Закусіло Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Закусі́ло (нар. 4 листопада 1974, с. Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР — пом. 28 червня 2014, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.
| Закусіло Олександр Іванович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 4 листопада 1974 Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 28 червня 2014 (39 років) Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився 1974 року в селі Білилівка на Житомирщині, у багатодітній родині. Закінчив місцеву сільську школу. Захоплювався спортом — боксом і футболом, брав участь у змаганнях на любительському рівні. Жив і працював у селі, одружився. Тримав господарство, працював у місцевому сільськогосподарському кооперативі. Останні роки працював у Києві.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 26 березня 2014-го, — коли надійшла повістка, одразу ж повернувся з Києва і пішов до військкомату.
Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
З 7 квітня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Двічі був поранений та після лікування повертався на передову.
28 червня 2014-го о 14:15 загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу блокпосту на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Тоді ж загинули молодший сержант Леонід Ординський і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень[1][2].
Похований у рідному селі Білилівка на початку липня.
Залишились мати Віра Миколаївна і чотири брати, дружина Тетяна Адамович і 14-річна донька Аня, та ще одна донька від цивільного шлюбу.
Нагороди та вшанування
ред.- 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- У травні 2015 в Білилівці на фасаді місцевої гімназії відкрили дошку пам'яті Олександру Закусілу.
- 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак[4][5].
- медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Примітки
ред.- ↑ Під Слов'янськом обстрілюють сили АТО. З боку РФ — рух танків [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда, 28 червня 2014
- ↑ На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Житомир.info, 29 червня 2014
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Під Слов'янськом та в Миколаївці відкрили пам'ятні знаки воїнам які визволяли ці міста [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Слов'янськ діловий, 6 жовтня 2017
- ↑ Пам'ять жива: в Слов'янську відкрили пам'ятники десантникам, які загинули у 2014 // 6262.com.ua Сайт міста Слов'янська, 6 жовтня 2017 [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
ред.- Закусіло Олександр Іванович [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Допомога донці Олександра Закусіло, загиблого в АТО. Анна, 15 років [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Люди допомагають людям, 30 квітня 2015.
- У селі Житомирської області відкрили пам'ятну дошку сержанту, який загинув під Слов'янськом [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Житомир.info, 27 травня 2015.