Британська Північна Америка

Британська Північна Америка British North America Колонія 1783 – 1907 Прапор Британської Північної Америки (з 1801) Девіз Боже, бережи короля Британська Америка Столиця Лондон Мова(и) Англійська мова валюта Канадський фунт Фунт стерлінгів Канадський долар

Британська Північна Америка (англ. British North America) — володіння Великої Британії в Північній Америці після того, як Сполучені Штати Америки здобули незалежність в 1783 році. В офіційних документах термін вживається з 1839 по 1982 роки.

До початку американської війни за незалежність (1775) в Північній Америці було двадцять різних британських колоній на північ від Мексики. Після того, як в результаті війни Тринадцять колоній здобули незалежність, а Східна та Західна Флорида були передані Іспанії, у Великої Британії залишилися:

• Провінція Квебек
• Нова Шотландія
• Острів Принца Едуарда
• Ньюфаундленд (домініон) (до 1907 — колонія)
• Земля Руперта

Акт про Британську Північну Америку 1867 року об'єднав провінції Канада, Нью-Брансвік і Нова Шотландія в Канадську конфедерацію (при цьому провінція Канада була розділена на провінції Онтаріо і Квебек). У 1870 році до Канади були приєднані Північно-західні території і Манітоба, в 1871 — Британська Колумбія, в 1873 — острів Принца Едуарда. Починаючи з 1871 року Британський Парламент приймав Акти про Британську Північну Америку, що стосуються юридичних питань, пов'язаних з Канадою.

Термін «Британська Північна Америка» вийшов з ужитку з 1982 року, коли замість чергового «Акту про Британську Північну Америку» був прийнятий Акт про Канаду.

Література

• Британская Северная Америка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)