprotoday.com/dnipro/top-10-najstarisih-skil-u-misti-dnipro-1219|website=DNIPROTODAY - Новини України|accessdate=2022-07-08|language=uk}}</ref>, до числа яких крім [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх шкіл]] входять [[Гімназія|гімназії]], [[Ліцей|ліцеї]], [[Школа-інтернат|школи-інтернати]] та спеціалізовані заклади для хворих дітей. У місті функціонують 17 спеціалізованих шкіл. Динамічний розвиток міста та освітнього процесу спонукає до виникнення мережі спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій. У місті, наприклад, є юридичний ліцей та [[Міжнародна школа|міжнародні школи]]&nbsp;— [[Британська міжнародна школа в Україні|Британська міжнародна школа]] та Українсько-американський ліцей. Крім того, у Дніпрі 174 [[Дитячий садок|дитячі садки]] та 34 позашкільних закладів освіти, зокрема 21 центр позашкільної роботи, Будинки творчості, Центр допризовної підготовки молоді, 13 спортивних шкіл. 87 міських закладів освіти стали експериментальними закладами Всеукраїнського та регіонального рівнів.
[[Файл:Dnipro NGU.jpg|міні|праворуч|250пкс|Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]
Дніпровський вишівський регіон поєднує 38 закладів вищої освіти. За рейтингом ЗВО «Топ-200 Україна» [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]] посів 6&nbsp;місце, а [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]&nbsp;— 14&nbsp;місце<ref>{{Cite news|url=https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849/|title=Рейтинг университетов «ТОП-200 Украина» 2017 года|language=ru-RU|work=Освіта.UA|accessdate=2018-03-01|archive-date=2018-03-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20180301225151/https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849/}}</ref> Гірничий університет створений у [[1899]] році як ''Катеринославське вище гірниче училище'', став першим вишем міста. Інші відомі заклади:
{{div col}}
'''Університети:'''
* [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]
* [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]
* [[Дніпровський національний університет залізничного транспорту]]
* [[Український державний хіміко-технологічний університет]]
* [[Дніпровський державний аграрно-економічний університет]]
* [[Дніпровський державний медичний університет]]
* [[Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ|Дніпровський державний університет внутрішніх справ]]
* [[Університет митної справи та фінансів]]
* [[Університет імені Альфреда Нобеля|Дніпровський університет імені Альфреда Нобеля]]
* [[Дніпровський гуманітарний університет]]

'''Академії:'''
* [[Національна металургійна академія України]]
* [[Придніпровська державна академія будівництва та архітектури]]
* [[Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту]]
* [[Міжрегіональна академія бізнесу та права]]

'''Інститути:'''
* [[Дніпропетровський регіональний інститут державного управління]] [[Національна академія державного управління при Президентові України|НАДУ при Президентові України]]
* [[Дніпровська Академія музики|Дніпровська академія музики]]
* [[Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості]]
* [[Дніпровський державний інститут технічного навчання]]
* [[Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини]]
* [[Інститут чорної металургії імені З. І. Некрасова НАН України]]
{{div col end}}

Дніпро&nbsp;— один із найбільших наукових центрів [[Україна|України]]. У ньому зосереджено багато науково-дослідних та проєктно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергоощадних екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проєктів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні, так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

== Засоби масової інформації ==

=== Друковані ===
* «Наше місто»
* «[[Вісті Придніпров'я]]»
* «Дніпровська правда»
* «[[Дніпро Вечірній|Днепр Вечерний]]»
* «Горожанин»
* «Лица»
* «Зоря»
* «[[Золотий фонд України]]»
* «[[Теленеделя]]»

=== Телебачення ===
* [[Суспільне Дніпро]]
* [[11 канал]]
* 23 канал&nbsp;— СТБ Дніпро
* Nobel TV
* ІРТ
* 9 канал
* ОТВ
* [[Дніпро TV]]
* Відкритий
* 41 канал
* Телеканал D1
* [[УНІАН ТБ|УНІАН. Дніпро]]

=== FM-радіостанції ===
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону мовлення здійснюють 24 всеукраїнські, одна релігійна та регіональні радіостанції:
{|  class="standard sortable" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п
!Назва
!Частота,&nbsp;МГц
!Потужність,&nbsp;кВт
!Адреса вежі
!Передавач
!RDS
|-
|1
|«[[Українське радіо]] / [[Українське радіо|Українське радіо: Дніпро]]»
|87,5
|0,5
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|2
|«[[Радіо Культура]]»
|88,1
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|3
|«[[Radio Relax]]»
|88,5
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|4
|«Radio Jazz»
|89,3
|0,1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|5
|«[[Перець FM]]»
|89,7
|0,1
|вул. Олеся Гончара,&nbsp;5
|
|-
|6
|«[[Мелодія FM]]»
|90,1
|0,5
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|7
|[[Radio ROKS]]
|90,5
|0,1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|-
|8
|[[Радіо «Мегаполіс»]]
|90,9
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|FM 90.9 / RADIO MEGAPOLIS DNIPRO Tel: 073 401 4141 виконавець - пісня, під час новин: Novini година-хвилина (dynamic) ***** Pop Music + AF + PI code: 62F9
|-
|9
|«[[Radio NV|Радіо НВ]]»
|91,4
|0,5
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|RADIO NV / DNIPRO ***** News + RT: RADIO NV DNIPRO EFIR: +380442370353 REKLAMA: 0564014141 + PI Code: 62D3 + AF
|-
|10
|
|91,9
|
|
|
|
|-
|11
|«[[Авторадіо]]»
|92,9
|1
|вул. Панікахи 1
|труба
|AVTO / Radio 92.9MHz Dnipro Tel: 0 800 332-708 (dynamic) ***** Pop Music + PI code: 62F1
|-
|12
|
|96,1
|
|
|
|
|-
|13
|
|98,1
|
|
|
|-
|14
|«[[Lux FM|Люкс FM]]»
|100,5
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|LUX FM / 100.5 FM / LUX FM / 100.5 FM / TEL. 056 / 7171700 ***** Pop Music + PI Code: 1047 + CT + AF: 89.6; 89.9; 90.0; 91.5; 92.9; 96.0; 99.5; 101.1; 101.2; ...
|-
|15
|«[[Радіо Байрактар]]»
|101,1
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|BAYRKTR ***** Pop Music + PI code: 62E3
|-
|16
|[[Радіо «Українських Доріг»|Радіо «П'ятниця»]]
|101,5
|1
|вул. Панікахи 1
|труба
|101.5MHz / Radio P`iatnytsia Dnipro (dynamic) ***** Pop Music + PI Code: 6211 + AF
|-
|17
|«[[Хіт FM]]»
|102,0
|2
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|
|-
|18
|«Європа+ Дніпро»
|102,5
|0,5
|вул. Архітектора Олега Петрова 24-А
|Придніпровська Державна Академія Будівництва та Архітектури
|EUROPA / PLUS / DNEPR / REKLAMA / 063 / 125-1025 / 067 / 125-1025 / EUROPA / PLUS / REKLAMA / 099 / 125-1025 / EUROPA / PLUS 067 / 125-1025 ***** NEWS + RT: DNIPRO EUROPA+ 102,5 FM ***** PI Code: 7210 + AF + DATE
|-
|19
|«[[Наше радіо]]»
|102,9
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|NASHE / RADIO DNIPRO 102.9MHz Tel: 056 401-4141 (dynamic) ***** Pop Music + PI Code: 7258 + TP + AF
|-
|20
|«[[DJFM (Україна)|DJ FM]]»
|103,3
|1,2
|вул. Олеся Гончара,&nbsp;5
|
|DJFM + RT: DJFM - Reklama 097 2369 000 - djfm.ua ***** Pop music ***** PI code: 62DA + AF
|-
|21
|«[[Power FM (Україна)|Power FM]]»
|104,0
|1
|вул. Олеся Гончара,&nbsp;5
|
|POWERFM ***** Country + RT: POWERFM - Reklama 097 2369 000 - powerfm.ua ***** PI Code: 62D9 + Date + AF
|-
|22
|«[[Радіо Промінь]]»
|104,8
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|-
|23
|[[Шлягер FM]]
|105,3
|2
|вул. Олеся Гончара,&nbsp;5
|
|SHLAGER + RT: Shlager - Reklama 097 2369 000 - shlager.fm ***** Pop music ***** PI code: 62D8 + AF
|-
|24
|«[[Просто Раді.О]]» (немає мовлення)
|105,8
|1
|пр. Олександра Поля 111-Б
|Гуртожиток №&nbsp;6 НТУ «ДП»
|-
|25
|«[[Країна ФМ]]»
|106,4
|0,5
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|-
|26
|«[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]]
|106,8
|3
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|KISS FM ***** Other Music + RT: Radio Data System: Radio Text message: message number one (two/three/four) + PI Code: 1894
|-
|27
|«Інформатор FM»
|107,3<ref>{{Cite web |url=https://informator.fm/ |title=Інформатор FM |accessdate=9 січня 2020|archive-date=4 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191104164824/https://informator.fm/}}</ref>
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|U LISTEN / виконавець - пісня / INF.FM / PEKLAMA / 068 / 288 0808 / час + RT: Informator FM / Виконавець - Пісня + DATE (CT) + PI Code: 60C7 + TP
|-
|28
|[[Радіо «Максимум»]]
|107,7
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|RADIO / MAXIMUM / 107.7 FM ***** Pop Music + PI Code: 1021
|}

=== УКХ-мовлення ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п
!Назва
!Частота,&nbsp;МГц
!Потужність
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|«[[Радіо Еммануїл]]»
|70,37
|1
|вул. Телевізійна 3
|[[Дніпровська телевежа|ДФКРРТ]]
|}

== Культура ==

=== Музика, театр і кіно ===
[[Файл:Театр Шевченко 1.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Академічний театр Шевченка]]]]
Дніпро є одним з 6 міст України, де працює [[дніпровський академічний театр опери та балету|оперний театр]] та заклад вищої освіти музичного профілю&nbsp;— [[дніпровська Академія музики|консерваторія]], структурним підрозділом якої є музичне училище, що діяло в місті з початку XX століття. В місті також діє [[Дніпровська обласна філармонія|обласна філармонія]], регіональне відділення [[Національна спілка композиторів України|Спілки композиторів]].
[[Файл:Kinosalut.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кінотеатр «Салют»]]
Тут проводились фестивалі джазової музики «[[Джаз на Дніпрі]]» (у 1987—1990 та 1999—2006 роках), проводяться юнацький фестиваль «Дніпровські зорі», фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж».

Діють театри&nbsp;:
* [[Дніпровський академічний театр опери та балету|Дніпропетровський академічний театр опери та балету]]<ref>{{Cite web |url= http://opera-ballet.com.ua/ 
|title=академічний театр опери та балету }}</ref>
* [[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка]] (з [[1918]] року)<ref>{{Cite web |url= https://ukrdrama.dp.ua/|title=Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка }}</ref>
* [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]] (з [[1927]] року)<ref>{{Cite web |url= https://dramicom.dp.ua/
|title=Драміком }}</ref>.
* Дніпровський академічний молодіжний театр<ref>{{Cite web |url= http://teatrmolodi.com/|title=Дніпровський академічний молодіжний театр }}</ref>
* Кінотеатр
* Театр одного актора [[Крик (театр)|Крик]]<ref>{{Cite web |url= https://www.theater-krik.com|title=Театр одного актора КРИК|вебсайт=http://www.theater-krik.com|date=2023}}</ref>
* Дніпровський драматичний молодіжний театр [[Віримо (театр)|Віримо!]]
* Театр «Маски»<ref>{{Cite web |url= http://www.palac.dp.ua/collective/maski|title=театр "Маски"|вебсайт=http://www.palac.dp.ua|date=2023}}</ref>
* У [[Дніпровський будинок органної і камерної музики|будинку органної і камерної музики]]<ref>{{Cite web |url= http://www.domorgan.dp.ua|title=Дніпровський будинок органної і камерної музики}}</ref> проводяться міжнародні органні фестивалі, проводяться концерти органної і камерної музики, кількість відвідувачів сягає 30 тисяч слухачів у місяць. Це культурний осередок Дніпра.
* Дніпропетровська філармонія ім. Л. Когана працює з 2001 року<ref>{{Cite web |url= https://philharmonic.com.ua/|title=Дніпропетровська філармонія ім. Л. Когана }}</ref>
Також працює 5 палаців культури.

Сучасна музика також активно розвивається, складено топ гуртів Дніпра<ref>{{Cite web |url=http://muzmapa.in.ua/dnipro-top/ |title=Музичне обличчя Дніпропетровщини |website= muzmapa.in.ua |author=Вікторія Кравчук |date=2015-09-22 |accessdate=6 жовтня 2015 |archive-date=22 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190122152349/http://muzmapa.in.ua/dnipro-top/ }}</ref>, до якого потрапили [[Brunettes Shoot Blondes]], [[Громадянин Топінамбур|Гражданин Топинамбур]], [[И друг мой грузовик|И Друг Мой Грузовик]], [[Кімната Гретхен]], [[Plus Band]], [[Gamardah Fungus]], [[Tape Holder]], [[Jungleman]], [[MEOW]] та [[Forgotten Lizzard]]. Також є відомими колективи [[Натоліч]], [[Масса причин]], [[DZ'OB]].

=== Музеї ===
{{main|Музеї Дніпра}}
У місті розташовано низку музеїв. [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|'''Історичний''']] оперує [[Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького|будинком свого найвідомішого науковця]]&nbsp;— [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]]. Унікальними експонатами є [[Кам'яні баби|половецькі «баби»]], [[Керносівський ідол]] та колекція козацьких старожитностей. Іншими підрозділами є [[Музей місцевого самоврядування Дніпропетровської області|музей місцевого самоврядування]] та [[діорама]] [[діорама «Битва за Дніпро»|«Битва за Дніпро»]], найбільша діорама в Україні, друга за площею в Європі. Наразі Діорама працює також як виставковий центр. На площі перед діорамою розміщена колекція радянської військової техніки 1940-х років та з 2016 року&nbsp;— Музей «Громадянський подвиг Дніпровщини в подіях АТО» (Музей АТО).

Відомий [[дніпровський художній музей|'''художній музей''']] береже колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.

У одному з корпусів [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара|Дніпровського університету]] з 1901&nbsp;р. розташовано '''зоологічний музей''' цього закладу.

З 1968 року в місті працює [[Дніпровський планетарій|планетарій]]. З листопада 2018 року заклад на капітальному ремонті. Відкриття оновленого планетарію, з новим обладнанням та експозицією очікується восени 2019 року.

=== Література та книжкова культура ===
[[Файл:Stamps of Ukraine, 2013-34.jpg|міні|праворуч|200пкс|Поштова марка, місто Дніпро]]

[[Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія|Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Кирила і Мефодія]]&nbsp;— найбільша наукова бібліотека Дніпра. Також діє [[Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України]]. Місто є головним літературним осередком регіону. Із ним пов'язані [[Гончар Олесь Терентійович|Олесь Гончар]], [[Бачинський Леонід Васильович|Леонід Бачинський]], [[Єжи Єнджеєвич]], [[Загребельний Павло Архипович|Павло Загребельний]], [[Кащенко Адріан Феофанович|Адріан Феофанович Кащенко]], [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'ян Підмогильний]], [[Петров Віктор Платонович|Віктор Петров]].

=== Дніпро у культурі ===
У місті Дніпро відбуваються дії:

* повісті [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'яна Підмогильного]] «Третя революція»,
* роману [[Петров Віктор Платонович|В. Домонтовича]] «[[Без ґрунту]]»<ref>{{Cite web |url=https://gorod.dp.ua/news/107546 |title=Ирина Вавилова, Чего стоило Днепропетровску-Екатеринославу оставаться украинским городом |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=15 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170415202247/https://gorod.dp.ua/news/107546 }}</ref>,
* роману Братів Капранових «Справа Сивого»,
* роману Макса Беспалова «Східний вал».
* творів [[Чапленко Василь Кирилович|В. Чапленко]]

=== Релігія ===
{{main|Храми Дніпра}}
[[Файл:Преображенський собор4.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський собор]]]]
Дніпро є центром єпархій [[Православна церква України|ПЦУ]] й [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]]. У місті збудовано великий єпархіальний центр. З 1998 року відновлене видання «Дніпропетровські єпархіальні відомості», що видавалися з 1872 року під назвою «Катеринославські єпархіальні відомості». Також у місті є храм [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]&nbsp;— церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на вул. Сташкова; 16 грудня 2016 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив новозбудований храм УГКЦ Святого Миколая Чудотворця<ref>{{Cite web |url=http://news.ugcc.ua/video/blazhennіshiy_svyatoslav_u_dnіprі_osvyativ_hram_svyatogo_mikolaya_chudotvortsya_78350.html |title=Блаженніший Святослав у Дніпрі освятив храм Святого Миколая Чудотворця |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=23 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161223202658/http://news.ugcc.ua/video/blazhennіshiy_svyatoslav_u_dnіprі_osvyativ_hram_svyatogo_mikolaya_chudotvortsya_78350.html }}</ref>

На розі вулиці Леваневського та проспекту Сергія Нігояна у 2018&nbsp;р.побудовано [[Вірменська церква (Дніпро)|вірменський храм]]. [[Кірха Святої Катерини (Дніпро)|Лютеранська кірха святої Катерини]] була побудована після організації 1852 року [[німці|німецької]] [[Лютеранство|лютеранської]] громади у губернському місті Катеринославі.
[[Файл:Храм в честь собора Святого Иоанна Крестителя, Днепр.jpg|міні|Храм на честь собору Святого [[Іван Хреститель|Іоанна Хрестителя]]]]
Ще з царських часів видатну роль у житті міста відігравала юдейська громада&nbsp;— за переписом 1897&nbsp;р. частка [[євреї]]в в населенні [[Катеринославська губернія|Катеринослава]] становила 35&nbsp;%, або 40 000 осіб. Незважаючи на те, що 2001&nbsp;р. частка євреїв у населенні міста становила лише 0,4&nbsp;% (13,7 тис.осіб, за даними [[ХаБаД|«Хабаду»]]&nbsp;— 50 тис.осіб), їх вплив на життя міста важко переоцінити: серед членів єврейської громади найбагатші особи Дніпра і України, олігархи й бізнесмени, зокрема, [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігор Коломойський]], [[Боголюбов Геннадій Борисович|Геннадій Боголюбов]], [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктор Пінчук]].

2012&nbsp;р. у центрі міста відкрито найбільший у світі єврейський центр [[Центр «Менора»|«Менора»]] площею 122 тис. кв. м., що знаходиться біля синагоги [[Золота Роза (Дніпро)|«Золота Роза»]].

Серед найвідоміших культових споруд міста [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]], [[Хрестовоздвиженський храм (Дніпро)|Хрестовоздвиженський храм]], [[Свято-Миколаївський храм (Нові Кодаки)|Миколаївська церква в Кодаках]] та [[Костел святого Йосипа (Дніпро)|Костел святого Йосипа]].

=== Кулінарія ===
Дніпро представлене величезним сегментом національностей, бо завжди дружили з усіма, сюди приїжджали й лишались жити, і це наклало свій відбиток на кулінарію. Сьогодні в місті є різні національні кухні. У наші дні до української додалися корейська та польська. Але провідними лишаються єврейська, вірменська, азербайджанська, грузинська. Трохи меншою у Дніпрі є німецька громада, але в них теж є свої страви, є російська громада, і як би там не було, але вона теж представлена. Кілька років поспіль у Дніпрі до Дня міста проводили національні кулінарні фестивалі, де й можна було скуштувати страви усіх цих громад.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2321938-dnipro-centr-gastronomicnih-rekordiv.html Дніпро&nbsp;— центр гастрономічних рекордів]</ref>

Оскільки місто розкинулося на обох берегах річки [[Дніпро]] в місті популярні рибні страви. Фірмовою стравою Дніпра є «юшка по-дніпровськи з леком», де лек&nbsp;— це часник, перетертий із сіллю, і заправлений жирним рибним бульйоном. Можна поливати ним рибу або додавати в юшку за смаком. Також готують [[борщ]] зі смаженими линами або смаженими карасями, неперевершений смак якого запам'ятають усі, хто його скуштував. Рибу до такого борщу засмажують сильніше, ніж звичайно, попередньо зробивши глибокі та часті насічки, щоб при готуванні «розтанули» дрібні кісточки, та запанірувавши у борошні. У майже готовий борщ додають смажену рибу, доводять до кипіння, за 5 хвилин відставляють «доходити». Також можна скуштувати просол&nbsp;— солону річкову рибу власного приготування.

Єврейська кухня посідає своє чільне місце серед гастрономічних цікавинок Дніпра. У єврейських родинах дуже шанують [[форшмак]]&nbsp;— популярну страву з оселедця у вигляді закуски. Ви здивуєтеся кількості та розмаїттю форшмаків, які тут готують: зі звичайним або копченим оселедцем, яйцем, яблуком, сиром, грибами, сметаною, артишоками, і все за секретними родинними рецептами. Потішать і рецепти популярної для святкового обіду шалено смачної [[Фарширована риба|фаршированої риби]]&nbsp;— щуки, коропа, судака. Кошерні ресторани пригощають стравами з якісних продуктів від найкращих виробників. Славиться [[маца]], яку виготовляють у знаменитій мацепекарні Дніпра «Тиферет Амацот» до свята Песах. Маца ручної роботи та особливого статусу&nbsp;— «маца шмура» напередодні святкування, зазвичай продається в синагозі, але її популярність щороку зростає як у близькому, так і в далекому зарубіжжі. До війни спеціальним рейсом її доставляли з Дніпра у будь-який куточок світу.<ref>[https://www.dnipro.libr.dp.ua/stravi_recepti_zatirka_tovcheniki Смаки сучасної Дніпропетровщини. Частина 1. Автентичні страви]</ref>

Із солодкого, в місті дуже популярні млинцеві торти. В головній кондитерській Дніпра, яка має назву Double Decker, можна скуштувати фісташковий млинцевий торт з елементами [[петриківський розпис|петриківського розпису]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TSVB9ch7TTk Їжа Дніпра. Від вуличної до кошерної.]</ref>

== Архітектура та Пам'ятники ==
[[Файл:Dnepr zastrojka.png|міні|Дніпро. Характеристика забудови]]
[[Файл:Дворец Ильича Днепропетровск 1.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Палац Праці (Дніпро)|Палац праці]]&nbsp;— шедевр [[Конструктивізм|радянського конструктивізму]]. Нині&nbsp;— «Український дім»; перебуває у запустінні]]
[[Файл:Центральна частина міста.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральна частина міста]]
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Домашняя арена Днепра.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро-Арена]]]]
{{main|Архітектура Дніпра|Пам'ятники Дніпра}}

Місто проєктували видатні архітектори&nbsp;— [[Клод Геруа]], [[Старов Іван Єгорович|Іван Старов]]. Будинки зводили за проєктами [[Вільям Гесте|В. Гесте]] і [[Козаков Михайло Михайлович|М. Козакова]], [[Скоробогатов Дмитро Степанович|Дмитра Скоробогатова]], [[Красносельський Олександр Леонтійович|Олександра Красносельського]], [[Самодрига Володимир Васильович|В. Самодриги]].

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень становить 134 м²&nbsp;— один із найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться [[Дніпровський ботанічний сад|ботанічний сад]], природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки&nbsp;— пам'ятники садово-паркового мистецтва [[XVIII століття]].

У місті два 29-поверхових будинки і два 25-поверхових. У центрі Дніпра ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх поступово зносять заради спорудження сучасних комерційних і житлових об'єктів. Наразі вже не лишилося жодної вулиці в місті, яка б зберегла своє історичне обличчя.

«[[Відчуй Дніпро]]»&nbsp;— 2020 року по місту почали встановлювати мініскульптури присвячені історії міста<ref>{{Cite web |url=https://dp.informator.ua/2021/01/07/v-dnepre-otkryli-poslednyuyu-bronzovuyu-mini-skulpturu/ |title=В Днепре открыли последнюю бронзовую мини-скульптуру |accessdate=16 лютого 2021 |archive-date=8 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210108102537/https://dp.informator.ua/2021/01/07/v-dnepre-otkryli-poslednyuyu-bronzovuyu-mini-skulpturu/ }}</ref>.

== Спорт ==
{{main|Спорт Дніпра}}
Місто славиться [[футбол]]ьною командою [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|«Дніпро»]], що була заснована [[1918]] року і за свою історію встигла двічі виграти Чемпіонат СРСР 1983, 1988&nbsp;рр., здобути [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] 1989&nbsp;р. Фіналіст Ліги Європи 2014/2015&nbsp;рр. Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів (Кубка Європейських Чемпіонів) 1985, 1990&nbsp;рр. За підсумками сезону 2016/2017&nbsp;рр. ФК «Дніпро» припинив виступати у [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі]].

Футбольний клуб «Дніпро» був срібним призером Чемпіонату України&nbsp;— 1993, 2014&nbsp;рр., бронзовим призером&nbsp;— 1992, 1995, 1996, 2001, 2004, 2015, 2016&nbsp;рр. Фіналіст Кубка України&nbsp;— 1995, 1997, 2004&nbsp;рр.

Першим стадіоном «Дніпра» був стадіон «[[Сталь (стадіон)|Сталь»]], побудований 1939 року. У 1966 році був відкритий стадіон [[Метеор (стадіон)|«Метеор»]]. Новий стадіон, «[[Дніпро-Арена]]» був збудований на місці колишнього стадіону «Металург» у 2008 році. Крім того, в місті працюють стадіони «Дніпропрес», «Локомотив», «Монтажник», «Славутич», «Трудові резерви» та інші. Відомий також [[Метеор (спортивний комплекс)|спортивний комплекс «Метеор»]].

Футбольний клуб [[Дніпро-1 (спортивний клуб)|«Дніпро—1»]]&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] з міста Дніпро, заснований 10 березня 2017 року.<ref>{{Cite web |url=https://football24.ua/sk_dnipro_1_vzhe_ye_u_yedinomu_reyestri_n388059/ |title=СК Дніпро-1 вже є у Єдиному реєстрі |accessdate=5 лютого 2021 |archive-date=16 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190516175954/https://football24.ua/sk_dnipro_1_vzhe_ye_u_yedinomu_reyestri_n388059/ }}</ref> З [[Чемпіонат України з футболу 2019—2020: Прем'єр-ліга|сезону 2019/20]] виступає в [[Прем'єр-ліга (Україна)|Українській прем'єр-лізі]].

[[Дніпро (баскетбольний клуб)|Баскетбольний клуб «Дніпро»]]&nbsp;— володар Кубка [[Українська баскетбольна суперліга|«Суперліги»]] 2011, 2015&nbsp;рр. [[ДНУ-Дніпро (ватерпольний клуб, Дніпро)|Ватерпо́льний клуб «ДНУ-Дніпро»]] виступає у Чемпіонаті України серед чоловіків. Назву клубу дав Університет імені Олеся Гончара, басейн якого є спортивною базою для клубу. 2012 року клуб отримав статус професійного.

[[Регбі]]йний клуб [[Дніпро (регбійний клуб)|«Дніпро»]] виступає у [[Вища ліга регбі|Вищій лізі]], також відомий «[[Дніпровські Ракети]]».

[[Дніпро (авіаційно-спортивний клуб)|Авіаційно-спортивний клуб «Дніпро»]] базується на аеродромі [[Кам'янка (аеродром)|Кам'янка]]. Клуб здійснює підготовку льотчиків, планеристів та парашутистів. На базі клубу неодноразово проводилися збори збірних команд з планерного спорту СРСР та України, змагання з авіаційних видів спорту, випробовувалася нова планерна техніка. Серед найвідоміших пілотів міста [[Доліна Марія Іванівна|Марія Доліна]], [[Брандис Анатолій Якович|Анатолій Брандис]], [[Паршин Георгій Михайлович|Георгій Паршин]].

У місті розвивається легка атлетика. Наприкінці серпня 2023 року [[Магучіх Ярослава Олексіївна|Ярослава Магучіх]] стала чемпіонкою світу зі стрибків у висоту — у [[Будапешт]]і українка здобула «золото» з результатом 2,01 м. 7 липня 2024 року на Діамантовій лізі у Парижі (Франція) Ярослава встановила світовий рекорд у стрибках у висоту, взявши висоту 2.10 метра, чим побила рекорд Стефки Костадінової, який тримався з 1987 року.<ref>Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд у жіночих стрибках у висоту!. ''Суспільне Спорт'' (ukr) . 7 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.</ref>

== Міжнародна співпраця ==
Дніпро має таких [[міста-побратими|міст-побратимів]]:
* {{Прапорець20|Lithuania}} [[Вільнюс]], [[Литва]]
* {{Прапорець20|Uzbekistan}} [[Ташкент]], [[Узбекистан]]
* {{Прапорець20|China}} [[Сіань]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Greece}} [[Салоніки]], [[Греція]]<ref name=twins>{{cite web|url=http://www.thessalonikicity.gr/English/twinning-cities.htm|title=Twinning Cities|publisher=[[знак охорони авторського права|©]] 2008 City of Thessaloniki |accessdate=4 січня 2009 |archive-date=31 березня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090331054219/http://www.thessalonikicity.gr/English/twinning-cities.htm}}</ref>
* {{Прапорець20|Slovakia}} [[Жиліна]], [[Словаччина]]<ref name="Žilina">{{cite web|url=http://www.zilina.sk/mesto-zilina-o-meste-partnerske-mesta|title=''Žilina&nbsp;— oficiálne stránky mesta: Partnerské mestá Žiliny (Žilina: Official Partner Cities)''|publisher=[[знак охорони авторського права|©]] 2008 MaM Multimedia, s.r.o..|accessdate=4 січня 2009|archive-date=24 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170924155802/http://www.zilina.sk/mesto-zilina-o-meste-partnerske-mesta}}</ref>
* {{Прапорець20|Israel}} [[Герцлія]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець20|China}} [[Далянь]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Georgia}} [[Кутаїсі]], [[Грузія]]
* {{Прапорець|USA}} [[Амарилло|Амарило]], [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{Cite web|title=Філатов: «Дніпро уклав угоду про побратимство з містом Амарилло&nbsp;— важливим промисловим центром одного зі штатів США»|url=https://dnipro.tv/news-dnipro/aktualnye-novosty/filatov-dnipro-uklav-uhodu-pro-pobratymstvo-z-mistom-amaryllo-vazhlyvym-promyslovym-tsentrom-odnoho-zi-shtativ-ssha/|website=Телеканал «ДніпроTV»|date=2023-02-27|accessdate=2023-04-23|language=uk|first=Маякова|last=Аліна}}</ref>
* {{Прапорець|USA}} [[Гранд-Рапідс (Мічиган)|Гранд Рапідс]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{Прапорець20|Japan}} [[Осака]], [[Японія]]
* {{Прапорець20|Germany}} [[Кельн]], [[Німеччина]]
* {{Прапорець20|Poland}} [[Щецин]], [[Польща|Польша]]<ref>{{Cite web|url=https://www.gorod.dp.ua/inf/?pageid=394|title=Города-побратимы Днепра|website=gorod.dp.ua|access-date=2024-05-04}}</ref>
* {{Прапорець20|Чехія}} [[Острава]], [[Чехія]]<ref>{{Cite web|url=https://dp.informator.ua/uk/dnipro-ta-cheska-ostrava-stali-mistami-pobratimami|title=Дніпро та чеська Острава стали містами-побратимами|website=Дніпро. Інформатор|accessdate=2024-05-10}}</ref>
* {{Прапорець|ISR}}[[Нетанья]], [[Ізраїль]]<ref>{{Cite web|url=https://decentralization.ua/admin/articles/18202.html|title=Дніпро і Нетанія підписали Меморандум про дружбу|website=decentralization.ua|access-date=2024-08-08}}</ref>

[[7 вересня]] [[2016]] року, у зв'язку з [[російсько-українська війна (з 2014)|російською збройною агресією проти України]], рішенням міської ради Дніпра були розірвані партнерські відносини з російськими містами [[Самара (місто)|Самара]], [[Красноярськ]] та [[Улан-Уде]]. Своїм же рішенням, на підставі постанови [[Верховна Рада України|Верховної ради України]] №&nbsp;1375-VIII від 19.05.2016 року і на виконання [[Декомунізація в Україні|законів про декомунізацію]], міська рада змінила свою назву на [[Дніпровська міська рада]]<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/7/7119844/|title=Дніпро розірвав побратимські відносини з містами РФ|website=Українська правда|access-date=2016-09-07|archive-date=2016-09-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20160908184313/http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/7/7119844/|url-status=dead}}</ref>.

У Дніпрі працюють консульства і представництва таких країн: [[Угорщина|Угорщини]], [[Італія|Італії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Греція|Греції]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Литва|Литви]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Кот-д'Івуар]]у.

Також присутні такі структури як Бюро делегата Німецької Економіки в Україні, [[Араби|Українсько-Арабський центр]], [[Бразилія|Українсько-Бразильський центр]] та [[Польща|Українсько-Польський центр]].

На честь дружби Дніпра та [[Кельн]]а названий [[Кельнський бульвар]].

== Панорами міста ==
<gallery mode="packed" heights="150">
Файл:Панорама міста.jpg|Панорама міста з [[Кайдацький міст|Кайдацького мосту]]
Файл:Вид на місто зі сторони Південного мосту.jpg|Панорама міста з боку [[Південний міст (Дніпро)|Південного мосту]]
Файл:Вид на ділову частину міста .jpg|Ділова частина міста
</gallery>

== Відомі уродженці ==
{{main|Люди, пов'язані з Дніпром}}
* [[1918]]&nbsp;р.н. [[Гончар Олесь Терентійович]]
* [[1938]]&nbsp;р.н. [[Ахеджакова Лія Меджидівна]]
* [[1941]]&nbsp;р.н. [[Небоженко Володимир Павлович]]
* [[1960]]&nbsp;р.н. [[Тимошенко Юлія Володимирівна]]
* [[1963]]&nbsp;р.н. [[Коломойський Ігор Валерійович]]
* [[1964]]&nbsp;р.н. [[Турчинов Олександр Валентинович]]
* [[1970]]&nbsp;р.н. [[Корбан Геннадій Олегович]]
* [[1972]]&nbsp;р.н. [[Мунтян Володимир Мірчавич]]
* [[1972]]&nbsp;р.н. [[Резніченко Валентин Михайлович]]
* [[1972]]&nbsp;р.н. [[Філатов Борис Альбертович]]
* [[1983]]&nbsp;р.н. [[Ткач Юрій Костянтинович]]
* [[1989]]&nbsp;р.н. [[Тимошенко Кирило Владленович]]
* [[1999]]&nbsp;р.н. [[Лаченков Ігор Борисович|Ігор Лаченков]]
* [[1967]]&nbsp;р.н. [[Єрьомін Олександр Олегович]]
* [[2001]]<nowiki/>р.н. [[Магучіх Ярослава Олексіївна]]

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Вікісловник        = Дніпро
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Дніпро
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Dnipro (city)
|Метавікі           = 
|Родовід            = 
}}
* [[Катеринославка]]&nbsp;— населені пункти, названі на честь Катеринославщини
* [[Список вулиць Дніпра]]
* [[Медицина у Дніпрі]]
* [[Пошта у Дніпрі]]
* [[Дніпровська телевежа]]
* [[Лист творчої молоді Дніпропетровська]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела та література ==
* ''Бажан&nbsp;О.&nbsp;Г.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovsk Дніпро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160624023709/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovsk |date=24 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|413}}
* ''Пільонов&nbsp;О.&nbsp;О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22236 Дніпро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625025305/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22236 |date=25 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''Репан О. А., Старостін В. С., Харлан О.&nbsp;В.''&nbsp;Палімпсест. Коріння міста: поселення XVI—XVIII століть в історії Дніпропетровська.&nbsp;— К.: Українські пропілеї, 2008.&nbsp;— 266 с.
* Історія міста Дніпропетровська.&nbsp;— Д.: Грані, 2006.&nbsp;— 596 с.
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovsk.html Дніпропетровськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317065357/http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovsk.html |date=17 березня 2013 }}, том «Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.»&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.&nbsp;— (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України).

== Література ==
* ''Борщевський В. Я., Бріккер Б. Я., Ватченко Г. Ф. та інші.'' Дніпропетро́вськ // [[Історія міст і сіл Української РСР]]: у 26 т. / П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько (голова Головної редколегії).&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974.&nbsp;— том Дніпропетровська область / А.&nbsp;Я.&nbsp;Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с.&nbsp;— С.63-112

== Посилання ==
* [http://dniprorada.gov.ua/ Сайт Дніпровської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322140346/http://dniprorada.gov.ua/ |date=22 березня 2014 }}
* [http://gorod.dp.ua/index.php?language=ua Дніпро: міський сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061007074112/http://gorod.dp.ua/index.php?language=ua |date=7 жовтня 2006 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7423 Стаття з історії Дніпра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212185545/http://tyzhden.ua/Publication/7423 |date=12 грудня 2013 }}
* [https://www.dniprotoday.com/ Новини Дніпра]&nbsp;— Найактуальніші новини онлайн, політика, економіка, стиль та спорт.
* [https://www.flickr.com/photos/zavialovandrijko/albums/72157712523328476 Дніпро в світлинах (2019)]
{{Бібліоінформація}}

{{Navboxes
|title = Статті та теми, пов'язані з Дніпром
|list  =
{{Дніпровська міська громада}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Міста Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Міста над Дніпром}}
{{Місцевості Дніпра}}
{{Історичні місця Дніпропетровської області}}
}}

[[Категорія:Дніпро (місто)| ]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області| ]]
[[Категорія:Дніпровська міська рада]]
[[Категорія:Дніпровський район (Дніпропетровська область)]]
[[Категорія:Міста над Дніпром]]
[[Категорія:Міста над Самарою]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]