Битва при Фалероні

Дата:	24 квітня (6 травня) 1827 року
Місце:	Фалер
Результат:	османська перемога

Битва при Фалероні
	Грецька революція
	37°56′00″ пн. ш. 23°42′00″ сх. д. / 37.933333333333° пн. ш. 23.7° сх. д.
Дата:	24 квітня (6 травня) 1827 року
Місце:	Фалер
Результат:	османська перемога
Сторони
Перша грецька республіка	Османська імперія
Командувачі
Георгіос Караїскакіс †; Іоанніс Макріянніс; Томас Кокрен	Решид Мехмед-паша
Військові сили
3 000	невідомо
Втрати
1 500 загиблих	невідомо

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Битва при Фалероні (Битва при Аналатосі) відбулася 24 квітня (6 травня за Григоріаном^[1]) 1827 року.

Грецькі повстанці опинилися в облозі османських сил в Афінському Акрополі. Грецькі війська за містом намагалися прорвати облогу.^[2]

Битва

Щоб прорвати облогу Акрополя, британські офіцери адмірал лорд Кокрейн і генерал Річард Черч, які командували греками, вирішили здійснити штурм турецького табору, який знаходився під командуванням Мехмеда Решида-паші.^[3]

22 квітня 1827 року Георгіос Караїскакіс, генерал Центральної Греції, був смертельно поранений в незначній сутичці з османами. Через день він помер. Його раптова смерть серйозно зашкодила моралі Греції та підбадьорила турків.^[2]

Бій розпочався 24 квітня. 3000 чоловік отримали наказ виступати вперед. Їх план полягав у тому, щоб послати ще 7000 людей, які були в Піреї, щоб напасти на османів з флангів.^[2]

Коли греки наступали з Фалерона, Решид послав кінноту для нападу на греків. Він очікував, що головний штурм відбуватиметься з Пірея, але війська з Пірея так і не прибули. Османська кіннота атакувала Рештки греків.^[2] Грецька армія була повністю знищена, а її війська розсіяні. Усі суліоти та критяни впали, 270 регулярних солдатів, 22 філелени і сотні нерегулярних військ. Внаслідок нападу кавалерії загинули грецькі отамани Іоанніс Нотарас, Георгіос Дракос, Георгіос Цавелас, Лампрос Вейкос і Тусіас Боцаріс^[4]

Загалом греки втратили близько 2000 чоловік, що було руйнівним провалом грецької революції. Битва під Фалероном стала найбільшою грецькою поразкою у війні за незалежність. Греки в Акрополі капітулювали 5 червня і були проведені французькою армією до узбережжя. Ця поразка зруйнувала грецький моральний дух, і єдиними місцями на материковій Греції, які вистояли після битви, були Мані та Нафпліон, резиденція уряду.^[2]

Наслідки

Незабаром Великі держави, такі як Імперська Росія, Франція та Велика Британія знищили єгипетський та османський флоти в битві при Наварино.

Посилання

↑ The Century. vol 54. 1897. с. 144. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 лютого 2012.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Paparigopoulos, K, History of the Greek Nation (Greek edition), vol. 6, p. 176—178
↑ David Brewer, The Greek War of Independence, p 301—303
↑ Paparigopoulos, K, History of the Greek Nation (Greek edition), vol. 6, p. 178

Бібліографія

Парулакіс, Пітер Гарольд. Греки: їхня боротьба за незалежність. Hellenic International Press, 1984.ISBN 0-9590894-0-3

[1] The Century. vol 54. 1897. с. 144. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 лютого 2012.

[:0-2] а ^б ^в ^г ^д Paparigopoulos, K, History of the Greek Nation (Greek edition), vol. 6, p. 176—178

[3] David Brewer, The Greek War of Independence, p 301—303

[4] Paparigopoulos, K, History of the Greek Nation (Greek edition), vol. 6, p. 178

[1]

[2]

[3]

[4]