Перегляд вихідного коду сторінки Гексоген

{{Речовина
| verifiedrevid = 299282238
| зображення = RDX crystal.jpg
| зображення_ліве1 = RDX.svg
|   зображення_ліве_розмір1 = 125px
| зображення_праве1 = RDX_3D_BallStick.png
|   зображення_праве_розмір1 = 125px
| IUPAC_назва = 1,3,5-тринітропергідро-1,3,5-триазин
| інші_назви = Гексоген
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури = RDX
|  CASNo_Ref = {{cascite}}
|  номер_CAS = 121-82-4
|  PubChem = 8490
|  SMILES = C1N(CN(CN1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-]
| UNNumber =
}}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  формула = C<sub>3</sub>H<sub>6</sub>O<sub>6</sub>N<sub>6</sub>
|  зовнішній_вигляд = Безбарвні кристали
|  густина = 1,82 г/см³
|  температура_плавлення = 205,5&nbsp;°C
|  температура_кипіння = 234&nbsp;°C
|  розчинність = }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість = низька
|  чутливість_до_тертя = низька
|  швидкість_детонації = 8750 м/с
|  тротиловий_еквівалент = 1,60
}}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  головні_небезпеки = 
|  температура_спалаху = 
|  температура_самозаймання = }}
}}

[[Файл:Hexogen.svg|frame|right|формула гексогену]]

'''Гексоген''' (''циклотриметилентринітрамін'', {{lang-en|hexogen, RDX}}; {{lang-de|Hexogen n}})&nbsp;— [[Бризантні вибухові речовини|бризантна]] [[вибухівка]], що належить до групи [[вибухові речовини|вибухових речовин]] підвищеної потужності. Має високу питому енергію та [[швидкість детонації]]. Вперше був запатентований Георгом Фрідріхом Ґеннінґом<ref>{{Citation
| first=Tadeusz
| last=Urbański
| title=Chemistry and Technology of Explosives
| volume= III
| edition=First English
| year=1967
| pages=77–119
| location=Warszawa
| publisher=PWN – Polish Scientific Publishers and Pergamon Press
| oclc=499857211
|editor-last=Laverton |editor-first=Silvia}}</ref> у Німеччині в 1898 р.

== Властивості ==

{| class="standart"
|+Властивості<ref>{{Література |автор = О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос |частина = I |заголовок = Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник |посилання = |назва_оригіналу = |відомості = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Національна академія сухопутних військ |рік = 2016 |том = |сторінки = 36—38 |сторінок = 352 |isbn = }}</ref>
|-
| Густина || 1,8 г/см³
|-
| Температура плавлення || 202 °С
|-
| Температура спалахування || 215—232 °С
|-
| Температура вибуху || 3380–3700 °С
|-
| [[Швидкість детонації]] || 8380 м/с
|-
| [[Тротиловий еквівалент]] || 1,6
|-
| [[Фугасність]] || 450–490 см³
|-
| [[Бризантність]] за Гесом || 16—24 мм
|-
| Чутливість до удару за стандартною пробою || 80%
|-
| Чутливість до тертя з піском || 490 кгс/см²
|-
| Чутливість до тертя без піску || 1500 кгс/см²
|-
| Енергія вибухового перетворення || 1290 ккал/кг
|}

Нормальний агрегатний стан&nbsp;— дрібнокристалічна речовина білого кольору без смаку й запаху. У воді не розчиняється, [[Гігроскопічність|негігроскопічна]] (добре розчиняється в концентрованій [[Нітратна кислота|азотній кислоті]], гірше&nbsp;— в [[ацетон]]і, погано&nbsp;— у [[хлороформ]]і, [[Етанол|спирті]]). З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею може [[вибух]]ати. Загоряється легко й горить білим яскравим шиплячим полум'ям. [[Горіння]] може перейти у детонацію.

У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження деяких зразків [[Капсуль-детонатор|капсулів-детонаторів]] (для підривних робіт у чистому вигляді - ні). Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей ([[Пластид-4|ПВВ-4 (пластит)]], [[С-1 (вибухова речовина)|С-1]], [[С-2]], [[С-3]], [[C-4 (вибухова речовина)|С-4]], [[ТГА]], [[морська сіль|МС]], [[ТГ-50]]). Зазвичай ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Із цією метою чистий гексоген змішують із [[Флегматизатори|флегматизаторами]] (зазвичай це суміш [[парафін]]у й [[церезин]]у, [[стеарин]], [[вазелін]]) і пресують до густини 1,66 г/см³. У суміші [[ТГА]] й [[Морська суміш|морська суміш (МС)]] для підвищення енергії вибухового перетворення в гексоген додають алюмінієву пудру. Всі ці роботи проводять у промислових умовах на спеціальному устаткуванні.<ref> {{Література |автор = |частина = |заголовок = Інженерна підготовка: навчальний посібник |посилання = http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2023/inzhenerna_pidgotovka_2016_552.pdf |назва_оригіналу = |відомості = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Національна академія сухопутних військ |рік = 2016 |том = |сторінки = 358 |сторінок = 552 |isbn = }} </ref>

== Отримання ==
Необхідні речовини: 
# [[Уротропін]]
# [[Нітрит натрію]] або [[нітрит калію]]
# [[Перекис водню]]
# [[Азотна кислота]] (60%)

=== Перший спосіб ===
Готується насичений розчин [[уротропін]]у у воді і насичений розчин нітриту у воді, 5:1 за уротропіном. Обидва розчини охолоджуються. Змішується розчин з рівною кількістю HNO<sub>3</sub> і швидко змішується з розчином уротропіну, при доброму охолодженні, інтенсивно перемішується. Після припинення реакції ще 1 годину випадає осад, який відфільтровується і промивається. Готується суміш H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>/HNO<sub>3</sub> і охолоджується. Відфільтрований осад потроху досипається в розчин H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>/HNO<sub>3</sub>, при ретельному охолодженні. Після припинення реакції розчин відстоюється і фільтрується осад, який і є гексогеном.

=== Другий спосіб ===
До розчину аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті при 20&nbsp;°С повільно додають уротропін:
* (CH<sub>2</sub>)<sub>6</sub>N<sub>4</sub> + 4HNO<sub>3</sub> = 4/3(CH<sub>2</sub>NNO<sub>2</sub>)<sub>3</sub> + 2CH<sub>2</sub>O + H<sub>2</sub>O.
Потім суміш нагрівають до 60-70°С і протікає реакція
* 3NH<sub>4</sub>NO<sub>3</sub> + 3CH<sub>2</sub>O = (CH<sub>2</sub>NNO<sub>2</sub>)<sub>3</sub> + 6H<sub>2</sub>O.
Для підвищення виходу використовують розчин уротропіну в концентрованій [[оцтова кислота|оцтовій кислоті]]. Гексоген відфільтровують, промивають водою і перекристалізують з ацетону. В продукті зазвичай міститься значна частка октогену.

== Застосування ==
[[File:RDX crystal.jpg|thumb|200px|Типовий призматичний кристал гексогену]]
Застосовується як складова частина деяких [[Нітрат амонію#Вибухові речовини|амонійно-селітряних]] вибухових речовин та для вторинного заряду в капсулях-детонаторах і в [[електродетонатор]]ах, а також у вигляді сплавів з іншими нітросполуками.

Позначення:<ref>{{cite book
 | title = Взрывчатые вещества, пороха и боеприпасы
 | chapter = 3.3.3 Гексоген
 | volume = Часть 1
 | publisher = Охотконтракт
 | year = 2009
 | place = Минск
 | isbn = 978-985-6911-02-9
}}</ref>
; Г: в чистому вигляді для снарядів малого калібру, капсулів-детонаторів, виготовлення пластичних та еластичних вибухових речовин.
; [[A-IX-1]] : флегматизований (5&nbsp;%) для боєприпасів артилерії. Для спрощення ідентифікації підфарбований у рожевий колір.
; А-ІХ-2 : суміш з пудрою алюмінію (20&nbsp;%) для спорядження бронебійно-запалювальних і реактивних снарядів.
; А-ІХ-2О: суміш А-ІХ-2 флегматизована оксизином.
; Гекфол-2,5 : гексоген флегматизований оксизином (2,5&nbsp;%).
; ГТТ: сплав гексогену, тротилу, тетрилу (75&nbsp;%, 12,5&nbsp;%, 12,5&nbsp;%) для спорядження авіабомб, застарілий сплав.
; [[Морська суміш|МС (морська суміш)]]: гексоген, алюміній, [[Тринітротолуол|тротил]], флегматизатор (57,6&nbsp;%, 17,0&nbsp;%, 19,0&nbsp;%, 6,4&nbsp;%).
; ПМШ-250 : підривні шашки у формі кубу масою 250 г (50×50×50 мм).

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}

== Примітки ==
{{reflist}}


[[Категорія:Вибухові речовини]]
[[Категорія:Аміни]]