Пекче

Пекче́ (кор. 백제, кит.: 百濟; яп. くだら; 18 до н. е. (за легендою) — 660) — одне з трьох стародавніх корейських королівств поряд із Когурьо і Сілла.

백제(百濟) Пекче
↓ 18 до н. е. – 660
Пекче: історичні кордони на карті
Столиця	Хансон (18 до н. е.—475) Унчжин (476—538) Сабі (538—660)
Мови	Старокорейська
Релігії	буддизм, конфуціанство, шаманізм
Форма правління	монархія
Ван
- 18 до н. е. — 28	Онджо
- 346—375	Кинчхоґо
- 523—554	Сон
- 641—660	Ийджа
Історія
- заснування	18 до н. е.
- Походи вана Кинчхоґо	346 — 375
- Прийняття буддизму	385
- Падіння Сабі	18 липня 660
Населення
-	3 800 000 (760 000 домогосподарств) осіб
Попередник Наступник Пуйо Когурьо Махан Сілла
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пекче

Історія Кореї
Доісторична Корея
Кочосон, Чінгук
Ранні корейські королівства
Пуйо, Окчо, Тон'є, Самхан, Конфедерація Кая
Три королівства
Когурьо, Пекче, Сілла
Об'єднане Сілла, Пархе
Пізні три королівства
Корьо: Кіданьські війни, Монгольські вторгнення
Чосон: Імджинська війна
Корейська імперія
Генерал-резиденти
Під контролем Японії:
Генерал-губернатори, Тимчасовий уряд Республіки Корея
Розділена Корея:
Корейська війна, Північна, Південна Корея
Хронологія, Військова історія, Список монархів
Портал «Корея»

За легендою, було засновано у 18 до н. е. королем Онджо, сином засновника Когурьо, у районі сучасного Сеула. Пекче сформувалося з прото-державного утворення племен махан південного заходу Корейського півострова. У 4 столітті, в часи свого розцвіту королівство контролювало більшу частину західних територій півострова, на півночі сягаючи сучасного Пхеньяна.

Пекче було традиційним союзником японської держави Ямато, вело боротьбу за об'єднання Корейського півострова, воювало з Когурьо, Сілла і китайською імперією Тан. У 660 році було завойоване військами коаліції королівства Сілла і китайської імперії Тан та стало частиною королівства Об'єднана Сілла.

Див. також

• Когурьо
• Сілла

Посилання

• Інститут Пекче [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.] (яп.), (англ.)