Ядра конденсації

Я́дра конденса́ції або зародок конденсації — рідкі чи тверді завислі в атмосфері частинки,на яких починається конденсація водяної пари, що призводить до виникнення краплин хмар і туманів^[1]. Навколо них за певних значень відносної вологості повітря відбувається конденсація водяної пари. Це переважно розчинні гігроскопічні частинки, що містять сполуки хлору, сірки, азоту, магнію, кальцію та продукти згоряння^[1]. Розміри (радіуси) ядер конденсації варіюються від 10⁻⁷ до 10⁻⁴ см (гігантські ядра)^[1]. Концентрація ядер конденсації в атмосфері змінюється від одиниць і десятків в 1 см³ повітря над океанами до тисяч і мільйонів у промислових центрах, а в цілому кількість ядер конденсації з висотою зменшується^[1].

Утворення аерозолю над північною Індією та Бангладеш, фотознімок NASA

Ядра конденсації в камері Вільсона

Ядрами конденсації можуть бути також йонізовані атоми, як, наприклад, у камері Вільсона, де конденсація починається вздовж треку високоенергетичної зарядженої частинки.

Див. також

Нуклеація

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

(англ.) Climate Change 2001. Indirect Forcing Associated with Aerosols — теоретичні основи впливу вільних аерозолів атмосфери на клімат Землі.
(англ.) DMS and Climate — вплив океанічного діметилсульфіду на клімат Землі.

Це незавершена стаття з метеорології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[УРЕ-1] а ^б ^в ^г Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1]