Мирослав Крлежа
Мирослав Крлежа (хорв. Miroslav Krleža; 7 липня 1893, Загреб — 29 грудня 1981, там же) — видатний югославський хорватський письменник та драматург.
| Мирослав Крлежа | ||||
|---|---|---|---|---|
| Miroslav Krleža | ||||
 | ||||
| Народився | 7 липня 1893[1][2][…] Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина[4] | |||
| Помер | 29 грудня 1981[1][2][…] (88 років) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ[5] | |||
| Поховання | Мирогойське кладовище[6] | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Югославія | |||
| Національність | хорват | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | поезія[7], проза[7] і есей[7] | |||
| Alma mater | Академія Ludoviceum | |||
| Мова творів | сербохорватська | |||
| Роки активності | з 1915 | |||
| Magnum opus | Messrs. Glembayd, Хорватський бог Марс, Ballads of Petrica Kerempuhd, Повернення Філіпа Латиновича і Flagsd | |||
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв (29 грудня 1981)[8], Словенська академія наук та мистецтв і Хорватська академія наук і мистецтв | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| У шлюбі з | Bela Krležad | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Мирослав Крлежа у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
З біографії та творчості
ред.Народився 7 липня 1893 року в Загребі в заможній сім'ї. Навчався у гімназії, закінчив кадетську школу, надалі вчився в Будапештській військовій академії, але офіцером австро-угорської армії так і не став.
Перші його драми-феєрії «Легенда» (1914) й «Маскарад» (1914), як і трохи пізніші — «Кралево» (1918), «Христофор Колумб» (1918), «Мікеланджело Буонарроті» (1919), «Адам і Єва» (1922), позначені впливами західноєвропейських модерністських течій. Створив ліричні поеми «Пан» і «Три симфонії» (1917).
Брав участь у Першій світовій війні, воював на галицькому фронті рядовим. Війну сприймав письменник як пекельну стихію зла, як «кривавий Абсурд». Такою вона й постала в його трьох книгах «Поезій» (1918—1919), у «Ліриці» (1919) та у фронтових репортажах.
Потрапив під вплив більшовицької пропаганди, захопився комуністичними ідеями. У 1925 році Крлежа відвідав СРСР і написав книгу нарисів «Поїздка до Росії» (1926). Його статті на політичні й літературні теми того часу склали збірки «Мій порахунок з ними» (1932), «Європа сьогодні» (1935), «Десять кривавих років» (1937) та інші. Впродовж 1918—1939 років — член комуністичної партії Югославії, виключений за неортодоксальні погляди.
Один із найкращих його творів — антивоєнний цикл новел «Хорватський бог Марс» (1922; з доповненнями—1933) перекладений українською і випущений видавництвом «Дніпро» у 1968 та 1981 рр.
У драмі «Галичина» («Galicija», 1922, друга редакція — «У таборі», 1934) Крлеж описав поневіряння домобранів на Східному театрі Першої світової війни.
Наприкінці 1920-х — у 1930-ті роки Крлежа створив цикл «Глембаї» — одне з найбільших досягнень реалізму в хорватській літературі. У 1938—1939 роках, Крлежа видав дві книги роману-памфлету «Бенкет у Блітві» (третю книгу він завершив після війни й опублікував у 1963 році). У 1932 р. опублікував роман «Повернення Філіпа Латиновича», який вважається першим повноцінним сучасним романом в хорватській літературі.
Важливе місце в творчості Крлежі посідала поезія. Написані у 1920—1935 роках вірші склали книгу «Пісень у темряві» (1937). У 1936 році вийшов його найкращий поетичний твір — сповнені віри в нескоримість народу «Балади Петріци Керемпуха».
Після Другої світової війни Крлежа став віце-президентом Південнослов'янської академії наук і мистецтв, працював директором Лексикографічного інституту, головним редактором «Енциклопедії Югославії». Життя різних верств хорватського суспільства Крлежа ґрунтовно простежив у п'ятитомному романі-епопеї «Прапори» (1969).
1962 року отримав премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі.
Українською мовою твори М. Крлежі перекладали С. Панько та Р. Лубківський.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Crnković G. P. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Крлежа Мирослав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11856692X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Члан САНУ
Джерела
ред.- Ющук І. П. Мирослав Крлежа (Біографічна довідка). У кн.: Крлежа М. Хорватський Бог Марс. — К.: Дніпро, 1981. — 341 с.
- Повернення Мирослава Крлежі ще тільки може відбутися [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Дзеркало Тижня, № 36, 28.09 — 04.10.2019