Данія-Норвегія
Данія-Норвегія (дан. та норв. Danmark–Norge) — союз королівств Данії та Норвегії, до якого також входили норвезькі володіння Фарери, Ісландія та Гренландія. Однак у тої час цей термін не використовувався, а держава зазвичай називалася "den danske krone" (kron zu Dennemarck) або "Tvillingrigerne"[6]. Унію між королівствами було укладено 1536 року після закінчення Кальмарської унії, вона діяла до 1814 року. Назагал державу називали Королівством Данії, оскільки в союзі домінувала саме Данія. Столицею монархія була данська столиця Копенгаген. 1460 року король Кристіан I приєднав землі Шлезвігу та Гольштейну. Назва Данія-Норвегія виникла з титулу монарха: Король Данії та Норвегії, Вендів та Ґотів.
| Kongeriget Danmark og Norge Королівство Данії і Норвегії | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Девіз Regna firmat pietas[en] ("Благочестя зміцнює царства")[2] Використовувався у 1588–1648 | |||||||||||||||
| Гімн Kong Christian stod ved højen mast "Король Крістіан стояв біля високої щогли" Використовувався у 1780–1814[3] | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Копенгаген (Данія) Осло (Норвегія) | ||||||||||||||
| Мови | Офіційна: Також: | ||||||||||||||
| Релігії | 1524–1533 католицизм 1537–1814 лютеранство | ||||||||||||||
| Форма правління | монархія
| ||||||||||||||
| Законодавчий орган | Ріґсрод і Герредаг
| ||||||||||||||
| Історичний період | Рано сучасна Європа | ||||||||||||||
| - Засновано | 1537 | ||||||||||||||
| - Ліквідовано | 1814 | ||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||
| - 1780 | 487 476 км2 | ||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||
| - 1645 | 1 315 000 осіб | ||||||||||||||
| - 1801 | 1 859 000 л. | ||||||||||||||
| Валюта | данський ріґсдалер норвезький ріґсдалер | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Данія
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Адміністрація використовувала дві офіційні мови, данську та німецьку, і протягом кількох століть існували обидві Данська канцелярія[en] (данська Danske Kancelli) і Німецька канцелярія (данська Tyske Kancelli)[7].
Колонії
ред.
За часів Данії-Норвегії вона постійно володіла різними заморськими територіями.
З XVII століття королівства придбали колонії в Африці, Карибському басейні та Індії. У період свого розквіту імперія становила близько 2,655,564.76 км2 (1,025,319 кв. мил.)[note 1], після розпаду унії, в 1814, всі заморські території увійшли до складу Данії.
Індія
ред.Данія-Норвегія утримувала численні колонії з XVII по XIX століття в різних частинах Індії. До колоній входили міста Транкебар[en] і Серампор[en]. Останні поселення, які контролювала Данія, були продані Сполученому Королівству в 1845. Права на Нікобарські острови були продані в 1869.
Кариби
ред.Данія-Норвегія заснувала Датську Вест-Індію з центром на Віргінських островах. Ця колонія була однією з найтриваліших колоній Данії, поки її не продали Сполученим Штатам у 1917. Вона стала Віргінськими островами США.
Західна Африка
ред.У регіоні Золотого узбережжя[en] Західної Африки Данія-Норвегія з часом також контролювала різні колонії та форти. Останні форти, що залишилися, були продані Сполученому Королівству в 1850 з Данії.
Див. також
ред.Нотатки
ред.- ↑ . Володіння Данії–Норвегії (станом на 1800)
- Данія: 4 292 546 км2 (1 657 361 миля2)
- Норвегія: 324 220 км2 (125 180 миля2)
- Шлезвіг-Гольштейн: 1 576 318 км2 (608 620 миля2)
- Гренландія: 2 166 086 км2 (836 330 миля2)
- Ісландія: 103 000 км2 (40 000 миля2)
- Фарерські острови: 1 399 км2 (540 миля2)
- Данська Індія: 164 813 км2 (63 635 миля2)
- Данська Вест-Індія: 400 км2 (150 миля2)
- Данський Золотий Берег: 126 км2 (49 миля2)
Примітки
ред.- ↑ Slagstad, Rune (2004), Shifting Knowledge Regimes: the Metamorphoses of Norwegian Reformism, Thesis Eleven, 77 (1): 65—83, doi:10.1177/0725513604044236, S2CID 145108242
- ↑ Frederiksborg Palace Church – History (дан.)
- ↑ Munk, kaj (2023). An Introduction to a Controversial Danish Priest, Playwright, and Debater in the Inter-Bellum (PDF). Aalborg University.
- ↑ A Forerunner to the Norwegian Council of State
- ↑ Unike dokument viser Larviks danske hemmelegheit. 26 червня 2021. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- ↑ Uffe Østergård: Europa. Identitet og identitetspolitik (1998).
- ↑ Rigsarkivets Samlinger. Arkivalier før 1848. Danske kancelli 1454–1848 [Архівовано 12 лютого 2006 у Wayback Machine.]; Rigsarkivets Samlinger. Arkivalier før 1848. Tyske kancelli [Архівовано 12 лютого 2006 у Wayback Machine.].