Перегляд вихідного коду сторінки БА-64

{{Бронетехніка
|назва                    = БА-64
|зображення               = Ba64 nn.jpg
|опис_зображення          = Меморіальний БА-64Б в Нижньогородському Кремлі
|класифікація             = легкий [[бронеавтомобіль]]
|модифікація              = 
|компонувальна схема      = класична
|вартість                 = 
|країна-виробник          = {{USSR}}
|розробник                = [[Грачов Віталій Андрійович]]
|компанія-виробник        =
|роки виробництва         = [[1942]]–[[1945]]
|кількість виробів        = 9110
|роки експлуатації        = [[1942]]&nbsp;— [[1950-ті]]
|модифікації              =
|основні країни-оператори = {{USSR}}
|війни                    =
|бойова маса              = 2,36
|екіпаж                   = 2
|десант                   =
|довжина                  = 3660
|ширина                   = 1530
|висота                   = 1900
|кліренс                  = 210
|база                     = 2100
|колія                    = 1240
|тип броні                = сталева катана
|лоб корпусу              =
|лоб корпусу (верх)       = 12/40°
|лоб корпусу (середина)   = 6/84°
|лоб корпусу (низ)        = 9/30—52°
|борт корпусу             =
|борт корпусу (верх)      = 6—9/30°
|борт корпусу (низ)       = 6—7/30°
|корма корпусу            =
|корма корпусу (верх)     = 9/30°
|корма корпусу (середина) =
|корма корпусу (низ)      = 6/35°
|дах корпусу              = 6
|днище                    = 4
|лоб башти                = 9/30°
|маска гармати            =
|борт башти               = 9/30°
|корма башти              = 9/30°
|дах башти                = відкритий
|активний захист          =
|динамічний захист        =
|основне озброєння        =
|калібр, марка та тип гармати =
|довжина ствола           =
|скорострільність         =
|кути ВН                  = −36…+54°
|кути ГН                  =
|дальність стрільби       =
|боєкомплект гармати      =
|приціли                  = діоптричний
|кулемети                 = 1 × 7,62-мм [[ДТ-29]]
|боєкомплект              =
|додаткове_озброєння      =
|боєкомплект (2)          =
|тип, марка двигуна       = ГАЗ-ММ [[Рядний двигун|рядний]] <br/> 4-[[Циліндр (двигун)|циліндровий]] [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]] [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодження]]
|потужність двигуна       = 50
|пальне                   =
|трансмісія               =
|підвіска                 = на листових [[ресора]]х і гідравлічних [[амортизатор]]ах
|колісна формула          = 4×4
|швидкість по шосе        = 80
|швидкість по перетятій місцевості  =
|запас ходу по шосе                 = 560
|запас ходу по перетятій місцевості =
|питома потужність          = 21,2
|питомий тиск на ґрунт      =
|допустимий нахил           =
|підйом, що долається       = 36
|стінка, що долається       = 0,25
|рів, що долається          = 0,35
|брід, що долається         = 0,9
|засоби зв'язку             =
}}

'''БА-64'''&nbsp;— [[СРСР|радянський]] легкий [[бронеавтомобіль]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Був створений в липні&nbsp;— грудні [[1941]] року на шасі [[Повний привід|повнопривідного]] [[Легковий автомобіль|легкового автомобіля]] [[ГАЗ-64]] з використанням як довоєнних радянських напрацювань по повнопривідним бронеавтомобілям нового покоління, так і з використанням досвіду, отриманого при вивченні трофейних [[Німеччина|німецьких]] бронеавтомобілів. БА-64 став першим радянським серійним повнопривідним бронеавтомобілем, залишився єдиною машиною цього класу, прийнятою на озброєння в СРСР в роки війни, а також став останнім радянським бронеавтомобілем класичного типу<ref group="зн">Схожі з бронеавтомобілем бойові броньовані машини розроблялися і приймалися на озброєння в СРСР і в подальшому, офіційно вони класифікувалися інакше: [[БРДМ-1]] і [[БРДМ-2]]&nbsp;— як [[Бойова розвідувальна машина|БРМ]], а [[БТР-40]]&nbsp;— як легкий [[бронетранспортер]]; хоча в західній історіографії перші дві з них і, рідше, БТР-40, традиційно класифікують як бронеавтомобілі</ref>. Всього в ході серійного виробництва БА-64, з квітня [[1942]] по початок [[1946]] року, було випущено 9110 бронеавтомобілів цього типу.

БА-64 активно використовувалися радянськими військами з літа [[1942]] року аж до кінця війни, переважно у ролі
[[Бойова розвідувальна машина|розвідувальних машин]], і також для безпосередньої підтримки [[Піхота|піхоти]]. У післявоєнні роки БА-64 використовувалися в основному в ролі навчально-бойових машин і були зняті з озброєння [[Радянська Армія|Радянської Армії]] в першій половині [[1950-ті|1950]]-х років. БА-64 також поставлялися ряду союзних СРСР країн і в незначних масштабах використовувалися армією [[КНДР]] в [[Корейська війна|Корейській війні]].

== Історія створення ==
До початку [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] єдиним що знаходятився у виробництві легким [[Бронеавтомобіль|бронеавтомобілем]] в [[СРСР]] був [[БА-20 | БА-20М]]. Створений у середині [[1930-ті|1930-х років]] на базі [[Легковий автомобіль|легкового автомобіля]] [[ГАЗ-М-1]], БА-20 до [[1941]] року встиг застаріти: його [[Задній привід|задньопривідне]] шасі не забезпечувало достатньої прохідності на пересіченій місцевості, а броня, яка захищала лише від небронебійних куль, не відповідала зрослим вимогам по захищеності.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 3}} З 1941 року, у зв'язку зі скороченням виробництва ГАЗ-М-1 і переходом до випуску нового [[Повний привід|повнопривідного]] автомобіля [[ГАЗ-64]], було вирішено перевести легкий бронеавтомобіль на базу останнього.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 291}} Роботи по бронеавтомобілях нового покоління, що використав повнопривідне шасі і корпус з раціональними кутами нахилу броні, велися в СРСР ще в передвоєнні роки, але не зайшли далі створення дослідних зразків.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 326}}

Ідея розробки нового бронеавтомобіля була подана в ініціативному порядку конструкторами [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗу]] після початку війни. Після схвалення керівництва, [[17 липня]] 1941 конструкторським бюро під керівництвом [[Грачов Віталій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Грачова]] були розпочаті роботи по майбутньому БА-64.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 3}} Попередня проробка компоновки бронеавтомобіля здійснювалася Ф.&nbsp;А.&nbsp;Лепендіним. Спочатку планувалося обмежитися переведенням на нове шасі бронекорпуса і устаткування БА-20, але вже незабаром стало очевидно, що рівень його броньового захисту недостатній, а нераціональна форма і компоновка корпусу не дозволяють її підсилити без значного збільшення ваги конструкції. У зв'язку з цим було вирішено розробляти повністю нову конструкцію, орієнтуючись при цьому на передвоєнні дослідні машини, такі як [[ЛБ-62]].{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 3}} При створенні враховувався досвід бойового застосування радянських бронеавтомобілів в початковий період війни, {{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 416}} також вплив на конструкторів зробило вивчення трофейного [[Третій рейх|німецького]] бронеавтомобіля, імовірно [[Sd.Kfz.221]] (або [[Sd.Kfz.222]]), продемонстрованого на Полігоні НДІ БТ в [[Кубинка|Кубинці]] [[23 серпня]], а [[7 вересня]] переведеного на ГАЗ для детального вивчення.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 3}}

[[16 вересня]] відбулася нарада, на якій обговорювалася концепція майбутнього бронеавтомобіля, що отримав назву '''«64-Б»'''. Крім конструкторського колективу, участь у ньому взяли головний конструктор заводу [[Ліпгарт Андрій Олександрович (інженер)|А.&nbsp;О.&nbsp;Ліпгарт]] і його заступник по танкобудуванню [[Астров Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Астров]], що займався розробкою [[Класифікація танків|малих]] і [[Легкий танк|легких]] [[танк]]ів. За підсумками наради було вирішено створювати бронеавтомобіль з гранично мінімізованим заброньованим обсягом і коротким, лише незначно виступаючим по довжині за межі рами корпусом. Нововведенням стало також введення різкої [[Диференційований бронезахист|диференціації]] бронезахисту. Внутрішнє компонування бронеавтомобіля також вийшло максимально стиснутим, для розміщення [[Паливний бак|паливного бака]] в кормовій, найменш вражаємої в бою, частини машини, довелося навіть насунути місце водія на моторний відсік, помістивши його на [[Коробка передач|коробці передач]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 5}} Майбутній бронеавтомобіль, крім покладеної на БА-20 функцій командирської [[Військова розвідка|розвідки]], зв'язку та обслуговування розвідгруп, завдяки кращій прохідності, планувалося застосовувати також для переслідування відступаючого противника, служби управління боєм, боротьби з [[Десант повітряний|авіадесантом]] противника або, завдяки малій масі, для використання у власних авіадесантних операціях. Машину передбачалося також використовувати для забезпечення [[Протиповітряна оборона|ППО]] [[танкові війська|танкових]] і [[Кавалерія|кавалерійських]] частин, тому її зброя повинна була бути здатна вести вогонь і по повітряним цілям.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 4}}

[[Файл:GAZ-64-bw.jpg|thumb | ГАЗ-64]]
Розробкою бронекорпуса, позначається як '''ГАЗ-125''', займалися кузовні фахівці заводу&nbsp;— Б.&nbsp;Т.&nbsp;Комаревський, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Самойлов, Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Сорочкін і Г.&nbsp;О.&nbsp;Носов, а також конструктор танкового [[ОКБ]] О.&nbsp;С.&nbsp;Маклаков, який займався проектуванням [[башта (зброя)|башти]] бронеавтомобіля, і М.&nbsp;О.&nbsp;Астров, що здійснював консультацію робіт.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 5}} [[13 жовтня|13]] та [[15 жовтня]] були закінчені перший і другий варіанти компоновки машини, після чого до роботи приступив колектив під керівництвом провідного конструктора по машині Г.&nbsp;М.&nbsp;Вассермана, що займався переробкою шасі ГАЗ-64 під роль бронеавтомобіля. Деталі, що розроблялися для бронеавтомобіля, отримали спочатку індекс '''«64-Е»''', а пізніше, після модернізації -'''«64-Ж»'''.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 6 }} Незважаючи на брак досвіду у більшості конструкторів, проектування просувалося швидкими темпами. [[24 листопада|24]]&nbsp;— [[27 листопада]] був зібраний броньовий корпус, продемонстрований [[маршал]]у [[Ворошилов Климент Єфремович|К.&nbsp;Є.&nbsp;Ворошилову]], який взяв після цього роботу над бронеавтомобілем під свій контроль. Збірка прототипу бронеавтомобіля почалася [[5 грудня]], а [[9 січня]] [[1942]] року в основному закінчений прототип під управлінням Грачова здійснив свій перший виїзд, що пройшов у цілому успішно, за винятком виявиленої слабкості [[Підвіска автомобіля|підвіски]]. Башта при цьому, хоча і не повністю укомплектована, всупереч деяким джерелам на бронеавтомобілі вже присутня, будучи вперше встановлена на нього ще [[12 грудня]]. Бронеавтомобіль отримав заводський індекс '''«64-125»''' і на наступний день був повністю зібраний і продемонстрований Ворошилову.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 8}}

Заводські випробування «64-125» тривали ще протягом місяця, при цьому знову виявилася слабкість підвіски, яка неодноразово виходила з ладу. [[17 лютого]] бронеавтомобіль був продемонстрований вже Наркомові танкової промисловості [[Малишев В'ячеслав Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Малишеву]] в [[Москва|Москві]]. Тоді ж було затверджено остаточне, військове, позначення для нової машини&nbsp;— '''БА-64'''. [[21 лютого|21]]&nbsp;— [[23 лютого]] бронеавтомобіль провів випробування озброєння на Софрінському артилерійському [[випробування (техніка)|полігоні]] та полігоні заводу №&nbsp;8, а [[3 березня]], разом з новим легким танком [[Т-70]], БА-64 був продемонстрований в [[Московський Кремль|Кремлі]] перед членами уряду, в тому числі [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й.&nbsp;В.&nbsp;Сталіним]]. Після проведення всіх необхідних доробок, БА-64 був постановою [[Державний комітет оборони|ДКО]] від [[14 березня]] прийнятий на озброєння.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 9}} Постановою [[Рада народних комісарів СРСР|РНК СРСР]] від [[10 квітня]] 1942 Грачову була присвоєна [[Сталінська премія]] третього ступеня, одночасно за розробку ГАЗ-64 і БА-64 на його базі.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 10}}

== [[Серійне виробництво]] ==
Виробництво БА-64 було розгорнуто на [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗі]] в квітні [[1942]] року, перші серійні бронеавтомобілі були зібрані вже в тому ж місяці, однак в той період вони не були прийняті військовим прийманням через відсутності кулестійких [[Автомобільна шина|шин]] типу «ГК». Тим не менш, перші 35 БА-64 були прийняті військовими вже на початку травня.{{Sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 351}} Броньовий корпусу для машин дослідної партії і нульової серії виготовлялися на [[Завод № 177|заводі №&nbsp;177]] в [[Викса|Виксі]], але надалі був організований їх випуск на кузовному корпусі ГАЗу.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 10}} Перший час виробництво БА-64 гальмувалося затримками з поставкою комплектуючих, насамперед [[двигун]]ів, [[Міст (автомобіль)|мостів]] і шин, але з липня 1942 року заводу вдалося домогтися виконання плану. {{sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 351 }} Разом з накопиченням досвіду експлуатації і бойового застосування бронеавтомобіля в його конструкцію почали вносити зміни. Вже в червні були ліквідовані відкидні [[Граната|протигранатні]] сітки над [[башта (зброя)|баштою]], як такі що не виправдовують себе. У липні було встановлено вентиляційний отвір в даху відділення управління, так як річна експлуатація БА-64 показала, що температура в жилих відділеннях бронеавтомобіля могла доходити до 55-60&nbsp;°C, а у вересні&nbsp;— регульований вентиляційний люк в даху моторного відділення, оскільки його вентиляція теж виявилась недостатньою.{{sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 353}}

[[Файл:BA64 26.jpg|thumb | БА-64 ранніх випусків]]

Експлуатація виявила також і недостатню надійність БА-64: при гарантованому пробігу в {{formatnum:10000}}&nbsp;км, за повідомленнями з військ, багато бронеавтомобілів виходили з ладу вже при 1000-4000&nbsp;км пробігу.{{Sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 353 }} Основною причиною виходу бронеавтомобілів з ладу була поломка переобтяженого заднього [[Міст (автомобіль)|моста]], що траплялась переважно в результаті неправильної експлуатації, коли рух на низьких передачах проходив без включення переднього моста і підвищений [[Момент сили|крутний момент]] повністю передавався на задній міст. Для усунення цього, з [[3 листопада]] 1942 року як тимчасовий захід був введений передній міст, що не відключався; на вже випущених бронеавтомобілях переробка здійснювалася силами військових майстерень.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 18}} Надалі для вирішення цієї проблеми в листопаді 1942&nbsp;— лютому [[1943]] років в конструкцію БА-64 було внесено низку змін, спрямованих на посилення півосей і мостів. Перевантаженою виявилась також [[Підвіска автомобіля|підвіска]] передніх коліс, для усунення пробоїв якої в лютому 1943 року була введена додаткова пара гідравлічних [[амортизатор]]ів і посилені [[Ресора|ресори]]. Також для кращого огляду місцевості водієм з березня 1943 року були введені оглядові лючки, які закривались броньовими заслінками.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 19}}{{sfn | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} .

[[5 червня|5]]&nbsp;— [[14 червня]] ГАЗ піддався ряду масованих [[Авіаналіт|нальотів]] [[Німеччина|німецької]] авіації, в результаті чого був повністю зруйновані або серйозно пошкоджені ряд цехів, у тому числі й той, що виготовляв броньові корпуси і поставляв двигуни ''ГАЗ-ММ'' моторний корпус №&nbsp;1. Крім того, було повністю виведено з ладу постачання виробництва [[Стисле повітря|стисненим повітрям]] і частково&nbsp;— [[Електроенергія|електроенергією]], що тимчасово паралізувало роботу. Згорів і механоскладальний цех ''МСЦ-5'', що здійснював збірку БА-64, в результаті чого випуск бронеавтомобілів з [[7 червня]] був припинений повністю і до переходу на модифікацію БА-64Б відновлений вже не був.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 22}} Всього з квітня 1942 по червень 1943 року був випущений 3901 бронеавтомобіль БА-64, в тому числі 1352 у радійному варіанті.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 419}}

=== БА-64Б ===
Однією з головних проблем БА-64 була також недостатня бічна стійкість, обумовлена вузькою для машини такого класу [[Колія коліс|колією]] базового [[ГАЗ-64]] в поєднанні з порівняно високим [[Центр ваги|центром ваги]] бронеавтомобіля. Необхідність розширення колії БА-64 стала очевидна конструкторам ще під час випробувань його прототипу навесні [[1942]] року, але для якнайшвидшого початку випуску бронеавтомобіля було вирішено відкласти введення ширшої колії, оскільки це вимагало перебудови налагодженого виробництва агрегатів шасі тоді, коли [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗ]] був вже завантажений освоєнням випуску нових зразків бронетехніки, таких як [[танк]] [[Т-70]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 19}} Тим не менш, з [[31 серпня]] 1942 року за ініціативою [[Конструкторське бюро|конструкторського бюро]] все ж були розпочаті роботи зі створення модифікації БА-64 з розширеною колією, а [[26 вересня]] були передані [[Головне автобронетанкового управління|ГАБТУ]] на затвердження план докорінної модернізації бронеавтомобіля і програма його випробувань. Перший прототип модернізованого БА-64, який отримав заводське позначення '''64-125-Б''', був виготовлений в жовтні 1942 року{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 20}} і в кінці того ж місяця надійшов на випробування.{{sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 354}}

Покращена модель БА-64Б була запущена в [[серійне виробництво]] в 1943 році. Як база для неї використаний легкий армійський всюдихід [[ГАЗ-67Б]] з ширшою колією. Це поліпшило бічну стійкість у порівнянні з вихідним варіантом БА-64. [[Турельна установка]] кулемета ДТ була замінена на баштову. Серійний випуск БА-64Б тривав до 1946 року включно (тоді побудували останні 62 машини).

БА-64Б використовували чехословацькі і польські з'єднання, сформовані на території [[СРСР]]. Після закінчення Другої світової війни частина БА-64Б була передана [[НДР]], де вони успішно виконували функції поліцейських бронемашин. БА-64Б також поставляли до Північної Кореї, Китаю і Югославії.

{| cellspacing="0" cellpadding="2" style="background:#fff; border-collapse:collapse; border:1px solid #996; line-height:1.5; margin:1ex 0; text-align:center"
|- style="background-color:#996; color:#fff"
| colspan="7"| '''Виробництво БА-64 і БА-64Б, шт.'''{{sfn|Солянкін і ін.|2005|сторінки=419}}
|- style="background-color:#ddb"
| style="border:1px solid #996; text-align:left; width:auto"| Модифікація / Рік
| style="border:1px solid #996; width:13%"| 1942
| style="border:1px solid #996; width:13%"| 1943
| style="border:1px solid #996; width:13%"| 1944
| style="border:1px solid #996; width:13%"| січень&nbsp;— травень 1945
| style="border:1px solid #996; width:13%"| після травня 1945
| style="border:1px solid #996; width:13%"| Всього
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left"| БА-64 лінійний
| style="border:1px solid #996" | 1770
| style="border:1px solid #996" | 779
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | 2549
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left"| БА-64 радійний
| style="border:1px solid #996" | 779
| style="border:1px solid #996" | 636
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | 1352
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left"| БА-64Б лінійний
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | 191
| style="border:1px solid #996" | 1596
| style="border:1px solid #996" | 448
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left"| БА-64Б радійний
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | 214
| style="border:1px solid #996" | 1404
| style="border:1px solid #996" | 420
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left"| Всього
| style="border:1px solid #996" | 2486
| style="border:1px solid #996" | 1820
| style="border:1px solid #996" | 3000
| style="border:1px solid #996" | 868
| style="border:1px solid #996" |
| style="border:1px solid #996" |
|-
|}

== Подальший розвиток і спеціалізовані варіанти ==

=== Модифікації з посиленим озброєнням ===
'''БА-64Б з кулеметом СГ-43'''&nbsp;— прийняте в літературі позначення дослідного варіанту ''БА-64Б'', оснащеного [[кулемет]]ом [[СГ-43]]. Прототип такого бронеавтомобіля був виготовлений на базі ''БА-64Б'' в [[Конструкторське бюро|КБ]] [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗу]] в березні [[1944]] року і відрізнявся від серійної машини установкою прийнятого на озброєння в [[1943]] році нового кулемета СГ-43, що перевершував [[ДТ-29]] в підвищеній за рахунок [[Стрічка (зброя)|стрічкового]] живлення бойової [[Скорострільність|скорострільності]] і більшою прицільною дальністю стрільби. Випробування виявили ряд проблем з розміщенням кулемета в башті і його поведінкою при стрільбі, що спричинило припинення подальших робіт у цьому напрямку.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 429}}

'''БА-64Д'''&nbsp;— дослідний варіант БА-64 з установкою 12,7-мм [[великокаліберний кулемет|великокаліберного кулемети]] [[ДШК]]. На відміну від штатного ДТ-29, [[бронепробивність]] ДШК давала бронеавтомобілю можливість боротися з легкою [[Бронетехніка|бронетехнікою]], а в поєднанні з в рази більшою вагою секундного залпу&nbsp;— різко підвищувала його ефективність у забезпеченні [[Протиповітряна оборона|ППО]]. Роботи з ''БА-64Д'' були розпочаті вже у вересні [[1942]] року, проте вже на початковому етапі з'ясувалося, що розміри і [[відбій]] ДШК, набагато більші, ніж у штатного кулемета, а також необхідність установки [[Коліматорний приціл|коліматорного прицілу]] ''К-8Т'' для зенітної стрільби, вимагають створення нової, більш жорсткої конструкції [[башта (зброя)|башти]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 28}} Роботи з перепроектування почалися [[3 жовтня]] 1942 року, а дослідний зразок ''БА-64Д'' був закінчений [[20 березня]] 1943 року. Від серійної машини його відрізняла, перш за все, нова башта збільшеного розміру, зі збільшеними до 12&nbsp;мм завтовшки броньовими листами. Башта встановлювалася на кульковій опорі на даху бойового відділення, яку також довелося розширити і посилити, і наводилася по горизонталі за допомогою гвинтового механізму. Оскільки стандартну коробку з патронною стрічкою ДШК в тісній башті розмістити не вдалося, конструкторам довелося замінити її барабанним [[Магазин (зброя)|магазином]] на 30 [[патрон (зброя)|патронів]].

[[6 квітня]] була проведена демонстрація бронеавтомобіля, яка виявила ненадійну роботу [[кулемет]]а з новим магазином і зниження точності стрільби через розгойдування легкого і вузькоколійного шасі потужним відбоєм кулемета. Незважаючи на початі роботи по усуненню недоліків ''БА-64Е'', які перейшли на більш відповідне шасі ''БА-64Б'', основний з них&nbsp;— ненадійне магазинне живлення кулемета, усунути було неможливо, і в підсумку роботи в цьому напрямку були припинені.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 427}} Опрацьовувалася також можливість встановлення в башті 25-мм малокаліберна [[автоматична гармата|автоматичної гармати]], але ця розробка не дійшла навіть до побудови прототипу.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 29}}

'''БА-64 з протитанковою рушницею'''&nbsp;— різні варіанти установки на БА-64 14,5-мм [[Протитанкова рушниця|протитанкової рушниці]] [[ПТРС | ПТРС-41]]. [[Бронепробивність]] ПТРС давала бронеавтомобілям можливість боротися з легкою і частково&nbsp;— із середньою бронетехнікою, хоча і за рахунок низької ефективності неавтоматичної рушниці в інших завданнях. Розробка установки ПТРС на БА-64 була розпочата [[2 листопада]] 1942 року, але пізніше була відкладена через більш високий пріоритет ''БА-64Д''. Роботи з установки протитанкової рушниці, неодноразово поновлюючись і знову відкладаючись, продовжилися в 1943 році, але в кінцевому підсумку були припинені. Самостійна установка [[ПТРС-41]] замість кулемета проводилася в деяких частинах, але поширення не отримала.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 31}}

=== Залізничні модифікації ===
'''БА-64В'''&nbsp;— дослідна [[залізничний транспорт|залізнична]] модифікація БА-64. Був розроблений влітку [[1942]] року на [[Виксунський завод|Виксунському заводі]]. Перший прототип ''БА-64В'' був виготовлений на Виксунському заводі в липні того ж року, а в [[1943]] році до нього додалися ще три дослідні зразки, зібрані на [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗі]]. Від серійного ''БА-64'' залізничний варіант відрізнявся лише наявністю змінних залізничних коліс, взятих з залишків при виробництві бронеавтомобіля [[БА-20]]жд. Випробування бронеавтомобіля показали швидкий знос ряду вузлів і агрегатів, а також недостатню швидкість заднього ходу, через що ''БА-64В'' на озброєння прийнятий не був, хоча виробництво залізничної модифікації надалі все ж було розпочато, вже на базі ''БА-64Б''.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 424}}

'''БА-64Г'''&nbsp;— друга дослідна залізнична модифікація БА-64. Розробка його була здійснена [[Конструкторське бюро|КБ]] ГАЗу в липні&nbsp;— вересні 1942 року. Перший прототип ''БА-64Г'' був закінчений на початку листопада того ж року, а після проведених в тому ж місяці випробувань, в січні [[1943]] року був виготовлений другий, доопрацьований, прототип. Обидва прототипи базувалися, в свою чергу, на дослідному ширококолійному прототипі ''БА-64-125Б''. Ходова частина ''БА-64Г'' відрізнялася наявністю двох підйомних, частково підресорених, візків із залізничними колесами малого діаметра, а рух здійснювався за рахунок контакту з полотном залізниці гумових шин. Крім цього, дослідні зразки відрізнялися установкою [[Роздавальна коробка|роздавальної коробки]] з таким що не відключається переднім мостом і механізмом реверсу, що дозволяло рух заднім ходом з повною швидкістю, а також наявністю залізничної сигналізації. Роботи з ''БА-64Г'' були припинені влітку 1943 року, коли через зниження бойового застосування [[бронепоїзд]]ів організацію його виробництва визнали зайвою.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 425 }}

=== Бронетранспортери ===
'''БА-64Е'''&nbsp;— [[бронетранспортер]] (позначався як «десантний бронеавтомобіль») на базі БА-64. Роботи з ''БА-64Е'' почалися на [[Горьковський автомобільний завод|ГАЗі]] ще у вересні [[1942]] року й були викликані браком в радянській армії бронетранспортерів. Хоча з самого початку було очевидно, що БА-64 з його вузьким і тісним корпусом мало підходить для такої ролі, він був єдиною колісною бронемашиною, яка серійно вироблялася в той час. Через завантаження конструкторського бюро роботами по доопрацюванню бронеавтомобіля, роботи по бронетранспортеру були незабаром відкладені і відновилися лише навесні [[1943]] року. Перший прототип БА-64Е, все ще на базі вузькоколійного ''БА-64'', був зібраний [[3 березня]] і мав на місці бойового відділення відкрите зверху десантне, піхотинці в якому розташовувалися на двох лавах спиною до бортів. Посадка і висадка десантників проходила через двері в кормі, а борти десантного відділення були нарощені приварюванням додаткових листів, які захищали бійців при веденні вогню поверх них. Озброєння машини складав все той же [[кулемет]] [[ДТ-29]], але розміщений на [[Турель|турелі]] над відділенням управління. Випробування прототипу, як і очікувалося, показали його тісноту і важкість швидкого входу і виходу з неї, які важливі для десантників.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 31}}

Роботи по бронетранспортеру, тим не менш, продовжилися, і [[3 квітня]] був зібраний другий прототип, цього разу вже на ширококолійному шасі ''БА-64Б''. Крім цього, від першого варіанту його відрізняла відсутність кулемета, визнаний непотрібним і нарощування бортів, замість якого додали два збройових порти, що закривалися кришками в бортах десантного відділення. Роботи по машині мали невисокий пріоритет і в умовах завантаженості конструкторського бюро більш важливими заходами просувалися повільно, але, тим не менше, до кінця 1943 року були побудовані три прототипи, спрямовані на військові випробування. Тривали з лютого по березень [[1944]] року випробування дали негативний результат і прийняття БА-64Е на озброєння було не рекомендовано, хоча були дані та рекомендації для подальшого розвитку його конструкції. Доопрацювання бронетранспортера тривала до кінця року, але на озброєння він прийнятий так і не був.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 32}} Всього було виготовлено, за різними даними, від восьми{{sfn-1 | Солянкін і ін | 2005 | сторінки = 428}} до одинадцяти{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 32}} БА-64Е. За рекомендацією [[маршал]]а [[Федоренко Яків Миколайович|Я.&nbsp;М.&nbsp;Федоренко]] на базі БА-64Е була розроблена [[командно-штабна машина]] з установкою потужної [[Радіостанція|радіостанції]] ''12-РТМ''. За одними даними, машині було привласнено позначення '''БАШ-64''' або '''БАШ-64Б''',{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 428}} по іншим же&nbsp;— офіційним воно не було і використовувалося лише в літературі.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 32}} БАШ-64 отримала позитивну оцінку командування, і розглядалося питання про запуск її в серійне виробництво, але зважаючи завершення війни і непотрібності подібної компромісної машини в умовах мирного часу, роботи по ній в підсумку теж були припинені.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 32}}

Крім нездійснених заводських проектів, переробка БА-64 здійснювалася і в частинах, в основному до кінця війни. При цьому з пошкоджених бронеавтомобілів зрізалися верхні листи корпусу, і встановлювалося будь-яке підходяще вітрове скло, в результаті чого виходила півброньована командирська машина на 1-2 пасажирів.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 36}}

== Модифікації ==
* '''БА-64'''&nbsp;— первісна модель бронеавтомобіля з обертовою баштою з турельною установкою ДДТ на шасі ГАЗ-64.
* '''БА-64Б'''&nbsp;— модернізований варіант бронеавтомобіля на шасі ГАЗ-67 і ГАЗ-67Б.
* '''БАШ-646'''&nbsp;— штабний варіант бронеавтомобіля з різними варіантами бронекорпуса.
* '''БА-64Д''' (Д&nbsp;— позначення для ДШК)&nbsp;— модифікація з 12,7-мм [[великокаліберний кулемет|великокаліберним кулеметом]] [[ДШК]]. Іноді позначається як БА-64К або БА-64ДШК.
* '''БА-64Е'''&nbsp;— [[бронетранспортер]] для шістьох піхотинців.
* '''БА-64В''' і'' 'БА-64Г''' (іноді звані'''БА-64ЖД''')&nbsp;— два варіанти [[дрезина|бронедрезини]] на базі БА-64, виробництва, відповідно, Виксунського металургійного заводу і [[Горьківський автомобільний завод|ГАЗу]].
* '''[[БА-643]]''' (іноді званий '''БА-64СХ''')&nbsp;— експериментальний напівгусеничний [[снігохід]] на базі БА-64.

== Опис конструкції ==
[[Файл:BA-64 Dresden.jpg| thumb | 300px | БА-64 пізнього випуску в [[Військово-історичний музей (Дрезден)|музеї в Дрездені]]]]
БА-64 мав компоновку з розміщенням моторно-трансмісійного відділення в лобовій частині машини, а відділення управління та бойового відділення&nbsp;— в кормовій. [[Екіпаж]] бронеавтомобіля складався з двох чоловік: [[Механік-водій|механіка-водія]] і командира, який виконував також функції баштового стрільця.

=== Броньовий корпус і башта ===
БА-64 мав [[Диференційований бронезахист|диференційований]] протикульний броньовий захист. Броньовий корпус БА-64 збирався за допомогою [[зварювання]] з [[Прокатка|катаних]] листів броньової [[Сталь|сталі]] товщиною, на машинах ранніх випусків, 4, 6, 9 і 12&nbsp;мм, на всіх наступних&nbsp;— 4, 6, 7, 9 і 15&nbsp;мм. У поперечному розрізі корпус мав шестигранну форму, всі його поверхні розміщувалися під кутами не менше 30° до вертикалі. Лобова частина корпуса мала східчасту форму і на ''БА-64'' була утворена: верхнім лобовим листом відділення управління товщиною 12, на машинах пізніх випусків&nbsp;— 15&nbsp;мм, що розміщувалися під кутом в 40° до вертикалі; середнім листом, який виконував роль даху моторного відділення, завтовшки 6&nbsp;мм і розташованим під кутом в 84°, двома нижніми лобовими листами товщиною 9&nbsp;мм, розташованими під кутами 30 і 52°. На машинах пізніх випусків два нижніх листи були замінені одним, розташованим під нахилом в 32°. Самий низ лобової частини корпусу служив для забору повітря до двигуна і складався з 6-мм броньових [[жалюзі]]. Нижня частина борта корпуса виконувалася з розташованих під нахилом в 30° бронелистів товщиною 9&nbsp;мм, на машинах пізніх випусків&nbsp;— 7&nbsp;мм. Верхні бортові листи також розташовувалися під нахилом в 30° і мали товщину 6&nbsp;мм в районі моторного відділення і 9 мм&nbsp;— в районі відділення керування й бойового відділення. Корма корпусу складалася з 9-мм верхнього листа, розташованого під нахилом в 30°, і 6-мм нижнього, мав кут нахилу в 35°. Днище і дах корпусу мали товщину, відповідно, 4 і 6&nbsp;мм.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 421}}

Такий рівень бронювання забезпечував машині захист від гвинтівкових звичайних 7,62-мм куль&nbsp;— з усіх дистанцій, [[бронебійних куля|бронебійних]]&nbsp;— тільки для відділення управління та бойового відділення. Від 12,7-мм звичайних куль верхній лобовий лист захищав на всіх дистанціях, тоді як інші лобові листи&nbsp;— лише на дистанціях більше 500&nbsp;м. Від бронебійних ж 12,7-мм куль захищав тільки верхній лобовий лист, і лише на дистанціях більше 800&nbsp;м.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 421}} ''БА-64Б'' в цілому мав ту ж форму корпусу, але товщина нижнього лобового листа була збільшена до 11&nbsp;мм, до 7 мм&nbsp;— товщина жалюзі повітрозабірника, до 8 мм&nbsp;— кришка повітрозабірника в даху моторного відділення, до 11 мм&nbsp;— нижнього кормового бронелиста, тоді як товщина верхнього була навпроти, зменшена до 11&nbsp;мм. Крім цього, корпус ''БА-64Б'' виконувався з броньованої сталі марки ''77'', яка відрізнялася більшою кулестійкістью. Посадка і висадка екіпажу на всіх модифікаціях здійснювалася через два люки в нижніх листах відділення управління, крім цього, командир міг здійснювати її через верх башти.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 423}}

[[башта (зброя)|Башта]] бронеавтомобіля мала восьмигранну форму у вигляді [[Зрізана піраміда|зрізаної піраміди]], відкритої зверху. Стінки башти розташовувалися під нахилом в 30° і мали на машинах ранніх випусків товщину в 9&nbsp;мм, на наступних машинах&nbsp;— 10&nbsp;мм. Башта розміщувалася на поворотному стовпчику, що спиралася на підлогу бойового відділення, на машинах ранніх випусків зв'язку з дахом корпусу вона не мала, але на машинах пізніх випусків для збільшення стійкості в башті були додані чотири ролики, що спиралися на дах. Поворот башти здійснювався вручну, штовханням з її з опорною колонкою дуги. Для фіксації в потрібному положенні, башта забезпечувалася ручним [[гальмо]]м-затиском. Верх башти на машинах ранніх випусків міг прикриватися відкидними металевими сітками, пізніше усуненими, а також [[брезент]]овим тентом для захисту від негоди. Крім цього, висота башти на машинах пізніх випусків була збільшена з 275 до 290&nbsp;мм.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 421}}

=== Озброєння ===
[[Файл:DT tank machine gun 1.JPG|thumb | ДТ-29]]
Основним озброєнням БА-64 був 7,62-мм [[кулемет]] [[ДТ-29]]. [[Початкова швидкість]] при стрільбі легкої кулею становила 840 м/с, а темп стрільби&nbsp;— 600 пострілів у хвилину, при бойовій скорострільності до 100 пострілів на хвилину. Маса кулемета без магазину становила 8,35&nbsp;кг.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 58}} Кулемет встановлювався в лобовій частині [[башта (зброя)|башти]] на [[турельна установка|турельній установці]], що дозволяло його вертикальну наводку в межах від −36 до +54°. По наземних цілях кулемет вів вогонь через вертикальну [[Амбразура|амбразуру]], горизонтальне наведення при цьому, за винятком вузького сектора, забезпечуваного амбразурою, здійснювалося поворотом башти. Для стрільби по повітряних цілях турельна установка могла за допомогою маховика підніматися за верхній обріз башти, що дозволяло її вільне обертання. Також кулемет міг зніматися для використання поза машиною, для чого він забезпечувався знімними [[Сошка (зброя)|сошками]].{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 420}}

Для наведення кулемета при стрільбі по наземних цілях використовувався стандартний [[Приціл|діоптричний приціл]], що дозволяв прицільну стрільбу на фіксовані дистанції 400&nbsp;м, 600&nbsp;м, 800 і 1000&nbsp;м. Максимальна прицільна дальність&nbsp;— 1500&nbsp;м. При стрільбі по повітряним цілям застосовувався [[кільцевий приціл]], максимальна досяжність кулемета по висоті складала 500&nbsp;м. [[Боєкомплект]] кулемета становив 1260 [[патрон (зброя)|патронів]] в 20 дискових [[Магазин (зброя)|магазинах]] по 63 патрона, на обладнаних [[Радіостанція|радіостанцією]] машинах він скорочувався до 17 магазинів або 1071 патрона. Крім кулемета, для ближньої оборони БА-64 комплектувався 6 осколковими [[граната]] ми [[Ф-1]],{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 420}} а також особистою зброєю екіпажу, такою як [[Пістолет-кулемет|пістолети-кулемети]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 15}}

=== Засоби спостереження і зв'язку ===
Засоби спостереження за місцевістю для механіка-водія на ''БА-64'' обмежувалися розміщеним у верхньому лобовому бронелисті оглядовим люком, в якому для спостереження в бойових умовах було встановлено [[перископ]]ічний [[Дзеркало|дзеркальний]] оглядовий прилад із [[триплекс]]ним захисним склом і внутрішньою броньовою засувкою, аналогічною встановленій на [[Легкий танк|легкому танку]] [[Т-60]] і забезпечував огляд лише лобового сектора.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 420}} На ''БА-64Б'' до цього додалися два розташованих у верхніх бортових листах відділення управління оглядових лючка з броньовими заслінками.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 423}} Командир машини міг вести спостереження через відкритий верх [[башта (зброя)|башти]], або через [[Амбразура|амбразуру]] кулемета; крім цього в бортових листах башти розміщувалися дві оглядові щілини з броньовими заслінками, броньовими козирками і захисним триплексним склом.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} На ''БА-64'' пізніх випусків і ''БА-64Б'' вони були замінені дзеркальними перископічними оглядовими приладами, аналогічними приладу механіка-водія<ref name="БКМ 57">{{книга | автор = В. Д. Ніконов, А. В. Протасов. | Заголовок = Броньовані колісні машини 1914-1990 | місце = Москва | видавництво = Major | рік = 2007 | сторінки = 57 | сторінок = 79 | тираж = 700}}</ref>.

Більшість випущених БА-64 спеціальних засобів зовнішнього зв'язку не мали, лише на меншу частину машин встановлювалися [[Радіостанція|радіостанції]] різних моделей. На ''БА-64'' встановлювалися радіостанції моделі ''РБ-64-142200'', або близька до неї за характеристиками ''[[12РП]]''.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} На ''БА-64Б'' встановлювалася радіостанція 12РП або ''12РПБ'', що відрізнялася від першої наявністю короткої антени танкового типу і [[шоломофон]]ом замість телефонної трубки, що підвищувало ефективність зв'язку.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 423}} Обидва варіанти 12РП забезпечували дальність зв'язку із місця в 8-15&nbsp;км, в залежності від умов місцевості, в {{comment | телефонному | голосовому}} і до 30&nbsp;— у {{comment | телеграфному | при зв'язку телеграфним кодом}}; в русі дальність зв'язку скорочувалася до 4&nbsp;км, причому робота радіостанції на ходу на практиці була можлива лише для 12РПБ.{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 15}}{{sfn | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 102}}

=== Двигун і трансмісія ===
Силова установка ''БА-64'' була в цілому запозичена з базового [[ГАЗ-64]]. Бронеавтомобіль устатковувався [[Рядний двигун|рядним]] 4&nbsp;— [[Циліндр (двигун)|циліндровим]] [[Карбюраторний двигун|чотиритактним карбюраторним двигуном]] [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодження]], моделі ''[[ГАЗ-ММ]]''. Маючи [[робочий об'єм]] в 3280 см³, двигун розвивав потужність в 50 к.с. при 2800 об/хв. Від базового автомобіля БА-64 відрізнявся змінами в конструкції систем двигуна, що дозволяли йому при необхідності працювати на низькосортних [[бензин]]ах і оливах. Ємність [[Паливний бак|паливного бака]] БА-64 становила 90 літрів.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} ''БА-64Б'' відрізнявся установкою форсованого до 54 к.с. двигуна і доопрацьованій конструкції [[карбюратор]]а.{{sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 423}}

До складу [[Трансмісія|трансмісії]] БА-64 входили{{sfn | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}}:
* Однодискове [[Зчеплення (механіка)|зчеплення]] сухого тертя;
* Механічна чотириступінчаста (4 +1) [[коробка передач]];
* Механічна одноступінчата [[роздавальна коробка]], що дозволяла відключати передній міст;
* Два [[Карданний вал|карданних вали]], що сполучали роздавальну коробку з мостами;
* Два [[Міст (автомобіль)|мости]].
Трансмісія всіх серійних БА-64 була ідентична, за винятком введення в лютому [[1943]] року механізму блокування коробки передач, для перешкоди одночасному включенню першої передачі та заднього ходу.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}}

=== Ходова частина ===
''БА-64'' мав [[Колісна формула|колісну формулу]] 4 × 4. [[Підвіска автомобіля|Підвіска]] передніх коліс складалася з двох четвертьеліптичних [[Ресора|ресор]] і гідравлічного [[амортизатор]]а на кожне. Підвіска ж кожного із задніх коліс складалася з напівеліптичних ресор, двох гідравлічних амортизаторів односторонньої дії і забезпечувалася [[торсіон]]ним стабілізатором бокової стійкості. З лютого [[1943]] року в підвіску були додані додаткові два амортизатори на передніх колесах, а також посилені ресори.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} ''БА-64Б'' відрізнявся розширеною колією, що збільшило стійкість машини і дозволило відмовитися від стабілізатора бокової стійкості. Крім цього, з жовтня-листопада [[1944]] року його ходова частина була додатково посилена.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 423}}

Керовані колеса БА-64&nbsp;— передні, рульовий механізм складався з глобоїдного [[Черв'ячна передача|черв'ячного приводу]] та подвійного ролика з поздовжньою і поперечною тягами. [[Гальмо|гальма]] БА-64&nbsp;— колодкові на всіх колесах, з механічним приводом.{{Sfn-1 | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 422}} Колеса бронеавтомобіля оснащувалися в бойових умовах кулестійкими [[Автомобільна шина|шинами]] розміру 7.00-16" типу ''«ГК»'' з наповнювачем з губчастої гуми, проте вони обмежували максимальну швидкість 40 км/год, тому в небойовій обстановці на БА-64 встановлювалися звичайні пневматичні шини відповідного розміру<ref name ="МХ 34">{{стаття | автор = Н. Полікарпов. | Заголовок = БА-64: Броньовик воєнного часу | видання = М-Хобі | місце = Москва | видавництво = Експрінт | рік = 1996 | номер = 1 (6) | сторінки = 34}}</ref>.

== Використовувався ==
* {{URS}}
* {{DDR}}{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 25}}
* {{CHN}}{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 25}}
* {{PRK}}{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 25}}
* {{POL}}&nbsp;— 81 БА-64, передані в роки війни<ref name="БК">{{книга | автор = М. Барятинський. | Заголовок = Бронетанкова техніка СРСР № 1 (16) / 1998}}</ref>
* {{GERnazi}}{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 24}}
* {{TCH}}&nbsp;— 10 БА-64, переданих в роки війни<ref name="БК" />
* {{YUG}}{{sfn | Прочко | 2006 | сторінки = 25}}

== Експлуатація та бойове застосування ==
[[Файл:БА-64Б броневик.JPG|thumb | Відновлений БА-64Б на виставці Мотор-Парк-2005]]

=== СРСР ===
Перші БА-64 почали надходити у війська в травні [[1942]] року і вже влітку того ж року вони взяли участь у бойових діях на [[Брянський фронт|Брянському]] і [[Воронезький фронт|Воронезькому фронтах]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 17}} Основними недоліками БА-64 в бою були його недостатня вогнева міць, а також проблеми евакуації з підбитих машин, що могло коштувати життя екіпажу. Разом з тим, рухливий, маневрений володіючи порівняно високою [[Прохідність автомобіля|прохідністю]] бронеавтомобіль добре проявив себе в розвідувальних рейдах, десантних операціях і навіть при супроводі та вогневій підтримці [[Піхота|піхоти]].{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 23}} Особливо ефективними БА-64 опинилися при штурмі міст, завдяки великому куту піднесення зброї, котрий дозволяв вести вогонь по верхніх поверхах будівель у вуличних боях, що для більшості інших зразків бронетехніки було недоступно. У цій ролі вони широко використовувалися в наступальних операціях завершального періоду війни, аж до [[Битва за Берлін|взяття Берліна]].{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 24}}

Завдяки тим же перевагам БА-64 також використовувався для відбиття атак ворожої авіації на марші. Хоча ймовірність збити ворожий літак вогнем з ДП була дуже невелика, але його захисна дія не підлягала сумніву&nbsp;— ворог позбавлявся свободи маневру на малих висотах, де атака з повітря наземних цілей шляхом обстрілу з бортових гармат і кулеметів найбільш смертоносна. Тому зенітний вогонь з БА-64 по ворожим літакам сприяв значному зменшенню втрат серед охоронюваних ним військ.

До кінця [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] у військах залишалося 3314 [[Бронеавтомобіль|бронеавтомобілі]] всіх типів, у переважній більшості&nbsp;— БА-64 обох модифікацій.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 24 }} Після закінчення війни вцілілі ''БА-64'' були незабаром списані, служба ''БА-64Б'' в [[Радянська Армія|Радянської Армії]] також виявилася порівняно недовгою. В основному вони використовувалися як навчально-бойові, щонайменше до [[1953]] року. Часом БА-64 використовувалися також для оперативного зв'язку або, після установки потужної радіостанції, в ролі пересувних командних пунктів. У ролі навчальних машин, що використовувалися для підготовки екіпажів колісних [[бронетранспортер]]ів [[БТР-40]] та [[БТР-152]], БА-64 застосовувалися ще до середини [[1950-ті|1950-х років]].{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 25}}

=== Інші країни ===
[[Польща|Польським]] військам за роки війни був переданий 81 БА-64,{{sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 25}} з яких до [[16 червня]] [[1945]] року в строю залишалося 53 машини, все&nbsp;— модифікації БА-64Б<ref name="WM 43">{{книга | автор = J. Ledwoch. | Заголовок = Polska 1945-1955 | місце = Warsawa | видавництво = Wydawnictwo Militaria | рік = 2008 | pages = 43 | allpages = 74 | серія = Wydawnictwo Militaria № 307/Zimna Wojna № 1 | isbn = 978-8-372-19307 -0}}</ref>. У післявоєнній польській армії БА-64 входили до складу танкових [[полк]]ів [[Штат (військова справа)|штату]] ''5/25'', що мали по одному бронеавтомобілю у складі штабного [[взвод]]у<ref name = "«WM 18»">{{книга | автор = J. Ledwoch. | Заголовок = Polska 1945-1955 | місце = Warsawa | видавництво = Wydawnictwo Militaria | рік = 2008 | pages = 18 | allpages = 74 | серія = Wydawnictwo Militaria № 307/Zimna Wojna № 1 | isbn = 978-8-372 -19307-0}}</ref>. Також, частина БА-64 була зведена у взводи з трьох машин, додані [[1-а піхотна дивізія (Польща)|1-й]], [[3-я піхотна дивізія (Польща)|3-й]], [[8-а піхотна дивізія (Польща)|8-й]], [[9-а піхотна дивізія (Польща)|9-й]] і [[14-а піхотна дивізія (Польща)|14-й]] [[Піхота|піхотним]] дивізіям, які вели боротьбу з силами [[Українська повстанська армія|УПА]] у південній та східній Польщі, але в лютому 1948 року ці взводи були розформовані<ref name="WM 19">{{книга | автор = J. Ledwoch. | Заголовок = Polska 1945-1955 | місце = Warsawa | видавництво = Wydawnictwo Militaria | рік = 2008 | pages = 19 | allpages = 74 | серія = Wydawnictwo Militaria № 307/Zimna Wojna № 1 | isbn = 978-8-372-19307 -0}}</ref>. Після реорганізації збройних сил на початку 1950-х років, БА-64 використовувалися, перш за все, у складі розвідувальних [[батальйон]]ів дивізій, що включали по 5 бронеавтомобілів цього типу<ref name="WM 36">{{книга | автор = J. Ledwoch. | Заголовок = Polska 1945-1955 | місце = Warsawa | видавництво = Wydawnictwo Militaria | рік = 2008 | pages = 36 | allpages = 74 | серія = Wydawnictwo Militaria № 307/Zimna Wojna № 1 | isbn = 978-8-372-19307 -0}}</ref>. В кінці [[1940-і|1940-х]] років, після скорочення чисельності збройних сил, більша частина польських БА-64 була знята з озброєння, але в [[1951]]–[[1952]] роках у СРСР були придбані ще 55 БА-64Б<ref name="WM 38">{{книга | автор = J. Ledwoch. | Заголовок = Polska 1945-1955 | місце = Warsawa | видавництво = Wydawnictwo Militaria | рік = 2008 | pages = 38 | allpages = 74 | серія = Wydawnictwo Militaria № 307/Zimna Wojna № 1 | isbn = 978-8-372-19307 -0}}</ref>, і на [[31 грудня]] [[1954]] року в [[Народна армія Польщі|Народної армії Польщі]] числилося 97 бронеавтомобілів цього типу<ref name = "WM 43" />.

[[Чехословацький армійський корпус]] в [[1943]] році отримав 10 ''БА-64Б'', з яких була сформована одна [[Рота (армія)|рота]] бронеавтомобілів.{{Sfn-1 | Прочко | 2006 | сторінки = 25}} У незначних кількостях БА-64 застосовувалися в роки війни і [[Німеччина|німецькими]] військами, як [[вермахт]]ом, так і [[СС]], в основному в поліцейських і охоронних частинах. Після війни деяку кількість БА-64 було передано [[НДР]], де вони використовувалися в основному як [[Народна поліція|поліцейські]] машини.{{Sfn-1 | Коломієць | 2007 | сторінки = 359}}

=== Порівняння з аналогами ===
В ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]], легкі, як правило [[Повний привід|повноприводні]] [[Бронеавтомобіль|бронеавтомобілі]], призначені насамперед для ведення [[Військова розвідка|розвідки]] і виконання завдань [[Зв'язок (техніка)|зв'язку]] і [[Охорона (військова справа)|охорони]], випускалися майже всіма основними країнами-виробниками бронетехніки<ref group="зн">Єдиним винятком була [[Японія]], яка в силу ряду причин, перш всього характеру місцевості на [[Тихоокеанський театр військових дій Другої світової війни|Тихоокеанському театрі військових дій]] в поєднанні з порівняно слабким розвитком власної [[Автомобільна промисловість|автомобільної промисловості]], в роки війни бронеавтомобілі не випускала і покладала їх завдання на [[класифікація танків|малі танки]]</ref>.

{| cellspacing="0" cellpadding="2" style="background:#fff; border-collapse:collapse; border:1px solid #996; line-height:1.5; margin:1ex 0; text-align:center; font-size:95%"
|- style="background-color:#996; color:#fff"
| colspan="9"| Порівняння основних характеристик легких бронеавтомобілів періоду Другої світової війни
|-
|Style="border: 1px solid #996; width: auto" |
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{URS}}<br/>
БА-64/БА-64Б {{sfn | Солянкін та ін | 2005 | сторінки = 419-423, 430}}
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{GERnazi}} <br/>
[[Sd.Kfz.221]]/ <br/> [[Sd.Kfz.222]]<ref>{{ книга | автор = P. Chamberlain, H. L. Doyle. | Заголовок = Encyclopedia of German Tanks of World War Two. A complete illustrated history of German battle tanks, armoured cars, self-propelled guns and semi-tracked vehicles, 1933-1945 | відповідальний = T. L. Jentz | місце = London | видавництво = Arms and Armour Press | рік = 1978 | allpages = 272 | isbn = 0-85368-202-X | pages = 191-192}}</ref>
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{GBR}}<br/>
[[Daimler Scout Car]]<ref name="Б99-2 5">{{книга | автор = І. Мощанський. | Заголовок = Бронетанкова техніка Великої Британії 1939-1945 (частина № 2 (23) / 1999 | тираж = 3000 | сторінки = 5}}</ref>
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{GBR}}<br/>
Humber Scout Car Mk.I<ref name="Б99-2 5" />
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{GBR}}<br/>
Humber Light Reconnaissance Car Mk.II<ref name="Б99-2 6">{{книга | автор = І. Мощанський. | Заголовок = Бронетанкова техніка Великої Британії 1939-1945 (частина № 2 (23) / 1999 | тираж = 3000 | сторінки = 6}}</ref>
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{GBR}}<br/>
Morris Light Reconnaissance Car Mk.II<ref name="Б99-2 6" />
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{HUNold}}<br/>
[[39.M Csaba]]<ref>{{книга | автор = М. Барятинський | заголовок = Бронетанкова техніка країн Європи № 5 (26) / 1999 | тираж = 3000 | сторінки = 17}}</ref>
|Style="border: 1px solid #996; width: 10&nbsp;%" | {{USA48}}<br/>
Scout Car M3A1<ref>{{книга | автор = R. P. Hunnicutt | заголовок = Armored Car. A History of the American Wheeled Combat Vehicles | місце = Novato, CA | видавництво = Presidio Press | рік = 2002 | allpages = 340 | isbn = 0-89141-777-X | pages = 314}}</ref><ref group = "зн">За формальними ознаками відносився до класів [[бронетранспортер]]ів або [[Бойова розвідувальна машина|БРМ]]</ref>
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="9"| Загальні дані
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Екіпаж
| style="border:1px solid #996" | 2
| style="border:1px solid #996" | 2 / 3
| style="border:1px solid #996" | 2
| style="border:1px solid #996" | 3
| style="border:1px solid #996" | 3
| style="border:1px solid #996" | 3
| style="border:1px solid #996" | 4
| style="border:1px solid #996" | 6—8
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Бойова маса, т
| style="border:1px solid #996" | 2,36/2,43
| style="border:1px solid #996" | 4,00/4,80
| style="border:1px solid #996" | 3,05
| style="border:1px solid #996" | 3,54
| style="border:1px solid #996" | 3,30
| style="border:1px solid #996" | 3,71
| style="border:1px solid #996" | 5,95
| style="border:1px solid #996" | 5,62
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Ширина, м
| style="border:1px solid #996" | 1,53/1,70
| style="border:1px solid #996" | 1,95
| style="border:1px solid #996" | 1,71
| style="border:1px solid #996" | 1,89
| style="border:1px solid #996" | 1,88
| style="border:1px solid #996" | 2,01
| style="border:1px solid #996" | 2,10
| style="border:1px solid #996" | 2,03
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Висота, м
| style="border:1px solid #996" | 1,90
| style="border:1px solid #996" | 1,70/2,00
| style="border:1px solid #996" | 1,50
| style="border:1px solid #996" | 2,11
| style="border:1px solid #996" | 2,16
| style="border:1px solid #996" | 1,83
| style="border:1px solid #996" | 2,27
| style="border:1px solid #996" | 1,99
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="9"| Озброєння
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Марка гармати
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —<ref group="зн" name="sPzB.41">З [[1942]] року Sd.Kfz.221 перевоозброїлась 28-мм [[Протитанкова рушниця|ПТР]] [[2,8 cm sPzB 41|s.Pz.B.41]], встановлювалася в модифікованій башті на місці кулемета</ref> / 1 × 20-мм [[20-мм танкова гармата KwK 30|KwK.30]]
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | 1 × 13,9-мм ручна [[Протитанкова рушниця|ПТР]] [[Boys (ПТР)|«Бойз»]]
| style="border:1px solid #996" | 1 × 13,9-мм ручна [[Протитанкова рушниця|ПТР]] [[Boys (ПТР)|«Бойз»]]
| style="border:1px solid #996" | 1 × 20-мм [[Протитанкова рушниця|ПТР]] 36.M.
| style="border:1px solid #996" | —
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Боєкомплект гармати
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" |&nbsp;— /180
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Кулемети
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,62-мм [[ДТ-29]]<br/>в баштовій установці
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,92-мм [[MG-34]]<br/>в баштовій установці<ref group="зн" name="sPzB.41" />
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,7-мм ручний [[Bren|«Брен»]]
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,7-мм [[Bren|«Брен»]] в шкворневій установці
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,7-мм [[Bren|«Брен»]] в баштовій установці
| style="border:1px solid #996" | 1 × 7,7-мм [[Bren|«Брен»]] в баштовій установці
| style="border:1px solid #996" | 1 × 8-мм 34/37.M. в баштовій установці
| style="border:1px solid #996" | 1 × 12,7-мм [[Браунінг M2|M2HB]],<br/>1 × 7,62-мм [[Браунінг M1919|M1919A4]],<br/>в шкворневих установках
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="9"| Бронювання, мм<ref group="зн">Вказана {{comment|приведена товщина|горизонтальна товщина нахиленої броні}} броні</ref>
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Лоб корпусу
| style="border:1px solid #996" | 10—20
| style="border:1px solid #996" | 10
| style="border:1px solid #996" | до 30
| style="border:1px solid #996" | 14
| style="border:1px solid #996" | 14
| style="border:1px solid #996" | 14
| style="border:1px solid #996" | 13—26
| style="border:1px solid #996" | 7—15
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Лоб башти
| style="border:1px solid #996" | 10 / 12
| style="border:1px solid #996" | 8—10
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | 8
| style="border:1px solid #996" | 10
| style="border:1px solid #996" | —
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Борт корпусу
| style="border:1px solid #996" | 10 / 8—10
| style="border:1px solid #996" | 10
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | 8
| style="border:1px solid #996" | 7—9
| style="border:1px solid #996" | 6
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Борт башти
| style="border:1px solid #996" | 10 / 12
| style="border:1px solid #996" | 10
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | —
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | 8
| style="border:1px solid #996" | 11
| style="border:1px solid #996" | —
|- style="background-color:#ddb"
| colspan="9"| Рухливість
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Тип двигуна
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 50&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], {{nobr|75 / 90 л. с.}}
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 55&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 87&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 87&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 71&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 90&nbsp;к.&nbsp;с.
| style="border:1px solid #996" | [[Карбюраторний двигун|карбюраторний]], [[Рідинна система охолодження двигуна|рідинного охолодженя]], 87&nbsp;к.&nbsp;с.
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Питома потужність, к.&nbsp;с./т
| style="border:1px solid #996" | 21,2 / 20,6
| style="border:1px solid #996" | 18,8
| style="border:1px solid #996" | 18,0
| style="border:1px solid #996" | 24,6
| style="border:1px solid #996" | 26,4
| style="border:1px solid #996" | 19,1
| style="border:1px solid #996" | 15,1
| style="border:1px solid #996" | 15,5
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Тип підвіски
| style="border:1px solid #996" | індивідуальна, на листових ресорах, з гідравлічними амортизаторами
| style="border:1px solid #996" | індивідуальна, на вертикальних пружинах
| style="border:1px solid #996" | індивідуальна, на вертикальних пружинах
| style="border:1px solid #996" | індивідуальна, на листових ресорах
| style="border:1px solid #996" | на листових ресорах
| style="border:1px solid #996" | на вертикальних пружинах і листових ресорах
| style="border:1px solid #996" | залежна, на листових ресорах
| style="border:1px solid #996" | індивідуальна, на листових ресорах
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Максимальна швидкість по шосе
| style="border:1px solid #996" | 80
| style="border:1px solid #996" | 90/85
| style="border:1px solid #996" | 90
| style="border:1px solid #996" | 100
| style="border:1px solid #996" | 97
| style="border:1px solid #996" | 80
| style="border:1px solid #996" | 65
| style="border:1px solid #996" | 81
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Запас ходу по шосе
| style="border:1px solid #996" | 600/500
| style="border:1px solid #996" | 320/300
| style="border:1px solid #996" | 320
| style="border:1px solid #996" | 320
| style="border:1px solid #996" | 180
| style="border:1px solid #996" | 230
| style="border:1px solid #996" | 150
| style="border:1px solid #996" | 400
|-
| style="border:1px solid #996; text-align:left" | Питомий тиск на ґрунт, кг/см²
| style="border:1px solid #996" | 2,7
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
| style="border:1px solid #996" | н/д
|-
|}

== БА-64 в сувенірній і ігрової індустрії ==
Вийшла дана модель в «Автолегенди СРСР» під номером 75 в кінці 2011 року

== Зноски ==
<references group="зн"/>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{Книга | автор = М. Барятинський. | Заголовок = Бронетанкова техніка СРСР № 1 (16) / 1998}}
* {{Книга | автор Коломієць | Заголовок=Броня на колесах}}
* {{Книга | автор = Е. Прочко. | Заголовок = Бронеавтомобіль БА-64 / Амфібія фонд | isbn = 5-97710-015-9 | тираж = 2000 | ref = Прочко}}
* {{Книга | Заголовок = Вітчизняні броньовані машини 1941-1945}}
* {{Книга | автор = В. Д. Ніконов, А. В. Протасов. | Заголовок = Броньовані колісні машини}}
* {{Стаття | автор = В. В. Пак. | Заголовок = Танки Півночі. БТТ КНДР і Китаю молоді | рік = 2004 | номер = 6 | сторінки = 12-21}}

== Посилання ==
{{Commons|BA-64}}
* {{cite web|url=http://www.battlefield.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=21&Itemid=50&lang=ru|title=БА-64|work=The Russian Battlefield|archiveurl=https://www.webcitation.org/65JZws3ap?url=http://www.battlefield.ru/ba64-4.html|archivedate=2012-02-09|accessdate=2012-11-29|deadurl=no}}
* {{cite web|url=http://www.autoreview.ru/new_site/year2005/n08/ba64/1.htm|author=Максим Кадаков.|title=Зброя перемоги. Броньовик БА-64|work=Авторевю, № 8, 2005|archiveurl=https://www.webcitation.org/65JZyRsaR?url=http://autoreview.ru/archive/2005/08/ba64/|archivedate=2012-02-09|accessdate=2012-11-29|deadurl=yes}}
* {{cite web|url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/BA64/|title=Бронеавтомобіль БА-64|work=Броне-сайт Чобітка Василя|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Ja0YCUF?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/BA64/|archivedate=2012-02-09|accessdate=2012-11-29|deadurl=no}}

{{Бронетехніка_СРСР_(Друга_світова_війна)}}

[[Категорія:Бронеавтомобілі СРСР]]
[[Категорія:Колісні машини Другої світової війни]]
[[Категорія:Бронетехніка Другої світової війни]]
[[Категорія:Зброя за алфавітом]]
[[Категорія:Бронетехніка Корейської війни]]