Перегляд вихідного коду сторінки Вишгород

{{НП України
| назва              = Вишгород 
| прапор             = Vyshhorod flag.svg
| опис прапора       = Прапор Вишгорода
| герб               = Vyshg2 s.gif
| опис герба         = Герб Вишгорода
| зображення         = Церква святих Бориса і Гліба.jpg
| зображення_розмір  = 
| зображення_підпис  = 
| прізвисько         = 
| регіон             = [[Київська область]]
| район              = {{Вш}}
| код КОАТУУ         = 3221810100
| засновано          =946
| перша згадка       ={{Дата з віком|946}}
| магдебурзьке право =
| агломерація        =
| статус             = 1968
| поділ              =
| населення          = {{збільшення}} 33 109 (01.01.2022)<ref>[https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022]</ref>
| площа              = 8,7
| ref-площа          =
| густота            =
| поштові індекси    = 07300—07304
| код                = 4596
| координати         = {{coord|50|35|14|N|30|29|20|E|scale:100000|display=inline,title}}
| ref-висота         =
| водойма            =
| станція            = [[Почайна (залізнична станція)|Почайна]]
| відстань           = 12
| залізниця р        =
| ref-залізниця р    =
| фізична р          =
| ref-фізична р      =
| автошлях р         =
| ref-автошлях р     =
| залізниця о        =
| ref-залізниця о    =
| автошлях о         =
| ref-автошлях о     =
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця с        = 12
| ref-залізниця с    =
| фізична с          =
| ref-фізична с      =
| автошлях с         = 18
| ref-автошлях с     =
| етнікон            =вишгородець<br/>вишгородка<br/>вишгородці
| міста-побратими    =
| день міста         = Перша субота після 6&nbsp;серпня
| номери автомобілів = <!--Увага, номери автомобілів закріплені лише за областями, Києвом та Севастополем то розставляти їх по окремим населеним пунктам не треба-->
| рада               =
| адреса             = 07300, Київська&nbsp;обл., м.&nbsp;Вишгород, пл.&nbsp;Шевченка&nbsp;1
| вебсторінка        = http://vyshgorod-rada.gov.ua
| мер                = Момот Олексій Вікторович<ref name="Архівована копія">{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=1088pf7691=1088rej=0.html |title=Архівована копія |accessdate=15 листопада 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151117033107/http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=1088pf7691=1088rej=0.html |archivedate=17 листопада 2015 |deadurl=yes }}</ref>
| ремарки            =
}}{{Otherplaces}}

'''Ви́шгород'''&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Вишгородський район|Вишгородського району]] [[Київська область|Київської області]]. Розташоване на правому березі [[Дніпро|Дніпра]]. Північне передмістя [[Київ|Києва]].

Перша згадка про існування Вишгорода датується [[946]] роком. Під цією датою у літописі [[Повість временних літ|«Повість минулих літ»]] він згадується як град [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]]. В [[XI століття|XI столітті]] тут були поховані князі [[Борис і Гліб]]&nbsp;— перші руські святі. З [[1078]] року, коли на княжіння у Вишгороді посів [[Ярополк Ізяславич]], місто стає одним із [[Список руських князівств|удільних князівств]] підвладних Києву. У [[XIII століття|XIII столітті]] Вишгород вже був одним з найбільших міст [[Київська Русь|Київської Русі]], але [[1240]] року він був зруйнований ханом [[Батий|Батиєм]] і згодом перетворився на селище. Статус міста повернено [[1968]] року, після завершення будівництва [[Київська ГЕС|Київської ГЕС]]. Станом на [[1 січня]] [[2016]] року у Вишгороді проживало {{Formatnum:27 825}} осіб<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2016}}</ref>.

== Назва ==
Походження [[топонім]]у «Вишгород» пов'язують з ландшафтними та географічними особливостями міста: з підвищеним рельєфом місцевості, де засновано [[Городище (археологія)|городище]], тобто Вишгород&nbsp;— означає місто, [[Замок (споруда)|замок]] або [[Фортифікаційна споруда|укріплення]] на високому місці, і з ситуацією розташування відносно Києва, тобто вище за течією Дніпра.<ref name="історія міст і сіл">{{книга |автор = А.&nbsp;Грищенко, А.&nbsp;Шевченко |заголовок = Історія міст і сіл Української РСР. Київська область |місце = К. |видавництво = УРЕ |рік = 1971 |сторінки = 367–369 |сторінок = 792 }}</ref>

== Географія ==

=== Розташування ===
Вишгород розташований на правому узбережжі [[Дніпро|Дніпра]] північного краю Київського плато, що є частиною Придніпровської височини, на відстані 18&nbsp;км від міста [[Київ]].<ref name = "природа області">{{книга |автор = О.М.&nbsp;Маринич |заголовок = Природа Київської області |місце = К. |видавництво = Вид. Київськ. ун-ту |рік = 1972 |сторінки = 8 |сторінок = }}</ref> На [[2001]] рік площа міста становила 8,7&nbsp;км²,<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=22.10.2012&rf7571=15510|title=Вишгород. Облікова картка|publisher=''Офіційний вебпортал Верховної Ради України''|accessdate=2012-11-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOeKrly?url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=22.10.2012|archivedate=21.06.2013|deadurl=no}}</ref> загальна ж площа Вишгорода в межах населеного пункту становить 49,68&nbsp;км². На заході та півдні його оточують [[Хвойний ліс|хвойні ліси]], на півночі&nbsp;— [[Мішаний ліс|мішані]], а на сході розташоване [[Київське водосховище]]. Разом з Київськими горами, він замикає величезний п'ятнадцятикілометровий амфітеатр дніпровської долини, обмежений високим схилом правого берега, що плавною дугою простягнувся від Вишгородської до Старокиївської гори.<ref name = "відлуння віків">{{Стаття |прізвище = Водзинський |ім'я = Євген |рік = 2009 |місяць = |назва = «Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення» |журнал = Відлуння Віків |місце = К. |видавництво = ТОВ «ХІК» |випуск = 1 |сторінки = |сторінок = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/dspace/bitstream/handle/123456789/17591/07-Vodzinsky.pdf?sequence=1 }}</ref>

=== Рельєф і ґрунти ===
Території Вишгорода притаманний погорбований [[рельєф]].<ref>{{книга |автор = О.М.&nbsp;Маринич |заголовок = Українська радянська енциклопедія |видання = 2-е вид. |місце = К. |видавництво = УРЕ |рік = 1978 |том = 2 |сторінки = |сторінок = 542 }}</ref> Поверхня лісового пагорба, на якому сформувалось давнє місто, рівнинна, хвиляста, розчленована [[яр]]ами та [[Балка (форма рельєфу)|балками]].<ref name = "природа області"/> Берегові схили Вишгородського пагорба і прилеглі до них збережені ділянки [[Заплава|заплави]] Дніпра мають велику природну та історичну цінність.<ref>{{книга |автор = С.П.&nbsp;Романчук |заголовок = Історичне ландшафтознавство: Теоретико-ландшафтознавчі засади та методика антропогенних реконструкцій давнього природокористування |місце = К. |видавництво = РВЦ «Київський університет» |рік = 1998 |сторінки = |сторінок = 146 }}</ref>

На [[Геологічний розріз|геологічному розрізі]] північного узбережжя зробленому зверху вниз можна простежити відклади [[Четвертинний період|четвертинного]], [[неоген]]ового і [[палеоген]]ового періодів. В цих відкладах знаходяться [[дерново-підзолисті ґрунти]] (потужність 0,1—1,2&nbsp;м), [[пісок]], [[Лесовидний суглинок|суглинок лесовидний]] сірувато-палевий (1—2&nbsp;м), вишнево-червоні [[глини]] (3,0—5,8&nbsp;м), пласти [[буре вугілля|бурого вугілля]] (до 1&nbsp;м) тощо. Також на території міста знаходяться поклади [[бурштин]]у, які належать до прип'ятського басейну. Відомо, що він тут видобувався вже у [[XII століття|XII столітті]] та використовувався майстрами при виробництві [[Ювелірні прикраси|прикрас]].<ref>{{книга |автор = П.О.&nbsp;Масляк, П.Г.&nbsp;Шищенко |заголовок = Географія України: Проб, підруч. для 8-9&nbsp;кл. серед, шк |місце = К. |видавництво = Зодіак-ЕКО |рік = 2000 |сторінки = |сторінок = 434 }}</ref><ref>{{книга |автор = В.А.&nbsp;Михайлов, Г.Ф.&nbsp;Виноградов, М.В.&nbsp;Курило, Л.С.&nbsp;Михайлов, В.В.&nbsp;Шулько, В.І.&nbsp;Шевченко, О.В.&nbsp;Грінченко, О.Л.&nbsp;Гелета, Д.М.&nbsp;Щербак |заголовок = Неметалічні корисні копалини України: Підручник |видання = 2-е, виправлене і доповнене |місце = К. |видавництво = ВЦ «Київський університет» |рік = 2007 |сторінки = |сторінок = 503 }}</ref>

=== Клімат ===
Клімат Вишгорода є [[Континентальний клімат|помірно континентальним]] з м'якою зимою і теплим літом. Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік становить 1927 годин, або 43&nbsp;% можливої. Протягом року найбільша тривалість сонячного сяйва спостерігається у червні та липні (по 279 годин), найменша (39 годин)&nbsp;— у грудні.

Щороку в місті утворюється [[сніговий покрив]], максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому. Тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 80 днів.

{{Клімат міста
|Місто_род=Вишгорода
|Джерело=
| Січ_сер=-5.6            |Січ_сер_опади=48
| Лют_сер=-4.2            |Лют_сер_опади=46
| Бер_сер=0.7             |Бер_сер_опади=39
| Кві_сер=8.7             |Кві_сер_опади=49
| Тра_сер=15.1            |Тра_сер_опади=53
| Чер_сер=18.2            |Чер_сер_опади=73
| Лип_сер=19.3            |Лип_сер_опади=88
| Сер_сер=18.6            |Сер_сер_опади=69
| Вер_сер=13.9            |Вер_сер_опади=47
| Жов_сер=8.1             |Жов_сер_опади=35
| Лис_сер=2.1             |Лис_сер_опади=51
| Гру_сер=-2.3            |Гру_сер_опади=52
| Рік_сер=7.7             |Рік_сер_опади=650
| Січ_сер_мін=-9          |Січ_сер_макс=-3
| Лют_сер_мін=-8          |Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін=-3          |Бер_сер_макс=3
| Кві_сер_мін=3           |Кві_сер_макс=12
| Тра_сер_мін=10          |Тра_сер_макс=20
| Чер_сер_мін=13          |Чер_сер_макс=23
| Лип_сер_мін=15          |Лип_сер_макс=25
| Сер_сер_мін=14          |Сер_сер_макс=24
| Вер_сер_мін=9           |Вер_сер_макс=19
| Жов_сер_мін=4           |Жов_сер_макс=12
| Лис_сер_мін=-1          |Лис_сер_макс=3
| Гру_сер_мін=-5          |Гру_сер_макс=-1
| Рік_сер_мін=2           |Рік_сер_макс=11
|}}

=== Рослинність ===
[[Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Заповідник Хвощ Великий.jpg|200px|міні|Частина природного заказника «Хвощ Великий»]]
Станом на [[2010]] рік, в околицях Вишгорода виявлено 20 рідкісних видів [[судинні рослини|судинних рослин]], з яких 8 включено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] ([[2009]]), а 12 видів належать до списку видів рекомендованих для взяття під [[охорона природи|охорону]] на території [[Київська область|Київської області]]. Частина з цих [[вид]]ів, є надзвичайно рідкісними, тому їх порівняно чисельні [[Популяція|популяції]] становлять цінність на державному рівні.<ref name="чбж">{{Стаття |прізвище = І.Ю.&nbsp;Парнікоза, М.С.&nbsp;Чернишенко |рік = 2010 |місяць =  |назва = «Стан популяцій рідкісних рослин міста Вишгорода та його околиць» |журнал = Чорноморський ботанічний журнал |том = 6 |місце = Херсон |видавництво = Херсонський Державний Університет |випуск = 4 |сторінки = 491-506 |url = http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf |accessdate = 20 травня 2012 |archivedate = 4 березня 2016 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304220008/http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf }}</ref>

Тут знаходиться одна з небагатьох на Київщині великих популяцій [[хвощ]]а великого. З ініціативи Київського еколого-культурного центру на невеличкому фрагменті підніжжя Вишгородських [[схил]]ів в [[1999]] році було створено ботанічну [[пам'ятка природи|пам'ятку природи]] місцевого значення «Хвощ великий», яка перебуває у віданні Вишгородської міської ради та займає площу 2&nbsp;га.<ref>{{книга |автор = В.Б.&nbsp;Леоненко, М.П.&nbsp;Стеценко, Ю.М.&nbsp;Возний |заголовок = Додаток до атласу об'єктів природно-заповідного фонду України |місце = Київ |видавництво = Київський університет |рік = 2003 |сторінок = 119 }}</ref> Зважаючи на те, що [[популяція]] хвоща великого зростає переважно за межами існуючої пам'ятки, [[Науковець|науковці]] України протягом тривалого часу наполягають на необхідності розширити територію пам'ятки із включенням популяцій усіх рідкісних [[Вид (біологія)|видів]], створити ландшафтні [[заказник]]и «Сільський яр» та «Горянський яр» на східній околиці Вишгорода, а також ботанічну пам'ятку природи «Орхідейна гірка» на узбережжі [[Дніпро|Дніпра]]. І неприпустимості забудови та засмічування вказаних територій.<ref name="чбж"/> Але знищення пам'яток природи триває.<ref>{{cite web|url=http://kiev.pravda.com.ua/news/4fc4d36738343/|title=У Вишгороді вирубують пам'ятку природи|publisher=''«Українська Правда», 27.05.2012''|accessdate=2012-10-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOfp9ad?url=http://kiev.pravda.com.ua/news/4fc4d36738343/|archivedate=21.06.2013|deadurl=no}}</ref>

=== Екологія ===
Вишгород знаходиться в IV зоні радіаційного забруднення. Радіаційна ситуація стабілізувалася в [[1986]]–[[1988]] роках і зараз змінюється повільно. На [[2010]] рік, на всій території [[Київська область|Київської області]], за винятком території [[Чорнобильська зона відчуження|зони відчуження]] і зони обов'язкового відселення, гамма-фон на поверхні [[ґрунт]]у становить у середньому 10—25 мкР/годину, що істотно не перевищує доаварійні показники. Але в [[Вишгородський район|Вишгородському районі]] все ще реєструється перевищення вмісту [[Цезій|радіонуклідів]] в дикорослих [[гриби|грибах]] (перевищення виявлено в 33&nbsp;% проб), а також дикорослих [[Ягідні культури|ягодах]] (в 0,4&nbsp;% проб) та [[М'ясо|м'ясі]] [[Дичина|дичини]] (в 1,5&nbsp;% проб).<ref>{{cite web|url=http://www.oblses-kiev.com.ua/clients/kievoblses.nsf/0/717A11362938741FC225784900427E53|title=Радіаційний стан на території Київської області|publisher=''Державна санітарно-епідеміологічна служба Київської області''|accessdate=2012-10-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOhSWAq?url=http://www.oblses-kiev.com.ua/clients/kievoblses.nsf/0/717A11362938741FC225784900427E53|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

== Історія ==

=== Давня історія ===
Поселення на території Вишгорода виникли дуже давно&nbsp;— тут виявлено рештки [[Неоліт на території сучасної України|неолітичного]] поселення (IV—III тис. до н.&nbsp;е.), кургани [[Бронзова доба|доби бронзи]] (II тис. до н.&nbsp;е.), поселення [[скіфи|скіфського]] часу (VII—VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) та поселення [[Сармати|сарматського]] часу. В урочищі Межигір'я знайдено скарб мідних прикрас з виїмчастими емалями (V—VII&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref name="історія міст і сіл"/>

=== Середньовіччя ===
{{main|Вишгородське князівство}}
[[Файл:Княгиня Ольга. Капела Івана Мазепи. XVIII ст..png|150px|міні|праворуч|Княгиня Ольга. З розпису XVIII століття]]
За легендою, місто було засновано [[Хорив]]ом&nbsp;— молодшим братом [[Кий (князь)|Кия]], і спочатку мало назву Хоривиця, але згодом стало називатись Вишгород.<ref>{{книга |автор = M.&nbsp;Stryjkowski, M.&nbsp;Malinowski, I.&nbsp;Daniłowicz |заголовок = Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiej Rusi Maciejá Stryjkowskiego |посилання = http://books.google.com.ua/books/about/Kronika_polska_litewska_%C5%BCmódzka_i_wszy.html?id=PD_UAAAAMAAJ&redir_esc=y |видання = передрук |місце = Warszawa |видавництво = Nakład G.L. Glücksberga |рік = 1846 |том = 1 |сторінки = 112 |сторінок = 572 }} {{ref-pl}}</ref><ref name="КоК">{{книга |автор = М.&nbsp;Берлинский |заголовок = Краткое описаніе Кіева, содержащее историческую перечень сего города |посилання = http://books.google.com.ua/books/about/Краткое_описание_Киев.html?id=5hUIAAAAQAAJ&redir_esc=y |місце = Санкт-Петербург |видавництво = Типографія ДНП |рік = 1820 |сторінки = 118-120 |сторінок = 204 }} {{ref-ru}}</ref> Саме під таким ім'ям місто згадується у письмових творах, що дійшли до нашого часу. Першою такою згадкою є історико-географічний трактат «[[Про управління імперією]]» написаний в середині [[X століття]] [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтином Багрянородним]]. В ньому, Костянтин називає Вишгород ''Вусеградом'' ({{lang-gr|Βουσεγραδε}}), одним з-поміж інших міст [[Київська Русь|Русі]], що відправляють свої кораблі до [[Константинополь|Константинополя]].<ref>{{книга |автор = Г.Г.&nbsp;Литаврин, А.П.&nbsp;Новосельцев |заголовок = Константин Багрянородный. Об управлении империей : греч. текст; пер., коммент. |посилання = http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Konst_Bagr_2/index.phtml?id=6412 |видання = 2-е изд.,испр |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1991 |сторінок = 493 |isbn = 5-02-008637-1 |тираж = 5600 }} {{ref-ru}}</ref> Найранішою ж засвідченою у писемних джерелах датою існування Вишгорода є [[946]] рік. За цим роком місто згадується у [[літопис]]них зведеннях [[Повість временних літ|«Повість минулих літ»]], складених ченцем [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]] [[Нестор-літописець|Нестором]] на початку [[XII століття]], як місто [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]] («''[[Вишгород (археологічна пам'ятка)|град Вользин]]''»). Статус княжого міста залишається за Вишгородом і в подальші роки. На його зразок володимирським і смоленським князями були засновані фортеці&nbsp;— Боголюбово та Смядинь. Смядинь в одному з рукописів так і називають&nbsp;— «другий Вишгород».<ref>{{книга |автор  = М.Н.&nbsp;Тихомиров |заголовок = Древнерусские города | посилання = http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000082/st039.shtml |місце = М. |видавництво = Государственное издательство Политической литературы |рік = 1956 |сторінки = |сторінок = 477 }} {{ref-ru}}</ref>

[[Файл:Стародавній Вишгород.jpg|міні|ліворуч|350пкс|Загальний вигляд стародавнього Вишгорода. Реконструкція]]
Вишгород розташовувався за 15&nbsp;км вище від Києва і гирла [[Десна|Десни]], на високих пагорбах правого берега [[Дніпро|Дніпра]], біля важливої переправи на торговельних шляхах. Він свідомо будувався як місто-фортеця, яке було оточене потужними дерево-земляними укріпленнями: [[Вал (споруда)|валами]], [[Рів (оборонна споруда)|ровами]], [[ескарп]]ами. До міста вели три дороги: зі сходу&nbsp;— з долини Дніпра і перевозу; з півдня&nbsp;— з Києва; з півночі&nbsp;— з Поліського шляху. Вдале воєнно-стратегічне положення відносно Києва було однією з основних причин швидкого розвитку міста. Вишгород поступово ставав важливим елементом системи оборони давньоруської держави та значним осередком господарської діяльності.<ref name="історія міст і сіл"/><ref>{{книга |автор = П. П. Толочко |заголовок = Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ-ХІІІ веков |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 1980 |сторінки = 134 |сторінок = 224 |тираж = 15000 }} {{ref-ru}}</ref>

Існує версія, що славнозвісна бібліотека [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] зберігається на вишгородській землі. Цю бібліотеку засновано [[1037]] року. За словами літописця, Ярослав «насеял книжними словесьі сердца верных людей, а ми пожинаєм, ученье приемлюще книжное». Він не тільки сам читав «часто і в ночі і в дні», а й перекладав книжки з грецької на слов'янську. Після розповіді про користь книг йдеться про те, що «Ярослав же сей, якоже рекохом, любим бе книги, многи написав й положи в святой Софии церкви». Цим вичерпуються літописні джерела про славетну бібліотеку Ярослава Мудрого, або, як її краще називати,&nbsp;— Софіївського собору. Наприкінці свого життя Ярослав Мудрий через хворобу жив у літній резиденції&nbsp;— Вишгороді й, очевидно, міг передати частину своєї бібліотеки Межигірському монастирю, який розташовувався поблизу. На користь цієї версії свідчить той факт, що при Межигірському монастирі століттями існувала велика бібліотека. Сліди її були віднайдені начебто в 30-х роках XX&nbsp;ст., коли під час земляних робіт будівельники натрапили на «кам'яний мішок», у якому містились стародавні пергаментні рукописи в дерев'яних окладах. На жаль, цій знахідці тоді не було приділено належної уваги, і подальша її доля невідома.

Значний економічний розвиток міста підтверджують знахідки так званого «Кварталу металургів» з житлами та майстернями для виробництва: склоробного, ювелірного, ковальського, гончарного. [[1078]] року Вишгород уперше згаданий як столиця удільного князівства Київщини.

[[Файл:Tale of Boris and Gleb 02.jpg|200px|міні|ліворуч|Поховання князя Бориса (внизу) у Вишгородській церкві святого Василія. Мініатюра з Сильвестрівського збірника, друга половина XIV століття]]
Особливого релігійного значення місто набуло після вбивства братів [[Борис-Роман Володимирович|Бориса]] і [[Гліб-Давид Володимирович|Гліба]], яке традиція приписує [[Святополк Окаянний|Святополку Володимировичу]]. Про них в середині [[XI століття]] написане «[[Сказання про Бориса і Гліба]]»,<ref>{{книга |автор = Под ред. Д.С.&nbsp;Лихачёва, Л.А.&nbsp;Дмитриева, А.А.&nbsp;Алексеева, Н.В.&nbsp;Понырко |заголовок = Библиотека литературы Древней Руси |посилання = http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4871 |місце = СПб. |видавництво = |рік = 1997 |сторінки = |сторінок = |том = 1 }} {{ref-ru}}</ref> а в [[1071]] році їх було остаточно [[Канонізація|канонізовано]]. [[Борис і Гліб|Вони]]&nbsp;— помічники в битвах, їхнім ім'ям закликають до єдності Русі, до припинення міжусобних воєн,<ref>{{книга |автор  = М.І.&nbsp;Марченко |заголовок = Історія української культури з найдавніших часів до середини XVII ст | посилання = |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1961 |сторінки = 38 |сторінок = 284 }}</ref> а [[1072]] року в Вишгороді відбувається [[Вишгородський з'їзд 1072|з'їзд князів]] з нагоди церемонії перенесення мощей канонізованих братів до нової дерев'яної церкви. Зрештою, року [[1112]] князем [[Володимир Мономах|Володимиром Мономахом]] було завершено будівництво незвичайно великого (900&nbsp;м²) мурованого храму-мавзолею для увіковічення їх пам'яті, який було закладено ще у [[1075]] році чернігівським князем [[Святослав Ярославич|Святославом Ярославичем]]. І року [[1115]] мощі святих мучеників були перенесені до нього.<ref>{{книга |автор = А.Г.&nbsp;Шевелєв |заголовок = Історія Української РСР |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 1977 |сторінки = 340 |сторінок = |том = 1 }}</ref> На кошт Володимира Мономаха скриня з мощами святих була прикрашена [[срібло]]м та [[золото]]м, [[кришталь|кришталем]] та [[Дорогоцінне каміння|коштовним камінням]] так вишукано, що про майстерність виконання захоплено розповідали навіть греки з Візантії.<ref name="історія міст і сіл"/>

[[Файл:Yaropolk and St Peter.jpg|150px|міні|праворуч|[[Ярополк Ізяславич|Ярополк Ізяславович]] з дружиною перед апостолом Петром. У ногах апостола Гертруда&nbsp;— мати Ярополка. Мініатюра з [[Молитовник Гертруди|Псалтиря Гертруди]], Х століття]]
З кінця [[ХІ|XI]]&nbsp;— початку [[ХІІ століття|XII століття]], місто стає значним економічним центром [[Наддніпрянська Україна|середньої Наддніпрянщини]]. Року [[1077]] [[Ярополк Ізяславич|Ярополк Ізяславович]] від свого батька, Великого князя Київського [[Ізяслав Ярославич|Ізяслава Ярославича]], отримує Вишгородський стіл.<ref name="Славянская энциклопедия">{{книга |автор = Авт.-сост. В.В.&nbsp;Богуславский |заголовок = Славянская энциклопедия. Киевская Русь&nbsp;— Московия |посилання = http://books.google.com.ua/books?id=5w2aelUEB_UC&source=gbs_navlinks_s |місце = М. |видавництво = Олма-Пресс |рік = 2001 |сторінки = 753-754 |сторінок = 816 | том = 2 |isbn = 5-224-02249-5 }} {{ref-ru}}</ref> В [[1078]] році Ярополк отримує титул князя і Вишгород стає центром удільного [[Вишгородське князівство|Вишгородського князівства]] підвладного Київським князям,<ref>{{книга |автор  = Л.І.&nbsp;Гайдай |заголовок = Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях |посилання = |місце = Луцьк |видавництво = Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки |рік = 2000 |сторінки = |сторінок = 437 |isbn = 966-7294-41-2 }}</ref> та починає [[Карбування|карбувати]] власну монету.<ref>{{Стаття |прізвище = Спасский |ім'я = Іван | рік = 1974 |назва = «Накануне тысячелетия монетной чеканки древней Руси» |журнал = Нумизматика и сфрагистика |місце = К. |видавництво = Наукова Думка |випуск = 5 |сторінки = 31-40 }} {{ref-ru}}</ref> У Вишгороді знаходились ставленики [[Великий князь київський|Великого князя Київського]]: [[Всеволод Мстиславич (князь волинський)|Всеволод Мстиславич]], [[В'ячеслав Володимирович]] та інші. Була тут і своя посадська влада&nbsp;— [[тисяцький]], який здійснював і поєднував адміністративне керівництво, поліцейські функції та функції визиску. В той самий час будуються нові укріплення міста.

В середині XII століття міжусобні війни призводять до остаточного [[Розпад Київської Русі|розпаду Київської Русі]]. Року [[1169]] за ініціативою Андрія Боголюбського була створена коаліція для походу на Київ. Вишгородський князь [[Давид Ростиславич]] приєднався до неї, і Вишгород став плацдармом для [[Розорення Києва (1169)|взяття Києва]]. Але невдовзі настає черга випробувань і для самого Вишгорода. Року [[1173]] він успішно витримує облогу суздальського війська зібраного тим же Андрієм Боголюбським.<ref>{{книга |автор = Авт.-сост. В.В.&nbsp;Богуславский |заголовок = Славянская энциклопедия. Киевская Русь&nbsp;— Московия |посилання = http://books.google.com/books?id=NNF-VVBeUpYC&source=gbs_navlinks_s |місце = М. |видавництво = Олма-Пресс |рік = 2001 |сторінки = 325-326 |сторінок = 784 | том = 1 |isbn = 5-224-02249-5 }} {{ref-ru}}</ref>

У першій половині [[XIII століття]] площа [[дитинець|дитинця]] Вишгорода становила 8&nbsp;га, тут знаходився адміністративно-громадський центр та храм. Площа решти міста була понад 70&nbsp;га, там розташовувалися житлові квартали та ремісничо-торговельний [[посад]], де вироблялися та спродувалися [[ювелірні прикраси]], [[зброя]], [[Скло|скляні]] та [[Гончарство|гончарні]] вироби тощо.<ref>{{книга |автор  = І.С.&nbsp;Винокур, Д.Я.&nbsp;Телегін |заголовок = Археологія України: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів |видання = Видання друге, доповнене і перероблене |місце = Тернопіль |видавництво = Навчальна книга&nbsp;— Богдан |рік = 2008 |сторінки = 349-352 |сторінок = 480 |isbn = 966-692-247-9 }}</ref> Таким чином Вишгород належав до найбільших міст [[Київська Русь|Київської Русі]], та був одним з культурних центрів того періоду. Року [[1240]] війська [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]] на чолі з [[Чингізиди|чингізидом]] [[Батий|Батиєм]] у своєму [[Західний похід монголів|поході на Східну Європу]]&nbsp;— захопили місто, а потім спустошили його.

З [[1362]] і до [[1569]] року Вишгород перебував у складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Після [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]] життя у місті поступово відроджувалося. Але у [[1482]] році [[Менґлі I Ґерай|Менґлі Ґерай]] на прохання [[Іван III Васильович|Івана III]] здійснив [[Розорення Києва (1482)|похід на Київ]] в якому Вишгород було знов зруйновано. За даними польських дослідників (1880-ті), на тривалий час місто стало безлюдним.<ref>{{SgKP|XIV|151|Wyszogród}}.— S. 153. {{ref-pl}}</ref>

=== Новий час ===
[[Файл:Київ, Вишгород і Гостомель.png|міні|Вишгород (фортеця) поруч з Києвом і Гостомелем на мапі Зигмунда Герстмана]]
[[Файл:Taras Shevchenko painting 0321.jpg|200пкс|міні|ліворуч|Начерк зроблений Т.&nbsp;Шевченком (1846)]]
[[Файл:Де ля Фліз Вишгород 772.jpg|міні|200пкс|[[Домінік П'єр Де ля Фліз|Де ля Фліз]]. Вишгород (1854)]]
Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року Вишгород увійшов до складу [[Польща|Польщі]]. Його власником лишився [[Межигірський монастир]], якому ці землі були приписані грамотою [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда&nbsp;I]].<ref name="Похилевич">{{книга |автор  = Л.&nbsp;Похилевич |заголовок = Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи | посилання = http://books.google.com.ua/books?id=x0BOAAAAcAAJ&dq=вышгородъ&source=gbs_navlinks_s |місце = Киев |видавництво = Типографія Кіевопечерской Лавры |рік = 1864 |сторінки = 1-4 |сторінок = 763 }} {{ref-ru}}</ref> 1571 року королівським привілеєм за заслуги перед Королівством Польським Межигірський монастир та Вишгород з околицями був наданий правом «доживоття» Євтихію Висоцькому&nbsp;— писарю коронної канцелярії «справ руських».

За даними [[Алессандро Ґваньїні]], місто входило [[1581]] року до Мстиславльського воєводства (палатинату).<ref>Александръ Гваньини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.— Отд. ІІ.— С. 13.</ref>

Року [[1595]] місто входить до складу королівських маєтностей і стає центром Вишгородського [[Староство|староства]], на початку [[XVII століття]] польський король наказує відновити укріплення міста&nbsp;— вал і замок з вежами.

20-22 жовтня 1604 року коло Вишгорода переправлялося через Дніпро приватне українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.<ref>Похід на Москву / П. Блавацький.&nbsp;— Київ: Видавець Корбуш, 2020.&nbsp;— 208 с. ISBN 978-966-2955-49-1</ref>

Люстрації Київського воєводства [[1616]], [[1618]] і [[1622]] років називають місто «орендою при Києві».<ref name="історія міст і сіл" /> Після початку [[Хмельниччина|Визвольної війни 1648—1654]] років тут формується Вишгородська [[сотня]].<ref>{{книга |автор  = В.В.&nbsp;Кривошея, Л.І.&nbsp;Аброскін, О.&nbsp;Стасенко |заголовок = Київщина козацька: люди і долі |місце = К. |видавництво = ВД «Стілос» |рік = 2004 |сторінки = |сторінок = 183 |isbn = 966-8518-12-8 |тираж = 500 }}</ref> Під час [[Московсько-польська війна (1654—1667)|Московсько-польської війни 1654—1667]] років Вишгород було спалено.<ref name="історія міст і сіл" />

Року [[1667]] за умовами [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] спустошений Вишгород відходить до [[Московське царство|Московського царства]]. З того часу він майже не розвивається і лишається невеликим селищем. Під час [[Секуляризація|секуляризації]] у [[1787]] році Вишгород переходить до державного фонду [[Київська губернія|Київської губернії]].<ref name = "енциклопедія України">{{книга |автор = Редкол.: В.А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. |заголовок = [[Енциклопедія історії України]]: А—В |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 2003 |том = 1 |сторінки = 516-517 |сторінок = 688 |isbn = 966-00-0734-5 }}</ref>

В [[XIX століття|XIX столітті]] Вишгород починає повільно розвиватись.<ref name = "енциклопедія України"/> Тут з'явились цегельні заводи, головною продукцією яких була вогнетривка [[цегла]]&nbsp;— «межигірка».<ref>{{книга |автор  = О.М.&nbsp;Юденич |заголовок = По річках України |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1968 |сторінки = |сторінок = 303 }}</ref> Більшість робітників на заводах&nbsp;— із сусідніх губерній. У невеликій кількості працювали вишгородці та на Межигірській фаянсовій фабриці, яка діяла до [[1885]] року і була відома своїм якісним [[фаянс]]ом, що поставлявся навіть на імператорський стіл. В той же період, а саме в [[1843]] і [[1846]] роках, тут побував видатний поет і художник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Григорович Шевченко]]. Цей візит знайшов відображення в поемі [[Чернець (поема)|«Чернець»]], де також згадується [[Межигірський монастир]].<ref>{{книга | автор = В. С.&nbsp;Бородін, Є. П.&nbsp;Кирилюк, В. Л.&nbsp;Смілянська, Є. С.&nbsp;Шабліовський, [[Шубравський Василь Єфремович|В. Є.&nbsp;Шубравський]] |заголовок = Т.Г.&nbsp;Шевченко. Біографія |посилання = http://litopys.org.ua/shevchenko/bio07.htm |видавництво = Наукова думка |місце = К. |рік = 1984 | сторінки = 127-184 |сторінок = 556 }}</ref> [[Начерк (малюнок)|Начерк]] місцевості олівцем, що він виконав під час останньої з цих поїздок, дає змогу уявити тогочасний Вишгород. В [[1861]]–[[1863]] роках за проєктом [[Тон Костянтин Андрійович|Костянтина Тона]] замість дерев'яної церкви будується невеликий мурований [[Церква Бориса і Гліба (Вишгород)|храм]] з дзвіницею, який існує до нашого часу.<ref>{{книга |автор = Под ред. патриарха Московского и всея Руси Алексия II |заголовок = Борисоглебская церковь в Вышгороде |посилання = http://www.pravenc.ru/text/153185.html |місце = М. |видавництво = Церковно-научный центр РПЦ «Православная энциклопедия» |рік = 2003 |том = 6 |сторінки = 64-65 |сторінок = 752 | isbn = 5-89572-010-2 |тираж = 39000 }} {{ref-ru}}</ref>

=== Новітній час ===
[[Файл:Містечко будівельників Київської ГЕС.jpg|200px|міні|праворуч|Містечко будівельників Київської ГЕС (1961)]]
На початку [[ХХ століття|XX століття]] Вишгород разом з усією Україною пережив буремні роки [[Перша світова війна|Першої світової]] та [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]]. Містом почергово володіли [[Українська Народна Республіка|УНР]], [[Німецька імперія|німецькі війська]], [[Українська Держава|Гетьманат]], [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія Симона Петлюри]], [[Добровольча армія|армія Денікіна]], [[Київська операція війська польського (1920)|військо Польське]] і, зрештою, [[більшовики]].<ref name="історія міст і сіл"/> У дні післявоєнної паливної кризи 1920 року поблизу селища було закладено кілька [[Кам'яне вугілля|вугільних]] [[Шахта|шахт]] і розпочалась поступова відбудова.<ref name="фотоальбом">{{книга |автор = В.В.&nbsp;Климик, А.І.&nbsp;Шульга, М.О.&nbsp;Голяка. |заголовок = Вишгород: Фотоальбом |видавництво = К.: Мистецтво |рік = 1982 |сторінок =96 }}</ref> Згодом розпочалася [[колективізація]], а невдовзі після неї Вишгород підданий [[Голодомор в Україні 1932—1933|терору голодом 1932—1933 років]].

[[18 вересня]] [[1941]] року Вишгород захопили німецько-нациські війська. З перших днів тут почав діяти [[Рух опору|рух Опору]],<ref name = "енциклопедія України"/> який був зв'язаний з партизанським загоном «Перемога», що базувався в Вищедубечанському районі<ref>Вищедубечанський район в 1962 році увійшов до складу Києво-Святошинського району і припинив своє існування.</ref>. У січні [[1942]] року членом підпільної групи стала 20-річна дівчина М. С.&nbsp;Гриненко. Вона збирала відомості про розташування ворожих військ, розповсюджувала листівки, переправляла в загін зброю, набої, продовольство. [[12 серпня]] [[1943]] року під час перевезення чергової партії зброї її схопили та стратили. Партизанку було посмертно нагороджено медаллю «За бойові заслуги», її ім'ям названо одну з вулиць Вишгорода.

Восени [[1943]] року в район Вишгорода і [[Лютіж (Вишгородський район)|Лютежа]] вийшли передові частини [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. [[26 вересня]] [[1943]] року вони захопили [[плацдарм]] на правому березі Дніпра і вели жорстокі бої за його розширення. [[19 жовтня]] [[1943]] року частини Червоної Армії визволили Вишгород,<ref name = "історія міст і сіл"/> а [[3 листопада]] розпочалася [[Битва за Київ (1943)|Київська наступальна операція]]. Як символ жахів тієї війни майже до кінця сторіччя стояла напівзруйнованою [[Церква святих Бориса і Гліба (Вишгород)|церква святих Бориса і Гліба]], коли вкотре Вишгород став плацдармом для штурму Києва. На честь старшини [[Шолуденко Никифор Микитович|Никифора Шолуденка]], чий танк першим увійшов у Київ, згодом було названо одну з головних вулиць міста.<ref name = "енциклопедія України"/>

За час окупаційного режиму у Вишгороді 10 жителів села було вбито, а понад 40 юнаків і дівчат&nbsp;— відправлено на [[Остарбайтери|каторжні роботи]] до Німеччини; відступаючими німецькими силами&nbsp;— спалено [[Амбулаторія|амбулаторію]], школу та 609 житлових будинків. За героїзм і мужність, виявлені у боротьбі проти [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], 750 вишгородців були нагороджені орденами й медалями СРСР.<ref name="історія міст і сіл"/>

Нове життя місто отримало завдяки будівництву велетня гідроенергетики&nbsp;— [[Київська ГЕС|Київської ГЕС]],&nbsp;— однієї з найбільших на той час гідроелектростанцій Європи. Вишгород спочатку став комсомольським селищем енергетиків; [[1962]] року Вишгород отримує статус [[Селище міського типу|селища міського типу]], [[1968]]&nbsp;— статус [[Місто|міста]], а в [[1973]] році він стає центром [[Вишгородський район|Вишгородського району]].<ref name = "енциклопедія України"/>


===Загинули внаслідок російського вторгнення в Україну===
[[24 лютого]] [[2022]] року під ракетного удару у Вишгороді загинув Горбатюк Петро Михайлович.

== Населення ==

=== Демографія ===
Року [[1686]] при укладенні [[Вічний мир|мирного договору]] між [[Московське царство|Московським царством]] та [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]], у вимогах згадується Вишгород. Після затяжної [[Хмельниччина|війни]] в ньому налічується лише дев'ять дворів та одна спустошена церква. У подальшому, за часів [[Російська імперія|Російської імперії]], поселення значно збільшилось.<ref>{{книга |заголовок = Записки и труды общества исторіи и древностей Россійских |посилання = http://books.google.com.ua/books?id=RVEZAQAAIAAJ&dq=вышгородъ&source=gbs_navlinks_s |місце = Москва |видавництво = Университетская типографія |рік = 1824 |том = 2 |сторінки = 161 |сторінок = 258 }} {{ref-ru}}</ref> У [[1861]] році населення Вишгорода вже становило 864 особи, а кожного літа кількість населення могла збільшуватись до 1350 осіб, завдяки робітникам, що працювали на місцевих [[цегла|цегельних]] [[фабрика]]х.<ref name="Похилевич"/> У [[1900]] році воно сягає 1595 осіб,<ref name = "статком">{{книга |автор = Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета |заголовок = Списокъ Населенныхъ Местъ Кіевской Губерніи |посилання = |місце = Кіевъ |видавництво = Типографія Ивановой |рік = 1900 |сторінки = 215-216 |сторінок = 1896 }} {{ref-ru}}</ref> на той час у селі діяли: одна [[церковнопарафіяльна школа]], один [[фельдшер]], три кузні та два цегляних заводи в яких працювало 310 робітників; всі працівники були захожі з [[Могильовська губернія|Могильовської]], [[Мінська губернія|Мінської]] та [[Чернігівська губернія|Чернігівської губерній]]. Згідно з переписом [[1912]] року, у Вишгороді налічувалося 331 селянське господарство, яким належало 1277 десятин землі. З них 6 господарств були безземельними, 31 господарство мало до однієї десятини землі, 113 господарств&nbsp;— від 1 до 3 десятин, 117 господарств&nbsp;— від 3 до 6 десятин кожне. Таким чином, основну масу селян становили бідняки. В той же час 16 заможних жителів села, які мали понад 10 десятин, зосередили у своїх руках 229 десятин землі.<ref>{{книга |заголовок = Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 |місце = К. |видавництво = |рік = 1914 |сторінки = |сторінок = }} {{ref-ru}}</ref>

<div align="center">
<timeline>
Colors =
  id:linegrey2 value:gray(0.9)
  id:linegrey value:gray(0.7)
  id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8)
  id:cobar2 value:rgb(0.6,0.9,0.6)
ImageSize = width:600 height:250
PlotArea = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period = from:0 till:50
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
ScaleMajor = unit:year gridcolor:linegrey increment:10 start:0
ScaleMinor = unit:year gridcolor:linegrey2 increment:5 start:0
PlotData=
  color:cobar width:19 align:left
  bar:1766 from:0 till:0.208
  bar:1861 from:0 till:0.864
  bar:1900 from:0 till:1.595
  bar:1931 from:0 till:2.213
  bar:1970 from:0 till:11.159
  bar:1979 from:0 till:13.969
  bar:1989 from:0 till:20.628
  bar:1992 from:0 till:21.900
  bar:1998 from:0 till:22.400
  bar:2001 from:0 till:22.933
  bar:2005 from:0 till:24.164
  bar:2010 from:0 till:25.523
  bar:2015 from:0 till:27.311
  bar:2022 from:0 till:33.109 color:cobar2
PlotData=
  bar:1766 at: 0.208 fontsize:S text: 208 shift:(-8,5)
  bar:1861 at: 0.864 fontsize:S text: 864 shift:(-8,5)
  bar:1900 at: 1.595 fontsize:S text: 1,595 shift:(-12,5)
  bar:1931 at: 2.213 fontsize:S text: 2,213 shift:(-12,5)
  bar:1970 at: 11.159 fontsize:S text: 11,159 shift:(-16,5)
  bar:1979 at: 13.969 fontsize:S text: 13,969 shift:(-16,5)
  bar:1989 at: 20.628 fontsize:S text: 20,628 shift:(-16,5)
  bar:1992 at: 21.900 fontsize:S text: 21,900 shift:(-16,5)
  bar:1998 at: 22.400 fontsize:S text: 22,400 shift:(-16,5)
  bar:2001 at: 22.933 fontsize:S text: 22,933 shift:(-16,5)
  bar:2005 at: 24.164 fontsize:S text: 24,164 shift:(-16,5)
  bar:2010 at: 25.523 fontsize:S text: 25,523 shift:(-16,5)
  bar:2015 at: 27.311 fontsize:S text: 27,311 shift:(-16,5)
  bar:2022 at: 33.109 fontsize:S text: 33.109 shift:(-16,5)
TextData=
  fontsize:S pos:(180,30)
  text:Динаміка зміни чисельності населення Вишгорода (в тис.)
</timeline>
</div>

З початком будівництва греблі у 1961 році до поселення починає прибувати багато молоді. Вишгород швидко зростає і з [[1962]] року стає селищем міського типу, а з січня [[1968]] року віднесений до категорії міст районного підпорядкування. Кількість мешканців на [[1970]] рік становить {{Formatnum:11159}} осіб.<ref>{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Демографічні дані міст України|publisher=''на сайті pop-stat.mashke.org''|accessdate=2012-06-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>

Після аварії на [[ЧАЕС|Чорнобильській АЕС]] у [[1986]] році, до міста були переселені сім'ї з тих населених пунктів, що опинилися у зоні ураження. Результатом цього був значний демографічний злет. У порівнянні переписів населення [[1979]] та [[1989]] років, кількість мешканців збільшилась на 47&nbsp;%.

Слід зауважити, що частина жителів міста зареєстрована в навколишніх селах та місті Києві, тому кількість наявного населення дещо більша від офіційної, і на [[2010]] рік фактично становила близько 40 тисяч осіб.<ref name="соц-економ"/>

=== Національний склад ===
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |83,33%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |14,35%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |1,01%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right" |0,28%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right" |0,18%
|-
|[[Українські євреї|євреї]]
| align="right" |0,14%
|-
|[[Татари в Україні|татари]]
| align="right" |0,13%
|-
|[[німці]]
| align="right" |0,58%
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |17 665
| align="right" |77,25%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |5 056
| align="right" |22,11%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |62
| align="right" |0,27%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |34
| align="right" |0,15%
|-
|[[Болгарська мова|Болгарська]]
| align="right" |3
| align="right" |0,01%
|-
|[[Польська мова|Польська]]
| align="right" |3
| align="right" |0,01%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |44
| align="right" |0,20%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |22 867
| align="right" |100%
|}

== Релігія ==
Перший християнський однобаневий дерев'яний храм святого Василія у Вишгороді згадується [[1015]] року.<ref>{{cite web|url=http://litopys.org.ua/litop/lit07.htm|title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Роки 1015 — 1034|publisher=Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації|location=www.izbornyk.org.ua|accessdate=2012-11-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOipPk5?url=http://litopys.org.ua/litop/lit07.htm|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref><ref>{{книга |автор = Авт.-сост. В.В.&nbsp;Богуславский |заголовок = Славянская энциклопедия. Киевская Русь&nbsp;— Московия |посилання = http://books.google.com.ua/books?id=5w2aelUEB_UC&source=gbs_navlinks_s |місце = М. |видавництво = Олма-Пресс |рік = 2001 |сторінки = 254 |сторінок = 816 | том = 2 |isbn = 5-224-02249-5 }} {{ref-ru}}</ref> Вишгород набув особливого релігійного значення та став центром [[Паломництво|паломництва]] вже невдовзі після [[хрещення Русі]], враховуючи поховання та [[Канонізація|канонізацію]] тут перших руських святих — князів [[Борис і Гліб|Бориса і Гліба]].

Основною релігією міста є християнство. Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]] релігійне значення міста поступово відроджується. [[1994]] року було відновлено [[Храм святих Бориса та Гліба (Вишгород)|церкву святих Бориса і Гліба]], зруйновану ще під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[12 жовтня]] [[2012]] року місту передали точну копію Вишгородської ікони Божої Матері, яку [[Андрій Боголюбський]] вивіз з Вишгорода до [[Владимир]]а у [[1155]] році.<ref>{{cite web|url=http://5.ua/newsline/198/0/96666/|title=Ікону Вишгородської Божої Матері повернули на Київщину|author=Орест Пона|publisher=5 канал|date=2012-10-15|location=www.5.ua|accessdate=2012-10-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOjqC1g?url=http://5.ua/newsline/198/0/96666/|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref> З [[2009]] року в місті щорічно проходить [[фестиваль]] «[[Вишгородська Покрова]]».<ref>{{cite web|url=http://www.kyiv.ugcc.org.ua/ua/press_releases.html?press_release_id=485|title=У Вишгороді відбудеться IV Фестиваль–конкурс «Вишгородська Покрова»|publisher=''Київська Архиєпархія УГКЦ''|accessdate=2012-10-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOmAbl6?url=http://www.kyiv.ugcc.org.ua/ua/press_releases.html?press_release_id=485|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

Сьогодні Вишгород є центром парафій [[Православна церква України|Православної церкви України]], [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] та [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]. Крім того, у місті діють [[Протестантизм|протестантські]] громади [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських християн баптистів]], [[Церква адвентистів сьомого дня|Адвентистів сьомого дня]], [[Свідки Єгови|свідків Єгови]], та [[Християн Віри Євангельської-п'ятидесятників|християн віри євангельської (пятидесятників)]].

=== Християнство ===

==== Православна церква ====
[[Храм святих Бориса та Гліба (Вишгород)|Храм святих Бориса та Гліба]] ([[Православна церква України|ПЦУ]])

==== Грекокатолицька церква ====
Собор Вишгородської Богородиці ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]])

==== Протестантизм ====
Церква Бога Живого, а також зібрання для релігійних обрядів по домівках вірян.

== Органи влади ==
Органи місцевого самоврядування Вишгорода очолює [[міський голова]] (мер) та Виконавчий комітет (Виконком), який складається з сімнадцяти членів. Мером міста обраний Момот Олексій Вікторович<ref name="Архівована копія"/> (2015). В місті також розташована Вишгородська районна державна адміністрація та Вишгородська районна рада.

До складу [[Вишгородська міська рада|Вишгородської міської ради]] входять 34 [[депутат]]ів, що обираються громадою міста строком на 5 років. У місцевих виборах [[25 жовтня]] [[2015]] року взяли участь 12403 осіб&nbsp;— 53,8&nbsp;% від загальної кількості виборців міста. За результатами голосування у Вишгородській міській раді представлені 8 [[Політична партія|політичних сил]]:<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm057pid112=33pid102=1088pf7691=1088pt001f01=100rej=0pt00_t001f01=100.html |title=Архівована копія |accessdate=15 листопада 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151117033547/http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm057pid112=33pid102=1088pf7691=1088pt001f01=100rej=0pt00_t001f01=100.html |archivedate=17 листопада 2015 |deadurl=yes }}</ref>
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="center"
|- bgcolor="#b5e0fd"
! Політична партія !! Кількість депутатів
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Блок Петра Порошенка «Солідарність»]]»||align="center"|9
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Воля]]»||align="center"|7
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Радикальна партія Олега Ляшка]]»||align="center"|5
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»]]»||align="center"|4
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]]»||align="center"|3
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Наш край (політична партія)|Наш край]]»||align="center"|2
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]»||align="center"|2
|- bgcolor="#ffffcc"
|align="center"|«[[Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю]]»||align="center"|2
|-
|}

== Економіка ==

=== Промисловість ===
Місто Вишгород має високорозвинений [[Промисловість України|промисловий комплекс]], основу якого складають понад 200 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 76,0&nbsp;% надходжень до [[бюджет]]ів усіх рівнів. Промисловий комплекс міста протягом останніх років розвивається, нарощуючи обсяги виробництва, хоча після [[2008]] року на показники значно вплинула [[Світова фінансова криза (2007-2008)|світова фінансова криза]]. За [[2010]] рік підприємствами міста реалізовано продукції та послуг на суму понад 5&nbsp;млрд гривень. Основними підприємствами Вишгорода є:<ref name="соц-економ">{{cite web |url = http://www.вишгород.com.ua/node/10 |title = Соціально-економічний паспорт міста Вишгород Київської області |publisher = ''Офіційна сторінка міста Вишгород'' |accessdate = 24 вересня 2012 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20140810120101/http://xn--b1acdo5aan5d.com.ua/node/10 |archivedate = 10 серпня 2014 |deadurl = yes }}</ref>
* [[Укргідроенерго|ВАТ «Укргідроенерго»]]&nbsp;— створено у [[2004]] році, найбільша гідроелектрогенеруюча компанія України;
* ТОВ «Хенкель-Баутехнік (Україна)»&nbsp;— відкрито [[1999]] року, один з найбільших хімічних концернів Європи;
* ТОВ «Кен-Пак (Україна)»&nbsp;— відкрито у жовтні [[2003]] року, один з найбільших виробників алюмінієвих банок в Центральній та Східній Європі;
* ТОВ «Технооптторг-центр»&nbsp;— український дилер заводів-виробників шин;
* ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»&nbsp;— створено в березні [[1993]] року, виконання електромонтажних робіт;
* ТОВ "Підприємство «Пластик Карта»&nbsp;— найбільший виробник пластикових карток в Україні;
* ПП «Авентин»&nbsp;— виробництво плівки, пакетів та гнучкого пакування;
* ТОВ "НВП «Будтехносервіс»&nbsp;— монтаж систем опалення і загальнобудівельні роботи;
* ТОВ «Транспортні мережі»&nbsp;— транспортні послуги;
* ТОВ «Авто-Лайн»&nbsp;— пасажирські перевезення;
* ТОВ «[[Карат-Ліфткомплект]]»&nbsp;— виробництво ліфтів та ліфтового обладнання.

=== Торгівля ===
Обсяг роздрібного товарообороту за всіма каналами реалізації у [[2010]] році склав 300&nbsp;млн грн. На [[2011]] рік мережа підприємств торгівлі міста складала: продовольчих магазинів&nbsp;— 18, непродовольчих магазинів&nbsp;— 63, підприємств ресторанного господарства&nbsp;— 17, аптек&nbsp;— 12. Оптова торгівля в місті на 2011 рік складала 11 підприємств: продовольче&nbsp;— 1, непродовольчих&nbsp;— 10.<ref name="соц-економ"/>

== Транспорт ==
Вишгород має розвинену сітку дорожнього покриття, яка на [[2010]] рік складалась з 23 одиниць шляхів загальною площею {{Formatnum:1700}}&nbsp;тис.&nbsp;м², а саме: з [[асфальтобетон]]ним покриттям&nbsp;— {{Formatnum:1100}}&nbsp;тис.&nbsp;м², із щебеневим покриттям&nbsp;— {{Formatnum:100}}&nbsp;тис.&nbsp;м², із цементобетонним&nbsp;— {{Formatnum:400}}&nbsp;тис.&nbsp;м², ґрунтовим&nbsp;— {{Formatnum:100}}&nbsp;тис.&nbsp;м². Станом на [[2010]] рік протяжність вулично-шляхової мережі міста становила 67,72&nbsp;км, у тому числі 46,75&nbsp;км з твердим покриттям, з них вулиці та дороги місцевого значення становили 55,72&nbsp;км. Обслуговування доріг здійснюється підприємствами комунальної власності міста. Капітальний ремонт та будівництво доріг проводиться підприємствами державної та приватної власності. В період [[2008]]–[[2012]] років в місті діяла програма реконструкції та будівництва доріг та монтажу вуличного освітлення.<ref name="соц-економ"/>

У [[2010]] році на колишній промисловій неелектрифікованій залізничній гілці було відкрито міжміський маршрут [[дизель-поїзд]]а, з зупинками [[Вишгород (зупинний пункт)|Вишгород]]&nbsp;— [[Почайна (станція)|Почайна]]. У [[2011]] році на шляху поїзда була проведена реконструкція, під час якої було оновлено залізничне полотно, а також зведений пасажирський перон. Загальна вартість робіт склала близько 40&nbsp;млн грн. [[1 червня]] [[2012]] року «[[Укрзалізниця]]» скасувала маршрут.

Станом на [[2012]] рік в місті перевезення пасажирів здійснюють 2 юридичні особи&nbsp;— ТОВ «Димерське АТП» та ТОВ «Авто Лайн». [[Автобус]]ні маршрути забезпечують транспортне сполучення Вишгород&nbsp;— [[Київ]], а також з селами та селищами району. Діє внутрішньоміський маршрут.<ref name="соц-економ"/>

Через Вишгород проходить [[автомобільний шлях]] регіонального значення {{Автошлях Р|02}} та автошлях територіального значення {{Автошлях Т|1001}}. Магістральні вулиці та дороги загальнодержавного значення становлять 7&nbsp;км, магістральні вулиці та дороги районного значення 5&nbsp;км.

{{Відстані до великих міст
|заголовок=Відстань від Вишгорода до великих міст (автошляхами)
|північний_захід=[[Мінськ]] ~550&nbsp;км
|північ=[[Чернігів]] ~150&nbsp;км {{Автошлях М|01}}<br/>[[Чорнобиль]] ~120&nbsp;км {{Автошлях Р|02}}
|північний_схід=[[Москва]] ~870&nbsp;км
|захід=[[Житомир]] ~150&nbsp;км {{Автошлях М|06}}
|схід=[[Полтава]] ~350&nbsp;км {{Автошлях М|03}}
|центр=Вишгород
|південний_захід=[[Вінниця]] ~264&nbsp;км {{Автошлях Т|0203}}
|південь=[[Київ]] ~20&nbsp;км {{Автошлях Р|02}}<br/>[[Одеса]] ~495&nbsp;км {{Автошлях М|05}}
|південний_схід=[[Черкаси]] ~206&nbsp;км {{Автошлях Н|08}}
|}}

== Соціальна сфера ==

=== Освіта ===
У Вишгороді знаходяться чотири навчальних заклади для отримання базової та повної середньої освіти, а саме: [[середня загальноосвітня школа]], районна [[гімназія]] «Інтелект», [[технічний ліцей НТУУ «КПІ»]] і спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов та інформатики «Сузір'я». У комунальній власності міста перебувають чотири [[Дитячий садок|дошкільних навчальних закладів]]: «Сонечко», «Ластівка», «Чебурашка», «Золотий ключик». Також в місті працює Вишгородський міський центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді «Джерело» і навчально-реабілітаційний центр «Надія».<ref name="соц-економ"/><ref>{{cite web|url=http://vysh.gov.ua/index.php/osvita/260-znz|title=Загальноосвітні навчальні заклади Вишгородського району|publisher=''Офіційний сайт Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородської районної ради''|accessdate=2012-10-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOnU4dy?url=http://vysh.gov.ua/index.php/osvita/260-znz|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

=== Охорона здоров'я ===
[[Файл:Vysh CDH.jpg|міні|[[Вишгородська центральна районна лікарня|КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня»]]]]
У Вишгороді працює центральна районна [[поліклініка]], яка розпочала свою діяльність у [[1983]] році та має у своєму складі стаціонарне та поліклінічне відділення. При поліклініці функціонує кабінет профілактики, де можна пройти профілактичні огляди при влаштуванні на роботу, на проведення [[Вакцинація|щеплень]], отримати медичні довідки водія та на володіння [[Зброя|зброєю]].<ref>{{cite web|url=http://vysh.gov.ua/index.php/health|title=Охорона здоров'я|publisher=''Офіційний сайт Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородської районної ради''|accessdate=2012-10-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOoXwB8?url=http://vysh.gov.ua/index.php/health|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref> На [[2012]] рік [[Вишгородська центральна районна лікарня|стаціонарне відділення лікарні]] налічувало:<ref>{{cite web|url=http://vysh.gov.ua/index.php/health/286-med-statsionar|title=Стаціонарне відділення Вишгородської центральної районної лікарні|publisher=''Офіційний сайт Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородської районної ради''|accessdate=2012-10-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOpO0hm?url=http://vysh.gov.ua/index.php/health/286-med-statsionar|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>
* [[терапевт]]ичне відділення&nbsp;— розраховане на 80 ліжок, із них [[терапія]]&nbsp;— 30 ліжок, [[кардіологія]]&nbsp;— 30, [[неврологія]]&nbsp;— 20;
* [[хірург]]ічне відділення&nbsp;— розраховане на 40 ліжок, 20 ліжок [[Травматологія|травматологічних]] і 5 [[Оториноларингологія|ЛОР]]-ліжок. Також у відділенні є палати підвищеної комфортності;
* [[Лікар-акушер-гінеколог|акушерсько-гінекологічне]] відділення&nbsp;— розраховане на 30 ліжок. Відділення має 14 палат, з яких 2 палати для вагітних жінок та 12 палат для сумісного перебування, також є одно- та двомісні палати;
* дитяче відділення;
* відділення [[анестезіолог]]ії та інтенсивної терапії&nbsp;— відкрите [[30 березня]] [[1993]] року, налічує 12 ліжок;
* [[Рентгенологія|рентгенологічне]] відділення;
* відділення [[Швидка медична допомога|швидкої та невідкладної допомоги]]&nbsp;— має лікарські та фельдшерські бригади, які обслуговують населення Вишгорода та приписних дільниць у селах [[Осещина]], [[Хотянівка]], [[Новосілки (Вишгородський район)|Новосілки]], а також за потреби проводяться виїзди до інших населених пунктів району.

== Культура ==
[[Файл:Житловий будинок «Клюкви» Вишгород 2020 03.jpg|ліворуч|міні|[[Будинок Журавлини|Будинок Клюкви]], Вишгород]]

=== Музеї ===
{{main|Вишгородський державний історико-культурний заповідник}}
[[1994]] року, згідно з Указом Президента України та Постановою Кабміну України, у Вишгороді засновано [[Вишгородський державний історико-культурний заповідник]]. Мета якого&nbsp;— збереження пам'яток історії, археології та культури. При ньому було створено археологічну виставку стародавнього Вишгорода, музей гончарства та історичний музей.<ref>{{cite web|url=http://pryroda.in.ua/kyiv-region/pamyatky-pryrody/hvosch-velykyy/|title=Інформація про діяльність Вишгородського ІКЗ|publisher=''Вишгородський заповідник''|accessdate=2012-10-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOqEYcN?url=http://pryroda.in.ua/kyiv-region/pamyatky-pryrody/hvosch-velykyy/|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>

=== Архітектура та пам'ятки ===
{{main|Пам'ятники Вишгорода|Храми Вишгорода}}
Вишгород будувався у другій половині [[XX століття]] і його архітектура є типовою для радянського міста, але не одноманітною. Радянські архітектурні експерименти в плануванні [[будівля|будівель]], [[будинок|будинків]] та [[Квартал (територія)|кварталів]] широко застосовувалися по всій його території. У місті є лише кілька будинків, збудованих у час існування [[Російська імперія|Російської імперії]]. Один з них відомий як [[Будинок Журавлини|будинок «Клюкви»]].<ref>{{Стаття |прізвище = Пироженко |ім'я = Ірина |рік = 2011 |місяць = Березень |назва = «Історія будинку "Клюкви"» |журнал = Музеї України |місце = |видавництво = |випуск = |сторінки = |url = }}</ref> Також збереглись будівлі земської школи (дер.) та будинку вчителів (мур.) (1903&nbsp;р.), споруда школи (1905&nbsp;р.)
[[Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Історичний ландшафт Вишгорода (пвн. вал - панорама).jpg|безрамки|межа|middle|upright=3|Історичний ландшафт Вишгорода|alt=Історичний ландшафт Вишгорода|центр]]

Найважливішими пам'ятками міста є його історичний ландшафт та [[Град (укріплення)|городище]] [[Київська Русь|давньоруського]] Вишгорода, яке внесено до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|пам'яток національного значення]].<ref>{{cite web |url = http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п |title = Об'єкти культурної спадщини національного значення |publisher = ''Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №928'' |accessdate =  |archive-date = 10 вересня 2012 |archive-url = https://web.archive.org/web/20120910210322/http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п }}</ref> Головною ж архітектурною пам'яткою міста є церква Бориса і Гліба, що була зведена у [[1863]] році на місці стародавнього Вишгородського храму.

==== Городище ====
[[Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Городище літописного міста Вишгород.jpg|150px|міні|ліворуч|Пам'ятний камінь на честь літописного Вишгорода.]]
Структура літописного міста Вишгород, а в наступні часи села Вишгород, була збережена протягом століть, але зазнала радикальних змін в [[1960]]–[[1970]] роках з початком будівництва Київської ГЕС. Результатом розвитку міста стало формування нової за своїми забудовою і розплануванням частини міста та її різке розмежування з його історичною частиною. Давній центр міста опинився на периферії сучасного Вишгорода і поза сферою його активного розвитку. Але тим самим були збережені його [[Пам'ятка|пам'ятки]], давнє розпланування, стара забудова, цілісність історичного середовища і своєрідність ландшафту.<ref name = "відлуння віків"/> Давньоруське городище та археологічний культурний шар колишніх посадів дуже тісно пов'язані з добре збереженою структурою і природними особливостями найдавнішої частини міста. В наш час вона дає уявлення як про оборонну систему літописного міста, так і про його розпланування.

Перші [[Археологія|археологічні роботи]] на території городища були проведені у 20-х роках [[XIX століття]], тоді були досліджені лише залишки середньовічного храму.<ref name="Археология УССР">{{книга |автор = Коллектив авторов |заголовок = [[Археологія Української РСР|Археология Украинской ССР: Раннеславянский и древнерусский периоды]] |посилання = |місце = К. |видавництво = Наукова Думка |рік = 1986 |том = 3 |сторінок = 575 |сторінки = 303-310 }} {{ref-ru}}</ref> Невеликі дослідження також були проведені перед будівництвом нової кам'яної церкви Бориса і Гліба у [[1860]] році. У [[1874]] році під час роботи III Археологічного з'їзду в Києві, знов проводились розкопи фундаменту стародавнього храму. Над одним з таких фрагментів був встановлений скляний [[павільйон]], і його можна побачити сьогодні біля сучасної [[Храм святих Бориса та Гліба (Вишгород)|церкви святих Бориса і Гліба]].
[[Файл:Піч гончарна в музеї гончарства.jpg|міні|Піч гончарна в музеї гончарства]]
В радянські часи археологічними дослідженнями Вишгородського городища займалися [[Раппопорт Павло Олександрович|Павло Раппопорт]], [[Довженок Василь Йосипович|Василь Довженок]], [[Каргер Михайло Костянтинович|Михайло Каргер]], [[Рибаков Борис Олександрович|Борис Рибаков]]. Під час тих робіт був зроблений зріз оборонного валу, розкопані 10 поховань на Вишгородських некрополях, досліджено понад 40 житлових та господарських будівель і близько 30&nbsp;— виробничих.<ref name="Археология УССР"/> В наш час дослідження продовжуються, археологічні знахідки та раритетні експонати можна побачити в експозиційних залах ''Археологічної виставки «Давній Вишгород»'' та у ''Вишгородському історичному музею''. У [[1934]]–[[1937]] та [[1947]] роках в південній частині городища були знайдені залишки 13 двоярусних гончарних горнів [[XII століття]], розташованих у два ряди повздовж південно-західного рову дитинця.<ref name="Археология УССР"/> Ще декілька були знайдені з початком забудови міста у другій половині [[XX століття]]. На сьогодні залишився лише один з таких горнів, який можна побачити у зведеному навколо нього ''Вишгородському музею гончарства''.

== Пам'ятки архітектури ==
[[Файл:Vladimirskaja ikona Božiej Materi.jpg|150px|міні|праворуч|Вишгородська ікона Божої Матері. Перша половина XII століття]]
1.Борисоглібська церква. 1861-63 рр. побудови. Зведена зусиллями священника Михайла Сікачінського, на основі типового проєкту №&nbsp;8 архітектора Костянтина Тона. Стоїть на фундаментах давньоруського Борисоглібського храму 1076—1115 років побудови. Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;55-кв.

3.Будинок Шкільного («Клюкви»). Збудований у [[1905]] році міщанином Іваном Шкільним. Зараз тут розташований Вишгородський історико-культурний заповідник. Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом&nbsp;— архітектура.

4. Приходське двокласне земське трикомплектне училище. Збудоване земством у 1905 році. Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;5993-Ко.

[[Файл:Дніпровськими схилами.jpg|ліворуч|міні|204x204пкс|«Хвощ великий»]]

== Природоохоронні території ==
* Ботанічна пам'ятка природи [[Хвощ великий (пам'ятка природи)|«Хвощ великий»]]. Біля міста є одна з небагатьох на Київщині великих популяцій хвоща великого, що занесений до Червоної книги України.
* [[Пташиний рай (регіональний ландшафтний парк)|«Пташиний рай»]]&nbsp;— [[регіональний ландшафтний парк]].

== Спорт ==
[[Файл:Вишгород, «Хвощ великий».jpg|ліворуч|міні|Закинута санна траса, Вишгород]]
[[Спорт]] у Вишгороді почав активно розвиватися з моменту завершення будівництва Київської ГЕС у [[1964]] році. За декілька років були збудовані [[стадіон]]и, хокейний та баскетбольний майданчики, [[футзал]], [[дитячо-юнацька спортивна школа]] тощо. [[Літні Олімпійські ігри 1980]] стали поштовхом для будівництва санної траси, яка була занедбана після [[розпад СРСР|розпаду СРСР]] і досі не функціонує.<ref name = "фотоальбом"/><ref>{{Стаття |прізвище = А.&nbsp;Ветров |рік = 1962 |місяць = Октябрь |назва = Там, где сражался Вышгород |журнал = Огонёк |місце =  |видавництво = Правда |випуск = 42 |сторінки = 2-3 |url = http://books.google.com/books?id=zPQ-AQAAIAAJ&dq=вышгород+строительство+ГЭС&source=gbs_navlinks_s }}</ref>

На сьогодні в місті діє яхт-клуб «Енергетик».<ref name="спорт і молодь">{{cite web|url=http://vyshgorod.osp-ua.info/ch-2_fl-sport.html|title=Молодь і спорт Вишгорода|publisher=''Сайт міста Вишгород''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOrinqQ?url=http://vyshgorod.osp-ua.info/ch-2_fl-sport.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref> На футбольній арені місто представляють міський [[футбольний клуб]] «[[Вишгород (футбольний клуб, Вишгород)|Чайка»]] та аматорський футбольний клуб «[[Діназ]]».<ref name="спорт і молодь"/><ref>{{cite web|url=http://ffk.kiev.ua/cms/commands|title=Члени Федерації Футболу Києва|publisher=''Сайт Федерації Футболу м. Києва''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOtlKSC?url=http://ffk.kiev.ua/cms/commands|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref> Взимку працював гірськолижний курорт "Вишгора" (з 2020 року не працює).<ref>{{cite web|url=http://www.vishgora.com.ua/contact|title=www.vishgora.com.ua|publisher=''Офіційна сторінка гірськолижного комплексу «ВишГора»''|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOuaxh7?url=http://www.vishgora.com.ua/contact|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

З [[2011]] року місто було одним з організаторів перегонів «[[Формула-1 H2O]]». Змагання проходило на [[Київське море|Київському морі]] в акваторії аванпорту.<ref>{{cite web|url=http://www.f1h2oukraine.com.ua/index.php/ua/news/news-2011/97-grand-prix-of-ukraine|title=Гран-прі України Чемпіонату світу з перегонів на моторних човнах|publisher=''Офіційна сторінка F1H2O в Україні''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOvn4Cr?url=http://www.f1h2oukraine.com.ua/index.php/ua/news/news-2011/97-grand-prix-of-ukraine|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

В 2022 році у Вишгороді з'явився петанк-клуб [https://upclub.com.ua "Аптаун"], який проводить свої тренування на базі Вишгородської гімназії "Інтелект" та на території готельного комплексу [https://vyshegrad.kiev.ua/ "Вишеград"].

== Засоби масової інформації ==

=== Телебачення та радіомовлення ===
Станом на [[2012]] рік у Вишгороді діють 3 приватні [[Телевізійний канал|телерадіокомпанії]]: ТРК «ВишеГрад» (з [[2007]] року), ТРК «Ультра ЛТД» та ТРК «946»&nbsp;— які ведуть своє мовлення тільки на територію міста. Із загальноукраїнських каналів&nbsp;— Вишгород найкраще покривається телесигналами державного каналу [[УТ-1]] і комерційних «[[1+1]]», «[[Інтер (телеканал)|Інтер»]], «[[Новий канал|Новий»]], «[[Україна (телеканал)|Україна»]].<ref>{{cite web|url=http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/TRKVisheGradTOV.html|title=Державний реєстр телерадіомовлення України|publisher=''Офіційний сайт Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXOx8xmm?url=http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/TRKVisheGradTOV.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/TRKUljtraltdTOV.html|title=Державний реєстр телерадіомовлення України|publisher=''Офіційний сайт Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXP0lNZ0?url=http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/TRKUljtraltdTOV.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref><ref name = змі>{{cite web|url=http://vysh.gov.ua/index.php/consultation-with-the-public/491-kons-z-gromad-rozv-infoprostoru|title=Програма розвитку інформаційного простору Вишгородського району на 2012—2015 роки|publisher=''Офіційний сайт Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородської районної ради''|accessdate=2012-11-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXP40ETs?url=http://vysh.gov.ua/index.php/consultation-with-the-public/491-kons-z-gromad-rozv-infoprostoru|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

Місто має власну радіоорганізацію, що веде мовлення на територію всього району. Вишгородська [[радіостанція]] є комунальним засобом масової інформації, і функціонує з метою інформаційного забезпечення населення Вишгородського району, поширення офіційних повідомлень органів державної, обласної влади та місцевого самоврядування, роз'яснення рішень органів законодавчої, виконавчої та судової влади; оперативного інформування радіослухачів про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення. Радіопередачі виходять в ефір по вівторках і четвергах з 6:30 до 6:45, і по неділях з 14:00 до 15:00.<ref name = змі/><ref>{{cite web|url=http://vysh.gov.ua/index.php/radio|title=Вишгородська редакція районного радіомовлення Київської області|publisher=''Офіційний сайт Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородської районної ради''|accessdate=2012-10-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXP4rT1g?url=http://vysh.gov.ua/index.php/radio|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref>

=== Друковані ЗМІ ===
З [[4 листопада]] [[1995]] року, у місті друкується [[газета]] Вишгородської міської ради «Вишгород»<ref>{{Cite web |url=http://vyshgorod.in.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=15 квітня 2015 |archive-date=26 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150626115050/http://vyshgorod.in.ua/ }}</ref>. Вона виходить щосуботи, 1 раз на [[тиждень]]. [[Дизайн]] розроблено у кольорах [[Прапор Вишгорода|прапора міста]]&nbsp;— червоний, чорний, білий і жовтий. Газету передплачують вишгородці та мешканці усіх населених пунктів [[Вишгородський район|Вишгородського району]], [[Громадська організація|громадські організації]], обласні штаби різних [[Політичні партії України|партій]] і об'єднань, певну кількість отримують провідні [[Публічні бібліотеки Києва|бібліотеки Києва]].<ref>{{cite web |url = http://www.вишгород.com.ua/node/75 |title = Комунальне підприємство «Редакція газети «Вишгород» |publisher = ''Офіційна сторінка міста Вишгород'' |accessdate = 10 жовтня 2012 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20140810145823/http://xn--b1acdo5aan5d.com.ua/node/75 |archivedate = 10 серпня 2014 |deadurl = yes }}</ref> Також, з [[1973]] року в місті видається районна щотижнева газета «Слово»<ref>{{Cite web |url=http://gazetaslovo.at.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=15 квітня 2015 |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150410132009/http://gazetaslovo.at.ua/ }}</ref>, засновниками якої є Вишгородська райдержадміністрація та районна рада. Ці газети видаються українською мовою, регулярний тираж на [[2011]] рік становив близько 9200 примірників.

== Відомі люди ==
* [[Арсієнко Руслан Леонідович]] (1979—2016)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Дробаха Олександр Іванович]]&nbsp;— український письменник, громадський діяч, просвітник, публіцист, краєзнавець. Основну частину життя проживав у Вишгороді;
* [[Поташник Семен Ізраїльович]]&nbsp;— промисловий діяч, політик, член колеґії Міністерства палива та енергетики України. Більшу частину свого життя проживав і працював у Вишгороді. Почесний громадянин міста.

== Цікаво знати ==
* З початком інтенсивної забудови міста у другій половині [[XX століття]], на місцях будівництва знаходили безліч [[Пам'ятка археології|археологічних пам'яток]] часів Київської Русі, серед яких були 18 гончарних горнів. Вони були розчищенні, досліджені, сфотографовані, після чого&nbsp;— знищені. На сьогодні залишився лише один такий гончарний центр, який було збережено археологами.
{{double image|right|Вишгород аверс.jpg|120|Вишгород реверс.jpg|120|[[Давній Вишгород (монета)|Ювілейна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Вишгороду]]}}
* 30 серпня 2016 року [[Національний банк України|НБУ]] ввів в обіг [[ювілейна монета|ювілейну монету]] номіналом [[5 гривень]], присвячену Вишгороду.

== Міста-побратими ==
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|- bgcolor="#b5e0fd"
! Країна !! Місто !! З року
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{FRA}}||[[Сан (Йонна)|Сан]]||[[1999]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{GER}} ||[[Леррах]] ||[[2001]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{GER}} ||[[Айхенау]] ||[[1973]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{MKD}} ||[[Делчево]] ||[[2002]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{POL}} ||[[Вишкув]] ||[[2007]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{EST}}||[[Раквере]]||[[2008]]
|- bgcolor="#ffffcc"
|{{UKR}} ||[[Канів]] ||[[2012]]
|-
|}

== Галерея ==
{{Gallery
| title=
| width=150
| height=150
| lines=3
| align=center
| Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Чайка.jpg|Пам'ятний знак Київській [[Київська ГЕС|ГЕС]] і [[Київська ГАЕС|ГАЕС]].
| Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Фонтан Руських князів.jpg|Фонтан-пам'ятник правителям Київської Русі.
| Файл:Церква святих Бориса і Гліба Вишгород 2020.jpg|[[Церква Святих Бориса і Гліба (Вишгород)]]
| Файл:UGKC Vyshgorod.jpg|[[Собор Вишгородської Богородиці]].
| Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Історичний ландшафт Вишгорода (пвд. вал).jpg|Вишгородська набережна і південна частина захисного валу.
| Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Готель.jpg|Готель «Узмор'я».
||Пам'ятник жертвам Голодомору.
| Файл:Вишгород (Vyshhorod) - Пам'ятник воїнам-афганцям.jpg|Пам'ятник воїнам полеглим в Афганістані.
||Братська могила 155 воїнів Радянської армії.
||Пам'ятник свв. [[Борис і Гліб|Борису і Глібу]] на головній площі міста.
| Файл:Проспект Івана Мазепи (Вишгород).jpg|Проспект Івана Мазепи
}}

== Пам'ятники ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Вышгород военный мемориал.jpg|Військовий меморіал "Братська могила 155 воїнів Радянської Армії"
Файл:Вышгород памятник Тарасу Шевченко.jpg|Пам'ятник Тарасові Шевченку
Файл:Вышгород памятник Святым Борису и Глебу.jpg|Пам'ятник Святим страстотерпцям Борису і Глібу
Файл:Арт-объект "Я люблю Вышгород".jpg|Артоб'єкт "Я кохаю Вишгород"
Файл:Вышгород мемориал жертв Голодомора.jpg|Меморіал жертв Голодомору 1932-1933 р.р.
</gallery>

== Див. також ==
* [[Пам'ятники Вишгорода]]
* [[Храми Вишгорода]]
* [[Київське водосховище]]
* [[Київська ГЕС]]
* [[Київська ГАЕС]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
<div style="height:300px; overflow:auto;">
* {{книга |автор = А.&nbsp;Грищенко, А.&nbsp;Шевченко |заголовок = Історія міст і сіл Української РСР. Київська область |місце = К. |видавництво = УРЕ |рік = 1971 |сторінок = 792 }}
* {{книга |автор = О.М.&nbsp;Маринич |заголовок = Природа Київської області |місце = К. |видавництво = Вид. Київськ. ун-ту |рік = 1972 |сторінок = }}
* {{книга |автор = О.М.&nbsp;Маринич |заголовок = Українська радянська енциклопедія |видання = 2-е вид. |місце = К. |видавництво = УРЕ |рік = 1978 |том = 2 |сторінок = 542 }}
* {{книга |автор = С.П.&nbsp;Романчук |заголовок = Історичне ландшафтознавство: Теоретико-ландшафтознавчі засади та методика антропогенних реконструкцій давнього природокористування |місце = К. |видавництво = РВЦ «Київський університет» |рік = 1998 |сторінок = 146 }}
* {{книга |автор = П.О.&nbsp;Масляк, П.Г.&nbsp;Шищенко |заголовок = Географія України: Проб, підруч. для 8-9&nbsp;кл. серед, шк |місце = К. |видавництво = Зодіак-ЕКО |рік = 2000 |сторінок = 434 }}
* {{книга |автор = В.А.&nbsp;Михайлов, Г.Ф.&nbsp;Виноградов, М.В.&nbsp;Курило, Л.С.&nbsp;Михайлов, В.В.&nbsp;Шулько, В.І.&nbsp;Шевченко, О.В.&nbsp;Грінченко, О.Л.&nbsp;Гелета, Д.М.&nbsp;Щербак |заголовок = Неметалічні корисні копалини України: Підручник |видання = 2-е, виправлене і доповнене |місце = К. |видавництво = ВЦ «Київський університет» |рік = 2007 |сторінок = 503 }}
* {{книга |автор = В.Б.&nbsp;Леоненко, М.П.&nbsp;Стеценко, Ю.М.&nbsp;Возний |заголовок = Додаток до атласу об'єктів природно-заповідного фонду України |місце = Київ |видавництво = Київський університет |рік = 2003 |сторінок = 119 }}
* {{книга |автор = M.&nbsp;Stryjkowski, M.&nbsp;Malinowski, I.&nbsp;Daniłowicz |заголовок = Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiej Rusi Maciejá Stryjkowskiego |посилання = http://books.google.com.ua/books/about/Kronika_polska_litewska_%C5%BCmódzka_i_wszy.html?id=PD_UAAAAMAAJ&redir_esc=y |видання = передрук |місце = Warszawa |видавництво = Nakład G.L. Glücksberga |рік = 1846 |том = 1 |сторінок = 572 }} {{ref-pl}}
* {{книга |автор = М.&nbsp;Берлинский |заголовок = Краткое описаніе Кіева, содержащее историческую перечень сего города |посилання = http://books.google.com.ua/books/about/Краткое_описание_Киев.html?id=5hUIAAAAQAAJ&redir_esc=y |місце = Санкт-Петербург |видавництво = Типографія ДНП |рік = 1820 |сторінок = 204 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Г.Г.&nbsp;Литаврин, А.П.&nbsp;Новосельцев |заголовок = Константин Багрянородный. Об управлении империей : греч. текст; пер., коммент. |посилання = http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Konst_Bagr_2/index.phtml?id=6412 |видання = 2-е изд.,испр |місце = М. |видавництво = Наука |рік = 1991 |сторінок = 493 |isbn = 5-02-008637-1 |тираж = 5600 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор  = М.Н.&nbsp;Тихомиров |заголовок = Древнерусские города | посилання = http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000082/st039.shtml |місце = М. |видавництво = Государственное издательство Политической литературы |рік = 1956 |сторінок = 477 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = П. П. Толочко |заголовок = Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ-ХІІІ веков |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 1980 |сторінок = 224 |тираж = 15000 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Под ред. Д.С.&nbsp;Лихачёва, Л.А.&nbsp;Дмитриева, А.А.&nbsp;Алексеева, Н.В.&nbsp;Понырко |заголовок = Библиотека литературы Древней Руси |посилання = http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4871 |місце = СПб. |видавництво = |рік = 1997 |сторінок = |том = 1 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор  = М.І.&nbsp;Марченко |заголовок = Історія української культури з найдавніших часів до середини XVII ст | посилання = |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1961 |сторінок = 284 }}
* {{книга |автор = А.Г.&nbsp;Шевелєв |заголовок = Історія Української РСР |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 1977 |сторінок = |том = 1 }}
* {{книга |автор = Авт.-сост. В.В.&nbsp;Богуславский |заголовок = Славянская энциклопедия. Киевская Русь&nbsp;— Московия |посилання = http://books.google.com/books?id=NNF-VVBeUpYC&source=gbs_navlinks_s |місце = М. |видавництво = Олма-Пресс |рік = 2001 |сторінок = 784 | том = 1 |isbn = 5-224-02249-5 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Авт.-сост. В.В.&nbsp;Богуславский |заголовок = Славянская энциклопедия. Киевская Русь&nbsp;— Московия |посилання = http://books.google.com.ua/books?id=5w2aelUEB_UC&source=gbs_navlinks_s |місце = М. |видавництво = Олма-Пресс |рік = 2001 |сторінок = 816 | том = 2 |isbn = 5-224-02249-5 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор  = Л.І.&nbsp;Гайдай |заголовок = Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях |посилання = |місце = Луцьк |видавництво = Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки |рік = 2000 |сторінок = 437 |isbn = 966-7294-41-2 }}
* {{книга |автор  = І.С.&nbsp;Винокур, Д.Я.&nbsp;Телегін |заголовок = Археологія України: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів |видання = Видання друге, доповнене і перероблене |місце = Тернопіль |видавництво = Навчальна книга&nbsp;— Богдан |рік = 2008 |сторінок = 480 |isbn = 966-692-247-9}}
* {{книга|автор= [[Домінік П'єр Де ля Фліз]]|частина= Вишгород|посилання частина= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3AДомінік_П'єр_де_ля_Фліз._Медико-топографічний_опис_державних_маєтностей_Київської_округи.pdf&page=791|заголовок=Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=1854|том= |сторінки= 770—772|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Де ля Фліз. Вишгород}}
* {{книга |автор  = Л.&nbsp;Похилевич |заголовок = Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи | посилання = http://books.google.com.ua/books?id=x0BOAAAAcAAJ&dq=вышгородъ&source=gbs_navlinks_s |місце = Киев |видавництво = Типографія Кіевопечерской Лавры |рік = 1864 |сторінок = 763 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор  = В.В.&nbsp;Кривошея, Л.І.&nbsp;Аброскін, О.&nbsp;Стасенко |заголовок = Київщина козацька: люди і долі |місце = К. |видавництво = ВД «Стілос» |рік = 2004 |сторінок = 183 |isbn = 966-8518-12-8 |тираж = 500 }}
* {{книга |автор  = Редкол.: В.А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. |заголовок = [[Енциклопедія історії України]]: А—В |місце = К. |видавництво = Наукова думка |рік = 2003 |том = 1 |сторінок = 688 |isbn = 966-00-0734-5 }}
* {{книга |автор  = О.М.&nbsp;Юденич |заголовок = По річках України |місце = К. |видавництво = Радянська школа |рік = 1968 |сторінок = 303 }}
* {{книга |автор = В.С.&nbsp;Бородін, Є.П.&nbsp;Кирилюк, В.Л.&nbsp;Смілянська, Є.С.&nbsp;Шабліовський, В.Є.&nbsp;Шубравський |заголовок = Т.Г.&nbsp;Шевченко. Біографія |посилання = http://litopys.org.ua/shevchenko/bio07.htm |видавництво = Наукова думка |місце = К. |рік = 1984 |сторінок = 556 }}
* {{книга |автор = Под ред. патриарха Московского и всея Руси Алексия II |заголовок = Борисоглебская церковь в Вышгороде |посилання = http://www.pravenc.ru/text/153185.html | місце = М. | |видавництво = Церковно-научный центр РПЦ «Православная энциклопедия» |рік = 2003 |том = 6 |сторінок = 752 | isbn = 5-89572-010-2 |тираж = 39000 }} {{ref-ru}}
* {{книга |заголовок = Записки и труды общества исторіи и древностей Россійских |посилання = http://books.google.com.ua/books?id=RVEZAQAAIAAJ&dq=вышгородъ&source=gbs_navlinks_s |місце = Москва |видавництво = Университетская типографія |рік = 1824 |том = 2 |сторінок = 258 }} {{ref-ru}}
* {{книга |заголовок = Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 |місце = К. |видавництво = |рік = 1914 |сторінок = }} {{ref-ru}}
* {{Стаття |прізвище = Водзинський |ім'я = Євген |рік = 2009 |місяць= |назва = «Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення» |журнал= Відлуння Віків |місце = К. |видавництво = ТОВ «ХІК» |випуск = 1 |сторінок = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/dspace/bitstream/handle/123456789/17591/07-Vodzinsky.pdf?sequence=1 }}
* {{Стаття |прізвище = І.Ю.&nbsp;Парнікоза, М.С.&nbsp;Чернишенко |рік = 2010 |місяць =  |назва = «Стан популяцій рідкісних рослин міста Вишгорода та його околиць» |журнал = Чорноморський ботанічний журнал |том = 6 |місце = Херсон |видавництво = Херсонський Державний Університет |випуск = 4 |url = http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf |accessdate = 20 травня 2012 |archivedate = 4 березня 2016 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304220008/http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf }}
* {{Стаття |прізвище = Спасский |ім'я = Іван | рік = 1974 |назва = «Накануне тысячелетия монетной чеканки древней Руси» |журнал = Нумизматика и сфрагистика |місце = К. |видавництво = Наукова Думка |випуск = 5 }} {{ref-ru}}
* {{Стаття |прізвище = А.&nbsp;Ветров |рік = 1962 |місяць = Октябрь |назва = Там, где сражался Вышгород |журнал = Огонёк |місце =  |видавництво = Правда |випуск = 42 |url = http://books.google.com/books?id=zPQ-AQAAIAAJ&dq=вышгород+строительство+ГЭС&source=gbs_navlinks_s }}
* {{Стаття |прізвище = Пироженко |ім'я = Ірина |рік = 2011 |місяць = Березень |назва = «Історія будинку "Клюкви"» |журнал = Музеї України |місце = |видавництво = |випуск = |url = }}
</div>
* {{SgKP|XIV|151|Wyszogród}}.— S. 151—155. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{commons|Category:Vyshhorod}}
* ''Р.&nbsp;С.&nbsp;Орлов, К.&nbsp;В.&nbsp;Олексій''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34258 Вишгород] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602214211/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34258 |date=2 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* [http://olgrad.at.ua/ ЖК «Ольжин Град», Домашній сайт та форум житлового комплексу у м. Вишгород] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101120042440/http://olgrad.at.ua/ |date=20 листопада 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20080309235142/http://www.vyshgorod-museum.org.ua/ Вишгородський історико-культурний заповідник.]
* [https://web.archive.org/web/20130520102507/http://xn--b1acdo5aan5d.com.ua/ Вишгород&nbsp;— офіційний сайт міста.]
* [http://wek.kiev.ua/uk/Вишгород Вишгород&nbsp;— WWW Енциклопедія Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220330011747/http://wek.kiev.ua/uk/Вишгород |date=30 березня 2022 }}
* [http://olesya333.livejournal.com/103962.html Вишгород. Будинок Клюкви.]
* [http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf. Стан популяцій рідкісних рослин міста Вишгорода та його околиць. State of rare plants population in Vyshorod town and its outskirts] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304224833/http://www.terreco.univ.kiev.ua/_media/library/rare-plant/parnikoza_chernyshenko_2010_4.pdf. |date=4 березня 2016 }}
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/kyjevo-svjatoshynskyj-rajon/vyshgorod.html Вишгород&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130405035652/http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/kyjevo-svjatoshynskyj-rajon/vyshgorod.html |date=5 квітня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)
<br/>
{{Міста над Дніпром}}
{{Історичні місця Київської області}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}
{{Міста Київської області}}
{{Вишгородський район}}
{{Бібліоінформація}}
{{Добра стаття}}

[[Категорія:Вишгород| ]]
[[Категорія:Міста Київської області]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Київське князівство]]
[[Категорія:Передмістя Києва]]
[[Категорія:Міста районного значення]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]