Арль
Арль (фр. Arles) — місто та муніципалітет на південному сході Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, департамент Буш-дю-Рон. Порт в пониззі дельти річки Рони. Залізничний вузол. Один з відомих центрів туризму у Франції. Населення — 50 415 осіб (01.01.2021)[1].
| Арль Arles
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Прованс — Альпи — Лазурний Берег |
| Департамент | Буш-дю-Рон |
| Округ | Арль |
| Кантон | Арль-Ест, Арль-Уест |
| Код INSEE | 13004 |
| Поштові індекси | 13200 |
| Координати | 44° пн. ш. 5° сх. д.H G O |
| Висота | 0 - 57 м.н.р.м. |
| Площа | 758,93 км² |
| Населення | 50 415 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 66,43 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Patrick de Carolis 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 610 км на південь від Парижа, 75 км на північний захід від Марселя.
|
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №164 (англ.) |
Історія
ред.Наприкінці 2 століття до н. е. був тимчасовою резиденцією римських імператорів. В Арлі збереглися численні пам'ятники античної архітектури: залишки храмів, руїни театру на 16 тис. глядачів, де була знайдена відома скульптура т. з. Венери Арльської (експонується тепер у Луврі), амфітеатр «Арени Арля» на 25 тис. глядачів (відбуд. 1846, тепер арена для бою биків) та ін. З часів середньовіччя залишився собор святого Трофіма з уславленим романським порталом.
Відомі люди
ред.- Гуго I (880—947) — король Італії у 926—946 роках, Нижньої Бургундії у 928—933 роках
- Вінсент ван Гог — нідерландський художник
- Поль Ґоґен — французький художник
- Жанна Луїза Кальман — французька жінка з найдовшою підтвердженою тривалістю життя в історії людства; найстаріша людина світу в 1991—1997 рр.
- Жак Реаттю — художник, представник стилю революційний класицизм.
Культура в Арлі
ред.- Музей Реаттю, художника.
- Античний музей[3]
Демографія
ред.Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 693 | 4733 | 3335 | 5982 | 6696 | 3581 | 366 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 27 260 | 4422 | 3140 | 6646 | 7246 | 4961 | 845 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка
ред.2010 року серед 33 137 осіб працездатного віку (15—64 років) 22 479 були активними, 10 658 — неактивними (показник активності 67,8%, у 1999 році було 66,4%). З 22 479 активних мешканців працювало 18 749 осіб (9948 чоловіків та 8801 жінка), безробітними було 3730 (1787 чоловіків та 1943 жінки). Серед 10 658 неактивних 3190 осіб було учнями чи студентами, 3017 — пенсіонерами, 4451 була неактивною з інших причин[5].
У 2010 році у муніципалітеті числилось 23603 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 54544,5 особи, медіана доходів виносила 15 876 євро на одного особоспоживача[6].
Сусідні муніципалітети
ред.
|
Фурк | Тараскон | Фонв'єй |
|
| Фурк | Пн | Сен-Мартен-де-Кро | ||
| Зх Арль Сх | ||||
| Пд | ||||
| Сент-Марі-де-ла-Мер | Середземне море | Пор-Сен-Луї-дю-Рон |
Галерея зображень
ред.-
Римська мозаїка в античному музеї міста
Посилання
ред.- Туристичне бюро муніципалітету Арль [Архівовано 26 березня 2006 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Patrice Arcelin, und Claude Sintès: Musée de l’Arles antique. Actes Sud, 2006, ISBN 2-7427-3828-2
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |