Перегляд вихідного коду сторінки Адаптація

{{Не плутати|Адоптація}}
{{otheruses|Адаптація (значення)}}
{{Еволюційна біологія |image= |caption= |expanded=Процеси  }}
'''Адапта́ція''', а також '''пристосува́ння, призвичаєння''' в біології&nbsp;— зміни в будові або діяльності живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він існує.<ref>The ''Oxford Dictionary of Science'' defines ''adaptation'' as «Any change in the structure or functioning of an organism that makes it better suited to its environment».</ref><ref>{{cite book | last1=Bowler |first1=P.J. |year=2003 |title=Evolution: the history of an idea | url=https://archive.org/details/evolutionhistory0000bowl_n7y8 |page=[https://archive.org/details/evolutionhistory0000bowl_n7y8/page/10 10] |isbn=0-520-23693-9 |edition=3rd | publisher= University of California Press | origyear=1984 }}</ref> Також під цим терміном часто розуміють процес набуття таких змін впродовж [[онтогенез]]у живого організму або еволюційного розвитку (іноді в українській та російській науковій літературі його називають [[адаптаціогенез]]ом).

Адаптації як наслідок процесу пристосування можуть бути анатомічними (структурними), фізіологічними, у тварин також поведінковими. Нормальним для живих організмів є пристосовуватися до змінених умов існування впродовж власного життя. Згідно з [[синтетична теорія еволюції|синтетичною теорією еволюції]] нові адаптації живих організмів у ході їх біологічної еволюції з'являються внаслідок [[мутація|мутацій]] у ДНК та подальшої дії [[природний добір|природного добору]], який сприяє розмноженню більш пристосованих організмів.

До появи адаптацій призводить змінна дія чинників [[довкілля]], зокрема їх відхилення від норми в більший чи менший бік.

Наступні визначення призвичаєння організмів, дає український і американський [[Еволюційна біологія|еволюційний біолог]] [[Добржанський Феодосій Григорович|Феодосій Добржанський]]:
# Адаптація&nbsp;— це еволюційний процес, завдяки якому організм стає здатним&nbsp; краще жити у власному середовищі існування або місцях проживання.
# Адаптованість&nbsp;— це стан адаптації: ступінь, в якому організм здатний жити та розмножуватися в певному наборі середовищ існування.
# Адаптивна риса&nbsp;— це чинник закономірності розвитку організму, який забезпечує або підвищує [[Імовірність|ймовірність]] виживання та розмноження цього організму.

== Опис явища пристосування ==
Явище призвичаєння може бути показане протягом [[Геологія|геологічного]] проміжку часу або протягом життя одного індивіда чи групи.

Організми, що пристосовані до свого навколишнього середовища, здатні до таких дій:

* Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;
* Пристосовуватись до фізичних характеристик довкілля, таких як температура, освітленість та вологість;
* Захищатись від природних ворогів;
* Розмножуватись;
* Відповідати на зміни довкілля.

Адаптація&nbsp;— це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичного пристосування називається [[акліматизація|акліматизацією]].

Кожен чинник неоднаково впливає на різні функції організму. Оптимум для одних явищ може бути Песимум для інших. Так, температура повітря від 40&nbsp;°С до 45&nbsp;°С у холоднокровних тварин дуже збільшує швидкість обмінних процесів в організмі, але гальмує рухову діяльність, і тварини впадають у теплове заціпеніння. Для багатьох риб температура води, придатна для дозрівання статевих продуктів, несприятлива для ікрометання, яке відбувається в інших температурних межах.

Ступінь [[Витривалість|витривалості]], критичні точки, оптимальна і песиміальна зони окремих індивідуумів не збігаються. Ця мінливість визначається як спадковими якостями особин, так і статевими, віковими і фізіологічними відмінностями. Наприклад, у метелика млинарської вогнівки (''Ephestia kuehniella'')&nbsp;— одного зі шкідників борошна і зернових продуктів&nbsp;— згубна мінімальна температура для гусениць −7 °С, для дорослих форм −22 °С, а для яєць −27 °С. Мороз у 10 °С губить гусінь, але не небезпечний для [[імаго]] і яєць цього шкідника.

Оптимальна зона і межі витривалості організмів стосовно якого-небудь фактору середовища, можуть зміщуватися залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно різні чинники. Ця закономірність дістала назву взаємодії факторів. Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі. Загроза [[замерзання]] значно вища під час морозу з сильним вітром, ніж у безвітряну погоду. Таким чином, один і той же фактор у поєднанні з іншими, надає неоднаковий екологічний вплив. Навпаки, один і той же екологічний наслідок може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в'янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в [[ґрунт]]і, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування. Створюється явище часткового взаємозаміщення факторів.<ref>{{Cite web |url=http://www.brogensladeweimaraners.com/lekcz-z-ekolog/233-faktori_seredovischa_zagaln_zakonomrnost_h_d_na_jiv_organzmi.html |title=Архівована копія |accessdate=21 лютого 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130315003357/http://www.brogensladeweimaraners.com/lekcz-z-ekolog/233-faktori_seredovischa_zagaln_zakonomrnost_h_d_na_jiv_organzmi.html |archivedate=15 березня 2013 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130315003357/http://www.brogensladeweimaraners.com/lekcz-z-ekolog/233-faktori_seredovischa_zagaln_zakonomrnost_h_d_na_jiv_organzmi.html |date=2013-03-15 }}</ref>

== Види ==

Призвичаєння можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

''Структурні адаптації''&nbsp;— це особливі частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або видозміни покривів.

''Адаптації поведінки''&nbsp;— це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в довкіллі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

''Фізіологічні пристосування''&nbsp;— це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси&nbsp;— секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні&nbsp;та &nbsp;інше.

== Підвиди ==

=== Маладаптація ===

Можливим є становище, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минуле пристосування стає шкідливим для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «[[маладаптація]]», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей у таких областях як біологічні процеси, психологія, та [[Рефлекс|безумовні рефлекси]].

=== Акліматизація ===

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї [[акліматизація|акліматизацією]]. Адаптація виникає та усталюється протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і зазвичай пов'язана з набагато менш критичними впливами навколишнього середовища. До того-ж, вона охоплює адаптацію до декількох чинників (впливів довкілля), які діють на організм одночасно.

=== Аклімація ===
Існує також термін, [[аклімація]] яка на відміну від акліматизації, визначає стан адаптації (призвичаєння) організму до одного чинника, наприклад температури, вологості.

== Наслідки ==

Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «[[вимирання]]» у сенсі адаптації означає, що частка організмів, котрі гинуть протягом деякого проміжку часу, постійно перевищує кількість організмів, які народжуються, і цей відрізок часу достатньо великий для повного вимирання [[популяція|популяції]].

== Див. також ==
* [[Соціальна адаптація]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Адаптація інтродукованих рослин в Україні: [колект.] монографія / [Н.&nbsp;А.&nbsp;Андрух та ін. ; відп. ред. Д.&nbsp;Б.&nbsp;Рахметов] ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М.&nbsp;М.&nbsp;Гришка.&nbsp;— Київ: Фітосоціоцентр, 2017.&nbsp;— 515, [46] с. : рис., табл.
* Адаптація яблуні в Україні / П. Вв. Кондратенко.&nbsp;— К. : Світ, 2001.&nbsp;— 191 с.: рис.&nbsp;— Бібліогр.: с. 177—190.

== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Адаптація Адаптація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123201402/https://vue.gov.ua/Адаптація |date=23 січня 2022 }} // [[ВУЕ]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42642 Адаптація та Адаптація фізіологічна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001035925/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42642 |date=1 жовтня 2020 }} // {{ЕСУ}}
* {{СДЕколог|частина =Адаптація; Пристосування; Спеціалізація організмів |сторінки =5; 149; 162 }}

{{Еволюція}}
{{Біологія навігація}}

[[Категорія:Адаптація]]
[[Категорія:Фізіологія]]