Вікіпедія

Остапенко Юрій Вікторович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остапенко.

Остапенко Юрій Вікторович (25 вересня 1974, Донецьк, УРСР) — кандидат медичних наук, онколог, онкохірург, онкогінеколог.

Остапенко Юрій Вікторович
Народився25 вересня 1974(1974-09-25) (50 років)
Місце проживанняУкраїна
ГалузьОнкохірург, онкогінеколог
ЗакладНаціональний інститут раку
ПосадаЗавідувач відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології
Науковий ступіньКандидат медичних наук
ЧленствоUSSO, ESGO,ESMO

Завідувач відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології Національного інституту раку (Україна)[1].

Життєпис

ред.

Народився 25 вересня 1974 року в місті Донецьк, Україна.

У 1998 році закінчив Донецький державний медичний університет імені М. Горького, Донецький національний медичний університет спеціальність «лікувальна справа» (диплом лікаря ВС № 019215)[2].

З 1998 по 2000 рік проходив інтернатуру з хірургії (сертифікат № 0597 від 31.01.2000).

У 2010 році здобув науковий ступінь кандидата медичних наук[3], захистивши дисертацію на тему «Спеціальне лікування нерезектабельного раку дистального відділу шлунка» за спеціальністю 14.01.07 — онкологія[4], у спеціалізованій вченій раді Донецького національного медичного університету імені М. Горького МОЗ України, м. Донецьк, протокол №3.

Професійна діяльність

ред.

Спеціалізується на лапаротомічних та лапароскопічних методах лікування в онкохірургії та онкогінекології.

Основні напрямки його діяльності включають комплексне лікування пухлин щитоподібної залози, грудної залози, наднирників, шлунка, ободової та прямої кишки, підшлункової залози, печінки (як при первинних, так і при метастатичних ураженнях), а також онкологічне лікування раку ендометрію, яєчників та шийки матки.

  • У період з 2000 по 2008 рік працював онкохірургом у відділенні передпухлинних захворювань і лікування пухлин Донецького обласного протипухлинного центру.
  • У 2008–2015 роках обіймав посаду завідувача хірургічним відділенням №6 Донецького обласного протипухлинного центру.
  • З 2015 по 2020 рік працював онкохірургом у відділенні малоінвазивної, ендоскопічної хірургії та інтервенційної радіології Національного інституту раку.
  • З 2020 року є завідувачем відділення малоінвазивної, ендоскопічної хірургії та інтервенційної радіології Національного інституту раку[5].

Лікар постійно вдосконалює свої знання, через участь у міжнародних конференціях[6][7], курси підвищення кваліфікації[8] та стажування за кордоном.

Наукова діяльність

ред.

Наукові публікації та патенти

ред.

Юрій Вікторович є автором численних наукових публікацій[9][10] і патентів[11], що відображають його вагомий внесок у галузь онкохірургії та онкогінекології.

  • Патент № 92306 (Україна). Спосіб ступінчастої редукції кровотоку печінки в експерименті, 27.10.2008.
  • Патент № 91788 (Україна). Спосіб інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів при вогнищевих ураженнях печінки, 13.05.2008.
  • Патент № 15381 (Україна). Спосіб формування кишкового анастомозу,19.07.2002.
  • Патент № 74229 (Україна). Спосіб лікування хронічного холециститу, 20.03.2013.
  • Патент № 101474 (Україна). Спосіб лікування онкологічних захворювань печінки з використанням методів хіміотерапії, 12.02.2015.
  • Патент № 24935 (Україна). Спосіб лікування раку шлунка шляхом комбінованого застосування препарату та хіміотерапії, 25.11.2010.
  • Патент № 112928 (Україна). Спосіб лікування резистентної пухлини у пацієнтів з раком підшлункової залози, 23.06.2017.

Роботи були опубліковані в престижних міжнародних медичних журналів, зокрема:

  • ESMO Annals of Oncology[12].
  • European Journal of Surgical Oncology[13].
  • An American Society of Clinical Oncology journal[14].
  • The New England Journal of Medicine[15].
  • The Lancet[16].

Участь у клінічних випробуваннях

ред.

З 2000 р.по теперішній час бере участь в якості головного дослідника, відповідального дослідника в більше ніж 50 міжнародних клінічних дослідженнях[17].

Основні нозології: рак шлунка, рак легені, рак нирки, рак шийки матки, рак молочної залози, гепатоцелюлярна карцинома,рак підшлункової залози, рак яєчника, меланома.

Лікар брав участь у ряді важливих клінічних досліджень, зокрема у KEYNOTE-585 — рандомізованому, подвійно-сліпому клінічному дослідженні III фази, що оцінює ефективність пембролізумабу (МК-3475) у поєднанні з хіміотерапією для лікування пацієнтів з аденокарциномою шлунку та шлунково-стравохідного з'єднання[18].

Зокрема, був доповідачем на Фармацевтичному форумі «Клінічні випробування в Україні. Європейська інтеграція» в Україні, що відбувся 29 червня 2023 року, з доповіддю на тему «Війна в Україні як нова фаза клінічних випробувань»[19].

Примітки

ред.
  1. ↑ Відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології.
  2. ↑ Диплом Остапенко Ю.В., лікувальна справа (PDF).
  3. ↑ Диплом Остапенко Ю.В., Кандидат медичних наук (PDF).
  4. ↑ Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Дисертація.
  5. ↑ Завідувач відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології, Остапенко Ю.В.
  6. ↑ Конгрес ESMO з раку шлунково-кишкового тракту, 27 червня 2024.
  7. ↑ Конгрес ESMO з раку легені, 21 березня 2024.
  8. ↑ Курс підвищення кваліфікації «Керівництво з проведення аудиту систем управління», Остапенко Ю.В. (PDF).
  9. ↑ National Library of Medicine, Остапенко Ю.В.
  10. ↑ Клінічна онкологія, Остапенко Ю.В.
  11. ↑ Патенти, Остапенко Ю.В.
  12. ↑ ESMO Annals of oncology, Публікації,Остапенко Ю.В.
  13. ↑ European Journal of Surgical Oncology, Публікації,Остапенко Ю.В.
  14. ↑ An American Society of Clinical Oncology journal, Публікації,Остапенко Ю.В.
  15. ↑ The New England Journal of Medicine, Публікації,Остапенко Ю.В.
  16. ↑ The Lancet, Пембролізумаб плюс трастузумаб і хіміотерапія HER2-позитивної аденокарциноми шлунка або шлунково-стравохідного з’єднання: проміжні аналізи фази 3 рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження KEYNOTE-811.
  17. ↑ Клінічні дослідження, Остапенко Ю.В.
  18. ↑ Рандомізоване, подвійне-сліпе клінічне дослідження ІІІ фази пембролізумабу (МК-3475) та хіміотерапії (ХР або FP) в порівнянні з плацебо та хіміотерапією (ХР або FP) в якості неоад'ювантного / ад'ювантного лікування пацієнтів з аденокарциномою шлунку та шлунково-стравохідного з‘єднання (ШСЗ) (KEYNOTE-585). 19. ↑ Фармацевтичний форум «Клінічні випробування в Україні. Європейська інтеграція».
  19. ↑ Фармацевтичний форум «Клінічні випробування в Україні. Європейська інтеграція».

Посилання

ред.
  1. Інтерв'ю Остапенка Юрія Вікторовича, онкохірург, онкогінеколог, Національний інститут раку
  2. Scopus, Остапенко Ю.В.
  3. Телеканал СТБ. Спецпроєкт «Я соромлюсь свого тіла»: лікування злоякісної пухлини на голові. Лікар-онкохірург Остапенко Ю.В.
  4. Особиста сторінка лікаря Остапенка Ю.В.
  5. COR-Medical life. Сучасні аспекти хірургічного лікування раку на 4-й стадії, з доповіддю на тему «Можливості «найменш інвазивних» хірургічних методів лікування метастазів (радіочастотна, термо-, кріо-, мікрохвильова абляція, та ін.).


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Остапенко_Юрій_Вікторович