Перегляд вихідного коду сторінки Атазанавір

{{Без виносок|дата=лютий 2024}}
{{Лікарський засіб |
|Зображення = Atazanavir-skeletal.svg
|IUPAC_name = methyl ''N''-[(1''S'')-1-<nowiki/>{[(2''S'',3''S'')-3-hydroxy-4-[(2''S'')-2-[(methoxycarbonyl)amino]-3,3-dimethyl-''N'''-<nowiki/>{[4-(pyridin-2-yl)phenyl]methyl}butanehydrazido]-1-phenylbutan-2-yl]carbamoyl}-2,2-dimethylpropyl]carbamate
|CAS_number = 198904-31-3
| ATC_prefix = J05
| ATC_suffix = AE08
| PubChem = 148192
| DrugBank = DB01072
|  C = 38|H =52|N =6|O =7
| Молярна маса = 704,856 
| Біодоступність = ~70%
| Метаболізм = [[Печінка]]
| Період напіввиведення = 7 год.
| Екскреція = фекалії,[[Нирки]]
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата = РЕАТАЗ,<br/>«Брістол-Маєрс Сквібб»,Франція<br/>'''UA/31275/01/03'''<br/>25.05.2005-25/05/2010
}}
'''Атазанаві́р''' (міжнародна транскрипція '''ATV'''; ''Reyataz'')&nbsp;— синтетичний [[противірусний препарат]] з групи [[інгібітори протеази|інгібіторів протеази]] для [[пероральний прийом лікарських засобів|приймання всередину]].

== Фармакологічні властивості ==
Атазанавір&nbsp;— синтетичний [[противірусний препарат]] з групи [[інгібітори протеази|інгібіторів протеази]]. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні активного центру ферменту вірусу [[ВІЛ]]&nbsp;— протеази, порушенні утворення вірусного капсиду та пригнічує реплікацію вірусу [[ВІЛ]] з утворенням незрілих вірусних частинок, що не можуть інфікувати клітини організму. До атазанавіру чутливий виключно вірус [[ВІЛ]]-1 та нечутливі протеази людини та інших [[еукаріоти|еукаріотів]].

=== Фармакокінетика ===
Атазанавір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2,7 годин. Біодоступність препарату становить 70%, при прийомі під час їжі біодоступність препарату збільшується. Атазанавір погано проникає через [[гематоенцефалічний бар'єр]]. Атазанавір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом, частково виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення атазанавіру становить 7 годин, цей час може змінюватися при [[печінкова недостатність|печінковій недостатності]].

== Показання до застосування ==
{{Медпопередження}}
Атазанавір застосовують для лікування [[СНІД|ВІЛ-інфекції]], що спричинює [[ВІЛ]]-1, у складі комбінованої терапії у дорослих. Монотерапію препаратом не застосовують у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу [[ВІЛ]] до препарату.

== Побічна дія ==
При застосуванні атазанавіру можливі наступні [[Побічна дія (медицина)|побічні ефекти]]:
* З боку шкірних покривів&nbsp;— часто (1—10%) висипання на шкірі; нечасто (0,1—1%) свербіж шкіри, алергічний дерматит, [[кропив'янка (хвороба)|кропив'янка]], [[алопеція]].
* [[Алергія|Алергічні реакції]]&nbsp;— нечасто (0,1—1%) задишка, [[гарячка]].
* З боку [[травна система|травної системи]]&nbsp;— часто (1—10%) [[нудота]], [[блювання]], [[діарея]], зниження апетиту, біль ув животі, метеоризм, [[Жовтяниця (медицина)|жовтяниця]], [[Холестатичний синдром|холелітіаз]]; нечасто (0,1—1%) [[гепатит]], [[печінкова недостатність]], [[панкреатит]], афтозний стоматит.
* З боку [[нервова система|нервової системи]]&nbsp;— часто (1—10%) [[головний біль]]; нечасто (0,1—1%) безсоння, сонливість, підвищена втомлюваність, парестезії, запаморочення, депресія, порушення орієнтації.
* З боку опорно-рухового апарату&nbsp;— нечасто (0,1—1%) міалгії, артралгії, атрофія м'язів; рідко (0,01—0,1%) міопатії, [[рабдоміоліз]].
* З боку сечовидільної системи&nbsp;— нечасто (0,1—1%) нефролітіаз, кристалурія, гематурія, часте сечовипускання, інтерстиціальний нефрит.
* З боку серцево-судинної системи&nbsp;— нечасто (0,1—1%) [[гіпертонічна хвороба|артеріальна гіпертензія]], периферичні набряки; рідко (0,01—0,1%) [[аритмія|аритмії]], подовження [[інтервал QT|інтервалу QT]] на [[ЕКГ]], AV-блокада.
* Інші побічні ефекти&nbsp;— часто (1—10%) ліподистрофія; нечасто (0,1—1%) лактатацидоз, [[цукровий діабет]], гінекомастія (переважно у комбінації з іншими препаратами); у окремих випадках збільшення частоти кровотеч у хворих [[гемофілія|гемофілією]].
* Зміни в лабораторних аналізах&nbsp;— дуже часто (22—47%) підвищення рівня білірубіну, часто (1—10%) підвищення активності [[амінотрансферази|амінотрансфераз]] і [[гаммаглютамілтранспептидаза|гаммаглютамілтранспептидази (ГГТП)]] в крові; [[гіперглікемія]]; нечасто (0,1—1%) гематурія, протеїнурія.
Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає імовірність лактатацидозу, остеонекрозу, гепатонекрозу. При проведенні [[ВААРТ]] у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення [[ВААРТ]] зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.

== Протипоказання ==
Атазанавір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкій печінковій недостатності. З обережністю застосовують при вагітності та годуванні грудьми. Препарат не рекомендується застосовувати разом із [[астемізол]]ом, [[цизаприд]]ом, [[терфенадин]]ом, [[мідазолам]]ом, [[пімозид]]ом, [[бепридил]]ом, [[аміодарон]]ом, алкалоїдами ріжків, [[пропафенон]]ом, [[рифампіцин]]ом, [[симвастатин]]ом, [[ловастатин]]ом, [[індинавір]]ом, [[нелфінавір]]ом, препаратами звіробою.

== Форми випуску ==
Атазанавір випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1, 0,15, 0,2 та 0,3 г.

== Посилання ==
* [http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=15608 Атазанавір на сайті ''mozdocs.kiev.ua''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140423040156/http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=15608 |date=23 квітня 2014 }}
* Атазанавір {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140422233056/http://www.rlsnet.ru/tn_index_id_30969.htm |date=22 квітня 2014 }}{{ref-ru}}
* Антиретровирусные препараты  {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130308042031/http://www.antibiotic.ru/ab/retroviri.shtml |date=8 березня 2013 }}
* Дж. Бартлетт, Дж. Галлант, П.Фам Клинические аспекты ВИЧ-инфекции 2012 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180619121625/http://infectology.ucoz.ru/_ld/0/58_.__-___-2012-.pdf |date=19 червня 2018 }}{{ref-ru}}{{StaleIP}}


[[Категорія:Анти-ВІЛ препарати]]
[[Категорія:Лікарські засоби за алфавітом]]
[[Категорія:Піридини]]
[[Категорія:Основні ліки ВООЗ]]