Горенштейн Поліна Михайлівна

українська балерина і скульпторка

Горенштейн Поліна Михайлівна, відома також під псевдонімом Ліна По (нар. 18 січня 1899(18990118), Катеринослав — 26 листопада 1948, Москва) — українська балерина і скульпторка, яка творила незрячою.

Горенштейн Поліна Михайлівна
ПсевдоЛіна По
Народилася18 (30) січня 1899
Катеринослав, Російська імперія
Померла26 листопада 1948(1948-11-26) (49 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
Діяльністьбалерина, скульпторка
Alma materВищі художньо-технічні майстерні

Життєпис

ред.

З дитинства захоплювалася музикою, малюванням, ліпленням, танцями.[1] Навчалась у хореографічному училищі. У 19 років Поліна стала професіональною балериною та продовжувала навчання в Москві. В 1920—24 навчалася у Вищих хо­реографічних майс­тернях і водночас на скульптурному відді­лі ВХУТЕМАСу в Москві.[2]

У 1924 році Поліна отримала диплом режисера-постановщика танців.

1924—1934 роки — Поліна Михайлівна танцювала, навчала і працювала балетмейстером у різних театрах. Побувала у багатьох містах та країнах, успішно виступала зі своїми хореографічними програмами.

1934 рік — Ліна захворіла енцефалітом. Вона осліпла і була паралізована. Пізніше, коли могла рухатися, працювала як скульптур.. Її роботи високо оцінив відомий художник М. Нестеров, допоміг повірити в себе, повернутися до життя.

1937 рік — Роботи Ліни з'явилися на Всесоюзній виставці культурології в Московському музеї мистецтв

1938 рік — Робота «Стрибок» та інші роботи були показані на виставці живопису, графіки та скульптур жінок-художників. .

Комісія ознайомилася з творчістю талановитої скульпторки і вирішила придбати три її роботи: «Стрибок», «Хлопчик із змієм», «Негринятко».

1939 рік — Ліну По прийняли у Московський союз художників. Під час Великої Вітчизняної війни, перебуваючи в евакуації в Уфі, скульпторка багато працювала на воєнну тематику. Вона зробила 120 скульптурних робіт, які побували на багатьох виставках[1].

Поліна — автор ста­туеток на хореогра­фічні теми («Танок з покривалом», «Танцю­вальна сюїта»), порт­ретів («В. І. Ленін», 1937, «О. С. Пушкін», «Паганіні», «А. П. Че­хов», 1945), тематич­них скульптур («Осиротілі», «У фашистській неволі», «Народні месники», «Гнів народу». 1941—44; «Пісня радості», 1945), композицій («Танці народів СРСР», 1946—47). («Українська радянська енциклопедія», Том 11, 1963, Стор. 268—269)

26 листопада 1948 року Ліна По померла. Похована Поліна Михайлівна Горенштейн у Москві на Новодевіч'їм кладовищі[3]

Примітки

ред.
  1. а б Лина По (Полина Горенштейн). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 3 березня 2020.
  2. Українська радянська енциклопедія, Том 11, 1963, (Ураїнська) . 1963. с. Стор. 268 - 269).
  3. Лина По (Полина Михайловна Горенштейн) - биография - Путеводитель по Днепропетровской области. tourdnepr.com. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.

Джерела

ред.