Станіслав Орлик
Станіслав Орлик гербу Новина (пол. Stanisław Orlik; пом. 1559, Краків) — шляхтич, придворний, урядник Королівства Польського. Представник роду Орликів. Прапрадід гетьмана Пилипа Орлика.
| Станіслав Орлик | |
|---|---|
| Помер | 1559 Краків, Королівство Польське |
| Поховання | Краків |
| Країна |  Королівство Польське |
| Посада | Писар Польний Коронний[d][1] і Q100230861? |
| Рід | Q12042924? |
| Батько | Q125958083? |
Життєпис
ред.Можливо, син королівського ложничого Миколая Орлика (†1534). Родовим маєтком роду з кінця XV ст. були Лазіська (пол. Łaziska) в Сандомирській землі, а не Лазіська поблизу Вельких Стшельц. Галіна Ковальська заперечувала походження його роду з Чехії, який осів у Сілезії.
Службу розпочав на королівському дворі, в час її закінчення у 1549 році мав почт з 8 коней. У 1532 році двічі брав участь у прийомі посольств з Порти: перше — при Яну Кердею (січень-березень), друге — при Мехмед-бегу у червні. 1534 року післясмеріт батька з братом Яном успадкувавЛазіську. Того ж року здійснив прощу до Палестини[2]. У 1539 році працював при скарбу. У 1539 році: склав опис (інвентаризація) Конінського та Пиздрського староств після смерті їх посесора — каліського воєводи Станіслава Томіцького; став польним коронним писарем, зберігши титул придворного. Брав участь в оформленні пописів подільського війська (1540-41, Теребовля, 1543 — Меджибіж), попис 1549 не завершив через призначення на нову посаду.
12 лютого 1550 отримав право адмініструвати маєтки: Колпець, Коловиці, Крескова, Ломець, Гулич, Добра (Дрогобицький та Сяноцький повіти), також державлення війтівства у Солі, мит (пол. cło) дрогобицькийх та долинських.
Позичав значні суми королю, взамін отримав його згоду на викуп:
- у 1551 році — мита Долинського та війтівство у місті (на нього у 1553 році виробив право «доживоття» для дружини та сина); 4-х млинів (Перемишль, під Сіллю, 2 — у Дрогобичі)
- у 1553 — королівщин Кониківці, Нижанковичі, Таранівці та право «доживоття» на них
- у 1554 — війтівства у селі Чиків[3][4] (пол. Czyków) в Перемиському старостві
- у 1557 — села Бронів (Жидачівське староство); також право патронату над костелом у Долині
У 1558 отримав згоду на будівництво нового млина у Перемишлі.
Посади: писар польний коронний, жупник Руського воєводства (з 12 лютого 1550), війт Долини, патрон місцевого костелу.
Помер у Кракові, був похований у каплиці Христа-Збавителя міського костелу св. Трійці. За життя каплицю було відремонтовано його коштом, тому вона отримала іншу назву — Орликовська. Його вдова надала фундуш для виготовлення і встановлення у каплиці надгробку з червоного мармуру, який виготовив Джеронімо Канавезі (пізніше вдова подала позов на митця стосовно якогось замовлення, який тривав до 1574 року[5]).
Сім'я
ред.Дружина Катажина з Коморовських, донька поланецького каштеляна Яна Коморовського. Шлюб уклали близько 1550 року. Діти:
- Ян (д/н—1592)
- Станіслав, у 1566—1568 роках навчались у Падуанському університеті.
Примітки
ред.- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 95. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Terra Culturae.: Obszary, transfery, recepcje kultury.
- ↑ теперішнє село Циків, Мостиський район, мало частини Королівщина, Війтівщина
- ↑ Cyków, Królewszczyzna i Wójtowszczyzna, wieś, pow, przemyski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 723. (пол.) — S. 723. (пол.)
- ↑ Sinko-Popielowa K. Canavesi Hieronim // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937. — T. 3. — S. 199. — Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — ISBN 8304032910. (пол.)
Джерела
ред.- Kowalska Halina. Orlik Stanisław h. Nowina (zm. 1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/1, zeszyt 100. — S. 205—206. (пол.)