Сіверс Еммануїл Карлович
Граф Еммануїл Карлович Сіверс (рос. Эммануил Карлович Сиверс; латис. Emanuels fon Zīverss; нар. 27 квітня (9 травня) 1817, Стара Водолага, Слобідсько-Українська губернія — 12 травня (25 травня) 1909, Венден Ліфляндська губернія) — російський сенатор, обергофмейстер Високого двору та дійсний таємний радник латиського походження.
Еммануїл Сіверс | |
---|---|
рос. Эммануил Сиверс латис. Emanuels fon Zīverss | |
Народився | 9 травня 1817 Стара Водолага, Нововодолазький район, Харківська область |
Помер | 25 травня 1909 (92 роки) Цесіс, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | латиш |
Діяльність | політик |
Рід | Сіверсиd |
Батько | Карл Карлович Сіверс |
Мати | Олена Іванівна Дуніна |
У шлюбі з | Єлизавета Йосипівна Кошкуль |
Діти | Єлизавета Еммануїлівна Сіверс Еммануїл Еммануїлович Сіверс Олександр Еммануїлович Сіверс |
Нагороди | |
Біографія
ред.Еммануїл Сіверс народився в сім'ї Карла Карловича Сіверса в маєтку Стара Водолага, Валківського повіту Слобідсько-Української губернії 27 квітня (9 травня) 1817 року. Походив з дворян Ліфляндської губернії.
Служба
ред.У службу вступив 2 вересня 1835 року. В 1841 отримав звання камер-юнкера, в 1848 — камергера. Дійсний статський радник з 8 квітня 1851 року. З 1856 по 1877 рік був директором Головного управління духовних справ іноземних сповідань Міністерства внутрішніх справ. З 30 серпня 1860 — таємний радник; з 1864 — гофмейстер. 1873 року призначений сенатором. У 1877 став обергофмейстером Високого двору і, з 17 квітня — дійсним таємним радником. У родовому замку, що знаходився у Вендені, збагатив бібліотеку і збільшив картинну галерею садиби. 1878 року заснував тут пивоварний завод.
Помер 12 (25) травня 1909 року у Вендені.
Особисте життя
ред.З 1 травня 1847 був одружений з Єлизаветою Йосипівною Кошкуль (1822—1901)[1]. Мав 3 дітей: Еммануїл (1848—1918)[2], Єлизавета (1850—?), Олександр (1851—1935).
Нагорода
ред.- 1855 — Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
- 1856 — Орден Святої Анни 1-го ступеня
- 1858 — Орден Святого Володимира 2-го ступеня
- 1867 — Орден Білого Орла
- 1868 — Орден Білого сокола
- 1873 — Орден Червоного орла
- 1875 — Орден Залізної Корони 1-го ступеня
- 1891 — Орден Святого Олександра Невського
Примітки
ред.- ↑ Elise Gräfin Sievers (Koskull). Geni (англ.). 12 вересня 2018. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ «Придворный календарь на 1915 год» указывал о Эммануиле Эммануиловиче Сиверсе: «…камер-юнкер, коллежский советник, старший делопроизводитель Государственной канцелярии. Женат на княжне Ольге Ивановне Урусовой (1854—13.05.1891)», умерла от разрыва сердца в Париже.
Література
ред.- Граф СИВЕРС Эммануил Карлович // Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1-е октября 1893 года. — СПб. : Типография Правительствующего сената, 1893. — С. 11—12.