Перегляд вихідного коду сторінки Біологізм

'''Біологізм'''<ref>{{ВУЕ|Біологізм}}</ref><ref name="шпар"/><ref name="бибик"/><ref name="дакор"/><ref>Мацко, Л. А. Основи психології та педагогіки: навчальний посібник для студентів заочної форми навчання. / Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, В. Г. Годлевська.&nbsp;— Вінниця: ВНТУ, 2009.&nbsp;— 163 с.</ref><ref>Васянович Г. П. Основи психології: навчальний посібник / Григорій Петрович Васянович&nbsp;— К.: Педагогічна думка, 2012. &nbsp;— 114 с. ISBN 978-966-644-268-3</ref> (утворення поняття від біології за допомогою [[суфікс]]а -ізм), також ''біологічний [[детермінізм]]''<ref group="прим.">Детерміна́ція (лат. determinans (determinantis) – той, що визначає) – однобічний зв'язок: наявність підпорядкованого, залежного компонента обов'язково зумовлює наявність головного, стрижневого, поза яким (тобто самостійно) залежний компонент не може бути вжитим. ''Джерело:'' Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни.&nbsp;— Донецьк: [[Донецький національний університет імені Василя Стуса|ДонНУ]], 2012.&nbsp;— 402 c. ISBN 978-966-639-554-5</ref> або ''генетичний детермінізм''&nbsp;— означає перенесення біологічних стандартів і понять у небіологічні або не переважно біологічні умови. Сюди входить одностороння або ексклюзивна інтерпретація цих зв'язків на основі біологічних спостережень і моделей пояснення. Це спроби вивести людську поведінку, розвиток і особистість насамперед із [[Біологія|біологічних]] факторів, таких як біологічна [[стать]], [[спадковість]] та [[Еволюційна психологія|еволюційно-психологічні пояснення]], замість взаємодії між біологічними та соціальними факторами. Серед визначальних елементів, знайдених у літературі, найважливішим є уявлення про те, що генетика визначає майбутнє індивіда та його характеристики.<ref>Condit, C. M. (2011). When do people deploy genetic determinism? A review pointing to the need for multi‐factorial theories of public utilization of scientific discourses. Sociology Compass, 5(7), 618-635.</ref> Біологічний детермінізм асоціюється з рухами в науці та суспільстві, включаючи [[Євгеніка|євгеніку]], [[науковий расизм]], а також дебати навколо [[Успадкованість IQ|успадкованості IQ]],<ref name=AllenReview>{{cite journal |last1=Allen |first1=Garland E. |title=The Roots of Biological Determinism: review of The Mismeasure of Man by Stephen Jay Gould |journal=[[Журнал історії біології|Journal of the History of Biology]] |date=1984 |volume=17 |issue=1 |pages=141–145 |jstor=4330882 |doi=10.1007/bf00397505|pmid=11611452 |s2cid=29672121 }}</ref> основи [[Біологія та сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]],<ref name=LewontinRoseKamin1984>Річард Чарльз Левонтін; Rose, Steven; Kamin, Leon (1984). {{iw|Not in Our Genes}}: Biology, Ideology and Human Nature. Pantheon Books. [https://archive.org/details/notinourgenes00rich/page/131%20131–163 с. 131–163].</ref> та [[Соціобіологія|соціобіології]].<ref name="May 1976">{{cite journal |title=Sociobiology: a new synthesis and an old quarrel |url=https://archive.org/details/sim_nature-uk_1976-04-01_260_5550/page/390 |author=May, Robert M. |date=1 квітня 1976 |volume=260 |issue=5550 |pages=390–392 |pmid=11643303 |doi=10.1038/260390a0 |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |bibcode=1976Natur.260..390M |s2cid=4144395 |doi-access=free }}</ref> Біологізм&nbsp;— це біологічний напрям у [[соціологія|соціології]] другої половини XIX ст., який закони біології переносив на суспільство, що призводило до спрощеного бачення розвитку і функціонування суспільства.<ref name="бибик">Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2006.&nbsp;— 623 с.&nbsp;— (Б-ка держ. мови). ISBN 966-03-3173-8</ref><ref name="дакор">Політологія: підручник / М.Ф. Юрій.&nbsp;— Київ: Дакор, 2004.&nbsp;— 415 с. ISBN 966-95845-7-4</ref>

Біологізм у соціології, [[Філософія науки|філософії науки]] та біології описує віру в те, що поведінка людини контролюється генами людини. Однак цей термін не є біологічним, хоч і використовує біологію нормативно, а не описово<ref>[[Ларс Свендсен|Lars Fr. H. Svendsen]] Mennesket, moralen og genene — En kritikk av biologismen, 2001 ISBN 9788215001784</ref><ref name="дакор"/>; але чи є це використання легітимним&nbsp;— питання не біологічне, а метаетичне. Натомість це термін, який використовується в [[культурологія|культурологічних]] дослідженнях і включає дистанційну оцінку поглядів, які вважаються «біологічними» і повинні характеризуватися як односторонні, нерелевантні або перебільшені. Тому його також [[Пейоратив|використовують у принизливій формі]] або як [[Політичне модне слово|термін на полі бою]] в соціальних і наукових дебатах і навряд чи як самоназву таких [[світогляд]]ів. Як самопризначення, представники відповідних поглядів часто віддають перевагу терміну [[натуралізм]].<ref>vgl. M. Stier, S. Muders, M. Rüther, B. Schöne-Seifert (2013): Biologismus-Kontroversen. Ethische Implikationen für die Psychiatrie. Nervenarzt 84: 1165–1174. {{doi|10.1007/s00115-013-3736-5}}, Eric Hilgendorf: Biologismus im Recht – gestern und heute – in: Ignacio Czeguhn, Eric Hilgendorf, Jürgen Weitzel (Herausgeber): Eugenik und Euthanasie 1850–1945: 161-174. {{doi|10.5771/9783845218045-161}}</ref>

Сучасний науковий консенсус полягає в тому, що всі фізичні риси, поведінка та соціальні взаємодії є [[фенотип]]ами, тобто результатом складної взаємодії між генами та середовищем, а також набутих процесів, результатом [[досвід]]у, [[навчання]] людей, схильних до певних генетичних особливостей.<ref>Matt Ridley, Nature via Nurture. Genes, experience and what makes us human, HarperCollins, 2011, p. 5-7</ref>

==Термін і використання==
Біологічний детермінізм сьогодні розглядається в термінах генетичного детермінізму, набору теорій, які захищають можливість давати остаточні відповіді на поведінку живих істот на основі їхньої генетичної структури. Тому поведінка як тварин, так і людей підкоряється формам, які були необхідними для виживання їхніх генів і поширюються на складні соціальні системи, пристосовані до їх найбільш сприятливого еволюційного процесу. Генетичний редукціонізм&nbsp;— це подібна концепція, але вона відрізняється від генетичного детермінізму тим, що перший відноситься до рівня розуміння, а другий&nbsp;— до нібито причинної ролі генів.<ref>Хейс, Нікі; Стратон, Пітер (2017). [https://books.google.com.ua/books?id=ImdQDwAAQBAJ&pg=PA138&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false The Student's Dictionary of Psychology and Neuroscience] (англійською мовою). Абінгдон-на-Темзі: Рутледж. П. 138</ref>

Зачатки біологізму можна знайти ще в [[Арістотель|Арістотеля]], але остаточно ця позиція з'явилася у філософській думці та науковій рефлексії лише в дев'ятнадцятому столітті з публікацією [[Теорія еволюції|теорії еволюції]] [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]]. Велике значення в поширенні цього напряму мав соціолог і філософ [[Герберт Спенсер]]. Концепція еволюції Спенсера виникла на основі біології. Звідси походить біологізм його поглядів на суспільство.

У 1892 році німецький еволюційний біолог [[Авґуст Вайсман]] у своїй теорії [[Зародкова плазма|зародкової плазми]] запропонував, що спадкова інформація передається лише через [[статеві клітини]], які, на його думку, містять детермінанти (гени). Англійський ерудит [[Френсіс Гальтон]], припускаючи, що такі небажані риси, як [[клишоногість]] і [[злочинність]], передаються у спадок, виступав за євгеніку, прагнучи запобігти розмноженню нібито дефектних людей. Американський лікар [[Семюель Джордж Мортон]] і французький лікар [[Поль Брока]] намагався пов'язати об'єм черепа (внутрішній об'єм черепа) з кольором шкіри, щоб показати, що білі люди є кращими. Інші дослідники, такі як американські психологи [[Генрі Герберт Годдард|Г.Г. Годдард]] і [[Роберт Мернс Йеркс|Роберт Йеркс]], намагалися [[Коефіцієнт інтелекту|виміряти інтелект людей]] і показати, що отримані результати є спадковими, знову ж таки, щоб продемонструвати передбачувану перевагу людей з білою шкірою.<ref name=AllenReview/>

Гальтон популяризував фразу [[Природа проти виховання|«природа» та «виховання»]], яку пізніше часто використовували для характеристики гострої дискусії щодо того, чи визначають поведінку людини гени чи середовище. Вчені, такі як екологи,<ref>{{cite journal |last=Normile |first=Dennis |title=Nature From Nurture |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=351 |issue=6276 |pages=908–910 |date=2016 |doi=10.1126/science.351.6276.908 |pmid=26917750 }}</ref> а також [[біхевіоризм|біхевіористські]] генетики<ref>{{cite journal |last=Powledge |first=Tabitha M. |title=Behavioral Epigenetics: How Nurture Shapes Nature |url=https://archive.org/details/sim_bioscience_2011-08_61_8/page/588 |journal=[[BioScience]] |volume=61 |issue=8 |pages=588–592 |date=2011 |doi=10.1525/bio.2011.61.8.4 |doi-access=free }}</ref> тепер вважають очевидним, що обидва фактори є важливими, і що вони взаємопов’язані, особливо через механізми [[Епігенетика|епігенетики]].<ref>{{cite book |last=Moore |first=David S. |year=2003 |title=The Dependent Gene: The Fallacy of Nature Vs. Nurture |url=https://archive.org/details/isbn_9780805072808 |publisher=Henry Holt |isbn=978-0805072808 }}</ref> Американський біолог [[Едвард Осборн Вілсон|Е.О. Вілсон]], який заснував дисципліну соціобіологію на основі спостережень за тваринами, такими як [[Еусоціальність|соціальні комахи]], неоднозначно припустив, що її пояснення соціальної поведінки можуть застосовуватися до людей.<ref name="May 1976"/>

Цей термін був введений у культурно-науковий дискурс приблизно в 1911 році [[філософія|філософом]] [[Генріх Рікерт|Генріхом Ріккертом]] і все ще використовується сьогодні, перш за все для опису певних пояснювальних моделей [[Соціологія|соціології]], [[Культурна антропологія|культурної антропології]], [[історіографія|історіографії]] та [[Юриспруденція|юриспруденції]] кінця 19-го та початку 20-го століть, які походять від [[дарвінізм]]у, але на відміну від самого [[Чарлз Дарвін|Дарвіна]] чи його ближчих послідовників, таких як [[Томас Генрі Гакслі|Т.Г. Хакслі]], переосмислює принципи біологічної [[Еволюція|еволюції]] в загальні [[Етика|етичні]] чи історичні сентенції.<ref name="Wuketits">[[Франц Манфред Вукетітс]]: ''[http://www.spektrum.de/lexikon/biologie/biologismus/8707 Biologismus. Essay.]'' In: [[Spektrum.de]] (''Lexikon der Biologie'', Spektrum Akademischer Verlag, 1999).</ref> Генріх Ріккерт був одним із сильних критиків руху біологізму. Біологізм був рисою вчення [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], яку критикував [[Мартін Гайдеггер|Гайдеґґер]]. [[Зигмунд Фрейд|Фрейд]]&nbsp;— читач і шанувальник Ніцше&nbsp;— схоже представляє людину як своєрідне поле битви між [[Я (психоаналіз)|Его]], [[Суперего]] та Ід.

Про біологізм говорять коли зводять сутність соціальних відносин і соціальних факторів до біологічних явищ і процесів; заснований на переносі законів біології (боротьба за існування, [[Природний добір|природний відбір]] та «боротьба за виживання», клітинна структура організму та ін.)  на життя людського суспільства,<ref name="шпар">Шапар В. Б.Сучасний тлумачний психологічний словник.&nbsp;— X.: Прапор, 2007.&nbsp;— 640 с. ISBN 966-7880-85-0</ref> формування політичних процесів та державних інститутів.<ref name="дакор"/> Про біологізм говорять, коли робляться спроби пояснити людські явища та факти (наприклад, індивідуальну чи колективну [[Соціальна поведінка|поведінку]], соціальні умови чи політичний контекст) переважно або виключно через біологічні факти, теорії та моделі. Визначені в біології закони узагальнюються як єдині закони реального світу і зводяться до свого роду «світового принципу».<ref name="Wuketits"/> Тому біологізм також визначається як біологічний [[редукціонізм]], який відстежує всі відповідні соціальні чи культурні явища до основних біологічних фактів.<ref name="Bunge">Mario Augusto Bunge: ''Emergence and Convergence. Qualitative Novelty and the Unity of Knowledge'' (Toronto Studies in Philosophy). University of Toronto Press, Toronto 2004, ISBN 978-0-8020-8860-4, [http://books.google.ca/books?id=E7ooJWsGFsEC&pg=PA154 S.&nbsp;154].</ref><ref name="DicSoc">John Scott und Gordon Marshall: ''A Dictionary of Sociology''. [[Oxford University Press]], Oxford 2009, ISBN 978-0-19-953300-8, [http://books.google.ca/books?id=pfeROnUcAPkC&pg=PA43 S.&nbsp;43, Stichwort: „biological reductionism (biologism)“].</ref><ref>Механізм державного управління туристичною галуззю в Україні (ліцензування, сертифікація, стандартизація): словник-довідник/навчальний посібник. В.М. Торяник, В.В. Джинджоян. За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України В.О. Негодченка.&nbsp;— Дніпро: ВНПЗ «ДГУ», 2020.&nbsp;— 182 с. ISBN 978-966-8676-91-4</ref> Історично біологічні підходи розвивалися, з одного боку, шляхом перенесення біологічних концепцій на [[Соціальні науки|соціальні]] та культурні науки, з іншого боку, викликані поширенням біології на [[фізика|фізичні]] науки. Відомими представниками біологічно класифікованих моделей мислення є зоолог [[Ернст Геккель]] і натурфілософ [[Адольф Мейєр-Абіх]] — останній є одним із небагатьох представників, які описали свої тези як «біологічні».<ref name="Wuketits"</> Австрійський учений-зоолог, засновник так званої «соціальної етології» [[Конрад Лоренц]] (1903—1989) активно розвивав зазначені погляди у своїй праці ''«Про агресію» (1967)'', у якій висував [[Концепція|концепцію]] «інстинктивної агресивності», притаманної нібито як тваринам, так і людям; поширював біологічні закономірності поведінки тварин на людське суспільство. Відомий американський політолог і [[Футурологія|футуролог]] [[Герман Кан]], автор ''«теорії ескалації»'' міжнародних конфліктів, розвиваючи думки К. Лоренца, ототожнює війни із сутичками тварин. Численні послідовники і [[епігони]] К. Лоренца, особливо у [[Сполучені Штати Америки|США]], багато пишуть про «недосконалість людської природи», про загострення агресивності тварин у зв'язку з перенаселенням, а в людей — у зв'язку з демографічним вибухом в Азії, Африці, Латинській Америці.<ref name="дакор"/>

Численні [[Соціальний дарвінізм|соціальні дарвіністські]] та [[Народний рух (Німеччина)|народні]] теорії сильно детерміновані біологічно. У біології та [[Медицина|медицині]] біологічні погляди мали особливий вплив на спадкову [[Євгеніка|євгеніку]] між 1900 і 1920 роками.<ref>[[Ульріх Кучера]]: ''Streitpunkt Evolution. Darwinismus und Intelligentes Design.'' 2. Aufl., Lit Verlag, Berlin 2007, S. 265–268.</ref> У той час біологічні моделі пояснення та концепції втручання існували не лише в буржуазно-академічному середовищі, де вони часто асоціювалися з [[Расизм|расистськими]] ідеями, але також використовувалися частинами [[Робітничий рух|робітничого руху]] на додаток до [[Діалектичний матеріалізм|економічного руху матеріалістичної теорії]], наприклад, щоб пояснити зубожіння пролетаріату використовуючи ідею спадкового [[Тератогени|мікробного ураження]] в результаті несприятливих соціальних обставин.<ref>Sören Niemann-Findeisen: [http://library.fes.de/fulltext/afs/htmrez/80461.htm Rezension] zu: ''[[Рейнхард Мочек|Reinhard Mocek]], Biologie und soziale Befreiung. Zur Geschichte des Biologismus und der Rassenhygiene in der Arbeiterbewegung (= Philosophie und Geschichte der Wissenschaften, Studien und Quellen, Band 51), Verlag Peter Lang, Frankfurt/Main 2002.'' In: ''[[Архів соціальної історії (журнал)]] Online'', Februar 2003.</ref> Навіть сучасна [[соціобіологія]] може набувати односторонніх біологічних рис, якщо вона не лише прагне зрозуміти біологічні умови як передумови соціокультурної дії, але й ігнорує автономію та притаманну динаміку соціокультурних явищ.<ref name="Wuketits"</> З 1970-х і 1980-х років простежуваність сучасної [[Еволюційна біологія|еволюційної біології]] до [[Генетика|генетичних]] і [[Нейрофізіологія|нейрофізіологічних]] основ все більше відіграє роль в інтерпретаціях, які класифікуються як біологічні.<ref name="Bunge" /><ref>[[Томас Анц]]: ''[http://www.literaturkritik.de/public/rezension.php?rez_id=3938&ausgabe=200107 Biologismus und Kulturalismus] In: ''literaturkritik.de rezensionsforum'' vom 7. Juli 2001, abgerufen am 6. Juli 2017.''</ref> Іноді, однак, біологізму також приписують [[Природничі науки|загальнонаукові]] або [[Сцієнтизм|науково-редукціоністські погляди, як-от ідея, також представлена частинами науки, про те, що]] [[Психологія|психічні речі]] можна вичерпно пояснити з біології і що психічні явища базуються виключно на цій основі.<ref name="Velden">Manfred Velden: ''Biologismus – Folge einer Illusion.'' V&R&nbsp;unipress, Göttingen 2005, S.&nbsp;7, 15&nbsp;ff.</ref> Деякі критики також називають біологізмом спробу перенести певну поведінку тваринного світу на людські суспільства або релятивізувати людські моральні поняття та цінності.<ref>So von Rainer Koltermann (1931–2009), [[Товариство Ісуса|Jesuit]] und Zoologe, in einem Vortrag bei der [[Фонд Ханса Зайделя]] am 9. Februar 2007 in [[Абатство Банц]] (Tagungsbericht ''{{Webarchiv|url=http://www2.hss.de/stipendium/themen/themen-2007/biologismus.html |wayback=20160327193232 |text=Der Biologismus - die neue 'alte' Geisteshaltung?}}'' Abruf vom 5. Juli 2017).</ref> До біологізаторських (натуралістичних) концепцій, які абсолютизують роль біологічних начал в людині і принижують значення соціального (культурного) відносяться: [[расизм]], [[соціал-дарвінізм]], [[соціобіологія]].<ref>Основи філософії: навч. посіб. / Л.О. Сандюк, С.П. Симоненко, О.В. Сулим, М.Ф. Шмиголь, Н.В. Щубелка, Ю.С. Юшкевич; [за. ред. М. Ф. Шмиголя].&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2017.&nbsp;— 412 с. ISBN 978-617-673-504-5 (стор.: 201)</ref>

Задля ствердження вищеозначеної теорії часто наводяться праці та висловлювання [[Томас Гоббс|Т. Гоббса]], засновника психоаналізу [[Зигмунд Фрейд|З. Фрейда]], теолога [[Карл Паул Рейнольд Нібур|Р. Нібура]], котрі пояснювали силові методи в політиці, війні, соціальні, особистісні та міжнародні конфлікти вродженими спадковими інстинктами, природним станом людського суспільства.<ref name="дакор"/>

Однак, [[Неофрейдизм|неофройдисти]], зберігаючи основні методологічні засади та вихідні критерії [[психоаналіз]]у, намагаються здолати біологізм класичного психоаналізу у підході до предмета психології, яким вони продовжують вважати [[несвідоме]], і популярною є їхня психотерапевтична практика &nbsp;— різні варіанти психоаналізу; також теорія [[психосинтез]]у та [[гештальт]]изм і неогештальтизм&nbsp;— напрями, які, суттєво переглянули зміст предмета психології, зосереджуючи увагу на інтеграції та цілісності психіки.<ref>Багатовимірність особистості: психологічний ракурс: колективна монографія / [Н. П. Гапон, С. Л. Грабовська, В. А. Гупаловська та ін.] ; за заг. ред.: С. Л. Грабовської, Р. І. Карковської.&nbsp;— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.&nbsp;— 374 с. ISBN 978-617-10-0079-7</ref> Також [[Жак Лакан|Лаканівська]] методика, лаканівська психоаналітична концепція забезпечує відхід від біологізму.<ref>Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості: монографія / [за ред.: С. Д. Максименка, С. Б. Кузікової, В. Л. Зливкова].&nbsp;— Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019.&nbsp;— 540 с. ISBN 978-966-698-201-1 повне зібрання ISBN 978-966-698-275-2 (книга 3)</ref>

===Використання неолібералізмом біологічного детермінізму===
Для [[Панкадж Мехта|Панкаджа]], незважаючи на обмежений успіх [[Загальногеномне асоціативне дослідження|загальногеномного асоціативного дослідження]], яке навіть не пояснює зріст, біологічні детерміністи зарозумілі і стверджують, що в майбутньому можна буде пояснити погано визначені ознаки генетичними основами, тимчасово мінливими та важко оцінюваними кількісно, наприклад інтелект, агресивність чи політичні уподобання. Оскільки є спостереження, яке вважається ''науковим''. Біологічний детермінізм може здаватися правдоподібним&nbsp;— більше того, ніхто не сумнівається, що основні будівельні блоки організму закодовані в його генетичному матеріалі і що еволюція сформувала ці гени через певну комбінацію генетичної мінливості та відбору,&nbsp;— але бажання пояснити людську поведінку є "очевидним божевільним". [[Найджел Голденфельд]] і [[Лео Філіп Каданофф|Лео Каданофф]] підкреслюють важливість емерджентних властивостей системи в цілому для її розуміння та марність пояснень нижчого рангу&nbsp;— [[Теорія систем|теорії систем]]. Властивості живої істоти не можна звести до її генів. В інших областях [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]]<ref>Енгельс і нові перспективи математичної логіки. Лоренцо Пенья, CEMI (Леонський університет), 1984, стор. 163-218, ISBN 84-600-3777-0</ref> і [[Карл Маркс]] дотримувалися такої ж думки щодо кількості та якості, тому Маркс зазначив, що з певного моменту просто кількісні відмінності стають якісними змінами.<ref name="Панкадж"/>

Нині великі компанії отримують великі прибутки, а невелика еліта накопичує величезні багатства, а нерівність досягає рівня, близького до рівня так званого [[Золочене століття піднесення економіки США|Золотого віку]]. Існуючі протиріччя капіталізму та неоліберального капіталізму, згідно з Панкаджем, стають усе більш очевидними&nbsp;— немає рівних можливостей, немає заслуг, немає справжніх демократичних прав. Тоді з'являється біологічний детермінізм, який пропонує наукові пояснення суперечностей цивілізації, створених капіталізмом. Якщо всі пояснення звести до генетики&nbsp;— що в деяких аспектах правда&nbsp;— то нам більше не доведеться думати про соціальні, економічні, політичні тощо причини.<ref name="Панкадж"/>

Панкадж зазначає, що літературний критик [[Роберто Шварц]] уже зазначав, що біологічний детермінізм є соціально необхідною ілюзією, добре заснованою лише на видимості. І як, подібно мистецтву та літературі, наука відображає суспільний процес, якому вона завдячує своїм існуванням. Вчені успадковують упередження суспільств, у яких вони живуть і працюють.<ref name="Панкадж"/>

За словами Панкаджа, ніде це не так очевидно, як «Сучасне втілення біологічного детермінізму» з його рішучими [[Неолібералізм|неоліберальними]] припущеннями щодо людей і суспільств, що є вершиною цього підходу, зловживання генетикою та теорією еволюції&nbsp;— соціальний дарвінізм&nbsp;— виправдовують панування та нерівність; рабство та колоніалізм, наукові пояснення зґвалтування та патріархату (фемінізм) і генетичні пояснення притаманної переваги правлячої еліти. У геномну еру, в якій ми опинимося, нам доведеться бути обережними, щоб генетика не виправдовувала безчинства неолібералізму.<ref name="Панкадж">[https://www.sinpermiso.info/textos/el-resurgimiento-del-determinismo-biolgico-en-la-era-neoliberal Відродження біологічного детермінізму в епоху неолібералізму (El resurgimiento del determinismo biológico en la era neoliberal)], [[Панкадж Мехта]], 09.03.2014, у "No Permission"</ref>

[[Славой Жижек]] відомий своїми роботами, в яких він аналізує культуру в дусі текстів Жака Лакана, а окрім лаканівського психоаналізу та критики ідеології, центральними вихідними точками мислення Жижека є філософські погляди [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Г.В.Ф. Гегеля]] та [[Карл Маркс|Карла Маркса]].

===Націонал-соціалізм та фашизм===
Багато політичних течій (включаючи [[націонал-соціалізм]]<ref>Gunter Mann: ''Biologismus. Vorstufen und Elemente einer Medizin im Nationalsozialismus.'' 1988.</ref> і [[фашизм]]) використовували біологічні пояснювальні моделі для своїх цілей, наприклад, використовуючи передбачувану або фактичну поведінку тварин для виправдання [[Соціальна нерівність|соціальної нерівності]], [[Експлуатація|експлуатації]] та [[вбивство|вбивства]]. [[Дискримінація]] часто йде рука об руку з аргументом, який виконує три функції:

: ''Розрізнення:'' відмінність між дискримінуючою та дискримінованою групою визначається нібито біологічно даними, тобто вродженими характеристиками.
: ''Незмінність:'' ця відмінність вважається вродженою та незмінною, заперечуючи можливість зміни в цьому відношенні.
: ''Обґрунтування:'' фактично даний або стверджений факт [[природа|природи]] використовується для виправдання певних соціальних умов.
Біологізм трактується в цьому контексті як особливий різновид [[Онтологізація|онтологізації]] та [[есенціалізм]]у. Спроба вивести цінності для людського суспільства («повинен») з умов природи («є») в рамках біологізму переважно класифікується як [[натуралістична помилка]] в сучасній [[Етика|етиці]].

== Примітки==
{{reflist|group=прим.}}
=== Література ===
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Соціологізм]], позиція, яка перебільшує вплив соціального.
* [[Органіцизм]]
* [[Психологізм]]

{{Детермінізм}}

[[Категорія:Філософія науки]]
[[Категорія:Філософія біології]]
[[Категорія:Етична теорія]]
[[Категорія:Ідеологія]]