Перегляд вихідного коду сторінки Вальтер фон Браухіч

{{Othernames|Браухіч}}
{{Військовик
| ім'я = Вальтер фон Браухіч
| оригінал імені = Walther von Brauchitsch
| портрет =Bundesarchiv Bild 183-E00780, Walther von Brauchitsch.jpg
| розмір = 250px
| підпис = Вальтер фон Браухіч 
| ім'я при народженні = 
| дата народження = 4.10.1881
| місце народження = {{GERold}}, [[Берлін]]
| дата смерті = 18.10.1948
| місце смерті = {{GERbiz}}, [[Гамбург]]
| прізвисько =
| приналежність = [[Файл:War_Ensign_of_Germany_(1903–1919).svg|20px]] [[Імперська армія Німеччини|Райхсгеер]]<br>[[Файл:War_Ensign_of_Germany_(1921–1933).svg|20px]] [[Рейхсвер]]<br>[[Файл:War_Ensign_of_Germany_(1938–1945).svg|20px]] [[Вермахт]]
| країна = {{GERold}} <br/> {{GERwei}} <br/> {{GERnazi}}
| вид збройних сил = {{fHeer}}
| рід військ = [[артилерія]]
| роки служби = [[1900]]–[[1945]]
| звання = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Генерал-фельдмаршал}}
| підрозділ =
| командування = [[ОКГ|Головнокомандувач]] [[Сухопутні війська Третього Рейху|Сухопутних військ Вермахту]]
| битви = '''[[Перша світова війна]]'''<br/>'''[[Друга світова війна]]'''
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Лицарський хрест Залізного хреста}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 1-го класу}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}{{!!}}{{Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці}}{{!!}}{{Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)}}{{!!}}{{Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)}}
{{!}}-
{{!}}{{Хрест «За вислугу років» (Пруссія)}}{{!!}}{{Почесний хрест ветерана війни}}{{!!}}{{Золотий знак НСДАП}}
{{!}}-
{{!}}{{Великий хрест військового ордена Заслуг (Угорщина)}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)}}{{!!}}{{Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «У пам’ять 13 березня 1938 року»}}{{!!}}{{Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938»}}{{!!}}{{Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»}}
{{!}}-
{{!}}{{Почесний знак Німецького Червоного Хреста}}{{!!}}{{Орден військових заслуг (Іспанія)}}{{!!}}{{Орден Корони (Югославія)|1}}
{{!}}-
{{!}}[[Файл:Czechoslovak_War_Cross_1939-1945_Bar.png|60px|Чехословацький Воєнний хрест 1939]]{{!!}}{{Орден Хреста Перемоги}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Хреста Свободи}}
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»}}{{!!}}{{Орден Вранішнього сонця|1}}{{!!}}{{Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Михая Хороброго 1-го класу}}{{!!}}{{Орден Михая Хороброго 2-го класу}}{{!!}}{{Орден Михая Хороброго 3-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» особливого класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу}}
{{!)}}
| відносини = {{*}} [[Бернгард фон Браухіч]] (батько)<br>{{*}} [[Адольф фон Браухіч]] (старший брат)<br>{{*}} [[Бернд фон Браухіч]] (син)
| інше =
|освіта=Французька гімназія в Берліні}}

'''Вальтер фон Браухіч''' ({{lang-de|Walther von Brauchitsch}}; [[4 жовтня]] [[1881]], [[Берлін]]&nbsp;— [[18 жовтня]] [[1948]], [[Гамбург]])&nbsp;— німецький воєначальник, [[генерал-фельдмаршал]] часів Третього Рейху, [[головнокомандувач]] [[Сухопутні війська Третього Рейху|Сухопутними військами вермахту]] ([[1938]]–[[1941]]).

== Біографія ==

=== Ранні роки ===
Вальтер фон Браухіч народився [[4 жовтня]] [[1881]] в [[Берлін]]і й був п'ятим сином в родині прусського [[генерал кавалерії|генерала кавалерії]] ''Бернарда фон Браухіча'' ([[1833]]–[[1910]]) та ''Шарлотти фон Гордон'' ([[1844]]–[[1906]]). З дитинства призначався до військової служби, яка в сім'ї Браухічів вважалася родовою традицією. Виховання отримав при імператорському дворі, був пажем імператриці Августи-Вікторії.

У березні 1900 року закінчив [[військове училище]] й отримавши первинне офіцерське звання лейтенант, був направлений для подальшого проходження служби в 3-й гвардійський [[піхотний полк]]. Через рік перевівся в гвардійську артилерію (3-й гвардійський [[артилерійський полк]]). З [[10 лютого]] [[1903]] по [[31 травня]] [[1903]] Вальтер фон Браухіч навчався на курсах [[польова артилерія|польової артилерії]]. З [[5 лютого]] [[1906]] до [[28 лютого]] [[1909]] року був ад'ютантом другого батальйону 3-го гвардійського полку польової артилерії. У 1909 році йому надається чин [[оберлейтенант]]а. З [[1909]] отримав тимчасове призначення до Генерального штабу й одночасно навчався у [[військова академія|військовій академії]]. У 1912 році закінчив військову академію і з [[13 квітня]] [[1909]] до [[31 березня]] [[1912]] був ад'ютантом полковим ад'ютантом 3-го полку польової артилерії. Підвищений до [[Гауптман (звання)|гауптмана]] наприкінці 1913 року.
[[Файл:Wappen-Brauchitsch.JPG|міні|ліворуч|200пкс|[[Брохвич (герб)|Родовий герб сім'ї Браухічів]]]]
[[29 грудня]] [[1910]] року Вальтер фон Браухіч вперше одружився з ''Елізабет фон Карштедт'' ([[1881]]–[[1952]]), заможною спадкоємницею 300 000 акрів (1 200 км²) земель у [[Померанія|Померанії]]. У цьому шлюбі вони мали 3-х дітей. Старший син, [[Бернд фон Браухіч]], в 1941 році став головним ад'ютантом [[Герман Герінг|Германа Герінга]].

=== Перша світова війна та післявоєнний час ===
Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]], перебував на штабних посадах на [[Західний фронт, Західна Європа (1914-1918)|Західному фронті]]. [[2 серпня]] 1914 був зарахований у штат 16-го [[армійський корпус|армійського корпусу]] (1914–1915), згодом послідовно обіймав посади офіцера Генерального штабу при 34-ї піхотної дивізії (1915–1918), 1-ї гвардійської резервної дивізії і гвардійського резервного корпусу (1918). Війну закінчив у чині [[майор]]а.

Після демобілізації [[Імперська армія Німеччини|кайзерівської армії]] зарахований до [[рейхсвер]]у і призначений у штаб [[2-й військовий округ (Третій Рейх)|2-го військового округу]] (1919). У 1921–1922 роках&nbsp;— командир артилерійської батареї (обов'язкове річне стажування для офіцерів Генерального штабу), у подальшому 3 роки працював у Військовому міністерстві, [[оберстлейтенант]] (1925).

У 1925–1927 роках командир [[артилерійський дивізіон|артилерійського дивізіону]] (обов'язкове 2-річне стажування). У 1927–1930 роках начальник штабу 6-ї піхотної дивізії та водночас [[6-й військовий округ (Третій Рейх)|6-го військового округу]] ([[Мюнстер]]) у [[Вестфалія|Вестфалії]], [[оберст]] (1928). У 1930 році переведений в [[Генеральний штаб]], підвищений в [[генерал-майор]]и і призначений начальником управління бойової підготовки. У 1932–1933 роках [[генерал-інспектор]] артилерії.

У лютому 1933 отримав чин [[генерал-лейтенант]]а і призначення на посаду командира [[1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|1-ї піхотної дивізії]] та командувача [[1-й військовий округ (Третій Рейх)|1-м військовим округом]] ([[Кенігсберг]]) в Східній Пруссії. У 1935 році [[1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|1-ша піхотна дивізія]], командиром якої одночасно був Браухіч, була розгорнута в [[1-й армійський корпус (Третій Рейх)|1-й армійський корпус]], відповідно командиром якого став Браухіч.

У 1937 році призначений командувачем 4-ї армійської групи ([[Лейпціг]]) з підвищенням у чині до [[генерал артилерії|генерала артилерії]]. Ця армійська група (3 корпуси) включала в свій склад всі танкові і моторизовані дивізії вермахту і була його основною ударною силою.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-H12262, Nürnberg, Reichsparteitag, Tag der Wehrmacht.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Генерал авіації]] [[Ергард Мільх]], головнокомандувач [[Військово-морські сили Третього Рейху|Крігсмаріне]] [[генерал-адмірал]] [[Еріх Редер]], [[начальник штабу]] [[ОКВ|Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини]] [[генерал артилерії]] [[Вільгельм Кейтель]], головнокомандувач Сухопутними військами [[генерал-полковник]] фон Браухіч та командир 13-го армійського корпусу [[Максиміліан фон Вайкс]]. [[12 вересня]] [[1938]]]]

=== Зліт кар'єри Браухіча ===
[[4 лютого]] [[1938]] року призначений [[головнокомандувач]]ем сухопутними військами вермахту і отримав чин [[генерал-полковник]]а. Ця посада була ключовою у вермахті. Тому, зупинивши свій вибір на Браухічі (за нього перед Гітлером клопотали [[Герман Герінг|Г. Герінг]], [[Вільгельм Кейтель|В. Кейтель]] і [[Герд фон Рундштедт|Г. Рундштедт]]), фюрер сподівався, що він буде передусім слухняним виконавцем своєї волі і своїх планів. З цілого ряду інших кандидатів на цю посаду Гітлер вважав Браухіча найбільш відповідною фігурою. Щоб ще більш забезпечити лояльність Браухіча, Гітлер і Герінг вміло скористалися його матеріальною скрутою й сприяли її швидкому і успішному вирішенню.

<div style="float: right; margin-right: 1em; margin-right: 0em; padding: 1em; border: solid darkgray 1px; font-size: 85%; background:#F5F5F5; max-width: 33%;">
'''Військова кар'єра'''
* [[22 березня]] [[1900]] [[лейтенант]]
* [[18 жовтня]] [[1909]] [[оберлейтенант]]
* [[18 грудня]] [[1913]] [[Гауптман (звання)|гауптман]]
* [[15 липня]] [[1918]] [[майор]]
* [[1 квітня]] [[1925]] [[оберстлейтенант]]
* [[1 квітня]] [[1928]] [[оберст]]
* [[1 жовтня]] [[1931]] [[генерал-майор]]
* [[1 жовтня]] [[1933]] [[генерал-лейтенант]]
* [[20 квітня]] [[1936]] [[генерал артилерії]]
* [[4 лютого]] [[1938]] [[генерал-полковник]]
* [[19 липня]] [[1940]] [[генерал-фельдмаршал]]
</div>

Тому одним із перших заходів Браухіча на новій посаді стало проведення широкомасштабної «чистки» [[генералітет]]у німецької армії, проведеної за прямою вказівкою Гітлера. Під приводом «браку [[патріотизм]]у» з армії була вигнана або переведена на другорядні посади велика група не бажаних [[Нацизм|нацистам]] генералів. Серед них було немало колишніх колег і давніх товаришів по службі самого Браухіча. Під тиском Гітлера і його найближчого оточення Браухіч вимушений був пожертвувати багатьма професіоналами німецької армії, цілком підпорядкувавши армію нацистському керівництву. Правда, незабаром Браухіч схаменувся і зробив спробу повернути [[сухопутні війська|сухопутним військам]] головну роль у керівництві вермахтом, але вона закінчилася невдачею.

З того часу почалося поступове охолодження стосунків між Браухічем і Гітлером. Останній навіть не вважав за потрібне посвятити Браухіча в план [[Аншлюс|аншлюса Австрії]], що стало для головнокомандувача сухопутними військами вермахту повною несподіванкою. Але попри таке, нічим не прикрите третирування його як головнокомандувача, Браухіч продовжував слухняно виконувати плани гітлерівської політики, забезпечуючи її силове прикриття: він керував окупацією Австрії і [[Окупація Судетів|Судетської області]] (1938), [[Німецька окупація Чехословаччини|захопленням Чехословаччини]] (1939). Розуміючи весь [[авантюризм]] політики Гітлера, що вів Німеччину до нової [[світова війна|світової війни]], шансів отримати перемогу в якій у Німеччини, на думку Браухіча, практично не було, він намагався в міру своїх можливостей протидіяти [[Агресія (політика)|агресивним прагненням]] нацистського керівництва, але постійно натикався на холодне відчуження, а деколи й на відверті грубощі і приниження.

Усупереч своїм поглядам і переконанням він із завзяттям старого служаки сумлінно виконував усе, що від нього вимагав [[Гітлер]]: готував німецьку армію до майбутньої війни, розробляв оперативні і [[Військова стратегія|стратегічні плани]], керував переозброєнням армії, приділяючи особливу увагу прийняттю на озброєння нових [[артилерійська система|артилерійських систем]] та інших зразків зброї. Так, саме Браухіч був ініціатором прийняття на озброєння [[88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41|88-міліметрової гармати]] в двох модифікаціях&nbsp;— [[Протитанкова гармата|протитанкової]] і [[Зенітна гармата|зенітної]],&nbsp;— що згодом стала вважатися однією з найкращих гармат Другої світової війни.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-M1112-500, Waffenstillstand von Compiègne, Hitler, Göring.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Генерал-фельдмаршал]] фон Браухіч (крайній праворуч) з [[Герман Герінг|Герінгом]], [[Рудольф Гесс|Гессом]], [[Гітлер]]ом та [[Йоахим фон Ріббентроп|Ріббентропом]] перед підписанням [[Комп'єнське перемир'я (1940)|Компєнського перемир'я]]. [[22 червня]] [[1940]] ]]

=== Друга світова війна ===
Очолювана Браухічем німецька армія восени 1939 років [[Польська кампанія (1939)|розгромила Польщу]]. Винагородою за цю перемогу Браухічу був [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарський хрест]]. Після окупації Польщі він віддав армії наказ не втручатися в діяльність військ [[СС]] і поліції на окупованій території. Виступив проти війни на Заході, посилаючись на неготовність німецької армії до широкомасштабної війни, чим викликав різке невдоволення Гітлера. Розроблений під керівництвом Браухіча план війни проти Франції ([[план «Гельб»]]), злегка підновляє варіант «[[план Шліффена|плану Шліффена]]», що був знехтуваний Гітлером, який віддав перевагу «плану Манштейна» ([[генерал-лейтенант]] [[Еріх фон Манштейн|Е. фон Манштейн]] був [[начальник штабу|начальником штабу]] [[Група армій «A»|групи армій «А»]], а його план був розроблений в ініціативному порядку як альтернатива офіційному).

Під час [[Французька кампанія (1940)|кампанії у Франції]] (1940) Браухіч, хоча і номінально, продовжував очолювати головне командування сухопутних військ німецької армії, але практично його вплив на положення справ був вельми обмеженим&nbsp;— всім заправляв Гітлер через свій [[штаб]] [[ОКВ]]. Проте після розгрому Франції Браухіч у числі 12 вищих воєначальників [[Третій Рейх|Третього рейху]] був удостоєний звання [[генерал-фельдмаршал]]а ([[19 липня]] [[1940]] року). Це вище в німецькій армії [[військове звання]] Гітлер, не зважаючи на своє прохолодне відношення до Браухіча, був вимушений присвоїти йому, адже серед тих, хто отримав [[Жезл (символ)|жезл]] фельдмаршала, було 7 підлеглих Браухіча&nbsp;— фюрер мусив дотримуватися субординації.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1971-070-61, Hitler mit Generälen bei Lagebesprechung.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гітлер з Верховним командуванням Вермахту за обговоренням ситуації на фронті. Зліва направо: [[Вільгельм Кейтель|В.Кейтель]], [[Франц Гальдер|Ф.Гальдер]], Гітлер, В. фон Браухіч. [[1940]]]]
Під керівництвом Браухіча з літа 1940 року починає розроблятися попередній план ведення війни проти Радянського Союзу. Тут Браухіч уже цілком підтримував Гітлера, хоча і застерігав його від недооцінки [[Бойовий потенціал|бойової потужності]] Червоної Армії. Він санкціював, не зважаючи на свої релігійні переконання, т.з. «[[наказ про комісарів]]», відповідно до якого німецьким військам наказувалося [[розстріл]]ювати на місці узятих у полон політпрацівників Червоної армії. Формально очолював німецьку армію на початок [[Німецько-радянська війна|війни проти СРСР]]. Проте його керівництво, як і рік тому у Франції, значною мірою було номінальним, оскільки Гітлер безцеремонно нехтував головнокомандувача сухопутних військ [[Сухопутні війська Третього Рейху|Deutsches Heer]], нерідко віддавав прямі накази командувачам [[група армій|групами армій]] через голову Браухіча. Плазуючи перед фюрером й остаточно втративши відчуття власної [[Гідність|гідності]], Браухіч навіть не намагався відстоювати свої права, приймав відверте нахабство Гітлера як належне.

До осені 1941 року Вальтер фон Браухіч став украй втомленою й морально зломленою людиною, що була на межі нервового виснаження. [[10 листопада]] [[1941]] року, якраз у розпал [[Битва за Москву (1941—1942)|битви під Москвою]], у Браухіча стався перший [[серцевий напад]]. До кінця листопада, коли йому вдалося дещо оправитися від хвороби, він дійшов висновку, що [[Операція «Тайфун»|наступ на Москву]] провалився. Розуміючи, що «цапом-відбувайлом» за цю першу велику поразку вермахту в Другій світовій війні Гітлер неодмінно зробить його, Браухіч [[6 грудня]] [[1941]] року під приводом хвороби подав у відставку. Проте прийняти її Гітлер відмовився, заявивши, що в такий вирішальний момент, коли [[Червона армія]] [[Московська наступальна операція (1941)|перейшла в контрнаступ]], він не може дозволити собі здійснити заміну [[головнокомандувач]]а сухопутними військами.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-165-0412-14A, Griechenland, v. Brauchitsch auf der Akropolis.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Генерал-фельдмаршал]] фон Браухіч в Акрополі на [[Греція у Другій світовій війні|території окупованої Греції]]]]
[[19 грудня]] [[1941]] року, коли поразка німецьких військ на Східному фронті стала вже очевидним фактом, Гітлер без яких-небудь пояснень відправив Браухіча у [[Відставка|відставку]]. Як Браухіч і передбачав, усю провину за поразку [[вермахт]]у взимку 1941/42 в СРСР Гітлер поклав на нього. Відтак головне командування [[сухопутні війська|сухопутними військами]] фюрер перебрав на себе, заявивши, що в цей критичний момент він не бачить серед своїх фельдмаршалів нікого, хто міг би очолити сухопутні війська.

=== Заколот проти Гітлера ===
Із самого початку Браухіч знав про змову армійських офіцерів проти Гітлера. Не схвалюючи [[Агресія (політика)|агресивних планів]] Гітлера, він, проте, підкорявся наказам, будучи зв'язаним клятвою на вірність фюрерові. Сподіваючись залучити Браухіча до числа змовників, на нього неодноразово намагався впливати генерал [[Людвіг Бек]], ключова фігура армійської опозиції, й Браухічу доводилося метатися між внутрішнім відчуттям і професійним обов'язком.

Після провалу [[Операція «Валькірія»|змови 20 липня 1944 року проти Гітлера]] Браухіч одним із перших запевнив фюрера у своїй відданості і знов запропонував свої послуги. Але Гітлер залишив пропозицію Браухіча без уваги. [[19 серпня]] [[1944]] року Браухіч публічно виступив із засудженням змовників і вітав призначення [[Рейхсфюрер СС|рейхсфюрера СС]] [[Генріх Гіммлер|Г. Гіммлера]] головнокомандувачем армії резерву.

=== Після війни ===
На початку травня 1945 року Браухіч був арештований англійськими військами у своєму маєтку в [[Шлезвіг-Гольштейн]]і і вивезений до [[Англія|Англії]]. Під час засідання [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького міжнародного трибуналу]] повернений до Німеччини, проходив на цьому процесі як свідок. Хоча й мав кепський стан здоров'я, утримувався англійською військовою адміністрацією в суворих умовах (5 ув'язнених у камері, розрахованій на двох тощо). У в'язниці Браухіч практично [[Сліпота|осліпнув]]. У 1949 році Браухіч мав постати перед англійським військовим трибуналом за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів, проте помер в таборі для військовополонених.

== Особисте життя ==
У середині [[1930-ті|1930-х років]] Браухіч хотів [[Розлучення|розлучитися]] з дружиною (у прусській військовій касті це безпрецедентний випадок), з якою давно вже жив окремо, та одружитися з дочкою [[Сілезія|Сілезького]] високопосадовця ''Шарлоткою Рюффер''. Перша дружина, з якою він прожив 28 років, як відступне зажадала від чоловіка величезну грошову суму, якої Браухіч не мав. Одночасно надбанням спецслужб стало [[Подружня зрада|перелюбство]] генерала з однією розлученою жінкою. Розголос такого компромату і скандальний шлюборозлучний процес поставили б хрест на військовій кар'єрі Браухіча, який це прекрасно розумів, а тому готувався до найгіршого розвитку подій. Прусська військова каста з її віковими традиціями й жорсткими [[Моральні цінності|морально-етичними установками]] не припускала таких аморальних відхилень. Її суспільний вирок був би сповна однозначним.

На виручку Браухічу прийшли [[Гітлер]] і [[Герман Герінг|Герінг]], зацікавлені привернути на свій бік військових професіоналів. Вони прислухалися до порад [[Вільгельм Кейтель|В. Кейтеля]] і [[Герд фон Рундштедт|Г. фон Рундштедта]], які рекомендували призначити Браухіча на посаду головнокомандувача сухопутними військами [[вермахт]]у&nbsp;— цю посаду зі скандалом звільнив [[Вернер фон Фріч|генерал Фріч]]. Розглядалося кілька кандидатів, однак кандидатура Браухіча, підтримана багатьма впливовими [[воєначальник]]ами, була визнана Гітлером найбільш відповідною. Одночасно він наказав задовольнити коштом держави фінансові претензії дружини Браухіча й улагодити всі справи з його розлученням. Таким чином Гітлер купив Браухіча і, притому, дешево. Платню за свої послуги [[фюрер]] зажадав негайно&nbsp;— за його прямою вказівкою Браухіч провів «чистку» німецького [[генералітет]]у, внаслідок чого з армії були звільнені 16 авторитетних генералів, ще 44 позбавлені посад.

Нова ж [[Дружина (шлюб)|дружина]] Браухіча, що виявилася затятою [[Нацизм|нацисткою]], стала справляти на нього сильний вплив. Безпринципність Браухіча викликала презирство навіть у самого Гітлера, що завжди не дуже шанував аристократів. Коли незабаром за аналогічну провину ([[Подружня зрада|перелюбство]]) головком Браухіч видав наказ про звільнення зі служби одного з офіцерів, то [[Гітлер]] у грубій формі зажадав від нього скасувати цей наказ, не забувши при цьому звинуватити Браухіча в [[Лицемірство|лицемірстві]] й нагадати йому, що він нічим не кращий за цього офіцера.

== Роль Вальтера фон Браухіча в історії ==
Як воєначальник Браухіч був, безумовно, досвідченим в [[військова стратегія|оперативно-стратегічному відношенні]] військовим діячем і зробив чималий внесок у реалізацію агресивних планів німецького керівництва напередодні та в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. З його ім'ям нерозривно пов'язані перемоги вермахту на полях битв Західної Європи і на початку [[Німецько-радянська війна|війни проти Радянського Союзу]] в 1939–1941 роках.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-2001-0706-501, Warschau, Walther v. Brauchitsch, Adolf Hitler.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Генерал фон Браухіч з Гітлером. [[Варшава]]. [[5 жовтня]] 1939]]
Як [[воєначальник]] Браухіч мав необхідні для його рангу військові дарування. Свідоцтвом тому є [[Польська кампанія (1939)]], здійснена ним блискуче. Всього за 4 тижні мільйонна [[Військо Польське|польська армія]] була вщент розгромлена німецькими військами, які очолював Браухіч. При цьому [[поляки]] втратили 200 тис. осіб убитими і пораненими і 420 тис. полоненими. Втрати ж німців у Польщі становили близько 45 тис. Це була єдина [[військова кампанія]], де нацистське керівництво, і перш за все Гітлер, дозволило Браухічу самостійно керувати [[Військова операція|бойовими операціями]]. Надалі його оперативна самостійність була різко обмежена постійним втручанням Гітлера в хід військових операцій. Браухіч був вимушений лише беззаперечно виконувати накази й вказівки цього колишнього [[єфрейтор]]а часів Першої світової війни. Причому самовпевненість і амбітність «полководця» Гітлера нестримно зростали у міру успіхів, що здобувалися [[вермахт]]ом. У цих умовах Браухічу інколи доводилося виступати проти занадто дилетантських, а часом й абсурдних у [[Військова справа|військовому відношенні]] рішень Гітлера, у ряді випадків вимагати їх коректування або скасування, що неминуче накладало свій відбиток на його взаємини з фюрером, які дедалі погіршувалися.

Багато німецьких генералів були досить високої думки про військові здібності Браухіча, бачили в ньому «видатного представника прусських військових традицій». Але водночас слід визнати, що цей колишній гвардієць кайзера був людиною слабовільною, схильною до компромісів, не здатний твердо і принципово обстоювати свої погляди, переконання і рішення. Ці риси Браухіча одразу зауважив Гітлер і нещадно їх експлуатував. Вже через порівняно короткий проміжок часу після свого призначення на посаду [[головнокомандувач]]а [[сухопутні війська|сухопутними військами]] Браухіч цілком підпав під вплив волі Гітлера.

У перші роки Третього рейху Браухіч не був прибічником нацистів. Це підтверджується його конфліктом із затятим нацистом [[гауляйтер]]ом [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]] [[Еріх Кох|Е. Кохом]], демонстративне видалення з окружних маневрів частин СС, виклик на дуель [[Геббельс]]а і низкою інших не менш показових моментів. Проте Гітлеру поступово вдалося зломити волю Браухіча до опору.

Відомий випадок, коли навесні 1942 роки в бесіді з [[Пауль Йозеф Геббельс|Геббельсом]] Гітлер відгукнувся про Браухіча як про ''«пихатого та боягузливого негідника»''. Не підлягає сумніву факт нескінченних принижень Браухіча з боку Гітлера. Майже протягом 4 роки Браухіч вимушений був терпіти грубе й зверхнє ставлення до себе фюрера. Фон Браухіч за залізною маскою незворушності й аристократичної пихи приховував свої дійсні почуття, щоб не показувати перед підлеглими свою повну [[Навчена безпорадність|безпорадність]]. Запобігаючи перед Гітлером, Браухіч за свою службу нацистам отримав багато почестей і нагород, був удостоєний вищого [[військове звання|військового звання]] німецької армії, але врешті-решт все ж був звільнений із серйозно підірваним здоров'ям у безславну [[Відставка|відставку]], відразу ж був забутий. Подальшої участі в подіях Другої світової війни не брав.

== Нагороди генерал-фельдмаршала Вальтера фон Браухіча ==

* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]] 2-го класу ([[13 вересня]] [[1914]])
* Лицарський хрест [[Орден Фрідріха (Вюртемберг)|ордена Фрідріха]] 1-го класу з мечами ([[7 травня]] [[1915]]) ([[Вюртемберг]])
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]] 1-го класу ([[1 жовтня]] [[1915]])
* [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)]] 3-го класу з військовою відзнакою ([[1915]])
* Лицарський хрест Королівського [[Орден дому Гогенцоллернів|ордена дому Гогенцоллернів]] з мечами ([[15 травня]] [[1917]]) ([[Королівство Пруссія|Пруссія]])
* [[Хрест «За військові заслуги» (Саксен-Мейнінген)]] ([[2 січня]] [[1918]])
* [[Хрест «За вислугу років» (Пруссія)]] (17 квітня 1920)
* [[Орден Святого Йоанна (Бранденбург)]], почесний лицар
* [[Почесний хрест ветерана війни]] з мечами ([[18 грудня]] [[1934]])
* [[Орден Заслуг (Угорщина)]]
** великий хрест ([[20 серпня]] [[1938]])
** великий хрест з мечами (31 травня 1941)
* [[Почесний знак Німецького Червоного Хреста]] 1-го ступеня із зіркою ([[5 вересня]] [[1938]])
* [[Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»]] ([[21 листопада]] [[1938]])
* Великий хрест [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена святих Маврикія і Лазаря]] ([[3 січня]] [[1939]]) ([[Італія]])
* [[Орден військових заслуг (Іспанія)]] 4-го класу ([[1939]])
* Великий хрест [[Орден Білої троянди (Фінляндія)|ордена Білої троянди]] ([[10 березня]] [[1939]]) ([[Фінляндія]])
* [[Золотий партійний знак НСДАП]] (квітень 1939)
* [[Орден Югославської корони]] 1-го ступеня ([[1 червня]] [[1939]]) ([[Югославія]])
* [[Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938»]] із застібкою «Празький град» ([[7 червня]] [[1939]])
* [[Застібка до Залізного хреста]] 2-го класу ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Застібка до Залізного хреста]] 1-го класу ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Лицарський хрест Залізного хреста]] ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»]] ([[30 листопада]] [[1939]])
* [[Чехословацький воєнний хрест 1939]]
* Великий хрест [[Орден Святого Олександра (Болгарія)|ордена Святого Олександра]] з мечами ([[15 травня]] [[1941]]) ([[Болгарія]])
* [[Орден Михая Хороброго]]:
** 3-го класу ([[11 жовтня]] [[1941]]) ([[Румунія]])
** 2-го класу ([[11 жовтня]] [[1941]]) ([[Румунія]])
** 1-го класу ([[11 жовтня]] [[1941]]) ([[Румунія]])
* [[Орден Хреста Перемоги]] 1-го класу ([[20 жовтня]] [[1941]]) ([[Словаччина]])
* Великий хрест [[Орден Хреста Свободи|ордена Хреста Свободи]] ([[19 липня]] [[1942]]) ([[Фінляндія]])
* [[Орден Вранішнього Сонця]] 1-го ступеня ([[26 вересня]] [[1942]]) ([[Японія]])
* Почесна [[катана]] національної організації Shochoku Seishin Shinko-kai (Японія)

== Література ==
* {{книга
|автор          = Залесский К.А. 
|частина        =  
|заголовок      = Кто был кто в Третьем рейхе
|оригінал       = 
|посилання      =
|відповідальний = 
|місце          = М.
|видавництво    = АСТ
|рік            = 2002
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 944
|серія          =
|isbn           = 5-271-05091-2
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* Jürgen Löffler: ''«Walther von Brauchitsch (1881–1948). Eine politische Biographie»''&nbsp;— Frankfurt a. M 2001&nbsp;— ISBN 3-631-37746-0
* Gerbet, Klaus and Johnston, David. ''Generalfeldmarschall Fedor von Bock: The War Diary 1939–1945''. Schiffer Publishing. January 1, 2000
* Antony Beevor (1998). ''Stalingrad, The Fateful Siege: 1942–1943''. New York: Penguin Books.
* Horner, D. M., Jukes, Geoffrey. ''The Second World War&nbsp;— The Eastern Front 1941–1945''. Osprey Publishing (July 25, 2002)
*Kurt von Priesdorff: ''Soldatisches Führertum'', Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg, Band 8, S. 384
*Veit Scherzer: ''Die Ritterkreuzträger 1939–1945'', Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 240, <nowiki>ISBN 978-3-938845-17-2</nowiki>

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6961.html Браухіч]}}
* [http://3reih.org.ua/archives/181 БРАУХИЧ, ВАЛЬТЕР ФОН]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на «Енциклопедія третього рейха»
* {{cite web|url=http://www.hrono.ru/biograf/bio_b/brauhich.html|title=Браухич, Вальтер фон|publisher=на hrono.ru|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfEWW9SF?url=http://www.hrono.ru/biograf/bio_b/brauhich.html|archivedate=2013-06-26|accessdate=2011-09-12|deadurl=no}}
* {{cite web|url=http://s-s.name/brauhich.html|title=Браухич Вальтер фон|publisher=на s-s.name|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfEXFkZB?url=http://s-s.name/brauhich.html|archivedate=2013-06-26|accessdate=2011-09-12|deadurl=yes}}
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generalfeldmarschall/BRAUCHITSCH_WALTHER.html|title=Generalfeldmarschall Walther von Brauchitsch|publisher=на geocities.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HfEYmqqM?url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generalfeldmarschall/BRAUCHITSCH_WALTHER.html|archivedate=2013-06-26|accessdate=2011-12-21|deadurl=yes}} {{ref-en}}
* [http://anubis-news.com/publ/98-1-0-11955 Тайны III Рейха&nbsp;— Генералы&nbsp;— Вальтер фон Браухич]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/index1.html Вальтер фон Браухич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110905004708/http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/index1.html |date=5 вересня 2011 }}
* [http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/ Вальтер фон Браухич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110828231802/http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/ |date=28 серпня 2011 }} {{ref-ru}}
* [http://www.ww2awards.com/person/191 Brauchitsch, von, Walther] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120121021427/http://www.ww2awards.com/person/191 |date=21 січня 2012 }}&nbsp;— нагороди фельдмаршала фон Браухіча {{ref-en}}

== Відео ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=aWvZgOJL1Kk&feature=related Wehrmacht Generals-Walther von Brauchitsch] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220403193415/https://www.youtube.com/watch?v=aWvZgOJL1Kk&feature=related |date=3 квітня 2022 }}

{{Фельдмаршали нацистської Німеччини}}
{{Портали|Біографії|Нацистська Німеччина|Друга світова війна|Війна}}

{{DEFAULTSORT:Браухіч, Вальтер фон}}
{{Нормативний контроль}}
[[Категорія:Браухічі|В]]
[[Категорія:Майори (Пруссія)]]
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Генерал-лейтенанти Рейхсверу]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]]
[[Категорія:Уродженці Берліна]]
[[Категорія:Померли в Гамбурзі]]
[[Категорія:Померли від пневмонії]]
[[Категорія:Померли в ув'язненні]]