Вікіпедія

1-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)

Військове з'єднання морської піхоти України
(Перенаправлено з 1-й окремий батальйон морської піхоти (ЗСУ))

1-й окре́мий Феодосійський батальйо́н морсько́ї піхо́ти (1 ОБМП, в/ч А2777, до 2014: А2272) — військова частина морської піхоти Військово-морських сил України. Дислокується в м. Миколаєві, на півострові Аляуди. Входить до складу 36-ї окремої бригади морської піхоти.

1-й окремий батальйон морської піхоти
(з 1997)
27-й окремий батальйон морської піхоти
(1993—1997)
Нарукавний знак батальйону
Засновано1 липня 1993
Країна Україна
Вид Військово-морські сили
Тип Морська піхота
У складі
 36 ОБрМП
БазуванняМиколаївська область
м.Миколаїв
ПрізвиськаСолені пси
Гасло«Моя честь — моя вірність!»
Військові конфліктиРосійсько-українська війна

Російське вторгнення 2022

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Вебсайт1obmp.com
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі
Пункт базування

Історія

ред.

Формування першого батальйону морської піхоти в Україні розпочалося з директиви Начальника Генерального штабу ЗСУ № 115/1/**81 від 20 травня 1993 року. Згідно з нею на базі штабу ВМС ЗС України розпочалося формування цього підрозділу. Для того щоб перший батальйон українських морпіхів якомога швидше став боєздатною частиною, особовий склад строкової служби для нього відбирали серед офіцерів та прапорщиків 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту, а також Північного, Балтійського та Тихоокеанського флотів колишнього СРСР, і солдатів та сержантів повітрянодесантних військ. Було проведено психологічне тестування добровольців, перевірялися фізичні та моральні якості кандидатів у морські піхотинці. Головним завданням батальйону було створення протидії морській піхоті Російської Федерації у Криму у період розподілу флоту. Бійці відзначались високою бойовою підготовкою та патріотизмом. 1 липня 1993 року був сформований 27-й окремий батальйон морської піхоти: військова частина А2272, місце дислокації с. Тилове м. Севастополь (на базі колишнього будівельного батальйону). На початку формування суттєву фінансову допомогу морським піхотинцям надали керівники районних та міських рад Тернополя, Львова, Києва та інших міст України.

Згідно з директивою начальника штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 14/1/**62 від 17 серпня 1994 року 27-й окремий батальйон морської піхоти був перепідпорядкований командиру 4-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України.

Відповідно до директиви командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 14/1/**45 від 18 червня 1996 року, саме з цього дня, 27-й окремий батальйон морської піхоти було перепідпорядковано командиру 6-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади ВМС ЗС України.

9 вересня 1997 року 27-й окремий батальйон морської піхоти передислокувався на фонд 42-го військового містечка у місті Севастополі.

З 1 грудня 1997 року 27-й окремий батальйон морської піхоти був знову перепідпорядкований, цього разу командиру 1-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України, і його перейменували на 1-й окремий батальйон морської піхоти (колишня 4-та окрема бригада морської піхоти, яка передавалася в Національну гвардію України)

10 серпня 2001 року 1-й окремий батальйон морської піхоти передислокували до села Краснокам'янка (військове містечко Феодосія-13), що підпорядковане Феодосійській міській раді Автономної Республіки Крим. Умовне найменування військової частини А2272 збереглося.

5 грудня 2003 року після розформування 1-ї окремої бригади морської піхоти 1-й окремий батальйон перепідпорядкували командиру 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗС України.

29 квітня 2004 року 1-й окремий батальйон морської піхоти передислокований із Краснокам'янки до Феодосії.

У 2007 році у батальйоні створили роту на честь гуцульських морських піхотинців (маються на увазі 1-й та 2-й гуцульські полки, які входили до складу бригади морської піхоти УНР): близько 70 осіб набрали з Прикарпаття.[1]

30 жовтня 2007 року 1 ОБМП перепідпорядковується начальнику центру Військ берегової оборони ВМС ЗС України.

З 1 по 30 жовтня 2008 року батальйон брав участь в антитерористичній операції Активні зусилля національних сил НАТО «Активні зусилля».

18 листопада 2008 року 1-му окремому батальйону морської піхоти присвоєно почесне найменування 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти.

З 4 квітня по 15 листопада 2009 року 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти брав участь у 12-й ротації у складі спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат» багатонаціональної тактичної групи «East» сил KFOR у Косово. Протягом 7 місяців воїни у чорних беретах виконували на Балканах завдання з підтримання миру і спокою на території муніципалітету Штрпце.

  •  
    Український БТР-80 на узбережжі острова Тендра. На задньому фоні ВДК «Костянтин Ольшанський», 15 липня 2010.
  •  
    Бійці 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти на навчаннях «Сі Бриз-2010»
  •  
    Феодосійські морські піхотинці десантуються на острів Тендра, полігон «Широкий лан», 2010

З 2013 року батальйон почав комплектуватися винятково солдатами військової служби за контрактом.[2]

 
Морські піхотинці на церемонії відкриття навчань Steadfast Jazz, Польща, 3 листопада 2013.

Наприкінці 2013 року бійці 1 ОБМП взяли участь у проведенні другої фази головного сертифікаційного командно-штабного навчання Сил реагування НАТО Steadfast Jazz.[3]

8 січня 2014 року дві роти 1 ОБМП розпочали бойове чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу HelBRoC[en] та у складі сил негайного реагування НАТО.[4]

Російсько-українська війна

ред.

В ніч з 20 на 21 лютого 2014 року батальйон чисельністю 237 осіб з повним бойовим забезпеченням було перевезено спецпотягом з Феодосії до с. Данилівка Васильківського району на Київщині і розміщено на території військової частини А-2860, з розрахунку використати його для придушення протестів на Майдані незалежності. Військову частину почали блокувати жителі Данилівки. Народний депутат Микола Томенко поспілкувався з командиром батальйону[уточнити] полковником Сергієм Пасічником,[уточнити] домовившись про те, що батальйон перебуватиме виключно на території цієї військової частини. Томенко також звернувся до Міністра оборони України Павла Лебедєва з вимогою повернути морських піхотинців до пункту постійної дислокації у Феодосію.[5] На той час Верховна Рада ухвалила постанову про засудження і припинення Антитеористичної операції у Києві, і того ж дня морських піхотинців було відправлено назад до Феодосії.[6]

В ніч на 27 лютого 2014 року почалася відкрита фаза вторгнення Росії до Криму. За кілька днів місце постійної дислокації батальйону було заблоковано російськими підрозділами.[7] Попри ультимативні пропозиції скласти зброю українські морські піхотинці зміцнили периметр частини і приготувалися до штурму.

19 березня 2014 року військовослужбовці батальйону звернулися до командування ЗСУ та української влади щодо конкретних директив для дій у ситуації, що склалася.[8]

Вранці 24 березня російські війська за підтримки двох вертольотів Мі-24 взяли штурмом частину феодосійських морпіхів. Українські морські піхотинці вступили в рукопашний бій, але були взяті в полон.[9][10] Командира батальйону Дмитра Делятицького і заступника командира з роботи з особовим складом Ростислава Ломтєва російські військові вивезли на гелікоптері у невідомому напрямку.[11] В цей же день заступник начальника головного командного центру Збройних сил України генерал-майор Олександр Розмазнін заявив, що на базі Феодосійського 1-го батальйону морської піхоти буде створено бригаду морської піхоти України.[12]

Ввечері 26 березня Дмитро Делятицький та Ростислава Ломтєв разом з іншими українськими офіцерами були звільнені з російського полону.[13]

Після зазначених подій лише 137 військовослужбовців батальйону з близько аніж 600, вирішили продовжити службу у ЗС України.[14] Згодом із залишків 1-го і 501-го батальйонів морської піхоти та поповнення з контрактників у ВМС України було створено 1-шу бригаду морської піхоти імені Костянтина Ольшанського.[15][16]

29 жовтня 2014 року у складі зведеного загону ВМС ЗС України, що виконував бойові завдання під час Російсько-української війни у смт Талаківка під час обстрілу ворожою артилерією загинули старший матрос Артем Корнєв, який з 2009 року служив у 1-ФОБМП, а після анексії Криму не зрадив присязі і продовжив службу у Миколаєві,[17] та підполковник (посмертно) Юрій Загребельний.

У 2015 році шляхом переформування 36-ї окремої бригади берегової оборони була сформована 36-та окрема бригада морської піхоти і 1-й окремий батальйон увійшов до її складу.

 
Збірна десантна група 1 ОБМП.

23 травня 2018 року, під час урочистої церемонії на святкуванні Дня морської піхоти України, під час церемонії заміни чорного берету на берет барви морської хвилі, частина військовослужбовців батальйону влаштувала перед Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України демарш та відмовилася виконувати наказ зі зміни беретів.[18]

На 2021 рік у складі зведеного загону ВМС ЗС України виконував бойові завдання в районі селищної громади Сартана Маріупольського району (н.п. Водяне, Павлопіль, Талаківка та ін.).[джерело?]

Російське вторгнення 2022 року

ред.

У жовтні 2022 року батальйон брав участь у боях на Бахмутському напрямку.[19]

У серпні 2023 року підрозділ разом з іншими угрупуваннями морської піхоти, Національної гвардії України, сил територіальної оборони звільнив н.п. Урожайне Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області.[20]

23 травня 2024 року батальйон відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[21]

Міжнародні навчання

ред.

За час свого існування батальйон брав участь у таких навчаннях: «Сі Бриз» (2001, 2002, 2007, 2008, 2010, 2013 рр.), «Фарватер миру» (2003 рік), «Кооператив партнер» (2003 рік), «Північне сяйво» (2003 рік), «Щит миру» (2005 рік), «Бриліант марінар» (2006 рік), «Адекватне реагування» (2011, 2012 рр.), «Взаємодія» (2011, 2012 рр.). Також у 2009 році були проведені тактичні навчання з батальйонною тактичною групою.

Структура

ред.

2008

ред.
  • управління, штаб
  • 1-ша рота морської піхоти
  • 2-га рота морської піхоти (посилена гранатометним взводом з АГС-17)
  • десантно–штурмова рота (парашутно–десантна)
  • мінометна батарея
  • розвідувальний взвод

2012

ред.
  •   управління, штаб
  •   1-ша рота морської піхоти
  •   2-га рота морської піхоти
  •   десантно–штурмова рота (парашутно–десантна)
  •   мінометна батарея
  •   рота матеріального та технічного забезпечення
  •   розвідувальний взвод
  • взвод снайперів
  •   протитанковий взвод
  •   взвод зв'язку
  •   інженерно-саперний взвод
  •   взвод десантно-висадкових засобів
  •   медичний пункт

Командування

ред.

Оснащення

ред.

Станом на грудень 2012 року:

  • БТР-80 — 60 шт. (перебували на території військової частини батальйону під час штурму частини російськими військовими)[24]
  • 2С12 «Сани» — 8
  • АГС-17 — 8
  • Ігла — 8

Традиції

ред.

Батальйон має прізвисько — Солені пси, отримане на військових навчаннях в США.[25]

Однією з основних традицій підрозділу та традицій Морської Піхоти України є подолання особовим складом психологічної смуги перешкод та складання клятви Морського Піхотинця.[джерело?]

Втрати

ред.
  •  
    Пам'ятна дошка на території частини, 2018 рік.
  •  
    Меморіал загиблим морпіхам на Аляуди, 2020 рік.

Примітки

ред.
  1. ↑ Морська піхота — боєздатна, але малочисельна [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Українська правда» від 20 листопада 2009 року
  2. ↑ На суходолі, у повітрі та на воді [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «День» від 15 січня 2014 року
  3. ↑ Відправка роти морської піхоти ВМС України для участі в навчаннях "Стедфаст Джаз - 2013" на YouTube
  4. ↑ Морські піхотинці приступили до чергування у складі тактичної групи ЄС «HelBRoC» [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Урядовий портал від 8 січня 2014 року
  5. ↑ Микола Томенко вимагає від Міністра оборони негайно повернути батальйон морської піхоти назад до Криму - Рідна країна. Рідна країна - світоглядний портал. 21 лютого 2014. Процитовано 31 травня 2023.
  6. ↑ Пехотинцев, ехавших в Киев, отправили назад в Феодосию. politics.segodnya.ua (рос.). 21 лютого 2014. Процитовано 31 травня 2023.
  7. ↑ Російські військові вже тиждень блокують батальйон морської піхоти у Феодосії [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // «ТСН» від 6 березня 2014 року
  8. ↑ Батальйон морської піхоти в Феодосії назвав свої вимоги до української влади [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «УНІАН» від 19 березня 2014 року
  9. ↑ Війська РФ захопили українську частину у Феодосії, є постраждалі // «BBC Україна» від 24 березня 2014 року
  10. ↑ Морські піхотинці про штурм їх частини у Феодосії на YouTube
  11. ↑ Командирів морпіхів Делятицького і Ломтєва на вертольоті РФ вивезли у невідомому напрямку [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // «УНІАН» від 24 серпня 2014 року
  12. ↑ На базі батальйону морпіхів Феодосії створять бригаду морпіхів України [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] // «Українська правда» від 24 березня 2014 року
  13. ↑ Звільнені в Криму офіцери прагнуть служити Україні [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // «НТН» від 27 березня 2014 року
  14. ↑ Відео УП via медіа-центр Міноборони: після штурму у Феодосії на YouTube
  15. ↑ Хлопчаки зіграли у футбол з морпіхами [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Голос України» від 26 листопада 2014 року
  16. ↑ У морских пехотинцев — ротация: в Николаев из АТО вернулись бойцы [Архівовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) // ТІА «Вікна Одеси» від 8 листопада 2014 року
  17. ↑ 23-річний патріот із Запоріжжя морський піхотинець Артем Корнєв загинув під час обстрілу терористами Талаковки [Архівовано 6 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «GalInfo» від 31 жовтня 2014 року
  18. ↑ Частина морпіхів 1-го феодосійського батальйону не прийняли заміну берету. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  19. ↑ Бахмутський напрямок досі один із найжорсткіших на фронті — Зеленський. https://suspilne.media/. Суспільне Новини. 13 жовтня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  20. ↑ ЗСУ зачистили позиції росіян на околицях звільненого села на Бердянському напрямку - відео. ZPRZ.CITY (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  21. ↑ Указу Президента України № 341/2024 від 23 травня 2024 року "Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»"
  22. ↑ У різні часи військовою частиною А2272 командували. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 4 червня 2018.
  23. ↑ Ігор Попадюк, якого побратими звуть “Монгол”, став Народним Героєм України. https://vn.20minut.ua/. 20 хвилин. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  24. ↑ Замок, Високий (24 березня 2014). «Ми б дали відсіч, але коли російські війська були на Керченській переправі...». Високий Замок (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  25. ↑ после поездки МП Украины в США, где среди 13 государств МП Украины заняла 1 место, а в период совместных учений на РД проявились пятна соли от пота «в печати появилось название „Соленые волки или Соленые псы“. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 25 січня 2019.
  26. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  27. ↑ У 36-й бригаді морпіхів повідомли про загибель двох побратимів. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
  28. ↑ Один із поранених на Донбасі військових помер у лікувальному закладі — ООС. 21.07.2020, 19:07 [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    В маріупольському госпіталі помер поранений морпіх Артем Козій // 0629.com.ua, 22.07.20 [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Від ворожих куль на Донбасі загинув южноукраїнець Артем Козій. Йому було 18 років // Южка.city, 22.07.20 [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    На Миколаївщині попрощалися з 18-річним морським піхотинцем Артемом Козієм [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Южноукраїнськ проводив в останню путь загиблого на Донеччині Артема Козія (фоторепортаж) [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    На Миколаївщині попрощалися з 18-річним бійцем 36-ї окремої бригади морської піхоти [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Ранкове зведення щодо ситуації в районі проведення операції Об’єднаних сил станом на 7.00 1 березня 2021 року [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
    Воїн 36-ї ОБрМП Сергій Моісєєнко загинув у зоні ООС 28 лютого унаслідок ворожих обстрілів. 01.03.2021, 13:03

Посилання

ред.
1-й окремий батальйон морської піхоти
у соціальних мережах
  1-й окремий батальйон морської піхоти на сайті Facebook
  1-й окремий батальйон морської піхоти на сайті Instagram
  1-й окремий батальйон морської піхоти на сайті TikTok
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1-й_окремий_батальйон_морської_піхоти_(Україна)&oldid=44184058