Перегляд вихідного коду сторінки Балійська мова

{{Мова
 | Колір=австронезійські
 | Назва=Балійська мова
 | Самоназва ='''Basä Bali''' (баса́ балі́)
 | Поширена_в= [[Індонезія]] (провінція Балі, острів Ломбок, східний край Яви, південний Сулавесі)
 | Регіон= [[Південно-Східна Азія]]
 | Кількість_носіїв = 3,33 млн.
 | Місце=155
 | Писемність=[[латинська абетка]], [[балійське письмо]]
 | Класифікація=[[Австронезійські мови]]
:[[Малайсько-полінезійські мови]]
::Західнозондські мови
:::Балі-сасацька гілка
 | Державна=
 | Регулює=
 | ISO_639= ban
 | ISO_639-2=ban
 | ISO_639-3=[[iso639-3:ban|ban]]
 | SIL=ban
 |}}
[[File:Balinese language distribution.svg|400px]]
[[File:WIKITONGUES - Ni Luh speaking Balinese.webm|thumb|250px|Балійська мова]]
'''Балійська мова''' ({{lang-ban|Basä Bali}}, {{lang-id|bahasa Bali}}) — мова [[балійці]]в, мешканців [[Індонезія|індонезійського]] острова [[Балі (острів)|Балі]] та прилеглих островів. Відноситься до [[Австронезійські мови| австронезійської сім'ї]]. Мова має два діалекти, які використовуються носіями паралельно: «високий», {{lang-ban|basa alus}}, застосовується переважно в релігії, «низький», {{lang-ban|basa kasar}}, - в повсякденній мові. Їх поєднання утворюють кілька проміжних рівнів балійської мови; вибір одного з рівнів для розмови залежить від ситуації, соціальних статусів співрозмовників тощо і вельми складний для сторонніх. Більшість мовців балійської також володіють [[Індонезійська мова|індонезійською мовою]], в меншій мірі [[Яванська мова|яванською мовою]].

== Класифікація ==
Балійська мова належить до балі-сасакської гілки [[Західнозондські мови|західнозондської зони]] австронезійської сім'ї та близька до сасацької (див. [[Сасаки]]) і сумбавської мов, трохи далі від неї знаходяться [[мадурська мова|мадурська]] та [[малайська мова|малайська]] мови і (в тому числі індонезійська мова). Балійську часто ідентифікують як близьку [[Яванська мова|яванській]], однак лексична схожість обумовлена колонізаторською активністю Яви в минулі століття. Особливо помітний вплив на мову зробило завоювання Балі, яке здійснив [[Гаджі Мада]] в 1343 році.

== Сучасне становище ==

=== Ареал та чисельність ===
Загальна кількість мовців, за даними перепису 2000 року, становить 3,33 млн. Носії компактно проживають на території провінції Балі, яка включає в себе острова [[Балі]], [[Нуса-Пеніда]], [[Нуса-Лембонган]] і [[Нуса-Ченінган]] (загальне населення 3,150 млн), а також в деяких областях на заході острова [[Ломбок]] і на східному краю [[Ява|Яви]]. На [[Сулавесі]] є кілька балійських поселень, кількість носіїв в них оцінюється в 7000<ref name="ethnologue">{{cite web
 |author        = Lewis, M. Paul (ed.).
 |authorlink    = 
 |datepublished = 
 |url           = http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ban
 |title         = Ethnologue. Bali
 |format        = 
 |work          = 
 |publisher     = 
 |accessdate    = 2009-08-30
 |lang          = en
 |archiveurl    = https://www.webcitation.org/66jAv0PJc?url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ban
 |archivedate   = 2012-04-06
}}</ref>.

=== Соціолінгвістичні відомості ===
Статус балійської мови не визначений конституцією Індонезії, однак вона проголошує повагу та захист мов регіонів країни як національного культурного надбання<ref>{{cite web| author        =| authorlink        =| datepublished        =| url        =http://www.embassyofindonesia.org/about/pdf/IndonesianConstitution.pdf| title        =The 1945 Constitution of the Republic of Indonesia| format        =| work        =| publisher        =| accessdate        =2009-09-01| lang        =en| deadlink        =yes| archiveurl        =https://www.webcitation.org/68lbEKRTP?url=http://www.embassyofindonesia.org/about/pdf/IndonesianConstitution.pdf| archivedate        =2012-06-28}}</ref>.

Наразі балійська мова не є літературною і використовується переважно в розмовній мові та в релігії. Друковані матеріали обмежуються шкільними підручниками, релігійними матеріалами та публікацією невеликих оповідань в газетах і журналах. Основною мовою, на якій ведеться навчання в школах, є індонезійська <ref name = "bo117"> Brown, Ogilvie, с. 117. </Ref>. Балійська мова з писемністю на основі латинської абетки дається в початковій школі<ref name="omniglot">{{cite web| author          =Ager, Simon.| last          =| first          =| authorlink          =| datepublished          =| url          =http://www.omniglot.com/writing/balinese.htm| title          =Balinese alphabet, language and pronunciation| format          =| work          =| publisher          =| accessdate          =| lang          =en|  archiveurl          =https://www.webcitation.org/66jAvVkSq?url=http://www.omniglot.com/writing/balinese.htm| archivedate          =2012-04-06}}</ref><ref>{{книга
|автор        = Ryan Ver Berkmoes, Lisa Steer-Guerard, Jocelyn Harewood.
|частина      = 
|заголовок    = Bali & Lombok
|оригінал     = 
|посилання       = https://books.google.com/books?id=-lex_FEAOMUC
|видання      = 10th edition
|місце        = 
|видавництво  = Lonely Planet Publications Pty Ltd
|рік          = 2005
|том          = 
|сторінки     = 45, 369
|сторінок     = 396
|isbn         = 1-74059-681-1
}}</ref>. Також учням викладається традиційне [[балійське письмо]] <ref name = "bo117" />.

=== Діалекти ===
У сучасній балійській мові виділяють два діалекти, які істотно відрізняються [[Лексика|лексично]] - «високий» ''баса алус'' ({{lang-ban|basa alus}} - витончена, вишукана мова) і «низький» ''баса касар'' ({{lang-ban|basa kasar}} - груба мова).

Баса алус являє собою суміш [[санскрит]]у, [[Каві|давньояванської]] та давньобалійської мов, а також сучасних [[Нідерландська мова|нідерландської]] та індонезійської. Він використовується в [[Індуїзм|індуїстських]] текстах, в служіннях, в спілкуванні на релігійну тематику, в сценах лялькового театру ваянг, а також при шанобливому звертанні - молодших до старших, учнів до вчителів, представників нижчої касти ''судр'' ({{lang-ban|sudra}} - [[Шудри|шудра]]) до представників вищих каст, ''тривангса'' <ref group="прим.">Тривангса ({{lang-ban|triwangsa}}) включає в себе три касти: ''брахмана'' ({{lang-ban|brahmana}} - [[брахмани]]), ''ксатріа'' ({{lang-ban|ksatria}} - [[кшатрії]]) та ''весіа'' ({{lang-ban|wesia}} - [[вайш'ї]]). </ref>. Більше 90% балійців належать до судрів і не володіють вищим діалектом в повній мірі, до кшатрій вони звертаються на баса мідіяна, який, на відміну від баса алус, порівняно близький до баса касар.

Для спілкування в сімейному колі, під час сільськогосподарських робіт використовується діалект баса касар, який в значній мірі зберіг лексику давньобалійської мови. Також він застосовується при спілкуванні з дітьми і при зверненні представників вищих каст до судрів.

== Писемність ==
Наразі основним письмовою мовою балійців є індонезійська, якою в більшій чи меншій мірі володіє практично все населення Балі. У шкільних підручниках, публікаціях в пресі, на вивісках та покажчиках на балійській мові застосовується абетка на основі латиниці. У балійської мови існує також власне складове письмо, що використовується в релігійних текстах, а також на вивісках і покажчиках.

=== Латиниця ===
Балійська абетка на основі [[Латинський алфавіт|латиниці]], {{lang-ban|Tulisan Bali}}, складається з 21 літери:
: [[A (латиниця)|Aa]]&nbsp; [[B (латиниця)|Bb]]&nbsp; [[C (латиниця)|Cc]]&nbsp; [[D (латиниця)|Dd]]&nbsp; [[E (латиниця)|Ee]]&nbsp; [[G (латиниця)|Gg]]&nbsp; [[H (латиниця)|Hh]]&nbsp; [[I (латиниця)|Ii]]&nbsp; [[J (латиниця)|Jj]]&nbsp; [[K (латиниця)|Kk]]&nbsp; [[L (латиниця)|Ll]]&nbsp; [[M (латиниця)|Mm]]&nbsp; [[N (латиниця)|Nn]]&nbsp; [[O (латиниця)|Oo]]&nbsp; [[P (латиниця)|Pp]]&nbsp; [[R (латиниця)|Rr]]&nbsp; [[S (латиниця)|Ss]]&nbsp; [[T (латиниця)|Tt]]&nbsp; [[U (латиниця)|Uu]]&nbsp; [[W (латиниця)|Ww]]&nbsp; [[Y (латиниця)|Yy]]

=== Балійське письмо ===
{{main|Балійське письмо}}

== Історія мови ==
Балійська мова виділилася приблизно до VI століття н. е. і протягом декількох століть залишалася розмовною. Перше відоме письмове джерело з'явився в 882 році. У IX - XII ст. мова змінювався внаслідок поширення на Балі [[індуїзм]]у та [[буддизм]]у, запозичуючи лексику з [[санскрит]]у. У наступні століття основний вплив на балійську надавали спочатку [[каві]] - давньояванська мова, а потім [[яванська мова]].

Вже після розділення на рівні балійська випробувала вплив [[Нідерландська мова|нідерландської мови]] в першій половині XX ст., після окупації острова в 1908 році [[Нідерланди|Нідерландами]]. Надалі вплив чинили [[японська мова]] (в період [[Операція в Голландській Ост-Індії|окупації 1942 - 1945 рр.]]), після проголошення незалежності Індонезії - [[Індонезійська мова|індонезійська]], а з розвитком [[туризм]]у - [[англійська мова|англійська]] <ref> Marsaja, с. 79. </Ref>. Хоча в містах самого Балі діти вже не говорять балійською мовою, їх рідна мова - індонезійська або навіть англійська, але балійська мова широко використовується переселенцями з Балі на Яву, Калімантан, Сулавесі після виверження вулкана 1962 року, і там вона - жива і їй ніщо не загрожує. Збереглася вона і в районах традиційного проживання балійців на сході Яви, на заході острова Ломбок, в сільській місцевості тощо. Та й на самому Балі нею розмовляють близько 1 млн осіб, хоча вже, в основному, тільки середнього та похилого віку. <ref>{{Cite web |url=http://www.thejakartapost.com/news/2012/03/30/balinese-language-will-never-die.html |title=Ni Komang Erviani, Балійська мова ніколи не помре // Jakarta post 2012 |accessdate=22 листопада 2019 |archive-date=7 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191107145332/https://www.thejakartapost.com/news/2012/03/30/balinese-language-will-never-die.html }}</ref>

== Лінгвістична характеристика ==

=== Фонетика та фонологія ===

==== Голосні ====
У балійській мові шість голосних:
{| class="wikitable" style="text-align: center"
!
! [[Голосний переднього ряду|передній ряд]]
! [[Голосний середнього ряду|середній ряд]]
! [[Голосний заднього ряду|задній ряд]]
|-
! [[Голосний високого підняття|високого підняття]]
| [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|i]]
|
| [[Огублений голосний заднього ряду високого підняття|u]]
|-
! [[Голосний середнього підняття|середнього підняття]]
| [[Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття|e]]
| [[Шва|ə]]
| [[Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття|o]]
|-
! [[Голосний низького підняття|низького підняття]]
|
| [[Неогублений голосний переднього ряду низького підняття|a]]
|
|}
==== Приголосні ====
Кількість приголосних в балійській мові становить 18 або 19. Думки про [[Гортанна змичка|гортанну змичку /ʔ/]] варіюється від невизнання її фонеміческі значущою (із застереженням про можливість розгляду її в якості альтернативи фінального {{IPA|/k/}} в окремих говорах) <ref name = "bo117" /> до твердження про її появу в словах, що закінчуються на -d, -t та -k<ref name="eiseman">{{cite web| author          =Fred B. Eiseman, Jr.| last          =| first          =| authorlink          =| datepublished          =| url          =http://www.balivision.com/Article_Resources/TheBaliniseLanguage.asp| title          =The Balinese Languages| format          =| work          =| publisher          =| accessdate          =2009-09-07| lang          =en| archiveurl          =https://www.webcitation.org/66jAyRvtI?url=http://balibagusholiday.com/| archivedate          =2012-04-06}}</ref>.
{| class="wikitable" style="text-align: center"
!colspan="2"|
! [[Губно-губні приголосні|губно-губні]]
! [[Ясенні приголосні|ясенні]]
! [[Середньопіднебінний приголосний|палаталізовані]]
! [[Задньоязиковий приголосний|задньоязикові]]
! [[Гортанний приголосний|гортанні]]
|-
!rowspan="2"| [[Проривні приголосні|проривні]] або<br />[[африкат]]и
! <small>глухі</small>
| [[Глухий губно-губний проривний|p]]
| [[Глухий ясенний проривний|t]]
| [[Глухий заясенний африкат|tʃ]]
| [[Глухий м'якопіднебінний проривний|k]]
| [[Гортанна змичка|ʔ]]
|-
! <small>дзвінкі</small>
| [[Дзвінкий губно-губний проривний|b]]
| [[Дзвінкий ясенний проривний|d]]
| [[Глухий заясенний африкат|dʒ]]
| [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|ɡ]]
|
|-
!colspan="2"| [[Фрикативні приголосні|фрикативні]]
|
| [[Глухий ясенний фрикативний|s]]
|
|
| [[Глухий гортанний фрикативний|h]]
|-
!colspan="2"| [[Носові приголосні|носові]]
| [[Губно-губний носовий приголосний|m]]
| [[Ясенний носовий приголосний|n]]
| [[Твердопіднебінний носовий приголосний|ɲ]]
| [[М'якопіднебінний носовий приголосний|ŋ]]
|
|-
!colspan="2"| [[Боковий приголосний|латерали]]
|
| [[Ясенний боковий апроксимант|l]]
|
|
|
|-
!colspan="2"| [[Дрижачий приголосний|дрижачі]]
|
| [[Ясенний дрижачий приголосний|r]]
|
|
|
|-
!colspan="2"| [[апроксимант]]и
| [[Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант|w]]
|
| [[Твердопіднебінний апроксимант|j]]
|
|
|}
==== Відповідність орфографії ====

{| class="standard" style="text-align:center; font-family: Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, sans-serif;"
|-----
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
| width="1" rowspan="16" | &nbsp;
! <span style="font-size:smaller;">літера</span> !! <span style="font-size:smaller;">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
|-----
| A a || | {{IPA|a}}, {{IPA|ə}} || D d || {{IPA|d}}, {{IPA|ʔ}} || H h || {{IPA|h}} || K k || {{IPA|k}}, {{IPA|ʔ}} || N n || {{IPA|n}} || R r || {{IPA|r}} || U u || {{IPA|u}}
|-----
| B b || {{IPA|b}} || E e || {{IPA|e}}, {{IPA|ə}} || I i || {{IPA|i}} || L l || {{IPA|l}} || O o || {{IPA|o}} || S s || {{IPA|s}} || W w || {{IPA|w}}
|-----
| C c || {{IPA|tʃ}} || G g || {{IPA|ɡ}} || J j || {{IPA|dʒ}} || M m || {{IPA|m}} || P p || {{IPA|p}} || T t || {{IPA|t}}, {{IPA|ʔ}} || Y y || {{IPA|j}}
|-----
|}

За допомогою сполучень передаються такі звуки:

* ny — {{IPA|ɲ}},
* ng — {{IPA|ŋ}}.

== Примітки ==
{{примітки|group=прим.}}
{{reflist}}
{{lang-stub}}

[[Категорія:Австронезійські мови]]
[[Категорія:Мови Індонезії]]