Роберт Лефковіц
Роберт Лефковіц (англ. Robert Lefkowitz нар. 15 квітня 1943, Нью-Йорк, США) — американський біохімік, лікар, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2012 рік (спільно з Браяном Кобілкою) з формулюванням «за дослідження G-білокспряжених рецепторів».[2]
| Роберт Лефковіц | |
|---|---|
| англ. Robert Lefkowitz | |
 | |
| Народився | 15 квітня 1943 (81 рік) США, Нью-Йорк |
| Місце проживання | США |
| Країна | США |
| Діяльність | біохімік, лікар, викладач університету, хімік |
| Alma mater | Колумбійський університет Гарвардський університет |
| Галузь | біохімія біологія рецепторів |
| Заклад | Дюкський університет Медичний інститут Говарда Х'юза[en] |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Аспіранти, докторанти | Браян Кобилка |
| Членство | Національна академія наук США[1] Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | дослідження рецепторів-ГТФаз |
| Нагороди | Національна наукова медаль США (2007) Нобелівська премія з хімії (2012) |
| Особ. сторінка | lefkolab.org |
 Роберт Лефковіц у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.1962 року здобув ступінь бакалавра з хімії, а 1966 — магістра в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). По закінченні навчання працював лікарем в Columbia-Presbyterian Medical Center. 1968 року обійняв посаду асистента-дослідника в Національному інституті здоров'я (Бетесда, штат Меріленд). 1970 року перейшов на роботу до Масачусетського загального шпиталю (Massachusetts General Hospital) в Бостоні. З 1973 року — професор в медичному центрі університету Дюка. У 1973—1976 роки він був дослідником в Американської асоціації серця.[3] З 1976 року паралельно до університетської професури очолює дослідницьку роботу Медичного інституту Говарда Хьюза в Даремі.
Одружений, має п'ятеро дітей.
Наукові здобутки
ред.Галуззю досліджень Лефковіца є вивчення біології рецепторів та перетворення сигналів. Найвідомішими його працями є докладний опис послідовності, структури та функціональності β-адренергійних та споріднених з ними рецепторів, а також відкриття та опис двох видів білків, що їх регулюють: GRK-кіназ та β-арестинів. У середині 1980-х років Лефковіцу у співпраці з колегами вдалося клонувати ген, що відповідає за роботу β-адренергійного рецептора. Незабаром після цього його науковій групі вдалося клонувати гени для восьми інших адренергійних рецепторів (адренорецептори і рецептори норадреналіну).
На сьогодні у людини відкрито близько 1000 рецепторів цього типу. Всі вони використовують схожий механізм, що дозволяє якомога ефективніше їх «таргетувати». Так, від 30 до 50 % лікарських препаратів, що відпускаються за рецептом, є свого роду «ключами» для таких рецепторів-«замків».[4] Лефковіц є одним з найбільш цитованих фахівців в галузі біології, біохімії, фармакології, токсикології та клінічної медицини.[5]
Нагороди та визнання
ред.- 1978: Passano Young Scientist Award[de][6]
- 1978: John J. Abel Award[de]
- 1988: Міжнародна премія Гайрднера[7]
- 1988: Член національної академії наук[8]
- 1988: Член Американська академія мистецтв і наук[9]
- 1992: Bristol-Myers Squibb Awards[en][10]
- 2001: Pasarow Award[de]
- 2001: Медаль Джессі Стивенсон-Коваленка[en][11]
- 2001: Fred Conrad Koch Award[de]
- 2003: Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande[en][12]
- 2003: Endocrine Regulation Prize[de]
- 2006 — George M. Kober Lectureship[de]
- 2007: Національна наукова медаль США[13]
- 2007: Премія Шао з медицини[14]
- 2007: Премія медичного центру Олбані[en][15]
- 2009: Research Achievement Award[16]
- 2009: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards з біомедицини[17]
- 2011: George M. Kober Medal[de]
- 2012: Нобелівська премія з хімії
Примітки
ред.- ↑ www.nasonline.org
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 2012 (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ HHMI Scientist Bio: Robert J. Lefkowitz, MD. HHMI Investigators Biography. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine. Albany Medical Center Website.
- ↑ http://hcr3.webofknowledge.com/author.cgi?id=16[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ The Passano Awards 1945–2009
- ↑ Canada Gairdner Awards, Awardees 1988–1997[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ National Academy of Sciences Members. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Book of Members 1780–2010 (PDF, 250 kB)
- ↑ Grants and Awards Program Fact Sheet (PDF). Bristol-Myers Squibb. Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. Процитовано 14 січня 2013.
- ↑ Jessie Stevenson Kovalenko Medal. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 14 січня 2013.
- ↑ Le Grand prix scientifique 2003. Fondation Lefoulon Delalande Institut de France website. 2003.
- ↑ Robert J. Lefkowitz
- ↑ Autobiography of Robert Lefkowitz. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine
- ↑ North Carolina scientist wins American Heart Association award for discovering receptors' role as specific targets for drug therapy. American Heart Association. 15 листопада 2009. Процитовано 14 січня 2013.
- ↑ Biomedicine 2009 Robert J. Lefkowitz. BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 14 січня 2013.
Література
ред.- Nicole Kresge, Robert D. Simoni und Robert L. Hill: Modeling β-Adrenergic Receptor Activation: the Work of Robert J. Lefkowitz. The Journal of Biological Chemistry, 282, e10 (online; abgerufen am 17. April 2011)
Посилання
ред.- Лабораторія Роберта Лефковіца
- Robert J. Lefkowitz, M.D. та Research Abstract на сайті Howard Hughes Medical Institute (hhmi.org)
- Укрінформ: Нобелівську премію з хімії отримали американці за вивчення клітинних рецепторів[недоступне посилання з червня 2019]