Хіраяма Кійоцуґу
Кійоцуґу Хіраяма (яп. 平山 清次 ; 13 жовтня 1874 — 8 квітня 1943) — японський астроном, член Японської академії наук. Найбільш відомий відкриттям астероїдних сімей, — груп астероїдів, які мають близькі орбітальні елементи, що пов'язане з їхнім спільним походженням. Відкриті ним перші астероїдні сімейства тепер на його честь називають «сім'ями Хіраями»[1].
| Хіраяма Кійоцуґу | |
|---|---|
| яп. 平山清次 | |
| Народився | 13 жовтня 1874 Сендай, Японія |
| Помер | 8 квітня 1943 (68 років) Токіо[d], Японія |
| Країна | .svg){kind=small} Японія |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Токійський університет |
| Знання мов | японська |
| Заклад | Токійський університет |
Біографія
ред.Народився в префектурі Міяґі. Вивчав астрономію в Імперському університеті Токіо, який закінчив у 1897 році. Викладав астрономію в інженерній школі Генерального штабу японської армії між 1897 і 1901 роками. У 1906 році він став професором-асистентом з астрономії в Токійському імператорському університеті, а в 1919 — професором. З 1906 по 1907 рік Хіраяма був членом Комітету, який визначав широтний кордон на Сахаліні після Російсько-японської війни. У 1911 році він отримав докторський ступінь «за кількома статтями про зміну широти».
Хіраяма почав досліджувати астероїди в 1905 році. У 1918 році він опублікував статті «Дослідження розподілу середніх рухів астероїдів» і «Групи астероїдів, ймовірно, спільного походження», а пізніше «Сімейства астероїдів» (1922) і «Примітка до пояснення розривів між астероїдними орбітами» (1928). У 1935 році він опублікував свою головну працю «Астероїд»[2].
Помер 8 квітня 1943 року у Токіо.
Наукові результати
ред.
Найважливіші наукові результати Хіраями відносяться до небесної механіки. За порадою Ернеста Вільяма Брауна, він у 1915—1919 провів статистичне дослідження астероїдних орбіт. Застосувавши теорію вікових збурень Лапласа—Лагранжа для розрахунку власних елементів орбіт астероїдів, Хіраяма ввів поняття власних ексцентриситетів і нахилів орбіт. Використання власних елементів дозволило йому виявити п'ять груп астероїдів з подібними орбітами, які були непомітні в оскулюючих елементах орбіт. Він назвав ці групи астероїдними сім'ями (сім'ї Еос, Короніди, Феміди, Марії і Флори) і припустив, що кожна з них виникла через розпад одного великого тіла.
Також Хіраяма досліджував теорію зоряної змінності, зміни широти, історію астрономії в Азії.
Пам'ять
ред.- Місячний кратер Хіраяма названий на честь Кійоцуґу Хіраями та Сіна Хіраями[en].
- Астероїд 1999 Хіраяма названий на честь Кійоцуґу Хіраяма.
Примітки
ред.- ↑ Yoshida, Seiko; Nakamura, Tsuko (2011). Hirayama Kiyotsugu: Discoverer of Asteroid Families. Highlighting the History of Astronomy in the Asia-Pacific Region. Astrophysics and Space Science Proceedings: 171—197. doi:10.1007/978-1-4419-8161-5_10. ISBN 978-1-4419-8160-8. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Yoshida, Seiko; Nakamura, Tsuko (2011). Hirayama Kiyotsugu: Discoverer of Asteroid Families. Highlighting the History of Astronomy in the Asia-Pacific Region. Astrophysics and Space Science Proceedings: 171—197. doi:10.1007/978-1-4419-8161-5_10. ISBN 978-1-4419-8160-8. Процитовано 30 березня 2022.
Посилання
ред.- Хіраяма Кійоцуґу (13.X.1874 — 8.IV.1943), Український астрономічний портал
- Groups of asteroids probably of common origin, Astronomical Journal, Vol. 31, No. 743, pp. 185—188, October 1918
- (англ.) Obituary Notices (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 107, p. 42-44 — Obituary Notices :- Hirayama, Kiyotsugu)
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Хираяма Кийоцугу. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)